Мій Конспект 1півріччя 4р.ж

Серія «ДНЗ.
Вихователю»
Харків
Видавнича група “Основа”
2014
УДК 37.16
ББК 74.263
В96
Серія «ДНЗ. Вихователю»
В’юнник В. О.
В96 Мій конспект. 4-й рік життя. І півріччя / В. О. В’юнник,
С. М. Ожимова, О. Г. Ханіна, Л. В. Чернишова — Х. : Вид.
група «Основа», 2014. — 166, [2] c. : табл. — (Серія «ДНЗ.
Вихователю»).
ISBN 978-617-00-2086-4.
Посібник містить орієнтовні конспекти занять з дітьми 4-го року
життя, що реалізують завдання пізнавального, художньо-естетичного
та мовленнєвого розвитку. Конспектии занять складено за блочно-тема-
тичним принципом планування на навчальний рік, розроблено відпо-
відно до вимог та завдань Базового компонента дошкільної освіти, чин-
них освітніх програм.
Задля зручності використання всі розробки розміщено на відривних
аркушах. Поля для записів дадуть змогу творчому вихователеві скласти
власні конспекти занять, користуючись запропонованим у посібнику
матеріалом.
УДК 37.16
ББК 74.263
© В’юнник В. О., С. М. Ожимова,

Ханіна О. Г., Чернишова Л. В., 2014
ISBN 978-617-00-2086-4 © ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2014
ЗМІСТ
Шановні колеги! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
Розклад занять, тематичні блоки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК (ДИТИНА У ДОВКІЛЛІ)
Заняття 1. Дитячий садок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
Заняття 2. Ми фрукти любимо і знаємо . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Заняття 3. У мене є чудовий дім . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
Заняття 4. Що нам відомо про посуд . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
Заняття 5. Магазин іграшок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
Заняття 6. Наш одяг . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
Заняття 7. Який я? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
Заняття 8. Свято ялинки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК (ВІКОНЕЧКО У ПРИРОДУ)
Заняття 1. Кімнатні рослини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23
Заняття 2. Що нам відомо про воду? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
Заняття 3. Овочі ми любимо, овочі ми знаємо . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
Заняття 4. Осінь, осінь, листопад! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
Заняття 5. Свійські тварини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
Заняття 6. Чи всі птахи відлітають у вирій? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
Заняття 7. Хто як зиму зустрічає . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
Заняття 8. Дикі тварини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК (МАТЕМАТИЧНА СКАРБНИЧКА)
Заняття 1. Багато, мало, один . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
Заняття 2. Поняття «один» та «багато». Круг, квадрат. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
Заняття 3. Порівняння предметів завдовжки. Поняття «один» і «багато» . . . . . . . . . . 43
Заняття 4. Порівняння предметів завширшки. Орієнтування у просторі . . . . . . . . . . 45
Заняття 5. Орієнтування у часі. Поняття «стільки ж, скільки» . . . . . . . . . . . . . . . . 47
Заняття 6. Ознайомлення з трикутником. Орієнтування у часі . . . . . . . . . . . . . . . . 49
Заняття 7. Поняття «більше», «менше». Геометричні фігури . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
Заняття 8. Порівняння предметів заввишки. Орієнтування у часі . . . . . . . . . . . . . . 53
МОВЛЕННЄВИЙ РОЗВИТОК
Заняття 1. Познайомимося! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55
Заняття 2. Наша група . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57
Заняття 3. Меблі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
Заняття 5. Чайний посуд . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61
Заняття 5. Осінь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63
Заняття 6. Фрукти та овочі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65
Заняття 7. Людина. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67
Заняття 8. На подвір’ї у селі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69
Заняття 9. Дім . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71
Заняття 10. У кожного є дім . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73
Заняття 11. Наш одяг та взуття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75
Заняття 12. Хто як до зими готується . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77
Заняття 13. Іграшки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79
3
Заняття 14. Спортивні ігри . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81
Заняття 15. Зима. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83
Заняття 16. Новорічні свята . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85
ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК (ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА)
Заняття 1. Читання віршів Н. Дергач «Ромчик» та В. Паронової «Наталя» . . . . . . . . 87
Заняття 2. Розповідання казки Л. Толстого «Три ведмеді» . . . . . . . . . . . . . . . . . 89
Заняття 3. Читання оповідання Н. Кулик «Ромасеве яблуко і Петрикова груша» . . . . 91
Заняття 4. Слухання казки К. Чуковського «Курчатко» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93
Заняття 5. Слухання віршів К. Перелісної «Недалеко до зими»,
Г. Демченко «Білочка» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
Заняття 6. Світ казок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97
Заняття 7. Слухання оповідання В. Сухомлинського «Хіба так граються?» . . . . . . . . 99
Заняття 8. Слухання оповідання Г. Скребицького «Про сніжного колобка»
та вірша М. Підгірянки «Снігова баба» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101
ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК (МАЛЮВАННЯ)
Заняття 1. Світить ясне сонечко до нас у віконечко . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103
Заняття 2. Художник Олівець . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105
Заняття 3. Повітряна кулька для друга. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107
Заняття 4. Червоні стрічки для ляльок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109
Заняття 5. Яблуко . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111
Заняття 6. Червоні кетяги горобини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113
Заняття 7. Жук-сонечко . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115
Заняття 8. Нагодуємо птахів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 117
Заняття 9. Парканчик для курчаток . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119
Заняття 10. Рушничок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121
Заняття 11. Листопад, листопад… . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123
Заняття 12. Дощик . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125
Заняття 13. Стає білим все навколо . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127
Заняття 14. Засніжені дерева . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129
Заняття 15. Колобок котиться доріжкою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131
Заняття 16. Рукавичка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133
ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК (ЛІПЛЕННЯ)
Заняття 1. Мій веселий м’яч . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 135
Заняття 2. Бублики для друзів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137
Заняття 3. Сливи на тарілці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139
Заняття 4. Зернятка для пташок. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141
Заняття 5. Морквинки великі та маленькі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 143
Заняття 6. Дерева вже сплять . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 145
Заняття 7. Сніговик . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 147
Заняття 8. Зайчик із казки «Колобок» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 149
ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК (АПЛІКАЦІЯ)
Заняття 1. Великі та маленькі м’ячі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 151
Заняття 2. Осінній хоровод . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 153
Заняття 3. Дари осені . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155
Заняття 4. Килимок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 157
Заняття 5. Облаштуймо будку для Шарика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 159
Заняття 6. Осінь, осінь, листопад . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 161
Заняття 7. Візерунок на килимку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 163
Заняття 8. Новорічна ялинка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 165
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
Пропонуємо вам збірник конспектів фронтальних занять з дітьми молодшого віку
(4-го року життя).
Дітям подобаються ті види діяльності, що дають їм матеріал для роздумів, можли-
вість виявляти ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, вина-
хідливості та творчості. Найвільніше діти почуваються і розвиваються у грі, де най-
сприятливіша атмосфера для спілкування.
Конспекти занять конкретизують види роботи з дітьми молодшого дошкільного
віку, реалізують завдання повноцінного розвитку дітей загалом і кожної дитини зо-
крема, спрямовані на зону найближчого розвитку, тобто поступове ускладнення ма-
теріалу та методів виховання. Занять побудовані на використанні досвіду дітей, набу-
тому на попередніх заняттях, та на різноманітних зв’язках між заняттями різного ха-
рактеру і виду.
У запропонованих конспектах розміщено багато матеріалів зі сприяння розвитку
мовлення малюків — мовленнєві ігри, дидактичні ігри, пальчикові ігри, ігри-ман-
дрівки, потішки, вірші.
Орієнтовні конспекти занять розроблені таким чином, щоб надати педагогам ши-
рокі можливості для формування особистісної зрілості, базових якостей кожної ди-
тини з її індивідуальними особливостями та досвідом, відповідно до вимог та завдань
Базового компонента дошкільної освіти, чинних освітніх програм.
У конспектах занять реалізовано завдання пізнавального, художньо-естетичного та
мовленнєвого розвитку. Їх дібрано за блочно-тематичним принципом планування на
навчальний рік, де важливу роль відіграє системний цілісний підхід у забезпеченні ви-
конання програмових завдань щодо здійснення якісної дошкільної освіти у групі ма-
люків цієї вікової категорії. Ураховано один із напрямів методичного оновлення за-
нять у дошкільному навчальному закладі, зокрема проведення їх на основі інтеграції
навчального матеріалу, об’єднання навколо однієї теми. Цей підхід сприяє інформа-
ційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів дітей завдяки ігровим мето-
дам навчання та залученню цікавого матеріалу. Послідовність та назва занять, блоків
умовна, може змінюватися.
Для закріплення знань дітей з теми пропонуємо використовувати робочий зошит
«Мій зошит. 4-й рік життя». Робочий зошит укладено згідно з орієнтовними тематич-
ними блоками для дітей цього віку впродовж навчального року, кожна тема розгляда-
ється протягом двох тижнів у різних видах діяльності з дітьми — мовленнєве спілку-
вання, ознайомлення з довкіллям, з природою; логіко-математичний розвиток тощо.
Із запропонованих вправ педагоги та батьки мають обирати ті, що відповідають видам
діяльності дитини, ураховуючи рівень розвитку дітей.
Найважливішим, на нашу думку, є власна творчість педагогів, що виявляється
у гнучкій зміні своєї позиції, обігруванні будь-якої ситуації та відхиленні від заплано-
ваного. Головним має бути емоційний стан дитини, зокрема її внутрішнє емоційне бла-
гополуччя у групі однолітків і дорослих, які нею опікуються.
Сподіваємося, що запропоновані конспекти занять стануть у пригоді молодим ви-
хователям на перших кроках педагогічної практики, а педагогів-майстрів спонукати-
муть до творчих пошуків (можлива зміна запропонованих матеріалів і використання
інших додаткових матеріалів з теми, урахування рівня розвитку дітей групи).
РОЗКЛАД ЗАНЯТЬ
ПОНЕДІЛОК ВІВТОРОК СЕРЕДА
ЧЕТВЕР П’ЯТНИЦЯ
ТЕМАТИЧНІ БЛОКИ
планування навчального процесу у групі дітей
молодшого віку (4-го року життя) на навчальний рік
№ з/п Місяць Тема

Як в садочку нашому добре жити
1 Вересень
Нам, малятам, цікаво все знати
Осінь щедра до нас завітала
2 Жовтень
Існують на землі — великі та малі
Є дім у кожного із нас
3 Листопад
Пізня осінь вже настала
Зимонька-зима до нас прийшла
4 Грудень
І дорослі, і малі полюбляють казочки
Зима-чарівниця
5 Січень
Про здоров’я потрібно знати, про здоров’я необхідно дбати
Світ техніки
6 Лютий
Професії
Моя сім’я, моя родина
7 Березень
Моя Батьківщина — Україна
Весна іде — красу несе
8 Квітень
На сільському подвір’ї
Весняний калейдоскоп
9 Травень
Світ комах
6
І півріччя Група Дата
ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК
(ДИТИНА У ДОВКІЛЛІ)
ЗАНЯТТЯ 1
Тема. Дитячий садок
Мета: формувати у дітей дружні взаємини; розвивати навички спілкування;
учити емоційно реагувати на навколишній світ, розрізняти емоційні стани
(веселий, сердитий); розвивати фразове мовлення; збагачувати словник дітей;
навчати розуміти сенс загадки та знаходити відгадку; розвивати розуміння
того, що дитячий садок схожий на сім’ю (як і в сім’ї, тут є дорослі, які піклу-
ються про дітей); виховувати любов до дитячого садка, повагу до працівників
дошкільного закладу.
Попередня робота: закріплювати назви приміщень групи.
Матеріал: картинки із зображенням працівників дитячого саду.
Наступна робота: закріплення знань дітей з теми в робочому зошиті.
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний момент
 Психогімнастика «Подаруй посмішку»
Вихователь пропонує дітям утворити коло та подарувати всім свою по-
смішку.
— Подаруйте свою посмішку і новій ляльці Марічці. Вона сьогодні перший
день у садочку.
— Розкажімо Марічці про садочок.
II. Основна частина

— Діти, куди ви щодня йдете з батьками?
— Дитсадок у нас великий чи маленький? Дітей тут мало чи багато? Це
наша група, але є ще багато груп.
— Де ми їмо, граємо, навчаємося? (У груповій кімнаті)
— Розкажемо ляльці Марічці про групову кімнату. Що є у груповій кім-
наті? У кожного з вас є свій стільчик, свій стіл? Покажіть, де. Є шафи, у яких
наші іграшки, книги. У нас у куточках прибрано чи ні? Хто наводить тут поря-
док? Ми всі разом складаємо іграшки і підтримуємо порядок.
— Що ще є у нас у групі?
— У групі є куточок природи, де ми вчимося доглядати за рослинами та тва-
ринками.
— А де ми миємо ручки, зачісуємося?
— Покажемо Марічці туалетну кімнату.
— Що є у туалетній кімнаті?
— У ванній кімнаті є у кожного свій рушничок?
— Яка картинка на вашій шафі? Де висить рушничок?
— Чи є у кожного свій гребінець?
— Коли ви зачісуєтеся?
— Де ми вдень відпочиваємо?
— Ходімо, Марічко, до спальні.
— Що є у спальні?
7
— У кожного є своє ліжко у спальні?
— У кого ліжко під вікном?
— У кого ліжко під стінкою?
— У кого — посередині спальні?
 Фізкультхвилинка «Як ми..?»
Як ми вранці йдемо в садок? Ось так …
Як ми вранці робимо зарядку? Як вмиваємося?
Як ми танцюємо? Як ми вдягаємося?
Як ми малюємо? Як ми граємося?
— Розкажемо Марічці, що в дитячому садку є не тільки діти, але й дорослі.
Вони тут працюють.
— Ким вони працюють?
— Відгадайте загадки.
•Хто, як квочка із курчатами,
В дитсадку щодня з малятами?
Хто їх пильно доглядає,
Няньчить, пестить, розважає,
Вчить співати й малювати,
Рахувати і читати?
Ласку дітям всю до крапельки
Подарує… (вихователька).
•У садку дітей лікує
Та зеленкою малює. (Лікар, медична сестра)
— Де в садку перебувають лікар та медична сестра? (У медичному кабі-
неті)
— Вони нам допомагають, піклуються про нас.
Дбає, щоб ми сильні стали
І здоровими зростали. (Фізвихователь)
— Де ми займаємося фізкультурою та робимо ранкову гімнастику? (У спор-
тивній залі)
— Що в ній є? (М’ячі, гімнастичні палички, обручі)
Як мелодію заграє,
Всяк охоче заспіває. (Музичний керівник)
— Діти, де ми танцюємо і співаємо? (У музичній залі)
З нами няньчиться охоче,
Бо сама погратись хоче. (Няня, помічник вихователя)
— Ще в садку є кухар, який нам готує їжу.
Наш кухар — наче боровик:
Надів біленьку шапку!
Готує кухар холодник
І запікає бабку,
У кухаря смачний пиріг,
Чудова каша манна!
Він дбає про здоров’я всіх,
Йому подяка й шана!
— Де кухар готує нам їжу? (На кухні)
— Ми всі в дитячому садку є однією родиною. Дорослі піклуються, догляда-
ють за дітьми, а діти поважають і цінують дорослих.
ІІІ. Підсумок
— Молодці, діти, ви добре розповіли Марічці про дитячий садок, про примі-
щення групи.
8
ЗАНЯТТЯ 2
Тема. Ми фрукти любимо і знаємо
Мета: розширювати уявлення дітей про довкілля — фруктовий сад на те-
риторії дитячого садка; учити розпізнавати фрукти за кольором, формою,
смаком; порівнювати їх; формувати вміння характеризувати їх властивості
шляхом зорового і дотикального обстеження; учити використовувати в мов-
ленні описові прикметники; розвивати вміння знаходити один предмет серед
інших, тактильні й смакові відчуття, сприйняття, пам’ять; активізувати
предметний словник і словник визначень; виховувати цікавість до навко-
лишнього світу природи.
Попередня робота: спостереження під час прогулянок у фруктовому саду;
ознайомлення з плодами фруктових дерев, з продуктами харчування, при-
готованими з фруктів; розглядання ілюстрації із зображенням фруктів;
читання художніх творів про фрукти; дидактичні ігри на закріплення знань
про фрукти.
Матеріал: фрукти, картки із зображенням фруктів, іграшковий їжачок,
мішечок, таця.
І. Організаційний момент
 Психогімнастика «Доброго ранку!»
Доброго ранку, сонце привітне!
Доброго ранку, небо блакитне!
Доброго ранку, у небі пташки!
Доброго ранку тобі i мeнi!
ІІ. Основна частина

Вихователь. Діти, до нас завітав їжачок.
Їжачок-хитрячок
Із голок та шпичок
Пошив собі піджачок.
І у тому піджачку
Він гуляє по садку.
Натикає на голки
Груші, яблука, сливки.
І до себе на обід
Він скликає цілий рід.
(П. Воронько)
— Де був їжачок?
— Так, їжачок був у саду. Що таке сад?
— Сад — це місце, де росте багато фруктових дерев, зокрема абрикоси,
яблуні, сливи, груші, вишні.
— Що приніс нам їжачок? (Груші, яблука, сливи)
— Яке яблуко за формою? (Яблуко кругле)
— Якого кольору бувають яблука? (Зеленого, червоного, жовтого)
— Так шкірка яблука кольорова, а всередині яблуко — біле чи світло-жовте.
М’якоть яблука соковита, смачна.
9
— Яке яблуко на смак? (Кисле, солодке чи кисло-солодке)
— Усередині яблука є маленьке насіння.
— Назвіть круглі фрукти. (Вишні, персики, апельсини)
— Усі ці фрукти соковиті та смачні. Які з цих фруктів маленькі? (Вишні)
— У вишні всередині міститься кісточка. Якого кольору вишня?
— Вишня солодка чи кисла?
— Який фрукт кислий? (Лимон)
— Лимон буває тільки кислим. Якщо хочете зробити його кисло-солодким,
додайте до нього цукор. Лимон овальний. Який він за кольором?
— У лимона м’якоть поділена на дольки. Такі дольки також є у апельсина
та мандарина.
 Дидактична гра «Відгадай фрукт за смаком»
Їжачок пропонує дітям із заплющеними очима визначити, шматочок якого
фрукта вихователь поклала їм до рота. Діти пригадують назви фруктів і уза-
гальнювальне поняття «фрукти».
 Фізкультхвилинка
Біля яблуні гуляю, яблучка собі шукаю.
(Ходять по колу.)
Я навшпиньки встану, яблуко дістану.
(Стають навшпиньки, тягнуться руками вгору.)
Але не зірвала — яблучко упало.
(Присідають.)
Покотилось по доріжці
І за ним побігли ніжки.
(Біжать по колу.)
Ось росте фруктовий сад.
Тут дерева стоять в ряд.
Гілочки хитаються.
(Синхронні рухи кистями рук праворуч-ліворуч.)
Фрукти всі качаються.
Яблучка та сливки
Ой зірвуться з гілки!
 Дидактична гра «Чарівний мішечок»
На столах вихователь розкладає розрізні картинки. Діти складають їх за те-
мою «Фрукти», називають утворені фрукти.
 Дидактична гра «Пригадай, що поклали в мішечок»
Вихователь з дітьми на столі розглядають тацю з фруктами та називають
фрукти (яблуко, слива, груша, лимон, апельсин, банан тощо). Вихователь скла-
дає фрукти в мішечок, знову називаючи їх. Потім просить дітей згадати, які
фрукти лежать у мішечку. Діти знаходять на столі відповідні картинки з їх зо-
браженням.
— Молодці, діти! Їжачок вам дякує за допомогу. Він повертається додому
і розповість усім звірятам, які ви розумні та добрі діти.
Додатковий матеріал
 Дидактична гра «Зберемо фрукти для їжачка»
Вихователь пропонує допомогти їжачкові зібрати фрукти у кошик. Діти бе-
руть по одному фрукту, відносять у кошик та розповідають про фрукт.
— Що ти взяв?
— Яке яблуко?
— Куди покладеш яблуко?
10
ЗАНЯТТЯ 3
Тема. У мене є чудовий дім
Мета: надавати знання дітям про довкілля — дім, у якому живе дитина;
елементарні знання про будову дому, його складові; уточнити знання про
призначення кімнат у квартирі; формувати знання своєї адреси проживання;
закріплювати знання назв та призначення меблів; активізувати словник ді-
тей; розвивати просторове орієнтування; виховувати допитливість, цікавість
до навколишнього світу.
Попередня робота: спостереження за будинками на вулиці; екскурсія дитя-
чим садком; ігри у ляльковій кімнаті; розглядання меблів та бесіди про їх
призначення.
Матеріал: іграшкові меблі; іграшки (зайчик Зай, поросятко Хрюша); сюжетні
картинки («Спорудження будинку», «Вулиця», «Квартира»); картинки із
зображенням меблів.
 Дихальна вправа «Приємний запах»
Вихователь показує дітям іграшковий будинок.
— Ось стоїть будинок. Поруч з будинком виросли гарні квіти. Я нюхаю аро-
мат квітів. Ви хочете відчути аромат квітів?
Кожна дитина глибоко вдихає через ніс, є а на видиху вимовляє: «А-а-ах!»

— До нас на гостину завітав зайчик Зай. Він плаче. Що трапилося?
Зайчик розповів, що взимку він побудував хатку. Вона була луб’яна, з кори
дерев та гілок. А лисичка побудувала собі хатку зі снігу та льоду. Коли потеп-
лішало, хатка лисиці розтанула, а хатка зайчика стояла неушкодженою. Ли-
сичка залишилася без хатки і вигнала зайчика із його хатки.
— Чому лисичка залишилася без хатки?
— Розкажемо зайчику про спорудження будинків. Можна будувати хатку
будь-чого? А з чого можна будувати? У селі деякі будинки споруджують із
дерева, із колод. Це дерев’яні будинки. А ваші будинки дерев’яні? Поглянь,
зайчику, на сюжетну картинку «Спорудження будинку». У місті будують із
цегли. Кладуть цеглинки одна на одну, скріплюючи їх нібито клеєм спеціаль-
ною сумішшю — цементним розчином. Будують також з панелей, великих
плит.
— Ось сюжетна картинка «Вулиця», де зображено різні будинки.
— Будинки бувають різними. Є будинки одноповерхові. Зазвичай у них
мешкає одна сім’я. Є будинки дво- та п’ятиповерхові. У них багато квартир
і мешкає багато сімей. А є дуже високі будинки, у яких дев’ять, дванадцять
та більше поверхів. У них мешкає дуже багато людей. У таких будинках,
крім сходів між поверхами, ще є ліфт, тому що по сходах підніматися нагору
важко.
— Розкажіть, діти, зайчику, де ви мешкаєте. У якому будинку мешкаєте?
Скільки у ньому поверхів, чи є ліфт? Чи знаєте ви назву вулицю, на якій жи-
вете? Яким є номер вашого будинку? Яким є номер вашої квартири?
11
 Пальчикова гімнастика «Споруджуємо будинок»
Підлога. (Кисті рук — на столі долонями вниз.)
Дві стінки. (Долоні поставити на ребро на відстані одна від одної.)
Стеля. (Кисті рук тримати над столом долонями вниз.)
Дах, оселя. (Скласти долоні над столом «кутиком».)
— У квартирах є декілька кімнат. В одних дві, в інших — три. Буває кімнат
і більше, а буває тільки одна.
— Скільки кімнат у ваших оселях?
— На цій картині зображено «Квартиру», де є кілька кімнат.
— Кожна кімната має свою назву. Кімнату, у якій стоять ліжка і там сплять
люди, називають спальнею; кімната для дітей — дитяча; кімната, у який сто-
їть стіл і там їдять люди, — столова; кімната, де приймають гостей, — вітальня.
Ще є приміщення, у яких не мешкають, натомість вони необхідні для зруч-
ності, зокрема кухня, ванна кімната, туалет. Приміщення, у якому роздягає-
теся та перевзуваєтеся, коли прийшли, — передпокій.
— У кожній кімнаті є шафи, столи, ліжка?
— Ліжка також бувають різними: широкими для двох людей — тата
і мами; вузькими, на яких спить одна людина; маленькими для немовлят —
колисочки.
— Для того щоб сидіти, люди придумали різні меблі: крісла, диван, сті-
лець, табурет, лавка. Погляньте на них. Чи у всіх меблів для сидіння є спинка,
ніжки, підлокітники?
— Як ви вважаєте, на чому сидіти зручніше?
— Чому? Сидіти на найзручнішому місці пропонують літнім людям.
— На чому ви запропонуєте сісти старенькому дідусю? Чому?
— Тобі, зайчику, сподобалося у людському помешканні — квартирі?
— Пограй з нами!
 Пальчикова гімнастика «Стілець»
Ніжки, спинка. (Ліва рука з прямою долонею спирається ліктем на стіл.)
Сидіння. (Кулачок правої руки притиснутий до лівої долоньки.)
Цей стілець
Зробив молодець!
 Пальчикова гімнастика «Стіл»
У стола чотири ніжки. (Лівий кулачок ставлять на стіл.)
Зверху кришка, як долонька. (Накривають кулачок зверху долонею правої
руки.)
 Дидактична гра «Що прибрали?»
Вихователь пропонує дітям розглянути сюжетні картинки із зображенням
предметів меблів. Потім виставляє їх на дошці. Діти заплющують очі, а вихова-
тель прибирає якусь картку. Діти пригадують, що прибрав вихователь. Відпо-
відь дають у називному відмінку.
— До нас на гостину завітав ще один гість. Це поросятко Хрюша. Хрюша не
знає, як користуватися меблями. Він сідає на шафу, лежить під столом.
 Дидактична гра «Навчимо Хрюшу…»
Вихователь разом з дітьми вчить поросятко Хрюшу.
— Не можна сидіти на столі, потрібно сидіти...
— Не можна у взутті сидіти на дивані, а слід…
— Не можна лягати на ліжко і класти ноги на подушку, натомість потрібно…
— Діти, зайчик Зай і поросятко Хрюша дякують вам за розповіді!
12
ЗАНЯТТЯ 4
Тема. Що нам відомо про посуд
Мета: продовжувати формувати у дітей знання про предмети найближчого
оточення; дати уявлення про посуд, зокрема його назву і призначення, його
класифікацію (кухонний, столовий, чайний); формувати уявлення про скла-
дові посуду (дно, стінки, кришка, ручка, носик); учити вживати узагальню-
вальні поняття (кухонний посуд, столовий посуд, чайний посуд); активізувати
словник дітей словами — назвами предметів посуду; розвивати мовлення,
уміння розуміти запитання вихователя та будувати свою відповідь, пам’ять;
виховувати ввічливість, чемність, акуратність.
Попередня робота: спостереження за роботою помічника вихователя під час
накривання столу для приймання їжі; читання художнього твору К. Чу-
ковського «Федорине горе»; розглядання ілюстрацій, сюжетних картинок
із зображенням предметів посуду; ігри в куточку іграшок іграшковим
посудом.
Матеріал: іграшка (курочка Рябушечка, лялька Оксанка, собачка, котик,
ведмедик); іграшковий кухонний посуд (сковорода, каструля); столовий по-
суд (тарілки мілка і глибока, салатник, хлібниця); столове приладдя (ложка,
виделка, ніж); чайний посуд (чайник, блюдця, цукорниця, чашки, чайні
ложечки, серветниця).
Вихователь. Діти, до нас на гостину завітала курочка Рябушечка.
— Коли для нас приходять гості, ми радіємо, посміхаємося. Посміхнемося
і привітаємось із курочкою: «Доброго ранку, курочко!».
«Доброго ранку!» — всіх я вітаю.
Доброго ранку людям бажаю.

— До нас завітала курочка. Вона розповіла, що бачила, як дорогою біг по-
суд. Курочка запитала: «Куд-куди, куд-куди! Звідки ви та куди?». Посуд їй роз-
повів, що втікає від бабці Федори, бо вона за ним погано доглядала.
— Як потрібно доглядати за посудом?
— Розповімо курочці Рябушечці, що вам відомо про посуд. Як робити по-
суд чистим? Чи можна кидати посуд на підлогу, стукати по посуду? Чому не
можна?
— Є посуд, виготовлений із глини. Він крихкий, тому може розбитися.
З ним слід поводитись обережно. Який посуд виготовляють з глини? (Тарілки,
чашки, блюдця)
— Розгляньмо такий посуд. Дивись, курочко! Це посуд, з якого їдять. Та-
рілки бувають великими, глибокими — для перших страв, зокрема борщу, супу
та молочних каш.
— Назвіть свою улюблену першу страву.
— З мілкої тарілки можна поїсти пюре з котлеткою, макарони з рибою чи
будь-яку іншу другу страву.
— Назвіть свою улюблену другу страву.
13
— Діти, це — столовий посуд. Його ставлять на стіл, коли сідають їсти.
— Якої форми тарілки? (Круглої)
— У тарілки є дно, краї. Що у цій тарілці намальовано на краях? (Квіточки)
— А що намальовано на дні? (Одна велика квітка)
— Які малюнки є на ваших тарілках удома?
— Покажемо курочці чайний посуд.
— Цей посуд чайний, необхідний для того, щоб улаштовувати чаювання —
пити чай. Ви бачите чайник-заварник, чашки, блюдця, цукерниця — для цу-
кру. Блюдце менше ніж тарілка. У чайника є носик. Навіщо він? У чайника
є кришка. Яка вона за формою? У чайника є дно.
— Що міститься в цукерниці? (Цукор)
— Це чашка. Що є у чашки? (Ручка)
— Яка улюблена чашка у вас удома? Яка вона за розміром — велика чи ма-
ленька? Що на ній намальовано?
— Пам’ятаєте, діти, чим закінчилася історія з Бабцею Федорою? Вона зро-
зуміла, що з посудом слід поводитись обережно та утримувати його її у чистоті.
Посуд її пробачив та запросив до чаювання.
— Не хвилюйся, курочко Рябушечко, бабця Федора вже доглядає за посу-
дом, береже його, миє.
 Дидактична гра «Ляльчине чаювання»
— До ляльки Оксанки на гостину завітали котик, песик та ведмедик.
Чай хазяєчка мала
На вечерю принесла.
(Грицько Бойко)
— Лялька посадила гостей за стіл. Кожному поставили чашку. Навіщо
чашка? Якого кольору чашка? Що в нею наливають?
— Поставимо чашку кошенятку.
Вихователь пропонує дитині поставили чашку котику.
— Поставимо чашку ведмедику.
Вихователь пропонує дитині поставити чашку ведмедикові.
— Поставимо чашку песику.
Вихователь пропонує дитині поставити чашку песику.
— Лялька кожному гостеві приготувала чайні ложечки. Допоможемо їй!
Вихователь викликає діти. Вони розкладають ложки. Решта дітей коменту-
ють їхні дії.
— Лялька Оксанка кожному гостеві приготувала печиво.
— На що ми покладемо їх? (На тарілочки)
— Кожному поставимо тарілочки.
Діти ставлять тарілки кожному, решта — коментують їх дії.
— Поставили чайник, цукорницю. Налили чай.
— Гості питимуть чай. Чай гарячий. Який чай? Не можна пити такий гаря-
чий. Подуймо на чай! (Дують на чай.) Тепер він теплий. Можна пити.
— Чай не дуже смачний. Треба додати цукру. Яким став чай? (Солодким)
— Лялька додала лимон. Лимон який? (Кислий)
— Чай з лимон добре попити тому, хто хворіє. Теплий чай погріє горличко,
а лимон допоможе швидше одужати.
— Діти, запропонуємо котику попити чаю. А що ще можна налити у чашку?
(Можна налити молоко, кефір, каву, какао, сік, компот та ін.)
— Діти, ми сьогодні пограли з посудом, пригостили чаєм Оксанчиних го-
стей, курочку Рябушечку. Для цього ми використовували чайний посуд.
14
ЗАНЯТТЯ 5
Тема. Магазин іграшок
Мета: поглиблювати та розширювати знання дітей про іграшки; розширю-
вати уявлення дітей про використання іграшок; формувати вміння складати
описові розповіді про іграшки; учити дітей описувати іграшки, називати
їх характерні ознаки; учити слухати запитання вихователя та відповідати
повними реченнями; збагачувати словник дітей назвами іграшок, їх власти-
востей і дій; виховувати дбайливе ставлення до іграшок.
Попередня робота: ігри з іграшками в куточку іграшок; під час ігор уточнення
назв іграшок, їх властивостей, характерних ознак.
Матеріал: іграшки (ляльки, машинки, м’ячі, конструктор, м’які іграшки,
музичні іграшки, солдатики, мотрійка, потяг).
 Психогімнастика «Іграшки»
В и х о в а т е л ь. Діти, уявіть, що ми стали іграшками. Ми — зайчики, які
грають на барабані. Ми — машинки. Поїхали! Ми — неваляйки. Іграшки зла-
мались і завмерли, впали на підлогу. Згодом їх полагодили.

— Діти, ви любите ходити гостювати? Сьогодні ми завітаємо до магазину
іграшок. Познайомимося з іграшками, що тут є.
 Дидактична вправа «Познайомимося!»
— Діти, познайомимося! Потрібно назвати своє ім’я та прізвище і сказати,
якими іграшками ви найбільше полюбляєте грати.
— А тепер оберіть собі іграшку. Обов’язково назвіть, яку іграшку ви взяли.
У вас іграшка м’яка чи тверда? М’якими бувають іграшкові тваринки. У кого
така іграшка? У кого іграшка тверда? Чому вона тверда? З чого виготовлені
іграшки? Ці іграшки виготовлено із пластмаси, дерева, заліза. Розкажіть про
свою іграшку. Якого вона кольору? Як можна нею грати? Я розкажу вам про свою
іграшку. У мене м’яч. Він круглий, різнокольоровий, гумовий. М’ячем можна
грати у футбол. Його можна кидати одне одному. Тепер ви опишіть свої іграшки.
— У нашому іграшковому магазині дуже багато машин. Які машини вам ві-
домі?
— Що перевозять вантажівки? Кого перевозять легкові машини? Хто кер-
мує машинами? Уявіть себе шоферами.
 Гра «Ми — шофери»
Вихователь роздає дітям різнокольорові «музичні» керма, піднімає вгору зеле-
ний прапорець — діти вмикають керма — «їдуть» групою; піднімає червоний пра-
порець — діти зупиняються — вимикають керма і чекають на наступний сигнал.
 Дидактична гра «Четвертий зайвий»
— Погляньте на полички. Які тут є іграшки? Які предмети зайві? Усі
іграшки м’які, а це — пластмасова пірамідка.
— Що зайве на цій полиці? Усі іграшки — це машинки, тому мотрійка зайва.
15
 Гра «Чого забракло»
— Діти, це — магазин іграшок. Тут купують іграшки. Погляньте на ці
іграшки, запам’ятайте їх, а потім заплющте оченята. Одну іграшку зараз куп-
лять, а ви маєте сказати, яку саме.
 Фізкультхвилинка «Іграшки»
— Пограємо, ручки-ніжки потренуємо!
Погляньте, в магазині
Всі іграшки на вітрині.
(Широко розводять руки в сторони.)
Моторні зайчики, лялечки і м’ячики,
(Повороти праворуч-ліворуч з витягнутими руками.)
Пухнасті кошенята, мотрійки, ведмежата.
Всі на поличках стукочуть,
З нами пограти хочуть.
(Стрибають.)
Ведмедик взяв гармошку,
Пограти вирішив він трошки.
(Імітують гру на гармошці.)
Ляльки танцювати пішли,
(Розводять у сторони руки розгорнутими долонями назовні.)
Ніжки виставляють,
Всіх малят вітають.
(Почергово ставлять ноги на п’яту.)
— Відгадайте загадки про іграшки.
•Плига, плига цілий день, •Замість справжньої дитини
Через лаву, через пень, Є у кожної дівчини.
Через кущ і через квіти. Її пестять, одягають,
Що за іграшка це, діти? (М’яч) Спати ввечері вкладають.
•Сам пустий, голос густий, І годують її смачно —
Дріб вибиває, дітей збирає. (Барабан) Дуже мамі вона вдячна! (Лялька)
•Накрутив Івась пружину — •З виду ніби невеличка,
Танцювала без упину. В ній — молодшенькі сестрички.
І дзижчала, і крутилась. У собі сестер ховає.
Як стомилась — зупинилась. (Дзиґа) Як звуть лялечку? Хто знає?
(Мотрійка)
— Усім нам сподобались іграшки в магазині. Назвімо свої іграшки лагідно.
 Дидактична гра «Скажи лагідно»
М’яч —… (м’ячик);
лялька — … (лялечка);
машина — … (машинка);
ведмідь — … (ведмедик);
кіт — … (котик);
барабан —… (барабанчик).
— Діти, розкажіть, будь ласка, як потрібно грати іграшками, щоб вони не
зламалися і ще довго радували вас.
— Так, не кидати їх на підлозі, на них можуть наступити. Не кидатися
іграшками, адже вони можуть зламатися. Після ігор необхідно класти іграшки
на місце.
16
ЗАНЯТТЯ 6
Тема. Наш одяг
Мета: уточнити функції та призначення різного одягу (для захисту, зручності,
краси, для голови, рук, ніг, тіла); формувати вміння поділяти утилітарну
й естетичну функції одягу; формулювати судження; конкретизувати знан-
ня про те, навіщо людині потрібен різний одяг (в холодну і теплу погоду,
для роботи, для відпочинку і свята); удосконалювати вміння створювати
аплікативне зображення одягу (за задумом); закріплювати вміння правиль-
но висловлювати свою думку щодо призначення одягу чи взуття; розвивати
мислення, увагу, фантазію; виховувати уважність, акуратність, бажання
доглядати за своїм здоров’ям.
Попередня робота: спостереження за одягом та взуттям під час одягання
та роздягання; закріплення назв предметів одягу під час дидактичних ігор
«Одягнемо ляльку на прогулянка», «Магазин одягу».
Матеріал: лялька; одяг для неї; предметні картинки із зображенням предметів
одягу та взуття (куртка, шапка, шарф, брюки, сукня, спідниця, шкарпетки,
сорочка, рукавиці, чоботи, тапочки, туфлі, черевики); малюнки хлопчика та
дівчинки; картки із зображенням одягу двох кольорів (синього та червоного).
 Психогімнастика «Спекотно — холодно»
В и х о в а т е л ь. Коли холодно, люди обіймають себе ручками, тремтять,
у них сумні обличчя. Коли людям тепло, вони радіють, посміхаються, підстав-
ляють ручки й обличчя під сонячні промінці.

— Діти, до нас завітала лялька Наталка. Вона хоче піти з нами погуляти на
вулицю. Але вона не знає, що їй одягати. Потрібно їй допомогти дібрати одяг.
— Яка зараз пора року? (Осінь)
— Яка пора року їй передувала? (Літо)
— Так, нещодавно було літо. Улітку люди носять легкий одяг, тому що спе-
котно. Який легкий одяг вам відомий? Що ви носили влітку? Можна так вихо-
дити взимку на вулицю? Чому? Узимку холодно, можна замерзнути, застудитися,
захворіти. Узимку одягають теплий одяг, адже на вулиці холодно. Який теплий
одяг вам відомий? Взуваються також залежно від погоди: тепло на вулиці — сан-
далики, прохолодно — черевички, холодно — чобітки. А що ми надягаємо на го-
лову? Головні убори також для кожної пори року різняться. Улітку, щоб не на-
пекло сонце, носять панамки, а взимку, щоб не змерзла голівка, — шапки. Роз-
гляньмо одяг! Покажіть, де легкий одяг — для літа, а де теплий одяг — для зими.
 Дидактична гра «Що не потрібно?»
Вихователь у будь-якому порядку демонструє картинки із зображенням літ-
нього та зимового одягу та взуття.
— Чи потрібно це надягати взимку?
— Що це? (Шапка)
— На що надягають? (На голову)
17
— Це що? (Чоботи, черевики)
— На що взувають? (На ноги)
— Що це? (Шарф)
— Куди пов’язують шарф? (На шию)
— Це що? (Рукавички)
— На що надягають рукавички? (На руки)
 Дидактична гра «Що ми взуваємо, а що — надягаємо»
Вправа на розрізнення понять «одяг» і «взуття». Вихователь розміщує на
дошці сюжетні картинки «Дитина одягається» і «Дитина взувається». На столі —
предметні картинки із зображенням одягу та взуття. Дитина бере картинку, на-
зиває її, каже, чи це можна надягнути або взути. Дитина розповідає, чого стосу-
ється річ — одягу чи взуття. Далі ставить картинку на дошку біля відповідного
їй зображення.
Це ось сукня для Наталки.
(Чотири повороти праворуч-ліворуч, руки на поясі.)
В червоні горошки.
(Чотири ритмічних стрибки на обох ногах.)
Є на сукні дві кишеньки,
(«Малюють» на животику дві кишеньки.)
Сховаємо в них долоньки.
(Прикладають обидві долоньки до животика.)
 Дидактична гра «Ґудзики для сукні»
Кожна дитина бере площинну сукню і ґудзики. Діти по черзі обирають ґу-
дзики такої форми та кольору, що відповідають контуру на сукнях і виклада-
ють їх на шаблонах.
— Діти, лялька Наталя слухала ваші розповіді про одяг. Вона одягла шубу.
Діти, правильно Наталка одягається? Чому? Як вона тепер одягне светр? Допо-
можімо Наталці одягнутися.
Вихователь показує дітям, у якій послідовності потрібно одягатися, просить
дітей допомагати.
— Що спочатку надягаємо на ноги? Що — потім?
— Що спочатку одягнемо на тулуб? Що — потім?
— Що одягаємо в останню чергу?
— Що надягнемо на голову? Що взуємо?
— Лялька Наталка одягнулася. Тепер їй буде тепло. Ще раз скажімо, що
вона одягла. Лялька наділа колготи, штани, кофтинку, светр. Ноги взула в чо-
боти. На голову наділа шапку. Потім одягнула шубу й пов’язала шарф. На руки
Наталці надягла рукавички. Ось як тепло одягли ляльку Наталку! Тепер На-
талка на вулиці не замерзне.
 Дидактична гра «Добери за кольором»
Вихователь показує картинки із зображенням шапок, шарфів, рукавиць, чо-
бітків синього і червоного кольору, а також — картинки із зображенням хлоп-
чика та дівчинки. Дівчинка одягнена в червону куртку, а хлопчик — у синю.
Вихователь пропонує дітям обрати одяг для дівчинки червоного кольору та одяг
для хлопчика синього кольору.
— Діти, ми допомогли ляльці Наталці одягнутися на прогулянку. Ви також
багато чого нового дізналися про одяг. Тепер будете швиденько і правильно одя-
гатися на прогулянку.
18
ЗАНЯТТЯ 7
Тема. Який я?
Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з частинами тіла; формувати
елементарні уявлення про особливості зовнішнього вигляду людей різної
статі; уточнити назв частин тіла; розвивати розуміння просторових відносин;
закріплювати вживання в мовленні дітей зменшувально-пестливих форм
іменників; розширювати словниковий запас (люди, людина, голова, тулуб,
ноги, руки); виховувати природний інтерес до своєї статі, свого тіла.
Попередня робота: спостереження за частинами тіла, за своєю зовнішністю;
ігри з ляльками.
Матеріал: лялька; дзеркало; малюнки із зображенням однієї людині та ба-
гатьох; 3–4 картинки із зображенням дій людей (дівчинка біжить, хлопчик
грає з м’ячем, дідусь читає і т. ін.); лялька Оксанка.
Вихователь. Діти, до нас завітала лялька Оксанка. Привітаймося з ляль-
кою, а потім — одне з одним!
 Психогімнастика
Здрастуйте, долоньки! (Плескають у долоні.)
Здрастуйте, ніжки! (Притупують ногами.)
Здрастуйте, щічки! (Погладжують щоки.)
Здрастуйте, губки! (Стуляють і розмикають губи.)
Здрастуйте, зубки! (Клацають зубками.)
Здрастуй, мій носику! (Погладжують носик.)
Здрастуйте діти! Доброго дня!
— Наша лялька почала вихвалятися. На її думку, у неї довге гарне волосся,
гарні великі карі очі, червоні губки, чорні брови… Оце так хвалько! Усі люди хо-
роші, просто всі різні.

— Погляньте на себе у дзеркало. Якого кольору у вас очі?
— У кого очі зеленого (блакитного) кольору?
— У кого очі коричневого кольору? Такі очі називають карими.
— У кого світле волосся? У кого темне волосся? У кого волосся довге? У кого
волосся коротке?
— Покажіть у себе бровки, щічки, губки, лобик.
— Чи ви всі однакові на зріст? Станьте двоє одне біля одного. Хто вищий?
— Погляньте на інших дітей. Хто з них нижчий?
— Люди різняться за зростом. Хтось високий, а хтось низенький.
— Бачиш, Оксанко, ми всі різні, але всі гарні, кожен по-своєму.
— Оксанка каже, що дуже гарно танцює. Їй у цьому допомагають ніжки
і ручки. Вона запитує, що можуть і вміють ваші ручки і ніжки?
— Так. Наші ніжки вміють ходити. Покажімо, як. Наші ніжки вміють бі-
гати. Покажімо, як. Наші ніжки вміють стрибати. Покажімо, як. Що ви най-
більше полюбляєте робити ніжками?
19
— Як допомагають нам наші ручки? Ми ручками малюємо, граємо, трима-
ємо ложку під час їжі. Що ви полюбляєте робити ручками?
 Пальчикова гімнастика
Пальчики схопилися,
(Пальці рук зчеплені «в замок».)
Міцно подружилися.
(Стискають зчеплені «в замок» пальці.)
Тара-бах, тара-бах!
(Піднімання-опускання зчеплених пальців.)
Розбіглися по домах.
(Пальці розчіплюють, ховають руки за спину.)
— Розкажіть Оксанці, що роблять наші очі.
— Так, очі нам допомагають дивитися. Що ми можемо бачити завдяки очам?
— Ми бачимо все, що навколо нас. Можемо розглядати книжки, перегля-
дати мультфільми, бачити рідних людей. Що ви полюбляєте розглядати?
— Навіщо нам ротик? Завдяки йому ми можемо розмовляти, їсти. Що ви
полюбляєте їсти найбільше? Ми ще можемо дмухати на вітрячки, надувати
мильні кульки. Ви полюбляєте грати мильними пузирями? Як ви їх надуваєте?
Ми тупаємо ногами,
Ми плескаємо руками,
Киваємо головою.
Ми руки піднімаємо,
Ми руки опускаємо
І бігаємо кругом.
 Дидактична гра «Покажи у себе»
Вихователь пропонує дітям показати і назвати частини тіла у ляльки, порів-
нюючи із собою, своїм тілом.
—У ляльки є голова, а у вас?
—У ляльки є руки (ноги, живіт, шия, волосся, вуха, очі, ніс, щоки, рот).
Діти показують частини тіла та обличчя, що називає вихователь.
 Дидактична гра «Мама і синок»
Вихователь показує дітям картинки із зображенням мами і малюка, називає
частини тіла та обличчя, вживаючи зменшувально-пестливі форми цих іменни-
ків. Потім діти по черзі договорюють фрази, розпочаті дорослим.
У мами велика голова, а у синочка — маленька... (голівка).
У мами очі, а у синочка —… (оченята).
У мами руки, а у синочка —… (рученята).
У мами ноги, а у синочка —… (ніжки, ноженята).
У мами вуха, а у синочка —… (вушка).
У мами ніс, а у синочка —… (носик).
— Молодці, діти! Я вважаю, наша лялька Оксанка зрозуміла, що не слід ви-
хвалятися.
20
ЗАНЯТТЯ 8
Тема. Свято ялинки
Мета: поглиблювати знання дітей про дерево — ялинку; учити добирати до
неї слова-ознаки; поглиблювати знання дітей про святкування Нового року,
роль на святі Діда Мороза, про різноманітність подарунків; учити дітей спри-
ймати іграшку, зображення на картинках; учити відповідати на запитання
щодо їх змісту; вправляти у називанні предметів, умінні використовувати
у мовленні узагальнювальні слова — іграшки, солодощі; сприяти розвитку
зв’язного мовлення, мислення, уваги; викликати інтерес до художнього слова,
створити гарний настрій.
Попередня робота: підготовка до новорічних свят, святкування Нового
року; читання художніх творів; розглядання ілюстрацій; вивчення гри
«Морозець».
Матеріал: іграшка Дід Мороз; предметні картинки із зображенням солодо-
щів, іграшок.
Вихователь. Діти, якщо ви відгадаєте загадку, то дізнаєтеся, що у мене
в коробці.
Зимою і літом
Одним цвітом.
Що це? (Ялинка)
— Молодці, це ялинка. Ось вона! Якого кольору ялинка влітку і взимку?
Вам подобається ялинка? Якими словами її можна назвати? (Висока, струнка,
колюча, пухнаста) Що у ялинки на гілках? (Хвоя, голочки) Голочки які? (Ма-
ленькі, колючі, зелені) Скільки їх на гілці? (Багато, вони густо вкривають
гілку.) Понюхайте ялинку. Чи подобається вам такий запах?

— Діти, узимку на більшості дерев відсутнє листя, а ялина залишається зе-
леною і гарною, тому здавна її прикрашають до новорічного свята.
— Незабаром настане свято Новий рік, то ж прикрасьмо нашу красуню!
— Чим ми будемо прикрашати її? (Ялинковими іграшками)
 Дидактична гра «Розкажи про ялинкову іграшку»
Вихователь дістає коробку та пропонує дітям по черзі діставати ялинкову
прикрасу, називати її та розповідати про неї. Після розповіді дитина прикра-
шає ялинку цією іграшкою.
— Що ми зробили? (Ми прикрасили нашу ялинку.) Чим ми прикрасили
ялинку? (Кульками, бурульками, ліхтариками, намистом, дощиком, іграш-
ками) Вам подобається прикрашена ялиночка? Разом із прикрашеною ялин-
кою настає новорічне свято.
— Діти, здогадайтеся, хто ще завітав до нас сьогодні.
Хто для всіх на Новий рік
Несе гостинців повний міх?
Чарівне зимове свято!
Дідуся цього як звати?.. (Дід Мороз)
21
— Так, діти, ви вгадали, це — Дід Мороз. Коли приходить Дід Мороз? Що
він усім приносить? Який Дід Мороз? Яке вбрання у Діда Мороза? Так, узимку,
в новорічні свята, завжди до нас приходить Дід Мороз. Він усіх вітає зі свя-
том, дарує подарунки. Дід Мороз добрий, щедрий, мудрий, веселий, чарівний.
Він красивий: у нього червоні щоки й ніс, біла довга борода та вуса. Одягнений
у розкішний святковий кожух та шапку, рукавиці й валянки. Діти чекають на
Діда Мороза, готують йому подарунки — віршики, танці, пісні.
ДІД МОРОЗ НЕСЕ МІШОК
Дід Мороз несе мішок,
В ньому теплий кожушок,
— Ой, ти діду-дідусю,
Зігрій нашу Ганнусю.
Розв’яжи мерщій мішок,
Дай Ганнусі кожушок,
Надінь валянки на ніжки,
Хай вона пограє в сніжки.
— Чи сподобався вам віршик? Про кого в ньому йдеться? Що приніс Дід Мо-
роз Ганнусі? Навіщо Ганнусі теплий одяг?
Вихователь ще раз розповідає вірш, пропонує дітям промовляти разом з ним
останні слова рядків вірша.
 Фізкультхвилинка «Мандрівка Діда Мороза»
Дід Мороз ішов крізь ліс,
Подарунки дітям ніс.
(Імітують ходу Діда Мороза з важким мішком на спині.)
Хотів іти скоріш, та де там —
В лісі ось такі замети! (Розводять руки в сторони, вгору.)
Тоді плеснув дід в долоні:
— Де мої чарівні коні?
(Плескають у долоні, розводять руки в сторони.)
І ось копитця цокотять —
Конячки до Мороза мчать!
(«Скачуть», піднімаючи високо коліна та клацаючи язичком.)
Дідусь усівся в санки радо:
«Тепер устигну я на свято!»
(Присідають, руки простягають уперед («правлять віжками»), «їдуть».)
— Ось так Дід Мороз і потрапляє в оселі до дітей, приносить їм новорічні по-
дарунки. Якими бувають дарунки?
 Дидактична гра «Подарунки Діда Мороза»
Дід Мороз у мішок складає блискучі пакунки,
А в них покладе він солодкі дарунки.
Вихователь пропонує дітям назвати відомі їм види солодощів. Показує
предметні картинки з їх зображенням, пропонує їх назвати: цукерки, печиво,
морозиво, шоколадки, зефір. Підводить до розуміння та називання узагальне-
ної назви — солодощі.
Дід Мороз у мішок складає блискучі пакунки,
А в них для діток він поклав іграшкові подарунки.
Вихователь пропонує дітям назвати відомі їм види іграшок. Показує пред-
метні картинки із їх зображенням, пропонує їх назвати: лялька, дзиґа, кубики,
конструктор ЛЕГО, ведмедик, котик, м’яч. Підводить до розуміння та нази-
вання узагальненої назви — іграшки.
— Молодці, ви добре відповідали, а тепер пограймо у гру.
22
(ВІКОНЕЧКО У ПРИРОДУ)
ЗАНЯТТЯ 1
Тема. Кімнатні рослини
Мета: дати дітям знання про кімнатні рослини та елементарні вимоги із
догляду за ними; формувати уявлення про те, що рослинам потрібні вода,
земля, лагідне ставлення; ознайомити з властивістю води (холодна — тепла),
ґрунт (сухий — мокрий); учити розуміти та використовувати поняття «ве-
ликий» — «маленький», «мало — багато»; розвивати орієнтацію у просторі
«вгорі» — «внизу»; виховувати інтерес та бережливе ставлення до кімнатних
рослин, турботливість.
Попередня робота: спостереження за доглядом дорослих у куточку природи
за кімнатними рослинами.
Матеріал: квітка бальзамін; лялька Катруся; засоби догляду за кімнатними
рослинами (поливальниця з водою, паличка для розпушування ґрунту).
Вихователь пропонує дітям підійти до вікна, стати обличчям до сонечка
і привітатися з ним, одне з одним.
Доброго ранку тобі i мені!

