Практична робота №6

1. Висвітліть провідні риси творчої манери Ч. Діккенса на прикладі одного з творів

письменника.

Діккенс любив стиль готичних романів 18 ст., хоча вони вже стали мішенню для
параодій. Одним із найяскравіших персонажів його романів є місто Лондон, яке він
описав до подробиць. Стиль Діккенса барвистий і поетичний, із значною часткою
гумору. Популярна його сатира на снобізм британської аристократії, одного із своїх
персонажів він називає Ноблем Рефриджератаром, що може читатися як Благородний
Холодильник. Загалом, вибір Діккенсом імен, часто натякає на ту роль, яку персонаж
відіграватиме в оповіді, наприклад містер Мердстоун в «Девіді Копперфілді» є
очевидним сполученням слів murder (вбивсто) та stone (камінь). Діккенсу притаманне
аткож сполучення елементів фантазії та реалізму. Про злети фантазії свідчать
порівняння сиріт із акціями, людей із буксирами, гостей на вечірці з меблями.

2. Сформулюйте ідеал родинного життя Ч. Діккенса. Проілюструйте прикладами з

його творів.

Особливе місце серед романів письменника займає роман «Домбі і син», повна назва
якого «Торговий будинок Домбі і Син. Торгівля оптом, в роздріб і на експорт». Назва
твору відображає його зміст, адже йдеться і про сім’ю Домбі і про його сімейний
бізнес. Варто також зазначити, що у Чарльза Діккенса було важке дитинство, яке
значною мірою відбилось в його творчості. Містер Домбі – жорстокий і суворий до
своїх дітей. Його раціональна, прагматична, бездушна вдача, все без остатку віддано
його бізнесу, розбудові фірми і примноженню грошей. Точнісінько так само, як і
батько Чарльза Діккенса, який не приділяв уваги своєму сину і весь час був
заклопотаний грішми. Чарльз був переконаний, що родиною повинен керувати
батько, а мати повинна знайти своє місце у веденні домашнього господарства.

Другий шлюб Домбі закінчується невдало. Його дружина втекла з дому з Каркером,
який був довіреним службовцем Домбі. Це сильно образило покинутого чоловіка і
через свої переживання він втрачає самовпевненість і його фірма потерпає крах.

Діти у романі «Домбі і син» відчувають себе самотніми і нікому не потрібними , хоч
у них і є сім’я. Точно так само письменник почувався в своєму дитинстві. Батько був
зайнятий роботою та своїми боргами, а мати не сильно переймалась за свого сина.
Навіть коли він важко працював на виробництві щоб допомогти сім’ї, вона не
квапилась його забирати звідти. Це сильно образило письменника і про це він писав:
«Я ніколи не забував, я ніколи не забуду, я ніколи не зможу забути, що моя мама не
особливо переймалася тим, щоб забрати мене». Це стало одним із факторів , які
зумовили вимогливе й невдоволене ставлення до жінок.
Отже, порівнюючи сім’ю і дитинство письменника із його твором «Домбі і син» ,
можна сказати, що це зовсім не схоже на ідеальну сім’ю. Ніхто з дітей не почував
себе потрібним, захищеним та щасливим. Автор не мав люблячої сім’ї в дитинстві і
тому описував сім’ї нещасливі, з вічними сварками. На мою думку, ідеалом
родинного життя є повна протилежність сім’ї Домбі.