Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

25 липня 1687 р. Обрання гетьманом І. Мазепи. Укладення

українсько-московських Коломацьких статей.

1689 р. Другий Кримський похід московсько-

української армії.

1699 р. Постанова сейму Речі Посполитої про ліквіда-

цію козацтва на Правобережній Україні.

1700–1721 pp. Північна війна Росії зі Швецією.

1702–1704 pp. Національно-визвольне повстання проти

польського панування на Правобережжі

Жовтень 1708 р. Перехід І. Мазепи з п'ятитисячним козацьким

військом на бік шведського короля Карла XII.

14 травня 1709 р. Зруйнування за наказом царя Петра І

Чортомлицької Січі.

27 червня 1709 р. Полтавська битва.

1709 р. Прийняття Решетилівських статей.

1709–1711 pp. Кам'янська Січ

5 квітня 1710 р. Прийняття Конституції П. Орлика –

"Пактів і Конституцій прав і свобод Війська
Запорозького".

Весна 1711 р. Похід П. Орлика разом із татарами на Право-

бережну Україну.

12 липня 1711 р. Укладення російсько-турецького Прутського

договору.

1711 – 1734 pp. Олешківська Січ

1
1712р. Укладення російсько-турецького Адріано-
польського договору

2 квітня 1722 р. Указ російського імператора Петра І про

скасування в Лівобережній Україні гетьман-
ства й утворення для управління нею Мало-
російської колегії.

1723 р. Подання українською старшиною Петру І

Коломацьких чолобитних.

Червень 1727 р. Обрання гетьманом Данила Апостола.

1728 р. Прийняття "Рішительних пунктів".

1734 р. Гайдамацьке повстання проти польського

панування на Правобережжі, очолюване
Верланом.

1734–1750 pp. Управління Гетьманщиною Правлінням

гетьманського уряду.

1734–1775 pp. Нова (Підпільненська) Січ.

1738–1745 рр. Виступи опришків під проводом О. Довбуша

на Прикарпатті.

2
 , - ,

- IX-XIV .

992 – 996 pp.

1037 .

1037 – 1039 pp.

,

1056 –1 057 . «
»–
,

1073, 1076 . « »

1108 .

1113 . -

«
»

1117 . « »

1200 .

1230 – . «
»

1
1256 .

. -
,
:
(1201 – 1261)
(1262 – 1292

1324 .

( - )

2
 VIII – IX .

860 . ,

( )

882 .
.

907, 911 .

941, 944 .

945 .

946 .

968 .

969 – 971 pp.

988 .

1036 .

1054 . -

1054 –1 113 . –
,

1
1068 .

1097 . '

1113 .

1113 . « »

2
1 .
.

1 – 11 . ' .

40–35 .
.

10 – 8 . '
.

8–5 . ' .

4– 3 . . . - ' .

2 . . . . – VIII . . . .

VIII – IV . . . .

IX – VII . . .
.

VII – III . . .
“ ”

III . . . – III . . .
.

– . ' -
.

III – IV .
.

V-VII . ' .
 Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

1661р. Видання друкарнею Києво-Печерської лаври

"Києво-Печерського патерика".

1690–1696 рр. Спорудження коштом гетьмана І. Мазепи Бо-

гоявленської церкви Братського монастиря та
Миколаївського собору в Києві.

1694 р. Києво-Могилянська колегія отримує статус

вищого навчального закладу – академії.

1695–1700 рр. Спорудження на замовленнягетьмана

І. Мазепи Вознесенського собору
в Переяславі.

1700–1702 рр. Спорудження коштом гетьмана І. Мазепи

будинку Чернігівського колегіуму
(діяв до 1776 р.).

1703 р. Спорудження коштом гетьмана І. Мазепи

навчального корпусу Києво-Могилянської
академії.

1704–1716 рр. Діяльність у Києво-Могилянській академії

Феофана Прокоповича – професора філософії
й богослов'я, ректора.

1720 р. Указ Петра І про заборону друкувати книжки

українською мовою.

1722–1794 рр. Роки життя філософа й поета Г. Сковороди.

1727 р. Заснування Харківського колегіуму.

1730–1740–ві рр. Укладення зводу правових актів

Гетьманщини "Права, за якими судиться
малоросійський народ".

