Римські цифри

Усе впорядковується відповідно чисел

Піфагор
Римські цифри – цифри, що
використовувалися стародавніми римлянами в
своїй непозиційній системі числення
Римські цифри досить мало використовуються в сучасному
побуті, але тим не менш, ми з ними зустрічаємося досить часто.
Наприклад:
1. номер століття або 4. маркування
тисячоліття XIX циферблатів
століття годинників "під
2. порядковий номер старину"-кремлівські
монарха: Карл V, куранти;
Катерина II; 5. валентність хімічних
3. номер тому в елементів;
багатотомній книзі, 6. інші важливі: V
номери частин книги, постулат Евкліда, ігри
розділів або глав; XXII Олімпіади і т.п.
Римські цифри являють собою комбінації великих латинських букв
 I - одиниця (лат. unus)
 V - п'ятірка (лат. quinque)
 X - десять (лат. decem)
 L - п'ятдесят (лат. quinquagint)
 C - сто (лат. centum)
 D - п'ятсот (лат. quingenti)
 M - тисяча (лат. mille)

Цифри можуть повторюватися поспіль не більше трьох разів

Якщо більша цифра стоїть перед меньшою, то вони складаються, якщо ж
меньша - перед більшою, то менша віднімається від більшої. Відповідно чотири
віглядає як IV , а шість віглядає VI, дев'яносто виглядає XC, а двісті десять виглядає
як ССХ.
Для правильного запису великих чисел римськими цифрами необхідно
спочатку записати число тисяч, потім сотні, потім десятків і, нарешті, одиниць.

Робота учениці 8 класу Кириченко Ольги Сергіївни

 Для запам'ятовування римських цифр існує мнемонічний вислів, де цифри
знаходяться в спадному порядку.
(М) Ми (D) даруємо (С) солодкі (L) лимони (Х) вистачить (V) всім (I) їх.

Робота учениці 8 класу Кириченко Ольги Сергіївни