Professional Documents
Culture Documents
Українська Мова 10 Заболотний
Українська Мова 10 Заболотний
.
О .Ѣ . Заболот ний, (В .‘Ѣ Заболот ний
Рівень стандарту
СТИЛІ МОВЛЕННЯ
а о у е и і
Приголосні звуки
А т
З с
ДЗ Ц н
ґ к А
г X Р
п в
ф м
ж ш
д ж ч
А т н
/
/
з' с А
/
A3 Ц
0
Р
И
Р ів е н ь с т а н д а р т у
Київ
«Генеза»
2010
Умовні позначення:
З
ВСТУП
Функції мови і мовлення.
Роль мови у формуванні
й самовираженні особистості
М ово! П р есвят а я Богородице того народу!
К. Мотрич
1. Прочитайте висловлювання і поміркуйте над поданими після них запитання
ми. Два висловлювання (на вибір) запишіть у зошит.
* * "к
Мово рідна! Ти ж - я к море - безконечна, могутня, глибинна. Котиш
і котиш х вилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю .
Красо моя! У тобі мудрість віків, і п ам ’ять тисячоліть, і зойк матерів
у годину лиху, і переможний гу к лицарів у днину побідну, і пісня серця
дівочого в коханні своїм, і кри к новонародженого; у тобі, мово, неосяж
на душ а народу - його щ ирість і щедрість, радощ і й печалі, його труд, і
піт, і кров, і сміх, і безсмертя його...
Світлоносна! Ти завж д и вабиш, чаруєш , кличеш на теплі й могутні
хвилі свої. І я вірний і вічний юнга твій... Єдина печаль проймає, що не
вистачить ж и ття, аби переплисти твій мовний океан. Бо ти є Вічність.
Ти є П равда, Добро і К раса народу наш ого (С. П лачинда).
І. М а р ч ук. Пробудження
4
Вст уп
•к * к
Поміркуйте
• Що може трапитися з людиною, коли її позбавити можливості спілкування?
• Які існують засоби спілкування? Чому мова серед них є найважливішим засобом?
• Які факти свідчать про те, що мова - засіб пізнання?
• Що, крім інформації, ми передаємо іншим людям, спілкую чись із ними за
допом огою мови?
5
Вст уп
Поміркуйте
• Серед учених існує думка про те, що лю дина може найбільше розвинути
свій талант на основі рідної мови. З чим це пов’язано?
• Як ви вважаєте, чому не можна забувати рідну мову?
• Чому мову називаю ть генетичним кодом народу?
• Як мова впливає на формування особистості?
• Яку роль відіграє мова в ж итті кожної людини?
МОВА
8
МОЯ СТОРІНКА
r
Славетні імена
U
Агатангел Кримський
Найвідомішим поліглотом України є, безперечно, академ ік А га
тангел Кримський - видатний український сходознавець, історик,
мовознавець, письменник і громадський діяч, людина універсаль
них знань і колосальної творчої спромоги. Він навіть не міг назвати
точної кількості тих мов, я к і знав (а це були не тільки ж иві мови,
але й мертві), проте приблизно окреслював їх число шістдесятьма.
Головна спеціалізація вченого - східні мови, з я ки х він залиш ив
дуж е багато перекладів, а також досліджував їхні особливості.
Н айбільше цей видатний поліглот вивчав саме українську мову.
Про його ф еноменальні мовні здібності ходили легенди, сучас
н и ки переказували численні ком ічні випадки, пов’я за н і з диво-
мовником. Ось один із таки х випадків. Якось до А гатангела
Кримського прийш ов студент і під час розмови поцікавився, чи
п рийняв би професор його н а роботу, якби він почав вивчати всі
азійські мови, що їх знає Кримський. Н а це А гатангел Ю химович
відповів: «Ні, але дуж е радо прийняв би вас на роботу тоді, коли
б ви вивчили всі ті європейські мови, я к и х я не знаю». Зрозуміло,
що це було неможливо, оскільки таких мов у природі не існувало.
Ц ік а в о з н а т и
Д ослідники українських прізвищ з’ясували, що иайчисленні-
шою групою серед найм енувань є ті, що утворилися від власних
імен. Н айпош иреніш і прізвищ а, я к і походять від імені Іван (близь
ко 130 форм), - Іваненко, Іваниіиин, Іванів, Іванців, Івас, Іваниця,
Іванченко... Більш е я к півсотні прізвищ походять від таки х імен,
я к Григір, М и ха й ло , Семен, Ст епан, Федір, Я ків.
Якще було
Синус і затока
Слово синус латинського походження і означає «затока». Я кий
ж е зв’язок має затока із синусом?
Дугу кола можна уподібнити до зігнутого лука, а хорду, що її
стягує, - до тятиви цього лука. Один індійський математик саме
так і назвав свого часу півхорду - тятивою. Проте при перекладі
індійського тексту арабські математики зіткнулися з проблемою:
особливістю арабської мови є те, що в ній виписуються лиш е при-
^ —( голосні літери, а голосні пропускаються. Отже, голосні, уж иті в
слові, доводиться встановлювати з контексту. Слово зат ока араб-
ською має однакові приголосні зі словом т ят ива. Перекладач,
яки й пізніш е перекладав арабський текст латинською мовою, уму
дрився прочитати його я к зат ока, що латиною звучить я к синус.
9
Культура мови починається із самоусвідомлення мовної
особистості. Вона зароджується й розвивається там, де
носіям національної літературної мови не байдуже, я к вони
говорять і пишуть, як сприймається їхня мова в різних
суспільних середовищах, а також у контексті інш их мов.
М. Пилинський
РІВНІ м о в н о ї СИСТЕМИ.
НОРМИ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ.
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ
І СПІЛКУВАННЯ
Ви з н а т и м е т е :
• рівні мовної систем и та норми української літе
ратурної мови;
• види й засоби спілкування;
• вимоги до культури мовлення;
• особливості національного мовленнєвого етикету.
Ви в м іт и м е т е :
• спілкуватися відповідно до вим ог культури м ов
лення;
• використовувати вербальні і невербальні засоби
спілкування.
Р івн і мовної системи
Пригадайте
• Які розділи мовознавства ви знаєте? Щ о вивчає кожен із них?
5. І, Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Як ви розумієте твер
0 дження автора: «Мова є системою»? Які приклади інших систем ви могли б
навести? Чим мовна система подібна до них?
Мова є системою. Система - це сукупність взаємопов’яза н и х і взаємо-
зумовлених елементів. Я кщ о із системи вилучити яки йсь елемент, вона
не зможе ф ункціонувати або її ф ункціонування буде недостатньо ефек
тивним. Уявіть собі, що з наш ої мови зн и к звук [б]. У таком у випадку
слова, я к і маю ть цей звук, довелося б вим овляти без нього або замість
нього вж и вати найближ чий за звучанням до нього звук [я], що призвело
б до непорозумінь (М . Еочерган).
II. Наведіть кілька прикладів того, як вилучення окремого елемента із мовної си
стеми може стати причиною непорозуміння.
11
Р івн і м овної системи
13
Р івн і м овної системи
14
Р івн і мовної системи
Із глибин мовознавства
Мовні норми з часом можуть змінюватися, утрачати силу. Ці зм іни вивча
ють мовознавці і на ґрунті дослідж ень ф ормують нові правила чи р е д а гу
ють існуючі. Іноді в мові співіснує кілька норм. Сучасна українська літера
турна мова має значну кількість варіантів на різних рівнях, наприклад на
ф онетичному (загадка, помилка, завжди), морф ологічном у (подарунок
с и н у - подарунок синові, п'ятьма - п'ятьома) тощо.
1. Мова має чотири рівні, які утворю ю ть загальну систем у мови. Кожен
рівень має свою одиницю і вивчається окрем им розділом мовознав
ства.
2. Унормованість літературної мови є її найголовніш ою ознакою. Опа
нування норм сприяє підвищ енню культури мовлення.
17
К ул ьт ура м овлення
§ 2. Культура мовлення
П ро основні вим оги до культ ури м овлення, а також
про т ипові м овленнєві пом илки т а способи їх усун енн я
Пригадайте
• Яке мовлення вважається доречним, точним і зм істовним?
• Що означає говорити й писати правильно?
19. і. Прочитайте текст. Як автор тлумачить поняття культура і мовна культу
0 ра? Користуючись довідниковою літературою, дайте визначення термінів
культура і культура мовлення. Порівняйте визначення, знайдені вами, з автор
ськими тлумаченнями.
ЛЮ ДИНА І КУЛЬТУРА
Людина створила культуру, а культура - людину. Лю дина реалізується
в культурі дум ки, культурі праці й культурі мови.
К ультура - це не тіл ь ки все те, що створено рукам и й розумом лю ди
ни, а й вироблений в ікам и спосіб суспільного поводження, що ви р аж а
ється в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до
праці, до мови.
М овна культура - це надійна опора у вираж енні незалеж ності думки,
розвиненості лю дських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього
патріотизму. Культура мови передбачає вироблення етичних норм
м іж національного спілкуван ня, я к і характеризую ть загал ьн у культуру
наш ого сучасника (В. Русанівський).
II. Поясніть, як ви розумієте зміст першого речення тексту. Чи погоджуєтеся ви з
автором?
19
К ул ьт ура м овлення
■
та канцеляризм и. Н априклад: з якого пит ання? зам ість
чому?; спрям уват и увагу на ви ко н а н н я завдань замість
ст аранно виконуват и за вда н ня. Т акі вислови доречні
лиш е в офіційно-діловому спілкуван ні. Засмічую ть мову
слова-паразити (т ак би мовит и, значит ь, власне каж у
чи), паузи вагання (е-е..., гм..., т ой..., ну...), лай ли ві слова
та нецензурні вислови, просторіччя тощо. Потрібно також
доречно вж и вати терміни та інш омовні слова.
Зверніт ь ува гу! Культура мовлення тісно пов’язан а з культурою мис
лення. Я кщ о лю дина ясно, логічно мислить, то й мовлення в неї яспе,
логічне. І навпаки, якщ о в людини немає думок, якщ о вона говорить про
те, чого не розуміє, то й мовлення в неї плутане, беззмістовне.
20. І. Прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. Поясніть, чомупіс-
ню вважають душею народу.
ПІСНЯ-ПЕРЕМОГА
Коли Творець подарував У країні Пісню - пісенною стала Д уш а у к р а
їнців. З Піснею вони працю вали, святкували , проводж али родаків до
вогнищ предків, ставали удатніш им и, славніш ими.
Уже м ала П існя новонароджених донечок: Веснянку, Купайличку,
Весільничку. Слава про те диво по всіх усюдах гордо котилася!
Не міг зм иритися з такою красою, з таки м успіхом Рода-Творця Чор-
нобог. Тож якось, коли вдосвіта П існя з донькам и молилася у своєму
Храмі, незчисленне військо Темряви оточило їх, густим непроглядним
мороком закри ло від О ка Сонця.
- Побачимо, - мовив до Пісні Чорнобог, - я к люди тебе лю блять,
я к визволяти кинуться! А без ж ивильної енергії світла ти хутко за
чахнеш!
Спершу, і справді, усі лиш е слізно ж урилися, але скоро см іливіш і ру
ш или до Х рам у П існі, я к и й височів на най вищ ій горі. Та дорога була
надзвичайно важ кою . Люди терпіли холод, голод, ранилися об гостре
кам ін н я, зривалися в прірву... Слабодухі повернулися, мовляв: ж и л и ж
собі якось без пісень, то й д ал і прож ивемо. А ле н ай витриваліш і і найхо-
робріш і, ті, що усвідомили глибину, ширину, висоту сутності Людини,
із запаленим и ф акелам и , свічкам и, з гілочкам и дерева верби (з неї вони
м айстрували бандури, вваж ал и сим
волом М атері Всесвіту і провісницею
Весни) все ж дійш ли до оточеного
злим и силам и Храму, де на них оска
ж еніло накотився чорний Смерч. По
гасив ф акели і свічки, крутив людей
по землі, ш м атував одяг і тіло. Зда
валося - це вж е кінець... Та раптом
вербові гілочки задзвеніли бандурно
і... розквітли!
Це Сонце, почувш и тривожну,
сигнальну м узику верби, послало на
В. О льдрих. Чарівний концерт ті звуки свої промінці. Темрява ро
К ул ьт ура м овлення
М овленнєва ситуація
Прийшовши з магазину, хлопчик на обгортці одного з молочних продуктів
прочитав уголос: «Продукція наш ого заводу надзвичайно корислива».
- Ой, кращ е не їсти цієї продукції, - сказала бабуся.
- Чому? - здивувався онук.
- Бо вона в них «схильна до наживи».
Як ви думаєте, чому такий висновок зробила бабуся? Обґрунтуйте свою
відповідь.
t
il. Накресліть схему речення, визначте його вид. Підкресліть вставлені вами
слова як члени речення.
27. І. Прочитайте текст. Поміркуйте, які якості мовлення порушено в ньому, чи всі
слова вжито доречно.
ПОВНА КОНСОЛІДАЦІЯ
Добрий день, Поліно Платонівно!
Не знайш овш и консенсусу, ти незначну конфронтацію так близько
п ри й н яла до серця, що навіть не погодилася на деякий консорціум і ви
р іш ила припинити наш і стосунки.
Я щ е раз оф іційно заявляю , що н іяко ї альтернативної тобі особи в
мене немає. У тому, що часто приходив пізно, винуваті брифінги, бо я
маю високий рейтинг і мені доручали їх проводити.
22
К ул ьт ура м овлення
1. Культура мовлення залежить від кож ного мовця, від того, яку він
створю є навколо себе комунікативну ситуацію, мовну ауру.
2. Важливо дбати про те, щоб мовлення було зм істовним , логічно по
слідовним, багатим, виразним, точним, доречним, правильним.
Пригадайте
• Які особливості усного й писем ного спілкування?
• 3 якою метою в мовленні використовую ться міміка й жести?
31. ! Прочитайте виразно за особами вірш Ліни Костенко, передаючи інтонацією
почуття і настрій співрозмовників
П ІН Г -П О Н Г
- добридень -
- здрастуйте -
- я к справи? -
- спасибі - добре - я к у вас?
24
Спілкування
II. Поміркуйте, яку основну думку висловлено у вірші. Поясніть його назву. Від
чого застерігає поетеса? Чи лише про випадкову зустріч йдеться утворі?
писемне
У
діалогічне
(полілогічне) монологічне монологічне
Контактне й
З а характером зв’язку спілкуван ня поділяється на:
дистанційне • контактне (безпосереднє, один на один);
спілкування • дистанційне (опосередковане, за допомогою письмових
чи технічних засобів, віддалених у часі чи в просторі
учасників спілкування).
Вербальне й З а використанням знакових систем виділяю ть так і види
невербальне спілкування:
спілкування • вербальне (словесне);
• невербальне (безсловесне).
З а д еяким и даним и, 5 0 -7 0 % інф орм ації від співрозмов
н и ка ми отримуємо невербальним каналом. Понад дві ти
сячі років тому ки тай ський мудрець Jlxj В ан випадково
зустрів незнайомого ю нака, яком у віддав за друж ину
свою доньку. П розірливості мудреця м ож на дивуватися:
через к іл ь к а років ю нак проголосив себе повелителем
Піднебесної, перш им імператором династії Х ань. Щ асли
вий тесть ствердж ував, що вин яткові здібності та велике
майбутнє він прочитав у рисах обличчя незнайомця.
Н евербальні засоби спілкуван ня доволі різноманітні.
26
Спілкування
ПОРАДИ ПРОМОВЦЮ
Виступ починається не зі слів, а з ж естів.
Н адзвичайно важ ливо, я ки м и рухам и ви розкладете перед собою
папірці, витягнете окуляри, відкинете з лоба пасмо волосся. П рийнятні
лиш е так і рухи, я к і не видають, що у вас тремтять руки або по спині
стікає піт. Не радимо навалю ватися
л іктям и на кр ай трибуни - мож уть по
думати, щ о ви не трим аєтеся на ногах.
Рекомендується все, що свідчить про
те, що ви і трибуна — не два автоном
них м еханізм и, а єдине ціле. Тому має
сенс зняти з руки й покласти на
пюпітр* трибуни годинник: ство
рюється враж ення, начебто ви лиш е
переклали їх з однієї д іл я н ки тіла на
інш у...
Ораторам пропонується час від ча
су, пробігш и очима текст наступної
фрази, підвести очі н а зал, задумливо
29
Спілкування
*П юпітр - підставка для нот або книж ок у вигляді похилої рамки або
дошки.
■%- 39. Висловте свої думки стосовно таких тверджень: «Випадкова зустріч - не
» привід для посвячення когось у перипетії свого життя», «Співрозмовник - не
вантажівка, на яку можна скидати тонни своїх емоцій і справ».
ОСІННІЙ ТЕАТР
С ховалися артисти за лаш тунки,
І я в театрі свій ш укаю сектор,
П рем’єра буде в осені-чаклунки,
З-за хм ар наводить сонце свій прож ектор.
Завіса звисла золотом на сцену,
Вітри її поволі підіймаю ть,
Ц ік а в і глядачі навколо мене
Листки-програмки вкотре розглядають.
ЗО
Спілкування
1. Спілкування є ф ормою взаєм одіїлю дей. Воно може бути усним і пи
семним, монологічним і діалогічним, контактним і дистанційним.
2. У різних видах мовленнєвої діяльності використовую ться вербальні
і невербальні засоби спілкування.
§ 4. Мовленнєвий етикет
П ро ет ичні норми м овленнєвої культ ури,
особливості національного м овленнєвого ет икет у
та ет ику професійного с п ілк ув а н н я
Пригадайте
• Які етичні норми мовленнєвої культури має український народ?
45. Прочитайте прислів’я. Сформулюйте і запишіть за їх змістом правила мов
леннєвого етикету. Доповніть цей перелік власними правилами.
1. Не хочеш почути поганих і дурних слів, не к аж и їх сам. 2. Що маєш
казати - наперед обміркуй. 3. Кращ е недоговорити, н іж переговорити.
4. Умієш говорити - ум ій слухати. 5. Коли сам добре не знаєш, то не
говори. 6. К ращ е мовчати, н іж брехати. 7. Треба знати, де що сказати.
8. Бесіди багато, а розуму мало. 9. Не ки дай слів на вітер. 10. Будь доб
рим слухачем - будеш добрим оповідачем. 11. Коли хочеш щ о казати, то
подумай, я к почати.
М овленнєва ситуація
Одного разу у Відні до ком позитора Берліоза п ід біг маленький жвавий чо
ловічок і захоплено вигукнув:
- Пане Берліозе, я пристрасний прихильник В аш ого таланту... Прошу
Вашої ласки, дозвольте торкнутися руки, що написала «Ромео і Юлію», -
з цими словами він учепився за рукав ком позитора і блаженно
завмер.
- Пане, - торкнувся за плече Берліоз, - тримайтеся ліпше за інший рукав: я
маю зви чку писати правою рукою.
Поміркуйте, що в описаній ситуації виходить за м еж і мовленнєвого етикету
й етикету взагалі.
33
М овленнєвий етикет
4 7 .1. Прочитайте текст, визначте його тему та основну думку. Складіть і запишіть
план тексту. Розкажіть про основні вимоги мовленнєвого етикету. Для чого їх по
трібно дотримуватися?
МАГІЯ СЛОВА
М овознавці стверджую ть, що одним з в аж л и ви х показників людської
ш ляхетності є культура мовлення —поняття не лиш е лінгвістичне, а й
психологічне, педагогічне, естетичне, етичне. У багатому мовному арсе
налі виробилася й закр іп и л ася справж ня система словесних вітань:
«доброго ранку», «доброго здоров’я», «добридень», «бувайте здорові» тощо.
П опри те, що в наш побут увійш ло багато словесних вітань, україн ці
завж д и були обачливими з ними, до кож ного випадку застосовували
далеко не весь арсенал. Зранку, в обід чи ввечері вж и вали лиш е ті, що
відповідаю ть певному часові. Це ж стосується і кількості осіб, їхнього
віку, навіть соціальної належ ності. С каж ім о, коли одинак вітався з гу р
том людей, неодмінно вж и вав м нож инну форму: «здоровенькі будьте»
чи «доброго вам здоров’я» тощо.
Неабияке значення має тон розмови, уміння вислухати іншого, вчасно й
доречно підтримати тему. Ввічливість, уважність і чемність - основні вимоги
мовленнєвого етикету. Від чемного привітання, шляхетного потиску руки,
невимушеної, ненав’язливої розмови виграні обопільний. Лихослів’я, лице
мірність, невміння вислухати колегу, навпаки, лиш е нервує, псує настрій.
Є в наш ій мові коротке, але напрочуд тепле слово «дякую». Ч и часто
користуємося ми ним, особливо в м агазинах? Ц іл и й день стоїть за при
лавком продавець. Беручи покупку, ми нерідко забуваємо сказати одне-
єдине слово. А може, воно б зняло в людини втому, підняло настрій.
Вироблені вікам и й закр іп л ен і в побуті к р ащ і форми вітань-звернень,
повсякденного спілкуван ня - не звичайна лю дська забаганка. Це наш
повсякденний етикет, н аш а культура, взаємостосунки, зрештою, наш е
здоров’я не лиш е в буквальному, але й переносному значенні. Коротше
каж у чи , це наш спосіб ж и ття (За В. С курат івським).
II. Запишіть 8-10 етикетних мовленнєвих формул, які в звичайних побутових си
туаціях могли б покращити настрій людини.
48. І. Запишіть текст під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Об
ґрунтуйте вживання розділових знаків при діалозі.
Вуста незнайом ця здригнулися, на обличчі майнув вираз іронії, про
те слова були привітні й дружелюбні:
- Доброго ранку, друже. Д ивовиж ний краєвид - чи не так? Такого
внизу не побачиш!..
- Здрастуйте, —відповів Гриць. - П равда ваш а, я вж е м илувався всім
цим ... але, пробачте...
- Вас хвилю є мій вигляд?
- Та ні, - розгубився Гук, - але мені здалося... що вам потрібна до
помога...
- Не потребую, - відгукнувся весело незнайомець, стріпнувш и довги
ми чорними кучерям и. — Я пе бож евільний, я к ви подумали... ІІІ, ІІІ,
вибачень не треба! Я й не потерпілий. Т акий ж е м андрівник, я к і ви.
«Дикун». Люблю самотність, красиві м ісця, де мож на заглибитися в
себе, подумати...('О. Бердник).
34
М овленнєвий етикет
ЗДОРОВЕНЬКІ БУЛИ!
Щ одня, зустрічаю чись з людьми, ми вітаємося. В ітання н алеж и ть до
най уж и ван іш и х етикетних виразів, воно є основною формою ґречності.
З його допомогою встановлю ється контакт м іж людьми, визначаю ться
їхні взаємини вдома чи на роботі, підтримую ться дружелюбні стосунки.
Здавна в У країні, зокрем а в сільській місцевості, існувала добра тра
диція: вітатися з людьми незалеж но від їх близькості, знайомства. Це
було ознакою вихованості та ш ляхетності.
Вибір вітального слова залеж ить від різних обставин. У ранці ми ви
користовуємо так і слова, я к «Добрий ранок!» або «Доброго ранку!». Н ині
набуває пош ирення остання форма я к більш інтим на, я к а вираж ає по
б аж ання лю дині. А дж е ми своїм привітанням під час зустрічі бажаємо
один одному добра, благополуччя. Крім того, вираз «Доброго ранку!»
звучить набагато тепліш е у ставленні до зустрічного, н іж вираз «Добрий
ранок!», хоча обидві форми є нормативними для сучасної української
мови.
У своєму привітанні ми висловлюємо людині не лиш е побажання добра,
а й здоров’я. Д ля цього слугують такі вислови: «Доброго здоров’я !» та «Здра
стуйте!». Форма вітання «Здоровенькі були!» набула в українській мові
національного мовного колориту. В українців є ще одне своєрідне привітання,
яке вж ивається м іж добре знайомими
людьми, - «Моє шанування!».
Лю ди різного віку м ож уть вітатися
по-різному: так, молодь або добре знайо
мі колеги, ровесники часто вж иваю ть
однослівне вітання: «Привіт!», люди
старшого віку вж иваю ть більш урочисті
вирази: «Моє віт ання!», «Віт аю Вас!»,
а тако ж вираж аю ть своє ставлення до
людини, радість від зустрічі: «Радий
Вас бачити!», «Як справи?», «Як здоро
в'я?». У святкові дні вітаю ться: «Зі свя
том будьте здорові!», «З Різдвом Х р и
стовим!», «З Н овим роком!» тощо. Часом
вітання може м істити елемент запросин:
«Ласкаво просимо!», «Просимо за віт а
ти!». У зах ід н и х регіонах У країни по
ш иреним є вітання «С лава Ісусу!». До
цього часу зберігається в наш ій мові
форма привітання людини, що зай н ята
якою сь роботою: «Боже поможи!», «Бог
на поміч!»... В. Волков. Двоє
35
М овленнєвий етикет
51. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Яку проблему
мовленнєвого етикету порушує автор? Висловте свої міркування стосовно про
читаного.
