Емоції та почуття

1. Поняття про емоції та почуття. Функції емоцій та почуттів

2. Фізіологічні основи емоцій
3. Форма переживання емоцій
4. Види почуттів
5. Емоція і особистість (самостійно опрацювати)
Емоції – психічні процеси (або особливий клас психічних процесів і станів), які
протікають у формі переживань і відображають особистісну значимість й цінку
зовнішніх ситуацій для життєдіяльності людини
Емоція – псих.просц середньої тривалості, що відображує суб’єктивне оцінне
ставлення до існуючих або можливих ситуацій
Характеристики:
- Валентність (тон)
К-ть видів негативних емоцій більша за к-ть позитивних.
- Інтенсивність (сила)
Емоції розрізняються по силі: чим сильніше емоція, тим сильніший її фізіологічний
прояв. Інтенсивність може залежати від розвитку та … ЦНС
- Стенічність
Залежно від впливу на активність емоції поділяють на стенічні (від «сила) та
астенічні (від «безсилля»). Стенічні емоції спонукають до активної діяльності, а
астенічні навпаки. Стенічні – мобілізують (викликають радість, ентузіазм),
астенічні – паралізують (туга, смуток, депресія)
- Зміст
Різні за змістом – відображають різні аспекти ситуаціїї. Специфічна фізіологічна
реакція. Раніше були теорії, що емоції є наслідком фіз.реакцій (сумно – бо
плачемо, боїмося – бо тремтимо) – теорія була спростована.

Почуття – це переживані в різній формі внутрішні стосунки людини до того, що

відбувається в її житті, що вона пізнає або робить.
Особливий психічний стан, це сприйняття, розуміння і значення, виступають в
поєднанні з особистим досвідом – до чогось відомого або не відомого.
Співвідношення емоцій та почуттів:
- В широкому сенсі – як синоніми;
- У вузькому сенсі – розрізняють.
Відмінності: емоції ситуативні/тимчасові, а почуття – тривалі; за структурою
емоції прості, а почуття – складні (складаються з декількох емоції, або навіть з
протилежних); емоції вроджені, а почуття – набуті (формуються в онтогенезі).
Функції емоцій та почуттів:
1) Регулятивна (сигнальна) – почуття, що виникають – сигнали. Що
інформують нас, як у нас іде процес задоволення потреб, з якими
перешкодами стикаємося і так далі;
2) Відображувальна – узагальнена оцінка подій (допомагає визначити
користь чи шкідливість впливу подій на нас);
3) Спонукальна або стимулююча – стенічні сили мобілізують нас і так далі
4) Підкріплююча – емоції беруть найбезпосереднішу участь у навчанні:
значимі події – краще закріпляються у пам’яті (закономірності Ебінгаузена і
Рібо)
5) Функція переключення – особливо яскраво при конкуренції мотивів
(визнається домінуюча потреба): наприклад, боротьба між страхом і
почуттям обов’язку/соромом/і так далі. Направляє діяльність в ту чи іншу
сторону
6) Пристосовна – Дарвін; завдяки вчасно виниклим почуттям організм має
можливість пристосовуватися до середовища. У зовнішньому виражені
різних емоційних станів у фізіологічному виражені емоцій багато рухів та
жестів – еволюційна теорія емоцій
7) Комунікативна – міміка, жести, пози – мова людських почуттів. Не усі
прояви почуттів легко розпізнавати. Найлегше розпізнається жах, потім
відраза, а потім здивування.
8) Функція впливу – (на оточення) – діти швидко помічають, що їх емоційні
реакції, пов’язані з фізичним нездоров’ям, сильно впливають на оточення
(маніпулятори, бляха).

Види емоцій (за Ізордом):

- Інтерес (емоція): розвиток навичок, вмінь та стимулюючий навчання. Без
інтересу процес навчання проходить не ефективно
- Радість: стан, пов’язаний з можливістю задовольнити потребу; коли
потреба задовольняється/визначається - радість
- Здивування: емоційна реакція, що не є негативною чи позитивною, і вона
гальмує всі попередні емоції, направляє все на об’єкт здивування – може
переходити в інтерес
- Страждання: негативний емоційний стан, що пов’язаний з неможливістю
задовольнити потребу (атсенічна емоція)
- Гнів: негативний емоційний стан – протікає у формі афекту, виникає у
період виникнення перешкоди на шляху досягнення важливої потреби
(стенічний характер)
- Відраза: негативний емоційний стан – викликається всім чим можна,
зіткнення з якими вступає в різке протиріччя з різними принципами і
установками людину. При поєднанні з гнівом – агресивна поведінка
- Презирство: негативний емоційний стан, виникає в міжособистісних
відносинах, в розугодженнях життєвих позицій (з людиною, що об’єктом
почуття) – деперсоналізація людини або групи
- Страх: негативний емоційний стан – отримання інформації про реальну
або іншу небезпеку, на відміну від страждання, людина має лише
ймовірнісний прогноз можливого неблагополуччя (і діє на їх основі)
- Сором: негативний стан – усвідомлення невідповідності власних
чинників/поведінки/зовнішності, не лише на основі соціальних очікувань,
а і власних.