Всі задачі модуль

2 тема
Задача 1
Дитині 9 місяців, доставлений швидкою допомогою зі скаргами матері на судоми із

знепритомненням. Вищезазначені скарги з’явилися 40 хв. тому, коли після
тривалого плачу з’явилися посіпування м’язів обличчя, далі судоми швидко
поширилися на кінцівки, виник ціаноз. Із анамнезу відомо, що дитина народилася
недоношеною, матері 17 років, побутові умови життя незадовільні, вигодовується
коров՚ ячим молоком. При огляді: шкіра бліда, виражені лобні і тім’яні горби, зубів
немає, нижня апертура грудної клітки розширена, пальпуються реброві чотки.
Серце і легені без особливостей. Живіт м’який, печінка виступає з-під краю реберної
дуги на 3 см. Рефлекси Керніга і Брудзинського негативні.
Ваш діагноз?
Невідкладна допомога.
1) Рахіт. Напад спазмофілії.

2) Механічне подразнення шкіри і слизових оболонок («струшування» дитини,
поплескування, зрошування обличчя холодною водою тощо), забезпечити
адекватну вентиляцію. Ввести діазепам в/в або в/м 0,05 мл/кг. Ін'єкції можна
повторювати 4 – 6 разів на добу. Після визначення рівня кальцію ввести в/в
10% р-р кальцію глюконату0,5 – 1,0 мл. Надалі призначити препарати
кальціюперорально після їжі на молоці протягом 10 днів.
Задача 2
Дитині 3 місяці, народилася недоношеною в 35 тижнів, з двійні, знаходиться на

штучному вигодовуванні сумішшю «Детолакт». Профілактика рахіту не проводилась.
Мати скаржиться на неспокій, порушення сну, підвищену пітливість. При огляді
загальний стан порушений мало, шкіра бліда, облисіння потилиці, вона пласка,
асиметрична, незначне розм’якшення кісток черепа, на ребрах є чотки у невеликій
кількості. По органах і системах –у межах вікових особливостей.
Призначити лікування.
1) Рахіт
2) Препарати вітаміну D3 2000 МО. Курс 30-45 днів. Надалі для попередження
загострень і рецидивів хвороби по 2000 МО впродовж 30 днів 2-3 рази на рік з
інтервалами між ними не менше 3 місяців до 3-5 літнього віку. Полівітаміни.
Препарати кальцію, магнію. Дотримання режиму дня і санітарно-гігієнічного
режиму Природне вигодовування, при неможливості – адаптовані замінники
грудного молока.
Задача 3
Дитині 8 місяців, матискаржиться на відсутністьзубів та деформаціюнижніхкінцівок, затримку
психомоторного розвитку. Народилася з вагою 4000 г, на природньомувигодовуванні,
профілактикарахіту не проводилась, в 3 міс. перенесла гострукишковуінфекцію. При
оглядізагальний стан не порушений, шкірабліда, зубівнемає, великетім’ячкомаєрозмір 3x3 см,
нижня апертура грудноїкліткирозширена, пальпуютьсяребровічотки, гіпотоніям’язів,
вираженілобні і тім’яні горби. Спостерігається О-подібневикривленнянижніхкінцівок. При
аускультації – послабленнясерцевихтонів, функціональнийсистолічний шум.
Ваш діагноз?Рахіт
Якічинникисприялирозвиткузахворювання?Дитина на природному вигодовуванні без
отримання профілактичної дози вітаміну D, гостра кишкова інфекція в 3 місяці (порушення
всмоктування вітаміну D в кишечнику)
Задача 4
Дитині 2 місяці, народилась доношеною в жовтні з масою 3000 г, знаходиться на природному
вигодовуванні, зараз маса становить 4500 г, нервово-психічний розвиток відповідає віку. При
огляді шкіра чиста, рожева, по органах і системах змін немає.
Призначити профілактику рахіту. Коли її треба починати проводити?
Початок на 2-му місяці життя доза 500 МО щодня протягом 3-х років за винятком літніх
місяців (курсова доза в рік – 180000 МО) АБО на 2-му, 6-му, 10-му місяцях життя 2000 МО
щодня протягом 30 днів, надалі до 3-х років по 2-3 курси в рік з інтервалами між ними в 3
місяці (курсова доза в рік – 180 000 МО).
Задача 13
Дитині 10 місяців, мати скаржиться на відсутність зубів, затримку нервово-психічного
розвитку, в 8 місяців перенесла пневмонію, лікувалась стаціонарнона протязі місяця. При
огляді шкіра бліда, м'язовий тонус значно знижений, самостійно не сидить, голову тримає.
Велике тім'ячко 3x2,5 см. Виражені лобні та тім'яні горби, при пальпації визначаються реберні
"чотки", "браслети", "нитки перлів". Нижня апертура грудної клітки розгорнута. Живіт
жаб’ячий, нижній край печінки на 3 см нижче реберної дуги. Тони серця помірно послаблені,
тахікардія. Випорожнення- схильність до закрепів, метеоризм.
Ваш діагноз? Рахіт
Призначити лікування.
Медикаментозне: препарати вітаміну D3 : (залежно від лабораторних показників) легкий– 2000
МО, середньої тяжкості - 4000 МО, тяжкий – 5000 МО курс 30-45 днів, надалі для
попередження загострень і рецидивів хвороби по 2000 МО впродовж 30 днів 2-3 рази на рік з
інтервалами між ними не менше 3 місяців до 3-5 літнього віку; препарати кальцію, магнію,
оротової кислоти, карнітина хлориду, АТФ, полівітаміни ( Е, групи В, С) - у вікових дозах.
Додатково: дотримання режиму дня і санітарно-гігієнічного режиму, природне вигодовування, при
неможливості – адаптовані замінники грудного молока.
Через 2 тижні від початку лікування, сольові ванни (для дітей малорухливих, пастозних), хвойні ванни
(переважно збудливим дітям), загальний масаж, ЛФК.
Задача № 5
5 Дитині 8 місяців, знаходиться на штучному вигодовуванні. Після тривалого

крику виник ціаноз, екзофтальм, дитина покрилася липким потом, напад
закінчився глибоким шумним видихом. При огляді – шкіра бліда, виражені лобні
горби, зубів немає, на ребрах “чотки“, на зап’ястях “браслети“, нитки “перлин“ на
пальцях, О-подібне викривлення нижніх кінцівок. Серце – функціональний
систолічний шум, легені без особливостей. Живіт м’який, печінка виступає з-під
краю реберної дуги на 3 см.
Рахіт
З якими захворюваннями треба проводити диф. діагностику?
З вітамін Д-залежним рахітом 1 типу(псевдовітамін-D-дефіцитним рахітом),
вітамін Д-залежним рахітом 2 типу, Зчепленою з Х-хромосомою гіпофісфатемією,
синдромом Дебре-де Тоні-Фанконі, гіпофосфатазією, гіперфосфатазією, нирковим
тубулярним ацидозом.
Задача №6
Дитині 1 місяць, народилась недоношеною від ІІ патологічної вагітності (гестоз
1,2 половини, загроза переривання), ІІ пологів.
Призначити специфічну профілактику рахіту.
1000-2000 МО Щодня протягом першого півріччя життя. Надалі по 2000 МО на
добу протягом місяця 2-3 рази на рік з інтервалами між курсами 3-4 місяці.
Коли її треба починати проводити?
З 10-20 дня життя
7/ На прийомі в сімейноголікарядитина 4-х місяців. Матискаржиться на неспокій,

здригування,порушення сну, підвищенупітливість. Під час оглядузагальний стан порушений мало,
шкірабліда, облисінняпотилиці, вона плоска, асиметрична, незначнерозм’якшеннякісток черепа.
Органи та системи у межах віковихособливостей, рівенькальцію в крові 2,4 ммоль/л,
рівеньфофору 1,3 ммоль/л, лужна фосфатаза 600 од./л.
Ваш діагноз Легкий рахітПідгострий перебіг

Якому періоду рахіта відповідає ця клініко-лабораторна картина?Початковий (кальцій Фосфор в
нормі, а підвищення рівня лужної фосфатази відзначаються на всіх етапах розвитку хвороби)
Обгрунтувати відповідь.
8 Дитині 5 місяців. Перебуває на природньому вигодовуванні, отримує прикорм-молочну вівсяну кашу,

профілактика рахіту не проводилась, з приводу гідроцефалії та судомного синдрому знаходиться на
терапії фінлепсіном. Мати відзначає неспокій, підвищену пітливість. Об’єктивно: краніотабес, велике
тім’ячко має розмір 2-3 см, краї його розм’якшені,“гаррісонова борозна“, “груди шевця“, виражена
м’язова гіпотонія, “жаб’ячий“ живіт, сидить погано, стоїть з підтримкою, з боку серцево-судинної
системи-тахікардія, функціональний систолічний шум.
Ваш діагноз. Тяжкий рахітПідгострий перебіг

Які чинники сприяли виникненню захворювання? застосування антиконвульсантів
План лікування. Препарати вітаміну D3
Препарати кальцію, магнію, оротової кислоти, карнітина хлориду, АТФ, полівітаміни ( Е, групи В, С) - у
вікових дозах. Дотримання режиму дня і санітарно-гігієнічного режиму
Природне вигодовування, при неможливості – адаптовані замінники грудного молока
Через 2 тижні від початку лікування призначати ванни:
Сольові (для дітей малорухливих, пастозних), хвойні (переважно збудливим дітям), загальний
масаж, ЛФК
11Дитині 1,5 роки. Матискаржиться на О-подібнудеформаціюнижніхкінцівок, вираженілобні та тім’яні
горби, затримкузросту. Із анамнезу відомо, щодитина народилась від 1 фізіологічноївагітності з масою
3400,знаходилась на природньомувигодовуванні. На першомуроціжиттятричіотримувалалікування з
приводу рахіту: вітамін Д 4000 МО, препаратикальцію, магнію, карнітін, масаж, ЛФК.
Призначенатерапіяефекту не дала.
З якимизахворюваннями треба проводитидиф. діагноз?Потрібно проводити дифереційну діагностику з

хондродистрофією, остеопатіями, змінами кісткової тканини при органічних захворюваннях ЦНС.
План обстеження.Лабораторні дослідження: Загальний аналіз крові (зниження рівня гемоглобіну),

визначення вмісту загального і неорганічного (іонізованого) кальцію, фосфатів, активності лужної
фосфатази в сироватці крові. Інструментальні дослідження: рентгенологічне обстеження кісток кінцівок,
грудної клітки.
12.Дитині 8 місяців, з приводу рахіту отримувала вітамін Д2 у дозі 6000 МО на добу на протязі 2-х місяців. В
даний час матискаржиться на погіршенняапетиту, пітливість, порушення сну, зменшеннямаситіла.
Ваш діагноз?Тяжкий рахіт, кальційпенічний варіант
План обстеження Лаб дослідження: ЗАК, визначення вмісту загального і неорганічного (іонізованого)
кальцію, фосфатів, активності лужної фосфатази в сироватці крові; визначення рівня паратгормона та рівня
кальцитоніну.
9Дитині 7 міс. Скарги матері на неспокій, підвищену пітливість. Від 1 вагітності,

патологічних пологів, народилась з вагою 4200г., на природньому вигодовуванні,
отримує прикорм- манну молочну кашу. При огляді шкіра бліда, м'язовий тонус значно
знижений, самостійно не сидить. Велике тім'ячко 3x2,5 см. Виражені лобні та тім'яні
горби, при пальпації визначаються реберні "чотки", "браслети", "нитки перлів". Нижня
апертура грудної клітки розгорнута. Зуби відсутні. Живіт дещо збільшений, нижній край
печінки на 3 см нижче реберної дуги. Тони серця помірно послаблені. Випорожнення-
схильність до закрепів.
Рахіт Середнього ступеня тяжкості
Які чинники сприяли розвитку основного захворювання?
1. Недостатнє надходження вітаміну D з їжею.
2. Грудне вигодовування, якщо дитина не отримує профілактичну
дозу вітаміну D
10Дитині 1.5 міс., народилась від 2 патологічної вагітності недоношеною в 34 тижні., на

штучному вигодовуванні. Мати скаржиться на підвищену пітливість, здригування,
поверхневий сон, закрепи. При огляді м’язова гіпотонія, облисіння потилиці,
піддатливість швів і країв великого тім’ячка. По органах і системах змін немає.
Ваш діагноз.
Легкий рахіт
План лікування.
Лікувальне призначеннявітаміну D3:Добова доза вітаміну D3при
легкому рахіті-2000 МО. Курс 30-45 днів. Надалі для попередження
загострень і рецидивів хвороби по 2000 МО впродовж 30 днів 2-3 рази
на рік з інтервалами між ними не менше 3 місяців до 3-5 літнього віку.
Додаткові:
 Дотримання режиму дня і санітарно-гігієнічного режиму
 Природне вигодовування, при неможливості – адаптовані
замінники грудного молока
 Через 2 тижні від початку лікування призначати ванни:
Сольові (для дітей малорухливих, пастозних), хвойні (переважно
збудливим дітям), загальний масаж, ЛФК
3 тема
Задача 1
Дитина 1,5 років хворіє другу добу. При огляді стан важкий. Дитина збуджена, відмовляється від їжі
та питва. Температура тіла 37,90С, спостерігається гавкаючий надсадний кашель, осиплість голосу.
Дитина бліда, спостерігається ціаноз носо-губного трикутника та нігтів. ЧД – 46 за хвилину; дихання
шумне з утрудненням вдиху, втягуванням міжреберних проміжків та яремної ямки. У легенях
вислуховується жорстке дихання. Тони серця ритмічні, приглушені, ЧСС – 130 за хвилину. Органи
черевної порожнини без особливостей. Sa O2- 90%.
1. Про яке захворювання йде мова?
Синдром стенозуючого ларинготрахеїту
2. Сформулюйте діагноз захворювання за класифікацією.
Гострий ларинготрахеїт
3. Напишіть план обстеження та лікування дитини.
Фізикальне обстеження, клінічний аналіз крові та сечі, РГГА, РЗК.
Відволікаюча терапія (гарячі сидячі ванни та ванни для ніг, гірчичники на грудну клітку),
оксигенотерапія, спазмолітичні, муколітичні, десенсибілізуючі, протизапальні (глюкокортикоїди),
антиоксидантні препарати. У разі відсутності позитивної динаміки в клінічній картині протягом 3
днів, що свідчить про нашарування бактеріальної флори, обов’язкова антибактеріальна терапія. При
дихальній недостатності 2-3 ступеня діти госпіталізуються в спеціалізовані ЛОР або реанімаційні
відділення.
Задача 2
Дитині 2 років, що має алергічно обтяжений анамнез, оглянута в першу добу захворювання. Мати
скаржиться на підвищення температури тіла до 38.9ºС, сухий кашель, охриплість голосу, задишку з
утрудненням вдиху при збудженні дитини. Об’єктивно: загальний стан середньо тяжкий: дитина
млява, відмічається яскрава гіперемія задньої стінки глотки. Пальпуються збільшені передньошийні
та задньошийні лімфатичні вузли. У легенях вислуховується жорстке дихання, хрипи провідні.
Серцеві тони ритмічні, гучні. Живіт безболісний. Фізіологічні відправлення без особливостей.
1. Вкажіть діагноз захворювання, та міркування що його підтверджують.
Гострий бронхіолі. На це вказують обтяжений алергічний анамнез, фебрильна температура тіла,
кашель та осиплість, задишка, млявість, аускультативно жорстке дихання та хрипи.
2. Призначте відповідне обстеження та лікування.
Фізикальне обстеження, ЗАК, ЗАС, рентгенографія органів грудної клітки.
Обов'язкова госпіталізація. Режим ліжковий протягом 2-3 днів. У гарячковий період показаною є
велика кількість рідини, чаю, теплого боржому, у разі гіпертермії чаю з малиною, липовим цвітом,
м'ятою. Показане включення локальних кортикостероїдів та препаратів бронхолітичної дії: β-
2адреноміметики (вентолін, сальбутамол); препарати метилксантинів (теофілін, еуфілін, теопек).
Задача 3
Дівчинка 8 місяців поступила в стаціонар на 5 день захворювання в середньо-тяжкому стані.
Захворювання почалося поступово. При огляді спостерігається втягнення поступливих місць грудної
клітки, ціаноз носо-губного трикутника. Над легенями виявляється перкуторний тон із коробочним
відтінком, вислуховуються множинні розсіяні вологі різнокаліберні хрипи з переважанням
дрібнопухирчастих. Звертає на себе увагу невідповідність між тяжким ураженням легенів і рівнем
загальної інтоксикації. З боку серця – помірна тахікардія. З боку інших систем та органів патологія не
виявлена. Sa O2- 85%
1. Чим обумовлена тяжкість стану в даному випадку? Тяжкість стану в цей період зумовлена
дихальною недостатністю.
2. Яка етіологія даного захворювання, діагноз? Етіологія - респіраторно-синцитіальні віруси (РС-
вірус), РНК – вмісний, рід Pneumovirus, родини Paramyxoviridae. Респіраторно-синцитіальна інфекція,
гострий бронхіоліт
3. Призначте обстеження та лікування.
Обстеження - клінічний аналіз сечі, клінічний аналіз крові, визначення С-реактивного білку, РГГА,
рентгенографія грудної клітки.
Лікування – корекція дихальної недостатності , відсмоктування слизу. Аерозолі 2% натрію
гідрокарбонату, ацетилцистеїну, гідрокортизону, вологий кисень (кисневий намет). У разі різкого
зневоднення та електролітних розладів - інфузійна терапію, при ССН - кардіотонічні препарати
(строфантин, корглікон). Протипоказаними є седативні препарати, що пригнічують дихання,
ефедрин.
Противіруснатерапію (лаферонінтраназально, віферон в свічках та інше).
Антибіотики.
За наявності клінічних симптомів надниркової недостатності, дихальної недостатності II—III
ступеня – дають глюкокортикоїди; їх застосовують у вигляді аерозолю (гідрокортизон, бетаметазон)
та парентерально (2-4 мг/кг маси дитини).
Призначається дієта з обмеженням облігатних алергенів. Дітям призначають сальбутамол,
бромгексин; інгаляції за Домбровською, електрофорез з йодидом калію на грудну клітку;
призначають постуральний дренаж та вібраційний масаж.
Під час одужання при необхідності застосовується модулююча терапія (гропринозин, біогенні
стимулятори, гліцирам).
Задача 5
Дитині 1 року оглянута на 2 день захворювання. Захворіла гостро; скарги на підвищення
температури тіла до 37.9ºС, сухий кашель, рясні слизуваті виділення з носу. Об’єктивно: загальний
стан середньо тяжкий: дитина млява, відмічається гіперемія кон’юнктиви правого ока, яскрава
гіперемія задньої стінки глотки. Пальпуються збільшені передньошийні та задньошийні лімфатичні
вузли. У легенях жорстке дихання. Серцеві тони ритмічні, гучні. Живіт дещо здутий, безболісний,
пальпується печінка на 3 см нижче підребер’я, селезінка у краю реберної дуги. Фізіологічні
відправлення без особливостей.
1. Вкажіть діагноз захворювання, та міркування що його підтверджують.
2. Яке обстеження треба провести дитині, очікувані результати.
3. Напишіть яке лікування є доцільним у даному випадку?
1.Аденовірусна інфекція. Гострий кон’юнктивіт. Характерні симптоми: перебіг- гостро; скарги на
підвищення температури тіла до 37.9ºС, сухий кашель, рясні слизуваті виділення з носу, гіперемія
кон’юнктиви правого ока, яскрава гіперемія задньої стінки глотки.
2. Діагностика базується на характерній клінічній картині та підтверджується експер-тестами
(носоглотковий змив методом ІФА)
3. Осельтамивір - по 4 мг/кг/добу, 5 дн або занамівір - по 2 інгал. 2 р/д, 5 дн. При збільшенні
температури більше 38,5 - парацетамол до 60 мг/кг/добу або ібупрофен до 30 мг/кг/добу, можливе
призначення аскорбінової кислоти (віт.С) ДНК-аза 0,2% розчин по 2 каплі в очі кожні 2 години.
Задача 6
Хлопчик 12 років оглянутий на 2 день хвороби. Захворів гостро, спостерігалось підвищення
температури до 39.4°С, скаржиться на головний біль, болі в м’язах, сонливість, загальну слабкість,
озноб, закладання та слизові виділення з носу. Дома отримував жарознижуючі засоби, але
температура утримувалась на фебрильних цифрах. Об’єктивно: загальний стан ближче до тяжкого,
шкірні покриви бліді, на шкірі грудної клітки та на обличчі петехіальні геморагічні висипки. Слизова
оболонка за дньої стінки глотки, мигдаликів помірно гіперемована, з ін'єкцією судин. У легенях
жорстке дихання, хрипи не вислуховуються. Межі серця в межах вікової норми, серцеві тони гучні,
тахікардія. Органи черевної порожнини без особливостей. Фізіологічні відправлення нормальні.
1. Ваш попередній діагноз?
2. Напишіть план обстеження дитини.
3. Терапевтичні заходи при лихоманці.
1. Грип
2. ЗАК, ЗАС, дослідження С-реактивного білка.Якщо захворювання з‘явилося не в сезон грипу, то
проводять дослідження ІФА або РІФ, за необхідності для підтвердження діагнозу,
3. При підвищенні температури більше 39 застосовують з метою зниження температури такі
препарати як парацетамол 60мг/кг/добу, або ібупрофен 30мг/кг/добу.
Якщо температура менше 39, то рекомендується розкрити дитину, обтерання водою температурою
25-30 градусів, прикладання резервуарів з холодною водою чи льодом до голови та на ділянки
магістральних судин.
Задача 7
Дитині 18 місяців, хворіє 1 добу. Мати скаржиться на підвищення температури до 38,5, неспокій
дитини, відмову від їжі, грубий «гавкаючий» кашель, шумне дихання, осиплий голос, значні серозно-
слизуваті виділення з носу. Об’єктивно: загальний стан середньої тяжкий, спостерігається
інспіраторна задишка за участю допоміжної мускулатури, яка виникає при збудженні дитини; під час
сну задишки немає. Шкіра чиста, бліда, периоральний ціаноз, яскрава гіперемія задньої стінки
глотки У легенях вислуховується жорстке дихання, хрипів немає. Частота дихань – 40 за хвилину.
Тони серця ритмічні, гучні. Фізіологічні відправлення без особливостей. Sa O2- 95%.
1. Вкажіть чим обумовлена важкість стану дитини?ураження гортані що призводить до утруднення

дихання. Через недосконалий механізм терморегуляції можливий розвиток судом,
нейроінтоксикація.
2. Ваш попередній діагноз Парагрип. стенозуючий ларинготрахеїт,
3. Невідкладна допомога. киснева терапія;фізичні методи охолодження, нпзз, дроперидол,

діуретики, регідратаційна терапія
Задача 8
Дівчинка 10 місяців потрапила до лікарні на третій день захворювання зі скаргами на підвищення
температури тіла до 390С. Перші дні стан дитини був дещо змінений, а в останній день підсилились
виділення з носу, з’явилися сухий гавкаючий кашель, осиплість голосу. При огляді спостерігається
задишка й ціаноз, втягнення на вдиху піддатливих ділянок грудної клітки, роздування крил носа,
збудження, відчуття страху, підвищене положення дитини в ліжку, гіперемія задньої стінки глотки. У
легенях вислуховується жорстке дихання. З боку серця – помірна тахікардія. Органи черевної
порожнини - без особливостей. Sa O2- 80%
1. Чим зумовлена тяжкість стану хворого? Розвитком стенозуючого ларинготрахеїту
2. Сформулюйте діагноз захворювання за класифікацією. Парагрип. стенозуючий ларинготрахеїт,
3. Тактика лікаря.Рекомендувати уживання великої кількості рідини, терапія інтоксикаційного,

гіпертермічного, судомного та інших синдромів, що можуть розвинутись внаслідок ГРВІ
Задача 9
Дівчинка 12 місяців потрапила до лікарні на третій день захворювання зі скаргами на підвищення

температури тіла до 390С. Перші дні стан дитини був дещо змінений, а в останній день підсилились
виділення з носу, з’явилися сухий гавкаючий кашель, осиплість голосу, больова реакція при
натискуванні на козелок лівого вуха. Після клінічного обстеження встановлено діагноз гострого
стенозуючого ларинготрахеїту, середнього катарального отиту.
1. Із чим пов’язане погіршення стану дитини?
З розвитком у дитини гіпертермічного синдрому
2. Сформулюйте діагноз захворювання за класифікацією.
Гострий стенозуючий ларинготрахеїт( компенсована форма), середній катаральний отит
2. Напишіть план лікування дитини. Яка група ліків необхідна в зв’язку з погіршенням стану дитини?
• киснева терапія;
• • фізичні методи охолодження: дитину роздягають, обтирають тіло холодною водою, або роблять
холодні компреси, прикладають резервуар із льодом чи холодною водою до голови (краніо-
церебральна гіпотермія) та ділянок магістральних судин, ставлять клізми із прохолодною водою (t
26-28ºC).
• • медикаментозне лікування:
• призначають нестероідні протизапальні препарати - ібупрофен (10-20 мг/кг у 3-4 прийоми),

парацетамол (10-15 мг/кг у 3 прийоми) та його аналоги (ефералган, панадол, тайленол-колд),
анальгін. Внутрішньом’язово вводять (50% розчин анальгіну по 0.1-0.15 мл на 1 рік життя дитини),
свічки з цефіконом, з парацетамолом.
Задача 10
0Хлопчик 6 років, госпіталізований у стаціонар із приводу підвищення температури до 38.90С,

скарги на слабкість, болі в м’язах, головний біль, запаморочення, блювання. Дитина захворіла після
купання у відкритому водоймищі. При огляді спостерігається плямисто-папульозна невелика
висипка на тулубі, гіперемія й зернистість слизової оболонки м'якого піднебіння та глотки,
герпетичні елементи на твердому піднебінні, закладеність і незначні серозні виділення з носа, сухий
кашель. Протягом останньої доби 3 рази були водянисті випорожнення. У легенях вислуховується
жорстке дихання. Живіт дещо здутий, кишечник бурчить. Печінка та селезінка не пальпуються.
1. Вкажіть діагноз захворювання, та міркування, що його підтверджують.
Ентеровірусна інфекція
Підтверджують:
Клінічна симптоматика ентеровірусних ГРВІ в дітей характеризується такими клінічними проявами:

підвищення температури тіла до 38-40 °С, головний біль, запаморочення, блювання, гіперемія шкіри
обличчя й шиї, гіперемія й зернистість слизової оболонки м'якого піднебіння та глотки, закладеність
і незначні серозні виділення з носа, сухий кашель. Захворювання триває 5-7 днів, перебіг частіше без
ускладнень. Можливі повторні хвилі підвищення температури тіла.
Виявлення віруса-збудника вірусологічні дослідження крові, ліквору, слизу з носоглотки,

випорожнень. Основний метод діагностики - серологічний.
2. Терапевтичні заходи при лихоманці.
➢ киснева терапія;
➢ фізичні методи охолодження: дитину роздягають, обтирають тіло холодною водою, або роблять
холодні компреси, прикладають резервуар із льодом чи холодною водою до голови (краніо-
церебральна гіпотермія) та ділянок магістральних судин, ставлять клізми із прохолодною водою (t
26-28ºC).
➢ медикаментозне лікування:
➢ призначають нестероідні протизапальні препарати - ібупрофен (10-20 мг/кг у 3-4 прийоми),

парацетамол (10-15 мг/кг у 3 прийоми) та його аналоги (ефералган, панадол, тайленол-колд),
анальгін. Внутрішньом’язово вводять (50% розчин анальгіну по 0.1-0.15 мл на 1 рік життя дитини),
свічки з цефіконом, з парацетамолом.
Клінічна симптоматика, об'єктивне обстеження, ЗАК, діагностика на с- реактивний білок, виявлення

віруса збудника з фекалій, ПЛР
З метою зниження температури тіла у дітей рекомендується до застосування тільки двох препаратів
- парацетамол до 60 мг / кг / добу або ібупрофен до 30 мг / кг / добу
Рекомендується поводити елімінаційну терапію, тому що дана терапія ефективна і безпечна.

Введення в ніс фізіологічного розчину 2-3 рази на день забезпечує видалення слизу і відновлення
роботи миготливого епітелію .Судиннозвужуючі краплі не більше 5 діб.
Осельтамивір - по 4 мг/кг/добу, 5 дн або занамівір - по 2 інгал. 2 р/д, 5 дн

Задача 11
Дитина 2 років доставлена в стаціонар зі скаргами на виникнення судом, що спостерігались на тлі

підвищення температури до 39.8ºС. В анамнезі – гіпоксично - ішемічне ураження ЦНС, із приводу
якого перебуває під наглядом у невропатолога. Мати відмічає, що захворювання почалося гостро,
дитина відмовилась від їжі, з’явилася млявість, що періодично змінювалася збудженням, порушився
сон. При огляді стан дитини тяжкий: заторможена, звертає на себе увагу задишка, стогнуче дихання,
сухий кашель. Дитина бліда, «мармуровий» колір шкіри, акроціаноз, на грудній клітки поодинокі
петехіальні елементи висипки. З боку серця – тони приглушені, тахікардія. Інші органи без
особливостей.
1. Чим обумовлена тяжкість стану в даному випадку?
Гіпертермічний синдром (“біла” злоякісна гіпертермія)
2. Яка можлива етіологія даного захворювання?
Ускладнення при ГРВІ.
3. Невідкладна допомога.
Препарати нейроблокуючої дії (піпольфен, аміназін, дібазол, регітин, папаверин), препарати що

покращують периферичне кровопостачання (компламін, но-шпа, нікошпан), препарати, мембрано
стабілізуючої дії із протизапальними та антиоксидантними властивостями (препарати кальцію,
глюкокортикоїди, вітаміни А,Е,С);
Задача 12
Дитина 8 років оглянута із приводу субфебрильної температури, що спостерігається протягом

тижня. Загальний стан дитини середньо тяжкий. Виражені катаральні симптоми, кон’юнктивіт,
яскрава гіперемія та гіперплазія фолікулів задньої стінки глотки, мигдаликів. Пальпуються
збільшені передньошийні, та задньошийні лімфатичні вузли, підщелепні, пахвові та пахвинні. У
легенях вислуховується жорстке дихання, невелика кількість вологих хрипів. Серцеві тони ритмічні,
гучні. Живіт дещо здутий, безболісний, пальпується печінка на 3 см нижче підребер’я, селезінка на 1
см нижче краю реберної дуги. Випорожнення нестійки, 1-3 рази на добу.
1. Вкажіть діагноз захворювання, та міркування, що його підтверджують.
Аденовірусна інфекція (Виражені катаральні симптоми, кон’юнктивіт, яскрава гіперемія та

гіперплазія фолікулів задньої стінки глотки, мигдаликів; збільшені передньошийні, та задньошийні
лімфатичні вузли, підщелепні, пахвові та пахвинні; печінка на 3 см нижче підребер’я, селезінка на 1
см нижче краю реберної дуги; випорожнення нестійки, 1-3 рази на добу).
Скарги, об’єктивне обстеження, загальний аналіз крові, с – реактивний білок, виявлення віруса-
збудника зі слизу з носоглотки, РГГА, РЗК, ПЛР. Лікування: Осельтамивір - по 4 мг/кг/добу, 5 дн або
занамівір - по 2 інгал. 2 р/д, 5 дн. Задля зниження температури - парацетамол до 60 мг/кг/добу або
ібупрофен до 30 мг/кг/добу, можливе призначення аскорбінової кислоти (віт.С)
Задача 13
Дитина 4 роки захворіла гостро. Захворювання почалось з підвищення температури до 39°С,

покашлювання. За медичною допомогою мати не зверталася. На 3 день, коли кашель посилився,
мати звернулась до лікаря. При огляді спостерігається акроціаноз, шумне дихання, експіраторна
задишка з участю допоміжної мускулатури в акті дихання. Перкуторно над легенями - коробковий
тон, аускультативно вислуховується жорстке дихання з подовженим видихом, з обох боків - велика
кількість свистячих хрипів на видиху, великі і середньо-пухирцеві незвучні хрипи.
1. Ваш попередній діагноз?
Гострий обструктивний бронхіт.
2. З якими захворюваннями слід диференціювати дане захворювання?
Муковісцидоз, туберкульоз, гострий бронхіоліт, пневмонія.
3. Які методи обстеження слід використати?
Об’єктивне обстеження, загальний аналіз крові, рентгенографія, бронхоскопія.
4 тема
Задача 1
Дитина 9 років поступила у клініку за скаргами на біль у правій половині живота,

високу температуру тіла,, блювоту, кашель. Хворіє впродовж 2 діб, вдома не
лікувалася. При огляді стан дитини важкий, права половина грудної клітки при
диханні відстає від лівої, задишка змішаного типу, частота дихань - за 1 хвилину.
При перкусії справа, нижче кута лопатки – тупий звук, там же – дихання не
прослуховується. Зліва – бронхіальне дихання . Пульс 120 ударів за хвилину. Межі
серця дещо зміщені вліво. Тони серця незначно приглушені. Живіт м’який,
неболючий. Печінка виступає з-під ребер’я на 1 см. Стілець без особливостей.
1. Поставте діагноз
Ексудативний плеврит
2. Призначте необхідні обстеження для підтвердження діагнозу
Рентгенографія ОГК, плевральна пункція та дослідження плевральної рідини, ЗАК
3. У консультації яких спеціалістів виникає необхідність?
Пульмонолог, фтизіатр, онколог

4. У якому спеціалізованому відділенні повинен лікуватися хворий?
Пульмонологічне відділення
5. Принципи лікування хворого.
Антибактеріальна, десенсибілізуюча, загальнозміцнююча терапія. Необхідно

забезпечити раціональне харчування відповідно до віку. Оксигенотерапія.
Лікувальна дихальна гімнастика, масаж грудної клітини. Після ліквідації процесу
показано санаторно-курортне лікування.
Задача 2
Дитина 2 роківмісгоспіталізована з приводу кашлю, підвищеннятемпературитіла,

загальноїслабкості. Хворієпротягом 2 тиж. Увесь цей час
спостерігалосьстійкепідвищеннятемпературитіла до 39С. Кашель рідкий.
Лікуваннявдомаефекту не дало. Стан тяжкий.Шкіра і видиміслизовіоболонкибліді.
При перкусіїгрудноїкліткиспостерігаєтьсяпритупленняперкуторного звуку
віднижнього кута лопатки зліва, яке переходить унизувтупість; при аускультації – у
цих же ділянкахдиханняослаблене, у інших – жорстке, поодинокісухізрипи. ЧД- 36
за 1 хв., ЧСС- 110 за 1 хв. Межівідносноїсерцевоїтупості в нормі, тони
серцяприглушені. Живітм’який, печінкавиступає з-під краю реберної дуги на 4 см.
За данимирентгенограмиорганівгрудноїклітки: лівалегенявід VI ребра
нерівномірноінтенсивно затемнена, на фонізатемненнявизначається кругла
повітрянапорожнина до 3 см у діаметрі і друга овальна
порожнинадешоменшихрозмірів. Аналізкрові: Hb – 100 г/л, ер. – 3,51 Т/л, лейк. –
14,8 Г/л, е. –0%, п.- 15%, с.- 38%, лімф. – 43%, м.- 4%, ШОЕ – 20 мм/год.
1. Поставтедіагноз.
Крупозна пневмонія
2. На підставічогозробленотакеприпущення?
Характерні дані аналізу крові, рентгенологічного обстеження, перкусії та

аускультації, стійка гіпертермія.
3.Дитина 14 років, 3-й день захворювання. Скарги на підвищеннятемператури до 40°С, сухий кашель. Стан
погіршивсяпісляпереохолодження. Гостроввечері того ж дня з’явилисяпропасниця, высока температура
тіла, покашлювання. Дитиназаймається спортом, на ГРЗ хворієрідко. Стан тажкий. Температура – 38,5єС.
Бліда, рум’янець на щоках, більшяскравийправоруч. Кашель нечастий, непродуктивний. Зів не
гіперемійований. ЧД- 28 за хвилину. Перкуторно - вкороченняперкуторного тону праворучнижчевід кута
лопатки, у пахвовійділянці, там же вислуховуєтьсяослабленедихання, крепитація. Межісерцевоїтупості - не
зміщені. Тони сердцязвучні, ритмічні ЧСС – 100 ударів за 1 хвилину. Живітм’який, безболісний. Печінка,
селезінка - не збільшені. Фізіологічнівідправленнявнормі. Загальнийаналізкрові: Л- 18,0 х 10 9/л, э-4%, п-
24%, с -52%, л-18%, м-2%, СОЭ - 52 мм/год. Рентгенографія ОГК: праворуч,
відповіднонижньоїчастківідмічаєтьсягомогеннеінтенсивнезатемнення, посиленийлегеневиймалюнок.
Корені - неструктурні. Синуси - вільні. Бактеріоскопіямокротиннявиявилаграм (+) диплококи.
Пневмонія, гострийперебіг, первинна, позалікарняна, крупозна, правостороння
,нижньочасточкова, неускладнена, тяжкоїважкості, ДН0
2. Визначтеетіологічнийчинникхвороби?
Str. pneumoniae,
3. Призначтелікування.
Режим постільнийпротягомусьогоперіодугарячки, дієта - у гостромуперіодухімічнощадна,
вітамінізованаїжа.
Етіотропнатерапія – стартовиантибіотики- „захіщені” пеніциліни –Аугментин (25-45 мг/кг на
добу), або/і сучасниймакролід – Сумамед (1 день 10мг/кг, із 2 дня – 5 мг/кг на добу одноразово)
перорально.
Патогенетичнатерапія: токсикоза, дихальноїнедостатності, антиоксидантна, протизапальна.
Симптоматична терапія (муколітичні та відхаркуючипрепаратиінгаляційно та перорально),
фізіотерапевтичнелікування.
4.У дитини 3 роківпід час їжітричівіникавнапад кашлю. Через кількаднівпідвищилася температура.

Дитинабулагоспиталізована. Обєктивно: задишказмішана до 48 за 1 хвилину з
участюдопоміжноїмускулатури. Температура в межах 38-39,5°С, малопродуктивний кашель. На
підставіобстеженнябуладіагностованабронхопневмонія, вогнищеванижньочасткова, двобічна,
середньоїступеніважкості.
1. Щоспровокувалозахворювання?
Аспіраціяїжі
2. Якіособливостіперебігуподібнихпневмоній?
На перший план виходятьдихальнанедостатність, інтоксикація, а локальнізміни в

легеняхвиявляютьсядещопізніше: процеснерідко є двобічним. Відзначаєтьсязадишка
(відношеннячастотидиханнядо пульсу від 1:2,5 до 1:1,5) за участюдопоміжноїмускулатури, може бути
дихальнааритмія з короткочаснимиперіодамиапное, дихання з кректанням,
періоральнийабоширшийціаноз. Перкуторно над легенямивиявляєтьсякоробковийвідтінок тону
(здуттялегень через: рефлекторнепідвищення тонусу n. vagus, порушеннябронхіальноїпрохідності,
морфологічнихособливостей - поганийрозвитокеластичноїтканини, коли навіть за
короткочасногогіперпноезбільшенняоб’ємулегеньспричиняєїхнєздуття). Укорочення в
міжлопатковійділянці, пов’язанезізбільшеннямбіфуркаційнихлімфатичнихвузлів, виявляється з перших
днівзахворювання.
3. Призначтелікування
Режим ліжковий, дієта - у гостромуперіодухімічнощадна, вітамінізованаїжа.

Етіотропнатерапія – стартовіантибіотики- „захіщені” пеніциліни –Аугментин (25-45 мг/кг на добу), або/і
сучасниймакролід – Сумамед (1 день 10мг/кг, із 2 дня – 5 мг/кг на добу одноразово) парентерально.
Патогенетичнатерапія: токсикоза, дихальноїнедостатності, антиоксидантна, протизапальна,
дезинтоксикаційнатерапія, інгаляціякисню.
Симптоматична терапія (муколітичні та відхаркуючипрепаратиінгаляційно та перорально),
фізіотерапевтичнелікування.
Задача №5
У дитини 6 роківбіль у животіпід час дихання, задишка, кашель, млявість, дратівливість,

підвищеннятемператури. Протягомтижняхворів на ГРВІ, отримувавсимптоматичнелікування, але стан
поступовопогіршувався: наростала температура, з’явиласязадишка, почастішав кашель, біль в груднійклітці
справа, більуживоті, блювання. Стан тяжкий. Дитинавередує, поводиться дещомляво, лежить на правому
боці, зігнувши в колінах ноги. , З їїслів „важко та болючедихати”. Температура тіла 39,5°С. Дихає з
кректанням, поверхнево, глибоковдихати не може через біль у правому боці. Задишказмішаного характеру.
ЧД- 48 за 1 хвилину. Шкірабліда, ціанозносо-губноготрикутника, акроціаноз. ЧСС – 132 за 1 хвилину. АД-
100/65 мм рт.ст. Тони серцяприглушені. Праворуч у підлопатково-
пахвовоїділянцівизначаєтьсязначневкороченняперкуторного звуку, що переходить у тупий у
нижніхвідділах, диханнязначноослаблене і не вислуховується над ділянкою тупого перкуторного тону. При
пальпації живота - напруженняправоїполовини. Печінка +3 см. Випорожнень не було 3 доби.
Діурезнормальний. РаО2 становить 68 мм рт. ст., РаСО2 – 66 мм рт. ст.
1. Якеускладненнярозвинулось у дитини?
Ексудативний плеврит
2. Якогоступеня ДН?
І ступінь ДН (співвідношенн П/Д=2,75:1, АТ в нормі, PaO2>65)
3. Яка невідкладнадопомогапотрібна?
Проводиться інтенсивна антибіотикотерапія, дезінтоксикаційна, симптоматична та
десинсибілізуюча терапія. Плевральна пункція показана тільки за наявності значного випоту. За
наростання дихальної недостатності-показана оксигенотерапія.
Задача №6
Дитина 4 роківгоспіталізована з приводу нечастого кашлю, підвищеннятемпературитіла до 40,5°С,

загальноїслабкості. Покашлювати почала в стаціонарі, де дитиназнаходиласьпісляоперації. Вдомалікування
не приймала. З анамнезу: протягомостанніхпіврокутричібув фурункул на сідницях. Стан тяжкий. Шкіра і
слизовібліді. При перкусіївизначаєтьсявкороченняперкуторного звуку віднижнього кута лопатки ліворуч,
яке переходить до низу легені в тупість. При аускультації у цих же
ділянкахвислуховуєтьсяослабленедихання, поодинокісухі хрипи. ЧД – 40 за 1 хв; ЧСС – 136 за 1 хв.
Межівідносноїсерцевоїтупості не зміщені. Тони серцяприглушені. Живітм’який, печінкавиступає з-під краю
реберної дуги на 4 см. Загальнийаналізкрові: Ер – 3,7 х 10 12/л, Hb-102 г/л , Л – 17,8 х 109/л, е-0, п-24%, с-
29%, л – 44%, м – 3%; ШОЕ – 48 мм/год. На рентгенограмі ОГК: зліва н/доля інтенсивно затемнена, на
фонізатемненнявідмічається кругла повітрянапорожнина до 2 см в діаметрі і друга овальна
порожнинадещоменшихрозмірів.
Нозокоміальнанижньодольова лівобічна пневмонія з абсцедуванням.
2. Якийнайбільшвірогіднийзбудникпроцесу?
Staphylococcusaureus
3. Складіть план обстеженнядитини.

КТ органів грудної порожнини, бактеріологічне дослідження харкотиння, досліження чутливості до
антибіотиків.
У 4 річної дитини з деструктивною пневмонією за результатами бактеріологічного та

імунологічного досліджень встановлено стафілококову етіологію захворювання.
1. Який антибіотик найдоцільніше призначити?β-лактамніантибіотики(пеніцилін,

ванкоміцин, цефтриаксон, карбопенем)
2. Які імунні препарати можна застосувати при стафілококовій етіології

захворювання?Гіперімуннийантистафілококовийімуноглобулін Гіперімуннаантистафілококова плазма
Стафілококовий анатоксин Стафілококовийбактеріофаг
3. Які наслідки має деструктивна пневмонія? Утворення кісти в легенях, можливий спонтанний
пневмоторакс.
Дитина 8 міс. З’явилися нежить, кашель, потім підвищилася температура тіла до 38,6°С. На 4 й
день під час огляду визначається незначний періоральний ціаноз, ЧД – 48 за 1 хв., перкуторно над
легенями в підлопатковій ділянці праворуч відзначається вкорочений тимпаніт, при аускультації
там же вислуховуються вологі дрібнопухирчасті хрипи та крепітація, з обох боків розсіяні сухі
хрипи. Рентгенограмма ОГК: посилення легеневого малюнку, з обох боків наявні тіні 0,5-1,0 см у
нижній частці легень.
1. Встановіть діагноз.правосороннянижньодольовавогнищевапневмонія.
2. Призначте лікування, обгрунтуйте його.Лікуванняаугментін в/в вдозі 25/5 мг/кг/добукожні 8 годин,

дезинтоксикаційнатерапія – в/в інфузійнатерапія 25-40 мл/кг/добу (глюкоза 5%+фізіологічнийрозчин),
амброксол по 2 чайн. ложці 3 рази на добу, карбоцистеін по 2 чайн. ложці 3 рази на добу.
11Дитина 13 роківпротягомтижняхворіє на ГРЗ.

Дільничнимпедіатромдіагностованабронхопневмоніявогнищева, нижньочасткова, гострийперебіг, легкого
ступеня. На Rtg - тіньінфільтрації 2 см.
1. Яка найбільш ймовірна етіологія пневмонії у даному випадку?