Якою мовою говорити в ко ж н ій конкретній ситуації - це проблема
для багатьох. Звичайно, серед нас є ті, хто за будь-яких обставин у ж и
ває якусь одну мову, - це, безумовно, люди із сильною психікою, і їм не
буває дискомфортно*, коли всі навколо говорять однією мовою, а вони -
іншою. «Справа не в тому, якою мовою говорити, а в тому, якою відпо
відати», - цей аф ористичний вислів мовознавця Світлани Єрмоленко
мож на взяти за кредо спілкуван ня двомовних мовців, адж е тут чітко
36
М овленнєвий етикет
Для вас, д о п и тл и в і
52. Прочитайте текст. Про які правила звертання до посадових і титулованих осіб
ви дізналися?
ЯК ЗВЕРНУТИСЯ ДО П РЕЗИДЕНТА
Щоб правильно називати і звертатися до посадових і титулованих
осіб високих рангів, дотримуючись м іж народного етикету, варто
зап ам ’ятати д ея к і мовні формули.
До монархів (королів) та їх н іх друж ин звертаю ться Ваш а величнос
т е; про них к а ж у ть - Його (Її) величніст ь.
До к н я зів монаршого дому, а отже, до принців, принцес звертаю ться
Ваш а високосте; про них к а ж у ть - Його (Її) високість.
До князів, кровно не пов’язаних з монаршою родиною, до можновладних
осіб, а також до осіб, що обіймають високі пости (голова уряду, держави), звер
таються Світлий пане, Ваша світлосте; про них каж уть - Його світлість.
Щодо керівників ф едеральних, центральних органів держ авної вла
ди, послів уж и ваю ться вирази достойний, високодост оїт ий пане.
Стосовно правопису потрібно зваж и ти на таке: у ш анобливому звер
танні чи звертанні до най вищ и х посадових осіб мож ливе написання П ан
на зразок: В ельм иш ановний П ане П резидент е! В исокош ановний П ане
М ініст ре! (З довідника).
5 3 . 1. Прочитайте текст. Поясніть, у чому полягає комічність описаної ситуації.
САМООЦІНКА І САМОПЕРЕВІРКА
Проект
Уявіть себе:
• ведучим ранкових новин;
• ведучим популярного ігрового шоу;
• ведучим вечірнього випуску новин;
• ведучим прогнозу погоди;
• коментатором ф утбольного матчу.
Об’єднайтеся в групи (2 -5 учнів) відповідно до обраних «ролей».
П ідготуйте групою виступ (на 3 -4 хвилини) і проведіть уявну телевізійну
програм у в класі, використавш и шанобливі форми звертань д о глядачів,
оригінальні етикетні мовленнєві формули привітання, прощання, вибачен
ня, подяки, а також невербальні засоби спілкування.
Визначте, яка група найкращ е впоралася із завданням.
41
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ
5Корисно знати
Формули мовленнєвого етикету
Прохання Порада
Прошу вас... Дозвольте порадити Вам...
Будьте люб’язні... Я порадив би Вам...
Мені хотілося б попросити Вас... Ч и можу я дати Вам пораду...
Чи можу я попрохати Вас... Може, Вам слід було б...
Вам не важко буде...
Подяка
Відмова Прийміть мою щиру вдячність.
Н а ж аль, не можу... Дозвольте висловити Вам подяку.
Мені дуже шкода, але... Дуже вдячний за Вашу турботу.
Шкодую, що не зміг... Щ иро вдячний і зворушений Вашою
Із задоволенням, але... увагою.
Охоче, але... Це дуже люб’язно з Вашого боку.
Мені незручно відмовляти, але... Дякую, Ви так багато зробили для мене.
Дякую за цінні поради, за нову інформацію.
Співчуття Дякую, що вислухали мене.
Прийміть моє найщ иріш е спів Дякую, що знайш ли час зустрітися зі
чуття. мною.
Дозвольте висловити Вам...
Прошу прийняти мої найщ иріш і... Знайомство
Хотів би висловити Вам... Я хотів би з тобою познайомитися.
Я розумію Ваше горе. Дозвольте з Вами познайомитися.
Я сумую разом з Вами. Дозвольте відрекомендуватися.
Я радий з Вами познайомитися.
Комплімент Дуже радий, що знайомство нарешті
З тобою так цікаво розмовляти! відбулося.
Ти сьогодні так чудово виступив! Я хочу познайомити тебе з...
Приємно бачити, як Ви відпочили. Дозвольте познайомити Вас з...
Мені приємно почути це від Вас. Дозвольте відрекомендувати Вам...
Р о з р із н я й т е !
Переговори чи перемовини?
Останнім часом актуалізувалося слово перемовини. Коли ж доціль
но вж и вати перемовини, а коли - переговори?
Слова перемови та перем овлят и існували на початку XX ст. Ц і сло
ва, похідним від я к и х стало перемовини, м али переваж но негативний
відтінок - «переманю вання, порож ня розмова, переказування, пере
драж ню вання».
Слово перемовини на сьогодні є нейтральним, позбавленим експре
сивного відтінку. Проте стилістично воно обмежується публіцистич
ним і розмовним стилем. О фіційно-ділова мова надає перевагу слову
переговори, іноді вж ивається й синонім перемовини. Можемо при
пустити, що невдовзі слово перемовини увійде до активного словника
сучасного у кр аїн ц я.
МОЙ СТОРІНКА
r
Якще було
U
ЕТИКЕТ
П о-ф ранцузьки слово «етикет» означає «квиток», «ярлик». К о
лись для учасників різних церемоній або урочистих прийомів ви
пускали кви тки із в к азівк ам и про те, що ці люди маю ть робити,
я к поводитися. Відтоді слово, я ке означало «квиток», почало
означати й прави ла поведінки на оф іційних зустрічах і цере
м оніях (Є. Чак).
Цікаво ^нати
ЩО НЕ КРАЙ ТО ЗВИ ЧА Й
Доволі різном анітним и в різних народів є ж ести, що викорис
товуються під час спілкуван ня. Я кщ о в нас під час привітання
найпош иреніш им и є рукостискання, у кл ін голови, скидання к а
пелю ха чи ш ап ки , коли заходиш у прим іщ ення, то в Захід н ій
А ф риці вітаю ться ударами долоні по грудях, а в Ц ентральній А ф
риц і - поклонами й плесканням у долоні. К итайці, зустрічаю чи
один одного, тиснуть руки сам і собі так, я к сучасний оратор у нас
часто вітає аудиторію. Є гиптяни прикладаю ть руку до лоба, ніби
віддаю чи честь.
П анібратське поплескування по ш иї д л я арабів є дуж е образ
ливим , а ам ерикан ці під час прощ ання ударяю ть один одного по
долоні. У К итаї та Японії рукостискання узвичаєне лиш е серед
рівних за соціальним статусом людей, в інш их вип адках усіх, хто
стоїть на вищ ому соціальному щ аблі, вітаю ть ввічливим покло
ном. А ж и телі півдня Європи, Південної А мерики, країн Сходу
під час зустрічі обов’язково цілую ться (Із ж урналу).
І таке буває
УВЕРТЮРА
Сидять двоє у театрі - Ну тебе у будку! -
Не десь, а в партері, Попереду літн я ж ін к а
Вона і він. Н адулися, Н асупила брови.
Неначе тетері. - Тихо, - шепче. - Увертюра.
Бурчить вона: - Що за люди, П рипиніть розмови.
Оті диригенти? Та, що ззаду, огризнулась:
Могли б раніш настроїти - Теж мені культура...
Свої інструменти. Це ще треба подумати,
Ц ей триндикне, той цигикне, Хто з нас увертюра!
Т ретій дме у дудку... (П. Глазовий)
Затяг мене на оперу,
43
Мова й пісня - дві найваж ливіш і фортеці,
які народ повинен оберігати пильніш е
й відчайдушніше, ніж свої кордони.
Г. Нудьга
ПОГЛИБЛЕННЯ
І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ
НАЙВАЖЛИВІШИХ
ВІДОМОСТЕЙ З ОРФОЕПІЇ,
ФОНЕТИКИ, СТИЛІСТИКИ
Ви з н а т и м е т е :
• норми української літературної вимови;
• засоби милозвучності української мови.
Ви в м іт и м е т е :
• вимовляти звуки відповідно до орфоепічних норм;
• визначати стилістичні функції в тексті звуків мови;
• використовувати засоби милозвучності;
• правильно писати слова з ненаголош еними
голосними, м’яким знаком, апостроф ом;
• користуватися орф оепічним і орф ограф ічним
словниками.
Орфоепія. Ф онетика. Стилістика
§ 5. Основні норми
української літературної вимови
Про те, я к треба ви м о влят и голосні звук и
в наголош еній і ненаголош еній позиції,
про особливості вим ови приголосних
т а зм іни ц и х приголосних у мовном у потоці
58. Прочитайте текст, визначте його тему. Що, на вашу думку, спонукало автора
до таких міркувань?
НАОДИНЦІ ЗІ СЛОВОМ
Вимовляю чи слово «сова», хочеться прикласти палець до вуст, зак л и
каю чи до тиш і. «Со-ва...», - радш е прошепчемо, н іж прокаж емо, спо
стерігаючи нечутний лет «нічниці» - так нази вали ту птаху рим ляни.
Утім, слово «прошепчемо» тут теж не годиться: хіба м ож на прош ептати
зітхання?.. А в слові «сова», де сусідують «о» з «а», вчувається тихе зі
тхання; у ньому ж - чи то подив, чи ж ал ь, а ще невиразне, я к і самі
сутінки, почуття. Зітх ан н я справді тихе, бо в ненаголош еному «о» ніби
вчувається глухе «у», а мовлене лиш ень губами «в» приглуш ує те слово:
воно хоч протяж не, та безгомінне, я к оте «овва!». Тому-то виникає ба
ж ан н я ще раз повторювати слово, - начебто, проникнувш и в його гли
бину, збагнемо дивну природу самої птахи, я к а вваж ається символом
мудрості, я к а надає перевагу ночі, ш анує м овчанку і дивує нас своїм
голосом: «Не плаче й не співає» (За А . Содоморою).
Пригадайте
• На які групи поділяються звуки української мови?
• Щ о таке фонетична транскрипція? Які знаки в ній використовують?
• Як вимовляються голосні в наголошеній і ненаголош еній позиції?
• Які приголосні й у якій позиції уподібню ю ться?
• Які особливості наголосу в українській мові?
45
Орфоепія. Ф онетика. Ст иліст ика
4. Звук [ф] вим овляйте чітко, не допускаючи вимови [хв]: ферма, фа
зан, шафа, фанера, фарба.
5. Звук [р] вим овляйте твердо, не допускаю чи його пом’якш ення:
Х арків, Ігор, лікар, М арш і.
6. Н апівпом ’якш ен і звуки [ж’], [ч’], [ш’] вимовляйте так, щоб не до
пустити повного пом’якш ення, але й не твердо: шість, товариш і, гало-
ші, чіпат и, чітко, уночі, ч іп лят и , ж інка, межі.
7. Зву ки [ш], [ч] вим овляйте твердо, не допускаю чи їх пом’якш ення:
куліш , береш, щ ука, гущ а, часто, клю ч, чит ат и, віт чизна, м ’яч.
8. В имовляйте [л] твердо, не допускаю чи його пом’якш ення: елект ри
ка, лек ц ія, легенда, м олекула.
64. П опрацю йт е в п а р а х . Прочитайте по черзі один одному пари слів, чітко й
виразно вимовляючи кожен звук. Назвіть і схарактеризуйте усно звуки, за допо
могою яких розрізняються слова в парах.
З р а з о к . Р ис - рись: [с] - пригол., тверд.; [ с ] - пригол., м ’як.
Грати - ґрати, плю щ - плюш, коти - кути, гриб - грип, везти - вести,
вищ ий - вищ ій, син - синь, білити - біліти, полин - полинь, гадка -
гатка, знати - зняти, пиш у - пищу, буран - бур’ян, лід - літ.
6 5 .1. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки і розкриваючи дужки.
1. У вільний час зимою порівнюючи таємниці природи із законами м а
тематики я насмілююсь (з,с)подіватися що знайшов основу дивної науки
(Р. Декарт). 2. І сте(ж,ш)ка т(е,и)кла від криниці в оселю де сміх кр(е,и)й-
дян ий від(з,дз)еркалила стеля де лунко бурульки ц віл и на ш нурку і
тихо сиділа сова на даш ку (П . М овчан). 3. Мене спинила біла піна гречки,
ле(г,х)ка і запаш на неначе (з,с)бита крильм и в(е,и)селих бджіл (Д. Білоус).
4. Ой з(о,у)зуле з(о,у)зуленько нащ о ж ти кувала! (Т. Ш евченко). 5. Вечір
зіркою в небі повис і ро(з,с)сипав свої бри(з,с)ки на тремтливі л(е,и)сточки
беріз... І здає(тьс,ц)я що плачуть бері(з,с)ки (В. Сосюра). 6. Я кщ о прямі
перетинаються то вони (не)збігаються і не є паралельними (З підручника).
II. Підкресліть слова, у яких простежується розбіжність між вимовою і напи
санням. Поясніть вимову цих слів відповідно до орфоепічних норм. За потреби
скористайтеся орфоепічним словником.
НІ. Назвіть м'які й напівпом’якшені звуки у виділених словах.
6 6 . 1. Випишіть із поданих слів п’ять, які пишуться з літерою ґ. Правильність
виконання перевірте за словником.
(Г,Ґ)алас, (г,ґ)рунт, (г,ґ)аньба, (г,ґ)ава, (г,ґ)лухий, (г,ґ)одина, (г,ґ)удзик,
(г,ґ)риміти, (г,ґ)андж, (г,ґ)рецький, (г,ґ)риндж оли, (г,ґ)алицький,
(г,ґ)іркий.
II. Поясніть відмінність у значенні, вимові й написанні слів: а) грати й ґрати; б) гулі
й ґулі.
67. Д в а - чотири - в с і р а з о м . І. Поміркуйте, чому в усному мовленні можна
сплутати слова мишці й (у) мисці.
II. Поміркуйте, які помилки й чому можна допустити у вимові слів форма, дуб,
ґрунт, вмиваєшся, людський.
Щ 68. П озм агайт еся! Хто швидше і правильно визначить, скільки разів ужито
звук [д /] у поданій групі слів?
48
Орфоепія. Ф онетика. Стилістика
49
Орфоепія. Ф онетика. Ст иліст ика
73. І. Від поданих слів утворіть нові за допомогою префіксів роз- або без-. Про
читайте утворені слова з оглушенням кінцевого приголосного в префіксі і без
оглушення.
Танути, сипати, страшний, хитати, тулити, формувати, писати, смертний.
ІІ. Підкресліть і поясніть орфограми в утворених словах.
М овленнєва ситуація
На запрош ення свого друга з Великобританії львів'янин Тарас побував у
столиці цієї країни. В одному з лондонських музеїв хлопець звернувся до
екскурсовода англійською мовою і дуже здивувався, коли той одразу з р о
зумів, що Тарас з України.
- Як Ви здогадалися, що я українець? Я ж не говорив по-українськи.
- Так, але я чув, як Ви говорили по-англійськи.
Поміркуйте, чому, вивчаючи іноземну мову, дуже важко позбутися акценту, а от
лексичну, граматичну, синтаксичну систему опанувати легко.
Для вас, д о п и тл и в і
50
Орфоепія. Ф онетика. Стилістика
Пригадайте
• Як перевірити написання ненаголош ених голосних [е], [и]?
• Як передається м’якість приголосних на письмі?
• Коли в словах пиш емо м’який знак?
• За яких умов ставимо у словах апостроф?
86. Третє з а й в е . У кожній групі слів знайдіть одне, яке відрізняється від інших
двох написанням.
1. Близ(ь)кість, нян(ь)чити, тон(ь)ший.
2. Прод(е,и)шевити, к(е,и)шеня, ч(е,и)мпіон.
3. П ідв(’)язати, св(’)ящ еник, торф(’)яник.
4. Віт(е,и)р, бр(е,и)ніти, м(е,и)телик.
5. Б (’)юлетень, ін(’)єк ц ія, кон(’)ю нктура.
8 7 . 1. Спишіть слова, згрупувавши їх за видами орфограм. Уставте пропущені
букви або апостроф. Доповніть кожну групу власним прикладом.
Ін-.єкція, д..ревце, м иш -.як, ад.лотант, пріор..тет, Х..юстон, прем..єра,
Ч..каго, ст..повий, оч..р..тяний, д..циметр, с..ц..лійський, б..юро, порт..єра,
тр..вож ний, кол..є, Н..ютон, Б р ази л ія, д..ригент, вел.-чальний.
II. Виділені слова запишіть у фонетичній транскрипції. Назвіть у них звуки й букви.
1. Оскільки ненаголош ені голосні [е], [и], [о] звучать у вимові нечітко,
І
CQ
для написання користуєм ося орф ограф ічними правилами. Проте
правопис деяких слів з таким и голосними треба за п а м ’ятати.
О 2. М ’який зн а к є одним зі способів позначення м’якості приголосних на
ї письмі, а за допом огою апостроф а позначаємо роздільну вимову
S твердого приголосного перед наступним м’яким [й]. Для правиль
£0 ного написання м’якого знака й апостроф а теж користуєм ося відпо
відними орф ограф ічними нормами.
55
Орфоепія. Ф онетика. Ст иліст ика
101. І. Прочитайте вірш. Визначте його основну думку. Простежте, як поет дібрав
слова зі звуками, що символізують значення самого слова. Опишіть створені ав
тором звукову й зорову картини.
59
Орфоепія. Ф онетика. Ст иліст ика
НА ОКОЛИЦІ БОРИСЛАВА
Я чую, я к ш ум лять долини,
я чую темний гул лісний,
і ш епіт втомлений ялини,
і м ідний передзвін сосни.
К руж лян н я рік, рип іння рипі*,
ш уган ня дим у з димарів.
Вгорі - ліси сріблясто-сині,
внизу - розлив молочних нив.
І скрізь пливуть ш ирокі звуки
гучної світлої землі.
П ливуть над села і над л уки
пісенноносні кораблі.
Ш ум величезного вітрила,
В . Б ернадський. Околиця м ах нездоланного кри л а -
це м узики земної сила
у людське серце увійш ла.
(М . Баж ан)
*Ринь, рін ь - 1. Грубий пісок, гравій, галька. 2. Берег або дно річки з грубо
го піску, гравію, гальки.
II. Поміркуйте, які засоби служать для створення художнього образу. Знайдіть
словосполучення з епітетами і метафорами.
III. Підготуйтеся до виразного читання вірша.
О. Л и т ви н о в. Сорочинський ярмарок
106. Прочитайте тексти. Визначте в них стилістичні засоби фонетики. Які образи
створено авторами за допомогою цих засобів?
1. Вітер віє, віє, мліє, 2. СЛЬОТА
Н авіває срібні сни, Ситом сіє сиві струї
Н авіває злотні мрії, Хтось химерний. Х мар хитоп
Чеше кучері Весни. Розпростер н а небі вітер.
То загляне в чорні прірви, Слизько. Слізно. Сумно. Сон.
То злетить в блакить ясну, Вимок ворон н а ворітях.
То пелю стки білі зірве Сльози скапую ть зі стріх.
І посипле на Весну. Л астівка пройш ла, я к стрілка.
То замовкне, то заграє, Сниться: Сяйво. Сонце. Сміх.
То всміхнеться, то зітхне... (Р. К упчинський)
З кож ним з нас таке буває,
Я к кохання спалахне.
(О лександр Олесь)
3. Ш-ш-шуг! Ш-ш-шуг!..
Співає коса. Співає ранок - усміхнений. І розпирає груди гостролос-
кітне духм ін ня косовиці.
Ш -ш-шуг! Ш-ш-шуг!
Струснувши росяне намисто, трава лягає у покіс. Н алита, вистояна,
у повній силі - я к р а з на порі...
З одного синього кел и ш к а ліниво вивалю ється сонний дж м іль. Дж!..
Дж!.. - вибевкує басовито своє невдоволення.
Ех ти, сплюхо-дрімлюко! Поглянь-но: молоде сонце все вищ ає і ви
щає. А ти - ніж и ти ся... Косовиця ж у нас!
Співає коса. Співає ранок - усм іхнений (Є. Ш моргун).
61
Орфоепія. Ф онетика. Ст иліст ика
Із глибин мовознавства
Звуки нашої мови - це не лише сухий, механічний засіб, за допом огою яко
го будуються самі слова, не мертвий акустичний матеріал, - кожен звук
малює собою цілу картину, малює її не тільки в мові, а в голосах природи,
зрідню ю чи її з лю диною своїми звуковими чарами. Тому письменники сві
дом о звернули ув а гу на цей б ік життя звуків, вбачаючи в ньому корисний
художній засіб словесної творчості.
V САМООЦІНКА І САМОПЕРЕВІРКА
ЗА П И ТА Н Н Я І ЗА ВД А Н Н Я Д Л Я САМОПЕРЕВІРКИ
1. Що таке мовна норма? Я к і типи норм розрізняю ть у сучасній
україн ській літературній мові? Чому не м ож на поруш увати літературну
норму?
2. Я к і основні норми вимови голосних звуків? Н аведіть приклади.
3. Я кі основні норми вимови приголосних звуків? Наведіть приклади.
4. Н азвіть основні прави ла написання ненаголош ених голосних. Н а
ведіть приклади.
5. Р озкаж іть про роль апострофа в українськом у письмі. У я к и х ви
п ад ках ставимо апостроф?
6. Коли пишемо м ’я к и й знак? Н аведіть приклади.
7. Я к і фонетичні засоби властиві художньому стилю? З якою метою
вони використовуються?
8. Р озкаж іть про асонанс та алітерацію я к засоби виразності мов
лення.
9. Чому у країн ську мову називаю ть милозвучною? Я к і засоби мило
звучності їй притам анні?
10. Н аведіть к іл ь к а при кладів використання в худож ніх творах засо
бів фонетичної стилістики.
64
Орфоепія. Ф онетика. Стилістика
Проект
О б’єднайтеся в групи. Створіть рекламу норм української літератур
н ої вимови.
М ета р е к л а м и : спонукати носіїв мови дотрим уватися норм української
літературної вимови.
П оради щ о д о р об оти н ад п роек том
1. О кресліть матеріал, який стане предметом вашої реклами (тема чи її
окрем ий фрагмент).
2. Чітко визначте, на яку цільову аудиторію розрахована ваша реклама
та якого результату ви очікуєте.
3. Продумайте ф орму реклами (реклама на телебаченні, радіо, біг-борді,
уд р уко ва н и х засобах масової інф ормації тощо), її тривалість (обсяг),
4. Зверніть увагу, що в рекламі кожне слово, дія чи зображення має ве
лике значення.
5. Телевізійну рекламу можна інсценізувати або підготувати її словес
ний опис.
Якщо бажаєте, можна провести в класі конкурс реклам. Обрати журі,
яке присвоїть кожному проекту одне із звань: найоригінальніш ий, найар-
гументованіш ий, найкумедніш ий, найяскравіш ий тощо. Кращі проекти за
пропонуйте адм іністрації ваш ого навчального закладу для їх показу.
66
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ
М овні поради
Щоб вас було приємно слухати
• Не варто без потреби говорити дуж е ш видко. Тягуче, повільне мов
лення відволікає слухача від основної думки.
• Не потрібно говорити безпричинно голосно. Вадою є і дуж е тихе мов
лення, не зумовлене відповідною ситуацією .
• Треба уни кати р ізки х коротких інтонацій.
Товоріть правильно!
Правильно НЕправильно Правильно НЕправильно
балет балєт вівтар (олтар) алтар
Ганс Хане ліку ван н я врачування
Гофман Х офман вантаж груз
Ґете Гьоте постачальник поставщ ик
Запорізька Січ Запорозька Січ м рячи ти моросити
Йоганнесбург Йоханнесбург підбурювати підстрікати
Кельн Кьольн виходить получається
л екц ія л ек ц ія хутровий пуш ний
Л ета Лета чотириногий четвероногий
нігілізм н іґілізм ш вачка ш вея
проблема проблема отрута яд
телеграм а телєґрам а гнаний гонимий
Ч елендж ер Ч елендж ер вразливий раним ий
‘Розрізняйте!
Гривня і гривна
Грошова одиниця У країни зветься гр и вн я, а гривна - це металева
ш ийн а прикраса у вигляді обруча. Гривня відміню ється я к виш ня: дві
гривні (а не гривни), ш ість гривень (а не гривен), двадцят ьм а шістьма
гр и вн ям и (а не гривнам и) і под.