1
1731–1744 рр. Спорудження архітектором І. Шеделем
дзвіниці Києво-Печерської лаври.

1738 р. Заснування Переяславського колегіуму.

1738 р. Відкриття співацької школи в Глухові.

1745–1760 рр. Спорудження у Львові собору Святого Юра

– кафедрального собору греко-католицької
церкви (архітектор Б. Меретин).

1747–1753 рр. Спорудження Андріївської церкви в Києві

(архітектор Варфоломій Растреллі).

1751 р. Утворення гетьманом К. Розумовським

придворного театру в Глухові.

1752–1755 рр. Спорудження в Києві царського Марийського

палацу (архітектори В. Растреллі та І. Мічурін).

1753–1755 рр. Спорудження Кловського палацу в Києві.

1769–1774 рр. Укладення Григорієм Сковородою збірника

"Басні Харьковскія".

1769–1779 рр. Перебування Дмитра Бортнянського в Італії.

Створення опер "Алкід", "Креонт",
"Квінт Фабій".

2
СПИСОК ПЕРСОНАЛІЙ ДЛЯ ВІЗУАЛЬНОГО
РОЗПІЗНАВАННЯ НА ЗНО
Василь-Костянтин Острозький
(бл. 1526—1608)
Український православний князь,
культурно-освітній діяч, засновник
слов’яно-греко-латинської школи і
друкарні в Острозі, противник
Берестейської церковної унії
Богдан Хмельницький
(1595—1657)
Український військовий та держав-
ний діяч, полководець, дипломат,
учасник козацько-селянських
повстань 1630-х рр., керівник
Національно-визвольної війни,
засновник Української козацької
держави, гетьман України
у 1648—1657.
@exam.school
@ExamSchoolBot
Петро Конашевич-Сагайдачний
(1570-1622)
Політичний діяч, гетьман реєстро-
вого козацтва, який очолив морсь-
кі походи козаків на турецькі
фортеці Ізмаїл, Трапезунд, Синоп,
Кафу, допоміг польському війську
розгромити турецьку армію у битві
під Хотином.
Петро Дорошенко
(1627—1698)
Гетьман Правобережної України
у 1665—1676 рр., обраний 1668 р.
гетьманом «обох берегів Дніпра»,
визнав протекторат Османської
імперії над Правобережною
Україною
Петро Могила
(1596—1647)
Митрополит Української право-
славної церкви у 1632—1647 рр.,
який домігся офіційного визнання
польським урядом православної
церкви, упорядкування церковно-
го життя, розвитку освіти (засну-
вання Києво-Могилянської колегії)
Іван Мазепа
(1639–1709)
Гетьман Лівобережної України
у 1687—1708 рр., уклав Коломацькі
статті 1687 р. з Московською держа-
вою, брав участь у Другому кримсь-
кому поході 1689 р., уклав таємний
договір 1708 р. зі шведським
королем Карлом XII з метою
відродження незалежності України.
Кирило Розумовський
(1728—1803)
Останній гетьман Лівобережної
України, який прагнув відновлення
автономії України, розпочав прове-
дення судової, військової і фінансо-
вої реформ, розширив права
козацької старшини.
Микола Костомаров
(1817–1885)
Громадсько-політичний діяч,
історик, письменник, публіцист,
етнограф, один із засновників
Кирило-Мефодіївського товари-
ства, автор програмного документа
«Книга буття українського народу»,
учасник громадівського руху.
@exam.school
@ExamSchoolBot
Григорій Сковорода
(1722—1794)
Просвітитель, філософ, поет, автор
збірок «Сад божественних пісень»,
«Байки харківські», викладав
поетику й етику в Переяславському
та Харківському колегіумах,
мандрував Україною, проповідуючи
свої філософські погляди.
Пантелеймон Куліш
(1819–1897)
Український громадсько-політич-
ний діяч, письменник, історик,
етнограф, один із співзасновників
Кирило-Мефодіївського товари-
ства, учасник громадівського руху,
автор першого українського
історичного роману «Чорна рада».
Іван Котляревський
(1769-1838)
Письменник, зачинатель сучасної
української літератури, автор поеми
«Енеїда», п’єс «Наталка-Полтавка» та
«Москаль-чарівник», член полтавсь-
кої масонської ложі «Любов до
істини».
Тарас Шевченко
(1814—1861)
Видатний український поет і
прозаїк, художник, автор поетичної
збірки «Кобзар» та поеми «Гайдама-
ки», серії картин «Мальовнича
Україна», Академік Імператорської
академії мистецтв. Громадський та
політичний діяч, член Кирило-Ме-
фодіївського братства.
Маркіян Шашкевич
(1811 — 1843)
Український громадський та
культурно-освітній діяч, греко-като-
лицький священик, організатор
громадсько-культурного об’єднан-
ня «Руська трійця», ініціатор і
співавтор альманаху «Русалка
Дністрова», перекладач українсь-
