Контрольні питання та завдання до розділу 2

1. У чому полягає специфіка так званої антропентричної наукової

парадигми в сучасній лінгвістиці, зокрема й синтаксисі? Наведіть приклади
антропоцентричного підходу в лінгвістиці.
2. Назвіть й охарактеризуйте базові принципи генеративної теорії
Н. Хомського.
3. Простежте еволюцію генеративної граматики Н. Хомського,
спираючись на матеріал лекції й словникову статтю «Генеративна
граматика» в «Лінгвістичній енциклопедії» О. Селіванової (С. 76–79).
4. Подайте структуру речення Чорний кіт живе на даху нашого
будинку у вигляді дерева залежностей.
5. Визначте вплив ідей Н. Хомського на розвиток загальнонаукових
тенденцій ХХ–ХХІ ст.
6. Охарактеризуйте основні підходи в сучасній лінгвістиці до вивчення
семантики речення.
7. Прокоментуйте теорію відмінкової граматики Ч. Філлмора,
охарактеризуйте набір семантичних (глибинних) відмінків (ролей).
8. У пропонованому тексті позначте семантичні (глибинні) відмінки.
Відповідь обґрунтуйте.
Дивні думки почали відвідувати Григорія віднедавна. Ще коли
розписував він одну з церков, відчув, як гіркота починає оволодівати його
єством. Архімандрит був невдоволений з тої роботи, і всі прийшли тоді до
думки, що він уже старіє і йому варто покинути пензель для звичайного
чернечого життя. Він тоді нічого не сказав, але коли опинився на горі і
побачив, як сідає за овід сонце, зрозумів, що все говорене йому — дурниця.
Бо він побачив сонце раптом так, як не бачив ніколи. Воно плакало зовсім
так, як плаче за вмерлим сином мати, а довкола танцювали молоді веселі
духи. Він довго дивився на те чудове, неземне видиво, і йому стало ще
гіркіше на серці. В глибині душі він відчував, що в нього вливається якась
інша сила, зовсім відмінна від тої, яку він знав, працюючи над іконами чи
розписами. Ця сила витісняла ту, стару, і … він справді уже не чувся здатним
на якусь роботу при розписах (В. Шевчук).
9. Подайте тлумачення понять диктуму та модусу. Охарактеризуйте
поняття пропозиції як базового для семантичної структури речення. Які
наявні способи реалізації пропозиції в реченні?
10. Визначте кількість реалізованих пропозицій у наведених реченнях і
способи їхньої реалізації. Окресліть диктумний і модусний зміст кожного
речення.
Раніше Віктор мріяв стати письменником-романістом. Але навіть до
повісті він так і не добрався. Хоча десь у теках лежить кілька незавершених
рукописів. Та це їхня доля – так і залишитися незавершеними. Йому просто
не щастило з музами. Вони чомусь не затримувалися в його двокімнатній
квартирі достатньо довго, щоб він міг довести хоча б одну повість до кінця.
У цьому й причина його жанрових невдач. Музи були напрочуд непостійні з
ним. Або ж він сам винний, що обирав собі таких ненадійних муз. Аж ось,
узагалі залишившись наодинці з пінгвіном, він однаково займався коротким
жанром, за який, щоправда, тепер непогано платили. Ґрунтовно зігрівшись,
він покинув кав’ярню. На вулиці тривав дощик. День був сірий і сирий.
Перед тим, як повернутися додому, Віктор купив у магазині кілограм
мороженого лосося – для Мишка (А. Курков).
11. Охарактеризуйте специфіку функціональної граматики О. Бондарка,
зіставте поняття функціонально-семантичного поля й функціонально-
семантичної категорії (див. М. Всеволодова «Функционально-семантические
поля и функционально-семантические категории (к вопросу о структуре
содержательного пространства языка)». Лінгвістичні студії : Збірник
наукових праць. Вип. 15. Донецьк : ДонНУ, 2007. С. 35–44).
12. Розкрийте тлумачення основних понять когнітивної лінгвістики:
фрейм, гештальт, сценарій, концепт, мовна картина світу. У чому
проблемність виділення синтаксичних концептів? Свою думку обґрунтуйте.
 13. Проаналізуйте подані висловлювання як мовленнєві акти. У які
класи мовленнєвих актів за Дж. Сьорлем і Г. Почепцовим входять ці
висловлювання?
1. Київ – столиця України. 2. Я обов’язково принесу завтра цю книгу.
3. Тютюнопаління небезпечне для Вашого здоров’я. 4. Тут я посаджу
троянди. 5. Сьогодні на вечірку ти не підеш. 6. Вчора спізнився потяг. 7. Я
заповідаю цей годинник своєму братові. 8. Вітаю тебе з днем народження!