Кампанія і компанія
Ц і два слова не лиш е не тотож ні у вимові, а й вельми віддалені
щодо походження та значення. К а м п а н ія пов’язане з фр. campagne
«похід» і використовується для позначення сукупності заходів, спря
мованих на виконання певного завдання (наприклад, виборча ка м п а
нія, посівна кам панія). К ом панія походить від іт. compagnia, що озна
чає «група осіб, пов’язан и х певними інтересами» (наприклад, весела
ком панія) (За О. Пономаревим).
МОЙ СТОРІНКА
r
Цікаво juam u
U
ЗВУКОВІ ВІДЧУТТЯ
Д ослідники звукосим волізм у переконалися, що різні звуки ви
к л и каю ть неоднакові асоціації. Зокрема, я к «погані» звуки опи
тувані назвали [х], [ш], [ж], [ц], [ф], я к «грубі» - [б], [д], [г], [ж],
я к «гарний», «ніжний» - [л].
Відомий україн ський мовознавець О лександр Пот ебня, нап ри
клад, окрем і звуки пов’язував із почуттєвою сферою людини: [а]
д ля нього - загальний вияв рівномірного, тихого, ясного почуття,
спокійного спостереження, але одночасно й подиву; в [у]
виявляється почуття протидії, страху; [і] - цс вияв любові, п раг
нення наблизити до себе предмет, добре його сприйняти.
Звуковий зміст тексту, значення звукової форми в мові сьогодні
об’єднують у суспільних пош уках зусилля філологів і математиків,
психологів і худож ників, поетів і кібернетиків. Ідеться передусім
про пош уки гармонії м іж звучанням і значенням слова (О. Сер-
бенсъка, М. Волощ ак).
СКОРОМОВКИ
П рочитайте скоромовки, дотримую чись норм
літературної вимови.
ПОГЛИБЛЕННЯ
І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ
НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ
З БУДОВИ СЛОВА, СЛОВОТВОРУ,
СТИЛІСТИКИ
Ви з н а т и м е т е :
• морфологічну будову слова, способи творення слів;
• стилістичні особливості значущих частин слова;
• стилістичні засоби словотвору.
Ви в м іт и м е т е :
• розбирати слова за будовою, визначати способи
творення слів;
• визначати стилістичні функції в тексті значущих
частин слова;
• використовувати правильно і доречно словотворчі
засоби в мовленні;
• правильно писати слова з орфограмами в коре
нях, префіксах і суфіксах.
Будова слова. Ст иліст ика
Пригадайте
• 3 яких значущ их частин складаю ться слова?
■ Щ о відрізняє спільнокореневі слова від форм слів?
• Які є основні способи словотворення?
115. Порівняйте записані парами слова. Визначте їхню будову. Чим цікаві ці
0 слова з погляду словотворення? Поміркуйте, яке слово кожної пари є похід
ним, а яке - твірним. Обґрунтуйте думку.
Д оярка - дояр.
Ш вея —ш вейник.
Бандурист - бандуристка.
Спортсмен - спортсменка.
БУДОВА СЛОВА
Основа слова Закінчен ня
Морфеми П реф ікс Корінь Суфікс Виражає граматичне
В ираж ає лексичне значення слова значення слова
Способи словотворення
С уф іксальний осінній -«---- осінь + н
П реф іксальний прем удрий <---- пре + мудрий
П реф іксально-суф іксальний запічок <---- за + піч + ок
Безафіксний (відкидання морфем) пуск ■<---- пускати
С кладання слів або основ слів рута-м’ята <---- рута 4- м ’ята;
працездатний <---- прац я + здатний
С кладання усічених основ облком <---- обласний + комітет;
ЄС <— Європейський Союз
Перехід слів з однієї частини черговий (іменник) -<---- черговий
мови в інш у (прикметник) учень
116. І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Чи розкриває за
головок тему висловлювання?
А РХ ІТЕК ТУ РН А СП А Д Щ И Н А ЛЬВОВА
Небагато міст м ож на порівняти з м узеям и просто неба. Саме до них
н алеж и ть Л ьвів, у чудових архітектурних ансам блях і п ам ’я тн и к ах я к о
го втілена складна історична доля,
пов’я зан а з багатовіковою боротьбою
українського народу проти чужозем
них пригноблю вачів, відображений
розвиток архітектури від давньорусь
к и х і готичних будівель X III-X V I сто
літь, творів модерну й конструктивіз
му перш их десятиріч двадцятого
століття до сучасних споруд. Сам план
міста з вулицями, що радіально роз
ходяться від середнього ядра, х а р ак
терний д л я поселень, я к і склад али ся
століттями.
Особливість архітектурної спадщ и
ни міста - її багатонаціональний
характер, історично зумовлений в а ж
ливим значенням Львова в м іж народ
ній торгівлі. П оряд з корінним у к р а
Місто Львів їнським населенням тут ж и л и й
70
Будова слова. Ст иліст ика
трудилися вірменські купці та рем існики, нім ці, поляки , євреї, працю
вали італій ські майстри-будівничі тощо. Загальноєвропейські стильові
системи, збагачені місцевими традиц іям и, що беруть свій початок з ч а
сів К иївської Русі, лиш или на львівській зем лі глибоко самобутні ви
твори, я к і складаю ть одну з н ай яскр авіш и х сторінок в історії культури
України.
Л ьвів виник я к невелике місто-фортеця Галицько-Волинського к н я
зівства, а виріс у значний економічний і культурний центр, що справив
велики й вплив на розвиток архітектури довколиш нього регіону (Т. Тре-
губова, Р. М их).
II. Виконайте подані завдання до тексту.
1. Укажіть два повнозначних слова, творення яких неможливо пояснити.
2. Випиш іть слова, я к і м істять три і більш е морфеми. Розберіть ці
слова за будовою.
3. Випиш іть форми слова місто. В иділіть закінчення.
4. Знайдіть два слова, утворені преф іксально-суф іксальним спосо
бом. В иділіть словотворчі суфікси і префікси.
5. Знайдіть два слова з нульовими закінченням и. Змініть ці слова так,
щоб закінчення стали буквеними. Ч и є в тексті слова без закінчень?
6. Н аведіть при клади похідних слів. Від я к и х слів їх утворено? Ви
значте твірні основи.
7. Розберіть за будовою виділені слова, визначте спосіб їхнього тво
рення.
8. Доберіть усно до слів Л ьвів і архіт ект ура спільнокореневі.
9. Утворіть від слів міст о і вули ц я по два нових.
117. М ікр о ф о н . Чи доречно змінювати, осучаснювати архітектурну спадщину
наших міст? Чому?
118. І. Згрупуйте і запишіть подані слова за схемами. Виділіть у словах твірні
основи. Доповніть кожну групу власним прикладом.
і.
М овленнєва ситуація
Ф інський підліток, який почав вивчати українську мову, витлумачив зна
чення слів гусар, жрець, забрало так: гусар - пташник, що доглядає гусей;
жрець - ненажера; забрало - вантажний автомобіль.
Поясніть, чим викликані помилки, чому хлопець саме так витлумачив значення
слів. З'ясуйте значення і походження цих слів.
72
Будова слова. Ст иліст ика
Місце
Орфограми Приклади
орфограми
У преф іксі Букви е, it, £ в префіксах пре-, при-, прі- предобрий, прихід
Букви з, с у префіксах роз-, без-, з- (зі-, с ) розказати, списати
Орфограми, пов’я за н і із чергуванням ст елю - за ст и ла
У корені голосних і приголосних звуків ти, р ук а - р у ц і
Подвоєння букв г іл л я , сіллю
Н а межі Буквосполуки -цьк-, -зьк-, -ськ-, -цтв-, козацький,
кореня і -зтв-, -ств- пт аст во
суф ікса Букви щ, чч в ім енни ках із суфіксом козаччина,
-ин(а) Ж ит ом ирщ ина
Букви и, е(є) в суф іксах -ечок, -ечок, діжечка, вогничок
-ечк(а), -єчк(а), -ичок, -ичк(а)
Б уква и в суфіксі -ив(о) вариво, печиво
У суфіксі Букви и, і в суф іксах -up, -ист,, -изм, бандурист ,
-ip, -іст, -ізм піаніст
Букви и, і, е(є) в суфіксах инн(я), -інн(я), п а вут и н н я,
-енн(я), -є т і (я) звернення
Букви о, е(є) в суф іксах -ов(ий), ев(ий), овочевий, ка зковий
-єв(ий)
Букви и, ї в суф іксах -ин, -їн Ольж ин, М аріїн
125. Ви пишіть послідовно лише ті слова, у префіксах яких слід писати букву з.
..хвалити, б езап еляц ійни й, ..фотографувати, ..добути, бе..славний,
ро..ставити, ..садити, ..початку, розхвалений , розф арбувати, ..топтати.
КЛЮЧ. П ідкресліть у виписаних словах другу букву кореня. Я кщ о ви
правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте назву
одного з міст У країни.
1 2 6 .1. Утворіть від поданих слів нові за допомогою префікса при- або пре-. Якого
значення надали префікси словам?
Солити, тиск, гнути, пиш ний, копати, міський, летіти, м алий, сохну
ти, кріпити, сунути.
II. Складіть словосполучення з утвореними словами.
1 2 7 .1. О рф ограф ічний тренажер. Утворіть і запишіть від поданих слів нові за
допомогою вказаних суфіксів. Підкресліть і поясніть орфограми в утворених
словах.
1. -ськ-: Л уцьк, Зап о р іж ж я, Херсон, Дрогобич, Рига, латиш .
2. -ств-: ю нак, убогий, ко зак, товариш , студент.
3. -ин(а )\ вінницький, Хмельницький, дніпропетровський, турець
кий.
4. -ичок, -ечок: вогник, верх, плем інник, кош ик, міш ок.
Б удова слова. Ст иліст ика
Mg. 131. Складіть і запишіть твір-мініатюру про: а) ваш населений пункт та істо-
Г рію його назви; б) пам'ятку історії та культури вашого краю; 3) річку (озеро,
парк, урочище, гори тощо) вашої місцевості та історію її назви.
Використайте в тексті спільнокореневі слова як засіб зв'язку речень та сло
ва з орфограмами в значущих частинах слова. Підкресліть і поясніть ці орфо
грами.
Для вас, д о п и тл и в і
Чи знаєте ви, що в давні часи існувало цікаве слово *sold (корінь sol і суфікс с/)?
Спочатку воно означало «з сіллю», «солоний», потім ширше - «приправле
ний», далі - «смачний», а згодом почало знов звужувати своє значення.
Якщо ви хочете дізнатися більше про походження слів української мови
(наприклад, хліб, цукор, страва тощо), зверніться до книж ки А .П . Коваль
«Слово про слово». Про те, що вам найбільше сподобається в цій праці,
розкаж іть однокласникам.
74
Будова слова. Ст иліст ика
§ 9. Стилістичні особливості
значущих частин слова.
Стилістичні засоби словотвору
Про те, якого ст иліст ичного забарвлення надають
словам і ви сло влю ва нн ям деякі префікси та суфікси, а також
про ст иліст ичні ф ун кц ії с к л а д н и х слів
132. Прочитайте текст, визначте його основну думку. Поміркуйте, чому виділені
в тексті слова автор називає ніжними і чому лише вжиті доречно вони збагачують
наше мовлення.
ПЕСТЛИВІ СЛОВА
У країнська мова витворила багато-багато пестливих слів, я ки м и опо
етизовано світ. Напевне, найбільш е таки х слів утворено від слова м ат и...
Мати народила нас, н авчила говорити й зап ал и л а в серці вічне світло
пісні. Серце завж д и лине до матері, до рідного дому, яблунь і виш ень у
цвіту, ж урливої річечки, запаш ного лугу, перш ої стеж ини, я к а кличе на
батьківські пороги. Тому матір опоетизовано в н ай н іж н іш и х словах
м ама, м ат інка, м ат іночка, м ат уся, м ам усечка, м ат усенька, мамонька,
мамочка, м а м уня, м ам уся... Ц і слова оповиті ніж н и м сумом, святощ а
ми, величчю матері.
Із глибини найвірніш ого материнського серця, від материнської н іж
ності й доброти народилися зменш увально-пестливі слова, наповнені
любов’ю до дітей. Це слова д ит инка, дит инонька, дит иночка, д и т и нят
ко, дит инчат ко, дит ят ко, дит ят очко, діт ки, діт оньки, діточки, доня,
доненька, донечка, дочечка, синок, синочок, синочечок, синуньо, синунь-
цьо, синонько, синеня, синят ко.
Н іж н і слова збагачую ть наш е мовлення. Я кщ о їх, звичайно, вж ити
доречно. Ц і слова витворив народ, виколихав у своєму серці, зігрів теп
лом душ і своєї й віддав у спадок нам. Користуймося цим скарбом уміло
і творчо (За І. В ихованцем ).
■ Ц . 133. Прочитайте речення в обох колонках. Поміркуйте, речення якої колонки
більш експресивні, виразні. Завдяки яким словам цього досягнуто і як утво
рено ці слова? Зробіть висновок про стилістичне застосування словотворчих
засобів.
1. П осіявся рясний дощ. 1. П осіявся рясненький дощичок.
2. Перед нам и розкинувся ліс 2. Перед нам и розкинувся лісищ е.
3. Здалося, щ о десь близько 3. Здалося, що десь близько-близько
пролетіла сова. пролетіла сова-нічниця.
Б удова слова. Ст иліст ика
ХРАМ ХРАМІВ
Колись Сковорода казав про те, що людина - то Бож ий храм. І було в
цих словах дивовижне захоплення величчю людини, її красою, доверше
ністю, її богорівністю... І нехай це ідеалізм, але ж скільки в ньому віри в
людину, в її велич. Так, найбільш им храмом, «храмом храмів» є на землі
Людина. Не звір, а людина з сонячним серцем. Так, у днів кривавім вирі
загубилися стеж ки до цього храм у храмів - але ж неодмінно треба знайти
їх, треба знайти ш лях до того, щоб світом правила Людина, а не антилю-
дина, породжена світом зла, визиску, грубого матеріалізму (С. Тгльнюк).
ЗУСТРІЧ
З а возами, спираю чись па костур, тюпає ж вавенька бабуся...
- Здрастуйте, - здороваються діти до бабусі й я к одно низенько вкло
няю ться.
Бабуся спинилась.
- Здорові, діточки, а чого ж це ви, голуб’ята, всі т а к і зелені?
Д іти витерли рукавчатам и носики й подивились на неї великим и
смутними очима: мовляв - хто ж його знає.
- Ну, а де ж ваш а мама? - питає бабуся, приглядаю чись до чорних
тенет очок н а дітях.
Д івчи нка убік п оказала очима.
- У хуторі - горниці панам прибираю ть.
Зорять усі на бабусю, чогось сподіваються.
П обідкалась старенька, стала ж ал у вати дітей.
- Гарні, любі діточки... а гостинчика немає, л астів’ята, - не куп ила
(С. Васильченко).
77
Б удова слова. Ст иліст ика
П Л А В А Л ЬН И Й М ІХУР
П лавальн и й м іхур —це порож нистий орган у тілі водяних тварин, що
регулює середню щ ільність при їхньом у переміщ енні на ту чи інш у гли
бину. З а допомогою цього пристосування риби зберігаю ть рівновагу у
воді. Й дучи на глибину, риба підтримує в плавальном у м іхурі тиск, для
чого безперервно підкачує кисень із крові. При спливанні, навпаки,
кров посилено вбирає кисень з м іхура. Т аке підкачування і вбирання -
процеси досить повільні, тому при ш видкому витягуван ні риби з вели
кої глибини кисень не встигає розчинитися у крові, й міхур, роздуваю
чись, розриває рибу. У морських вугрів на таки й випадок передбачений
запобіж ний клапан : при ш видком у спливанні він відкривається й
випускає кисень з м іхура (З посібника).
II. Випишіть із кожного тексту по 3 -5 слів із стилістично забарвленими морфе
мами.
140. І. Прочитайте виразно вірш. Поясніть, які зорові образи змальовує автор.
Якими почуттями наповнений твір?
79
Б удова слова. Ст иліст ика
Із глибин мовознавства
Наукова мова, як правило, уникає вживання слів зі зменш увально-
пестливими суф іксами (-ок, -очок та ін.), бо вони надають небажаного в
такому випадку відтінку пестливості. Більше того, якщо слова з такими су
ф іксами і потрапляють до цього стилю, то вони позбавляються ем оційно-
експресивних відтінків. Наприклад, у загальнонародном у значенні слова
м озочок, шлуночок являють собою зменш увально-пестливі утворення від
мозок, шлунок, а в науковій мові вони є анатомічними термінами (ш луночок-
частина порожнини серця).
Так само слова з книж ними суф іксами (-ість, -ізм, -арн- та ін.) зрідка м о
ж уть використовуватися в художньом у й розм овном у стилях. Наприклад:
Як шумлять зблідлим листом клени під безладну квапливість хмар! (0. Булига).
80
Будова слова. Ст иліст ика
П. Б асанець. Материнство
Ак. 146. Складіть і запишіть невеликий текст (6 -8 речень) у науковому або публі-
\ цистичному стилі на довільну тему, використовуючи словотворчі засоби сти
лістики. Підкресліть відповідні слова у вашому тексті.
81
Б удова слова. Ст иліст ика
САМООЦІНКА І САМОПЕРЕВІРКА
ЗА П И ТА Н Н Я І ЗА ВДА Н Н Я Д Л Я САМОПЕРЕВІРКИ
1. Які є морфеми в уіфаїнській мові? Що між ними спільного й відмінного?
2. Чим похідні слова відрізняються від непохідних? Наведіть приклади.
3. Користуючись відповідною таблицею в додатках, охарактеризуйте
основні способи словотворення в україн ській мові.
4. Я к і основні чергування звуків м ож ливі в корені слів при
словотворенні та словозміні? Н аведіть приклади.
5. Н азвіть основні орфограми в преф іксах. Н аведіть приклади.
6. Н азвіть основні орфограми в суф іксах. Н аведіть приклади.
7. П ригадайте к іл ь к а кри латих висловів зі словами, я к і утворені спо
собом переходу з однієї частини мови в іншу.
8. Я к впливаю ть слова, творені різним и засобами, на стилістичне за
барвлення тексту?
9. Я к впливаю ть на стилістичне забарвлення слів суфікси і префікси?
Наведіть при клади слів із суф іксам и позитивної і негативної оцінки.
10. Я кі стилістичні функції виконують складні слова? Наведіть приклади.
Проект
Проведітьу класі круглий стіл на тему «Географічні назви нашого краю».
Для цього об’єднайтеся в групи по 2 - 4 учні і підготуйте невеликі повідо
млення про похідні географічні назви ваш ого населеного пункту, району чи
області (назви сіл, міст, мікрорайонів, кутків, вулиць, рік, гір, лісів, парків,
урочищ). Зверніть увагу, що йдеться лише про ті назви, які утворені пев
ним способом словотворення, є похідними від інших слів.
Також можна підготувати відповідні фотоматеріали, карти, запросити
старожилів, музейних працівників, істориків.
План підготовки повідомлення
• Обрати географічну назву (кілька назв), про яку ви готуватимете повідом
лення.
• Поцікавитися у старожилів, краєзнавців, учителів, знайомих, що їм відомо
про цю назву. Скористатися відповідною довідковою літературою. З ’ясувати,
у який час могла виникнути назва і хто її міг дати.
• Визначити, від якого слова походить назва, вказати спосіб словотворення
та морфеми.
• Якщоу вас з'явилася власна гіпотеза походження назви, спробувати її довести.
Рекомендована література
• К оваль А . Знайомі незнайомці: Походження назв населених пунктів України.
• К р у гля к Ю. Ім ’я вашого міста.
• П ередрій Г., К арпен ко Т. У світі власних назв.
• Ц и м б а лю к В ., П а с іч н и к Ю. Колиска українського народу.
• Я н ко М . Топонімічний словник-довідник України.
83
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ
МоѲні no-ради
Не гак уже й рідко чуємо в неофіційному, а то й офіційному мовленні:
«На Одещині живе багато болгарів; повернення кримських татарів на
рідну землю» тощо. З погляду мовних норм такі форми є помилковими.
Іменники чоловічого роду з випадним -ин у множині мають нульове за
кінчення родового відмінка; решта закінчується на -ів: львів’ян ин -
львів’яни - львів’я н; болгар ин - болгари - болгар; татар ин - татари -
татар. Але поляк - поляки - поляків; солдат - солдати - солдатів;
народ - народи - народів (О. Понотарів).
•к *
Говоріть правильно!
Правильно НЕправильно
зворушлива зустріч хвилююча зустріч
панівна ідея пануюча ідея
прийдешнє свято наступаюче свято
мийні засоби миючі засоби
разючі результати вражаючі результати
водоплавні птахи водоплаваючі птахи
зволожувальний крем зволожуючий крем
приваблива пропозиція приваблююча пропозиція
переконливий доказ переконуючий доказ
домінантна риса домінуюча риса
координаційний центр координуючий центр
зраділий учень радіючий учень
навколишнє середовище оточуюче середовище
знеболювальний засіб обезболюючий засіб
життєствердні настрої життєстверджуючі настрої
керівна еліта панівна еліта
чинний закон діючий закон
МОЯ СТОРІНКА
r
І таке буває
колишні
U
РОДИЧІ
У сучасній мові вж е не сприймаю ться я к спільнокореневі сло
ва ж и р і житлі, а колись вони н ал еж ал и до одного гнізда. Перше
мало значення «корм, годівля, їжа», друге, його твірне, - «жити,
годуватися». Носії мови зараз навряд чи співвідносять смородину
зі смородом у значенні «сильний запах», столицю зі столом у
значенні «престол» і так далі. Сьогодні корито ніхто не пов’язує
зі словом кора, а в давнину це був виріб з кори дерева. Знаний
усіма осокор теж м ав у своєму складі корінь -кор- і був до того ж
складним словом. Його перш а основа пов’язувал ася зі словом оси
на, друга - з корь (кора).
Розпад коли ш н іх єдиних гнізд відбувається тому, що значен
нєві зв’я зк и м іж словами, я к і входять до них, поступово слабнуть
або зовсім втрачаю ться (За Н . Клименко).
Цікаво ^нати
• В У країні налічується понад 50 назв населених пун ктів з
коренем город (Самгородок, Виїнгород, Звенигородка). У період
К иївської Русі це слово означало обгороджене поселення, ук р іп л е
не т овст им и ст інам и і вежами.
• Суфікс -ів у назвах міст Х арків, Ф астів, Бердичів та інш их
свідчить про те, що ці слова, найімовірніш е, утворено від чолові
чих імен (прізвищ).
• Н азви багатьох річок У країни утворено суф іксальним спосо
бом від слів, я к і вказую ть на особливість місцевості навколо цих
водойм. Н апри клад, річки К ам ’ян к а, Березянка.
• В у кр аїн ській мові м аксим альн а кіл ьк ість морфем у слові
становить дван адц ять. З а даним и мовознавців, слів з 9-12-м а
морфемами менше одного відсотка.
Якще було
ТАМ, ДЕ М АЛА БУТИ БРАМА
Усі ми знаємо слово порт. Та не кож ний скаж е, звідки воно.
А дж е porto по-латині - «ношу»; портмоне (гаманець) - «нести
монети», портфель - «нести аркуш і». Походження слова порт
пов’язую ть з давньорим ським звичаєм. При заснуванні міста
р и м л ян и оточували його стіною. А ле перед тим, я к вимурувати
її, місце оборювали плугом. Там, де м ал а бути м іська брама, не
орали, а несли п луга на руках . Отже, porta буквально означає
«місце, де плуга несли на руках». Звідси значення porta - «двері».
Тепер нам стає зрозуміло, чому служ ни к, я к и й стоїть біля две
рей готелю, називається портьє і звідки походить слово портьєра
(завіса, що затуляє двері) (Є. Чак).
85
іМкаво ^namu
ПРАЦЬОВИТІ СУФІКСИ
Я кщ о придивитися до най м ен у ван ь проф есій, то м ож на помі
тити, що при їх творенні використовую ться традиц ійні д ля у к р а
їнської мови способи словотворення. З давніх-давен д ля творення
назв людей за фахом «працюють» суф ікси -ик, -і,вник, -ар (яр),
-тель, -я, -ець, -ист ( іст), -ер, -ор, -аль, -ух (ю х), -ент. Н априклад:
бібліотекар, швець, юрист, архіт ект ор, коваль, конюх, кореспон
дент . Однак у сучасній мові частина суфіксів здала свої позиції.
Тепер за цим призначенням рідко ввж иваю ться суфікси -аль, -ич,
-ІН, -ух.
Грецька основа -лог оформляє складні слова - назви спеціа
лістів за предметом їхньої професійної чи наукової діяльності
(біолог, геолог, психолог, епідеміолог).
В елика кіл ькість найменувань професій утворю ється внаслі
док складання слів або основ слів (інж енер-будівельник, елект ро
хім ік).