кою мовою «Слова о полку
Ігоревім».
Павло Чубинський
(1839–1884)
Етнограф, поет, громадський діяч,
учасник Київської громади, член
редколегії газети «Київський
телеграф», один із ініціаторів
створення Південно-Західного
відділу Російського географічного
товариства, автор вірша «Ще не
вмерла Україна…».
@exam.school
@ExamSchoolBot
Володимир Антонович
(1834–1908)
Український історик, археолог,
етнограф, представник угрупуван-
ня так званих хлопоманів, один із
засновників Київської громади,
голова Історичного товариства
Нестора Літописця, професор
історії Київського університету.
Ісмаїл Гаспринський
(1851-1914)
Кримськотатарський та тюркський
просвітитель, письменник, педагог,
культурний та громадсько-політич-
ний діяч. Один з засновників
пантюркізму. Модернізатор тради-
ційної ісламської культури кримсь-
ких татар.
Михайло Драгоманов
(1841–1895)
Український громадсько-політич-
ний діяч, історик, письменник,
публіцист, один із засновників
громади в Києві, діяч Півден-
но-Західного відділу Російського
географічного товариства.
Іван Франко
(1856–1916)
Український поет, учений, громад-
ський діяч, член Наукового товари-
ства ім. Т.Шевченка, один із заснов-
ників Русько-української радикаль-
ної партії, автор віршів «Каменяр»,
«Вічний революціонер», повісті
«Захар Беркут», драми «Украдене
щастя».
Агатангел Кримський
(1871—1942)
Письменник, сходознавець, дослід-
ник історії та літератури Ірану,
Туреччини тощо, історик українсь-
кої мови та літератури, автор праць
«Українська граматика», «Нариси з
історії української мови», професор
Київського університету, один із
засновників УАН.
Микола Лисенко
(1842—1912)
Український композитор, диригент,
піаніст, автор опер «Наталка
Полтавка», «Тарас Бульба», «Різдвя-
на ніч», творів на тексти Т. Шевчен-
ка «Музика до Кобзаря», «Гайдама-
ки», організатор щорічних
шевченківських концертів.
@exam.school
@ExamSchoolBot
Леся Українка
(1871—1913)
українська поетеса, прозаїк, драма-
тург, автор поетичних збірок «На
крилах пісень», «Думи і мрії»,
«Відгуки», драматичних поем
«Осіння казка», «Кам’яний госпо-
дар», «Лісова пісня» та ін.
Соломія Крушельницька
(1872—1952)
Співачка, солістка Львівського
оперного театру, виступала на
оперних сценах театрів у Петер-
бурзі, Кракові, Варшаві, Парижі,
Мілані, виконала близько 60 партій
в операх «Запорожець за Дунаєм»,
«Пікова дама», «Мадам Батерфляй»
та ін., виступала с концертами,
присвяченими пам’яті Т. Шевченка .
Михайло Вербицький
(1815-1870)
Український композитор, хоровий
диригент, священик УГКЦ, громад-
ський діяч, автор музики держав-
ного гімну України «Ще не вмерла
Україна»
Микола Міхновський
(1873—1924)
Громадсько-політичний діяч,
основоположник українського
націоналізму, автор брошури
«Самостійна Україна»; ідеолог і
провідник Братства тарасівців,
засновник Української народної
партії, один із лідерів Української
демократично-хліборобської партії,
член Братства самостійників;
Андрей Шептицький
(1865 1944)
Церковний, культурний та громад-
ський діяч, митрополит Української
греко-католицької церкви, меценат,
дійсний член Наукового товариства
ім.Т.Шевченка. Метою життя митро-
полита була єдність Української
Церкви та побудова Української
Держави, «наділеної християнсь-
кою душею».
Михайло Грушевський
(1866–1934)
політичний і державний діяч,
історик, голова Наукового товари-
ства ім. Т. Шевченка, завідуючий
кафедрою історії України Львівсько-
го університету, автор 10-томної
«Історії України-Русі», один із
співзасновників Товариства україн-
ських поступовців, голова Українсь-
кої Центральної Ради.
@exam.school
@ExamSchoolBot
Кость Левицький
(1859—1941)
Громадський, політичний і держав-
ний діяч, один із засновників
Української національно-демокра-
тичної партії, депутат австрійського
парламенту та Галицького сейму,
керівник Головної української
(згодом Загальної української)
ради, засновник і голова Націо-
нальної Ради у Львові.
Володимир Винниченко
(1880-1951)
Громадсько-політичний діяч,
письменник, автор мемуарно-пу-
бліцистичного твору «Відродження
нації», один із засновників УСДРП,
голова Генерального секретаріату
Української Центральної Ради,
