НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
Кафедра української та класичних мов

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Декан агробіологічного факультету

__________________________ В.О.Забалуєв

« »_____________________ 2015р.

РОЗГЛЯНУТО І СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри української та класичних мов

Протокол № 11 від 19 червня 2015р.

_______________________ А.М.Безпаленко

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ЛАТИНСЬКА МОВА»

Напрям підготовки 6.090101 – „Агрономія”

Розробники: Вакулик Ірина Іванівна,Балалаєва Олена Юріївна

Київ -2015
 1. Опис навчальної дисципліни
Характеристика навчальної
Галузь знань, напрям дисципліни
Найменування показників підготовки, освітньо-
кваліфікаційний рівень денна форма заочна форма
навчання навчання
Галузь знань

090101(шифр)
За вибором
Кількість кредитів – 2 Напрям підготовки

6.090101 – „Агрономія”
(шифр і назва)

Модулів – 2 Рік підготовки:

Змістових модулів – 2 1-й 1-й

Спеціальність (професійне
Індивідуальне науково-
дослідне завдання спрямування): - Семестр
-

Загальна кількість годин - 1-й 1-й, 2-й

30 Лекції

4 (Мукачево,
-
Бобровиця)

Практичні, семінарські

- -
Тижневих годин для денної
форми навчання: Освітньо-кваліфікаційний Лабораторні

аудиторних – 2 рівень: бакалавр 6 (Мукачево,

30
Бобровиця)
самостійної роботи
студента - Самостійна робота

- -

Індивідуальні завдання: -

Вид контролю: залік

2.Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета дисципліни – ознайомити студентів із основами латинської

мови, допомогти набути практичних умінь та навичок перекладу латинських
текстів та використання латиномовної термінології у навчальній, науковій та
виробничій діяльності. Оволодіння студентами основами латинської мови
надасть їм можливість читати і перекладати латинські тексти, відкриє доступ
до вільного і свідомого сприйняття міжнародної наукової термінології.
Завдання дисципліни. Загальноосвітні завдання курсу полягають у
розширенні лінгвістичного світогляду студентів, у підвищенні їх загальної
мовної культури шляхом удосконалення навичок нормативного вживання
інтернаціоналізмів греко-латинського походження. Завдяки чіткій побудові
граматики та синтаксису латинська мова розвиває також уміння та навички
логічного мислення.
Виховне та загальноосвітнє значення має знайомство студентів із
історією виникнення латинської мови, її значенням у розвитку європейської
культури та науки.
Для досягнення поставлених у програмі завдань курсу рекомендується
відводити керівну роль самостійній навчальній діяльності студентів шляхом
поступового переходу від навчання до самонавчання, при якому перше
знайомство з новим матеріалом здійснюється самим студентом у рамках
позааудиторної роботи. На заняттях бажано приділяти не менше 40% часу на
самостійне виконання непідготовлених вправ.
Кращому засвоєнню матеріалу курсу сприятиме використання
фонограм, таблиць, схем словотворчих моделей та синтаксичних структур,
комп’ютерних пакетів прикладних програм, а також застосування дієвих
форм контролю: усного опитування та письмових робіт (диктантів,
граматичних завдань, письмового перекладу окремих фраз і текстів тощо).
Для роботи з навчальним матеріалом рекомендується
використовувати всі види вправ, передбачені сучасною методикою:
a) за спрямованістю на прийом або видачу інформації: вправи
рецептивні, репродуктивні, частково продуктивні;
b) за комунікативністю: некомунікативні;
c) за участю рідної мови: здебільшого двомовні (зрідка
одномовні);
d) за функцією у навчальному процесі: навчальні, тренувальні
і контрольні;
e) за місцем виконання: аудиторні, позааудиторні.

3. Програма та структура для навчальної дисципліни для

повного терміну денної форми навчання

Назви змістових Кількість годин

модулів і тем
денна форма Заочна форма

тижн усьог у тому числі усьог у тому числі

і о о
л п ла ін с.р л п ла ін с.р
б д . б д .