Типовим визнається напрям ок похідності від осіб чоловічого
роду до жіночого. Н апри клад: вчит ель ---- *- вчит елька, л і
кар ---- ► л ік а р ка . Однак в у країн ській мові трапляю ться й
випадки творення слів зворотним способом. Так, слово дояр утво
рилося від слова доярка (За Н . К лим енко).
І таке буває
КВАКАЙТЕ Н А ЗДОРОВ’Я
Є мови, я к і «люблять» приголосні в певному місці слова чи
складу. Н апри клад, склади китайської мови можуть починатися
на будь-який приголосний, а закін чуватися - лиш е на [й], [«],
[н/]. Ескім оські слова не м ож уть закін чувати ся таким и звичним и
для нас звукам и, я к [в], \ф], |к], [л], [р]. У корейській мові будь-
я к и й глухий приголосний, потрапляю чи в оточення голосних,
стає дзвінким .
В усіх мовах світу звуки творяться ш ляхом видихання пові
тря, у буш менській мові - навпаки. Ц і звуки називаю ться к л а ц а
ючими, або кл іксам и . Н апри клад, є звук «квакаючий», є звук,
що нагадує хлопання пробки, є навіть звук, подібний до звука
поцілунку. В одній з буш менських мов кіл ьк ість к л ік сів стано
вить 60 %. Коли розмовляю ть такою мовою, створюється дивне
враж ення якогось к л ац ан н я, всм октування, хлопання пробки,
кв ак ан н я тощо (Із ж урналу).
У слова свої закони вічно мінливого руху,
У слові свої ознаки світ ла, т епла, ваги.
Слово - кліт ина м ислі, артерія сили духу,
Т ільки воно єднає р ізні людські береги.
П. Воронько
ПОГЛИБЛЕННЯ
І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ
НАЙВАЖЛИВІШИХ
ВІДОМОСТЕЙ З ЛЕКСИКИ,
ФРАЗЕОЛОГІЇ, СТИЛІСТИКИ
Ви зн а т и м е т е :
• зміни в лексичній системі української мови;
• лексичні одиниці;
• стилістичні засоби лексикології та фразеології.
Ви в м іт и м е т е :
• доречно використовувати в мовленні лексичні
одиниці - професійні слова, терміни, власне
українську лексику, синоніми, фразеологізми;
• визначати стилістичні функції лексичних і фразео
логічних одиниць;
• користуватися довідковою літературою, словниками;
• укладати термінологічні словнички.
Лексика. Ф разеологія. Ст иліст ика
Пригадайте
• На які групи поділяється лексика української мови за походженням?
• Чим відрізняються історизм и від архаїзмів?
• Які слова називаються неологізмами?
149. І. Прочитайте слова (словосполучення). Визначте, які з них: а) були нео
0 логізмами багато десятиліть тому; б) були неологізмами ще відносно недав
но; в) є неологізмами сьогодні. Поміркуйте, чому ці слова (словосполучення)
з'явилися в мові, чому перейшли до активної лексики і за яких умов стануть за
старілими. Зробіть висновок про те, яких змін і чому зазнає лексична система
мови в процесі розвитку.
Банком ат, евро, космонавт, р акета, М РЗ-плеєр, ж алю зі, ком п’ютер,
радіо, чат, флешка, супермаркет, Інтернет, евроремонт, електрика, бейсбол.
II. Наведіть і запишіть кілька прикладів неологізмів нашого часу.
Лексика за походженням
Слова іншомовного
Успадковані слова
походження
С п іл ь н о ін д о єв р о п е й с ь к і Запозичення зі слов’янських
слова (брат, вода) мов: старослов’янізм и, русиз
ми та ін. (свя т и н я , чудеса)
Спільнослов’ян ські слова Запозичення з неслов’янсь
(дума, ліс) ки х мов: грецизми, латинізми,
Спільносхіднослов’ян ськ і слова англійського походжен
слова (урожай, дешевий) н я тощо (театр, гум анізм ,
рейт инг)
Власне україн ські слова
(віхола, височінь, правник)
£ £ Із глибин мовознавства
Власне українська лексика є найчисленнішим розрядом, бо сю ди належить
велика кількість слів, утворених від успадкованих та інш омовних слів за
допом огою властивих українській мові словотворчих засобів. Наприклад,
від слова спільноіндоєвропейського кореня жінка на українськом у ґрунті
виник ім енник жіноцтво. Похідними від коренів, спільних для всіх сло
в’янських мов, є українські прислівники нишком, вистрибом, наздогад і
под. А від кореня роб, який характерний для східнослов’янських мов, утв о
рилися власне українські слова робити, виріб, виробництво, робітник, ви
робничий та ін.
152. І. Випишіть власне українські слова, виділіть у них корені. З’ясуйте, які з
цих слів утворено від спільних з іншими мовами коренів. За потреби скористай
теся етимологічним і перекладними словниками.
Багаття, м рія, злотий, директор, м ама, гарненько, прізвищ е, вироб
ництво, міркувати, демократія, освіта, крутько, син, гім настика, суниці,
свящ енний, горілиць, м атем атика, віч-на-віч, дуб, сузір’я, діяч, очолити,
аул, віхола, годинник, брат, завдяки, бігцем.
II. Складіть речення з двома виписаними словами (на вибір).
153. І. Прочитайте текст, визначте його тип і стиль мовлення. Що виражає заго
ловок т е к с т у -т е м у чи основну думку?
* Скейтборд (від англ. skate - кататися і board - дошка) - вид спорту, катання
на спеціальній дошці з роликами.
II. Випишіть із тексту 5-10 слів іншомовного походження, поясніть їхнє зна
чення. До активної чи пасивної групи лексики вони належать? Схарактеризуйте
особливості функціонування слів іншомовного походження в тексті.
III. Перекажіть усно текст, використовуючи виписані слова іншомовного по-
ходження.
Зверніть увагу! Лексикою іншомовного походження не слід зловж и
вати. Запозичення буде зайвим, якщ о для нази вання якогось поняття в
україн ській мові є власне слово.
'SJSt 1 5 4 . 1. Прочитайте речення. Визначте головну сферу функціонування виді
лених слів. Чи доцільно їх ужито? Поясніть значення цих слів за допомогою їхніх
синонімів -успадкованих українських слів. За потреби скористайтеся словником
іншомовних слів чи тлумачним словником.
1. В иставку відвідали респектабельні гості. 2. У м агазині представле
но ш ирокий діапазон продуктів харчування. 3. Д ва роки тому місто від
святкувало свій міленіум. 4. Група презентувала відеокліп на свою нову
пісню. 5. Команда зазнала фіаско. 6. Хлопець конфіденційно розповів
друзям про пригоду. 7. У ж и тті зірка виявилася не такою імпозантною,
я к на екрані. 8. Я допоміг транспортувати валізу незнайомій бабусі.
II. Відредагуйте усно речення, уникаючи невиправданого вживання слів іншо
мовного походження. Два перебудованих речення запишіть, підкресліть у них
члени речення.
160. П озм агайт еся! Хто добере якнайбільше застарілих слів, що: а) стосу
ються періоду Київської Русі; б) стосуються визвольної війни українського на
роду проти польської шляхти; в) характеризують український національний
одяг, речі домашнього вжитку?
Д л я вас, допитливі
У мережі Інтернет можна скористатися послугами віртуальних словників.
Так, тлумачний с л о в н и ку кр а їн с ь ко їм о в и за адресою w w w .slovnyk.net
м істить близько 220 000 словникових статей та близько 19 000 ф разеоло
гізмів. У словнику, зокрем а, представлено активну ле кси ку української
літературної мови, слова історичного фонду, що свого часу належали до
широковживаних, найуживаніш і архаїзми та неологізми.
На Українському лінгвістичному порталі (www. ulif.gov.ua) та на сайті
w w w .ro zu m .o rg .u a можна перевірити написання слів, дібрати синоніми
чи ф разеологізми, навчитися відмінювати слова тощо.
Також в Інтернеті є багато онлайн-ресурсів, які допоможуть перекласти те чи
інше слово. їхні адреси легко дізнатися, скориставшись пошуковою системою.
Проте не радимо довіряти електронним перекладачам роботу з текстами.
\ Пригадайте
1. Щ о таке терміни?
2. Які слова називають проф есійними?
164. Прочитайте тексти. Визначте стиль та комунікативні завдання кожного з
0 них. Порівняйте описи явища циклону в обох уривках. Знайдіть терміни, по
ясніть їхнє лексичне значення й особливості функціонування, обґрунтуйте до
цільність уживання. Зробіть висновок про роль термінів у мові та їхні стилістичні
особливості.
ЦИКЛОН
1. Ц иклон - гігантський атмосферний вихор зі зниж еним тиском по
вітря всередині («око бурі»), зі складною системою вітрів, що дмуть про
ти годинникової стрілки в П івнічній півкулі і за годинниковою в П ів
денній. Ц иклони охоплюють величезні райони планети. Розвиваючись,
часом досягаю ть ураганної сили, спричиняю ть катастроф ічні наслідки.
Ц иклони та антициклони відіграю ть велику роль у ф орм уванні по
годи, у загал ьн ій ц и р ку л яц ії атмосфери. П ричини виникнення цих
явищ остаточно ще не з’ясовані (3 підручника).
2. Без попереджень з’являю ться циклони. Розш аленілася десь там
стихія, у темні вирую чі надра її незабаром буде кинуто й ваш і ж и ття...
Спершу, ніби невпевнено, виникаю ть над голизною океану ледь поміт
ні завихрення, невідомим поштовхом зриваю ться хвилі в отій самій
фронтальній зоні, де маси теплого повітря зіткнулись із холодним, і ко
лосальна, не підвладна вимірам, енергія температурних контрастів, роз
виваючись мовби спонтанно, щ одалі грізніш е виявляє себе, поступово
формується «око бурі» - район дипресії, гранично зниженого тиску. Ру
хається величезний колодязь порожнечі, оточений тисячокілометровим
кільцем циклонічних стін і суцільно вируючих хмар, де все кипить, за
кручується спіралям и на вихрових обертових ш видкостях... (О. Гончар).
95
Лексика. Ф разеологія. Ст иліст ика
Види термінів
Загальновжив ані Вузькоспеціальні
П ош ирені в різних гал у зях Уж иваю ться в одній галузі
знань: знань:
ана ліз, процес, еквівалент гіпот енуза, аспірин
Вимоги до Термін у м еж ах однієї галузі знань має одне значення,
термінів Н апри клад, слово корінь багатозначне, але в мовознав
стві під ним розумію ть лиш е морфему, а в ботаніці -
тільки орган рослини.
У термінології небаж ані омоніми й синоніми, хоча вони
в цьому р озряді лексики є. Н априклад: синоніми трудо
вий договір - т рудовий конт ракт ; нерухоме м айно -
нерухоміст ь; омоніми а кц ія (цінний папір) - а кц ія (дія),
відведення (кандидатури) - відведення (земель).
Поповнення Ш ляхи поповнення україн ської термінології:
словника • утворення та вж и вання в значенні терміна україн сько
го загальновж иваного слова (віднім ання, тіло, корінь);
• запозичення з інш их мов (брас, атом, суфікс).
ПОДІЛЬСЬКІ ТОВТРИ
Загал ьн а площ а Н аціонального природного парку «Подільські Тов
три», що на Х мельниччині, - 261 316 гектарів.
Товтри - це місцева н азва скелястої дугоподібної гряди, висота якої в
меж ах парку сягає в середньому 400 метрів над рівнем моря. Н ад на-
97
Лексика. Ф разеологія. Ст иліст ика
Із глибин мовознавства
Будь-який термін уводиться в науковий текст згід но з суворими «правилами
гри». Ці правила включають такі основні положення: 1) системність; 2) одно
значність; 3) точність; 4) відсутність експресії; 5) стилістична нейтральність.
Найпош иреніш ими способам и творення термінів є суфіксальний та преф ік
сальний. Наприклад: ділення, архаїзм, полігібрид.
Х ІРУ РГ ШАЛІМОВ
К аж уть, лю дина не марно прож ила ж и ття, якщ о виростила дітей і
посадила дерево. В акад ем іка О лександра Ш алім ова двоє прекрасних
синів, а дерево - його ш кола україн ськи х хірургів, у я к ій більш е 150 док
торів, кандидатів медичних наук і тисячі спеціалістів-практиків. Він
розробив м ай ж е 50 нових методик проведення операцій. Вдячні пацієн
ти називаю ть інститут у Києві, я к и й хірург створив і в яком у багато
років працю вав, не інакш е я к «інститут Ш алімова».
Один з учнів талановитого хірурга доктор м едичних наук Іван Тоду-
ров пригадує:
- Олександр Ш алімов завж ди рано приходив на роботу. Запізнитися в
операційний день вваж алося злочином... О перації в інституті починалися
о дев’ятій одночасно на 12 столах, і Олександр Олексійович переходив від
одного до іншого. Н а одному столі оперували серце, на другому - стравохід,
на третьому - печінку, далі леж али пацієнти із судинною патологією...
Це була одерж има лю дина. Уявіть: Ш алім ов у відпустці, пливе по
Дунаю на теплоході. В одному з портів йому повідомляю ть, що комусь
99
Л ек си ка . Ф р а зе о л о гія . С т и л іст и ка
М овленнєва ситуація
Хлопчик на запитання вчительки, ким зараз працю є його мама, відповів:
- Зам ісником ди ректора заводу.
- А що, сам директор відсутній на роботі? Він захворів чи поїхав у відря
дження?
- Ні, він зараз знаходиться на роботі.
Як ви думаєте, чому між вчителькою та учнем сталося таке непорозуміння? Ким
же насправді працює мама хлопчика?
177. Спишіть речення, добираючи з дужок потрібне слово. Обґрунтуйте свій ви
бір. За потреби скористайтеся словником паронімів.
1. Мій батько завідував лабораторією в (дослідному, дослідницькому)
інституті. 2. У місті проведено навчання населення дій в умовах над
звичайних ситуацій мирного та (воєнного, військового) часу. 3. (Грома
дянські, громадські) права - основа конституційно-правового статусу
гром адянина держ ави. 4. Давно помічено зв’язок м іж стресом і різними
(сердешними, серцевими) захворю ваннями. 5. Д ля проведення виборів до
Верховної Ради У країни створюються (виборні, виборчі) комісії. 6. Завтра
в Києві на дорогах (ожеледь, ожеледиця).
178. Виконайте завдання одного з поданих варіантів.
\ Варіант А. Підготуйте усну розповідь про те, якою професією ви хотіли б
оволодіти, коли закінчите школу (ліцей, гімназію). Чому саме цією, а не іншою?
Чим вона вас приваблює? У тексті розповіді використайте професійнулексику.
Варіант Б. Підготуйте усну розповідь про екскурсію на підприємство, викорис
тавши професійнулексику.
101
Л ек си ка . Ф р а зе о л о гія . С т и л іст и ка
Пригадайте
104
Л ек си к а . Ф р а зе о л о гія . С т и ліст и ка
БЛАГОСЛОВЕННЯ СОНЦЮ
Сонце, наш світосяйний князю, ми всі —сини і доньки Твої, благо
словляємо Тебе. Ти наш Батько і н аш а Мати. Усім нам - мудрим і дур
ням, маєтним і злим , пайбагатш им і злидарям , дітям і старим, кож ній
травинці і ком аш ці - Ти даєш своє милостиве благословення. За коло
воротами планети навколо Тебе ми рахуємо літа свої, літа батьків і дітей
своїх, час ц и в ілізац ії і час, коли наближ ається наш е ж и ття або смерть.
Без тебе і твоєї любові ми не прож ивемо й дня. Без твого світла і тепла
загине наш а планета, помремо і ми.
З радістю вітаємо час Твоїх перш их
променів у очах наш их, безмежно
сумуємо за Тобою, коли Ти покида
єш пас і настає піч. Х ай продовжать
ся роки Твої на віки вічні. Ми віри
мо, що Ти завж д и зігріватимеш
промінням своїм тіл а і душ і наш і,
підтрим аєш у скрутну хвилину, р о з
діли ш наш у радість у щ асті. Д ай
нам мудрість і силу, просвіти наш і
розум і душу. Будь справедливим до
всіх нас (За С. і А. Руденками). І. Тюха. Сонце над морем
II. Виконайте подані завдання до тексту.
1. П оясніть, якого відтін ку надаю ть тексту виділені слова.
2. У каж іть стилістично забарвлені слова. О бґрунтуйте їхню доціль
ність у тексті.
3. Знайдіть антонім и й сипопіми. П оясніть їхню роль у р еал ізац ії
теми та ідеї тексту.
4. Доберіть при кл ади і схарактеризуйте багатозначні слова, тропи.
5. П оясніть, я к вибір лексичних засобів позначається на стилістично
му забарвленні тексту.
181. М о з к о в и й ш т у р м . Чому слова діляться на стилістично забарвлені й сти
лістично нейтральні?
Для вас, д о п и тл и в і
ф 184. П озм агайт еся! Хто за 1 хвилину добере найбільше пар синонімів так,
щоб одне слово в парі було стилістично забарвленим, а інше - нейтральним?
185. Уявіть, що вам треба розповісти своїм молодшим братам чи сестрам про
будову атома, клітини або слова. Якою лексикою ви будете користуватися?
Чи відрізнятиметься ваша розповідь від розповіді на цю саму тему на засіданні
гуртка юних науковців? Чим саме?
186. і. Прочитайте текст. Яка ваша думка щодо порушеного в ньому питання?
Чи підтримуєте ви рішення європейської організації, про яке йдеться в
тексті?
Б Е Р Е Ж ІТ Ь С Л У Х
У кож ного десятого власника CD- або М РЗ-плеєра - високий ризик
втрати слуху через надто гучну музику, я к а з них лунає.
Д ослідж ення, проведені незалеж ним и експертами, засвідчили, що
регулярне прослуховування м узики в наву ш н и ках протягом години на
день упродовж п’яти років становить серйозну загрозу д ля слуху. За
статистикою, від 50 до 100 м ільйонів людей по всій Європі щ одня корис
тую ться аудіоплеєрами.
Н а вимогу Європейського Союзу рівень ш ум у в навуш н и ках аудіопле-
єрів обмежений 100 децибелами, утім залиш ається занепокоєння з при
воду дуж е частого прослуховування м узики на високій гучності. Багато
її лю бителів збільш ую ть рівень гучності понад 89 децибелів д ля того,
щоб заглуш ити ш ум від руху громадського транспорту.
106
Л ек си к а . Ф р а зе о л о гія . С т и ліст и ка
188. Згрупуйте подані слова в синонімічні ряди. Поясніть, у чому полягає від
t мінність лексичних значень синонімів. Обґрунтуйте можливість використання
їх у ділових паперах.
Погодж уватися, радити, референдум, контакти, форум, повідомляти,
рекомендувати, давати пораду, конференція, всенародне опитування,
взаємини, збори, давати згоду, нарада, віче, плебісцит, доводити до відома.
189 .М ікрофон. Як ви розумієте твердження письменника Максима Рильсь
кого про те, що багатство синонімів - одна з питомих ознак багатства мови
взагалі?
Р о з д і л VI I
М іжнародне співробітництво
Стаття 36. Участь України в міжнародному співробітництві з охорони
дитинства
Україна бере участь у міжнародному співробітництві з питань охорони
дитинства та захисту законних прав дитини відповідно до норм міжнарод
ного права.
У порядку, встановленому законом, Україна укладає з іноземними дер
жавами договори про правову допомогу і правові відносини в цивільних,
сімейних та кримінальних справах, з питань правового захисту дітей - гро
мадян України, усиновлених іноземними громадянами, та здійснення
контролю за умовами утримання та виховання таких дітей у сім’ях інозем
них громадян.
Стаття 37. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Вер
ховною Радою України, встановлено інш і правила, ніж ті, що містяться в
законодавстві України про охорону дитинства, застосовуються правила
міжнародного договору.
109
Л ек си ка . Ф р а зе о л о гія . С т и л іст и ка
Р о з д і л VI I I
Прикінцеві положення
Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
П. Випишіть стилістично забарвлену лексику. Схарактеризуйте її.
V САМООЦІНКА І САМОПЕРЕВІРКА
ЗА П И ТА Н Н Я І ЗА ВДА Н Н Я Д Л Я САМОПЕРЕВІРКИ
1. Я к а лексика називається власне українською ? Н аведіть приклади.
2. Щ о таке історизми та архаїзм и? У я к и х стилях мови і з якою м е
тою вони функціоную ть?
3. Що зумовлює появу неологізмів? У яки х стилях вони функціонують?
4. Н азвіть основну сферу використання термінів. Чому багатознач
ність та синонім ія небаж ані явищ а в термінології?
5. Щ о таке професіоналізми? С характеризуйте особливості їхнього
ф ункціонування в різни х стилях.
6. Я к і слова н алеж ать до стилістично забарвлених? Н а я к і групи
вони поділяю ться? Н аведіть приклади.
7. Я к і стилістичні ф ун кц ії слів з переносним значенням, омонімів,
антонімів?
8. Я ки м и стилістичним и особливостями характеризую ться синоні
ми? Я к а їх н я роль у різни х ф ункціональних стилях?
9. Я к а роль ф разеологізм ів у мовленні?
10. Н аведіть 3 -5 п ри кладів уж и ван н я лексичних засобів стилістики в
усній народній творчості.
111
Л ек сика. Ф р а зе о л о гія . С т и л іст и ка
Ѣ
Проект
О б’єднайтеся в групи. Підготуйте стінну га зе т у на тем у «У світі л е к с и
ко л о гії та фразеології».
На перш ом у етапі роботи над проектом обміркуйте, про що ви хотіли б
розповісти у своїй газеті, придумайте їй назву, доберіть епіграф, рубрики
тощо, а також розподіліть обов’язки в групі.
С користайтеся запропонованим и інф орм аційним и дж ерелам и:
• Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити /З а заг.
ред. О. Сербенської.
• Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо.
• Коваль А. П. Слово про слово.
• Словники: тлумачний, фразеологічний, іншомовних слів, омонімів, сино
німів, антонімів, паронімів, термінів.
• Содомора А. Наодинці зі словом.
• Ужченко В. Д. Народження і життя фразеологізму.
• Чак Є. Д. Мандрівка в країну слова.
112
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ
і
Уникайте помилокі і
іі
У живання слів у н евластивом у їм значенні
У ж ивання ф разеологізм ів
Правильно НЕправильно
доводити до відома ставити у відомість
давати спокій зал и ш ати в спокої
давати згоду давати добро
мати рацію бути правим
підбивати підсум ки підводити підсум ки
уж и вати заходів прийм ати міри
брати участь прийм ати участь
моя хата скраю моє діло сторона
крига скресла л ід зруш ився
просто неба під відкритим небом
завд як и допомозі дякую чи допомозі
гарантувати безпеку забезпечувати безпеку
Фозщняйте пароніми!
м узична ш кола - м узикальний слух
військова форма - воєнний час
виборча ком ісія - виборний орган
знам енитий письменник - знам енна подія
змістовна доповідь - змістовий зв’язок
зем ляні вали - зем ельний фонд
духовий оркестр - духовна особа
дослідна д іл я н к а - дослідницький метод
113
МОЙ СТОРІНКА
Якще було
ВІД ВЛАСНИХ НАЗВ
Багато терм інів зобов’я зан і своєю появою власній назві. Це,
наприклад, револьвер кольт , н азва якого збігається з прізвищ ем
його ви н ахідн и ка - ам ериканського зброяра X IX ст. Сежюеля
Кольта; апарат для просвічування і ф отограф ування рент ген
походить від прізвищ а німецького ф ізи ка В ільгелъ м а Конрада
Рентгена; одиниця роботи електричного струму або енергії джоуль
утворена від прізвищ а англійц я Джеймса-Прескотпта Дж оуля.
А звідки слово т ермін? Термін - рим ський бог м еж і прикор
донних знаків, стовпів, кам енів, я к і вваж алися свящ енними. По
няття т ермін точно визначає певну умову (строк), подібно до того,
як м ежові стовпи визначали гран и ц і земельних д ілян ок. У сучас
ній мові т ерм ін - слово, яке позначає певне поняття, щ о застосо
вується в науці, техніці, мистецтві тощо (За Є. Чак).
Цікаво ^нати
До ін дивідуальних неологізм ів свого часу належ али такі слова:
дет ект ив (створив письменник Ж . Берн); а лл о (ПІ. Бівор від ф ран
цузького alons - «ну»); кодак (американець Д ж . Істмен, яком у по
добалася літера К); йод (хімік Гей-Люссак); мрія (Олена П чілка або
М. Старицький, утворено від дієслова мріт и, що означає «видніти-
ся», «мерехтіти»); чи нни к (І. Франко); енциклопедія (Ф. Рабле).
