Методи Рекоменд СР Порівняльна Граматика

Міністерство освіти і науки України
Київський національний торговельно-економічний університет

Вінницький торговельно-економічний інститут
Кафедра іноземної філології та перекладу
Порівняльна граматика першої іноземної та української мов
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Освітній ступінь «бакалавр»
Галузь знань 03 «Гуманітарні науки»
Спеціальність 6.035 «Філологія»
Спеціалізація «Германські мови та літератури

(переклад включно)»
Вінниця - 2017
Автор: Іваницька Н.Б., д.філол.н., професор.
Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри іноземної філології та перекладу

Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ 19.12.2016 р.,
протокол № 14, методичною комісією обліково-фінансового факультету
25.01.2017 р., протокол № 1.
Рецензент: Гладьо С.В., к.філол.н., доцент.
2
1. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
(КОМПЕТЕНЦІЇ), ІІ МІСЦЕ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
У навчальному плані підготовки бакалаврів за напрямом «Філологія»
спеціалізації «Переклад» дисципліна «Порівняльна граматика першої іноземної
та української мов» представлена в циклі нормативних фундаментальних та
професійно-зорієнтованих дисциплін, які забезпечують теоретичну та
практичну підготовку майбутніх перекладачів відповідно до вимог Галузевого
стандарту.
В основі вивчення дисципліни «Порівняльна граматика першої іноземної
та української мов» лежить теоретично обґрунтоване всебічне порівняння та
співвіднесення граматичних одиниць морфологічного та синтаксичного рівнів
англійської та української мов, що уможливлює встановлення ізоморфних та
аломорфних характеристик зіставлюваних одиниць.
Курс охоплює проблеми, пов’язані з поділом слів на повнозначні та
неповнозначні частини мови, описом властивих цим словам граматичних
категорій та способів їх реалізації в системах різноструктурних мов.
Запропоновані до вивчення теми зорієнтовані також на контрастивний аналіз
синтаксичних процесів, синтаксичних зв’язків та синтаксичних відношень на
рівні різних типів і парадигматичних класів словосполучень та речень
англійської та української мов. Значне місце в структурі курсу відведено
встановленню функціональних параметрів ізоморфізму та аломорфізму в
порівнюваних мовних системах.
Метою курсу «Порівняльна граматика першої іноземної та української
мов» є оволодіння науково-теоретичними та методологічними основами
зіставлення граматичних систем англійської та української мов з наступною
екстраполяцією встановленого ізоморфізму та аломорфізму на перекладацьку
діяльність. Цей курс є теоретичним фундаментом граматичної вправності
здобувачів вищої освіти в перекладознавчій практиці, оскільки він закладає
підвалини володіння основами теоретичної граматики як англійської, так і
української мов, розвиває вміння осмислено підходити до порівняння мовних
явищ і дає лінгвістичні поняття, необхідні для набуття контрастивних умінь та
навичок.
Для досягнення зазначеної мети визначено основні завдання курсу:
 ознайомити здобувачів вищої освіти з ключовими поняттями та
універсаліями синхронно-порівняльного мовознавства загалом та порівняльної
граматики зокрема;
 подати узагальнений критичний аналіз проблем сучасної граматичної
науки, висвітлених в останніх наукових розвідках з теоретичної граматики
англійської та української мов, зіставного та типологічного мовознавства;
 формувати в здобувачів вищої освіти методологічні навички
контрастивного аналізу мовних одиниць з метою розвитку порівняльного
лінгвістичного мислення та вироблення на цій основі здатності системного
бачення різноструктурних мов;
3
