Перелік

психодіагностичних методик,
рекомендованих для використання в роботі
практичних психологів
з внутрішньо-переміщеними дітьми
Психодіагностика психічних станів та емоційно-
особистісної сфери дошкільника
Для
Для якого розв’язання
Назва методики, Спрямованість віку якого
№ з/п Джерело
автор методики використо- завдання
вується використо-
вується
Р.С. Немов
«Вибери потрібне
Психология:
обличчя»
Учебник для Діагностика Від 3 до 6 Поглиблена
1. (розроблений
студентов тривожності років діагностика
Р. Теммл, М. Доркі,
ВУЗов в 3 кн.-
В. Амен)
М., 1995
Р.С. Немов
Психология:
Учебник для Визначення Від 3 до 6 Поглиблена
2. «Який я?»
студентов самооцінки років діагностика
ВУЗов в 3 кн.-
М., 1995
Г.А. Широкова Від 3 до 6 Поглиблена
«Сходинки» Є.Г. Жадько, років діагностика
(методика Практикум для Визначення
В.Г. Щур) дитячого самооцінки
3.
психолога/
Ростов –на –
Дону, «Фенікс»,
2005
Методика Л.А. Баландіна; Діагностика Від 3 до 7 Поглиблена
М.І. Лісіциної під ред. комунікативної років діагностика
4. (модифікація Є.А. Нечипорюк, діяльності
Л.А. Баландіної) Г.Д. Посевіної –
Ростов-на –Дону
«Фенікс», 2005
Карпенко З.С.
Психотехніка у
«Вимірювання Оцінка рівня Від 3 до 6 Поглиблена
5. вихованні
тривожності» тривожності років діагностика
дитини, - К.,
1996.
Карпенко З.С.
Психотехніка у
Вимірювання дитячої Визначення Від 3 до 6 Поглиблена
6. вихованні
імпульсивності імпульсивності років діагностика
дитини, - К.,
1996.
7. Вимірювання дитячої Карпенко З.С. Визначення Від 3 до 6
агресивності Психотехніка у агресивності років
вихованні Вивчення
дитини, - К., міжособистісн
1996. их відносин
 Р.С. Немов
Психология: Діагностика
«Яка дитина у Вивчення
Учебник для комунікативних Від 3 до 6
8. взаємовідносинах і міжособистісн
студентов якостей років
оточуючими людьми?» их відносин
ВУЗов в 3 кн.- особистості
М., 1995
Р.С. Немов
Психология: Оцінка
Вивчення
Учебник для міжособистісних Від 3 до 6
9. «Вибір в дії» міжособистісн
студентов відносин в групі років
их відносин
ВУЗов в 3 кн.- дітей
М., 1995
Вивчення
Методические психічного
Методика непрямої рекомендации. розвитку
експрес-діагностики Сумское Вивчення дитини,
10. рівня психологічного обласное психічного 5-6 років супровід
розвитку дошкільників управление розвитку дитини дитини на
(П.А. М’ясоїд) образование кризових
ОПС Суми, 1997 етапах
розвитку

Психодіагностика психічних станів та емоційно-

особистісної сфери школярів
Для
Для якого розв’язання
Назва методики, Спрямованість віку якого
№ з/п Джерело
автор методики використо- завдання
вується використо-
вується
Проективна
Поглиблена
методика для
Основы діагностика
вивчення
психологии. Старші
емоціональних
1. Тест Роршаха Практикум школярі,
стосунків з
(Л.Д. Столяренко дорослі
(ст. 359)
навколишнім
світом, тенденції
до тривожності
Практическая
самодиагнос-
Методика визначення тика. Методики Визначення
Старші Вивчення
стресостійкості і и тесты. стресостійкості і
2. школярі, особистісної
соціальної адаптації Издательский соціальної
дорослі сфери
Холмса і Раге дом «БАХРАХ - адаптації
М», 2002 г.,
ст. 149
Практическая
Визначення типу
самодиагнос-
Опитувальник Міні- особистості ,
тика. Методики
мульт, здатність до Старші Вивчення
и тесты.
3. адапт. афективних школярі, особистісної
Издательский
Ф.В. Березина, реакцій, ступінь дорослі сфери
дом «БАХРАХ -
М.П. Мірошникова емоційної
М», 2002 г.,
відчуженості
ст. 261
4.

