Центральноукраїнський державний педагогічний 

університет імені Володимира Винниченка

Факультет педагогіки та психології

Кафедра інформатики та 
інформаційних технологій

РЕФЕРАТ

на тему:

“Штучний інтелект у журналістиці”

                                                                       

 Виконала студентка групи СО20Б

     Спеціальність:016 Спеціальна освіта
     Освітня програма:Спеціальна освіта
     форма навчання:денна 
     Стрілець Віталіна Сергіївна

Кропивницький, 2021
    ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………3

1. Особливості  процесу залучення штучного інтелекту в журналістську

діяльність………………………………………………………………………...4

2.Всесвітній досвід використання штучного інтелекту в

журналістиці……………………………………………………………………..6

3.Міркування відомих науковців щодо впливу штучного інтелекту на сферу

засобів масової інформації……………………………………………………..8

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..11

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………..12

ВСТУП

 В сучасному світі наука дуже стрімко розвивається: люди знаходять все нові й

нові шляхи удосконалення та покращення життя, реалізації неможливих, на

перший погляд, цілей. Останні декілька років все більше дослідників займаю-

ться можливістю залучення штучного інтелекту практично у всі галузі науки.

Хтось вважає цю технологію справжнім науковим проривом, хтось впевнений,

що це наступна форма життя на планеті, а хтось стверджує, що це лише хайп.

Сьогодні штучний інтелект пише музику, малює на рівні іменитих художників,

ставить медичні діагнози, обігрує професіоналів у шахи та навіть робить спроби

створити винаходи. Штучний інтелект1 серед світових технологічних трендів,

велика кількість стартапів позиціонує себе як дотичні до цієї технології, а саме

застосування технології знаходить місце ледь не скрізь-від сільського

господарства до ракетобудування.

На даний момент дуже актуальним є впровадження штучного інтелекту в

журналістику і загалом в мас медіа. На мою думку штучний інтелект в даному

аспекті недостатньо вивчений, що і слугувало поштовхом до вибору теми мого

реферату: ”Штучний інтелект у журналістиці”.

Досліджуючи вищезазначену тему,я ставила перед собою завдання,а саме:

1)дослідити методи використання роботів зі штучним інтелектом в

журналістській діяльності;

2)виокремити переваги та недоліки застосування машин зі штучним інтелектом

в професійній діяльності журналіста;

1 розділ комп'ютерної лінгвістики та інформатики, що опікується формалізацією проблем та завдань, які подібні
до дій, що виконує людина
3)виділити задачі,з якими не в змозі впоратись штучний інтелект;

4) виявити проблеми,які постають при залученні техніки зі штучним

інтелектом.

§1. Особливості  процесу залучення штучного інтелекту в

журналістську діяльність
З деяких пір багато великих новинних агентств  і редакцій передоручають

спортивну інформацію, зведення про погоду, зміни на біржі і результати

корпоративної діяльності комп'ютерам. Вражаючий факт: машини можуть

забезпечувати більш скрупульозне і широке охоплення, ніж деякі репортери. На

відміну від багатьох журналістів, які часто випускають репортажі, викори-

стовуючи одне джерело інформації, програмні засоби можуть імпортувати дані з

різних джерел, розпізнавати тенденції і шаблони, а також вписувати ці тенденції

в контекст за допомогою технології обробки природної мови (Natural Language

Processing), вибудовуючи складні речення з прикметниками, метафорами і

порівняннями[7]. Тепер роботи можуть переконливо розповісти навіть про

емоції натовпу під час напруженого футбольного матчу. Саме тому багато

представників журналістської професії побоюються, що штучний інтелект зали-

шить їх без роботи. Однак якщо, відкинувши побоювання, журналісти візьмуть

його, він може стати справжнім порятунком для їх ремесла - дозволяючи більш

повно відображати постійно ускладнюється, глобалізований і збагачувати

інформацією світ, в якому ми живемо. Алгоритми допомагають журналістам

систематизувати дані, щоб знайти відсутню ланку в розслідуванні, а також

виявляти серед мільйонів точок даних відхилення, які можуть стати джерелом
сенсаційних новин. Розумні машини можуть надати потужний імпульс створен-