згодом Директорії УНР.
Дмитро Донцов
(1883–1973)
Український політичний діяч,
публіцист, літературний критик,
ідеолог українського націоналізму,
голова Союзу визволення України,
автор праць, у яких обґрунтував
необхідність політичної незалеж-
ності України.
Павло Скоропадський
(1873–1945)
Український державний і політич-
ний діяч, генерал-майор,
флігель-ад’ютант російського
імператора Миколи ІІ, учасник
Першої світової війни, командую-
чий Першим українським корпу-
сом, почесний військовий отаман
Вільного козацтва, гетьман Україн-
ської Держави (1918 р.)
Євген Петрушевич
(1863–1940)
Український громадсько-політичний
діяч, депутат австрійського парламенту
та Галицького сейму, член Головної
української (згодом Загальної українсь-
кої) ради, президент ЗУНР, після
проголошення злуки УНР і ЗУНР — член
Директорії, прихильник відновлення
незалежності ЗУНР після підписання
Варшавського договору 1920 р.
Володимир Вернадський
(1863-1945)
Філософ, автор вчення про ноосфе-
ру і біосферу. Один із засновників
Української академії наук (1918) та її
перший президент. Засновник
Національної бібліотеки Українсь-
кої держави в Києві (нині — Націо-
нальна бібліотека України імені В. І.
Вернадського).
@exam.school
@ExamSchoolBot
Симон Петлюра
(1879–1926)
Громадсько-політичний і державний
діяч, публіцист, член РУП і УСДРП, автор
статті «Війна і українці», член Українсь-
кої Центральної Ради, секретар військо-
вих справ першого українського уряду
— Генерального Секретаріату, Голов-
ний отаман військ УНР (з листопада 1918
р.). Голова Директорії УНР (9травня 1919
— 10листопада 1920).
Олександр Довженко
(1894–1956)
Письменник, кінорежисер, худож-
ник-ілюстратор, один із заснов-
ників української кінематографії,
працював на Одеській кіностудії,
Київській кінофабриці, створив
фільми «Арсенал», «Звенигора»,
«Земля», «Поема про море», автор
книги «Зачарована Десна».
Нестор Махно
(1888–1934)
Український повстанський отаман,
один з лідерів анархістського руху.
У січні 1919 р. розпочав боротьбу
проти денікінців, військ Директорії і
Антанти. Кілька разів ішов на
зближення з більшовиками. З кінця
листопада 1920 р. до серпня 1921 р.
Махно вів боротьбу проти більшо-
вицької влади.
Євген Коновалець
(1891–1938)
Український військовий і політич-
ний діяч, керівник Галицько-Буко-
винського куреня Українських
січових стрільців, полковник Армії
УНР, ініціатор створення і голова
Української військової організації,
перший голова Проводу Організа-
ції українських націоналістів.
Августин Волошин
(1874-1945)
Громадський, державний і культурний
діяч, педагог, науковець, професор
математики і фізики, автор понад 40
книг, здебільшого підручників і праць з
педагогіки та психології; греко-католи-
цький священик Мукачівської єпархії,
1938р. прем’єр-міністр автономного
уряду Карпатської України, в 1939 р. став
президентом цієї держави.
Йосип Сліпий
(1892-1984)
Український церковний діяч,
ректор Львівської духовної
семінарії, патріарх УГКЦ, звинуваче-
ний у «ворожій діяльності проти
УРСР» і засуджений до 8 років
ув’язнення (1945 р.), звільнений з
ув’язнення й висланий за межі
СРСР завдяки виступам відомих
політичних діячів країн світу на
його захист (1963р.).
@exam.school
@ExamSchoolBot
Степан Бандера
(1909–1959)
Український політичний діяч, один
із лідерів Організації українських
націоналістів, противник польської
політики «пацифікації», голова
ОУН-Б, прихильник відновлення
української державності.
Левко Лук’яненко
(1927-2018)
Український політичний і громадський
діяч, адвокат, правозахисник, один із
засновників Української робітничо-се-
лянської спілки (1958 р.) й Української
Гельсінської групи (1976 р.), засудже-
ний за «антирадянську агітацію і
пропаганду» до страти, згодом
заміненої ув’язненням, автор книги
«Сповідь у камері смертників», автор
Акту про незалежність України від 24
серпня 1991 р., балотувався на посаду
Президента України, був народним
депутатом незалежної України кількох
скликань, Герой України
Роман Шухевич
(1907–1950)
Український політичний і військовий
діяч, член Організації українських
націоналістів (з 1929 р.), один із організа-
торів Карпатської Січі — збройних сил