9. Можеш на мене розраховувати. 10. Тільки спробуй не виконати домашнє
завдання! 11. Вас граф до мене прислав?
14. Визначте перформативні висловлювання, обґрунтуйте свій вибір:
1. Бажаємо Вам лише одних щасливих днів у Новому році! 2. Завтра я
тобі покажу! 3. Я, Петренко Ніна Миколаївна, доручаю Корнієнко Ользі
Іванівні одержати мою зарплату за січень 2021 року. 4. Я постійно повторюю
тобі одне й те саме. 5. Я тобі співчуваю. 6. Обіцяю більше Вас не турбувати!
7. Зачини двері!
15. Порівняйте поняття речення та висловлення, тексту та дискурсу в
сучасній лінгвістиці.
16. Охарактеризуйте специфіку актуального членування речення.
17. Установіть тип текстового зв’язку. Запропонуйте членування
речень-висловлень на тему і рему. Обґрунтуйте свій поділ.
Літо закінчувалося. Добігав кінця рік. Не знаю, як в інших, а для мене
рік завжди закінчується з останнім днем серпня. Можливо, тому, що все в
моєму житті розпочиналося восени…
Я намагався вимкнути мозок, не замислюватися. Але подумки вже сто
разів побував у своїй квартирі та здійснив кілька звичних для себе рухів:
відчинив двері, скинув піджак, сів за комп’ютер, умостившись у глибокому
чорному кріслі, та клацнув «мишкою».
Чому я так боюся зробити це все насправді? Що мені заважає зараз
скинути ноги зі столу, підхопити кейс, вискочити на вулицю, сісти за кермо і
хвилин за десять насправді штовхнути двері власної квартири? Які гирі
повисли на моїх ногах?
Згодом я зрозумів, що ці «гирі» — страх анічогісінько не знайти на
екрані монітора. Зовсім НІЧОГО.
Але з не меншим жахом я думав про те, що в куточку екрана
висвітиться жовтий конвертик.
І я не знав, що краще: це нічого чи конверт…(І. Роздобудько)
18. Розкрийте поняття експресивності в лінгвістиці. У чому особливість
вияву категорії експресивності на синтаксичному рівні? Доберіть власні
приклади до типології експресивних синтаксичних конструкцій, поданої в
лекції.
19. Визначте синтаксичні експресивні конструкції в наведених уривках,
окресліть їхню стилістичну роль.
1. І знову — курям, на ферму, додому, води наносити, наготувати,
попрати, а потім до ночі — Ромкові цеглу подавати, цемент із піском та
водою… Ось він, будинок! Чотири кімнати на трьох. І комірчина. І кухня
літня. І город — двадцять соток. — І синок у нас не пройдисвіт. Добра
дитина. А щастя… Раїса зітхнула, зиркнула на кляту табуретку. Як спала
навколішки, так сотні разів лобом об неї билася (Люко Дашвар).
2. Ніби знаючи наперед, чим закінчиться моє земне тривання, в
минулому своєму житті я патологічно не любила білого кольору.
Стерильного.
Аптечного.
Операційного.
В моєму гардеробі ніколи не було святкової білої одежі (М. Матіос).
3. Отак випадково опинившись між цими двома (дуже різними!)
версіями своєї старої (і давно «енергетично» мені нецікавої, от у чім штука)
книжки, як між двома вогнями (а публіка й критики шаруділи по кулуарах
порівняннями, мов на спортивних змаганнях, додаючи інтриґи!), – чи, радше,
як між двома поставленими навпроти себе дзеркалами, що утворюють якусь
запаморочливу анфіладу, наче в графіці Ешера, – драму вже третього (чи й
четвертого) порядку (коли рахувати від тієї, що в романі), діалог вистав (і,
заочно, актрис), а через них і культур, польської й української, в хронотопі
одного фестивалю, – я, котра доти всіляко старалася зберігати в стосунку до
театру позицію «глядацької непричетности» (мовляв, моя справа
закінчується на відданні книжки до друку, якщо потім за тією книжкою хтось
ставить спектакль – прекрасно, але до чого тут я?), несподівано для себе
вперше по-справжньому відчула, що і я, автор, виявляється, теж уключена в
це дійство, і вже давно: я не просто причетна – а, як не крути, прямо
відповідальна за весь цей багаторівневий полілог, що розвинувся й зажив
власним життям, як маленький парад планет, від першопоштовху – таки ж
мого слова… (О. Забужко).