Урбанізація – процес швидкого зростання міського населення,
поширення міського способу життя та підвищення ролі міст у розвитку суспільства.
Міська агломерація - група населених пунктів, між якими існують
тісні зв’язки (транспортні, виробничі, трудові, культурно-побутові) та частими є «маятникові» міграції населення.
Кожна міська агломерація формується навколо великого міста або
кількох близько розташованих міст, які називають ядром (ядрами) агломерації.
Якщо ядро одне, міську агломерацію називають
моноцентричною, наприклад: Лондонська, Паризька, Нью- Йоркська, Сан-Паулу, Київська та ін.
Якщо передміськими зонами зростаються два міста – це
біцентрична агломерація. Зокрема, такою є найбільша у світі за кількістю мешканців Токійсько-Йокогамська агломерація в Японії, населення якої становить 37,7 млн осіб.
Якщо ж ядер агломерації кілька, її називають
поліцентричною. Такими є Рурська агломерація на заході Німеччини (зростається близько 100 міст) та Верхньосілезька на півдні Польщі (близько 20 міст). Урбанізація У наш час подекуди навіть міські агломерації зростаються між собою й утворюють суцільні урбанізовані зони, що є найбільшими формами – мегаполісами. Мегаполіс – це група міських агломерацій, які майже зливаються забудовою і мають єдину інфраструктуру. У світі утворилося 8 мегаполісів: ● На території США виникли 3 мегаполіси: Приатлантичний (або Бос-Ваш, тобто від Бостона до Вашингтона, 50 млн осіб), Приозерний (або Чи-Піттс, від Чикаго до Піттсбурга, 35 млн осіб) та Каліфорнійський (або Сан-Сан, від Сан-Франциско до Сан- Дієго, 20 млн осіб). ● У Японії існує мегаполіс найбільший мегаполіс світу - Токайдо (від Токіо на південь до міста Кобе), в якому проживає майже половина населення держави (70 млн осіб). ● У Західній Європі сформувалися мегаполіси Прирейнський (Рандстад) та Англійський, які часто об’єднують в один – Європейський хребет, або Блакитний банан, населення якого становить 89,8 млн осіб. Він пролягає від півночі Італії до півдня Великої Британії. ● Два мегаполіси виникли у Китаї: Дельта річки Янцзи та Дельта Перлинної річки. ● Іноді мегаполісом називають Москву з однойменною областю в Росії, де мешкає приблизно 20 млн осіб. ● Формується Бразильський мегаполіс між Ріо-де-Жанейро та Сан-Паулу з населенням близько 38 млн осіб.
Блакитний банан Відмінності урбанізації в різних країнах світу
Рівень урбанізації показує, яка частка загальної кількості людей
країни проживає в містах. Високим вважають рівень урбанізації понад 50 %, середнім – 20–50 %, низьким – менше ніж 20 %.
Темпи урбанізації – це швидкість зростання міського населення.
Для розвинутих країн характерні переважно високий рівень і
Субурбанізація – відплив міського населення в передмістя, що
супроводжується зростанням і розвитком приміської зони. Основна маса людей мешкає в передмістях і містах-супутниках.
Нині розпочався процес протилежний субурбанізації -
джентрифікація, тобто реконструкція та оновлення раніше непривабливих частин міста та переїзд до них заможних верств населення. Види урбанізація
Країнам, що розвиваються, властивий середній або низький
рівень урбанізації. Темпи урбанізації у 4,5 разу вищі, ніж у розвинутих країнах, що дає підстави говорити про «міський вибух». Але місто не в змозі забезпечити всіх переселенців житлом і роботою. Це явище дістало назву хибної урбанізації. Хибна урбанізація – зростання міського населення, що не супроводжується формуванням міського способу життя. За хибної урбанізації околиці величезних міст перетворюються на перенаселені нетрі з антисанітарними умовами, де люди живуть у наметах, кар тонних коробках, дерев’яних ящиках. Такі квартали є розсадниками хвороб і злочинності. У Бразилії їх називають «фавелами», у Перу та Колумбії – «барріос кландестінос», в Індії – «басті», в Африці – «бідонвілями».
Рурбанізація – поширення міського способу життя на селі.
При цьому в село переносяться міські галузі господарської діяльності: сфера послуг і промисловість. На селі зростає кількість котеджів міських жителів.