Чути стукіт у двері. На гостину до дітей завітала лялька Катруся з квіткою
в горщику.
Вихователь. Діти, до нас на гостину завітала Катруся. Вона принесла нам
подарунок. Дуже гарна квітка. Це бальзамін.
— На що схожа квітка? Вона схожа на маленький кущик.
— Але це у неї не стовбур, а стебло. У кущиків стовбур міцний, з корою, ко-
ричневий. Його нелегко зламати. А у квітки стебло ніжне, світло-зелене. Сте-
бло легко зламати, якщо на нього натиснути, тому цю квітку ще називають не-
доторкою.
— Що ще є у цієї рослини? (Листочки, квіточки) Якого кольору листочки?
Вони круглі чи овальні? Їх мало чи багато? Якщо на вулиці волога погода, то на
листочках з’являються маленькі крапельки, потім вони стають схожими на цу-
кор. Які гарні квіточки бальзаміну! Якого вони кольору? Скільки їх? У баль-
заміну не завжди є квіточки. Він квітне тільки тоді, коли за ним добре догля-
дають.
— Розкажемо Катрусі, як слід доглядати за кімнатними рослинами.
— Навіщо вирощують в кімнаті рослини? (Щоб було гарно, затишно.)
— Чому їх називають кімнатними? (Вони ростуть у кімнаті.)
23
— Що потрібно робити для того, щоб квіти гарно росли? (Поливати, мити
та витирати пил на листочках.)
— Ростки квіток маленькими садять у горщик, за ними доглядають, а по-
тім вони виростають великими і гарними. Усі разом покажемо, як ростуть кім-
натні рослини.
Діти присідають, повільно підводяться і тягнуться вгору, зображуючи, як
росте рослина. Потім у рослини з’являється бутон і розпускається квітка.
— Як ми доглядаємо за квітами в куточку природи? Що ми робимо щодня?
Чим ми поливаємо квіти? З чого ми поливаємо квіти? Якою водою — гарячою
чи холодною — ми поливаємо квіти? Ані гарячою, ані холодною. Ми наливаємо
воду у поливальниці або інші ємності для води, ставимо відстоюватися на ніч.
Вода набуває кімнатної температури. Такою водою можна поливати квіти. Для
великої квітки потрібно багато води, а для маленької — мало.
Це щоб гарними росли,
Не позасихали,
Їх водицею із поливальниці
Завжди поливали.
Вчасно треба поливати
Квіти у куточку.
І рослина хоче пити,
Як і ми, синочку!
(О. Ющенко)
— Що ще є в куточку природи для догляду за кімнатними рослинами? Крім
поливальниці, тут ще є паличка для підпушування землі. Ми підпушуємо
землю паличкою. Ще ми оббризкуємо квітки, зволожуємо їх стебла, квітки,
листочки, ніби на них крапає дощик. Покажімо, як слід це робити.
Одна дитина виходить, показує, як необхідно правильно поливати рослину,
інша показує, як слід підпушувати землю в горщику.
— Погляньте, як правильно поливати квіти. Носик поливальниці потрібно
покласти на край горщика й обережно нахилити, щоб вода витікала поступово.
Чи правильно поливає Оля? Необхідно знати, що часто поливати кімнатні рос-
лини не можна. Від зайвої вологи рослина може захворіти і загинути. Як ді-
знатися, чи потрібно поливати квітку? Для цього слід поглянути на землю
у горщику або торкнутися її. Якщо земля волога, поливати квітку не потрібно.
А якщо земля суха, тверда, її слід терміново полити.
— Якщо ми завжди вчасно будемо поливати квіти, то вони ростимуть гар-
ними і прикрашатимуть нашу групу.
Виростаєм на віконці,
Зацвітаємо на сонці.
Від водиці зеленієм.
Ви нас, діти, доглядайте
І водою поливайте,
Щоб могли усі ми жити,
Треба землю підпушити.
— Діти, про що ми сьогодні говорили? Хто завітав до нас на гостину? Що Ка-
труся нам принесла? Як називається її квітка? Як ви вважаєте, Катрусі сподо-
балось у нас?
— Мені також сподобалося, як ви сьогодні добре відповідали, навчили Ка-
трусю доглядати за кімнатними рослинами.
24
ЗАНЯТТЯ 2
Тема. Що нам відомо про воду?
Мета: ознайомити дітей з властивостями води (смак, колір, запах, плинність);
уточнити значення її для всього живого на землі — людей, рослин, тварин;
розвивати допитливість, мислення і мовлення дітей; ввести в активний слов-
ник дітей слова — рідина, безбарвна, позбавлена смаку, прозора; розвивати
вміння відповідати на запитання дорослого, мовленнєве дихання; вправляти
дітей у спільному з вихователем відтворенні слів потішки; учити слухати
ритмо-динаміку поетичного мовлення, чітко вимовляти слова; виховувати
дбайливе ставлення до води, бажання бути охайними, акуратними
Попередня робота: промовляння потішки про воду під час умивання та миття
рук; спостереження під час миття рук у туалетній кімнаті.
Матеріал: склянки з водою, фарби, цукор, сіль.
Вихователь запрошує дітей утворити коло, узятися за руки і посміхнутися,
подарувати одне одному усмішки.
У людей бувають різні настрої. Іноді буває сумно. Покажіть, як вам сумно.
(Діти роблять сумні обличчя.)
А буває дуже весело. Покажіть, як вам буває весело.
(Діти посміхаються.)
Вихователь показує ляльку.
— До нас завітала лялька Катруся. Вона дуже засмучена. Ляльці не подоба-
ється, що дощить. Вона каже, що цей дощ нікому не потрібен.
— Ні, Катрусю, дощ потрібен усім.
— А ви, дітки, знаєте, чому дощ потрібен усім?
— Чим живляться дерева, кущі, трава, квіти?
— Діти, ми поливаємо наші квіти в групі?
— А якщо їх не поливати, що з ними станеться? (Вони засохнуть, зів’януть.)
— А хто поливає дерева у парку, в лісі? (Їх поливає дощик.)
— Якби дощик не йшов, то все навколо засохло би.
— Потрібен дощ?
— Тепер Катруся знає, що дощ потрібен рослинам. А вода потрібна тільки
деревам та квітам?
— Нам потрібна вода? Навіщо?
— Чим ми миємо ручки? У чому купаємося?
— Мама за допомогою води готує їжу.
— Що вам відомо про воду?
— У мене в скляночці вода. Якого кольору вода? (Прозора)
— А вам відомо, що її можна зробити будь-якого кольору? Ось у мене тут
фарби і декілька склянок води. Якщо додати у воду фарбу жовтого кольору,
то вона стане жовтого кольору. Якщо додати синю фарбу, якого кольору стане
вода? (Синього)
25
— А чи має запах вода? (Ні) Понюхайте, справді вода не пахне.
— А яка на смак вода? Скуштуйте. Солодка? солона? гірка?
— У води немає смаку. Трішки додамо у воду солі. Якою на смак стала вода?
(Вона стала солоною.)
— Якщо ми додамо цукор у воду, якою вона стане? (Вона стане солодкою.)
— А якщо вичавити у воду лимонний сік, то якою стане вода? (Вода стане
кислою.)
— Ми дізналися, що вода може змінити колір і смак. Тому вода гарно підхо-
дить для того, щоб готувати їжу. Вода — це рідина, її можна налити, перелити,
вилити. Вода — безбарвна. Вода не має ані смаку, ані запаху.
Вихователь читає віршовані рядки, а діти імітують дії, про які йдеться.
Глянь, без мила і водиці
Умиваються дві киці.
Язичком вмиваються.
Лапками втираються.
Я до крана сам дістану,
Умиваюсь біля крана.
Милю милом щоки, шию
І водою добре мию.
— Ще вода потрібна нам для того, щоб бути чистими. Як нам вода допомагає
бути чистими? Хто полюбляє купатися? Який віршик ми промовляємо водичці
у туалетній кімнаті, скажімо його разом.
Водичко, водичко,
Умий моє личко,
Щоб і очі ясніли,
Щоб і бровки чорніли,
Щоб сміявся роток
І кусався зубок!
— Якою водою ви миєте руки? З крана вода тече чиста. Коли ми помиємо
руки, то вода стає брудною. Ми перемо наш брудний одяг у чистій воді, а коли
попрали, то вода стає брудною. Її не можна вже використовувати. Воду слід бе-
режливо використовувати. Щойно помили ручки, необхідно закривати кран,
щоб водичку не витрачати марно.
ВОДА
Вода — це справжнє диво!
Як прожити без води?
З нею ми завжди щасливі,
З нею в нас нема біди.
Є вода — ростуть рослини:
Ліс, сади, рясні поля.
Це чудово для людини
І радіє вся Земля.
Плавають в водичці діти,
Риби у воді живуть.
Розцвітають в лузі квіти.
І рясні дощі ідуть.
(Н. Красоткіна)
— Ми знаємо тепер, яка буває вода. Без води ми не зможемо готувати їжу,
не зможемо бути чистими, без води не можуть рости рослини і всі живі істоти на
землі. Тому необхідно берегти воду і цінувати її.
26
ЗАНЯТТЯ 3
Тема. Овочі ми любимо, овочі ми знаємо
Мета: уточнити знання дітей про овочі та їх якості; розвивати логічне ми-
слення, правильне вживання узагальнювальних слів; учити відгадувати
загадки, слухати запитання, відповідати на запитання, правильно доби-
рати прикметники, утворювати їх від іменників; активізувати мовлення
дітей, пам’ять, мислення; збагачувати словник дітей з цієї теми, уточ-
нити в активному словнику назви овочів, їх ознак; розвивати діалогічне
мовлення дітей; виховувати пізнавальний інтерес до рідної природи, до
художнього слова.
Попередня робота: ознайомлення з овочами; розглядання карток, ілюстрацій
із зображенням овочів; спостереження на городі.
Матеріал: овочі на столі під серветкою; іграшка зайчик Зай; тарілка зі шма-
точками овочів та фруктів до гри «Упізнай за смаком»; серветки.
Вихователь підкликає до себе дітей та налаштовує їх на цікаве захопливе за-
няття.
Наші розумні головки
Будуть думати багато, добре.
Вушка слухатимуть,
Ротик чітко говорити.
Ручки будуть плескати,
Ніжки будуть топати.
Спинки випрямляємо,
Одне одному посміхаємось.

— Хто йде до нас на гостину?
— Так, це зайчик Зай. Ми його пригостимо чимось смачненьким.
— А чим можна пригостити зайчика?
— Зайчик із задоволенням їсть моркву, капусту, буряк та інші овочі. Але
у нас їх тут немає.
— Де нам узяти овочі?
— Ходімо на город. Що таке город?
— Город — це ділянка землі, де ростуть овочі. У нас у групі є іграшковий
«город», але з натуральними овочами.
— Рушаймо на город, де наберемо зайчикові овочів.
У Лариски — дві редиски,
А у Олі — дві картоплі,
У Сергійка — шибеника
Два зелених огірка.
У Марини — дві морквини.
Та ще у Петьки — дві зелених редьки.
(Пальчики стиснуті в кулачку, по черзі їх розгинати.)
27
— Послухайте загадки про овочі, що ростуть на нашому «городі» (на столі
сховані під серветкою). Якщо ви відгадаєте загадку, овоч з’явиться на столі.
•Я кругленький хлопчик,
Як у мишки хвостик,
Червоненький я на вроду,
Хочу в борщик із городу. (Буряк)
•Я сама сиджу в коморі,
А коса моя надворі. (Морква)
•Зелений чуб, червоний бік,
Смачний із нього чавлять сік.
Матусі варять з ним борщі,
Росте в городі на кущі. (Помідор)
•Той, хто їсть його, той знає —
Всіх мікробів він вбиває.
Овоч цей корисний дуже,
Та від нього сліз калюжі. (Цибулі)
•В діжці ми їх засолили,
А тоді всю зиму їли.
Солоненькі та хрумкі
У пухирцях… (огірки).
— Тримайте овочі для зайчика Зая. Назвіть їх.
— Діти, а навіщо людям овочі?
— Так. Овочі смачні й корисні, тому їх потрібно людям також їсти щодня.
 Дидактична гра «Розкажи про овоч»
Вихователь пропонує кожній дитині розповісти про якийсь один овоч.
Зразок. Це помідор. Він червоного кольору, круглої форми. Він смачний.
З нього готують сік.
Це картопля. Вона овальна, округлої форми, коричнева. Буває великою і ма-
ленькою. Дуже смачна варена, смажена. Картопля потрібна для супу, борщу.
 Фізкультхвилинка «На городі»
На городі бараболя,
Кабачки і буряки.
(Діти ходять кімнатою і пальчиками показують на уявні овочі.)
А ми кошики візьмемо
Та повненькі наберемо.
(Діти нахиляються та імітують збирання овочів.)
 Дидактична гра «Чого забракло?»
Вихователь пропонує дітям запам’ятати овочі, що лежать на столі. Коли
діти заплющують очі, вихователь ховає один овоч. Діти повинні відгадати,
якого овочу забракло.
— Діти, чи можна їсти овочі сирими, щойно зірваними з грядки, або купле-
ними на вулиці, на базарі, в магазині? Чому?
— Що спочатку потрібно з ними зробити?
— У нас є помиті, чисті, смачні шматочки. Скуштуймо!
 Дидактична гра «Упізнай на смак!»
Вихователь пропонує дітям заплющити очі та скуштувати овочі — помідор,
моркву, огірок. Креативна ситуація: серед овочів є шматочки фруктів (груша,
слива, яблуко). Діти куштують їх, відгадують, називають. Чи помітять вони,
що крім овочів, були шматочки фруктів?
— Чим фрукти відрізняються від овочів?
— Чи сподобалися тобі, зайчику Заю, наше частування? А вам, діточки?
28
ЗАНЯТТЯ 4
Тема. Осінь, осінь, листопад!
Мета: формувати у дітей уявлення про пори року, їх послідовність; навчати
розпізнавати і називати ознаки осінньої погоди; ознайомити з характерними
ознаками осені (дощ, листопад); продовжувати закріплювати знання дітей
зміни у природі восени (дерева змінюють колір листя, з’являються плоди
у дикоростучих дерев); збагачувати активний словник дітей; учити сприй-
мати і розуміти зміст сюжетної картини; розвивати увагу, спостережливість;
виховувати естетичне почуття краси природи восени.
Попередня робота: розглядання сюжетних картинок із зображенням різного
стану осінньої погоди («золота» осінь, дощить, дме сильний вітер, похмурий
день із сірим небом, листопад); бесіди про осінні ознаки в природі; дидактич-
ні ігри на розвиток сприйняття кольору, форми, розміру; пальчикові ігри.
Матеріал: осінні листочки; плоди (каштан, жолудь, горобина, шишка); сю-
жетна картина «Осінь».
Вихователь пропонує дітям утворити коло, узятися за руки.
Моя посмішка весела,
Моя посмішка чарівна.
Ось, тримай і ти її.
Посміхайся і рости.
Діти у колі «передають» посмішку одне одному.

— Діти, до нас завітав Олівець-малювець. Він приніс картину.
— Як ви вважаєте, яка пора року зображена на картині?
— Так, це — осінь.
В садах, лісах блукає,
В жовті шати одягає,
Золотисту стелить постіль —
Жде сестрицю білу на гостину.
— Осінь буває різною. Кажуть: «Осінь золота». Це означає, що на деревах
багато жовтого та жовтогарячого листя. Коли на нього падають сонячні про-
мені, здається, що воно золоте. Тому і осінь називають «золотою».
— Якого кольору листя на деревах, зображених на картині?
— Вітер зриває листя і воно падає на землю. У мене букет із різних лист-
ків. З яких вони дерев? Чи всі листочки однакові? (Є листочки маленькі, є ве-
ликі.) Оцей маленький з берези. Отже, він який? (Березовий) Якого він кольору?
(Жовтого) Цей великий листочок, схожий на пальчики, з якого дерева? (З ка-
штана) Отже, він який? (Каштановий) Оцей листочок з клену. Який він? (Кле-
новий) Оцей листочок з горобини. Який він? (Горобиновий) Якого він кольору?
(Оранжевого)
— Листя падає на землю. Люди ходять по ньому і воно шурхотить: шурх-
шурх.
29
— Покружляємо, як листя. Я — листок. Ми — листя. Вітер ганяє листя
в різні сторони. І ми будемо літати то в один бік, то в інший. Покружляємо і ти-
хенько опустимося на землю. Полежимо на землі, а коли подує вітер, полетимо
далі.
Ми, листочки осінні,
На гілочках сиділи.
Дмухнув вітер — полетіли.
Ми летіли, ми летіли
І на землю сіли.
Вітер знову набіг
І листочки всі підняв,
Повертів їх, покрутив
І на землю опустив.
— Діти, коли листя жовтіє, вітер зриває і кружляє його у повітрі, устеляє
ним землю, то це явище називають листопадом.
ЛИСТОПАД
Осінь, осінь, листопад,
Жовте листя стелить сад,
За моря, в краї далекі
Відлетіли вже лелеки.
Хмари небо затягли,
Вітер віє з-за гори,
Ходить осінь листопадом,
Жовте листя стелить садом.
(А. Житкевич)
Вихователь пропонує дітям розглянути сюжетну картину «Осінь».
— Як одягнені люди на картині? Чому люди одягнуті не так, як улітку?
Так. Восени стає прохолодно, люди одягають, куртки, плащі, взувають чере-
вики. Восени дощить. Якщо дощить сильно, то кажуть, що ллє дощ. Якщо до-
щить слабо, кажуть, що дощ накрапає. Чим люди захищаються від дощу? Люди
беруть парасольки. Дощик звучить: крап-крап.
— Осінь принесла дощову прохолодну погоду, а ще дарунки. Погляньмо, що
саме.
— Що тут у мене в кошику? Тут жолуді, каштани, шишки, горіхи, горобина.
Це плоди — «діточки» з гілочок дерев. Розгляньмо їх! Це жолудь. Який він на
дотик? Він гладенький чи шершавий? Твердий чи м’який? Круглий чи ні? Що
у нього є? (Шапочка) Шапочка гладенька чи шершава? Якої форми шапочка?
Це каштан. Який він на дотик? Твердий чи м’який? Шершавий чи гладенький?
Який каштан за формою? Це горіх. Який горіх на дотик? Він шершавий чи гла-
денький? Горіх круглий чи ні? Шкаралупа горіха нібито поділена навпіл. Якщо
горіх розколоти, то всередині смачне ядро. Хто з вас любить їсти горіхи? А ще го-
ріхи полюбляють споживати білочки, птахи. А це горобина. Яка вона на дотик?
Горобина так само тверда, як горіх? Яка горобина за формою? Якого кольору го-
робина? Горобина маленька чи велика? Горобина дуже гірка, але коли настануть
морози, вона стане смачною. Тоді ягідки горобини споживатимуть птахи.
 Дидактична гра «З якої гілочки?»
Вихователь пропонує дітям до малюнків дерев — каштана, горобини, клена,
дуба, ялини — дібрати листочки та плоди.
— Діти, хоч осінь принесла холод і дощі, вона принесла також різні цікаві
плоди. З них можна виготовляти різні поробки. Удома з батьками зробить щось
цікаве і принесіть для нашої виставки.
30
ЗАНЯТТЯ 5
Тема. Свійські тварини
Мета: продовжувати розширювати знання дітей про свійських тварин; учити
описувати тварин (кішка, собака) за допомогою запитань; учити повторю-
вати за дорослим фрази; розвивати мовлення дітей, емоційне спілкування,
комунікативні навички; активізувати словник словами — назвами частин
тіла, прикметниками та дієсловами, що передають основні характеристики
тварини; спонукати дітей вживати пестливі слова (киця, котик, собачка,
песик, вушка, лапки); ознайомити дітей з художніми творами про свійських
тварин; вправляти у розвитку дрібної моторики руки, у звуконаслідуванні;
виховувати цікавість до живих істот.
Попередня робота: розглядання ілюстрацій зі свійськими тваринами; ро-
зучування гри «Кіт та миші».
Матеріал: іграшкові кішка, собака; предметні картинки із зображенням
свійських тварин.
Вихователь пропонує дітям пограти з кішкою Муркою, яка завітала до них
на гостину.
— Ви будете маленькими мишенятами. Нам потрібно пройти повз цю кішку,
яка спить. Ставайте навшпиньки і тихенько йдіть повз неї.
Коли діти йдуть, то зупиняються і промовляють: «Тихо, ш-ш-ш!».
 Пальчикова гра
«Кішка»
Вихідне положення — великий палець і мізинець підняті вгору. Решта
пальців притиснуті до долоні.
Наша Мурка вушка мила
На траві, біля криниці.
Мила лапкою без мила:
Це тому, що Мурка — киця.

— Діти, до нас завітала кішка Мурка. Послухайте вірш.
Є У МЕНЕ КИЦЬКА МУРКА
Є у мене кицька Мурка — дуже мудра кішка:
Тільки скажеш: «Замазурка!» — вмиється хоч трішки.
А синок її Васько муркне: «Люба нене!
Поки вип’ю молоко, вмийся ти за мене»
— Про кого віршик? Як звали кішку та її синочка? Хто мудрий у цьому вір-
шику? А хто — ледащо? Як ви це зрозуміли? Добре, діти, ви у мене дуже ро-
зумні. Молодці! Наша Мурка дуже налякана. Каже, що боїться собаки. Чому
вони не дружать? Кішка говорить, що вони дуже різні. Чи справді вони різні?
— Ось наша кішка Мурка та собачка Тузик. (Показує іграшки.)
31
— Розкажіть про них. (Розповіді дітей.)
— Так, і у кішки, і у собаки є голова, шия, тулуб, чотири лапи, хвіст. У них
є голова. Обличчя у тварин називають мордою, якщо тваринка маленька —
у неї мордочка. На мордочках у них є ніс, очі, рот, вуса. І у кішки, і у собаки
тіло вкрито шерстю. А чим тваринки відрізняються? Так, кішки зазвичай
менші за розміром ніж собаки. Є маленькі собачки, та все одно, вони відрізня-
ються від кішок. У кішки м’якенькі лапки, коли вона ходить, ніхто не чує. Але
коли їй загрожує небезпека, вона випускає пазурі (кігті) і може боляче подря-
пати. А у собаки пазурі не ховаються. Коли пес іде, то він цокотить пазурами.
Кішка гнучка і тому добре лазить по деревах. Собака не вміє лазити по дере-
вах. Кішка любить поспати, погрітися на сонці, а собака любить побігати. Со-
бака гарний друг для людей. Він дуже слухняний. Собаку легко дресирувати,
а кішка не дуже любить слухатись. Її важко дресирувати. Тому собака служить
людям, охороняє їх помешкання, полює з мисливцями, допомагає пастухам.
А кішка ходить сама по собі. Кішка приносить користь — вона ловить мишей,
які шкодять господарям. Мабуть, вони весь час сперечаються, хто більше ко-
ристі приносить, і тому не дружать.
— Як кішка подає голос? (Няв! Няв!)
— А собака? (Гав! Гав!)
— Ці тварини дикі чи свійські?
— Чому ви так уважаєте?
— Так, кішка і собака свійські тварини, адже за ними доглядають люди, го-
дують їх, лікують, коли ті хворіють, гуляють, грають з ними, живуть з ними
в квартирі чи на подвір’ї. Чим люблять грати кішка і собака? Собака любить
грати з м’ячиком, паличкою. Кішка любить грати з м’якими м’ячиками. А що
вони люблять їсти? І собака, і кішка полюбляють м’ясо, рибу, яйця, молоко,
ковбасу.
 Дидактична гра «Свійські тварини»
Вихователь показує дітям зображення свійських тварин та пропонує їх на-
звати. Назву кожної тварини чітко та виразно діти повторюють хором. Потім
педагог читає дітям віршовані рядки, спонукаючи до звуконаслідування.
•До нас котик поспішає,
Гарну пісеньку співає:
«Няв-няв-няв! Няв-няв-няв!
Вчора мишку я піймав!»
•До нас песик поспішає,
«Гав-гав-гав! Гав-гав-гав!
Цілу ніч я вартував!»
•Ось баранчик поспішає,
«Бе-бе-бе-е! Бе-бе-бе-е!
Пострижи, прошу тебе!»
•До нас півник поспішає,
«Ку-ку-рі-ку-у-у!
Ку-ку-рі-ку-у-у!
Сіло сонце за ріку!»
Вихователь уточнює знання дітей про свійських тварин, які живуть поруч із
людиною та приносять користь.
— Молодці, діти! Вам багато відомо про свійських тварин.
32
ЗАНЯТТЯ 6
Тема. Чи всі птахи відлітають у вирій?
Мета: ознайомлювати дітей зі змінами в природі, що відбуваються з настан-
ням осені; розвивати спостережливість, уміння бачити та відзначати зміни
в природі, характерні для осені; активізувати мовлення дітей, пам’ять, ми-
слення; збагачувати словник дітей з цієї теми; закріплювати назви птахів,
уміння розрізняти і називати їх; розвивати вміння звуконаслідувати; вихо-
вувати любов до рідної природи.
Попередня робота: спостереження за птахами під час прогулянок.
Матеріал: іграшкова синичка; картинки із зображенням птахів (ворона, дя-
тел, горобець, голуб); сюжетна картина «Годівничка для птахів»; годівниця.
Вихователь пропонує дітям поглянути на її знахідку.
— Діти, я сьогодні знайшла ось ці гарні яскраві листочки.
Жовті листочки з дерев опадають,
Птахи у теплі краї відлітають.
— Якій порі поступилося місцем літо? (Осені)
— Звісно. Після теплого літа завжди настає прохолодна осінь.
— Що вам уже відомо про осінь?
— Осінь буває різною. Спочатку рання осінь, коли не дуже холодно. Потім на-
стає золота осінь, коли дерева стоять з жовтим листям, як золотим. Потім — пізня
осінь, коли на вулиці вже зовсім стає холодно, а листя на деревах майже немає.

— Діти сьогодні вранці до нас завітала пташка.
Прилетіла пташка
Вранці в дитсадок.
Цій маленькій пташці
Дам я крихіток.
Пташечка маленька
Крихітки клює.
Пташечка маленька
Голос подає.
(М. Пригара)
— Погляньте на цю пташку. Ви впізнали її?
— Так, це синичка. Їй дуже холодно і вона попрохала зігрітися. А ще вона
була голодною і запитала, чи можемо ми її пригостити? Пам’ятаєте: ми розмов-
ляли з вами про те, що восени птахи відлетіли у теплі краї, а синички залиши-
лися? Може, ще якісь пташки не відлетіли у вирій?
— Погляньте у вікно на птахів.
— Яких ви бачите пташок? (Ворона, сорока, горобці, голуби)
— Які з цих пташок маленькі, а які — великі?
— Розкажіть, що є у всіх птахів. (Голова, шия, тулуб, лапки, хвіст, крила,
дзьоб)
— Погляньте на ворону. Розкажіть про неї.
33
Ворона велика. У ворони чорні крила, голова, хвіст. Великий міцний дзьоб.
Чорні великі лапи. Сірі — спинка і животик. Ворона ходить поважно не поспі-
шаючи. Ворона кричить: «Кар-р-р!»
— Погляньте на маленьких пташок. Хто це? Як їх називають?
— Ці пташки — горобці. Їх тіло вкрите коричневим з сірим пір’ячком.
У них маленькі дзьобики і маленькі лапки. Вони не ходять, а підстрибують.
Дуже вертляві та спритні. Горобці розмовляють: «Цінь-цвірінь!».
— Цього птаха називають дятлом. Дятел — птах середнього розміру. У нього
чорно-біле пір’ячко та червона шапочка. Він стукає по дереву, шукає шкідни-
ків-жуків та личинок під корою дерев: «Тук-тук!».
— Відгадайте загадки про птахів.
•Маленький хлопчик у сірій свитинці
По дворах стрибає, крихти збирає. (Горобець)
•Стрекотуха Білобока.
Звуть усі її… (сорока).
•Не лікар, а дерева лікує.
З дерева лунає звук:
Хто там стукає: тук-тук? (Дятел)
•На колір — сірувата,
На вдачу — хитрувата.
«Кар-р-р!» — гукає,
Курчат лякає. (Ворона)
•Жовтогруді щебетушки,
Мають чорні капелюшки,
Сірі лапки, білі щічки,
Називаються… (синички).
— Стало зовсім холодно, а коли випаде сніг для птахів залишиться мало
корму. Багато птахів відлітають, але так само багато птахів залишається зиму-
вати. Дятлу і вороні дзьоб допомагає знайти їжу. Погляньте, які дзьоби у цих
птахів! Довгий дзьоб дятла допомагає дістати їжу з-під кори дерев. Він ним ро-
бить у корі дірочки і дістає комах, які заховалися від холоду під корою дерева.
Ворона може їсти будь-що. Якщо знайде горіх, то розіб’є його.
— А що їдять узимку маленькі пташки, у яких дзьоби маленькі та не такі
міцні? Вони шукають різне насіння, зернятко, плоди. Наприклад, вони їдять
горобину. Але коли випадає глибокий сніг, то їм дуже важко знайти їжу.
— Діти, погляньте на картину «Пташина їдальня».
— Як ви вважаєте, яку пору року зображено на ній? (Зима)
— А чому ви так вирішили?
— Це хто? (Діти) Що вони роблять? (Годують птахів.)
— Чим годують? (Зернятками, крупою, крихтами)
— А вам відомо, яку назву має цей будиночок для птахів? (Годівниця)
— Погляньте у мене є годівничка, яку принесли нам школярі.
— Годівниця виготовлена з дерева, у неї є дно, куди насипають корм: зер-
нятка, насіння, хлібні крихти. У неї є дах, що вкриває корм від снігу. Ще біля
годівниці є мотузочка, за яку її підвішують за дерево. Важко взимку птахам
знайти їжу. А ми можемо допомогти птахам пережити зиму. Потрібно повісити
годівницю для птахів.
— Які птахи можуть прилетіти до нашої годівниці?
— Ми повісимо годівничку у нас за вікном, будемо щодня годувати їх і спо-
стерігати за пташками. А пташки нам будуть дуже вдячними, весело щебетати-
муть, чекатимуть на нас, заглядатимуть у віконце.
34
ЗАНЯТТЯ 7
Тема. Хто як зиму зустрічає
Мета: продовжувати ознайомлювати дітей із життям диких тварин у лісі;
учити впізнавати диких тварин, правильно їх називати, описувати їх зовніш-
ній вигляд, особливості харчування та місця «домівок»; розвивати зв’язне
мовлення, уміння будувати відповіді на запитання; розвивати пам’ять, ми-
слення, спостережливість, дрібну моторику рук; виховувати добрі почуття
до тварин, цікавість до світу природи.
Попередня робота: розглядання ілюстрацій із зображенням диких тварин;
читання художніх творів про звірів лісу.
Матеріал: іграшки (зайчик, ведмедик, лисичка, білка, вовк); сюжетні кар-
тинки із зображенням тварин біля їх «домівок».
Вихователь запрошує дітей утворити коло.
 Гра-імітація «Хто цей звір?»
Вихователь пропонує зобразити, ідучи по колу, боязкого зайчика, злого
вовка, хитру лисичку, клишоногого ведмедя.
— Ой, хто ж це плаче під дверима? Це зайчик. Він проситься погрітися. На
вулиці холодно, сильний мороз. Впустімо його!
БІДНИЙ ЗАЙЧИК
По дорозі зайчик скаче,
Сніг глибокий, зайчик плаче,
Змерз він дуже, і тремтить,
І не знає, що робить.
Де спочити, де присісти,
Щось поїсти?
(К. Перелісна)
— Проходь, зайчику, зігрійся у нас! Зроби разом з нами вправу для пальчиків.
Ось цей пальчик в ліс пішов.
(Рухати мізинчиком.)
Ось цей пальчик гриб знайшов.
(Рухати безіменним пальчиком.)
Ось цей пальчик гриб приніс.
(Рухати середнім пальчиком.)
Ось це пальчик гриб зварив.
(Рухати вказівним пальчиком.)
А цей пальчик гриб той з’їв.
Ось чому він потовстів!
(Рухати великим пальчиком.)

— Діти, прогуляймося до лісу! Яка зараз пора року? (Осінь)
— Зараз пізня осінь. Погода змінюється, зайчик навіть сніг уже бачив. У лісі
все дуже змінилося. Які зараз дерева? На них майже відсутнє листя, дерева заси-
нають. Але не тільки дерева та кущі готуються для зими. Звірі, які живуть у лісі,
35
також приготувалися. Які звірі живуть у лісі? (Зайці, лисиці, вовки, ведмеді,
їжаки) Ходімо до них на гостину та дізнаймося, як вони приготувалися до зими.
Ось будиночок білки. Завітаймо до неї! Як називається будинок білочки? (Дупло)
— Білочка мешкає у дуплі. Погляньте: на гілочках перед дуплом розвішені
гриби. Хто їх туди повісив? Це білочка збирає гриби та сушить їх. Потім вона їх
поскладає у дупло. Ще білочка збирає горішки, шишки, жолуді. Усе це вона хо-
ває на зиму. Узимку білочці буде що їсти. А ось і білочка! Вона змінилася, стала
пухнастою і колір шубки також змінився, вона стала сіренькою. Навіщо біло-
чка змінила шубку? Шубка тепла, вона не змерзне взимку, а ще сіра шубка до-
поможе ховатися від хижаків. Білочка в дуплі стеле мох, суху траву, лаштує
собі теплу домівку. Білочка ретельно підготувалася до зими.
— Ходімо далі. А хто тут у нас? Це ще один зайчик, мабуть, братик нашого
зайчика. А зайці готуються до зими? Заєць не заготовлює собі їжу на зиму і не
утепляє своє житло. Він може вирити невеличку нору, а може і в снігу під ку-
щем заховатися. А чи змінилася його шубка? Так, стала білою. Так, вона стала
іншого кольору. Зайчик улітку був сірий, а взимку став білим. Шубка стала
пухнастою. Навіщо зайчик так змінив шубку? Так зайчикові тепло і його не
буде видно на снігу. Заєць також ретельно підготувався.
— Ходімо до вовка та його кумоньки — лисиці. Чи вони підготувалися до
зими? Так, вони також змінили свою шубку. Вона стала пухнастою, теплою. На-
томість запаси вони не роблять, як білочка. Лисиця та вовк полюють і влітку,
і взимку.
— Підемо далі до ведмедя. Як він підготувався до зими? Ведмідь облаштував
собі великий барліг. У ньому ведмідь спатиме всю зиму. А перед цим ведмідь ба-
гато їсть різної їжі, щоб стати товстим і пережити зиму. Ведмідь уже ліг спати.
 Дидактична гра «Порівняймо!»
Вихователь пропонує порівняти двох звірів: білочку та ведмедя. Він почи-
нає речення, а діти продовжують його.
• Ведмідь великий, а білочка —… (маленька).
• Вуха у ведмедя маленькі, круглі, а у білочки —… (гостренькі зі щіточкою).
• Тулуб у ведмедя великий, товстий, а у білочки… (маленький, гнучкий).
• Лапи у ведмедя великі, майже однакові, а у білочки —… (передні лапки ма-
ленькі, спритні, а задні — більші).
• Хвіст у ведмедя маленький, кругленький, а у білочки —… (великий, пухна-
стий).
• Білочка швидка та спритна, а ведмідь —… (незграбний).
• Білочка стрибає, а ведмідь —… (ходить перевальцем).
Примітка. Можна порівнювати вовка та зайця, лисичку та їжачка.
 Дидактична гра «Гостинці для звірят»
Вихователь пропонує по черзі брати з кошика один плід (натуральний, му-
ляж або картку із зображенням плода) або інший подарунок, називати його та
відносити відповідній іграшці-звіру.
Це — грибок для білочки.
Це — яблучко для їжачка.
Це — морква для зайчика.
Це — мед для ведмедя.
Це — грушка для їжака.
Це — капуста для зайчика.
Це — малина для ведмедя.
— Сподобалася вам подорожувати у ліс? Покажіть, як рухається ведмідь.
36
ЗАНЯТТЯ 8
Тема. Дикі тварини
Мета: розширювати знання дітей про диких тварин (назву, зовнішній вигляд,
особливості); учити дітей уважно слухати мовлення вихователя; удосконалю-
вати вміння дітей відповідати на запитання; формувати навички побудови ре-
чень; стимулювати мовленнєву активність дітей; розвивати дрібну моторику
рук, пам’ять, мислення, увагу; збагачувати словниковий запас; виховувати
цікавість та гуманне ставлення до живих істот.
Попередня робота: розглядання ілюстрацій, карток із зображенням диких
тварин; читання художніх творів.
Матеріал: іграшки-звірі, лялька Катруся, картинки із зображенням тварин.
Вихователь запрошує дітей до спілкування, пропонує пограти з пальчи-
ками.
 Пальчикова гімнастика (див. заняття 7)

Вихователь показує дітям ляльку.
— Діти, до нас завітала лялька Катруся. Вона з друзями вчора ходила гу-
ляти, а куди саме — дізнаєтеся, якщо відгадаєте загадку.
Вчора нас туди водили,
Де слони і крокодили,
Де ведмеді й бегемоти,
Мавпи, зебри, кашалоти.
Там ми бачили лисицю,
Лева, лебедя, куницю,
Тигра, вовка і орла.
І жирафа там була,
І куріпки, і цесарки.
Де були ми?.. (В зоопарку)
(В. Кириленко)
— Так правильно, Катруся була з друзями в зоопарку. Вона задоволена, що
ви відгадали. Хто з вас був у зоопарку? Кого ви там бачили? Тварини там про-
сто гуляли чи були у клітках? (У клітках, у вольєрах) А чому ці тварини знахо-
дяться у клітках чи вольєрах? (Ці тварини дикі.)
— Так, це дикі тварини. Зазвичай вони живуть у лісах, полях, горах. Цих
тварин ти не можеш побачити просто так у лісі. Зустріч з ними небезпечна.
Деякі тварини, зокрема слон, жираф, бегемот, крокодил, не живуть у нашій
країні. Вони живуть у далекій Африці. Їх привезли до зоопарку, щоб ви мо-
гли побачити їх. Тварин у зоопарку не можна гладити і годувати, адже це не-
безпечно.
— Разом із лялькою Катрусею розгляньмо картинки. Хто тут зображений?
(Слон) Слон великий чи маленький? (Великий) А що є у слона? (У слона великі
вуха, великі ноги, довгий хобот.) Покажемо, де у слона великі вуха, довгий
хобот, маленький хвіст. Чи вкрито тіло слона шерстю? Що їсть слон? (Овочі,
37
фрукти, траву, гілки дерев) Чи вміє слон розмовляти? Слон уміє голосно гудіти
(трубити) своїм хоботом.
— Це лев. Розкажіть про нього. У лева на голові велика грива, а на кінчику
хвоста — маленький шматочок шерсті, мов пензлик. Покажіть, де велика грива
у лева. У лева невеличкі вуха та великі гострі зуби. Ще у лева великі гострі па-
зурі. У лева тіло вкрито шерстю. Вона світло-жовтого кольору, грива коричне-
вого. Лев ричить дуже голосно, так, що всі навколо його бояться. Лев полює на
інших тварин, тільки коли він голодний. Якщо він ситий, то він не чіпає інших
тварин.
Потягнувся для забави —
(Піднімають обидві руки вгору та опускають униз.)
Піднімаю лапу праву.
(Піднімають праву руку.)
А за нею слідом ліву —
(Піднімають ліву руку.)
Я ведмедик не лінивий!
Нахилився раз і два,
(Нахиляються праворуч-ліворуч з піднятими руками.)
Закрутилась голова.
(Беруться руками за голову і хитають нею.)
— Це жирафа. Розкажіть про неї. Що у жирафи довге? У жирафи дуже довга
шия, довгі ноги. Покажіть, яка довга шия у жирафа. Яка у жирафи голова? (Го-
лова невелика) А який у жирафи хвіст? (Хвіст невеликий) Що є на голові у жи-
рафи? (Невеличкі ріжки) Покажіть, де ріжки у жирафа. Тіло жирафа вкрито
короткою шерстю. А якого кольору шерсть? На шкурі жирафи намальовані
різні фігурки. Хто яку фігурку бачить? Бачите квадратики, трикутнички? На
що схожі фігурки? Жирафи їдять листочки, траву.
— А хто це так бешкетує у вольєрі? (Мавпочки)
— Так, ще в зоопарку є кумедні мавпочки. Вони схожі на людей, але у мав-
почок є хвости, їхнє тіло вкрито шерстю. Мавпочки лазять по деревах, стриба-
ють з гілки на гілку. Пищать, гудуть, лякають одне одного, розмовляють між
собою. Мавпи їдять овочі, фрукти, комах, яйця.
 Дидактична гра «Відгадай і покажи»
Вихователь пропонує дітям уважно слухати і відгадувати загадки. Чия
відповідь правильна, той знаходить картинку із зображенням тварини на
дошці.
•На деревах грається, •Пазуристий і гривастий.
На хвостику гойдається. Може він на них напасти.
Непосидливе малятко Має він страшенний рев.
Це веселе… (мавпенятко). Відгадали? Хто це?.. (Лев).
•Дуже товсті ноги маю, •Така велика довга шия,
Тихо їх пересуваю. І вища за найбільшу шафу,
Височезний я на зріст, Така розумна і красива
Біля рота маю хвіст! (Слон) У зоопарку є... (жирафа).
— Лялька Катруся задоволена. Вона ніби знову побувала у зоопарку, так
гарно ви розповідали про диких тварин. Я вам пропоную також відвідати зоо-
парк разом із батьками і поспостерігати за цікавими та незвичними для нас зві-
рами. Адже вони не живуть у нашому краї, а приїхали до нас із інших далеких
країн, щоб ми про них більше дізналися.
38
(МАТЕМАТИЧНА СКАРБНИЧКА)
ЗАНЯТТЯ 1
Тема. Багато, мало, один
Мета: ознайомити дітей з різними за кількістю групами предметів; про-
довжувати вчити чергувати предмети за кольором, виділяти один предмет
з групи; учити дітей розрізняти поняття «багато», «мало, «один»; удоско-
налювати вміння порівнювати предмети за величиною; вправляти дітей
в умінні називати праву (ліву) руку; розвивати увагу, мислення, уміння ба-
чити закономірності в розташуванні предметів і відтворювати їх; виховувати
зосередженість, дисциплінованість.
Попередня робота: сюжетно-рольова гра «Магазин»; розглядання овочів та
фруктів; дидактична гра «Відгадай на смак».
Матеріал: іграшка їжачок; муляжі овочів та фруктів; зображення кошиків
червоного, жовтого та зеленого кольорів та яблук таких самих кольорів;
зображення яблуньки на ватмані; клей-олівець; картки із зображенням
овочів та фруктів.
Вихователь. Діти, привітаймося одне з одним.
 Вправа «Привітаймося»
Діти за сигналом вихователя починають хаотично рухатися кімнатою й ві-
таються з усіма, хто їм зустрічається. Вітатися потрібно після оплеску вихова-
телем у долоні певним чином: один оплеск — вітатися за руку; два оплески —
вітатися плечима; три оплески — вітатися ступнями.
— Діти, відгадайте загадку і дізнаєтеся, хто сьогодні завітав до нас на го-
стину.
В мене шубка з колючок
В мене сіра спинка.
Ніс — як чорний п’ятачок,
Очі — намистинки. (Їжачок)
— Здогадалися, хто це? Молодці, це справді їжачок.

— Заходь до нас на гостину, Їжачку!
Вихователь заносить іграшкового їжачка з кошиком.
— Доброго ранку! А що ти нам приніс?
Вихователь викладає на стіл овочі та фрукти, слухає коментарі дітей. Якщо
діти вагаються з назвою — допомагає називати. (Груша, яблуко, помідор, огірок,
апельсин, морква, лимон.)
— А як назвати ці плоди (вихователь показує на овочі) одним словом?
(Овочі) Так, овочі. Молодці! А як назвати ці плоди (вихователь показує на
фрукти) одним словом? (Фрукти) Так, молодці, це фрукти! Овочі покладімо
праворуч, а фрукти — ліворуч. Скільки тут фруктів? (Багато) Скільки тут
39
овочів? (Багато) А чого більше — овочів чи фруктів? Порівняймо їх! (Овочі та
фрукти розташовують у два рядки.) Чого більше? менше?
Вихователь пропонує дітям пограти з овочами і фруктами.
— Діти, назвіть плоди, що знаходяться на столі. Запам’ятайте, що у нас на
столі. А тепер дізнаємося, хто у нас найбільш уважний.
Вихователь прибирає один фрукт або овоч. Діти повинні відгадати, якого
плода не стало. Гра проводиться декілька разів.
 Дидактична гра «Склади яблука у кошик»
Вихователь розкладає на фланелеграфі кошики (червоного, жовтого, зеле-
ного кольорів, перед фланелеграфом — зображення яблук відповідних кольо-
рів (червоні, жовті, зелені), стільки, щоб вистачило кожній дитині по яблуку
певного кольору. Тепер розкладімо яблука у кошики. Скільки червоних ко-
шиків? (Один) Скільки зелених кошиків? (Один) Скільки жовтих? (Один) По-
трібно покласти яблука в кошики так, щоб у кожному були яблука відповідного
кольору. У перший кошик зберемо червоні яблука, в другий — зелені, а в тре-
тій — жовті. Погляньмо, скільки яблук у кожному кошику. Скільки жовтих
кошиків? (Один) Скільки жовтих яблук? (Багато) Скільки червоних кошиків?
(Один) Скільки червоних яблук? (Багато) Скільки зелених кошиків? (Один)
Скільки зелених яблук? (Багато)
Виростемо великими, (Стають на пальці ніг, руки вгору.)
Яблук нарвемо. (Імітують зривання яблук обома руками.)
В кошики великі (Розводять руки в сторони.)
Ми їх складемо. (Присідають, імітуючи складання яблук.)
 Дидактична гра «Прикрась яблуньку»
Вихователь закріплює на дошці намальовану на аркуші ватману яблуньку,
на килимку розкладає жовті та червоні яблука так, щоб кожній дитині виста-
чило по одному яблуку кожного кольору.
— Діти, прикрасьмо нашу яблуньку яблуками. Візьміть у ліву руку чер-
воне яблучко, а у праву руку — жовте яблучко. Підніміть ліву руку. Якого ко-
льору яблучко у лівій руці? Підніміть праву руку. Якого кольору яблуко у пра-
вій руці? Приклеїмо за допомогою клею-олівця наші яблучка на яблуньку.
Діти прикріплюють яблучка.
— Діти, що можна зварити з овочів?
Вихователь демонструє картку із зображенням цифри. Роздає дітям картки
із зображенням овочів для борщу.
— Що потрібно для борщу? (Капуста, морква, цибуля, буряк, картопля,
квасоля) Ось на цій карточці зображена цифра один. Якщо нам для борщу по-
трібен один овоч, будемо класти під цією цифрою. Скільки необхідно капусти?
(Одна капустина) Покладемо її під цифрою один. Скільки потрібно карто-
плі? (Декілька) Будемо її класти під цифрою один? (Ні, покладімо в інший бік)
Скільки потрібно бурячків? (Один) Куди покладемо буряк? (Під цифру один)
Скільки потрібно квасолі? (Багато) Куди покладемо її? Скільки потрібно
моркви? (Одна) Куди її покладемо? Скільки покладемо у борщ цибулі? Куди
її покладемо? Діти, чого у борщ кладуть багато? Так, квасолі. А що кладуть по
одному? (Капусту, моркву, буряк, цибулю) А скільки кладуть картоплі? (Ба-
гато)
III. Підсумок
— Діти, їжачок вам дуже дякує і залишає гостинець — ось ці смачні яблучка.
Вихователь пригощає дітей яблуками.
40
ЗАНЯТТЯ 2
Тема. Поняття «один» та «багато»
Тема. Круг, квадрат
Мета: закріплювати поняття «один», «багато», а також знання дітей про гео-
метричну фігуру круг; ознайомити з геометричною фігурою квадрат; учити
обстежувати геометричну фігуру за допомогою дотиково-рухового та зорово-
го аналізаторів; порівнювати предмети однакових розмірів, користуючись
методом накладання; формувати вміння позначати результати порівняння
предметів за величиною предметів (великий, маленький) та за кольором;
розвивати зорову увагу, рухові навички, дрібну моторику рук, координацію
рухів; формувати довільну увагу, вміння слухати й розуміти запитання і по-
яснення вихователя, виконувати дії за його вказівкою; виховувати інтерес
до математики, самостійність дітей.
Попередня робота: розглядання посуду; ігри з ляльковим посудом; ігри
«Відгадай, про який посуд я розповідаю», «Чого забракло?» «Склади з ча-
стин ціле».
Матеріал: іграшка ведмідь; мотрійка; іграшковий посуд; зображення ведме-
дика, розрізане на 2–4 частини (для кожної дитини); картинка із зображенням
полички, великих та маленьких чашок, квадратного та круглого печива,
чашки та блюдечка червоного, синього, зеленого, жовтого, помаранчевого,
блакитного, фіолетового кольорів (за кількістю дітей); смужка та геометричні
фігури (квадрати та круги (по 4 шт. для кожної дитини)).
Вліво — вправо, вліво — вправо,
Оберніться — погляньте,
Одне одному всміхніться.
 Дидактична гра «Склади з частин»
Вихователь роздає зображення ведмедика, розрізане на 2–4 частини, діти
мають скласти зображення і назвати гостя, який до них завітав.
— Діти, складіть картки і ви дізнаєтеся, хто сьогодні до нас завітав.
— Молодці, діти, усі впоралися! Ведмедик до нас завітав! Привітаймося із
ним!