ню сюжетів, посилюючи креативність і здатність журналістів захопити ауди-

торію. Певний алгоритм, наступний передбачуваним шаблонами даних і

запрограмований на «вивчення» варіацій в цих шаблонах з плином часу, може

допомагати репортерам в організації, сортування та створенні контенту зі швид-

кістю, яка ніколи раніше не видавалася можливою. Він може систематизувати

дані, щоб знайти відсутню ланку в репортажі-розслідуванні, а також визначати

тенденції і виявляти серед мільйонів точок даних відхилення, які можуть стати

джерелом сенсаційних новин. 

Наприклад, в даний час інформаційні агентства можуть безперервно вводити

відомості про державні закупівлі в алгоритм, здатний аналізувати ці дані за

допомогою перехресних посилань на компанії, що мають ту ж адресу.

Удосконалення цієї системи могло б дати журналістам безліч підказок про

корупцію в окремо взятій країні. Розумні комп'ютери можуть не тільки

аналізувати великі обсяги даних, сприяючи оперативним розслідувань, а й

перевіряти надійність джерел і фактів, що надходять від аудиторії. За даними

Звіту Tow Centre2 за 2017 рік, кілька інформаційних агентств в Сполучених

Штатах вже використовують її для виявлення фактологічних помилок. Напри-

клад, Reuters використовує інструмент під назвою News Tracer для відстеження

головних подій дня в соціальних мережах і перевірки достовірності пові-

домлень у Твіттері. Serenata de Amor, група бразильських журналістів і

ентузіастів в області технологій, використовує робота на ім'я Роузі (Rosie) для

відстеження всіх виплат, заявлених членами конгресу країни, із зазначенням

причин, за якими ці витрати можуть вважатися підозрілими[2]. Існує безліч

інших сфер, де алгоритми допомагають журналістам: від створення

2 Агентство міжнародного розвитку, що займається благодійністю
попередньої відео-нарізки до розпізнавання моделей мовних сигналів та іденти-

фікації осіб в натовпі. Такі алгоритми можна програмувати для спілкування з

читачами (чат-боти) і відповідей на запити. Примітно, що цей процес не може

відбуватися без участі журналіста - людини, який, керуючись певною метою,

задає відповідні питання про дані. Репортерам і редакторам необхідно швидко

навчатися роботі з цими системами і використовувати їх для підвищення ефе-

ктивності журналістської діяльності. Більшість журналістів у світі не мають до-

ступу до команди програмістів і фахівців з обробки даних, які могли б допомо-

гти їм у розробці і створенні власних проектів. Єдиний вихід - це співпраця.

Невеликі відділи новин і фрілансери можуть компенсувати брак ресурсів,

об'єднавшись з розробниками програмного забезпечення для встановлення

партнерських відносин на більш стабільній основі.Крім іншого, така співпраця

дозволяє більш ефективно виявляти численні інструменти відкритих джерел в

частині пошуку та аналітики. Зв'язок між журналістами і технічними фахівцями

не можна сприймати як даність. Обидві сторони повинні мати достатній обсяг

знань, а також певний досвід проб і помилок. 

Завдяки безперервному розвитку технологій, сучасні журналісти мають в

своєму розпорядженні інструментарій, за допомогою якого можна залучити

можновладців до відповіді. Сьогодні почути думку представників громадськості

та визначити їх потреби стає все простіше, і було б величезним упущенням не

спробувавши це зробити. [5].

§2. Всесвітній досвід використання штучного інтелекту в

журналістиці 
Автоматизована журналістика: створення сюжетів на основі даних. Споча-
тку ця технологія використовувалася в спортивних репортажах і фінансових

новинах. Вона може звільнити журналістів від рутинних завдань, підвищити

ефективність і знизити витрати. AP ( «Ассошіейтед Прес») використовує про-

граму Wordsmith, що створює репортажі на основі фінансових даних. В редакції

Washington Post використовується технологія Heliograf власної розробки для

освітлення спортивних заходів та передвиборчої гонки. 

