7. Е.

Мах зазначив, що метою наукових теорій є їхня здатність економно репрезентувати наявну емпіричну
інформацію про певний предмет. Ідеальні об’єкти формуються з невеликої кількості припущень на основі
максимально великої кількості емпірично перевіряємих наслідків. Логічні відносини є тільки в сфері
свідомості, логічні моделі дійсності спрощують дійсність, мають суто інструментальний характер.
Прокоментуйте дану позицію.

Мах вважав, що в основі всіх явищ лежать факти чуттєвого світу, відчуття. Вони об'єднуються між собою
найрізноманітнішим чином, а з ними пов'язуються настрої, почуття, вияви волі. Повсякчасні та сталі відчуття
закарбовуються в пам'яті і виражаються засобами мови. Мах намагався переосмислити основні категорії
науки. Такі поняття, як сила, маса, простір, час, причинність тощо, він вважав визначеннями комплексів
відчуттів та їх функціональних зв'язків, які відповідають певним органам, сформованим відповідно до
біологічних потреб. Пізнання людини підкоряється принципу «економії мислення». Мета науки — «чистий
опис» фактів чуттєвого сприйняття, до яких пристосовується думка.

У своїх історико-філософських дослідженнях Мах розвинув феноменалізм філософії науки яка стала
впливовою в 19-20 ст. Спочатку він розглядав наукові закони як зведення експериментальних подій,
побудованих з метою зробити зрозумілі складні дані, але пізніше наголосив на математичних функціях як на
більш корисному способі опису сенсорних проявів. Таким чином, наукові закони, хоча і є дещо
ідеалізованими, мають більше спільного з описом відчуттів, ніж з реальністю, оскільки вона існує поза
відчуттями.

МЕТА НАУКОВОЇ ТЕОРІЇ - НАЙПРОСТІШЕ І НАЙБІЛЬШ ЕКОНОМІЧНЕ АБСТРАКТНЕ ВИРАЖЕННЯ

ФАКТІВ.
Науко́ва тео́рія  — це система узагальненого знання, пояснення різнобічності подій, ситуацій,
що відбуваються у природі чи суспільстві.
Наукова теорія повинна бути концентрацією усіх досліджень, понять та ідей висунутих стосовно
певної теми. Вона є золотою серединою на яку рівняються науковці, які починають вивчати тему або
продовжують її досліджувати.

Коли людський розум, маючи свої обмежені сили, намагається відобразити в собі багате життя світу,
частиною якого він сам є і який він ніколи не може сподіватися вичерпати, у нього є всі підстави для
економічного розвитку. Насправді закон завжди містить менше самого факту, оскільки він не відтворює факт
у цілому, а лише у тому його аспекті, який є важливим для нас, решта ж навмисно або з необхідності
опускається.

Мисленно відокремлюючи тіло від мінливого середовища, в якому воно рухається, насправді ми робимо,
щоб витягти з потоку всіх наших відчуттів групу відчуттів, на яких закріплені наші думки і яка має відносно
більшу стійкість, ніж інші. Припустимо, ми мали приписувати природі властивість виробляти подібні ефекти
за подібних обставин; саме такі подібні обставини ми не повинні знати, як знайти. Природа існує лише раз.
Наша схематична ментальна імітація породжує подібні події.