На окремому столику підготовлено скатертину, чайний сервіз, стоїть іграш-
ковий столик, стільчики.
— Ведмедик прийшов нас попросити, щоб ми допомогли йому приготува-
тися до прийому гостей, пригостити їх чаєм. Допоможемо йому! На що ми бу-
демо ставити чашки?
Вихователь допомагає поставити стіл посередині килимка.
— Чим потрібно накрити стіл?
Діти приносять скатертину, разом із вихователем накривають стіл.
41
— На чому будуть сидіти гості ведмедика?
Діти розставляють стільчики.
— Що потрібно для чаювання?
 Дидактична гра «Чайний посуд»
Вихователь показує чайний сервіз і ставить дітям запитання.
— Що це? (Чайник) Навіщо потрібен чайник? Що це? (Чашка) Навіщо по-
трібна чашка? Що це? (Блюдце) Навіщо потрібне блюдце? Що це? (Цукор-
ниця) Навіщо потрібна цукорниця? Що це? (Ложка) Навіщо потрібна ложка?
Скільки чайників? (Один) Скільки чашок? (Багато) Скільки цукорниць?
(Одна) Скільки блюдець? (Багато) Скільки ложок? (Багато)
 Рухлива гра «Ведмідь та бджоли»
— Діти, ведмедик хоче з вами погратися. Ви будете бджолами.
— Скільки ведмедиків? (Один)
— Скільки дітей-бджілок? (Багато)
Щойно вихователь скаже «Ведмідь іде!» — діти тікають на стільчики-
«вулики». Коли ведмідь спить, діти-«бджоли» гуляють.
— Не наздогнав ведмідь бджілок! Скільки ведмедиків? (Один)
— А скільки спритних бджілок? (Багато)
 Дидактична гра «Смачне печиво»
— А ще ведмедик приготував для своїх гостей печиво різної форми.
— Це печиво якої форми? Це кругле печиво. Це квадратне печиво. По-
гляньмо на квадрат, обведіть його пальчиком. У квадрата є кути — ось вони,
а також однакові сторони. Прикладіть до круга. У круга є куточки? Ні. Круг об-
ведімо пальчиком. Маємо кругле печиво. Воно котиться. А квадратне печиво
котиться? Ні, йому куточки заважають. Розкладімо квадратне печиво на ква-
дратну тарілку, а кругле печиво — на круглу тарілку. Тарілка яка? (Велика)
А печиво яке? (Маленьке) Ведмедик та мотрійка попили чай з печивом, а тепер
необхідно прибрати посуд на місце. Допоможімо ведмедику це зробити!
 Дидактична гра «Постав чашки на полиці»
Вихователь закріплює на фланелеграфі лист із зображенням двох поличок,
а на столі перед фланелеграфом розкладає картки із зображенням великих та
маленьких чашок.
— На верхню поличку ми поставимо великі чашки, а на нижню — маленькі.
Діти визначають величину чашок методом накладання.
 Дидактична гра «Знайди такого самого кольору»
Вихователь пропонує дітям пограти і роздає половині з них чашки синього,
зеленого, червоного, жовтого, помаранчевого, блакитного та фіолетового кольо-
рів, а решті — блюдця таких самих кольорів. Діти танцюють під музику гру-
пою. Щойно музика стихне, діти мають знайти свою пару: червона чашка —
червоне блюдце тощо.
— Молодці, діти, впоралися! А Ведмедику час вирушати в дорогу, зробимо
йому доріжку додому, щоб він не заблукав.
 Дидактична гра «Доріжка для ведмедика»
Вихователь роздає кожній дитині смужку паперу та геометричні фігури —
круги та квадрати. Вихователь пропонує дітям на смужку паперу покласти фі-
гури у такій послідовності: квадрат — круг — квадрат — круг.
— Діти, ведмедику було з нами весело приймати гостей і гратися, тому він
залишив для нас гостинець — смачне печиво!
42
ЗАНЯТТЯ 3
Тема. Порівняння предметів завдовжки.
Поняття «один» і «багато»
Мета: ознайомити дітей з поняттям «довжина»; учити порівнювати предмети,
різні завдовжки, користуючись прийомами накладання; правильно вживати
слова «довгий», «короткий», «завдовжки»; учити знаходити, яких предметів
багато, а яких — по одному; закріплювати вміння розрізняти і називати
геометричні фігури, основні ознаки предметів (колір, форму, величину); за-
кріплювати вміння розрізняти і називати квадрат, коло незалежно від кольору
і розміру фігур; розвивати вміння розрізняти різні за величиною предмети,
використовуючи слова «великий», «маленький»; виховувати посидючість,
уміння самостійно виконувати завдання.
Попередня робота: розглядання картин із зображенням тварин; читання
віршів.
Матеріал: площині хатки; листочки червоного та жовтого кольорів (для
кожної дитини; червоних листочків дещо більше); іграшкові тварини;
будиночки для звірят без дверей та двері різні за кольором та величиною;
сюжетні картинки; маленькі та великі яблука (для кожної дитини); ма-
теріал для гри «Добери віконце»; довга та коротка смужки синього та
зеленого кольорів.
Вихователь пропонує дітям утворити коло.
— Уявіть, що ви осінній сильний вітер. Покажіть, як він сильно дме.
— А тепер покажіть, яким є похмуре осіннє небо. Потрібно насупити брови,
опустити куточки губ.
— Восени сонечко ще балує нас сонячною погодою. Покажіть, як люди ра-
діють сонцю.

— Сьогодні ми завітаємо до казкового лісу, де у кожній тваринки є своя ха-
тинка. Що це на галявині?
Діти бачать розкидані листочки червоного та жовтого кольорів, червоних
листочків більше.
— Скільки листочків на галявині? Якого вони кольору? Якого кольору лис-
точків більше? Якого кольору листочків менше? Зберімо листочки та пограймо
з ними. Червоний листочок візьміть у праву руку, а жовтий — у ліву!
— Діти, підніміть ліву руку. Якого кольору листочок у лівій руці? Підніміть
праву руку. Якого кольору листочки у правій руці?
Діти збирають великий букет та ставлять його у вазу.
— На цій галявинці живуть зайці.
Вихователь підводить дітей до стіни, на якій закріплено зображення 6 зай-
ців.
— Діти, скільки зайців? (Багато) Скільки хаток? (Одна)
43
 Дидактична гра «Добери дверцята до будиночку»
Вихователь пропонує дітям полагодити хатку кожному зайчикові та звер-
тає увагу дітей на те, що у кожного зайчика є свій будиночок, але без дверей.
— Щоб вовка не боятися, потрібно в будиночку замикатися! До кожного бу-
диночка доберімо дверцята. Усі будиночки однакові, а двері різні. Тут лежать
двері. Які вони за кольором? Які вони за розміром? Які вони за формою? Так,
хоча вони всі різні за кольором і розміром, усі вони квадратні.
Діти добирають потрібні двері, вирізані з паперу, шляхом накладання.
— … (ім’я дитини), візьми і наклади двері до будиночка.
— Вони підходять, щільно зачиняються? Ці двері не підходять, пошукаймо,
до якого будиночка вони підходять.
Діти добирають двері до всіх будиночків.
— Ми допомогли зайцям, полагодили їм хатки, а тепер ходімо далі.
 Гра «Великий — маленький»
Вихователь підводить дітей до іншої стіни, на якій прикріплено зображення
дерева, під яким — велика і маленька хатки.
— Тут під деревом дві хатки. Які вони? (Одна хатка велика, а друга ма-
ленька.) Як ви вважаєте, хто мешкає у великій хатці? Так, це хатка може бути
для великого ведмедя. А хто може мешкати у маленькій хатці? Чому ведмідь
мешкає у великій хаті? (Він великий.) Чому їжачок мешкає у маленькій хаті?
(Він маленький.) Залишимо подарунки для тварин: їжачку — маленькі яблука,
а ведмедику — великі.
Діти складають по черзі великі та маленькі яблука під дверима хатинок зві-
рів, перевіряючи методом накладання розмір яблук.
— Діти, хтось плаче! Хто це?
Вихователь «знаходить» зайчика під столом.
— Зайчику, ти чому плачеш?
З а й ч и к. Я загубився і не можу знайти дорогу додому, а за мною лисичка
женеться, хоче з’їсти.
— Діти, допоможімо зайчику знайти доріжку додому!
На килимі розташовано два будиночки. В одному мешкає зайчик, в ін-
шому — лисичка. Будинки розташовані на різній відстані: будиночок зайчика
близько, лисички — далеко. У дітей дві смужки: зелена — довга, синя — ко-
ротка. Вихователь разом з дітьми розглядає смужки та будиночки, у яких меш-
кають звірята.
— Якою доріжкою потрібно йти зайчикові, щоб потрапити додому? Як ді-
знатися, яка доріжка коротка?
Діти самостійно, користуючись прийомом накладання, визначають, яка до-
ріжка довша. Вихователь пропонує викласти доріжки до будиночків зайчика
та лисички.
— Яка доріжка веде до будиночка зайчика? (Коротка) Яка доріжка веде до бу-
диночка лисички? (Довга) Молодці, ми допомогли зайчикові потрапити додому.
 Дидактична гра «Добери віконце».
— Ходімо далі! А тут також хтось будує собі хатки. Це вовк та його кума —
лисичка. У них гарні хатки, але чогось бракує. Скільки вікон у хаток? Так,
жодного. Допоможімо звірям, зробимо їм вікна. Лисичка забажала собі круглі
вікна, а вовк — квадратні.
— Сьогодні ми були в лісі у звірів, допомогли зайчику, вовку та лисичці. Ді-
зналися, де живуть ведмідь та їжачок. Звірі нам були дуже раді, запрошують
ще завітати до них на гостину.
44
ЗАНЯТТЯ 4
Тема. Порівняння предметів завширшки.
Орієнтування у просторі
Мета: ознайомити дітей з поняттям «ширина»; учити порівнювати різні
завширшки предмети, розрізняти праву та ліву руку; продовжувати вчити
користуватися прийомами накладання, порівнюючи предмети за виділеною
ознакою, розрізняти один і багато предметів; вживати поняття «широкий»,
«вузький»; формувати уявлення про властивості предметів (колір, форма,
величина); учити порівнювати два предмети, що різняться завширшки,
використовуючи прийоми накладення, позначати результати порівняння
словами «широкий», «вузький», «ширше», «вужче»; спонукати дітей до
називання предметів та їх ознак (колір, кількість); розвивати пам’ять, увагу,
уяву; виховувати організованість та дисциплінованість.
Попередня робота: закріплення назв предметів одягу; гра «Одягнемо ляльку».
Матеріал: картинки із зображенням рукавиць, шарфів та шапок; вузький
та широкий шарфи (для кожної дитини); дві коробки, однакові завдовжки,
але різні завширшки.
Вихователь. Діти, візьмемося за руки, посміхнемось одне одному. Які ви
сьогодні гарні, усміхнені, привітні. Я рада вас бачити всіх здоровими! Добрий
ранок, друзі!

— Діти, яка зараз пора року? Настала пізня осінь. Які зміни ви бачите на ву-
лиці? Зараз на вулиці холодно, як потрібно одягатися? Так, тепло. Погляньмо,
що у мене є в чарівному мішечку.
— Ой, діти, в мене все у ньому переплуталося. Який безлад! А що це таке?
(Дістає рукавиці.) Це рукавиці. Якого кольору ці рукавиці? Вони різнокольо-
рові. Скільки тут рукавиць? (Багато) Знайдемо кожній рукавиці пару.
 Дидактична гра «Знайди пару»
— Це яка рукавиця? (Червона) Ця рукавиця підходить? Це синя, а у мене
червона.
— А ці рукавиці які? Так, однакові.
— Знайдіть пару синій рукавиці. Які рукавички залишилися? (Зелені)
— Погляньте, у нас декілька пар рукавиць! Порахуймо їх кількість. (Один,
два, три. Три пари.)
— Чи однакові ці рукавиці за розміром? (Ні, тут є великі та маленькі ру-
кавиці, жовті та зелені.)
 Дидактична гра «З’єднай пару»
Вихователь розвішує картки із зображенням однієї з пари рукавиць по всій
групі, роздає дітям другу рукавичку від пари.
— За сигналом вам потрібно підбігти до такої самої рукавички, як у вас у руках.
45
Діти грають декілька разів, а потім міняються рукавичками і продовжують
грати.
 Дидактична гра «Великий — маленький»
— У мене є чимало шапок.
Вихователь показує велику шапку.
— Це яка шапка? (Велика)
Вихователь показує маленьку шапку.
— А це яка шапка? (Маленька)
— У мене є дві коробки — велика та маленька. Допоможіть мені, будь ласка,
розкласти шапки по коробках.
Діти складають по черзі великі та маленькі шапки у коробки, перевіряючи
розмір шапок методом накладання.
— Молодці, діти, дякую вам.
— Скільки тут шарфиків? (Один, два, три. Три шарфики) Вони однакові зав-
довжки? Накладемо шарфи один на одний. Один шарф довгий, а другий корот-
кий. Для кого призначений довгий шарф? Для кого — короткий? Яка шапка
найбільша? Накладемо інші шапки одну на одну. Перевіримо, яка найменша.
Для кого призначена найбільша шапка? Для кого призначена маленька?
 Дидактична вправа «Широкий — вузький»
Вихователь показує дітям два шарфи однакового кольору, але різні зав-
ширшки. Пропонує розглянути шарфи та відповісти на запитання.
— Якого кольору ці шарфики?
— Які вони завдовжки?
— Як дізнатися?
Діти порівнюють шарфи, застосовуючи прийом накладання.
— Які вони завширшки?
Вихователь демонструє, як потрібно перевіряти ширину шарфів, наклада-
ючи шарфи один на один.
Вихователь роздає кожній дитині зображення широкого та вузького шарфів.
Діти самостійно перевіряють, які завширшки шарфи у них на столі.
 Дидактична гра «Поклади шарф у коробку»
Вихователь ставить дві коробки, однакові завдовжки, але різні завширшки.
Він просить дітей розкласти шарфи по коробках відповідної ширини.
— Я покладу в широку коробку широкий шарф, а у вузьку коробку — вузь-
кий.
 Вправа «У якій руці прапорець?»
Вихователь пропонує дітям пограти з прапорцями. Діти беруть прапорець
червоного кольору у праву руку, синього кольору — у ліву руку. За сигналом
вихователя «Ліва рука!» діти піднімають ліву руку із синіми прапорцями. За
сигналом «Права рука!» діти піднімають червоні прапорці.
— Діти, ви сьогодні молодці! Настали холоди, але ми готові до них. Маємо
теплий одяг, він розкладений по місцях, нічого не загубилося. Дякую вам за до-
помогу!
46
ЗАНЯТТЯ 5
Тема. Орієнтування у часі.
Поняття «стільки ж, скільки»
Мета: учити дітей порівнювати одну групу предметів з іншою, послідовно
накладати один предмет на інший; розрізняти рівність та нерівність (без
лічби) кількості предметів у групі; підвести дітей до розуміння послідовності
різних часів доби (ранок, день, вечір, ніч); закріплювати вживання у мовленні
понять «великий», «маленький»; виховувати інтерес до занять, охайність під
час користування роздавальним матеріалом.
Попередня робота: розглядання картин «Кішка з конятами», «Собака з цу-
ценятами».
Матеріал: картинки із зображенням собаки з цуценятами, кішки з кошенята-
ми; іграшковий котик; коробочка; стільчик; площині замки та ключі для них.
 Психогімнастика «Котик гріється на сонці»
Вихователь. Сонячний день — котик гріє лапки, гріє вушка, гріє спинку.
Йому добре.
Діти нібито підставляють сонцю частини тіла та вдають, що ніжаться на
сонці. Можна робити це, лежачи на килимі.

— Діти, ми сьогодні підемо на гостину до кішки і собаки. До кожної з них ве-
дуть окремі дві доріжки. Яка з них довша? А яка коротша? Доріжка до кішки
коротка, а до собаки — довга. Ходімо спочатку до кішки. У неї є дітки. Хто це?
(Кошенята)
Вихователь виставляє малюнок із зображенням кішки з кошенятами.
Ось погляньте — кошенята,
Мами-кішки дитинчата.
(І. Сонечко)
— Кішка велика, а кошенята які? Погляньте: кішка одна, а кошенят
скільки? Порахуймо! Один, два. У кішки скільки кошенят? (Два) Скільки
у кішки вух? Порахуймо! Один, два. Скільки? (Два) Кошенята побігли хатою.
Побачили стільчик та коробку. Де сидять котики?
— Де цей котик? (На стільці) Де цей котик? (Під стільчиком) Де цей ко-
тик? (У коробці)
На столі у дітей — смужка паперу, на якій намальовано 5 кошиків. У дітей
є клубочки.
— Кошенята дуже полюбляють гратися клубочками. Покладіть у кожен ко-
шик по одному клубочку. Скільки клубочків? (Багато) А скільки кошиків?
(Стільки ж) Скільки ви поклали клубочків у кожен кошик? (Один)
 Дидактична гра «Збери клубочки»
У дітей на аркуші зображений кошик із намальованими на ньому черво-
ними клубочками. Вихователь пояснює, що дітям необхідно зібрати у кошик
47
стільки синіх клубочків, скільки намальовано клубочків у кошику. У дітей на
один синій клубочок більше, ніж червоних клубочків.
— Скільки червоних клубочків у кошику? Скільки ви поклали у кошик си-
ніх клубочків? Скільки синіх клубочків залишилося? (Один)
— Ходімо на гостину до собаки. У собаки також є діти. Хто це?
— У собаки скільки цуценят? (Багато) Цуценят багато, а кошенят... (мало,
двоє).
 Дидактична вправа «День — ніч»
Вихователь промовляє: «День!» — діти гуляють стрибають, ходять. Вихо-
ватель промовляє: «Ніч!» — діти присідають, заплющують очі, кладуть ручки
під щічку.
 Дидактична гра «Підкажи словечко»
Вихователь пропонує дітям підказати словечко, щоб завершити речення.
• Малюки прокидаються вдома — це… (ранок).
• Діти садочку роблять ранкову гімнастику — це… (ранок).
• Граються на прогулянці — це… (день).
• Сідають обідати — це… (день).
• Вечеряють у садочку — це… (вечір).
• Повертаються додому — це… (вечір).
• Удома лягають спати — це… (вечір).
• Їм сняться цікаві кольорові сни — це… (ніч).
— Кошенята захотіли пограти з цуценятами м’ячиком.
— Цуцик котить м’ячик до кошеняти.
— Котимо м’ячики від себе.
— Кошеня і цуценя вирішили позмагатися — хто швидше бігає. Кошеня
бігтиме по вузенькій доріжці, а цуценя — по широкій. Визначмо, по якій до-
ріжці хто біжить.
— … (ім’я дитини), це яка доріжка? А як ти дізнався? Визначмо разом.
Шляхом накладання визначають, яка доріжка широка, яка — вузенька.
— Я наклала одну доріжку на іншу. Одна більша, отже, вона широка.
А інша — вузька. Діти, як ви вважаєте, хто швидше прибіжить? Так, цуценя.
Воно більше ніж кошеня, лапки у нього більші, тому воно швидше бігає.
— Одне цуценя бігало та й заблукало. Допоможемо знайти його будинок.
— Як називають будиночок для собаки? (Будка)
— Допоможемо собаці її знайти?
 Гра «Розрізні картинки»
Діти складають картинки, що розрізані на три частини. В одного із дітей
є картинка із зображенням будки.
— Ми знайшли будку! Запитаймо цуценя: це його будка? (Так) Цуценя нам
щиро дякує.
— Ми пограли з кішкою та собакою. Їм сподобалось у нас, вони до нас заві-
тають згодом ще.
48
ЗАНЯТТЯ 6
Тема. Ознайомлення з трикутником. Орієнтування у часі
Мета: ознайомити дітей з трикутником; учити розпізнавати круг, квадрат та
трикутник; застосовувати прийоми обстеження їх у зорово-дотиково-руховий
спосіб; учити розрізняти і називати різні частини доби, визначати розмір
шляхом накладання; групувати предмети за однією ознакою; закріплювати
назви кольорів, геометричних форм; розвивати довільну увагу, пам’ять;
виховувати інтерес до заняття та спостережливість.
Попередня робота: під час прогулянки спостереження за листочками; скла-
дання букету.
Матеріал: площині листочки різного кольору і розміру; червоні кружечки;
коричневі овали та смужки (для викладання намиста).
Вихователь. Діти, привітаймося одне з одним.
Доброго ранку тобі i мeнi!
— Осінь принесла чарівний пензлик і пофарбувала листя різним кольором.
Ми вчора назбирали красивих листочків. Діти, які дерева в парку? (Великі)
Скільки дерев у парку? (Багато) Де лежали листочки? (На землі)
— Покажіть, як ми збирали листочки. Нахилялися і піднімали із землі.
Листочки лежали внизу, на землі. Звідки вони падали? (З дерева) Листочки ви-
сіли вгорі. Піднімемо ручки вгору, покажемо, де висіли листочки. Ми поскла-
дали листочки у кошик.
— Розгляньмо їх! Якого кольору у нас листя? Цей листок який — жовтий чи
червоний? Цей листок який — зелений чи червоний? Листочки різні. Одні — ве-
ликі, інші — маленькі. Цей листок який — великий чи маленький? А цей лис-
ток який? Це великий жовтий листок, а це маленький жовтий листок. … (ім’я
дитини), який у тебе листочок за кольором?
… (ім’я дитини), який у тебе листочок за кольором? А у кого жовті лис-
точки? Вони однакові? Так, за кольором вони однакові.
 Дидактична вправа «Великий — маленький»
— Накладімо один листочок на інший. Вони однакові? Ні, один великий,
а інший — маленький. Знайдіть великий червоний листочок. Знайдіть малень-
кий червоний листочок. Складімо два букети і поставимо їх у вазу. Один букет
складімо із великих листочків, а інший — із маленьких. У цю вазу поставимо
великий листок, а в цю — маленький. Які листочки будемо ставити в цю вазу?
Так, великі. А в цю вазу які? (Маленькі) Візьміть один листочок і підходьте до
мене. Який у тебе листок — великий чи маленький? У яку вазочку поставиш?
Ось ми склали осінні букети. У цій вазі маленькі листочки. Які тут листочки?
У цій вазі великі листочки. Які тут листочки?
Діти сідають за столи і викладають на смужку паперу великі та маленькі
листочки.
49
— Викладемо всі великі листочки у рядок, а маленькі — під ними. Яких
листочків більше? менше?
Вихователь демонструє дітям геометричні фігури — круг та квадрат.
— Як називають ці геометричні фігури? Чим відрізняється круг від ква-
драта? На що схожий круг? На що схожий квадрат? Що є у квадрата?
Вихователь ознайомлює з новою геометричною фігурою — трикутником.
Він не круг і не квадрат,
І не прямокутник.
Має тільки три кути,
Звуть його трикутник.
Вихователь показує дітям кути, сторони трикутника та пропонує обстежити
його.
— Як називають цю геометричну фігуру? Що є у трикутника? Скільки ку-
тів? Скільки сторін?
 Дидактична вправа «Покажи фігуру, що я назву»
Вихователь пропонує дітям показати ту геометричну фігуру, що вона назве.
 Дидактична гра «Розсели звірят»
У дітей на столах — аркуші з намальованими на них трикутником, квадра-
том та кругом, а також малюнки ведмедя, білочки та зайчика.
— Діти, розселимо тварин по нових будиночках — геометричних фігурах.
Зайчика поселіть у квадрат.
Діти зверху на квадрат кладуть зайчика.
— Білочку поселіть у кружечок.
Діти зверху на круг кладуть білочку.
— Ведмедя поселіть у трикутник.
Діти зверху на трикутник кладуть ведмедя.
— Молодці, усі впоралися!
— У лісі багато чого цікавого. З плодів дерев можна зробити намисто. У нас
тут є ягоди горобини та жолуді. Пограємо з ними!
 Дидактична гра «Збери намисто!»
У кожної дитини — набір геометричних фігур і зразок (початок ризки на-
миста — круги чергуються з овалами). Дитина збирає намистини так, як пока-
зано на початку нитки, відбираючи фігури за розміром і кольором.
 Дидактична гра «Пригостимо білочок»
— У парках живуть білочки, а восени під деревами ростуть грибочки.
Скільки білочок? (Одна) Пригостимо її грибочком. Скільки грибочків? (Один)
Грибів у нас стільки ж, скільки білочок. Завітала до нас ще одна білочка.
Скільки стало білочок? (Дві) А тепер грибів стільки ж, скільки білочок чи ні?
Як зробити, щоб грибочків стало стільки ж, скільки білочок? (Додати) Тепер
білочок і грибів порівну? Скільки тепер грибів? (Два і два — однаково, порівну.)
 Дидактична гра «Доба»
Вихователь готує круг, розділений на чотири частини: блакитна — ранок,
жовта — день, синя — вечір, фіолетова — ніч. Вихователь роздає дітям кар-
тинки із зображенням дій дітей у кожній частині доби.
Вихователь нагадує дітям, що кожен колір на макеті «Доба» відповідає пев-
ній частині доби. Діти повинні визначити, до якої частини належить картка, та
розповісти, що на ній намальовано. Наприклад: «У мене намальований хлоп-
чик, який чистить зуби, отже, це — ранок.
— Діти, ось і добігла кінця наша подорож до осіннього лісу.
50
ЗАНЯТТЯ 7
Тема. Поняття «більше», «менше».
Геометричні фігури
Мета: учити дітей розрізняти групи предметів за кількістю елементів,
порівнювати одну групу з іншою, послідовно накладаючи один предмет на
інший; учити співвідносити предмети за величиною; формувати розуміння
понять «більше», «менше»; учити дітей розкладати предмети зліва направо;
закріплювати знання про геометричні фігури (круг, квадрат, трикутник),
вживання у мовленні поняття «великий», «маленький», уміння визначати
час доби за картинками; розвивати увагу, пам’ять, мислення; виховувати
бажання займатися розумовою діяльністю.
Попередня робота: під час прогулянки спостереження за пташками, які
прилітають до годівниці.
Матеріал: картини «Зимовий парк», «Годівниця»; площинні пташки;
картинки із зображенням дня і ночі; площинні або об’ємні великий та ма-
ленький будиночки; набір великих та маленьких пташок; аркуш паперу із
зображенням чотирьох горобчиків та п’яти зерняток (для кожної дитини).
Вихователь. Горобчики сидять на гілочках, їм холодно, вони хочуть їсти.
Покажіть горобчиків. (Діти насуплюються, піднімають плечі, перехрещують
руки, удаючи нібито холодно. Діти принесли зернятко пташкам, вони зра-
діли, цвірінькають, крильцями замахали.Діти роблять веселі обличчя, маха-
ють ручками.)
Вихователь запитує в дітей:
— Діти, яка зараз пора року? Як ви вважаєте, чи проста це пора року для
пташок? Яких пташок вам відомо? Чому їм зараз складно? Так. На вулиці хо-
лодно і багато снігу. Пташки не можуть знайти собі зернят. Потрібно їх погоду-
вати. А чим можна погодувати пташок? Не можна сипати зерно та крихти на
сніг! Куди ми насиплемо зерно? У годівницю.
Вихователь демонструє картину «Зимовий парк».
— Діти, я загадуватиму вам загадки про пташок, а ви маєте відгадати, які
саме пташки прилітають на цю галявину.
•Бідовий хлопчик в коричневій сорочці
По дворах стрибає, крихти підбирає. (Горобець)
•Всяк в блакитнім піджачку,
В червоній сорочці.
В нас зимою по садку
Гуляють, як гості. (Снігур)
•Спинка зеленувата,
Животик жовтуватий,
На голові чорненька шапочка,
Та ще смужка шарфика. (Синиця)
51
•Забарвленням — сірувата,
Звичкою — злодійкувата,
Каркає хриплувато. (Ворона)
Вихователь розміщує картинки із зображенням пташок на галявині.
— Погляньмо на картину. Скільки пташок прилетіло! Назвіть їх. Скільки
горобців? (Три) Скільки синиць? (Дві) Скільки сорок? (Одна) Скільки всього
птахів прилетіло? (Багато) Горобці й синички маленькі, а ворона яка? Так, ве-
лика. Ворона велика, їй потрібно насипати багато зерна. Скільки ми їй насип-
лемо?
 Дидактична гра «Нагодуй пташок»
Вихователь роздає кожній дитині аркуш із зображенням чотирьох горобчи-
ків і роздає кожній дитині тарілочку, на якій — 5 зерняток.
— Діти, пригостимо кожного горобчика.
Діти накладають на горобчиків зернятко.
— Чого більше — зерняток чи горобчиків? Скільки залишилося зерняток?
 Фізкультхвилинка «Ворони»
Ось під ялинкою зеленою скачуть весело ворони.
Кар-кар-кар! (Голосно.)
Кар-кар-кар! (Голосно.)
Тільки до ночі замовкають і всі разом засинають.
Кар-кар-кар! (Тихо.)
Діти стрибають, бігають, потім сідають і заплющують очі.
Вихователь знову звертає увагу дітей на картину.
— Де сидять пташки? (У годівниці) Посиділи, поїли. Стали веселими і по-
чали співати. Цінь-цвірінь! — співає горобчик. Заспіваймо, як горобчик.
Пташки подякували вам і полетіли. Як пташки махають крильцями? Полетіли
високо-високо. Покажіть, куди полетіли пташки. Так, високо угору.
— А тепер сіли на землю. Покажіть, як вони полетіли вниз, сіли на землю.
 Дидактична гра «Зроби пташку»
Вихователь показує дітям геометричні фігури та повторює з дітьми їх назви.
— Діти, складімо пташку з геометричних фігур.
Кожній дитині вихователь пропонує конверт з геометричними фігурами для
викладання площинної пташки: тулуб — квадрат, голова — круг, хвіст — три-
кутник.
— Із чого зроблено пташку? З якої геометричної фігури викладено тулуб?
З якої геометричної фігури діти зробили голову? А з чого зробили хвіст? Узимку
пташкам дуже складно. Я вам пропоную допомогти пташкам і знайти для них
будиночки.
 Дидактична гра «Знайди будиночок для пташки»
Вихователь готує різні за величиною об’ємні або площинні великий та ма-
ленький будинки та набір різних за величиною пташок. Діти мають співвід-
нести пташку і будиночок за величиною.
— Маю велику пташку. Для великої пташки — великий будиночок.
Гра триває, поки всі діти не оселять пташку у будиночок.
 Рухлива гра «День і ніч»
Вихователь демонструє картинки із зображення дня і ночі. Коли настає
день, «пташки літають», грають, а коли настає ніч — «сплять».
— Пташки вам дуже вдячні за гостинці та за такі гарні будиночки.
52
ЗАНЯТТЯ 8
Тема. Порівняння предметів заввишки. Орієнтування у часі
Мета: ознайомити дітей з поняттям «висота предметів»; учити порівнювати
предмети заввишки, позначаючи результати порівняння словами («вищий»,
«нижчий», «рівні» (однакові заввишки)); продовжувати вчити дітей розріз-
няти й називати частини доби (день — ніч, ранок — вечір); розвивати увагу,
пам’ять, мислення; виховувати бажання займатися розумовою діяльністю.
Попередня робота: дидактична гра «Доба»; читання казок «Колобок», «Ку-
рочка Ряба», «Котик і Півник», «Лисичка і Зайчик», «Лисичка і Журавель».
Матеріал: зображення героїв казок (Колобок, Курочка Ряба, Котик і Півник,
Лисичка та Журавель); ватман із зображенням будинків різних розмірів та
кольорів; круг, розділений на чотири частини (блакитна — ранок, жовта —
день, синя — вечір, фіолетова — ніч); картинки із зображенням до кожної
частини доби.
 Психогімнастика «На стежину»
Вихователь промовляє слова віршика, а діти виконують відповідні рухи.
На стежину, на стіжок
Тихо падає сніжок.
Дружно вийшли ми на ґанок,
Ми співаємо пісень:
— Сніже, сніже, добрий ранок!
Сніже, сніже, добрий день!

— Діти, ви любите казки?
— Завітаймо до героїв казок на гостину.
Вихователь за допомогою чарівної палички «відправляє» всіх дітей у казку.
Потім виставляє на фланелеграфі героїв казок: Колобка, Курочку Рябу, Ко-
тика і Півника, Лисичку та Журавля.
— Діти, усі герої казок сперечаються, хто з них вищий.
— Визначимо, хто вищий — Колобок чи Курочка Ряба. Поставимо їх одне
поруч із одним і порівняймо.
Аналогічно порівнюють усіх героїв.
— А зараз ходімо на вулицю.
Вихователь підводить дітей до стіни, на якій закріплено ватман із зображен-
ням будинків різних розмірів та кольорів. Високий — червоного кольору, низь-
кий — зеленого кольору, два будинки — жовтого кольору однакові заввишки.
— Діти, що знаходиться на вулиці? Чи всі будинки однакові заввишки? Які
є будиночки? Який заввишки червоний будиночок? Який заввишки зелений
будиночок? Які заввишки жовті будиночки? Якого кольору високий будинок?
Якого кольору рівні заввишки будинки? Як ви вважаєте, у якому будинку меш-
катимуть Журавель? Лисичка? Колобок? Курочка Ряба? Півник? Котик?
 Дидактична гра «Розсели в будиночки»
Вихователь виставляє перед дітьми два будинки — високий та низький, роз-
дає кожній дитині по дві пласкі ляльки — високу та низьку.
53
— Діти, розселіть ляльок у будиночки: високу ляльку — у високий будино-
чок, а нижчу — у низький будиночок.
Діти виконують завдання по черзі.
 Дидактична вправа «Ялиночки»
Вихователь роздає кожній дитині аркуш, на якому намальовано два бу-
динки — високий та низький, також роздає по дві ялинки — високу та низьку.
— Діти, біля будинків ростуть ялинки. Ялинки потрібно розмістити за ви-
сотою будинків: біля високого будинку — високу ялинку, біля низького —
нижчу.
Дінь-дзелень, дінь-дзелень,
Працювали цілий день.
А тепер спочинем трішки,
Розімнемо ручки й ніжки.
Руки вгору, руки вниз,
На всі боки повернись.
У долоньки поплескали
І руками помахали.
Ніжками затупотіли,
Потім дружно всі присіли.
Встали хутко, посміхнулись
І до праці повернулись.
 Дидактична гра «Доба»
Вихователь готує круг, розділений на чотири частини: блакитна — ранок,
жовта — день, синя — вечір, фіолетова — ніч. Потім роздає дітям картинки із
зображеннями кожної частини доби і нагадує, що кожен колір на макеті «Доба»
відповідає певній частині доби. Діти повинні визначити, до якої частини нале-
жить картка, та розповісти, що на ній намальовано. Наприклад: «У мене нама-
льований Колобок, який спить, — це ніч».
 Дидактична гра «Збери з частин»
Вихователь роздає дітям дві розрізані картинки. Необхідно зібрати їх і ска-
зати, що зображено на малюнках і назвати, що високе, а що — низьке. (Висока
лисичка, а низький зайчик.)
— Діти, ми завітали на гостину до казки «Лисичка і Заєць». Згадаймо по-
дії у казці.
Вихователь з дітьми згадує казку, а потім пропонує викласти три картинки
по порядку.
 Дидактична гра «Що зайве?»
Вихователь викладає на фланелеграфі різні за розміром геометричні фігури
(наприклад: три великих круги та маленький квадрат, або 3 великих ква-
драти і маленький квадрат тощо).
— Діти, герої казок не можуть визначити зайвий предмет. Допоможемо їм!
Діти на наборному полотні розглядають предмети і визначають, що зайве
і чому, порівнюючи за розміром або іншими ознаками.
 Рухлива гра «День — ніч»
Вихователь називає дії людей удень або вночі. Діти, якщо чують слово
«день», то стрибають, кружляють, танцюють, ходять, а якщо — «ніч», то при-
сідають, заплющують очі, кладуть ручки під щічку.
— Молодці, діти, нам час повертатися у садок, а героям — у свої казки!
54
МОВЛЕННЄВИЙ РОЗВИТОК
ЗАНЯТТЯ 1
Тема. Познайомимося!
Мета: підтримувати бажання дітей спілкуватися одне з одним, з дорослим,
слухати й розуміти запитання; учити будувати відповідь до поставленого
запитання; створювати розвивальне мовленнєве середовище, що залучало б
дитину до активної мовленнєвої практики; формувати культуру мовлення,
зокрема вчити вживати слова ввічливості (вітання, прощання, прохання,
подяка), звертатися до співрозмовника, називаючи ім’я (дитини), ім’я та
побатькові (дорослого); збагачувати словниковий запас вживанням слів
вітання, прощання, подяки, вибачення (дякую, спасибі, будь ласка, до
побачення, вибачте, доброго ранку) та ін.; привчати дітей при звертанні
вживати слова у кличній формі (Оксанко, Ольго Іванівно, котику); вихо-
вувати дружні взаємини, цікавість до всього, що оточує дитину, інтерес до
художніх творів.
Попередня робота: знайомство між собою, з вихователем, помічником вихо-
вателя, дидактичні ігри-знайомства.
Матеріал: лялька Оксанка, іграшки, художнє слово.
 Психогімнастика «Привітання»
Доброго ранку, рідний наш дім!
Доброго ранку, діткам усім!
Доброго ранку, сонечку ясному!
Доброго ранку садочку прекрасному!
Вліво — вправо, вліво — вправо,
Оберніться — погляньте,
Одне одному всміхніться.
— Навколо нас багато дітей! Ми всі — одна група. Разом ми граємо, навча-
ємося, гуляємо. Ще раз посміхнімось одне одному.
Як знайомих я зустріну —
Привітаюсь неодмінно: —
Добрий ранок, добрий день,
А прийду в дитячий сад
Привітаюсь до малят.

— Діти, що ми зараз робили? (Віталися)
— З ким ви віталися? (З дитячим садочком, сонечком, з дітками)
— Як ви віталися? (Доброго ранку!)
— Це ввічливе слово.
Якщо хочеш, друже,
Щоб тебе любили,
Не забувай казати:
Доброго ранку! Добрий день! Добрий вечір!
55
— Уранці ми вітаємося так: «Доброго ранку!»
Повторіть, як ми вітаємось вранці.
Вдень вітаємось ось так: «Добрий день!» Повторіть.
Ввечері вітаємося: «Добрий вечір!» Повторіть.
До нас на гостину прийшла лялька Оксанка.
Як зовуть оцих малят, —
І дівчаток, і хлоп’ят?
 Дидактична гра «Назви своє ім’я»
— Назвемо своє ім’я ляльці Оксанці. Мене звати…. (вихователь називає
ляльці своє ім’я та побатькові).
— Скажи ляльці, як тебе звуть. Мене звати...
Діти по черзі підходять до ляльки Оксанки і називають свої імена, викори-
стовуючи повне речення: «Мене звати Оксанка».
 Дидактична гра «Привітаймося з лялькою!»
Вихователь першим вітається з лялькою: «Добрий день, лялько Оксанко!»
Передає ляльку дитині. Усі діти вітаються і передають ляльку одне одному.
ЧАРІВНІ СЛОВА
До всіх сердець, як до дверей,
Є ключики малі.
Їх легко кожен підбере,
Якщо йому не лінь.
Ти, друже, мусиш знати їх,
Запам’ятать неважко:
Маленькі ключики твої —
«Спасибі!» і «Будь ласка!»
— Малята, повторимо разом «чарівні» слова: «Спасибі!», «Будь ласка!»,
«Дякую!», «Вибач».
 Фізкультхвилинка «Ідемо з батьками в дитсадок»
Маленькі ніжки
Швидко край доріжки
Топ-топ-топ.
(Ідуть навшпиньках, маленькими кроками.)
А великі ноги
Мляво край дороги
Туп-туп-туп.
(Ідуть великими кроками, тупотять.)
Примітка. Повторити двічі-тричі.
 Гра-вправа «Попроси іграшку»
Вихователь викликає двох дітей. Одній дитині пропонує взяти іграшку.
Іншу дитину запитує: «Оленко, хочеш погратися з лялькою? Попроси у На-
дійки іграшку». Дитина каже: «Надійко, будь ласка, дай мені ведмедика!».
Надійка дає іграшку Оленці. Та дякує Надійці. Вихователь коментує дії дівча-
ток та вчить їх, як правильно говорити. Дії повторюють усі діти.
— Молодці малята! Познайомилися між собою, вивчили «чарівні» слова
ввічливості.
У садку дитячому
Хороше нам жити.
Граємось, не плачемо,
Є із ким дружити!
(М. Познанська)
56
ЗАНЯТТЯ 2
Тема. Наша група
Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з груповою кімнатою, ігровими
осередками; вправляти в умінні слухати звуки навколишнього середовища
(звучання дитячих музичних інструментів), імітувати їх; учити говорити
з різною силою голосу; привчати до слів вітання, прощання; закріплювати
вміння звертаючись вживати слова у кличній формі (Оксанко, Олено Іванівно,
Петрику); формувати вміння вживати узагальнювальне слово «іграшки»;
вправляти у змінюванні слів за зразком «один — багато» (пірамідка — піра-
мідки, лялька — ляльки); розвивати вміння слухати і розуміти запитання,
будувати відповідь відповідно до поставленого запитання; виховувати інтерес
до іграшок, дружні взаємини з однолітками.
Попередня робота: ознайомлення з кімнатами групи, їх облаштуванням;
читання художніх творів про іграшки.
Матеріал: лялька Оксанка, іграшки, м’яч, музичні інструменти, іграшки
лялькового театру.
Вихователь
Привітайтесь, мої любі!
Зустрічає всіх діток
Наш затишний і веселий
Наш привітний дитсадок.
 Психогімнастика «Привітання» (див. заняття 1)

— Діти, до нас на гостину завітала лялька Оксанка. Привітайтеся з Оксан-
кою.
— Оксанко, доброго ранку! Оксанка хоче побачити місця, де ви граєте.
— Діти, ознайомимо Оксанку з ігровими куточками.
— Ходімо з нами, Оксанко, ми покажемо тобі групову кімнату.
Вихователь підводить дітей до куточка іграшок.
— Це куточок іграшок.
— Оксанко, поглянь, як багато предметів у нашому ігровому куточку!
— Діти, назвіть Оксанці ці предмети.
Діти розглядають та називають іграшки.
— Як ми можемо назвати ці предмети одним словом? (Іграшки)
Вихователь читає віршик, а діти додають останні слова рядків.
ЗАЄЦЬ СПАТИ ЗАХОТІВ
Заєць спати захотів,
Сам постелю… (постелив),
Сам приніс собі подушку,
Підмостив її під... (вушко).
Та у зайця довге вушко —
Все звисає із... (подушки).
57
М’ЯЧ
Мій дзвінкий, веселий… (м’яч),
Ти куди помчав... (навскач)?
Голубий, червоний… (стій)!
Не здогнати тебе… (прудкий)!
 Мовленнєва гра «Один — багато»
Вихователь пропонує дітям називати іграшку, яку він показує (одна). Потім
назвати такі самі іграшки в куточку на полиці (багато).
М’яч — м’ячі, пірамідка — пірамідки, кубик — кубики, лялька — ляльки,
машина — машини тощо.
— Оксанко, ось цей куточок називають музичним, бо тут знаходяться різні
дитячі музичні інструменти.
— Діти, назвіть музичні інструменти — іграшки. (Барабан, брязкальця, гар-
мошка, сопілка, дзвіночок)
— Діти, покажемо, як грають на музичних інструментах
 Пальчикова гра «Сопілочка»
Я сопілочка різьблена та непоказна,
А як заспіваю — дуже голосна.
— Покажемо, як грають на дудочці, як дудочка «співає».
Діти удають, що грають на сопілці. Діти пальцями обох рук роблять харак-
терні рухи, імітуючи гру на сопілці. Губи витягають трубочкою і промовляють:
«Ду-ду-ду!».
— Яку пісеньку співає сопілочка? (Ду-ду-ду!)
— Заспіваймо голосно всі разом. А тепер тихіше. Ще раз голосно, знову —
тихіше.
— А тепер пограймо на барабані та заспіваймо його пісеньку. (Бум-бум-бум!)
Діти стискають руки у кулаки, виставляють вказівні пальці, імітуючи гру
паличками на барабані.
Вихователь переходить до куточка театральної діяльності. Показує дітям
іграшки з різних театрів: лялькового, настільного, пальчикового, рукавичного.
Пропонує кожному взяти іграшку, що сподобалася, назвати її, та зімітувати її
голос: прокукурікати, як півник чи загавкати, як собачка.
ПРИСЛУХАЙТЕСЯ, ХТО ЯК КРИЧИТЬ
«Няв-няв-няв!» — муркоче киця.
«Гав-гав-гав!» — завів Сірко.
А яка домашня птиця промовляє: «Ко-ко-ко»?
Хто на лузі «Му-у-у!» гукає?
Хто «Тьох-тьох!» співа в садку?
Хто так сонце зустрічає: «Ку-ку-рік! Ку-ку-рі-ку»?
— Поглянь, Оксанко, у нас у групі є куточок книги. Тут багато цікавих ди-
тячих книжок! Діти їх акуратно розглядають, бережуть, не рвуть.
— Романе, покажи Оксанці книгу А. Барто «Іграшки».
— Дивись, Оксанко, це — книга про іграшки.
— Оленко, покажи Оксанці книгу про Колобка.
— Дивись Оксанко, це — книга про Колобка.
— Оксанко, чи сподобалося тобі у нашій груповій кімнаті? А вам, діти?
— У нас в садочку багато іграшок і всім діткам тут цікаво й весело гратися.
58
ЗАНЯТТЯ 3
Тема. Меблі
Мета: розширювати уявлення дітей про людське житло, його облаштування;
продовжувати вчити розрізняти предмети хатнього побуту та вжитку — меблі;
навчати розпізнавати та називати предмети меблів, знати їх призначення;
продовжувати формувати вміння вживати узагальнювальне слово — меблі;
формувати в дітей уміння та навички утворювати множину іменників; вправ-
ляти у вживанні іменників з прийменниками у різних відмінкових формах
(на столі, у шафі, під стільцем, за диваном); звертати увагу на чергування
в них голосних (стіл — на столі); вправляти у змінюванні слів за зразком
«один — багато» (стіл — столи, диван — дивани); привчати до вживання
слів вітання, прощання; активізувати словник дітей словами — назвами
предметів меблів; розвивати вміння слухати і розуміти запитання, будувати
відповідь відповідно до поставленого запитання; підтримувати бажання дітей
спілкуватися з дорослими та однолітками.
Попередня робота: ознайомлення з кімнатами групи, їх облаштуванням,
меблями.
Матеріал: іграшкові меблі; лялька Оленка; картинки із зображенням одного
і декількох однакових предметів меблів.
 Пальчикова гра «Добрий день»
Пальці обох рук назустріч уклоняються, потім ритмічно на кожний склад
з’єднуються з однойменними пальцями рук.
«Добрий день, добрий день!», —
Пальчики сказали. —
Ми сьогодні всіх дітей
Зранку привітали!».