 теоретично обґрунтувати ідентифікацію та класифікацію основних
ізоморфних та аломорфних характеризувальних ознак граматичних одиниць
англійської та української мов;
 навчати здобувачів вищої освіти на основі спільних та відмінних рис
порівнюваних мов встановлювати ізоморфні закономірності та аломорфні
відмінності у сфері функціонування морфологічних та синтаксичних одиниць;
 розглянути мовні реалізації морфологічних та синтаксичних категорій з
метою встановлення системно-структурних відповідностей між граматичними
одиницями порівнюваних мов;
 дослідити системні відповідності між англійською та українською
мовами з метою трансформації виявлених закономірностей у практичну
площину;
 навчати здобувачів вищої освіти застосовувати набуті теоретичні
знання в опануванні практичної граматики англійської мови та в
перекладацькій діяльності;
 стимулювати науково-дослідну роботу здобувачів вищої освіти в галузі
порівняльного мовознавства та перекладознавства .
Компетентності, якими повинен володіти здобувач вищої освіти після
вивчення дисципліни:
 здатність до визначення вимірних критеріїв граматичного зіставлення;
 формування теоретико-методологічних основ проведення зіставного
аналізу із застосуванням загальнонаукових і спеціальних методів і прийомів;
 формування методологічних основ зіставного аналізу одиниць
різноструктурних мов;
 здатність до теоретичної інтерпретації ізоморфізму та аломорфізму
характеризувальних ознак морфемних, морфологічних та синтаксичних
одиниць англійської та української мов;
 здатність до лінгвістичної інтерпретації морфологічних та
синтаксичних категорій для подальшого виявлення системно-структурних
відповідностей між граматичними одиницями порівнюваних мов;
 вміння аналізувати системні відповідності між англійською та
українською мовами та трансформувати їх в практичну площину;
 формування наукового лінгвістичного мислення з опертям на
традиційні та оновлені парадигми сучасної мовознавчої науки.
Програмні результати навчання:
 диференціювати поняття «синхронно-порівняльне мовознавство»,
«зіставна типологія», «зіставне мовознавство», «порівняльна граматика»;
 правильно інтерпретувати лінгвістичну сутність мовного контрасту;
 розмежовувати лінгвістичне та власне перекладацьке підґрунтя
зіставного підходу до аналізу мовних одиниць;
 правильно використовувати поняття «мовний тип» і «тип у мові»;
 володіти методикою проведення зіставних досліджень;
4
 інтерпретувати взаємозв’язок класифікації слів за частинами мови і
мовними картинами світу;
 визначати зв’язок граматичних категорій і типу мов;
 систематизувати мовні одиниці різноструктурних мов, порівнювати їх
на основі запропонованих методів і робити відповідні висновки;
 філологічно правильно висловлюватися з приводу порівняння мовних
явищ;
 застосовувати на практиці і вільно оперувати визначеннями,
підтверджуючи їх прикладами англійської та української мов;
 володіти термінологічним запасом, необхідним для кваліфікованого
контрастивного аналізу мовних одиниць морфологічної та синтаксичної систем
англійської та української мов.
Вивчення дисципліни відбувається після опанування теоретичного курсу
«Вступ до мовознавства» та паралельно із такими практичними курсами, як
«Граматика англійської мови», «Основи теорії мовної комунікації», «Історія
першої іноземної мови». Це обумовлює змістову орієнтацію курсу саме на
теоретичні аспекти граматичних проблем порівнюваних мов та їхню практичну
репрезентацію в системі граматичних категорій, притаманних
різноструктурним мовам.
5
2. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ
РОБОТИ, ПОРАДИ З ФОМРМЛЕННЯ ЗАВДАНЬ
Підготовка здобувачів освітнього ступеня «магістр»,

