Холодова Я. В.

Харківський національний університет будівництва та архітектури

Керівник: доцент, заступник декану архітектурного факультету ХНУБА Тесленко В. А.

ВИКОРИСТАННЯ БIОМАТЕРИАЛIВ ПРИ ПРОЕКТУВАННI

АРХIТЕКТУРНЫХ СПОРУД
Протягом століть матеріали були підпорядковані архітектурі, яка слідувала за формою,
структурою та функціями будівель. Хоча будівельні технології та методи будівництва були
вдосконалені, будівельні матеріали, що використовуються в архітектурі, залишаються
традиційно жорсткими. Передові чуйні матеріали пропонують радикальні зміни в
архітектурному дизайні, тому що мають перелік нових властивостей і функцій.
Ця тема є акутальною, адже було доказано, що деякі з цих матеріалів реагують на різні
подразники, такі як світло та температура, та зазнають структурних змін. Ряд матеріальних
систем були досліджені в архітектурі, такі як сплав з пам'яттю форми для «Blanket» [1] , але
більшість з них не здатні взаємодіяти з біологічними питаннями, оскільки не містять воду.
У цій роботі я прагну дослідити гідрогелі, синтетичні біоматеріали, які містять воду, та
можуть бути використані до прототипу «м'який скелет», який потенційно може бути
використаний у чуйній та кінетичній архітектурі.
Вперше було введено поняття м’якої архітектури десятиліття тому [2]. Кліматична шкіра з
біосфери, що була представлена на виставці в Монреалі 1967 р., спроектована Buckminster
Fuller, створює перший прецедент для появи м’якої архітектури. Вважається новаторським
використанням м'якого матеріалів (тканин) - гідрогелів при оформленні віконниць для
купольної сталевої конструкції [3].
Нещодавно в архітектурі були впроваджені передові матеріали для різних застосувань
особливо у чуйному дизайні фасадів та поверхонь будівель. Біоматеріали в архітектурі є
актуальними, тому що вони мають потенціал взаємодії з живими речовинами. Такі проекти,
як «Organic Mushroom-Brick Tower» від The Living [4] та «Grow Brick» від bioMASON [5]
представляють нове використання біоматеріалів для синтезу цегли безпосередньо в будівлях.
Іншим гарним прикладом є проект «Гідрокераміка», що використовує гідрогелі для
реагування на тепло та воду, використовуючи їх здатність випаровуватися, що дозволяє
регулювати температуру внутрішнього простору [6]. Цей проект запроваджує пасивну
систему для збалансування вологості та температури внутрішнього простору для досягнення
людиною зони комфорту.
Таким чином, розуміння принципів дизайну, які лежать в основі того, як гідрогелі можуть
бути спроектовані та виготовлені для архітектури, стане важливою метою для реалізації
інтегрованих м’яких скелетів, які можуть виконувати багатофункціональні завдання такі як
зондування, спрацьовування та освітлення з мінімальною активною та пасивною енергією.
В результаті, було встановлено, що синтетичні гідрогелі з механічно міцними і
налаштованими властивостями дають можливість дизайнерам виготовляти чутливі
структури в архітектурі, які потенційно можуть взаємодіяти з біологічними питаннями.
Низька вартість та доступність гідрогелів заохочують архітекторів та дизайнерів
досліджувати нові можливості дизайну, реалізуючи кінетичні, адаптивні та перформативні
можливості.
Література
1. Khoo, CK 2012 ’Sensory morphing skins’, Матеріли eCAADe 2012.
2. Negroponte, N 1975, Soft Architecture Machine, The MIT Press, Cambridge
3. Bonnemaison, Beesley, 2008, In Growth and Form: Organic Architecture and Beyond, Tuns
Press and Riverside Architectural Press, Halifax
4. http://www.archdaily.com/521266/hy-fi-the-organi c-mushroom-brick-tower-opens-at-
moma-s-ps1-courty ard/
5. https://biomason.com/uses-impact/#architect
6. http://www.iaacblog.com/programs/hydroceramic/