Настольная
книга
Визначення типу
Тест-опитувальник практического Старші Поглиблена
нервової
Я. Стреляу психолога школярі діагностика
діяльності
(Е.И. Рогов),
ст. 327

Настольная
Поглиблена
книга Визначення типу
Тест-опитувальник діагностика
практического нервово- Старші
5. НПН
психолога психічного школярі
(Т.А. Нємчін)
(Е.И. Рогов), напруження
ст. 334
Основы
Шкала депресії психологии. Діагностика
Старші Поглиблена
6. (адаптована Практикум депресивних
школярі діагностика
Г.І. Балашова) (Л.Д. Столяренко станів
(ст.385)
Настольная
Шкала астенічного
книга
стану по МБОП Старші
практичес- Визначення Поглиблена
7. (Л.Д. Малковой, школярі,
кого психолога астенічного стану діагностика
адаптована підлітки
Е.И.Рогов,
Т.Г. Чертовой)
ст. 339
Методика для Основы Вплив
визначення психологии. стресогенних
Поглиблена
8. стресостійкості та Практикум життєвих дорослі
діагностика
соціальної адаптації (Л.Д. Столяренко обставин на
(Холмс, Раге) (ст.402) людину
Поглиблена
Настольная Визначення
діагностика
Методика по книга ступеня
Старші
визначення практичес- враженості
9. школярі,
субдепресії кого психолога зниженого
дорослі
(В. Зунг) Е.И.Рогов, настрою –
ст.341 субдепресії
Настольная Діагностика
книга особистісної
Методика по Визначення
практичес- Старші сфери в період
10. визначенню якостей якостей нервової
кого психолога школярі підліткової
нервової системи системи
Е.И.Рогов, кризи
ст. 346
Основы
психологии. Старші
Шкала особистісної Особистісну Поглиблена
11. Практикум школярі,
тривожності ОТ тривожність діагностика
(Л.Д. Столяренко підлітки
(ст. 370)
Настольная
книга
Визначення
Шкала ситуативної практического Поглиблена
12. особистісної Підлітки
тривожності (СТ) психолога діагностика
тривожності
(Е.И. Рогов),
ст. 344

Настольная
книга
Методика «Шкала Визначення рівня Поглиблена
практического
13. соціально-ситуаційної і характеру Підлітки діагностика
психолога
тривоги» (Кондаш) тривожності
(Е.И. Рогов),
ст.. 183
14.
Основы
психологии. Описання Старші
Самооцінка психічних
Практикум різноманітних школярі, Поглиблена
станів (по Айзенку)
(Л.Д. Столяренко психічних станів підлітки діагностика
(ст.372)

