Дидактична

гра
в житті дитини

"Для дітей
дошкільного віку гра має виняткове значення: гра для них - навчання, гра
 для них - праця, гра для них - засіб виховання, гра для дошкільнят - спосіб
пізнання навколишнього"

Н. К. Крупська

Для будь-якої дитини гра - спосіб пізнання світу і свого місця в цьому світі.
Саме в грі дитина росте і розвивається як особистість, набуває навиків
спілкування і поведінки в суспільстві. Більшість сучасних батьків знають, що у
дітей раннього та дошкільного віку провідною діяльністю є ігрова. Тому вони
очікують, що діти будуть займати грою себе самі. І щиро дивуються, коли
цього не відбувається. На нетерплячий вигук: «Не заважай! Іди пограй! » -
маленька дитина продовжує крутитися біля, відволікати батьків від справи і
вередувати.

Дуже часто це відбувається тому, що діти просто не вміють грати. Дійсно,

саме через гру малюки пізнають світ, освоюють найпростіші побутові навички,
програють життєві ситуації, пробують себе в нових ролях. Гра не тільки навчає,
а й дозволяє маленькій дитині в доступній формі розібратися з багатьма
психологічними і життєвими проблемами, які постійно постають у нього на
шляху. Тому батьки в ненав'язливій формі можуть використовувати гру як
навчальний або корекційний засіб.

Однак багато дітей в силу віку або індивідуальних особливостей не здатні

самостійно перенести дію або подію в гру. Їм потрібна допомога. І головним
помічником, звичайно, будуть мама і тато. І з самих ранніх років життя треба
ставити дитину в такі умови, щоб він якомога більше грав. І завдання дорослих
не тільки не заважати ігор дитини, але і створювати розвиваюче ігрову середу,
вчити дитину грати в самі різні ігри.

Дидактична гра - знахідка дошкільної педагогіки. Основна особливість

дидактичної гри визначена їх назвою: це ігри навчальні. Вони створюються
дорослими з метою виховання і навчання дітей. Але для гравців виховні та
освітні завдання не виступають відкрито, вони вирішуються через ігрову
завдання, ігрові дії, правила.

Як зазначав А. Н.Леонтьев: "Дидактичні ігри відносяться до" рубіжних "ігор,

представляючи собою перехідну форму до тієї неігровий діяльності, яку вони
готують. Ці ігри сприяють розвитку пізнавальної діяльності, інтелектуальних
операцій, що представляють собою основу навчання ". Для дидактичної гри
характерна наявність навчальної та навчальної завдання. Нею керується
дорослий, створюючи ту чи іншу гру, але переводить її в цікаву для дітей
форму. Дитину ж привертає в грі не навчальна задача, яка в ній закладена, а
можливість проявити активність, виконати ігрові дії, домогтися результату,
виграти. Якщо ж учасник гри не опанує знаннями, розумовими операціями, які
визначені навчальною завданням, він не зможе успішно виконати ігрові дії,
домогтися результату. Тому, активну участь, тим більше виграш в дидактичній
грі залежать від того, наскільки дитина опанує знаннями і вміннями, які
диктуються навчальної завданням. Це спонукає дитину бути уважним,
запам'ятовувати, порівнювати, класифікувати, уточнювати свої знання.

На початку першого року навчання потрібно проводити ігри на розрізнення (а

потім і називання) кольору, форми і величини предметів; на формування
числових уявлень (багато, мало, більше, менше); на розрізнення немовних
звуків (звуконаслідування голосам тварин, птахів і т. д.). Ігри ( "Дізнайся, хто
говорить", "Вгадай, що я роблю", "Назви, що в мішечку", "Назви предмети
синього (червоного) кольору", "Хто, як кричить" і іншої тематики) спрямовані
на уточнення знань дітей про колір і форму, тренування в звуко наслідуваннях і
т. д. З дидактичними іграшками діти грають індивідуально і колективно.
Засвоївши на заняттях певну послідовність дій, дитина самостійно складає
пірамідку у вільний від занять час, збирає матрьошку, підбирає предмети за
кольором.

Для дітей, які відстають у розвитку мови, велике значення мають ігри, що
вимагають координації і точності рухів пальців руки. Це нанизування бус, ігри
з мозаїкою, ігри з пальчиками. Корисно дітям грати в лото, розрізні картинки.
Значить, дидактична гра допоможе дитині навчитися чого-небудь в легкій
невимушеній обстановці. Оскільки провідним видом діяльності в дитячому віці
є гра, то, використовуючи її різноманітні види, можна ефективно впливати на
формування всіх сторін соціальної активності дітей. Здавалося б, що цікавого
може бути в звичному до дрібниць будинку, однак при певному ентузіазмі
можна перетворити домашні ігри в самі захоплюючі і бажані для вашого
малюка. Отже, будь-що можна пограти вдома і на вулиці?