Організація робочого процесу: відстеження головних новин дня,

комбінування і групування новин з використанням ярликів і посилань,

модерування коментарів і автоматична транскрипція голосу. The New York

Times використовує інструмент API (інтерфейс прикладного програмування) під

назвою Perspective3, розроблений Jigsaw (Alphabet / Google), для модерування

коментарів читачів. Платформа Reuters Connec tдля журналістів відображає весь

контент Reuters, включаючи архів, а також контент медіа-партнерів по всьому

світу в режимі реального часу. Відстеження новин в соціальних мережах: аналіз

оперативних даних і даних минулих періодів з визначенням джерел впливу і

залученням аудиторії. AP використовує інструмент Newswhip для моніторингу

тенденцій і активності користувачів соціальних мереж. 

Взаємодія з аудиторією: чат-бот додаток Quartz Bot дає користувачам

можливість задавати питання в текстовому форматі, що стосуються новин,

конкретних людей або місць, і відповідає на них, використовуючи контент, який

вважатиме за належні. У числі інших інструментів можна згадати боти для

додатка Facebook Messenger, такі як чат-бот Guardian. Компанія BBC

3 система зображення об'ємних тіл на площині або якій-небудь іншій поверхні, яка враховує їх просторову
структуру й віддаленість окремих їх частин від спостерігача.
використовувала боти для більш широкого висвітлення референдуму в ЄС.

Темою проекту AfriBOT, який входить до числа проектів, які отримали грант

фонду Innovate Africa, і реалізується Європейським центром журналістики

спільно з The Source (Намібія і Зімбабве), є розробка новинного бота з

відкритим кодом, покликаного «сприяти інформаційним агентствам Африки у

випуску персоналізованих новин і більш ефективній взаємодії з аудиторією за

допомогою платформ обміну повідомленнями.

Автоматична перевірка фактів на достовірність: дозволяє журналістам

оперативно перевіряти публічні заяви або офіційні повідомлення на наявність

фактологічних помилок. Компанія Chequeado4 (Аргентина) створила бот

Chequeabot; Full Fact (Великобританія) і партнери розробляють програму авто-

матизованої перевірки на достовірність для «виявлення заяв, факти яких вже

перевірялися, в нових місцях, а також автоматичного визначення і перевірки

нових заяв за допомогою інструменту обробки природної мови (Natural

Language Processing) і структурованих даних ». Компанія Duke Reporter's Lab

(США) розробила інструмент ClaimBuster з метою доведення до ЗМІ політично

значимих повідомлень і в 2017 році створила центр проектів автоматичної пере-

вірки фактів. Компанія Factmata в Великобританії також розробляє інструмент

автоматичної перевірки даних на достовірність. 

Аналіз баз даних великого розміру: програмні засоби обробляють дані, а

також відстежують шаблони, зміни або незвичайні явища. Інструмент Lynx

Insight, який використовується Reuters, обробляє масиви даних великого обсягу

і надає журналістам результати і додаткову інформацію. Підрозділ по виявлен-

ню шаблонів злочинних діянь (Crime Pattern Recognition) при Центрі з дослі-

4 Аргентинський проект, створений в 2010 році для усунення фактичних помилокнабору тексту та
автоматизації журналістської діяльності.
дження корупції та організованої злочинності (OCCRP) використовує техноло-

гію, що дозволяє аналізувати об'ємні бази даних про злочини, пов'язаних з

корупцією, і зв'язках між залученими сторонами. 

Розпізнавання зображень5: використання технології, яка може розпізнавати

об'єкти, місця, особи людей на зображеннях і навіть їх настрою. The New York

Times використовує інструмент Rekognition API від Amazon для ідентифікації

членів конгресу на фотографіях. Будь-який користувач може безкоштовно про-

тестувати технологію розпізнавання зображень Vision API від Google. 

Відеовиробництво: автоматичне створення скриптів на основі новинних

статей і формування чорновий нарізки коротких відеосюжетів з відзнятих ві-

деоматеріалів. USA Today, Bloomberg і NBC використовують програму Wibbitz.