Практическая
самодиагнос-
Методика діагностики
тика. Методики
рівня соціальної
и тесты. Вивчення Поглиблена
фрустрованості Л.І. Старші
15. Издательский особистісної діагностика
Вассермана, школярі
дом сфери
модифікація В.В.
«БАХРАХ - М»,
Бойко
2002 г.,
ст. 240
Основы Визначає
Методика діагностики
психологии. оперативної
оперативної оцінки Старші
Практикум оцінки Поглиблена
16. самопочуття школярі,
(Л.Д. Столяренко самопочуття діагностика
активності і настрою (ст. 367)
підлітки
активності і
(САН)
настрою
Основи
Опітувальник психології.
Визначення рівня Поглиблена
17. агресивності Басса- Практикум Підлітки
агресивності діагностика
дарки (Л.Д. Столяренко
(ст.385)
Основи
Шкала депресії психології. Діагностика
Старші Поглиблена
18. (адаптована Практикум депресивних
школярі діагностика
Г.І. Балашова) (Л.Д. Столяренко станів
(ст.385)
Шкала астенічного Настільна книга
стану по МБОП практичес- Старші
Визначення Поглиблена
19. (Л.Д. Малкової, кого психолога школярі,
астенічного стану діагностика
адаптована Е.И.Рогов, підлітки
Т.Г. Чортовою) ст. 339
Практическая
самодиагнос-
Методика діагностики
тика. Методики
рівня соціальної
и тесты. Вивчення Поглиблена
фрустрованості Л.І. Старші
20. Издательский особистісної діагностика
Вассермана, школярі
дом сфери
модифікація В.В.
«БАХРАХ - М»,
Бойко
2002 г.,
ст. 240
Основи
Методика діагностики Визначає
психології.
оперативної оцінки оперативної Старші
Практикум Поглиблена
21. самопочуття оцінки школярі,
(Л.Д. Столяренко діагностика
активності і набудую самопочуття підлітки
(ст. 367)
(САН) активності
Основи
психології. Старші
Шкала особистісної Особистісну Поглиблена
22. Практикум школярі,
тривожності ВІД тривожність діагностика
(Л.Д. Столяренко підлітки
(ст. 370)
Настольная
книга Поглиблена
Визначення
Шкала ситуативної практического діагностика
23. особистісної Підлітки
тривожності (СТ) психолога
тривожності
(Е.И. Рогов),
ст. 344
24. Методика «Шкала Настольная Визначення рівня Підлітки Погліблена
соціально-ситуаційної книга і характеру діагностика
 практического
психолога
тривоги» (Кондаш) тривожності
(Е.И. Рогов),
ст. 183
Основи
психології. Описання Старші
Самооцінка психічних Поглиблена
25. Практикум різноманітних школярі,
станів (по Айзенку) діагностика
(Л.Д. Столяренко психічних станів підлітки
(ст.372)
Вивчення
Соціально- пройденого
педагогічна та етапу
психологічна життєвого Старші
Каузометричне робота з дітьми Поглиблена
26.
у конфліктний
шляху, школярі.
діагностика
опитування Підлітки
та пост усвідомлення
конфліктний власних планів
період (ст.53) і намірів.

Соціально-
педагогічна та
Методики психологічна Діагностика та
Старші
Ельке Гарбі робота з дітьми аналіз кризових та Поглиблена
27. школярі.
«Техніка плану у конфліктний психотравмуючих діагностика
Підлітки
(проекції)» та пост ситуацій
конфліктний
період (ст.59)
28.

Проективні методики
Для
Для якого розв’язання
Назва методики, Спрямованість віку якого
№ з/п Джерело
автор методики використо- завдання
вується використо-
вується
Основы
Малюночний тест психологии. Поглиблена
Особистісна Старші
1. «Дерево» Практикум діагностика
сфера школярі
(К. Кох) (Л.Д. Столяренко
(ст. 366)
Спрямованість
особистості на
Основи
певну діяльність,
психології Підлітки, Діагностика
настрій,
2. Тест Люшера Практикум старші особистісної
функціональний школярі
(Л.Д. Столяренко сфери
стан, найбільш
(ст.430)
стійкі риси
особистості
Основи Віявлення типів
психології реагування в Діагностика
Методика дослідження Підлітки,
3. Практикум різних ситуаціях, дорослі
особистісної
фрустрації (Розецвейг)
(Л.Д. Столяренко поведінка в сфери
(ст.442) соціумі
Настільна книга
Дошкільний Діагностика
практичного Оцінка відносин в
4. Тест «Малюнок сім’ї» та молодший особистісної
психолога сім’ї шкільний вік сфери
Е.И.Рогов
Методика дослідження Практична Дошкіль-
Діагностика
особистості «Дом- самодиагнос- Визначення ний вік,
5. особистісної
дерево-людіна» тика. Методики і особистості шкільний
сфери
(Дж.Бука ) тести. вік, дорослі
 Издательский
будинок
«БАХРАХ - М»,
2002 р.,
ст. 17
Настільна книга
Методика
практичес- Діагностика
«Автопортрет» Дослідження Старші
6. кого психолога особистісної
(Є.С. Романова, особистості школярі
Е.И.Рогов, сфери
С.Ф. Потьомкіна)
ст.. 286
Настільна книга
практичного Діагностика
Методика «Неіснуюча Дослідження Старші
7. психолога особистісної
тварина» особистості школярі
Е.И.Рогов, сфери
ст.. 292
Настольная
Методика книга
Діагностика
«Автопортрет» практичес- Дослідження Старші
8. особистісної
(Є.С. Романова, кого психолога особистості школярі
сфери
С.Ф. Потьомкіна) Е.И.Рогов,
ст. 286
 Методики
психодіагностики посттравматичних стресових
розладів (ПТСР).
До основних методик психодіагностики ПТСР, які характеризують стани,
переживання наслідків екстремальних ситуацій та адаптацію до подальшого
життя осіб з такими розладами, відносяться: «Метод структурованого
клінічного інтерв’ю», «Шкала для клінічної діяаностики ПТСР»,
«Опитувальник травматичного стресу», «Шкала оцінки тяжкості впливу
травмуючої події», «Додаткова шкала PTSDMMPI».
«Метод структурованого клінічного інтерв’ю» включає низку діагностичних
модулів. Конструкція інтерв’ю дозволяє працювати окремо з будь-яким
необхідним для кожного конкретного випадку модулем, який вибирається на
підставі даних загального опитування клієнта на першому етапі дослідження.
Методика застосовується як в клінічній практиці, так і в дослідницьких цілях.
Існують різні модифікації, в тому числі і неклінічні. Одна з них – варіант
інтерв’ю для діагностики ПТСР у ветеранів війни у В’єтнамі – SCID – NP – V.
«Опитувальник травматичного стресу» застосовується для оцінки вираженості
симптомів пост стресових розладів у досліджуваних на основі критеріїв DSM –
4.
Опитувальник складається з короткої інструкції та 110 тверджень.
Досліджуваному пропонується за допомогою 5-бальної шкали оцінити кожне
твердження в залежності від його відповідності власному стану. 56 тверджень
являються ключовими для оцінки прояву симптомі ПТСР, 15 – входять в
додаткову шкалу депресії, 9 – складають оціночні шкали «брехні», «агравації»,
«дисимуляції», які дозволяють контролювати ступінь щирості досліджуваного.
Обмеження у використанні ОТС.
Не може використовуватися всупереч бажанню досліджуваного та його
інформованої згоди.
Не може використовуватися в гострому періоді психотравми, в фазі
психологічного шоку, на фоні ажитованого чи пригніченого стану, при
захисному запереченні подій.
Обмежено використовується для оцінки стану при виконанні професійних завдань в
екстремальних умовах: тільки у випадках обстеження окремих осіб, які потребують
проведення індивідуальної психокорекції чи евакуації з зони НС.