1 2 3 4 5 6 7 8 9 1 1 12 13 14
0 1
 Модуль 1

Змістовий модуль 1. Фонетика

Тема 1. Історія 1 2 2 2 2
латинської
мови.
Виникнення і
основні періоди
історії розвитку
латинської
мови. Внесок
класичних мов
у формування
міжнародної
наукової
термінології.
Тема 2. 2 2 2
Латинський
алфавіт.
Класифікація
звуків.
Тема 3. Вимова 3 2 2
приголосних.
Вимова
буквосполучень
грецького
походження з
придиховим.
Тема 4. Основи 4 2 2 2 2
складоподілу.
Довгі та
короткі склади.
Правила
наголошення.
Особливості
наголошення
слів грецького
походження.
Разом за 4 8 - - 8 - - 4 2 - 2 -
змістовим
модулем 1
Змістовий модуль 2. Морфологія

5 2 - - 2 - - 2 2 - - - -
Тема 1.
Граматичні
категорії
іменникі.
Словникова
форма
іменників.
Практична
основа
іменників.
Розподіл
іменників на
відміни.
Відмінювання
іменників І-V
відмін.
Тема 2. І 6 2 - - 2 - - - - - - - -
відміна
іменників.
Тема 3. 7 2 - - 2 - - - - - - - -
ІІ відміна
іменників.
Тема 4. 8 2 - - 2 - - 2 - - 2 - -
Прикметники
І-ІІ відміни.
Тема 5. 9 2 - - 2 - - - - - - - -
ІІІ відміна
іменників.
Тема 6. 10 2 - - 2 - - 2 - - 2 - -
Особливості
типів
відмінювання
ІІІ відміни
узгодження з
прикметниками.
Тема 7. 11 2 - - 2 - - - - - - - -
Прикметники
ІІІ відміни.
Ступені
порівняння
прикметників.
Тема 8. ІV та V 12 2 - - 2 - - - - - - - -
відміни
іменників.
Тема 9. 13 2 - - 2 - - - - - - - -
Узгодження
іменників ІV та
V відмін з
прикметниками
Тема 10. 14 2 - - 2 - - - - - - - -
Числівники.
Уніномінальні
назви
Тема 11. 15 2 - - 2 - - - - - - - -
Біноміальні та
триномінальні
назви
Разом за 11 22 - - 22 - - 6 2 - 4 - -
змістовим
модулем 2
Усього годин 30 - - 30 - - 10 4 - 6 - -

4. Теми cемінарських занять

№ Назва теми Кількість
з/п годин
- - -

5. Теми практичних занять

№ Назва теми Кількість

з/п годин
- - -

6. Теми лабораторних занять

№ Назва теми Кількість

з/п годин
1 Латинський алфавіт. Класифікація звуків. 2

2 Вимова приголосних. Вимова буквосполучень грецького 2

походження з придиховим.
3 Основи складоподілу. Правила наголошення. 2

4 Загальні відомості про частини мови. І відміна 2

іменників.
5 ІІ відміна іменників. 2

6 Прикметники. Граматичні категорії. Типи відмін. 2

Узгодження.
7 Узгодження прикметників І-ІІ відмін з прикметниками І- 2
ІІ відмін.
8 ІІІ відміна іменників. 2

9 Прикметники ІІІ відміни. Узгодження іменників ІІІ 2

відміни з прикметниками І-ІІІ відмін.
10 ІV та V відміна іменників. 2

11 Узгодження іменників ІV та V відмін з прикметниками. 2

12 Числівники. Уніномінальні назви. 2

13 Біноміальні та триномінальні назви. 2

 14 Утворення видових епітетів. Переклад агробіологічних 2
термінів.
15 Інформативний зміст латинських назв рослин і тварин. 2
Індиферентні назви. Способи вираження індиферентних
видових епітетів. Латинські сентенції.
\

7. Контрольні питання, комплекти тестів для визначення рівня

засвоєння знань студентами
ПАКЕТ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ (зразок)

1. Яке з наведених слів містить буквосполучення грецького походження,

що вимовляється як звук [р]:
1 phoma
2 chaenomeles
3 phaedon
4 rhamnus

2. В якому з наведених слів буква c вимовляється як звук [к]:

1 cynara
2 cember
3 caesalpinia
4 cicer
5 cultivar

3. Від чого залежить місце наголосу в латинських словах:

1 від довготи або короткості першого складу від кінця слова
2 від довготи або короткості другого складу від кінця слова
3 від довготи або короткості третього складу від кінця слова
4 наголос завжди ставиться на другий склад від кінця слова

4.Укажіть правильний варіант перекладу терміна:

1. Рис посівний A Oryza sativus
B Oryza sativa
C Oryza sativum
2. Груша звичайна D Pyrus communis
E Pyrus communa
F Pyrus commune
5. Який із поданих іменників належить до I відміни:
1 semen, inis n
2 raphanus, i m
3 mays, maydis f
4 acus, us f
5 vicia, ae f