Карпатської України (1938 р.), головно-
командувач Української повстанської
армії (1943—1950 рр.), голова Секре-
таріату Української головної визвольної
ради (1943–1950 рр.).
Василь Стус
(1938–1985)
Український поет, літературозна-
вець, літературний критик, пред-
ставник «шістдесятників», учасник
акції протесту у київському кінотеа-
трі «Україна» 1965 р., правозахисник,
член Української Гельсінської
групи, неодноразово заарештова-
ний і засуджений за «антирадянсь-
ку агітацію і пропаганду», помер у
таборі для політв’язнів, автор
поетичної збірки «Дорога болю»,
лауреат Державної премії ім. Т.
Шевченка (посмертно).
Василь Симоненко
(1935–1963)
Український поет, прозаїк,
журналіст, представник покоління
«шістдесятників», «лицар українсь-
кого відродження», автор збірок
поезій «Тиша і грім», «Земне тяжін-
ня», лауреат Державної премії ім. Т.
Шевченка (посмертно).
В`ячеслав Чорновіл
(1937—1999)
Український політичний і держав-
ний діяч, журналіст, правозахисник,
член Української гельсінської групи
(1976 р.), неодноразово засуджений
за «наклепницьку діяльність на
радянський суспільний лад» до
ув’язнення, голова Народного Руху
України, народний депутат неза-
лежної України, автор книг «Лихо з
розуму», «Правосуддя чи рецидиви
терору», Герой України.
@exam.school
@ExamSchoolBot
Іван Дзюба
(1931 р.н.)
Літературознавець, громадський і політич-
ний діяч. Участь у русі за незалежність
України він розпочав ще у 1950-і роки. За
гострі публіцистичні публікації й відкриті
виступи на захист української інтелігенції,
самвидавські матеріали, безпрецедентну
працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?»
(1965) у 1972 р. був заарештований, у 2001 р.
отримав звання Герой України.
Сергій Параджанов
(1924 — 1990)
Український і вірменський кіноре-
жисер, народний артист УРСР,
режисер фільму «Тіні забутих
предків», «Колір гранату» тощо;
учасник акцій протесту проти
масових арештів інтелігенції у
1960-ті рр., заарештований і засуд-
жений до тривалого ув’язнення,
лауреат Державної премії ім. Т.
Шевченка (посмертно).
Петро Григоренко
(1907 — 1987)
Радянський генерал-майор,
українець, правозахисник. Виступав
на захист кримських татар та інших
депортованих народів. У 1964 році
за легальну правозахисну діяль-
ність розжалуваний у рядові і
позбавлений усіх державних
відзнак. Перебував у радянських
тюрмах, таборах і «психушках».
Іван Миколайчук
(1941 — 1987)
український кіноактор, кінорежи-
сер, сценарист. «Тіні забутих пред-
ків», «Пропала грамота», «Білий птах
з чорною ознакою», «Вавилон XX»
Олесь Гончар
(1918 – 1995)
Український прозаїк, публіцист,
громадський і політичний діяч,
учасник Великої Вітчизняної війни,
голова правління Спілки письмен-
ників України, автор трилогії
«Прапороносці», романів «Тронка»,
«Собор» (1968р.) тощо.
Віктор Ющенко
(1954 р.н.)
Український політик, голова партії
«Наша Україна» (2005–2013 рр.),
засновник та Голова Ради Інституту
Президента Віктора Ющенка
«Стратегічні ініціативи», третій
Президент України (2005–2010 рр.),
голова Національного банку
України (1993–2000 рр.),
Прем’єр-міністр України (1999–2001
рр.), лідер Помаранчевої революції.
@exam.school
@ExamSchoolBot
Леонід Кравчук
(1934 р.н.)
Український політичний діяч.
Перший Президент України після
здобуття нею незалежності
(1991—1994 рр.), Голова Верховної
Ради України у 1990—1991 роках,
Народний депутат України у
1990—1991 рр. та 1994—2006 роках,
Герой України (2001 р.).
Любомир Гузар
(1933-2017)
Український релігійний діяч,
патріарх-предстоятель Української
Греко-Католицької Церкви
(2001—2011).
Леонід Кучма
(1938р.н.)
Український політик,
Прем’єр-міністр України з 13 жовтня
1992 р. до 21 вересня 1993 р., другий
Президент України (19 липня 1994р.
— 23 січня 2005р.).
Петро Порошенко
(1965 р.н.)
Український державний та політич-
ний діяч, п’ятий Президент України.
Був народним депутатом України III,
IV, V та VII скликань, секретарем
Ради Національної безпеки і
оборони України, міністром
економічного розвитку та торгівлі
України, міністром закордонних
справ України, головою Ради
Національного банку України.
ТАБЛИЦЯ ТЕРМІНІВ ЗНО