Не може використовуватися при астенічному стані клієнта, який викликаний

тяжкими соматичними захворюваннями, тяжкими пораненнями чи контузією; в
абстинентному стані чи на фоні алкогольного (наркотичного) сп’яніння.
Не може бути єдиним джерелом при постановці психологічного діагнозу.
Висновок про наявність ПТСР має носити ймовірнісний характер і містити
рекомендації щодо подальшого обстеження.
Отримані результати не можуть використовуватися для діагностики ПТСР чи
ОРС при встановленні тенденції до агравації чи дисимуляції обстеженого.
«Шкала оцінки тяжкості впливу травмуючої події». Методика дозволяє
встановити наявність у клієнта ПТСР за проявом однієї з двох тенденцій:
вторгнення чи уникнення.
Шкала містить 22 твердження, які дозволяють встановити ступінь прояву
зазначених тенденцій протягом останніх семи днів. Оцінка проводиться самим
досліджуваним і передбачає варіанти «зовсім ні», «дуже рідко», «іноді»,
«часто».
«Додаткова шкала PTSDMMPI». Шкала була емпірично валідізована на групах
з клінічно підтвердженим діагнозом ПТСР та «норми».
ПТСР встановлюється при значеннях шкали > 30 стандартне відхилення. Також
характерно підвищення основних шкал F>60T,D>78T,Sc>79T.
Додаткові методики дослідження ПТСР
З метою оцінки прояву посттравматичного стресового розладу та дезадаптації
у постраждалих в надзвичайних ситуаціях можуть застосовуватися наступні
додаткові методики: «Міссісіпська шкала травматичного стресу»,
«Гарвардський опитувальник для виявлення перенесених травм», «Шкала
депресії» Е. Бека, «Клінічна шкала тривоги та депресии», «Методика
диференціальної діагностики депресивних станів» В.А.Жмурова, «Методика
діагностики суб’єктивного контролю» (УСК) Дж. Роттера, «Графічна методика
життєвих переживань особистості», Методика «намалюй час», Методика
«Малювання смерті», «Анкета для учасників бойових дій» та інші.
«Миссісіпська шкала» має необхідні психометричні властивості, хороші
диференціально-діагностичні можливості, високий підсумковий бал за шкалою
добре корелює з діагнозом ПТСР.
«Опитувальник репресивності» Е.Бека використовується для оцінки
депресивних симптомів у обстежених. Сьогодні опитувальник широко
застосовується в клініко-психологічних дослідженнях та в психіатричній
практиці для оцінки інтенсивності депресії. Чисельні дослідження поведінки
учасників бойових дій у В’єтнамі та Кореїпоказали, що рівень репресивності за
методикою у ветеранів з ПТСР був значно вищим, ніж у здорових обстежених.
Достатньо інформативною є методика «Методика диференціальної діагностики
депресивних станів» В. А. Жмурова.
«Клінічна шкала тривоги та депресії»розроблена для оцінки характеру та
глибини емоційних розладів у осіб, які не страждають психічними
захворюваннями, та є методом експрес – діагностики станів тривоги та
депресії. Шкала дозволяє виокремити три рівні розладів: «норма», «межові
стани», «хвороба».
Позитивні сторони методики – простота, кратність, інформативність, позитивне
сприйняття пунктів опитувальника більшістю досліджуваних. Шкала може
неодноразово використовуватися, що дозволяє оцінювати динаміку стану при
проведенні психокорекційної роботи.
Проведене Р.В. Кадировим обстеження військовослужбовців, які брали участь в
бойових діях , дозволило йому зробити висновок про використання
психодіагностичного комплексу, що складається з наступних методик:
«Стандартизований багатофакторний метод дослідження особистості», «Метод
діагностики міжособистісних відносин», «Метод корольових виборів», «Рівень
суб’єктивного контролю», «Намалюй час», «Малювання смерті», «Анкета
учасників бойових дій».
 Каузометричне опитування