6. Який із поданих іменників належить до II відміни:

1 trifolium, i n
2 cortex, icis m
3 cuscuta, ae f
4 dies, diei m
5 tribus, us f

7. Який із поданих іменників належить до III відміни:

1 superficies, ei f
2 napus, i m
3 quercus, us f
4 betula, ae f
5 melo, onis m

8. Який із поданих іменників належить до IV відміни:

1 fructus, us m
2 rubus, i m
3 plantago, inis f
4 series, ei f
5 hybrida, ae f

9. Визначте основу прикметника simplex, icis

10.Визначте основу іменника veritas, atis – істина, використовуючи подані варіанти відповідей.

1 verit-
2 verita-
3 veritati-
4 veritat-

11.Узгодьте іменник 3 відміни urbs, urbis f – місто з прикметником «великий».

(у бланку відповідей подати словосполученням)

12. Подайте іменник «лекція» у словниковому записі.

(у бланку відповідей подати називний та родовий відмінки, зазначивши рід)

13. Виберіть із запропонованих варіантів іменників ті, які вжито у формі Gen. Plur.

1 pulverem
2 pulverium
3 pulveris
4 pulverum
5 nomina
6 nominem
7 nominia
8 nomen
9 nominium
10 finis
11 humanitas
12 hostium

14. Визначте тип відмінювання іменників III відміни.

1 felicitas, atis f
A приголосний 2 pater, tris m
3 dux, cis m
4 animal, alis n
B голосний 5 canis, is f, m
6 iudex, dicis m
 7 imitatio, onis f
8 carmen, inis n
C мішаний 9 frigus, oris n
10 fons, ntis m
11 honor, oris m
12 mare, is n

15. Утворіть форму Gen. Sing. від іменників «тварина» та «мистецтво» і вкажіть, з яким із
запропонованих варіантів вона збігається.

1 artis
A тварина 2 animalium
3 arte
4 animalis
B мистецтво 5 artibus
6 animalia
7 arti
8 animali

16. Серед запропонованих варіантів знайдіть іменники у формі Gen . Plur.

1 exemplar
2 cordibus
3 exemplaria
4 corda
5 exemplares
6 cordum
7 exemplarium
8 cordis

17. Встановіть послідовність словникового запису прикметника:

1 середній рід
2 чоловічий рід
3 жіночий рід

18. Скільки дифтонгів в латинській мові?

1 5
2 4
3 6
4 7
5 8
6 3
7 10
8 12
9 Вірної відповіді немає

19. У латинській мові 18 приголосних?

1 так
2 ні

20. Граматичний аналіз латинського речення починають з _____ (чого?)

(у бланку відповідей подати одним словом)

21. Буква l у латинській мові завжди вимовляється м’яко?

(у бланку відповідей подати одним словом)

22. Визначте послідовність відмінків в латинській мові та питання до них:

Nominativus 1 A хто, що
Accusativus 2 B кому, чому
Dativus 3 C на чому, де, коли, ким,
чим
Genetivus 4 D кого, чого
Ablativus 5 E кого, що

23. Що таке дифтонг ?

(у бланку відповідей подати визначення реченням)

24. Чи існують в латинській мові слова, які розпочинаються на іпсилон (у)?

1 Так
2 Ні

25. Чи дійсно буква z латинського походження?

1 Так
2 Ні

26. Чи дійсно буква w грецького походження?

1 Так
2 Ні

27. Буква с перед а,о,и читається як Ц?

1 Так
2 Ні

28. Утворіть gradus superlativus від прикметника niger, gra, grum

(у бланку відповідей подати одним словом)

29. Речення Linguae Latinae student перекладається: ________________________.

(у бланку відповідей подати одним реченням)

30. Визначте відміну іменників за словниковою формою.

