1.

Страховий ринок - це частина фінансового ринку, де об'єктом купівлі-продажу

виступає страховий захист, формуються попит і пропозиція на нього. Головною
функцією страхового ринку є акумуляція та розподіл страхового фонду з метою
страхового захисту суспільства. Отже, страховий ринок - це сфера економічних
відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги та
здійснюється процес їх купівлі-продажу.
Страховий ринок в Україні значно відстає від розвинених країн. Така ситуація
пояснюється тим, що Україна – країна з економікою, що розвивається з такими
проблемами, як низький рівень доходу населення, низький рівень розвитку
бізнесу, низький рівень довіри населення до фінансових установ та інші.
Регулювання страхової діяльності на законодавчому рівні можна вважати
боротьбою держави за «моральну безпеку» своїх громадян. В Україні страхова
діяльність регулюється Конституцією України, Міжнародними підписаними і
ратифікованими угодами, Цивільним кодексом України, законами України «Про
страхування», «Про обов’язкове страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів», «Про господарські
товариства», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків
фінансових послуг», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню)
доходів, отриманих злочинним шляхом» та іншими, а також постановами КМУ,
нормативними актами (інструкції, методики, положення, накази), котрі
приймаються відомствами виконавчої влади чи спеціального назначеного
органу, що здійснює нагляд за страховою діяльністю, правилами та договорами
страхування.
2.
Принципи функціонування страхового ринку визначаються загальними
умовами розвитку і стану економіки.
Одним з основоположних є принцип демонополізації страхової справи.
Реалізація цього принципу означає, що страхову діяльність на ринку можуть
здійснювати будь страхові компанії незалежно від форми їх власності.
Важливим принципом формування та розвитку страхового ринку є конкуренція
страхових організацій з надання страхових послуг, залученню страхувальників
та мобілізації грошових коштів до страхових фондів.
Свобода ціноутворення, виражена у свободі встановлення тарифних ставок під
впливом попиту та пропозиції, створює умови для конкуренції страховиків за
залучення страхувальників.
Ця конкуренція може виражатися в пропозиції зручних форм для
страхувальників та умов укладання страхових договорів, сплати страхових
внесків та виплати страхового відшкодування. Конкуренція страховиків може
виражатися в розширенні асортименту пропонованих страхових послуг,
орієнтованих на інтереси конкретних соціальних та економічних груп
населення.
Принцип конкуренції в організації страхової справи повинен у необхідних
випадках поєднуватися з принципом співробітництва страховиків, насамперед
при перестрахуванні або співстрахування особливо великих або небезпечних
ризиків.
3.

4.
Формування розвиненого страхового ринку забезпечить сприятливі умови для
ринкової трансформації національної економіки та стабільного розвитку
міжнародних відносин. Попри те, що кількісні показники розвитку страхового
ринку України мають позитивну динаміку, його функціональні та інституційні
характеристики в цілому ще не відповідають реальним потребам національної
економіки. Для успішного розвитку та покращення ситуації на українському
ринку страхових послуг необхідна злагодженість та скоординованість роботи як
держави, так і страхових компаній. При цьому держава має забезпечити ринок
стабільною нормативною базою, необтяжливим державним наглядом, а з
іншого боку страхові компанії мають бути максимально сумлінними та чесними
у процесі співпраці зі своїми клієнтами. Адаптація страхового ринку до змін,
пов’язаних із зміною дизайну фінансових інструментів у страховій індустрії та
впровадженням інноваційних технологій в організацію страхової діяльності,
сприятиме підвищенню якості страхового захисту застрахованих осіб,
стимулюванню впровадження нових видів страхування і страхових технологій,
урізноманітненню спектру страхових послуг, удосконаленню форм і методів
страхового нагляду тощо.
5.
Страхові агенти — громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за
дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності
(укладення договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання
робіт, пов'язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування).
Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за
комісійну винагороду на підставі договору із страховиком.
Страхові брокери - юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у
встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, та здійснюють
посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі
доручень страхувальника або страховика.
6.
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) — єдине
об'єднання страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-
правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду,
заподіяну третім особам (ОСЦПВВНТЗ). Участь страховиків у МТСБУ є
умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-
правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
МТСБУ — непідприємницька організація, яка здійснює свою діяльність
відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів», законодавства
України та свого Статуту.
Метою діяльності МТСБУ є:

 виконання гарантійних функцій стосовно відшкодування шкоди, завданої

третім особам при експлуатації наземних транспортних засобів,
 відповідно до чинного законодавства України та угод, укладених Бюро з
уповноваженими організаціями інших країн зі страхування ОСЦПВВНТЗ;
 взаємне врегулювання питань стосовно відшкодування збитків та
забезпечення виплати страхового відшкодування третім особам;
 координація роботи страховиків - його членів у сфері ОСЦПВВНТЗ за
шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної
пригоди, як на території України, так і за її межами;
 захист інтересів членів МТСБУ.
Стратегічні напрями роботи Дирекції МТСБУ спрямовані на забезпечення
розвитку ОСЦПВВНТЗ:

 гармонізація нормативно-правових засад провадження ОСЦПВВНТЗ в

Україні з нормами Євросоюзу;
 продукування добросовісної конкуренції, недопущення порушення
конкурентного законодавства на ринку автоцивільної відповідальності;
 поширення використання Єдиної централізованої бази даних МТСБУ,
зокрема для контролю наявності страхового забезпечення
транспортного засобу;
 впровадження єдиних стандартів врегулювання страхових випадків;
 створення ефективної системи протидії шахрайству на ринку
ОСЦПВВНТЗ;
 запровадження єдиної системи реєстрації страхових агентів;
 розширення форм та напрямів співробітництва з країнами-членами
міжнародної системи автострахування «Зелена картка».

7.
Перелік законодавчих документів (страхове законодавство), які регулюють
відносини і ринок страхування в Україні:
Закон України «Про страхування»
Податковий кодекс України
Цивільний Кодекс України
Господарський Кодекс України
Повітряний Кодекс України
Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків
фінансових послуг»
Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів»
Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення»
Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»
Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України»
Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»
Розпорядження Нацкомфінпослуг № 2172 від 01.06.2017 Про затвердження
Додаткових вимог до договорів страхування життя
Це не весь перелік законодавств, так як він займе дуже багато місця.