Каузометричне опитування проводиться в індивідуальній формі, займає

40–60 хвилин і складається з таких етапів: біографічна розминка; формування
списку подій; датування подій; причинний аналіз міжподійних відносин;
цільовий аналіз міжподійних відносин; позначення сфер прина- лежності подій.
Дослідник (інтерв’юер) знайомиться з обстежуваним (респондентом),
намагається встановити з ним довірливі відносини, зацікавити дослідженням,
активізувати процес осмислення ним власного життєвого шляху, стимулюючи
думки про особисте минуле, теперішнє, майбутнє.
Для подолання ефекту “захисту біографії” можна запозичувати чи- мало
від психо-аналітичної бесіди, зокрема, прийому “зустрічної відвертості”.
Тобто, однією з особливостей каузометрії є те, що, даючи можливість
досліджувати життєвий шлях, вона не припускає як обов’язкову умову зняття
“захисту біографії” і досягнення цілковитої відвертості респондента. У даному
разі необхідним є лише певний “мінімум довіри”, достатній для здатності
респондента розмірковувати про власне життя у присутності дослідника.
З цією метою доцільно зацікавити респондента можливими результатами
дослідження. Важливо пояснити обстежуваному, що в дослідженні він виступає
не стільки в ролі випробовуваного, скільки в ролі експерта з питань власного
життя. У ході роботи він у синтетичному і цілісному виді зможе осмислити
власне життя, минуле і майбутнє, зробивши картину більш яснішою. Досвід
роботи з каузометрією показує, що поряд з діагностичною цей метод може
виконувати і формуючу функцію, допомагаючи індивіду адекватніше оцінити
пройдені етапи життєвого шляху, краще усвідомити власні плани і наміри.

