1.

ПОЛІТИКО-СОЦІАЛЬНА КАРТИНА АФІНСЬКОГО

СУСПІЛЬСТВА НАПЕРЕДОДНІ ЕПОХИ ПЕРІКЛА. РЕФОРМИ
ЕФІАЛЬТА.

Розквіт афінської демократії починається з часу Ефіальт - відомого

політичного діяча, який послідовно висловлював інтереси демократичних
верств населення Аттики. Він був стратегом, ратував за самостійну зовнішню
політику Афін. В області внутрішньої політики його діяльність пов'язана з
періодом подальших демократичних перетворень в Афінах, з боротьбою за
ліквідацію політичного значення головного оплоту афінської аристократії -
ареопагу. Справа в тому, що в період Греко-перських воєн аристократичний
ареопаг значно зміцнив свої позиції. Однак в умовах розширення афінського
морської могутності, зростання самосвідомості та політичної активності тієї
частини афінських громадян, які служили на флоті і були пов'язані з ремеслом і
торгівлею, ареопаг вже не міг надалі зберігати своє значення.

Після вигнання Кімона, лідера аристократичної угруповання, керівництво

афінським полісом перейшло до демократів на чолі з Ефіальтом. У 462 р. До
н.е. е. йому вдалося відібрати у ареопагу ті його права, в силу яких в його руках
зосереджувалася охорона державного порядку. Ці права частково були передані
народним зборам, Раді п'ятисот і суду. Так, народні збори тепер могло судити
тих, хто був звинувачений в державному злочині. Рада п'ятисот став проводити
докимасии - перевірки громадян, які претендували на зайняття тієї чи іншої
державної посади. Рада також відібрав у ареопагу суд над тими громадянами,
чиї дії вважалися протизаконними. Остаточне рішення про визнання їх
винними приймав суд присяжних. У ареопагу також було відібрано право
охорони законів. Тепер цим займалася спеціально обрана комісія посадових
осіб - номофілаков. Відтепер ареопаг займався лише кримінальними справами -
про підпали, навмисних вбивствах, кровної помсти, святотатство. З цього часу
вплив аристократичних елементів надовго було зламано в Афінах.

Реформа ареопагу, проведена Ефіальтом, була складовою частиною

демократичних перетворень 60-50-х років V ст. до н. е., обумовлених істотними
зрушеннями в соціально-економічному і політичному житті афінського
суспільства. Вони, по суті, були продовженням політики Фемістокла, що
поклала початок консолідації радикально-демократичних верств афінського
громадянства. Аристократи не могли пробачити Ефіальт таких рішучих заходів
проти ареопагу. Незабаром на Ефіальт було скоєно замах, і він загинув.

Реформи Ефіальта проведені 462 р. до н.е. в Афінах з метою обмеження

політ, і суд. функцій ареопагу. Першу спробу таких обмежень — в інтересах
розвитку афінської рабовласн. демократії — зробив Солон (6 ст. до н. е.).
Реформи афін. вождя Ефіальта (бл. 500 — 461 до н. е.) позбавили ареопаг політ,
влади. У 462 народні збори під кер. Ефіальта позбавили ареопаг права
затверджувати чи відхиляти ухвалені ними закони. В ареопагу було відібрано
право судити осіб, звинувачених у служб, злочинах; усі такі справи було
передано раді п’ятисот і геліеї — народному суду присяжних. Підсудними
ареопагові залишилися тільки справи про вбивство та релігійні злочини. Геліеї
було доручено також захист конституції.

Під час голосування у нар. зборах будь-якого законопроекту кожен

громадянин міг заявити під присягою, що ця законод. пропозиція протизаконна,
після чого опротестований законопроект розглядала геліея. На суді обвинувач
мав довести, що законопроект не відповідає чинним законам або є шкідливим.
Якщо суд погоджувався з обвинувачем, автора відхиленого законопроекту
штрафували, а в деяких випадках могли навіть стратити. Якщо ж суд визнавав
звинувачення безпідставним, штрафували обвинувача. Ця норма мала назву
«графе параномон» (грец.— протизаконне писання). Завдяки графе параномон
противникам демократії стало дуже важко змінювати афінську дем.
конституцію, яка відтепер була під суд. охороною.

Ефіальт готував і ін. демократичні реформи, однак здійснити їх не встиг:

його було вбито. Політику реформ продовжив Перікл.