Слово "трубадур" перекладається як "знаходити", "винаходити".

Трубадури виконували
свої твори (балади, альби, канцони, сирвенти, пасторалі тощо) під акомпанемент скрипки чи
будь-якого іншого інструмента.

Лірика трубадурів (або куртуазна) зародилась у період зрілого Середньовіччя (XI-XII ст.) у
Південній Франції, в королівстві Прованс. .

Провансальські трубадури займали різне суспільне становище: серед них були королі,
знатні феодали, рицарі, духовні особи, а також торговці, ремісники, селяни. Авторитет трубадура
визначався не його соціальним походженням, а мірою таланту. Близько 40 трубадурів відомі у
всьому світі.

Найвизначнішими із поетів були Джауфре́ Рюде́ль, Бертран де Борн, Маркабрю́н, Гіра́ут

де Борне́ль, Берна́рт де Вентадо́рн та інші.

У ліриці трубадурів центральною була тема кохання. Любов сприймалася як найвище благо,
могутнє моральне почуття, здатне облагородити людину. Звідси прославлення любові до
Прекрасної Дами, захоплення земною красою (жінки, природи), оспівування весни як часу
кохання, змалювання поетичного світу мрій, видінь, сну, в яких зображується щасливе взаємне
почуття.

Важливим також було уславлення рицарської доблесті і звитяги, готовності рицаря служити своїй
коханій, недосяжній Дамі Серця. Також у ліриці трубадурів значне місце займало зображення
війни, суспільно-політичних проблем, світу природи, мистецтва.

Лірика трубадурів відзначається світлою людяністю, яскравим оптимізмом, та високою

художньою майстерністю.

Саме трубадури першими в Європі започаткували використання рими, склали нові пісенні
форми – альба, канцона, сирвента, пасторелла, серенада (серена), сонет, плач.

В цілому було створено понад 900 віршованих форм. Старопровансальська мова стала пешим у
Європі взірцем літературної мови.
Творчість трубадурів вплинула на лірику труверів у Франції . Основа їхньої творчості не
лірика, як у трубадурів, а епос. Їх також могли супроводжувати жонглери.

Трувери - епічні співці XII—XIII ст. на Півночі Франції . Ними був створений середньовічний
лицарський героїчний епос - пісенні розповіді про подвиги, діяння чи родовід героя. Він
складається з трьох циклів. Перший цикл - усі поеми, в котрих звеличуються подвиги Карла
Великого і його соратників. Другий - легенди про короля Артура. Третій цикл - поеми, де
відтворені подвиги героїв античності.

Особливе місце в ліриці труверів займають пісні про Хрестові походи.

Також, труверами можна назвати тих, хто удосконалював придворну поезію.

Найвідоміші трувери — Конон де Бетюн та Тібо Шампанський. Поезія труверів мала

певний вплив на лірику доби Відродження.

У ХІІ-ХШ ст. лицарська поезія трубадурів і труверів досягла свого найвищого розквіту.