Вихователь. Діти, нас сьогодні запросила лялька Оленка до себе на го-
стину. Ходімо?
Вихователь запрошує дітей до столика, на якому — ведмедик Мишко та
іграшкові меблі.
— Ось і наша лялька Оленка.
— Привітаймося з нею, діти! Добрий день, Оленко!
— Малята, що у Оленки? (Стіл, стільці, шафа, диван, ліжко, тумбочка)
— Як усе це можна назвати одним словом? (Меблі)
— Нещодавно лялька Оленка оселилася у новій ляльковій квартирі, але зо-
всім не знає, як зробити її затишною та гарною. Допоможемо ляльці — обла-
штуємо її оселю, розставимо меблі по кімнатах.
— Які меблі поставимо у вітальню? (Шафу для одягу, вішалку, тумбочку
для взуття, трюмо)
— Навіщо ці меблі потрібні тут?
— Які меблі поставимо на кухню? (Стіл, стільці, буфет, сервант, шафа для
посуду)
59
— Навіщо ці меблі тут потрібні?
— Які меблі поставимо у кімнаті для сну, у спальні? (Ліжко, тумбочка,
шафа)
— Які меблі поставимо у залі? (Диван, крісла, стіл, стільці, шафа для книг)
 Гра «Докажи слівце»
Вихователь промовляє початок речення, діти мають його завершити.
• Так приємно любій мамі відпочити на... (дивані).
• Сорочки, білизну, шарфи ми повісимо... (у шафи).
• Змайстрували, як годиться, хлопчики для книг… (полицю).
• Чашки й блюдечка малі стоять на обідньому… (столі).
• Щоб повісити портрет, я заліз на… (табурет).
Вихователь пропонує дітям відгадати загадки від ляльки Оленки.
•У кожного в домі
Така дивина:
Братів аж чотири,
А шапка одна. (Стіл)
•Без тулуба, а з ногами, без голови, а зі спинкою. (Стілець)
•В ній посуд весь стоїть завжди, і бруду не зайти туди. (Шафа для посуду)
•На чотирьох ногах стою,
Ходити зовсім я не можу,
Коли ти стомишся гуляти,
Лягай на мене відпочивати. (Ліжко)
 Фізкультхвилинка «Дім для нашої лялі»
Діти утворюють колі, одна дитина — «лялька» — за колом. Вихователь про-
мовляє вірш.
Для нашої лялі дім ми збудували —
(Ідуть по колу, тримаючись за руки.)
Ось такий високий, ось такий широкий.
(Показують, який заввишки, завширшки.)
Лялька в дім заходила
(Дитина з хустинкою заходить у коло.)
І танок заводила.
(Діти плескають у долоні, «ляля танцює».)
Хусточку тримає, діткам всім махає.
Примітка. Повторюють вірш з іншою «лялею».
 Дидактична вправа «Один — багато»
Вихователь показує дітям картинку із зображенням одного стільця. За-
питує: «Що це?» (Стілець) Пропонує показати картинку, де зображено ще
стільці. Акцентує увагу дітей щодо кількості предметів, зображених на кар-
тинці: один — багато. Наприклад, один — стілець, багато — стільці, стіл —
столи, диван — дивани, табурет — табурети, шафа — шафи.
 Мовленнєва гра «Де ляля Оленка?»
Вихователь пропонує дітям пограти у «хованки» з лялькою Оленкою. Діти
заплющують очі, а лялька «ховається» на меблях. Діти знаходять (очима)
ляльку та кажуть, де вона сховалася (під столом, на шафі тощо).
— Молодці діти! Лялька Оленка вам дякує за допомогу. Тепер вона знає, як
їй облаштувати нову квартиру, розставити меблі по кімнатах.
60
ЗАНЯТТЯ 5
Тема. Чайний посуд
Мета: створювати розвивальне мовленнєве середовище, що передбачає зану-
рення дитини в активну мовленнєву практику; учити розуміти слова — назви
предметів посуду та розрізняти їх за призначенням; формувати вміння вжи-
вати узагальнювальні слова — посуд, чайний посуд; активізувати словник
дітей вживанням назв предметів посуду, якісних прикметників; вправляти
у вживанні іменників у різних відмінкових формах, у вимові шиплячих зву-
ків [ч], [ш]; розвивати вміння утворювати іменники із суфіксами пестливості
(чашка — чашечка); виховувати охайність, дбайливе ставлення до предметів
посуду, бажання допомагати у сервіруванні столу вдома.
Попередня робота: спостереження за роботою помічника вихователя (підго-
товка до прийняття їжі); ігри в ігровому куточку; дидактична гра «Нагодуємо
ляльку».
Матеріал: іграшкові предмети посуду, скатертина, лялька Оксанка.
Вихователь пропонує дітям утворитив коло, привітатися.
 Психогімнастика «Привітання»
Доброго ранку сонечку ясному

— Діти, до нас на гостину завітала лялька Оксанка. Привітаймося з Оксан-
кою.
— Пригостимо ляльку Оксанку чаєм.
Діти запрошують ляльку сісти до столу. Вихователь показує дітям столо-
вий, чайний та кухонний посуд. Пропонує назвати ці предмети.
— Як ці предмети можна назвати одним словом? (Посуд)
— Відгадайте загадки про посуд.
•У печі стояв, раптом запихтів і пісню заспівав. (Чайник)
•Зачерпую борщ, підношу до рота.
Перемішую суп — це моя робота. (Ложка)
•Мене всі знають,
Бо в мене чай наливають. (Чашка)
•Завжди вони кругленькі,
Великі і маленькі,
Глибокі і мілкі.
В них варення насипають,
І меду наливають,
Звичайно, в… (блюдця-тарілки).
 Мовленнєва гра «Скажи лагідно»
Вихователь пропонує дітям називання предметів посуду в пестливій формі:
ложка — ложечка, чашка — чашечка, тарілка — тарілочка, блюдце — блюдечко.
61
— Накриймо стіл до чаю.
Ми нині поговоримо, малята,
Про те, як можна гарно чаювати,
Як стіл накрити вдало, як годиться,
Та що для чаювання знадобиться.
 Дидактична гра «Сервіруймо стіл до чаю»
— Що потрібно спочатку зробити? (Накрити стіл скатертиною.)
Діти накривають іграшковий стіл скатертиною. Потім обирають чайний по-
суд серед столового та кухонного. Вихователь запитує, як називається певний
предмет посуду.
— Що ти поставиш, Іванку? (Чайник)
— А що ти поставиш, Оленко, Сашко, Іринко? (Чашку, блюдця, чайні ложки,
тарілки з солодощами, серветницю)
Діти разом з вихователем «пригощають чаєм» ляльку Оксанку, посадивши
її за сервірований стіл.
 Гра-імітація «І розкажемо, і покажемо»
— Навіщо потрібна скатертина? (Скатертиною накривають стіл.)
— Накриваємо скатертиною стіл.
Діти імітують накривання столу скатертиною.
— Навіщо потрібен чайник? (Із чайника наливають чай у чашки.)
— Наллємо чай у чашки.
Діти імітують наливання чаю у чашки.
— Чай у чашці гарячий. Що потрібно зробити? Остудити.
— Остудіть чай.
Діти імітують охолодження чаю.
— Пригощайтеся чаєм, будь ласка!
Діти імітують процес чаювання.
— Смачно? (Так!)
— А хто миє посуд?
— Помиймо разом!
Кран з водою відкриваємо,
Чашку чисто вимиваєм,
Блюдця обмиваємо,
Стіл витираємо.
 Вивчення скоромовки
Онучата чаювали, в чашки чаю наливали.
— Молодці діти! Ви вмієте зустрічати гостей та пригощати їх чаєм.
— Тепер пограємо у рухливу гру «Чашечки та блюдця».
Ми пограємося з вами:
Стануть діти чашечками,
Що стають на блюдця
Й час від часу б’ються.
Вихователь пропонує дітям вишикуватися одне за одним у колону — це
«чашечки». Розкладає по колу на підлозі обручі — це «блюдця» (їх кількість
менша на один, ніж дітей). Під веселу музику «діти-чашечки» рухаються по
колу. Музика змовкає — «дитина-чашечка» повинна стати в «обруч-блюдце»,
одну руку поставивши на пояс — «ручка чашки». «Дитина-чашка», якій за-
бракло «обруча-блюдця», залишає гру, сідає на стільчик. Вихователь прибирає
один «обруч-блюдце» після кожної гри. Гра триває, поки не залишиться одна
«дитина-чашечка».
62
ЗАНЯТТЯ 5
Тема. Осінь
Мета: учити правильно називати явища природи, пори року; учити узго-
джувати іменники з прикметниками, додавати закінчення в реченні згід-
но з його смисловим змістом; формувати вміння будувати відповідь до по-
ставленого запитання; розвивати вміння розуміти зміст сюжетної картини
і відповідати на запитання за її змістом; активізувати словник вживанням
прикметників, що свідчать про характерні властивості та ознаки предметів;
розвивати мовленнєве дихання; виховувати естетичні почуття від сприймання
краси осінньої природи, любов та інтерес до світу природи.
Попередня робота: спостереження за осінніми ознаками в природі під час
прогулянок; дидактична гра «З якого дерева листок?»; рухлива гра «Підбіжи
до того дерева, що назву».
Матеріал: листочки з дерев (3–4 види); сюжетні малюнки; твори художньої
літератури.
 Психогімнастика «Лікарі природи»
Добрий день, сонечко!
(Підняти ручки вгору, привітатися з сонечком.)
Добрий день, земелько!
(Опустити ручки вниз, привітатися із земелькою.)
Добрий день, водичко!
(Простягнути ручки вперед, привітатися із водичкою.)
Добрий день, вітерець!
(Поставити ручки до плечей, привітатися із вітерцем.)
Вихователь пропонує дітям здійснити подорож до осіннього парку, помилу-
ватися красою осіннього вбрання дерев. Читає поетичні рядки вірша К. Пере-
лісної «Золота осінь».
В парках і садочках,
На доріжки й трави,
Падають листочки
Буро-золотаві.
Де не глянь — навколо
Килим кольористий,
Віти напівголі
Й небо синє, чисте.
Метушні немає,
Тиша й прохолода —
Осінь золотая
Тихо-ніжно ходить.

Вихователь показує дітям листя з дерев.
— Розгляньмо листочки з дерев. З якого дерева цей листок? (З берези) Якого
кольору цей листочок з берези? (Жовтий) На що він схожий? (Він схожий на
63
краплинку.) З якого дерева цей листок? (З клена) На що він схожий? (Цей чер-
воний листок з клена схожий на зірочку.) З якого дерева цей листок? (З ка-
штана) Розгляньте його. Що він вам нагадує? (Листочок каштана нагадує
віяло.)
 Мовленнєва гра «Яке листя?»
Вихователь пропонує дітям дібрати якнайбільше слів-прикметників до
слова «листя». (Красиве, золоте, жовте, оранжеве, червоне, багряне, різноко-
льорове, велике, маленьке, чудове)
— Оберіть найгарніший для вас листочок, візьміть його до рук і покруж-
ляйте так, як листочок падав із дерева.
Вихователь пропонує дітям відгадати загадку.
Жовті листочки з дерев опадають,
Птахи у теплі краї відлітають.
Голі поля, мокне земля,
Дощ поливає, — коли це буває? (Восени)
— Яка пора року зараз? (Осінь)
 Гра «Що буває восени?»
Вихователь показує дітям сюжетні малюнки за темою та пропонує розпові-
сти, що буває восени, ставлячи запитання.
— Якого кольору листя на деревах? (Жовтого, червоного, оранжевого)
— Яка трава? (Суха, коричнева)
— Яке небо? (Похмуре, сіре)
— Який восени дощик? (Холодний)
Вихователь додає, що восени дує сильний вітер. Пропонує дітям перетвори-
тися на дерева, підняти руки вгору.
Вітер дмухав і стогнав: «В-в-в!»
Гілку дерева зламав.
Дув сердито та бурчав: «Ф-ф-ф!»
І дерева все гойдав: «Ф-ф-ф!»
Діти вимовляють звуки [в], [ф] голосно і протяжно.
— Восени листя падає з дерев. Це явище називають листопадом.
 Гра «Закінчи речення»
Вихователь починає речення, а дитина домовляє, правильно узгоджуючи
слова в реченні.
— Сонечко світить… (та не гріє).
— З дерев… (падають листочки).
— Іде… (холодний дощ).
— Листочки… (падають на землю).
— Птахи… (відлітають у теплі краї).
 Бесіда за сюжетною картиною «За грибами»
— Хто пішов до лісу?
— Що діти робили у лісі?
— Що відбулося з маленькою дитинкою?
— Як вона кричала у лісі?
— Як ви гадаєте, чим завершилася ця історія?
— Ось така вона, осінь. Золота — адже золотить дерева, мокра — бо часто до-
щить, похмура — тому що сонечко не світить уже так яскраво, як улітку. Але
вона дуже щедра. Дарує нам урожай. За це ми її любимо.
64
ЗАНЯТТЯ 6
Тема. Фрукти та овочі
Мета: розширювати та уточнювати знання дітей про овочі та фрукти, де вони
ростуть (в саду, на городі); учити узгоджувати іменники з прикметниками;
формувати вміння вживати узагальнювальні слова — фрукти, овочі; розви-
вати вміння характеризувати предмети за їх істотними ознаками, складати
невеликі описові розповіді; учити будувати речення зі сполучником «а»;
активізувати словник дітей назвами фруктів та овочів, їх основних ознак;
розвивати логічне мислення, увагу; закріплювати навички дітей відповідати
на запитання вихователя; вправляти в чіткій вимові голосних звуків; вихо-
вувати пізнавальний інтерес до природи.
Попередня робота: спостереження за овочами і фруктами в саду в на городі;
розглядання овочів і фруктів у різних дидактичних іграх; читання художніх
творів.
Матеріал: фрукти, овочі, кошик.
 Психогімнастика «Лікарі природи» (див. заняття 5)
— Діти, щедра Осінь принесла нам свої дарунки.
— Що це? (Кошик із подарунками.)
— Так, вона принесла великий кошик подарунків.
— Як ви гадаєте, що принесла Осінь у кошику?
— Дізнаймося!

Вихователь знімає серветку, якою накрито кошик.
— Що це?
Вихователь пропонує дітям по черзі діставати з кошика по одному овочу, на-
зивати його то викладати в рядок на столі.
— Назвемо овочі, що знаходилися в кошику.
Овочі: картопля, морква, цибуля, капуста, помідор, огірок.
— Діти, як ми називаємо всі ці плоди одним словом? (Овочі)
— Де їх вирощують? (На городі)
Різні овочі, малята, у нас тут.
На городі всі ростуть:
І картопля, й буряки,
Помідори й огірки,
Морква, редька і капустка,
І цибуля, і петрушка.
 Мовленнєва гра «Великий — маленький»
Вихователь пропонує дітям утворити нові слова пестливої форми до запро-
понованих, наприклад:
капуста — капустинка,
морква — … (морквинка),
цибуля — … (цибулинка),
картопля — … (картоплинка),
65
буряк — … (бурячок),
помідор — … (помідорчик),
баклажан — … (баклажанчик),
часник — … (часничок),
огірок — … (огірочок).
— У кошику ще є плоди. Назвемо їх.
Діти по черзі називають плоди.
— Як ці плоди можна назвати одним словом? (Фрукти)
— Де вони ростуть? (У садку)
Перед вами, діти, фрукти.
Дуже корисні продукти:
Банан, груша, мандарин,
Яблуко, слива, апельсин,
На деревах всі ростуть,
Люди фруктами їх звуть.
 Гра «Що росте в садку?»
Вихователь показує різні плоди й запитує, де вони ростуть. Якщо плід є ово-
чем і зростає на городі, то діти тупають ніжками. Якщо плід є фруктом і зростає
в саду, то плескають у долоньки.
— Діти, погляньмо на наші плоди. Чим вони різняться? (Вони різні за кольо-
ром, формою, смаком.)
 Дидактична гра «Який? Яка? Яке?»
Вихователь пропонує кожній дитині взяти фрукт чи овоч та розповісти про
нього. Вихователь може ставити навідні питання.
— Що ти взяв? (Яблуко)
— Яке воно? (Велике, жовте, кругле, спіле, солодке)
 Мовленнєва вправа
Вихователь пропонує порівняти фрукти чи овочі.
Лимон кислий, а апельсин... (солодкий).
Яблуко велике, а слива... (маленька).
Груша жовта, а яблуко... (червоне).
Морква тверда, а помідор... (м’який).
Виростем великими —
(Стають навшпиньки, піднімають руки вгору.)
Яблук нарвемо.
(Імітують рухи зривання яблук обома руками.)
У плетені кошики
(Розводять руки в сторони.)
Ми їх складемо.
(Присідають, імітують складання яблукю)
 Вивчення чистомовки
У-у-у — у садок іду.
А-а-а — які гарні яблука.
А-а-а — солодка груша.
А-а-а — сливка кисленька.
А-а-а — вишенька маленька.
— Яка щедра осінь — багато овочів та фруктів нам дарує. Подякуймо осені
за її щедрі подарунки.
66
ЗАНЯТТЯ 7
Тема. Людина
Мета: ознайомити дітей із назвами частин тіла людини — тулуб, права і ліва
рука, права і ліва нога, пальці, голова і всі органи, що на ній розміщені; фор-
мувати знання про їх призначення; учити правильно вживати відмінкові
форми особових займенників (я, ти, він, вона, вони); закріплювати вміння
відповідати на запитання різними типами речень; розвивати фонематичний
слух, діалогічне мовлення, мислення; вправляти в утворенні іменників із
суфіксами пестливості; вживати слова, що позначають вік та фізичні ха-
рактеристики людини; виховувати бережливе ставлення до свого здоров’я,
бажання берегти свої органи тіла від травмування
Попередня робота: ігри з ляльками; одягання та роздягання ляльок; спосте-
реження за роздяганням та одяганням дітей; бесіди про будову тіла людей;
розглядання ілюстрацій із зображенням людей, а також картини «Сім’я».
Матеріал: лялька, малюнки людей різного віку та статури.
Вихователь пропонує дітям утворити коло. Читає рядки вірша, а діти по
ходу читання показують на собі ті частини тіла та обличчя, про які йдеться
у вірші.
ЯК У НАШИХ У МАЛЯТОК
Як у наших у маляток
Дуже гарні оченята,
Вушечка чистенькі,
Брівочки довгенькі,
Носики у них чуткі,
Губки всміхнені такі,
Та ще щічки непогані —
І пухкенькі, і рум’яні!

Вихователь показує дітям ляльку-пупса Олю. Пропонує уважно її розгля-
нути. Читає вірш, показуючи відповідні її частини тіла.
Я вам Олю покажу
І про неї розкажу.
Ось у Олі голова,
Ось у Олі вушка два,
Ротик в Олі невеличкий,
Носик є у Олі, щічки,
Оченята є у Олі,
Є у Олі також брови.
Ручки в Олечки маленькі,
Ніжки в Олечки швиденькі.
— Кого ви розглядали? Як звати ляльку? Що є у ляльки? А що є у вас?
У кожної людини є тулуб. Ось тулуб у Олі. Дмитрику, покажи тулуб у Олі. Ма-
річко, де у тебе тулуб? А ще у кожної людини є дві руки: права рука і ліва рука.
Покажи, Оленко, де у лялі Олі права рука, а де — ліва. Діти, а де у вас права
67
рука? ліва? Що є на руках? Правильно, пальчики. Ось у лялі Олі пальчики.
А де у вас, діти, пальчики? Покажіть. Діти, а скільки пальчиків на одній руці?
А на іншій? Розкажемо віршик про пальчики і покажемо їх.
Оцей пальчик — мій дідусь,
А оцей — бабуся.
Оцей пальчик — мій татусь,
А оцей — матуся.
А оцей маленький пальчик —
Я сам — ... (кожен називає своє ім’я).
— Діти, навіщо нам потрібні руки? Хто покаже у лялі Олі ніжки? Скільки
ніг? На них є пальчики? Скільки їх? Про голівку лялі Олі я вже розповідала.
А у вас, діти, де голівка? Покажіть. На голівці є волосся. Навіщо людині во-
лосся? Воно прикрашає людину? Уявіть себе без волосся. Про що ця загадка?
Послухайте уважно.
Було собі два брати
І обидва Кіндрати:
Через доріжку живуть
І один одного не бачать. (Очі)
— Правильно, це очі. Навіщо людині очі? (Щоб бачити.)
— Заплющить всі оченята. Що ви бачите? (Нічого)
— Розплющить очі. Що ви бачите?
— Бережіть свої очі, не грайтеся з гострими предметами, не бігайте на про-
гулянці з палицями, ви можете впасти і пошкодити палицею очі.
— А тепер ще раз заплющить оченята і вдихніть носиком повітря.
— Що ви відчули? (Аромат парфумів)
— Це ваш носик упіймав цей запах?
— Навіщо нам потрібен ніс? (Щоб вдихати повітря, відчувати запахи.)
— Діти, а чим ми слухаємо і чуємо музику, спів пташок, голос мами, тата?
— Правильно, вушками. За їх допомогою людина чує всі звуки.
— Вушка також потрібно берегти: не можна запихати у вухо різні предмети,
особливо гострі. У приміщенні, де багато людей, не можна голосно розмовляти.
— Відгадайте ще одну загадку.
У темному хліві білі ягнята. (Рот і зуби)
— Це рот і зуби. Покажіть ротик, губи. А ще, діти, рот — це будиночок для
нашого веселого язичка. Завжди в роті, а не проковтнеш. (Язик) Так, це язик.
Язик потрібен для того, щоб розмовляти, щоб відчувати смак їжі.
 Мовленнєва гра «Скажи ласкаво»
— У мене голова, а у тебе? (Голівка, голівонька)
— У мене живіт, а у неї? (У мене, у неї, у нього, у них — голівонька, шийка,
рученьки, ніженьки, животик, пальчики.)
Вихователь демонструє дітям малюнки, на яких зображені дитини, доросла
людина, стара людина. Пояснює, що люди бувають різного віку, називає тих,
хто зображений на них. Діти повторюють слова, що визначають вік людини.
— Молодці, дітки! Тепер ляльці Олі заспіваємо колискову пісеньку. Нехай
вона відпочине. А ми будемо співати тихенько, щоб її не розбудити, а заколи-
сати, і щоб зберегти наш слух, наші вушка.
68
ЗАНЯТТЯ 8
Тема. На подвір’ї у селі
Мета: підтримувати бажання дітей спілкуватися між собою, з дорослим,
слухати й розуміти запитання; учити будувати відповідь до поставленого
запитання; створювати розвивальне мовленнєве середовище, що залучало б
дитину до активної мовленнєвої практики; учити називати свійських тварин,
птахів та їхніх дитинчат (теля(тко), курча(тко); учити називати характер-
ні зовнішні ознаки тварин та птахів (великі роги, вуха, маленький хвіст);
вправляти в умінні слухати голоси тварин та імітувати їх, у вживанні прик-
метників з іменниками у роді та відмінку; удосконалювати звукову культуру
мовлення; виховувати допитливість, дбайливе ставлення до об’єктів живої
природи, інтерес до художніх творів.
Попередня робота: дидактичні ігри за темою; розглядання сюжетних малюн-
ків із зображенням тварин та їх дитинчат.
Матеріал: іграшкове кошеня, сюжетні малюнки.
Вихователь показуючи іграшкове кошеня.
— Хто це? (Кошеня)
Вихователь пропонує дітям перетворитися на кошеняток та імітувати дії,
що описує вихователь.
 Психогімнастика «Кошеня гріється на сонечку»
— Я — маленьке кошенятко. У мене гладенька м’яка шерсть, я люблю грі-
тися на сонечку. Лягаю на спинку, простягаю свої лапки до сонечка, ніжно
усміхаюся йому, сонечко пестить мене своїми лагідними промінчиками.

— Ви бачили, як кошенята п’ють молочко? Як це вони роблять? Вони ви-
тягують язичок уперед, а потім підіймають його кінчик угору і язичок повер-
тається до ротика. Ідіть-но до мене: киць-киць-киць! Я напою вас смачним мо-
лочком.
Вихователь удає, що ставить на стіл уявну миску з молоком, потім кличе
«кошенят» до себе.
— Пийте, кошенятка, молочко! Попили? Як кошенята облизуються? Вам
сподобалося молочко? А тепер перетворіться знову на діток.
Вихователь показує дітям малюнки із зображенням різноманітних тварин
та птахів із дитинчатами.
— Кого ви бачите на малюнках?
— Виберіть малюнки, на яких зображені тварини.
— А тепер виберіть малюнки, на яких зображені птахи.
— Хто ще зображений разом з дорослими тваринами та птахами?
 Дидактична гра «Мами з діточками»
Вихователь читає віршик.
У всіх мам — малята,
В кішки — кошенята,
69
В собачки — цуценята,
В гуски — гусенята,
В корівки — телятка,
В овечки — ягнятка,
В качки — каченятка.
Після цього вихователь читає віршик удруге, а діти самі називають слова,
що означають малят певної тварини чи птахів.
— Які мами у вас?
— Вони піклуються про діточок, щоб вони не потрапили в біду, перебували
в безпеці. Так само мами-тварини піклуються про свої дитинчат. Мами — ве-
ликі, вони голосно кличуть свої діточок, а дитинчата ще маленькі, і тому вони
озиваються до своїх мам тихо.
Вихователь промовляє голосом різних мам, а дітей спонукає відтворювати
голоси відповідних дитинчат.
— Прийшла до кошенят мама-киця і покликала їх голосно: «Няв-няв!»
А маленькі кошенятка озвалися до мами тихенько. Як вони озвалися?
Діти повторюють задані звуконаслідування у потрібній голосовій динаміці.
Вихователь стежить за чіткою вимовою звуконаслідування та правильною го-
лосовою динамікою. Потім діти можуть виконувати завдання, виступаючи то
в ролі «мами», то в ролі її «діточок».
 Дидактична гра «Що у кого?»
Вихователь пропонує дітям назвати, що є тварин.
— Що є у корови? У корови є великі роги, довгий хвіст. Що є у телятка?
У телятка є маленькі ріжки. Що є у кішки? У кішки є довгі вуса. Що є у коше-
нятка? У кошенятка є маленькі вушка.
 Дидактична гра «Пухнасті малюки»
Вихователь показує на кошеня, цуценя, кроленя.
— Однакові ці тварини? Цих тваринок об’єднує те, що вони пухнасті. Яке
кошеня? (Пухнасте) Яке цуценя? (Пухнасте) Яке кроленя? (Пухнасте) Чи
хотілося б вам погладити цих звіряток? Якого кролика хотілося б вам погла-
дити? (Пухнастого) Яке цуценя хотілося б вам погладити? (Пухнасте) Яку кі-
шечку хотілося б вам погладити? (Пухнасту) Як ви вважаєте, чи сподобалася б
ваша ласка звіряткам? Якому кролику сподобалася б ласка? (Пухнастому)
Якій кішечці сподобалася б ласка? (Пухнастій) Якому курчатку сподобалася б
ласка? (Пухнастому)
 Фізкультхвилинка «Кицька»
Під час промовляння віршика діти виконують рухи відповідно до тексту.
Кицька з кошенятами разом грала,
Кицька кошенят усього навчала:
Клубочок катати,
Хвостиком махати,
Лапками дриґати,
Молочка хлебтати.
Вихователь пропонує вивчити чистомовку.
За-за-за — замекала коза.
Зо-зо-зо — іди сюди, козо!
Зу-зу-зу — прив’язали ми козу.
Зі-зі-зі — а що їсти цій козі?
Зи-зи-зи — буде молочко нам від кози!
— Дітки, ви сьогодні були всі уважними, кмітливими та розумними!
70
ЗАНЯТТЯ 9
Тема. Дім
Мета: розширювати та уточнювати уявлення дітей про будинки, їх будів-
ництво, характерні ознаки; підтримувати бажання дітей спілкуватися між
собою, з дорослим, слухати й розуміти запитання; учити дітей вести діалог
з дорослим, будувати відповідь до поставленого запитання, робити виснов-
ки; розвивати вміння дітей порівнювати два предмети, знаходити спільне
і відмінне; створювати розвивальне мовленнєве середовище, що залучало б
дитину до активної мовленнєвої практики; вправляти у вживанні дієслів із
займенниками «ми», «ви»; збагачувати словниковий запас вживанням слів —
назв предметів навколишнього світу, назвами дій, ознак; виховувати дружні
взаємини, цікавість до всього, що оточує дитину, інтерес до художніх творів.
Попередня робота: розглядання картини «На будівництві»; спостереження
за навколишніми будівлями під час прогулянок.
Матеріал: лялька Тарасик, сюжетні малюнки, художнє слово.
Вихователь, показуючи ляльку Тарасика, пропонує дітям привітатися
з ним та виконувати дії, що описує вихователь.
 Привітання
Доброго сонечку ясному!
Станемо разом ми у коло —
Скільки друзів — глянь навколо!
Руку дружби протягну.
З другом сварку не почну.
Будемо всі дружно грати,
Рідний дім наш заселяти!

Вихователь показує дітям зображення одноповерхового будинку.
— Що зображено на малюнку? (Будинок) У цьому будинку мешкає Тарасик.
Який будинок у Тарасика? (Він маленький, дерев’яний, красивий.) Скільки повер-
хів у цього будинку? (У цього будинку один поверх.) Що є в будинку? (У будинку
є вікна, двері, дах, стіни, димар, сходи, ґанок.) Скільки вікон у будинку? (Два)
Вихователь показує дітям зображення багатоповерхового будинку.
— Скільки поверхів у цього будинку? (У цього будинку багато поверхів.) Що
є в будинку? (У будинку є вікна, двері, дах, стіни, сходи, ґанок.) Скільки вікон
у будинку? (Багато) Скільки дверей у будинку? (Багато) Чого ще багато у ба-
гатоповерховому будинку? (Стін, сходів, ґанків) Що одне у багатоповерховому
будинку? (Дах)
 Дидактична гра «Порівняймо!»
Вихователь пропонує дітям, порівнюючи будинки, домовляти речення.
Один будинок маленький, а інший —... (великий).
71
Один будинок низенький, а інший —... (високий).
В одному будинку два вікна, а в іншому —... (багато).
В одному будинку є димар, а в іншому—... (немає).
В одному будинку немає під’їздів, а в іншому —... (є).
Один будинок побудований із дерева, а інший —... (із цегли).
Маленький будинок збудували швидше, а великий —... (довше).
— Розкажіть Тарасику про свій будинок. Який у вас будинок? Чи любите
свій будинок? Що вас радує в ньому, а що — засмучує?
Вихователь пропонує дітям вивчити чистомовку.
Ось — дивний дім,
Над домом — дим.
Вихователь показує дітям картину «На будівництві».
— Діти, хто зображений на цьому малюнку? (Будівельники)
— Що вони роблять? (Вони будують дім.)
— Який дім вони будують? (Вони будують багатоповерхівку.)
 Дидактична гра «Що ми вміємо робити?»
Вихователь пропонує дітям називати слова-дії (те, що роблять будівель-
ники), спочатку утворюючи форму першої особи однини, а потім — другої
особи однини. Під час гри дитина, яка відповідає, може показувати пальчиком
спершу на малюнок, потім — на себе та свого сусіда.
Будівельник встановлює вікна — і ми встановлюємо, і ви встановлюєте.
Будівельник фарбує стелю — і ми фарбуємо, і ви фарбуєте.
Будівельник кладе цеглу — і ми кладемо, і ви кладете.
Будівельник клеїть шпалери — і ми клеїмо, і ви клеїте.
Будівельник розвантажує пісок — і ми розвантажуємо, і ви розвантажуєте.
 Фізкультхвилинка «Знайди свою хатинку»
На ігровому полі розкладають обручі («хатинки»), у яких займають місця
гравці. Вихователь просить дітей бути уважними і спонукає кожного малюка
запам’ятати, де його «хатинка». Після цього дорослий обходить усі «хатинки»,
збираючи гравців у ланцюжок, і веде їх подалі, промовляючи віршовані рядки.
Край лісу хутір. Там жили веселі чоловічки,
А в чоловічків тих були хатинки невеличкі.
Та якось всі вони пішли у ліс гриби збирати,
І так далеко забрели, що годі і казати.
Тоді злякались не на жарт веселі чоловічки,
Час повертатись, щоб знайти хатинки невеличкі.
Потім вихователь дає гравцям команду: «Годі в лісі гуляти, час додому вер-
тати!». Діти мають швидко повернутися назад.
Кожен малюк повинен правильно знайти та «зайняти» свою «хатинку».
 Дидактична гра «Що тут не так?»
Вихователь читає речення із навмисне припущеними помилками, а діти ма-
ють виправляти їх.
У кухні я вмиваюся.
У туалеті граюся.
У передпокої обідаю.
У вітальні сплю.
У ванній дивлюся телевізор.
У спальні приймаю гостей.
— Тарасику сподобалося, як ви гарно розповідали про своє помешкання, як
ви грали.
72
ЗАНЯТТЯ 10
Тема. У кожного є дім
Мета: сприяти розвитку позитивного емоційного ставлення до об’єктів при-
роди; учити дітей за зовнішнім виглядом розрізняти і називати свійських та
диких тварин, домівки тварин; розширювати знання про місце проживання
тварин; учити дітей добирати і називати серед запропонованих слів слова-
рими; збагачувати словниковий запас вживанням слів — назв предметів
навколишнього світу, назвами дій, ознак; вправляти в умінні слухати голо-
си тварин та імітувати їх; виховувати допитливість, дбайливе ставлення до
об’єктів живої природи, інтерес до художніх творів.
Попередня робота: розглядання сюжетних картин із зображенням диких та
свійських тварин; дидактичні ігри («Хто, де живе», «Зоопарк»).
Матеріал: іграшки тварини, картки із сюжетними малюнками, художнє
слово.
Я веселий чарівник —
Перетворювать всіх звик,
Тільки ви були дітьми —
Раз, два, три,
А тепер ви — поросята, гусачки!
 Психогімнастика «Пробудження»
Ранок у зоопарку. Діти перетворюються на свійських та диких тварин і по-
казують їх пробудження.
— Півень гордо і поважно піднімає голову, ходить по двору та кричить: «Ку-
ку-рі-ку!» М’яко, обережно виходить кіт, сідає на задні лапки, а передніми об-
лизує та вмиває мордочку, вушка, плечі, промовляючи: «Няв!» Незграбно
і смішно виходить качка і починає чистити дзьобом пір’я, привітно: «Кря-кря!»
Гордий гусак виходить, повільно повертаючи голову у різні боки, вітаючись
«Га-га!» Поросятко, полежавши в калюжі, перевернулося з боку на бік та зди-
вовано запитує: «Хрю-хрю?» Стоїть, понуривши голову, кінь. Ось він розплю-
щує око, піднімає одне вухо (руку), піднімає голову і друге вухо, радісно кри-
чить: «І-го-го!» Прокидаються кури, зчиняють метушіння двором: «Ко-ко!» Усі
прокинулися! Доброго ранку!

Вихователь показує дітям, що на столі стоять тварини. Біля кожної тва-
рини — картка із зображенням житла (житла переплутані).
— Хто до нас на гостину завітав? (Це тварини.) Назвіть тварин. Кішка, со-
бака, корова, свиня — які це тварини? (Це свійські тварини.) Білка, вовк, вед-
мідь — які це тварини? (Це дикі тварини.) Де живуть свійські тварини? (Вони
живуть поряд з людиною.) Де живуть дикі тварини? (Вони живуть у лісі.) Де
дикі та свійські тварини можуть жити поряд? (Поряд вони можуть жити у зоо-
парку.) Чому їх стільки тут? Що це за картки лежать біля них? Що зображено
на картках? (На картках намальовані будинки тварин.) Хтось переплутав
73
будиночки тварин, вони прийшли до нас за допомогою. Допоможемо тваринам
знайти свої будиночки?
 Дидактична гра «Хто де живе?»
Вихователь пропонує дітям правильно «оселити» всіх тварин у своїх буди-
ночках.
— Де живе корова? (Вона живе у корівнику.) Де живе білка? (Вона живе у ду-
плі.) Де живе лисиця? (Вона живе у норі.) Де живе курочка? (Вона живе у кур-
нику.) Де живе ведмідь? (Він живе у барлогу.)
Вихователь пропонує дітям зіграти в гру «Домовляй словечко». Вихователь
промовляє віршик, а діти добирають потрібне слово.
ПРО ЖИТЛО ТВАРИН
Пташка мешкає в… (гнізді),
Білочка живе в... (дуплі).
Хитра лиска —... (у норі),
А ведмідь —... (в барлозі).
А де ж малий зайчик,
Зайчик-побігайчик,
Собі житло мостить,
Щоб не мокнув… (хвостик)?
Зайчик хатоньки не має,
Довгі вуха він ховає
Під ялинкою, кущем,
Тож і мокне під... (дощем).
 Дидактична гра «Добери схожі слова»
Вихователь розповідає дітям, що в мові є багато слів, що означають різні
речі, але, дуже схоже звучать. Пропонує прислухатися і називає відповідні
пари слів.
Мишка — книжка;
муха — вухо;
котик — ротик;
корова — діброва;
лисичка — спідничка;
їжачок — шпачок;
горобець — олівець.
Після цього вихователь показує по три малюнки із зображеннями різ-
них предметів, називає їх і пропонує дітям визначити, які серед названих слів
схожі, а яке слово зайве. Діти повторюють відповідну пару слів. Потім вихо-
ватель викликає когось із малят і пропонує розмістити поруч відповідні ма-
люнки, а зайве зображення прибрати. Уся група стежить за тим, чи правильно
виконує завдання їхні товариші.
— У кожної тварини є свій будиночок, де вона мешкає, має де спати. А де
мешкає людина? Як ви гадаєте, чи можна прожити людині без рідної оселі?
Чому? Навіщо кожному з нас потрібен будинок? Спорудимо собі будинки,
у яких ми хотіли б мешкати.
74
ЗАНЯТТЯ 11
Тема. Наш одяг та взуття
Мета: розширювати та уточнювати знання дітей про осінній одяг та взуття;
учити слухати мовлення дорослого та давати відповідь на поставлене запитан-
ня; створювати розвивальне мовленнєве середовище, що залучало б дитину до
активної мовленнєвої практики; формувати вміння розрізняти одяг дівчаток
і хлопчиків, дітей і дорослих; розвивати мовленнєве дихання, пам’ять, ми-
слення; вправляти у вживанні слова «бути» на означення дії в майбутньому
(будуть знімати); вправляти у вживанні дієслів з часткою -ся (роздягатися,
роззуватися, вдягатися, взуватися); збагачувати словниковий запас вживан-
ням слів — назв предметів одягу та взуття, назвами дій, ознак; виховувати
цікавість до всього, що оточує дитину, інтерес до художніх творів.
Попередня робота: спостереження за осінніми змінами і природі, за одягом
під час одягання та роздягання, за перехожими під час прогулянок.
Матеріал: сюжетна картина «Осінь»; маленькі картки із зображенням ознак
осені; ляльки; султанчики; предметні малюнки із зображенням одягу, голов-
них уборів, взуття; лялькова шафа.
Вихователь пропонує дітям виконати психогімнастику «Дощик».
Перша крапелька упала — крап, (Показують пальчиками вверх-вниз.)
А за нею друга — крап.
Ми на небо подивились (Дивляться угору.)
І всі інші не спізнились.
Намочили личка нам, (Витирають обличчя.)
Ми їх витирали,
І взуття — дивіться (Показують ручками вниз.)
Дуже мокрим стало.
Плечиками дружно поведем,
І всі крапельки стряхнем. (Рухають плечима.)
Від дощу ми втечемо
Під кущиком посидимо. (Присідають.)

— Діти, у яку пору часто дощить? Дощить часто восени.
 Дидактична гра «Що буває восени?»
Вихователь показує дітям великий сюжетний малюнок, на якому зображено
осінь. Навколо великого малюнка розташовані порожні віконці для малень-
ких карток із зображенням ознак осені. У вихователя знаходяться маленькі
картки. Вихователь пропонує дітям пригадати та розповісти, що буває восени.
Діти пригадують, розповідають. На кожну правильну відповідь дитина отримує
картку та ставить малюнок у порожнє віконце. Гра триває до заповнення по-
рожніх віконець. Вихователь за потреби допомагає дітям, ставлячи запитання.
— Як восени гріє сонечко? (Восени сонечко мало гріє.) Що восени відбувається
з деревами? (Восени з дерев падають листочки.) Яка трава стає восени? (Вона стає
сухою, коричневою.) Яке небо восени? (Восени небо стає похмурим, сірим.) Який
75
восени йде дощик? (Восени йде холодний дощ.) Який восени дмухає вітер? (Восени
дмухає сильний вітер.) Що відбувається з птахами та звірами? (Перелітні птахи
відлітають у теплі краї, а деякі звірі впадають у сплячку.) Як восени одягаються
люди? (Восени люди одягають теплий одяг та взувають тепле взуття.)
 Дидактична гра «Одягни ляльок»
Вихователь показує дітям двох ляльок та пояснює, що це Сергійко та Соня.
Пропонує повторити імена ляльок. Діти повторюють. Далі вихователь пояснює,
що Сергійко та Соня збираються піти на прогулянку, але вони ще маленькі,
тому самі не вміють одягатися. Вихователь пропонує дітям одягти ляльок від-
повідно до погоди.
Йдеш гуляти, не лінуйся,
Сам вдягайся, сам узуйся,
Добре шубку застібни,
Теплу шапку одягни.
— Як слід одягти ляльок? (Їх слід одягти тепло.) Що надягнемо Соні?
(Соні надягнемо колготки, спідничку, кофту.) Якого кольору колготки, спід-
ничка, кофта? Що надягнемо Сергійку? (Сергійку надягнемо колготи, штани,
светр.) Якого кольору колготи, штани, светр? А в що ми їх узуємо? (Узуємо
їх у черевики (гумові чоботи).) Який верхній одяг надягнемо Соні? (Їй надяг-
немо шапку та пальто.) Який верхній одяг надягнемо Сергійкові? (Йому на-
дягнемо шапку та куртку.) У який одяг ми вдягли ляльок? (Ми їх одягли в ди-
тячий одяг.) А ще яким буває одяг? (Одяг буває дитячим, чоловічим, жіночим.)
Як ви вважаєте, чим відрізняється дитячий одяг від дорослого? (Він відрізня-
ється розміром та оздобленням.) Наші ляльки вийшли на прогулянку. Надворі
ростуть дерева, на деревах — листочки.
 Вправа на розвиток мовленнєвого дихання
Вихователь дає дітям різнокольорові султанчики.
— Коли дує вітер, дерева гойдаються, і листочки тріпочуть.
Вихователь дує на султанчики, протяжно вимовляючи звук [ф].
— Це був сильний вітер. Подмухайте і ви на листочки.
— Ой, який сильний вітер! Потрібно його вгамувати та закличку розповісти.
Ой вітре, вітроньку,
Прижени хмароньку,
Полий теплим дощиком,
Встели землю килимком.
— Наші ляльки повернулися додому. Що вони робитимуть? (Роздягати-
муться) Що будуть спочатку знімати? (Спочатку зніматимуть верхній одяг
та шапки.) Що потім робитимуть? (Потім будуть роззуватися.) Що потрібно
робити для того, щоб одяг був красивим та акуратним? (За ним необхідно догля-
дати: прати, прасувати, чистити.) Як ви доглядаєте за своїм одягом?
 Дидактична гра «У кожної речі — своє місце»
Вихователь розповідає, що Соня та Сергійко не вміють доглядати за сво-
їми речами. Пропонує дітям навести порядок у шафі ляльок — розкласти речі
у шафі на полиці за призначенням. Малюнки із головними уборами (шапки, па-
намки, хустки, берети) покласти на верхню полицю шафи. Малюнки із зобра-
женням одягу (шуби, пальто, сукні, светри, спідниці, штани) покласти на се-
редню, найширшу, полицю шафи. Малюнки із зображенням взуття (чоботи, бо-
соніжки, кросівки, черевики, туфлі) покласти на нижню полицю шафи.
— Діти, ми навели лад та допомогли нашим лялькам. Запам’ятайте: з ре-
чами слід поводитися дбайливо.
76
ЗАНЯТТЯ 12
Тема. Хто як до зими готується
Мета: розширювати уявлення дітей про зовнішній вигляд тварин, способи
приготування до зими; учити будувати відповідь до поставленого запитання;
продовжувати привчати дітей при звертанні вживати слова у кличній формі;
формувати вміння вживати різні відмінкові форми особових займенників;
вправляти в умінні імітувати голоси тварин; розвивати вміння характеризува-
ти предмети за істотними ознаками та діями; учити дітей добирати і називати
слова-рими; виховувати допитливість, дбайливе ставлення до об’єктів живої
природи, інтерес до художніх творів.
Попередня робота: читання вірша Г. Демченка «Білочка»; розглядання сю-
жетної картини «Хто як до зими готується», а також предметних карток із
зображенням диких тварин.
Матеріал: іграшки — дикі тварини (заєць, лисиця, їжак, білка, ведмідь,
вовк); сюжетна картина «Осінь в лісі»; картки із зображенням тварин, комах
(бджілка, мураха, павучок) та їхніх будинків; загадки.
 Психогімнастика «Зайчата й лисиця»
Вихователь. Уявіть, що ви — маленькі зайчата, які вийшли погратися на со-
нячній галявинці. Зайчата швидкі, веселі, граються на сонечку, стрибають. По-
кажіть, як вони веселяться. Раптом з’являється лисиця. Усі зайчата завмерли.
Хто поворухнеться, того лисиця знайде. Стоять зайчата смирно, притаїлися, за-
вмерли, мовчать, від лисиці ховаються. Молодці! Нікого лисиця не знайшла.
Вихователь демонструє сюжетний малюнок із зображенням осіннього лісу
та пропонує дітям відповісти на запитання.
— Що зображено на цьому малюнку? (На цьому малюнку зображений ліс.)
А яка пора року настала в лісі? (Осінь) Як ви здогадалися, що це осінь? У цьому
лісі мешкають звірі. Щоб дізнатися, хто тут мешкає, необхідно відгадати загадки.
•Влітку сіренький, а взимку біленький.
Довгі вуха має, швидко в лісі стрибає. (Заєць)
— Так, це заєць. Покличмо його!
Діти кличуть: «Зайчику!» Вихователь виставляє іграшку зайчика.
— Які у зайця вушка? (Довгі) Вони йому потрібні, щоб добре чути. Які пе-
редні лапки у зайчика? (Короткі) А які задні лапки? (Довгі) За допомогою та-
ких ніг зайчик добре стрибає і швидко бігає. Наприкінці осені сіре хутро зай-
чика змінюється на яке? (На біле) Навіщо? Для того щоб вовк та лисиця не роз-
гледіли його на снігу. А ще його хутро стає теплішим та густим. Ось так зайчик
готується до зими.
•Це красуня непроста,
Вона хитра та руда,
Має хутро золотаве,
І розумна, і лукава. (Лисиця)
— Так, це лисиця. Покличмо її!
77
Діти кличуть: «Лисичко, лисонько!» Вихователь виставляє іграшку ли-
сички. Яка лисиця? (Вона руда, хитра, пухнаста.) Де живе лисиця? (Вона
живе у норі.) Хто ще у лісі живе?
•Ходить злий, голодний,
Сіру шубу має, зайців полюбляє. (Вовк)
— Так, це вовк. Покличмо його!
Діти кличуть: «Вовчику!» Вихователь виставляє іграшку вовка.
— Який вовк? (Він сірий, лахматий, великий, сердитий, злий.)
— Вовк та лисиця взимку не сплять, запасів на зиму не роблять.
У теплій шубі він лежить,
Цілу зиму міцно спить,
А пробудиться від сну —
Зустрічатиме весну. (Ведмідь)
— Так, це ведмідь. Покличмо його!
Діти кличуть: «Ведмедику!» Вихователь виставляє іграшку ведмедя.
— Який ведмідь? (Він великий, клишоногий, бурий, сильний.) Яка шуба
у нього? (У нього товста та тепла шуба.) Як він ричить? А що він любить
їсти? Восени ведмідь ходить лісом, їсть спілі ягоди, горіхи та жолуді, збирає
мед, накопичує жирок. А взимку, коли сніг та холодно, він спить у барлогу.
У мене шубка з колючок,
У мене сіра спинка.
Ніс, як чорний п’ятачок,
Очі — намистинки. (Їжак)
— Так, це їжак. Покличмо його!
Діти кличуть: «Їжачку!» Вихователь виставляє іграшку їжака.
— Покажіть, як їжак фиркає, коли шукає собі їжу. Який їжак? (Він колю-
чий, сірий, маленький.)
Пухнаста, маленька,
Руденька, жвавенька.
Прудкі стрибають ніжки,
Гриби їсть та горішки? (Білка)
— Так, це білка. Покличмо її!
Діти кличуть: «Білочко!» Вихователь виставляє іграшку білки.
— Яка білка? (Руда, пухнаста, прудка, маленька) Де живе білка? (На де-
реві у дуплі) Як вона готується до зими? (Вона збирає гриби, горіхи.) Ще білочка,
як і зайчик, змінює своє хутро. Улітку воно руде, а взимку — сіре. Це для того,
щоб її не було помітно на дереві.
— А ще в лісі живуть комахи.
Вихователь виставляє малюнки із зображенням комах.
— Хто це? (Бджілка, мураха, павучок) Вони також готуються до зими. Де
живуть мурахи? (Мурахи живуть у мурашнику.) У ньому вони живуть улітку,
а взимку від снігу й холоду ховаються у своє підземне місто. Павучки, мухи,
жуки ховаються у корі дерев, під сухим листям. Також восени стає менше пта-
хів. Чому? (Тому що частина птахів полетіла у теплі краї.)
— Чому? (Тому що їм тут голодно й холодно.) А тих птахів, які залишаться
зимувати, захищатиме від холоду пір’я. Коли холодно, вони настовбурчують
пір’я і гріються.
 Дидактична гра «Хто де живе?»
Вихователь роздає дітям малюнки із зображенням комах, тварин, пропонує
знайти їхні будинки на сюжетному малюнку.
— Які ви, молодці! Правильно знайшли тваринам їхні домівки.
78
ЗАНЯТТЯ 13
Тема. Іграшки
Мета: розширювати уявлення дітей про іграшки, виділяти характерні риси;
учити чітко вимовляти голосний звук [а]; продовжувати розвивати мовленнє-
ве дихання при довгій вимові звука на одному видиху; учити дітей розглядати
картину та встановлювати взаємозв’язок між зображеними об’єктами; учити
слухати розповідь вихователя, складену за картиною, та у разі повторної
розповіді активно домовляти слова; виховувати у дітей бережливе ставлен-
ня до іграшок, бажання ними гратися, інтерес до художніх творів, уміння
знаходити предмет за його характерними ознаками.
Попередня робота: розглядання сюжетної картини «Діти грають кубиками».
Матеріал: лялька, іграшки, сюжетна картина.
 Психогімнастика «Нумо, дітки, встали в коло!»
Нумо, дітки, встали в коло,
Подивилися навколо.
Оченята ми закрили
І відкрили оченята.
А тепер почнуть малята
У долонечки плескати.
Наші ніжки — туп-туп-туп!
І до іграшок ідуть,
Будемо ми гратися,
З ними розважатися.

Вихователь загадує дітям загадку Г. Демченко.
Хто цю іграшку не знає?
Мабуть, кращої немає.
В неї все, як у людини:
Ручки, ніжки, голова,
Два великих синіх ока
Вона ще й пісеньку співа:
—А-а-а-а-а-а. (Лялька)
Вихователь показує ляльку.
— Хто це? (Лялька) Привітаймося з лялькою Аліною. Що у неї є? (Ручки, ніжки,
голова, очі, носик, ротик) Що вона вміє робити? (Вона вміє співати пісеньку.) Яку
пісеньку? (Вона співає: «А-а-а-а!») Ще раз заспіваймо цю пісеньку. Але для того,
щоб ця пісенька добре вийшла, потрібно широко відкрити ротика. Ось так.
— А зараз ми будемо співати пісеньку «а-а-а-а» та тягнути довгу-довгу «ни-
точку». Ось так.
Витягуючи вперед руки на рівні грудей та немовби тримаючи ниточку паль-
цями, вихователь голосно промовляє: «А-а-а-а». Вправу виконууть декілька ра-
зів. Вихователь контролює правильне виконання вправи. Діти не повинні опу-
скати голову.
79
— Цю пісеньку можна почути, коли кричить гусачок: «Га-га-га!» Як він
кричить? Коли кричить жабка: «Ква-ква-ква!». Як кричить жабка? Поговорімо
з лялькою.
Вихователь підходить з лялькою по черзі до кожної дитини, пропонує по-
говорити з нею: «Уаа-уаа». Потім вихователь повідомляє дітям, що лялька
Алінка втомилася та їй час спати.
— Тихо заспіваймо ляльці Аліночці колискову: «Баю-баю-бай, баю-баю-бай».
Діти повторюють декілька разів. Вони вкладають ляльку спати.
— Діти, у нас у групі багато цікавих речей. Що тут на підлозі, на поличках,
на килимку? Як це можна назвати одним словом? (Іграшки) З якими іграш-
ками ви любите гратися найбільше? Я люблю гратися з машинкою. Як можна
грати машинкою? (Катати, везти за мотузочку, грати в перегони.)
Діти розповідають про улюблені іграшки та дії з ними.
 Дидактична гра «Який, яка, яке?»
Вихователь пропонує кожній дитині взяти по іграшці.
— Ці іграшки однакові? (Ні) Вони різні. Іграшки бувають різних кольорів.
Розкажіть, якого кольору ваші іграшки. Ще іграшки різняться за розміром.
Бувають великі або маленькі іграшки. Ще іграшки виготовлені з різних мате-
ріалів. Дзиґа виготовлена із заліза, вона залізна. Яка дзиґа? Зайчик виготов-
лений із пластмаси, він пластмасовий. Який зайчик? М’яч із гуми. Який м’яч?
Мотрійка із дерева. Яка мотрійка?
 Дидактична гра «Упізнай іграшку за описом»
Вихователь розкладає на столі іграшки: м’яч, грузовик, зайчика, відерце, мо-
трійку. Потім пропонує заплющити очі, а в цей час переставляє іграшки місцями.
— Розбіглися всі наші іграшки. Знайдіть їх. Але спочатку послухайте, яку
іграшку потрібно знайти першою. Необхідно знайти круглий, гумовий пред-
мет, що скаче, котиться по підлозі. Ви полюбляєте з ним гратися?
Вихователь пропонує комусь із дітей знайти цю іграшку. Далі гра продов-
жується з іншою іграшкою.
 Чистомовка
Чі-чі-чі, чі-чі-чі — є у діточок м’ячі.
Шина-шина, шина-шина — у Мишка швидка машина.
Щу-щу-щу, щу-щу-щу — ляльці сукню полощу.
Жу-жу-жу, жу-жу-жу — я до іграшок біжу.
 Розглядання картини «Діти граються кубиками»
Вихователь пропонує дітям назвати дітей на картині, дати їм імена.
— Що роблять діти? Що будує Ромчик? (Ромчик будує вежу.) А що будує На-
талочка? (Наталочка будує ворота.) Кому везе кубики Сашко? Навіщо дітям
ще кубики? (Діти хочуть побудувати великий паркан.) Гарний паркан збуду-
вали діти. Якого кольору паркан? (Жовтого) А якого кольору ворота та вежа?
(Вони червоного кольору)
Вихователь пропонує дітям послухати розповіді про дітей, які будують
паркан.
— Гарний паркан! Діти його збудували... (з жовтих кубиків), а вежу та во-
рота —… (з червоних). Сашко привіз дітям… (кубики). Він водій. «Бі-бі!» — сигна-
лить машина. — (Розвантажте мене, будь ласка!)». Добре разом грати! (Весело!)
Вихователь повторює розповідь, не промовляючи деяких слів, діти згаду-
ють їх та називають.
— Як потрібно поводитися з іграшками? Так, правильно, не ламати, жа-
літи, мити, на місця складати.
80
ЗАНЯТТЯ 14
Тема. Спортивні ігри
Мета: розширювати уявлення дітей про спортивні ігри; розвивати інтонаційну
виразність мовлення, уміння узгоджувати слова з рухами, дружно спілкува-
тися; вправляти в приспівуванні голосного звука і визначенні першого звука
у сказаному слові; вправляти у вживанні дієслів із займенниками «ми», «ви»,
«вони»; розвивати вміння слухати й відповідати на запитання; збагачувати
словник словами-ознаками, словами-діями; викликати дітей позитивні емо-
ції; виховувати вміння колективно гратися, спонукати до активної участі
у грі, а також інтерес до спортивних ігор.
Попередня робота: розглядання сюжетної картини «На стадіоні».
Матеріал: м’яч, предметні малюнки; художнє слово.
 Гра «Ми йдемо до сонечка»
Діти утворюють коло, тримаючись за руки.
Ми йдемо до сонечка, ля-ля-ля, (Ідуть по колу.)
Щоб погрітись трішечки, ля-ля-ля. (Плескають у долоні.)
Нумо, дітки, не баріться (Піднімають руки вгору до сонечка.)
І до сонця усміхніться,
Долоньки всі разом з’єднайте, (Беруться за руки.)
Весело покружляйте, (Кружляють.)
А тепер присіли-встали, (Діти присідають і підводяться.)
Усміхнулись, заспівали: ля-ля-ля.
II. Основна частина.