•к і; it
Д л я створення урочистості, небуденності мовлення в ан гл ій
ській мові часто використовую ть ф ранцузькі слова, а в у к р аїн
ській для цього традиційно вж иваю ться запозичення зі
старослов’янської мови, що тривалий час ф ункціонувала як
сам остійний високий стиль.
it it it
З розвитком науки може настати момент, коли м іж терміном
та позначуваним ним поняттям виникає суперечність. Н апри
клад, слово атом утворено від гр. atom s, що означає «неподіль
ний». З поглибленням наукових дослідж ень з ’ясувалося, що атом
подільний. Проте термін залиш ився.
І таке буває
РОМ АНТИКИ
Гарну кн и ж еч ку нову читаю ть хлоп’ята.
- Що це значить р о м а н т и зм і - питаю ть у тата.
- О, знай ш ли про що питать, - блимнув той спідлоба. -
Це коли кістки болять... Є т а к а хвороба.
(П. Глазовий)
Мова - це всі глиб инні п ла ст и духовного
ж ит т я народу, його іст орична пам'ят ь,
най ц інн іш е надбання століть...
О. Гончар
Ви з н а т и м е т е :
• сти л істичні за со б и м орф ології;
• о со б л и в о с ті вж ивання назв осіб за проф есією ,
п о с а д о ю тощ о.
Ви в м і т и м е т е :
• д о р е ч н о вико р и сто в ув а ти в м овленні р ізні ча с
ти н и м ови;
• визначати й ко м уніка ти в но до ц іл ьн о вж ивати в
м овленні сти лістичні м о ж л и в о сті частин м ови;
• д о тр и м у в а ти с я норм л іте р а тур н о ї мови.
М о р ф о л о г ія . С т и л іс т и к а
Пригадайте
Щ о вивчає м орф ологія?
Які є частини мови? Які з них с а м о стійн і, а які - служ бові?
Як визначити р ід невідм іню ваних ім енників?
201. Визначте, до яких частин мови належать слова, враховуючи їхнє лексичне
значення, морфологічні ознаки, синтаксичні особливості та будову.
1. Один, раз, два, д в ій к а, єдн ість, єд и н и й , трети н а, д р у ги й , половина,
пара (коней), сот и й , сотка, к іл ьк адеся т, подвоїти, подвоївш и, ч оти р н ад
ц ятеро, безл іч , тьм а, дві т р етіх , м ільйон.
2. П ерш ий, трій к о, тр ій к а, обоє, ут р и ч і, потроїти, п отр оєн н я , по пер
ш е (травня), по-перш е, оби два, д ю ж и н а , т р и н а д ц я тк а , п ’я тн адц я тер о,
м ало, півтора, стон адц ять, п ’ять д ес я т и х , д еся ти н а , ч и м ало (часу), ві
сім н а дц я т и й .
202. Д ва чот ири в с і р а з о м . Прочитайте речення Поділіться своїми м ір
куваннями щодо правильності вживання в них прийменників і сполучників
Поясніть характер допущ ених помилок. Відредаговані речення запишіть.
1. Не хв и л ю й ся , сину, про м ене, все буде добре. 2. Д о вступ у до у н і
верситету я працю вав лаборантом на к аф едр і. 3. Н аш е м істо не п оступ а
ється за красою інш им населеним
пунктам У країни. 4. На збор ах було Р осійсь к ою У к раїн ськ ою
схв ал ен о за х о д и по м од ер н іза ц ії м овою м овою
підп р иєм ства. 5. Забудова міста по и нициативе з ін іц іати в и
здійсн ю в ати м еться в ідп овідно за по прик азу за наказом
твердж еного плану. 6. Г ур тк івц і р о в за щ и т у на за х и ст
били по-своєм у, так як ін стр у к ц ії в сущ н ости по су т і
не було. 7. У ск л ад д ел ега ц ії входи идти за водой іти по воду
ли представники р ізн и х п роф есій . при ж и зн и за ж и ття
8. У наслідок того, що почався дощ , при условии за умови
ти на вулицю не п ідеш . 9. С типен согласно згідн о з наказом
д ія це грош ова допом ога, котру п р и к азу (відповідно до
виплачую ть тим , що навчаю ться у наказу)
ву за х .
М о р ф о л о г ія . С т и л іс т и к а
С Г Із глибин мовознавства
Уперш е частини м ови були виділені да в н ьо ін д ій с ь ки м и гр а м а ти ста м и Яска
та Паніні (V ст. д о н.е.), а євр о пе й ська теорія частин мови ся га є теоретичних
праць А рістотеля (IV ст. д о н.е.), який виділив чотири групи: ім ’я, д ієслово,
а р ти кль і сполучник.
Аристарх С ам оф ракійський і й о го учень Д ю н іс ій Ф р а кій с ьки й (II ст. д о н.е.)
уперш е виділили вісім частин мови: ім'я, д ієслово, пр исл івни к, артикль, з а
йм ен ник, при й м е н н и к, д іє п р и км е тн и к, спо лучн ик. П р и км е тн и к був о б 'є д
наний з ім енни ком , бо в д а в н ь о гр е ц ь кій мові вони мали спіл ьну си сте м у
відм іню вання. Ця систе м а частин м ови була за п о зи че на р и м с ь ки м и в че н и
ми, які внесл и д о неї незначні зм іни. П ізніш е ця класиф ікація пош ирилася
на всі є в р о п е й сь кі, а зго д о м І на інш і мови.
11Й
М о р ф о л о г ія . С т и л іс т и к а
З а п а м 'я т а й т е !
У країнською м овою Р осій сь к ою м овою
завідувач за в едую щ и й
ком андувач ком ан дую щ и й
п о ж еж н и к пож арны й
УКАЗ
П Р Е ЗИ Д Е Н Т А УКРАЇН И
Про відзначення дер ж ав н и м и нагородам и У країни
З а вагом ий особи стий внесок у соц іальн о-ек он ом іч н и й і культурний
розвиток У країни, активну гром адську діял ьн ість , багаторічну су м л ін н у
працю та з нагоди М іж народного жіночого дня 8 Березня п о с т а н о в л я ю :
122
М о р ф о л о г ія . С т и л іс т и к а
Ч екусь Олену В аси л ів н у - старш ого телеграф іста 101 окрем ого полку
зв ’я зк у П овітряни х Сил З бр ой н и х Сил У країни, старш ого солдата
П р езидент У країни В. Ю щ енко
м. К иїв, 5 бер езн я 2 0 0 9 року
№ 1 2 1 /2 0 0 9
II. Знайдіть назви осіб жіночої статі за професією, посадою, званням у наведено
му вище документі. Поясніть особливості вживання цих назв.
Зверніть увагу! Я кщ о ім енн ик чоловічого р оду вж и вається на п о зн а
чення особи ж ін о ч о ї статі, а ім ’я особи при цьом у не н ази в ається , то
п ри судок вж ивається у ф орм і чоловіч ого роду.
Я кщ о ж іменник чоловічого роду вживається на позначення особи ж ін о
чої статі і при цьому називається ім ’я особи, то присудок вживається у фор
мі жіночого роду. Означення в таких випадках має форму чоловічого роду.
П орівняйте:
П роф есор виступив П роф есор В. Ковальова виступила
з доп ов іддю . з доповіддю .
Новий редактор п резен тував Н овий редак тор Н адія П етренко
газету. п р езен тув ал а газету.
Пригадайте
Яка л ексика вваж ається сти л істично заб арвленою , а яка - сти лістично
нейтральною ?
У яких від м ін ка х ім енни ки, п р и км е тн и ки , за й м е н н и ки м о ж уть мати п а
ралельні ф орми?
КОМ АРІВКА
Н едалеко од К єрелівки стоїть м аленьке сел о К ом арівка. Дорога в село
йде з т ак ої к рутої гори, щ о, їд у ч и , треба вставати з воза, щ об не п ер е
к и н ути сь. П ід сам ою горою бли щ ить ставок. Коло ставка гр ебл я, о бса
д ж ен а вербам и. У к ін ц і гребл і стоїть м лин з чорними к олесам и . Вода
ллється на колеса зверху, обливає їх білою піною і п адає довгим и пасм а
ми в глибоку доли ну. Кругом ставка ростуть старі са д к и . Уся Комарівка
зовсім потонула н са д к а х . Н іде не видно ні хат, ні повіток. Т ільки си н ій
ди м з виводів над зелен им морем п ок азує на ті м ісц я , д е стоять хати.
Т ільк и подекуди через листя бли щ ать старі стін и хат, ли сн ять проти
сонця вікна або де-не-де п ід гіл лям сіріє клун я. Ідеш сел о м , і тобі з д а
сть ся , що їд еш л ісо м . Д ерево в са д к а х старе, товсте, чер еш н і здор ові, як
ду би , гр уш і як л и пи , р озл ож и сті я бл ун і - густі, як руно.
126
М о р ф о л о г ія . С т и л іс т и к а
Із глибин мовознавства
Українська мова має великі можливості синонімічного використання
ф о р м часу та способу дієслова. Щ об наблизити події до слухача (читача),
у художньому, розмовному й публіцистичному стилях уживають теперішній
час замість минулого. Близьке майбутнє передають формами теперішнього
або минулого часу (завтра я їду до бабусі). Для пом'якшення тону наказу,
прохання в значенні наказового способу виступають форми умовного або
дійсного способу; для висловлення наказу, прохання в категоричній формі
в значенні наказового способу вживається інфінітив.
128
М о р ф о л о г ія . С т и л і с т и к а
П орівнн ііте:
Світлано М икит івно! Товаришу капітан (капітане)!
Тітко Катерино! Пане міністр (міністре)!
Друже Іване! Добродію редактор (редакторе)!
130
М о р ф о л о г ія . С т и л іс т и к а
г—^ 227. Прочитайте текст. З'ясуйте, яку стилістичну роль відіграє використання
автором у першій частині тексту іменників - назв професій у формі орудного
відмінка, а в другій - у формі називного відмінка. Звірте свою відповідь з м ірку
ванням, поданим після тексту.
Д я дь к о С ам ійло не був ні п р о ф е
сором . ні л ік а р е м , ні інж енером . Не
був він. як у ж е м ож на догадатися по
одн ом у його ім ені і по тому, що тут
п и сал ося, ні суддею , ні сп р а в н и к о м ,
ні попом . Він н ездатни й був на висо
кі п осади . Він навіть не був добрим
хліборобом .
А ле, як і к ож н а лю ди н а, він мав
свій талант і знайш ов себе в ньому.
Він був косар. Він був такий великий
косар, що сусіди забули навіть його
прізвищ е І звали його С ам ійло-косар, в Ельберт. Літній вечір
а то й просто косар (О. Довженко).
Міркуйте! Ф орми орудного в ідм ін к а ім ен н и к ів у ск л аден ом у при суд
ку н ай ч астіш е вказую ть на озн ак у тим часову, н ездій сн ен у , а ф орм и н а
зивн ого в ідм ін к а - на п остій н у озн ак у. О тж е, п ісля н агр ом адж ен н я
форм орудного в ідм ін к а (ким не був дядько) автор звертає ув агу на та
л ан т дя дь к а, вж иваю чи ф орм у називного відм ін к а. Д я д ь к о С ам ійло не
був ні л ік ар ем , ні проф есором (це не так важ ли во), головне - він був
косар, це головна його хар актер исти ка.
САМООЦІНКА І САМОПЕРЕВІРКА
2 3 3 . М і к р о ф о н . Продовжте фрази,
1. О працю вавш и тем у, я зр о зу м ів (зр озум іл а), щ о...
2. Н ай ск л адн іш и м п ід час опрацю ванн я м атеріалу для м ене було...
3. Свої зн ан н я з тем р озд іл у я б оц ін и в (оціни ла) н а...
З А П И Т А Н Н Я І З А В Д А Н Н Я Д Л Я САМ ОПЕРЕВІРКИ
1. С харак тер и зуй те си стем у частин мови у к р а їн сь к о ї мови, у к азую ч и
на основні озн ак и д ея к и х частин мови.
2. Я кі основні к ри тер ії в и ділен ня частин мови ви знаєте? Р озк ри й те
суть к ож н ого з ни х.
3. Як визначити рід н ев ідм ін ю в ан и х ім енників?
4. Я кими стилістичними особливостями характеризується рід іменника?
Н аведіть п ри к л ади ім ен н и к ів спільн ого роду. У я к и х ст и л я х мовлення
вони вж иваю ться?
5. Р о зк а ж іть про особл ивості в ж и в ан н я назв осіб за п роф есією , п о
садою , зван ням тощ о.
6. Розкрийте стилістичні можливості прикметників. Наведіть приклади.
7. Я ким и сти л істи ч н и м и особли востям и хар ак тер и зую ться за й м ен
ники?
8. Я ка роль д ієсл ів н и х форм у р ізн и х ст и л я х мовлення? Н аведіть
прик лади.
9. Р о зк а ж іт ь про варіанти в ідм ін к ов и х форм сл ів р ізн и х частин мови.
Н аведіть при кл ади .
10. С ф орм улю йте кілька полож ен ь щ одо особл и востей у ж и в а н н я ім ен
ників у ф орм і кличного в ідм ін к а.
І
Проект
О б 'єд на йтеся в гр уп и В ико на й те подане завдання.
С кл ад іть е тю д (п р о зо в и й або вірш овий) у худ о ж н ьо м у стилі, в и ко р и с - І
тавш и слова тільки о д н іє ї об р а но ї ваш ою гр уп о ю частини мови. Д о м о в те с я І
за зд а л е гід ь, щ об частини м ови не повто р ю ва ли ся в р ізни х гр упа х. П рочи- І
тайте етю д и в класі. Які з них вам сп о д о б а л и ся найбільш е?
З р а з о к .
Моя яблунька
Побачив. Зрадів. Купив. Приніс. Викопав. Посадив. Полив Доглядаю. ;
Чекаю. Зацвіла. Милуюся. Достигли. Пригощаю.
134
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ
ПОВАГА ЗМ А Л К У
Коли я часом чую, як підлітки, а то й молоді лю ди звертаються до
батьків: «батя*, «папаша», «старик», «маманя», «мамаша* або заочно на
зивають їх «мої предки», - мені стає боляче й ніяково. Боляче за себе, ніби
це стосується мене, і за тих батьків, до яких так звертаються. Чому сьо
годні часто з ’являється зневага дітей до батьків, відчуж еність м іж ними?
Такого, принаймні в наш их селах, раніш е не було. В Україні не лиш е до
батька, матері, діда, баби, а навіть п одруж ж я, сусіди м іж собою зверта
лися на «Ви». Любов і повагу до батьків, старш их, як і працьовитість,
гідність, релігійність, у наш их родинах виховували зм алку (Л. Орел).
‘Розрізняйте!
Т ак товн и й - означає чуття міри, щ о створю є вм іння поводити себе,
як годиться в и хов ан ій лю дин і: т акт овна людина.
Тактичний вживається як термін у військовій справі (майстерність ве
дення бою) і переносно - в політиці, спорті, означаючи сукупність методів
і прийомів, застосовуваних для досягнення мети: тактичні навчання.
П ок азн и к - те, за чим м ож на суди ти про розвиток і х ід чогось; на
очне в и раж енн я (у ц и ф р ах, графічно) результатів чиєїсь праці: показ
ник продукт ивност і праці, показник перемоги.
П о к аж ч и к - 1. Н ап ис, стр ілка або ін ш а п означка, яка п ок азує
щ ось. 2. Д овідкова к н и ж к а або довідк ови й спи сок у к н и ж ц і: покаж
чик кіломет рів, покаж чики зупинок.
Говоріть правильно!
Р осійськ ою м овою У країнською м овою
отпуск по болезни в ідпустк а ч ерез хворобу
по ош ибке через пом илку
по сл уч аю з нагоди
по вашей вине з ваш ої вини
по вечерам вечорами
по целы м дням ц іл и м и дн ям и
по делам сл уж бы у сл у ж б о в и х справах
чем пион по тенн ису чем піон з тенісу
уч ебн и к по ф и зи к е п ідр уч н и к з ф ізи к и
больш ой по объ ём у великий за обсягом
старш ий по возрасту старш ий за віком
по прибы тии поезда після прибуття п оїзда
по истечении срока після зак ін ч ен н я т ер м ін у
скучать по детям скучати за дітьм и
по иниц иати ве з ін іц іати в и
по поручению за дорученням
автобус по за к а зу автобус на зам овлення
135
МОЯ СТОРІНКА
Як ій’ було!
ЧАСТИНИ мови
П обудувати однак ову си стем у частин мови д л я в сіх мов н ем о ж
ливо, бо в к о ж н ій з н и х є багато св оєрідн ого в п оділ і сл ів на час
тини мови. З в ич айн а дл я європейськи х мов схем а частин мови не
п ідходи ть для багатьох мов А ф рик и, А з ії й А м ер и к и .
Я кщ о основні частини мови - ім ’я та дієсл ово - в и діля ю ть в
у с іх мовах світу, то в ін ш и х частинах мови є зн ачн і р о зб іж н о сті.
Н ап р и к л ад, у д ея к и х мовах П івнічної А м ери ки й А ф рики не р о з
р ізн яю ть при слівн и к ів і п рик м етн и к ів . У к и тай ськ ій мові в и ді
ляю ть такі частини мови, як ім ’я, куди зар аховую ть ім ен н и к и та
ч исл івн ик и; предикатив, куди входять дієслова і прикм етники;
при слівни к. У д ея к и х мовах виокрем лю ю ть л и ш е ім ен н и к і д і
єслово, я к , н ап ри к л ад, в ін д ій сь к ій мові йум а.
Не вирізняли раніш е такої частини мови, як числівник. Д ля по
значення кількості використовували імена-еталони. Число п'ять ,
наприклад, у багатьох мовах позначалося словом, яке називало руку
(малося на увазі п’ять пальців). Щ е й тепер чукотське мынгыткен
«десять» буквально означає «дві руки», а ескім оське югинак «двад
цять* - «вся людина» (тобто двадцять пальців) (За М. Кочерганом).
З біографії слоба
ВОРОТАР
Ц ікавою є біограф ія ім енника воротар. Він утворений від слова
ворота за допомогою суф ікса ар із зазначенням особи за її д ія л ь
ністю. Спочатку цей ім енник вж ивався із значенням «сторожа біля
воріт». Брами міст, к нязівських зам к ів , монастирів були ц іл у добу
зам к н ен і. Клю чі мала особливо довірена особа. Вона відповідала за
те, щоб н іхто із ч уж и н ц ів чи сторонніх не проник за м ури або не
втік із міста чи м онастиря. Ц ю особу і називали воротарем.
Із розвитком у наш ій к раїні р ізн и х видів спорту, ім енником
воротар стали називати гравця, яки й за х и щ а є ворота ком анди
в ід п оп адан ня в н их м ’яча або ш айби (За Г. Гіередрій).
І такс буває!
- Я к ся маєте? - нав’я зу є дів ч и н і б ес ід у хлопець.
- Д я к у ю , добре.
- А як ся має ваш а мама?
- Д я к у ю , добре.
- А як ся маю ть ваш брат і сестра?
- Д я к у ю , добре.
Х лопець не зн аходи ть , що д а л і говорити... Д ів ч и н а виручає:
- Я щ е м аю д ід а й бабу.
О р ф о г р а ф іч н о п у н к т у а ц і й н и й п р а к т и к у м
лотн ян ом у кріслі під розлогим гіл лям двох яблунь, ніби в ш атрі, й читав
к н и ж к у (М. Ш умило).
II. Спишіть речення, підкресліть і обґрунтуйте орфограми.
‘ j f Мовленнєва ситуація
У країнська дел егац ія відвідала н е в е л ичку за те р и то р іє ю кр а їн у Л ю к с е м
бург. С толицею цієї д е р ж а в и є м істо Л ю ксе м б ур г. Після повернення д о д о
м у члени де л е га ц ії написал и р е п о р та ж пр о перебування за ко р д о н о м ось
та ко го зм істу: -До Л ю ксе м б ур г у ми д іс та л и с я літаком. Д о р о га від Л ю к с е м
б ур га д о ко р д о н у сусід ньо ї де р ж а ви була прям а й широка».
П оясніть, чо м у сл о во Л ю ксе м бур г у ф орм і р о д о в о го від м ін ка в одном у
в и п а д ку нап и са н о із за кінче ння м -у, а в інш о м у - -а. Чи, м ож ливо, в обох
в и п а д ка х м ає бути за кінче ння -а?
138
О р ф о г р а ф іч н о п у н к т у а ц ій н и й п р а к т и к у м
Х РАМ Н А У К У КИЄВІ
Б агато ви зн ач ни х п ол іти ч н и х, к ул ь тур н и х і н аук ови х д ія ч ів навча
лися в К иєво-М огилянській а к а д ем ії, яка була колискою науки і куль
тури всього с х ід н о с л о в ’я н с ь к о г о світу.
Свою історію а к адем ія розпочала ще з 1615 p., коли ш ля хтя н к а Галш-
ка (Єлизавета) Гулевичівна, що сл ав и лася своєю освічен істю й п ік л у
в а н н я м про ор га н іза ц ію просвіти рідн ого краю , пер едал а у володіння
К иївського братства свою зем л ю на П одолі. Гулевичівна виставила у м о
ву, щ об на тій зем л і було сп ор удж ен о м онастир, будинок для ін о зем н и х
м ан др івн и к ів , а головне ш колу, в я к ій могли б навчатися всі д іти , які
захочуть. М айновий стан батьків не повинен був мати н ія к ого значення.
У К и їв ськ ій братській ш колі в и кладали слов’ян ськ у й ук р аїн сь к у
(к н и ж н у), грецьку, лати нську й польську мови. В ивчали т ут т а к о ж ф і
лософ ію , ар иф м етику, астроном ію , геом етр ію , історію , м узи к у. На роль
викладачів було зап р ош ен о н ай осв іч ен іш и х лю дей з у сієї У країни. У цей
ж е час була в Києві щ е одна ш кола Л аврська (на базі К иєво-П ечерської
лаври). Братство зап р оп он ув ал о її організаторові П етрові М огилі
об’єд н ати обидві ш коли в один сер й озн и й навчальний за к л а д . Це було
перш им кроком до створення а к а
д ем ії.
Новий навчальний за к л а д н азва
ли к о л егією . Власне, вона вж е тоді
(1632 р.) могла б ім енувати ся а к а д е
м ією , оск ільк и її програм а загалом
збігал ася з п рограм ам и ун ів ер си т е
тів Європи. Не було тут тільки курсу
богослов'я. П ольщ а забороняла вво
дити цей предм ет. К атолицька церк
ва мала в ел и ч езн и й вплив на ур яд і
не могла дозв ол и ти , щ об православні
готували в колегії свої духовні кадри.
139
О р ф о г р а ф іч н о п у н к т у а ц і й н и й п р а к т и к у м
140
О р ф о г р а ф іч н о п у н к т у а ц і й н и й п р а к т и к у м
*Седмйця - тиждень.
II. Складіть і запиш іть речення з такими словами: востаннє, в останнє, по нашому,
по-нашому.
2 4 8 . 1. Спишіть речення, виділяючи комами, де потрібно, дієприкм етникові та
дієприслівникові звороти. Обґрунтуйте умови відокремлення цих конструкцій.
Підкресліть звороти як члени речення.
1. Я тобі зим ові дн і срібл ясті зап л ет у в си в ію ч у косу; тільк и зорі ви
к уп ан і в щ асті з моря я н а за д не п ри несу (Д. П авличко). 2. Д е-н е-д е ще
трем тів на гіл ц і оди н оки й скруч ени й дудоч кою листок сх о ж и й на зм орш
кувате вуш ко (О. Донченко). 3. Як сірничок при п ален и й від сон ц я день
сп а л а х н у в , обвуглився, погас (Л. Костенко). 4. Ж овте листя трем тячи й
коливаю чись у повітрі т и хо р аз по р аз сід а л о на зем л ю вкриваю чи її
п иш ним золотим покриттям (Б. Грінченко). 5. Д орога о б са д ж ен а ст р у н
ким и тополям и простяглася рівним полем і губи лася ген-ген на н еб о
к раї (Б. Комар).
II. Перебудуйте останнє речення так, щоб дієприкм етниковий зворот не відо
кремлювався комами.
III. Д о якої частини мови належать виділені слова? Обґрунтуйте їхнє написання
Т в ор ен н я ім ен по батькові
Ч оловіч і > .
С Ж ін*о ч' і -
У творю ємо за Д ея к і утворю єм о Утворю ємо за
допом огою за допом огою допом огою суф ік са
су ф ік са -О В И Ч -: суф ік са -И Ч -: -івн- (- ЇВ Н - ):
2 5 2 . Утворіть і запиш іть від поданих імен чоловічі та жіночі імена по батькові.
В утворених іменниках виділіть суфікси.
Зр азок . Семен - Семенович. Семенів на.
