Professional Documents
Culture Documents
Управління культури
Управління культури
Управління культури
Реферат
з історії образотворчого мистецтва
за темою:
«Архітектура та скульптура першої половини ХІХ ст. в Україні»
Підготував:
учень 4 класу
художнього відділення
МШ №1 м.Бахмут
Жучкевич Артем.
м.Бахмут
2020-2021 навчальний рік
План
І Вступ
ІІ Архітектура та скульптура І половини ХІХ ст.
1 Архітектура
1.1 Палацово паркова архітектура.
1.2 Архітектурні окраси Львова.
2 Скульптура.
2.1 Надмогильні пам’ятники.
2.2 Зв`язок архітектури зі скульптурою.
ІІІ Висновок.
IV Література.
V Додатки
Архітектура
Скульптура
Феномен французької скульптури 19 ст. приваблював вже сучасників.
Боротьба із застарілими методами і образами академізму і класицизму в
скульптурі країни так і не завершилась перемогою з боку новітніх
стилістичних течій, хоча надала її історії драматизму. Академізм був діяльно
і матеріально підтриманий урядами та Паризькою академією мистецтв, що
підживлювало його існування впродовж столітнього терміну і рекрутувало до
власних лав армію митців різного обдарування. Державна підтримка
розвитку скульптури створила для неї сприятливі умови, котрих не було в
жодній з тогочасних країн. Поштовхами для неї були кампанія будівництва
тріумфальних і суспільно значущих споруд, бурхливий розвиток
капіталістичної торгівлі попри війни і революції, практика
всесвітніх виставок, на які зважилась буржуазія, переконана у власній
могутності.
Надмогильні пам’ятники
У цей час в Україні з’являється новий різновид пластичного мистецтва
— пам’ятники. Однією з перших у Києві була колона Магдебурзькому
праву (Тосканського ордера). Серед скульпторів особливо відомі імена
Михайла Козловського (1753—1802), який створив пам’ятник О. Суворову в
Петербурзі, Кость Климченко (1816—1841), який творив у Римі, Іван Мартос
(1754—1835). Найвидатніші його твори: пам’ятник Мініну і Пожарському в
Москві (1804—1818), Рішельє в Одесі (1823—1828), Потьомкіну в Херсоні
(1829—1835), М. В. Ломоносову в Архангельську, Рум’янцеву-
Задунайському в Києво-Печерській лаврі. Він був професором і ректором
Петербурзької академії мистецтв, створив багато скульптур у бронзі,
мармурі. Творчості французького скульптора Тома де Томона належить
монумент Слави в Полтаві.
1853 р. на схилах Дніпра споруджено пам’ятник князю Володимиру.
Бронзову постать виконав П. К. Клодт. Розпочав проект монумента
скульптор В. І. Демут-Малиновський. Постамент у вигляді каплиці створив
архітектор К. Тон. У пам’ятнику проявляються риси академізму та
псевдоруського стилю.
Реалістичні засади спостерігаємо в монументальній скульптурі білоруса
М. Микешина (1835—1896) — пам’ятнику Богдану Хмельницькому,
архітектор Ніколаєв. Це найвдаліший кінний пам’ятник у Європі, який
органічно вписується в ансамбль Софійської площі. Л. В. Позен (1849—1921)
створив пам’ятники І. П. Котляревському і М. В. Гоголю в Полтаві,
композиції до «Кобзаря», горельєфи на теми «Енеїди», «Наталки Полтавки»,
реалістичні композиції «Запорожець у розвідці», «Скіф».
У Львові в класичному стилі працювали Антон Шімзер (1790—1836), П.
Філіппі, Г. Красуцький, який оздоблював будинки, створював надгробні
пам’ятники на Личаківському кладовищі. На Заході України в цей час
творили скульптори К. Островський, О. Северин, С. Левандовський.
У Ніжині вражає філігранної роботи бюст М. В. Гоголя скульптора П. П.
Забіли. Його творчості належить мармуровий портрет Т. Г. Шевченка.
Висновок
Література
Додатки
https://uk.wikipedia.org
https://ru.osvita.ua