Бактеріальна етіологія
2. Якелікування Ви призначите?
а) Етіотропне лікування: При підозрі на позалікарняну гостру пневмонію призначають антибіотик
групи пеніцилінів 7-10 днів.
При неефективності антибіотика протягом 2 діб його замінюють антибіотики групи цефалоспоринів
ІІІ покоління(цефтріаксон, цефотаксим) та амінозглікозиди (Амікацин, тобраміцин).
б) Патогенетичне лікування:1) протизапальні (мефенамінова кислота, аспірин, ортофен) припарати;
2) антиоксиданти (вітамін Е 5-15 мг/добу, галаскорбін 0,25-05 г/добу, унітіолвнутрішньом′язево по
0,1 мг/кг); 3) бронхолітики, трентал;4) дезінтоксикаційна терапія.
в) Симптоматичне лікування: муколітичні препарати з відхаркувальним ефектом
г) Фізіотерапевтичні методи: інгаляції;електрофорез з еуфіліном, з хлоридом кальція
12Дитина 5 років. Скарги на підвищення температуру до 39°С, задишку, кашель. Занедужалатиждень тому,
коли з‘явилися нежить, кашель, субфебрильна температура. Отримувалалікування:
інтерферонендоназально, мікстурувід кашлю, вітаміни. На 5 день хворобипідвищилася температура й
утримується три дні, кашель став меншвологим, учоразначнопочастішалодихання.
Дитинамаєхронічнийкомпенсованийтонзиліт, часто хворіє на ГРВІ. Стан важкий. Задишказмішаного
характеру. ЧД – 40 за 1 хвилину. Кашель продуктивнийзіслизистиммокротинням. Носове диханнявільне.
Зівпомірногіперемійований. Мигдаликизбільшені до 2 ступеня, „пухкі”, з правого боку з гнійно-казеозними
пробками. Лімфовузліпереднішийні 1х1 см2, безболісні, рухливі, ущільнені. Відзначаєтьсяпосилення
голосового дрижанняправоруч у міжлопатковійділянці. Також там і спереду до IVміжребер’я –
вкороченняперкуторного тону, ослабленнядихання, крепітація, дрібнопухірчасті хрипи. На
рештіділяноклегеньдиханняпід час аускультаціїжорстке, поодиноківологі хрипи. Границісерця не зміщені.
Тони серцязвучні, ритмічні. ЧСС – 120 за 1 хвилину. Живітм’який, безболісний. Печінка й селезінка не
збільшені. Фізіологічнівідправлення - внормі. Загальнийаналізкрові: Л- 24,0 х 10 9/л, э-2%, п- 24%, сгм-50%,
л-20%, м-4%, ШОЕ-48 мм/год. Р.Манту з 2 ТЕ– 4 мм. Rtg ОГК: посиленнябронхосудинногомалюнка з
обохбоків, верхнячасткаправоїлегені гомогенно затемнена,
інфільтративнеущільненнятрикутноїформивідповідаєзадньому сегменту (С II). Корені не структурні, справа -
ущільнений. Синусивільні.
1. Встановітьдіагноз та обґрунтуйтейого.
Позагоспітальна правобічна моносегментарна(С II) неускладнена пневмонія, гострий перебіг, ДНІІ.
2. Якіпатофізіологічнізмінивідбуваються в уражених сегментах?
Інфікований випіт під час кашлю поширюється крізь пори альвеол у межах одного сегмента і
закупорюється інфікованим слизом сегментарний бронх, його гілки, виникає сегментарна
пневмонія.
3. Яку етіологіюзахворюванняможливоприпустити?
Бактеріальна етіологія.
а) Етіотропне лікування: При підозрі на позалікарняну гостру пневмонію призначають антибіотик
групи пеніцилінів 7-10 днів.
При неефективності антибіотика протягом 2 діб його замінюють антибіотики групи цефалоспоринів
ІІІ покоління(цефтріаксон, цефотаксим) та амінозглікозиди (Амікацин, тобраміцин).
в) Симптоматичне лікування: муколітичні препарати з відхаркувальним ефектом та антипіретики.
13 Дитина 9 років. Скарги на кашель, температуру, слабість. Кашель з незначноюкількістюмокротиння,
нападоподібний. Температура підвищується в другійполовіні дня до 37,5-38°С. Вдома 7
днівприймавампіцилін, стан не покращився. Дитинаперебуваєпіддиспансернимнаглядом з приводу
сколіозу 2 ступеня, навчається в спеціальноїшколі-інтернаті, де дітитривалий час кашляють. Стан
середньоїважкості. Задишкапід час незначногофізичногонавантаження. Кашель малопродуктивний, частий,
мокротинняслизисте, вранці з невеликоюкількістю гною. Носове диханнявільне. Зівгіперемійований,
особливо заднястінка з гіпертрофованимифолікулами. Мигдаликизбільшені до Iступенябезпатологічного
секрету. Підщелепні та шийнілімфовузлізбільшені, безболісні, рухомі. Під час бронхофонії не
відзначеновиразнихзмін. Перкуторно зона притупленнявідсутня. Аускультативно в
невеликійкількостідрібнопухирцевірозсіяні хрипи. ЗАК: Ер-4,0х10 х12/л, Нв – 129 г/л, Л-8,0х10х9/л, э-1%,п-
12%,сгм.-57%,Л-22%,м-9%, ШОЕ-24 мм/год. Rtg ОГК: в
нижніхвідділахобохлегеньасиметричновизначаютьсятінідрібновогнищевоїінфільтрації з нерівними краями
на тліпосиленого, „тяжистого” малюнка. Коренінеструктурні.
1. Поставте діагноз.
Позагоспітальна вогнищева двобічна нижньодольова неускладнена пневмонія, середньої важкості,
гострий перебіг, ДН0.
2. Яка вірогідна етіологія захворювання.
Бактеріальна етіологія.
3. Якідодатковіметоди Ви призначите?
Визначення С-реактивного протеїну; бактеріоскопія мокроти; бактеріологічний посів; ІФА;
Туберкулінова шкірна проба; Комп’ютерна томографія (за показаннями).
а) Етіотропне лікування: При неефективності антибіотика ампіцилін протягом 7 діб його замінюють
антибіотики групи цефалоспоринів ІІІ покоління(Цефтріаксон, цефотаксим) та амінозглікозиди
(Амікацин, тобраміцин).
в) Симптоматичне лікування: муколітичні препарати з відхаркувальним ефектом та антипіретики.
5 тема
1) Хлопчик 3-х років. Скарги на свербіж і набряк у ділянці губ, жар язика, негустий висип на шкірі обличчя,
біль у животі та розлади випорожнень. Захворів після вживання в їжу смаженої риби. З анамнезу відомо,
вперше зміни на шкірі у вигляді гіперемії щік, сідниць, природних складках з'явились у віці 2-х міс, коли в
раціон харчування була введена молочна суміш «Малятко». Пізніше, після вживання коров'ячого молока,
апельсинів, процес загострювався і розповсюджувався. На фоні не жорсткої елімінаційної дієти (без молока,
шоколаду, апельсинів) шкіра ставала чистою і набирала природного кольору. Мама дитини страждає
екземою. Батько практично здоровий. Об'єктивно: загальний стан середньої тяжкості. Вгодованість
підвищена. Шкіра щік, підколінних ямок, зап'ястних ділянок гіперемована, інфільтрована з мокнуттям та
кірочками. Слизова ротової порожнини - блідо-рожева, чиста. Язик «географічний». З боку серця та легень
відхилень від фізіологічної норми не виявлено. Живіт доступний глибокій пальпації, бурчання по ходу товстої
кишки. Випорожнення кашоподібні до 3- 4 разів на добу з незначними домішками слизу жовтого
кольору. Загальний аналіз крові: еритроцити - 3,9хЮ12/л, НЬ - 121 г/л, лейкоцити - 6,7х109/л, є - 12%, п - 5%,
с - 34%, л - 45%, м - 4%, ШОЕ - б мм/год. Загальний аналіз сечі: без патології.
1. Попередній діагноз?
Гастроінтестинальнахарчоваалергія (алергічнийгастроентерит і коліт)
2. Призначте додаткові методи обстеження.
Оральна провокаційна проба.
sIgE/прик-тест
IgG-тестування
2) Хлопчик М., 5 років, оглянутий педіатром у зв'язку зі скаргами на виділення з носа і чхання. Анамнез
захворювання: дитина захворіла 2 роки назад, коли в квітні, місяці з'явився сильний свербіж і печіння очей,
сльозотеча, світлобоязнь,гіперемія кон'юнктиви. Пізніше до вказаних клінічних проявів приєднались свербіж
в ділянці носа і носоглотки, закладеність носа, утруднене дихання. Деяке полегшення приносили
антигістамінні препарати, гормональні мазі і краплі місцево. В середині червня симптоми захворювання
припинились. Із сімейного анамнезу відомо, що мати дитини страждає екземою, у самого хворого дитяча
екзема відмічалась до 3-х років.
При огляді: хлопчик астенічної конституції. Шкірні покриви чисті сухі. Дихання через ніс утруднене, хворий
почісує ніс, чхає. Із носа значні водянисті виділення. Повіки набряклі, кон'юнктива гіперемована, сльозотеча.
ЧД - 22/хв. В легенях дихання пуерильне. Тони серця ритмічні, звучні. Живіт м'який, безболісний.
Випорожнення і сечовипускання не порушене.
1. Поставте попередній діагноз.

Алергійний риніт
2. Призначте додаткові методи обстеження та вкажіть, з якою метою вони необхідні?
Риноскопія(щоб визначити наявність набряку слизової оболонки носової перетинки, нижньої та
середньої носових пазух, аденоїдних вегетацій; дослідження кольору слизової оболонки).
Рентгенографія придаткових пазух(визначити потовщення слизової оболонки верхньощелепних
пазух та наявність пристінкового гаймориту).
Цитологічне дослідження(визначення еозинофілії, базофілії).
Визначення гіперчутливостішкіри до тих чи інших алергенів.
Провокаційні алергенні тести.
Виявлення специфічних IgE до причинно-значущих алергенів у сировотці крові.
Консультація алерголога та отоларинголога.
3) Хлопчик М., 5 років, оглянутий педіатром у зв'язку зі скаргами на виділення з носа і чхання. Анамнез
захворювання: дитина захворіла 2 роки назад, коли в квітні, місяці з'явився сильний свербіж і печіння очей,
сльозотеча, світлобоязнь,гіперемія кон'юнктиви. Пізніше до вказаних клінічних проявів приєднались свербіж
в ділянці носа і носоглотки, закладеність носа, утруднене дихання. Деяке полегшення приносили
антигістамінні препарати, гормональні мазі і краплі місцево. В середині червня симптоми захворювання
припинились. Із сімейного анамнезу відомо, що мати дитини страждає екземою, у самого хворого дитяча
екзема відмічалась до 3-х років.
При огляді: хлопчик астенічної конституції. Шкірні покриви чисті сухі. Дихання через ніс утруднене, хворий
почісує ніс, чхає. Із носа значні водянисті виділення. Повіки набряклі, кон'юнктива гіперемована, сльозотеча.
ЧД - 22/хв. В легенях дихання пуерильне. Тони серця ритмічні, звучні. Живіт м'який, безболісний.
Випорожнення і сечовипускання не порушене.
1. Поставте попередній діагноз.Сезонний алергічний риніт
Пряма риноскопія, рентгенографія пазух, цитологічні/алергологічні дослідження. Проводяться з метою

виключення захворювання дихальних шляхів (диференційна діагностика, підтвердження діагнозу).
4) Хлопчику 7 місяці, мати скаржиться на появу папульозної висипки на щічках на фоні гіперемії шкіри
обличчя, сухість шкіри, свербіж, неспокійний сон. Перші висипання на тілі у вигляді гіперемії та папульозно-
везикулярної висипки у дитини з’явилися в 3-х місячному віці, після введення до раціону мами великої
кількості молочних продуктів. Із анамнезу дитина від першої вагітності, під час вагітності мати хворіла на
пієлонефрит (лікувалася тривало антибіотиками), перших пологів. На грудному вигодовуванні до 6-ти місяців.
У бабусі по материнській лінії атопічний дерматит. Дані висипання пов'язує з початком введення прикормів
(каші, овочі, фрукти, яйце). В даний час дитина 3 рази на день отримує каші на коров'ячому молоці. При
огляді стан хлопчика відносно задовільний. Шкіра на обличчі, розгинальних поверхнях ніг та плечей
гіперемована, папульозно-везикулярна висипка, з ділянками розчухів. Дитина неспокійна. При огляді
слизова зіву рожева. При обстеженні по органам і системам дані відповідають віковим нормам.
Випорожнення один раз на добу.
Малюкова форма атопічного дерматиту, стадіязагострення, розповсюдженаеритематозно-сквамозна форма,

середньогоступеняважкості.
2. Перерахуйте провокуючи фактори.
Введеня до раціонуматерівеликоїкількостімолочнихпродуктів, тривалелікуванняматеріантибіотикамипід час

вагітності, атопічний дерматит у бабусі, введення до прикорму каш на коров’ячомумолоці, яєць.
5) Дівчинці 8 місяців, мати скаржиться на появу частих випорожнень зі слизом (до 4 разів на добу), під час
годування дитина неспокійна, інколи відмічається одноразова блювота. Із анамнезу дані скарги з’явилися
після введення до раціону кисломолочних продуктів в великій кількості (кефір, йогурти). Дитина від другої
вагітності. Знаходиться на штучному вигодовування з народження. До 6-ти місяців вигодовувалася сумішшю
«Nutrilon гіпоалергенна». В 6 місяців – після введення прикормів (особливо молочних каш) мати почала
відмічати метеоризм, неспокій дівчинки під час годування, здуття живота, часті випорожнення, зригування.
При огляді дитина астенічної конституції. Шкіра звичайного кольору. Дихання пуерильне, Тони звучні,
ритмічні. Живіт здутий, бурчить, випорожнення – рідкі жовтого кольору, багато слизу.
Гастроінтестинальнахарчоваалергія (алергічнийгастроентерит і коліт) на білкикоров’ячого молока (БКМ)
2. Призначте необхідні дообстеження, з якими захворюваннями слід провести диференційну діагностику
• Детальна історіяхворобимаєважливезначення для діагностики ХА.
• При зборіанамнестичнихданихповинні бути врахованісимптоми, якіасоційовані з

причиннимиалергенами, термін початку реакції, тривалістьперебігу, тяжкістьознак, відоміфакториризику,
спадковість, супутнізахворювання, в тому числіповинні бути розглянуті й іншіалергічнізахворювання;
• пероральноїпровокаційноїпробипіднаглядомспеціаліста (лікаря-алергологадитячого).
• специфічнихIgE і/абоприк-тест
• Оральнапровокаційна проба (ОПП)
• Еліміеаційнадієта
Диференційнудіагностику ХА слідпроводити з гельмінтозами, ферментопатіями, лактозноюнедостатністю,

муковісцидозом, целіакією, запальнимизахворюваннями травного тракту, неспецифічнимвиразковимколітом,
психогенноюнепереносимістюпродуктів.
6) Хлопчику 8 років, спостерігається дерматологом. В даний час мати скаржиться на свербіж та сухість шкіри,
появу тріщин в підколінних ямках та ліктьових згинах. Дитина погано спить вночі, скаржиться на зуд. З
анамнезу дитина спостерігається дерматологом з 1 року. Загострення відмічаються частіше в осінньо-
зимовий період, влітку висипання зникають. Дитина від першої вагітності. У матері хлопчика – нейродерміт, у
батька - бронхіальна астма. При огляді хлопчик астенічної тіло будови. Шкіра блідо рожева, суха
відмічаються ділянки ліхеніфікації в підколінних ямках на ліктьових згинах, з розчухами. Під очима темні кола,
дермографізм – білий, відмічаються тріщини в куточках роту. Дихання везикулярне, тони серця звучні
ритмічні, живіт при пальпації м’який, безболісний. Випорожнення один раз на добу.
Атопічний дерматит(Еритематозно-сквамозна форма з ліхеніфікацією)
2. Призначте терапію.
• Елімінація причинно-значущихфакторів.
• Усунутиабозменшитивплив причинно-значущихфакторівможна за допомогою режиму

аксимальногооберіганнявід антигенного навантаження.
• Топічніглюкокортикостероїди (ТГКС()і/абоТопічніінгібіторикальциневрину (ТІК)
• Емолієнти
• Антигістаміннізасоби.
• відновленняфункціонального стану центральної і вегетативноїнервових

систем(фітотерапевтичнізасобиседативноїдії: валеріана, собача кропива, меліса)
7) Дівчинці 5 років. При вживанні шоколадних цукерок (великої кількості) мати помітила появу у дівчинки на
шкірі на фоні гіперемії сверблячої уртикарної висипки. Зі слів мами – в дитини не регулярне та не дуже
збалансоване харчування (надає перевагу солодкому, мучному, не полюбляє овочі). З анамнезу дані
висипання з’явилися вперше, раніше відмічалась незначна висипка при вживанні цитрусових, меду. При
огляді стан дівчинки задовільний. На шкірі по всьому тілу на еритематозному фоні уртикарна висипка, яку
дівчинка постійно чухає. Дихання везикулярне, тони серця звучні, ритмічні. Живіт м’який, безболісний,
печінка виступає на 3 см. з-під краю реберної дуги, край її гладкий, заокруглений. Міхурові симптоми
негативні. Випорожнення один раз на добу. При дослідження загальний рівень Ig E – не перевищує вікову
норму.
Псевдоалергічна кропив*янка.
2. Призначте лікування.
індивідуальна гіпоалергенна дієта, ентеросорбенти (карболонг, активоване вугілля, силард), фер¬ментні
препарати (фестал, мезим форте), жовчогінні засоби (магнію сульфат тощо).Антигістамінні
засоби(дезлоратадин)
8) Дитині 4 роки. Мати скаржиться на появу чхання, слизових виділень з носу після появи в будинку кота. Із
анамнезу у хлопчика на першому році життя відмічалися транзиторні висипання на шкірі у вигляді папул,
везикул, почервоніння при вживанні до раціону червоних овочів та фруктів. У бабусі хлопчика – бронхіальна
астма. При огляді стан дитини задовільний. Із носа слизові виділення, чхає постійно, хлопчик постійно
відмічає свербіж носу. Температура тіла 36,6 С. В легенях дихання везикулярне, тони серця звучні ритмічні.
Живіт при пальпації безболісний. При огляді носової порожнини відмічається її гіперемія та набряк.
Алергічнийриніт
шкірні тести,провокаційні тести з метою визначення етіології алергії., специфічний алерготест
базофільний тест Шеллі, радіоалергосорбентний тест (PACT), флюоресцентнийалергосорбентний тест (FAST),

реакція бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ), реакція пошкодження нейтрофілів, реакція специфічного
лейколізу тощо.
9) Дівчинці 10 років. Під час цвітіння навесні мати протягом останніх двох років відмічає появу слизових
виділень з носу, свербіж, ознаки кон’юнктивіту. Під час появи даних симптомів стан дівчинки задовільний,
температура тіла 36,6 С. Із анамнезу дівчинка від другої вагітності, мати під час вагітності вживала вітаміни,
дитина від других фізіологічних пологів. На першому році життя дитина вигодовувалась грудним молоком,
під час введення до раціону прикормів відмічались незначні висипання на шкірі, в 2 річному віці у дитини
був стенозуючий ларинготрахеїт. У батька дівчинки – поліноз. При огляді стан дитини задовільний. Шкіри
звичайного кольору. Кон’юнктива – гіперемована, відмічається сльозотеча. Із носа слизові виділення,
дівчинка постійно чухає ніс, дихання в легенях везикулярне, тони звучні ритмічні. Живіт м’який, безболісний.
При огляді носової порожнини слизова гіперемована, набрякла.
Поліноз(сезоннийалергічнийриніт з кон’юнктивітом)
Пряма риноскопія ,рентгенологічнікритерії ( потовщенняслизовоїоболонкиверхньощелепних пазух,

можерозвиватисяпристінковий гайморит), цитологічнедослідженнявиділень з носа , провокаційніалергенні
тести,
- виявленняспецифічнихIgE до причинно-значущихалергенів у сировотцікрові
. консультаціїфахівців:
- алерголог;
- отоларинголог
10) Хлопчику 4 роки. При прогулянці в парку біля лікарні дитину біля ока вкусила бджола. Мати відмітила
появу в місці укусу набряку. Відразу звернулася до лікаря (менше 10 хвилин). При огляді стан хлопчика
відносно задовільний. На обличчі відмічається набряк в ділянці очей, пастозність та почервоніння шкіри,
набряк поширюється на все обличчя. При аускультації дихання везикулярне, тони серця звучні, ритмічні, ЧСС
– 105 за хвилину, ЧД – 25 за хвилину. Живіт м’який, безболісний.
Ангіоневротичний набряк (набрякКвінке)
2. Ваша тактика надання допомоги дитині.
1. Призупиненнянадходженняалергену (лікарського, харчового).
2. Введенняпарентеральнихантигістаміннихлікарськихзасобів з переходом на
пролонгованіантигістамінніпрепарати 2-3-го поколінь.
3. Внутрішньовенневведення ГКС: преднізолон (дорослим – 60-150 мг, дітям – з розрахунку 1 мг на 1 кг

маситіла) абодексаметазон – 8-12 мг.
4. Симптоматичнелікування.
5. При загрозіядухи – інтубаціятрахеї, штучнавентиляціялегень.
11) У хлопчика, 4 років, відзначаються напади кашлю, які виникають переважно в нічний час. Вперше такий
напад з’явився під час генерального прибирання квартири. Загальний стан дитини задовільний, поза
нападами дитина активна, рухлива. Температура тіла 36,6С. Під час нападу відмічається сухий кашель, при
аускультації подовжений видих, тони звучні ритмічні. В загальному аналізі крові 10% еозинофілів. З анамнезу
у бабусі хлопчика – атопічний дерматит. У дитини на першому році життя при контакті з тваринами (кіт,
собака) відмічався дворазово стенозуючий ларинготрахеїт (лікувався стаціонарно).
1. Поставте діагноз
Алергічний трахеїт.
2. Яка ймовірна етіологія захворювання?
Алергічна реакція на побутовий пил.
12) У дівчинки 5 років мати відмічає наявність висипки в ділянках згинів (підколінні ямки, ліктьові згини),
свербіж, сухість шкіри, які посилюються під час вживання в їжу червоних овочів та фруктів, цитрусових,
носіння одягу з натуральної шерсті (особливо взимку). З анамнезу дівчинка від першої вагітності, перших
пологів. Під час вагітності відмічалася загроза переривання: мати приймала ліки (не пам’ятає які). На
першому році життя у дівчинки відмічалися себорейні лусочки на волосяній частині голови, висипка на шкірі
при вживанні коров’ячого молока, жовтка. У батька дівчинки бронхіальна астма. При огляді стан дівчинки
відносно задовільний. Шкіра звичайного кольору, відмічається сухість, в ліктьових згинах та підколінних
ямках ділянки потовщення шкіри, десквамація, зливні сухі папули, садна. В ночі дитина спить неспокійно
(турбує свербіж). При огляді по органам і системам патології не виявлено. Рівень загального Ig E в сироватці
крові - 320 МО/л.
1. Поставте клінічний діагноз
Харчоваалергія (L27.2 Дерматит, викликанийїжею - Алергічний дерматит)
2. Призначте лікування
Етіотропнатерапія (припиненняпоступлення причинно-значущогоалергену в організм, елімінаційнадієта;

детоксикаційнатерапія за необхідності).
Призначенняантигістаміннихпрепаратів IIІ покоління в стандартнихдобових дозах(дезлоратадин,

левоцетиризин).
Гіпосенсибілізуючізасоби (10% кальцію хлорид, 10% кальцію глюконат, 30% натріютіосульфат);
У важкихвипадках - глюкокортикоїднізасоби для системного застосування (на вибір) (преднізолон,

дексаметазон, бетаметазон, тріамцинолон).
13) 14-річний хлопчик доставлений в приймальне відділення каретою швидкої допомоги із скаргами на
шкірний висип, блювання, біль в животі, задишку, відчуття стиснення у грудях, серцебиття. Зі слів хлопчика,
його вкусила невідома йому комаха, коли він сидів на березі річки, після чого в місці укусу виник різкий
пекучий біль і розвинулась вищезазначена симптоматика. Хлопчик з дитинства хворіє на атопічний дерматит,
у батька та брата - бронхіальна астма. Після проведеного адекватного лікування стан хлопчика значно
покращився: респіраторні та гастроінтестинальні симптоми зникли, шкірний висип почав бліднути, ЧСС
нормалізувалася.
1. Який ймовірний діагноз у хлопчика?
Алергічнакропив’янка.
2. Який препарат рекомендовано є хлопцю завжди мати з собою?
Глюкокортикостероїди (Дексаметазон, гідрокортизон, преднізолон) абоантигістамінніпрепарати

(Димедрол, супрастин, тавегіл)
6 тема
1/Дитина, 6 років, спостерігається у лікаря алерголога дитячого з 4-х років, з діагнозом бронхіальна астма,
середньої тяжкості, персистуюча, алергічна, контрольована.
Як часто має відбуватися плановий огляд такої дитини?
Раз на 1-3 місяці після початку лікування і кожні 3-12 місяців після того.
Що саме має оцінити лікар під час планового візиту у такого пацієнта?
Під час такого візитулікармаєоцінити:
1. Контроль БА: оцінити контроль симптомів, а такожнаявністьфакторівризику

2. Несприятливі наслідки лікування
3. Супутні захворювання
2/Дитині 4 роки, доставлена до лікарні на 3-й день ГРВІ. З анамнезу відомо: з 2-х років – виставлений діагноз
легка персистуюча БА, алергічна, контрольована. Дитина перебувала влітку бабусі, не отримувала базисне
лікування. Захворіла на ГРВІ, отримувала симптоматичне лікування (жарознижуючі за необхідністю, рясне
пиття). Пізно ввечері бабуся нанесла дитині на груди евкаліптову мазь. Через 40 хвилин – зі слів бабусі –
«дитина почала задихатися, плакати». Доставлена батьками до лікарні.
Об’єктивно: дитина не може говорити, наявний центральний ціаноз, при диханні – участь допоміжної
мускулатури в акті дихання ЧД – 35 на хв, ЧСС – 195 на хв.
Оцініть тяжкість загострення БА – тяжке загострення.
Опишіть тактику надання невідкладної медичної допомоги дитині:
Під час очікування:

1. Інгаляції сальбутамолу
2. Додати іпратропіуму бромід
3. Повторювати кожні 20 хвпротягтм години(за необхідності)
4. Розглянути призначення високих доз ІГКС
5. Додати системний ГКС 1-2 мг\кг(максимально 30 мг)
6. Оксигенотерапія(SaO2 94-98%)
Надайте рекомендації щодо подальшого лікування цієї дитини
1. Сальбутамол продовжувати при потребі

2. Корекція базисного лікування, перевірити техніку інгаляцій, прихильність до терапії
3. Системний ГКС: продовжувати протягом 3-5 днів
4. Подальше спостереження – через 2-7 днів
5. Письмовий план дій
3/ Дитині 5 років, доставлена до лікарні на 3-й день ГРВІ зіскаргами на утрудненнядихання, кашель. З
анамнезу відомо: з 2-х років – виставленийдіагноз легка персистуючабронхіальна астма, алергічна,
контрольована. Захворіла на ГРВІ, отримуваласимптоматичнелікування (жарознижуючі за необхідністю,
ряснепиття). Доставлена батьками до лікарні з погіршенням стану. Об’єктивно: дитинаскаржиться на
поганесамопочуття, не є збудженою. ЧСС – 115 уд/хв, ЧД – 30 на хв, SaO2 - 93 %
Оцінітьтяжкістьзагострення БА Загостреннясередньоїтяжкості
Опишіть тактику наданняневідкладноїмедичноїдопомогидитиніСальбутамол 100 мкг 4-10 інгаляцій

через дозованийаерозольнийінгалятор і відповіднийспейсерабо 2,5 мг через небулайзер - за
необхідностіповторюватицідіїкожні 20 хвпротягомгодини
НадайтерекомендаціїщодоподальшоголікуванняцієїдитиниЗа потреби продовжуватисальбутамол;

корекція базисного лікування, перевіркатехнікиінгаляцій, прихильність до терапії; подальше
спостереження.
4/ Дитині 8 роківпризначеновикористанняЕвохалерфлутикозонупропіонат (ФліксотидЕвохалер) 50 мкг 2

р/день через спейсер та монтелукаст 5 мг 1 р/день . На фонітерапіїпротягомостанніх 2-х
місяціввиникаютьзагострення, при контакті з пилом, при виконанніфізичногонавантаження.
Оцінітьступіньтяжкостіперебігу БА; сходинку та ефективністьstep-

терапіїСередньоїтяжкостіперсистуючабронхіальна астма; сходинка 3, терапія не ефективна
Яка подальша тактика веденняцьогопацієнтаПерш ніжзмінитилікування,

з’ясуватинаступнізагальніпитання:
- чи правильною є технікаінгаляцій;
- чи не є низькоюприхильність до терапії.
Перехід до вищоїсходинкитерапії – середні/високідози ІГКС + АЛЛ ,елімінаціяалергену (пилу).
5/ Дитині 6 роківпризначеновикористаннясеретидевохалер (сальметерол+флутиказонупропіонат)

25мкг/125мкг 2 р/день. Дитинаприймаєлікисамостійновранці та ввечері. На фонітерапіїпротягом 2-х
місяціввиникаютьзагострення стану вночі, на фонівиконанняфізичноїактивності.
Оцінітьступіньтяжкостіперебігу БА; сходинку та ефективністьstep-терапії
Яка подальша тактика веденняцьогопацієнта

1. Бронхіальна астма середньоїтяжкості
2. Крок 3, не достатньоефективна
3. Перехід на наступнусходинку, а самеКрок 4: низькідози ІГКС/формотеролу як підтримувальна і
допоміжнатерапіяабосереднідози ІГКС/ТДБА як підтримувальнатерапія та КДБА за потреби.
6/ Дитині 2,5 роки, протягомостаннього року батьки відмічаютьепізоди хрип, утрудненнядихання,

здавленість у груднійклітці. Симптомивиникаютьчастіше на фоні ГРВІ. Звернулась до лікаря з 4-м епізодом
за останніпів року. З анамнезу відомо, що у дитиниатопічний дерматит, алергія на білоккоров'ячого молока
(при вигодовуваннівикористовуваличастковогідролізованісуміші). У тата в дитинствібуввиставленийдіагноз
БА, проте з підлітковоговікусимптомів не відмічає, лікування не отримує.
оцінітьймовірністьрозвитку БА у цієїдитини
яка подальша тактика веденняцієїдитини
з якимизахворюванняминеобхідно провести диференційнийдіагноз
1. Високаймовірність БА (при наявності ≥ 3 епізодівсвистячиххрипів у дітей до 3 років та одного

великого фактору ризику (наявність БА у батьківабоатопічного дерматиту у дитини) абодвох з
трьохмалихфакторівризику (еозинофіліякрові, "wheezing" поза епізоду ГРВІ, алергічнийриніт)
прогнозуютьвірогідність БА у пізньомудитинстві.)
2. ▪ початипробнелікування
▪ оцінитивідповідь на пробнелікування
▪ продовжити подальше обстеження тих, у кого поганавідповідь на пробнеликування.
3. Аномалії, пов’язані з розвитком; муковісцидоз; постінфекційнірозлади; періодичнааспірація;
вдиханнясторонньоготіла; бронхоектаз,туберкульоз
7Дитині 1,5 роки, за останні пів року – 4-й епізод "wheezing" – утрудненого «свистячого» дихання,
хрипіння та кашлю, пов'язані з вірусними інфекціями верхніх дихальних шляхів (застуда) без
подальшого збереження симптомів після одужання. Алергологічний родинний анамнез та анамнез
дитини не обтяжений.
оцініть ймовірність розвитку БА у цієї дитини проміжнаймовірність
яка подальша тактика ведення цієї дитиниУважнеспостереження з оглядом, Спірометрія і

тестуванняоборотності , пробнелікування, ТЕСТИ НА ГІПЕРРЕАКТИВНІСТЬ ДИХАЛЬНИХ
ШЛЯХІВ, рентген грудноїклітки, тест на атопію, ТЕСТ НА ЕОЗИНОФІЛЬНЕ ЗАПАЛЕННЯ
ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ
з якими захворюваннями необхідно провести диференційний діагноз: затяжний бронхіт, розлади

трахеї або гортані
8Дитині 7 років вставлено бронхіальна астма, середньоїтяжкості, персистуюча, алергічна,

контрольована.
Вкажіть, якігенетичніфактори могли призвести до

розвиткузахворюванняГенетичніфактори,якщо у родичів є комбінаціяатопії та
гіперреактивностібронхів (ГРБ). Факторидовкілля і спосібжиття(модифікуючі і
провокуючіфактори :вірусніінфекції, побутовічипрофесійніалергени
(кліщідомашнього пилу, пилок, таргани), тютюнопаління(активне та пасивне),
фізичнінавантаження і стрес.
Вкажіть ймовірну сходинку step- терапії та вірогідну базисну терапію, яку отримує дитинаКрок 4
низькі дози ІГКС/формотеролу як підтримувальна і допоміжна терапія або
середні дози ІГКС/ТДБА як підтримувальна терапія та КДБА за потреби.
9/ Дитині 9 років, маєожиріння 2 ступеня. З 6-ти роківвстановленодіагнозбронхіальна астма, не регулярно
отримуєлікування. На даний момент - симптомивиникаютьщоденно, загостренняпризводять до
порушенняактивності і сну, нічнісимптомиастмивиникаютьчастіше 1 разу на тиждень,
щоднякористуєтьсясальбутамолом.
Вкажітьповнийдіагноздитини
Бронхіальна астма, середньоїтяжкості, персистуюча, БА у хворих з ожирінням,неконтрольована
Вкажітьймовірнусходинкуstep- терапії та вірогіднубазиснутерапію, яку маєотримуватидитина
Розглянутидоцільність переходу на вищутерапевтичнусходинку (наприклад, середні/високідози ІГКС або

ІГКС/КДБА**),призначити короткий курс пероральних ГКС і розпочатиконтролюючутерапію (високідози ІГКС
абосереднідози ІГКС/КДБА).
10/ Дитині 11 років, встановленодіагноз легка персистуючабронхіальна астма, алергічна, контрольована.
Вкажітьймовірнусходинкуstep-терапії та вірогіднубазиснутерапію, яку отримуєдитина
раннєпризначеннянизьких доз ІГКС; Крок 1: КДБА за потреби без призначенняконтролюючоїтерапії

(лишеякщосимптомивиникаютьрідко, відсутнінічніпробудження через БА, не
булозагостреньупродовжостаннього року, нормальний ОФВ1). Іншіваріанти: регулярнийприйомнизьких
доз ІГКС у пацієнтів з факторами ризикузагострень.
Вкажітькритерії, за якимивизначеноступінь контролю БА
 Денні симптоми
 Обмеження активності
 Нічні симптоми / пробудження
 Потреба у препаратах невідкладної допомоги
 Показники функції дихання ( ОФВ1 і ПОШВ)
 Загострення
 Добові коливання ОФВ1 і ПОШВ
11/Дитині 2,5 роки, протягом останнього року батьки відмічали епізоди хрипів, утруднення
дихання, здавленість у грудній клітці. Симптоми виникали частіше на фоні ГРВІ. Лікарем
встановлено діагноз легка персистуючабронхіальна астма.
1. Вкажіть ймовірну сходинку step- терапії та вірогідну базисну терапію, яку отримує
дитина
КРОК 2 (регулярнийприйомнизьких доз ІГКС (Флютиказонупропіонат (DPI)100–200 мкг) +
КДБА за потреби).
2. Вкажіть оптимальний пристрій доставки ІГКС для цієї дитини, обґрунтуйте чому
Небулайзер, Спейсер не підійде. Тому що дитина в 2,5 роки не зможе одночасно натиснути
на кнопку та вдихнути.
12/Хлопчик 16 років, має ожиріння 1 ступеня. З 3-х років встановлено діагноз бронхіальна астма.
Призначену базисну терапію останні роки отримує не регулярно, палить, після школи проводить
час з друзями в пильних приміщеннях (недобудовані будинки). На даний момент - симптоми
виникають щоденно, загострення призводять до порушення активності і сну, нічні симптоми
астми виникають частіше 1 разу на тиждень, щодня користується сальбутамолом, іноді до 4-х
разів. При виконанні спірометрії після інгаляції бронходилататора ОФВ1 збільшився на 24%.
1. Вкажіть повний діагноз дитини

Бронхіальна астма середньої тяжкості, персистуюча, алергійна , неконтрольована.
2. Вкажіть ймовірну сходинку step- терапії та вірогідну базисну терапію, яку має
отримувати дитина
КРОК 3 (Низькі дози інгаляційного ГКС + b2 – агоніст пролонгованої дії як підтримувальна
терапія плюс КДБА за потреби)
3. Які поради щодо нефамакологічних методів лікування слід надати дитині
Порадакинутикурити: під час кожного візитунаполегливозаохочуватикинутикурити.

Забезпечитидоступність для них психологічноїдопомоги та засобів. Рекомендувати батькам і
опікунамуникатикуріннявприміщеннях і машинах, в якихперебуваютьдіти з БА;
Уникання пильних приміщень;
Фізична активність: заохочувати до регулярної фізичної активності через загальний

сприятливий її вплив на здоров’я. Роз’яснити тактику надання допомоги про
бронхоконстрикції, зумовленій фізичним навантаженням.
Контроль ваги: зайва вага є фактором ризику то ж Контроль при БА при ожирінні складніший.
Нормалізація маси тіла має бути включена до плану лікування таких пацієнтів; навіть
зниження маси тіла на 5–10% може покращити контроль БА.
13/Дівчинка, 7 років, з 4-х років встановленодіагноз бронхіальна астма,

середньогоступенятяжкості, алергічна, контрольована. На даний момент –
готуєтьсядоплановоїаденоїдектомії.
1. Вкажітьймовірнусходинку step- терапії та вірогіднубазиснутерапію, яку

отримуєдитина
КРОК 3 (Низькі дози інгаляційного ГКС + b2 – агоніст пролонгованої дії як підтримувальна
терапія плюс КДБА за потреби)
2. Вкажіть, яка має бути тактика ведення бронхіальної астми в перед та
периопераційному періоді
Якщо є можливість, необхіднодосягтихорошого контролю БА перед оперативнимвтручанням.
Переконатись, щоконтролюючатерапія є ефективною в периопераційнийперіод. Пацієнтам,
яківпродовжтривалого часу застосовували ІГКС абоприймалипероральні ГКС довше 2
тижупродовжостанніх 6 міс, необхідноінтраопераційновводитигідрокортизон з метою
зниженняризикурозвитку адреналового кризу.
7 тема
1 Здорова 4-річна дівчинка проходить обстеження. При аускультації серця виявлений систолічний
шум за типом 2/6 у верхньому відділі лівого краю грудини. II тон на a.pulmonalis посилений,
розщеплений, не змінюється в залежності від положення дитини та дихання. Інші результати
обстеження не вказують на будь-які відхилення від норми.
Який діагноз є найбільш імовірним?Дефект міжпередсердної перегородки
Поясніть генез описаних змін аускультативної картини?Під час вдиху збільшення об’єму правого
шлуночка призводить до більш пізнього закривання клапанів легеневої артерії. У випадку ASD,
об’єм правого шлуночка в діастолу збільшується і тривалість скорочення збільшується протягом
обох фаз дихання.
Яка клініко-лабораторно-інструментальна діагностика?Рентгенограма, Ехо-КГ, катетеризація.
Яка лікувальна тактика? Черезшкірне транскатетерне закриття дефекту за допомогою оклюзійних

систем.
2 Дитина, віком 2-х тижнів, доставлена до лікарні з приводу скарг на ціаноз губ, спітніння під час
годування. Дитина народилася на 38 тижні вагітності з масою 2460. На даний час маса немовляти
становить 2620 г. Температура тіла у дитини 36,8°С, пульс 170 ударів за хв., дихання 54 у хв.,
артеріальний тиск 75/45 мм рт. ст. Вислуховується систолічний шум за типом 3/6 у лівої верхньої
білягрудинної ділянки (II-III міжребір’і) При рентгенологічному дослідженні виявлено тінь серця
у вигляді «дерев'яного чобітка» і нечітко виражений легенево-судинний малюнок.
Який діагноз є найбільш імовірним?Тетрада Фалло
Поясніть генез описаних змін аускультативної картини?Систолічний та діастолічний тиск в обох

шлуночках є однаковим і дорівнює системному рівню. На клапані ЛА виникає великий градієнт
тиску, при цьому тиск в легеневій артерії залишається нормальним або знижується.
Яка клініко-лабораторно-інструментальна діагностика? Рентгенографія, ЕКГ, Ехо-КГ,

катетеризації серця, вентрикулографія, аортографія та коронарографія.
Яка лікувальна тактика? Транспортування у спеціалізований центр із наявністю відповідного

обладнання.Оперативне втручання має бути проведеним протягом 1го місяця життя. Оскільки
після закриття артеріальної протоки очікувано стан дитини з обструкцією вихідного тракту
правого шлуночка різко погіршиться доцільно призначення внутрішньовенного простагландину
E1 (0.01-0.20 μг/кг /хв).
3 Під час обстеження 4-річної дитини що мала скарги на повторні бронхо-легеневі захворювання
виявлена блідість, задишка, помітний «серцевий горб». Межі відносної тупості серця: права – на 2
см назовні від правої стернальної лінії, ліва - на 2,5 см назовні від лівої середньоключичної лінії,
верхня – рівень 2-го ребра. S2 акцентуйований, широко розщеплюється (тобто роздвоюється) та
не змінюється в залежності від дихання та положення тіла дитини. Вислуховується
пансистолічний шум за типом 4/6 в нижніх відділах (III-IV міжребер’і ) по лівому краю грудини.
Наявний середньодіастолічний шум на верхівці. На ЕКГ – ознаки гіпертрофії обох шлуночків,
двогорбий Р-зубець.
Який діагноз буде найбільш імовірним? Дефект міжшлуночкової перегородки великих розмірів
Поясніть генез описаних змін аускультативної картини та дані ЕКГ?

Аускультативна картина - акцент ІІ може виникати як результат легеневої гіпертензії.
Пансистолічний шум утворюється внаслідок градуєнту тисків у правому та лівому шлуночках.
Наявність середньодіастолічного низькочастотного шуму на верхівці спричиняється збільшеним
током крові через мітральний клапан і зазвичай вказує на Qp : Qs співвідношення більше ≥ 2:1.
ЕКГ – гіпертрофія шлуночків внаслідок їх перенавантаження, двогорбий зубець Р свідчить про
гіпертрофію лівого передсердя.
Яка клініко-лабораторно-інструментальна діагностика? Ретгенографія,2-вимірна ЕХО-КГ,

імпульсне Доплер обстеження, катетеризація серця.
Яка лікувальна тактика? Хірургічне закриття дефекту.
4 У дитини одразу після народження відмічається генералізований ціаноз, тахікардія. Народилася

на 32 тижні вагітності, з масою тіла 1950 г. Температура тіла 35,8 ºС, пульс 186 за хв., дихання 68
за хв., артеріальний тиск 56/25 мм рт.ст. Вислуховується систолічний шум 3/6 у верхніх відділах
по лівому краю грудини. На ЕКГ переважає активність правого шлуночка. При рентгенологічному
дослідженні виявлено «тінь» серце у вигляді «яйця, що лежить на боці» і посилений легеневий
малюнок.
Який діагноз найбільш імовірний? Транспозиція магістральних судин
Поясніть генез описаних змін аускультативної картини? Систолічний шум середньої

інтенсивності у верхніх відділах по лівому краю груднини пов'язаний з перенавантаженням малого
кола кровообігу.
Яка клініко-лабораторно-інструментальна діагностика? ЕКГ, рентгенографія, ехокардіографія,

катетеризація серця
Яка лікувальна тактика? Внутрішньовенний простогландин E1 (0.01-0.20 μг/кг /хв),

проводиться балонна передсердна септостомія – процедура Рашкінда.
Коригуюча операція артеріального переключення «arterial switch» проводиться між першим
та другим тижнем життя, коли легеневий судинний опір знижується до нормальних показників.
Оперативне втручання полягає у висіченні судин і реанастомозування їх у відповідні анатомічні
області.
5 У дитини 1,5 року з тетрадою Фалло раптово з’явилися плач, неспокій, задишка, наростання
ціанозу, короткочасна втрата свідомості. Пульс 160 за хв., дихання 46 за хв. Об’єктивно, тони серця
ритмічні, систолічний шум 3/6 у нижніх відділах по лівому краю грудини, зникнення шуму стенозу
легеневої артерії.
Який діагноз найбільш імовірний?

