Киріак Костянтинович Костанді

Попова О.

Труд Костанди, как драгоценный камень,

выделялся и ликовал при всей скромности

своих размеров и незатейливости сюжетов;

такова сила истинного художника.

И. Е. Репин

Киріак Костянтинович Костанді народився 21 вересня (3 жовтня) 1852

року в українському селі Дофінівка в сім'ї емігрантів з Королівства Греції
Костянтина Василькеті та Фотини Філіолог. Киріак був шостою з дев'яти
дитиною в сім'ї.

Читати та писати Киріака навчила його сестра Анастасія. 1862 року,

коли Костанді було 9 років, помер батько. Грошей сім’ї не вистачало, Киріяк
був вимушений почати працювати. Спочатку Костанді влаштувався в
одеській бакалійній крамниці. Після того як власник бакалії переїхав в
Аккерман Костанді там же жив кілька місяців, але не витримавши важкої
праці на новому місці, попросив свого старшого брата Василя забрати його в
Одесу. Повернувшись, Киріак влаштувався у винарню пана Курле, а потім у
шинок «Алазань». За спогадами самого Киріака Костанді, працюючи в
шинку він малював картини і 1868 року його роботи побачив фотограф
Брюллов і запросив його ретушером у власну майстерню.

1870 року Костанді вступив у безкоштовний клас художньої школи

Одеського товариства витончених мистецтв. Костанді добре вчився, постійно
представляючи свої роботи на щорічних учнівських виставках. По
завершенню навчання, 31 грудня 1873 року, за надані п'ять випускних
портретів, виконаних маслом, чотири натюрморта та шість малюнків,
виконаних олівцем, Киріак Костанді був удостоєний срібної медалі. Окрім
того, його роботи також були відправлені в Імператорську академію
мистецтв у Санкт-Петербург. За підтримки Айвазовського вступив до
Петербурзької Академії мистецтв. Окрім навчання в академії Костанді
працював самостійно, давав приватні уроки та малював власні картини. Він
часто приходив у Кушелевську галерею, де представлялися роботи
французьких живописців Каміля Коро, Нарсіса Діаза де ла Пенья, Шарля-
Франсуа Добіньї та Жана-Франсуа Мілле. Копіював роботи Тіціана та Пітера
Пауля Рубенса в Ермітажі. Малював портрети на замовлення. 1882 року
Киріак Костанді закінчив Санкт-Петербурзьку академію зі званням «класного
художника третього ступеня».

Наприкінці 1883 року Киріак Костанді закінчив свою першу картину «У

хворого товариша»(рос. « У больного товарища»). 1884 року дебютував з
нею на XII-й пересувній виставці. Вже за кілька років — у 1897 — Киріак
Костянтинович став членом Товариства пересувних художніх виставок.

На початку 1885 року Киріак Костянтинович, після десяти років

перебування у Санкт-Петербурзі, повернувся до Одеси. З 8 лютого 1885 року
Киріак Костянтинович викладав в Одеській маля́рський школі. Під час
викладання у школі Костанді у натурному класі намагався надати молодим
художникам реалістичне бачення. На відміну від інших маля́рських шкіл
імперії, як, наприклад, у Києві та Харкові до 1885 року Одеська маля́ рська
школа була під впливом консервативного управління. Окрім того, багато
викладачів Одеської школи не мали необхідного досвіду викладання під час
її відкриття. Приблизно 1885 року школа зазнала значних змін, переважно
через вплив столичної академії. Зі школи було звільнено майже усіх
викладачів окрім Луїджі Іоріні. 1899 року школа була реорганізована в
Одеське художнє училище. Навколо Костанді, як навколо одного з
найвизначніших художників училища, об'єдналася група талановитих
викладачів. Зокрема: Геннадій Ладиженський, брати Дмитро та Микола
Кузнецови, Леонід Пастернак, Опанас Размаріцин тощо. Згодом до них
приєдналися колишні випускники.

Костанді під час роботи в школі розробив власну програму навчання. До

сьогодні не збереглася методика викладання Костанді, є лише спогади його
учнів — Ісаака Бродського, Павла Волокидіна, Петра Нілуса, Амшея
Нюренберга, Володимира Синицького, Олександра Стіліануді, Теофіла
Фраєрмана, Олексія Шовкуненка тощо. Киріак Костянтинович навчав
строгому малюванню форм у просторі, не допускаючи надмірної
віртуозності, а також виховував в учнях любов до тіней. Окрім викладання в
училищі Киріак Костянтинович викладав образотворче мистецтво в Одеській
жіночій гімназії на Успенській вулиці, будинок № 20.