— Які веселі та здорові у нас дітки! Що потрібно робити, щоб бути здоро-
вим? (Необхідно вмиватися, тепло вдягатися, спати з відчиненим віконцем,
добре їсти, загартовуватися, робити зарядку, займатися спортом.) У занят-
тях спортом нам допомагають чудові іграшки. Відгадайте загадку.
Б’ють мене старі й малі
І в повітрі, й на землі,
Та від цього не вмираю,
Тільки весело стрибаю. (М’яч)
— Так, це м’яч. Це наша улюблена іграшка. Як можна грати з м’ячем? (Його
можна котити, підкидати, кидати у кільце, грати у футбол.) Який м’яч? (Він
круглий, червоний, гумовий, легкий, маленький.)
 Дидактична гра «Складімо казочку про м’ячик»
Вихователь розпочинає речення, а потім дає м’яч комусь із дітей. Та дитина,
яка отримала м’яча, має завершити речення і повернути м’ячик вихователеві.
Потім вихователь розпочинає інше речення, і гра триває.
— Жив собі на світі… (м’ячик). М’ячик був яскравий, а за кольором... (си-
ній). Цей м’ячик умів... (скакати). Але його ще ніхто не купив, і тому м’ячик
лежав собі на поличці... (у магазині). Та одного разу до іграшкового магазину
прийшли... (діти). М’ячик незчувся, як опинився у руках... (у хлопчика).
Хлопчика звали... (Іванко). Приніс Іванко м’ячик додому й одразу почав...
81
(гратися). А потім до нього завітали друзі… (Оля та Андрійко). Усі діти разом
почали... (гратися). М’ячик відчув, що їм... (весело). Увесь день м’ячик... (ска-
кав). Коли настав вечір, м’ячик... (заснув на полиці).
Під час виконання завдання вихователь може спонукати дітей самостійно,
без його допомоги придумувати і складати речення — продовження казки.
— А що з м’ячиком трапилося потім?
 Мовленнєва вправа «Піймай звук»
Вихователь пропонує дітям пригадати, як звали хлопчика, який купив м’я-
чик. Вихователь вимовляє голосно та протяжно слово «І-і-іванко» та звертає
увагу дітей, що в цьому імені живе звук [і]. Вихователь пропонує дітям заспі-
вати голосно та довго пісеньку: «і-і-і-і-і-і». Звертає увагу на те, що для гарного
співу потрібно добре посміхнутися. Діти співають, вихователь стежить за пра-
вильним виконанням завдання.
— У чиїй пісеньці можна почути звук [і]? У пісеньці конячки: «І-і-іго, і-і-
іго!». А ще? У пісеньки віслюка: «І-і-і-іа! І-і-і-іа!». А ще звук [і] можна почути
в словах: і-і-індик, і-і-іграшка, і-і-іва, і-і-ім’я, і-і-іскра, і-і-іволга. З якого звука по-
чинаються ці слова? (Зі звука [і]) Ті, хто виконують ранкову гімнастику, ста-
ють здоровими та сильними. Але бути сильними їм ще допомагають деякі спор-
тивні предмети. Відгадайте ще загадку.
Силачем я мрію стати.
Хочу в силача спитати:
Як він став міцним та дужим?
Це цікавить мене дуже!
Відповів мені спортсмен:
— Що ж, мій друже, день у день
На подвір’ї чи оселі
Піднімаю я... (гантелі).
— Так, це гантелі. Ось вони. (Вихователь показує малюнок.) Хто такий си-
лач? (Це дуже сильна людина.) Які силачі та спортсмени? (Вони міцні та дужі.)
Чому вони такі? (Бо тренуються, виконують різні вправи для рук, ніг, тулуба.)
А ще можна тренуватися за допомогою ще одного предмета. Послухайте загадку.
На залізному коні
Зручно їздити мені.
Сам педалі покручу,
Наче вітер, полечу.
Що за кінь це — не секрет.
Мій новий... (велосипед).
— Так, це велосипед. І дорослі, і діти дуже люблять велосипед.
 Гра «Що ми вміємо робити?»
Вихователь пропонує дітям називати слова-дії (те, що роблять спортс-
мени), спочатку утворити форму першої, потім — другої та третьої особи. Під
час гри дитина, яка відповідає, може показувати пальчиком спершу на малю-
нок, потім — на себе та на свого сусіда.
• Я катаюся на велосипеді, ми катаємося на велосипедах, ви катаєтеся на ве-
лосипедах, вони катаються на велосипедах.
• Я піднімаю гантелі, ми піднімаємо гантелі, ви піднімаєте гантелі, вони під-
німають гантелі.
• Я граю в м’яча, ми граємо в м’яча, ви граєте в м’яча, вони грають в м’яча.
• Я стрибаю через скакалку, ми стрибаємо через скакалку, ви стрибаєте через
скакалку, вони стрибають через скакалку.
— От які наші дітки молодці! Добре з м’ячиком пограли та про м’ячик роз-
казали.
82
ЗАНЯТТЯ 15
Тема. Зима
Мета: розширювати уявлення дітей про зиму, її ознаки в довкіллі; учити
відповідати на запитання, підтримувати діалог; розвивати словесно-логічне
мислення; збагачувати словниковий запас за темою, активізувати в мовленні
прикметники; учити узгоджувати прикметники з іменниками у роді та числі,
дієслова із займенниками; виховувати у дітей спостережливість, уважність,
позитивне емоційне ставлення до явищ природи взимку, інтерес до художніх
творів.
Попередня робота: спостереження на прогулянках за зимовими явищами
в природі; розглядання ілюстрації на тему «Зима».
Матеріал: паперові сніжинки; ляльки — Марійка і Тарасик; одяг для ляльок;
сюжетна ілюстрація «Зима»; маленькі ілюстрації із зображенням зимових
явищ.
Вихователь показує дітям сніжинки та спонукає до розмови про них.
— Малята, що це у мене? (Сніжинки) Які вони? (Вони білі, легкі, гарні, мере-
живні, не схожі між собою.) Вам подобаються сніжинки? Перетворімося на сні-
жинки!
— Падає сніжок, він ніжний, пухнастий. Ми — сніжинки, що летять і круж-
ляють у повітрі. Нам легко, радісно, весело. Подуває вітерець, немов грає му-
зика, ніжна, загадкова, ми танцюємо. Вдих на повні груди, нас переповнює ра-
дість — видих. Хочеться літати, бути невагомими, радіти!

— А тепер візьміть сніжинки та подмухайте на них. Яка зараз пора року?
(Зима)
Вихователь читає загадку.
Прийшла до нас бабуся
У білому кожусі,
Поля причепурила —
Пухнастим снігом вкрила.
Відгадайте, хто вона,
Ця бабуся чепурна?.. (Зима).
— Так, це зима. Пограймо в гру.
 Дидактична гра «Що буває взимку?»
Вихователь показує дітям великий сюжетний малюнок, на якому зображена
зима. Навколо великого малюнка розташовані порожні віконці для маленьких
карток із зображенням ознак зими. Маленькі картки знаходяться у вихова-
теля. Вихователь пропонує дітям пригадати та розповісти, що буває взимку.
Діти пригадають, розповідають. На кожну правильну відповідь дитина отримує
картку та ставить малюнок у порожнє віконце. Гра триває до заповнення по-
рожніх віконець. Вихователь за потреби допомагає дітям, ставлячи запитання.
83
— Як узимку гріє сонечко? (Узимку сонце зовсім не гріє, рідко з’являється.)
— Яке небо взимку? (Узимку небо похмуре, сіре.)
— Який узимку дує вітер? (Узимку дує сильний вітер.)
— Яка взимку погода? (Узимку холодна, морозна погода.)
— Що відбувається з тваринами? (Ведмідь та їжак сплять узимку.)
— Що сталося з річками та озерами? (Річки та озера покрилися кригою.)
— Як взимку одягаються люди? (Узимку люди одягають тепліший одяг та
тепло взуваються.)
— Коли настає зима, надворі все стає білим. Чому? (Тому що все вкрите
снігом.)
— Визирніть у вікно. Що вкрив сніжок? (Сніжок вкрив доріжки, будинки,
дерева, землю.)
 Дидактична гра «Який, яка, яке?»
Вихователь демонструє ілюстрацію «Зима», ставить запитання.
— Зима яка? (Зима холодна, сніжна, красива, морозна, сувора) Сніг який?
(Сніг білий, холодний, мокрий, блискучий, пухкий) Лід який? (Лід гладень-
кий, слизький, холодний) Небо взимку яке? (Похмуре, сіре, хмарне) Сонце
взимку яке? (Непривітне, бліде) Замети які? (Намети високі, білі, великі) Ві-
тер який? (Вітер холодний, крижаний, сильний) Незабаром ми будемо збира-
тися на вулицю на прогулянку. Щоб не замерзнути, будемо тепло одягатися.
Що ми надягнемо, збираючись взимку на прогулянку? (Шубу, шапки, рука-
вички, шарфик)
— Ви вже дорослі діти, багато чого вмієте робити самі. Натомість наші
ляльки Марічка і Тарасик не тільки не вміють одягатися, а навіть не знають,
як це робити: яке вбрання слід одягнути спочатку, а яке —потім. Вони дуже хо-
тіли б про це дізнатися.
 Дидактична гра «Що спочатку, а що — потім?»
Вихователь пропонує дітям уважно його послухати і дати відповіді на запи-
тання.
— Що надягають спочатку: майку чи сорочку? (Спочатку надягають
майку, а потім — сорочку.)
— Що необхідно взимку надягнути спочатку: шкарпетки чи колготки? (Спо-
чатку слід надягнути колготки, а потім — шкарпетки.)
— Що роблять спочатку: зашнуровують шнурки чи взувають черевички?
(Спочатку взувають черевички, а потім на них зашнуровують шнурки.)
— Що надягнемо спочатку: светрик чи капелюх? (Спочатку надягнемо све-
трик, а потім — капелюх.)
— Що надягають спочатку: штанці чи шубу? (Спочатку надягають штанці,
а потім — шубу.)
— Що робимо спочатку: застібаємо ґудзики чи одягаємо пальто? (Спочатку
одягаємо пальто, а потім застібаємо ґудзики.)
Під час проведення гри вихователь допомагає дітям зробити правильні ви-
сновки. Потім малята разом з вихователем одягають ляльок Марічку та Тара-
сика у правильній послідовності.
Вихователь пропонує дітям вивчити чистомовку про зиму.
Ас-ас-ас — прийшла зима до нас.
Ас-ас-ас — падає сніжок на нас.
Са-са-са — яка кругом краса!
— Діти, ви любите зиму? Чому?
84
ЗАНЯТТЯ 16
Тема. Новорічні свята
Мета: розширювати уявлення дітей про новорічні свята, традиції святкування;
учити будувати відповідь до поставленого запитання; продовжувати привчати
дітей звертаючись вживати слова у кличній формі, вживати різні відмінкові
форми особових займенників; вправляти в умінні імітувати голоси тварин;
розвивати вміння характеризувати предмети за істотними ознаками та діями;
учити дітей складати описову розповідь про ялинкову іграшку; збагачувати
словниковий запас дітей; уточнювати розуміння поняття «коротке» слово,
«довге» слово; формувати вміння добирати до заданих слів споріднені за допо-
могою додавання зменшувально-пестливих суфіксів; виховувати допитливість,
дбайливе ставлення до об’єктів живої природи, інтерес до художніх творів.
Попередня робота: спостереження за підготовкою до святкування Нового року;
розглядання новорічних прикрас, ілюстрацій про святкування Нового року.
Матеріал: іграшкова ялинка; іграшка — Дід Мороз; коробка із новорічними
прикрасами; чарівний мішок Діда Мороза з іграшками (хлопавка, рибка,
сопілка, молоток, годинник, конячка).
 Психогімнастика «На стежину»
Вихователь промовляє слова віршика, а діти виконують рухи.
На стежину, на стіжок
Дружно вийшли ми на ґанок,
Ми співаємо пісень:
— Сніже, сніже, добрий ранок!
Сніже, сніже, добрий день!

— До нас завітала одна гостя. Щоб дізнатися, хто вона, відгадайте загадку.
Я завжди в усякі дні
Все стою в однім вбранні.
І свитинку цю, що маю,
Взимку, влітку не скидаю. (Ялинка)
— Так, це ялинка. Ось вона яка! Привітаймося з ялинкою. Здрастуй,
ялинко! Як ми її ласкаво назвемо? (Ялинонька) Яка ялинка? (Вона зелена, ко-
люча, струнка.) На ялинці є листочки? Чим укриті ялинкові гілочки? (Вони
вкриті голочками.) Які голочки на ялинці? (Вони гострі, колючі, зелені.) Стов-
бур якого кольору в ялинки? (Стовбур коричневий.) На яке свято ялинка при-
ходить у кожний дім? (Вона приходить на Новий рік.) Незабаром настане свято
Новий рік, то ж прикрасьмо нашу красуню. Чим ми будемо прикрашати її?
(Ялинковими іграшками)
 Дидактична гра «Розкажи про ялинкову іграшку»
Вихователь дістає коробку та пропонує дітям по черзі діставати ялинкову
прикрасу, називати її та розповідати про неї. Після розповіді дитина прикра-
шає ялинку цією іграшкою.
85
— Що ми зробили? (Ми прикрасили нашу ялинку.) Чим ми прикрасили
ялинку? (Кульками, бурульками, ліхтариками, намистом, дощиком, іграш-
ками)
Вихователь демонструє іграшкового Діда Мороза.
В нього теплий кожушок.
Ой, ти, діду-дідусю,
Зігрій нашу Ганнусю,
 Гра «Що в мішку?»
Вихователь показує дітям мішок Діда Мороза.
— Що в ньому є?
Вихователь дістає іграшки, діти їх називають. Він заохочує дітей імітувати
звуки і рухи.
Це — хлопавка! Бах-бах-бах!
Це конячка! Цок-цок-цок! (Крокують на місці з високо піднятими колі-
нами.)
Це годинник! Тік-так! (Нахили тулуба в боки.)
Це рибка! (Беззвучно відкривають ротики. Звивисті рухи складеними до-
лонями.)
Це молоток! Тук-тук! (Імітація роботи молотком.)
Це сопілка! Ду-ду-ду! («Гра» на уявній сопілці.)
 Дидактична гра «Зроби слово довшим»
Вихователь пропонує слова — назви іграшок, що приніс Дід Мороз, зробити
довшими, назвавши іграшки лагідно.
Молоток —… (молоточок).
Кінь — … (коник, конячка).
Риба — … (рибка, рибинка, рибочка).
Дід — … (дідусь, дідуля, дідусенько).
Мороз — … (морозець).
Ялинка — … (ялиночка).
 Мовленнєва гра «Додай словечко»
Вихователь запрошує дітей підійти до прикрашеної ними ялинки. Починає
читати віршовані рядки художнього твору, а дітям пропонує додавати слова за
змістом, або проговорювати знайомі рядочки разом з ним.
НАША ЯЛИНКА
За вікном летять… (сніжинки)
І сідають на… (вікні).
Ми танцюєм круг… (ялинки)
І співаємо… (пісні).
Ми — щасливі маленята
Найщасливіших… (батьків).
Це ж для нас — веселі... (свята),
Подарунки, сміх та... (спів).
(Н. Забіла)
— Молодці, дітки, гарно працювали, добре розмовляли. Діду Морозу та
ялинці сподобалося з вами грати. Тримайте солодкі подаруночки.
86
ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК
(ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА)
ЗАНЯТТЯ 1
Тема. Читання віршів Н. Дергач «Ромчик»
та В. Паронової «Наталя»
Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з творами дитячої художньої
літератури; формувати вміння уважно слухати і розуміти віршовані твори,
запам’ятовувати їх, чітко й виразно промовляти їх по пам’яті; спонукати
давати зв’язну відповідь на запитання вихователя; навчати відповідати на
запитання вихователя за змістом картини; розвивати пам’ять, мислення,
творчу уяву; виховувати інтерес до слухання поетичних творів.
Попередня робота: знайомство з дітьми в групі; ознайомлення з групою та її
облаштуванням; спостереження за поведінкою дітей.
Матеріал: піктограми; ілюстрації до віршів Н. Деркач «Ромчик», В. Паро-
нової «Наталя».
На мольберті розміщено три піктограми: дитина посміхається, дитина
плаче, дитина сумує.
Вихователь. Діти, який у вас сьогодні настрій?
— Погляньте на малюнки настрою діток і виберіть той, що відповідає ва-
шому настрою.
 Психогімнастика «Різні настрої»
— У людей бувають різні настрої. Іноді буває сумно. Покажіть, як вам
сумно. Трапляється, що ви плачете. Покажіть, як ви плачете. А буває дуже ве-
село. Покажіть, як вам весело.

— Сьогодні ми поговоримо про різний настрій та поведінку дітей.
Вихователь пропонує розглянути ілюстрацію із зображенням хлопчика,
який вередує.
— Хто намальований на картині? (Хлопчик) Що робить хлопчик? (Плаче, ве-
редує) Чому ви так уважаєте? Послухайте віршик про цього хлопчика Ромчика.
РОМЧИК
Вранці Ромчик гірко плаче:
— Не піду в садок дитячий!
А надвечір плаче знову:
— Не піду з садка додому!
(Н. Деркач)
— Чому Ромчик гірко плаче? (Не хоче йти в дитячий садок.) Як він каже?
(«Не піду в садок дитячий!») Коли це він так каже? (Уранці) Що він робить над-
вечір? (А надвечір плаче знову.) Що він говорить? («Не піду з садка додому!»)
Чи гарно поводиться Ромчик? Як слід поводитися? Разом ще раз розкажімо
вірш про Рому.
87
Далі вихователь показує іншу ілюстрацію, на якій весела дівчинка грає
в дитячому садочку.
— Хто зображений на цій картині? (Дівчинка) Яка дівчинка? (Весела, хо-
роша) Чому ви так уважаєте? (Вона не плаче, усміхається.) Що робить дів-
чинка? (Малює, грає, складає іграшки.)
— Послухайте віршик про дівчинку Наталю.
НАТАЛЯ
А Наталя — не така:
Поспішає до садка.
І весела, і слухняна,
Робить все вона старанно.
А як вечір наступає,
Радо маму зустрічає.
(В. Паронова)
— Як Наталя йде до садка? (Поспішає, слухається, не плаче.) Як у вірші про
це сказано? (А Наталя — не така, поспішає до садка.) Яка Наталя в садочку?
(Весела, слухняна, старанна) Як у вірші про це говориться? (І весела, і слух-
няна, робить все вона старанно.) Як вона поводиться ввечері? (Радіє приходу
мами, швидко збирається додому.) Розкажемо рядками вірша про це. (А як ве-
чір наступає, радо маму зустрічає.) Чи гарно поводиться Наталя? Діти, На-
таля така весела, бо їй подобається в дитячому садочку. Разом розкажемо весь
вірш про дівчинку Наталю. Чия поведінка вам подобається — Ромчика чи На-
талі? На кого ви б хотіли бути схожими? Чому? А вам подобається у нашому ди-
тячому садку? Що вам тут подобається? Так, тому що в дитячому садочку є ба-
гато дітей, з ними весело гратися, бігати, розважатися. Вихователь розповідає
багато цікавого, читає різні книжки, учить малювати, ліпити, вирізати, вига-
дує веселі ігри. У садочку багато іграшок і з ними можна бавитися.
— Відгадайте загадки.
•Бути в спокої не хоче:
Кинеш злегка — він підскоче,
Кинеш сильно, він навскач.
Називається він... (м’яч).
•Пухнастий клубочок,
Живий він, муркоче. (Котик)
•Довгі вушка, куций хвіст,
Невеличкий сам на зріст.
Кажуть, вміє так стрибати,
Що його й не наздогнати!
А у нашім дитсадку
Він сидить на килимку.
І від діток не тікає.
Хто це? Розкажіть, хто знає! (Зайчик)
•Він коричневий, кудлатий
Любить медом ласувати. (Ведмідь)
•Має шубу з колючок
І згортається в клубок. (Їжачок)
•Хто цю іграшку не знає?
Мабуть кращої немає.
В неї все як у людини:
Ручки, ніжки, голова,
Два великих синіх ока.
Тільки жаль, що не жива. (Лялька)
— Молодці, ви дружні, хороші діти!
88
ЗАНЯТТЯ 2
Тема. Розповідання казки
Л. Толстого «Три ведмеді»
Мета: учити дітей уважно слухати казку і розуміти її зміст; розвивати здат-
ність дитини до розуміння казки через показ настільного театру; учити за
запитаннями вихователя відтворювати зміст казки, стимулюючи активне
дитяче мовлення; вправляти дітей у вмінні закінчувати знайому фразу, повто-
рюючи окремі слова або словосполучення з різною силою голосу (тихо — го-
лосно); збагачувати словник дітей; розвивати слухову, зорову увагу, пам’ять,
мовленнєву активність, виразність мовлення; виховувати інтонаційну вираз-
ність, інтерес і любов до народної творчості.
Попередня робота: читання книжки-казки «Три ведмеді»; розглядання
ілюстрацій до казки.
Матеріал: настільний театр, іграшка ведмедик Мишко.
Їде білка своїм возом,
Каже: «Я підвезти можу —
Лисичку-сестричку,
Горобчика, синичку,
Ведмедя товстоп’ятого,
Ще й зайчика вухатого».
Вихователь. Діти, погляньте, що я сьогодні у нас знайшла!
Вихователь демонструє дітям чарівний мішечок.
— Відгадайте загадку і дізнаєтеся, що нам приніс чарівний мішечок.
Він в барлозі спить зимою
Під великою сосною.
Та коли діжде весну,
Прокидається від сну. (Ведмідь)
— Чарівний мішечок приніс нам і ведмедика, і казочку не про одного вед-
медя, а про трьох.

— Казочку «Три ведмеді» написав російський письменник Лев Толстой. По-
слухаймо її.
Вихователь розповідає казку. Після розповіді вихователь запитує у дітей.
— Як називається казка, яку я розповіла?
— Чому дівчинка потрапила в будинок трьох ведмедів?
— Що робила Маша в будинку ведмедів?
— Чи гарно вчинила дівчинка?
— Що трапилося, коли дівчинка заснула?
— Як звали найбільшого ведмедя?
— Як звали ведмедицю?
— Як звали найменшого ведмедика?
— Яким голосом говорив Михайло Іванович та Настасія Петрівна?
— А яким голосом говорив Мішутка?
89
Вихователь показує дітям настільний театр «Три ведмеді» та розповідає ще
раз казку. Розповідаючи казку, недоговорює фрази, спонукаючи дітей до само-
стійних «додавань».
 Гра «Хто, яким голосом розмовляє?»
Діти повторюють фрази ведмедів, змінюючи голос.
«А ведмеді прийшли додому голодні й захотіли обідати. Великий ведмідь
Михайло Іванович взяв свою тарілку, глянув і заревів страшним голосом:
— ХТО ЇВ ІЗ МОЄЇ ТАРІЛКИ?
Настасія Петрівна подивилася у свою тарілку і заревіла не так голосно:
— ХТО ЇВ ІЗ МОЄЇ ТАРІЛКИ?
А Мішутка побачив свою порожню тарілку й запищав тоненьким голосом:
— ХТО ЇВ ІЗ МОЄЇ ТАРІЛКИ Й УСЕ З’ЇВ?
Михайло Іванович глянув на свій стілець і заревів страшним голосом:
— ХТО СИДІВ НА МОЄМУ СТІЛЬЦІ Й ЗРУШИВ ЙОГО З МІСЦЯ?
Настасія Петрівна глянула на свій стілець і заревіла не так голосно:
— ХТО СИДІВ НА МОЄМУ СТІЛЬЦІ Й ЗРУШИВ ЙОГО З МІСЦЯ?
Мішутка глянув на свій зламаний стільчик і пропищав:
— ХТО СИДІВ НА МОЄМУ СТІЛЬЦІ Й ЗЛАМАВ ЙОГО?
Всі ведмеді прийшли в іншу кімнату.
— ХТО ЛЯГАВ У МОЮ ПОСТІЛЬ і ЗІМ’ЯВ ЇЇ? — заревів Михайло Іванович
страшним голосом.
— ХТО ЛЯГАВ У МОЮ ПОСТІЛЬ І ЗІМ’ЯВ ЇЇ? — заревіла Настасія Петрівна
не так голосно.
А Мішутка підставив лавочку, поліз у своє ліжечко й запищав тоненьким
голосом:
— ХТО ЛЯГАВ У МОЮ ПОСТІЛЬ? Ось вона! Ось вона! Ловіть її!
— Молодці! Ви гарно вмієте слухати і розповідати казку. Пограймо з нашим
ведмедиком Мишком.
 Рухлива гра «У ведмедя у бору»
На одному кінці килима лаштують «барліг» для ведмедя. На протилеж-
ному — «будиночок» дітей. Вихователь і діти промовляють:
—У ведмедя у бору гриби, ягоди беру.
Діти «ходять лісом і збирають гриби, ягоди» (присідають і торкаються
обома руками підлоги, підводяться), підходять до «ведмежого барлога».
—А ведмідь не спить і на нас ричить.
Після цих слів «ведмідь з ревінням» підводиться. Діти тікають у свій «буди-
ночок», а «ведмідь» біжить за ними і ловить.
ВЕДМЕДИКИ
Ведмежаток я взяла,
Посадила до стола,
Стала медом частувати:
— Пригощайтесь, ведмежата!
А ведмедики сидять
І нічого не їдять:
Скуштувати медку охота —
Та відкрить не можуть рота.
90
ЗАНЯТТЯ 3
Тема. Читання оповідання Н. Кулик
«Ромасеве яблуко і Петрикова груша»
Мета: учити дітей слухати і розуміти зміст художнього твору, стежити за
розвитком подій; учити давати елементарні характеристики персонажам
оповідання; розвивати вміння відповідати на запитання за змістом прозового
твору, повторювати окремі фрази, слова; формувати вміння відгадувати за-
гадки; формувати поняття про елементарні правила, що регулюють взаємини
між дітьми, людьми; виховувати морально-етичні якості характеру, бажання
слухати художні твори.
Попередня робота: спостереження за тим, як ростуть фрукти в саду; дидак-
тичні ігри із фруктами.
Матеріал: оповідання Н. Кулик «Ромасеве яблуко і Петрикова груша»; за-
гадки про фрукти; фрукти або муляжі.
 Психогімнастика «Лікарі природи»
Добрий день, сонечко!
(Підняти ручки вгору, привітатися з сонечком.)
Добрий день, земелько!
(Опустити ручки вниз, привітатися із земелькою.)
Добрий день, водичко!
(Простягнути ручки вперед, привітатися із водичкою.)
Добрий день, вітерець!
(Поставити ручки до плечей, привітатися із вітерцем.)

Вихователь викладає фрукти на стіл.
— Діти, назвіть все, що ви бачите.
— Як ми все це назвемо одним словом? (Фрукти)
— Де ростуть фрукти? (У саду на деревах)
— Які з цих фруктів вам більше подобаються?
— Ви вмієте відгадувати загадки? Відгадайте, що це?
•Маленька, червоненька
З кісточкою і хвостиком. (Вишня)
•Я синенька, солоденька,
Соковита і зваблива,
— І зовусь я дуже просто,
Ну, звичайно... (слива).
•Солодка, соковита,
Соком налита,
Її скоріше з’їсти мушу,
Бо дозріла жовта... (груша).
•Жовте з боком червоненьким
З дерева дістану.
Дуже добре, солоденьке,
Кругле і духмяне... (яблуко).
91
— Як називається дерево, на якому ростуть сливи? (Слива)
— Як називається дерево, на якому ростуть вишні? (Вишня)
— Як називається дерево, на якому ростуть груші? (Груша)
— Як називається дерево, на якому ростуть яблука? (Яблуня)
— Чи можуть вирости яблука на сливі? (Ні)
— Уявіть, що в чужому саду росте чудова яблуня з червоними соковитими
яблучками. У вас таких яблучок немає, а вам їх так хочеться. Ваші дії?
— У хлопчика Ромасика склалася така ситуація. Тільки хотілося йому не
яблучок, а грушок.
Вихователь читає оповідання Н. Кулик «Ромасеве яблуко і Петрикова груша».
— Хто із хлопчиків вам сподобався? Поясніть, чому.
— Як учинив Ромась?
— Чи можна без дозволу брати щось чуже?
— Як називається такий вчинок?
— Чому Ромась поліз у садок до Петрика?
— Як повівся Петрик?
Діти виконують рухи згідно зі змістом віршованих рядків.
Наша грушка — отака, отака!
Грушку поливали? Як?
Грушку доглядали? Як?
Грушку трусили? Як?
Грушку їли? Як?
— Ви вмієте чемно просити що-небудь?
— Чи є серед вас такі дітки, які не вміють просити?
 Дидактична гра «Попроси»
Вихователь будує дітей у пари, дає одній дитині із пари іграшку і пропонує
іншій попросити цю іграшку для себе.
— Оксанко, дай мені, будь ласка ляльку, я трішки пограю нею і віддам тобі.
Вихователь читає вірш.
ЯК В САДОЧКУ НАШОМУ ДОБРЕ ЖИТИ
Як в садочку нашому добре жити!
Між собою вміємо ми дружити.
В нашім садочку, в ріднім гурточку
Між собою вміємо ми дружити.
(Г. Гриненко)
— Чого ви навчилися на занятті?
— Я сподіваюся, що діти в нашій групі ростуть чемними і вихованими.
ЖОВТЕНЬ У САДУ
Ходить жовтень по саду. Вже з дерев усі зірвали,
Каже: «Яблук не знайду. В комірчині поскладали.
Ані яблук, ні грушок В чисті стружки, як годиться.
Вже немає для діток». Шаром клали на полицю
Вибігла Галинка з хати, Покрутилася Галина,
Стала діда потішати: Повернулась за хвилину
«Хоч нема грушок в саду. «Ось, дідусю, вам грушок
Я, дідусю, вам знайду». Повен-повен фартушок».
(С. Жупанин)
92
ЗАНЯТТЯ 4
Тема. Слухання казки К. Чуковського «Курчатко»
Мета: учити емоційно сприймати зміст казки, співпереживати героєві;
продовжувати вчити уважно слухати казку, відповідати на запитання за її
змістом, запам’ятовувати окремі подробиці, що стосуються героя, ситуацій,
у яких він опиняється; розвивати вміння відповідати на запитання за змістом
художнього твору реченнями з трьох-чотирьох слів; збагачувати словник
словами-назвами, словами-діями, словами-ознаками; вправляти в умінні
слухати голоси тварин та імітувати їх; виховувати допитливість, дбайливе
ставлення до об’єктів живої природи, інтерес до художніх творів.
Попередня робота: знайомство зі свійськими птахами та їх родинами; роз-
глядання ілюстрацій зі свійськими птахами, а також ілюстрацій до казки
К. Чуковського «Курчатко».
Матеріал: іграшка курчатко; ілюстрації до казки; предметні малюнки із
зображенням тварин, птахів та їх дитинчат.
Вихователь загадує дітям загадку.
Тук-тук-тук!
Тук-тук-тук!
Несміливий чути стук.
Це з яєчка, мов із хатки,
Проклювалося… (курчатко).
З’являється іграшкове курчатко. Вихователь пропонує дітям привітатися
з ним. Діти вітаються. Потім вихователь пропонує дітям перетворитися на кур-
чаток. Вихователь-«курочка» читає дітям віршовані рядки, а діти зображують
«курчаток».
Курка з курчатами весело грала,
Курка курчаток усього навчала:
Крильцями махати,
Зернятка шукати,
На зеленій травичці
Весело стрибати.
— Які гарні у нас курчатка! Як гарно вони стрибали!

— Але наше курчатко чомусь засумувало. Що трапилося з тобою, курчатко?
Воно пригадало, як загубилося. Чому ти загубилося? Розкажи, курчатко, що
з тобою трапилося.
Вихователь розповідає казку.
КУРЧАТКО
Було собі на світі курчатко. Воно було маленьке. Ось таке.
Але воно думало, що воно дуже велике, і гордовито задирало голову. Ось так.
І була в нього мама. Мама його дуже любила. Мама була така.
Мама годувала його черв’яками. І були ці черв’яки ось такі.
Одного разу наскочив на маму Чорний кіт і погнав її геть із двору.
І був Чорний кіт ось такий.
93
Курчатко залишилось коло паркана само.
Коли це бачить воно: злетів на паркан гарний півень, витягнув шию ось так
і щосили загорлав: «Ку-ку-рі-ку!». Ще й поглянув гордовито на всі боки: «Чи
я не молодець? Чи я не співець?»
Курчаті це дуже сподобалося. Воно теж витягнуло шию ось так. І щосили
запищало: «Пі-пі-пі-пі! Я також молодець!» Але спіткнулося й гепнулося в ка-
люжу. Ось так.
У калюжі сиділа жаба. Вона побачила його і засміялася: «Ха-ха-ха! Квак-
квак! Ну й співак! Ну й співак!».
Тут прибігла до курчатка мама. Вона пожаліла й приголубила його. Ось так.
— Малята, чому загубилося курчатко? Хто був у курчатка? Хто вона? Як
співає курочка? Мама його любила? А ви любите свою маму? Розкажіть, як ви
її любите.
— Діти, а як ви звертаєтеся до мами, як ви її називаєте? Чи страшно вам
було б, якби ви загубили свою маму? Що б ви робили? Що вчинила мама-ку-
рочка, коли знайшла свого курчатка? Хто погнав маму-курочку геть із двору?
Кого побачило курчатко біля паркану? Що зробив півень? Покажіть, як кричав
півень. Чи сподобалося курчаті, як закричав півень? Як повелося курчатко?
Покажіть, як запищало курчатко. Чи вийшло у курчаті так заспівати, як пів-
ник? Але воно ще й упало в калюжу. Чи шкода вам було курчатка? Пожалі-
ємо, погладимо його. А як учинила жаба? Як кричить жаба? Чи гарно вона по-
велася? Не сумуй, курчатко! Твоя пригода завершилася добре. Малята, розвесе-
літь нашого курчатка, пограйте з ним!
 Дидактична гра «Мами з діточками»
Вихователь читає віршик, а діти самі називають слова, що означають малят
певної тварини чи птахів.
У всіх мам — малята,
В кішки — кошенята,
В собачки — цуценята,
В гуски — гусенята,
В корівки — телятка,
В овечки — ягнятка,
В качки — каченятка.
Вихователь промовляє голосом різних мам, а дітей спонукає відтворювати
голоси відповідних дитинчат.
— Прийшла до кошенят мама-киця і покликала їх голосно: «Няв-няв!»
А маленькі кошенятка озвалися до мами тихенько. Як вони озвалися?
Діти повторюють задані звуконаслідування у потрібній голосовій динаміці.
Вихователь стежить за чіткою вимовою звуконаслідування та правильною го-
лосовою динамікою. Потім діти можуть виконувати завдання, виконуючи роль
«мами» або її «діточок».
— Хороша мама у курчатка. Розкажіть про свою маму. Яка вона? Ви дуже
гарні слова знаєте про свою маму. Не забувайте говорити їх своїм мамам уранці,
коли прокинетеся, увечері, коли зустрінетеся, і принагідно.
94
ЗАНЯТТЯ 5
Тема. Слухання віршів К. Перелісної «Недалеко до зими»,
Г. Демченко «Білочка»
Мета: учити дітей розуміти зміст художніх творів; розвивати вміння відповіда-
ти на запитання вихователя за змістом віршованого твору, повторювати окремі
фрази, слова; викликати в дітей емоційний настрій відповідно пори року, до-
помогти їм відчути його через сприйняття вірша; активізувати словниковий
запас якісними прикметниками (пізня, холодна, дощова, сумна); збагачувати
образний словник словами (білочка, дупло, зелений лісок, боснячок, шубка
хутрова); спонукати дітей до запам’ятовування вірша; розвивати інтонаційну
виразність та імітаційні здібності; розвивати уяву, фантазію,мислення; вихо-
вувати цікавість та любов до читання художніх творів.
Попередня робота: розглядання сюжетних малюнків із зображенням осені;
спостереження на прогулянках за осінніми ознаками в природі; читання
віршів про осінь.
Матеріал: сюжетний малюнок «Пізня осінь»; іграшка білочка.
Вихователь пропонує дітям виконати вправи для пальчиків.
 Пальчикова гімнастика «Погода»
Холодно. Осінь. Пальці мої
Дружно створять холодні дні.
Пальчик-мізинчик жаліється:
— Ой, ой, ой! Холод-то який!
Вказівний палець шепоче ледь чутно:
— Ех-ех-ех! А якщо піде сніг?
Середній палець кричить:
— Ай, ай, ай! Сонце вилізай.
Здоров’як — великий палець гукає:
— Ах, ах, ах! Жаль, я не в чоботях!
— Ух, ух, ух! Дайте мені кожух.

Вихователь демонструє дітям сюжетну картину «Пізня осінь».
— Погляньте, діти, на цей малюнок. Що тут зображено? (Дощ, голі дерева,
темне небо, калюжі, дме сильний вітер) Коли так буває? (Наприкінці осені.)
Як називається картина? («Пізня осінь») Який настрій викликає пізня осінь на
цьому малюнку? (Сумний, невеселий)
— Послухайте вірш.
НЕДАЛЕКО ДО ЗИМИ
Вітер плаче, вітер виє,
Дощ осінній дрібно сіє.
Жовкне листя, в’януть квіти,
Скрізь калюжі поналиті.
І ніде не видно пташки,
Ані бджілки, ні мурашки.
І метеликів нема.
Недалеко вже зима.
(К. Перелісна)
95
— Який настрій у цього вірша? (Сумний, невеселий) Чому сумний настрій?
Пригадаймо, як виє вітер. Який дощ наприкінці осені?
Вихователь пропонує дітям плескати у долоні, спочатку — повільно й тихо,
потім — швидше, потім — голосно і швидко.
— А ще чому сумно восени? («І ніде не видно пташки, ані бджілки, ні му-
рашки. І метеликів нема».)
З’являється іграшкова білочка.
— Хто до нас завітав на гостину? (Білка) Привітаймося з білкою. А як ми
можемо її назвати ласкаво? (Білочка) Яка білочка? Що у неї є? (Лапки, хво-
стик, очі, носик, вушка) Якого кольору білочка? (Сірого) Чому білочка сіра?
(Щоб зимою її не було видно серед дерев.) Які очі у білочки? (Темні, блискучі)
Який хвостик у білочки? (Пухнастий, гарний, довгий) Який носик у біло-
чки? (Чорний) Яка білочка? (Швидка, маленька, працьовита) Білочка при-
йшла нам сказати, що вона разом зі своїми подружками-білочками готуються
до зими. Діти, а вам відомо, як білочки готуються до зими? Білочки запаса-
ють горішки, гриби, шишки. Чи вам відомо, як називається житло білочок?
Це дупло. Де розташовані дупла білочок? (Вони розташовані у лісах на де-
ревах.) Куди білочки складають запаси на зиму? (Вони складають запаси на
зиму в дупло.) Так, дійсно, білки складають свої запаси в дупла дерев. І тому,
коли настане холодна зима, морози, засипле все навкруг снігом — їм це буде
не страшно.
БІЛОЧКА
— Де ти, білочко, живеш?
Що ти, білочко, гризеш?
— У зеленому ліску.
У дуплі, у соснячку.
Я гризу горішки,
І гриби, і шишки.
— А в морози люті-злі
Ти не мерзнеш у дуплі?
— Мене добре зігріва
Моя шубка хутрова.
І тому зимові дні
Мені зовсім не страшні.
(Г. Демченко)
— Яка гарна розмова у нас з білочкою! Що ми розповіли? Як називається
вірш? Розкажіть де білочка живе словами з вірша. Розкажіть, що білочка гризе.
А чому ж білочка не мерзне в морози люті? («Мене добре зігріва моя шубка ху-
трова. І тому зимові дні мені зовсім не страшні».)
 Гра «Білки»
— Малята, перетворимося на білочок та покажемо, як вони вміють стри-
бати. Як білки роблять запаси на зиму?
— А тепер пригадаймо віршик.
Вихователь починає читати рядки вірша, а діти домовляють слова (рядки)
віршика. Потім вихователь пропонує комусь із дітей стати білочкою, а комусь
залишитися дитинкою та розіграти діалог. Так діалог може розігруватися де-
кілька разів.
— Як називається віршик, що ми сьогодні розповідали? А білочка вам спо-
добалася? Подякуймо білочці за цікавий віршик.
96
ЗАНЯТТЯ 6
Тема. Світ казок
Мета: продовжувати вчити дітей емоційно сприймати зміст казки, запам’я-
товуючи дійових осіб та послідовність дій; поширювати словник дітей образ-
ними поетично-художніми виразами (мишка-шкряботушка, жаба-скреко-
тушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик, кабан-іклан,
ведмідь-набрід); вправляти у використанні засобів інтонаційної виразності;
учити доцільно поєднувати рухи та міміку; закріплювати знання про зачин
та кінець казки; розвивати мислення, уяву та пам’ять; виховувати цікавість
та любов до казок.
Попередня робота: читання казок «Коза-Дереза», «Ріпка», Курочка Ряба»,
«Колобок».
Матеріал: іграшки — Колобок, лисичка, мишка, зайчик; настільний театр
«Рукавичка».
Вихователь пропонує дітям зробити пальчикову гімнастику за вибором ви-
хователя.
— Діти, ви любите казки? Я вас запрошую в казку. Якщо ми скажемо ча-
рівні слова, то потрапимо в чарівний ліс казкової країни.
Один, два, три — починаєм чарувати:
Ми в чарівний ліс підемо,
Казку в лісі ми знайдемо.
Кругом себе повернись,
Казко, де ти? Нам з’явись!
— Ось ми і у лісі.
Раптом з’являється Колобок.
— Діти, кого ми зустріли? З якої казки прибіг до нас Колобок? («Колобок»)
Заспіваймо разом з Колобком його пісеньку.
Я по коробу метений,
Я із тіста печений,
Я від баби утік
І від діда утік.
Я від зайця утік
І від вовка утік.
Я від ведмедя утік
І від тебе втечу!
З’являється Лисичка.
— Хто це? (Лисичка)
Сидить півник на печі,
Їсть смачненькі калачі.
Тут лисичка прибігає,
Мерщій півника хапає.
Біжить котик рятувати,
В лиски півника забрати.
— З якої казки нам зустрілися Лисичка? («Котик і півник»)
97
— Хто до нас прибіг? (Мишка)
Дід із бабою все плачуть,
Бо спіткала їх невдача:
Мишка шкоди наробила,
Золоте яєчко їм розбила.
— Як ця казка, дітки, зветься? («Курочка Ряба»)
— Ось до нас біжить ще хтось. Хто це? (Зайчик)
Вигнав дід козу із хати,
Та й пішла вона блукати.
В зайця хату відібрала,
Всі козу ту виганяли.
Рак козу ту ущипнув —
Зайцю хатку повернув.
— З якої казочки прибіг зайчик-побігайчик? («Коза-Дереза»)
Вихователь загадує дітям загадку.
Що за хатка на узліссі,
Вся ворушиться, дрижить?
Де не взявся зайчик біжить,
Тут вовк, іде й ведмідь.
Кожен в хаті хоче жити
Та вже тісно їм усім.
Ось-ось порветься дім.
Що за дім такий лежить.
Весь ворушить, дрижить?
— Як ви вважаєте, що це за казка? («Рукавичка»)
— Дітки, ви хочете послухати цю казочку? Сідайте зручненько, слухайте
веселенько.
Казко, казко, ти, з’явись,
В казці двері відчинись!
Вихователь показує настільний театр «Рукавичка».
— Сподобалася вам казка? Як вона називається? Якими словами почина-
ється ця казка? Як скінчилася ця казка? Ось як багато звірів помістилося у ру-
кавичці!
 Дидактична гра «Пограємо в казку»
— Хто прийшов першим до рукавички? (Першою до рукавички прийшла
Мишка-шкряботушка.)
— Чому її звали шкряботушка? (Бо вона лапками шкребе.)
— Покажіть, як мишка йшла.
Діти йдуть дрібними кроками, як мишка, промовляючи: «Пі-пі-пі!». Підхо-
дять до рукавички і говорять: «Тут я буду жити».
— Згадаймо, як прийшла жабка-скрекотушка?
Діти стрибають, як жабки, промовляючи: «Ква-ква-ква!». Підходять до ру-
кавички і питають: «А хто, хто в рукавичці живе?» Мишка відповідає: «Мишка-
шкряботушка, а ти хто?» Жабка відповідає: «Жабка-скрекотушка».
— Далі хто прибіг? Чому про зайчика кажуть: зайчик-побігайчик? (Тому
що у нього довгі лапки, він прудко стрибає.)
— Пригадайте, як просилася в рукавичку лисичка. Що вона казала? Що
відповіли їй звірі?
— Кого із звірів вже не хотіли впускати? Чому? Покажіть, як він ішов і ревів?
— Чим завершилася казка?
— Що добре було в цій казці? А що було погано? Чого навчає ця казка?
98
ЗАНЯТТЯ 7
Тема. Слухання оповідання В. Сухомлинського
«Хіба так граються?»
Мета: учити дітей розуміти зміст прозового твору, стежити за розвитком
подій, відповідати на запитання вихователя за прослуханим художнім
текстом, висловлювати своє ставлення до героїв оповідання; стимулювати
відповіді-міркування на поставлені запитання; збагачувати та активувати
словниковий запас дітей; формувати вміння виражати емоційний стан го-
лосом, мімікою; спонукати дітей до запам’ятовування віршованих рядків;
розвивати інтонаційну виразність та імітаційні здібності; розвивати уяву,
фантазію, мислення; виховувати почуття дружби, взаєморозуміння, доброти.
Попередня робота: спостереження за іграми інших дітей; розглядання
сюжетних малюнків із зображенням ігор дітей у дитячому садку; читання
віршів про дружбу.
Матеріал: сюжетні малюнки, іграшки.
 Психогімнастика «Дружні діти»
Вихователь пропонує дітям стати парами по колу.
Долоньки маленькі (Плескають у долоньки одне одного.)
Плескають легенько.
Пальчики з’єднали, (Беруться за руки та кружляють.)
В танку закружляли.
Посварились, розійшлися. (Повертаються одне до одного спинами.)
Помирились — обнялися! (Повертаються одне до одного обличчям,
обнімаються.)