Пароксизмальна гіперціанотична атака (задишково-ціанотичний напад) при тетраді Фалло.
Поясніть генез описаних змін аускультативної картини?
Тимчасово зникає або зменшується інтенсивність систолічного шуму оскільки знижується кровоплин
у вихідному тракті правого шлуночка.
Діагностика? Патогенетичне лікування нападу?
Типова рентгенологічна конфігурація виявляється у прямій проекції – тінь серця у вигляді
дерев’яного чобітка.
Аорта збільшена у розмірах і часто зміщена вправо. На ЕКГ виявляється зміщення осі серця та
гіпертрофія правого шлуночка. Виражений зубець R з’являється у правих грудних відведеннях (Rs, R,
qR, qR або RSR). Зубці Р високі і зазубрені, що свідчить про збільшення правого передсердя. Для
підтвердження діагнозу використовують двомірну Ехо-КГ.
Для полегшення симптомів необхідно виконати одну чи більше з наступних дій:
1. Надати дитині визначене положення на животі, підтягнувши коліна до грудей. При цьому слід
упевнитись, що одежа не є тісною.
2. Забезпечити інгаляції кисню.
3. Підшкірно ввести морфін у дозі, що не перевищує 0,2 мг/кг.
Також можуть бути використані внутрішньовенні інфузії β-адреноблокаторів (пропранолол 0,1
мг/кг, повільно).
Який прогноз у даному випадку?
Після успішної пової корекції, пацієнти можуть вести звичний образ життя без обмежень.
6 У 9-и місячної дитини із повторними бронхо-легеневими інфекціями виявлено: приріст маси тіла
за останній місяць 340 г, блідість; межі відносної тупості серця: права – на 2 см назовні від правої
стернальної лінії, ліва - на 3 см назовні від лівої середньо-ключичної лінії, верхня – ІІ ребро. S2
широко розщеплюється та не змінюється в залежності від дихання та положення тіла.
Вислуховується систоло-діастолічний шум у верхніх відділах ліворуч від грудини.
Який діагноз найбільш ймовірний?

Дефект міжпередсердної перегородки
Під час вдиху збільшення об’єму правого шлуночка призводить до більш пізнього закривання
клапанів легеневої артерії. У випадку ASD, об’єм правого шлуночка в діастолу збільшується і
тривалість скорочення збільшується протягом обох фаз дихання-широке розщеплення ІІ тону.
Генез систолічного шуму пов'язаний із збільшенням кровоплину через вихідний тракт правого
шлуночку у легеневу артерію, не з шунтуванням крові через ASD. Короткий діастолічний шум
виникає внаслідок збільшення току крові через трикуспідальний клапан
Яка клініко-лабораторно-інструментальна діагностика?
Рентгенограма органів грудної клітини дозволяє виявити різний ступінь збільшення правого
шлуночка та передсердя в залежності від розмірів дефекту, ЕКГ виявляє перевантаження об’ємом
правого шлуночка, Ехо-КГ можна виявити перевантаження об’ємом правого шлуночка, включаючи
збільшення кінцеводіастолічного об’єму, потовшення та аномальний рух міжшлуночкової
перегородки.
Яка лікувальна тактика?
Хірургічне закриття дефекту.
7Під час щорічного обстеження у 2-х річного хлопчика виявлено: S2 ослаблений у II міжребер’ї
ліворуч, там же визначається систолічне клацання одразу після І тону. Короткий систолічний шум
3/6 вислуховується у II міжребер’ї ліворуч, іррадіює білатеральне на легеневі поля. На ЕКГ -
ознаки гіпертрофії правого шлуночка.
Який діагноз найбільш ймовірний? СТЕНОЗ КЛАПАНА ЛЕГЕНЕВОЇ АРТЕРІЇ(помірний

стеноз)
Поясніть генез описаних змін аускультативної картини? Обструкція вихідного тракту правого
шлуночка призводить до підвищення тиску в камері та гіпертрофії її стінок.
Яка клініко-лабораторно-інструментальна діагностика? Двомірна Ехо-КГ,рентгенограма ОКГ
Яка лікувальна тактика?Хірургічне лікування - балонна вальвулопластика
8 Під час щорічного обстеження, 7-ми річна дівчинка скаржиться на втомлюваність при фізичному
навантаженні, головокружіння. При огляді характеристики пульсу, розміри серця, верхівковий
поштовх в нормі. Тони серця ритмічні, I тон - посилений, на верхівці серця визначається раннє
систолічне клацання. Систолічний шум вислуховується у верхніх відділах по правому краю
грудини, іррадіює в ділянку шиї, супроводжується тремтінням. На ЕКГ ознаки помірної
гіпертрофії лівого шлуночка.
Який діагноз найбільш ймовірний? ДЕФЕКТ МІЖШЛУНОЧКОВОЇ ПЕРЕГОРОДКИ

(Ventricular Septal Defect - VSD).
Поясніть генез описаних змін аускультативної картини? Дефекти м’язової частини перегородки
це призводить до шунтування крові, при нормальному тиску у правому шлуночку, тиск у лівому
шлуночку є вищим, скидання крові відбувається зліва-направо
Яка клініко-лабораторно-інструментальна діагностика? Двомірна Ехо-КГ, вентрикулографія,

Імпульсне Допплер обстеження, катетеризація серця
Яка лікувальна тактика? У пацієнтів з VSD невеликих розмірів не має бути обмежена
фізична активність. З метою профілактики інфекційного ендокардиту, постійно проводиться
контроль за станом молочних та постійних зубів. Антибіотикопрофілактика при стоматологічних
та хірургічних процедурах в даному випадку не проводиться. Дана група пацієнтів постійно
перебуває під наглядом (клінічне обстеження, неінвазивні методи обстеження) допоки дефект
спонтанно не закриється.
Хірургічне закриття дефекту - ушиванні або пластики - транскатетерне закриття дефекту за
допомогою оклюзійних систем.
9 Під час щорічного обстеження, 9-ти річний хлопчик скаржиться на слабкість та біль в ногах після навантаження,
головний біль, носові кровотечі. При обстеженні виявлено: температура тіла 36,7 ºС, пульс 80 за хв., дихання 20 за хв.,
артеріальний тиск на правій руці 140/90 мм рт.ст. Пульс на тильній артерії стопи відсутній. Перкуторно помірно зміщена
ліворуч ліва межа серця. Тони серця звучні, ритмічні. II тон над аортою посилений. На основі серця, по лівій грудній лінії в
2-5 міжреберних проміжках вислуховується короткий систолічний шум, що іррадіює у ліву міжлопаткову ділянку та
ділянку шиї.
 Який діагноз найбільш ймовірний?

КОАРКТАЦІЯ АОРТИ
 Поясніть генез описаних змін аускультативної картини?
У судинах проксимальніше від звуження тиск рові та пульс підвищений, нижче місця звуження тиск та пульс, відповідно,
знижений. Гіпертензія зумовлена не тільки механічним звуженням але і нейрогуморальними механізмами. При
об’єктивному обстеженні пальпація верхівкового поштовху не виявляє норми, тоні серця звучні, ритмічні. Наявність
систолічного клацання та тремтіння в надгрудинній ямці свідчить про двостулковий аортальний клапан (70% випадків).
Короткий систолічий шум вислуховується по лівій грудній лінії в 3-4 міжреберних проміжках. Шум іррадіює до лівої
підлопаткової області та ділянки шиї.
 Яка клініко-лабораторно-інструментальна діагностика?
Трансторакальна ехокардіографія (ТТЕхоКГ)
Зміни на рентгенограмі ОГП,ЕКГ
Класична аортографія або МР-ангіографія
 Яка лікувальна тактика?
При встановленні діагнозу проводиться хірургічне втручання. Хірургічні тактики включають: висічення місця коарктації із
створенням первинного ре-анастомозу, аорто пластика, стентування тощо.
10 У дитини 9 місяців при огляді відмічається блідість шкіри, Температура тіла 36,8ºС, пульс 120 за хв., дихання 40 за хв.,
межі відносної тупості серця: права – на 2 см назовні від правої стернальної лінії, ліва - на 3 см назовні від лівої середньо
ключичної лінії, верхня – 2-ребро. Верхівковий поштовх локалізований в IV-му міжребір’ї, на 3 см назовні від лівої
середньо-ключичної лінії. І тон на верхівці посилений, ІІ тон на основі серця не змінений, у верхніх відділах по правому
краю грудини вислуховується гучний систолічний шум 4/6, що іррадіює в ділянку шиї.
Який діагноз найбільш ймовірний?
КОАРКТАЦІЯ АОРТИ
У судинах проксимальніше від звуження тиск рові та пульс підвищений, нижче місця звуження тиск та пульс, відповідно,
знижений. Гіпертензія зумовлена не тільки механічним звуженням але і нейрогуморальними механізмами. При
об’єктивному обстеженні пальпація верхівкового поштовху не виявляє норми, тоні серця звучні, ритмічні. Наявність
систолічного клацання та тремтіння в надгрудинній ямці свідчить про двостулковий аортальний клапан (70% випадків).
Короткий систолічий шум вислуховується по лівій грудній лінії в 3-4 міжреберних проміжках. Шум іррадіює до лівої
підлопаткової області та ділянки шиї.
Яка діагностика вади?

Трансторакальна ехокардіографія (ТТЕхоКГ)
Зміни на рентгенограмі ОГП,ЕКГ
Класична аортографія або МР-ангіографія
Яка лікувальна тактика?

При встановленні діагнозу проводиться хірургічне втручання. Хірургічні тактики включають: висічення місця коарктації із
створенням первинного ре-анастомозу, аорто пластика, стентування тощо.
11 У 2-х місячної дитини відмічається другій епізод інфекції нижніх дихальних шляхів. Маса дитини при
народженні 3300 г, на момент обстеження- 4800 г. Відмічається стійке розщеплення II тону, акцент II тону
над легеневою артерією. Вислуховується систолічний шум 3/6 вздовж верхнього лівого краю грудини (P.
max. II-III м.р. ліворуч). На рентгенограмі ОГК в прямій проекції виявлено посилення легеневого. малюнку.
1. Який діагноз є найбільш імовірним?

Дефект міжпередседної перегородки.
2. Яка діагностика та лікування вади?
Діагностика: Рентгенографія ОГК (виявлення різного ступіня збільшення правого шлуночка та
передсердя в залежності від розмірів дефекту).
Ехо-КГ (можна виявити перевантаження об’ємом правого шлуночка, включаючи збільшення
кінцеводіастолічного об’єму, потовшення та аномальний рух міжшлуночкової перегородки).
Допплер-дослідження
Діагностична катетеризація (дозволяє підтвердити наявність дефекту, визначити ступінь, легеневий тиск
та показники резистентності).
Лікування: Шкірне транскатетерне закриття дефекту за допомогою оклюзійних систем.
12 У дитини 1 міс. виявляється акроціаноз, втомлюваність, задишка під час годування, гепатомегалія,
периферичні набряки. Дитина народилася на 34 тижні вагітності. Пульс 160 ударів за хв., дихання 60 за хв.,
і артеріальний тиск - 75/45 мм рт. ст. Розміри серця збільшені, визначається парастернальна пульсація
правого шлуночка, що поширюється до лівої середньо-ключичної лінії. ІІ тон на легеневій артерії
послаблений. Вислуховується гучний, тривалий, жорсткий систолічний шум 5/6 у 2-му міжребер’ї ліворуч,
іррадіює на прекардіальну ділянку. На ЕКГ - ознаки гіпертрофії правого шлуночка. На рентгенограмі ОГК –
збільшення розмірів правого шлуночка і передсердя, легеневий судинний малюнок збіднений.
1. Який діагноз є найбільш імовірним?

Стеноз клапана легеневої артерії.
2. Яка діагностика та лікування вади?
Діагностика: ЕКГ (ознаки гіпертрофії правого шлуночка, зазубрені Р хвилі).
Рентгенографія ОГК (збільшення розмірів серця за рахунок правого шлуночка, легеневий судинний
малюнок збіднений).
Ехо-КГ (потовщення стулок легеневого клапана із обмеженням рухливості, градієнт тиску між правим
шлуночком та легеневою артерією).
Також для діагностики стенозу можливе застосовування катетеризації серця або вентрикулографії.
Лікування: Хірургічне втручання (балонна вальвулопластика або вальвотомія).
13 Під час щорічного обстеження, у 8-ми річного хлопчика виявлено артеріальну гіпертензію на верхніх
кінцівках. Скарг дитина не пред’являє. При об’єктивному обстеженні перкуторно виявлено зміщення лівої
межі серця. При аускультації серця вислуховується короткий систолічний шум 2/6, по лівій грудній лінії в 2-5
міжреберних проміжках, що іррадіює у ліву міжлопаткову ділянку. На ЕКГ патологічних змін не виявлено,
на рентгенограмі - розширена висхідна аорта, відмічаються «узури»(«виїмки») на нижніх краях ребер
позаду по обидва боки.
1. Який діагноз найбільш ймовірний?

Коарктація аорти
2. Поясніть рентгенологічні знахідки?
Виїмки на нижніх краях ребер – ерозії, що формуються під тиском збільшених колатеральних судин.
3. Яка діагностика вади?
Рентгенограма ОГП (наявність виїмок на нижніх краях ребер)
ЕКГ (ознаки гіпертрофії лівого шлуночка, у новонароджених – ознаки гіпертрофії правого чи обох
шлуночків).
2 –вимірна Ехо-КГ.
Можливе застосування МРТ, КТ, катетеризації серця.
4. Яка лікувальна тактика?
Показана інфузія простагландину Е1 для повторного відкриття протоки та відтворення циркуляції в
нижніх кінцівках.
Хірургічне втручання. Хірургічні тактики включають: висічення місця коарктації із створенням
первинного ре-анастомозу, аорто пластика, стентування тощо.
В разі рекоарктації операцією вибору є балонна ангіопластика.
8 тема
1/Хвора 14 років, скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, кашель. Скарги повільно
прогресують протягом 6 місяців після перенесених півроку тому ГРВІ, пневмонії. Спостерігається
отоларингологом з приводу хронічного тонзиліту. При обстеженні виявлені: кардіомегалія,
порушення ритму (часті екстрасистоли), ознаки СН II-А ст.. Аналіз крові: Нв-110г/л, Е-4,0х1012/л,
Л-4,2х109/л, е-2%, п-8%. сгм-44%, л-38%, м-8%, ШОЕ-20 мм/год. При ЕхоКГ відмічається ознаки
збільшення серця, як за рахунок потовщення міокарду, так і ділятації порожнини лівого шлуночка,
передсердя. Ознаки ураження клапанних структур відсутні.
1.Який найбільш ймовірний діагноз (за класифікацією)? Обґрунтуйте його.
Дилятаційна кардіоміопатія. Характерні клінічні ознаки та лабораторні показники.
2. Які ще параклінічні дані підтвердять дану патологію і допоможуть диференційної

діагностиці? ЕКГ, рентгенографія, Ехо-КГ
3. Проведіть диференційну діагностику з дилятаційною кардіоміопатією, ревматичною

хворобою. Для ревматичної хвороби характерні наступні критерії: кардит, поліартрит, хорея,
кільцеподібна еритема, підшкірні вузлики, в аналізі крові – лейкоцитоз та поява С-реактивного
білка. Ці симптоми нехарактерні для дилятаційної кардіоміопатії.
2/У хворої 7 років дифтерія ротоглотки, плівчаста форма, тяжкий перебіг. На 6 день хвороби
з'явились блювота, біль в епігастрії, біль у ділянці серця, періодично серцебиття,. РS – 58/ хв.,
систолічний шум на верхівці серця, ритм галопу. На ЕКГ- синусова брадикардія, блокада лівої
гілки пучка Гіса.
1. Яке виникло ускладнення?Дифтерійний міокардит

2. Яка особливість терапії даного ускладнення?Ліжковий режим в гострому періоді,
повноцінна дієта, етіотропне лікування - антибактеріальні препарати, нестероїдні або стероїдні
протизапальні засоби.
3. Яка ще може бути етіологія міокардитів?
Інфекційна: віруси, насамперед, Коксаки А,В, грип, аденовирус, ЕСНО-віруси, віруси герпетичної
групи, віруси дитячих інфекцій (краснухі, кору, вітряної віспи,епідпаротиту) поліомієліту, ВІЛ;
бактерії (рідко)-дифтерийна паличка, рикетсії, борелії, стафилококі, стрептококі, ентерококі,
хламідії, мікоплазма, спирохеты та ін.; найпростіші-токсоплазма, трипаносома; гриби-криптококи,
актиноміцети, кандиди та ін.; гельмінти-ехінококі, тріхінели.
Неінфекційна: автоімунні/автозапальні захворювання - дифузні хвороби сполучної тканини,

системні васкуліти, саркоідоз, целіакія, хвороба Крона та ін.; алергічні реакції на медикаменти,
вакцини, сироватки, анатоксини; токсичний вплив хімічних речовин та випромінювання - чадний
газ, ртуть, миш’як та ін., променева терапія, іонізуюче випромінювання.
3/Хворий 10 років скаржиться на різкий біль за грудиною, задишку, підвищення температури тіла
до 380С. Займає вимушене положення напівсидячи в ліжку, від болю за грудиною стогне. Обличчя
пастозне. Виражена задишка до 50/хв. ЧСС-120/хв. Над легенями перкуторно - легеневий звук,
дихання послаблене у нижньо-медіальних зонах зліва. Межі серця поширені в обидві боки, тони
глухі, пульс парадоксальний. Печінка +3 см. Проводиться диференціальний діагноз між
ексудативним перикардитом, міокардитом, інфекційним ендокардитом.
1.Які дані анамнезу, клініки, додаткових методів обстеження найбільш інформативні щодо
диференційної діагностики міокардиту, ендокардиту, перикардиту? Пастозність обличчя і
парадоксальний пульс
2.Ваш остаточний діагноз за класифікацією. Гострий ексудативний перикардит
3.Яке ускладнення розвивається у хворого? Тампонада серця
4/У 10- річного хлопчика протягом двох тижнів поступово погіршився стан, з’явилися скарги на
серцебиття, потім - біль в серці і задишку при фізичному навантаженні. Скарги розпочалися
незабаром після алергічної реакції на введення анатоксину. При огляді: шкіра бліда, підвищено
волога. Ліва межа серця зміщена на 1 см назовні від лівої середньо-ключичної лінії, ослаблення
I тону, ніжний систолічний шум над верхівкою. АТ-90/55 мм.рт.ст, пульс- 94/хв. На ЕКГ:
порушення реполяризації, зниження вольтажу поодинокі екстрасистоли. На рентгенограмі ОГК:
помірне збільшення тіні лівого шлуночка. В анамнезі немає даних за бактеріальну чи вірусну
патологію.
1. Який найімовірніший діагноз (діагноз за класифікацією)? Неревматичний набутий

алергійний міокардит, гострий легкий перебіг.
2.Який етіологія та патогенез розвитку даного захворювання? Етіологічний фактор –

анатоксин
У патогенезі має значення:
- Прямий цитотоксичний ефект пошкоджуючого агента з некрозом міоцитів з вивільненням
внутрішньоклітинних білків ( наприклад, міозину)
- Ураження судин (епітеліотропність збудників та імунокомплексне ураження судин).
- Вторинна імунна відповідь, яку запускає пошкоджуючий агент
- Вплив цитокінів на міокард, зокрема туморнекротичного фактору і оксиду азоту;
- Аберрантная індукція апоптозу.
- Аутоімунні реакції (утворення антитіл класу IgM до міолеми і сарколеми та відкладання
імунних комплексів в тканинах міокарда).
3.Які принципи лікування міокардитів та особливість терапії даного хворого?

- Ліжковий режим
- Повноцінна дієта. Необхідно виключити харчові продукти, які викликають збудження серцево-
судинної системи: каву, кріпкий чай, жарені блюда, хрін, часник та ін. Збагачення дієти калієм
(ізюм, курага, горіхи, банани, печена картопля, гречана крупа, ін.). Обмеження хлоріду натрія та
рідини.
- Глюкокортикостероїди – преднізолон внутрішньо 0,8-1,5 мг/кг на добу.
- Засоби кардіотрофічної терапії (панангін, неотон)
- Симптоматична терапія спрямована на лікування серцевої недостатності (основа лікування!!) –
підтримка нормального рівня кисню в крові .
5/ Хлопчик 12 років надійшов до кардіоревматологічного відділення педіатричного стаціонару зі
скаргами на біль в грудній клітині, який з’явився на тлі гострої респіраторної вірусної інфекції. З
його слів, цей біль виник раптово, вираженої інтенсивності, мал іррадіацію в спину, зменшувався
в сидячому положенні з нахилом тулуба вперед. При клінічному обстеженні лікар вислухав шум
тертя перикарда, який посилювався на висоті глибокого вдиху. Рентгенологічно - тінь серця не
змінена. На ЕКГ: під’йом сегменту ST, високий позитивний зубець Т, комплекс QRS не змінений.
За даними ехокардіографії спостерігалося потовщення листків перикарду.
1.Ваш діагноз(діагноз по класифікації) і його обгрунтування?
Гострий фібринозний перикардит. Діагноз ставиться на підставі клінічних симптомів та

результатів досліджень, а саме: На ЕКГ: під’йом сегменту ST, високий позитивний зубець Т,
комплекс QRS не змінений. За даними ехокардіографії спостерігалося потовщення листків
перикарду.
2.Яка динаміка змін на ЕКГ
На ЕКГ: під’йом сегменту ST, високий позитивний зубець Т, комплекс QRS не змінений, через 1-2
доби сегмент ST зміщується нижче ізолінії, стає опуклим угору, а потім протягом кількох діб
повертається до ізолінії; зубець Т поступово згладжується і через 10-15 діб стає двофазним або
негативним. Наприкінці, при одужанні, ЕКГ стає такою ж, як і до хвороби.
3. Призначте план терапії.
При лікуванні гострого перикардиту обов’язкова госпіталізація дитини. Призначають постільний

режим, спокій. Призначають нестероїдні протизапальні препарати). Наприклад, можливе
використання ібупрофену або диклофенаку. При бактеріальній етіології захворювання показано
парентеральна антибіотикотерапія. Використовують ванкоміцин 40 мг/кг на добу, 3 введення
кожні 8 годин та цефтріаксон 50-75 мг/кг на добу, 1 введення кожні 24 години.
6/ Дитина 8 років перенесла гострий набутий міокардит середнього ступеня важкості. Після
проведеного лікування у лікарні була виписана до дому у задовільному стані з СН0 під
амбулаторне спостереження кардіоревматологом, отоларингологом (у дитини рецидивуючий
гайморит).
1.Як ви вважаєте, яку терапію дівчинка отримувала у лікарні?
- Етіотропне лікування - противірусні та антибактеріальні препарати можливе лише при

встановленні збудника захворювання.
- Нестероїдні протизапальні засоби.
- Засоби кардіотрофічної терапії (панангін, неотон, цитохром С, L-карнітіна хлорід, мілдронат,

кардонат, АТФ-лонг, ін.).
- Основу лікування становить симптоматична терапія, спрямована на лікування серцевої

недостатності. Підтримують нормальний рівень кисню в крові при необхідності додаткової
оксигенаціі. При гострій серцевій недостатності використовують такі інотропні препарати, як
допамін, добутамін.
2.Яка тактика диспансерного спостереження?
протягом 4 місяців після виписки зі стаціонару оглядається 1 раз на місяць, потім протягом року -
1 раз на квартал, після цього - 1 раз на 6 міс, за показаннями частіше. При кожному огляді
проводиться ЕКГ. ЕхоКГ проводиться 1 раз на рік, за показаннями - частіше. Важливі санація
хронічних вогнищ інфекції, дотримання режиму дня і відпочинку, раціональне харчування.
7До педіатричного стаціонару поступив хлопчик 10 років. З анамнезу відомо, що він страждає
дилятаційною кардіоміопатією (діагноз був встановлений у грудному віці). Скарги розпочалися з
загальної слабкості, відчуття стиснення в грудях, задишки, сухого кашлю, головного болю,
дитина стала неспокійною, вкрилася холодним потом, вираз обличчя став страдницький. В
динаміці зростала тахікардія, задишка, яка перейшла в ядуху. Став з'являтися центральний ціаноз.
Пульс украй слабкого наповнення, артеріальний тиск– 85/45 мм рт,ст. При перкусії: межі
відносної серцевої тупості зміщені вліво. При аускультації- тоны серця різко послаблені, ЧСС- 115
уд. за хвилину, трьохчленний ритм галопу, вислуховується систолічний шум з епіцентром над
верхівкою серця. На ЕКГ: синусова тахікардія, знижений вольтаж, лівограма, На рентгенограмі:
кардіомегалія, застій в легенях. Ехокардіографія: Виражена дилятація лівого шлуночка, значне
зниження фракції вигнання, відносна мітральна недостатність. Протягом спостереження дитини
під час транспортування до лікарні та у приймальному відділенні, наросли задишка (ЧД 50 за
хвилину), тахікардія (ЧСС – 130 уд. за хвилину), з'явилося клекотливе дихання, Кашель став
вологим з віділенням мокротиння, над легенями почали вислуховуватися різнокаліберні вологі
хрипи, крепітація.
1.Який невідкладний стан у даного пацієнта?Гостра серцева недостатність
2. Надайте план невідкладної допомоги.
підтримують нормальний рівень кисню в крові при необхідності додаткової оксигенаціі. При
гострій
серцевій недостатності використовують такі інотропні препарати, як допамін, добутамін. При
надлишковому вмісті екстрацеллюлярної рідини для зниження преднавантаження призначають
діуретики.
Якщо немає артеріальної гіпотензії, проводяться заходи, які знижують післянавантаження. В
подальшому
при необхідності використовують пероральний прийом діуретиків, інгібіторів АПФ, можливо
серцеві
глікозиди, β-блокатори (карведилол та ін.) та ін.
8 Хлопчик 11 років, який отримував терапію вдома з приводу неважкого перебігу позалікарняної
пневмонії (азітроміцин, ацетілцистеїн, симптоматичні заходи), став скаржитися на задишку,
виражене серцебиття. Лікар госпіталізував дитину до педіатричного стаціонару. При надходженні
пацієнта до лікарні клінічно спостерігалися: тахікардія (ЧСС-130 за хв.), виражена задишка,
значне послаблення верхівкового поштовху, розширення площі серцевої тупості, послаблення
тонів серця, малий пульс. Рентгенологічно - збільшення розмірів серцевої тіні, зникнення талії
серця, явища пневмонії. На ЕКГ: негативний зубець Т у лівих грудних відведеннях.
Ехокардіографічно: ехонегативний простір між листками перикарда, гіперкінезія міжшлуночкової
перетинки і всього контура серця.
1.Ваш діагноз з обгрунтуванням? ПЕРИКАРДИТвнаслідок пневмонії

2.Призначте план терапії.Призначають постільний режим, спокій. Харчування –адекватне віку
дитини, обмеження хлориду натрію –лише за показаннями, наприклад, наявностісерцевої
недостатності.Призначаютьнестероїдні протизапальніпрепаратиПривіруснійетіологіїзахворювання
специфічне етіологічне лікування частіше не є можливим. За показаннями при великому
перикардіальному випоті та тампонаді–перикардіоцентез.Прибактеріальнійетіологіїзахворювання
показано парентеральнаантибіотикотерапіяПригрибковомуперикардиті лікування здійснюють
протигрибковими препаратами
9/ Хлопчик 15 років має скарги на кардіалгії, задишку при навантаженні. В анамнезі – синкопальні явища.
Відмічається помірна блідість шкіри. Межі відносної серцевої тупості зміщені ліворуч, при аускультації
тони серця напружені, систолічний шум, за тембром – шум викиду в точкі Боткіна-Ерба та ІІ міжребір’ї
праворуч від грудини. На ЕКГ: ознаки гiпертрофiї лiвого шлуночка, глибокий зубець Q у вiдведеннях ІІ, III,
avF, негативний зубець Т, депресія сегмента ST. Рентгенологічно - вибухання лівого шлуночка, відсутність
талії серця. Ехокардіографічно: асиметрична гiпертрофiя стінок шлуночків, особливо міжшлуночкової
перегородки, збільшення фракції вигнання, допплєрографічно: порушення діастолічної функції лівого
шлуночка, наявність значного градієнту тиску між лівим шлуночком та аортою.
1.Який діагноз у хворого, обгрунтуйте?
Дилятаційна кардіоміопатія
Клінічні:
- ангінозний больовий синдром;
- лівошлуночкова недостатність (задишка при навантаженні, серцева астма, набряк легень);
- синкопальні стани;
- систолічний шум, пов’язаний з обструкцією вивідного протоку, є грубим, із максимумом у середині

систоли (crescendo-diminuendo); точка найкращого вислуховування – верхівка серця, лівий край грудини;
характеризується динамічністю, залежать від об’ємів переднавантаження лівого шлуночка.
- підсилений верхівковий поштовх;
- послаблення тонів серця, може бути IV тон.
2.Як класифікуються кардіоміопатії
 До первинного типу кардiомiопатiй відносяться:

1. iдiопатичнi кардiомiопатiї (D, R, Н);
2. сімейні кардiомiопатiї (D, Н);
3. еозинофiльне ендомiокардiальне захворювання (R); ендомiокардiальний фiброз – фіброеластоз (R).
 До вторинного типу кардiомiопатiй можна вiднести такi ураження серцевого м'язу:
1. iнфекцiйнi (D) - вiруснi, бактерiальнi, грибковi, протозойнi кардити;
2. метаболiчнi (D) - тiреотоксикоз, гiпотiреоз, феохромоцитома;
3. спадковi (D, R) - глiкогенози, мукополiсахарiдози;
4. дефiцитнi (D) - електролiтнi (гiпокалiємiя, гiпомагнiємiя та алiментарнi);
5. при системних захворюваннях (D, H) - дерматомiозит, системний червоний вовчак, ревматоїдний
артрит, склеродермiя, вузликовий перiартерiїт, лейкемiя,
6. iнфiльтрати та гранулеми (D, R) - амiлоїдоз, саркоїдоз, злоякiснi новоутворення, гемохроматоз;
7. нейром'язовi ураження (D) - м'язова дистрофiя, мiотонiчна дистрофiя, атаксiя Фрiдрейха;
8. токсичнi реакцiї (D) - лiкарськi засоби (доксорубомiцин, сульфанiламiди, циклофосфан), радiацiя,
алкоголь;
9. захворювання серця пов'язанi з вагiтнiстю (D);
10. ендоміокардiальнi фiброеластози (R);
3.Призначте план ведення хворого.
Обмеження фізичного навантаження, яке підсилює гіпертрофію міокарда та градієнт тиску, при ознаках
серцевої нестатності, особливо дітям з випадками раптової серцевої смерті у сімейному анамнезі.
- Бета-адреноблокатори (пропранолол орально 0,5-2 мг/кг на добу у 2-4 приймання).
- Можливе використання антагонистів кальцію (верапаміл орально 4-10 мг/кг/ на добу у 3 приймання, після
5 років по 80 мг кожні 6-8 годин).
- Серцеві глікозиди та інші кардіотонічні засоби протипоказані, оскільки посилюють обструкцію вивідного
тракту лівого шлуночка.
10/ Хлопчик 8 років поступив в стаціонар зі скаргами на періодичне підвищення температури до 37,6-
38,2οС, слабкість. Хворіє біля 3 тижнів. З анамнезу життя відомо, що у віці 1 міс. був виявлений дефект
міжшлуночкової перетинки невеликих розмірів. Знаходиться на диспансерному обліку у дільничного
педіатра і кардіолога. Ознак серцевої недостатності не відзначалося. Лікування не отримував. У фізичному
і нервово-психічному розвитку не відставав. 4 тижні тому проведена екстракція зуба. При огляді:
загальний стан порушений, відзначається блідість шкірних покривів. Дихання везикулярне, хрипів немає.
Верхівковий поштовх посилений. Вислуховується грубий систолічний шум максимально в III-IVміжребер'ї
уздовж лівого краю грудини. ЧСС - 100 / хв. Печінка + 3 см. У загальному аналізі крові: Нв-120г/л, Е-
5,0х1012/л, Л-12,2х109/л, е-2%, п-15%. сгм-53%, л-22%, м-8%, ШОЕ-35 мм/год.
1.Який імовірний діагноз? Перерахуйте критерії Duke, використуйте їх для обґрунтування діагнозу
,
Інфекційний ендокардит
Основні лабораторні критерії
Позитивна гемокультура (типовий для ІЕ мікроорганізм з 2 незалежних гемокультур – Viridans streptoccoci,

Streptoccocus bovis, представники групи HACEK, Staphylococcus aureus, Enterococci без виявлення
первинного вогнища)
Виділення одного з типових мікроорганізмів із гемокультур, що отримані з інтервалом більше 12 годин

3 або більше позитивних гемокультур з 4 незалежних, при умові отримання зразків крові протягом години
Одноразова позитивна гемокультура для Coxiella burnetii або титр IgG до антигенів фази I Coxiella burnetii >
1:800
Основні ехокардіографічні критерії
Осцилюючі інтракардіальні маси на клапанах серця, у ділянці проходження струменя регургітації або на
імплантованих клапанах при відсутності альтернативних анатомічних причин
Міокардіальний абсцес
Розвиток недостатності імплантованого клапана
Поява нової клапанної регургітації
Додаткові критерії
Попередні захворювання серця або внутрішньовенне застосування препаратів чи наркотичних засобів
Лихоманка ≥ 38,0 °С
Васкулярні феномени (великі артеріальні емболи, септичні інфаркти легенів, мікотична аневризма,
інтракраніальні геморагії, кон’юнктивальні геморагії, ураження Джейнвей)
Імунологічні феномени (гломерулонефрит, вузлики Ослера, плями Рота, ревматоїдний фактор)
Позитивна гемокультура або серологічні тести, що підтверджують наявність активного інфекційного

процесу у випадках, коли не витримані умови щодо великих критеріїв
2.Яка може бути етіологія у даному випадку?
Streptococcusviridans (Streptococcusmutans, Streptococcussanguinis, Streptococcusmitis) – найчастіше

виділяють у дітей з вадами серця після стоматологічних процедур;
3.Яке обстеження посідає центральне місце в діагностиці та контролі лікування хвороби та які патологічні
зміни в серці воне виявляє?
У діагностиці інфекційного ендокардиту серед усіх лабораторних методів обстеження

найінформативнішою є гемокультура. Зразки крові мають бути отримані якомога швидше, бажано перед
початком антимікробної терапії. Зазвичай проводиться 3-5 заборів крові протягом 24 годин, після ретельної
обробки шкіри, через окремі венозні доступи.
Ехокардіографія в динаміці посідає центральне місце в діагностиці та контролі лікування ІЕ (доказовість

АІ), вона дає змогу визначити не тільки наявність вегетацій, але й їхню форму, локалізацію, розміри
11/Дитина 5-ти років півроку тому була оперована з приводу ВВС. На даний час скарги на лихоманку впродовж 2-х
тижнів, біль у ділянці серця, м'язах та кістках. При огляді - шкіра блідо-жовтого кольору, аускультативно -
систолічний шум в ділянці серця в III-IV міжребер'ї, На долонях в ділянках кінчиках пальців встановлено плями
Джейнуея, підногтеві геморагії.
1. Який можливий діагноз в даному випадку?

Інфекційний ендокардит
2. Яка може бути етіологія захворювання у даному випадку?
Збудники інфекційного ендокардиту: Streptococcus viridans (Streptococcus mutans, Streptococcus
sanguinis, Streptococcus mitis)
3. Яка терапія ендокардитів?
Антибіотикотерапія є основою лікування інфекційного ендокардиту. Є декілька схем терапії, перша з
яких полягає в монотерапії β-лактамним антибіотиком протягом 4 тижнів, друга – в проведенні
комбінованої терапії з гентаміцином протягом 2 тижнів. Однак другий варіант не використовують у
пацієнтів з екстракардіальними інфекціями чи з порушенням функції нирок. У пацієнтів із
непереносимістю β-лактамів препаратом вибору є ванкоміцин.
Пеніцилін G (ампіцилін) 200 000 Од/кг/добу, внутрішньовенно, за 4-6 введень
Цефтріаксон 100 мг/кг/добу, в/в або в/м, за 1 введення
гентаміцин 3 мг/кг/добу, в/в або в/м, за 1 або 3 введення
Ванкоміцин40 мг/кг/добу внутрішньовенно, за 2-3 введення
12/Дитина 5 років обстежена педіатором через 2 тижня після виписки з стаціонару де лікувалась з приводу ГРВІ,
пневмонії. При аускультації серця на фоні помірного зниження звучності I тонy і ЧСС 106-110 /хв. відмічаються часті
екстрасистоли (до 5 за хв), у горизонтальному положенні-поодинокі. Межі серця не зміщені. До даного часу (у тому
числі в стаціонарі) порушення ритму не було зафіксовано. В загальному аналізу крові ШОЕ -22 мм/год, КФК МВ- 42
ЕД/л (норма до 25 ЕД/л), СРП (+). На ЕКГ-порушення реполяризації шлуночків, визначаються передсердні
екстрасистоли.
1. Поставте діагноз з обґрунтуванням

Гострий міокардит (ЧСС 106-110 /хв. відмічаються часті екстрасистоли (до 5 за хв), На ЕКГ-порушення
реполяризації шлуночків, визначаються передсердні екстрасистоли, підвищений КФК МВ, СРП (+))
2. Яку терапію Ви призначите?
- Етіотропне лікування - противірусні та антибактеріальні препарати.
- Нестероїдні або стероїдні протизапальні засоби.
- Симптоматична терапія (інотропні препарати допамін, добутамін; використовують пероральний
прийом діуретиків, інгібіторів АПФ, можливо серцеві глікозиди, β-блокатори (карведилол та ін.))
- Ліжковий режим
- Повноцінна дієта.
3. Який загальний прогноз даного захворювання і у нашого хворого.
Після перенесеного міокардиту дитина знаходиться під спостереженням педіатра, дитячого
кардіоревматолога: протягом 4 місяців після виписки зі стаціонару оглядається 1 раз на місяць, потім
протягом року - 1 раз на квартал, після цього - 1 раз на 6 міс, за показаннями частіше. При кожному
огляді проводиться ЕКГ. ЕхоКГ проводиться 1 раз на рік, за показаннями - частіше. Важливі санація
хронічних вогнищ інфекції, дотримання режиму дня і відпочинку, раціональне харчування.
Більшість пацієнтів з легким перебігом захворювання одужує без резидуальної дисфункції серця. Повне
відновлення шлуночкової функції після вірусного міокардиту спостерігається у 50% пацієнтів.
Можливі наслідки міокардиту: раптова смерть, порушення ритму і провідності, серцева недостатність,
тромбоемболії, кардіосклероз, дилатаційнна кардіоміопатія.
13/Дитині 4 тижня. Мати скаржитися на в'ялість, швидку втомлюваність підчас годування, прояви ціанотичності губ
підчас неспокою, а також нав’язливій сухий кашель. Вказані скарги почали наростати протягом останнього тижня. З
народження відмічала слабкість дитини після годування, крику. Дитина народилася від II вагітності (попередня
аборт), котра перебігала з загрозою переривання з 12 по 20 тиждень. У цей період перенесла ГРВІ (лікування
симптоматично). Дитина народилась доношеною в асфіксії, з масою 2900г, зрістом 50 см. За 1 перший місяць набрала
300г масі. Стан важкий. Відмічається блідість шкірних покровів, акроціаноз. Дихання поверхнево, сухий кашель, ЧД-
60 за хв., ЧСС-180 за хв. Перкуторно-притуплення легеневого звуку в нижніх відділах легень, поодинокі сухі хрипи.
Тоні серця приглушені, ритмічні, ритм ригідний. Вислуховується негрубий систолічний шум з Р.max. на верхівці.
Печінка+4см, селезінка+1см. Загальний аналіз крови: НЬ - 150 г / л, Е - 4.7 Т / л, Л - 10,1 Г / л, е-4%, п - 4%, сгм - 35%;
л. - 53%, м - 4%. ШОЕ -10 мм/год. Загальний аналіз сечі - нормальний. Рентгенографія ОГК: легеневий малюнок
посилений. Серце збільшено у поперечнику, має «шароподібну» форму. Відмічається потовщений та ущільнений
ендокард, ділянки тяжистого ущильнення в міокарді.
1. Обґрунтуйте, сформулюйте попередній діагноз

Ранній вроджений кардит
2. Який план лікування?
- Етіотропне лікування.
- Нестероїдні або стероїдні протизапальні засоби.
- Глюкокортикостероіди (преднізолон) ( внутрішньо 0,8-1,5 мг/кг на добу).
- Симптоматична терапія (інотропні препарати допамін, добутамін; використовують пероральний
прийом діуретиків, інгібіторів АПФ, можливо серцеві глікозиди, β-блокатори (карведилол та ін.))
3. Проведіть диференціальну діагностику раннього та пізнього кардитів
Ранній кардит виникає у второму триместрі вагітності і проявляється швидким розвитком фіброзної
тканини, переважно в ендо-, міокарді-формується фіброеластоз ендоміокарда (рестриктивна
кардіоміопатія). Ознак запалення немає.
При фіброеластозі прогноз плохой, прогресує СН, діти рідко доживають до 4-х років.
Пізній кардит виникає у третьому триместрі вагітності. Він має виразні запальні зміни, переважно у
міокарді але залучаються і інші оболонки серця, провідна система. Прояви СН менш важкі, ніж при
ранньому кардиті.
9 тема
1/ Дівчинка 10 років скаржиться на біль і припухлість колінних та ліктьових суглобів, підвищення

температури тіла до 38,5 ° С, слабкість. 3 тижні тому перенесла скарлатину. Об'єктивно: загальний стан
важкий, бліда, млява. Колінні суглоби припухлі, рухи в них болючі, обмежені. Перкуторно - межі серця
зміщені вліво на 1,5 см, тони ослаблені, аритмія, систолічний шум на верхівці. Аналіз крові: ШОЕ - 48 мм /
год, СРП - ++, АСЛ-О - 413 од/мл
1. Сформулюйте діагноз за класифікацією.

Ревматична лихоманка з залученням серця
2. З якими захворюваннями треба диференціювати
ЮІА (оліго-поліартрит, псоріатичний і ентезит-асоційований артрит), реактивні артропатії,
туберкульоз, алергічний артрит, хвороба Лайма, септичний артрит.
3. Визначте діагностичну та лікувальну тактику.
Діагностика: мікробіологічне дослідження мазка з поверхні мигдаликів та/або задньої стінки
глотки, експрес-тест на стрептококовий антиген, дослідження титрів антистептолізину-О (АСЛ-О),
антистрептогіалуронідази, антистрептокінази, анти-ДНК-ази, визначення рівня тропоміозину, тест
для швидкого виявлення D8 / 17, ЗАК, ЕКГ, Ехо-КГ.
Лікування: ерадикація БГСА - пеніцилін (феноксиметілпеніцилін перорально або бензилпеніцилін
внутрішньом’язово) протягом 10 днів, потім вторинна антибіотикопрофілактика. Ацетилсаліцилова
кислота 100 мг/кг/добу в 4 прийоми перорально протягом 3-5 днів, потім 75 мг/кг/добу в 4 прийоми
перорально протягом 4 тижнів.
4. Профілактика, реабілітація, прогноз.
Прогноз сприятливий. Препаратом вибору для вторинної профілактики є бензатинбензилпеніцилін
G 1,2 млн. МО внутрішньом’язово одноразово кожні 4 тижні.
2/ Хлопчик, 13 років, поступив на обстеження зі скаргами на біль в колінних гомілковостопних суглобах

протягом останніх 4 міс, тривалий субфебрилитет, підвищену стомлюваність. Початок захворювання
пов'язують з перенесеною ГРВІ, що протікала з високою лихоманкою. На фоні субфебрилитету, що
зберігався, хлопчик відпочивав влітку біля моря, після чого вказані скарги посилилися.
1. Сформулюйте попередній діагноз.

Ювенильний ідіопатичний артрит(олігоартрит)
2. З якими захворюваннями треба диференціювати.
Диференціюють ЮІА з наступними захворюваннями:
• Інші системні захворювання (системний червоний вовчак, дерматоміозит, склеродермія);
• Гостра ревматична лихоманка;
• Реактивний артрит, синдром Рейтера;
• Геморагічний васкуліт;
• Лейкемія, лимфома, пухлини кісток та суглобів;
• Травма суглобів, хвороба Переса;
• Міофасціальний синдром, болі зростання;
• Синдром гіпермобільносьті суглобів
3. Визначте діагностичний та лікувальний алгоритм.
Діагностичний алгоритм:
* Оцінка залучення суглобів: під «залученням суглобів» розуміють будь який болючий чи
припухлий суглоб під час об’єктивного обстеження, що може підтверджуватися ознаками синовіїту
за результатами процедур візуалізації суглоба.
* Серологічні критерії: РФ та/або АЦЦП, AНA.
* Гострофазові показники (для визначення ступеня активності ): ШОЕ та/або СРП.
* Рентгенологічне обстеження найбільш ураженого суглоба (знімок симетричних суглобів).
Бажані:- HLA B27,
- УЗД суглобів в режимі енергетичного допплера з метою виявлення та оцінки ступеню кровотоку в
синовіальній оболонці.
Лікувальний алгоритм:
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП)- ібупрофен, напроксен, диклофенак
4. Профілактика, прогноз
Прогноз сприятливий, Профілактика: вживання добавок кальцію та вітаміну D, лікувальне
харчування, фізична активність, фізіотерапевтичні процедури, санаторно-курортне лікування
3/ Хвора, 6 років, поступає в стаціонар повторно зі скаргами на болі і порушення рухів в колінних,
гомілковостопних, променевозап’ястних і кульшових суглобах, вранішню скутість. З анамнезу відомо,
що дитина хвора з 2 років. Загальний аналіз крові: Hb – 90 г/л, ер – 3,1х1012, Лейк – 15,0×109/л, п – 4%, с
– 42%, е – 6%, л – 47%, м – 1%, ШОЕ – 25 мм / год. Загальний аналіз сечі: питома вага – 1014, білок –
0,033 г /л, лейкоцити – 1-3 в п/з, еритроцити – відсутні. Біохімічні аналіз крові: загальний білок – 83
г/л, альбуміни - 48%, глобуліни: α1- 5%, α 2 – 12%, β – 5%, γ – 30%, серомукоїд – 0,8 (норма-до 0,2), АЛТ-
32 Од/л, ACT – 25 Од/л, сечовина – 4,5 ммоль/л. СРП +++. Рентгенографія кульшових та колінних
суглобів: визначається епіфізарний остеопороз, звуження суглобової щілини.
1. Сформулюйте діагноз за класифікацією. ЮІА, олігоартрит поширений, висока активність, ФН ІІ, ІІ

ступінь, 1 терапевтична група.
2. З якими захворюваннями треба диференціювати?