Ігри для дітей 2 -5 років

«Чудовий мішечок»

Дидактична задача. Дізнатися предмет за допомогою одного з аналізаторів.

Устаткування. Для перших ігор підбирають овочі та фрукти, що різко
відрізняються за формою, деталям, потім більш схожі. Невеликий мішечок
(непрозорий). Хід гри. Кладемо овочі та фрукти в мішечок. Потім пропонуємо
дитині: «Знайди на дотик, не дивлячись в мішечок, що хочеш. А тепер скажи,
що ти взяв ». Або можна попросити:« Знайди те, що я скажу (назву) ».

«Дізнайся на смак"
Дидактична задача. Дізнатися предмет за допомогою одного з аналізаторів,
вправляти у визначенні смаку овочів і фруктів (солодкий, кислий, солоний,
гіркий)

Устаткування. Підібрати овочі і фрукти, різні за смаком. Хід гри.

Приготувавши фрукти і овочі (розрізавши на шматочки, пригощаємо дитини,
попередньо попросивши його закрити глаза.Затем говоримо: «Добре жуй, тепер
скажи, що з'їв. Знайди той самий на столі».

«Де сховалася лялька!»

Дидактична задача. Знайти предмет по перерахованих ознаках.

Устаткування. На столі розставляють 4-5рослин

Хід гри. Дитині показуємо маленьку ляльку . яка «захотіла пограти з нею в
хованки». Просимо закрити очі і в цей час ховаємо іграшку за одне з рослин.
Потім дитина відкривають очі. «Як же знайти ляльку? - Зараз я розповім вам,
куди вона сховалася ». Розмовляємо що схоже рослина, за яким «сховалася»
лялька(на дерево, травичку, описує його стебло, листя (форму, величину,
поверхня, квіти, їх кількість, забарвлення. Дитина слухає, а потім вказує на
рослину і називає її.

«Знайди листок, який покажу»

Дидактична задача. Знайти предмети за подібністю.

Хід гри. Під час прогулянки показуємо дитині будь-який лист і пропонуємо
знайти такий же. Відібрані листя порівнюємо за формою, відзначаємо, чим
вони схожі і чим відрізняються.

«Хто швидше знайде березу, ялину, дуб»

Дидактична задача. Знайти дерево за назвою.

Хід гри. Називаємо добре знайоме дерево, що має яскраві відмінні ознаки, і
просить знайти його, наприклад: «Хто швидше знайде березу? Раз, два, три - до
берези біжи! ». Дитина повинна знайти дерево і підбігти до будь-якої березі, що
росте на ділянці, де проводиться гра.

«Хто як пересувається»

Дидактична задача. Розширити знання про тварин, птахів, комах мешкають в

нашому краї. Знати їх особливості, місце існування, харчування, ворогів і т. д.
Аналізувати об'єкти природи, виділяти їх істотні ознаки, вчитися фіксувати ці
ознаки і об'єднувати об'єкти в групи.
Хід гри. Називаємо або показуємо картинку різних тварин, птахів, комах, а
дитина зображує, як вони пересуваються (повзає, стрибає).

«Чиє дитинча?»

Дидактична задача. Вчити називати тварин і їх дитинчат.

Устаткування. Картинки тварин і їх дитинчат.

Хід гри. Показуємо дитині тварин. Діти знаходять і називають дитинчат.

«Знайди за назвою» (птиці)

Дидактична задача: закріплювати знання про птахів, розвивати слухове

сприйняття.

Устаткування. Картинки із зображенням різних птахів

Хід гри: Називаємо птицю, дитина повинна показати картинку цього птаха

Є ще один тип ігор - розвиваючі або "розумні" гри (книжки - розмальовки,

шнурівки, лото, конструктори "Лего", гри - пазли, які розвивають дрібну
моторику рук, кмітливість, тактильне і зорове сприйняття предмета,
координацію рухів, фантазію і уяву . Розфарбовування і малювання предмета
розвивають руку дитини. Розвиваючих ігор дуже багато. Але, мабуть,
найважливішою умовою в іграх, особливо для самих маленьких, є активне і
зацікавлена участь мам і тат. Психологи настійно рекомендують дорослим
якомога частіше брати участь з дітьми в ігровому процесі. У спільних іграх
дитина вчиться поводитися, переймає зразок поведінки, намагається
"підтягнутися" до рівня дорослого. Чим більше часу ми проводимо з нашими
дітьми, тим краще ми розуміємо їх, а вони
- нас.