Здобутки і прорахунки Української

Центральної Ради в період 1917- квітня

1918 рр.

Українська Центральна Рада – громадсько-політична організація, заснована

для керівництва українським національним рухом. На Всеукраїнському
національному конгресі (19–21 (6–8) квітня 1917 р.) була перетворена на
національну представницьку організацію. Після Другого Універсалу (16 (3)
липня 1917 р.) до її складу ввійшли представники національних меншин.
Від початку УЦР очолював М. Грушевський. Під час Української революції
УЦР взяла на себе функції національного парламенту. Після Четвертого
Універсалу (22 (9) січня 1918 р.) стала найвищою законодавчою владою в
суверенній Українській Народній Республіці. Припинила існування
внаслідок державного перевороту 29 квітня 1918 р.
Період діяльності: 17 березня 1917 — 29 квітня 1918 рр.
ПЕРІОДИЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ:
1. Становлення УЦР, формування її складу, боротьба за демократизацію й
українізацію, співробітництво з Тимчасовим урядом, кристалізація ідеї автономії
України в складі Росії (березень — початок червня 1917 p.).
2. Поглиблення процесу державного будівництва в Україні на засадах автономно-
федеративного принципу, легітимізація автономії в умовах досягнення тимчасового
компромісу з Тимчасовим урядом (кінець червня — початок жовтня 1917 p.).
3. Боротьба за владу з центральним більшовицьким урядом (жовтень 1917 р. — січень
1918 p.).
4. Існування формально самостійної Української Народної Республіки під
протекторатом Німеччини й Австро-Угорщини (березень — 28 квітня 1918 p.).

ЗДОБУТКИ УЦР:

 проголошення Української Народної Республіки (УНР) як рівноправної частини

Російської федерації;
 проголошення землі як власності народу яка має до нього перейти без викупу;
 введення 8-годинного робочого дня;
 скасування смертної кари;
 проголошення демократичних прав і свобод;
 проголошення УНР самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою;
 визнання прав українського народу на власну державу, культуру, мову;
 визначення права національних меншин на автономію;
 рівноправні відносини з усіма сусідніми державами;
 результатом початку мирних переговорів стало визнання з боку європейських країн
УНР як незалежної держави;
 УНР була першою державою яка вийшла із Першої світової війни ;
 затвердження державного герба - тризуба;
 запровадження нового стилю літочислення;
 запровадження гривні;
 прийняття закону про громадянство.
 29 квітня 1918 р. прийнято Конституцію УНР. Президентом обрано М.
Грушевського.
ПРОРАХУНКИ УЦР:

- небажання ЦР створити регулярну українську армію, вважаючи що її створення,

викличе невдоволення Росії і як наслідок призведе до війни;
- Рада недооцінила можливості більшовиків;
- Рада не розв'язувала аграрне питання;
- прихильність УЦР до соціалістичних ідей ( бажання побудувати соціалістичне
суспільство, проголосити загальнодержавну власність );
- відсутність політичного досвіду, нездатність керівників УЦР налагодити систему
державного управління ( створити державний апарат, систему органів влади );
- втрата УЦР соціальної опори, втома і зневіра населення, прагнення "сильної руки";
- неспроможність УЦР виконувати зобов'язання з постачання до Німеччини
продовольства, що призвело до втручання німецького командування у внутрішні
справи УНР.

ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ УЦР.

 підняла на новий щабель ідею української державності;

 діяльність ЦР викликала захоплення і була підтримана численними
представниками різноманітних верств населення України;
 ЦР практично здійснила одвічні прагнення українського народу до свободи і
незалежності;
 Боротьба під прапором української революції на своїх героїчних прикладах
підготувала покоління, яке вибороло незалежність України.

ВИСНОВКИ.
Центральна рада мала як здобутки, так і прорахунки. Проте вона мала свої заслуги
перед українським народом. Протягом свого нетривалого існування вона пробудила
його від рабської покори, підняла на національно-визвольну боротьбу за відродження
державності, створила суверенну УНР. До втрати УЦР соціальної опори, призвело те,
що була відсутність політичного досвіду керівників УЦР, та нездатність керівників
налагодити систему державного управління. Завершити цей висновок можна фразою,
що була сказана М. Грушевським: «У своїй діяльності Центральна Рада завжди мала
єдиний критерій, єдиний компас — це інтереси трудящих мас. І які б не були помилки
і невдачі наші, співробітники Центральної Ради можуть із вдоволенням оглянутися на
пройдену путь і сказати словами поета: «Ми не лукавили з тобою, ми чесно йшли; у
нас нема зерна неправди за собою…»