• Синдром гіпермобільності суглобів
3. Визначте діагностичну та лікувальну тактику.
При первинному зверненні хворої дитини зі скаргами на біль в суглобі/ суглобах, лікар загальної
практики ретельно збирає анамнез, оглядає дитину, призначає загальні додаткові дослідження. При
наявності чітких симптомів синовіту принаймі одного суглоба, який не може бути пояснений іншим
захворюванням (травма, наприклад) пацієнт повинен бути направлений до дитячого кардіоревматолога з
попереднім діагнозом ЮІА.
Всі хворі на ЮІА повинні бути оглянуті офтальмологом на предмет виключення чи встановлення
діагнозу «ревматоїдний увеїт». Проводять дослідження з метою виявлення туберкульозу (реакція Манту,
Рентгенографія ОГП, консультація фтизіатра за потребою).
Обовязкові дослідження: серолочні тести (РФ , АЦЦП, AНA), загальний аналіз крові,
ренгенологічне дослідження суглобів, УЗД суглобів в режимі енергетичного допплера з метою виявлення
та оцінки ступеню кровотоку в синовіальній оболонці.
4. Профілактика, прогноз. Прогноз несприятливий, профілактика: при довготривалому перебігу
хвороби, довготривалому збереженні активності хвороби, тривалому прийомі ГК доцільне проведення
денситометрії для визначення мінеральну щільність кістки (МЩК). В щоденний раціон хворих доцільне
включення продуктів, збагачених кальцієм (твердий сир, молочні продукти, тощо). Профілактичне
лікування добавками кальцію, призначення вітаміну D пропонується всім пацієнтам із зниженням МЩК та
тим, які приймають ГК.
4/ Хлопчик 9 років, поступив у відділення без направлення зі скаргами на слабкість, мимовільні рухи
м’язів обличчя та рук. З анамнезу відомо, що 2 місяці тому він переніс типову, середньо –тяжку
форму скарлатини і одержував амоксициллін. Після виписки до школи вчителька звернула увагу на
зміну почерк та поведінки дитини. Незабаром мама стала помічати у хлопчика посмикування м’язів
обличчя, неточність рухів при одяганні і під час їжі. Періодично підвищувалася температура до
субфебрильных цифр без катаральних явищ.
1. Сформулюйте діагноз за класифікацією. Гостра ревматична лихоманка: хорея.
2. З якими захворюваннями треба диференціювати? Диференціюють з тікоїдними гіперкінезами,

енцефалітом різної етіології, синдром дефіциту уваги та гіперактивності. Для диференційного діагнозу
використовують ЕЕГ, КТ, МРТ головного мозку.
3. Визначте діагностичну тактику. Мікробіологічне дослідження мазка з поверхні мигдаликів та задньої

стінки глотки, , також метод експрес-діагностики стрептококового антигену в цих мазках, титри
антистептолізину - О (АСЛ-О), антистрептогіалуронідази, антистрептокінази, анти-ДНК-ази, аналіз крові,
МРТ головного мозку.
4. Визначте лікувальну тактику Лікувально-охоронний режим. Ерадикація БГСА - пеніцилін

(феноксиметілпеніцилін перорально або бензилпеніцилін внутрішньом’язово) протягом 10 днів. При алергії
на пеніциліни призначають макроліди (кларитроміцин, кліндоміцин) перорально протягом 10 діб. Після
закінчення цього початкового курсу антибактеріальної терапії, пацієнт повинен перейти на довгострокову
вторинну антибіотико профілактику (бензатинбензилпеніцилін G). Лікування хореї - препаратом вибору є
фенобарбітал.
5. Профілактика, реабілітація, прогноз

Прогноз сприятливий.
Профілактика полягає в опередження нових епізодів захворювання та прогресування патологічного
процесу у осіб, які вже перенесли ГРЛ : регулярна довгостроковій антибіотикотерапії, котра
розпочинається відразу після повного курсу антибактеріальної терапії першого епізоду ГРЛ.
Так, препаратом вибору для вторинної профілактики є бензатинбензилпеніцилінG 1,2 млн. МО
для дітей > 27 кг внутрішньом’язово одноразово кожні 4 тижні. При алергії на пеніциліни використовують
макроліди. У пацієнтів з ГРЛ антибіотикопрофілактика здійснюється 5 років або до тих пір, поки він не
досягне 21-річного віку (за принципом «що довше»).
5/ Дитина (дівчинка) 16 років поступила до відділення кардіоревматології зі скаргами на біль у

симетричних променезап’ясткових, ліктьових та колінних суглобах, вранішню скутість, що триває у
продовж від 1 до 2 годин, загальну слабкість. Температура тіла 37,8 0 С. Ззовні суглоби збільшені у
розмірах, температура шкіри над ураженими суглобами підвищена, об’єм активних та пасивних рухів
обмежений, рухи болісні. На шкірі тулуба візуалізується макуло-папульозна висипка. В амбулаторних
умовах проведена рентгенографія обох колінних суглобів. Виявлено: епіфізарний остеопороз,
розволокнення хрящу, звуження суглобної щілини, одиничні ерозії. У аналізі крові: гемоглобін 102 г/л,
лейкоцити – 9,7*109 /л, ШОЕ - 35 мм/год, рівень СРП- ++, фібриноген – 5,2 мг/л, альфа-2 глобуліни - 16%,
АНА позитивні у високих титрах, антицитрулінові антитіла (anti-CCP) позитивні .
1. Сформулюйте попередній діагноз. Ювенільний ревматоїдний артрит. Системний артрит середнього

ступеня активності.
Диференціюють ЮІА з наступними захворюваннями:
• Синдром гіпермобільносьті суглобів
* Оцінка залучення суглобів: під «залученням суглобів» розуміють будь який болючий чи припухлий
суглоб під час об’єктивного обстеження, що може підтверджуватися ознаками синовіїту за результатами
процедур візуалізації суглоба.
Лікування: нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), синтетичні хворобо – модифікуючі

протиревматичні препарати(ХМПРП) –метотрексат, глюкокортикоїди(внутрішньосуглобово), Тоцилізумаб
(рекомбинантне моноклональне антитіло
Профілактика : Ортопедичне лікування, Лікувальне харчування Фізична активність , Методи фізіотерапії.

Психологічна допомога в повсякденній соціальній реабілітації.
Проведення профілактики та лікування зниження мінеральної щільності кісткової тканини Санаторно-

курортне лікування та реабілітація
Диспансерне спостереження пацієнтів з ЮІА лікарями первинної ланки можливе за умов
низького ступеню активності хвороби, або її відсутності та прийому хворим хворобо-модифікуючої
терапії, призначеної лікарем дитячим кардіоревматологом.
6/ Дівчинка 12 років поступила в лікарню зі скаргами на болі та припухлість міжфалангових суглобів

кистей обох рук. Хворіє майже 5 міс. Спочатку болі виникали при рухах пальців, потім у спокою. З’явилося
скутість рук зранку, яка триває до 1 год. Уражені суглоби припухлі, тістоватої консистенції з локальним
підвищенням температури, помірно болючі. За час хвороби дитина схудла. Відмічалися підйоми t до
субфебрильних цифр. У загальному аналізі крові: Нв – 90 г/л, рівень лейкоцитів - 19∙109/л, зсув
лейкоцитарної формули вліво, рівень тромбоцитів - 450∙109/л, ШОЕ - 34
1. Сформулюйте попередній діагноз. ЮІА Група 2 IІІ ступінь(висока активність за загальним аналізом
крові, а саме збільшення показників лейкоцитів, промбоцитів та ШОЕ).ФН 2
2. З якими захворюваннями треба диференціювати? Інші системні захворювання (системний червоний

вовчак, дерматоміозит, склеродермія); Гостра ревматична лихоманка, реактивний артрит, синдром Рейтера;
геморагічний васкуліт; лейкемія, лімфома, пухлини кісток та суглобів;т равма суглобів, хвороба Переса;
міофасціальний синдром, болі зростання; синдром гіпермобільності суглобів
3. Визначте діагностичну та лікувальну тактику. Діагностика за критеріями ІLAR, 1997.
припухлий суглоб під час об’єктивного обстеження, що може підтверджуватися ознаками синовіїту за
результатами процедур візуалізації суглоба.
- УЗД суглобів в режимі енергетичного допплера з метою виявлення та оцінки ступеню
кровотоку в синовіальній оболонці.
Лікування : нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), синтетичні хворобо – модифікуючі

протиревматичні препарати(ХМПРП) –метотрексат, глюкокортикоїди(внутрішньосуглобово), Тоцилізумаб

Проведення профілактики та лікування зниження мінеральної щільності кісткової тканини Санаторно-

терапії, призначеної лікарем дитячим кардіоревматологом
7 Дівчинка 5 років скаржиться на загальну слабкість, лихоманку, біль, припухлісь та обмеження ружів у
суглобах кистей рук, променезап’ясткових, ліктьових, колінних суглобах. Захворіла гостро. Температура
тіла ≥ 390 С , з’являється у денні години, у деяки дні піднімається двічи на день, самостійно падає до
нормальних значень. На шкірі тулуба та кінцівок візуалізується плямисто-папульозний висип, кольору
«лосося». Феномен Кебнера позитивний. Спостерігається генералізована лімфаденопатія,
гепатоспленомегалія, перикардит. У загальному аналізі крові: гемоглобін 98 г/л, лейкоцити 29,8*109
/л,тромбоцити 500*109 /л, ШОЕ 55 мм/год, СРП +++, фібриноген 5,5 мг/л, РФ «+».
1. Сформулюйте попередній діагноз.Ювенільний ревматоїдний артритСистемний артрит
2. З якими захворюваннями треба диференціюватиІнші системні захворювання (системний червоний

3. Визначте діагностичний та лікувальний алгоритм. Діагностика за критеріями ІLAR, 1997.

Лікування :нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), синтетичні хворобо – модифікуючі

протиревматичні препарати(ХМПРП) –метотрексат,глюкокортикоїди(внутрішньосуглобово),Тоцилізумаб

Проведення профілактики та лікування зниження мінеральної щільності кісткової тканиниСанаторно-

8 Хлопчик 8 років скаржиться на біль у променезап’ясткових, проксимальних міжфалангових суглобах.

Відмічається деформація пальців кистей рук, хоча дитина себе обслуговує. Рентгенологічно: остеопороз,
звуження суглобових щілин, підвивихи у п’ястково-фалангових суглобах, ульнарна девіація.Лабораторно:
лейкоцити 10,7* 109 /л, ШОЕ -34 мм/год, СРП ++.
1. Сформулюйте діагноз за класифікацією. ЮІА Група 2II ступінь (середня активність).ФН 2

Рентгенологічно ІІІ ступінь
2. З якими захворюваннями треба диференціювати? Інші системні захворювання (системний червоний

3. Визначте діагностичну та лікувальну тактику. Діагностика за критеріями ІLAR, 1997.

Лікування :нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), синтетичні хворобо – модифікуючі

протиревматичні препарати(ХМПРП) –метотрексат,глюкокортикоїди(внутрішньосуглобово),Тоцилізумаб
Проведення профілактики та лікування зниження мінеральної щільності кісткової тканиниСанаторно-

9/ У хлопчика 7 років відмічається болючість правого колінного суглоба. Два тижні тому переніс
стрептококову інфекцію шкіри. Ззовні суглоб збільшений у розмірах, гарячий на дотик, активні та пасивні
рухи болісні, у повному об’сязі. У крові: лейкоцити 12*109 /л, ШОЕ 22 мм/год, СРБ+, гемоглобін 126 г/л,
АСЛО 800 МЕ.

Постстрептококовий реактивний артрит.
2. З якими захворюваннями треба диференціювати?

 Інші системні захворювання (системний червоний вовчак, дерматоміозит, склеродермія);
 Гостра ревматична лихоманка;
 Реактивний артрит, синдром Рейтера;
 Геморагічний васкуліт;
 Лейкемія, лимфома, пухлини кісток та суглобів;
 Травма суглобів, хвороба Переса;
 Міофасціальний синдром, болі зростання;
 Синдром гіпермобільносьті суглобів
3. Визначте діагностичну та лікувальну тактику
 Об'єм діагностики:
 * Оцінка залучення суглобів: під «залученням суглобів» розуміють будь який болючий чи
припухлий суглоб під час об’єктивного обстеження, що може підтверджуватися ознаками
синовіїту за результатами процедур візуалізації суглоба.
 * Серологічні критерії: РФ та/або АЦЦП, AНA.
 * Гострофазові показники (для визначення ступеня активності ): ШОЕ та/або СРП.
 * Рентгенологічне обстеження найбільш ураженого суглоба (знімок симетричних суглобів).
 Бажані:- HLA B27,
 - УЗД суглобів в режимі енергетичного допплера з метою виявлення та оцінки ступеню
 мікробіологічне дослідження мазка з поверхні мигдаликів та/або задньої стінки глотки, також
метод експрес-діагностики стрептококового антигену в цих мазках.
Лікування. Хворим на реактивний артрит призначають НПЗП: ібупрофен (5-10 мг/кг на прийом до 3
разів на добу), диклофенак (дітям з 8 років по 2-3 мг/кг/добу максимум 100 мг/добу), напроксен
(старшим 16 років по 250 мг двічі на добу); та селективні: німесулід (дітям, старшим 12 років, 2
мг/кг/добу), мелоксикам (після 16 років 7,5-15 мг/добу в 1 чи 2 прийоми). У разі значного прояву
артриту застосувують ступеневу терапію: у перші 5 днів вводити препарат внутрішньом’язово,
наприклад диклофенак натрію, з наступним переходом на пероральний прийом.
Місцево застосовують мазі або гелі на основі НПЗП (мазi ібупрофену, диклофенаку) двічі на добу.
антибіотикопрофілактику бензатинбензилпеніциліном протягом 1 року і за відсутності ознак ураження
серця через 12 міс – відмінити її.
Первинна профілактика – це комплекс заходів, які спрямовані на попередження первинної захворюваності

ГРЛ - ефективне антимікробне лікування гострих інфекційних захворювань, котрі викликані БГСА
(фарингіт, тонзиліт, скарлатина).
Вторинна профілактика – це попередження нових епізодів захворювання та прогресування патологічного

процесу у осіб, які вже перенесли ГРЛ. Вона полягає в регулярній довгостроковій антибіотикотерапії, котра
розпочинається відразу після повного курсу антибактеріальної терапії першого епізоду ГРЛ.
10/ У дитини 12 років з ураженням колінних, ліктьових, променезап’ясткових суглобів з’явилися скарги на
біль у серці, задишку, загальну слабкість. Температура тіла 39,5 0 С. На шкірі тулуба візуалізуються
елементи макуло-папульозного типу. Гепатоспленомегалія. На рентгенографії ОГП ознаки плевриту. На
ЕКГ: збільшення інтервалів PQ та QT, неспецифіні зміни сегменту ST. У крові: РФ позитивний, лейкоцити
29 *109 /л, ШОЕ 55 мм/год,

ЮІА
 Інші системні захворювання (системний червоний вовчак, дерматоміозит, склеродермія);

 Гостра ревматична лихоманка;
 Реактивний артрит, синдром Рейтера;
 Геморагічний васкуліт;
 Лейкемія, лимфома, пухлини кісток та суглобів;
 Травма суглобів, хвороба Переса;
 Міофасціальний синдром, болі зростання;
 Синдром гіпермобільносьті суглобів

 Об'єм діагностики:
 * Оцінка залучення суглобів: під «залученням суглобів» розуміють будь який болючий чи
 * Серологічні критерії: РФ та/або АЦЦП, AНA.
 * Гострофазові показники (для визначення ступеня активності ): ШОЕ та/або СРП.
 * Рентгенологічне обстеження найбільш ураженого суглоба (знімок симетричних суглобів).
 Бажані:- HLA B27,
 - УЗД суглобів в режимі енергетичного допплера з метою виявлення та оцінки ступеню кровотоку в
призначають нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП)- ібупрофен, напроксен, диклофенак
При наявності факторів несприятливого прогнозу та середній/високій активності запального процесу

відразу після встановлення діагнозу ЮІА і у разі відсутності протипоказань, призначають препарат
першої лінії серед синтетичних хворобо – модифікуючіх протиревматичніхих препаратиів (ХМПРП) –
метотрексат. Прийом МТ у дітей може починатись в таблетованій формі в дозі 10мг/м2/тиждень, з
подальшим її збільшенням в залежності від ефективності на 5 мг кожні 2-4 тижня до 20 мг/м2/тиждень
або парентерально.
На фоні терапії МТ призначається фолієва кислота в дозі не менше ніж 5 мг/тиждень, в залежності
від дози МТ.
Глюкокортикоїди (ГК) призначають у вигляді внутрішньосуглобових введень або/та системного

використання.
Внутрішньосуглобово призначається тріамцинолон гексацетонід (за умови доступності),

метілпреднізолон, також бетаметазон, як перша лінія лікування.

Фізичні вправи рекомендується починати з гострого періоду в залежності від ступеня запалення,
кількості уражених суглобів та загальної оцінки активності захворювання.
Регулярна фізична активність, яка відповідає загальним здатностям пацієнтів та обмеженням, що

накладаються розвитком ЮІА, сприяє нормальному розвитку дитини, може протидіяти небажаному
впливу захворювання на силу м’язів, витривалість та аеробну здатність. Комплекс рекомендованих
вправ повинен біти впроваджений під контролем лікаря лікувальної фізкультури
Методи фізіотерапії. Тепло (теплі/гарячі компреси, теплі ванни) та/або холод (льодяні масажі / холодні
компреси) можуть бути рекомендовані для полегшення симптомів у пацієнтів із ЮІА.
Тепла ванна або душ уранці може зменшити ригідність та біль у м’язах.
Для призначення індивідуального фізіотерапевтичного лікування хворий на ЮІА консультується

лікарем - фізіотерапевтом.
Призначають комплекс індивідуальних фізіотерапевтичних процедур (термотерапію, електро - чи

ультразвукову терапію, масаж, лімфодренаж).
Санаторно-курортне лікування та реабілітація показане: при суглобових формах ЮІА в неактивній фазі
захворювання і з мінімальною ступінню (I) чи помірною (II) ступінню активності процесу при умові
самостійного і руху самообслуговування, тобто з I і II ступінню функціональних порушень (ФП) та I, II,
III стадіями за даними рентгенографії суглобів.
Диспансерне спостереження пацієнтів з ЮІА лікарями первинної ланки можливе за умов низького
ступеню активності хвороби, або її відсутності та прийому хворим хворобо-модифікуючої терапії,
призначеної лікарем дитячим кардіоревматологом.
11/У ревмокардіологічне відділення поступив хлопчик 12 років із скаргами на температуру 39,0 С протягом
тижня, розповсюджену еритематозну висипку, біль у верхніх кінцівках. Поліартрит: симетричне ураження
колінних, ліктьових, променево-зап’ясних, гомілковостопних кульшових та плечових суглобів, а також
мілких суглобів кистей рук та стоп ніг). За останній місяць схуд на 3 кг. Приймав жарознижуючі препарати
(найз, парацетамол без ефекту). Протягом останнього місяця була зростаюча слабкість і періодично
піднімалася температура до субфебрильних цифр, артралгії. Висипка на шкірі з’вилася два тижні тому,
періодично ставала бліднішою, протягом останніх днів носить стійкий характер.При огляді: стан дитини
тяжкий, астенізований, гіперестезія. Лімфаденопатія. Дихання везикулярне, значно послаблене у нижніх
відділах легень при аускультації. Межі серця розширені ліворуч на 2,0 см, тони приглушені, синусова
аритмія, систолічний шум на верхівці. Живіт м’який, безболісний. Печінка +3,0 см, селезінка +2,0 см.
Діурез -1500 мл. Випорожнення оформлені.Дані обстеження: ан. крові – Ер. -3,0*1012/л, Нв -90 г/л, Лейк.–
25*109/л, е.–2%, п.–16%, с.–72%, л.–8%, м.–2%, тромбоцити 600*10 9/л ШОЕ - 62 мм/год, ан. сечі: рН -
6,5, питома вага -1018, білок -0,033г/л, лейк. -2-3 п/зору, ер. -1-2 п/зору; Біохімічний аналіз крові: СРБ++,
серомукоїди -1,2ОД, креатинін -100 мкмоль /л, сечовина -6,4 ммоль/л, АлАТ -0,9 ммоль/л, білірубін -18,5
мкмоль/л, тимолова проба-8,8 EgSH; ЦІК -25% (N до 10%), - ЕКГ: вольтаж знижений, ел. вісь -
горизонтальна, ритм синусовий, синусова аритмія до тахікардії, ЧСС – від 88 уд/хв. до 120 уд./хв.,
порушення процесів реполяризації.

Ювенільний ревматоїдний артрит.
Реактивні артропатії, туберкульоз, алергічний артрит, хвороба Лайма, септичний артрит.
При первинному зверненні хворої дитини зі скаргами на біль в суглобі/ суглобах, лікар загальної
практики ретельно збирає анамнез, оглядає дитину, призначає загальні додаткові дослідження. При
наявності чітких симптомів синовіту принаймі одного суглоба, який не може бути пояснений іншим
захворюванням (травма, наприклад) пацієнт повинен бути направлений до дитячого кардіоревматолога
з попереднім діагнозом ЮІА.
Як правило, у разі вперше виявленного ЮІА, дитина госпіталізується у спеціалізоване
кардіоревматологічне відделення для визначення діагнозу, їого клінічної форми, ступеню активності
процесу, стратифікації, виділення терапевтичної групи для прийняття подальших терапевтичних
рішень.
Крім того, в перші 6 тижнів від початку захворювання всі хворі на ЮІА повинні бути оглянуті
офтальмологом на предмет виключення чи встановлення діагнозу «ревматоїдний увеїт».
Об'єм діагностики:
* Оцінка залучення суглобів: під «залученням суглобів» розуміють будь який болючий чи припухлий
суглоб під час об’єктивного обстеження, що може підтверджуватися ознаками синовіїту за
Бажані:
- HLA B27,
Як початкові медикаменти вибору, особливо на рівні первинної медичної допомоги, для скорочення
запалення та болю призначають нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП)- ібупрофен, напроксен,
диклофенак.
При наявності факторів несприятливого прогнозу та середній/високій активності запального процесу
відразу після встановлення діагнозу ЮІА і у разі відсутності протипоказань, призначають препарат
першої лінії серед синтетичних хворобо – модифікуючіх протиревматичніхих препаратиів (ХМПРП) –
метотрексат (таблетована форма в дозі 10мг/м2/тиждень, з подальшим її збільшенням в залежності від
ефективності на 5 мг кожні 2-4 тижня до 20 мг/м2/тиждень або парентерально)
Глюкокортикоїди (тріамцинолон гексацетонід, метилпреднізолон, бетаметазон) призначають у вигляді
внутрішньосуглобових введень або/та системного використання.
Психологічна допомога в повсякденній соціальній реабілітації
Проведення профілактики та лікування зниження мінеральної щільності кісткової тканини (В щоденний
раціон хворих доцільне включення продуктів, збагачених кальцієм (твердий сир, молочні продукти, тощо).
Профілактичне лікування добавками кальцію, призначення вітаміну D)
Лікувальне харчування Фізична активність
Фізичні вправи рекомендується починати з гострого періоду в залежності від ступеня запалення, кількості
уражених суглобів та загальної оцінки активності захворювання.
Для призначення індивідуального фізіотерапевтичного лікування хворий на ЮІА консультується лікарем -
фізіотерапевтом.
Санаторно-курортне лікування та реабілітація
12/У ревмокардіологічне відділення поступила дівчинка 7-ми років із скаргами на субфебрильну

температуру, біль у колінних, ліктьових суглобах, переважно вранці, набряк суглобів та порушення їх
функції. Хворіє 1 рік, лікувалася за місцем проживання, приймала нестероїдні протизапальні препарати,
місцеву терапію лініментами з деяким тимчасовим ефектом. Погіршення стану протягом останнього тижня
після перенесеної ГРВІ. Із анамнезу: реакції Манту за всі роки (-). При огляді: дитина з дефіцитом маси
тіла, шкіра та слизові оболонки бліді, чисті. Над колінними і ліктьовими суглобами набряк. Помітна
проксимальна м’язова атрофія, дефігурація колінних суглобів, больова контрактура. Активні та пасивні
рухи в колінних та ліктьових суглобах болісні. Спостерігається симптом ранкової скутості суглобів.
Дихання в легенях везикулярне, перкуторно -звук легеневий. Межі серця вікові. Огляд окуліста:
іридоцикліт обох очей. Ан крові Ер. -3,6*1012/л, Нв -110г/л, Лей. –12*109/л, э –4%, п –6%,с –54%, л –34%, м
–6%, ШОЕ -16 мм/час, РФ -негативний, СРП +. Бак. посів синовіальної рідини: росту мікроорганізмів
немає; цитоз: лейк. -1000 ( нейтр. -20%, лімфоц. -80%).

Ювенільний ревматоїдний артрит (Олігоартрит персистуючий, РФ«-», I ступінь активності, ФН II).
2. Яка хибна тактика була припущена на рівні первинної медичної допомоги?
Використання лініментів з деяким тимчасовим ефектом як місцева терапія.
3. Визначте наступну діагностичну та лікувальну тактику.
Об'єм діагностики:
- Оцінка залучення суглобів: під «залученням суглобів» розуміють будь який болючий чи
Серологічні критерії: РФ та/або АЦЦП, AНA.
- Гострофазові показники (для визначення ступеня активності ): ШОЕ та/або СРП.
- Рентгенологічне обстеження найбільш ураженого суглоба (знімок симетричних суглобів).
- HLA B27,
- Призначають нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП)- ібупрофен, напроксен, диклофенак.

- призначають препарат першої лінії серед синтетичних хворобо – модифікуючіх
протиревматичніхих препаратиів (ХМПРП) –метотрексат (таблетована форма в дозі
10мг/м2/тиждень, з подальшим її збільшенням в залежності від ефективності на 5 мг кожні 2-4
тижня до 20 мг/м2/тиждень або парентерально)
- Глюкокортикоїди (тріамцинолон гексацетонід, метилпреднізолон, бетаметазон) призначають у
вигляді внутрішньосуглобових введень або/та системного використання.

Проведення профілактики та лікування зниження мінеральної щільності кісткової тканини вживання
продуктів збагачених кальцієм (твердий сир, молочні продукти, тощо),призначення вітаміну D.
Для призначення індивідуального фізіотерапевтичного лікування хворий на ЮІА консультується лікарем -
фізіотерапевтом.
13/Хлопчик 7 років, скаржиться на підйом температури до 38,7С, набряк та болючість правого колінного
та лівого ліктьового суглобів. Матір страждає на хронічний тонзиліт, лікування не отримує. В 3 роки
переніс скарлатину, 2-3 рази на рік хворіє на ГРВІ . За три тижні до захворювання переніс ангіну разом з
матір’ю. Потім став в’ялим, блідим. Об'єктиво:: стан середньої тяжкості, млявий, блідий. На згинальних
поверхнях передпліч і на тулуб відзначається блідо-рожева кільцеподібна висипка до 1, 5 см в діаметрі. Зів
чистий, мигдалики гіпертрофіровані. В легенях везикулярне дихання, 20 дих. рух. /хв. Тони сердца гучні.
ЧСС 120 уд /хв. При перкусії: права межа серця - по правому краю грудини, ліва - на 1,5 см назовні від
серединно 5-ключичній лінії на рівні ребра, верхня -2 міжребер’ї. Систолічний шум займає всю систолу,
зв’язаний з I тоном, проводиться за межи серця. Печінка +1 см. з-під краю реберної дуги. Огляд суглоба:
правий колінний суглоб збільшений в розмірах, гарячий на дотик, шкіра гіперемована, рухи обмежені.
Ліктьовий суглоб зліва болючий, рухи обмежені. Загальний аналіз крові: Нв-102 г / л, Ер-3,5 *1012 / л, Лейк.
18 * 109 / л, п / я-10%, с / я-72%, е- 2%, лімф-14%, м.2%, ШОЕ -52 мм / год. Біохімія крові: загальний білок
82 г / л, альбуміни-54% глобуліни (46%)- альфа-1 -6%, альфа-2 глобуліни - 10% бета-10% гамма - 20%,
сечовина-3,1 ммоль / л , СРБ - ++++, титр ACЛO-850од/мл. ЕКГ - ритм синусовий, ЧСС 120 в хвилину, 0,22
PQ- «Вольтаж зубців знижений, відхилення електричної осі серця вліво.

Гостра ревматична лихоманка: (I01 Ревматична лихоманка з залученням серця)
Реактивні артропатії, туберкульоз, алергічний артрит, хвороба Лайма, септичний артрит тощо.
Діагностика:
Мікробіологічне дослідження мазка з поверхні мигдаликів та/або задньої стінки глотки.
Експрес тестові системи стрептококового антигену в мазках.
ЕКГ (виявлення подовження інтервалу PQ (PR), визначають ритм, ознаки гіпертрофії відділів серця,
оцінюють інтервал ST-T).
Ехо-КГ.
Лікування:
Антибіотикотерапія (феноксиметілпеніцилін перорально або бензилпеніцилін внутрішньом’язово).
Протизапальна терапія (ацетилсаліцилову кислоту 100 мг/кг/добу в 4 прийоми перорально протягом 3-5
днів, потім 75 мг/кг/добу в 4 прийоми перорально протягом 4 тижнів).
Глюкокортикоїди (тріамцинолон гексацетонід, метилпреднізолон, бетаметазон) призначають у вигляді
внутрішньосуглобових введень або/та системного використання.
Фізіотерапія
- Прогноз при ГРЛ переважно визначається ураженням серця (наявність вади, її важкість, вираженість
серцевої недостатності тощо.Частота формування вади серця при первиннії ГРЛ у дітей становить 11-
14%. При рекурентної ГРЛ - 50%, що підкреслює надзвичайно важливе значення вторинної
профілактики ГРЛ.
- Первинна профілактика – це комплекс заходів, які спрямовані на попередження первинної
захворюваності ГРЛ - ефективне антимікробне лікування гострих інфекційних захворювань, котрі
викликані БГСА (фарингіт, тонзиліт, скарлатина).
Вторинна профілактика – це попередження нових епізодів захворювання та прогресування
патологічного процесу у осіб, які вже перенесли ГРЛ. Вона полягає в регулярній довгостроковій
антибіотикотерапії, котра розпочинається відразу після повного курсу антибактеріальної терапії
першого епізоду ГРЛ.
10 тема
1/ Дитина 14 років, протягом 3 місяцівскаржиться на утрудненепроходженняїжі по стравоходупід
час прийомуїжі, печію. Об'єктивно: шкірніпокровизвичайногокольору, чисті. Живіт при
пальпаціїм'який, болючий в епігастрії. Печінка не збільшена. ФГДС: слизовастравоходу в
нижнійтретинігіперемована, набрякла, поодинокіерозії. Кардія не змикається. Дихальний тест на
Нelicobacterрylori: негативний. Добовий рН-моніторінг: кількістьрефлюксів 80 за добу, рН 4,0.
1.Сформулюйте діагноз та обґрунтуйтейого.
Гастроезофагорефлюксна хвороба
2.Призначте лікування.
Блокатори Н2-гістамінорецепторів (ранітидин, ранісан, зантак, гістак, фамотидин, ульфамід,

квамател), прокінетики на 3-4 тижні.
2/ Дитина 14 років, протягом 3 місяцівскаржиться на утрудненепроходженняїжі по стравоходупід

час прийомуїжі, печію. Об'єктивно: шкірніпокровизвичайногокольору, чисті. Живіт при
пальпаціїм'який, болючий в епігастрії. Печінка не збільшена. ФГДС: слизовастравоходу в
нижнійтретинігіперемована, набрякла, поодинокіерозії. Кардія не змикається. Дихальний тест на
Нelicobacterрylori: негативний. Добовий рН-моніторінг: кількістьрефлюксів 80 за добу, рН 4,0.
1.Сформулюйте діагноз та обґрунтуйте його.
Гастроезофагорефлюксна хвороба
Блокатори Н2-гістамінорецепторів (ранітидин, ранісан, зантак, гістак, фамотидин, ульфамід,

квамател), прокінетики на 3-4 тижні.
3/ Дитина 12 років скаржиться на болі в епігастральній області після їжі. Хворіє понад 1 рік. Об'єктивно:
загальний стан не порушений. Живіт м’який, болючість в пілородуоденальній зоні. Позитивний симптом
Менделя. Заключення ФГДС: слизова оболонка стравоходу рожева; слизова оболонка шлунка вогнищева
гіперемія, цибулина дуоденум – вогнищева гіперемія. Морфологічне дослідження біоптату СОШ:
лімфоцитарна інфільтрація власної пластинки, ерозії і ознаки дистрофії пілоричних залоз. С13Дихальний
тест на Н. рylori: позитивний.
1. Сформулюйте клінічний діагноз.Атрофічний Нр-асоційований хронічний пангастрит І ступінь
активності. Хронічний дуоденіт.
2. План лікування.
При H.pylori-асоційованій ВХ призначається потрійна або квадротерапія протягом 7 днів:

І. Однотижнева потрійна терапія з препаратом вісмуту:
• колоїдний субцитрат вісмуту + амоксициллін + ніфурател (макмирор)
• колоїдний субцитрат вісмуту + амоксициллін + кларитроміцин.
П. Однотижнева потрійна терапія з блокаторами Н+/К+ — АТФази: інгібітори протонної помпи (ІПП):
• ІПП + амоксициллін + ніфурател (макмирор)
• ІПП + амоксициллін + кларитроміцин.
III. Однотижнева квадротерапія показана при неефективності потрійної терапії:
• колоїдний субцитрат вісмуту + ІПП + амоксициллін + кларитроміцин.
4/ У дитини 15 років скарги на болі в епігастрії, печіння. Болі у животі виникають періодично після їжі,
локалізуються в епігастрії. Протягом року спостерігали 2-3 епізоди больового синдрому з тривалістю по 2-3
тижні. Мама сама лікувала дитину. Дитина не дотримується режиму дня та харчування. Об'єктивно:
загальний стан не порушений. Шкірні покрови звичайного кольору, чисті. Живіт м’який, болючість в
епігастрії. Печінка не збільшена.
1. Встановіть попередній діагноз.Функціональна диспепсія
2. Призначте план обстеження.Загальнийаналізкрові,загальнийаналізсечі,копрограма, тестування на

інфекцію H. Pylori: згідно рекомендаціям MааstrischtV (Florence, 2016), для діагностики інфекції H. pylori
необхідно використовувати два методи: уреазний13С-дихальний тест з сечовиною та визначення
моноклонального антигену в калі. Якщо виявлено «симптоми тривоги» - провести гатсродуоденоскопію.
5/ Дитина, 12 років, скарги на частий кашель в нічний час. Спостерігається педіатром з

приводу бронхіальної астми. Об'єктивно: шкірні покрови звичайного кольору, чисті. В
легенях жорстке дихання, хрипи відсутні. Живіт м'який, не болючий. Печінка не збільшена.
ФГДС: слизова стравоходу рожева. Кардія змикається. Слизова шлунка і ДПК без
патологічних змін. Дихальний тест на HP: негативний, добовий рН-моніторінг: кількість
реалюксів 60 за добу, рН нижче 4,0
1. Встановіть діагноз.
ГЕРХ. (ГЕР без езофагіту з переважанням легеневих симптомів)
1) дотримання режиму харчування: часті прийоми їжі, невеликі за об’ємом
2) виключення із раціону харчування продуктів, що знижують тонус нижнього стравохідного
сфінктеру: жири, томати, шоколад, часник, цибулю, оцет, цитрусові
3) медикаментозна терапія:
- антациди (маалокс, фосфалюгель, альмагель, топаал, топалкан, гавіскон) 2-3 тижні
- прокінетики (мотиліум, периліум) 2-3 тижні.
6/ Дитина 12 років, скарги протягом місяця на переповнення в епігастрії і раннє насичення

після прийому їжі. Спадковість обтяжена: у батька дитини – виразкова хвороба шлунку.
Об’єктивно: шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який,
напруга черевної стінки в епігастрії.
1. Встановіть попередній діагноз.
Хронічний гастрит
2. Призначте план обстеження.
- Загальний аналіз крові (перніціозна анемія - при автоімунному гастриті, еозинофілія при
хронічному еозинофільному гастриті)
- Визначення антитіл до парієтальних клітин (автоімунний гастрит)
- Визначення вмісту у крові білірубіну, загального білка (гіпопротеїнемія при
гігантськомугіпертрофічному гастриті - хворобі Менетріє), білкових фракцій у сироватці
крові(диспротеїнемія за рахунок гіпергамма-глобулінемії при аутоімунному гастриті),
пепсину усироватці крові та шлунковому вмісті (підвищений рівень при хронічному
хелікобактерномугастриті).
- ЕГДС з біопсією
- морфологічне дослідження біоптатів
-Визначення Нр
-Ітрагастральна рН-метрія
7 Дитина 15 років, скаргигострийбіль в епігастрії, багаторазоваблювота. Спадковістьобтяжена: у

батькадитини – виразкова хвороба шлунку. Об’єктивно: шкірабліда,
язикобкладенийбілимнальотом, при пальпаціїживітм’який, болючий в епігастрії. Випорожнення 1
раз на добу, без патологічнихдомішок. Проведено ФГДС+ біопсія СОШ: виразка СОШ
фундальноговідділу І стадія. Морфологічнедослідженнябіоптату СОШ: плазмоцитарно –
лімфоцитарнаінфільтраціявласної пластинки, мікротромбози і крововиливи. С13Дихальний тест
на Н. рylori: позитивний.
1. Встановітьдіагноз. Виразкова хвороба шлунку .Етіологія НР. Періодзагострення, перебіг легкий

без ускладнень.
Квадротерапiя (курс лiкування 7 днiв)
Де-нол по 120-240 мг 3 рази на день
Амоксицилiн (флемоксин) по 250-500 мг 2 рази на день
Метронiдазол по 250-500 мг 2 рази на день.
Кларитромiцин (еритромiцин) по 250 мг 2 разинадень.
ПiсляпроведенняерадикацiйноїантиНР—терапiїпродовжуютькомплекснелiкування ХГ (ХГД)
залежновiдхарактерукислотоутворюючоїфункцiїшлунка.
Паралельноабо вiдразу по закiнченнiерадикацiйного лiкуванняпризначаєтьсяантисекреторнатерапiя. До
антисекреторних препаратiв належать :блокаториH2—рецепторiв, М—холiнолiтики, блокатори Н+/К+ —
АТФази.
8 Дитина 12 роківскаржиться на періодичніболі в епігастрїї, післяїжі, протягом 2 місяців.

Об'єктивно: загальний стан не порушений. Шкіразвичайногокольору, чиста. Живітм’який,
болючість в епігастрїї та в пілородуоденальнійзоні. Позитивний симптом Менделя. Печінка не
збільшена. Проведено ФГДС: слизоваоболонкастравоходурожева;
слизоваоболонкашлункавогнищевагіперемія, пілоричнийсфінктер не змикається,
цибулинадуоденум – вогнищевагіперемія. С13Дихальний тест на Н. рylori: негативний.
Морфологічнедослідженнябіоптату СОШ: лімфоцитарнаінфільтраціявласної пластинки СО, ерозії,
ознакигіпотрофії СО.
1. ВстановітьдіагнозГастрит, викликанийбіліарнигм рефлюксом, гастродуоденіт
2. Призначтелікування
антисекреторнатерапія: блокаторИН2-рецепторів гістаміну, препаратипротонноїпомпигрупитерміном на 3 -
4 тижніантациди (маалокс, альмагель, гелюксил) на 2-3тижні
післязакінченняантисекреторноїтерапіїцитопротектори: смекта, сукральфати, препаратикоренясолодцю,
синтетичні аналоги простагландинів, даларгін, смекта, сукральфат (вентер), ліквіритон, обліпиховаолія,
тиквеол, спіруліна, аекол, препаратипрополісу, алое на 3-4 тижніімунокоректорирослинногопоходження на
2 тижніпрокінетики на 2 -3 тижні.седативніпрепарати (персен, ново-пасит, антистресорніпрепарати
(сибазон) на 4 тижніспазмолітики: платифілін, но-шпа, бускопанпротягом 7-14 днів
9/ Дитина 12 років, 8 добу в знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу функціональної диспепсії,

хелікобактерасоційована, епігастральний больовий синдром. Проведена потрійна антихелікобактерна
терапія. Стан дитини не покращився: продовжують турбувати болі в епігастральній ділянці, при пальпації
живіт болючий в пілородуоденальній області. З анамнезу відомо, що мати дитини страждає на Хворобу
Крона.
1. Тактика ведення пацієнта.

2. 1)ФГДС з прицільною біопсією СОШ і ДПК для проведення діагностики Нр.
3. 2)УЗД органів черевної порожнини ддя виявлення супутньої патології
4. 3)інтрагастральна рН-метрія
5. Лабораторні методи: аналіз крові, сечі, імунограма, протеїнограма, аналіз калу на сховану кров
(реакція Грегерсена).
ІІ. При НР-асоційованому ХГД і ВХ призначається потрійна або квадротерапія протягом 7 днів. Сучасні
схеми лікування НР інфекції у дітей: І. Однотижнева потрійна терапія з препаратом вісмуту: колоїдний
субцитрат вісмуту + амоксициллін + фуразолідон (макмирор); колоїдний субцитрат вісмуту + амоксициллін
+ кларитроміцин.
П. Однотижнева потрійна терапія з блокаторами Н+/К+ — АТФази: омепразол + амоксициллін або

кларитроміцин + фуразолідон (макмирор); омепразол + амоксициллін + кларитроміцин. III. Однотижнева
квадротерапія: колоїдний субцитрат вісмуту + омепразол + амоксициллін або кларитроміцин+ фуразолідон
(макмирор).
►антисекреторна терапія (перевага віддається селективним блокаторам Н2-рецепторів гістаміну 2 - 4

покоління (групи ранітидину, фамотидину), селективним М-холінолітикам (гастроцепін), препарати
протонної помпи групи омепразолу, пантопразолу, ланзопразолу, рабепразолу терміном на 3 - 4 тижні
► антациди (маалокс, альмагель, гелюксил) на 2-3тижні піся закінчення антисекреторної терапії
► цитопротектори: смекта, сукральфати, препарати кореня солодцю, синтетичні аналоги простагландинів,

даларгін, смекта, сукральфат (вентер), ліквіритон, обліпихова олія, тиквеол, спіруліна, аекол, препарати
прополісу, алое на 3-4 тижні
► імунокоректори рослинного походження на 2 тижні
► прокінетики на 2 - 3 тижні.
►седативні препарати (персен, ново-пасит, антистресорні препарати (сибазон) на 4 тижні
►спазмолітики: платифілін, но-шпа, бускопан протягом 7-14 днів
10/ Дитина 12 років, протягом 4 місяців скаржиться на періодичний біль в верхньому відділі живота,
ниючого характеру, після їжі, відчуття «грудки» за грудиною, відрижку їжею, повітрям, нудоту, схильність
до поносів, слабкість, головний біль. З анамнезу відомо, що дитина з першого року життя страждає на
харчову алергію. Алергологічний анамнез обтяжений: у батька дитини – поліноз. ГЕРХ. Об’єктивно: шкіра
бліда, на шкірі обличчя алергічні висипки, на верхніх кінцівках ділянки ліхеніфікації, язик обкладений білим
нальотом, при пальпації живіт м’який, локальна пальпаторна і перкуторна болючість, напруга черевної
стінки в епігастрії. Печінка на 2 см виступає з під реберної дуги, м’яка, малорухома. Випорожнення 2 рази
на добу, кашкоподібні, без патологічних домішок.
1. Сформулюйте попередній діагноз та обґрунтуйте його.

Вторинний гастрит ( етіологіяним чинником якого є спадкова алергія)
2. Який метод дослідження дозволить встановити діагноз?

1)ФГДС з прицільною біопсією СОШ і ДПК для проведення діагностики Нр.
2)УЗД органів черевної порожнини ддя виявлення супутньої патології
3)інтрагастральна рН-метрія
Лабораторні методи: аналіз крові, сечі, імунограма, протеїнограма, аналіз калу на сховану кров (реакція
Грегерсена).
11/ Дитина 10 років, протягом 2 місяців скаржиться на періодичний біль в верхньому відділі живота,
ниючого характеру, після їжі. З анамнезу відомо, що дитина з першого року життя страждає на атопічний
дерматит. Алергологічний анамнез обтяжений: у матері дитини – бронхіальна астма. Хронічний гастрит.
Об’єктивно: шкіра бліда, суха, на шкірі обличчя, верхніх кінцівок папульозна висипка, язик обкладений
білим нальотом, при пальпації живіт м’який, болючий в пілородуоденальній ділянці. Випорожнення 1 раз
на добу, кашкоподібні, без патологічних домішок. Проведено обстеження: ФГДС: слизова оболонка
стравоходу рожева; слизова оболонка шлунка вогнищева гіперемія, антрум у вигляді «манної крупи»;
цибулина дуоденум – вогнищева гіперемія. С13Дихальний тест на Н. рylori: позитивний. Морфологічне
дослідження: біоптат СОШ: лімфоцитарно - еозинофільна інфільтрація власної пластинки СО, ерозії;
біоптат СО ДПК: еозинофільна інфільтрація СО, ознаки гіпотрофії СО.
1. Сформулюйте діагноз та обґрунтуйте його.