Циклічний тест часу

Інструкція: Уявіть усе своє життя від початку і до кінця – минуле,
теперішнє і майбутнє і постарайтеся зобразити його на папері у вигляді трьох
кіл минулого, теперішнього і майбутнього. Кола можуть бути маленькими або
великими, перетинатися або ні.
Формування списку подій
Інструкція: На даному етапі Вам необхідно буде проаналізувати деякі
події вашого життя. “Подією” буде вважатися будь-яка зміна у Вашому житті.
Це можуть бути зміни в природі чи суспільстві, у вашому внутрішньому світі
(думках, почуттях, цінностях), в стані Вашого здоров’я, в по- ведінці, діях і
вчинках, в навчанні, роботі, в сім’ї, в спілкуванні з друзями і т.д.
До речі, говорячи про подію, ми завжди будемо мати на увазі зміну.
Тепер уявіть своє життя в цілому – від народження до смерті. У вашому житті
було багато подій, багато ще попереду. Спробуйте знайти (для самого самої
себе) 15 найважливіших, на Вашу думку, подій свого життя. Це можуть бути як
події, що відбулися, так і події, що чекають на Вас у майбутньому.
Формулювання назви може бути довільне: Ви можете написати сам зміст події
або позначити її словом. Події бажано записувати в хронологічному порядку.
1. 9.
2. 10.
3. 11.
4. 12.
5. 13.
6. 14.
7. 15.
8

Датування
Інструкція: вкажіть, будь ласка, максимально точну хронологічно дату
кожної вказаної Вами події. Якщо подія вже відбулася, то згадайте коли. Якщо
мова йде про майбутню подію, то поставте дату цієї події. Кожна подія
повинна мати лише одну дату, відповідно тому, коли вона відбулася чи
відбудеться.

1 9
 2 10
3 11
4 12
5 13
6 14
7 15

Емоційна оцінка подій

Інструкція: оцініть події за ступенем емоційної привабливості,
використовуючи наступну шкалу: +2 – дуже приємна, +1 – приємна, 0 – байду-
жа, -1 – не приємна, -2 – дуже неприємна.

1 6 11
2 7 12
3 8 13
4 9 14
5 10 15

Ранжування подій за значимістю

Інструкція: виділіть в списку одну, найзначимішу “особисто для Вас”
подію і запишіть під номером 1, другу за значимістю під номером 2 і так далі
цілий список.

1 6 11
2 7 12
3 8 13
4 9 14
5 10 15

Причинний аналіз
Інструкція: ми переходимо до головного етапу дослідження. Вам
необхідно подумати над кожною подією і відповісти на запитання: чому вона
відбулася чи відбудеться? Почнемо з події 15. Вона має багато причин. Чи
можете Ви, наприклад, погодитися з тим, що подія 15 відбулася (відбудеться)
тому, що була (буде) подія 14? Нас цікавить при цьому лише Ваша особиста
думка про існування чи відсутність відношення “причина-наслідок” між
подіями 14 і 15. Можна дати одну із трьох відповідей: “завдяки” (+),” всупереч”
(-), “незалежно” (0).
 Так само аналізуються відношення події 15 з усіма іншими подіями,
включаючи і 1-шу. Потім аналогічним чином розглядаються причини події 14,
13, 12 і т.д

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
15
14
13
12
11
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1

Цільовий аналіз
Інструкція: Ви щойно проаналізували можливі причинно-наслідкові
відношення у Вашому житті. Але між подіями існують зв’язки й іншого типу:
одна і та ж подія може відступати метою чи засобом по відношенню до іншої.
Зараз Вам необхідно буде розглянути кожну пару подій і відповісти на
запитання: чи є одна з них метою, а інша засобом для досягнення цієї мети?
Розпочнемо з події 1. Подумайте над тим, для чого ця подія від- булася, які цілі
Ви переслідували, здійснюючи цю подію. Чи можете Ви погодитися з
твердженням, що перша подія відбулася для того, щоб змогла відбутися друга
подія, або подія перша відбулась для того, щоб уникнути події другої. Можна
дати одну із трьох відповідей: “досягнути” (+), “уникну- ти” (-), “незалежно”
(0). Аналогічно аналізуємо подію 1 з подією 3, 4,... , 15

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
15
14
13
12
11
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1