— Які дружні дітки у нашій групі! Трапляється, що ви сваритеся? А чому
ви сваритеся? Як ви гадаєте, чи гарно сваритися? Але якщо так сталося, що ви
посварилися, потрібно сказати чарівна слова:
Досить лаятись і злитись!
Ну, давай скоріш миритись!
Геть, образа, відійди,
Жде нас дружба назавжди!
— Вивчимо цю «Чарівну мирилочку».
Діти повторюють слова мирилочки та розповідають напам’ять за бажанням.
— Послухайте історію, що сталася в молодшій групі дитячого садочка.
ХІБА ТАК ГРАЮТЬСЯ?
Прийшли Сашко з Олексою до молодшої групи, підійшли до іграшок. А ігра-
шок багато: ведмедики, зайчики, ляльки, і ляльковий посуд, і ліжечка для ля-
льок; є машини легкові, вантажні, пожежні, є коричневий ведмідь на білому
коні. Все є в ляльковому куточку, всього багато.
Олекса на все дивиться і не знає, яку іграшку взяти, в що погратися. А Сашко
тільки якусь мить на все поглянув і одразу все взяти захотів.
Підбіг він до лялькового куточка — ведмедика під пахву, зайчика в кишеньку.
І ліжечко бере, і посуд бере, і собачку до себе тягне — все в одну купу скидає:
99
— Не чіпайте, не беріть, я в іграшки граюся!
Стоять діти, на Віру Іванівну дивляться. Оце так хлопчик! Хіба так гра-
ються?
(В. Сухомлинський)
— Хто прийшов до молодшої групи? (До молодшої групи прийшли Сашко
та Олекса.) Куди вони підійшли? (Вони підійшли до іграшок.) Скільки іграшок
було у групі? (Багато) Які іграшки були в куточку? Як повівся Сашко? (Він під-
біг до лялькового куточку та набрав купу іграшок.) Що він казав дітям? («Не
чіпайте, не беріть, я в іграшки граюся!») Що робили діти в цей час? (Вони сто-
яли та дивилися на Віру Іванівну.) Хто така Віра Іванівна? (Вихователька) Як
ви вважаєте, як діятиме Віра Іванівна? Чи вам сподобалася поведінка Сашка?
Який Сашко? (Він невихований.)
— Пригадаймо віршик про невихованого ведмедя.
НЕВИХОВАНИЙ ВЕДМІДЬ
В лісі жив ведмідь-гультяй,
Знав єдине слово: «Дай!»:
— Дайте меду і малини!
— Дайте рибки і калини!
Дорікали звірі вслід:
— Ну й неввічливий ведмідь!
Чи тобі завчити важко
Чарівні слова: будь ласка!
(Т. Лисенко)
Після нагадування віршика, вихователь пропонує дітям розіграти віршик. Для
цього обирають «ведмедя», який поводиться невиховано та промовляє: «Дайте
меду і малини! Дайте рибки і калини!». А йому: «Ну й неввічливий ведмідь! Чи
тобі завчити важко чарівні слова: будь ласка!» Гру проводять декілька разів.
— Наші діти добрі та ласкаві. Пограємо у гру «Скажи ласкаво».
— Хоровод ми водимо, весело співаємо.
Коло зупинилося — себе називаємо.
Ласкаво-ласкаво!
Вихователь починає гру: плескає в долоні, промовляє по складах ім’я ди-
тини, яка стоїть поруч: «Лю-да». Потім називає цю дитину ласкаво і знову пле-
скає в долоні: «Лю-до-чка». Діти по черзі виконують це завдання. (Ма-ри-на —
Ма-ри-ноч-ка, Сер-гій — Сер-гій-ко, Та-ня — Те-тя-ноч-ка, Мак-сим — Мак-
сим-ко тощо)
— Діти, пригадаймо, що трапилося з іграшковим ведмедиком.
Впав ведмедик на підлогу,
Відірвали в нього ногу.
Все одно його не кину,
Бо для мене він — єдиний.
(А. Барто)
— Що трапилося з ведмедиком? Куди впав ведмедик? Що ще трапилося
з ним? Чи дитина не кинула іграшку? Так, діти! Якщо і трапиться така біда —
зламається іграшка, зверніться по допомогу до старших. Дорослі обов’язково
полагодять її, нею можна далі грати. Хіба можна ламати іграшки? Як необ-
хідно поводитися з ними? Коли пограли з ними, куди слід їх ставити?
— У садочку нам добре, тут у нас весело, багато друзів.
100
ЗАНЯТТЯ 8
Тема. Слухання оповідання
Г. Скребицького «Про сніжного колобка»
та вірша М. Підгірянки «Снігова баба»
Мета: учити дітей розуміти зміст твору, пов’язувати нові знання з власним
досвідом; учити дітей відповідати на запитання за змістом твору; стиму-
лювати відповіді-міркування на поставлені запитання; спонукати дітей до
запам’ятовування скоромовки; збагачувати словниковий запас словами —
прикметниками, ознаками зими; розвивати мовлення, уяву, фантазію, ми-
слення; викликати любов до зими, до природи, бажання розважатися взимку
і не боятися холоду.
Попередня робота: ігри зі снігом під час прогулянок; читання віршів про
зиму, сніг.
Матеріал: сніжинка, сюжетні малюнки із зображенням зимових розваг.
Вихователь читає слова віршика, а діти виконують відповідні рухи.
Метелиця-хурделиця
Замела лісок.
Як біла ковдра, стелиться
Під соснами сніжок.
Стрибають прудко білочки
По соснах угорі.
Напудрились на гілочках
Поважні снігурі.
Зайчата стали білими, —
Ну зовсім наче сніг! —
Щоб в лісі не зуміли ми
Відшукали їх.
(Н. Забіла)

— Малята, яка зараз пора року? Вам подобається зима? Чому вам подоба-
ється зима? Так, дійсно зима — чудова пора року. Красиво засніжені, вдягнені
зимою дерева, кущі, земля. Усе навколо таке чистеньке, біленьке.
— До нас завітала гостя. Хто вона? Відгадайте!
Ніжна зірка, сніжно-біла
На рукав мені злетіла,
Поки ніс її сюди,
Стала краплею води. (Сніжинка)
— Так, це сніжинка. Погляньте на неї! Яка вона? (Сніжно-біла, ніжна,
гарна, легка, схожа на зірку.) Як можна грати зі снігом? (Можна ліпити сні-
гову бабу, грати у сніжки, будувати сніжну фортецю.) Послухайте, як грали
діти в оповіданні.
ПРО СНІЖНОГО КОЛОБКА
Грали діти на дворі. Ліпили снігову бабу. Олексій зліпив сніжного ко-
лобка. Знайшов вугіллячко — зробив очі, знайшов палички — зробив ніс і рот.
101
Пограли діти, погуляли і пішли знову до дитячого садка. Шкода Олексію ко-
лобка на дворі залишати, узяв він його і поклав до кишені.
Прийшов у дитячий садок, повісив свою шубку у шафу, а у кишені шуби
залишився лежати сніговий колобок. Діти пообідали, лягли після обіду спати.
— А коли прокинулись, Олексій згадав про свого колобка. Побіг з дітками
до шафи, а біля неї калюжа. Що таке? Відкрили дверцята, подивились, а із ки-
шені — кап, кап, кап — вода капає.
Подивився Олексій у кишеню — а там немає колобка.
Лежать у мокрій кишені два вугілля і дві палиці.
— Де мій колобок?
А колобок де? Як ви гадаєте?
(Г. Скребицький)
— Як ви вважаєте, куди подівся колобок? Це справжня сніжинка чи ні? Що
станеться зі справжньою сніжинкою, якщо її занести до теплого приміщення?
Так, дійсно, вона розтане. З чого зробив Олексій колобка? (Олексій зробив ко-
лобка зі снігу. Тому і колобок розтанув.) Як ви гадаєте, Олексій засумував, що
його колобок розтанув? А вам би було сумно, як би ваш колобок розтанув? Не
сумуйте, дітки! Пригадаймо, як Олексій ліпив сніжного колобка. (Спочатку
зліпив колобок зі снігу. Потім він зробив очі з вугіллячка. Ніс та рот зробив
з паличок.) Як ви вважаєте, що потрібно було зробити Олексію, щоб його коло-
бок не розтанув? (Потрібно було залишити на вулиці.)
— Послухайте вірш.
СНІГОВА БАБА
Що за гамір?
Що за гра?
Ліпить бабу дітвора.
Ой, у баби
Горб на спині
І ломака
Он яка!
Ніс у баби
З картоплини,
Рот у баби
З буряка!
Ой же, баба снігова,
Біла в баби голова.
(М. Підгірянка)
— З чого зробили діти ніс та рот сніговій бабі? (Ніс зробили з картоплини,
а рот — з буряка.) Як ви гадаєте, чи весела гра у дітвори? Пригадайте, як ви лі-
пили снігову бабу.
— З якого снігу можна зліпити снігову бабу? З чого ви робили очі та ніс? Що
одягали на голову сніговій бабі? Як можна прикрасити її?
Вихователь пропонує дітям вивчити скоромовку «Снігова баба».
Снігову зліпили бабу,
Устромили ніс на славу,
Чорні очі блискотять,
З нами гратися хотять.
— Як гарно ви розповідали, як ліпити снігову бабу. Викладімо з геометрич-
них фігур снігову бабу.
102
ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК
(МАЛЮВАННЯ)
ЗАНЯТТЯ 1
Тема. Світить ясне сонечко до нас у віконечко
Мета: ознайомити дітей з облаштуванням у групі куточка образотворчої
діяльності «художня майстерня» (фарби, пензлі, баночки для води, підставки
для пензлів, серветки.); учити малювати пензликом округлу форму — сонце,
замикаючи лінію в кільце; розфарбовувати, повторюючи обриси намальованої
фігури; вправляти в умінні малювання пензликом прямих ліній — довгих та
коротких; створювати малюнок на всій поверхні аркуша; закріплювати знан-
ня жовтого кольору; розвивати творчу уяву, асоціативну пам’ять, мислення;
сприяти розвитку самостійності, охайності; виховувати цікавість до занять
з малювання, бажання малювати фарбами.
Попередня робота: спостереження в природі з асоціативним співвіднесенням
предмета і кольору (сонце — жовтого кольору); розглядання ілюстрацій із
зображенням сонця.
Матеріал: 1/2 аркуша паперу А4; жовта гуашева фарба; пензлик; баночки
з водою; серветки; підставки для пензликів.
Вихователь. Діти, погляньте, як яскраво світить сонечко до нас у віко-
нечко. Послухайте вірш.
СОНЕЧКО
Сонце дивиться в кімнату,
Світить у віконечко.
Плещуть весело малята —
Дуже раді сонечку.
(А. Барто)
— Якої форми сонечко? (Сонечко кругле.) Якого воно кольору? (Жовтого)
Яке сонечко? (Тепле, ласкаве, лагідне, щедре) Що є у сонечка? (Тепло, промінці,
світло)
 Психогімнастика «Я — сонечко!»
Вихователь пропонує дітям уявити себе сонечком.
— Я — сонечко. Я прокидаюсь, умиваюсь. Я розчісую свої промені й підні-
маюся високо в небо. Я — велика куля. У мене багато тепла і світла. Я — велике
сонце. Я дарую своє тепло всім: небу, хмаринкам, землі, річкам, людям.
ІІ. Мотивація
— Вам подобається сонечко? Намалюймо багато сонечок і прикрасьмо групу
малюнками. Нехай у нас у групі буде завжди сонячно.
ІІІ. Продуктивна діяльність

— Хто зустрічає нас сьогодні у нашій художній майстерні? Так. Це — Пен-
злик, чарівна паличка художника. Художник — це той, хто любить і вміє малю-
вати. Пензлик разом зі своїми друзями живуть ось у цій шафі. Це його художня
103
майстерня (студія), де працюють художники. Хочете стати майстрами-худож-
никами і навчитися малювати? Привітаймося із Пензликом!
 Вправа «Добрий день»
Усі діти промовляють привітання до Пензлика.
— Доброго ранку! — всіх я вітаю!
Доброго ранку людям бажаю!
— Доброго ранку, Пензлику!
— Підготуймоя до малювання. Сідайте на стільчики за столи.
 Пальчикова вправа
Один, два, три, чотири, п’ять — (Усі пальчики торкаються великого.)
Вийшли пальчики гулять. (Перебирати пальчиками по столу.)
Погуляли, погуляли, іще трошки пострибали. (Пальці «стрибають».)
Тут став дощик накрапати. (Стукають по черзі пальцями по столу.)
Стали пальчики тікати. («Біг» пальцями по столу.)
— Що знаходиться на столах? (Папір, баночки з водою, серветки, під-
ставки для пензликів) Погляньте на папір. Який він? Покладіть руки на папір.
Ви відчуваєте, що він прохолодний, спокійний. Він мріє з вами потоваришу-
вати, чекає на зустріч зі своїми друзями — з водою, з пензликом. Але спочатку
ми повчимося показувати пальчиком, як ми малюватимемо сонечко: малюємо
коло — ось так лінію замикаємо в кільце і продовжимо по колу зафарбовувати
його фарбою, потім від кола будемо малювати прямі лінії — промінчики. Ось
вам друзі-пензлики — чарівні палички художника. Візьміть пензлик трьома
пальчиками за дерев’яне платтячко біля металевого комірця. Пензлик може
вам розповісти, як він був гілочкою дерева і хутром білочки. Погладьте вор-
сом пензлика свої щічки. У такий спосіб він вітається з вами. А ви привіталися
з пензликами? Допоможемо зустрітися пензлику з водою? Робити це слід обе-
режно. Коли пензлик опускається у воду, його ворсинки стають пухнастими.
Коли ми виймаємо пензлик з води, вода стікає з ворсинок і вони щільно ту-
ляться одна до одної. Хто все ще сумує на нашому столі? (Фарба) Як же її розве-
селити? Ми пограли з пензликом, а фарба — ні. Отож, фарба також повинна по-
грати з пензликом. Опустіть пензлик у фарбу, нехай пензлик пограє з нею, роз-
мішуючи її. Вона стала яскравою, веселою. Підготуйте свій папір до зустрічі
з пензликом та фарбою: однією рукою тримайте папір, другою рукою з пен-
зликом проводьте ворсом по паперу так, щоб ворсинки рухалися за паличкою
пензлика.
— Тепер дайте змогу пензлику погуляти з жовтою гуашшю по аркушу па-
перу і виконати наше завдання — намалювати кругле сонечко з різними про-
мінцями — довгими і короткими.
Вихователь уточнює за потреби, як виконати малюнок. Спочатку слід нама-
лювати коло — лінію замкнути в кільце і продовжити по колу зафарбовувати
його фарбою, потім від кола малювати прямі лінії — промінчики. Під час ма-
лювання фарбою він перевіряє, чи правильно діти тримають пензлі, закріплює
знання кольору фарби, форми сонечка, довжину промінчиків.
Діти малюють під спокійний музичний супровід.
IV. Підсумок
— Діти, вам цікаво було малювати пензликом? Що утворилося на аркушах?
— Молодці, тепер у нас у групі буде завжди сонячно!
— Тепер умочіть пензлик у стаканчик з водою, помийте його, відіжміть об
край зайву водичку, висушіть серветкою, покладіть пензлик на підставку.
— Чим краще ви будете поводитися з пензликом, тим довше він нам прослу-
жить у малюванні.
104
ЗАНЯТТЯ 2
Тема. Художник Олівець
Мета: ознайомити дітей з облаштуванням у групі куточка образотвор-
чої діяльності «художня майстерня» (олівці, папір); ознайомити з роз-
маїттям кольорів у навколишньому світі; формувати вміння правильно
тримати олівець; навчати прийомів малювання олівцями; учити визна-
чати колір олівця і намальованого предмета; розвивати творчу уяву,
асоціативну пам’ять, мислення, дрібну моторику рук; сприяти розвитку
самостійності; виховувати цікавість до занять з малювання, бажання
малювати олівцями.
Попередня робота: ознайомлення з облаштуванням куточка образотворчої
діяльності «художня майстерня (студія)».
Матеріал: олівець-малювець (іграшка); 1/2 аркуша паперу формату А4 із кон-
турами іграшок або предметів; обладнання куточка образотворчої діяльності
«художня майстерня», зокрема коробки з олівцями.
 Психогімнастика «Посмішка»
Малята, посміхніться сонечку: «Здрастуй, золоте!».
Посміхніться квіточці: «Хай вона цвіте!».
Посміхнемось дощику: «Лий, немов з відра!».
Друзям посміхнемося, зичимо їм добра!
— Нумо, малята, крокуйте за мною!
Малесенькі ніжки швидко край доріжки
Топ-топ-топ!
А великі ноги мляво край дороги —
Туп-туп-туп!
Маленькі ніжки бігли вздовж доріжки —
Топ-топ-топ!
А великі ноги бігли вздовж дороги —
Туп-туп-туп!
— Хто нас зустрічає сьогодні у художній майстерні?
Дерев’яний та довгенький,
Маю носик я гостренький.
На білому папері слід я залишаю
І усіх діточок приємно потішаю. (Олівець)
— Привітаємось із Художником Олівцем!
 Мовленнєва вправа «Добрий день!»
Усі діти привітаються з Олівцем.
— Доброго ранку, Олівчику!
Доброго ранку, Художнику!
— Який Художник Олівець? (Гарний, блискучий, червоний)
105
— У нього є носик, що вміє малювати, одягнений він у дерев’яне платтячко,
а під ним є тендітне, ніжне сердечко-грифель, що може розсипатися від силь-
ного натискування. Понесемо його у нашу художню майстерню і познайоми-
мося з ним ближче.

— Сідайте на стільчики за столи.
Один, два, три, чотири, п’ять —
(Усі пальчики торкаються великого.)
Вийшли пальчики гулять.
(Перебирати пальчиками по столу.)
Погуляли, погуляли, іще трошки пострибали.
(Пальці «стрибають».)
Тут став дощик накрапати.
(Стукають по черзі пальцями по столу.)
Стали пальчики тікати.
(«Біг» пальцями по столу.)
— Художник Олівець приніс нам подарунки. Що це? (Коробки з олівцями)
Скільки їх? (Багато) Що в кожній коробці? (Олівці) Про що олівці шепочуть
у коробці? Запросимо їх виглянути та познайомитися з нами! Погляньте, які
вони! (Красиві, маленькі, блискучі, довгасті, ребристі, різні за кольором)
— У коробці багато олівців. Усі вони однакові за розміром і формою, але різні
за кольором. В олівців дерев’яні сорочечки такого самого кольору, як і грифель.
Дерев’яна сорочечка захищає крихкий грифель, щоб він не зламався. Олівцем
слід малювати обережно, не натискати сильно на нього, не можна його кидати,
адже може зламатися грифель і олівець не буде малювати.
— Назвемо кольори олівчиків-братиків.
— Розгляньте зображення предметів на ваших аркушах паперу.
— Що в кого намальовано?
— Яким олівцем можна розфарбувати кульку, квітку, курча, м’яч, сонечко,
хмарку?
— Візьміть собі олівець, що вам підходить для малювання.
— Згадаймо правила малювання олівцем:
• правильно тримати олівець: два пальчики тримають, а зверху третій — до-
помагає;
• покласти одну руку на аркуш паперу, лікоть повинен лежати на столі,
а другу, з олівцем — запросіть до малювання;
• якщо ви злегка натискаєте на олівець, то лінія олівця тоненька, якщо силь-
ніше натискаєте на олівець — лінія товща, яскравіша;
• водити олівцем по аркушу паперу слід легенько, помірно натискуючи, бо
якщо дуже сильно натискати — олівець може зламатися, може порватися
папір.
Вихователь під час малювання олівцями перевіряє, чи правильно діти їх
тримають. Діти малюють під спокійний музичний супровід.
— Діти, вам цікаво було розмальовувати олівцями? Що утворилося на па-
пері?
— От бачите, яка тепер у нас є виставка малюнків! Покажемо її батькам.
— Подякуйте Художнику Олівцю за цікаву зустріч з його друзями-олів-
цями.
— Покладіть олівці у коробки на місце, закрийте будиночки з олівцями.
106
ЗАНЯТТЯ 3
Тема. Повітряна кулька для друга
Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з облаштуванням у групі куточ-
ка образотворчої діяльності «художня майстерня» (гуашеві фарби, олівці,
пензлі, папір, баночки для води, серветки, підставки для пензлів та ін.);
ознайомити з розмаїттям кольорів у навколишньому світі; навчати при-
йомів користування олівцем, пензлем, фарбою, водою, серветкою; учити
малювати однією фарбою, зафарбовувати округле зображення коловими ру-
хами, повторюючи зображення, не виступаючи за контур; розвивати творчу
уяву, асоціативну пам’ять, мислення, доповнюючи зображення (виконане
фарбами) лінією олівця — нитка до повітряної кульки; сприяти розвитку
самостійності, охайності; виховувати цікавість до занять з малювання, ба-
жання малювати.
Попередня робота: ознайомлення з облаштуванням куточка образотворчої
діяльності «художня майстерня (студія)».
Матеріал: 1/2 аркуша паперу формату; олівці; пензлик; фарби; баночки з во-
дою; папір; серветки; підставки.
Вихователь. Нумо, малята, крокуйте за мною! (див. заняття 2)
— Погляньте, хто до нас сьогодні завітав! Це ж лялька Тарасик. Привітай-
теся та познайомтеся з гостем.
Усі діти вітаються з Тарасиком і по черзі називають свої імена.
— Доброго ранку, Тарасику! Я — Сергійко!
— Доброго ранку, Тарасику! Мене звати Світланка!
— Ось ми всі познайомилися і привіталися. Діти, у ляльки Тарасика сьо-
годні день народження. Що дарують друзям на день народження? У нас у групі
є повітряні кульки. Розгляньмо їх! Якого вони кольору? (Червоного, зеленого,
жовтого) Якої вони форми? (Круглої, овальної, довгастої) Якого розміру пові-
тряні кульки? (Великі, маленькі) Навіщо потрібна ниточка? (Щоб тримати
кульку, щоб вона не полетіла з вітром.) Подаруймо ляльці Тарасику і його дру-
зям багато різнокольорових повітряних кульок, намалюймо їх!

— Діти, ходімо до нашої художньої майстерні та підготуймося до зустрічі
з іншими предметами художньої студії.
 Пальчикова вправа «Сонечко, сонечко»
Сонечко, сонечко! (Розводять руки в сторони.)
Виглянь мерщій, (Піднімають руки вгору.)
Освіти, обігрій (Показують долоньки.)
І теляток, і ягняток,
(Показують «ріжки» над головою вказівними пальцями.)
І малесеньких дитяток! (Згинають і розгинають пальчики.)
107
— Що знаходиться на столі? (Олівці, пензлик, фарба, папір, баночки з во-
дою, серветки, підставки для пензликів.)
— Так, тут є пензлик. Він любить зустрічатися зі своїми друзями й подоро-
жувати по паперу. Візьміть пензлик трьома пальчиками за дерев’яне платтячко
біля металевого комірця. Пензлик вам уже розповідав, як він був гілочкою де-
рева і хутром білочки. Погладьте ворсом пензлика свої щічки. Це він у такий
спосіб вітається з вами.
— А ви привітали свої пензлики? Покажіть у повітрі, як ви будете малювати
круглу повітряну кульку. Допоможемо зустрітися пензлику з водою? Робити це
слід обережно. Коли пензлик опускається у воду, його ворсинки стають пухнас-
тими. Коли ми виймаємо пензлик з води, вода стікає з ворсинок і вони щільно
туляться одна до одної. Хто все ще сумує на нашому столі? (Фарба) Як же її роз-
веселити? Звісно. Ми ж пограли з пензликом, а фарба — ні. Отож, фарба також
повинна пограти з пензликом. Опустіть пензлик у фарбу, нехай пензлик пограє
з нею, розмішуючи її. Вона стала яскравою, веселою.
— Підготуйте свій папір до зустрічі з пензликом та фарбою: однією рукою
тримайте папір, другою рукою з пензликом проводьте ворсом по паперу так,
щоб ворсинки рухалися за паличкою пензлика.
— Тепер дайте змогу пензлику погуляти з фарбою по аркушу паперу і ви-
конати наше завдання — намалювати округлі повітряні кульки. Потім нама-
люйте олівцем такого самого кольору «нитку» до повітряної кульки.
Вихователь уточнює за потреби, як виконати малюнок. Спочатку слід малю-
вати коло або овал — лінію замикати в кільце і продовжити по колу зафарбову-
вати його фарбою, потім від кульки намалювати олівцем «нитку». Під час ма-
лювання фарбою він перевіряє, чи правильно діти тримають пензлі, закріплює
знання кольору фарби, форми кульки, довжину нитки.
— Діти, вам цікаво було малювати? Що утворилося на аркушах? Так, кра-
сиві, круглі та овальні, різнокольорові кульки з різнокольоровими ниточками.
Тарасику сподобалися ваші подарунки, вистачить усім його друзям лялькам.
Покажемо ваші малюнки батькам. Нехай і у них буде веселий настрій.
— Тепер приберемо у нашій художній майстерні. Олівці складемо в ко-
робки. Помийте пензлики в склянках з водою, відіжміть об край зайву водичку,
висушіть серветкою, покладіть пензлик на підставку.
НЕСЛУХНЯНА КУЛЬКА
Кулька неслухняна,
Кулька повітряна!
Надував тебе уміло,
А ти раз — і полетіла!
Кулька небом пролітала,
Кулька всюди побувала.
Відбивались в ній річки
І великії ставки,
Подивилась з висоти
На дороги і мости.
Відпочити захотілось —
На долоньки опустилась.
Відпочине і поспить,
Потім дала полетить.
Як повернеться до хати,
Нового розповість багато.
(В. Шипунова)
108
ЗАНЯТТЯ 4
Тема. Червоні стрічки для ляльок
Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з облаштуванням у групі куточка
образотворчої діяльності «художня майстерня» (фарби, пензлі, баночки для
води, підставки для пензлів, серветки); учити дітей малювати пензликом
вертикальні (згори вниз) прямі лінії — стрічки; вправляти в умінні малю-
вання пензликом довгих прямих ліній; створювати малюнок на всій поверх-
ні аркуша; закріплювати знання червоного кольору; розвивати естетичне
сприйняття фарби, творчу уяву, асоціативну пам’ять, мислення; сприяти
розвитку самостійності, охайності в користуванні обладнанням під час ма-
лювання фарбами; виховувати цікавість до занять з малювання, бажання
малювати фарбами.
Попередня робота: розглядання різнокольорових стрічок на українському
віночку.
Матеріал: лялька Марічка зі стрічкою червоного кольору у волоссі; 1/2 арку-
ша паперу формату А4; червона гуашева фарба; пензлик; баночки з водою;
серветки; підставки для пензлів.
Вихователь показує дітям ляльку Марічку.
Вихователь. Привітаймося із Марічкою!
 Вправа «Добрий день»
Усі діти промовляють привітання до ляльки.
— Доброго ранку, Марічко!
ЛЯЛЬКА МАРІЧКА
Ось прийшла до нас Марічка —
Гарна лялька, невеличка,
Це в Марічки — голова,
Це у неї — вушка два.
Ротик в ляльки невеличкий,
Носик і рожеві щічки.
Оченята є в Марічки,
Мов шнурочки, чорні брівки.
Ручки в лялечки маленькі,
Ніжки в лялечки швиденькі.
У косі червоні стрічки,
Нові сукня й черевички.
(Н. Найдьонова)
— Діти, вам подобається, як одягнена лялька Марічка?
— Нашим лялькам теж хочеться мати такі яскраві гарні стрічки у волоссі.
— Як ми зможемо допомогти лялькам?
— Намалюймо нашим лялькам яскраві червоні стрічки.
109
— Запросимо Марічку до нашої художньої майстерні, підготуймося до ма-
лювання.
— Сідайте на стільчики за столи. Підготуймо наші пальчики до роботи!
 Пальчикова вправа «Сонечко, сонечко»
Сонечко, сонечко!
(Розводять руки в сторони.)
Виглянь мерщій,
(Піднімають руки вгору.)
Освіти, обігрій
(Показують долоньки.)
І теляток, і ягняток,
(Показують «ріжки» над головою вказівними пальцями.)
І малесеньких дитяток!
(Згинають і розгинають пальчики.)
— Розгляньмо стрічку. Вона довга, пряма, червоного кольору.
— Розгляньте фарби. Навіщо вони потрібні? Якого вони кольору? Як вигля-
дають? Чи пахнуть?
Що за баночки такі,
Не прості, а кольорові?
Варто тільки пензлик взяти,
Починаємо малювати.
Пензлем в баночці хлюпочемо,
Помалюємо, а потім
Сміло в воду пензлик вмочимо.
— Розгляньте папір, малювати слід на цих аркушах паперу.
Вихователь показує техніку малювання, звертає увагу на те, як потрібно
охайно набирати фарбу, зайву віджимати об край палітри, вести пензлем тільки
за ворсом, як слід промивати пензлик після малювання фарбою.
— Діти, згадаймо правила малювання пензликом.
• Спочатку змочимо пензлик водою, зайву воду віджимаємо об край баночки
з водою;
• наберемо на пензлик фарбу;
• однією рукою тримаємо папір, щоб він не рухався, а другою — малюємо;
• лікті лежать на столі;
• не слід залишати пензлика довго у воді, адже його ворс деформується і буде
незручно ним малювати;
• проводити пензликом по аркуші паперу потрібно легенько — «ворс біжить
за паличкою», не натискувати, не терти.
— Тепер дайте змогу пензлику погуляти з фарбою по аркушу паперу і вико-
нати наше завдання — намалювати прямі, довгі, червоні лінії-стрічки.
Вихователь уточнює індивідуально за потреби, як виконати малюнок. По-
казує прийоми малювання на своєму аркуші. Під час малювання фарбою пере-
віряє, чи правильно діти тримають пензлі, закріплює знання кольору фарби,
довжину стрічки.
Вихователь хвалить дітей за чудові намальовані стрічки за самостійність,
акуратність.
— Діти, ви молодці. Лялька Марічка охоче віднесе ваші стрічки своїм дру-
зям-лялькам.
— Потанцюймо з нашими ляльками.
Діти танцюють під українську народну мелодію.
110
ЗАНЯТТЯ 5
Тема. Яблуко
Мета: учити дітей малювати пензликом округлу форму — яблуко, замикаючи
лінію в кільце; розфарбовувати, повторюючи обриси намальованої фігури;
учити створювати малюнок на всій поверхні аркуша; формувати вміння
поєднувати зорове й тактильне чуття форми предмета; розвивати почуття
форми і кольору, творчу уяву, асоціативну пам’ять, мислення; спонукати до
створення композиції, домальовуючи деталі — хвостик-черешок, листочок;
сприяти розвитку самостійності, охайності; виховувати цікавість до занять
з малювання, бажання малювати фарбами.
Попередня робота: спостереження в природі з асоціативним співвіднесенням
предмета і кольору (яблука — червоні, зелені, жовті); розглядання яблук;
ліплення яблук.
Матеріал: 1/2 аркуша паперу формату А4; гуашеві фарби; пензлик; баночки
з водою; серветки; підставки для пензлів.
Вихователь показує дітям кошик з фруктами.
Вихователь. Діти, погляньте, що я сьогодні знайшла у нас на ґанку.
— Хто нам приніс такий подарунок? (Осінь)
— А які дарунки ще людям приносить осінь? (Фрукти, овочі)
ОСІНЬ ТАКА МИЛА
Осінь така мила,
Осінь славна.
Осінь всім людям їсти несе:
Борщик у горщику,
Кашка у жменьці,
Скибка у пазусі,
Грушки у фартушку,
Осінь така мила,
Осінь славна.
(П. Тичина)
 Дидактична гра «Розкажи про фрукт»
— Розгляньте фрукти. Розкажіть про них.
Діти описують овочі (назва, форма, колір, смак).
— Відгадайте загадку про те, що ми будемо сьогодні малювати.
Кругле, солодке
На дереві в саду росте,
Корисне й соковите,
Людям здоров’я додає. (Яблуко)
— Візьміть собі з кошика яблуко, що вам подобається.
— Якого кольору у вас яблука?
— Якої форми яблуко? (Кругле)
— Намалюймо яблука на згадку про осінь і прикрасьмо малюнками групу.
111
— Ходімо до нашої художньої майстерні. Підготуймося до роботи.
 Хороводна гра «Наші ручки»
Діти стоять у колі, вихователь промовляє віршовані рядки, діти виконують
рухи відповідно до тексту.
Де ж, де ж ваші ручки?
Де ж, де ж ваші ручки? (Ідуть по колу.)
Ось танцюють наші ручки! (Піднімають руки вгору.)
Ось танцюють наші ручки! (Показують руками «ліхтарики».)
Де ж, де ж ваші ніжки?
Де ж, де ж ваші ніжки? (Ідуть по колу.)
Ось тупають наші ніжки!
Ось тупають наші ніжки! (Тупотять ніжками.)
Де ж, де ж наші дітки?
Де ж, де ж наші дітки? (Ідуть по колу.)
Ось бавляться наші дітки!
Ось бавляться наші дітки! (Стрибають, кружляють.)
— Розгляньте обладнання для малювання.
Що за баночки такі,
Не прості, а кольорові?
Варто тільки пензлик взяти,
Починаємо малювати.
Пензлем в баночці хлюпочемо,
Помалюємо, а потім
Сміло в воду пензлик вмочимо.
— Малювати слід на цих аркушах паперу.
Вихователь показує техніку малювання, звертає увагу на те, що спочатку
потрібно намалювати круг, а вже потім зафарбовувати коловими рухами, не ви-
ходячи за контур. Потрібно охайно набирати фарбу, зайву віджимати об край
палітри, вести пензлем тільки за ворсом. Показує, як слід промивати пензлик
після малювання фарбою.
тримайте папір, другою рукою з пензликом проводьте ворсом по паперу так,
щоб ворсинки рухалися за паличкою пензлика.
— Тепер дайте змогу пензлику погуляти з фарбою по аркушу паперу і вико-
нати наше завдання — намалювати кругле яблуко.
— Використовуйте фарбу для малювання яблука ту, колір якої вам більше
до вподоби, адже осінь нам дарує і червоні, і жовті, і зелені яблука. Після того
як намалюєте яблуко, можна домалювати хвостик — коротку тонку лінію ко-
ричневою фарбою і листочок — мазок пензлем зеленою фарбою.
віряє, чи правильно діти тримають пензлі, закріплює знання кольору фарби,
назву елементів зображення — хвостик, листочок.
Вихователь хвалить дітей за чудові намальовані яблука, за самостійність,
акуратність.
— Діти, ви молодці! Осінь вас пригощає яблуками.
112
ЗАНЯТТЯ 6
Тема. Червоні кетяги горобини
Мета: навчати дітей створювати в малюнку нескладну композицію з двох-
трьох елементів різної форми — ягідки, листя; учити поєднувати різні тех-
ніки виконання малюнка (у ритмічному малюванні мазків пензлем — листя,
крапки пальчиком — ягідки); формувати вміння передавати через малюнок
особливості осінньої пори — дозрілі ягідки горобини, жовтий та жовтогарячий
колір осіннього листя горобини; вправляти в техніці малювання гуашевими
фарбами; розвивати індивідуальні творчі здібності, відчуття кольору, форми
й композиції; виховувати цікавість до занять з малювання, до природи.
Попередня робота: спостереження за горобиною на прогулянках; розглядання
ягідок, листочків.
Матеріал: кетяг горобини (або малюнок); 1/2 аркуша паперу формату А4;
мольберт; зразок малюнка-композиції; гуаш червоного, жовтого та жовто-
гарячого кольору; серветки.
Вихователь демонструє дітям картину із зображенням горобини.
— Погляньте у віконце. Що це за красуня у червоному намисті?
— Так. Це наша горобина.
— З настанням осені змінюється все в природі.
— Ось і горобина одяглася у красивий осінній одяг, запаслася ягідками для
підгодовування пташок узимку. Залишимо собі на згадку картини красуні-го-
робини, намалюймо її щедрі красиві гілочки.

— Ходімо до нашої художньої майстерні. Сідайте на стільчики за столи.
— Підготуймо наші пальчики до роботи.
Раз два, три, чотири, п’ять —
Вийшли пальці погулять.
Оцей пальчик — найсильніший,
Він найбільший, найтовстіший.
Вказівний палець для того,
Щоб показувать відоме.
Палець цей середнім зветься,
Він найдовший, як ведеться.
Оцей палець безім’яний,
Вередливий, неслухняний.
Ось мізинчик, хоч маленький,
Проте вдалий і спритненький.
— Погляньте на зразок малюнку. Які кольори використані в зображенні го-
робини? (Червоний, жовтий, жовтогарячий)
— Розкажіть, що вам відомо про кольори. (Червоний — веселий, яскравий.
Жовтий — лагідний, теплий. Жовтогарячий — поєднує в собі яскравість і ве-
селість, лагідність і тепло.)
113
— Погляньте, як потрібно малювати листочки пензликом — прикласти пен-
злик усім ворсом — мазок-відбиток, ритмічно поряд декілька разів, щоб було
схоже на листочки горобини. Якого кольору листочки?
— Згадаймо, як користуватися фарбою за допомогою пальчиків, адже ягідки
горобини зручніше малювати пальчиком. Якого кольору ягідки горобини?
Правила малювання пальчиком: вмочувати пальчик у фарбу, потім ставити
відбиток на папері. Після завершення малювання витирати пальчик серветкою,
а після малювання йти мити руки з помічником вихователя до туалетної кімнати.
— Пригадайте, як правильно тримати пензлик пальчиками, умочувати у во-
дичку, у фарбу, промивати в баночці з водою, просушувати серветкою.
— Розгляньте папір. Слід малювати на цих аркушах паперу.
тримайте папір, другою рукою прикладайте пензлик усім ворсом до паперу —
мазок-листок.
— Тепер виконуйте завдання — намалюйте красиві листочки та кетяги ягід
горобини.
Вихователь показує індивідуально техніку малювання на своєму аркуші за
потреби. Звертає увагу на те, що спочатку потрібно малювати листочки, а вже
потім пальчиком — ягідки. Необхідно охайно набирати фарбу, зайву віджи-
мати об край палітри, вести пензлем тільки за ворсом. Показує, як слід проми-
вати пензлик після малювання фарбою.
Вихователь хвалить дітей за чудові намальовані малюнки, за самостійність,
акуратність. Формує виставку дитячих робіт.
— Молодці!
 Дидактична гра «З якої гілочки?»
Вихователь пропонує дітям до малюнків дерев — каштана, горобини, клена,
дуба, ялини — дібрати листочки та плоди.
Крапля раз, (стрибки на носочках, руки на поясі.)
Крапля два, (стрибки на носочках, руки на поясі.)
Дуже повільно спершу. (Чотири стрибки на носочках, руки на поясі.)
Ну а далі, далі, далі (Вісім стрибків на носках, руки на поясі.)
Всі швиденько повтікали. (Біг.)
Парасолі ми розкрили, (Розвести руки в сторони.)
Від дощу себе укрили. (Зімкнути руки над головою півколом.)
 Дидактична гра «Що у кошику?»
Вихователь пропонує дітям розглянути, що є в кошику.
— Що тут у мене в кошику? Тут жолуді, каштани, шишки, горіхи, горобина.
Це плоди — «діточки» з гілочок дерев. Розгляньмо їх! Це жолудь. Який він на
дотик? Він гладенький чи шершавий? Твердий чи м’який? Круглий чи ні? Що
у нього є? (Шапочка) Шапочка гладенька чи шершава? Якої форми шапочка?
Це каштан. Який він на дотик? Твердий чи м’який? Шершавий чи гладенький?
Який каштан за формою? Це горіх. Який горіх на дотик? Він шершавий чи гла-
денький? Горіх круглий чи ні? Шкаралупа горіха нібито поділена навпіл. Якщо
горіх розколоти, то в середині смачне ядро. Хто з вас любить їсти горіхи? А ще го-
ріхи полюбляють споживати білочки, птахи. А це горобина. Яка вона на дотик?
Горобина така сама тверда як горіх? Яка горобина за формою? Якого кольору го-
робина? Горобина маленька чи велика? Горобина дуже гірка, але коли настануть
морози, вона стане смачною. Тоді ягідки горобини споживатимуть птахи.
114
ЗАНЯТТЯ 7
Тема. Жук-сонечко
Мета: активізувати пізнавальну активність дітей у процесі спілкування з при-
родою; навчати дітей малювати фарбами; ознайомити з нетрадиційною тех-
нікою виконання — малювання патичком (ватяною паличкою); закріплювати
знання кольорів — червоний, чорний; розвивати відчуття кольору, форми;
формувати позитивне сприйняття навколишнього світу природи; розвивати
творчу уяву, асоціативну пам’ять, мислення; сприяти розвитку самостійності,
охайності; збагачувати індивідуальний художньо-естетичний досвід кожної
дитини; виховувати почуття радості від творчої роботи, бажання малювати.
Попередня робота: спостереження за живими комахами жучками-сонечками
на прогулянках; ознайомлення з віршем Н. Майстренко «Сонечко».
Матеріал: округлі паперові силуети жучків червоного кольору; мольберт;
зразок малюнка; гуаш чорного кольору; патички (ватяні палички); сер-
ветки.
Вихователь демонструє дітям іграшку жука-сонечка (або картину із зобра-
женням комахи).
СОНЕЧКО
Жучок маленький сонечко
Влетів через віконечко,
На крильцях червоненьких
Є цяточки чорненькі.
(Н. Майстренко)
— З настанням холодів жуки-сонечка ховаються у теплих нірках, шпари-
нах, навіть у людських оселях.
— Ось і у нас у групі з’явився гість — жучок. Але щось з ним не так? Ви по-
мітили? Він сумний, невеселий. (У нього немає друзів, він самотній.)
— Допоможемо жучку-сонечку, намалюймо йому друзів — жуків-сонечок.

— Розглянемо жучка. Якого кольору в жучка спинка?
— Що є на спинці?
— Якого кольору цяточки?
— Як жучки пересуваються?
— Де був жучок-сонечко?
— Звідки прилетів?
— Де взимку живуть жуки-сонечка?
— Послухайте вірш про жуків-сонечок.
ЖУК-СОНЕЧКО
Сів на віконечко
Жук — червоне сонечко,
Чеберяє лапками,
Спина в чорних крапках.
115
Так спішили «сонечка»
З мамою гуляти,
Що й забули свої чорні
Крапки повдягати.
Глянула на них матуся:
— Ой, лихо! Ой, лихо!
Вас без крапинок на спині
Не впізнають птахи нині.
Буду я діток прохати
Крапочки намалювати,
Бо інакше пташенята
Можуть вас усіх склювати.
(О. Греджук)
— Розглянемо обладнання для малювання.
— Сьогодні ми будемо малювати фарбою за допомогою патичків — ватяних
паличок.
Правила малювання патичком: умочувати патичок у фарбу, потім ста-
вити відбиток на папері. Після завершення малювання класти патичок на та-
рілочку.
Вихователь показує техніку малювання, звертає увагу на те, як потрібно
охайно набирати фарбу, зайву віджимати об край палітри, вести патичком
чорну лінію по контуру округлої форми жучка замикаючи її. Потім малювати
круглі п’ятна-цятки на спині жучка.
віряє, чи правильно діти тримають патичок, закріплює знання кольору фарби,
форму жучка, цяток-крапок.
Вихователь хвалить дітей за чудові створені малюнки, за самостійність,
— Жучки радіють, що вони стали справжніми, гарними — з чорними ця-
точками на спинах. І наш гість-жучок радіє, що у нього скільки з’явилося но-
вих друзів.
Діти приспівують кожне своєму жучку сонечку.
Повертайся, сонечко,
До синочка й донечки!
Вони вдома граються,
Тебе дожидаються!
(В. В’юнник)
116
ЗАНЯТТЯ 8
Тема. Нагодуємо птахів
Мета: активізувати пізнавальну активність дітей у процесі спілкування
з природою; навчати дітей малювати олівцями (фломастерами); закріплювати
знання про жовтий та коричневий кольори; вправляти у вмінні розміщувати
елементи малюнка по всій площині аркуша; розвивати відчуття кольору,
форми; формувати позитивне сприйняття навколишнього світу природи;
розвивати творчу уяву, асоціативну пам’ять, мислення; сприяти розвитку
самостійності, охайності; збагачувати індивідуальний художньо-естетич-
ний досвід кожної дитини; виховувати почуття радості від творчої роботи,
бажання малювати.
Попередня робота: спостереження за птахами під час прогулянки; розгля-
дання зерняток, якими живляться пташки; розглядання ілюстрацій із зобра-
женням свійських птахів; рухливі ігри («Курочка й курчатка», «Вийшла
курочка гуляти»).
Матеріал: 1/4 аркуша паперу формату А4 із зображенням пташки або курча-
ти; мольберт; зразок малюнка; олівці (фломастери) жовтого та коричневого
кольорів; іграшка курчатко.
Вихователь демонструє дітям іграшку курчатко.
Вихователь. Діти, погляньте, хто завітав до нас на гостину! Привітаймося
з курчатком. Добрий день, курчатко!
— Курчатко хоче з вами пограти у гру.
 Гра «Курчатка»
Усі діти — «курчатка», вихователь читає віршовані рядки, діти виконують
рухи, імітують повадки птахів — стрибають, кружляють, клюють.
Насадила бабусенька
Куряток громадку:
Ціпу-ціпу, ціпу-ціпу —
Вилізли курчатка.
(Діти присідають, повторюють разом «ціпу-ціпу», підводяться.)
Їх щодня гарненько
Бабця доглядала,
Тю-тю-тю, тю-тю-тю,
Їсти насипала.
(Діти стукають пальчиком по коліну, нібито дзьобають зернятка.)
Ой, радіє бабусенька,
Що ростуть курчатка,
Буде ж, буде в мене
Куряча громадка.
(Діти бігають урозтіч.)
Виросли моторні
І біленькі, й чорні:
Ко-ко-ко, ко-ко-ко,
Курочки проворні.
(Діти стають на носочки, піднімають руки вгору, показуючи,
які великі виросли.)
117
— Пташки ходять по землі. Що вони шукають? (Шукають їжу, зернятка.)
— Погляньте, які зернятка насипають пташкам узимку, коли вся земля
вкриється снігом і не видно буде зерняток.
Діти розглядають колір, форму зерняток.
— Намалюймо багато зерняток для всіх пташок: і свійських, і диких.

— Ходімо до нашої художньої майстерні. Сідайте на стільчики за столи.
 Пальчикова гра «Горобець»
Вихователь читає віршовані рядки, а діти виконують ігрові рухи пальчи-
ками згідно з текстом.
Горобець прискакав
На пружинках-ніжках
(Вказівний та середній пальці обох рук випрямлені та ритмічно стукають
по поверхні столу.)
І благально сказав:
«Дай поїсти трішки!»
(Повільно розправляють долоні перед собою.)
Насипаю мерщій
Різних я зерняток.
(Імітують пучками обох рук сипання зернят.)
Став горобчик малий
Весело дзьобати.
(Ритмічні рухи обох пучок по столу.)
— Розгляньмо обладнання до сьогоднішнього заняття.
— Ось наші олівці та фломастери.
— Якого вони кольору? (Жовтого, коричневого)
— Що вам відомо про олівець?
— Так. У олівця є носик, що вміє малювати. Одягнений він у дерев’яне плат-
тячко, а під ним є кольоровий грифель, захований у середині.
— Пам’ятайте! Слід обережно поводитися з олівцем. Якщо олівець упаде на
підлогу, в середині нього грифель розіб’ється, зламається, малювати ним буде
неможливо.
— Що вам відомо про фломастери? Вони різнокольорові, одягнені в пласт-
масові платтячка, а під ними — трубочки, наповнені різнокольоровими фар-
бами. Слід натискати обережно для красивих ліній. Якщо натискати сильно,
носики фломастерів зламаються і не будуть так красиво малювати. Фломастери
потрібно тримати біля визначеного місця, щоб не забруднити пальчики. У фло-
мастера слід відкривати ковпачок для малювання і закривати ковпачком після
малювання, бо його фарба у трубочці-ампулі може засохнути.
— Отже, малюємо для різних птахів гостинці — зернятка.
Вихователь показує дітям, як малювати округлу лінію, замикаючи її
в кільце, як зафарбовувати овал чи круг круговими рухами, не виходячи за
контур. Орієнтує дітей на творчість, самостійність, малювання зерняток різ-
ного кольору, форми по всьому аркушу паперу, активізує їх мовленнєве спіл-
кування, ініціативу.
118
ЗАНЯТТЯ 9
Тема. Парканчик для курчаток
Мета: розвивати пізнавальну активність дітей у процесі спілкування з при-
родою; навчати прийомів малювання пензликом прямих довгих та коротких
ліній; закріплювати вміння правильно тримати пензлик; закріплювати назви
кольорів; розвивати пізнавальну активність, бажання поєднувати процес ма-
лювання з грою; сприяти розвитку самостійності, охайності, зосередженості;
виховувати цікавість до занять з малювання, бажання малювати.
Попередня робота: спостереження під час прогулянок за пташками, за
огорожею дитячого садка, парканчиком на господарському подвір’ї, біля
городів; розглядання ілюстрацій (де є парканчик для свійських тварин
або птахів).
Матеріал: 1/2 аркуша паперу формату А4 для кожної дитини; пензлики;
фарба гуашева (за вибором дитини); баночки з водою; підставки для пензлів;
серветки.
Вихователь демонструє дітям іграшку курочку.
Вихователь. Діти, хто до нас сьогодні завітав?
— Так. Це курочка.
— Привітаймося з нею! Добрий день, курочко!
— Яку курочку називають квочкою?
— Так, курочку, у якої є дітки — курчатка, називають квочкою.
— Наша курочка хоче щось нам розповісти, послухайте.
БІЛА КВОЧКА-ЧУБАРОЧКА
Біла квочка-чубарочка
По двору ходила,
За собою малесеньких
Курчаток водила.
Ой, ви мої дрібні діти,
Та не розбігайтесь,
А як буде близько яструб,
До мене ховайтесь.
Ой, як яструба лихого
Угледіла квочка,
То до себе приквоктала
Усі курчаточка.
Як курчата позбігались
Під крила сховались
І з лихого яс трубонька
Хитренько сміялись.
— Де ходила квочка-чубарочка?
— Кого водила за собою?
— Від кого ховалися маленькі курчатка?
— Де сховалися курчатка?
119
II. Мотивація
— Намалюймо парканчик для курчаток — безпечне місце для прогулянок,
щоб вони не розбігалися, щоб мама-квочка їх не шукала, щоб жодні вороги їх
не дістали.
III. Продуктивна діяльність

— Діти, ходімо у нашу майстерню і підготуймося до зустрічі з предметами
художньої майстерні. Сідайте на стільчики за столи.
 Пальчикова гра «Горобець»
Вихователь читає віршовані рядки, а діти виконують ігрові рухи пальчи-
ками згідно з текстом.
Горобець прискакав
На пружинках-ніжках
(Вказівний та середній пальці обох рук випрямлені
і ритмічно стукають по поверхні столу.)
І благально сказав:
«Дай поїсти трішки!»
(Повільно розправляють долоні перед собою.)
Насипаю мерщій
Різних я зерняток,
(Імітують пучками обох рук сипання зернят.)
Став горобчик малий
Весело дзьобати.
(Ритмічні рухи обох пучок по столу.)
— Що знаходиться на столі? (Пензлик, фарба, папір, баночки з водою, сер-
ветки, підставки для пензликів)
— Так, тут є пензлик. Він любить зустрічатися зі своїми друзями й подо-
рожувати по паперу. Погляньте на папір. Який він? Покладіть руки на папір.
Ви відчуваєте, що він прохолодний, спокійний. Він мріє з вами потоваришу-
вати, чекає на зустріч зі своїми друзями — з водою, з пензликом. Візьміть ар-
куш паперу до рук, погладьте його, покладіть знову на стіл, підготуйте до зу-
стрічі з пензликом: ліву (праву) руку покладіть долонькою вниз на кут аркуша,
щоб він не рухався за пензликом. Ось вам, діти, друзі-пензлики, чарівні па-
лички художника. Виберіть собі один пензлик. Візьміть його трьома пальчи-
ками за дерев’яне платтячко біля металевого комірця. Пензлик вам уже розпо-
відав, як він був гілочкою дерева і хутром білочки. Погладьте ворсом пензлика
свої щічки. Це він у такий спосіб вітається з вами. А ваші аркуші паперу приві-
талися з пензликами?
— Погуляйте пензликом на аркуші паперу. Стежте, щоб ворсинки пензлика
рухалися обережно за паличкою пензлика не плутаючись.
— Діти, згадаймо правила малювання пензликом. (Див. заняття 4)
— Спочатку намалюймо дві довгі лінії зліва направо, спочатку — одну лі-
нію, трохи нижче — другу лінію. Потім зверху вниз будемо малювати короткі
лінії, від верхньої лінії до нижньої. Ось так намалюймо парканчик для наших
курчаток.
Вихователь під час малювання фарбою перевіряє, чи правильно діти кори-
стуються обладнанням на столі, пензликом, фарбою. Пояснює, що відстань між
дощечками парканчика повинна бути однаковою. Уточнює колір, довжину лі-
ній. Діти малюють під спокійний музичний супровід.
Вихователь обіграє малюнки дітей, формує виставку дитячих робіт —
з’єднує, утворивши один парканчик для всіх курчаток.
120
ЗАНЯТТЯ 10
Тема. Рушничок
Мета: розвивати вміння малюків милуватися предметами народного деко-
ративного мистецтва — рушниками, що прикрашають приміщення групи;
навчати відтворювати нескладні предмети (рушник), використовуючи
елементарні способи зображення на папері — вертикальні лінії та мазки
(накладання пензля ворсом догори), поєднуючи їх у візерунку; закріплюва-
ти вміння правильно користуватися пензлем, фарбами, водою, серветкою;
розвивати образне мислення, чуття гармонії кольору, бажання поєднувати
процес малювання з грою; збагачувати та посилювати враження від обра-
зотворчої діяльності поетичним словом і музикою; виховувати цікавість до
занять з малювання, бажання малювати.
Попередня робота: розглядання українського рушника, принесеного вихо-
вателем; розглядання ілюстрацій «Українські рушники».
Матеріал: аркуші паперу прямокутної форми (формат 10 × 30, для кожної
дитини); фарба двох кольорів; пензлики; баночки з водою; підставки для
пензликів; серветки.
Вихователь пропонує всім дітям утворити коло.
 Гра-привітання з імітацією рухів
Доброго ранку, добрий наш дім!
Доброго ранку діткам усім!
Доброго ранку сонечку ясному!
Вихователь. Що у мене? (Рушничок)
— Погляньте на нього, погладьте його долонькою.
— Наш рушничок білий чи чорний? (Білий)
— Він чистенький чи брудний? (Чистенький)
— Рушничок гладенький чи пухнастий? (Пухнастий)
— Він приємний на дотик чи ні? (Приємний)
— Рушничок шорсткий чи м’якенький? (М’якенький)
— Я приготувала нашим лялькам рушнички.
— Прикрасьмо їх візерунками.