1 benedictum, i n А declinatio prima

2 ager, gri m
3 bellum, i n
4 bos, bovis m, f В declinatio secunda
5 clavus, i m
6 casa, ae f
7 amicus, i m C declinatio tertia
8 stella, ae f
9 carcer, eris m

31. Згрупуйте дієслова за дієвідмінами:

1 I дієвідміна А movere - рухати

B legere – читати,
складати
C sumĕre – приймати
 2 II дієвідміна
3 III дієвідміна
4 ІV дієвідміна
D servāre – зберігати
E repetĕre – повторяти
F locāre – розміщувати
G dignoscĕre –
розпізнавати
H dāre – давати
I adhibēre –
застосовувати

32. У словниковому записі дієслів цифра вказує на:

1 кількість складів
2 відміни
3 дієвідміни
4 відмінки
5 число

33. Серед пропонованих дієслів scio, 4 – знати; соnstituo, 3 – постановляти; do, 1 – давати не представлено
дієслова ____ (якої) дієвідміни?
(у бланку відповідей подати одним словом)

34. У слові стільки складів, скільки в ньому:

1 дифтонгів
2 голосних
3 двоголосних
4 монофтонгів
5 приголосних

35. У латинському алфавіті немає літери:

1 W
2 H
3 K
4 C
5 Z
6 J

36. Буквосполучення bl, pl, dl, tl, gl, cl, fl, vl, br, pr, dr, tr, gr, cr, fr, vr утворюють короткий cклад?

(у бланку відповідей подати одним словом)

37. Неправильно поставлено наголос у термінах:

1 máchǐna
2 speciés
3 popúlus
4 trádĕre
5 publicáe
6 iurisprudens
7 prόcessus

38. Відміна іменника визначається:

1 за родом іменника
2 за закінченням Nom. Sing.
3 за закінченням Gen. Sing.
4 за закінченням
5 за основою
 6 за суфіксом
7 за коренем

39. Словниковий запис іменника складається з:

1 форми іменника в Nom. Sing., роду, числа та перекладу
2 форми іменника в Nom. Sing., закінчення Gen. Sing., роду
та перекладу
3 іменника, роду, числа, відмінка та перекладу

40. Правильна послідовність назв відмінків:

1 Nominativus
2 Dativus
3 Accusativus
4 Vocativus
5 Genetivus
6 Ablativus

41. Дієвідміна в латинській мові визначається:

1 за закінченням дієслова
2 за останнім звуком основи
3 за суфіксом
4 за закінченням Nom. Sing
5 за закінченням Gen. Sing.
6 за закінченням
7 за основою
8 за коренем
9 взагалі не визначається

42. До II відміни належать:

1 corpus, is, n;
2 fructus, us, m;
3 locus, i,m;
4 virus, i, n;
5 vir, i, m;
6 pater, is, m.
7 orator, is, m;
8 malum, i, n;
9 pirata, ae, m

43. Буква і може позначати:

1 голосний
2 приголосний
3 твердий
4 м’який
5 дзвінкий

44. Буквосполучення ае, ое іноді читаються як два звуки?

1 так
2 ні
3 завжди
4 ніколи
45. Сполучення приголосних букв ch, ph, th, rh зустрічається переважно в словах, запозичених із
мови:

1 французької
2 іспанської
3 португальської
4 англійської
5 італійської
6 латинської
7 давньогрецької

46. У латинській мові поділ на склади можливий:

1 між двома голосними

2 перед окремими приголосними, сполученням qu
3 у групі з двох приголосних, як правило, в середині
слова
4 у групі з трьох приголосних в середині слова, між
другим і третім приголосним
5 у слові, в якому можна виділити префікс
6 у слові, в якому можна виділити корінь, суфікс,
закінчення, основу

47. Встановіть співвідношення між крилатими фразами античності та їх перекладом:

1 Багато вина пити- мало жити. A Multum vinum bibere, non diu vivere.
2 Через терни до зірок. B Mala herba cito crescit.
3 Лікар лікує хвороби, природа оздоровлює. C Otium post negotium.
4 Від яйця аж до яблука. D Natura sanat, medicus curat morbos.
5 Погана трава швидко росте. E Ab ovo usque ad mala.
6 Відпочинок після праці. F Per aspera ad astra.
7 Третього не дано.

48. Дайте відповідний переклад до латинських крилатих фраз:

1 Domus propria – domus optima.

2 Equus troianus.
3 Crocodilii lacrimae.

49. Буква q у латинській мові вживається з усіма голосними?

(у бланку відповідей подати одним словом)

50. Двокрапка над буквою е означає, що утворюється дифтонг?

(у бланку відповідей подати одним словом)

51. Як читається буквосполучення ph?

(у бланку відповідей подати однією буквою)

52. Як читається буквосполучення rh?