@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
@exam.school
@ExamSchoolBot
 АРХІТЕКТУРА ФОРТИФІКАЦІЙНИХ
СПОРУД УКРАЇНИ

Верхній замок у Луцьку. Друга половина XIV – XV ст.

Замок Любарта з висоти пташино-

го польоту. Фото 70-х років ХХ ст.

В’їзна вежа Луцького замку:

@exam.school
@ExamSchoolBot
Хотинська фортеця. ХІІІ–XVI ст.

Хотинська фортеця. Сучасний

вигляд:

Кам’янець-Подільська
фортеця. XIV–XVI ст.

Мури зі сторони
Карвасар

@exam.school
@ExamSchoolBot
Замок Паланок (Мукачівський замок). XIV–XVII ст.

Мукачівський замок. Вигляд з висоти пташиного польоту:

Внутрішній двір замку:

Годинникова башта. (Верхній замок):

@exam.school
@ExamSchoolBot
Генуезька фортеця в Судаку. 1371–1469 роки.

Панорама Генуезької фортеці.

Головні ворота Генуезької фортеці Башта Коррадо Чикало

@exam.school
@ExamSchoolBot
Ханський палац у Бахчисараї. 1532–1764 роки.

Вхід до Ханського палацу:

Велика ханська мечеть палацу в Бахчисараї

@exam.school
@ExamSchoolBot
Острозький замок. Кругла (Нова) вежа. Кінець XVI ст.

Кругла вежа XVI ст..

Кругла (Нова) вежа Острозького замку. Вигляд з півдня.

@exam.school
@ExamSchoolBot
Замок у Підгірцях (Львівська обл.). 1635–1640 роки.

Палац у Підгірцях. Сучасний вигляд:

@exam.school
@ExamSchoolBot
УСІ ЦЕРКВИ, ЩО ТРЕБА ЗНАТИ НА ЗНО

ЗБРУЧАНСЬКИЙ ІДОЛ
ІХ ст. н.е.

Не зовсім церква, але цей ідол

пов'язаний з дохристиянськими
(до 988 р.) традиціями східних
слов'янських племен.

@exam.school
@ExamSchoolBot
Софійський собор у Києві
Побудований у ХІ столітті Ярославом Мудрим

Сучасний стиль цього собору - це не

першопочатковий візантійський стиль,
а переробка 18 ст в стилі козацького бароко.