Дослідники Стенфордського університету займаються розробкою інструменту

автоматичного відеоредагування[3].

§3. Міркування відомих науковців щодо впливу штучного

інтелекту на сферу засобів масової інформації

Вчені досі не можуть зійтись в думці щодо користі чи шкоди штучного

інтелекту та його широкого застосування. Наприклад, Ілон Маск спрогнозував

масове безробіття на Землі через роботів. Виступаючи на саміті Національної асоціа-

ції губернаторів Сполучених Штатів Америки, він назвав штучний інтелект

«найбільшою загрозою, з якою стикається цивілізація». За його словами, якщо вчасно

не втрутитися в процес розвитку цих систем, то буде надто пізно [3]. Так само і

5 розділ кібернетики, що розвиває теоретичні основи й методи класифікації і ідентифікації предметів, явищ,
процесів, сигналів, ситуацій і т. п. об'єктів, які характеризуються кінцевим набором деяких властивостей і
ознак.
«Атлас нових професій», які підготували фахівці російського Сколково, відносить

журналістику після 2020 року до «професій-пенсіонерів», оскільки «через 20 років

штучний інтелект зможе на 95% вирішувати завдання, пов’язані із засобами масової

інформації» [1]. На думку прогнозистів атласу, «основною долею журналістів стане

авторська журналістика, побудована на оригінальних поглядах і підході автора,

близька до художньої літератури чи кіно» [3].Іншої думки дотримується керівник від-

ділу цифрових проектів «The Washington Post» Джеремі Гілберт, за словами якого

робот залучений до штату не для того, щоб замінити живих «акул пера», а щоб

допомогти репортерам зосередитися на написанні розширених і розгорнутих матері-

алів [7].Згідно зі звітом колумбійського Tow Center і дослідника Андреаса Грефа [9],

автоматизована журналістика ще не «оперилася», вона все ще не є досконалою і не

продукує красиво складених речень (у найближчому майбутньому). Також вона не

працює в галузях, де немає структурованих даних або наявні дані туманні, і вона не

може дати в статті відповідь на питання «чому?», тільки на «що?». Також амери-

канських дослідників турбує питання про наслідки для демократії, якщо алгоритми

захоплять роль журналістики як сторожового пса для уряду: чи може і повинно

суспільство довіряти алгоритмам як механізму забезпечення роботи системи стриму-

вань і противаг, виявлення важливих питань і встановлення суспільної порядку ден-

ного щодо демократичного процесу формування громадської думки [9].

З огляду на зазначені закономірності, можна дійти висновку, що журналісти збе-

режуть за собою сферу аналітики і публіцистики, в яких домінує робота зі смислами,

креативна, особистісна, емоційно-оцінна складова. Про подібні можливості для тих,

хто хоче залишитися в професії, висловилися в Twitter6 після публікації доповіді Е.

Вебб і журналістів провідних світових ЗМІ. 

Наприклад, журналіст-розслідувач «9 News» Кріс Вандервеен заявив: «Люди, які

можуть писати, розкопувати факти, розповідати довгі історії і знають, що таке новини,
6 соціальна мережа, яка є мережею мікроблогів, дає змогу користувачам надсилати короткі текстові
повідомлення (до 280 символів, до 2017 року — до 140 символів), використовуючи SMS, служби миттєвих
повідомлень і сторонні програми-клієнти
завжди будуть мати роботу» [4]. Це означає, що майбутні журналісти повинні

паралельно з засвоєнням журналістських навичок осягати розширену теоретичну

інформацію з соціології, політології, філософії, історії тощо, щоб від ролі статистів,

яка все сильніше технізується і переходить під контроль штучного інтелекту, перейти

до аналізу процесів, що відбуваються з людиною, суспільством, країною і світом.Сьо-

годні ці завдання все частіше виконують професійні філософи, політологи,

економісти, історики і соціологи, які за своїм родом діяльності покликані роздумувати

над зазначеними проблемами. Журналісти часто не витримують конкуренції з ними

через нестачу теоретичної підготовки: їм гостро не вистачає як спеціальних знань, так

і володіння методологією досліджень в області конкретних наук. 