— Діти, ходімо у нашу Художню майстерню і підготуймося до малювання.
 Гра-імпровізація «Погріємось»
Ніжки змерзли —
Погріли, потупотіли.
Ручки змерзли —
Потерли.
Вушка розім’яли.
Потім як зайчик пострибали.
Ой, як жарко стало!
121
(«Мити руки» — ритмічно потирати долоні, наче мити руки.)
Узяли духмяне мило,
Добре руки з ним помили.
(«Струшувати водичку з рук» — пальці стиснути в кулачок,
потім з силою випрямити їх, наче струшуючи водичку.)
Полетіли від води
Бризки з рук туди-сюди.
(«Витирати руки» — енергійні рухи імітують почергове витирання
кожної руки рушником.)
Рушничок я свій беру,
Швидко ручки обітру.
— Погляньте на рушнички, що я прикрасила візерунком — лініями, маз-
ками.
Вихователь показує прийоми малювання та їх послідовність.
— Спочатку наберіть на пензлик фарбу червоного кольору, поставте мазки
вздовж коротких сторін рушничка ліворуч та праворуч (притисніть пензлик
ворсом догори).
Промийте пензлик перед малюванням іншою фарбою, просушіть серветкою.
Наберіть на пензлик іншу фарбу.
Потім зверху вниз намалюйте короткі лінії.
— Якими кольорами фарб я малювала?
— Згадаймо правила малювання фарбами пензликом:
• спочатку змочимо пензлик водою, зайву воду віджимаємо об край баночки
з водою;
• однією рукою тримаємо папір, щоб він не рухався, а другою — малюємо;
• не слід залишати пензлика довго у воді, адже його ворс деформується і буде
незручно ним малювати;
• проводити пензликом по аркуші паперу слід легенько — «ворс біжить за па-
личкою», не натискувати, не терти;
• обов’язково після малювання однією фарбою, перед малюванням іншою,
слід промити пензлик у баночці з водою, просушити серветкою.
— Візьміть кожен собі паперовий рушничок і розмалюйте його.
Вихователь під час малювання підтримує дітей, їх творчі прояви, заохочує
до самостійності, власного самовираження, створює емоційне піднесення про-
цесу малювання, спонукає до мовленнєвого спілкування.
— Ляльки дякують малятам за яскраві кольорові рушники.
Вихователь хвалить роботи дітей, пропонує пограти в гру.
 Гра-імітація «Миємо рученята»
Кран з водою ми відкрили.
Узяли духмяне мило.
Ручки терли, ручки мили.
Потім мило положили.
Ручки вимиті струсили.
Рушничок м’який дістали
Чисті руки витирали.
Діти імітують процес миття рук і рухають кистями відповідно до змісту тек-
сту віршика.
122
ЗАНЯТТЯ 11
Тема. Листопад, листопад…
Мета: навчати дітей створювати образ осіннього явища природи — листо-
пад; формувати вміння зображувати листя мазком, накладанням пензля
всім ворсом; закріплювати знання кольорів — жовтий, червоний; навчати
створювати нові кольори шляхом змішування фарб; сприяти розвитку есте-
тичного смаку у передаванні різнобарвного листя, спостережливості, потребі
передавання вражень від побаченого; формувати позитивне сприйняття
навколишнього світу природи; спонукати до елементарних творчих проявів
і власного самовираження; виховувати інтерес до образотворчої діяльності,
Попередня робота: спостереження за осінніми явищами в природі — листопад
на прогулянках; дидактична гра «Збери букет із листя»; слухання віршів,
пісеньок про осінь.
Матеріал: 1/2 аркуша паперу формату А4 із зображенням стовбура дерева;
фарби — жовта, червона; пензлики; стаканчики з водою; підставки для пенз-
ликів; серветки; букет різнокольорового листя; магнітофонний запис музики
П. Чайковського «Пори року. Осінь».
Вихователь. Діти, послухайте вірш та виконайте дії, про які йдеться у ряд-
ках вірша.
Він вмикає аудіозапис твору П. Чайковського «Пори року. Осінь».
ОСІННІЙ КЛЕН
Знов золоті листочки клена
Летять на землю і на мене.
Такі тендітні та сумні,
Летять, кружляючи крилато,
І мов сліди качиних лапок
Лягають тихо на землі.
(А. Костецький)
— Діти, пам’ятаєте, як ми збирали на вулиці букети з осіннього листя?
Ми милувалися листопадом — кружлянням різнокольорового листя в небі над
землею.
 Гра «Знайди пари листочкам»
Жовта осінь тут ходила,
Різне листя розгубила.
(Знаходять два листочки одного кольору.)
Листячко кленове, різнокольорове.
(Піднімають руки з листочками через сторони вгору.)
Ми листочки позбирали, з ними весело пограли.
(Біжать у різні сторони з листочками.)
— Намалюймо «листопад», щоб узимку милуватися красою осені — різно-
кольоровими листочками на створених вами малюнках.
123
— Заходьте у Художню майстерню.
— Підготуймо наші пальчики до роботи!
— Пальчик, пальчик, де ти був?
— Я з цим братом в ліс ходив,
— Я з цим братом борщ варив,
— З цим я кашки скуштував,
— А з найбільшим — заспівав!
— Погляньте, що у нас приготовлено для малювання (аркуші паперу, пен-
злики, фарби, стаканчики з водою, підставки для пензликів, серветки)
— Чим ми будемо малювати? (Пензликами)
— Якого кольору є фарби? (Жовтого, червоного)
— Погляньте на мій малюнок осіннього листопаду. Щоб його намалювати,
слід узяти пензлик між трьома пальцями в тому місці, де металева частина пе-
реходить у дерев’яну. Не слід згинати пальці й стискати паличку.
— Спочатку набираю на пензлик фарбу червоного кольору, малюю листочки
червоного кольору — ставлю мазки, потім прикладаю пензлик до аркуша і від-
разу ж забираю, притискаючи пензлик ворсом догори.
— Промиваю пензлик перед малюванням жовтою фарбою, просушую сер-
веткою.
— Набираю на пензлик жовту фарбу, малюю листочки жовтого кольору —
ставлю мазки, потім прикладаю пензлик до аркуша і відразу ж забираю, при-
тискаючи пензлик ворсом догори.
— Тепер перетворююся на чарівника і створюю нову фарбу — жовтогарячу,
тобто до жовтої додаю червону.
— Якими кольорами фарб я малювала?
— Як можна створити жовтогарячий колір фарби?
— Візьміть до рук пензлики.
Згадаймо правила малювання фарбами пензликом:
• спочатку змочимо пензлик водою, зайву воду віджимаємо об край баночки
з водою;
• однією рукою тримаємо папір, щоб він не рухався, а другою — малюємо
• не слід залишати пензлика довго у воді, бо його ворс деформується і буде не-
зручно ним малювати;
• ставте мазки, накладаючи пензлик на аркуша і відразу ж забирайте (при-
тискайте пензлик ворсом догори);
• обов’язково після малювання однією фарбою перед малюванням іншою,
слід промити пензлик у баночці з водою, просушити серветкою.
— Візьміть свої аркуші для малювання і намалюйте свої осінні листочки,
що злітають з дерева, — листопад.
до самостійності, власного самовираження, створює емоційне піднесення про-
цесу малювання, спонукає до мовленнєвого спілкування.
Розглядання створених малюнків. Вихователь хвалить дітей за чудові ство-
рені малюнки, за самостійність, акуратність. Формує виставку з окремих робіт
в одну «Листопад у нас у саду».
124
ЗАНЯТТЯ 12
Тема. Дощик
Мета: навчати дітей малювати олівцем округлі форми — дощові хмари, штри-
хами, довгими і короткими лініями — краплі та струмені дощу, правильно
тримаючи олівець; закріплювати знання кольору — синій; розвивати спосте-
режливість, потребу переданні вражень від побаченого; формувати позитивне
сприйняття навколишнього світу природи; розвивати творчу уяву, асоціативну
пам’ять, мислення; сприяти розвитку самостійності, зосередженості, охай-
ності; виховувати інтерес до образотворчої діяльності, бажання малювати.
Попередня робота: спостереження за осінніми явищами в природі (часто до-
щить, дмуть холодні вітри) на прогулянках; слухання віршів, пісеньок про
дощ; рухлива гра «Сонечко і дощик».
Матеріал: 1/2 аркуша паперу формату А4 з контурним зображенням хмарин-
ки; олівці синього кольору; парасолька; запис на електронних носіях — шуму
дощу.
Вихователь. Діти, послухаймо аудіозапис.
Вихователь вмикає аудіозапис звуків дощу.
— Що це? (Дощ)
— Що нам відомо про дощ? (Це краплі води, що падають із хмар.)
— Покажемо, як дощить.
 Психогімнастика «Дощик»
Перша крапелька упала — крап,
(Показують пальчиками траєкторію її руху.)
А за нею друга — крап.
Ми на небо подивились (Дивляться вгору.)
І всі інші не спізнились.
Намочили личка нам,
(Витирають обличчя.)
Ми їх витирали,
І взуття — дивіться —
(Показують ручками вниз.)
Дуже мокрим стало.
Плечиками дружно поведем,
І всі крапельки стряхнем. (Рухають плечима.)
Від дощу ми втечемо,
Під кущиком посидимо. (Присідають.)
ЧОРНА ХМАРА
Чорна хмара, мов примара,
Затулила небо синє.
Грім гуркоче із-за хмари,
Почалася злива сильна.
(Н. Курганова)
— Намалюймо дощику у подарунок його портрет.
125
— Ходімо до нашої Художньої майстерні.
— Пальчик, пальчик, де ти був?
— Я з цим братом в ліс ходив,
— Я з цим братом борщ варив,
— З цим я кашки скуштував,
— А з найбільшим — заспівав!
— Що у нас приготовлено на столах для малювання? (Олівці)
— Якого кольору наші олівці?
— Так. Ось сині олівці.
— Що вам відомо про олівець?
— Так. У олівця є носик, що вміє малювати. Одягнений він у дерев’яне плат-
тячко, а під ним є тендітне, ніжне сердечко, що може розсипатися від сильного
натискання.
— Намалюйте хмаринки різної величини округлої форми, довгі та короткі
штрихи — каплі й струмені дощу синім олівцем під ритмічний супровід звуків
«пісеньки дощу».
— Покажіть у повітрі, як ви будете малювати олівцем хмарки, падання до-
щових капель та струменів.
— Чи всі правильно тримають олівці?
— Починаємо малювати на папері.
Під спокійний музичний супровід діти малюють олівцями хмаринки, довгі
та короткі лінії дощу, вихователь малює їм обличчя.
Крапельки дощу
Впали на траву.
Крап-крап-крап, краплинки,
Дощові сльозинки.
(Розкривають одну долоньку руки,
пальцями другої руки стукають по ній,
як крапельки дощу.)
На долоньки малюки
Ловлять мокрі крапельки.
Крап-крап-крап, краплинки,
Дощові сльозинки.
(Розкривають іншу долоньку руки,
пальцями другої руки стукають по ній,
як крапельки дощу.)
Розглядання створених малюнків. Формування виставки дитячих робіт.
акуратність. Пропонує стати дітям повести хоровод. Вихователь співає віршик-
закличку «Іди, іди, дощику!», а діти ходять по колу в хороводі, приспівуючи
разом з вихователем.
Іди, іди, дощику,
Іди, іди, дощику,
Зварю тобі борщику
У зеленім горщику.
Цебром, цебром, дійницею
Над нашою пашницею.
126
ЗАНЯТТЯ 13
Тема. Стає білим все навколо
Мета: формувати вміння дітей через малюнок передавати характерні риси
зими; поглиблювати знання малюків про явища природи — снігопад; ознайо-
мити дітей з білою фарбою; навчати прийомів малювання патичком (гігієнічна
паличка); розвивати пізнавальну активність, бажання поєднувати процес ма-
лювання з грою; сприяти розвитку самостійності, охайності, зосередженості;
виховувати цікавість до занять з малювання, бажання малювати.
Попередня робота: спостереження під час прогулянок за погодою, за снігом,
за снігопадом; ігри зі снігом; розглядання сюжетних картин «Прийшла зима».
Матеріал: 1/2 аркуша паперу формату А4, тонованого світло-синім кольором
(для кожної дитини); біла фарба; патички; серветки.
Вихователь пропонує визирнути у вікно і читає вірш-загадку.
Білі мухи налетіли.
Все подвір’я стало білим.
Не злічити білих мух,
Що летять неначе пух. (Сніжинки)
Вихователь показує дітям паперові сніжинки.
— Малята, що це до нас залетіло?
— Які вони? (Вони білі, легкі, гарні, мереживні, не схожі одна на одну.)
— Вам подобаються сніжинки?
— Візьміть собі сніжинки та подмухайте на них.
— Перетворимося на сніжинки.
— Падає ніжний, пухнастий сніжок. Ми — сніжинки, що летять і кружля-
ють у повітрі. Нам легко, радісно, весело. Подуває вітерець, немов грає ніжна,
загадкова музика. Ми танцюємо. Вдих на повні груди, нас переповнює ра-
дість — видих. Хочеться літати, бути невагомими, радіти!
— Діти, ви бачите, як зима змінила все довкола?
— Якого кольору стало все навколо?
— Це зима подарувала нам білий колір.
ПЕРШИЙ СНІГ
Білі метелики,
Ніжні метелики
З неба летять.
Білим метеликам
Ніде сідать.
Поле з ярочками,
Луки з гайочками,
Хутір з селом —
Все ними вкрилося,
Все застелилося
Білим рядном.
Білі метелики,
Ніжні метелики
Впали й лежать.
127
Білим метеликам
Вже не літають.
(П. Савченко)
— Зима приготувала нам білу фарбу у художній майстерні.
— Хочете нею зобразити сніг, сніжинки, снігопад?

— Діти, ходімо у нашу Художню майстерню.
Наші пальчики маленькі —
І рівненькі, і гарненькі.
Можемо із пальчиків
Ми зробити зайчика.
Зайчик вушками пряде,
По сніжку гуляти йде!
Спочатку діти показують пальчики, а потім, стиснувши пальці обох рук
у кулачки, виставляють вказівні та середні пальчики, на передостанньому ря-
дочку ворушать пальчиками вгорі, і на останній — «ідуть» ними по столу.
— Назвіть обладнання для заняття на столах.
— Що ви можете сказати про фарбу? Яка вона? (Біла, сніжна, білосніжна,
холодна, мовчазна, урочиста, світла, сліпуча, мовчазна, спокійна)
— Намалюймо білою фарбою патичками сніг, сніжинки.
— Згадаймо правила малювання фарбами патичком: вмочувати патичок
у білу фарбу, потім ставити відбиток-цяточку (летить сніжинка, сніг) або про-
водити патичком лінії (сніг лежить на землі) на папері.
до малювання, створює емоційне піднесення процесу малювання, спонукає до
мовленнєвого спілкування.
 Фізкультхвилинка «Ми сніжинки»
Вихователь читає віршовані рядки. Діти виконують рухи відповідно до
змісту вірша.
Ми — сніжинки, ми — пушинки,
Ми спускаємось з хмаринки,
Ми білесенькі, малі,
Летимо аж до землі.
Ми кружляємо у танці,
Сніг іде сьогодні вранці,
Бо прийшла до нас сама
Снігова пора — зима.
Вихователь обіграє малюнки дітей, формує виставку дитячих робіт, хва-
лить дітей за чудові створені малюнки, за самостійність, акуратність.
На доріжку, на лужок
Падають сніжинки —
Білесенькі пушинки.
На дворі білим-біло —
Багато снігу намело!
128
ЗАНЯТТЯ 14
Тема. Засніжені дерева
Мета: збагачувати знання малюків про навколишній світ природи — взимку
всі дерева без листя, зелені лише ялини і сосни; сніг укриває все навколо;
учити дітей передавати в малюнках враження від побаченого — зимові явища
в природі, зокрема засніжені дерева; навчати прийомів малювання предметів
(дерев) пензлем, зокрема прямі та хвилясті, довгі й короткі лінії; закріплю-
вати назву фарби (біла, зелена, коричнева), правильно тримати пензлик,
користуватися різними кольорами фарб, водою, серветкою; розвивати пізна-
вальну активність, бажання поєднувати процес малювання з грою; сприяти
розвитку самостійності, охайності, зосередженості; виховувати цікавість до
занять з малювання, бажання малювати.
Попередня робота: спостереження під час прогулянок за красою засніженої
природи, засніжених дерев (сніг на гілках дерев, на землі); розглядання ілю-
страцій у книгах; читання творів художньої літератури про зиму, снігопад.
Матеріал: сюжетна картина «Засніжені дерева»; аркуші паперу формату А4,
затоновані в сіро-блакитний колір; фарби — біла, коричнева, зелена; пенз-
лики; баночки з водою; підставки для пензликів; серветки.
Вихователь. Діти, визирніть у вікно. Сніг, мов ковдрою, накрив усе на-
вкруги.
— Послухайте віршик.
З НЕБА ПАДАЮТЬ СНІЖИНКИ
З неба падають сніжинки
На дерева, на будинки,
На майдани, на садки,
На ялинки, на дубки.
Закрутилися сніжинки,
Як веселі комашинки,
Наче зграї білих мух,
Як м’який холодний пух.
Біле-біле все навколо,
Ясне чисте, як ніколи!
Мов пухнаста ковдра, ліг
Скрізь на землю білий сніг.
(Н. Забіла)
— Діти, вам подобається зима?
— Розкажіть, що таке зима.
— Розкажіть мені про дерева. Як вони виглядають зараз? (Чорні, коричневі,
голі, без листя)
— Зараз всі дерева темні. А яке дерево на них не схоже? (Ялинка)
— Так, ялинка. Розкажіть про ялинку. (Вона залишається зеленою навіть
узимку, у неї замість листочків зелені голочки.)
— Діти, а вам відомо, чому зиму називають білою? (Узимку все вкрите сні-
гом.)
— Так, нині білим снігом укриті стежки і дерева, луки й поля, парки, ліси,
алеї.
129
Вихователь читає вірш-загадку.
Білі мухи налетіли
Все подвір’я стало білим.
Не злічити білих мух,
Що летять неначе пух. (Сніжинки)
— Діти, ви бачите, як зима змінила все навкруги?
— Якого кольору стало все навколо?
— Це зима подарувала нам білий колір.
— На згадку про зиму намалюймо засніжені дерева.

Наші пальчики маленькі —
І рівненькі, і гарненькі.
Можемо із пальчиків
Ми зробити зайчика.
Зайчик вушками пряде,
По сніжку гуляти йде!
Спочатку діти показують пальчики, а потім, стиснувши пальці обох рук
у кулачки, виставляють вказівні та середні пальчики, на передостанньому ря-
дочку ворушать пальчиками вгорі, і на останній — «ідуть» ними по столу.
— Погляньте на картину «Зима в лісі».
— Погляньте, як я буду малювати картину. Я хочу намалювати багато де-
рев, щоб можна було сказати, що це ліс.
Вихователь малює дерева.
— Але щось мій малюнок не схожий на зимовий ліс. Чого бракує?
— Що ще потрібно домалювати? (Сніг)
— Сніг ви намалюєте самі.
— Де ви будете малювати сніг? (На гілках дерев, на землі)
— Скрізь дерева стоять у зимовому вбранні, земля вкрита білим снігом, сніг
іде.
— Погляньте на білу фарбу, розкажіть про неї. Яка вона? (Біла, сніжна, бі-
лосніжна, холодна, мовчазна, урочиста, світла, сліпуча, спокійна)
— Згадаймо правила малювання пензликом. (Див. заняття 4)
— Візьміть аркуші для малювання і намалюйте засніжені дерева.
Вихователь під час малювання фарбою перевіряє, чи правильно діти трима-
ють пензлі, чи акуратно набирають фарбу, стежить, щоб пензлик не був сухим,
чи промивають належним чином пензлик після кожної фарби.
Вихователь біля великого аркуша паперу хвалить дітей за чудово створені
ними картини «Засніжені дерева», а також за самостійність, акуратність.
130
ЗАНЯТТЯ 15
Тема. Колобок котиться доріжкою
Мета: учити дітей створювати сюжетну композицію до казки «Колобок» —
зображувати головного персонажа казки Колобка в дії (Колобок котиться
по доріжці); формувати вміння композиційно правильно розміщувати
зображення на аркуші паперу; продовжувати навчати прийомів малювання
пензлем округлих та прямих горизонтальних ліній; закріплювати вміння
правильно тримати пензлик, користуватися декількома фарбами, водою,
серветкою; розвивати творчу уяву у створенні сюжетних композицій, бажан-
ня поєднувати процес малювання з грою; сприяти розвитку самостійності,
охайності, зосередженості; виховувати цікавість до занять із малювання,
Попередня робота: читання казки «Колобок»; розглядання ілюстрацій до
казки.
Матеріал: 1/2 аркуша паперу формату А4, розрізаного по довжині; іграшка
Колобок; фарба жовтого та зеленого кольору; пензлики; баночки з водою;
підставки для пензликів; серветки.
Вихователь. Діти, відгадайте, що за гість завітав до нас сьогодні.
На сметані замісили,
На вікні охолодили,
Круглий бік, скок-скок —
Прикотився… (Колобок).
— Хто завітав до нас на гостину? (Колобок)
— З якої він казочки? («Колобок»)
— Розкажіть за цими ілюстраціями до казки, що з ним трапилося.
— Що було спочатку? А потім?
— Кого першим зустрів Колобок? другим?
— Яку пісеньку співав Колобок? Заспіваймо разом!
Я по засіку метений,
Я на яйцях спечений,
Я від баби втік,
Я від діда втік,
То й від тебе втечу!
— Що трапилося з Колобком наприкінці казки?
— Чи правильно вчинив Колобок, коли сам побіг гуляти в ліс?
ПУСТУНЕЦЬ-КОЛОБОК
Пустунець-Колобок
Дзвінко пісеньку співає.
Їсти хочуть зайчик, вовк,
Ведмідь пащу розкриває.
Пісеньку почули —
Про голод забули.
Тільки лисонька руденька
Колобка не пожаліла,
Певне, хитрая лисичка
Слухати пісні не вміла.
131
Знов горить вогонь в печі.
Бабо! Колобка спечи!
(В. Шипунова)
— Разом з Колобком проведімо фізкультхвилинку.
КОЛОБОК
У країні казочок
Жив веселий Колобок.
Разом з ним усі звірятка
Вирушали на зарядку.
Похитали головою,
Раз притупали ногою,
Руки вгору піднесли,
Трішки ними потрясли,
Нахилились вліво, вправо,
Та цього іще замало.
Раз присіли, піднялись.
Головою похитали,
Працювати зразу стали.
— Намалюймо Колобка, який котиться по доріжці.

Їде білка своїм возом,
Каже: «Я підвезти можу —
Лисичку-сестричку,
Горобчика, синичку,
Ведмедя товстоп’ятого,
Ще й зайчика вухатого».
— Що знаходиться на столі? (Пензлики, фарби, папір, баночки з водою, сер-
ветки, підставки для пензликів)
— Сьогодні ми будемо малювати пензликом. Пензлик любить зустрічатися
зі своїми друзями-фарбами й подорожувати по паперу.
— Згадаймо правила малювання пензликом. (Див. заняття 4)
— Я змочую пензлик водою, віджимаю зайву водичку об край баночки з во-
дою, набираю зелену фарбу — і малюю довгу звивисту доріжку. Після малю-
вання зеленою фарбою перед малюванням іншою — жовтою, я промиваю пен-
злик у баночці з водою, просушую серветкою. Набираю жовту фарбу, адже те-
пер по цій зеленій доріжці покотиться Колобок — малюю жовтою фарбою
округлу лінію, з’єдную початок і кінець, зафарбовую круглу форму. Ось і утво-
рився круглий Колобок.
Вихователь під час малювання фарбою перевіряє, чи правильно діти трима-
ють пензлі, чи правильно користуються обладнанням на столі. Допомагає їм за
потреби.
Вихователь обіграє малюнки дітей, формує виставку дитячих робіт, оцінює
не тільки виразність зображення, а й володіння технікою малювання.
132
ЗАНЯТТЯ 16
Тема. Рукавичка
Тема: стимулювати у дітей розвиток сприйняття; закріплювати знання
основних кольорів (червоний та жовтий); учити дітей нетрадиційного способу
малювання — штампування; формувати вміння прикрашати «рукавичку»,
розміщуючи візерунок по всій площині; розвивати моторику рук; розвивати
вміння долучатися до ігрової ситуації; виховувати вміння слухати пояснення
вихователя, правильно відтворювати запропоновані дії.
Попередня робота: читання казки «Рукавичка»; розглядання ілюстрацій до
казки, дитячих рукавичок та візерунків на них.
Матеріал: штампи з поролону (або картоплі) у формі трикутників та кругів;
фарба жовтого та червоного кольорів; паперові форми рукавичок; серветки.
Вихователь. Діти, сьогодні до нас завітала лялька Марічка. Привітаймося
з нею.
Усі діти промовляють привітання до Марічки.
— Доброго ранку! — всіх ми вітаємо!
Доброго ранку друзям бажаємо!
— Доброго ранку, Марічко!
Доброго ранку, дітям усім!
— Діти, наша лялька Марічка сьогодні на прогулянці згубила рукавичку,
вона засмучена.
РУКАВИЧКА
По ялинку внучка з дідом
Йшли по лісі навмання.
А за ними бігло слідом
Довговухе цуценя.
Задивилась, мабуть, внучка
На ялинку, на сосну
І зронила якось з ручки
Рукавичку хутряну.
(Н. Забіла)
— Куди ходила Марічка з дідусем?
— Хто за ними біг слідом? (Довговухе маленьке цуценя)
— Що трапилося з онучкою? (Задивилася на ялинки, загубила рукавичку.)
— Яку казку вам відомо про загублену рукавичку? («Рукавичка»)
— Намалюймо гарні рукавички, щоб наша лялька Марічка не засмучува-
лася.

— Ходімо до нашої Художньої майстерні.
— Сідаємо на стільчики за столи.
— Підготуймо пальчики до роботи.
133
ЗАЙЧИК
На землі сніжок лежить.
(Плавні рухи руками, розвести їх у сторони.)
Зайчик по сніжку біжить.
(Пальчикова фігурка «зайчик».)
Мерзнуть вушка,
(Згинати й розгинати пальці — «вушка».)
Мерзнуть лапки,
(Ворушити всіма пальцями, згинаючи і розгинаючи їх.)
Бо без валянців
(Утворити немовби дві «мисочки» долонями.)
Та шапки. Ой!
(Двома долонями зобразити над головою шапку: однойменні пальці обох рук
торкаються один одного; розводячи лікті, розвести притиснуті пальці,
округлити фігуру й піднести над головою.)
— Погляньте на рукавички, що я вам підготувала.
— Як вони прикрашені? (Візерунками, геометричними фігурами, кругами,
трикутниками)
— Сьогодні ми будемо малювати незвичними для вас інструментами —
штампами, що на папері залишають відбитки певної форми.
— Слід узяти штамп, злегка вмочити його у фарбу і швидко прикласти до
аркуша паперу, де ви розміщуєте візерунок, там залишиться відбиток круга або
трикутника.
— Зверніть увагу, щоб візерунок був гарним, необхідно чергувати форму,
колір: один ряд — штампи з трикутників червоного кольору чергується із ря-
дом жовтих кружечків.
Вихователь під час малювання фарбою перевіряє, чи правильно діти кори-
стуються обладнанням. Допомагає дітям за потреби.
Вихователь обіграє малюнки дітей, формує виставку дитячих робіт, оцінює
не тільки виразність зображення, а й володіння технікою малювання.
— Лялька Марічка дякує за гарні рукавички
— А тепер проведімо фізкультхвилинку.
КОЛОБОК
У країні казочок
Жив веселий Колобок.
Разом з ним усі звірятка
Вирушали на зарядку.
Похитали головою,
Раз притупали ногою,
Руки вгору піднесли,
Трішки ними потрясли,
Нахилились вліво, вправо,
Та цього іще замало.
Раз присіли, піднялись.
Головою похитали,
Працювати зразу стали.
134
ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК (ЛІПЛЕННЯ)

ЗАНЯТТЯ 1
Тема. Мій веселий м’яч
Мета: залучати малюків до мистецтва; учити бачити красу навколишнього
світу; навчати відтворювати образи навколишнього світу та форму предметів
в образотворчій діяльності — ліпленні; учити передавати форму в ліпленні,
ліпити предмети простої форми (кульки) за допомогою дій — відривання,
скочування, відтворюючи форму предметів та образів довкілля; закріплювати
знання назв матеріалу (пластилін) та обладнання, використаних на занятті;
розвивати вміння виділяти форму, розмір, колір, просторове відношення
предметів, створювати найпростіші композиції; формувати розуміння ігро-
вих завдань дорослого та володіння способами їх розв’язання; збагачувати та
посилювати враження дітей від образотворчої діяльності поетичним словом
і музикою; стимулювати до створення виразного образу, супроводжуючи його
відповідними рухами та висловлюваннями; виховувати дбайливе ставлення
до матеріалів та інструментів, до виробів, створених власноруч.
Попередня робота: ознайомлення з іграшками; рухливі ігри з м’ячем.
Матеріал: пластилін (червоний, синій, жовтий, зелений); дощечки (кле-
йонки); серветки.
Вихователь показує дітям коробку з різнокольоровими м’ячиками і розпо-
відає, що дітям надійшла посилка.
Вихователь пропонує відгадати загадку.
Хто проскаче без упину
День і ночі половину,
І при цьому ані трішки
Не натомить власні ніжки?
Хто ж це так, малята, скаче?
Відгадали? Звісно —… (м’ячик)!
(К. Гнатенко)
Вихователь дістає з коробки один м’ячик.
— Так малята, це м’ячик.
— Скільки тут м’ячиків?
— Так, він тут не один, їх багато. Розгляньмо їх усі та назвемо їх кольори.
— М’ячик якого кольору? (Зеленого)
Діти називають кольори всіх м’ячиків (зелений, синій, жовтий, червоний).
 Рухлива гра «Веселі м’ячики»
Вихователь пропонує дітям пограти у гру.
— Діти, тепер ви перетворилися на м’ячики. (Кожній дитині вихователь
надягає наголівник з м’ячиком певного кольору (жовтого, зеленого, синього,
червоного).)
— Маєте якнайшвидше утворити коло з м’ячиками одного кольору.
За командою «Сині м’ячики зберіться!» — вам необхідно взятися за руки
та утворити коло. Будьте уважними, стежте, щоб у ваше коло не потрапили
м’ячики іншого кольору.
135
Вихователь заносить у групу іграшкового котика.
— Малята, хто до нас завітав на гостину! Це — котик Мурчик. Тільки чо-
мусь він дуже сумний. Що у нього сталося?
— Котик Мурчик каже, що загубив улюблений м’ячик, з яким він бавиться
щодня.
— Діти, як же ми можемо допомогти котику Мурчику?
— Правильно, діти, ми зліпимо котику нові гарні м’ячики.

 Дослідження тенісного м’яча
Вихователь пропонує кожній дитині по черзі взяти до рук маленький м’я-
чик для настільного тенісу і покатати його у долоньках. Показує спосіб круго-
вого розкачування обома долоньками. Уточнює та контролює положення рук
дітей.
Вихователь нагадує про роботу з пластиліном.
— У художній майстерні на нас чекає пластилін.
— Працюючи з пластиліном, нам слід дотримувати такі правила: підко-
чувати рукава, працювати на дощечці (або клейонці), не розкидати шматочки
пластиліну, мити руки після ліплення.
 Пальчикова гра «М’яч»
Вихователь промовляє віршовані рядки і показує імітаційні ігрові рухи
пальчиками та долоньками.
Мій м’яч такий чудовий —
(Діти сплескують у долоні декілька разів.)
Різнокольоровий.
(Пальці стискають пальці у кулачок і розтискають.)
Він кругленький і прудкий,
(Показують «м’ячик», заокруглюючи долоні.)
З ним і я стаю швидкий!
(Імітують біг двома пальчиками по другій долоні або столу.)
— Візьміть собі той шматочок пластиліну, що подобається.
— Пограйте з ним: потримайте в теплих долоньках, зігрійте його. Розми-
найте пластилін пальцями, здавлюйте в різних напрямках, змінюючи його
форму.
Діти грають пластиліном під спокійний музичний супровід. За потреби ви-
хователь може брати руки дитини і виконувати дії з пластиліном її руками, ко-
ментуючи рухи.
— Діти, від цілого великого шматочка пластиліну слід скачувати кульки,
якими потім слід прикрасити м’ячики за допомогою маленьких цяток. Для
цього необхідно відщипувати маленькі шматочки від великого шматочку пла-
стиліну і прикріплювати їх до м’ячика.
Вихователь стежить, щоб діти не квапилися, не губили пластилін. Можна
запропонувати готові кульки деяким дітям, підготовлених заздалегідь. Вихо-
ватель заохочує дітей до самостійних дій, підбадьорює їх, стимулює мовленнєве
спілкування під час роботи.
— Ось, які гарні м’ячики маємо для котика Мурчика.
Вихователь організовує виставку робіт «Веселі м’ячики для котика Мур-
чика». Котик Мурчик розглядає м’ячики та дякує дітям за такі гарні іграшки.
136
ЗАНЯТТЯ 2
Тема. Бублики для друзів
Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з пластичним матеріалом для
ліплення — солоним тістом; учити передавати форму предмета в ліпленні
(ліпити предмети простої форми (бублики) за допомогою дій — розкочу-
вання шматочка тіста в долоньках в паличку тоненьку для маленького
бублика, товсту — для великих бубликів та зліплюючи її краї, пере-
творюючи паличку на кільце бублика); закріплювати розуміння понять
(«великий», «маленький», «один», «багато»); розвивати здатність у ді-
тей утілювати сюжетно-ігровий задум — бачити в шматочку тіста образ
майбутніх виробів; формувати знання про правила етикету, поведінки
в гостях; збагачувати та посилювати враження дітей від образотворчої
діяльності поетичним словом і музикою; стимулювати до створення ви-
разного образу, супроводжуючи його відповідними рухами та висловлю-
ваннями; виховувати дбайливе ставлення до матеріалів та інструментів,
до виробів, створених власноруч.
Попередня робота: розглядання хлібобулочних виробів (або ілюстрацій).
Матеріал: іграшковий посуд; ілюстрації хлібобулочних виробів; іграшкова
піч з духовою шафою; іграшки звірята; бублик і бубличок (з борошна); солоне
тісто; дощечки; серветки.
Вихователь запрошує дітей поїхати потягом до лісу.
— Малята, нам сьогодні з лісу надійшов лист. Родина ведмедиків запросила
нас на гостину. На чому ми можемо туди поїхати?
— Так, малята, ми можемо поїхати машиною, автобусом, потягом. Поїдемо
саме потягом. Для цього нам потрібно вишикуватися одне за одним, покласти
руки на плечі. Поїхали!
Діти з вихователем під музику «їдуть» групою.
— Ось ми приїхали! Постукаємо у двері.
Діти стукають декілька разів.
— Ніхто не відчиняє. А де ж це ведмедики? Можливо, пішли за чимось смач-
неньким? Діти, а чи можна заходити до хати, коли немає господарів? Потрібно
почекати.
Чути тупотіння за дверима. Вихователь підходить до дверей і бере до рук
ведмедика.
— Діти, це — ведмедик Михайлик. Привітаймося! Доброго ранку! Що ти ка-
жеш?
Вихователь прислухається до ведмедика.
— Діти, Михайлик каже, що в усіх магазинах закінчилися бублики, якими
родина ведмедиків любить пригощати своїх гостей. Як діяти? Спочатку схо-
димо до крамниці з Михайликом.
Діти разом із вихователем ідуть до куточка, обладнаного під крамницю, на
поличках — зображення або муляжі хлібобулочних виробів.
— Діти, Михайлику, погляньте, скільки всього тут смачного! Назвіть, що
продається у крамниці. (Калачі, пиріжки, булочки, рогалики, кекси, хліб, торт)
Багатий вибір у цьому крамниці, проте бубликів немає.
137
— Діти, поки мама і тато Михайлика шукають бублики, ми їх зліпимо і на-
криємо на стіл. Їм це напевне сподобається.

— З чого можна зліпити бублики? Сьогодні маємо тісто, з якого можна злі-
пити різні речі. Для роботи з тістом нам слід знати та виконувати правила: під-
котити рукава, працювати на дощечці (або клейонці), не розкидати шматочки
тіста, не можна його їсти — воно солоне, замішане спеціально для ліплення,
мити руки після ліплення. Підготуймо наші пальчики до роботи.
 Пальчикова гра «Пиріжки»
Пиріжки я всім печу,
(«Ліплять пиріжки».)
Щоб наїлись досхочу.
(Погладжують животики.)
Маком зверху потрушу,
(«Сиплять мак».)
В піч гарячу посаджу.
(«Садять у піч».)
— Молодці діти, а тепер візьміть собі той шматочок тіста, щой подобається
найбільше. Пограйте з тістом: потримайте його в долоньках, розімніть.
Тісто я гарненько мну,
Розкачаю і зверну.
Бубликів всім накручу,
Бубликів всім напечу.
— Ми розділимо шматок тіста на два шматочки — великий і маленький. На-
ліпимо великих і маленьких бубликів. Великих — для мами і тата ведмедика,
а маленьких — для нас та для ведмежати. Візьміть великий шматок тіста для
великого бублика, менший — для маленького бубличка. Скачайте у долоньках
паличку з тіста і зліпіть її краї — матимете бублик.
Діти ліплять під спокійний музичний супровід. За потреби вихователь може
брати руки дитини і виконувати дії з тістом її руками, коментуючи рухи. Вихо-
ватель стежить, щоб діти не квапилися, не губили тісто, розкочували тісто між
долоньками, зліплювати краї. Наприкінці вихователь заохочує дітей до само-
стійних дій, підбадьорює їх, стимулює мовленнєве спілкування під час роботи.
Після того як діти зліпили бублики, вихователь пропонує їх прикрасити ма-
ком, манкою, проткнути пластиковою виделкою або зубочистками.
— Молодці діти, гарні зліпили бублики! А тепер поставимо наші бублики
в піч.
Вихователь виймає з духовки бублики.
— Як смачно пахнуть!
Вихователь нюхає бублики, приносить іграшки ведмедиків — тата і мами.
Діти разом з вихователем сервірують стіл для чаювання. Для ведмедика-
тата велика чашка, велике блюдце, великий бублик. Для Михайлика — ма-
ленька чашка, маленьке блюдце, маленький бублик.
— Малята, яке чарівне слово потрібно сказати, коли ми сідаємо до столу?
(Смачного!)
138
ЗАНЯТТЯ 3
Тема. Сливи на тарілці
ліпити предмети простої форми (кульки) за допомогою дій — відривання,
скочування, притискання, відтворюючи форму предметів та образів дов-
кілля; закріплювати знання назви матеріалу (пластилін) та обладнання,
використаних на занятті; розвивати вміння виділяти форму, розмір, колір,
просторове відношення предметів, створювати найпростіші композиції;
формувати розуміння ігрових завдань дорослого та володіння способами їх
розв’язання; збагачувати та посилювати враження дітей від образотворчої
діяльності поетичним словом і музикою; стимулювати до створення виразно-
го образу, супроводжуючи його відповідними рухами та висловлюваннями;
виховувати дбайливе ставлення до матеріалів та інструментів, до виробів,
створених власноруч.
Попередня робота: ознайомлення із фруктами, деревами і кущами під час
прогулянок.
Матеріал: ілюстрація «Осінь у саду»; зображення яблук, слив, груш (по
10 шт.); 3 кошики (зображення або справжні); зображення банок з різними
фруктами та ягодами; пластилін синій або фіолетовий (для слив) та червоний,
зелений, жовтий (для тарілки); дощечки (клейонки); серветки.
Голі поля,
Мокне земля,
Дощ поливає —
Коли діти, це буває?
— Діти, правильно — це осінь!
Розглядання ілюстрації «Осінь в саду».
— Як природа змінюється восени?
— Що дарує осінь людям?
— Які знайомі фрукти ви бачите у саду?
Груші, яблука і сливи
Осінь щедро натрусила
І у нашому садочку
Їх складає у візочки!
(В. В’юнник)
 Гра «Збери фрукти у кошики»
— Діти, допоможемо скласти фрукти у кошики.
Вихователь розкладає по підлозі малюнки яблук, слив та груш, потім
об’єднує дітей у три команди. Перша команда збирає яблука, друга — сливи,
а третя — груші.
— Коли почне грати музика, вам потрібно взяти один фрукт і понести його
до свого кошика.
139
— Будьте уважними, не припустіться помилки!
— Молодці, ось який ми урожай зібрали!
 Мовленнєва гра «Смачне варення»
— Діти, хто з вас любить їсти варення? Чому воно вам подобається?
Вихователь показує дітям зображення банок із фруктами та ягодами.
— Як називається варення:
• із яблук? (Яблучне)
• із груш? (Грушеве)
• із слив? (Сливове)
• із абрикосів? (Абрикосове)
• із малини? (Малинове)
• із вишень? (Вишневе)
— Допоможемо бабусі назбирати слив і покладемо їх на тарілочку, а вона
потім з них зможе приготувати смачне варення. Виліпимо їх з пластиліну.

— У художній майстерні на нас чекає пластилін.
— Діти, не забувайте, що, працюючи з пластиліном, нам слід дотримувати
таких правил: підкочувати рукава, працювати на дощечці (або клейонці), не
розкидати шматочки пластиліну, мити руки після ліплення.
 Пальчикова гра «Сливки»
Були білими квітками,
(Складають долоні, перехрещуючи їх та імітуючи квітку.)
Стали стиглими плодами.
(Заокругленими долонями зображують плід.)
Сливи кругленькі,
(Стискують долоньки в кулачки.)
Великі та маленькі.
(Розводять руки в сторони, показуючи жестом — великі, зближують до-
лоньки, показуючи — маленькі.)
— А зараз візьміть собі той шматочок пластиліну, що подобається.
— Пограйте з ним: потримайте в теплих долоньках, зігрійте його. Розми-
найте пластилін пальцями, здавлюйте в різних напрямках, змінюючи його
форму.
Діти грають пластиліном під спокійний музичний супровід. За потреби ви-
хователь може брати руки дитини і виконувати дії з пластиліном її руками, ко-
ментуючи рухи.
— Діти, оберіть собі шматочок пластиліну, скатайте у кульку, потім вам по-
трібно притиснути двома долоньками цей шматочок, щоб утворився великий
млин. Він буде тарілкою, на яку ми складатимемо сливи.
А тепер відщипуйте від великого шматка пластиліну невеличкі та скочуйте
їх у кульки, що потім слід прикріпити на «тарілку» — це і будуть наші «сливи».
Вихователь стежить, щоб діти не квапилися, не губили пластилін, прикріп-
лювали «сливи» до «тарілки». Вихователь заохочує дітей до самостійних дій,
підбадьорює їх, стимулює мовленнєве спілкування під час роботи.
— Ось, які смачні й красиві сливи дозріли в нашому саду, можна зварити
смачне варення, солодкий компот. Бабуся зрадіє, коли побачить наш урожай
слив.
140
ЗАНЯТТЯ 4
Тема. Зернятка для пташок
ліпити предмети простої форми (кульки) за допомогою дій — відривання, ско-
чування, притискання, відтворюючи форму предметів; закріплювати поняття
«круглий», уміння ділити грудочку глини на багато грудочок; закріплювати
знання назви матеріалу (глина) та обладнання, використаних на занятті;
розвивати вміння виділяти форму, розмір, колір, просторове відношення
предметів, створювати найпростіші композиції; формувати розуміння ігро-
вих завдань дорослого та володіння способами їх розв’язання; збагачувати та
посилювати враження дітей від образотворчої діяльності поетичним словом
і музикою; стимулювати до створення виразного образу, супроводжуючи його
відповідними рухами та висловлюваннями; виховувати дбайливе ставлення
до матеріалів та інструментів, до виробів, створених власноруч.
Попередня робота: ознайомлення та розглядання пташок під час прогулянок;
годування пташок крихтами, зернятками; бесіди про необхідність підгодо-
вування пташок.
Матеріал: іграшкова пташка; зображення пташок у годівничці (синичка, го-
робчик); глина; дощечки (клейонки); серветки; аркуші паперу із зображенням
годівнички, горобчиків або синичок (для кожної дитини).
Вихователь демонструє дітям іграшкову пташку (бажано обклеєну пір’ям).
Діти разом з вихователем розглядають її.
— Діти, хто це? (Пташка)
—А як ви це дізналися? (Має дзьобик, пір’я, хвостик.)
 Гра «Що це за пташка?»
Вихователь читає дітям загадку або вірш про пташку. Малюки мають зрозу-
міти або вгадати, про кого йдеться.
ГОРОБЧИК
Сірі крильця в нього є,
Дзьобом зернятка клює.
Проспівав нам «Чив-чив-чив!»,
З’їв зерно і полетів.
ВОРОНА
У ворони чорне пір’я,
Пролітає над подвір’ям.
— Кра-кра-кра! — кричить малятам,
Мабуть, хоче привітати.
СИНИЧКА
Здрастуй, пташечко-синичко,
Жовтогруда, невеличка.
Нас боятися не треба —
Маєм зернятка для тебе.
(В. Паронова)
141
Вихователь показує зображення годівнички, у якій сидить синичка та го-
робчики.
— Діти, погляньте на малюнок. Хто сидить у годівничці? (Пташки, гороб-
чик, синичка)
— Так, у годівничці сидять пташки, але вони чомусь сумні.
— Зараз я запитаю нашу пташку, можливо, вона знає в чому справа?
Вихователь притуляє пташку до вуха.
— Так, зрозуміло.
— Діти, пташечка розповіла, що стало холодно, усі комашки заховалися,
травка пожовкла, земля стала твердою, а пташкам залишилося мало їжі. Пташки
голодні. Погодуймо наших пташок!
— Чим можна нагодувати пташок? (Крихтами, зерном)
— Нагодуємо пташок зернятками?

Вихователь з дітьми йдуть до майстерні.
— У художній майстерні на нас сьогодні чекає глина.
— Діти, працюючи з глиною, нам слід виконувати правила: підкочувати ру-
кава, працювати на дощечці (або клейонці), не розкидати шматочки пласти-
ліну, мити руки після ліплення.
 Пальчикова гра «Пташки»
Пташечки літають —
Крильцями махають,
Вгору-вгору полетіли,
І додолу тихо сіли.
Пальцями обох рук діти роблять рухи вгору-вниз.
— Візьміть собі той шматочок глини, що подобається.
— Пограйте з ним: потримайте в теплих долоньках, зігрійте її. Розминайте
глину пальцями, здавлюйте в різних напрямках, змінюючи її форму.
Діти грають глиною під спокійний музичний супровід. За потреби вихова-
тель може брати руки дитини і виконувати дії з глиною її руками, коментуючи
рухи.
— Діти, від цілого великого шматочка глини слід відщипувати маленькі
шматочки і скачувати кульки, що потім слід прикріпити на «годівничку» (ар-
куші паперу із зображенням годівнички), надавивши кульку вказівним пальчи-
ком — це і будуть наші «зернятка».
Вихователь стежить, щоб діти не квапилися, не губили глину, прикріплю-
вали «зернятка» на «годівничку». Можна запропонувати готові кульки деяким
дітям, підготовлених заздалегідь. Вихователь заохочує дітей до самостійних
дій, підбадьорює їх, стимулює мовленнєве спілкування під час роботи.
— Ось, які маємо «годівнички» із зернятками для пташок. Усім пташкам
вистачить.
142
ЗАНЯТТЯ 5
Тема. Морквинки великі та маленькі
світу; навчати відтворювати образи навколишнього світу та форму пред-
метів в образотворчій діяльності — ліпленні; учити передавати форму
в ліпленні, ліпити предмети простої форми (морква) за допомогою дій —
розкочування пластиліну між долоньками та обробку його пальцями,
відтворюючи форму предметів; закріплювати знання назви матеріалу та
інструментів, використаних на занятті; закріплювати поняття «гострий»,
«заокруглений»; розвивати вміння виділяти форму, розмір, створювати
найпростіші композиції; формувати розуміння ігрових завдань дорослого
та володіння способами їх розв’язання; збагачувати та посилювати вра-
ження дітей від образотворчої діяльності поетичним словом і музикою;
стимулювати до створення виразного образу, супроводжуючи його відпо-
відними рухами та висловлюваннями; виховувати цікавість до процесу
ліплення, до виробів, створених власноруч та почуття задоволення від
здобутих результатів.
Попередня робота: ознайомлення з овочами, ігри з ними.
Матеріал: іграшковий зайчик; велика та маленька морквинки (справжні або
муляжі); пластилін; дощечки; серветки.
Вихователь повідомляє дітям, що до них завітав гість, а хто саме — діти
впізнають, відгадавши загадку.
Довгі вуха, куций хвіст,
Невеликий сам на зріст.
На городі побував,
Там морквинку пожував.
Довговухий по стрибайчик —
Відгадайте: хто це?.. (Зайчик).
— Так, молодці. Це справді зайчик.
Вихователь дістає зайчика.
— Діти, зайчик до нас завітав з подарунками.
Вихователь показує кошик з овочами.
— Діти, що це? (Овочі)
— Так, але для кого вони?
Вихователь запитує у зайчика, для кого ці овочі.
— Діти, зайчик приніс овочі, щоб нас пригостити.
 Гра «Велике та маленьке»
У кошику вихователь складає заздалегідь великий та маленький огірок, ве-
лику та маленьку капусту, великий та маленький кабачок, велику та маленьку
картоплю, велику та маленьку моркву.
Вихователь розкладає перед дітьми овочі та просить назвати їх. Діти вико-
нують завдання. Після цього вихователь пропонує дітям розкласти предмети
попарно та порівняти їх.
Це велика картопля, а це — маленька.
Це великий огірок, а це — маленький.
143
Це великий кабачок, а це — маленький.
Це велика капуста, а це — маленька.
Це велика морквина, а це — маленька.
Вихователь після гри складає у кошик усі овочі, окрім морквин.
Разом з дітьми вихователь розглядає морквину.
— Скільки морквинок?
— Якого кольору морквина?
— Які в неї кінчики?
— Яка морквина за розміром?
— Діти, зайчик каже, що в нього багато зайченят і всі вони дуже люблять
гризти моркву. Для зайченят і зайчика приготуємо гостинці — зліпимо велику
і маленьку морквини.