(у бланку відповідей подати однією буквою)

 8. Методи навчання

На початку ознайомлення із новою дисципліною, а також у процесі

вивчення нових тем доцільно використовувати вербальний метод навчання,
який передбачає розкриття сутності певного явища, процесу, закону. Він
ґрунтується не стільки на уяві, скільки на логічному мисленні з
використанням попереднього досвіду студентської аудиторії. Чільне місце в
групі словесних методів посідає метод роботи з навчальним посібником.
Студенти мають усвідомлювати, що основним джерелом отримання наукової
інформації є книга. Тому так важливо навчити студентство методам і
прийомам самостійної роботи з підручниками та методичними посібниками:
читання, виписування, складання таблиць, схем тощо.
Висока ефективність навчання не можлива без широкого використання
наочних методів. Вони зумовлені діалектичними закономірностями пізнання
і психологічними особливостями сприймання. Наочні методи передбачають,
передусім, використання демонстрації та ілюстрації (малюнки, схеми,
графіки et cetera).
Використання в навчальному процесі тих чи інших методів зумовлене
різними факторами: психологічними особливостями, дидактичними цілями,
рівнем матеріального забезпечення навчальних закладів тощо.
Значне місце посідають вправи. Це метод навчання, котрий передбачає
цілеспрямоване, багаторазове повторення студентами певних дій чи операцій
із метою формування умінь і навичок. У дидактиці за характером навчальної
роботи виділяють різні види вправ: письмові, графічні, технічні та інші.
Щодо навчальної мети виділяють такі різновиди вправ: підготовчі, пробні
(попереджувальні, коментовані, пояснювальні), тренувальні (за зразком, за
інструкцією, за завданням), творчі.
Досить часто у підручниках та посібниках презентовано тести як
структурну одиницю, яка являє собою систему, різну за метою та ступенем
складності завдань, які побудовані на термінологічному матеріалі. То ж не
менш важливим моментом у процесі навчання термінологічної латини є
система контролю рівня знань студентів. Варіанти тестових робіт, виконання
яких ґрунтується на операції вибору правильної детермінованої відповіді із
серії запропонованих, спрямовані на формування у студентів системи
алгоритмічних рішень, закріплення рецептивних умінь та навичок,
необхідних для оволодіння дисципліною.

9.Форми контролю

Поточний контроль застосовують для перевірки і окремих студентів, і

академічних груп, як правило, у повсякденній навчальній діяльності,
насамперед, на планових заняттях. Викладач систематично спостерігає за
навчальною роботою студентів, перевіряє рівень опанування програмного
матеріалу, формування практичних навичок та вмінь, їхньої міцності, а
також виставляє відповідні оцінки за усні відповіді, контрольні роботи,
практичне виконання певних вправ, передбачених програмою навчальних
дисциплін.
Поточний контроль має виховний характер, адже спрямований на
стимулювання у студентів прагнення систематично самостійно працювати
над навчальним матеріалом, підвищувати свій рівень знань, а також на
вдосконалення педагогічної майстерності викладача.
Періодичний контроль має системний, плановий і цілеспрямований
характер. Він полягає у визначенні рівня та обсягу оволодіння знаннями,
навичками і вміннями наприкінці теми або модуля. Цей контроль
здійснюють як у процесі навчальних занять, так і у спеціально відведений
час.
Підсумковий контроль спрямовано на визначення рівня реалізації
завдань, сформульованих у навчальній програмі, плані підготовки та в
інших документах, які регламентують навчально-виховний процес. Він
охоплює і теоретичну, і практичну підготовку студентів.
Важливим засобом контролю є самоконтроль, який реалізує на практиці
принципи активності й свідомого навчання, міцності знань, навичок і вмінь
студентів. Розрізняють дві форми самоконтролю: індивідуальну і групову. У
разі індивідуальної форми контролю студент самостійно визначає ступінь
опанування професійними знаннями, навичками та вміннями. Груповий
самоконтроль передбачає оцінку власної навчальної діяльності та
досягнутих успіхів, а також визначення недоліків, обґрунтування шляхів їх
подолання.
До основних форм організації перевірки знань, навичок і вмінь, окрім
самоконтролю, належать індивідуальна, фронтальна і групова перевірки.
Мета індивідуальної перевірки – визначити, на якому рівні кожен
студент оволодів сукупністю знань, а також визначити основні недоліки й
шляхи усунення помилок.
Фронтальну перевірку застосовують, коли у відносно короткий термін
часу слід з'ясувати рівень засвоєння програмного матеріалу. Викладач готує
з певної теми короткі запитання, на які студент має дати короткі відповіді.
Групова перевірка спрямована на з'ясування рівня колективних дій,
злагодженості й згуртованості під час виконання завдань. Інколи
виправдовує себе комбінована перевірка – поєднання зазначених вище
форм.
Відповідно до цілей контролю викладачі використовують сукупність
прийомів і способів педагогічної діагностики для з'ясування ефективності
навчально-пізнавальної діяльності студентів. Це сприяє цілісній картині
перебігу дидактичного процесу у навчальному закладі та свідчить про його
дієвість і результативність.
Основними методами перевірки успішності знань студентів є побічне
спостереження, усне опитування, програмований контроль, письмові
роботи, дидактичні тести тощо.
 За допомогою методу спостереження за навчально-пізнавальною
діяльністю студентів викладач з'ясовує здібності, успіхи, визначає обсяг і
глибину оволодіння знаннями з дисципліни, рівень опанування
відповідними навичками та вміннями, ступінь сформованості особистісних
компетентностей, визначає недоліки й шляхи їх усунення тощо. Контрольне
спостереження можна здійснювати у довільній формі на заняттях.
Письмовий контроль забезпечує глибоку й всебічну перевірку
опанування програмного матеріалу. Цей метод досить об'єктивний, адже
надає можливість порівняти рівень здобутих знань як в окремій групі, та к і
на потоці, виявити теоретичні знання, практичні навички та вміння, а також
адекватне їх застосування у майбутній професійній діяльності.
Методом перевірки може бути й усне опитування. Його здійснюють за
допомогою співбесіди чи відповідей студента. Завдяки своїй специфіці й
характеру застосування метод може бути використаний як на лабораторних
заняттях, так і у процесі різноманітних перевірок.
У дидактичній практиці дедалі частіше використовують тести, які
становлять стандартизований комплект завдань щодо певного навчального
матеріалу, за допомогою яких визначають рівень опанування матеріалом.
Дедалі частіше починають застосовувати програмований контроль,
котрий дає змогу відразу отримати інформацію про рівень відповіді.