Лімфоцитарно - еозинофільний гастрит, асоційований з Helicobacter pylori (позитивний С13 Дихальний
тест на Н. рylori, та наявність лімфоцитарно - еозинофільна інфільтрації власної пластинки СО)
2. Дайте інтерпретацію ФГДС і морфологічному дослідженню.
Слизова оболонка стравоходу в нормі, запальних процесів не відбувається, в шлунку та ДПК
виявляється вогнищева гіперемія, що характеризується запальними змінами в слизовій оболонці.
СОШ: лімфоцитарно - еозинофільна інфільтрація власної пластинки СО, ерозії; біоптат СО ДПК:
еозинофільна інфільтрація СО, ознаки гіпотрофії СО, що свідчить про можливу харчову алергію.
12/ Дитина 12 років, 10 добу в знаходиться на стаціонарному лікуванні. Поступила зі скаргами на раннє
насичення і відчуття переповнення в епігастрії після їжі. Пальпація живота не болюча. З анамнезу життя:
дитина спостерігається алергологом з приводу атопічного дерматиту, бронхіальної астми. Обтяжена
спадковість: у батька дитини – ВХШ. Проведено обстеження: ФГДС з біопсією СОШ: лімфоцитарно-
еозинофільна інфільтрація СО, фіброз строми, проліферація колагенових волокон у власну пластинку
СОШ. ImmunoCAP – алергодіагностика: непереносимість білка казеїну, білка овальбуміну.

Алергічний гастрит.
Лікування:
1) дотримання режиму харчування: часті прийоми їжі, невеликі за об’ємом;
2) виключення із раціону харчування продуктів, що викликає алергію: вживання молока (білка казеїну),
білок яйця (білка овальбуміну).
13/ Дитина 14 років, знаходилася на стаціонарному лікуванні з приводу: функціональна диспепсія,
епігастральний больовий синдром, хелікобактерасоційована. Поступила в стаціонар на контрольне
обстеження через місяць після проведеної антихелікобактерної терапії. Скарги на періодичний біль в
епігастрії після їжі. При пальпації живіт мʹякий, болючий в епігастрії. Проведений контрольний
С13Дихальний тест на Н. рylori - позитивний.
1. Тактика ведення пацієнта.

Проведення ФГДС з прицільною біопсією, добовий моніторінг рН шлунку.
Якщо до цього (місяць тому) проводилася потрійна терапія, то показане проведення однотижневої
квадротерапії:
колоїдний субцитрат вісмуту + ІПП + амоксициллін + кларитроміцин.
ІПП: Езомепразол - показаний дітям з першого року життя; пантопразол - показаний дітям з 12 років.
11 тема
1/ Дівчинка 10 роківскаржиться на нетривалінапади болю в правому підребер'ї та навколо пупка,
нудоту та гіркоту в роті. Об’єктивно: при пальпаціїживітм’який, болючий в правому підребер'ї.
Печінка не збільшена. Позитивніміхуровісимптоми. Результати УЗД органівчеревноїпорожнини:
печінка – контурирівні, паренхімаізоехогенна, однорідна (норма), судини не розширені, портальна
вена не змінена. Жовчнийміхур: стінкийого не потовщені. Загальнажовчна протока не розширена
– 1 мм. Післяжовчогінногосніданку через годину площажовчногоміхураскоротиласябільшеніж на
65%.
1. Встановітьдіагноз.
Дисфункція жовчного міхура за гіперкінетичним типом
2. Зякимизахворюваннямидоцільнопроводитидиференціальнудіагностику і за
якимикритеріями?
Гіпертонус сфінктера Одді, гострий панкреатит
3. Складіть план лікуваннязазначенійдитині.
• седативні препарати – натрію бромід, транквілізатори у вікових дозах;
• холеспазмолітичні препарати: дротаверин: по 0,02 г 1 - 2 рази на добу;
мебеверінагідрохлорид (дуспаталін): 200 мг 2 рази на добу. Тривалість курсу 7-14 днів
• холеретики: істинні–урсодезоксихолева кислота (УДХК) у вигляді суспензії : у
дозі 5-10 мг/кг на добу, добову дозу розділити на 2 прийоми (в одній мірній ложці
знаходиться 250 мг УДХК); хофітол по 1 таблетці 3 рази на добу; галстена по 5–7 крапель
препарату. Приймати препарат тричі на день. Тривалість курсу 2-4 тижні.
Гідрохолеретики (стимулюючи синтез водяного компоненту жовчі) – мінеральні води по 3
– 5 мл на кг ваги три рази на день. Тривалість курсу- 2 – 3 тижні.
2/ Дівчинка 12 роківскаржиться на ниючийбіль в животі,

щовиникаютьпіслявживаннясмаженоїїжі, нудоту, одноразовублювоту, слабкість,
швидкувтомлюваність, частіголовніболі. Впершеперерахованівищескаргиз'явилися 6 місяців тому,
але вона не обстежувалась і не лікувалась. З 11 роківзнаходиться на диспансерному спостереженні
у невролога з приводу вегетативноїдисфункції. Їїматистраждає на хронічнийкалькульозний
холецистит (в минуломуроці проведено холецистектомію); батько – на хронічнийгастродуоденіт.
Об'єктивно: загальний стан задовільний. Шкірні покриви звичайногокольору, чисті,
помірноївологості. Живітзвичайноїформи. В правому підребер'їнапруженістьм'язів і болючість в
точціпроекціїжовчногоміхура. Печінкавиступає з-під краю реберної дуги на 1,5 см, край їїм'яко-
еластичноїконсистенції. Випорожнення 2 рази на добу, неоформлені. УЗД
органівчеревноїпорожнини: печінка – контурирівні, паренхімаізоехогенна, однорідна (норма),
судини не розширені, портальна вена не змінена. Жовчнийміхур: стінкийого не потовщені,
гомогенний осад. Загальнажовчна протока не розширена – 1 мм. Післяжовчогінногосніданку через
годину площажовчногоміхураскоротилася - меншчим на 33% свогопервісногооб’єму.
1. Сформулюйтедіагноз. Вкажіть причину захворювання.

Дисфункція жовчного міхура за гіпокінетичним типом. Причина - функціональні
порушення жовчовивідної системи.
2. Дайте інтерпретацію УЗД.
Дані УЗД печінки відповідають нормі, структура жовчного міхура в нормі. Виявлене
недостатнє скорочення жовчного міхура після прийому жовчогінного сніданку.
3. Призначте лікування даній дитині.
• холеретики
• холекінетики): порошок кореня куркуми 50 – 100мг 3 рази на добу, екстракт листя
артишоку по 1/4 - ½ ч.л. 3 рази на добу, олії рослинні (соняшникова, кукурудзяна,
маслинова), насіння льону. Тривалість курсу - 2 – 3 тижні.
3/ Дівчинка 13 років, в періодекзаменаційноїсесіїз’явилисяскарги на колючий біль в правому

підребер'ї, нудоту. Об’єктивно: при пальпаціїживітм’який, болючий у правому підребер'ї. Печінка
не збільшена. Позитивніміхуровісимптоми. Вищевикладеніскаргиз’явилисявперше. Не
обстежувалась і не лікувалась.
1.Сформулюйте діагноз та обґрунтуйтейого. Первинна дисфункція жовчного міхура за

гіперкінетичним типом.
2.Складіть план обстеження. Клінічний та біохімічний аналіз крові, копрограма, динамічне УЗД
біліарного тракту з використанням жовчогінного сніданку, динамічна гепатосцинціографія.
3.Призначте лікуванняданійдитині: седативні – визначається неврологом, холеспазмолітичні –

дротаверин – по 0,04 3 рази на добу, холеретики – хофітол – 1 таблетка 3 р/д, мінеральні води по 3-
5 мл на кг ваги 3 рази на день.
4/ Хлопчик, 14 років, скаржиться на біль в правому підребер’ї, що виникає після смаженої,

копченої їжі і тривають декілька годин, зниження апетиту, нудоту.
Впершез'явилисязазначеніскаргипонад 2 роки, однаклікування не отримував. Останні 2
тижніхлопчикатурбуютьболі в животі. Дитина не дотримується режиму дня та харчування. Мати –
страждає на хронічний холецистит; батько – хворіє на хронічнийгастродуоденіт; бабуся
(матиматері) - калькульозний холецистит. Об'єктивно: загальний стан порушений. Шкірні покриви
звичайногокольору, чисті. Живітзвичайноїформи, болючий в правому підребер’ї. Печінка + 2 см,
край м'яко-еластичноїконсистенції. Позитивніміхуровісимптоми. УЗД органівчеревноїпорожнини:
печінка – паренхімаоднорідна, ізоехогенна (норма), контурирівні. Жовчнийміхур з перегином в
нижнійтретинітіла, стінка не потовщена, гомогенний осад. Загальнажовчна протока не розширена
– 1 мм. Післяжовчогінногосніданку через годину площажовчногоміхураскоротилася - меншчим на
20% свогопервісногооб’єму. Загальнажовчна протока не розширена – 1 мм.
1. Визначтедіагноз. Вкажіть причину захворювання.Дисфункція жовчного міхура за
гіпокінетичним типом. Причина – недотримання лікування і режиму дня та харчування, обтяжена
спадковість, перегин жовчного міхура.
2. Дайте інтерпретацію УЗД. Скорочення площі жовчного міхура менш ніж на 20% свого
первісного об’єму свідчить про гіпокінетичний тип дисфункції жовчного міхура – подовження 4
фази його скорочення (вміст власне жовчного міхура)(норма 33-65% після прийому
холінокінетика).
3. Призначте лікування даній дитині.Холінокінетики – порошок кореня куркуми 50-100 мг 3

рази на добу, екстракт листя артишоку по 1/4 – 1/2 чайної ложки 3 рази на добу, рослинні олії
(соняшникова, кукурудзяна), насіння льону – 2-3 тижні; холіноретики – хофітол 1 таблетка 3 рази
на добу перед прийомом їжі, галстена по 10 крапель 3 рази на день, урсодезоксихолева кислота у
вигляді суспензії 10 мг/добу у 2 прийоми.
5/ Хлопчик, 16 років, протягом 7 місяців скаржиться на рецидивуючі приступи

сильного болю тривалістю 20 хвилин, що локалізуються в епігастрії, правому
підребер'ї, у лівому підребер'ї, що виникають після смаженої, копченої їжі, зниження
апетиту, нудоту. Об'єктивно: загальний стан порушений. Шкірні покриви звичайного
кольору, чисті, склери субіктеричні. Живіт звичайної форми, болючий при пальпації в
правому підребер’ї, пілородуоденальній області. Печінка + 2 см, край м'яко-еластичної
консистенції. Позитивні міхурові симптоми. УЗД органів черевної порожнини: печінка
– паренхіма однорідна, ізоехогенна, контури рівні (норма). Жовчний міхур з
перегином в нижній третині тіла, стінка не потовщена. Загальна жовчна протока
розширена до 3 мм. Підшлункова залоза без патологічних змін. Після жовчогінного
сніданку через 6 хвилин об’єм жовчного міхура не зменшується, через годину площа
жовчного міхура скоротилася - менш чим на 10% свого первісного об’єму.
1. Визначте діагноз.
Функціональний біліарний розлад сфінктера Одді. Функціональний розлад
жовчного міхура (за гіпогінетичним типом)
2. Дайте інтерпретацію результатам динамічного УЗД
При дисфункції сфінктера Одді по біліарному типу при УЗД характерним є
розширення загального жовчного протоку більш як 2 мм.
Жовчний міхур з перегином-що говорить про вторинну дисфункцію ЖМ
При УЗД реєструються фази скорочення жовчного міхура. Перша фаза триває 4-6
хв., зумовлена станом сфінктера Одді, подовження цієї фази свідчить про спазм
сфінктера Одді.Четверта фаза – подальше скорочення жовчного міхура на 33% –
65% у порівнянні з початковим розміром.При гіпокінетичному типі дисфункції
жовчного міхура об’єм жовчного міхура скорочується менше, ніж на 33% на 60-
90 хв. після прийому холекінетика;
3.Призначте план додаткового обстеження.
- копрограма – підвищення нейтрального жиру, значне підвищення
кількостіжирних кислот (недостатність жовчовивідної системи). При дисфункції
сфінктера Одді в копрограмі визначають ознаки стеатореї, амілореї (вторинна
зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози)
- манометрія
6/ Хлопчик, 15 років, протягом 3 місяців скаржиться на приступи сильного болю
тривалістю більше години, що локалізуються в епігастрії, лівому підребер'ї, що
виникають після порушення в раціоні харчування, зниження апетиту, нудоту.
Об'єктивно: загальний стан порушений. Шкірні покриви бліді, склери субіктеричні.
Живіт звичайної форми, болючий при пальпації в лівому підребер’ї,
пілородуоденальній області. Печінка + 2 см, край щільний. Позитивні міхурові
симптоми. УЗД органів черевної порожнини: печінка – паренхіма однорідна,
ізоехогенна, контури рівні (норма). Жовчний міхур з перегином в нижній третині тіла,
стінка не потовщена. Підшлункова залоза ізоехогенна (норма), структура однорідна
(норма), збільшена в розмірах головка підшлункової залози, розширення
панкреатичного протоку підшлункової залози більш як на 2 мм. Після жовчогінного
сніданку через 15 хвилин об’єм жовчного міхура зменшився лише на 10%, через
годину площа жовчного міхура скоротилася - менше чим на 30%.
Функціональний панкреатичний розлад сфінктера Одді. Функціональний розлад
жовчного міхура.
2. Дайте інтерпретацію результатам динамічного УЗД
Жовчний міхур з перегином-що говорить про вторинну дисфункцію ЖМ
При дисфункції сфінктера Одді по панкреатичному типу характерним є
розширення панкреатичного протоку підшлункової залози більш як на 2 мм.
При УЗД реєструються фази скорочення жовчного міхура. Перша фаза триває 4-6
хв., зумовлена станом сфінктера Одді, подовження цієї фази свідчить про спазм
сфінктера Одді.Четверта фаза – подальше скорочення жовчного міхура на 33% –
65% у порівнянні з початковим розміром.При гіпокінетичному типі дисфункції
жовчного міхура об’єм жовчного міхура скорочується менше, ніж на 33% на 60-
90 хв. після прийому холекінетика;
• холекінетики (препарати, що стимулюють скорочення жовчного міхура):
порошок кореня куркуми 50 – 100мг 3 рази на добу, екстракт листя артишоку по
1/4 - ½ ч.л. 3 рази на добу, олії рослинні (соняшникова, кукурудзяна,
маслинова), насіння льону. Тривалість курсу - 2 – 3 тижні;
•холеретики
• холеспазмолітичні препарати. Тривалість курсу 2-3 тижня
• ферменти показані при клінічних і лабораторних ознаках зовнішньосекреторної
недостатності підшлункової залози: креон, пангрол – 10 тис.од ліпази на 1 кг маси
тіла на добу. Тривалість курсу проводити під контролем лабораторного
дослідження еластази 1- калу, копрограми.
7. Хлопчик, 14 років, протягом року скаржиться на рецидивуючийнападоподібнийбіль в правому

підребер'ї, якийвиникаєпісляпогрішності в харчуванні, зниженняапетиту, нудоту,
багаторазовублювоту, яка не приносить полегшення. Об'єктивно: загальний стан порушений.
Шкірні покриви бліді, чисті. Живітзвичайноїформи, болючий при пальпації в правому підребер’ї.
Печінка + 2 см, край мʼякий, безболісний. Позитивніміхуровісимптоми. УЗД
органівчеревноїпорожнини: печінка – паренхімаоднорідна, ізоехогенна, контурирівні (норма).
Жовчнийміхур з перегином в нижнійтретинітіла, стінка не потовщена – 1мм. Загальнажовчна
протока – 3 мм.
1. Визначтедіагноз. ДисфункціясфінктераОдді.біліарнийрозлад
2.Призначте план лікуванняхолеспазмолітичніпрепарати. Тривалість курсу 2-3

тижняПрофілактичнікурсилікування у весняно-осінніперіодипозанападногоперіоду:
фітотерапія, фізіотерапія й водолікування.Профілактика: дотримання режиму
харчування, збалансованераціональнехарчування: санаціявториннихвогнищінфекції,
дозованіфізичнінавантаженняСанаторно-
курортнелікуваннярекомендуєтьсяпроводити через 3-6 місяцівпіслязагострення.
Рекомендованобальнеогрязьовікурорти (Трускавець, Закарпатськагрупакурортів).
8. Хлопчик, 12 років, протягом 6 місяцівскаржитьсянарецидивуючийгострийбіль в

правомупідребер'ї, якийвиникаєпісляпогрішності в харчуванні, зниженняапетиту, нудоту,
рідківипорожнення 2-3 разинадобубезпатологічнихдомішок. Об'єктивно:
загальнийстанпорушений. Шкірніпокривибліді, чисті. Живітзвичайноїформи,
болючийприпальпації в правому і лівомупідребер’ї. Позитивніміхуровісимптоми. УЗД
органівчеревноїпорожнини: печінка – паренхімаоднорідна, ізоехогенна, контурирівні (норма).
Жовчнийміхур з перегином в верхнійтретинітіла, стінка не потовщена – 1мм. Загальнажовчна
протока – 1 мм, панкреатична протока 4 мм.
1.Попередній діагноз. ДисфункціясфінктераОдді,панкреатичнийрозлад
2.З якимизахворюваннямидоцільнопроводитидиференціальнудіагностику і за
якимикритеріями?Диференційнийдіагноз проводиться з гостримапендицитом,
виразкоюшлункуабодванадцятипалої кишки, гострим панкреатитом,
кишковоюнепрохідністю.
3.Призначте план додатковогообстеженняПри дисфункціїсфінктераОдді в

копрограмівизначаютьознакистеатореї,
амілореї(вторинназовнішньосекреторнанедостатністьпідшлунковоїзалози).ендоскопі
чна ретроградна холангіопанкреатографія,манометрія
9/ Дівчинка 15 років, протягом року скаржиться на рецидивуючий нападоподібний біль в правому

підребер'ї, який виникає після погрішності в харчуванні, зниження апетиту, нудоту, багаторазову блювоту,
яка не приносить полегшення, підвищення температури до фебрильних цифр. Об'єктивно: загальний стан
порушений. Шкірні покриви бліді, чисті, склери субіктеричні. Живіт звичайної форми, болючий при
пальпації в правому підребер’ї. Печінка + 2 см, край щільний, малорухомий. Позитивні міхурові симптоми.
УЗД органів черевної порожнини: печінка – паренхіма однорідна, ізоехогенна, контури рівні (норма).
Жовчний міхур з перегином в нижній третині тіла, стінка потовщена – 4мм, в просвіті жовчного міхура –
неоднорідний вміст. Стінки внутрішньопечінкових протоків потовшені. Загальна жовчна протока розширена
– 3 мм.
1. Визначте діагноз
Катаральний холецистит .
2. Дайте інтерпретацію результатам УЗД

ультразвукове дослідження: потовщення стінок жовчного міхура, перифокальне запалення, велика
кількість пластівців жовчі в проекції жовчного міхура
3. Призначте план лікування

 - показаний постільний режим, голод протягом 2-3 днів; рясне пиття. При поліпшенні стану – дієта
стіл №5;
 - анальгетики: баралгін, анальгін, спазмолітики гладкої мускулатури: папаверин, но-шпа, галідор;
міотропні спазмолітики: дюспаталін; холінолітики з переважною спазмолітичною дією: платифілин,
бускопан, метацин
 - антибактеріальна терапія призначається строго по показанням: запальні зміни крові, виражені
признаки хронічної інтоксикації. Використовують антибіотики широкого спектру дії, що добре
проникають у жовч і створюють там високу концентрацію: антибіотики пеніцилінового ряду:
оксацилін, ампіокс, амоксіклав, оспамокс; цефалоспоріни ІІ-ІІІ поколінь: цефамандол, цефодізим,
цедекс, кетоцеф, клафорім, макроліди: ерітроміцин, клацид, нітрофуранові препарати: фурадонін,
фуразолідон, фурагін.
 - холеретики і холекінетики призначаються з урахуванням типу дискінезії і призначаються після
курсу антибактеріальної терапії.
10/ Дівчинка 16 років. Спостерігається протягом 3 років гастроентерологом з приводу: ЖКХ, стадія
хронічного рецидивуючого калькульозного холециститу. Останнє загострення 6 місяців потому. На даний
момент скарги відсутні. Шкірні покриви звичайного кольору, чисті. Живіт при пальпації м’який,
безболісний. Паренхіматозні ознаки не збільшені. Випорожнення 1 раз на добу без патологічних домішок.
1. Призначте план обстеження

клінічний аналіз крові – лейкоцитоз, прискорене ШЗЕ
• біохімічне дослідження функції печінки – синдром холестазу, цитолізу
• мікроскопія жовчі в прямому світлі – явища дискринії – порушення всмоктувальної і секреторної

функції (кристали холестерину, білірубінату кальцію). Подібні зміни властиві в передкаменевій стадії
жовчнокам'яної хвороби.
• мікроскопія жовчі в поляризованому світлі - визначається моногідрат холестерину у вигляді

ромбовидних кристалів; мікросфероліти карбонату кальцію у вигляді кристалічних сфер; білірубінат
кальцію у вигляді гранул неправильної форми.
• біофімічне дослідження жовчі – зниження концентрації жовчних кислот і фосфоліпідів, підвищення

концентрації холестерину в порції В.
ультразвукове дослідження органів черевної порожнини
2. Тактика ведення даного пацієнта

 Дієта спрямована на профілактику утворення конкрементів
- часте приймання їжі до 6 разів на день, що покращує відтік жовчі
- їжа з оптимальним вмістом білку, білок стимулює утворення в печінці жовчних кислот
- обмеження углеводів, твариних жирів – це збагачені холестерином продукти
- збільшення вживання харчової клітковини, сирих фруктів, овочей, що посилюють
виведення холестерину з каловими масами
 - соева дієта на 1-2 місяці з перервою на 3-4 місяці – ненасищені кислоти, що входять до
складу соєвих бобів мають холекінетичну дію.
- лікування дисфункції жовчного міхура і хронічного холециститу
 Літолітики: препарати урсодезоксихолевої кислоти (10 мг/кг); тривалість курсу терапії – від 6 до
24 місяців
 •гепатопротектори у вікових дозах призначаються на 2 -3 міс., 2-3 курси на
 рік;
 •ентеросорбенти на протягом 10-14 днів, 3 – 4 курси на рік.
 Диспансерний нагляд: Огляд лікарем загальної практики – сімейної медицини або педіатром 2
рази на рік, дитячим гастроентерологом - 2 рази на рік; отоларинголог, стоматолог та інші – за
вимогами. Протирецидивне лікування: 2 рази на рік. Обсяг лікування залежить від періоду
захворювання та стану дитини. Обсяг контрольно-діагностичних обстежень: УЗД органів
черевної порожнини 2 рази на рік. Протипоказаннями до курортного лікування є ЖКХ із
 частими приступами жовчної кольки, з наявністю активної інфекції та ускладненнями.
11/ Дівчинка 16 років, протягом року скаржиться на рецидивуючий нападоподібний біль в

правому підребер'ї, який виникає після погрішності в харчуванні, зниження апетиту, нудоту. Мати –
страждає на хронічний холецистит; батько – хворіє на хронічний гастродуоденіт; бабуся (мати
матері) - калькульозний холецистит. Об'єктивно: загальний стан порушений. Шкірні покриви бліді,
чисті, склери субіктеричні. Живіт звичайної форми, болючий при пальпації в правому підребер’ї.
Печінка + 2 см, край щільний, малорухомий. Позитивні міхурові симптоми. УЗД органів черевної
порожнини: печінка – паренхіма однорідна, ізоехогенна, контури рівні (норма). Жовчний міхур
стінка потовщена – 4мм, в порожнині гіперехогенні включення до 4 мм, які дають чітку анехогенну
тінь.
Жовчнокам'яна хвороба (Стадія формування жовчних каменів)
2. Призначте план лікування
1) Дієта спрямована на профілактику утворення конкрементів - часте приймання їжі до 6 разів на день,
що покращує відтік жовчі - їжа з оптимальним вмістом білку, білок стимулює утворення в печінці
жовчних кислот - обмеження углеводів, твариних жирів – це збагачені холестерином продукти
2)холеретики
3)літолітики: препарати урсодезоксихолевої кислоти - 10 мг/кг. Тривалість курсу терапії – 6 - 12 місяців.
12/ Дівчинка 6 років, в стаціонарі знаходиться першу добу. Поступила зі скаргами на гострий біль у
животі, який локалізується у правому підребер'ї та епігастральній області, що іррадіює у праве
плече. Дитина неспокійна, стогне. Одночасно відзначається нудота, блювота, що не приносить
полегшення, лихоманка, субіктеричність склер. Живіт напружений, при пальпації відзначається
болісність, максимально виражена в правім підребер'ї та епігастральній області, різко позитивні
міхурові симптоми, збільшення розмірів печінки, щільної консистенції, болюча. Випорожнення
світлі, кашкоподібні, темна сеча.
1. Попередній діагноз.
Катаральний холецистит.
2. Призначте план додаткового обстеження
1) клінічний аналіз крові: відзначається високий лейкоцитоз, зрушення лейкоцитарної формули вліво й
збільшення швидкості осідання еритроцитів;
2) біохімія крові: при наявності синдрому холестазу підвищення рівня загального й прямого білірубіну,
холестерину, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази.
3) ультразвукове дослідження: потовщення стінок жовчного міхура, перифокальне запалення, велика
кількість пластівців жовчі в проекції жовчного міхура;
13/ Дівчинка 6 років. Поступила в стаціонар зі скаргами на інтенсивний біль у животі, який
локалізується в області пупка, що іррадіює під праву лопатку. Дитина неспокійна, фебрильна
температура, блювота, що не приносить полегшення. Живіт напружений, при пальпації
відзначається болісність, максимально виражена в правім підребер'ї, різко позитивні міхурові
симптоми, збільшення розмірів печінки, щільної консистенції, болюча. Випорожнення не було,
сечовипускання в нормі. Обстежена: клінічний аналіз крові: лейкоцитоз, прискорена ШЗЕ; біохімія
крові: синдром холестазу. УЗД органів черевної порожнини: множинні ехопозитивні включення у
жовчному міхурі, акустичну тінь.
1. Заключний діагноз.
Хронічний рецидивуючий калькульозний холецистит.
2. Тактика ведення даного пацієнта
Діагностика
1)біофімічне дослідження жовчі
2)RÖ-обстеження черевної порожнини (оглядова RÖ-графія, пероральна холецистографія)
3)Магнітно-резонансна томографія (МРТ)
Лікування:
Дієта: перші 2 доби показаний голод, надалі частий прийом їжі, невеликою кількістю з обмеженням
солі, білка і жиру;
парантеральне введення анальгетиків і спазмолітиків: анальгетики: метамізол натрію (50% – 0,1 мл/рік
життя) та його комбінації; спазмолітики: дротаверин (2 % –0,5 - 2 мл), папаверін (2 % – 1-2 мл),
платифілін (0,2 % – 1 мл)
Курс антибактеріальної терапії: група пеніцилінів, група макролідів, група цефалоспоринів.
Літолітики: препарати урсодезоксихолевої кислоти (10 мг/кг); тривалість курсу терапії – від 6 до 24
місяців
гепатопротектори у вікових дозах призначаються на 2 -3 міс., 2-3 курси на рік;
ентеросорбенти на протягом 10-14 днів, 3 – 4 курси на рік.
12 тема
1// Хлопчик 16 років, протягом останнього року скаржиться на рідкі жовті випорожнення, іноді з
домішкою слизу і залишків неперетравленої їжі 2 - 4 рази на добу, частіше вранці, після сніданку,
відсутність діареї вночі, імперативні позиви на дефекацію. Об'єктивно: Шкірні покрови
звичайного кольору, чисті. Живіт м'який, болючий при пальпації по ходу кишечнику, петлі
кишечнику спазмовані. Печінка не збільшена. Під час проведення ФГДС, УЗД, ректороманоскопії
патології не виявлено.
СПК з переважанням діареї. Характерна клінічна картина: на рідкі жовті випорожнення, іноді з
відсутність діареї вночі, імперативні позиви на дефекацію, відсутність органічної патології.
2. Призначте лікування цій дитині.
Режим дня: розумне чергування праці, відпочинку, прогулянок, фізичного навантаження,

достатнього сну, по можливості - корекція психотравмуючих ситуацій.
Дієта: спеціальної дієти немає. Рекомендується регулярний (5 - 6 разів на день) прийом їжі,
невеликими порціями. Виключити продукти, що не переносяться або які сприяють газоутворенню
(тваринні жири, цитрусові, шоколад, горох, квасоля, капуста, молоко, чорний хліб, газовані напої,
квас, виноград, ізюм). Обмежити продукти, що містять лактозу і фруктозу (у випадку їх
непереносимості.
Психорефлексотерапія, антидепресанти: амітриптилін, меліпрамін, опіпрамол, прамолан.

Медикаментозна терапія:
а) похідні фенілпіперидину: лоперамід (імодіум); ентеробене, лопедіум
б) ентеросорбенти (смекта, поліфепан, мукофальк).
2// Хлопчик 15 років, протягом 2 місяців скаржиться на тупий біль в бокових відділах живота,
виникає під час акту дефекації, метеоризм, чергування закрепів і діареї . Об'єктивно: Шкірні
покрови звичайного кольору, чисті. Живіт м'який, болючий при пальпації по ходу кишечнику,
петлі кишечнику спазмовані. Печінка не збільшена. Випорожнення 1 раз на добу, без патологічних
домішок. Під час проведення ФГДС, УЗД патології не виявлено, колоноскопія: біль при
інсуфляції повітрям, посилення судинного малюнка слизової, обкладення слизом, високі ригідні
складки фізіологічні сфінктери з підвищеним тонусом

СПК з закрепом і діареєю. Характерна клінічна картина: тупий біль в бокових відділах
живота, виникає під час акту дефекації, метеоризм, чергування закрепів і діареї, при
дослідженні - біль при інсуфляції повітрям, посилення судинного малюнка слизової,
обкладення слизом, високі ригідні складки фізіологічні сфінктери з підвищеним тонусом.
невеликими порціями. Необхідно виключити продукти, що не переносяться або які
сприяють газоутворенню (тваринні жири, цитрусові, шоколад, горох, квасоля, капуста,
молоко, чорний хліб, газовані напої, квас, виноград, ізюм). Обмежити продукти, що містять
лактозу і фруктозу (у випадку їх непереносимості); рекомендується прийом нерафінованих
продуктів, достатньої кількості баластових речовин у харчовому раціоні (хліб з борошна
грубого помелу, з додаванням висівок, овочів, фруктів).
При діареї:
При закрепі:
а) препарати, що нормалізують перистальтику кишечнику (прокінетики) – мотиліум,
тримебутин;
б) проносні, що мають гідрофільний ефект: ламінарид, натуролакс, мукофальк, форлакс,
суха морська капуста, дульколакс, поліетиленглюколь.
При болях в животі:
а) спазмолітики (но-шпа, дицетел, нікошпан, спазмомен, мебеверин)
б) холінолітики: ріабал, бускопан, метацин, платифілін.
3// Хлопчик 12 років, знаходиться на диспансерному обліку у психіатра з 7 років, протягом

останніх 5 років скаржиться на затримку випорожнень до 1-2 разів на тиждень, з тривалою
натугою, відчуття неповного спорожнення кишечнику, зміна форми і характеру випорожнення:
тверді, сухі, типу «овечого», стрічкоподібний. Об'єктивно: Шкірні покрови звичайного кольору,
чисті. Живіт м'який, болючий при пальпації по ходу кишечнику, петлі кишечнику спазмовані.
Печінка не збільшена. Під час проведення ФГДС, УЗД патології не виявлено, колоноскопія: біль
при інсуфляції повітрям, посилення судинного малюнка слизової, обкладення слизом, високі
ригідні складки фізіологічні сфінктери з підвищеним тонусом
1. Сформулюйте діагноз та обґрунтуйте його. Синдром подразненого кишечнику з

переважанням закрепів. На це вказує: характерна клінічна картина - затримка дефекації до 1-2
разів на тиждень із тривалою натугою, почуття неповного випорожнення кишечнику, зміна
форми і характеру калових мас – тверді, сухі, типу " овечого ", стрічкоподібні, відсутність
патології під час проведення ФГДС та УЗД, біль при інсуфляції повітрям, посилення судинного
малюнка слизової, обкладення слизом, високі ригідні складки фізіологічні сфінктери з
підвищеним тонусом. Крім того, дитина відвідує психіатра, що може свідчити про наявність
порушення взаємодії мозку та кишечнику (вісь «головний мозок – кишечник»).
2. Призначте план обстеження. Клінічний аналіз крові, сечу, копрологічне дослідження,
серологічні тести для виключення целіакії, дослідження фекального кальпротектину (виключення
запальних захворювань кишечнику), іригографія, манометрія. Консультація психіатра з приводу
даного захворювання.
3. Призначте лікування цій дитині. Режим дня: розумне чергування праці, відпочинку,
прогулянок, фізичного навантаження, достатнього сну, по можливості - корекція
психотравмуючих ситуацій.
невеликими порціями. Виключаються продукти, що не переносяться або які сприяють
газоутворенню (тваринні жири, цитрусові, шоколад, горох, квасоля, капуста, молоко, чорний хліб,
газовані напої, квас, виноград, ізюм), рекомендується прийом нерафінованих продуктів,
достатньої кількості баластових речовин у харчовому раціоні (хліб з борошна грубого помелу, з
додаванням висівок, овочів, фруктів).
Препарати, що нормалізують перистальтику кишечнику (прокінетики) – мотиліум, тримебутин;
Проносні, що мають гідрофільний ефект: ламінарид, натуролакс, мукофальк, форлакс, суха
морська капуста, дульколакс, поліетиленглюколь.
Диспансерний нагляд - 3 роки позаприступного періоду. Огляд дитячим гастроентерологом — 2
рази на рік; педіатром — 1 раз на З місяці; отоларингологом, стоматологом, хірургом — 1 раз на
рік.
Протирецидивне лікування: 2 рази на рік. Обов’язкові контрольно-діагностичні обстеження.
Санаторно-курортне лікування: води малої та середньої мінералізації для питного лікування,
кишкового промивання, мікроклізм.
4// Хлопчик 5 років потрапив до відділення зі скаргами на підвищення температури тіла, біль у
животі, часте, до 10-12 разів на добу, випорожнення із домішками слизу і крові. Об'єктивно:
виражені риси неспецифічної інтоксикації: блідість, іктеричність шкірних покривів, при пальпації
живота — біль по ходу товстої кишки, спазмовані петлі кишечнику, збільшена щільна печінка,
спленомегалія, випорожнення прискорене, розріджене, з макроскопічною кров'ю, слизом і гноєм.
Проведено обстеження: клінічний аналіз крові: анемія, нейтрофільний зі зрушенням вліво
лейкоцитоз, прискорена ШЗЕ; біохімічне дослідження крові: гіпопротеїнемія, гіпоальбумінемія,
зниження рівня С-реактивного білка, зниження заліза й електролітів крові;
копрограма: позитивна реакція Трібуле з хлороцтовою і трихлороцтовою кислотами, слиз,

лейкоцити, еритроцити; ендоскопічне дослідження: виражені набряк і гіперемія слизової,
відсутність судинного рисунка, зернистість слизової, виражені контактні кровотечі, окремі ерозії
та ерозивні поля під фібрином, мікроабсцеси;
1. Сформулюйте діагноз та обґрунтуйте його. Неспецифічний виразковий коліт, тяжка форма,

гострий перебіг, стадія загострення.
2. Призначте лікування цій дитині

Повне замісне ентеральне харчування - суміш Modulen IBD через зонд або перорально. Суміш
містить протизапальний фактор росту TGF-β2, що сприяє зменшенню запального процесу в
кишечнику. Розрахунок дози суміші проводиться виходячи з добової потреби дитини на
наявну масу тіла (ккал/кг/доба).
Медикаментозна терапія: глюкокортикоїди: преднізолон, метилпреднізолон (оскільки гострий
перебіг НВК).
Системні імуносупресанти при відсутності ефективності протягом двотижневої гормональної
терапії – азатіоприн, метотрексат.
Б. Симптоматична терапія: антидіарейні препарати, адсорбенти, антихолінергічні препарати,
спазмолітики, седативна терапія, ферментні препарати, що не містять жовчних кислот,
антибактеріальна терапія — при приєднанні вторинної інфекції чи загостренні осередків хронічної
інфекції.
5// Хлопчик 13 років, після перенесенної ГРВІ протягом 3 місяців скаржиться на нападоподібний
біль у нижній частині живота, частіше перед актом дефекації, кров в випорожненнях, тенезми,
відставання у фізичному і статевому розвитку. Об'єктивно: блідість, іктеричність, сухість шкірних
покривів, при пальпації живота — біль по ходу товстої кишки, спазмовані петлі кишечнику,
збільшена щільна печінка, спленомегалія.
1. Сформулюйте попередній діагноз. Вкажіть причину захворювання.

Хвороба крона стадія загострення.
При ХК має місце генетично детермінований дефект слизової оболонки кишечнику,
що може призвести до неконтрольованого поглинання антигенів і як наслідок до
запалення. Антигенпрезентуюча клітина активує Т хелпери, які прискорюють
запалення шляхом синтезу прозапальних цитокінів: IL2, TNFα. TNFα має декілька
прозапальних дій за рахунок зв’язування з TNFα рецепторами на клітинах епітелію і
макрофагів, забезпечуючи рецидивуюче хронічне запалення.
2. Призначте обстеження цій дитині
• клінічний аналіз крові
• біохімічне дослідження крові
• копрограма( проба Грегерсена)
• ІФА визначення фекального кальпротектину, лактоферину
• ІФА: визначення антитіл до пекарських дріжджів Sacchаromyces cerevisiae (ASCA
IgG и IgA).
• ендоскопічне дослідження верхніх відділів ШКТ - езофагогастродуоденоскопія
• Рентгенологічне обстеження органів черевної порожнини є необхідним для
діагностики стенозу і/або пенетрацї кишечнику.
• ендоскопічне дослідження (фіброколоноскопія)
6// Дівчина 16 років, поступила до лікарні з скаргами на біль нападоподібний, тривалий у лівій
здухвинній ділянці живота, після їжі, гурчання, діарея випорожнення до 10 разів на добу з
домішками слизу, гною, крові. Об'єктивно: шкірні покриви бліді, чисті. Афтозні виразки слизової
оболонки ротової порожнини, язика. Пальпаторно: гурчання, біль навколо пупка, шум плескання,
болісний щільний відділ кишки. Результати ірігографії: великі виразкові дефекти у вигляді
поздовжніх тріщин, які мають напрямок уздовж або впоперек кишки, рельєф у вигляді «бруківки».

ХК стадія загострення. Характерна клінічна картина, а саме нападоподібний,
тривалий у лівій здухвинній ділянці живота, після їжі, гурчання, діарея
випорожнення до 10 разів на добу з домішками слизу, гною, крові.
Характерно для ХК під час ендоскопічноно дослідження великі виразкові дефекти у
вигляді поздовжніх тріщин, які мають напрямок уздовж або впоперек кишки, рельєф у
вигляді «бруківки».
2. Диф. діагностика з захворюваннями, які супроводжуються гемоколітом
Диференційну діагностику слід проводити з ВК. При ВК патологічний процес
виключно в товстій , на ендоскопії-збіднення судинного малюнку, контактна
кровоточивість, виразки, крипти, абсцеси, відсутність гаустр, звуження просвіту
кишки, анальні тріщини, під час проведення патоморфологічного дослідження-з
апально-дистрофічні зміни всіх шарів товстої кишки з редукцією келихоподібних
клітин.Ділянки запалення асиметричні і сегментарні, чергуються з здоровими
ділянками слизової оболонки
7. Хлопчик 17 років, спостерігається гастроентерологом з приводу автоімунного гепатиту.

Протягом останніх 2 місяців скарги на постійний, ниючий біль у правій здухвинній ділянці
живота; посилюється після їжі та перед актом дефекації; порушення випорожнення: напіврідке
кашкоподібне до 10- 12 разів на добу з домішками слизу, гною, крові, тенезми, позиви до
дефекації вночі. Об'єктивно: шкірні покриви бліді, чисті. Язик обкладений білим нальотом.
Пальпаторно: гурчання, біль навколо пупка, шум плескання, болісний щільний відділ кишки.
Результати ФГДС: гранульоматозний дуоденіт; ірігографії: звуження просвіту, набряк слизової,
судинний рисунок визначається тільки крупними судинами, невеликі афтозні дефекти.
1. Сформулюйте діагноз та обґрунтуйте його.Виразковий коліт(характерно

патоморфологічним розвитком запально-дистрофічного ураження слизової, підслизової й м’язової
оболонки товстої кишки, гіперплазії лімфоїдної тканини, Типовими проявами ВК є діарея, кров,
слиз, гній у випорожненнях
2. Призначте план лікування.Повне замісне ентеральне харчування -суміш Modulen IBD через
зонд або перорально. Суміш містить протизапальнийфактор росту TGF-β2, що сприяє зменшенню
запального процесу в кишечнику..Медикаментозна терапія.А. Базисна терапія: похідні 5-
аміносаліцилової кислоти: салазосульфаніламіди -сульфасалазин, салазопіридазин (салазодин),
салазодиметоксин, белсалазін, салозінал, пентаса. б) глюкокортикоїди: преднізолон,
метилпреднізолон. в) системні імуносупресанти–азатіоприн, метотрексат призначають при
відсутності ефективності протягом двотижневої гормональної терапії Б. Симптоматична терапія:
антидіарейні препарати, адсорбенти, антихолінергічні препарати, спазмолітики, седативна терапія,
анаболічні гормони, ферментні препарати, що не містять жовчних кислот, антибактеріальна
терапія —при приєднанні вторинної інфекції чи загостренні осередків хронічної інфекції. В.
Хірургічне лікування. Диспансерний нагляд —довічно..Протирецидивне лікування: 2 рази на рік в
умовах стаціонару
8. Хлопчик 5 років, протягом 1 місяця скаржиться на затримку випорожнень до 4 днів, біль

навколо пупка, виникає під час акту дефекації. Об'єктивно: Шкірні покрови звичайного кольору,
чисті. Живіт м'який, не болючий при пальпації. Печінка не збільшена. Випорожнення
фрагментовані, бобовидні, без патологічних домішок.
1. Сформулюйте діагноз та обґрунтуйте його. Функціональний закреп(наявність епізодів

затримки дитиною дефекації фрагментований ("бобовидний") кал
2. Який метод дослідження дасть максимальну діагностичну інформаціюДіагностика ФЗ

базується на ректальній манометрії, ренгенологічне дослідження з барієм не використовується.
Додатковими методами діагностики є дослідження на переносимість до білка коров’ячого молока,
дослідження на целіакію, гіпотеріоз, гіперкальціемію
9// Мати дівчинки 4 років скаржиться на 2 епізоди нетримання калу на тиждень протягом місяця,
випорожнення через день. Об'єктивно: Шкірні покрови звичайного кольору, чисті. Живіт м'який,
не болючий при пальпації. Печінка не збільшена. Випорожнення стрічкоподібні, без патологічних
домішок.

Функціональний закреп. Згідно Римських критерій IV, діагноз функціональний закреп (ФЗ)
встановлюється у дітей старше 4 років при наявності протягом місяця 2 чи більше випадків
відсутності випорожнень на тиждень при відсутності критеріїв для верифікації СПК.
Діагностичні критерії ФЗ (Римський консенсус, IV, 2016 р.):
 біль в животі перед актом дефекації

 один епізод нетримання калу на тиждень
 наявність епізодів затримки дитиною дефекації
 відчуття дитиною великих калових мас в фістулі прямої кишки
 в анамнезі виділення фекалій у вигляді товстого калового стовпу
 фрагментований ("бобовидний", "овечий") або твердий кал
 натуження під час акту дефекації
2. План обстеження
Діагностика ФЗ базується на ректальній манометрії. Додатковими методами діагностики є

дослідження на переносимість до білка коров’ячого молока, дослідження на целіакію, гіпотеріоз,
гіперкальціемію.
10// Хлопчик 10 років, протягом 6 місяців скаржиться на болі в животі ниючого характеру,
нудота, періодично турбують кашкоподібні випорожнення. З анамнезу відомо, що у хлопчик з 3
років спостерігається алергологом з приводу алергічного дерматиту. Під час огляду шкірні
покриви бліді, на верхніх кінцівках і на тулубі герпетиформна висипка у вигляді еритематозних
плям, везикул. Живіт при пальпації болючий в пілородуоденальній області, печінка збільшена на 2
см. Випорожнення 2 рази на добу, кашкоподібні, багато слизу. Проведено обстеження: ЗАК-
анемія, ФГДС – еритематозна дуоденопатія, проведена біопсія СОШ і СО ДПК. Гістологічне
дослідження біоптатів: СОШ –без патологічних змін, в біоптаті СО ДПК – наявність гранулем,
гіпотрофія власної пластинки СО ДПК.
1. Попередній діагноз.
Хвороба Крона
2. План обстеження
 клінічний аналіз крові: анемія, лейкоцитоз, прискорена ШЗЕ;

 біохімічне дослідження крові: підвищення гострофазових показників під час
загострення, диспротеїнемія (гіпоальбумінемія, гіпер-альфа-2-глобулінемія), зниження
рівня К, Р, фолієвої кислоти, вітамінів групи В і жиророзчинних вітамінів; дефіцит
мікроелементів: заліза, магнія, кальція, цинка.
 копрограма: стеаторея, позитивна проба Грегерсена
 ІФА визначення фекального кальпротектину, лактоферину
 ІФА: визначення антитіл до пекарських дріжджів Sacchаromyces cerevisiae (ASCA IgG и
IgA).
 ендоскопічне дослідження верхніх відділів ШКТ - езофагогастродуоденоскопія
 Рентгенологічне обстеження органів черевної порожнини є необхідним для діагностики
стенозу і/або пенетрацї кишечнику. Залежно від фази захворювання виділяють
нестенотичні та стенотичні ознаки. Нестенотичні ознаки мають переривчастий вигляд,
характеризуються ригідністю уражених ділянок, мозаїчністю зображення за рахунок
набряку, лінійних виразок, свищових ходів, проникнення контрасту за межі стінки
кишки у вигляді кишені або бахроми. Надалі з'являються стенотичні ознаки: знижується
або повністю зникає контрактильна здатність кишки, уповільнюється евакуація барію,
має місце нерівномірне звуження просвіту кишки до стану «шнурка», одночасно над
зоною звуження спостерігається значне її розширення;
 ендоскопічне дослідження (фіброколоноскопія): картина поліморфна і залежить від
ендоскопічної фази захворювання (інфільтрації, тріщини, рубцювання). За перебігом
процес може бути локальним і дифузним.
11// Хлопчик 16 років, протягом останнього року скаржиться на рідкі жовті випорожнення, іноді з
відсутність діареї вночі, імперативні позиви на дефекацію. Об'єктивно: Шкірні покрови
звичайного кольору, чисті. Живіт м'який, болючий при пальпації по ходу кишечнику, петлі
кишечнику спазмовані. Печінка не збільшена. Під час проведення ФГДС, УЗД, ректороманоскопії
патології не виявлено.