С ам ійло, Т ерентій, Сава, В алерій , К узьм а, А н д р ій , Іл ля, Сильвестр,
А н тон, С идір, Всеволод, Георгій, П латон, М ан уїл, Л еон тій , Ю ліан, Кор-
н ій , Я к ів , Г енн адій .
2 5 3 . Відредагуйте подані речення. Зверніть увагу на правильне написання імен
по батькові та прізвищ.
1. Гарні квіти подарували Н адії Вікторівній. 2. Глядачі зустрілися із
Сергієм Дмитровичем Скляренко. 3. Д р узі щ иро вітали з ювілеєм Віктора
Олексієвича. 4. Сьогодні Віктору Іваненко виповнюється 50 років. 5. Ми всі
дякуєм о Петра Володимировича, (і. Актор потис руку Галині Д м игрівній.
ф 2 5 4 . 1 П озм агайтеся! Хто швидше пригадає й назве імена по батькові відо-
мих українців?
Іван Ф р ан ко, М ихайло Груш евський, М и хайло К оц ю би н ськ и й , В а
силь С ухом ли н ськ и й , О лександр Д ов ж ен к о, С оломія К руш ельн и ц ьк а,
К атерина Б ілок ур, Віталій К личко, В ал ер ій Л обановський, А н д р ій
Ш евченко, Сергій Бубка, М икола А м осов.
М2
О р ф о г р а ф і ч н о - п у н к т у а ц ій н и й п р а к т и к у м
Проект
Г р а м а ти ч н и й б р е й н -р и н г
Уявіть, щ о учням ва ш о го кла су доручили о р га н ізув а ти й пр о ве сти теле-
гр у «Гр а м а ти ч н и й б р е й н -р и н г» на тем у « П ун ктуац ія та орф ограф ія».
В изначте р е ж и с е р с ь ку групу, ведучих, е кс п е р тів -м о в о зн а в ц ів , кілька
ко м а н д гравців.
Обов'язки режисерської групи : р о зр о б ка правил гри, п ід го то вка о го л о
ш ення про гру, облаш тування студії, під готовка м узичних пауз (хвилинок-
цікавинок), виготовлення диплом ів, виріш ення ор га н іза ційни х питань тощо.
Обов'язки експертів-мовознавців : п ід го то вка пакету завд ань для у ч а с н и
ків гри (2 5 -3 0 запитань), визначення правильності в ідповідей у ході гри.
Обов'язки гравців: д о б р е опрацю вати гр а м атичну тему
П роведіть гру у вільний від ур о ків час. З а п р о с іть глядачів (учителів, кл а с
ного керівника, д и р е кто р а школи, батьків, учнів паралельних класів),
144
П овт орення
Д Н ІП Р О
Дніпро!
Одне слово - і сп адає з тебе полуда зневіри та втоми, одн е слово
і зц іл ю єш ся від кри вдн и х ран, оч и щ уєш ся від н а к и п у злоби й, о сл а б л е
ни й , повертаєш собі ж и т т єд а й н і сили й ж а д обу творення.
Я кщ о маєш у д у ш і те слово...
Не в обр азі водного ш л я х у для воїв і к уп ц ів , не у вигляді повені, що
бур хоти ть із зем н и х д ж е р е л н езагн уздан ою силою , не в к арти н і си зого
б е з м е ж ж я простору, сповненого світла, барв і гомону, а в си м волі наш ої
су тн ості, вічного буття народу, його багатства, сили і зд ор ов ’я.
Коли не згубив його, не спродав, не зр ік ся - у к о ж н у м ить, висвітлив
ши в своїй д у ш і цей сим вол, воскресаєш , як тлін н и й Л азар з н ебуття , і
стаєш видний світові, мов хр ест на церковній бан і - святи й і чи сти й .
Д н іп р о ...
Р о зд іл и в ся , м онолітний і д у ж и й , досягаю чи сто л и ц і У к раїн и , на ріки,
річки, потоки й р укави, ніби стом ився дорогою й сп и н и ти ся хоче; о м и
ває зел ен і острови, спочиває в за м ш іл и х очеретом ст а р и ц я х , ти хою гл ад
дю заси нає на л еб ед и н и х о зе р а х , а ж поки не д о п а д е до зел ен и х круч
ІІечерська та й вирветься на степовий простір, і благословлять зо л о
тим блиском його нестрим н ий біг до моря суворі ш п и л і лавр ськ и х с о
борів і хр ещ аті бані В и дуби ц ьк ого монастиря (Р. Іваничук).
II. Знайдіть у тексті й поясніть орф ограми та пунктограми.
\ . Ill Випишіть із тексту ключові слова й словосполучення. За виписаним стисло
\ перекажіть прочитане, доповнивш и переказ своїми враженнями від зобра
женого на картині «Під Києвом» (усно).
146
П овт орення
Мовленнєва ситуація
На п ерерві Тарас за п р о п о н ув а в своїм д р узям та ку цікаву за д а чку; «В а г
ро н о м а є брат Антон, але в А нтона брата немає. Ким ж е тод і А нтонові
д о в о д и ть ся агроном?».
- Це п р о сто я кась нісе нітни ця, - подум авш и, м овив о ди н із друзів.
- Такого не мож е бути, - п ід хо пи в інш ий.
- Ні, може, - зап еречи в Тарас, - а д ж е ім е нни к а гроном ...
Але ту т пролунав д з в ін о к на урок і хлопчик не в с ти г за верш ити сво ю дум ку.
А як видумаєт е, що хотів сказати Сергій?
Ч А Р И БА РВІН КО ВІ
У мові - чари барвінкові,
а ж сяю ть барви веселкові -
р азк и , вінки словосполучень,
п ри слів ’їв , висловів і ф раз
і знаєш їх , вж ивав не раз,
ал е береш , як вічний учень,
і сл у х а єш рядки п ісен н і,
а бачиш все, немов на сцені:
♦ Н есе Галя воду,
кором исло гнеться.
За нею Іванко,
як барвінок, в’ється*.
У мові чари барвінкові:
печаль і радість в р іднім слові.
Із ним і в пеклі ти і в раї.
І просто серц е завм ирає. Плакат Катерини Макаренко
(Д. Білоус) (13 років)
І -19
З в 'я з н е м о в л е н н я
У Р О К И Р О З В И Т К У З В ’Я З Н О ГО М О В Л Е Н Н Я
Урок 1. Ч И ТА Н Н Я МОВЧКИ
Пригадайте
П Е РШ И Й ВЕС Н Я Н И Й МІСЯЦЬ
У к ож н ого з нас своя улю блена пора року. І все ж одна з них навію є
особл и ву радість. Мова, як ви здогадал и ся , йде про весну. Справа, зр е
ш тою , не тільк и в тому, щ о весь дов к оли ш н ій світ ож и в а є і зодягається
в зело; у дав н и н у це був ще й початок нового року. О скільки н аш і д а л е
кі п ращ ури були ревним и обож ув ач ам и при роди , то й Н овий рік мав
н еодм ін н о збігати ся з її п р обудж ен н ям .
П ерш ий весняний м ісяц ь нер ідк о вваж аю ть господарем полів і лісів.
Д овкола вж е зн и к л и снігові к уч угур и , на обій стя х за я р іл и п ід парким
сонцем ц ятки талої води, на п агорбах почала т уж а в іти зем л я , прокльову
ючись ранньою травичкою . П опід в ік нам и, ощ асли влен і п робудж ен н ям
при роди , радісн о поп искую ть си н и ч к и , а табунц і горобців, зібравш и сь у
ватаги, з ’ясовую ть свої «парубоцькі стосун к и »...
Б ерезень - н ай оч ік ув ан іш и й м ісяц ь сел я н и н а . Протягом у сієї зи м и
хл ібор об ж и в н адією про час, коли зем л я прокинеться від зим ової сп л я ч
ки й м ож н а буде, нареш ті, вди хн ув ш и на повні груди теплого повітря,
прокласти перш у борозну. Д бай ливі господарі в ж е напоготові - пола
годж ен о вози, чекаю ть свого застосув ан н я п ідв іш ен і п ід стріхою плуги
й борони. Та, перш н іж вийти в поле, хлібороби з нетерп ін н ям чекали,
коли о ф іц ій н о завітає в гості дов гож дан а господи ня - весна.
Її сп р ав ж н ій п р и х ід т р ад и ц ій н о пов’язув ал и зі святом Я вдохи , котре
п р и п адає на 14 бер езн я . Д о цього дн я ви пікали обрядове печиво, так
зв а н і весн ян ки. Д івчата й хл оп ц і брали їх у долоні і з п ростягнутим и
р укам и йш ли на ок ол и ц ю села - до л евади, щ об зак л и к ати в гості весну-
красну.
П рави ла ск л а д а н н я б іб л іо гр а ф іч н о го оп и су
1. Я кщ о к н и ж к у нап исан о д в о м а —чоти р м а а в то р а м и , то
їх перераховуєм о через кому, як щ о п ’ятьм а ав тор ам и і
біл ьш е то вк азуєм о л и ш е перш их ч оти рьох, а зам ість
п різвищ ін ш и х авторів зазначаєм о «та ін.».
2. Н а зв у к н и ж к и зап и суєм о б ез скорочень і б е з лапок.
Я кщ о є п ід за г о л о в о к , то після назви к н и ж к и ставимо
двокрапку, а д а л і пиш ем о підзаголовок б ез лап ок . П ісля
назви к н и ж к и (підзаголовка) ставим о к р ап к у і тире.
3. Я кщ о к н и ж к у видано в К иєві, то н а зв у м іста пиш ем о
скорочено (А'.). Ін ш і м іста пиш ем о повністю (Донецьк,
Одеса). П ісля м ісця видання ставим о двок рап к у. Н ап р и
клад: К. :
4. Н азву в и дав н иц тв а пиш ем о б ез лапок з великої л іт е
ри, п ісля чого ставим о кому.
5. Р ік в и д а н н я пиш ем о арабським и ци ф рам и , після чого
ставим о к рапк у й тире.
6. Слова «том», «частина» пиш ем о скорочено з великої
літери (Т., Ч.), після чого ставим о к рап к у й тире. Н ап ри
клад: Т. 4. - .
7. З агал ь н у кіл ьк ість сторін ок пиш ем о арабським и
циф рам и. Слово «сторінок» за п и суєм о скорочено, з м а
ленької літери . Н априклад: 217 с. Я кщ о с л ід вказати
154
З в 'я з н е м о в л е н н я
Один автор
• Ю щ ук І.ГІ. П р ак ти к у м з правопису у к р а їн сь к о ї мови. - К. : Освіта,
2006. - 254 с.
• Ш к л я р В. Е лем ентал : ром ан. - Л ьв ів : К а л ьв а р ія , 2005. - 196 с.
Два, три автори
• М атяш І.Б . Д ія л ь н іс ть Н ад зв и ч ай н о ї дип л ом ати чн ої м ісії У Н Р в
У горщ ині : історія, спогади, арх. док. / І.Б . М атяш , Ю .Б. М уш ка. К. :
К иєво-М огилян. а к а д ., 2005. - 397 с.
• Зол о ту х ін Г.О. Ф ахова мова м едика : п ід р у ч н и к / Г.О. З о л о ту х ін ,
Н .П . Л и тви н ен ко , Н.В. М исник. К. : Здоров’я, 2002. 390 с.
Чотири автори
• М ех ан ізац ія переробної галузі агропром ислового ком п лексу : під
руч н и к / О.В. Гвоздев, Ф.Ю. Я л п а ч и к , Ю .П. Рогач, М.М. Сердю к. К. :
В ищ а освіта, 2006. - 478 с.
П ’я т ь і більше авторів
• Ф о р м у ван н я здорового способу ж и т т я молоді : навч.-метод, посіб.
Т.В. Бондар. О.Г. К арпенко, Д.М . Д и кова-Ф аворська, Н.М. К омарова та
ін. - К. : Укр. ін-т соц. д о сл ід ж ., 2005. - 115 с.
Б ез автора
• К ультура мови : довідн и к / [за ред. В.М. Русанівського]. К. : Ли-
бідь, 1990. - 218 с.
155
З в 'я з н е м о в л е н н я
2 7 5 . Оберіть сам остійно тему, з якою вам цікаво було б виступити перед одно
класниками. Доберіть у бібліотеці або дома кілька книжок та журнальних статей
для підготовки до виступу. Складіть бібліографію дібраних інформаційних джерел.
2 77. Виберіть у бібліотеці або вдома дві книж ки (статті), які ви хотіли б порадити
друзям. Напишіть на ці видання анотації.
“ $ Д л я вас, допитливі
Якщ о у вас є д оступ до мережі Інтернет, завітайте на сайт Н аціо н аль но ї б і
б л іо теки У країни ім ені В .І. В ерн адсь ко го (www.nbuv.gov.ua ). С ко р иста в
ш ись електронним каталогом, ви зможете віднайти інф ормацію про велику
кількість видань з певної теми, галузі знань чи певного автора. Крім того,
електронним и каталогам и можна скористатися й на сайтах багатьох інших
бібліотек України, а за потреби - зам овити необхідні кни ж ки чи журнали.
Урок 3. Т Е ЗИ . Т Е М А Т И Ч Н І ВИПИСКИ
Н А У К О ВО -П О П У Л Я РН О Ї СТАТТІ
Пригадайте
2 8 0 .1. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку, укажіть засоби
зв язку речень.
РИ БА Л ЬСТВ О
У трудовій д іял ьн о сті у к р а їн ц ів поряд з та к и м и в аж л и ви м и й за-
гальнопош ирени м и г а л у зя м и , я к хліборобство й твари н н и ц тво, помітне
місце за й м а л о рибальство.
Р ибальство в У країні було відоме зд авн а. Це під тверд ж ую ть археоло
гічні зн а х ід к и гл и н ян і та к а м 'я н і гр у зи л а д л я риболовних сітей, різн о
м анітні гачки тощ о, я к і н а л е ж а т ь до ч ер н ях ів сько ї культури (II—V ст.) та
наступни х епох (VI IX ст.).
Уже в XVI ст. в Україні оф іційн им и докум ентам и реглам ентувалися
терміни риболовства, зазначалися види снастей, я к и м и мож на було вилов
лю вати рибу. Вільною ловлею риби в той час користувалися насамперед
109
З в 'я з н е м о в л е н н я
Пригадайте
З РОСЛИНАМ И ДО ЗІРОК
П ід тягарем зем н и х проблем лю дство іце не до к ін ц я збагн ул о, я к і
ш ирокі перспективи відкриває освоєння і використання косм осу дл я ви
ріш ен ня багатьох питань. П рокладання дороги до ін ш и х п лан ет сп р я м о
ване не л и ш е на зн а х о д ж ен н я в ідп ов іді щ одо п оход ж ен н я ж и ття на З е м
л і, але й на часткове звіл ьненн я наш ої планети від зростаю чого
антропоген ного н ав ан таж ен н я. О своєння косм осу - к оп ітк а справа д е
ся тк ів років, зо сер ед ж ен а , наполеглива праця в ч ен и х, ін ж ен ер ів та к о с
м онавтів, зал уч ен н я багатьох н апрям к ів лю дської дія л ьн ості.
П риєм но в ідзн ач и ти , що до освоєння косм ічного простору причетні
ук раїнські вчені, за плечима я к и х - експерим енти з р ізн и м и видам и
р о сл и н н и х ор ган ізм ів на орбітальних ст а н ц ія х «Салют», «Мир», біосу-
н у тн и к ах* се р ії «Космос», «БІОН-11* та «Фотон*. З а в д а н н я вчених-
б отан ік ів полягає у створенні контрольованих систем ж и т тєза б езп еч ен
ня косм онавтів за участю р ослин . Д л я цього встановлю ється вплив умов
невагом ості на розвиток і ріст р осл и н н и х ор ган ізм ів.
Д о сл ід ж е н н я зел ен и х водоростей, м охів, вегетативних органів вищ их
рослин, а так ож зар одк ів насінин п оказало, що невагом ість впливає на
процеси, як і л еж ать в основі р осту й р озвитку о р га н ізм ів , а саме: п ро
сторову ор ієн тац ію , м орф огенез**, р еп р одук ц ію та ф ізіо л о гію р осл и н н и х
ор ган ізм ів . Д ія ф акторів косм ічного польоту на ж и т тєд ія л ь н ість рослин
проявляється в зм ін а х ультраструктури*** клітин і п оруш ен н і ф ізіолого-
біо х ім іч н и х процесів. О держ ані п ринципово нові зн ан н я щ одо м е х а н із
мів д ії м ік р огр ав ітац ії на р ізн и х рівн ях о р га н іза ц ії р осл и н , вклю чаю чи
к літи н н и й та м олекулярний рівні.
Одним з н ай в аж л и в іш и х здобутк ів ук р аїн сь к и х вчених є проведення
перш ого у світі ш туч ного зап и л ен н я рослин в ум овах невагом ості. У ні
кальн у ек спер им ен тал ьн у р оботу із зап и л ен н я квітів рапсу власноруч
виконав ук р аїн ськ и й косм онавт Л еон ід К аденю к на косм іч н ом у кораблі
«Колумбія* у 1997 році п ід час спільн ого ук раїн ськ о-ам ери к ан ськ ого
польоту. Д ан і експ ери м ен ту довели м ож ли в ість р о зм н о ж ен н я рослин у
косм осі й розп оч али еру культивування «к осм ічн и х рослин*.
Д л я у сп іш н ого процвітання к осм іч ного р осл и н н и ц тва вчені Н а ц іо
нального ботаніч н ого са д у ім . М.М. Гриш ка р озробл я ю ть ґрунтові ком-
ЕД1СОНУ І НЕ СНИЛОСЯ
Щ е в 70-х роках ук раїн ськ і вчені в и н ай ш л и ... оп ти ч н і ди ск и дл я з б е
р іганн я в ел ик ої к іл ьк ості ін ф ор м ац ії. Ті са м і, які ми зви к ли вваж ати
винаходом ам ер и к ан ц ів . Д о р еч і, у С получен и х Ш татах перш ість У кра
їн и визнаю ть. 1998 р. т одіш н ій посол С Ш А в У к раїн і В ільям М іллер на
одном у з ур ядови х прийом ів сказав: «Ми зн аєм о, іцо перш і у світі оп ти ч
ні ди ск и було р озроблен о в К иєві. А л е сам е ми зу м іл и ор ган ізувати їх
м асове виробництво». Ч ом у так сталося? Просто за р адя н ськ и х часів
була така практика: якщ о в и н а х ід не мав ан алогів за кордоном, п ош у
кові роботи не п ідт р и м ув ал и . А ле Інститут проблрм р еєст р а ц ії ін ф орм а
ц ії Н А Н У країни п ід керівництвом В. Петрова та А . Крю чина все одно
п родовж ив р оботу в цьом у н ап р ям і. Л іц е н з ії на виготовлення оп ти ч н и х
ц и л ін д р и ч н и х н осіїв п ридбал а к ом п ан ія «Самсунг*.
Ми втратили п ал ьм у перш ості в м асовом у виробництві д и ск ів , н ато
м ість зу м іл и створити н ай к р ащ у у світі си стем у н ер уй н івн ого відтворен
ня й оц иф ровуван ня* зв у к у з воскових ф он оц и л ін д р ів Е дісон а, яка за
своїм и хар ак тер и сти к ам и не має ан алогів у світі.
Н агадаєм о, щ о ц и л ін д р и Е дісона ви готовляли на основі воску з д о
д ав ан н ям певни х ком пон ентів. В осковий валик н а са д ж у в а л и на к рутн у
основу і сп ец іал ь н ою голкою зап и сув ал и зв ук . Так сам о звук і в ід т в о
рю вали, тіл ь к и йш ов він не на д и н а м ік и , а на в ел и ч езн у гр ам оф он н у
трубу. В У к р аїн і ф о н оц и л ін др и Е дісона п оч али використовувати в 1902
1905 р оках п ід час етн огр аф іч н и х ек с п ед и ц ій . У н ік альн і к о л ек ц ії за-
6- 163
З в ’я з н е м о в л е н н я
164
З в 'я з н е м о в л е н н я
Урок 5. С К Л А Д А Н Н Я І РО ЗІГ РУ В А Н Н Я Д ІА Л О Г ІВ .
ТЕ Л Е Ф О Н Н А РОЗМОВА
Пригадайте
Ш Л Я Х ДО ЗІРОК
У 1957 р. ракета вивела на орбіту ш туч н и й су п у т н и к З ем л і. Ц е стало
перш им н еобхідн и м кроком в освоєнн і косм ічного простору. Б ез ракети-
н о сія не могло бути й мови про косм ічні польоти.
На чолі великої справи стояв керівник, який вірив у реальність таких
польотів у той час, коли багато хто вважав їх фантастикою . Ц им керів
ником був головний конструктор, ак адем ік , українець за походженням
Сергій Корольов.
Працювати з Корольовим було важко, а л е ц ік аво. П ідви щ ен а вим огли
вість, сти сл і терм іни заверш енн я зав дан ь, новизна, як а п ри ховувала не
167
З в 'я з н е м о в л е н н я
168
З в 'я з н е м о в л е н н я
П АВЛ О ПОЛУБОТОК
1720 р. в ан гл ій ськом у порту з ’явилася ш х у н а , що привезла таєм н и
чий в ан таж з дал ек ої У країни. Ц е були золоті к арбован ц і зі ск ар бн и ц і
війська Запорізьк ого, як і згід н о із заповітом гетьм ана П авла П олуботка
п оклали на збер еж ен н я в бан к . Воля гетьм ана така: грош і маю ть бути
повернені У країні тоді, коли вона стан е сам остій н ою дер ж ав ою . Ф ін а н
систи п ід р а х у в а л и , що до сьогодні та сум а, обростаю чи щ ороку чотирма
відсотк ам и , зр осл а більш н іж у ти ся ч у разів.
170
З в ’я з н е м о в л е н н я
III. Складіть план тексту. Випишіть слова й вислови, які необхідні для розкриття
окремих пунктів плану й провідної дум ки тексту загалом.
\ IV. Прочитайте текст удруге. Напишіть на чернетці його докладний переказ.
\ Висловте свої враження від розповіді про П Полуботка або розкаж іть про
видатних гетьманів, якими пишається Україна. В ідредагуйте свій текст, корис
туючись поданою нижче довідковою інформацією. Перепишіть відредагований
переказ із творчим завданням у чистовик.
Т ипові п о м и л к и ,
н а я к і тр еба звер н у ти у вагу під ч ас р е д а г у в а н н я
П р и к л ад и
П ом и лки
Н Е п р ав и л ьн о П рави л ьн о
Н евиправдане 1. С ергійко навчається в 1. С ергійко навчається
повторення тих новій ш колі. Н ова ш кол а в новій ш к ол і, яка
сам и х чи сп ів зв уч зн аходи ть ся неподалік . зн аход и ть ся н еп одал ік .
них сл ів , зв ук ів , 2. Д о сягн ен н я , яких 2. Д ося гн ен н я учнів.
ск л адів д о ся гл и учн і.
В ж и ван н я прийш ов особисто сам прийш ов сам
б л и зь к и х за упер ш е зн ай ом и ти ся зн ай ом и ти ся
зм істом сл ів , як і моя особиста дум к а моя д у м к а
є логічно зайви м и взаєм на допомога один допомога один одном у
(плеоназм ) одном у
Н еточності більш а половина більш а частина
у сл ововж иванн і нанести ш коди завдати ш коди
Н еправильна н адія в кращ е н адія на кращ е
побудова зр ади ти д р угу зр ади ти друга
словосполучень мова йдеться мова й де
П оруш ення норм піш ов в ш кол у піш ов у ш колу
м илозвуч н ості з зброєю у р уках зі збр оєю в р ук ах
У ж ивання ж ел ан и й б аж ан и й
русизм ів
П ун к т уац ій н і та П арує зем ля П арує зем л я ,
орф ограф ічні зв олож ен а дощ ам и . зволож ен а дощ ам и .
пом илки Д ень-у-день, тьм 'яний Д ень у ден ь, тьм яний
Т екстові недоліки:
• недостатнє відтворення зм істу (у переказі)-, н ев ідп ов ідн ість зм іст у
тем і (у творі);
• неповний ви клад, пропуски важ ли в ого м атеріалу;
• безси стем н ість вик ладу м атеріалу, неп ослідовн е р озташ ув ан н я р е
чень і абзаців;
• в ідсутність см ислового зв ’я зк у м іж частинам и;
• відсутн ість чи н евдалі зачин або к ін ц ів к а твору;
• незаверш еність м іркувань, н еобґрунтован ість твердж ен ь.
172
З в 'я з н е м о в л е н н я
Пригадайте
Які особ л ив ості н ауко в о го та п у б л іц и с ти чн о го стилів мовлення?
293. І. Чи доводилося вам виступати на зборах, семінарських заняттях? Що
здалося вам найважчим? Чи зуміли ви донести інформацію до слухачів?
II. Користую чись тлумачним словником, поясніть, чим повідомлення відрізня
ється від доповіді, виступу, промови.