— Діти, працюючи з пластиліном, нам слід пригадати правила: підкотити
рукава, працювати на дощечці (або клейонці), не розкидати шматочки пласти-
ліну, мити руки після ліплення.
На городі, на городі,
(Долонями вниз погладжують стіл або колінця.)
Морквочка зростає.
(Обома долонями показують витягнуту морквину,
що тягнеться із землі вгору.)
Сонце її гріє,
(Показують схрещеними долоньками промінчики сонечка,
рухаючи пальчиками.)
Дощик поливає.
(Долоньками і пальчиками вниз імітують дощик.)
— Візьміть собі великий шматочок пластиліну.
— Пограйте з ним: потримайте в долоньках, розкачуйте прямими руками
в долоньках, звужуючи з одного боку.
— Ось так і виліпимо велику морквину для зайчика.
— А тепер візьміть собі маленький шматочок пластиліну.
— Пограйте з ним так само, як і з великим: потримайте в долоньках, розка-
чуйте прямими руками в долоньках, звужуючи з одного боку.
— Молодці, ось так і виліпимо маленьку морквину для зайчика.
Діти ліплять глиною під спокійний музичний супровід.
За потреби вихователь може брати руки дитини і виконувати дії з пласти-
ліном її руками, коментуючи рухи. Вихователь стежить, щоб діти не квапи-
лися, не губили пластилін, розкочували пластилін між долоньками, загострю-
ючи кінчик морквини. Вихователь заохочує дітей до самостійних дій, підбадьо-
рює їх, стимулює мовленнєве спілкування під час роботи.
— Покладемо готові морквинки на тарілочку для зайчика.
— Молодці, діти, приготували зайченятам гостинці.
144
ЗАНЯТТЯ 6
Тема. Дерева вже сплять
світу; навчати усвідомлено відтворювати образи природи та форму предметів
в образотворчій діяльності — ліпленні; учити ліпити предмети простої фор-
ми «гілочки для дерева» (тоненькі палички) за допомогою відщипування
шматочків пластиліну від цілого шматка, скочування шматочків пластиліну
між долоньками; закріплювати знання назви матеріалу та обладнання,
використаних на занятті, поняття «один», «багато»; розвивати вміння
виділяти розмір (довгі, короткі), колір (коричневий), просторові відношення
предметів (ближче, далі); формувати розуміння ігрових завдань дорослого
та володіння способами їх розв’язання — створювати найпростіші компо-
зиції; збагачувати та посилювати враження дітей від образотворчої діяль-
ності поетичним словом і музикою; стимулювати до створення виразного
образу, супроводжуючи його відповідними рухами та висловлюваннями;
виховувати дбайливе ставлення до матеріалів та інструментів, до виробів,
створених власноруч.
Попередня робота: спостереження в природі за деревами; порівняння різних
дерев та кущів між собою.
Матеріал: заготовка на папері стовбурів дерев, пластилін, дощечки (або
клейонки), серветки.
ЙДУТЬ ДОЩІ
Йдуть, і йдуть, і йдуть дощі.
Стали чорними кущі,
І дерева чорні стали,
Бо листочки всі опали.
— Весела чи сумна картина виникає перед очима?
— Що падає додолу?
— Чому дерева і кущі стали чорними?
 Гра-порівняння «Кущ — дерево»
Вихователь демонструє картинки із зображеннями дерева та куща.
— Діти, чим схожі дерево і кущ? (Дерево і кущ — це рослини. У дерева і куща
є гілочки.)
— Діти, чим відрізняються дерево і кущ? (У дерева один стовбур, а у ку-
щика — багато. Дерево високе, а кущик низенький.)
Вихователь показує заготовану картину з лісом, де замість дерев — лише
стовбури з пластиліну.
— Діти, зла чаклунка напустила сильний вітер, що поламав усі гілочки
в лісі. Деревам дуже сумно, вони вже збиралися спати, а тут таке лихо трапи-
лося! Чи можемо ми допомогти деревам?
— Зліпимо для них гілочки!
145
— Діти, підійдіть до столів, де ми працюватимемо.
— Підготуймо ручки до роботи.
 Пальчикова гра «Дощик»
Дощик малюків лякає
(Тримаючи долоньки перед собою вниз пальчиками,
імітують рухами пальчиків — «дощик».)
І гуляти не пускає.
(Двома пальчиками «крокують» по другій долоньці.)
Парасолькою новою
Я накриюсь з головою.
(Двома долоньками утворюють над головою «парасольку»,
з’єднуючи їх дугою.)
Чобітки високі взую,
(Показують на ноги.)
По калюжах потанцюю.
(«Танцюють» долоньками, поставивши їх перед собою
і розмахуючи зліва направо.)
— Підготуймося до ліплення: підкотимо рукава, сядемо на стільчики за сто-
лами, приготуємо дощечки, візьмемо до рук пластилін — пограємо з ним та зі-
гріємо його в долоньках.
— Якого кольору пластилін? (Коричневий)
— Погляньте, як я робитиму гілочки: відщипну шматочок пластиліну, по-
катаю його між долоньками для отримання тоненької палички — гілочки для
дерева. Прикріплю паличку до стовбура дерева. Так робитиму, поки у дерев не
буде багато гілочок. Коли ви зробили гілочку, то підходьте до мене, ми будемо
прикріплювати гілочки на стовбури дерев у нашому парку.
Діти виконують завдання під спокійний музичний супровід.
За потреби вихователь може брати руки дитини і виконувати дії з пластилі-
ном її руками, коментуючи рухи. Вихователь стежить, щоб діти не квапилися,
не губили пластилін. Вихователь заохочує дітей до самостійних дій, підбадьо-
рює їх, стимулює мовленнєве спілкування під час роботи.
— Молодці, діти!
Вітер дмухав та завивав —
(Махають руками до себе.)
Гілочки хилилися.
(Піднімають руки і нахиляються праворуч-ліворуч.)
Потім вітер затихав —
(Повільно присідають.)
Гілля розпрямилося.
(Повільно підводяться.)
 Дидактична вправа «Пізня осінь»
Вихователь пропонує дітям пригадати спостереження під час прогулянки
і дати відповіді на запитання.
— Раніше на дворі було тепло, а зараз як стало?
— Раніше дні були довшими, а зараз як стало?
— Раніше дерева були з листочками, а тепер дерева які?
— Раніше хмари у небі були світлі, а тепер які?
— Раніше сонце гріло, а тепер?
— Молодці, діти! Ви допомогли деревам стати знову гарними з гілочками.
146
ЗАНЯТТЯ 7
Тема. Сніговик
Мета: навчати відтворювати образи навколишнього світу та форму пред-
метів у ліпленні їх з пластичного матеріалу — із солоного тіста; учити
передавати форму в ліпленні, ліпити предмети круглої форми (кульки),
звертаючи увагу на те, що від кількості матеріалу для ліплення залежить
розмір виліпленого предмета; учити дітей ділити велику грудку тіста
навпіл, а одну з них — ще на дві частини; з кількох деталей ліпити цілий
виріб — сніговика; з’єднувати частини виробу притискуванням; розвивати
вміння виділяти форму, розмір, колір, просторове відношення предметів,
створювати найпростіші композиції; закріплювати розуміння понять
«кругла», «велика» і «маленька» кулі; формувати розуміння ігрових за-
вдань дорослого та володіння способами їх розв’язання; розвивати вміння
аналізувати, порівнювати; збагачувати та посилювати враження дітей від
образотворчої діяльності поетичним словом.
Попередня робота: ознайомлення із властивостями снігу під час прогулянок;
досліди зі снігом.
Матеріал: конверти з частинами сніговика (для кожної дитини); фланеле-
граф; ілюстрації зимової тематики (дерева у снігу, ялинка у снігу, сніжинки,
сніговик з частин); солоне тісто.
Стало біло навкруги —
Я розтрушую сніги,
Наганяю холоди,
Води сковую в льоди.
В дружбі з дітьми я всіма!
Здогадались? Я — … (зима).
— Діти, яка пора року? (Зима)
— Молодці, діти!
Діти разом з вихователем розглядають картину «Зимовий пейзаж».
— Чим укриті дерева?
— Що падає з неба?
— Якого кольору сніг?
— Якого кольору ялинка?
— Діти, а що це за істота? (Сніговик)
— Як ви вважаєте, хто його зліпив?
— З чого йому можна зробити носик?
— З чого можуть бути руки?
— Що в нього замість шапочки?
 Гра «Склади сніговика»
Вихователь роздає дітям конверти з частинами сніговика (три круги, на
найменшому — намальовані обличчя сніговика, дві палички для рук сніговика
та відро для шапки сніговика).
— Діти, складімо сніговичка.
Діти викладають перед собою, а вихователь коментуючи — на фланелеграфі.
147
— Діти, ви любите зиму? Чому? Що можна робити взимку на вулиці? У які
ігри гратися?
— Пограймо в сніжки!
 Фізкультхвилинка «Гра в сніжки»
Звучить аудіозапис. Вихователь пропонує дітям із серветок створити сніжки
і пограти в них.
Поки діти грають, вихователь на фланелеграфі змінює обличчя усміхненого
сніговичка на сумне.
Вихователь звертає увагу дітей на те, що сніговик зажурився.
— Діти, як ви гадаєте, чому сніговик став сумним?
— Це тому, що у нього немає друзів. Допоможемо сніговичку і зліпимо йому
друзів — сніговичків.

— Підготуймо ручки до роботи!
 Пальчикова гімнастика «Сніжок»
Раз, два, три, чотири!
(Загинають пальчики, починаючи з великого.)
Діточки сніжок зліпили.
(«Ліплять» долоньками, змінюючи їх положення.)
Він кругленький і гладенький,
(Показують круг, гладять свої долоні.)
Але зовсім не смачненький.
(Погрожують пальчиком одне одному.)
Раз — підкинемо сніжок,
(Дивляться вгору.)
Два — кидок іще разок,
(Підкидають уявний «сніжок».)
Три — сніжок спіймаємо
І його зламаємо.
(Тупотять ніжками.)
— Як ми будемо ліпити сніговиків?
— Скільки має бути кульок?
— Чи однакові кульки повинні бути у сніговиків? (Перша — велика, друга —
менша, а третя — маленька.)
— Яка кулька стане нижньою частиною тулуба? (Найбільша)
— Яка кулька стане верхньою частиною тулуба? (Середня)
— Яка кулька стане головою сніговика? (Найменша)
За потреби вихователь може брати руки дитини і виконувати дії з тістом її
руками, коментуючи рухи. Вихователь стежить, щоб діти не квапилися, не гу-
били тісто. Вихователь заохочує дітей до самостійних дій, підбадьорює їх, сти-
мулює мовленнєве спілкування під час роботи.
Вихователь організовує виставку робіт.
Поки діти ліплять, вихователь непомітно змінює сумне обличчя сніговика
на веселе.
— Сніговик дякує вам за те, що в нього тепер багато друзів.
148
ЗАНЯТТЯ 8
Тема. Зайчик із казки «Колобок»
Мета: навчати відтворювати образи навколишнього світу та форму предметів
у ліпленні їх з пластичного матеріалу — із солоного тіста; учити передавати
форму в ліпленні, ліпити предмети круглої форми (кульки), звертаючи увагу
на те, що від кількості матеріалу для ліплення залежить розмір виліпленого
предмета; учити дітей ділити великий шмат тіста навпіл, а один з них — ще
на дві частини; з’єднувати частини виробу притискуванням; створювати
частини за допомогою розкачування (вушка та лапки); завершувати виріб за
допомогою стеки (очі та носик) з кількох деталей ліпити цілий виріб — зайчи-
ка; розвивати вміння виділяти форму, розмір, колір, просторове відношення
предметів, створювати найпростіші композиції; формувати розуміння ігрових
завдань дорослого та володіння способами їх розв’язання; розвивати вміння
аналізувати, порівнювати; збагачувати та посилювати враження дітей від
образотворчої діяльності поетичним словом.
Попередня робота: читання казки «Колобок»; розглядання ілюстрацій або
іграшок — головних героїв казки; розігрування казки за допомогою різних
театрів.
Матеріал: казка «Колобок»; наголівники або ляльки для розігрування казки
«Колобок»; пластилін; дощечка для пластиліну; стеки.
Вихователь пропонує дітям відгадати, хто до них завітав на гостину.
Влітку сірий, взимку білий.
Довгі вуха має, швидко в лісі стрибає. (Зайчик)
— Так, діти молодці! Це справді зайчик!
— Зайчик прийшов до нас не один, а з друзями.
Вихователь викладає на фланелеграфі або дошці зображення героїв казки
«Колобок».
— Діти, з якої казки ці герої?
— Згадаймо цю казку.
Вихователь з дітьми розігрують казку «Колобок» за допомогою ляльок.
— Молодці, діти, гарна казочка!
Забавлялись зайченята,
(Підводяться, піднімають руки вгору, потягуються.)
Виглядаючи маму і тата.
(Руки на пояс, повороти ліворуч-праворуч.)
Ось так — лапку до лапки,
(Плескають у долоні.)
Ось так — шапку до шапки,
(Руки до голови, вгору.)
Ось так — вусом потрусим.
(Хитають головою.)
Так, так, так!
(Стрибають.)
149
Поки діти виконують фізкультхвилинку, помічник вихователя або сам ви-
хователь мають заховати всіх зайців.
— Ой, діти погляньте! Зник зайчик із казки! Тепер казка — не казка, бо без
зайчика не цікава казка! Що робити? Може, зліпимо зайчика разом із вами, до-
поможемо іншим героям казки?

— Підготуймо ручки до роботи.
 Пальчикова гімнастика «Зайчик»
Довгі вушка зайчик має
(Показують долоньками на голові вушка.)
І по лісі він стрибає,
(Імітують двома пальчиками стрибки.)
Вушками ворушить
(Долоньками показують вушка над головою і ворушать ними.)
І від холоду тремтить.
(Обіймають себе руками, удаючи тремтіння.)
— Візьміть шматочок пластиліну. Розділіть його на три шматки: один вели-
кий, два менших.
— Візьміть великий шматочок, скатайте кулю — це тулуб зайчика.
— Візьміть менший шматочок, скачайте другу кулю — це голова зайчика.
— Візьміть третій шматочок, відщипніть від нього шматочок, скачайте
кулю, розкачайте кулю між долоньками у невеличкий стовпчик — це вушко,
скачайте так само друге вушко, прищипніть вушка до голови.
— Відщипніть ще два шматочки. Так само як і вушка скачайте з них стовп-
чики — це верхні лапки зайчика, прищипніть до тулуба зайчика.
— Відщипніть ще два шматочки. Так само скачайте з них стовпчики — це
нижні лапки зайчика, прищипніть до тулуба зайчика.
— Відщипніть маленький шматочок, скачайте кульку між пальчиками —
це хвостик.
— Прикріпіть голову зайчика до тулуба.
— Візьміть стеку і намалюймо на голові зайчика очі, носик та ротик.
За потреби вихователь може брати руки дитини і виконувати дії з пласти-
лін її руками, коментуючи рухи. Він стежить, щоб діти не квапилися, не губили
пластилін. Вихователь заохочує дітей до самостійних дій, підбадьорює їх, сти-
мулює мовленнєве спілкування під час роботи.
Вихователь організує виставку робіт.
— Молодці, діти, дуже гарні в нас зайчики.
ЗАЙЧИКОВІ ВУХА
Сіє, віє, завіва снігом завірюха,
А у зайчика, хоч плач, дуже змерзли вуха,
Він і чоботи узув, і вдягнув кожуха,
А з-під шапки, ну хоч плач, виглядають вуха.
— І чого ти зажуривсь? — цокотять синички,
— Ти на вуха надягни теплі рукавички.
(В. Каменчук)
150
ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК (АПЛІКАЦІЯ)
ЗАНЯТТЯ 1
Тема. Великі та маленькі м’ячі
Мета: навчати дітей знаходити предмети у навколишньому середовищі, гру-
пувати їх за формою; учити дітей правильно накладати готові форми (кру-
жечки), чергувати за розміром та кольором на смужці паперу й наклеювати
їх; закріплювати просторове орієнтування на площині «внизу», «вгорі»;
розвивати вміння порівнювати та аналізувати; розвивати дрібну моторику,
окомір, увагу, асоціативну пам’ять, мислення; сприяти розвитку самостій-
ності; виховувати цікавість до занять з аплікації.
Попередня робота: ознайомлення з м’ячами; розглядання різних м’ячиків;
рухливі ігри та вправи з м’ячами; дослідження різних видів м’ячів для так-
тильного відчуття; сприйняття форми й кольору.
Матеріал: смужки паперу (5 × 15 см); сині кружечки (діаметром 3 см); червоні
кружечки (діаметром 4 см); клейстер; пензлі; серветки; підкладні серветки.
Вихователь заносить до групи котика Мурчика з кошиком.
— Діти, до нас завітав на гостину котик Мурчик.
— Мурчику, доброго ранку!
— Діти, по черзі привітаймо з котиком!
Вихователь підносить котика до кожної дитини і дитина вітається за лапку
з котиком.
— Котику, а що ти нам приніс?
— Хочеш, щоб ми відгадали загадку? Добре, загадуй!
Хто проскаче без упину
День і ночі половину,
І при цьому ні на трішки
Не натомить власні ніжки?
Хто ж це так, малята, скаче?
Відгадали? Звісно — … (м’ячик).
 Дидактична гра «Якого м’ячика не стало?»
Вихователь викладає на фланелеграфі або на дошці 4 м’ячі різного кольору,
пропонує дітям назвати їх, а потім заплющити очі. Він тим часом прибирає
один з м’ячиків. Діти розплющують очі.
— Діти, якого м’ячика не стало?
Вправа виконується декілька разів.
Потім діти розглядають м’ячі.
— Якого м’ячі розміру?
— Якої форми м’ячі?
— Якого кольору великий м’яч?
— Якого кольору маленький м’яч?
151
Котик рано піднімався,
Добре лапкою вмивався.
Гарно вушка вимивав,
Шубку добре розчесав,
Потім трішки поплигав,
Поруч муха задзижчала
І його роздратувала.
Він її прогнав від себе,
До роботи йому ж треба.
— Діти, котик Мурчик дуже любить гратися м’ячиками, але він увесь час їх
губить. Мурчик просить нас зробити багато великих і маленьких м’ячиків, щоб
було чим гратися йому та його друзям.

— Підійдіть до столів, розгляньте обладнання для роботи.
— Підготуймо пальчики до роботи.
 Пальчикова вправа «Іграшки»
На полиці дружно в ряд
Різні іграшки стоять.
(Труть долоні одна об одну.)
Пірамідка, Буратіно,
І веселий Цибуліно,
Котик є, що любить кашу,
І, звичайно, лялька Маша.
(Загинають пальчики по одному, починаючи з великого.)
Один, два, три, чотири, п’ять!
(Розгинають пальчики.)
Допоможем нашим діткам
Іграшки порахувать.
(Діти плескають у долоньки.)
Вихователь показує, як потрібно наклеїти маленькі та великі м’ячі, чергу-
ючи їх за розміром та кольором. Вихователь допомагає кожному малюкові. Ак-
тивізує мовлення дітей у називанні кольорів, місця розташування предметів.
Діти працюють під спокійний музичний супровід.
— Молодці, діти, гарні м’ячики зліпили для котика Мурчика та його друзів.
 Дидактична гра «Третій зайвий»
Вихователь на дошці прикріплює три м’ячики: два м’ячики сині, один чер-
воний.
— Який м’ячик зайвий?
— Який не схожий на інші м’ячики? (Червоний)
Потім прикріплює два маленьких зелених м’ячі, а один великий зелений
м’яч.
— Який зайвий? (Великий зелений)
Наступного разу прикріплює два червоних м’ячі, один червоний з цяточ-
ками.
— Який зайвий м’яч? (Червоний з цяточками)
152
ЗАНЯТТЯ 2
Тема. Осінній хоровод
Мета: навчати дітей бачити красу рідної природи; навчати дітей прийому
аплікації (наносити клей на зображення, накладати зображення намаще-
ною клеєм стороною до паперу, наклеювати зображення предметів на папір,
придавлюючи його долонею і розгладжуючи серветкою); закріплювати про-
сторове орієнтування «вгорі», «внизу», «праворуч», «ліворуч»; розвивати
вміння розрізняти поняття «колір», «форма»; розвивати дрібну моторику,
творчу уяву, асоціативну пам’ять, мислення; сприяти розвитку самостійності;
виховувати цікавість до занять з аплікації.
Попередня робота: спостереження в природі під час прогулянок; збирання
листя для прикрашання групи.
Матеріал: матеріал до гри «З якого дерева листочок»; репродукції пейзажів
за тематикою «Осінь»; справжнє листя (по 2–3 шт. для кожної дитини); ½
листа ватману або шпалер; клейстер; поролонові губки невеликого розміру;
серветки.
У садах, лісах блукає,
В жовті шати одягає,
Золотисту стелить постіль —
Жде сестрицю білу на гостину. (Осінь)
— Чи здогадалися ви, про яку пору року йдеться у загадці?
— А яка пору року зараз у нас? (Осінь)
Вихователь пропонує дітям визирнути у вікно, показує малюнки та репро-
дукції пейзажів на тему «Осінь».
— Якого кольору восени листя на деревах? (Жовтого, червоного)
— Які дерева восени? (Сумні, барвисті)
— Яка трава? (Суха, коричнева, жовта)
— Який дощик восени? (Холодний, довготривалий)
— Яка осінь? (Красива, сумна, різнокольорова, холодна, дощова)
 Дидактична гра «З якого дерева листочок?»
— Діти, погляньте на ці дерева. Ви їх упізнали? Як вони називаються?
Вихователь роздає листочки з цих дерев.
— Поки грає музика, потанцюйте з цими листочками. Коли музика припи-
нить лунати, я назву дерево, до якого ви маєте підбігти. Ті, у кого є листочки
з цього дерева, приклеять їх.
Діти танцюють під музику і чекають, коли вона припинить лунати, вихова-
тель по черзі називає кожне дерево, а діти прикріплюють листочки до них.
153
Жовте листя стелить садом.
— Діти, створимо картину «Осінній хоровод» із гарного різнокольорового
листя.

Вихователь пропонує дітям «екскурсію в осінній ліс» (до Художньої май-
стерні).
У садочку ми гуляли
І листочків назбирали,
Щоб завзяті малюки
Веселились залюбки.
— Ось ми і прийшли до нашого осіннього лісу. Тут багато листочків, які ми
назбирали і висушили.
Підготуймо наші пальчики до роботи.
 Пальчикова гімнастика «Дерева»
Йдем у ліс ми по гриби,
(Двома пальчиками однієї руки «йдуть» по долоньці другої.)
Там є сосни і дуби.
(Піднімають обидві руки долонями до себе, пальці розчепірені.)
Вітер віє-повіває
(Рухають руками з боку в бік на головою.)
І дерева колихає.
(Ритмічно рухають рухами.)
Вихователь пропонує дітям розглянути листочки, приготовлене на столах
у художній майстерні.
Демонструє, як слід наносити на листок клейстер (розмазувати клейстер
від центра до країв рівномірним шаром), накладати листок намащеною сторо-
ною до великого аркуша паперу, придавлювати його долонею і розгладжувати
серветкою. Листочків можна приклеювати будь-яку кількість і у будь-якому
порядку.
Вихователь допомагає кожній дитині. Активізує мовлення дітей у нази-
ванні листочків, кольору, форми.
Вихователь дякує дітям за виконання картини «Осінній хоровод», прикра-
шає нею групову кімнату.
 Дидактична гра «Знайди листочок, який я назву»
Мета: учити дітей знаходити відповідні листочки; розвивати пам’ять, увагу;
виховувати любов до природи.
Матеріал: листки з клена, каштана, тополі, липи, горобини.
Хід гри
На килимку розкладені засушені або намальовані листочки з дерев. Вихова-
тель називає листочок із дерева, а дитина повинна його знайти. Решта дітей зна-
ками показують, згодні вони чи ні.
154
ЗАНЯТТЯ 3
Тема. Дари осені
Мета: учити дітей розрізняти силуети овочів (огірки, помідори, моркву, бу-
ряк, цибулю); закріплювати просторове орієнтування «один біля одного»;
розвивати вміння розрізняти поняття «колір», «форма»; розвивати дрібну
моторику, творчу уяву, асоціативну пам’ять, мислення; сприяти розвитку
самостійності; виховувати цікавість до занять з аплікації.
Попередня робота: ознайомлення з овочами на городі під час екскурсій, ди-
дактичних ігор з овочами.
Матеріал: лялька Оксанка; овочі в кошику; вирізані силуети кошиків з ко-
ричневого паперу для роботи; паперові кольорові «овочі» (помідори, огірки,
морква, бурячки, цибуля).
Вихователь. Діти, ми були на городі та в саду, де збирали урожай.
— Сьогодні лялька Оксанка для вас приготувала гостинці — овочі. Вони
смачні та корисні. Їх багато і всі вони різняться за виглядом, за формою, за
смаком.
— Назвіть їх.
— Пограємо у гру.
Вихователь розкладає овочі на столі на серветці. Коли діти заплющують
очі, вихователь ховає один овоч у кошик. Діти повинні відгадати, якого овочу
бракує.
 Рухлива гра «На городі»
Вихователь розкладає муляжі або малюнки овочів по всьому килимі. Діти
ходять і розглядають овочі.
На городі походжаєм,
Овочі розглядаєм.
(Зупиняються, нахиляючись до овочів.)
Овочі розглядаєм
І найкращі позбираєм.
Діти, овочі позбирайте,
Міцно їх в руках тримайте.
На свої місця ідіть
Та обережно в кошик їх кладіть.
(Складають зібрані овочі в кошик.)
— Пограємо у гру.
 Гра «Упізнай за смаком»
Вихователь роздає шматочки овочів та фруктів, діти мають відгадати назву
овочу або фрукта за смаком.
— Незабаром зима, на городах стане порожньо — урожай буде зібрано.
— Назбираємо повні кошики овочів для наших іграшок.
155
На городі урожай,
Все збирай, не відставай.
Моркви виросло багато,
Хай станцює для маляток.
І цибульку ми збирали,
З нею разом покружляли.
Гарний урожай зібрали,
Все в корзинку поскладали!
Вихователь пропонує дітям розглянути вирізані з паперу заготовки овочів
та фруктів, приготовлені на столах у художній майстерні.
— Якого кольору помідор? Якої форми?
— Якого кольору огірок? Великий чи маленький?
— Якого кольору бурячок, морква, цибуля?
Діти обирають ті заготовки, що їм подобаються, і складають їх у свої кошики.
Вихователь допомагає кожному малюкові. Звертає увагу дітей на те, що
овочі розміщуються поступово, один біля одного, не накладаючи. Активізує
мовлення дітей у називанні овочів, їх кольору, форми, кількості.
— Молодці! Лялькам сподобаються ваші гостинці на зиму.
— А тепер відгадайте загадки про овочі.
•Довгасті, голчасті,
Зеленої масті,
Хороші вродили,
Щоб їх засолили.
З’їмо залюбки
Ми вас… (огірки).
•Він круглий, червоний,
Немов світлофор.
Такий соковитий
Вродив… (помідор).
•Я кругленький хлопчик,
Як у мишки хвостик,
Червоненький я на вроду,
Хочу в борщик із городу. (Бурячок)
•Кучері зелені має,
В землю довгий ніс ховає,
І для зайчиків вона —
Мов цукерочка, смачна. (Морква)
•Той, хто їсть його, той знає —
Всіх мікробів він вбиває.
Овоч цей корисний дуже,
Та від нього сліз калюжа. (Цибуля)
•Неприваблива, шишкувата,
А як прийде на стіл вона,
Скажуть весело хлоп'ята:
— Ну й розсипчаста, смачна. (Картопля)
•Хто хустиночку свою
Влітку покриває?
І по двадцять хустин
На голівці має? (Капуста)
156
ЗАНЯТТЯ 4
Тема. Килимок
Мета: навчати дітей знаходити предмети певного кольору у навколишньому
середовищі; навчати дітей прийому аплікації: наносити клей на зображення,
накладати зображення намащеною клеєм стороною до паперу, наклеювати
зображення предметів на папір, придавлюючи його долонею і розгладжуючи
серветкою; учити дітей складати і наклеювати візерунок на смужці паперу
з готових форм — квітів, листочків, чергуючи їх; закріплювати просторове
орієнтування «вище», «нижче», «праворуч», «ліворуч»; закріплювати знання
кольорів; розвивати вміння розрізняти поняття «колір», «форма»; розвивати
дрібну моторику, творчу уяву, асоціативну пам’ять, мислення; сприяти роз-
витку самостійності; виховувати ініціативу, цікавість до занять з аплікації.
Попередня робота: спостереження за водичкою з крана під час миття рук.
Матеріал: смужка паперу (6 × 18 см); готові рослинні форми для наклеюван-
ня — квіти; листочки; клейстер; серветки; пензлі; підкладні дощечки.
 Психогімнастика «Я — квітка»
Діти уявляють себе різними квітами й імітують дії, що їх описує вихова-
тель.
Вихователь. Я — квітка! Я зовсім легенька. Я повільно-повільно росту,
піднімаюсь. Я прокидаюся від чудового сну. Я розтуляю свої тоненькі ніжні пе-
люстки. Я вмиваю пелюстками своє обличчя.
Я — квітка! Мої пелюстки граються з вітром. Вони танцюють з ним, круж-
ляють у вальсі. Я танцюю і дарую свої пахощі небу, сонцю, землю та людям.
— Діти, сьогодні до нас на гостину завітала лялька Оленка. Вона принесла
нам чудовий букет. Розгляньмо її. Що це за квіти? (Айстри)
На квітнику яскравому
Айстри розцвітають.
Гарні айстрочки, духмяні
Різний колір мають.
— Діти, якщо квіти різних кольорів, то їх можна назвати різнокольоро-
вими. А якого кольору квіти на нашому квітнику? (Різнокольорові)
— Діти, пограймо в гру.
 Гра «Метелик»
Вихователь розкладає квітки на килимку.
— Ми зараз перетворимося на метеликів і літатимемо над квітами під ча-
рівну музику, а коли музика зупиниться, вам потрібно буде знайти свою кві-
точку, свій будиночок.
— Діти, виготовимо для Оленки та її друзів килимки із квітами.

— Ходімо до нашої Художньої майстерні, де приготовано все для роботи.
157
 Фізкультхвилинка «Пішли діти в квітничок»
Пішли діти в квітничок
Квіточок збирати
Жовті, сині, білі —
На вінок зривати.
(Ідуть по колу.)
Квіточки звивали — на голівку клали.
(Зупиняються, імітують рухи.)
Віночки звивали —
На голівку клали.
(Кладуть одне одному руки на плечі, йдуть по колу.)
Як сплели віночки, завели таночки.
(Розходяться, імітуючи танець.)
Діти виконують дії відповідно до тексту і промовляють рядки вірша разом
з вихователем.
Вихователь пропонує взяти кожному свій килимок — прямокутний аркуш
паперу, прикрасити його рослинним орнаментом — квіточками та листочками.
Нагадує, як слід наносити на форму клейстер (розмазувати клейстер від цен-
тра до країв рівномірним шаром), накладати намащеною стороною до аркуша
паперу, придавлювати його долонею і розгладжувати серветкою. Вихователь
допомагає кожному малюкові. Активізує мовлення дітей у називанні форми,
кольору, величини. Діти працюють під спокійний музичний супровід.
— Молодці, дуже гарні килимочки для ляльок ми створили!
МІЙ КВІТНИК
Я взяла граблі й лопату
Та зроблю грядки в саду,
Посаджу на них я м’яту,
Чорнобривці, резеду.
Ще й пахучого горошку
Тут насію два рядки.
Посаджу тюльпанів трішки,
А скраєчку — нагідки.
Пройде теплий дощ весняний,
Гляне сонце золоте,
Тепле літечко настане,
І квітник мій розцвіте.
Будуть бджоли прилітати
По медочок до квіток.
Вийде мама, вийде тато
Відпочити в холодок.
Прийдуть подружки гуляти —
Теж в квітник їх поведу.
Буду квіти поливати,
Щоб скоріш цвіли в саду!
МИ ДОРІЖКОЮ ЙДЕМО
Ми доріжкою йдемо,
Гарні квіти несемо.
А йдемо у дитсадок,
Там зустрінемо діток!
Разом з ними тьоті Віті
Подаруємо ці квіти!
(Н. Завальська)
158
ЗАНЯТТЯ 5
Тема. Облаштуймо будку для Шарика
Мета: активізувати прагнення дітей діяти без допомоги дорослого (без зразка);
навчати послідовності виконання роботи, знаходити і називати геометричні
фігури (круг, трикутник, квадрат); навчати дітей прийому аплікації (наноси-
ти клей на зображення, накладати зображення намащеною клеєм стороною
до паперу, наклеювати зображення предметів на папір, придавлюючи його
долонею і розгладжуючи серветкою); закріплювати просторове орієнтування
«вгорі, посередині»; розвивати вміння розрізняти поняття «колір», «форма»;
розвивати дрібну моторику, творчу уяву, асоціативну пам’ять, мислення;
сприяти розвитку творчості, самостійності; виховувати дбайливе ставлення
до природи.
Попередня робота: бесіда-розповідь про свійських тварин, зокрема собаку.
Матеріал: іграшка — пес Шарик; лист; картина із зображенням будинку для
людей; різнокольорові геометричні форми (круги, квадрати, трикутники)
з двостороннього паперу для кожної дитини; 1/2 аркуша паперу формату
А4 (для кожної дитини); клейстер з борошна або крохмалю; серветки.
Діти із вихователем знаходять песика, який заховався під столом.
— Ти чому заховався? Як тебе звати?
— Діти — це песик Шарик, у нього немає свого дому і йому немає де жити!
— Облаштуймо будку для песика. Але спочатку нам потрібно підготуватися
до роботи.
Вихователь демонструє ілюстрацію будинку.
— Погляньте, діти, який гарний будинок!
— Чи подобається він вам?
— Розгляньмо його уважно і розповімо про нього нашому песику.
— Цей дім одноповерховий чи багатоповерховий? (Одноповерховий)
— Як потрапити у дім? Що для цього є в ньому? (Двері)
— Покажіть, де в будинку двері.
— Щоб в будинку було світло, у ньому є… (вікна).
— Покажіть, де у будинку вікна.
— Чим накритий будинок? Як називається його верхня частина? (Дах)
— Навіщо будинку потрібен дах? (Щоб усередину не потрапили сніг, дощ,
щоб було тепло і затишно.)
— Якими є стіни будинку? (Високими, рівними, міцними)
— Як добре ви розповіли про будинок.
— Чи підійде песику Шарику такий дім? Поясніть.
— Де мешкають песики?
 Дидактична гра «Хто де мешкає?»
Вихователь показує картинку і запитує «Хто це? Де мешкає?» дитина бере
і ставить її до картки із зображенням помешкання тварини.
— Облаштуймо будиночок для песика Шарика. Він надзвичайно зрадіє.
159
— Вирушаймо до нашої художньої майстерні облаштовувати будинки з па-
перу — виготовимо аплікацію.
 Фізкультхвилинка «Наш дім»
Ось такий високий дім,
(Стають навшпиньки, руки простягають угору.)
Дах трикутний є на нім,
(Ставлять руки перед грудьми, з’єднавши кінчики пальців.)
Вікна відчиняються,
(Плавно розводять руки в сторони.)
Двері запираються.
(З’єднують долоньки в «замок».)
Із труби іде димок —
(Повільними коловими руками долонь піднімають руки вгору.)
Непоганий теремок!
(Стають прямо, узявшись руками в боки.)
Вихователь пропонує дітям розглянути необхідні матеріали для роботи,
викласти будиночок на аркуші паперу. Підводить до висновку щодо викори-
стання геометричних форм: стіна — квадрат, дах — трикутник, двері — круг.
Нагадує, як слід наносити на форму клейстер (розмазувати клейстер від цен-
тра до країв рівномірним шаром), накладати намащеною стороною до аркуша
паперу, придавлювати його долонею і розгладжувати серветкою.
Вихователь допомагає за потреби кожному малюкові, стимулює ініціативне
наслідування, схвалює всі творчі прояви щодо вибору кольору деталей виробу.
Підтримує позитивний настрій і задоволення від роботи. Активізує мовлення
дітей у називанні форми, кольору, величини.
— Діти, Шарику подобаються ваші будиночки.
До нас песик поспішає,
«Гав-гав-гав! Гав-гав-гав!
Цілу ніч я вартував!»
СОБАКА
У Шарика хутро густе, тепле, він цілісіньку зиму на морозі бігає. А в хаті
у нього немає грубки, — просто собі собача будка, а там соломки намощено, от
йому й не холодно. Шарик гавкає, колгоспне добро стереже, злих людей і зло-
діїв у двір не пускає, за це всі його люблять і годують досхочу.
(Є.Чарушин)
КОТИКУ СІРЕНЬКИЙ
(Українська народна пісенька)
Котику сіренький,
Котику біленький,
Котику волохатий,
Не ходи по хаті,
Не буди дитяти.
Дитя буде спати,
Котик — воркотати.
Ой на кота — воркота,
На дитину — дрімота.
А-а-а. А-а-а.
160
ЗАНЯТТЯ 6
Тема. Осінь, осінь, листопад
Мета: навчати дітей бачити красу рідної природи; навчати дітей прийому
аплікації: наносити клей на зображення, накладати зображення намащеною
клеєм стороною до паперу, наклеювати зображення предметів на папір, при-
давлюючи його долонею і розгладжуючи серветкою; закріплювати просторове
орієнтування «вгорі», «внизу», «праворуч», «ліворуч», «над», «під», «біля»;
розвивати вміння розрізняти поняття «колір», «форма»; розвивати дрібну
моторику, творчу уяву, асоціативну пам’ять, мислення; сприяти розвитку
самостійності; виховувати цікавість до занять з аплікації.
Попередня робота: спостереження за сезонними змінами в природі під час
прогулянок; милування листопадом; ігри з осіннім листям; складання букетів
з осінніх листочків.
Матеріал: репродукції пейзажів за тематикою «Осінь»; лист ватману або
шпалери блакитного кольору з контурами дерев на ньому та смужки жовтого,
помаранчевого, червоного, коричневого кольорів; клейстер; поролонові губки
невеликого розміру; серветки.
Сонечко землицю вже не зігріває,
Із дерев пожовкле листя опадає.
Часто дощик ллється, птахи відлітають,
У садах збирають щедрі урожаї.
Відгадайте, діти, коли це буває? (Восени)
— Чи здогадалися ви, про яку пору року йдеться у загадці?
— А яка пора року зараз у нас? (Осінь)
Вихователь пропонує дітям визирнути у вікно, демонструє малюнки та ре-
продукції пейзажів на тему «Осінь».
— Якого кольору восени листя на деревах? (Жовтого, червоного)
— Які дерева восени? (Сумні, барвисті)
— Яка трава? (Суха, коричнева, жовта)
— Якою є осінь? (Красивою, сумною, різнокольоровою, холодною, дощовою)
 Дидактична гра «Листочки»
— Діти, погляньте на ці дерева. Ви їх упізнали? Як вони називаються?
Вихователь роздає листочки з цих дерев.
— Зірвавсь холодний осінній вітер, листочки з дерев розлетілися навсібіч.
Діти розбігаються з листочками навсібіч кімнатою.
— Вітер вщух, листячко впало на землю.
Діти відпочивають. Вихователь піднімає із килима кленовий листочок.
— Повій, вітре, принеси мені кленові листочки.
Діти збирають кленові листочки і підбігають до вихователя.
— З якого дерева ці листочки?
— Вони відрізняються від листочків інших дерев?
Гра повторюється з іншими листочками.
161
Жовте листя стелить садом
— Діти, складімо осінню картину про те, як вітер зірвав з гілок жовті, чер-
воні, жовтогарячі (помаранчеві), коричневі листочки, і тепер вони летять
і кружляють у повітрі.

Вихователь пропонує дітям пройти до Художньої майстерні.
Віє, віє вітер,
Віє, завиває,
Листя золотисте
З дерева зриває.
І летять листочки
З гілки на доріжки.
Шелестять по листю.
Тупотять ніжки.
(І. Плакіда)
— Ми прийшли до нашого осіннього лісу, тут багато листочків, які ми на-
збирали і висушили. Підготуймо наші пальчики до роботи.
 Пальчикова гімнастика «Осінь»
Тихо осінь ходить гаєм.
(Пальчиками однієї руки «ходять» по долоньці другої руки.)
Ліс довкола аж горить.
(Долоньками з пальчиками, що рухаються догори, показують «вогонь».)
Ясен листя осипає,
(Долоньки плавно, хвилеподібними рухами спускаються згори додолу.)
Дуб нахмурений стоїть.
(Діти утворюють коло з рук, імітуючи товстий, кремезний дуб.)
Вихователь пропонує дітям розглянути кольорові смужки, приготовані
на столах у художній майстерні, та блакитний аркуш із контурами «голих»
дерев.
Вихователь демонструє малюкам, як слід розривати смужки кольорового
паперу, наносити на великий аркуш клейстер і розгладжувати серветкою.
Вихователь допомагає кожному малюкові. Звертає увагу дітей на те, що
«листочки» розміщуються скрізь, один біля одного, можуть накладатися. Ак-
тивізує мовлення дітей у називанні листочків, кольорів, форми.
Вихователь читає уривок з вірша.
ОСІНЬ
Осінь. Обсипається
Бідолашний сад,
Всі листочки жовтії
За вітрами мчать.
(О. Толстий)
Вихователь дякує дітям за створення картини, прикрашає нею групову кім-
нату.
162
ЗАНЯТТЯ 7
Тема. Візерунок на килимку
Мета: навчати дітей прикрашати квадратну форму геометричними фігурами
різного розміру та кольору за принципом симетричності, виконуючи роботу
послідовно — спочатку заповнюючи середину, а потім — кути; навчати дітей
прийому аплікації (наносити клей на зображення, накладати зображення
намащеною клеєм стороною до паперу, наклеювати зображення предметів на
папір, придавлюючи його долонею і розгладжуючи серветкою); закріплювати
просторове орієнтування «посередині», «вище», «нижче», «праворуч», «ліво-
руч»; розвивати вміння розрізняти поняття «колір», «форма»; розвивати дріб-
ну моторику, творчу уяву, асоціативну пам’ять, мислення, зосередженість;
сприяти розвитку самостійності; виховувати уважність, старанність, бажання
доводити справу до кінця.
Попередня робота: ознайомлення з облаштуванням кімнати; розглядання
різних килимків.
Матеріал: лялька; квадратні аркуші паперу — килимок (для кожної дити-
ни); різнокольорові геометричні фігури з двостороннього паперу (для кожної
дитини); клей-олівець; серветки; зразки аплікації «Килимок».
 Гра-етюд «Привітання»
Діти з вихователем утворюють коло.
Доброго ранку сонечку ясному
Ми стоїмо у колі —
Друзів багато навколо
Руку дружби простягну,
З другом сварки не почну.
Будемо всі дружно грати,
Правил гри не забувати!
Вихователь. Діти, сьогодні у ляльки Оксанки свято — у неї з’явилася нова
квартира. Лялька просить нас допомогти їй усе облаштувати. Допоможемо?
 Гра «Постав на місце»
Вихователь демонструє дітям коробку, обклеєну шпалерами та поділену на
кухню, спальню, вітальню та ванну кімнати.
Вихователь називає речі, а діти допомагають розставити все на свої місця.
— Розгляньте кімнати. Що нам підійде для спальні, кухні, ванни, вітальні?
— Діти все розставили, але чогось бракує! Бракує килимка у вітальні! А ось
як багато килимків! Вони діряві. Залатаймо їх!
 Дидактична гра «Залатай килимок»
Вихователь роздає кожній дитині килимок з отворами у вигляді геометрич-
них фігур і набори геометричних фігур для «латання» килимків. Діти наклада-
ють на отвори потрібні геометричні фігури.
— Діти, молодці! Але у новій квартирі має бути новий килимок.
163
— Пропоную виготовити килимок у подарунок для Оксанки.

Подготуймо наші пальчики до роботи.
— Ходімо до Художньої майстерні, де у нас є все необхідне для роботи.
— Погляньте на зразок.
Вихователь показує зразок, вислуховує пропозиції дітей щодо послідовності
та способів розташування геометричних форм для створення килимків. Діти са-
мостійно вибирають елементи оздоблення й розміщують їх посередині, в кутах,
праворуч, ліворуч, збоку. Вихователь нагадує, як слід наносити на форму клей
(розмазувати клей від центра до країв рівномірним шаром), накладати нама-
щеною стороною до аркуша паперу, придавлювати його долонею і розгладжу-
вати серветкою.
Вихователь допомагає кожному малюкові. Активізує мовлення дітей у на-
зиванні форми, кольору.
Нумо, дітки, стали в коло,
Подивилися навколо.
Оченята ми закрили
І відкрили оченята.
А тепер почнуть малята
У долонечки плескати.
Наші ніжки туп-туп-туп!
І до іграшок ідуть,
Будемо ми гратися,
З ними розважатися!
 Дидактична гра «Склади з частин ціле»
Вихователь роздає кожній дитині розрізані на 2–4 частини килимки. По-
трібно скласти з них цілий килимок.
— Молодці! Ляльці Оксанці дуже сподобалися ваші килимки.
164
ЗАНЯТТЯ 8
Тема. Новорічна ялинка
Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з облаштуванням свят, прикра-
шати ялинку до свята Нового року; учити наклеювати на заготовку ялинки
скручені у кульку кольорові серветки, обираючи самостійно колір; навчати
дітей користуватися в аплікації клейстером, наносити клей на зображення,
накладати зображення намащеною клеєм стороною до паперу, наклеювати
зображення предметів на папір; закріплювати просторове орієнтування
«вище», «нижче», «праворуч», «ліворуч»; розвивати вміння розрізняти
поняття «колір», «форма»; розвивати дрібну моторику, творчу уяву, асо-
ціативну пам’ять, мислення; сприяти розвитку самостійності; виховувати
цікавість до занять з аплікації.
Попередня робота: підготовка до новорічних свят; розглядання прикрашеної
ялинки; читання віршів; вивчення пісень про Новий рік, новорічну ялинку.
Матеріал: дидактична гра «Прикрась ялинку»; аркуш з намальованою ялин-
кою (для кожної дитини); різнокольорові серветки (для кожної дитини);
клейстер; пензлики; підкладні дощечки або серветки.
Вихователь. Діти, яка зараз пора року? (Зима)
— Як лагідно ми називаємо зиму? (Зимонька)
— Так, зимонька. Адже зима — це не тільки холод і мороз, це й ще веселі
зимові розваги та чудові свята. Незабаром настане одне з найулюбленіших зи-
мових свят.
— Що це за свято?
Все прикрашене красиво,
Ніби жде якогось дива,
Діти радісно сміються,
Скрізь ялинки продаються —
Це, малята, на поріг
Скоро ступить... (Новий рік).
— Діти, а без чого не існує свята Нового року?
І зелена, і пахуча,
І пухнаста, і колюча
Посеред кімнати стала,
Нас зі святом привітала. (Ялинка)
— Яка ялинка? (Зелена, пахуча, пухнаста, колюча)
— Якими прикрасами можна прикрасити нашу ялинку? (Прапорцями,
кульками, іграшками)
 Дидактична гра «Прикрась ялинку»
Вихователь на фланелеграфі закріплює велике зображення ялинки і роз-
кладає на столі різні іграшки для прикрашання. На ялинці — закріплено кон-
тури цих іграшок.
— Вам необхідно підійти до ялинки, обрати одну з іграшок та знайти її місце
на ялинці. Я вам буду підказувати: «вище — праворуч — ліворуч — нижче…»
165
— Прикрасьмо новорічними різнокольоровими кульками ялинку до свята
Нового року.

— Ходімо у нашу Художню майстерню.
— Розгляньте ялинку на малюнку. Вона без прикрас. Вам потрібно скачати
кульки будь-якого кольору та приклеїти їх на ялинку.
Станем в коло, дітвора,
Дітвора, дітвора.
До ялинки вже пора,
Нам пора, нам пора.
Станем в коло й покружляєм,
Покружляєм, покружляєм.
Зупинились й поплескаєм,
Поплескаєм, поплескаєм.
Тупаємо ніжками,
Мов йдемо доріжками.
Наче зайчики, йдемо,
Ідемо ми, ідемо.
Поплигали, поскакали
Й за столи всі посідали.
Вихователь демонструє малюкам, як спочатку скочувати кульки з серве-
ток, а потім наносити на форму клей, намазувати клей від центра до країв рів-
номірно. Вихователь допомагає кожному малюкові або спонукає його до само-
стійного вибору форми та кольору прапорця. Активізує мовлення дітей у нази-
ванні форми, кольору.
— Молодці! Маємо тепер гарні прикрашені різнокольоровими кульками
ялинки.
ЯЛИНКА
Хто це у вікно стукоче,
Увійти до хати хоче?
От так гостя!
Вся в сніжинках,
Завітала в дім ялинка.
Усміхається зелена,
Простягла гілки до мене.
І запахло на всю хату
Лісом, хвоєю і святом!
(В. Багірова)
В ньому теплий кожушок,
— Ой, ти діду-дідусю,
Зігрій нашу Ганнусю.
166
ЛІТЕРАТУРА
1. Базовий компонент дошкільної освіти. — К., 2012
2. Богуш А. М. Мовленнєвий компонент дошкільної освіти. — Х., 2011.
3. Гаркуша Г. В., Черкасова Ю. М. Дитина і навколишній світ. Роз-
робки занять для дітей 3–6 років. — Х., 2009.
4. Ігнатьєва С. А., Калмикова А. Л., Авдеєва Р. Г. Довкілля. — Х., 2008
5. Кутепа С. Г., Шевцова О. А. Розвиток мовлення. Розробки занять
для дітей 2–6 років. — Х. 2009
6. Ланіна І. В., Кучеєва Н. В. Образотворче мистецтво для малят
(3–4 роки). — Х., 2013.
7. Левченко Т. Г. Рідна природа. Матеріали для занять. — Х., 2013
8. Методичні рекомендації до програми виховання і навчання дітей
від 2 до 7 років «Дитина». — К., 2012
9. Педан М. В. Організація освітнього процесу від вересня до травня.
4-й рік життя. — Х., 2013.
10. Програма виховання та і навчання дітей від 2 до 7 років «Дитина». –
К., 2012.
11. Сухар В. Л. Розвиток мовлення. Конспекти комплексних занять (мо-
лодший вік). — Х., 2010.
12. Сухар В. Л. Мовні ігри та вправи зі словом. — Х., 2008.
13. Сухар В. Л. Дошкільнята на прогулянці. 3–4 роки. — Х., 2010.
14. Українська мозаїка: книга для читання в дошкільному закладі
і в родинному колі. — Тернопіль, 2013.
15. Шик Л. А. Пальчикові ігри для дошкільників. — Х., 2012.
Навчальне видання
Серія «ДНЗ. Вихователю»
В’ЮННИК Вікторія Олександрівна

ОЖИМОВА Світлана Михайлівна
ХАНІНА Ольга Григорівна
ЧЕРНИШОВА Лана Вікторівна
Мій конспект. 4-й рік життя. І півріччя
Головний редактор Н. Ф. Юрченко

Верстка Ю. О. Неджеря
Технічний редактор О. В. Лєбєдєва
Коректор О. М. Журенко
Підписано до друку 31.03.2014. Формат 84×108/16.

Папір газет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна.
Ум. друк. арк. 10,5. Замовлення № 14-03/19-05.
ТОВ «Видавнича група “Основа”»

61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66
тел. (057) 731-96-33
е-mail: office@osnova.com.ua
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 2911 від 25.07.2007 р.

Мій Конспект 1півріччя 4р.ж

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Мій Конспект 1півріччя 4р.ж

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Серія «ДНЗ.

Серія «ДНЗ. Вихователю»

© В’юнник В. О., С. М. Ожимова,

ПОНЕДІЛОК ВІВТОРОК СЕРЕДА

№ з/п Місяць Тема

II. Основна частина

ІІ. Основна частина

ІІ. Основна частина

ІІ. Основна частина

ІІ. Основна частина

ІІ. Основна частина

ІІ. Основна частина

ІІ. Основна частина

II. Основна частина

ІІ. Основна частина

ІІ. Основна частина

ІІ. Основна частина

ІІ. Основна частина

ІІ. Основна частина

ІІ. Основна частина

II. Основна частина

II. Основна частина

II. Основна частина

II. Основна частина

II. Основна частина

II. Основна частина

II. Основна частина

II. Основна частина

II. Основна частина

II. Основна частина

II. Основна частина

II. Основна частина

II. Основна частина

ІІ. Основна частина

II. Основна частина

II. Основна частина

II. Основна частина

II. Основна частина

II. Основна частина.

ІІ. Основна частина

II. Основна частина

II. Основна частина

II. Основна частина

II. Основна частина.

II. Основна частина

II. Основна частина

II. Основна частина.

II. Основна частина

ІІІ. Продуктивна діяльність

ІІІ. Продуктивна діяльність

ІІІ. Продуктивна діяльність

ІІІ. Продуктивна діяльність

ІІІ. Продуктивна діяльність

ІІІ. Продуктивна діяльність

III. Продуктивна діяльність

III. Продуктивна діяльність

ІІІ. Продуктивна діяльність

ІІІ. Продуктивна діяльність

ІІІ. Продуктивна діяльність

ІІІ. Продуктивна діяльність

ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК (ЛІПЛЕННЯ)

III. Продуктивна діяльність

III. Продуктивна діяльність

III. Продуктивна діяльність