Синдром подразненого кишечнику.
газовані напої, квас, виноград, ізюм).
Препарати:
12// Хлопчик 15 років, протягом 2 місяців скаржиться на тупий, біль в бокових відділах живота,
виникає під час акту дефекації, метеоризм, чергування закрепів і діареї . Об'єктивно: Шкірні
покрови звичайного кольору, чисті. Живіт м'який, болючий при пальпації по ходу кишечнику,
петлі кишечнику спазмовані. Печінка не збільшена. Випорожнення 1 раз на добу, без патологічних
домішок. Під час проведення ФГДС, УЗД патології не виявлено, колоноскопія: біль при
інсуфляції повітрям, посилення судинного малюнка слизової, обкладення слизом, високі ригідні
складки фізіологічні сфінктери з підвищеним тонусом

Синдром подразненого кишечнику (колоноскопія: біль при інсуфляції повітрям, посилення
судинного малюнка слизової, обкладення слизом, високі ригідні складки фізіологічні
сфінктери з підвищеним тонусом)
При діареї :
а) препарати, що нормалізують перистальтику кишечнику (прокінетики) – мотиліум, тримебутин;
б) проносні, що мають гідрофільний ефект: ламінарид, натуролакс, мукофальк, форлакс, суха
морська
13// Хлопчик 12 років, знаходиться на диспансерному обліку у психіатра з 7 років, протягом

останніх 5 років скаржиться на затримку випорожнень до 1-2 разів на тиждень, з тривалою
натугою, відчуття неповного спорожнення кишечнику, зміна форми і характеру випорожнення:
тверді, сухі, типу «овечого», стрічкоподібний. Об'єктивно: Шкірні покрови звичайного кольору,
чисті. Живіт м'який, болючий при пальпації по ходу кишечнику, петлі кишечнику спазмовані.
Печінка не збільшена. Під час проведення ФГДС, УЗД патології не виявлено, колоноскопія: біль
при інсуфляції повітрям, посилення судинного малюнка слизової, обкладення слизом, високі
ригідні складки фізіологічні сфінктери з підвищеним тонусом

Синдром подразненого кишечнику (колоноскопія: біль при інсуфляції повітрям, посилення
судинного малюнка слизової, обкладення слизом, високі ригідні складки фізіологічні
сфінктери з підвищеним тонусом)
2. Призначте план обстеження
1. клінічний аналіз крові - у межах вікової норми;
2. клінічний аналіз сечі без особливостей;
3. копрологічне дослідження: наявність слизу, йодофільної флори
4. дослідження на фекальний кальпротектин (для виключення запальних захворювань
кишечнику)
5. серологічні тести для виключення целіакії
6. проведення Н2 водного дихального тесту для виключення дисахаридазної
недостатності, синдрому надмірного бактеріального росту (СНБР) в тонкому
кишечнику
7. ректороманоскопія (колоноскопія): біль при інсуфляції повітрям, можливе посилення
судинного малюнку слизової, високі ригідні складки фізіологічні сфінктери з
підвищеним тонусом;
8. ірігографія: скидання контрасту і поява симптому «шнура»;
9. манометрія: при балонному розтягуванні прямої кишки більш високі показники тиску;

а) препарати, що нормалізують перистальтику кишечнику (прокінетики) – мотиліум, тримебутин;
б) проносні, що мають гідрофільний ефект: ламінарид, натуролакс, мукофальк, форлакс, суха
морська капуста, дульколакс, поліетиленглюколь.

13 тема
1// Дівчинка 9 років потрапила в стаціонар з приводу болю у поперековій ділянці, часте
сечовипускання. Захворюванню передувало охолодження. На наступний день з’явився
головний біль, адинамія, біль в животі та поперековій ділянці, підвищення температури до
39° С. Наступні 4 дні гарячка продовжувалась, спостерігалися полакіурія, каламутна сеча.
Симптом Пастернацького позитивний з обох боків, більше зліва. Пальпація лівої нирки
болісна. Загальний аналіз крові: Hb – 140 г/л, Er – 4,5 х 1012/л, L – 10,5 х 109/л, п – 10%, с –
60%, л – 22%, м – 8%, ОЕ – 28 мм/год.Загальний аналіз сечі: білок – 0,09 г/л, L – покривають
все поле зору, Er – 1 в полі зору, бактерії – багато. Біохімічний аналіз крові: загальний білок –
72 г/л, СРБ – (++++), cеромукоїд – 0,3, сечовина – 4,3 ммоль/л. УЗД нирок: нирки розташовані
правильно, ліва – 107 х 42 х 13 мм, права – 94 х 37 х 13 мм. Ехо-сигнал від збиральної системи
змінений з обох боків, більше зліва, розширений. Посів сечі: висіяна кишкова паличка в
кількості 100 000 мікробних тіл/мл. Проба за Зимницьким: відносна щільність – 1,005 –
1,016, ДД – 530 мл, НД – 170 мл.
1. Обґрунтуйте діагноз.
Пієлонефрит. Характерний початок хвороби, температура тіла, клінічна картина та дані

лабораторно-інструментальних досліджень.
2. План подальшого обстеження дитини.

Екскреторної урографія, КТ цистографія, динамічна радіоізотопна нефросцинтіграфія з
непрямою мікціонною пробою, статична нефросцинтіграфія з Tc99-DMSA.
3. Консультації яких спеціалістів потребує дитина?
Стоматолог, отоларинголог.
2// У дитини 10 років – імперативні позови до сечовипускання, полакіурія, біль у

надлобковій ділянці з ірадіацією в промежину, біль наприкінці акту сечовипускання,
температура 37,4° С.
В загальному аналізі сечі – лейкоцитурія , бактеріурія – 105 мікробних тіл в 1 мл сечі, свіжа
еритроцитурія, протеїнурія – 0,033 г/л; в крові помірний лейкоцитоз, зрушення
лейкоцитарної формули вліво, ШОЕ – 17 мл/год.; УЗД нирок та біохімія крові – без патології.
1. Ваш діагноз.
Цистит
2. З яким захворюванням треба диференціювати в першу чергу.
Пієлонефрит, гострий апендицит при за очеревинному, ретроцекальному і тазовому

розташуванні червоподібного відростка.
3. Складіть план лікування.
1) Цефалоспорини перорально, „захищені” пеніциліни.
2) Уросептики – ко-тримоксазол, фурагин, фурамаг, нітрофурантоїн.
3) Монурал (фосфоміцин трометамол) призначають по 2 г; розчинити у воді, 1 раз на добу на

протязі 1-2 діб.
4) Місцево: інстиляції розчином фурациліну з подальшим введенням олій обліпихи або

шипшини; антибіотиків; розчином коларголу; фізіотерапія (електрофорез, НВЧ,
пелоїдотерапія).
5) Спазмолітики при больовому синдромі.
6) Фітотерапія (польовий хвощ, ягоди можевельника, листя брусники, толокнянки, звіробоя,

лист ортосифону, нирковий чай).
3// У дівчинки 7 років, що двічі лікувалася антибактеріальними препаратами з приводу

інфекції сечових шляхів, спостерігається рецидив лейкоцитурії, бактеріурії, підвищення
температури тіла до 38,5° С, біль у поперековій ділянці зліва.
1. Вкажіть можливу причину рецидиву. Нераціональне лікування, резистентний до

антибіотика збудник, відокремлене вогнище бактеріовиділення.
2. Яке дослідження необхідно провести в першу чергу для уточнення причини рецидиву
сечової інфекції? Мікційна цистоуретрографія
4// Хлопчик, 10 років, поступив в клініку зі скаргами на порушення апетиту, болі в животі.
Дитина від другої вагітності, що протікала на фоні нефропатії другої половини. У бабусі по
лінії батька гіпертонічна хвороба, зміни в сечі у вигляді протеїнурії і гематурії. У дідуся по
лінії матері сечокам’яна хвороба. У дитини 3 роки тому на фоні ГРВІ, яке протікало з
тривалим субфебрилітетом, була знайдена оксалатно-кальцієва кристалурія.В подальшому
аналізи сечі не робились. За тиждень до поступлення раптово з’явився біль в поперековій
ділянці зліва, підвищення температури до 38,50С, блювання. Стан дитини при поступленні
середньої тяжкості.Температура тіла 37,80 . Шкірні покрови чисті, набряків немає, „синці під
очима”. Живіт м’який, при глибокій пальпації відмічається болючість по ходу сечоводів.
Випорожнення із кишок і сечовипускання в нормі. Загальний аналіз крові: Нв – 110 г/л , Ер.
– 4,5 • 10 12/л , Лейк – 12,8 • 10 9/л , п/я – 6%; с – 70%; е – 1%; л – 18%; м– 5%, ШОЕ – 18
мм/год. Загальний аналіз сечі: білок – 0,099 ‰, лейкоцити – 20 – 25 в п/з, питома вага -
1,030 слиз – велика кількість. Бактеріологічний аналіз сечі: отриманий ріст E.coli - 100000
КУО/мл. Біохімічний аналіз сечі: титраційна кислотність – 72 ммоль/добу (N – 48-62) аміак –
110 ммоль/добу (N – 30-65), фосфор – 60,7 ммоль/добу (норма 19-32), оксалати – 270 ммоль/
добу (N – 90-135), сечова кислота – 14,5 ммоль/добу (норма 0,48-6,0), кальцій – 10
ммоль/добу (норма 1,5-4). Екскреторна урографія: пієлоектазія зліва.
1. Який діагноз? Вторинний хронічний пієлонефрит на фоні оксалатнокальцієвої

кристалурії, період загострення, ГІФИ
2. Який план терапії?
-Режим ліжковий, напівліжковий (на період вираженої активності мікробно-запального

процесу)
-дієта: стіл №7, дієта з обмеженням продуктів, які сприяють оксалурії, уратурії, кальціурії.
водний режим (слаболужні мінеральні води, морс із журавлини) - антибактеріальна терапія
10-14 днів (цефтріаксон 75 мг/кг/добу, аугментін 30 мг/кг/добу)
-протирецидивна терапія 6-9 місяців: бісептол по 2 мг/кг/добу за триметопримом
-реосорбілакт в/в крапельно по 200 мл через день №5
-ентеросгель 1 стол. ложка х Зр/добу №5-7
-вітамін Е 1 мг/кг/добу, курс 3-4 тижні.

5// Дівчинка, 8 років, поступила в нефрологічне відділення зі скаргами на підвищену
стомлюваність, болі в животі та попереку, лихоманку. Дівчинка від першої вагітності, з
токсикозом другої половини, пологів на 39-му тижні. Період новонародженості без
особливостей. До 1 року не хворіла. В подальшому розвивалась добре. В подальшому хворіла
5-6 разів в рік ГРВІ, зі слів матері 2-3 рази були зміни в аналізах сечі, але які вона не може
згадати, лікування з цього приводу не проводилось. За 4 дні до поступлення в клініку
відмічався підйом температури до 38,50С, одноразове блювання, болі в животі. При
поступленні: стан тяжкий, високо лихоманить, шкірні покриви чисті, слизові оболонки сухі.
В легенях – везикулярне дихання, хрипів немає. ЧД – 22 за хв. Тони серця ясні, шумів немає.
ЧСС 118 ударів за хвилину. Живіт м’який, болючий в біляпупковій ділянці. Печінка + 1 см з–
під реберного краю. Загальний аналіз крові: Нв – 118 г/л , Ер. – 4,6 • 10 12/л, Лейк – 14,5 • 10
9/л , п/я – 7%; с – 69%; л – 22%; м – 2%; ШОЕ – 25 мм/год. Загальний аналіз сечі: білок –
сліди, відносна щільність – 1010, лейкоцити – 1/2поля зору , еритроцити –1-2 в п/з.
Біохімічний аналіз крові: загальний білок 75,9 г/л; сечовина – 6,32 ммоль/л,
1. Який діагноз?
Гострий пієлонефрит
2. Яке дообстеження треба провести?
Посів середнього струменя сечідля бактеріологічного дослідження та
бактеріонрамми, УЗД органів сечовидільної системи, цистографія КТ
3. Який план терапії ?
Для попередження перманентного ниркового ураження проводиться
довенне уведення антибіотиків впродовж перших 48 годин. Далі терапія
повинна бути адаптована у відповідності до стану пацієнта
Рекомендують рясне пиття
Антибактеріальні препарати першого вибору для ступінчастої терапії однієї
групи: цефотаксим , цефтріаксон, цефоперазон , цефтазидим, 3-4 дні і потім
цефподоксим проксетіл (цефодокс) , або цефіксим (наприклад цефікс) 7-10
діб .Якщо передбачається грампозитивна флора, доцільне застосування
аміноглікозиду вкомбінації з ампіциліном або з амоксициліном +
клавуланова кислота.
Дезінтоксикаційна та протизапальна терапія(парацетамол, ібупрофен…)
6// Хлопчик, 7 міс, госпіталізований в клініку в тяжкому стані з виразним інтоксикаційним

синдромом, зі скаргами на сухий кашель, осиплість голосу, блювання, лихоманку 39о С.
Аналіз крові: еритроцити 3,62, Нв -85г/л, ретикулоцити 4%, лейкоциті -27,4, Е-2%,п -22% с-
41%, лімф.-23%, м.-114%,ШОЕ-26мм/год. Біохімічний аналіз крові: Сечовина крові 3,6
ммоль/л, креатинин 63,0 мкмоль/л, глюкоза 4,0 ммоль/л, АСТ-28,5 Од, АЛТ-24,9 Од,
білірубін- 7,0 мкмоль/л, загальний білок -53 г/л, СРБ+++
Дослідження крові на прокальцитонін-0,566 (N-0,089). Аналіз сечі: колір –

жовтий, реакція -лужна, білок- 0,066г/л, лейкоцити 60-70, еритроцити 3-4 в
полі зору. УЗД ОЧП. Заключення: дифузні зміни паренхіми печінки.
Збільшення правої долі печінки. Реактивні зміни підшлункової залози.
Збільшення розмірів правої нирки -9,1х4.9см. паренхіма 15мм.
1. Який діагноз?
Гострий пієлонефрит.
Для попередження перманентного ниркового ураження проводиться
довенне уведення антибіотиків впродовж перших 48 годин. Далі
терапіяповинна бути адаптована у відповідності до стану пацієнта
Рекомендують рясне пиття
Антибактеріальні препарати першого вибору для ступінчастої терапії однієї
групи: цефотаксим , цефтріаксон, цефоперазон , цефтазидим, 3-4 дні і потім
цефподоксим проксетіл (цефодокс) , або цефіксим (наприклад цефікс) 7-10
діб .Якщо передбачається грампозитивна флора, доцільне застосування
аміноглікозиду вкомбінації з ампіциліном або з амоксициліном +
клавуланова кислота.
Дезінтоксикаційна та протизапальна терапія(парацетамол, ібупрофен…)
3. Консультації яких спеціалістів потрібні в даному випадку?

Консультація гастроентеролога
7. Дівчинка 3 років. Народилась від 1 вагітності, яка перебігала з токсикозом, в першій

половині вагітності мати перехворіла на грип. Маса при народженні – 2 500 г. В 3 міс і в
1р.,2міс хворіла на пневмонію, часті ГРЗ, інфекція сечових шляхів у 4 міс., часті
вульвовагініти. В 3 міс діагностована вада серця, погано набирає масу , бліда часом
відмічається субфебрилітет. Направлена на обстеження до стаціонару. Об’єктивно: бліда,
маса тіла 11 кг, численні шийні лімфовузли, мигдалики збільшені. Над легенями
укорочення перкуторного тону між лопатками і під правою лопаткою. Границі серця
розширені вліво, над усіма точками грубий систолічний шум. АТ 90/50 печінка + 2,5 см.
Зовнішні статеві органи розвинені правильно, слизова великих і малих губ гіперемована.
Аналіз крові. Еритроцити – 3 200 000, Нв-70 г/ л, лейкоцити-8000, е-3, п-1, с-45, л-46, м-5.
ШОЕ- 8 мм/год. Загальний аналіз сечі:білок- сліди, лейкоцити 10-20 в п/з, еритроцити-
поодинокі.
1. 1. Імовірний діагноз Пієлонефрит хронічний, загострення
2. Діагностика : декілька аналізів сечі, аналіз сечі за Нечипореном, проба за Зимницьким,

посів сечі, визначення бактеріурії, сеча на ВК, Сечовина , креатиніи , білок і його фракції у
сироватці крові. УЗД нирок, за необхідності екскреторна орографія.
3. Особливості випадку У дівчинки природжена вада серця, відстає у фізичному розвиткові, в

анамнезі «інфекція сечових шляхів». Не виключено, що у дівчинки хронічний пієлонефрит
розвинувся на тлі природженої аномалії.
4. Консультація гінеколог, хірург.
8 Дівчинка, 2 міс. У місячному віці перенесла пневмонію, лікувалась в стаціонарі 2 тижні,

виписана в задовільному стані, із нормальною температурою. Після виписки дівчинка іноді
зригувала, бліда, апетит знижений, погано прибавляє в масі, нестійкий стілець, періодично
температура 37,3. В загальному аналізі сечі : білок 0,33 г /л, лейкоцитів-10-12 в полі зору.
1. Імовірний діагнозГострий гломерулонефрит
2. Які додаткові обстеження необхідні для уточнення діагнозу УЗД, цистоуретрографія,

екскреторна урографія, бактерілогічний посів сечі, огляд зовнішніх статевих органів, побу за
Нечипоренком, визначення бактеріурії
9// Дівчинка 3 роки 2 міс. Третій раз за останній рік звертається до лікаря зі скаргами на
підвищення температури і болі в животі, При огляді бліда, зниженого харчування. З боку
серця і легенів патології не виявлено, живіт м’який. Печінка +1,5 см. У загальному аналізі
сечі: 70-80 лейкоцитів у полі зору, еритроцити 1-2. УЗД нирок аномалій не виявило.
Питання:
1. Яке з обстежень буде найбільш інформативним для вирішення ґенезу лейкоцитурії
Необхідно перш за все з’ясувати причини лейкоцитурії, кількісно її оцінити та встановити

топіку запального процесу. Першим кроком на шляху цього діагностичного пошуку є
проведення УЗД нирок і обов’язково – сечоводів і сечового міхура (з оцінкою наявності
залишкової сечі). Вже під час проведення УЗД може бути виявлена та чи інша аномалія
розвитку сечової системи, яка ускладнилася інфекційно-запальним процесом і визначає
напрямок подальших дій уролога. Якщо ж при УЗД констатують нормальну ехографічну
картину нирок і сечових шляхів, наступним етапом діагностики є виключення наявності у
дитини міхурово-сечовідного рефлюксу. Для цього виконують цистографію – рентгенівське
дослідження сечового міхура. За наявності рефлюксу залежно від його вираженості
проводять консервативне, ендоскопічне або оперативне лікування. Якщо на цистограмі
немає ознак рефлюксу, слід оцінити функціональний стан сечового міхура. Треба розпитати
батьків, чи спостерігається у дитини енурез, денне неутримання сечі, часте сечовипускання
та інше, провести визначення функції сечового міхура шляхом реєстрації добового ритму
частоти та об’єму спонтанного сечовипускання. Таким чином, головне завдання під час
обстеження – встановити, за яких ознак у дитини розвивається інфекційно-запальний
процес, тому що від цього залежить вибір тактики лікування і його ефективність.
2. За яких умов можливе його проведення?
При наявності інфекційно-запального процесу ( лейкоцитурії невизначеної етіології)
10// Хлопчик, 1,5 р. Поступив у клініку зі скаргами на поганий апетит, підвищення

температури вечорами до 37,2, зміни в аналізах сечі. За два тижні до поступлення хлопчик
захворів на ГРВІ, яка ускладнилась пневмонією. Лікувався вдома, отримував пеніцилін.
Клінічні прояви пневмонії ліквідувалися через 10 днів, але у дитини зберігалася
температура – 37,2-37,4. Був зроблений аналіз сечі. Виявлені сліди білка, лейкоцитурія до 40
у полі зору, мікрогематурія. Раніше під час профілактичних обстежень у дитячому садочку
патологічних змін сечі не було. Анамнез життя без особливостей. При огляді виражених
відхилень від норми з боку органів і систем не виявлено.
1. Імовірний діагноз
Пієлонефрит
2. Причина захворювання
Перенесена ГРВІ , яка ускладнилась пневмонією
3. Які додаткові обстеження необхідні.
• Дослідження для оцінки функціонального стану нирок:
• Рівень креатиніну, сечовини в крові, контроль діурезу- проба за Зимницьким. (кількості

сечі, що виділяється за добу), дослідження pH, виділення амміака.
• Інструментальні дослідження:
• Ультразвукове дослідження (УЗД) органів сечової системи, рентгеноконтрастне

дослідження.
4. Тактика чергового лікаря при призначенні антибактеріальної терапії.
При їх призначенні слід враховувати:
•- відсутність нефротоксичності;
•- чутливість штамів уринокультур;
здатність створювати терапевтичні концентрації в сечі
особливості перебігу захворювання ( наявність обструкції);
•- реакцію сечі хворого;
•- синергізм та антагонізм різних антибіотиків.
Лікування розпочинають з в/в чи в/м уведення антибіотика,
• Парентеральне уведення продовжують 24 – 36 год. Після нормалізації температури тіла.
Стартові препарати для дітей 1 – 3 років:
Цефалоспорини Ш покоління:
цефтазидим, цефтріаксон, цефотаксим, цефоперазон 50 –100 мг/кг у 2 прийоми
Аміноглікозиди: амікацин 10-15 мг/кг,
нетилміцин 4-6 мг/кг,
гентаміцин 3-8 мг/кг
тобраміцин 4-6 мг/кг
Стартові препарати для дітей після 3 років:
• “захищені” пеніциліни: аугментин, амоксиклав
( амоксицилін/клавуланат) – 20 –45 мг/кг;
ампісульбін, уназін ( амоксицилін/сульбактам )– 150 мг/кг
• -цефалоспорини П покоління:
цефуроксим ( зіннат) чи цефаклор, 20-40 мг/кг;
цефамандол чи мефоксин, 50-100 мг/кг
• -цефалоспорини Ш покоління
11// 23-місячна дівчинка була принесена до відділення невідкладної допомоги з

лихоманкою і болем в животі. Позавчора мати помітила, що у дитини з’явився біль в животі
і вона почала плакати, під час сечопуску. Мати також відмітила лихоманку і поганий запах
сечі, невелику кількість крові в сечі. При огляді дівчинки температура становить 38,9 ° C
(102 ° F), артеріальний тиск 96/62 мм рт. пульс 130 / хв, та дихання 20/хв. Під час
обстеження виявлено біль в надлобковій ділянці і позитивний симптом Пастернацького
зліва.
Результати аналізу сечі : Питома вага 1,013, pH 6,8, білок немає, кров помірна
кількість, глюкоза немає, кетонові тіла немає, лейкоцитарна естераза позитивний
тест, нітрити позитивний тест, бактерії помірна кількість, лейкоцити 50 у полі
зору,еритроцити 20-30 у полі зору, циліндри немає, кристали немає. Посів сечі був
зроблений і доставлений у лабораторію і дитина почала курс пероральних антибіотиків. Її
симптоми поліпшились протягом 48 годин.
Який з наступних кроків є найбільш підходящим в лікуванні цього пацієнта після

завершення антибіотикотерапії?
A. Профілактичне лікування антибіотиками
B. Ультразвукове дослідження нирок та сечового міхура і цистоуретрограма

C. Ультразвукове дослідження нирок та сечового міхура
D. Повторний посів сечі після завершення пероральних антибіотиків
E. Цистоуретрограма
12// 4-річний хлопчик доставлений до приймального відділення каретою швидкої

допомоги із скаргами на лихоманку (температура тіла 39,90С), пропасницю з профузним
потовиділенням, виразну слабкість, дратівливість, одноразове блювання, абдомінальний
біль. АТ становить 75/45 мм рт/ст., ЧСС - 115 уд/хв., ЧД - 22/хв. При пальпації виявлено
чутливість у правому костовертебральному кутку. Результати лабораторних досліджень:
ЗАК: лейкоцити - 20 х 109/л, Нв - 140 г/л, еритроцити - 3,9 х 1012/л, тромбоцити - 230 х
109/л, ШОЕ - 25 мм/год.; біохімічний аналіз крові: креатинін - 0,05 ммоль/л, сечовина - 3,5
ммоль/л; загальний аналіз сечі: сеча с/ж кольору, каламутна, білок, кетонові тіла, глюкоза
відсутні, лейкоцити - 70 у п/з, бактерії - ++++, еритроцити - 1 - 3 у п/з. Взято мазки крові та
сечі для культурального дослідження і визначення чутливості до антимікробних засобів.
Якою повинна бути подальша терапевтична тактика?
A. Емпірична терапія пероральним антибіотиком
B. Емпіричне парентеральне введення антибіотику
C. Ультразвукове дослідження нирок
D. Проведення мікційної цистоуретрографії
E. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини
13// 14-річна дівчинка звернулася до лікаря зі скаргами на підвищення температури до

37,6, слабкість, ниючі болі у поперековій ділянці, які турбують протягом 3 днів. Подібний
стан траплявся вже 6 разів протягом останніх 4 років. Раніше дитину лікували
антибіотиками з позитивним клінічним результатом. В аналізі крові виявлено
нейтрофільний лейкоцитоз, прискорення зсідання еритроцитів. В аналізі сечі лейкоцити
покривають все поле зору, білок сечі 0,9 г/л. На екскреторній урографії виявлено
булавоподібне розширення чашечки правої нирки з ділянками її зморщування.
Який стан спричинив дані зміни?
A. Гідронефроз
B. Хронічний гломерулонефрит
C. Нефросклероз
D. Полікістоз нирок
E. Хронічний пієлонефрит
14 тема
ГН. ХНН. Задача 1. Хлопчик 7 років потрапив до відділення зі скаргами

на в’ялість, зменшення діурезу, червоний колір сечі. Два тижні тому
переніс інфекцію верхніх дихальних шляхів. При огляді шкіра бліда,
пастозність повік та гомілок. В легенях хрипів немає. Тони серця звучні,
ритмічні.. АТ 125/80 мм рт. ст., ЧСС – 85/хв.. Живіт м’який, печінка +1 см.
Симптом Пастернацького негативний з обох боків. За добу виділив 250 мл
сечі. Загальний аналіз крові: Hb-120 г/л, лейкоцити – 9,2 х 10 9 /л, n-
6%, с-71%, л-18%, м-4%, ШОЕ – 25 мм/год. Загальний аналіз сечі: білок –
1,2 г/л, еритроцити – змінені, вкривають все п/з; лейкоцити – 6-8 в п/з,
гіалінові циліндри – 1-2 в п/з. Біохімія крові: загальний білок - 62 г/л,
холестерин – 3,1 ммоль/л, сечовина – 7,2 ммоль/л, креатинін – 70,0
мкмоль/л, калій – 4,1 ммоль/л, натрій -135, кальцій – 2,5 ммоль/л; АСЛО -
підвищений. УЗД нирок: патології не виявлено.
1.Ваш діагноз.
2. Механізм гіпертензії.
3. Тактика лікування?
1. Гострий постстрептококовий гломерулонефрит з нефритичним
синдром, первинний. Активність ниркового процесу - період початкових
проявів. Ускладнення ГПСГН - ренальна гостра ниркова недостатність
стадії Risk (Класифікація гострого пошкодження нирок ГПН по класам
RIFLE (2004)).
2. Гіпертензія – при зменшенні клубочкової фільтрації, як захисний
механізм, підвищується синтез реніну юкстагломерулярними клітинами.
Ренін взаємодіє з білком крові ангіотензиногеном, утворюючи
ангіотензин-І, що далі перетворюється на – ангіотензин-ІІ. Ангіотензин-ІІ
– міцний вазоконстриктор, крім того, стимулює секрецію альдостерону →
затримка натрію, води → збільшення об’єму циркулюючої крові.
Отже, АГ виникає внаслідок - підвищеного загального периферичного
судинного опору + збільшення об’єму циркулюючої крові.
3. Лікування ПСГН. Специфічного лікування не потрібно.
Симптоматичне лікування з приводу нефритичного синдрому.
Антибактеріальна терапія, щоб попередити
поширення нефритогенних штамів стрептокока. Ефективність ГК не
доведена.
Базисна терапія . Дієта. Обмеження білків, натрію та води (в період
активності
ниркового процесу) з поступовим розширенням. Дотримання щадного
режиму, постільного режиму (до усунення екстраренальних симптомів ) –
не менше 2 – 3 тижнів.
o Антибактеріальна терапія призначається строком на 2-4
тижні. Полусинтетичні пеніциліни, макроліди,
цефалоспоріни II-III покоління (дози коригуються при
нирковій недостатності – ½ - 1/3 добової дози). Паралельне
застосування антигістамінних препаратів I-II покоління.
o Сечогінні препарати - петльові діуретики.
o Гіпотензивні препарати - інгібітори
ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), антагоністи
ангіотензивних рецепторів (АРА) II.
o Відновлення функції нирок. При порушенні азотовидільної
функції нирок проводиться інфузійна терапія сольовими
розчинами з форсуванням діурезу, ентеросорбція
(ентеросгель, інші), призначаються препарати, що
знижують вміст азотистих речовин в крові (кетостерил,
леспенефрил, тощо).
o Антикоагулянти - гепарин, тіклопідін (тіклід), гепарини з
низькою молекулярною вагою.
o Вітаміни А і Е строками по 2 тижні –2 місяці .
o У випадках швидкопрогресуючого Гн може бути ефективна
імуносупресивна терапія.
Задача 2. Хлопчик 10 р. Інфекція верхніх дихальних шляхів 2 тижні тому з

наступними періодами блювання, болем у животі. Анурія на момент
госпіталізації. Креатинін сироватки крові 350 мкмоль/л. Дуже низький
рівень С 3 , АСЛО підвищений. Після лікування через 10 днів: креатинін
сироватки крові 90 мкмоль/л, мікрогематурія, протеїнурія – 0,066 г/л.
1. Ваш діагноз.
Гострий постстрептококовий гломерулонефрит. Гостра ниркова
недостатність, клас F
2. Які морфологічні зміни в нирках типові для даного випадку.
Гістологічна картина характеризується ендокапілярним
проліферативним ГН з відкладанням імуноглобулінів та комплементу на
території клубочків. При електронній мікроскопії виявляються
субепітеліальні депозити у вигляді горбикі.
3. Визначте тривалість диспансеризації .
Спостереження нефрологом та педіатром 5 років від початку повної
клініко-лабораторної ремісії. Раз на рік – повне комплексне обстеження в
стаціонарі для контролю за станом функції нирок. Систематичне
лікування хронічних вогнищ інфекції.
Профілактичні щеплення протипоказані впродовж всього періоду
диспансерного спостереження. Їх призначають тільки за
епідпоказаннями. При травмі вводять правцевий анатоксин, при
контакті з вірусним гепатитом – імуноглобулін.
ГН. ХНН. Задача 3. Дівчинка 7 років, доставлена в клініку на 3-й день

захворювання зі скаргами на головний біль, набряклість обличчя, гомілок,
появу сечі у вигляді, м’ясних помиїв”. При огляді виявлено набряки ніг та
обличчя. На шкірі гомілок, передпліч ділянки гіпопігментації після
перенесеного 6-7 тижнів тому інфекційного захворювання шкіри.
ЧСС=90/хв; АТ 130/85 мм рт.ст.
Сечовипускання безболісне. Сеча має вигляд “м’ясних помиїв”. Загальний
аналіз крові: Нв – 125 г / л , Ер.– 4,3 • 10 12 / л , Лейк – 10,3 • 10 9 / л , п/я –
5%; с 60%; е – 5%; л – 24%; м – 6%,ця ритмічні ШОЕ – 20 мм/год.
Загальний аналіз сечі: кількість – 70 мл, колір – червоний, прозорість –
неповна, реакція –кисла, відносна густина – 1023, білок – 0,99 г/л,
еритроцити – змінені, вкривають все поле/зору,
лейкоцити – 10-15 в п/з.
1. Який попередній діагноз?
2. Яке дообстеження треба провести для підтвердження діагнозу ?
3. Яке обстеження необхідно провести для встановлення функції нирок
Пепередній діагноз: Гострий гломерулонефрит з нефритичним
синдромом.Період початкових клінічних проявів.
Дообстеження: Біохімія крові визначення вмісту в сироватці крові
креатиніну, сечовини, натрію, калію, холестерину, загального білка і
білкових фракцій
Коагулограма
Імунотурбдіметрія на компонент комплемента С3 в сироватці крові.
Серологічне дослідження на антитіла до 5 стрептококових антигенів
Щоденне визначення діурезу
ЕКГ
УЗД нирок
Для встановлення функції нирок необхідно визначити ШКФ за формулою
CKD-EPI чи Реберга-Тареева
Задача 4 . Хлопчик, 9 років поступив в гематологічне відділення з приводу

гіпохромної анемії нез’ясованої етіології. Розвиток в ранньому віці - без
особливостей. Спадковість не обтяжена. У віці 6 років з’явились
полідипсія і поліурія. В 7 років вперше виникли скарги на свербіж шкіри і
зниження концентрації гемоглобину до 100г/л. З цього часу самопочуття
поступово погіршувалось,періодично виникали нудота, блювання,
зростала анемія.( Hb – 87г/л ), спостерігалась невелика протеїнурія ( 0,33 –
0,66г/л ), зниження щільності сечі до 1,003. Зростаючу анемію, нудоту,
блювання зв’язували з глистною інвазією, гастритом, виразкою шлунка
хронічним лейкозом, наявність яких не була підтверджена. Під час огляду
у дитини відмічаються свербіж шкіри, блідість, нудота. При аускультації
серця – тони серця ритмічні, звучні; ЧСС – 78 за хвилину. АТ- 130/60 мм
рт.ст. Аналіз крові: Hb - 83 г/л; еритроцити 2,6 , 10 12 /л; креатинін 0,466
ммоль/л; Швидкість клубочкової фільтрації 22 мл/хв . 1,73м 2 ;
максимальна щільність сечі 1006 при діурезі 1180 мл/добу; добова
протеїнурія 0,1 г. При ультразвуковому дослідженні нирок: розмір правої
нирки – 7,0 . 4,2 см , лівої 6,5 . 4,2 см. (зменшені)
1. Встановити діагноз Хронічна хвороба нирок. 4 стадія
2. Які діагностичні критерії визначають діагноз в даному випадку?
Швидкість клубочкової фільтрації < 60мл/хв, протеїнурія, зниження
щільності сечі, низький рівень гемоглобіну, велика кількість креатиніну,
зменшені розміри нирок.
3. Що є головною причиною анемії в даному випадку? Зменшення синтезу
еритропоетину → зменшення синтезу гемоглобігу
ГН. ХНН. Задача 5 . Дівчинка 13 р. Слабкість впродовж останніх 2-х міс.

Макрогематурія , що з’явилася 2 тижні тому. Під час огляду: помірні
генералізовані набряки. Артеріальний тиск- 140/90 мм.рт.ст., ЧСС-94/хв,
ЧД - 20/хв, дихання везикулярне. Живіт м’який, безболісний, печінка +3см.
Діурез 350мл. Обстеження: аналіз крові загальний: лейкоцити- 7,3· 10 9 /л,
еритроцити - 2,9·10 12 /л, Hb – 90г/л, ШЗЕ-40 мм/год. Аналіз сечі
:протеїнурія – 5,1г/л , еритроцити змінені – на пів-поля зору,
еритроцитарні циліндри 3-4. Біохімія: загальний білок - 48 г/л ),
холестерин - 7,8 ммоль/л, креатини сироватки крові- 160 мкмоль/л АСЛО
– негативний. Негайно почата терапія. Проведена біопсія нирки при
малому збільшенні простір капсули Шумлянського –Боумена заповнено
півмісяцями. Виявлена ексудація фібрину в простір капсули Шумлянського
–Боумена.
1. Який попередній діагноз захворювання?
Екстракапілярний гломерулонефрит
2. Які клінічні синдроми захворювання визначаються у
дитини?
Нефротичний синдром з макрогематурією та артеріальною
гіпертензією
3. Який перебіг захворювання з урахуванням клінічних і
морфологічних досліджень? Швидкопрогресуючий
4. Тактика лікування:
1. Госпіталізація, режим — ліжковий;
2. Дієта — обмеження рідини та солі, білків тваринного
походження , гіпохолестеринова дієта.
3. Лазикс 2-5 мг/кг
4. Лізиноприл 0,07 мг/кг х 2, в/в введення
5. Преднізолон 3-4 мг /кг в/в введення
6. Циклофосфан 10-12мг/кг 1 раз на тиждень
7. Гепарин в дозі 100-300 Од/кг під контролем ПТІ/МНО
ГН. ХНН. Задача 6. Хлопчик, 10 р. з еритроцитурією та протеїнурією, що виявлена 3

дні тому поступив в клініку зі скаргами на слабкість, головний біль, нудоту. 3 тижні
тому лікувався з приводу загострення хронічного тонзиліту. Під час огляду хлопчик
в'ялий, неактивний, спостерігаються позиви до блювання, одноразове блювання.
Відмічається блідість шкіри, периорбітальні набряки, пастозність гомілок. ЧСС - 24
за 1 хв. В легенях вислуховується жорстке дихання, провідні хрипи. ЧСС - 108 / хв.,
тони серця звучні. Артеріальний тиск 130/70 мм.рт. ст. Живіт м'який при пальпації,
печінка біля краю ребрової дуги. Сечовипускання вільне , безболісне, сеча червоного
кольору. Аналіз крові: Ер. –3,7· 10 12 /л, Hb – 110 г/л, ШЗЕ – 30 мм/год, Le – 10 · 10 9 /л,
еоз. – 2, нейтрофіли – 58, лімфоцити – 31, моноцити – 8, базофіли – 0,5%, сечовина
14,3 ммоль/л, креатинін – 0,145 ммоль/л, загальний білок – 65,4 г/л, альбуміни 52%,
глобуліни 48%, α 1– 4, α 2 – 10, β – 12, γ – 22. Аналіз сечі: колір - м'ясних помиїв, питома
вага – 1010, реакція – кисла, білок – 1,0 г/л, Le – 10-12 в п/з, еритроцити. – покривають
все поле зору,
1. Ваш діагноз? Постстрептококовий гломерулонефрит
2. Яке дообстеження треба провести для уточнення діагнозу?
• визначення вмісту в сироватці крові креатиніну, сечовини, натрію,
калію, холестерину, загального білка і білкових фракцій);
коагулограми, рівня фібриногену, протромбіну;
• визначення вмісту компоненту комплемента С3 в сироватці крові.
● Серологічне дослідження на антитіла до 5 стрептококових антигенів
(стрептолізін-О, стрептокіназа, гіалуронідаза, дезоксирібонуклеаза В і
НАД+нуклеотідаза) -позитивний результат більш ніж в 95% в тих, що
перенесли фарингіт.
● щоденне визначення діурезу та кількості випитої рідини;
● щоденне вимірювання АТ;огляд очного дна;
● ЕКГ;
● УЗД нирок.
3. Яке лікування слід призначити?
1. Режим — ліжковий
2. Дієта — обмеження рідини та солі, білків тваринного походження .
3. Антибіотики ( оптимально-захищені пеніциліни) .
4 При набряках— діуретики: лазикс, фуросемід, гіпотіазид, урегіт та ін.
5. Інгібітори АПФ і блокатори рецепторів ангіотензину, які знижують рівень
протеїнурії незалежно від гіпотензивного ефекту
Задача 7. Хлопчик, 9 років госпіталізован в гематологічне відділення з приводу

гіпохромної анемії нез’ясованої етіології. Розвиток в ранньому віці - без особливостей.
Спадковість не обтяжена. У віці 6 років з’явились полідипсія і поліурія. В 7 років вперше
виникли скарги на с вербіж шкіри і зниження концентрації гемоглобину до 100г/л. З
цього часу самопочуття хлопчика поступово погіршувалось, періодично виникали
нудота, блювання, зростала анемія. ( Hb – 87г/л ), спостерігалась невелика протеїнурія
( 0,33 – 0,66г/л ), зниження щільності сечі до 1,003. Зростаючу анемію, нудоту,
блювання зв’язували з глистною інвазією, гастритом, виразкою шлунка, хронічним
лейкозом, наявність яких не була підтверджена. При поступленні в клініку у дитини
відмічаються свербіж шкіри, блідість,
нудота. Над легенями при перкусії - ясний легеневий звук; при аускультації –
везикулярне дихання ;частота дихань – 18 за хвилину. Границі серця не зміщені; При
аускультації серця – тони серця ритмічні, звучні; частота серцевих скорочень – 78 за
хвилину. Артеріальний тиск 130/60 мм рт.ст. Живіт м’який , печінка не виступає з-під
краю реберної дуги. Аналіз крові: Hb - 83 г/л; еритроцити 2,6 , 10 12 /л; креатинін 0,466
ммоль/л; сечовина 23,5 ммоль/л. Швидкість клубочкової фільтрації 22 мл/хв . 1,73м 2 ;
максимальна щільність сечі 1006 при діурезі 1180 мл/добу; добова протеїнурія 0,1 г.
При ультра звуковому дослідженні нирок: розмір правої нирки – 7,0 . 4,2 см , лівої 6,5 .
4,2 см.
1. Встановити діагноз.
2. Які діагностичні критерії визначають діагноз в даному випадку?
3. Що є головною причиною анемії в даному випадку?
4. Тактика лікування.
1. Хронічна ниркова недостатність,ІV некомпенсована стадія,тотальна.
2. Критерії ХНН:
• рівень швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) до 30 мл/хв. на 1,73 м 2;
• рівень креатиніну в сироватці крові у віці: до 3 років - вище 0,120 ммоль/л; 3-10 років -
вище 0,150 ммоль/л; 10-16 років— вище 0,180 ммоль/л;
• тривалість азотемії і зниження швидкості клубочкової фільтрації більше 6 міс.( у
нашому випадку ретроспективно припускаємо так,враховуючи тривалість симптомів)
3. Патогенез анемії при ХНН : А-я є результатом впливу уремічних токсинів на
кістковомозкове кровотворення, дефіциту ниркового еритропоетину, надмірн. к-ті
інгібіторів еритропоезу, скорочення часу перебування еритроцитів у гемоциркуляції.
Змінюється при цьому і функціональна активність еритроцитів.
4. Терапія:
1) Дієта: висококалорійна дієта (35-80 ккал/кг маси залежно від віку), збільшення
кількості жирів за рахунок рослинних;обмеження кількості білка: 0,9-1,0 г/кг/добу(але
не менше 20 г/доб)
2) Виведення уремічних токсинів та шляхом:
*ентеропасажу (наприклад, дуфалак, нормазе),
*збільшення навантаження per os цитратними сумішами (цитрат кальцію)
*призначення оральних сорбентів(ентеросгель, белосорб, активоване вугілля)
*застосування незамінних амінокислот (аміностерил, кетостерил)
3)регуляція порушень водно-електролітного балансу, рівноваги кислот і лугів. Корекція
метаболічного ацидозу проводиться введенням гідрокарбонату, цитрату натрію,
лужних
мінеральних вод;
4)Корекція анемії:рекомбінантний бета еритропоетин (рекормон): підшкірно початкова:
80-100 ОД/кг 1-3 р/тж ,максимальна: 300 ОД/кг в 1-3 р/тж(визнач-ся за оцінкою
ефективності терапії ер-м)
Оцінка ефективності терапії еритропоетином проводиться щомісячно:
Показник Динаміка Подальші заходи
Hb, Ht,
Ретикулоцити
приріст Hb↑12 г/л та
Ht↑2-4%
дозу збільшити на 25%-50%
нормалізація Hb дозу зменшити на 25% та подовжити без
обмежень в тривалості
співвідношення
еритропоетин/Hb
<↑10 відміна в зв`язку з неефективністю
Задача 8.
Дівчинка, 13 р. Слабкість впродовж останніх 2 міс. При обстеженні виявлений неповний
нефротичний синдром з гематурією. Креатинін сироватки крові 90 мкмоль/л. Почата
преднізолонотерапія. Встановлена стероїдорезистентність впродовж 4-х тижнів.
Неселективна протеїнурія в межах 6 г/л. Проведена біопсія нирки: імуногістохімія на
IgG визначила зернисті депозити на базальній мембрані. Електронна мікроскопія
підтвердила що зовнішня поверхня базальної мембрани
вкрита електронно-щільними депозитами.
Що таке неповний нефротичний синдром?
Це клініко-лабораторний симптомокомплекс, що включає масивну протеїнурію (більше
2,5 г / добу), гіпопротеїнемію (менше 40 г / л), гіпоальбумінемію (менше 30 г / л) і
гіперліпідемію, що характерні для повного нефротичного синдрому, але виключає
наявність набряків, або при якому відсутністні 1-2 ознак, характерні для повного
нефротичного синдрому.
Який діагноз?
Гостра ниркова недостатність І ступеня.Первинний мембранозний гломерулонефрит,
період загострення, період початкових проявів. Неповний нефротичний
преднізолонрезистентний синдром з гематурією
Який напрямки терапії в даному випадку?
В даному випадку відсутній ефект від преднізолонотерапії, тому доцільно призначити
імуносупресивну терапію(хлорбутин, циклофосфан, , циклоспорин, мофетіла
мікофенолат).
Задача 9. Дівчинка 2р. 9 міс. доставлена в клініку з набряками, що з’явились і