В иставка квітів
173
З в 'я з н е м о в л е н н я
"к * -к
2. З 4 по 6 травня 2 0 0 9 р. Н аціонал ьни м ек ол ого-н атур алісти ч н и м
центром уч н ів ськ ої м олоді М іністерства освіти і науки У країни було
проведено К он к ур с проектів озелен ен н я інтер'єру та лан дш аф тн ого д и
за й н у п оза ш к іл ь н и х і загал ьн оосв ітн іх навчальн и х за к л а д ів .
П ерем ож ц ем к он к урсу стала ком анда к л убу ю них н атур алістів «М аль
ва* з Р івного за проект «Сад пахощ ів».
А II. Складіть план, а потім тези перш ого тексту Користую чись цими записами,
підготуйтеся до усного виступу перед аудиторією.
П а м 'я т ки
Я к гот уват и повід ом лення
1. В изначити адресата м овлення і м ету сп іл к у в а н н я .
2. О бдум ати тему, визначити основну д у м к у м ай бутн ього повідом
лення.
3. О працю вати ін ф ор м ац ій н і м атеріали з тем и , си стем ати зувати їх .
4. Скласти н лан, тези або конспект п овідом лення.
5. П ереказати текст повідом лення вдома.
СЛОВЕСНА Д У Е Л Ь
Д о св ід п ок азує, що в д и ск у с ії сл ід керуватися правилом: «П оступись
опонентові всім , чим м ож н а п оступ и ти ся, і не ст в ер д ж у й нічого того,
чого не м ож еш довести*.
Я кщ о ви хочете переконати сл ухач ів у правильності того, що говори
те, то не досить буде ск азати «це так і ось так». Не д у м а й те, що лю ди
повірять вам л и ш е том у, що ви їм про це говорите. Щ об їх переконати,
треба н еодм ін н о викласти док ази у ф орм і ф актів або свідчень.
Щ об вп лин ути на аудитор ію , пром овець м усить бути впевнений у св о
їх си л а х , ум іти завою вати повагу сл ухач ів своїм виступом . Його мова
м ає свідч и ти про те, що він досконал о зн ає п редм ет і добре п ідготувався
до виступу. Початок виступу має ви ріш альн е значення д л я створення у
сл у х а ч ів приєм ного враж ен н я. Ж ест и і м ім ік а повинні бути н ев и м у ш е
н и м и , а тем п м овлення ні м онотонним , ні надто ш видким .
З ап ал ь н а д и ск усія за к ін ч и л а ся . Ваш і аргум ен ти перем огли, б іл ь
ш ість уч асн и к ів д и с к у с ії з вами погодились. А ргум ен ти ін ш ої сторони
були в ідк и н уті. П оставте себе на м ісце опонента. П одбай те про те, щ об
ваш суп р оти в н и к після д и ск у с ії не зал и ш ав ся сам отн ім , щ об він не в ід
чував озл обл еності й гіркоти поразки.
З ап ам 'ятай те, що там , де один т р іум ф ує, в інш ого виникає неприєм не
відчуття п рограної справи. Н атом ість там , де н іхто не поводиться як
п ер ем ож ец ь, н іхт о не відчуває себе п ер ем ож ен и м (За /. Томином).
Пам'ятки
П оради т ому, хт о ви ст уп а є
• Н е п осп іш ай те говорити відр азу. Глибоко вдихніть і в повільном у
тем пі почніть виступ.
• П ід час ви ступу к он тролю йте своє д и х а н н я (груди три м ай те рівно,
в ди хай те повітря носом і ротом водночас).
• С илу гол осу пристосовуйте до ак усти к и і р озм ірів п ри м іщ ен н я.
• Д и віться прям о на сл ухач ів . Н ам агай теся трим ати в полі зору їх
у сіх.
• С теж те за своєю поставою , м ім ік ою , ж ест а м и (ж ести пови н н і бути
п ри р одн им и, а не ш тучним и; у н и к а й те т ак и х ж ест ів -п а р а зи т ів , я к по
к ручуван ня Гудзика тощо).
• Я кщ о вас перестали сл ухати , зм ін іть м овлення, наведіть цік ави й
ф акт, поставте риторичне зап и тан н я тощ о.
• Не говоріть надто довго: це стом лю є і вас, і сл ухач ів .
• Говоріть переконливо, використовую чи р ізн і прийом и (п ри к лади із
ж и т тя , п орівнянн я, ан ал огію , протиставлення).
• Р облячи п аузи , не зап овн ю йте їх звук ам и ти п у «...<> се...», «...ну у...*
та ін.
• Будьте тактовни м и, виявляйте д р у ж н є ставлення до сл у х а ч ів , не
при п уск ай теся повчального тону.
3 0 0 . Проведіть у класі бесіду або дискусію на одну з поданих тем (на вибір).
Проаналізуйте свій виступ і виступи однокласників. Скористайтеся подани
ми вище пам'ятками.
Тем и д л я бесіди: «Моя країна Україна», «Духовний пантеон Украї
ни», «Чим красиве моє місто (село)?», «Вихованість важлива риса
людини», «Музичні вподобання».
Т ем и д л я д искусії: «Чи потрібно стеж ити за модою?», «Чи потрібно
залучати учнів до громадських робіт?», «Чи треба дозволити учням від
відувати уроки за бажанням?», «Чи потрібна ранкова зарядка в школі?».
ОНУК
Моєму онукові 15 років. У нього є мама, тато, бабуся і дідусь. Так
приємно писати саме такі слова, а не «дідок* і «бабка*, як він нас на
зиває.
Навіть не можу згадати, на якому етапі ми його «втратили*. Раптом
слух почав різати тон, яким розмовляв наш хлопчик. Ж одні зауваження.
176
З в 'я з н е м о в л е н н я
ТВОЯ Н Е ЗА Л Е Ж Н ІС Т Ь
Н ай бол ю ч іш а проблем а багатьох п ідл ітк ів - це прагн ен н я бути са м о
стій н и м и і н еза л еж н и м и . Д орослі чудово р озум ію ть це п рагн ен н я. Чого
ж тоді виникаю ть конф лікти? Оче
видно, через р ізн е р о зу м ін н я поняття
н еза л еж н о ст і.
Х то така н езал еж н а лю дина? М ож
ливо, це лю ди н а, яка не зал еж и т ь ні
від кого, не підкоряється н ік ом у й н і
чому? А м ож ливо, це сам остій н а й
р іш уча в п оведінц і лю дина?
Що вибираєш ти? Напевне, перше -
не п ідк ор яти ся н іком у. А бли зькі
тобі дор ослі лю ди , очевидно, чекати
муть від тебе інш ого - сам остій н ості
й р іш учості в поведін ці.
А чи м ож ли в о для п ідл ітк а і
сп равді не за л еж а т и ні від кого і ні
від чого? Погодься: багато в чому ти
все-таки за л е ж и ш ... Одяг, хар ч ув ан
ня, розваги, оплата твоїх тел еф он н и х
розм ов, користуван ня Інтернетом
і щ е багато чого інш ого. А проблем и
177
З в 'я з н е м о в л е н н я
Проект
П роведіть у класі спільно з батькам и в е ч ір -д и с п у т на одну з поданих
тем: а) «Коли лю дина ста є дорослою?»; б) «Чи потрібно зав ж д и говорити
правду?»; в) «Щ о важливіш е: ким бути чи яким бути?».
Поділіться на дві групи: батьки і діти. П ід го туйте виступ, у якому чітко ви-
словіть свою то чку зору. На початку виступу, ско р иставш ись довідниковою
літературою , д а й те визначення клю човим поняттям , про які ви буд ете го
ворити (н ап р и кл ад , дорослість, правда, брехня тощ о).
Д о б е р іть ар гу м е н ти (д о кази ) з художньої літератури, ж и ттєв ого досвіду,
історії, за д о п о м о го ю яких ви могли б підсилити та д о в ести власну точку
зору чи сп р о стув ати то чку зор у опонентів.
П ро д ум айте з а зд а л е гід ь короткий виступ, який ви могли б виголосити
наприкінці зустрічі.
П ригадайт е
Які о собливості публіцистичного стилю?
НЕ К А Ж И .Н ІК О Л И »
Час від часу в к о ж н ій с ім ’ї відбуваю ться н еп ор озум ін н я . Х тось для
своїх бл и зьк и х стає дж ер ел ом н еп риєм ностей , і, як щ о ви виявилися по
терпілою стороною , гнів є цілком природною р еак ц ією . М ож ливо, ви
паніть вимовлясте: «Я ніколи не пробачу тобі цього*. Ц е вкрай негатив
ні слова, яким и ви за в а н т а ж у єт е свій м озок. Хоч би за я к и х обставин
ми це говорили, с л ід засп ок оїти ся, зібрати ся з д ум к ам и й відновити в
н ам ’яті карти ну того, щ о трапи лося.
Чи можемо ми зм інити ту подію? Звичайно, ні. Тому нам агайтеся більш е
не дозволяти собі промовляти: «Я ніколи тобі не пробачу*. Це не зробить вас
178
З в 'я з н е м о в л е н н я
П ам'ят ки
Як підгот уват и вист уп
1. П р одум ай те тем у виступу, визначте основну дум к у.
2. В изначте адресата висловлю вання.
3. З ’я суй т е дл я себе м ету виступу: поінф орм увати сл у х а ч ів про щ ось
чи переконати їх у чомусь.
4. Д оберіть м атеріал, з яким ви зби р аєтеся виступ и ти .
5. С кладіть план і відп ов ідн о до нього си стем ати зуй те м атеріал.
6. П р одум айте, які мовні засоби ви використаєте.
7. П ерек аж іть усно текст виступу вдома.
Поради ви ст уп а ю ч о м у
• Не бу д у й те надто довгих речень.
• Не говоріть безособов о, не зл ов ж и в ай те третьою особою одн и н и і
м нож ини.
• Н е п ер ев ан таж уй те виступ абстрактни м и поняттям и і числам и.
179
З в ’я з н е м о в л е н н я
Урок 11. Н А Р И С П Р О Л Ю Д И Н У
П ригадайт е
Які основн і о зн а ки п уб л іц и сти чн о го стилю ?
Щ о вам відом о про статтю як ж анр п уб л іц и сти чн о го стилю ?
180
З в ’я з н е м о в л е н н я
М. Пимоненко. Пасха
Ж а н в і Н арис - п р о зо вий ж а н р п у б л іц и с т и ч н о го с т и л ю , у я к о м у
n r n fin u o n r r i з о б р а ж е н н я ж и т т я подане п е р е в а ж н о на основі сп о стер е
ж е н ь ав тора (л ір и ч н о го ге р о я ).
: О собливості нарису:
д о к у м е н т а л ь н а то ч н іс ть ;
181
З в 'я з н е м о в л е н н я
• п убліц истичність;
використання засобів худ о ж н ь о ї ви разн ості.
Нариси буваю ть проблем ні й портретні.
Нарис про у нари сі про лю дину, як правило, оп и сується реальна
людину лю ди н а, яка засл угов ує на увагу, про ж и ття і дія л ьн ість
я к ої ц ік ав о д ізн ат и ся читачам , сл ухач ам чи глядачам.
У центрі такого нарису - не просто «істота*, а особистість
І з характером , з її духов н істю , з конкретним и вчннкам и,
які розкриваю ться в сусп іл ь н о зн а ч у щ и х д ія х чи кон
ф л ік тн и х си т у а ц ія х .
Зверніть увагу! Читач ш укає в нарисі не су х о го оп и су ф ак тів, назв
посад, п ер ел ік у сл уж бов и х обов’я зк ів л ю ди н и , а р о зп о в ід і, яка б р о з
кривала ї ї в н утр іш н ій світ.
Н арис вклю чає в себе описові елем енти (п ей за ж , портрет,
ін тер ’єр) і розповідь про вчинки героїв.
Вимоги до П рацю ю чи над нарисом , треба п ам ’ятати, що:
нарису нарис має залиш ати в читача враж ення, ніби він особис-
і то познайомився з лю диною , ім ’я якої йом у давно відоме;
пер сон аж нарису мас бути при сутн ім з п ер ш и х р ядків
тек сту й не зни кати з ж одн о го абзац у. Р озп овідь м ож е
м істити цитати, сценки з ж и ття , влучн і за у в а ж ен н я ;
автор нарису має відш укати ті риси, які м ак си м альн о
; точно окреслю ю ть пер сон аж а.
3 0 9 . М озковий штурм. Чим нарис відрізняється від статті?
3 1 0 .Попрацюйте в парах. Оберіть один для одного персонажа для нарису
(рідного чи знайомого, відому особистість тощо). Розкажіть, як би ви почали свій
нарис, на яких рисах людини зосередили б увагу. Доберіть заголовок.
Урок 12. Д ІЛ О В І П А П Е РИ .
Д О Р У Ч Е Н Н Я . О Ф ІЦ ІЙ Н И Й ЛИСТ
Пригадайте
Д О РУ Ч ЕН Н Я
Я. учень 10-го к ласу К ал и н івськ ої середн ьої ш коли № 2 Б ондаренко
Богдан Олексійович, доручаю уч ен и ц і 10-го класу Коваль Ю лії В ік то
рівні одер ж ати в касі в ід д іл у освіти К алин івськ ої районної дер ж ав н ої
а д м ін іст р а ц ії мою грош ову винагороду в сум і 4 0 0 (чотириста) грн.
10 квітня 2010 р. /П ід пис/
П ідп и с Б ондаренк а Б. О. засв ідч ую
Д и ректор ш коли /П ечат ка/ /П ід пис/
А 313. Складіть документ, у якому ви: а) доручаєте комусь зі своїх родичів одер-
^ жати вашу стипендію; б) доручаєте своєму товаришу огрим ати на складі
спортивної школи форму для участі в змаганнях.
В И Д А В Н И Ц Т В О «РОСИНІ*
м. В ін н и ц я , вул. К олоскова, 76
Д иректорові к н и ж к ов ого
м агази н у «Світ знань*
К арпенко JI. М.
2 9 .0 5 .2 0 1 0 № 18
Ш ановна Л ід іє М ихайлівно!
На В аш е п роханн я н адсил аєм о плани-проспекти ви давництва «Ро-
j сичі* на д р у ге півріччя 2010 року.
П ісля детального озн ай ом лен н я з ним и Ви м о ж ете зам овити за зн а
чені в п ланах-проспектах к ниги за ціною видавництва. З ам овл ен і
к н иги н адси л аю ться післяоплатою .
С п одіваєм ося на подальш у взаєм ов и гідн у сп івп рац ю .
Додаток: на 10 арк.
З повагою
Д ирек тор /П ід п и с/ С. М. Борисевич
П ам'ят ка
Поради щодо написання ли ст ів
• Варто використовувати ввічливі ф орм и звертання ( ш ановний. ви
сокошановний. високоповаж ний, вельмиш ановний тощо).
• О ф іц ій н і листи н еобхідн о писати в добр ози ч ли вом у, а не в н а к а зо
вом у тоні, не доп уск ається виявлення р оздратув ан н я , зл о ї н асм іш к и ,
грубощ ів тощ о.
• Л ист, адр есов ан и й ок р ем ій л ю д и н і, а не установі, кращ е за к ін ч у в а
ти словами «З повагою», «З пошаною».
• В ик ори стовуйте короткі речення.
• ГІо м ож ли вості у н и к а й т е ск л адн и х речень.
• В икори стовуйте загал ь н ов ж и в ан і й зр о зу м іл і слова.
• По м ож ли вості ун и к а й т е д ея к и х п ри км етн и к ів, б ез я к и х м ож на
об ій ти ся , сл ів та ф р аз, які повторю ю ться.
• П еревіряйте значення сл ів , п ун к туац ію , ор ф ограф ію , написання
п різвищ , сл ів з великої літери, т ер м ін ів , географ ічн и х назв тощ о.
З в ’я з н е м о в л е н н я
• П ам ’ятай те, що адр есат отрим ує не л и ш е ваш і ли сти , і том у пиш іть
не багатослівно, а лаконічно.
• У певніться, щ о ви р озташ ув али всі питання в п орядк у їх н ь о ї зн а
чущ ості.
робництвом , зр остан н ю ін н ов ац ій в е к о
н о м іц і, ін ш и х сф ер а х сусп іл ьн ої д ія л ь
ності.
Н аука сьогодні - р уш ій н а сила
п рогресу лю дства. Результати новітн іх
д о сл ід ж е н ь уч ен и х к ардинально впли
вають на р озвиток пром исловості і ен ер
гети к и , трансп орту і зв’я зк у, м едиц ин и
і сільського господарства. Вони крок за
кроком роблять наш е ж и ття д оск он ал і
ш им і ком ф ортн іш им . За всіма наук ови
ми новац іям и і технологіч ним и р о зр о б
к ам и , які з часом стаю ть н ев ід’єм ною
частиною наш ої роботи і побуту, кри
ється титанічна праця вчених, ін ж ен ер ів
і виробничників.
Зав дяк и невтом ній творчій д ія л ь
ності вчених Н аціон ал ьн ої а к а д ем ії,
гал узев и х ак адем ій наук, вищ их на
вчальних за к л а д ів наш а дер ж ав а зб е р е Б. Патои
гла свій науковий потенціал і п осідає
гід н е м ісце у світовом у науковом у співтоваристві. Н аука в У країні о х о п
лю є практично всі напрям и суч асн и х зн ан ь у при р одн и ч и х, т ех н іч н и х і
со ц іогум аи ітар н и х наук ах. Ш ироке м іж н ар одн е ви зн ан н я маю ть роботи
н аш и х м атем атиків. Ф ун дам ен тальн і результати отри м ан о в гал узі ін
ф орм атик и, зокрем а в теор ії побудови нових ін тел ек туал ь н и х ін ф орм а
ц ій н и х техн ол огій і систем , у р озробці п ри н ц и п ів р о зу м н о ї п оведінки
к іберн етич ни х пристроїв, у створенні ск л а д н и х л ю ди н о-м аш и н н и х
ком п лексів. Н аукові д о сл ід ж е н н я ук р аїн сь к и х у ч ен и х з ф ізи к и н а д
н и зь к и х тем ператур, зокрем а з ядерного м агнети зм у, к ін ети к и к в а н то
вих еф ектів, ел ек трон н и х систем , що л ок ал ізов ан і н адр ідк и м гелієм , в
остан н і роки певною м ірою визначаю ть світовий рівень д о сл ід ж е н ь у цій
га л у зі. П ом ітно р озш и р и ли ся д о сл ід ж е н н я з н ан оф ізи к и та н аноелектро-
н ік и . П ідтр им ується високий рівень д о сл ід ж е н ь у багатьох н ап рям ах
м атеріалознавства. Світовий пріоритет набули д о сл ід ж е н н я вітч и зн я н и х
науковців у гал узі м олекулярної ф ізіо л о гії, а т ак ож к р іобіол огії та кріо-
м ед и ц и н и ...
Ш ановні колеги! Н аш е сьогодн іш н є свято пов’я зан о н асам п еред із
взаєм овідн оси н ам и науки і сусп ільств а, ф орм уван н ям наукового
світогл яду гр ом адян. Д ем онструю чи сусп іл ь ств у наукові дося гн ен н я і
перспективи подальш ого р озв и тк у творчого п ош уку, ми, безум овн о,
чекаєм о і зворотного зв ’язк у, особл и во з бок у доп и тли вої м олоді, яка
завтра п рийде в н аук у і продовж и ть п одв и ж н и ц ьк и й ш л я х у ч ен и х стар
ш их поколінь.
Саме том у Н аціональна ак адем ія наук разом з М іністерством освіти і
науки ін іц ію в а л а , починаю чи з поточного року, регулярн е проведення
В сеук р аїн сь к и х ф ести в алів науки , яке було п ідтри м ан о Урядом н аш ої
д ер ж а в и . Нам д у ж е приєм но, щ о цей Ф ести вал ь щ ороку сп івп адати м е з
п роф есій н и м святом п рац івн и к ів наукової сф ери Д нем н аук и , встанов
леним У казом П резидента У країни.
187
З в ’я з н е м о в л е н н я
Пам'ятка
П равила свят кової промови
• Відчувати ем оц ій н и й підй ом , радість, натхн ен н я. П озитивним и
си гн алам и є усм іш к а, контакт очей, відкриті ж ест и , прям а постава, п о
мірна ж е ст и к у л я ц ія , відсутність ж естів -п ар ази тів , трохи гуч н іш и й го
лос, трохи ш ви дш ий темп мови та ін . П ам ’ятайте: пози ти вн і ем о ц ії так
легко передаю ться.
• Мати охай н и й вигляд. П ам ’ятайте: святковий ак ц ен т у зовн іш н ості
н ео б х ід н и й .
• Говорити стисло й зм істовно. М істкість досягається за р ахун ок ви
користання м етафор, цитат, п р и к л адів , при слів ’їв, п ри к азок . П а м ’ятайте:
сти сл ість сестра талан ту і... вияв поваги до ауди тор ії.
188
З в ’я з н е м о в л е н н я
А 3 2 1 .1. Складіть і запиш іть вітальний адрес з нагоди ювілею якоїсь людини,
л організації чи населеного пункту. Продумайте оформлення адреса.
II. За бажанням проведіть у класі конкурс вітальних адресів, під час якого оц і
Я ніть як зміст документа, так і його оформлення.
189
З в 'я з н е м о в л е н н я
191
З в 'я з н е м о в л е н н я
192
ДОДАТКИ
Д одаток 1
У ЗЛ Г А Л Ь Н Ю В А Л Ь Н І Т А Б Л И Ц І
Ф О Н Е Т И К А . О РФ ОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ
Звуки
Приголосні
Голосні
Тверді М’які
Дзвінкі/глухі приголосні
Фонетична транскрипція
береться і к»*ді*ат>і д тж к * : ключ [кл/уч].
К*жек * * tt «предан w«« »кремич дна***.
П«;шача*ть«я маг«л*с, я к и й у елеві два і більш е складів.
Не використовуються великі букви.
Не використовуються букви я, ю, є, ї. щ.
Знак 1 позначає м’як ість приголосних, зн ак ’ - пом’якш ені відтінки приго
лосних; знак : - подвоєння приголосних; [еи], [и*], [0у] - нечіткий голосний.
На позначення короткої паузи в реченні ставиться похила вертикальна
риска (/), на позначення кін ц я речення або тривалої паузи (на місці частин
складного речення) ставляться дві похилі вертикальні риски (//)
Збіг приголосних
Умови Приклади
якщ о корінь починається тим самим звуком, на яки й відділити
закінчується префікс
якщ о корінь чи основа слова закінчується тим самим щоденний, розрісся
звуком, яким починається суфікс
якщ о перша частина складноскороченого слова військкомат
закінчується тим самим звуком, як и м починається
друга
у наголош ених прикметникових суф іксах -енн(ий). здоровенний,
-анн(ий), що вказую ть на вищ ий ступінь вияву ознаки нездійсненний
або м ож ливість чи неможливість дії
у п рикм етниках на -енн(ий) старослов’янського похо огненний,
дж ення священний
Подовження приголосних
[д ]. [т ], [з ], [с ], [ц ], [л ], [н ], [ж'), [ч'], [ш’] між голосними
Умови Приклади
в ім енниках середнього роду на -я знання, зілля
(крім тих, що означаю ть назви м алих за віком
тварин: гусеня, каченя)
у деяки х ім енниках чоловічого і жіночого роду суддя. Ілля, стаття.
на я Виняток: статей
перед я, ю в деяких прислівниках зрання, спросоння,
навмання, попідвіконню,
попідтинню
в ім енниках жіночого роду III відміни орудного річчю, сіллю
відм інка однини перед кінцевим -ю
у формах дієслова лити ллю. зілляти
НЕ подовжуються приголосні в словах кутя, попадя, свиня, третя, третє
196
Додат ки
197
Додат ки
ЛЕКСИКОЛОГІЯ
198
Додат ки
МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
ЧАСТИНИ МОВИ
Назва Лексичне Морфологічні Синтаксична
Питанії н
частини мови значенії 5і ознаки роль
Іменник означає предмет має рід. зм ін ю будь-який ХТО? ІЦО?
ється за числа член речення
ми, відм інкам и
Прикметник означає ознаку зм іню ється за означення, який?
предмета родами, числа присудок чий?
ми, відм інкам и
Числівник означає к іл ь зміню ється за будь-який скільки ?
кість і порядок відм інкам и, член речення котрий?
