РЕФ

на тему: Хотинська війна 1621 р.

ЕРА
Т Виконав:
студент 106 групи
Урсакі В.М.

Викладач:
Дробіна Л.М.

Чернівці 2020

План:
 1. Передумови війни.
2. Причини війни.
3. Хотинська битва.
4. Висновок.

1. Передумови війни.
 Війну почала Османська імперія. Після перемоги над шляхет-
ським військом Речі Посполитої у Цецорській битві 1620 р. Вона
почала готуватися до завоювання Речі Посполитої. Навесні
1621 року султан Осман ІІ зібрав велике військо і рушив до Мол-
дови. Його бойові сили становили близько 100000 осіб. До ос-
манського війська приєдналася 60-тисячна кримська орда.
Ослаблена поразкою під Цецорою Річ Посполита перебувала у
політичній ізоляції через ворожі відносини із Московською дер-
жавою, Швецією та іншими країнами. Вона могла зібрати лише
30-тисячне військо. Потрапивши в скрутне становище, шляхет-
ський уряд Речі Посполитої звернувся до українських козаків із
закликом взяти участь у війні проти Османської імперії, обіцяючи
їм розширити права та привілеї. Сейм Речі Посполитої ухвалив
козацький реєстр у 20000 осіб з платнею 100000 злотих на рік.

2. Причини війни.
Основними причинами Хотинської війни стали агресивна зов-
нішня політика Османської імперії щодо слов'янського світу, без-
перервні руйнівні походи запорожців на кримські й османські
землі, посилення впливу Речі Посполитої на Молдовське кня
зівство, яке вважалось васалом Блискучої Порти. Безпосереднім
приводом до війни став напад у 1619 р. з території Речі Поспо-
литої напівбандитських загонів так званих лісовчиків на Семи-
городчину, князь якої Габор Бетлен був османським васалом.
Скориставшись цим, султан Осман II планував спочатку покара-
ти про-польськи налаштованого молдавського князя Граціана і
знову підпорядкувати Молдавію своєму впливу.

3. Хотинська битва.
 Влітку 1620 р. Іскандер-паша на чолі 60-тисячного війська почав
наступ на Молдавію. Уряд Речі Посполитої ухвалив рішення по-
дати Граціану військову допомогу залучивши до походу значну
кількість українських козаків. До походу вдалось вислати не
більше 1000 реєстровців, у тому числі й сотню Михайла Хмель-
ницького, де перебував його син Богдан. Все військо Жолкев-
ського налічувало приблизно 9000 жовнірів. 24 серпня 1620 р.
військо Жолкевського переправилося на правий берег Дністра i
захопило молдавські фортеці. 8-11 вересня відбулись вирішальні
бої під Цецорою, в ході яких королівське військо зазнало пора-
зки. Багато жовнірів і козаків загинуло (серед них М. Хмельниць-
кий), чимало потрапило в полон, у тому числі й Богдан Хмель-
ницький. Відступаючих до Кам'янця-Подільського поляків османи
і татари остаточно розгромили 26 вересня біля с. Савки. Річ Пос-
полита втратила військо і опинилась безборонною перед грізним
противником. Татарські орди розтеклися по Поділлю i Галичині,
дійшли до Львова i Перемишля, грабували населення, руйнува-
ли міста і села. На захист України виступила Запорозька Січ. Яка
завдала низку поразок невеликим татарським загоном і захопила
Білгород.
--ПЕРЕГРУПУВАННЯ--
На початку вересня 1620 року у Варшаві зібрався сейм, який
ухвалив план захисту Речі Посполитої від наступу противника.
Було вирішено збільшити коронне військо Речі Посполитої, до-
вести козацький реєстр до 20 000, виділити для нього 100000
злотих, зібравши їх зі шляхти. Тим часом османський султан
Осман II відмобілізував війська, наказав головному адміралові
прикрити Стамбул ескадрою з 40 галер від можливого нападу
Чорноморського флоту козаків і у квітні вирушив у похід на Річ
Посполиту. Шлях був довгим і тяжким. Військові вантажі пере-
возились в основному морем. Невдовзі Запорозька Січ почала
активні воєнні дії на морі, а потім на 16 чайках пішли до Стам-
була.
У тяжку годину козацькі лідери припинили суперечки і заради
майбутнього вирішили подати Речі Посполитій максимальну
допомогу. Військо Речі Посполитої під командуванням коронного
гетьмана Ходкевича підійшло до лівого берега Дністра і зупини-
лось. Ходкевич запропонував козакам негайно приєднатись до
нього і діяти спільно. Однак Бородавка побоювався можливо-
го сепаратного миру поляків з османами і відповів, що дасть зго-
ду, коли військо Речі Посполитої вступить на територію Молдавії.
Це означало початок Річчю Посполитою воєнних дій безпосеред-
ньо проти Османської імперії. Після цього урядові Речі Посполи-
тої вже не було куди відступати. До 20 серпня Ходкевич перепра-
вився на правий берег Дністра і заклав табір під Хотином. На
другий день до табору Речі Посполитої прибув з Варшави Сагай-
дачний. А козацькій раді Сагайдачний розповів про обіцянки
короля Речі Посполитої задовольнити козацькі прохання і тим
самим привернув на свій бік частину присутніх. Першого вересня
союзники об'єднались. Наступного дня під Хотин підійшов і ос-
манський султан зі своєю армією. З 2 вересня 1621 року ворог
почав штурмувати укріплені табори козацького і шляхетського
військ Речі Посполитої. В останньому, генеральному штурмі 28
вересня, коли османським силам вдалося заволодіти шляхет-
ськими укріпленнями Речі Посполитої, козацьке військо ударами
з флангів розгромило ворога. Побоюючись остаточного знищен-
ня власних військ, султан змушений був припинити воєнні дії і
укласти Хотинський мир 1621 р. Головна заслуга в перемозі над
османсько-татарським військами належала українським козакам.
4. Висновок
Перемога в Хотинській Війні мала велике міжнародне зна-
чення. Вона примусила Османську імперію відмовитися від
планів завоювання Європи. Розгром під Хотином призвів у
султанській Османській імперії до народного повстання,
ослаблення політичної влади та до посилення визвольної
боротьби слов'янських та арабських народів проти осман-
ських поневолювачів.