10. Розподіл балів, які отримують студенти

Оцінювання студента відбувається згідно положення «про екзамени та заліки у нубіп
україни» від 20.02.2015 протокол № 6 з табл.1.

Оцінка Рейтинг
Оцінка
ЄКТС Визначення оцінки ЄКТС студента,
національна
бали
ВІДМІННО – відмінне
виконання лише з незначною 90 - 100
Відмінно А
кількістю помилок

ДУЖЕ ДОБРЕ – вище

В середнього рівня з кількома 82 - 89
помилками
Добре
ДОБРЕ – в загальному
С правильна робота з певною 74 – 81
кількістю грубих помилок

Задовільно D ЗАДОВІЛЬНО – непогано, 64 - 73

але зі значною кількістю
недоліків
 ДОСТАТНЬО – виконання
Е задовольняє мінімальні 60 – 63
критерії

НЕЗАДОВІЛЬНО –
потрібно працювати перед
FX 35 - 59
тим, як отримати залік
Незадовільно (позитивну оцінку)

НЕЗАДОВІЛЬНО –
F необхідна серйозна 01 - 34
подальша робота

Для визначення рейтингу студента із засвоєння дисципліни R дис. (до

100 балів) одержаний рейтинг з атестації (до 30 балів) додається до
рейтингу студента з навчальної роботи R нр (до 70 балів):
RДИС = RНР + RАТ

11. Методичне забезпечення

1. Програма навчальної дисципліни «Латинська мова» для підготовки
фахівців ОКР “бакалавр” напрямів підготовки: 6.130100 “Агрономія ”,
6.130100 “Захист рослин” у вищих навчальних закладах ІІІ – IV рівнів
акредитації.
2. Рекомендована література (базова й допоміжна).
3. Навчальні посібники.
4. Словники.

Підсумкову контрольну роботу рекомендується проводити письмово за

індивідуальними завданнями. Робота розрахована на 2 академічні години.
Завдання контрольної роботи повинні охоплювати матеріал всього курсу
латинської мови.