предметів при деякі за числа
лічбі ми та родами
Самостійні
не
Сполучник не мають не змінюються не є членами відпові
речення даю ть
Частка
вираж ає почут не зм іню ється може бути не
Вигук тя, емоції, членом речен відпові
волевиявлення, ня, якщ о дає
але не називає вж ивається у
їх значенні само
стійного слова
199
Додат ки
Відмінювання числівників
Відмінок Відмінкові форми
Н. один два п’ять сорок
Р. одного двох п'яти, п'ятьох сорока
д. одному двом п'яти, п'ятьом сорока
3. як Н. або Р. як Н. або Р. п’ять, п'ятьох сорок
Ор. одним двома п’ятьм а, п’ятьом а сорока
м. (на) одному, (на) двох (на) п'яти, (на) сорока
(на) однім (на) п ’ятьох
Відмінювання числівників
Відмінок Відмінкові форми
Н. ш істдесят шістсот
Р. ш істдесяти, ш істдесятьох шестисот, шістьохсот
Д. ш істдесяти, шістдесятьом ш естистам, ппстьомстам
3. шістдесят, ш істдесятьох ШІСТСОТ
Ор. ш істдесятьм а, ш істдесятьома ш істьмаста ми, щ іст ьом аста м и
м. (на) ш істдесяти, шістдесятьох (на) ш естистах, ш істьохстах
200
Додат ки
Займенники
Розряд Лексичне значення Приклади
Особові вказують на істоти, предмети, я. ти, він, вона. ми. ви
явища і поняття
Зворотний вказує на відношення до діючої себе
особи
Питальні містять запитання про особу, хто ? який? чий? скільки ?
предмет, ознаку, кількість
Відносні вживаються для зв’язку частин хто. що, який. чий.
складного речення котрий, скільки
Неозначені вказують на невідомі, неозначені щось, будь який, абищо,
особи, предмети, ознаки, кількість деякий, хтозна який
Заперечні вказують на відсутність особи, ніхто, ніщо, ніякий,
предмета, ознак, кількості нічий, ніскільки
Присвійні вказують на приналежність якогось мій. твій. свій. наш. його
предмета певній особі
Вказівні вказують на виділення якогось цей. той, такий, стільки
одного предмета з ряду інших
Означальні вказують на узагальнену ознаку весь, всякий, кожний,
предмета самий, жодний, інший
Дієслівні форми
Дієвідмінювані Відмінювані Невідмінювані
(змінюються за особами, (змінюються за від (не змінюються ні за
родами, числами) мінками, родами і особами, ні за відмінками,
числами) родами, числами)
особові форми дієслова дієприкметник безособові дієслова
інфінітив
дієприслівник
дієслівні форми на но,
то
201
Додат ки
Написання сполучників
Пишемо разом: Пишемо окремо:
якщо це складний сполучник: щоб. якщо це складений сполучник: як
проте, якби, притому, ніби, мовби, тільки, у зв'язку з тим що, через те
неначе, начебто, немовбито що, з тим щоб
Увага! Частина сполучників може мати при собі частки б. би. ж. же, які пи
шуться окремо (дгоч би. або ж. бо ж. але ж. адже ж. коли б), а також частки
то. по. бо, я якими сполучники пишуться через дефіс (тим то. тільки но.
тому-то, якби-то, отож бо)
Д одаток 2
II Т
петрушка, петрушці [пентрус ц і] тітчин [т'іч:и*н]*
пісня [n’icWa] точність [точн іс т ]
посмішка, посмішці [пос м’іс ц і] туристський [турйс кий]
премудрий [преимудрий]
У
привізши [при'в’Гжши]
принісши [при1’н іш:и] учитися [ учйти*с а], учишся [учи'с :а],
просьба [проз ба] учиться [учирц :а]
прудко [прудко]
X
Р хатній [хат и ій]
рентген [ре"ндген] хвилюватися [хви^л увати^с а],
рідкість [р ідк’іс т ] -люєшся [л уйевс :а]
рідня [р ід н а [ ховатися |ховати*с а],
рюкзак [руґзак] -аєшся [айе"с :а], -аеться [айе"ц :а]
рясніти [рас н іти)
Ш
С швидкий [шви* дкйй]
світло [с в’ітло] шелестіти [шеилеис т іти]
сережка [се"рёжка], -ёжці [ез ц і] шістдесят [ш’ізде”с ат]
сміятися [с м'ійати'с а]. шістнадцять [ш’існадз ц ат ]*
-ісшся [ійёс :а], -іється [ійёц :а] шістсот [ш’іс:от]
солодкий [солодкий)
* Коли [т] і [д] стоять перед [з], [ц]. [с], то [т] переходить у [ц], а [д] - у [дз].
Коли [т] і [д] стоять перед шиплячими, то [т] переходить у [ч], а [д] у [дж].
Наприклад: вітчй.іна [в’іч:йзна].
Додат ки
Додаток З
СЛО ВН И ЧО К НАГОЛОСІВ
А горобина літопис
горошина льодовйй
абиколи
гуртожиток
агрономія М
апартаменти д мармуровий
Б далебі медикаменти
дворовий медовий
байдуже дихання
безвідсотковий межовий
донька металургія
бензопровід допізна
біржовий мигати
дочка милостивий
близький дощечка
бородавка міліметр
дрімота мілкий
босоніж
боязнь Ж н
брести, бредемо, живопис
бредете навзнаки
житловий
було навіки
бюлетень з на віки
навпіл
в завдання навчання
завершити, завершу наживо
варивода завидна
везтй назовсім
заочі
вексель нарізно
запитання
Великдень начинка
заслання
вестй незручний
звисока
вигнання ненависть
злодій
видобуток зовсім нести, несла
визвольний нікотрий
зрання
визнання новий
вимова К
О
вимога казати, кажу
випадок калиновий обруч
виправдання квартал обстріл
виразний кидати одинадцять
висіти кілометр одноразовий
виставковий клітковина окрім
відігнутий ковзання олень
відобразити ковзати оптовий
відстояти колесо отаман
воднораз колія
II
водночас корисний
всередині котрий передрук
вендіти крихкий перепис
кропива переповістй
Г піти, піде, підемо,
гетьман Л підуть
гетьманство легкий плигати
глядач листопад повести
206
Додат ки
п о д р у га Т ц е й , ц ь о г о , д о ц ь о го
п о за о ч і цем ен т
твердий
п олеж ати центнер
текстовий
пом илковий цеховий
тер ези
п осереди ні ци бати
терпки й
п о с и д іт и ц ік а в е н ь к и й
т іс н й й
послан н я
при єдн анн я
товпитися ч
товстий
при йти , прийду т о й , т о го , д о т о го час, часу
п р и ч іп чергови й
тонкйй
приятель т о р ф ’я н и й чаркати
черп ати
р У черствий
р а зо м ч е р с т в іт и
у к р а їн с ь к и й
реш ето читання
упродовж
речовина чотирн адц ять
урочй стий
ринковий у с м іш к а
р із к и й
Ш
р о з в ’я з а н н я ф ш видкий
рукопис ш к ір я н и й
ф артух
русло ш лунковий
фаховий
русловий ш лях, ш ляху
ф еном ен
с ф ір м о в и й щ
сантим етр X щ абель
серди ти ЩИПЦІ
хваткий
середина
с и д іт и , с и д и м о , с и д и т е
хвильовий я
хрестовий
с и м е т р ія яблуневий
хрестовина
скрипковий ялиновий
х т о -н е б у д ь
слина ярм арковий
хутровий
солений я с к р а в іт и
солодощ і
солом ина
ц я с к р а в іш а т и
цеглянй й
столяр
Д одат ки
Додаток 4
СЛОВНИЧОК П А РО Н ІМ ІВ
А бонемент / / абонент
Абонемент - право на регулярне користування чимось упродовж певного
терміну і документ, що надає на це право; відділ бібліотеки: театральний або
немент', абонемент художньої літератури.
Абонент - користувач абонемента: у бібліотеки 20 тис. абонентів.
А роматичний / / аром атний
Ароматичний - який використовують для добування пахощів, який є дж е
релом поширення приємного запаху: ароматичні олії.
Ароматний - запашний, духмяний, із якого виходить приємний запах: аро
матний чай.
А ф ект / / еф ект
Афект - нетривалий стан сильного нервового збудження: у стані афекту.
Ефект - враження, яке хтось або щось справляє на когось; результат яки
хось дій: засіб для створення певного враження: справити ефект, економічний
ефект.
Буланий / / булатний
Буланий - про масть коня - світло-рудий з чорним хвостом і гривою: була
ний кінь.
Булатний - виготовлений з особливо міцного виду сталі: булатний клинок.
Веліти / / воліти
Веліти - віддавати наказ (книжне, застаріле слово): веліти покликати
когось.
Воліти —бажати, прагнути чогось; уважати за краще: волів прийти.
Виборний / / виборчий
Виборний - який обирається голосуванням: виборна посада.
Виборчий - який стосується виборів, їхньої організації та проведення: ви
борча комісія.
Відчуття / / почуття
Відчуття - здатність відчувати органами чуття явища реальної дійсності;
переживання, відчуття чогось через інтуїцію: відчуття болю.
Почуття емоції, спричинені певними переживаннями; уміння тонко щось
відчувати: почуття гумору.
Гамувати / / там увати
Гамувати - угамовувати, приборкувати; не давати виявлятися чомусь: гаму
вати дітей.
Тамувати - заспокоювати, стишувати, зменшувати дію чогось; задовольняти
потребу чогось (звичайно про спрагу, голод): тамувати біль, спрагу.
Гастарбайтер / / остарбайтер
Гастарбайтер - заробітчанин, людина, яка працює за наймом в іншій
країні.
Остарбайтер - людина, яку під час Другої світової війни насильно вивезли
для примусових робіт у Німеччину.
208
Д одат ки
Гірський / / гірничий
Гірський - прикметник до «гора», стосується гір; який перебуває, живе в
горах; який використовують у горах: гірські лижі.
Гірничий - який стосується гірників, добування корисних копалин: гірнича
промисловість.
Громадський / / громадянський
Громадський - який стосується громади, пов’язаний із нею; колективний,
який належить усій громаді: громадська діяльність.
Громадянський який стосується громадянина, властивий йому; цивіль
ний, невійськовий: громадянська по.іиція.
Декваліфікація / / дискваліфікація
Декваліфікація втрачання кваліфікації, професійних знань і умінь.
Дискваліфікація оголошення кого-небудь нездатним або негідним до яко
їсь роботи; позбавлення спортсменів права брати участь у змаганнях: дисквалі
фікація за вживання допінгу.
Дослідний / / дослідницький
Дослідний який стосується досліду, пов’язаний з ним: дослідні машини.
Дослідницький - який стосується дослідника, належить йому: дослідниць
кии метод.
Дружний / / дружній
Дружний який відбувається одночасно, злагоджено, спільно; пов'язаний
дружбою і згодою: дружний колектив.
Дружній - який ґрунтується на дружбі, прихильності, взаємно доброзичли
вий: дружній, погляд.
Економічний / / економний
Економічний який стосується економіки: економічний спад.
Економний - ощадливий, який бережливо витрачає гроші, сили; оснований
на економії: економна людина.
Земний / / земельний
Земний - який стосується Землі як планети: земне тяжіння.
Земельний - який стосується користування землею, землеволодіння або
землеподілу: земельна ділянка.
Інцидент / / прецедент
Інцидент прикрий випадок, сутичка: інцидент під час вистави.
Прецедент - випадок, що став приводом, прикладом, мотивом тощо для всіх
наступних: скандал, що не мас прецедентів.
Кольоровий / / колірний
Кольоровий - який має якийсь колір (не білий); яскравий: кольорові олівці.
Колірний - який стосується кольору; прикметник до слова «колір»: колірна
гама.
Крикливий / / кричущий
Крикливий - який часто плаче, кричить (про дитину); пронизливий, різкий,
схожий на крик: крикливе немовля.
Кричущий - абсолютно неприпустимий, який викликає справедливий про
тест і обурення: кричущий випадок.
209
Д одат ки
Металевий // металічний
Металевий - виготовлений, зроблений із металу: металева огорожа.
Металічний дзвінкий, сріблястий, який звучить високо і сильно (про звук,
голос, сміх): сказати металічним голосом.
Мимохідь / / мимохіть
Мимохідь - не зосереджуючись на чомусь, між іншим, побіжно; минаючи
кого- або що-небудь: переглянути мимохідь.
Мимохіть - без певного наміру; всупереч бажанню, власній волі: заплакати
мимохіть.
Напруга / / напруження
Напруга - фізичний термін: напруга в електромережі.
Напруження - стан зосередження сил під час здійснення чого-небудь, на
пруженість: нервове напруження.
Нараз / / наразі
Нараз - раптом, ураз, несподівано, зненацька: нараз пішов сніг.
Наразі - зараз, у цей момент, у момент мовлення: наразі всі розійшлися.
Одвічний / / довічний
Одвічний - який існує спрадавна, споконвіку; вічний, невмирущий: одвічні
істини.
Довічний який триває до кінця життя, не обмежений терміном; безстроко
вий: довічна каторга.
Ожеледиця / / ожеледь
Ожеледиця - тонкий шар льоду на поверхні землі: на дорогах ожеле
диця.
Ожеледь кристали льоду-снігу, якими обростають стовбури та гілки дерев,
дроти тощо: вкриватися ожеледдю.
Паливо / / пальне
Паливо горюча речовина (дрова, газ, вугілля тощо), яка використовується
з метою добування тепла: закидати паливо.
Пальне паливо для двигунів: заправити бак пальним.
Парламентер / / парламентарій
Парламентер - особа, яка веде перемовини з ворогом на війні: послати пар
ламентера на перемовини.
Парламентарій - член парламенту: зустріч парламентаріїв.
Покажчик / / показник
Покажчик - напис або який-небудь знак, що вказує на напрям руху, роз
ташування чого-небудь; довідковий перелік: алфавітний покажчик.
Показник - дані, які свідчать про кількість чого-небудь; характеристика
властивостей вибору: показники виробництва.
Природний / / природничий
Природний - створений природою, а не людиною; зумовлений закона,ми
природи; звичайний, вільний: природні зони, природна поведінка.
Природничий природознавчий; пов’язаний із вивченням природи: природ
ничі науки.
210
Д одат ки
Ревнивий / / ревний
Ревнивий - який вдається до ревнощів: ревнивий чоловік.
Ревний - старанний, сумлінний, добросовісний у роботі; палкий: ревний
сподвижник.
Сердечний / / сердешний / / серцевий
Сердечний - сповнений доброзичливості, чуйності; добрий, щирий, вірний:
сердечна людина.
Сердешний - який викликає співчуття; бідолашний, нещасний: сердешна
жінка.
Серцевий який стосується серця, його діяльності: пов’язаний з хворобами
серця, їх лікуванням: серцевий ритм.
Споживчий / / споживацький
Споживчий - призначений для задоволення потреб споживання: споживчий
кошик.
Споживацький - такий, що прагне задоволення власних потреб, ігноруючи
громадські інтереси: споживацькі нахили.
Туристичний / / туристський
Туристичний - який стосується туризму спеціально організованого відпо
чинку: туристична агенція.
Туристський який стосується туристів: туристське спорядження.
Ущент / / ущерть
Ущент — зовсім, цілком, не лишивши нічого, дотла, остаточно: спаливши
ущент.
Ущерть - по вінця, до країв (посудини): наповнений ущерть.
Фісста / / сієста
Фієста - у країнах Латинської Америки та Іспанії - пишний карнавал.
Сієста - у країнах Латинської Америки, Іспанії та деяких інших державах -
пообідній відпочинок у найспекотнішу частину дня.
Численний // чисельний
Численний який є у великій кількості: численні витрати.
Чисельний - який стосується числа: виражається числом, числовий; кіль
кісний: чисельне рішення, чисельне збільшення.
Шкіряний / / шкірний
Шкіряний - виготовлений зі шкіри, пов’язаний з її виготовленням: обтягну
тий, оздоблений шкірою: шкіряний портфель.
Шкірний - який стосується шкіри - зовнішнього покриву тіла людини і
тварини: шкірні хвороби.
Д одат ки
Додаток 5
ТЛ У М А Ч Н И Й СЛОВНИЧОК
АСПЁКТ. -у, ч. 1. Кут зору, під яким розглядаються предмети, явища, поняття.
2. Ознака пошуку даних: за кількістю ознак, указаних в умові пошуку.
АТОЛ, -у, ч. Кораловий острів кільцеподібної форми.
ДЕСНИЦЯ, і, ж., заст., книжне, урочисте слово. Права рука, а також рука
взагалі.
ДІОРАМА, - и , ж. Картина разом із бутафорським планом (фігурами людей,
макетами різних предметів і т. ін.) для підсилення загального враження. //
Картина, виконана на прозорій тканині, матовому склі і т. ін. і спеціально
освітлена для створення враження об’ємності.
ДОСТЕМЕННИЙ, а, е, розм. Справжній, дійсний. / / Надзвичайно схожий,
точнісінько такий, як.
ЄГЕР, -я, ч. 1. Спеціаліст-мисливець, що керує полюванням. 2. Спеціаліст, що
веде облік фауни у лісах, національних парках та здійснює нагляд за нею.
3. Спеціально тренований солдат для ведення воєнних дій у природних
умовах, переважно в горах. 4. За феодалізму слуга в поміщицькому госпо
дарстві, виїзний лакей.
212
Д одат ки
213
Д одат ки
ТЮРКИ, -ків, мн. {оди. тюрк, -а, ч.; тюрчанка, -и, ж.). Велика група спорідне
них за мовою народів (татар, узбеків, азербайджанців, казахів, киргизів,
якутів, турків та ін.).
ТЮРКСЬКИЙ, -а, -о. ІІрикм. до т ю р к і т ю р к и .
ФІАСКО, невідм., с., книжнг слово. Невдача, неуспіх, провал. Зазнавати фіаско.
ФІНТ, -у, ч. 1. спорт. Обманливий рух, удаваний випад. 2. розм. Хитрий виверт.
ФОНД, -у, ч. 1. Ресурси, запаси, нагромадження держави, підприємства і т. ін.
2. Кошти або матеріальні цінності, що мають цільове призначення, викорис
товуються з певною метою. 3. ми. Цінні папери, що дають прибуток у вигляді
точно встановленого процента. 4. Організація для надання матеріальної допо
моги творчим працівникам (науковцям, письменникам, художникам і т. ін.).
ФОРВАРД, -а. ч. Гравець футбольної, хокейної, бейсбольної та деяких інших
команд, який атакує противника, щоб забити м’яч, шайбу в його ворота: на
падаючий.
ФРИСТАЙЛ, -а. ч. Вид спорту, що включає стрибки з невеликого трампліна і
катання на лиж ах із виконанням акробатичних фігур та елементів.
ЦАРИНА, и. ж. 1. Околиця, край села. // заст. Ворота при в’їзді в село.
2. Місцевість за селом, де пастух збирає худобу; вигін. / / Те саме, що па
совисько. 3. Необроблюване, поросле травами поле. 4. діал. Засіяне поле;
посіви; лан. 5. перен. Сфера діяльності людини: ділянка, галузь.
ЦЕНЗ, -у, ч. І. У Стародавньому Римі - періодичний перепис майка громадян
для відповідного розподілу їх на податкові розряди. 2. Умови допущення
особи до користування тими або іншими політичними правами. 3. спеціальне
слово Статистичний перепис. 4. Умова, потрібна для внесення підприємства
в певний список, реєстр.
ЦЕРЕМОНІАЛ, -у, ч. 1. Розпорядок, установлений для якого-небуль обряду,
церемонії. // Прийнята послідовність дій під час урочистої відправи, а та
кож церковних та світських церемоній. 2. У католицькій церкві книга,
яка містить детальні вказівки з церемоніалу єпископських богослужінь та
деяких інших дій, що здійснюються єпископом або його стосуються.
ЦИТОПЛАЗМА, и, ж.. біологія. Позаядерна частина протоплазми рослинних і
тваринних клітин.
ЧАТ, -у. ч., розм. Веб-сторінка або сайт для спілкування в Інтернеті за допо
могою клавіатури в реальному часі.
ШАНЦІ, -ів. мн. (однина шанець, -нця, ч.). 1. військова справа. Земляні укрі
плення у вигляді ровів із насипом; окопи. 2. спеціальне слово. Цегляні та
інші підпорки (переважно в печі).
ШОРТ-ТРЕК, -у, ч. Різновид ковзанярського спорту: біг на ковзанах укороче
ною доріжкою, яка зазвичай розмічена на хокейному майданчику.
ШТАЛТ, -у, ч.. заст. Кшталт.
ШУМКА, -и, ж., діал. Коротка танцювальна пісня веселого, жартівливого
змісту: танець на музику цієї пісні; чабарашка.
Додат ки
Додаток 6
ПОЯСНЕННЯ ЩОДО ВИ КО Н А Н Н Я
Д Е Я К И Х В И Д ІВ З А В Д А Н Ь
1. «Попрацюйте в парах»
Порядок виконання
1. Уважно прочитайте завдання.
2. Визначте, хто говоритиме першим.
3. ГІо черзі висловте свої думки.
4. Дійдіть спільного висновку.
2. "Два - чотири - всі разом»
Ця вправа дає можливість спочатку обмінятися ідеями з партнерами і лише
потім озвучити свої думки перед класом.
Порядок виконання
1. Уважно ознайомтеся із завданням.
2. Обговоріть свої ідеї з сусідом по парті. По можливості дійдіть спільної
думки.
3. Об’єднайтеся в четвірку (наприклад, а учнями, що сидять за найближчою до
вас партою). Обговоріть попередньо досягнуті рішення. По можливості дійдіть
спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути особлива думка, яка
теж мас право на існування. Визначте, хто з вас висловлюватиме думку групи.
4. Висловте свою ідею (рішення, погляд, думку).
3 . «М о з к о в и й ш т у р м »
•Мозковий штурм* допомагає знаходити рішення з конкретної проблеми
шляхом вільного висловлювання своїх думок усіма учасниками колективного
обговорення.
Порядок проведення
1. Уважно ознайомтеся з проблемою.
2. Усі учасники штурму за бажанням висувають свої ідеї щодо розв'язання
проблеми. Чим більше ідей - тим краще!
3. Обговоріть запропоновані ідеї, оберіть ті, що допомагають дійти істини.
Увага! Забороняється обговорювати й оцінювати ідеї на етапі їх висловлюван
ня. Дозволяється повторювати або розширювати ідеї, запропоновані будь-ким.
Пам'ятайте, що об’єднання кількох ідей часто веде до висунення нових.
4. "Мікрофон»
• Мікрофон* надає можливість кожному за бажанням висловити думку
швидко й лаконічно.
Порядок проведення
1. Визначте, хто за ким буде висловлюватися.
2. По черзі висловіть думку лаконічно й швидко.
Увага! У «Мікрофоні* висловлюються лише за бажанням, а відповіді не комен
туються і не оцінюються. Також забороняється перебивати того, хто висловлюється,
викрикувати з місця. Учитель може обмежити час для висловлювання.
216
Додат ки
Д од ат ок 7
217
Д одат ки
Додаток 8
П О К А Ж Ч И К Т Е РМ ІН ІВ І ПО Н ЯТЬ,
ЯКІ ПОЯСНЮ Ю ТЬСЯ В П ІД Р У Ч Н И К У
Дорогі десятикласники!..............................................................................................................З
В С Т У П ..............................................................................................................................................4
РІВНІ МОВНОЇ СИСТЕМИ. НОРМИ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ.
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ І С П ІЛ К У В А Н Н Я ............................................................. 10
§ 1. Рівні мовної системи. Норми літературної м ови .................................................. 11
§ 2. Культура мовлення........................................................................................................... 18
§ 3. Спілкування. Мовленнєва д ія л ь н іст ь ......................................................................24
§ 4. Мовленнєвий ети к ет........................................................................................................ 32
ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ
ВІДОМОСТЕЙ З ОРФОЕПІЇ, ФОНЕТИКИ. СТИЛІСТИКИ.......................................44
§ 5. Основні норми української літературної вим ови................................................ 45
§ 6. Правопис ненаголошених голосних, м’якого знака, а п о ст р о ф а .................. 51
§ 7. Стилістичні засоби ф онетики.......................................................................................56
ДО ДА ТК И ...................................................................................................................................193
Узагальнювальні т а б л и ц і.................................................................................................193
Орфоепічний сл ов н и ч ок ................................................................................................... 204
Словничок наголосів.............................................................................................................. 206
Словничок п а р о н ім ів ................................................................................................... .. . 208
Тлумачний словничок............................................................................................................212
Пояснення щодо виконання деяких видів за в д а н ь .................................................. 216
Скорочені відповіді до деяких в п р а в ..............................................................................217
Покажчик термінів і понять, які пояснюються вп ід р у ч н и к у ............................. 219
Н авчальне видання
У К РА ЇН С Ь К А МОВА
П ідручник для 10-го класу
загальноосвітніх навчальних зак ладів
Рівень стандарту
За походженням • Успадковані:
-спільноіндоєвропейські, вода
- спільнослов’янські, дума
- спільносхіднослов’янські, урожай
- власне українські віхола
• Іншомовного походження театр
ЧАСТИНИ МОВИ
Прийменник
Службові
не
Сполучник не мають не змінюються не є членами відповідають
речення
Частка