Визначення психологічного віку

Уявіть собі все своє життя – минуле, теперішнє і майбутнє. В якому році Ви
народились? До якого віку будете жити? (Дайте більш-менш реалістичну
оцінку).
У таблиці 1 обведіть кружечком число, яке відповідає Вашому віку (з
точністю до 5 років), обведіть кружечком число, яке відповідає віку, до якого
Ви сподіваєтесь прожити (з точністю до 5 років).
А тепер за допомогою таблиці оцініть кожні 5 років Вашого життя за
ступенем насиченості важливими для Вас подіями. Подіями можуть бути які-
небудь зміни в природі і суспільстві, у Вашому внутрішньому світі, в стані
Вашого здоров’я, в поведінці, у Ваших діях і вчинках, у сім’ї і на роботі, в
навчанні, в спілкуванні з друзями і т.д.
Оцініть спочатку насиченість першого п’ятиліття. Свою оцінку відмітьте
знаком + у відповідній клітинці таблиці, враховуючи, що:
10 балів – максимальна ступінь насиченості, 1 бал – мінімальна ступінь
насиченості. Аналогічно оцініть насиченість кожного із п’ятиліть (як
минулих, так і майбутніх, аж до відміченого Вами віку життя). Увага, кожне
п’ятиліття повинно мати тільки одну оцінку насиченості, але мати її повинне
обов’яз- ково.
Ви виконали завдання повністю? Тепер можна визначити Ваш
психологічний вік. Для цього:
1. Підрахуйте загальну суму балів по всіх п’ятиліттях – минулих і
майбутніх.
2. Підрахуйте загальну суму балів усіх уже прожитих п’ятиліть.
 3. Розділіть суму “балів прожитого” на загальну суму балів всіх п’ятиліть.
Отриманий результат – показник суб’єктивної “реалізованості життя”.
4. Помножте цей показник на очікувану Вами тривалість життя. Який ви
отримали результат? Це і є ваш психологічний вік.

Ступінь насиченості важливими подіями

П’ятиліття 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1-5
6-10
11-15
16-20
21-25
26-30
31-35
36-40
41-45
46-50
51-55
56-60
61-65
66-70
71-75
76-80
81-85
86-90
91-95
96-100
101-105
106-110
111-115
…
 Методика Ельке Гарбі
«Техніка плану (проекції)»
Методику Ельке Гарбі «Техніка плану (проекції)» можна
використовувати з дітьми в кризових ситуаціях і при роботі з травмою. Це
метод придатний як для діагностики, так і для опрацювання травми. Дитину
просять намалювати план місцевості, будинку, квартири, місця і т. д. де
ймовірно могла статися травматизація або загрозливі події для дитини. Для
діагностики необхідно залишатися на рівні сприйняття (де знаходиться
кімната, двері, де затишно, де погано, хто де спить, як виглядають шпалери,
меблі, якщо Ви припускаєте, що травматизація відбувалася в будинку, також
можна використовувати план місцевості, школи, табору, лікарні і т.д.), з
метою опрацювання переходити з цього рівня на рівень почуттів і думок і
заохочувати їх вираження.
1. Попросіть дитину на аркуші паперу намалювати олівцем план
квартири (або
оточення, місцевості), де мала місце травматизація. Запитайте про вікна, двері.
Кому яка кімната належить. Запитайте про те, яка обста- новка в кімнатах і
попросіть дитину намалювати це.
План не повинен відповідати масштабу, важливо, щоб було уявлення про
простір.
2. Тепер попросіть дитину вибрати два олівці, які б представляли до- бро і
загрозу/зло. 3. Потім попросіть дитину намалювати «добрим олівцем» усі
місця, з якими у неї пов’язані приємні спогади. («Де було добре?»; «Що і з ким
ти там робив/робила?»). Намагайтеся, щоб дитина згадала образи, щоб у неї
ожили гарні спогади.
 4. Після цього попросіть дитину намалювати «поганим олівцем» міс- ця,
де вона відчувала себе погано.
5. Потім почніть опрацьовувати з дитиною приємні місця одне за іншим,
питаючи її про дії/зміст/почуття/атмосферу і сприяючи їх посиленню.
6. Потім попросіть дитину, починаючи з місця, де вона відчувала себе
найменш погано, описати, що сталося там. Супроводжуйте дитину, уважно
слухайте її, ставте додаткові запитання, що стосуються перебігу подій і
конкретних дій (діагностика). Перейдіть на рівень почуттів/думок, якщо
потрібне опрацювання («Як це відчувалося в тілі?; Що ти думав/думала?»).
7. Крок за кроком пройдіть усі погані місця. Для регулювання таким
навантаженням час від часу можна знову повертатися в гарне місце, щоб
«набратися» сил.
8. Робота з планом може тривати кілька сеансів. Вона також придат- на
для маленьких дітей. Часто є першим структурованим методом, за допомогою
якого можна наблизитися до травми.