Київський контрактовий ярмарок -

торгова і контрактовий ярмарок в

Києві на Подолі, що діяла в 1797-
1930 роках, на якій укладалися
торговельні та кредитні угоди.
Відіграла значну роль в
економічному житті Російської
імперії, зокрема Південно-Західного
краю, в який входили українські
землі.

До 1775 році контрактовий ярмарок

на території України діяла у Львові.
Сюди під час різдвяних свят
з'їжджалися шляхтичі з метою
отримання кредиту під заставу
маєтку, продажу, застави в оренду
маєтків, погашення боргів,
укладення договорів купівлі-продажу
хліба та іншої сільськогосподарської
продукції. Ці контракти-угоди мали
вирішальне значення в діяльності
ярмарки. Після поділів Речі
Посполитої в 1772, 1793 і 1795 роках
контракти були перенесені спочатку
в місто Дубно (збиралося 30 000
чоловік), а в 1797 році - до Києва як
центр економічного та культурного
життя всього Південно-Західного
краю.
У Києві ярмарок за часом її
проведення отримала додаткову
назву - Водохресний, а з середини
XIX століття - Стрітенська. Перші
контракти в Києві було укладено 15
січня 1798 року і з тих пір ярмарок
проводився регулярно.
На Київський контрактовий ярмарок
прибувало чимало польських панів і
вельмож з бочками золота і срібла,
купці і підприємці з різних кінців
Російської імперії, Пруссії, Франції,
Англії, Італії, Данії, Греції та т. Д.
Контрактові угоди укладалися в
міському магістраті, а з 1811 року - в
Контрактовому будинку на Подолі,
зокрема, його першому будинку, а
вже через 7 років - в Контрактовому
будинку, побудованому в 1815-1817
роках українською та англійською
архітекторами Андрієм Меленським і
В. І. Гесте.