@exam.school
@ExamSchoolBot
Спасо-Преображенський собор у Чернігові
ХІ ст. Період Русі

Бачимо куполи на баштах, що схожі на конус

капелюха чарівника (Ч - Чернігів).

@exam.school
@ExamSchoolBot
Успенський собор Києво-Печерської Лаври
ХІ ст.

Це сучасна реконструкція в стилі бароко.

@exam.school
@ExamSchoolBot
Михайлівський Золотоверхий собор
Київ. XII ст.

Сучасна реконструкція.
Оригінал більшовики-атеїсти підірвали у 1930х.

@exam.school
@ExamSchoolBot
П'ятницька Церква у Чернігові
XII ст.

Спочатку була ось такою, як на фото (візантійський стиль). Потім у 17 ст. його
перебудували в стиль козацького бароко, і в 1943 році знищили або німці,
або совєти. У 1960-х відбудований за оригінальним виглядом і стилем 12 століття.

@exam.school
@ExamSchoolBot
Успенський собор у Володимирі
12 ст.

Волинське князівство
(період розробленості Русі).

@exam.school
@ExamSchoolBot
Церква Святого Пантелеймона у Галичі
12 ст.

Роман Мстиславович. Галицько-Волинське Князівство.

@exam.school
@ExamSchoolBot
Костел святого Варфоломія в Дрогобичі
XIV ст.

Стиль готика.
Католицький храм періоду Кревської Унії.

@exam.school
@ExamSchoolBot
Покровська церква-фортеця у с. Сутківці
Оборонна церква 2 в 1, щоб молитися
і стриляти крізь бійниці (оці отвори)
Покровською вона називається,
бо Богородиця захищає її від лиха
та куль як під своїм “покровом”.

@exam.school
@ExamSchoolBot
Вірменський собор у Львові
14 ст.

@exam.school
@ExamSchoolBot
Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі
16 ст.

@exam.school
@ExamSchoolBot
Церква успіння Святої Богородиці та вежа
Корнякти у Львові
кін. 17 ст.

Цікавим є те, що її збудували на замовлення

львівського православного брацтва. А отже, це означає,
що це православна церква,

@exam.school
@ExamSchoolBot
Ансамбль Кафедрального костелу у Львові та каплиця Боїмів
Архітектор: А. Бремер;
Скульптори: Г. Шольц, Я. Пфістер.

@exam.school
@ExamSchoolBot
Ілінська церва в Суботові
17ст.

Суботів - хутір Б. Хмельницького;

Намалював також цю церкву Т. Шевченко.

@exam.school
@ExamSchoolBot
Троїцький Собор Троїцько-Іллінського
монастиря в Чернігові
17 ст.

Характерний стиль
козацього бароко.

@exam.school
@ExamSchoolBot
Оборонна Синагога в Жовкві
Синагога - це дім молитв для юдеїв-євреїв.
Це не зовсім храм, але культова споруда цієї релігії.
Конструкція проста і сурова, майже як коробка -
все заради оборони!

@exam.school
@ExamSchoolBot
Георгіївська церква Видубецького монастиря
в Києві
Козацьке бароко.

@exam.school
@ExamSchoolBot
Преображенська церква у Великих Сорочинцях
18 ст.

Козацьке бароко. До речі місце

народження М. Гоголя.

@exam.school
@ExamSchoolBot
Собор святого Юра у Львові
Архітектор - Б. Меретін.

@exam.school
@ExamSchoolBot
Андріївська церква у Києві
Архітектор - Ф. Б. Растреллі.

@exam.school
@ExamSchoolBot
Покровська церква у Києві
Архітектор - І. Григорович- Барський.

@exam.school
@ExamSchoolBot
Троїцький собор у Новомосковську
Архітектор - Я. Погребняк.

@exam.school
@ExamSchoolBot
Успенська соборна церква Почаївської Лаври у Львові
Архітектор - І. Гофман.

@exam.school
@ExamSchoolBot
Володимирська церква у Києві
сер. 19 ст.

Архітектори : Бернгардт, Маєвський.

@exam.school
@ExamSchoolBot
Покровський собор у Харкові
1689 р.

@exam.school
@ExamSchoolBot