поступово збільшувались впродовж 2-х тижнів. Перед тим нічим не хворіла.
В 1,5 і 2 р. перенесла ГРВІ без ускладнень.
При обстеженні дівчинка млява, бліда, помірні генералізовані набряки.
Температура 36,8 оС, ЧД- 20/хв. Аускультативо - пуерильне дихання, ЧСС - 100/хв,
тони серця звучні. Живіт мякий при пальпації, печінка +2см з під краю ребрової дуги.
Симптом балотації відсутній. Діурез 300 мл.
Лімфоцити – 51, моноцити – 9, ШЗЕ –43 мм/год.
Біохімія крові: білок сироватки крові-43г/л; Альфа-2 глобуліни – 28%, Холестерин – 14
ммоль /л.
Аналіз сечі: щільність – 1030, білок- 6,6г/л , лейкоцити – 3-4 в п /з, еритроцити 0-1 в п/
з.
1. Який синдром визначає дане захворювання?
2. Які морфологічні зміни нирок передбачувані в даному випадку?
3. Які напрямки терапії і прогноз захворювання.
Нефротичний синдром (гіперпротеїнурія, гіперхолестеринемія, гіпопротеїнемія,
диспротеїнемія, збільшення альфа-2 глобулінової фракції);
Еритроцитурія, олігурія, збільшена щільність сечі, лімфоцитоз, збільшення ШОЕ.
Перевірити на вірусний гепатит! Виміряти АТ, рівень креатиніну, визначення вмісту
компоненту комплемента С3 в сироватці крові.
Проліферативний ГН з відкладанням імуноглобулінів та комплементу на території
клубочків.
Дієта — обмеження рідини та солі, білків тваринного походження.
Лікування вірусного захворювання (імуноглобуліни).
Лазикс або фуросемід.
Інгібітори АПФ і блокатори рецепторів ангіотензину.
Глюкокортикоїди
Диспансеризація
Прогноз залежить від перебігу первинного захворювання, але враховуючи вік дитини,
наявність олігурії та лімфоцитозу, прогноз несприятливий.
Задача 10. Хлопчик, 8 р. з повторними епізодами макрогематурії під час

респіраторних інфекцій впродовж 2 років. При обстеженні в клініці
показники сечі в межах мікрогематурії і невеликої протеїнуріїґ, яка не
сягає величини нефротичної протеїнурії. Аналіз крові: Ер. –4,2· 10 12 /л,
Hb – 125 г/л, Le – 8,0 · 10 9 /л, ШЗЕ- 8 мм/год. Біохімія крові: Загальний
білок сироватки крові - 68 г/ л, Креатинін сироватки крові 0,051 ммоль/ л,
сечовина 3,6 ммоль/ л, Холестерин 3,9 ммоль/ л, Біопсія нирки:
мезангіально-проліферативний ГН з палцевидним збільшенням
мезангіального матриксу і збільшенням числа мезангіальних клітин.
Імуногістохімія ідентифікує мезангіальні протеїнові депозити Іg А з
типовим пальцевидним розподілом в мезангіуму.
1. Який клінініко-лабораторний синдром захворювання
визначається у дитини?
Ізольований сечовий синдром (невелика протеїнурія,
мікрогематурія в аналізи сечі, відсутність об’єктивних симптомів
- набряків, гіпертензії).
2. Який діагноз захворювання з урахуванням клінічних і
морфологічних досліджень?
Хронічний ГН, IgA-нефропатія, гематурична форма, період
загострення, без порушення функції нирок.
3. Можливості лікування та прогноз захворювання.
Лікування :
· Дієта — обмеження рідини та солі, білків тваринного
походження
· не потребує специфічної терапії (потреба довготривалого
лікування преднізолоном - дискусійне питання)
- ейкозапентоєнова кислота (риб’ячий жир) по 1 капсулі 3
р/д протягом 3 місяців
- Еналаприл (Енап) 1 таб. 2,5 мг 1 раз на добу внутрішньо
Прогноз : повільно прогресуюче захворювання. Біля 25% пацієнтів
потребують проведення гемодіалізу через 10 років від початку
захворювання.
задача 12
11 6-річний хлопчик поступає до лікарні із скаргами на генералізовані набряки, збільшення в

розмірах живота, зменшення частоти сечовипускань та загальне нездужання, які розвинулись
протягом останніх 2-х тижнів. Анамнез життя без особливостей. ЧСС - 90 уд./хв., АТ - 90/65 мм
рт.ст. Добова протеїнурія складає 4,6 г/л, еритроцитурія, лейкоцитурія, бактеріурія в загальному
аналізі сечі відсутні.
1. Який попередній діагноз?
Гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом,період розгорнутих клінічних проявів,з
порушенням функції нирок.
2. Яких змін мікроскопії біоптату нирок слід очікувати в даному випадку?
A. Дифузне потовщення базальної мембрани клубочків
B. Субепітеліальні депозити
C. Мезангіальна гіперклітинність
D. Формування півмісяців
E. Патологічні знахідки відсутні
3. Яким повинно бути лікування?
Дієта — обмеження рідини та солі, білків тваринного походження з
поступовим розширенням по мірі зменшення клінічних проявів.
Фуросемід 40 мг 1 раз на добу зранку в/в повільно
Лозартан 25 мг 1 раз на добу – для зменшення протеїнурії
Преднізолон 2 мг/кг маси дитини на добу – 6 тижнів
Далі - спостереження нефрологом та педіатром від початку повної
стаціонарі для контролю за станом функції нирок.
Задача 12. До приймального відділення дитячої лікарні звернулася мати

6-річної дівчинки зі
скаргами на в’ялість, набряки на обличчі протягом останніх 10 днів.
Дитина хворіє зрідка, щеплена за віком. Фізичний розвиток гармонійний.
Під час огляду виявлено масивні набряки всього тіла.
Температура тіла – 37,4 С, ЧСС - 94/хв. АТ – 100/60. В загальному аналізі
сечі виявлено значну протеїнурію. В біохімічному аналізі крові альбумін
21 г/л, глобулін 29 г/ л, креатинін- 68 мкмоль/л(норма – до 62 для даного
віку), холестерин 6,6 ммоль/л, натрій 137 ммоль/л.
1. Який діагноз%.
2. Яка тактика ведення пацієнтки є найбільш обґрунтованою?
3. Чи існує необхідність в проведенні біопсії нирок% ?
1.Гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом, період
розгорнутих клінічних проявів, без порушення функції нирок
*(за даними креатиніну підвищення менше 26 мкмоль/л)
2. Дієта — обмеження рідини та солі, білків тваринного походження з
поступовим розширенням по мірі зменшення клінічних проявів.
Фуросемід 40 мг 1 раз на добу зранку в/в повільно
Лозартан 25 мг 1 раз на добу – для зменшення протеїнурії
Преднізолон 2 мг/кг маси дитини на добу – 6 тижнів
Далі - спостереження нефрологом та педіатром 5 років від початку повної
стаціонарі для контролю за станом функції нирок.
3. Біопсія показана , бо немає в анамнезі нещодавно перенесеної
стрептококової інфекції або анамнезу вродженої глухоти+нефриту з
дитинства(без біопсії, лише за клінічними ознаками та анамнестичними
даними можна встановити лише пост стрептококовий ГН та синдром
Альпорта, для інших ГН для верифікації діагнозу показана біопсія )
13
Задача: ГН. ХНН. Задача 13. Хворий 16 років, пред’являєскарги на спрагу,
швидку стомлюваність і загальну
слабість. Спостерігається в нефролога з дитинства з приводу
гломерулонефриту. При огляді пастозний,
шкірні покриви бліді. Над легенями везикулярне дихання. Тони ритмічні,
акцент 2-го тону над аортою,
ЧСС - 80 у хвилину, АТ 150/100 мм рт.ст. Креатинин крові 290 мкмоль/л.
В аналізі сечі: пит. вага 1005,
білок 0,06 г/л, лейкоцити 10-20 у п/з., еритроцити 0-1 у препараті.
1. Який ступінь ХНН у хворого?
A. І
B. ІІ (компенсована)
C. ІІІ (субкомпенсована)
D. ІV (декомпенсована)
E. V (термінальна або діалізна)
2. Яка ШКФ відповідає компенсованій та некомпенсованій стадіям ХНН?
Відповіді:
1. 290 креатинин - 3 стадия хпн
2. Компенсированная - 60-89 шкф
Некомпенсированная - 15-29__
МОДУЛЬНІ ЗАДАЧІ
Задача 1.
Дівчинка, 12 років, скаржиться на підйоми температури до 37,5 С-38 С, слабкість, болі ліктьових
суглобах, кінцівках, утруднення при ковтанні.. Дані скарги турбують протягом місяця. За останні дні
навколо очей з’явився набряк та лілова ерітема.
Народилася від І вагітності, фізіологічних пологів з вагою тіла 3500 г, довжиною 53 см. Росла та
розвивалася відповідно до віку.
Об’єктивно: шкіра суха, над міжфаланговими суглобами ділянки поверхневого некрозу на тлі
плямисто-папульозноі висипки лілового кольору. Слизові чисті, бліді, на шкірі повік - телеангіоектазії.
Волосся на голові тонке та ламке. М’язи розвинуті помірно, сила їх на верхніх та нижніх кінцівках
знижена, при пальпації відмічаються ділянки ущільнення. Перкуторно над легенями ясний легеневий
звук, дихання везикулярне. Межі серця відповідають віковій нормі. Тони серця дещо ослаблені,
короткий систолічний шум на верхівці, ЧСС- 108 за хв, АТ-110/60. Живіт при пальпації м’який,
печінка +2 см, селезінка +1см. Випорожнення та діурез не порушені.
Загальний аналіз крові: Hb - 118 г/л, ер - 3,8 х 1012, Лейк - 12,0x109/л, п - 9%, с - 61%, е - 4%, л - 25%, м
- 1%, ШОЕ - 40 мм / годину.
Загальний аналіз сечі: питома вага - 1014, білок - 0,033 г /л лейкоцити - 1-3 в п/з, еритроцити - відсутні.
Біохімічні аналіз крові: загальний білок - 83 г/л, АСТ-1,8 ммоль/л (норма 0,1-0,68), альбуміни -48%,
глобуліни: α1- 5%, α 2 - 12%, β - 5%, γ - 30%, серомукоїд - 0,8 (норма-до 0,2), сечовина - 4,5 ммоль/л.
СРБ +++
Міографія зниження амплітуди електропотенціалів з верхніх кінцівок.
Завдання.
Поставте діагноз.
Призначте лікування.
Еталон правильної відповіді.
1.Дерматоміозит, гострий перебіг, ІІІ ступінь активності. Дерматит. Міокардит. Артралгії. ПК ІІ ст.
2.Преднізолон – добова доза 50 мг (1 мг/кг)
Теонікол (вазодилятатор) 0,15 1таблетка 3 рази на день
Віт. В1/В6 по 1 мл. 25 днів.
Електрофорез з прозеріном № 15 (антіхолінестеразні), ЛФК, масаж.
Задача.
Хвора С., 6 років, поступає в стаціонар планово повторно зі скаргами на болі і порушення рухів в
колінних, гомілковостопних, променевозап’ястних і кульшових суглобах, вранішню скутість суглобів.
З анамнезу відомо, що дитина хвора з 2 років, коли після перенесеної ГРВІ відмічалося повторне
підвищення температури, біль, припухлість і порушення рухів в колінних, гомілковостопних і
променевозап’ястних суглобах. Суглобовий синдром зберігався протягом 6 місяців і супроводжувався
збільшенням ШОЕ, лейкоцитозом, помірною анемією.
Народилася від І вагітності, фізіологічних пологів з вагою тіла 3500 г, довжиною 53 см.
Психомоторний розвиток без особливостей.
При огляді в стаціонарі - стан дівчинки важкий. Дитина зниженого харчування, відстає у фізичному
розвитку. Користується милицями у зв'язку з ураженням кульшових суглобів.
Пальпуються збільшені пахвові (2x2 см) і кубітальні (1,5x1,5 см) лімфовузлів. Відмічається
підвищення місцевої температури, збільшення в об'ємі і значне обмеження рухів в колінних,
гомілковостопних і променевозап’ястних суглобах. В легенях дихання везикулярне, хрипів немає.
Межі серця відносної тупості: права – на 1 см зовні правого краю грудини, верхня – ІІ між ребер’я,
ліва – 1 см зовні лівої середньо-ключичної лінії. Тони серця, звучні; шумів немає, ЧСС 110 за хвилину.
Живіт м'який, при пальпації безболісний, печінка +5 см, селезінка +1 см.
Загальний аналіз крові: Hb - 90 г/л, ер - 3,1х1012, Лейк - 15,0x109/л, п - 4%, с - 42%, е - 6%, л - 47%, м -
1%, ШОЕ - 25 мм / годину.
Біохімічні аналіз крові: загальний білок - 83 г/л, альбуміни -48%, глобуліни: α1- 5%, α 2 - 12%, β - 5%, γ
- 30%, серомукоїд - 0,8 (норма-до 0,2), АЛТ-32 Од/л, ACT – 25 Од/л, сечовина - 4,5 ммоль/л. СРБ +++
Рентгенографія кульшових та колінних суглобів: визначається эпіфизарний остеопороз, звуження
суглобової щілини.
Завдання
1.Поставте діагноз.
2.Призначте терапію.
1. ЮРА, переважно суглобова форма, поліартрит, швидко прогресуючий перебіг, ІІ ступінь активності,
рентгенологічна стадія артриту ІІ, порушення функції суглобів ІІ ст.,
2.
Вольтарен по 35 мгх2 рази на добу, після їжі;
Делагіл по 0,1 г х 2 раз на добу 10 днів, потім 1 раз на ніч після їжі 3-6 міс;
Місцево на суглоби аплікації з ДМСО, 50% водний розчин.;
Фонофорез з гідрокортизоном на колінні та гомілковостопні суглоби.
Масаж кінцівок, ЛФК, парафінові аплікації.
Задача 3.
Матір 7-ми місячної дитини непокоїть її поганий сон, дратівливість, знижений апетит, часті
сечовипускання, періодично субфебрілітет. Дані скарги турбують протягом останнього тижня.
Дитина народилась з масою тіла 3200. Знаходиться на штучному вигодовуванні з 1,5 місячного віку,
вигодовується адаптованою сумішшю «Малюк». Прикорми та корективні добавки введені вчасно. З
метою профілактики рахіту отримувала віт D 1000 МО щоденно з 4 місяців. Місяць тому проходив
двотижневий курс УФО.
При огляді маса 7800 г, шкіра бліда, слизові блідо-рожеві, тургор тканин помірно знижений, велике
тім’ячко закрите, лобні і тім’яні горби помірно виражені. В легенях дихання пуерільне. Межі відносної
тупості серця – права – 2 см назовні від правого краю грудини, ліва на 2,5см назовні від лівої
середньоключичної лінії, верхня – на ІІ ребрі; серцеві тони ритмічні 160 в 1 хв, дещо ослаблені. Живіт
м’який, нижній край печінки на 3 см, селезінки на 1 см нижче реберної дуги.
Глюкоза крові 4,2 ммоль/л, загальний білок -50г/л, кальцій загальний 2,9 ммоль/л.
Аналіз сечі: білок-0,066 г/л, р-ція Сулковича +++, лейкоцити - 20-25 в п/зору, еритроцити незмінені 5-8
в п/зору.
1.Поставте діагноз.
Еталон відповіді
Рахіт, період остаточних проявів, гіпервітаміноз Д.
Лікування:
з дієти вилучити м’який сир, коров’яче молоко, страви прикорму на овочевому відварі, перейти на
молочну суміш без вітаміну D;
Відмінити вітамін D;
Достатнє пиття в т.ч. 3% хлорід амонію 1чл 3-4 рази на день;
Віт Е 10 мг х 2 р на день масляний розчин;
Віт А 5-10 тис МО /добу
Трилон Б (Nа 2 ЕDТа, динатрієва сіль етилендіамінтетрацтової кислоти) 50мг/кг на добу через рот;
Преднізолон 2мг/кг з поступовим зниженням дози, курс 10-11 днів)
Задача 4
Мати 3-х-місячної дитини звернулась до педіатра зі скаргами на занепокоєння. Дитина від І
нормальної вагітності, пологів в строк. Маса тіла при народженні 3100,0, довжина тіла 51 см.
Годується розведеним коров’ячим молоком за вимогою. Тримає голівку нетривалий час.
Сім’я неповна, мати і бабуся знаходяться під наглядом у нарколога.
При огляді маса тіла 4600,0. Довжина тіла – 60 см. Шкіра і слизові бліді, губи сухуваті, підшкірно-
жирова клітковина витончена на передній черевній стінці. Тургор м’яких тканин не знижений. В
легенях дихання пуерільне. Межі відносної серцевої тупості: права на 2 см назовні від правого краю
грудини, верхня – по ІІ ребру, ліва на 2 см назовні від середньоключичної лінії, тони ритмічні,
достатньо звучні, короткий систолічний шум на верхівці.
Живіт м’який, нижній край печінки на 2,5 см нижче реберного краю. Селезінка не пальпується.
Випорожнення 1 раз на день. Сечовипускання 8-10 разів на добу.
1.Поставити діагноз.
2.Призначити лікування.
Гіпотрофія І ступеня, постнатальна, аліментарна. Дефіцитна анемія 1 ступеня.
Належна маса: 3100+800х3=5500г.
Фактична маса 4600 г. Дефіцит 17%.
Лікування: стаціонарне лікування (враховуючи соціальний стан сім’ї).
дістотерапія
1 етап – визначення толерантності до їжі 3 дні
донорське жіноче молоко або адаптована молочна суміш з біфідобактеріями:
7 годувань через 3,5 години,
добовий об’єм їжі: 5500:6=916,6 мл, на 1 годування 130 мл.
ферменти: соляна к-та з пепсином ( 1% соляної к-ти 100мл+2,0 пепсина) по 1 чайній ложці 3 рази на
день, панкреатин 0,15 х 3рази на день або фестал ¼ таблетки 3-4 рази на добу.
Вітаміни групи В,С,РР, А,Е
догляд, прогулянки, гігієнічні ванни, масаж,
Задача 5
Мати дитини віком 3-х років скаржиться на часті ГРВІ, ринофарингіти, ларингіти, кон’юнктивіти, які
мають затяжний перебіг.
При огляді хлопчик в’ялий, апатичний, відмічається сповільнена реакція на оточення. Температура
тіла 36,8 С, пульс 110 за 1 хв, частота дихання 23 за 1 хвилину. Шкіра бліда, пастозна, тургор тканин і
тонус м’язів знижений.
Задня стінка глотки грубозерниста, збільшені піднебінні мигдалики,
Перкуторний звук на легенями ясний легеневий, аускультативно – дихання пуерильне. Межі серця:
права на 1 см зовні правої стернальної лінії, ліва на 1 см зовні лівої середньоключичної лінії, верхня –
2 міжребер’я.
Живіт м’який, безболісний, печінка на 2,5 см виступає з-під краю реберної дуги, селезінка – на 1 см.
Загальний аналіз крові – тромбоцити 139 109 в л, Нв - 129 г/л, еритроцити - 4,42 1012 в л, лейкоцити
7,52 109 в л, еозинофіли 1%, паличкоядерні 4%, сегментоядерні 60%, лімфоцити - 30%, моноцити –
5%, ШЗЕ – 2 мм/час.
Загальний аналіз сечі – прозора, реакція - слаболужна, питома вага 1010, лейкоцити - 0-1 в полі зору.
Рентгенографія органів грудної клітки – легеневий малюнок не змінений, тінь серця звичайної форми
та розмірів, відмічається збільшення тіні вилочкової залози.
Консультація отоларинголога: аденоїдні вегетації – ІІІ ступеня.
Призначте терапію.
Еталон
Лімфатико-гіпопластичний діатез.
Обмежити вживання коров’ячого молока, солодощів.
Достатня кількість овочів, кефір.
Елеутерокок 3 краплі 3 рази на день
Віт Е 10 мг х 2 р на день масляний розчин;
Віт А 5-10 тис МО /добу
Гліцинам 0,05 ½ таблетки за півгодини до їжі
Кальцію пангамат 0,05 1 таблетка 2 рази на день
Задача 6.
Дівчинка Д 1рік 6 міс., народилась від ІІ вагітності, ІІ фізіологічних пологів. Від першої вагітності є
здоровий хлопчик 5 років. Перебіг ІІ вагітності без патології. Дитина народилася переношеною на 42
тижні, з масою 4000 г., закричала відразу. з перших днів життя відмічалась загальна слабкість,
сонливість, знижений апетит, в’яле смоктання. Дихання шумне стридорозне. Пуповинний залишок
відпав на 6-й день. Фізіологічна жовтяниця мала затяжний перебіг. Виписана із пологового будинку на
11 добу. Дитина постійно відставала у рості та масі тіла. Спостерігалася затримка нервово-психічного
розвитку. В’ялість, зниження апетиту, схильність до закрепів зберігаються. Дитина утримує голову з 6
міс., сидить з 1 року, не ходить, не говорить, голос грубий. Маса тіла 9,5 кг,зріст 71см.
При огляді сухість та блідість шкірних покривів, очні щілини звужені, повіки, губи та язик – набряклі.
Зубів – 4. Велике тім’ячко 0,5 1см. Рот відкритий. Шия товста, кисті рук широкі, на стопах помірний
набряк. Іграшки дитина бере, але не бавиться.
Перкуторно над легенями ясний легеневий звук, аускультативно - дихання жорстке, хрипи відсутні.
Межі серця: права на 2,5 см зовні правої стернальної лінії, ліва на 3 см зовні лівої середньоключичної
лінії, верхня – 2 ребро, тони ритмічні, глухі, ЧСС- 100 за хв. Живіт помірно здутий, має місце пупкова
грижа, печінка + 1см.
Загальний ан. крові: Нв –90г/л,ер – 3,2х1012/л, К.П. – 0,85,лейк – 4,8х109/л,п-3%,с-31%,е – 1%,л -57%,м-
8%,ШОЕ-7мм/год
Загальний ан. сечі: колір жовтий, прозора, щільність 1014, реакція кисла, білок-не має, цукор – не має,
ацетон – не має, ер –0-1 в п/з, лейк.- 2-3 в п/з.
Біохімічний аналіз крові:
Глюкоза 3,6 ммоль/л, білірубін заг. 7,8 мкмоль/л, натрій –13,7 ммоль/л, калій – 5 ммоль/л , холестерин
8,8 ммоль/л.
Рентгенографія: ”Кістковий вік” відповідає 3-4 місяцям. Дослідження на гормони: ТТГ- 45мМЕ,л
(норма - менше 4,05), Т4-35 нмоль/л ( норма більше 60)
Завдання.
Еталон відповіді:
1.Вроджений гіпотіреоз.
2.L-тіроксин по 30 мг (2-4 мкг/кг) 1 раз на добу.
Контроль терапії по рівню ТТГ, нормалізації пульсу, частоті випорожнень, біохімічних показників.
Задача 7
Мати дівчинки 10 років звернула увагу на припухлість на шиї з лівого боку. Дані зміни
спостерігаються протягом 3-х місяців. До лікаря звернулись вперше.
Дівчинка від нормальної вагітності, термінових фізіологічних пологів, росла та розвилась згідно віку. З
6 років спостерігається отоларингологом з приводу хронічного тонзиліту. Неодноразово проходила
курсу фізіотерапії стосовно даного захворювання.
Загальний стан задовільний, температура тіла 36,6 С, пульс 80 за 1 хв, частота дихання 16 за 1
хвилину. Шкіра блідо-рожева, тургор тканин і тонус м’язів задовільний.
Задня стінка глотки грубозерниста, збільшені піднебінні мигдалики. Перкуторний звук на легенями
ясний легеневий, аускультативно – дихання везикулярне. Межі серця: права на 0,5 см зовні правої
стернальної лінії, ліва на 0,5 см зовні лівої середньоключичної лінії, верхня – 2 міжребер’я. Живіт
м’який, безболісний, край печінки не виступає з-під реберної дуги, селезінка не палькується.
Щитовидна залоза при пальпації – І-ІІ ступеня (більше за рахунок правої долі), дифузно неоднорідна, в
правій долі пальпується утворення діаметром 0,9-1 см хрящеподібної щільності.
Вкажіть попередній діагноз
Тактика ведення хворої
Попередній діагноз
Вузловий зоб І-ІІ ступеня
УЗД щитоподібної залози
Тонкоголкова пункційна біопсія щитоподібної залози під контролем УЗД
Консультація хірурга-ендокринолога
Отримана біопсія
Фоллікулярний рак (фолікулярна аденокарцинома) щитоподібної залози
Тотальна резекція щитоподібної залози та резекція регіонарних лімфатичних вузлів (пошкоджених
метастазами)
Післяопераційне скануванні радіоактивним йодом
супресивна замісна терапія L-тироксином.
Планове спостереження хірурга-ендокринолога
Планове сканування радіоактивним йодом 1 раз на 3-5 років.
Задача 8
Дівчинка, 8 років, скаржиться на надлишок ваги, втомлюваність при фізичному навантаженні,
підвищений апетит.
Народилась з масою тіла 4100, вагітність фізіологічна, пологи шляхом кесарева розитину.
Спадковість – гіпертонічна хвороба, ожиріння, жовчокамінна хвороба, цукровий діабет ІІ типу.
Об’єктивно: правильної тілобудови, підвищеного харчування, маса тіла 36 кг. Розподіл підшкірно-
жирової клітковини рівномірний за геноїдним типом.
Шкіряні покриви чисті, помірної вологості, без висипів, стрії не виявляються. Перкуторний звук на
легенями ясний легеневий, аускультативно – дихання везикулярне. Межі серця: права на 0,5 см зовні
правої стернальної лінії, ліва на 0,5 см зовні лівої середньоключичної лінії, верхня – 2 міжребер’я.
Живіт м’який, безболісний, край печінки не виступає з-під реберної дуги, селезінка не палькується.
УЗД – печінка збільшена за рахунок правої долі, є прояви периваскулярної інфільтрації та поодинокі
гіперехогенні включення.
Діагноз
Лікування
Еталон правильної відповіді
Ожиріння ІІ ступеня, екзогенно-аліментарного генезу
Дієта №8
Ессенціале 1 капсула 3 рази на день
Контроль ваги та АТ
Завдання 9.
Хлопчик 9 міс, лікується з приводу гострого бронхіоліту. Крім явищ ураження дихальної системи
відмічаються зміни скелету, виражені лобні та тім яні горби, велике тім ячко (2,5 1,5 см), краї
податливі, пальпуються “чітки”, “браслети”, “нитки перлів”, має місце О-подібне викривлення нижніх
кінцівок. При огляді нервової системи спостерігається стійка млявість, незначна загальмованість,
м язова гіпотонія, дитина не стоїть. Перкуторний звук на легенями ясний легеневий, аускультативно
– дихання пуерильне. Межі серця: права на 2 см зовні правої стернальної лінії, ліва на 2 см зовні лівої
середньоключичної лінії, верхня – 2 ребро. Нижній край печінки пальпується на 3 см нижче реберної
дуги по середньоключичній лініі, селезінка – на 2,5 см виступає з-під реберної дуги.
Загальний ан. крові: Нв –98 г/л,ер – 2,7х1012/л, К.П. – 0,85,лейк – 4,8х109/л, п-3%,с-31%,е – 1%,л -
57%,м-8%, ШОЕ-7мм/год
Біохімічне дослідження крові - рівень загального кальцію в сироватці – 2,2 ммоль/л, рівень
неорганічного фосфору – 0,92 ммоль/л.
Завдання: 1. Сформулювати супутній діагноз згідно з класифікацією.
2.Тактика ведення хворого.
Еталон відповіді:
1. Рахіт III, період розпалу, підгострий перебіг, фосфоропенічний варіант, анемія І ступеня.
2. Дообстеження:
рівень активності лужної фосфатази,
рівень паратгормону,
рівень кальцитоніну та вмісту транзиторної форми віт. Д3 в сироватці крові,
рентгенологічне обстеження кісток кінцівок, грудної клітини.
Лікування:
Водний розчин віт. Д3- по 10 крапель 1 раз на добу протягом 30-45 днів.
Гліцерофосфат кальцію – по ¼ таб. 3 рази в день
АТФ-лонг – 0,01г по ¼ таб. 3 рази в день, курс 1 місяць.
Полівітаміни, в розчині для дітей 1 року, 1мл 1 раз в день
Загальний масаж, ЛФК
Лікування анемії
Задача 10.
Мати дитини 3 років 10 місяців на пропускнику скаржиться на наявність у дівчинки болю в животі та
висипу на шкірі.
Захворювання почалось гостро 2 дні тому, з появи рясної плямистої висипки червоного кольору на
руках, ногах, тулубі, сідницях. Явної причини захворювання батьки не відмічають. Відомо, що
незадовго до цього дитина перенесла лівосторонній гнійний отит.
З анамнезу життя: дитина від ІІІ вагітності, народилась з масою 3250гр, довжиною тіла 49 см, на
грудному вигодовуванні знаходилась до 1 року. Перші зуби прорізались у 8 міс., сидіти стала у 8 міс.,
ходити – на 2-му році життя. Страждала на рахіт, ексудативно-катаральний діатез, надмірну масу тіла.
Перенесла лівосторонній гнійний отит. Щеплення відповідають віку.
При огляді: загальний стан тяжкий. На гомілках, стегнах, плечах та передпліччях, спині, животі –
геморагії петехіально-папульозного характеру, розташовані симетрично. В області лівого гомілкового
суглобу – поверхневі некрози шкіри 0,5-0,7 см. Обличчя пастозне. Над легенями – пуерильне дихання,
18 за 1 хв. Тони серця ритмічні, досить гучні, 135 за 1 хв. Зів рожевий, є каріозні зуби. Апетит
знижений, язик обкладений білуватим нальотом. Живіт при пальпації м’який в усіх відділах, болючий
при пальпації в ділянці пупка. Печінка +1 см, селезінка не пальпується. Симптом Пастернацького
негативний з обох боків. Фізіологічні відправлення не порушені. Менінгеальні знаки негативні.
Загальний аналіз крові: еритроцити – 3.5 1012/л, гемоглобін – 118 г/л, КП – 1,0, ретикулоцити – 13%о,
тромбоцити – 480,0 109/л, лейкоцити – 9,1 109/л, е-0%, нейтр. п/я – 6%, с/я – 61%, л – 26%, м – 7%,
ШОЕ –25 мм/год.
Коагулограмма: час згортання по Лі-Уайту – 3хв 30сек, протромбіновий індекс – 1,2, толерантність
плазми до гепарину – 5 хв 20 сек, фібриноген – 2,66 г/л, фібриноген В – негат., спонтанний фібриноліз
– 7,57%, ретракція – 93,3%, гематокрит – 0,35 л/л.
Біохімічне дослідження крові: СРБ +, сіалова кислота – 330 од., альбуміни – 42%, глобуліни - 58%: 1-
6,9%, 2- 12%, - 13,8%, - 25,8%.
Еталон правильної відповіді:
Діагноз: геморрагічний васкуліт, змішана форма, шкірно-абдомінальний синдром, активна фаза, тяжка
ступінь важкості, гострий перебіг. Карієс.
Інтерпретація даних додаткових досліджень
За даними гемограми – тромбоцитоз.
Зміни у коагулограмі: знижений час згортання крові – 3хв 30сек (норма 5 – 7хв), толерантність плазми
до гепарину – 5хв 20сек (норма 10 – 16хв), спонтанний фібриноліз
7,5% (норма 10 – 20%), а також підвищена ретракція згустку (93,3%) - свідчать про наявність
гіперкоагуляції.
Лікування:
режим – ліжковий
дієта – гіпоалергійна
ентеросорбенти – 14 днів
антикоагулянти – гепарин 300 ОД/кг/добу, підшкірно 4 рази на добу 20 днів. При відсутності ефекту
від гепаринотерапії на протязі 5 діб і при зменшенні рівня антитромбіну 111 до 70%, показані
трансфузії свіжезамерзлої плазми (10-15 мл/кг/доб) №5
Антиагреганти – курантил 5-10 мг/кг/добу до 6 міс.
трентал 5-10 мг/кг/добу до 6 міс.
глюкокортикоїди – преднізолон 1мг/кг добу 5 днів з п’ятиденним переривом до появи ефекту.
препарати з вазоділатуючим ефектом – теонікол, ксантінола нікотінат 0.15 (1/2 т. 3 рази на день)
Задача 11.
Хвора Р., 14 років, скаржиться на слабкість, періодичні болі в ділянці серця, серцебиття, сонливість,
дратівливість. Хворіє 3 роки. Лікувалась без ефекту у кардіолога та невропатолога.
Об’єктивно: ріст 166 см, маса тіла 40 кг. Шкіра звичайного кольору, волога. Щитовидна залоза
дифузно збільшена до III ступеня, пружно-еластичної консистенції, підковоподібної форми, з гладкою
поверхнею, рухлива. Перкуторний звук на легенями ясний легеневий, аускультативно – дихання
пуерильне. Межі серця: права на рівні правої стернальної лінії, ліва - на рівні лівої середньоключичної
лінії, верхня – 3 ребро. Пульс 96 ударів на хвилину, АТ 140/79 мм. рт. ст. Тони серця послаблені,
систолічний шум над верхівкою. Пальпацією органів черевної порожнини патології не виявлено.
Нижній край печінки пальпується на 0,5см нижче реберної дуги по середньоключичній лініі, селезінка
– не виступає з-під реберної дуги.
Загальний аналіз крові: Hb - 118 г/л, ер - 3,8 х 1012, Лейк - 7,0x109/л, п - 3%, с - 61%, е - 4%, л - 28%, м -
1%, ШОЕ - 3 мм/годину.
Поглинання I131 щитовидною залозою через 2 години 17,5 %, через 4 години – 27,6%, через 24 – години
33,5%.
Сканограма щитовидної залози: контури чіткі, штриховка густа, нерівномірна, форма підковоподібна.
Сонограма: акустично дрібні ущільнення тиреоїдної тканини, які чергуються з зонами акустично
м’якої тканини, що характеризується частими ультразвуковими коливаннями (хвилями) середньої
величини та інтенсивності.
Поставте попередній діагноз:
Призначте терапію.
Діагноз.
Аутоімунний тиреоїдів, гіпертрофічна форма.
Лікування.
анаприлін 0,01 4 рази на день
фенобарбітал 0,01 2 рази на день
контроль рівня ТТГ раз на 2 міс
Задача 12.
6-місячний хлопчик поступив в лікарню. Скарги на висип на шкірі обличчя, тулуба, кінцівок, що
супроводжується свербежом, вперті зопрілості в складках шиї, порушення сну, послаблені
випорожнення.
Дані скарги турбують протягом 5 днів, коли в раціон був введений курячий бульйон, інтенсивність
проявів наростала. З 2-місячного віку після дачі дитині морквяного соку відмічалось почервоніння щік.
Із анамнезу відомо, що дитина від першої нормальної вагітності, фізіологічних пологів. Мати страждає
на поліноз. Маса при народженні 3300 г, довжина тіла - 52 см. На природному вигодуванні до 5,5 міс,
потім - на штучному, адаптованими сумішами. Корективні добавки введені своєчасно, отримує
перший прикорм - овочеве пюре.
Об’єктивно: загальний стан середньої тяжкості, неспокійний, плаксивий. Маса 7900, дитина
самостійно сидить, гулить.
Частота серцевих скорочень - 138 за 1 хв. Відмічається почервоніння та мокнуття шкіри щік, рясні
жирові лусочки на волосистій частині голови (переважно тім’яної ділянки), папульозно-еритематозний
висип на шкірі гомілок, екскоріації. Слизові оболонки в нормі. Перкуторний звук над легенями ясний
легеневий, аускультативно - дихання пуерильне. Межі відносної серцевої тупості: права - права
парастернальна лінія, ліва - 2 см зовні лівої середньоключичної лінії. Живіт при пальпацію по ходу
товстого кишечнику дещо чутливий, відмічається вуркотіння в правій клубній зоні. Печінка +3 см,
селезінка не пальпується. Випороженння кашоподібної консистенції, темно-жовтого кольору, дещо
кислуватого запаху з незначними домішками слизу. Сечовиділення достатні.
Загальний аналіз крові: Hb - 118 г/л, ер - 3,8 х 1012, лейкоцити - 8x109/л, п - 3%, с - 24%, е - 9%, л - 60%,
м - 4%, ШОЕ - 10 мм / годину.
Загальний аналіз сечі: кількість 20,0, щільність 1006, колір – солом’яно-жовтий, реакція - слабо-кисла,
прозорість - прозора, білок - 0,03 г/л, клітини плоского епітелію - 6-8 в п/зору, лейкоцити - /-5 в п/з,
еритроцити - 0-1 в п/зору, слиз - немає, бактерії - немає.
Клінічний діагноз.
Лікування.
Еталон
Діагноз: ексудативно-катаральний діатез спадково-аліментарного генезу, маніфестний період,
дермато-інтестінальні прояви, рецидивуючий перебіг
Лікування:
Елімінаційна дієта
Водно-чайна пауза - 12 годин
Розчин "Ораліт" 1200 мл на добу (150 мл/кг)
Очисна клізма
Карбоген 1 таб 5-6 разів на день 9 днів або ентеросгель по 1 ч.л. 4 рази на день 5 днів потім 1 ч.л. 3
рази
Ферментні препарати: панкреатин (або солізим, панкреаль Кіршнера, ензістал, дігестал, креон) 1таб 3
рази в день під час їжі 3-4 тижні
1% розчин соляної кислоти з пепсином по 1 ч.л. 3 рази на день за 10-15 хвилин до прийому їжі 2 тижні.
Холівер 1 т. (або хофітол 1/3 таб, або карсил 1/3 таб) 3 рази на день
Хілак 15 крапель 3 рази на день (або ентерол 0,25 2 рази на день, або біфідум-бактерин 5 доз 3 рази на
день) 3-4 тижні
Лоратадін 7-8 днів
Седативна терапія (валеріана, фенобарбітал)
Місцеве лікування:
примочки в місцях мокнуття (р-н резорцину або ріванолу)
лікувально-гігієнічні ванни: відвари кори дуба, череди, кори аїру, листя грецького горіху та ін.
перед ванною за 1.5 години на волосяну частину голови наносять олію і надягають шапочку, перед
купанням лусочки обережно вичісують густим гребінцем.
Задача 13
Дівчинка 7 років, поступила до лікарні зі скаргами на періодичні болі в животі, зниження апетиту,
головний біль, біль у суглобах, слабкість.
Дані скарги турбують протягом останніх двох тижнів.
З анамнезу відомо, що дівчинка від першої вагітності з токсикозом першої половини. Пологи в строк,
фізіологічні. Маса тіла при народженні 3400 г, довжина тіла - 52 см. На першому році життя
вигодовування - природнє, відмічались часті зригування, повільно набирала масу тіла. В рік важила
9100 г.
Психомоторний розвиток - сидить з 5,5 міс, ходить з 10 міс, лепече з 6 міс, в 1 рік говорила 14 слів. З
3-річного віку ходила до дитячого садка. Двічі на фоні ГРВІ відмічено прояви ацетонемічного
синдрому..
Мати дівчинки здорова, по лінії батька - цукровий діабет, жовчокамінна хвороба.
Об’єктивно: дівчинка надмірно рухлива. Частота серцевих скорочень - 98 за 1 хв.
Перкуторний звук над легенями ясний легеневий, аускультативно – дихання везикулярне. Межі
відносної серцевої тупості: права - на 0,5 см зовні правої стернальної лінії, ліва - 0,5 см зовні лівої
середньоключичної лінії. Живіт при поверхневій пальпацію м’який, безболісний. Симптом Дежардена
– слабо позитивний. Печінка +1 см, селезінка не пальпується. Випороженння нормальної консистенції,
темно-жовтого кольору. Сечовиділення достатні.
Загальний аналіз крові: Hb - 118 г/л, ер - 3,8х1012, лейкоцити - 12,0x109/л, п - 4%, с - 56, е - 4%, л - 35%,
м - 1%, ШОЕ - 5 мм / годину.
Загальний аналіз сечі: кількість 60,0, щільність 1009, колір - соломьяно-жовтий, реакція - кисла,
прозорість - прозора, білок - 0,03 г/л, ацетон (+), лейкоцити - 5 в п/з, еритроцити - 0-1 в п/зору, урати -
у великій кількості, слиз - немає, бактерії - немає.
ЕКГ - ритм синусовий, ЕВС 48 град, неповна блокада правої ніжки пучка Гіса, помірні обмінні зміни в
міокарді.
УЗД органів черевної порожнини - жовчний міхур витягнутий, стінки ущільнені, підшлункова залоза,
селезінка та нирки без патології.
Завдання.
Клінічний діагноз.
Лікування.
Діагноз:
Нервово-артритичний діатез, ацетонемічний синдром.
Лікування:
Щадячий режим дня, виключити емоційне і інтелектуальні напруження
Водно-чайна пауза 6-8 годин
Дієта: стол №1
В подальшому в харчуванні слід віддавати перевагу молочним продуктам, вегетаріанським стравам,
обмежити на 1/3 від жири, м’ясо, рибу. Вживати в більшій кількості продукти багаті на калій: курага,
родзинки, печена картопля, свіжі огірки, капуста, баклажани. гарбуз. кавун, абрикоси, виноград, диня.
Виключити продукти багаті на пуринові основи та кофеїн: гострі страви, копченості, маринади,
смажені страви, міцні бульйони, м’ясні субпродукти (печінка, серце, легені), обмежити вживання сала,
грибів, консервованої риби, ікри, горіхів, гороху, бобів, щавлю, ревеню, шпинату, перцю, кави, какао.
шоколаду, чорного чаю.
Показано рясне питво, об’єм води 1.5-2 л на добу.
1% розчин соляної кислоти з пепсином по 1 ч.л. 3 рази на день за 10-15 хвилин до прийому їжі 2 тижні.
Ферментні препарати: панкреатин (або солізим, панкреаль Кіршнера, ензістал, дігестал, креон) 1таб 3
рази в день під час їжі 3-4 тижні
Холівер 1 т. (або хофітол 1/3 таб, або карсил 1/3 таб) 3 рази на день
Пантотенат кальцію 100 мг на добу
Екстракт валеріани 3 рази на добу
Ретінолу ацетат 3 тис МО/добу 3 тижні
Алопурінол 240 мг на добу в 3 прийоми 1-6 міс. потім 120 мг на добу в 3 прийоми протягом ще 6 міс
Хлопчик І., 11 років, поступив у відділення без направлення зі скаргами на слабкість, мимовільні рухи
м’язів обличчя та рук.
З анамнезу відомо, що 2,5 місяці тому він переніс скарлатину (типова форма, середнього ступеня
тяжкості), Одержував антибактеріальну терапію - бісептол. Через місяць був виписаний в школу. Тоді
ж стали відзначати зміни почерку, хлопчик став непосидючим, знизилася успішність в школі, з'явилася
плаксивість. Незабаром мама стала помічати у хлопчика сіпання лицьової мускулатури, неточність
рухів при одяганні і під час їжі. Періодично підвищувалася температура до субфебрильных цифр,
катаральних явищ не було. Звернулися до лікаря, був зроблений аналіз крові, в якому не виявлено
змін. Був поставлений діагноз: грип, астенічний синдром. Одержував оксацилін протягом 7 днів без
ефекту. Неврологічні розлади наростали: посилилися прояви гримасування, хлопчик не міг самостійно
одягнутися, іноді була потрібна допомога при вживанні їжі, зберігалася плаксивість і дратівливість, у
зв'язку з чим хворий був госпіталізований.
Під час вступу стан важкий. Хлопчик плаксивий, дратівливий, швидко втомлюється, скандована мова,
неточне виконання координаційних проб, м'язова гіпотонія, гримасування. В легенях дихання
везикулярне, хрипів немає. Ділянка серця візуально не змінена. Межі серця: права - по правому краю
грудини, верхня - по III ребру, ліва - на 1 см всередину від серединно-ключичної лінії. Тони серця
помірно приглушені, вислуховується негрубий систолічний шум на верхівці, що займає 1/3 сістоли, не
проводиться, в ортостазі його інтенсивність зменшується. Живіт м'який, доступний глибокій пальпації,
печінка і селезінка не збільшена.
Загальний аналіз крові: Hb - 120 г/л, Ер - 4,5x1012/л, Лейк - 4,5x109/л, п - 2%, с - 46%;'е - 2%, л - 48%, м
- 2%, ШОЕ - 10 мм/година.
Загальний аналіз сечі: питома вага - 1018, білок – 0,033, лейкоцити -2-3 в п/з, еритроцити - відсутні.
Еталон відповіді.
Діагноз: Ревматизм I, активна фаза, активність II - Ш ступені, без виражених серцевих змін, хорея,
гострий перебіг.
Лікування
Режим постільний 2-3 тижні
Стол № 10 за Певзнером
Бензилпеніциллін 1 млн од. 4 рази в день внутрішньом’язово
Аспірин 0,5 4 рази на день після їжі запиваючи молоком
Фенобарбітал 0,01 3 рази на день
Вітамін В1 та Вітамін В6 1 мл через день чергуючи.
Бром-електрофорез на комірцеву зону.
Задача 15
Хлопчик 10 місяців, знаходиться в лікарні зі скаргами на неспокій, підвищену рухомість. Мати
відмічає, що даний стан відмічається протягом останнього місяця і повьязує з призначенням
дільничним лікарем вітатміну Д в дозі 4,5 тисяч МО.
З анамнезу життя відомо, що дитина від I вагітності, що перебігала з токсикозом в I-му триместрі,
анемією в II триместрі та загрозою переривання вагітності. Пологи на 39 тижні. Оцінка за шкалою
Апгар 6-8 балів. Маса при народжені 3400 гр., довжина тіла 51 см. Мати знаходиться на
диспансерному нагляду з приводу гіпопаратиреодизму. Період новонародженості був без
особливостей. Дитина знаходиться на природному вигодуванні. Прикорм та корегуючи добавки не
вводилися.
При огляді стан дитини середнього ступеня важкості. Шкіра бліда, кінцівки теплі. Велике тім’ячко 1×1
см, не пульсує. Збільшені лобні бугрі. Дитина збуджена. Підвищена її рухома активність. Періодично
відмічається тремор підбородка, кінцівок, посмикування м’язів. Відмічається позитивний симптом
Хвостека, Люста, посмикування кута роту та очей при постукуванні по скулової дузі та куту нижній
щелепи. При надавлюванні двоголової м’язі в ділянці судино-нервового пучка з’являється згинання I,
IV, V пальця та розгинання II і III пальця верхніх кінцівок. При перкусії легень – ясний легеневий звук.
При аускультації – пуерільне дихання. При перкусії межі серця: права на 2 см зовні від lin. sternalis
dexstra, ліва на 2 см зовні від lin. mtdioclavicularis sin., верхня - II ребро. При аускультації тони серця
ритмічні, декілька послаблені. ЧСС 130 за 1 хв. Живіт м'який, безболісний. Фізіологічні відправлення
без патологічних порушень.
Загальний аналіз крові: Hb – 134 г/л., ЕР 4,7×10¹² /л, Le - 10×109/л, Е – 2%, Б - 0%, п/я – 2%, С - 24%, Л
– 62%, М – 10%, ШОЕ – 5 мм/год.
Загальний аналіз сечі: колір - солом'яно-жовтий, реакція – кисла, питома вага – 1010, білок відсутній,
епітелій плоский – не багато, Le – 2-3 в п/з, Е – немає, циліндри – немає.
Біохімічний аналіз крові: загальний білок – 55 г/л, кальцій – 1,8 ммоль/л, фосфор – 1,9 ммоль/л.
Завдання:
Спазмофілія, латентна форма.
Лікування:
10% кальцию хлорид по 1 ч. л. × 3 р/д після їжі разом з молоком 7 днів.
люмінал 0,005г × 3 р/д під наглядом біохімічних показників.
Задача 16.
Дівчинка 13 років, потрапила до лікарні зі скаргами на загальну слабкість, підвищену дратливість,
легку збудженість, порушення сну, пітливість, серцебиття, почуття жару та “піску” в очах, пітливість,
тремтіння в руках. Інколи з’являються болі колючого характеру в ділянці серця, послаблення стільця.
З анамнезу хвороби відомо, що переліковані скарги з’явилися після перенесеної 2 місяця тому ГРВІ,
дівчинка схудла на 2 кг, відмічається підвищений апетит.
З анамнезу життя відомо, що дитина відноситься до групи часто хворіючих дітей та знаходиться на
диспансерному обліку у кардіолога з приводу ревматизму, який вона перенесла рік тому. В 11,5 років
дитина перехворіла на вірусний гепатит «В». Менструація з 12 років, за останні 3 місяці не регулярна.
Спостерігається схильність до кровотеч.
Стан дитини середньої ступені важкості. Тілобудова астенічна, шкірні покрови блідо-рожеві, вологі.
При пальпації відмічається підвищення температури шкіри. При огляді обличчя
відмічається екзофтальм, позитивний симптом Елінека, Мьобіуса. Зів при огляді без катаральних
проявів. Лімфатичні вузлі за змішаним типом. При огляді шиї - щитовидна залоза II ступеня, дифузно
ущільнена. Дитина не стійка в позі Ромберга. Спостерігається тремор пальців рук. М’язовий тонус
знижений. При перкусії легень відмічається ясний легеневий тон, при аускультації - везикулярне
дихання. Відносна межа серця: верхня: верхній край III ребра, права – на 0,5 см зовні від lin. sternalis
dexstra, ліва - на 0,5 см зовні від lin. medioclavicularis sin. При аускультації тони серця ритмічні, звучні,
систолічний шум на верхівці. ЧСС 110 в 1 хв., АТ 130/65 мм. рт. ст. Живіт м'який, відмічається
болісність в епігастральній ділянці та в правому підребер'ї. Печінка виступає з-під краю правої
реберної дуги на 2 см. Фізіологічні відправлення без патологічних порушень.
– 30%, М – 8%, ШОЕ – 5 мм/год.
Загальний аналіз сечі: колір - солом'яно-жовтий, реакція – кисла, питома вага – 1015, білок відсутній,
епітелій плоский – не багато, Le – 2-3 в п/з, Е – нема, циліндри – немає.
УЗД щитовидної залози: щитоподібна залоза збільшена в розмірах, об єм правої долі 6,5 см3, лівої
долі - 7 см; ехогенність дифузно знижена, ехоструктура не однорідна за рахунок множинних
гіпоехогенних вогнищих від 3 до 8 мм.
Доплер-ЕХОграфія: значне посилення кровотоку в щитоподібній залозі.
Аналіз крові на гормони: ТТГ – 0,01 MIU/L (0,17 – 4,05 MIU/L);
Т3 вільний 8 рМ (2,5 – 5,8 рМ);
Т4 вільний 33 рМ (11,5 – 23,0 рМ);
Антитіла до тиреоглобуліну 200 IU/ml (до 190 IU/ml)
Завдання:
1. Ваш діагноз?
Дифузний токсичний зоб ІІ ст., тиреотоксикоз середнього ступеня важкості.
Лікування:
напів режим
дієта збагачена вітамінами та білками з обмедженням легкозасвоюємих вуглеводів
мерказоліл по 10 – 15 мг 3 рази на добу;
анаприлін 3 мг 3 рази на день (0,25 мг на кг маси тіла на добу в три прийоми) за 15 хвилин до прийому
їжі.
заспокійливі засоби (ново-пасіт 1 ч. л. 3 раза в день).
Контроль загального крові 1 раз на 2 тижні
Задача 17
Дівчинка 7 років, поступила до лікарні зі скаргами на загальну слабкість, сонливість, одишку при
незначному навантаженні, нічний та денний енурез, болі в животі. Дані скарги турбують протягом
декількох днів. За останній місяць мати відмітила, що дівчинка багато пьє рідини і часто мочиться,
схудла на 3 кг. Мати повьязує це з перенесеним грипом та надмірними навантаженнями в школі.
З анамнезу життя відомо, що дитина від ІІ вагітності, що перебігала з токсикозом першої половини,
пологів шляхом кесарева розтину. Росла і розвивалась відповідно віку, рідко хворіла на інфекційні
захворювання. Спадковість ускладена з гіпертонічної хвороби та жовчокамінної хвороби.
Стан дитини важкий. На запитання відповідає повільно. Шкіряні покриви бліді, чисті, румьянець на
щоках. Слизові оболонки сухі. Лімфатичні вузли за змішаним типом. Мигдалики першого ступеня,
розрихлені. ЧД - 32 за 1 хвилину, при перкусії легень відмічається ясний легеневий тон, при
аускультації - везикулярне дихання. Відносна межа
серця: верхня: верхній край III ребра, права – на 0,5 см зовні від lin. sternalis dexstra, ліва на 0,5 см зовні
від lin. medioclavicularis sin. При аускультації відмічається звучність тонів серця, ЧСС 120 за 1 хв., АТ
100/65 мм. рт. ст. Живіт м'який, чутливий при пальпацій навколо пупка. Нижній край печінки
пальпується на 0,5 см нижче реберної дуги, селезінка не пальпується.
– 30%, М – 8%, ШОЕ – 5 мм/год.
Загальний аналіз сечі: колір - блідо-жовтий, реакція – кисла, питома вага – 1025, цукор – 4%, кетонові
тіла (++++), білок відсутній, епітелій плоский – не багато, Le – 2-3 в п/з, Е – нема, циліндри – немає.
Цукор крові - 25 ммоль/л.
РН крові -7,2.
Завдання:
Цукровий діабет, вперше виявлений, стан декомпенсації, кетоацидоз.
Інфузійна терапія сольовими розчинами - фізрозчин 260 мл.
Дробна інсулінотерапія інсуліном короткої дії – актропід (хумулін регуляр) або 0,05 – 0,1
ОД/кг/годину внутрішньовенно крапельно перші 4 години під контролем глікемії
або 0,5-1 одиниця на кг/ добу 5-6 разів п/шкірно під контрлем глікемії
контроль рН і введення розчину бікарбонату при падінні 7,1 і нижче
при падінні рівня глюкози в крові нижче 14 ммоль/л – внутрішньовенно крапельно 5% глюкоза 260 мл
Після зникнення кетонових тіл – базисно-болюсна терапія (актрапід+протафан або хумулін
регуляр+хумулін НПХ)
1.
Хворий М., 17 років. Скаржиться на відчуття слабкості, запаморочення, нудоту, інтенсивний головний
біль у потиличній ділянці. Зазначені скарги з’явилися після фізичного навантаження. За даними
анамнезу – з 14 років діагностовано вегетативну дисфункцію за гіпертензивним типом, з 16 років
життя – гіпертонічну хворобу І ст.
Об’єктивно – температура тіла 36,5°С. Свідомість ясна, положення в ліжку активне, менінгеальні
симптоми негативні. Шкіра та підшкірно-жирова клітковина – без патологічних особливостей.
Периферичні лімфатичні вузли звичайних властивостей. Перкуторний тон понад легенями ясний,
дихання везикулярне. Границі відносної серцевої тупості в межах вікової норми. Тони серця
прискорені, ритмічні, звучні, ЧСС- 90 уд/хв, АТ 160/90 mm/Hg на правій руці, 150/90 mm/Hg – на лівій.
Живіт при пальпації м’який, безболісний. Нижній край печінки у реберної дуги. Пальпаторно-
перкуторні симптоми негативні. Селезінка не пальпується. Ділянки товстого кишечника без
патологічних особливостей. Симптом Пастернацького негативний. Фізіологічні відправлення в нормі.
Питання:
А. Встановити діагноз;
В. Скласти план невідкладної допомоги.
Відповіді:
А. – Артеріальна гіпертензія, гіпертонічний криз.
В. – 1) Седативні препарати – корвалол 20 крапель (настоянка або екстракт валеріани у вікових дозах),
інші.
2) Ніфедипін 0,01 сублінгвально, або анаприлін 0,02 сублінгвально (внутрішньо); або піроксан 0,015
внутрішньо.
3). Дібазол 1% 1 мл в/м, або папаверіна гідрохлорид 2% 1 мл в/м, інші.
4) Контроль АТ, спостереження.
2.
Батьки хлопчика 6 років звернулись до лікаря у зв’язку з відсутністю у дитини сечі упродовж 16 – 18
годин.
Дитина скаржиться на болі над лобком, поперек і в промежині, позиви до сечовипускання і дефекації.
Такі відчуття то слабшають, то відновлюються з ще більшою інтенсивністю.
Хлопчик вкрай неспокійний, блідий, вкритий холодним потом. Він стає на коліна, натискує собі на
сечовий міхур .Дихання поверхневе , частота дихань-20 за хвилину. ЧСС – 98 скорочень за хвилину.
Пальпацію живота здійснити неможливо із-за болю, та неспокою дитини. Симптом Пастернацького
позитивний з обох сторін. Зовнішні статеві органи розвинені правильно, не змінені.. Набряків немає.
1. Який стан розвився у дитини?
Які причини можуть привести до такого стану?
Проведіть диференційний діагноз і визначить головні діагностичні
критерії.
Відповідь.
1. У дитини розвинулась гостра затримка сечі, тобто відсутність самостійного сечовипускання при
переповненному сечею або кров’ю сечовому міхурі і наявності позивів до сечовипускання.
2. Гостра затримка сечі може виникати внаслідок:
а) механічних причин(гострий простатит, травма уретри, камінь сечового міхура, фімоз і т.інше)
б)захворювань нервової системи(пухлина головного чи спинного мозку травма хребта , спинного
мозку, шок і т інше)
в)рефлекторних функціональних причин ( після операції на промежині , органах черевної порожнини,
істерії, після довготривалого перебування в ліжку і т.інше)
г)медикаментозної інтоксикації
3. Диференціальний діагноз проводиться з анурією. При анурії відсутній позив до сечовипускання і в
сечовому міхурі відсутня сеча.
3.
Батьки хлопчика 6 років звернулись до лікаря у зв’язку з відсутністю у дитини сечі упродовж 16 – 18
годин.
Дитина скаржиться на болі над лобком, поперек і в промежині, позиви до сечовипускання і дефекації.
Такі відчуття то слабшають, то відновлюються з ще більшою інтенсивністю.
Хлопчик вкрай неспокійний, блідий, вкритий холодним потом. Він стає на коліна, натискує собі на
сечовий міхур .Дихання поверхневе , частота дихань-20 за хвилину. ЧСС – 98 скорочень за хвилину.
Пальпацію живота здійснити неможливо із-за болю, та неспокою дитини. Симптом Пастернацького
позитивний з обох сторін. Зовнішні статеві органи розвинені правильно, не змінені.. Набряків немає.
1. Які заходи повинен провести лікар в разі гострої затримки сечі?
Відповідь
Починати треба з самих простих засобів. Грілка на область сечового міхура, тепла ванна. Іноді
доповнюють теплові процедури введенням нейролептиків. При неефективності такого лікування
виконується катетеризація сечового міхура. Найчастіше у дітей застосовуються еластичні катетери
№№ 10-12 за Шар’єром.
Якщо це хлопчик , в положенні хворого на спині головку статевого члена охоплюють на рівні вінцевої
борозни з боків середнім і безіменним пальцями лівої руки і підтягують вперед так, щоб розправились
складки слизової оболонки сечовипускального каналу. При цьому вказівним і великим пальцями тієї ж
руки легко розсовують зовнішній отвір уретри. Після антисептичної обробки зовнішнього отвору
сечовипускального каналу і голівки статевого члена катетер, змазаний стерильною, правою рукою
проводять по уретрі, перехоплюючи його стерильним пінцетом. вазеліновою олією .
У дівчинок в положенні дитини на спині з розведеними ногами після ретельної обробки зовнішнього
отвору сечовипускального каналу катетер без зусилля , повільно вводять в сечовипускальний канал , а
потім в сечовий міхур.
4.
Сашка Н. 5 років приймають у дитячому відділенні. Скарги на біль у животі під час дихання, задишку,
кашель, млявість, підвищену температуру. Протягом тижня отримував вдома симптоматичне
лікування з приводу ГРВІ, простого бронхіту. Протягом останніх 3 днів стан погіршувався:
температура зросла до фебрильних значень, з’явилася задишка, почастішав кашель. Діагностовано
нижньочасткову правобічну пневмонію. Антибактеріального лікування своєчасно не розпочато.
Упродовж останньої доби з’явилися біль у животі, блювання, „важко й боляче стало дихати”.
Стан тяжкий. Дитина вередує, поводиться дещо мляво, лежить на правому боці, зігнувши в колінах
ноги. Температура тіла 39 °С. Кашель „болісний”, щадний, короткий. Дихає з кректанням, поверхово,
глибоко вдихати не може через біль у правому боці. Задишка — змішана, ЧД — 46 за 1 хвилину.
Шкіра — бліда, ціаноз носо-губного трикутника, акроціаноз, під час напруження — ціаноз обличчя.
ЧСС — 132 за 1 хвилину. АТ — 110/70 мм рт. ст. Серцеві тони — приглушені. Перкуторний звук у
підлопатково-пахвовій ділянці праворуч є значно вкороченим, переходить у тупий в нижніх відділах.
Дихання є різко ослабленим, не вислуховується над ділянкою тупого перкуторного тону. Пальпація
живота виявляє напруження правої половини. Печінка +2 см. Випорожнення не було 2 доби. Діурез —
нормальний.
За результатами дослідження газового складу крові, PaO2 становить 65 мм рт. ст., PaCO2 — 66 мм рт.
ст.
1) Яке ускладнення можна припустити в цьому разі?
2) Назвіть та обґрунтуйте ступінь ДН.
3) Яких невідкладних заходів Ви маєте намір вжити? Чи потрібно провести штучну вентиляцію
легень?
Відповідь
1) Ексудативний плеврит.
2) ДН, середній ступінь тяжкості.
Ціаноз, виразна задишка.