Зразок завдань для підсумкової контрольної роботи

Варіант
1. У поданих словах визначте, як вимовляються підкреслені букви
та буквосполучення, поставте та поясніть наголос:

phaseolus hippophaё cicer equisetum

colocynthis rhinanthus caepa rhoeas
mycosphaerella cochlearia coerulescens schoenoplectus
 acyrthosiphon hyoscyamus sphaerotheca knautia

2. Визначте відміну та основу іменників:

daucus, i m planta, ae f species, ei f flos, floris m

fructus, us plantago, inis f glycine, es f folium, i n
m

3. Узгодьте прикметники, подані у дужках, з іменниками,

провідміняйте утворені словосполучення:

prunus, i f – слива (domesticus, a, um – домашній)

quercus, us f – дуб (pubescens, entis – пухнастий)
secale, is n – жито (silvester, stris, stre – лісовий)

4. Перекладіть українською мовою, зробіть граматичний аналіз

термінів та вкажіть спосіб вираження видового епітета:

Fagopyrum esculentum Solanum tuberosum

Cucumis sativus Allium caepa
Bruchus lentis Echinochloё crus-galli
Lathyrus tuberosus Alternaria brassicae
Phoma herbarum Ascochyta onobrychidis
Cucurbita pepo Pica pica

5. Перекладіть латинською мовою:

Пшениця тверда Церкоспора бурякова

Люцерна посівна Фітофтора небезпечна
Костриця різнолиста Селера пахуча
Тимофіївка гірська Рис посівний
Помідор їстівний Коренегриз весняний
Горох польовий Заєць європейський

6. Перекладіть складені назви рослин українською мовою, зробіть

граматичний аналіз термінів:

Brassica oleracea var. capitata Cuscuta europaea ssp. viciae

Panicum miliaceum ssp. ovatum Daucus carota var. sativa
Puccinia graminis f. sp. avenae Sphaerotheca fulginea f. cucumeris

7. Перекладіть складені назви рослин латинською мовою:

Буряк звичайний, різновид білий

Пирій повзучий, різновид пухнастий
 Рис посівний, підвид звичайний
Тонконіг лучний, різновид вузьколистий
Еризифа звичайна, форма квасолі
Конюшина посівна, підвид рання

8. Перекладіть українською мовою уніномінальні назви рослин і

тварин, визначте ранг таксонів:

Pinophyta Pooideae Cannabaceae

Fabales Cucurbitales Insecta
Ascomycetes Monocotyledones Herbivora
Cruciferae Dilleniidae Lepidoptera

9. Перекладіть латинською мовою уніномінальні назви рослин і

тварин:

відділ Покритонасінні
клас Дводольні
клас Хвощевидні
порядок Тонконогоцвіті
родина Злакові
родина Зонтичні
підродина Селерові
клас Ссавці
ряд Гризуни
ряд Двокрилі

Після проведення контрольної роботи рекомендується зробити аналіз

типових помилок.

Вимоги до студентів на заліку з латинської мови

Як результат вивчення дисципліни «Латинська мова» студент повинен

вміти:
правильно читати i писати латинські слова;
визначати довготy/короткість другого складу від кінця слова;
ставити наголос у двоскладових i багатоскладових словах.
визначати відміну i основу іменників за формою Gen. Sing.;
визначати рід іменників за формою Nom. Sing.;
визначати відмінок та число іменників за закінченням;
відмінювати іменники І-V відмін;
робити граматичний анaліз іменників;
розпізнавати іменники у словосполученнях i нескладних текстах;
правильно перекладати словоформи іменників як українською, так i
латинською мовами.
 визначати гpyпу, відміну, рід, відмінок та число прикметників;
узгоджувати прикметники І-ІІІ відмін з іменниками І-V відмін у роді, числі
та відмінку;
відмінювати прикметники І-ІІІ відмін та атрибутивні словосполучення
прикметників з іменниками;
робити граматичний аналіз прикметників;
розпізнавати прикметники у словосполученнях i нескладних текстах;
перекладати атрибутивні словосполучення як латинською, так i українською
мовою;
утворювати вищий i найвищий ступені порівняння прикметників.
визначати дієвідміну дієслова за кінцевим голосним основи інфекта;
визначати основу дієслова за формою інфінітива;
визначати час, спосіб, стан, особу та число дієслова;
правильно читати і писати латинські слова;
робити граматичний, словотвірний аналіз та синтаксичний аналіз;
перекладати зі словником адаптовані латинські тести.