Таким чином, в сучасних ЗМІ7 простежується тенденція технізації всіх рутинних

операцій, які виконує журналіст – від збору даних до їх класифікації, що в найближ-

чому майбутньому загрожує зникненням цілого ряду журналістських професій і пере-

дачею їх функцій штучному інтелекту. При цьому прерогативою журналістів зали-

шаться всі сфери, які потребують творчого підходу, роботи зі смислами, цінностями й

емоціями. У журналістській освіті це актуалізує завдання підготовки аналітика – осві-

ченого, ерудованого, компетентного в певних темах на рівні експерта[8].

7 різновид медіа, що орієнтовані на одночасну передачу інформації великим групам людей

 ВИСНОВКИ

Відмінності між людиною-журналістом та штучним інтелектом суттєві. Лю-

дині для отримання досвіду достатньо кількох прикладів,натомість штучний

інтелект потребує великих масивів інформації.Без масштабних даних можли-

вості штучного інтелекту обмежені. Хоча він добре працює зі структурованими

даними: результатами спортивних змагань,таблицею з сумами. Проте більшість

даних,якими володіє людство, не є структурованими.Для того,щоб працювати з

аудіо- та відеозаписами або аналізувати текст,потрібні дедалі складніші моделі

штучного інтелекту.

Зараз зростає популярність так званого “глибокого навчання”. Глибоке на-

вчання-це нейронні мережі. Вони потребують більше даних для тренування ,а

визначальним є те,що вони мають складну та багатошарову будову і тому мо-

жуть вивчати складніші закономірності мовою та аудіо. А ще програма не ро-

зуміє,що інформація буває неправдивою. Хоча може запам'ятати,які джерела є

надійними,а які ні.Поки що не зрозуміло,хто несе відповідальність за

шкоду,завдану неправдивою або образливою іформацією, яку згенерувала про-

грама. Про цю та інші етичні проблеми, пов'язані зі штучним інтелектом, спере-

чаються фахівці.

Словом,штучний інтелект-не магія і не панацея.Хоча скоріш за все,рано чи

пізно,роботи заполонять сферу мас-медіа.Асоціація етичнї журналістики радить

не забувати: штучний інтелект-не особа,а лише технологія.Вона не може з

власної волі змінити журналістику,зробивши її більш або менш етичною чи від-

повідальною,адже штучний інтелект керується волею та вибором людини.

На питання чи робить штучний інтелект журналістику кращою,чи гіршою,я

вважаю,що буде доречно використати відповідь  одного з найбільш розвинутих

чат-ботів сьогодення,-Rose: “Я б хотіла пояснити це тобі,але мені здається,що

це просто інстинкт”.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аверкин А. Н., Гаазе-Рапопорт М. Г., Поспелов Д. А. Толковый словарь по искус-

ственному интеллекту – М.: Радио и связь, 1992. – 256 с. 

2. Аграновский В. А. Вторая древнейшая В. Аграновский. – М.: Вагриус, 1999.  416 с.

 3. Атлас новых профессий Сколково 

4. Здоровега В. Й. Про журналістику і журналістів: Статті, есе, виступи, діалоги / В.

Здоровега. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004. – 131 с.

5. Корконосенко С. Г. Преподавание журналистики в высшей школе: учеб. пос. / С.

Корконосенко. – СПб.: Свое издательство, 2015. – 160 с.

6. Михайлин И. Л. Основы журналистики: учебник / И. Михайлин. – Харьков: ХИФО,

2004. – 350 с.

7. Николаев Я. “Вкалывают роботы” первое издательство

8. Різун В. В. Проблеми і перспективи розвитку журналістської освіти в Україні поча-
тку ХХІ століття/ В. Різун // Наукові записки Інституту журналістики. – 2004. – Т. 16.
– С. 6–13.

 9. Сухачева А. Будущее автоматизированной журналистики / А. Сухачева // Новый

репортер, 87с.