Підвищений АТ, тахікардія.
М’язовий тонус — звичайний.
Є ознаки порушення ЦНС (вередливість, млявість), однак немає загальмованості.
Діурез — нормальний.
За цього ступеня PaO2 становить 60–80 мм рт. ст.,
PaCO2 — 45–70 мм рт. ст.
Норма: PaO2 перевищує 80 мм рт. ст., PaCO2 є меншим за 45 мм рт. ст.
3) Киснева терапія.
Знеболювання (ненаркотичні аналгетики).

Плевральна пункція.
Проводити ШВЛ тільки в разі гострої ДН, тяжкого ступеня.
5.
У трирічної дитини з ГРВІ, ларингітом вночі з’явилося „шумне” дихання. Протягом години батьки
самостійно доправили хворого до стаціонару.
Подібний стан відзначали півроку тому. Починаючи з 4-місячного віку, хлопчик хворів чотири рази на
ГРВЗ, зокрема на бронхіт. У разі приймання антипіретика парацетамолу, амброксолу, вітамінів
виникає алергійний дерматит.
Народився від першої вагітності, у термінових пологах, з масою тіла 3800 г, зростом 52 см. У перші
тижні життя на волосистій частині голови був виразний гнейс, постійні попрілості на тлі дбайливого
догляду. Був на природному вигодовуванні до 1 року. У матері — алергійні реакції у вигляді
дерматиту на шоколад, вітаміни групи В.
Стан середньої тяжкості. Свідомість — ясна. Неспокійний, вередливий. Температура тіла 37,5 °С.
Наявні ціаноз носо-губного трикутника, задишка інспіраторного характеру (вдих „шумний”,
тривалий), короткий, сухий кашель, захриплість голосу. ЧД — 40 за 1 хвилину. Зів — гіперемійований.
З носу слизові виділення. М’язовий тонус — звичайний. Тони серця — ритмічні, звучні. ЧСС — 126 за
1 хвилину. АТ — 96/60 мм рт. ст. Аускультація легень хрипів не виявляє. Перкуторний легеневий звук
без змін. Живіт — м’який. Печінка +2 см. Діурез — нормальний.
Досліджено газовий склад крові: PaO2 — 70 мм рт. ст., PaCO2 — 50 мм рт. ст.
1) Який діагноз у дитини?
2) Обґрунтуйте ступінь ДН.
3) Якої терапії вимагає цей невідкладний стан?
Відповідь
1) ГРВІ, стенозувальний ларингіт, стеноз ІІ ступеня.
2) ДН, середній ступінь тяжкості.
Ясна свідомість.
Ціаноз носо-губного трикутника. Задишка до 20–30 % від норми.
Тахікардія. Помірне підвищення АТ.
Нормальний м’язовий тонус.
Діурез — не зменшений.
PaO2 — у межах від 70 до 80 мм рт. ст.,
PaCO2 — 45–60 мм рт. ст.
Норма: PaO2 перевищує 80 мм рт. ст., PaCO2 є меншим за 45 мм рт. ст.
3) Киснева терапія (теплозволожений кисень).
Інгаляційно протинабрякова суміш (розчини атропіну, адреналіну, ефедрину, піпольфену, гідрокортизону).

В/в глюкокортикоїди (у перерахунку на преднізолон 1–3 мг/кг), еуфілін (2–4 мг/кг), міоспазмолітики (Но-
шпа).
6.
Первинна реанімація новонародженого.
Щойно народилось немовля. Маса при народженні 3200, зріст 52 см.Самостійне дихання відсутнє. Ви
швидко кладете його під джерело променевого тепла й обсушуєте. Далі забезпечуєте належне
положення ( знижений головний кінець ) і відсмоктуєте вміст з рота і носа. Оскільки під час огляду
новонародженого ви не відмічаєте жодних дихальних рухів, проводите тактильну стимуляцію.
Самостійне дихання не відновилось, ви негайно починаєте штучну вентиляцію легень за допомогою
мішка і маски 100% киснем. Ви продовжуєте процедуру протягом 30 сек і визначаєте частоту серцевих
скорочень за 6 сек. Нараховуєте 3 удари. Це значить, що частота менше 60 уд\ хв.
Чи слід розпочати закритий масаж серця? При якому ритмі?
Що таке непрямий масаж серця?
Показання для непрямого масажу серця.
Вкажіть на ускладнення , пов’язані з непрямим масажем серця. Еталон відповіді до
Відповідь
Непрямий масаж серця, або компресія грудної клітки, здійснюється ритмічним натисканням на
грудину з метою:
- компресії серця між хребтом і грудиною;
- підвищення внутрішньогрудного тиску;
- забезпечення викиду крові до життєвих органів.
Брадикардія у новонародженого, як правило, є наслідком недостатньої оксигенації. У більшості немовлят з

брадикардією частота серцевих скорочень починає зростати відразу після встановлення адекватної
вентиляції легень. Отже, вирішення про потребу непрямого масажу серця слід приймати, беручи до уваги
ЧСС, що визначена не відразу після народження дитини, а після 15-30 сек вентиляції легень 100% киснем.
Компресії грудної клітки потрібно розпочинати , коли частота серцевих скорочень:
- менше 60 або
- між 60 і 80 і не зростає.
Частота серцевих скорочень 80 в 1 хв. і більше є показанням до припинення непрямого масажу серця. Під
час серцево-легеневої реанімації штучна вентиляція легень повинна завжди супроводжувати непрямий
масаж серця у належному співвідношенні 3:1.
Загальна частота дій повинна становити 120 за хвилину – 90 компресій і 30 штучних вдихів.
Під час проведення непрямого масажу серця використовується тиск, достатній для компресії серця між
грудиною і хребтом, щоб не пошкодити при цьому внутрішні органи. Ребра новонародженого крихкі і
можуть бути легко зламаними. Уламки можуть пошкоджувати внутрішні органи з подальшим розвитком
кровотеч і пневмотораксу. Натискування на мечоподібний відросток грудини може призвести до
ушкодження печінки.
7.
Первинна реанімація новонароджених.
1 період термінових пологів у роділлі ускладнився передчасним відшаруванням нормально
розташованої плаценти. Лікаря- неонатолога викликано для підготовки до операції кесаревого розтину
за ургентними показаннями. Лікар готує необхідне обладнання, інструментарій для проведення заходів
за програмою виникнення важкої асфіксії у новонародженого. Народився хлопчик на 4-й хвилині від
початку операції. Після перетину пуповини крик відсутній. Під час огляду немовляти спостерігається
ціанотичний колір шкіри, відсутність самостійного дихання серцебиття з частотою 100 уд\хвилину.
Розпочата первинна реанімація.
Які заходи заздалегідь до народження дитини повинен провести неонатолог у операційній?
Дотримуючись алгоритму реанімації новонародженого вкажіть основні кроки допомоги немовляті.
Відповідь
1. Обладнання для відсмоктування.
-гумовий балончик
-електричний відсмоктувач
-катетери для відсмоктування №6, №8
-шлунковий зонд і 20 мл шприц.
2. Обладнання для вентиляції
-реанімаційний мішок з манометром або клапаном, що регулює тиск
-маска для обличчя доношеної дитини
3.Обладнання для інкубації
-ларингоскоп з прямим клинком №1
-ендотрахеальні трубки №3,0; 3,5; 4,0.
-ножиці
4. Медикаменти.
-розчин адреналіну 1:10000
-кровозамінник – один або декілька
а) 5% розчин альбуміну
б) фіз.. розчин
-натрію гідрокарбонат 4,2%
Алгоритм проведення реанімації: оцінка стану дитини, прийняття рішення про потрібне втручання і
виконання повної дії. Оцінка стану базується на трьох ознаках:
-наявність і характер самостійного дихання
-частота серцевих скорочень
-колір шкіри.
Основні кроки реанімаційної допомоги.
А – забезпечити прохідність дихальних шляхів: надати правильне положення немовляті, відсмоктати вміст з
рота і носа.
В – стимулювати або відновити дихання: првести тактильне подразнення. Якщо самостійне дихання не
відновилось, провести штучну вентиляцію легень під позитивним тиском, використовуючи мішок маску.
С – підтримати циркуляцію (кровообіг). Якщо частота серцевих скорочень 100 уд\хв. І зростає, то закритий
масаж серця не проводять. Продовжуючи ШВЛ мішком маскою, спостерігають за відновленням
самостійного дихання і кольором шкіри, а також ретельно контролюють ЧСС.
Задача
Виклик лікаря «невідкладної допомоги» о 4 годині ранку до 4-х річного хлопчика. Скарги на
підвищення температури тіла до 38,5 С, нежить, «гавкаючий» кашель, осиплість голосу, утруднене,
шумне дихання.
З анамнезу відомо, що дитина захворіла гостро напередодні, коли з’явились лихоманка, сухий кашель,
нежить, погіршення самопочуття.
З анамнезу життя: ріс і розвивався відповідно віку. На першому році життя – ексудативно-катаральний
діатез. В 1,5 роки переніс обструктивний бронхіт. ГРВІ хворів 2-3 рази на рік.
При огляді: хлопчик збуджений. ЧД – 35 за хвилину, Шкіра чиста, на обличчі рум’янець. Слизові
оболонки чисті, слизова ротоглотки гіперемована. Періодично з’являється ціаноз носо-губного
трикутника. Мигдалики ІІ ступеня. З носових ходів серозні виділення. Дихання утруднено, шумне,
вдих чутно на відстані, «гавкаючий» кашель, осиплість голосу. Допоміжні м’язи беруть участь в
процесі дихання, западання піддатливих місць грудної клітини. Тони серця звучні, шумів немає. ЧСС –
126 за хвилину. АТ – 85/45 мм рт ст. Живіт м’який, безболісний. Печінка +1 см.
Обґрунтуйте діагноз та надайте невідкладну допомогу хворому.
Діагноз: ГРВІ, синдром крупа, стеноз гортані ІІ ступеня.
Невідкладна допомога:
преднізолон 3% 1,0 (2 мг/кг) в/в
адреналін 0,1% 0,1 в/в
можливі відволікаючі засоби (сидяча тепла ванна – поступове підвищення температури з 36 до 43 С
до появи гіперемії нижньої половини тіла)
часте пиття (тепле боржомі або інша лужна вода)
госпіталізація у відділення отоларингології або стенозне відділення
інгаляції 2,25% розчину адреналіну розведеного в 8 мл ізотонічного розчину хлориду натрію кожні 30
хвилин
Задача
Педіатр оглядає 2-річну дівчинку. Скарги на підвищення температури тіла до
37,5 С, нежить, «гавкаючий» кашель, осиплість голосу, утруднене, шумне дихання.
З анамнезу відомо, хвора другий день. Напередодні з’явились лихоманка, сухий
кашель, нежить, погіршення самопочуття.
З анамнезу життя: вагітність з токсикозом першої половини, пологи патологічні –
слабкість пологової діяльності. На першому році життя – ексудативно-катаральний
діатез. Декілька разів хворіла ГРВІ.
При огляді: дівчинка дещо збуджена. ЧД – 34 за хвилину, Шкіра чиста, на обличчі
рум’янець. Слизові оболонки чисті, слизова ротоглотки гіперемована. Мигдалики І
ступеня. З носових ходів серозні виділення. При занепокоєнні дихання утруднено,
шумне, вдих чутно на відстані, «гавкаючий» кашель, осиплість голосу. При
занепокоєнні допоміжні м’язи беруть участь в процесі дихання, западання
піддатливих місць грудної клітини. Тони серця звучні, шумів немає. ЧСС – 120 за
хвилину. АТ – 85/45 мм рт ст. Живіт м’який, безболісний. Печінка +1 см.
Обґрунтуйте діагноз та надайте невідкладну допомогу.
Діагноз: ГРВІ, синдром крупа, стеноз гортані І ступеня.
відволікаючі засоби (сидяча тепла ванна – поступове підвищення температури з
36 до 43 С до появи гіперемії нижньої половини тіла)
часте пиття (тепле боржомі або інша лужна вода)
адреналін 0,1% 0,1 внутрішньом’язово
госпіталізація у відділення отоларингології або стенозне відділення
інгаляції 2,25% розчину адреналіну розведеного в 8 мл ізотонічного розчину
хлориду натрію кожні 30 хвилин
Задача №24.
В приймальне відділення каретою «швидкої допомоги» доставлений хлопчик 10 років зі скаргами на
втрату свідомості, багатократну блювоту. Даний стан відмічається протягом 30 хвилин. Останні
декілька годин виражена слабкість, блювота. З анамнезу: протягом останнього місяця дитина схудла
на 3 кг, відмічається спрага, часті сечовипускання, енурез.
Об’єктивно: шкіряні покриви бліді, сухі, тургор м’яких тканин знижений, рум’янець на щоках. Слизові
рожеві, сухі. Відмічається запах “кислих фруктів”. ЧСС 100 за 1 хвилину, дихання аритмічне,
періодично за типом Куссмауля. При перкусії над легенями ясний легеневий звук. Дихання
везикулярне. Тони серця звучні, шуми не вислуховуються. Живіт м’який доступний глибокої
пальпації. Симптом Пастернацького негативний з обох боків.
Загальний аналіз крові: лейкоцити 9×109 в л, лейкоцитарна формула базофіли 1%, еозинофіли 4%,
сегментоядерні нейтрофіли 56%, паличкоядерні – 3%, лімфоцити 32%, моноцити 4%, еритроцити
4,8×1012 в л, гемоглобін 134 г/л.
РН крові 7,3.
Загальний аналіз сечі: питома вага 1030, лейкоцити 2-3 в полі зору, еритроцити 1-2 в полі зору,
епітелій в незначні кількості, жовчні пігменти – негативний, цукор- 4%, білок 0,033 г/л, кетонові тіла
(++++).
Цукор крові: 25 ммоль/л.
Діагноз: Гіперглікемічна кетоацидотична кома.
Стартова терапія:
введення рідини для регідратації: фізіологічний розчин хлориду натрію 300 мл.
інсулін короткої дії 0,05-0,1/кг/год (1,5 Од/за першу годину).
відновлення електролітних зрушень – 3% калій хлор,
бікарбонат натрію під контролем рН
в залежності від рівня глікемії подальша корекції регідратації та введення інсуліну.
Задача №25
Виклик карети "швидкої допомоги" до дівчинки 11 років. Скарги на втрату свідомості протягом 10
хвилин, якій передували тремтіння кінцівок та клонічні судоми. За годину до приїзду «швидкої»
дівчинка зробила ін'єкцію інсуліну: 12 одиниць "Протофан" та 8 одиниць "Актрапід" , але не поснідала
у зв'язку з відсутністю апетиту.
Дівчинка від І вагітності з токсикозом І триместру. Народилась в строк, з масою тіла 4200, довжиною
тіла 52 см. Протягом першого року життя була під наглядом невролога з приводу перинатальної
енцефалопатії. Останні три роки під наглядом ендокринолога з приводу цукрового діабету І типу та
кардіолога з приводу ВСД.
Об'єктивно: шкіряні покриви холодні, вологі, різко бліді. ЧСС 132 за 1 хвилину. ЧД 28 за 1 хвилину,
дихання аритмічне, періодично за типом "Куссмауля". Перкуторно над легенями ясний легеневий звук.
Дихання везикулярне. Тони серця звучні, шуми не вислуховуються. Живіт м'який доступний глибокої
пальпації. Симптом Пастернацького негативний з обох боків. Менінгеальні знаки негативні.
Діагноз: Гіпоглікемічна кома.
Внутрішньовенне струменеві введення 40% глюкози 50 мл.
При поверненні свідомості - накормити дитину (манна каша, картопляне пюре, кисіль та ін.).
При відсутності ефекту через 10-15 хвилин повторити введення 40% розчину глюкози і якщо ефекту
немає - почати внутрішньовенне крапельне введення 10% розчину глюкози в об’ємі 100-200 мл зі
швидкістю 20 крапель за хвилину (під контролем глікемії, підтримуючи рівень глюкози у крові 6-9
ммоль/л).
Якщо дані заходи не призвели до повернення свідомості, ввести:
1. розчин глюкагону в дозі 1 мл або розчин адреналіну 0,1% 1 мл п/шкірно;
2. 3% розчин преднізолону 40 мг (1-2/кг маси тіла) в 300 мл 10% розчину глюкози внутрішньовенно
крапельно (під контролем глікемії).
Госпіталізація в реанімаційне відділення або спеціалізоване ендокринологічне відділення.

Задача №26
Хлопчик, 2 років, поступив в кардіологічне відділення в тяжкому стані за скаргами на приступ
збудливості, частого дихання, посилення ціанозу, знепритомнення. Напад тривав 25 хвилин.
Дитина з народження під наглядом кардіолога з приводу вродженої вади серця.
При огляді - стан важкий, загальний ціаноз, відстає у фізичному розвитку. Має місце деформація
пальців рук та ніг у вигляді “барабанних паличок” та “годинникових скелець”. При пальпації –
посилений верхівковий поштовх, систолічне тремтіння, максимально виражене в ІІІ-IV міжребер’ях
зліва від грудини. Перкуторно - права межа серця знаходиться по правій середньоключичній лінії, ліва
– по лівій середньоключичній лінії. Аускультативно – грубий голосний систолічний шум максимально
по лівому краю грудини, проводиться за межі серця на спину. ІІ тон на легеневою артерією різко
ослаблений. Печінка на 1 см виступає з-під краю реберної дуги. Набряків немає.
На ЕКГ – зміщення ЕВС вправо, ознаки гіпертрофії правого передсердя та правого шлуночку.
На ЕхоКГ – розширена аорта “сидить” на дефектом міжшлуночкової перегородки, гіпертрофія правого
шлуночку, стеноз легеневої артерії.
Діагноз: Вроджена вада серця зі збідненням малого кола кровообігу. Тетрада Фалло, фаза
декомпенсації, гіпоксемічний приступ.
В/в крапельно:
декстран 50 мл
плазма 100 мл
Розчин натрію гідрокарбонату 5% - 20,0
20% Глюкоза - 20 мл з 2 од інсуліну
Еуфілін 2,4% -2 мл
Седуксен 0,5% - 1-2 мл.
Обзидан 0,1% 0,5 мл.
Віт С 250 мг
При неефективності інтубація та перевід на управляєме дихання.

Задача №27
Дівчинка 12 років, поступила до стаціонару зі скаргами на запаморочення,
підвищену втомлюваність, загальну слабкість. 1 хвилину тому відмічено втрату
свідомості.
З анамнезу – протягом останнього місяця перехворіла на тяжку форму ГРВІ, на фоні
якої з’явились вищеназвані скарги.
Об’єктивно: бліда, мигдалики ІІ ступеня, підщелепні лімфовузли дещо збільшені, не
болючі. Межі серця відносної тупості: права – на рівні правої стернальної лінії, ліва
– на 1 см зовні лівої середньоключичної лінії. Тони серця ослаблені, ЧСС 42 за 1
хвилину. В легенях перкуторно ясний легеневий звук, аускультативно – дихання
везикулярне. Живіт м’який, при поверхневій пальпації безболісний. Печінка на 2 см
виступає з під краю реберної дуги, селезінка – на 1см.
На ЕКГ – передсердній ритм (РР) регулярний і частіший за також регулярний
шлуночковий ритм (RR). Зубці Р не зв’язані з комплексами QRS і знаходяться на
різній відстані перед і за ними.
ЕхоКГ – зниження скоротливої здатності міокарду.
Діагноз:
Неревматичний кардит, враження провідникової системи, повна A-V блокада,
гострий перебіг, важкий ступінь. Синдром Морган’ї-Адамса-Стокса.
0,1% атропіну сульфат 0,5-1 мл внутрішньовенно
Через 2 години – ізадрін 5 мг під язик або алупент 0,05% 0,5-1 в 10,0 фізіологічного
розчину хлориду натрію внутрішньовенно повільно.
Задача №28
У дівчинки 6 років, після прийому 0,5 г аспірину, з’явилося оніміння язика, свербіж,
набряк шкіри обличчя, підвищилася температура тіла до 37,8 ºС. Двічі відмічались
рідкі випорожнення із значною кількістю слизу.
Із анамнезу відомо, що в ранньому дитинстві у хворої був виражений ексудативно-
катаральний діатез на жовток яйця і коров`яче молоко.
При огляді: значний набряк обличчя, повік, сльозотеча, крупно-плямиста висипка на
щоках. Губи і слизова оболонка рота гіперемовані. Перкуторно над легенями ясний
легеневий звук, дихання везикулярне. Межі серця відповідають віковій нормі. Тони
серця звучні, шуми не вислуховуються. ЧСС – 95 за 1 хвилину.
Язик «географічний». При пальпації живіт безболісний печінка по краю реберної
дуги. Кишечник не спазмований, не бурчить. Симптом Пастернацького негативний з
обох сторін. Менігеальні знаки негативні. Стілець оформлений.
Діагноз:
Набряк Квінке
Внутрішньовенно або в/м піпольфен 2,5% розчин - 0,6 мл (або супрастин 2% розчин
- 0,6 мл), 3% розчин преднізолону - 1,0 мл.
Задача №29
У хлопчика 4,5 років, після їжі в’яленої риби, з’явився свербіж шкіри, а потім набряк щік, губ, язика.
Голос став гугнявим.
З анамнезу відомо, що хлопчик від І вагітності з токсикозом І триместру. Народився в строк, з масою
тіла 4200, довжиною тіла 52 см. Протягом першого року життя був під наглядом невролога з приводу
перинатальної енцефалопатії. На першому році життя мав місце ексудативно - катаральний діатез у
вигляді гнейсу, молочного струпа.
При огляді: дитина надлишкової ваги, шкіра волога, на щоках крупно-плямиста гіперемія з різким
набряком губ. Перкуторно над легенями ясний легеневий звук, дихання везикулярне. Межі серця
відповідають віковій нормі. Тони серця звучні, шуми не вислуховуються. ЧСС – 95 за 1 хвилину.
Язик «географічний». При пальпації живіт безболісний печінка по краю реберної дуги. Кишечник не
спазмований, не бурчить. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Менігеальні знаки
негативні. Стілець оформлений.
Загальний аналіз крові: гемоглобін - 120 г/л, еритроцити –4,2х1012/л, лейкоцити 9×109 в л,
лейкоцитарна формула базофіли 1%, еозинофіли 10%, сегментоядерні нейтрофіли 35%, паличкоядерні
– 3%, лімфоцити 47%, моноцити 4%, ШЗЕ-4 мм/год.
Загальний аналіз сечі: питома вага 1020, лейкоцити 2-3 в полі зору, еритроцити 1-2 в полі зору, білок
0,033 г/л.
Діагноз:
Набряк Квінке
Внутрішньовенно або в/м піпольфен 2,5% - 0,6 мл (або супрастин 2% - 0,6 мл), 3% преднізолон - 1,0 мл.

Всі задачі модуль

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Всі задачі модуль

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

2 тема

Дитині 9 місяців, доставлений швидкою допомогою зі скаргами матері на судоми із

1) Рахіт. Напад спазмофілії.

Дитині 3 місяці, народилася недоношеною в 35 тижнів, з двійні, знаходиться на

5 Дитині 8 місяців, знаходиться на штучному вигодовуванні. Після тривалого

7/ На прийомі в сімейноголікарядитина 4-х місяців. Матискаржиться на неспокій,

Ваш діагноз Легкий рахітПідгострий перебіг

8 Дитині 5 місяців. Перебуває на природньому вигодовуванні, отримує прикорм-молочну вівсяну кашу,

Ваш діагноз. Тяжкий рахітПідгострий перебіг

З якимизахворюваннями треба проводитидиф. діагноз?Потрібно проводити дифереційну діагностику з

План обстеження.Лабораторні дослідження: Загальний аналіз крові (зниження рівня гемоглобіну),

Ваш діагноз?Тяжкий рахіт, кальційпенічний варіант

9Дитині 7 міс. Скарги матері на неспокій, підвищену пітливість. Від 1 вагітності,

10Дитині 1.5 міс., народилась від 2 патологічної вагітності недоношеною в 34 тижні., на

1. Вкажіть чим обумовлена важкість стану дитини?ураження гортані що призводить до утруднення

2. Ваш попередній діагноз Парагрип. стенозуючий ларинготрахеїт,

3. Невідкладна допомога. киснева терапія;фізичні методи охолодження, нпзз, дроперидол,

1. Чим зумовлена тяжкість стану хворого? Розвитком стенозуючого ларинготрахеїту

2. Сформулюйте діагноз захворювання за класифікацією. Парагрип. стенозуючий ларинготрахеїт,

3. Тактика лікаря.Рекомендувати уживання великої кількості рідини, терапія інтоксикаційного,

Дівчинка 12 місяців потрапила до лікарні на третій день захворювання зі скаргами на підвищення

1. Із чим пов’язане погіршення стану дитини?

З розвитком у дитини гіпертермічного синдрому

2. Сформулюйте діагноз захворювання за класифікацією.

Гострий стенозуючий ларинготрахеїт( компенсована форма), середній катаральний отит

• призначають нестероідні протизапальні препарати - ібупрофен (10-20 мг/кг у 3-4 прийоми),

0Хлопчик 6 років, госпіталізований у стаціонар із приводу підвищення температури до 38.90С,

1. Вкажіть діагноз захворювання, та міркування, що його підтверджують.

Клінічна симптоматика ентеровірусних ГРВІ в дітей характеризується такими клінічними проявами:

Виявлення віруса-збудника вірусологічні дослідження крові, ліквору, слизу з носоглотки,

2. Терапевтичні заходи при лихоманці.

➢ призначають нестероідні протизапальні препарати - ібупрофен (10-20 мг/кг у 3-4 прийоми),

3. Призначте відповідне обстеження та лікування.

Клінічна симптоматика, об'єктивне обстеження, ЗАК, діагностика на с- реактивний білок, виявлення

Рекомендується поводити елімінаційну терапію, тому що дана терапія ефективна і безпечна.

Осельтамивір - по 4 мг/кг/добу, 5 дн або занамівір - по 2 інгал. 2 р/д, 5 дн

Дитина 2 років доставлена в стаціонар зі скаргами на виникнення судом, що спостерігались на тлі

1. Чим обумовлена тяжкість стану в даному випадку?

Гіпертермічний синдром (“біла” злоякісна гіпертермія)

2. Яка можлива етіологія даного захворювання?

Ускладнення при ГРВІ.

Препарати нейроблокуючої дії (піпольфен, аміназін, дібазол, регітин, папаверин), препарати що

Дитина 8 років оглянута із приводу субфебрильної температури, що спостерігається протягом

1. Вкажіть діагноз захворювання, та міркування, що його підтверджують.

Аденовірусна інфекція (Виражені катаральні симптоми, кон’юнктивіт, яскрава гіперемія та

2. Призначте відповідне обстеження та лікування.

Дитина 4 роки захворіла гостро. Захворювання почалось з підвищення температури до 39°С,

1. Ваш попередній діагноз?

Гострий обструктивний бронхіт.

2. З якими захворюваннями слід диференціювати дане захворювання?

Муковісцидоз, туберкульоз, гострий бронхіоліт, пневмонія.

3. Які методи обстеження слід використати?

Об’єктивне обстеження, загальний аналіз крові, рентгенографія, бронхоскопія.

Дитина 9 років поступила у клініку за скаргами на біль у правій половині живота,

2. Призначте необхідні обстеження для підтвердження діагнозу

Рентгенографія ОГК, плевральна пункція та дослідження плевральної рідини, ЗАК

3. У консультації яких спеціалістів виникає необхідність?

Пульмонолог, фтизіатр, онколог

5. Принципи лікування хворого.

Антибактеріальна, десенсибілізуюча, загальнозміцнююча терапія. Необхідно

Дитина 2 роківмісгоспіталізована з приводу кашлю, підвищеннятемпературитіла,

Характерні дані аналізу крові, рентгенологічного обстеження, перкусії та

4.У дитини 3 роківпід час їжітричівіникавнапад кашлю. Через кількаднівпідвищилася температура.

На перший план виходятьдихальнанедостатність, інтоксикація, а локальнізміни в