QUANGO - (quasi-autonomous NGO) - квазіавтономна НУО, яка отримує

більшу частину ресурсів з громадських фондів. Посадові особи таких

організацій зазвичай наполягають на недержавному характері організації,
допоки фінансова підтримка не пов'язується з будь-якими вимогами, тобто
при домінуванні особистих пріоритетів організації, а не інтересів держав-
донорів (наприклад, Валійське агентство розвитку).

GONGO - (government-organized NGO) - НУО, створена при сприянні

уряду. Розквіт таких організацій припав на холодну війну: вони були
зобов'язані самим фактом свого існування урядам ворожих блоків або
авторитарних лідерів у третьому світі (так, залежність «Дому свободи»
(Freedom House) від уряду США обговорювалася в Комітеті з НУО ООН).

GRINGO - (government-related NGO) - НУО, пов'язана з урядом

(наприклад, соціалістичні Спілки жінок, ветеранів, молоді).

DONGO - (donor-organized NGO) - НВО, створена донором (органами

публічної влади, міжнародною організацією, бізнесом). Наприклад,
Всесвітній банк заснував Соціальні фонди розвитку для здійснення
програми мікро-кредитування в найменш розвинених країнах

І QUANGO, і DONGO мають традиційні для міжнародних НУО цілі і

приватний статус, незважаючи на публічне фінансування. Багато НУО в
області сприяння розвитку і надзвичайної допомоги, з готовністю
приймають кошти від держав і міжурядових організацій, як і організації,
що займаються науковими дослідженнями, а також деякі екологічні
організації (для дорогих довгострокових проектів). У той же час з метою
уникнення двозначності своєї позиції, багато НУО принципово
відмовляються від урядового фінансування (наприклад, Міжнародна
амністія).

МНУО

 Автономні
 Умовно незалежні (квазі-автономні, кванго-автономні), але можуть
отримувати фінансову підтримку урядів
 Створені державою (чітко підпорядковуються інтересам держави,
виконують державні функції)

Норвегія, Швеція, Фінляндія використовують структури як продовження

своєї ЗП
  НУО можуть бути представлені у формі федерацій, як об’єднання
автономних національних груп з єдиними цілями і завданнями
Членство носить формальний характер (Міжнародна федерація Червоного
Хреста і Червоного Напів-місяця)

 Голова НУО з власними філіалами (підпорядковані центру,

міжнародний Зелений хрест)

Тимчасові структури для реалізації проекту або програми з боку НУО у

конкретному місці («Всесвітній суд» 1992 - міжнародні юристи проти
ядерної зброї, міжнародне бюро миру - компанія тиску на держави-члени
щодо правомірності погрози застосування ядерної зброї)

 Коаліції НУО (відсутність ієрархії – рівноправні, парасолькові

структури

Функції

 Інформаційна політика

- Експертна (операції зі спеціальною інформацією для підготовлених

користувачів/спеціалістів *технічна інформація)
- Освітньо-просвітницька (операції з інформацією для громадськості у
доступній формі, для широких верств)
- Пропагандистська

 Політика впливу (здатність примушувати впливових суб’єктів МВ:

держави, міжнародні організації в інтересах більш слабких
учасників МВ або громадянського суспільства)

 Політика (здатність утримувати потенційних агресорів в рамках

проголошених світовим співтовариством правових норм чи
принципів поведінки)

 Політика використання символіки (здатність надавати потужне

звучання діям, акціям, символам, які формують образ і певну думку

 Функція тлумачення (вклад у розробку (тлумачення, роз’яснення)

наявних міжнародно-правових документів)

 Фунція правореалізації (діяльність у спостереженні та забезпеченні

використання державами свої міжнародно-правових зобов’язань)
  Нормативна функція (встановлення прав поведінки, зобов’язань)

З точки зору конфліктології:

Превентивна (недопущення конфліктів)

Реабілітаційна
Моріторингова (дотримання прав людини)
Миротворча (примирення конфліктуючих сторін)

У 19 4 ГенСек існує 3 види діяльності МНУО в контексті управління

конфліктами і побудови миру:

 Превентивна дипломатія (діяльність спрямована на попередження

урядів про ризики або можливості зародження криз і конфліктів)

 Миротворчість (надання гуманітарної та соціальної допомоги)

 Пост-конфліткне миробудівництво (допомога слабким урядам і

виснаженому війною населенню відновитися в умовах стабільного
миру)

Особливу роль МНУО у попередженні конфліктів була визнана комісією

глобального врядування у доповіді «Наш дім – Земля» (МНУО є лише
частиною миротворчої діяльності як такої)

У науково-дослідницькому проекті католицької гуманітарної служби

інституту міжнародних досліджень університету Роттердам аналізувалася
роль МНУО у попередженні і розв’язанні конфліктів:

 Покращення можливості доступу до конфліктуючих сторін

 Покращення засобів реагування на конфлікт
 Особисте підключення через власні інструменти та стратегії до
розв’язання конфліктів
 Створення умов для кращої діяльності держав у проведенні ними
масштабних операцій превентивного чи рятувального характеру
-----------------

 Функція нейтрального посередника (2 умови: *наявність двох сторін

у конфліктів *наявність бажання конфліктуючих сторін отримувати
відповідні посередницькі послуги з боку неурядових організацій)
 Нейтральність дій МНУО
  Функція комунікативна/інформаційна (діалог з громадянським
суспільством)
 Координаційна функція (вплив, ресурси)
 Функція допомоги (матеріальна, гуманітарна допомога)
 Поширення достовірної інформації

3 парадигми пояснень НУО

1) НУО є абсолютно залежними

2) НУО зрівнюються з функціями держав чи МУО (рівноправні структури,

інтегровані в міжнародні процеси врядування)

3) Майбутнє за МНУО

Джерела трансформації пост-міжнародній політиці

 Пост-індустріалізація
 Поява планетарних проблем
 Зменшення можливостей держав вирішувати проблеми (створення
інформаційних центрів)
 Формування нових соціальних утворень
 Зростання рівня знань, освіти, обізнаності

Концепція міжнародного плюралізму:

1) Процеси самостійного перетворення національних інтересів у

транснаціональні – формування нового порядку денного у ЗП держав

2) Процеси та інтереси національних держав у створенні

транснаціональності з метою просування власних інтересів і зміцнення
власних позицій на міжнародній арені