знати:
основи латинської фонетики, граматики, синтаксису та словотвору;
засвоїти (в усній та письмовій формі):
1080 лексичних та словоутворюючих одиниць латинського та
грецького походження, а також близько 120 латинських прислів’їв,
сентенцій та крилатих висловів;
бути поінформованим про:
походження та розвиток латинської мови, роль латинської мови у
формуванні національних європейських мов, внесок класичних мов у
формування міжнародної наукової термінології, вплив античної науки та
літератури на розвиток нової європейської культури.
12. Рекомендована література
Основна
1. Гриценко С.П. Латинська мова для студентів-агробіологів: Навч.
посібник / С.П. Гриценко, О.Ю. Балалаєва. – К. : Центр навч.
літератури, 2006. – 384 с.
2. Балалаєва О.Ю. Латинська мова та основи біологічної термінології:
Навч. посібник / О.Ю. Балалаєва, І.І. Вакулик. – К. : Фітосоціоцентр,
2013. – 324 с.
3. Балалаєва О.Ю. Латинська мова для студентів агрономічного та
плодоовочевого факультетів: Навч. посібник / О.Ю. Балалаєва, І.І.
Вакулик. – К. : Фітосоціоцентр, 2011. – 324 с.
4. Вакулик І.І. Навчальний словник з латинської мови для студентів
агробіологічного профілю / І.І.Вакулик, О.Ю.Балалаєва,
Я.В.Пузиренко. – К.: ВПЦ НУБіП, 2015. – 186 с.
Допоміжна
1. Закалюжний М. М. Латинська мова : підруч. для студ. біол. спец. вищ.
навч. закладів / М. М. Закалюжний. — К. : Либідь, 2003. — 367 с.
2. Латинский язык для аграриев : [Справ. пособие] / И. Д. Соколов [и др.];
ред. И. Д. Соколов. — Луганск : Элтон-2, 2005. — 384 с.
3. Купчинаус Н.Э. Введение в латинский язык и биологическую
терминологию / Н.Э. Купчинаус, Н.Е. Зубцовский. – Ижевск:
Удмуртский А.В. Латинська ботанічна номенклатура: Навч. посібник. –
К.: РВЦ Київський університет, 1997. – 57 с.
4. Латинська мова : навч.-метод. посіб. для студ. ін-ту агротехнологій /
уклад. І. Б. Луговська ; Подільський держ. аграрно-технічний ун-т. —
Кам'янець-Подільський : Абетка, 2006. — 64 с.
5. Орлова Н. В. Біологічна латина : навч.-метод. посіб. для студ. біол. ф-
тів вищ. учбових закл. / Н. В. Орлова. — Черкаси : [б. в.], 2001. — 208
с.
6. Потуй В. Г. Латинский язык для студентов биологического
факультета : учеб. пособие / В. Г. Потуй, Б. Н. Фомин. — О. :
Астропринт, 2007. — 88 с.
7. Шибінська Т. А. Латинська мова : навч. посібник для студентів
біологічних спеціальностей / Т. А. Шибінська. — Житомир : Льонок,
2003. — 120 с.
8. Шовковий В. М. Латинська мова для агробіологів: метод. посібник для
студ. агробіологічного профілю / В. М. Шовковий. — К. : Вид. центр
НАУ, 2001. — 180 с.
13. Інформаційні ресурси
1. Вакулик І.І. Запозичення з класичних мов у науковій термінології
сучасних європейських мов (на матеріалі юридичних та економічних
термінів української, російської, німецької, французької, англійської
мов). Режим доступу: http://librar.org.ua/sections_load.php?
s=philology&id=819&start=7
2. Вакулик І.І., Авдєєва А., Мельник Н. Шляхи адаптації «Gaudeamus» у
контексті європейської культурної ідентичності. Режим доступу:
http://www.rusnauka.com/8_DN_2011/Philosophia/1_82109.doc.htm
3. Гриценко С.П. Латинська мова в Україні (історичний екскурс). Режим
доступу: http://b-ko.com/book_21_glava_65_варіант_2.html.
4. Лапідарнa латинa. – Режим доступу:
http://ukrlife.org/main/prosvita/latyna.html.
5. Латинські словникові уроки на Інтернет Поліглоті. Режим доступу:
http://www.internetpolyglot.com/ukrainian/lessons-ln-uk.
6. Латинский язык (проект Lupus Campestris) [Електронний ресурс] /
Режим доступу : http://lupus-campestris.narod.ru.
7. Балалаєва О.Ю. Латинська мова для студентів агрономічного та
плодоовочевого факультетів: Навч. посібник / О.Ю. Балалаєва, І.І.
Вакулик. – Режим доступу:
http://elibrary.nubip.edu.ua/4849/1/ЛАТИНСЬКА_МОВА.pdf