Як і кожен художник Костанді завжди бажав відвідати музеї Західної

Європи. Лише на початку 1887 року Костанді зміг поїхати у подорож. В
цьому йому допоміг віце-президент Одеського товариства витончених
мистецтв Никодим Кондаков, який домігся в академії мистецтв грошей на
поїздку для групи художників. Разом з Киріаком поїхали брати Дмитро та
Микола Кузнецови. Вони відвідали Францію, Німецьку імперію, Австро-
Угорщину, а восени того ж року — Королівство Італія. Під час подорожі
Костанді зазнав великий вплив французьких імпресіоністів, у тому числі —
пейзажистів і представників Барбізонської школи. Друга поїздка художника
за кордон відбулася 1894 року, коли він разом з Євгеном Буковецьким і
Петром Нілусом відвідав Париж. Також вони були в Австро-Угорщині та
приїхали у Мюнхен, який, на той час став центром образотворчого мистецтва
Західної Європи.

11 березня 1890 разом з найбільш талановитими художниками Одеси

Киріак Костанді заснував Товариство південноросійських художників, яке за
своєю філософією було близьким до товариства передвижників і зіграло
велику роль у розвитку Українського образотворчого мистецтва наприкінці
XIX століття — на початку XX століття та стало найбільшою організацією
художників України тих часів.

Умовно творчість Киріака Костянтиновича поділяються на кілька

періодів: становлення, друга половина 1880-х років, 1890-х роки. Період
становлення Костанді, як художника, продовжувався з моменту випуску з
академії і до середини 1880-х років. У ці роки він працював на території Росії
і написав серію етюдів російської півночі. У другий період з, приблизно,
1885 року Костанді тільки приїхав в Одесу, де почав писати свої пейзажі,
пробуючи писати картини в побутовому жанрі. У 1890-х роках Костанді
написав багато художніх робіт, які представляв на виставках Товариства
південноросійських художників, пересувних виставках, а також 1900 року
представив свої роботи на Всесвітній виставці. На думку деяких художніх
критиків під час становлення, на Костанді, як на художника насамперед
вплинули роботи Івана Крамського, Ісаака Левітана, Василя Полєнова, Іллі
Рєпіна, а також його вчителі в художній школі та академії — Луїджі
Іоріні[11], Архип Куїнджі, Павло Чістяков і Крамськой з Рєпіним. На деякі
картини Костанді у свою чергу вплинули роботи художників Барбізонської
школи, але на більшу частину творчості вплинула школа передвижників.

Окреме значення серед картин Костанді мають портрети. Часто, через

необхідність заробітку, Костанді доводилося писати портрети на замовлення.
До кінця 1880-х років відносяться портрети: «Портрет матери художника»,
«Девочка в голубой пелеринке», «Портрет П. К. Буковецької», перший
«Портрет Єфросинії Князевої». «Портрет П. К. Буковецької» Киріак
Костянтинович не завершив, а картина «Девочка в голубой пелеринке» стала
єдиним портретом дитини. «Портрет Єфросинії Князевої» написав зі своєї
дружини Єфросинії Кузьмівни. 1899 року на XXIX-й пересувній виставці
Киріак Костанді «Портрет Марії Князевої», який він написав 1897 року.
Окрім оригінального портрету у весь ріст він також написав два погрудних
портрети, які зберігаються в Одеському художньому музеї.

Після важкої хвороби у першій половині 1920 року, нехтуючи порадами

лікарів, Костанді восени повернувся до роботи в училище. Одеса через війну
переживала важкі часи. В місті не вистачало їжі та опалення. Будівля
училища також не опалювалася. За спогадами тогочасних студентів, на уроки
вони приносили з собою ручні пічки. Це також вплинуло на слабке здоров'я
Киріака Костянтиновича. Восени наступного, 1921 року він знову важко
захворів, а 31 жовтня 1921 року помер в Одесі.

Після смерті Киріака Костанді його друзі-художники неодноразово

влаштовували виставки робіт пейзажиста. Зокрема, після його смерті
проводилися виставки в Одесі у 1924, 1941, 1952, 1996, 2002 роках, а також у
Києві у 1941 та 1977 роках.

З 1922 року в Одесі функціонувало Товариство художників імені

Киріака Костанді, яке організували учні та друзі покійного художника Ісаак
Бродський, Павло Волокидін, Митрофан Греков, Олексій Шовкуненко. Вони
об'єднали художників традиціоналістської і помірно-модерністської
орієнтації. Це товариство проіснувало до 1929 року.

1. Ковпаненко Н. Г.. Костанді Киріак Костянтинович // Енциклопедія

історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут
історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009.
2. Шистер А. Кириак Константинович Костанди, Петербург, 1975.