конкурентоспроможних на ринку праці, здатних до компетентної і ефективної
діяльності за своєю спеціальністю на рівні європейських і світових стандартів,
можлива за умови правильної організації самостійної роботи над дисципліною.
Метою самостійної роботи здобувачів вищої освіти є системне і
послідовне засвоєння в повному обсязі навчальної програми та формування у
майбутніх фахівців автодидактичних компетенцій як необхідної складової
професійної вправності. Основним завданням самостійної роботи є послідовне
вироблення навичок ефективної самостійної професійної (практичної й
науково-теоретичної) діяльності на рівні європейських і світових стандартів.
У сучасному мовознавстві контрастивну лінгвістику кваліфікують як
потужний і перспективний напрям лінгвістичної компаративістики із чітко
окресленою сферою інтересів, визначеним предметом та сформованою
методологією дослідження. Контрастивна лінгвістика виступає однією з
ефективних форм зв’язку між фундаментальною теоретичною лінгвістикою та
прикладними аспектами мовознавства, своєрідною зоною, де перетинаються
шляхи теорії і практики. Більше того, на сьогодні зіставні дослідження значною
мірою не лише констатують, але й виявляють причини тих чи інших мовних
явищ, набуваючи ознак пояснювальної дисципліни.
Вивчення основ контрастивної лінгвістики ґрунтується на всебічному
порівнянні та співвіднесенні мовних одиниць, засобів їх поєднання і
функціонування у словосполученні або реченні в різних мовах світу. Саме ці
принципи покладено в основу програмного матеріалу дисципліни
«Контрастивна лінгвістика», яка належить до нормативних навчальних
дисциплін професійної та практичної підготовки здобувачів освітнього ступеня
«магістр» спеціальності 02030304 «Переклад».
Метою вивчення дисципліни «Контрастивна лінгвістика» є формування в
здобувачів освітнього ступеня «магістр» фахових компетенцій щодо виявлення
та характеризації універсальних, типологічних та індивідуальних
конститутивних властивостей будь-якої людської мови з подальшою
трансформацією отриманих результатів на перекладацьку діяльність.
З урахуванням змісту, мети і завдань, що розв’язуються в процесі
виконання різних форм самостійної роботи здобувачів вищої освіти, виділяють
такі основні види самостійної роботи: 1) самостійна робота, що забезпечує
підготовку до поточних аудиторних занять; 2) пошуково-аналітична робота;
3) наукова робота.
Під час організації самостійної роботи необхідно виробити навички
роботи з літературою. Латинське прислів’я засвідчує: «Книжки - друзі,
книжки – вчителі». У самоосвітній діяльності джерелом інформації і
порадником здобувачеві вищої освіти є книга. Для оволодіння навчальним
6
матеріалом слід використовувати наступні методи самостійної роботи з
першоджерелами.
Складання плану прочитаного. План - короткий, логічно побудований
перелік запитань, який розкриває зміст прочитаного. Щоб скласти план,
необхідно виділити основні думки, встановити зв'язки, співвідношення між
ними, чітко і коротко сформулювати висновки.
Складання тез. Тези (гр. thesis- положення, твердження): 1) положення,
висловлені в книзі, доповіді, статті, виписані своїми словами і розміщені в
логічній послідовності. 2) коротко сформульовані положення (ідеї) доповіді,
статті, лекції тощо. Тези виражають сутність, але не наводять фактів і
прикладів. Окремі тези можуть бути виписані у вигляді цитат. Вміло складені
тези випливають одна з одної. Щоб не ускладнювати у майбутньому пошук за
своїми записами потрібних місць у першоджерелі, корисно у контексті, при
складанні плану тез давати посилання на сторінки оригіналу. Бажаним
завершенням тез є власні висновки.
Конспектування - це стислий письмовий виклад прочитаного матеріалу,
лекції, статті. Конспект містить приклади, доведення, аргументи, власні думки
тощо. Наразі здобувачі вищої освіти звикають використовувати як конспект
ксерокопії сторінок першоджерел. Такий підхід не сприяє глибокому засвоєнню
навчального матеріалу, розвитку критичного мислення, формуванню власної
точки зору. Тому слід при використанні ксерокопій відводити широкі поля, на
яких висловлювати своє відношення до опрацьованих матеріалів за допомогою
коротких коментарів, знаків "?","!", підкреслювань різним кольором тощо.
Конспектування є процесом розумового переосмислення і письмової фіксації
прочитаного тексту. Внаслідок конспектування з'являється запис, який
допомагає його автору негайно чи через деякий час необхідною швидкістю
відтворити отриману раніше інформацію, "Хто записує, той читає двічі" -
вважали давні римляни. Сама етимологія слова "конспект" (лат. conspectus-
огляд) дає ключ до розуміння суті його як продукту діяльності. До
конспектування слід приступати лише після загального ознайомлення зі
змістом першоджерела, засвоєння зв'язку між основними думками,
положеннями, головною ідеєю твору.
Анотація (лат. annotatio - зауваження, примітка) - коротка (10-20 рядків)
узагальнююча характеристика книги або статті, що може містити їх короткий
зміст та оцінку і слугує для орієнтування в пошуках потрібного матеріалу. Для
складання анотації слід уважно прочитати книгу, визначити кому вона
адресована, ким і з якою метою може бути використана. Анотації складаються
за наступною формою: прізвище та ініціали автора; назва наукової праці, вид
роботи (стаття, рукопис, монографія, підручник, дисертація тощо), місто, рік,
видавництво, обсяг у сторінках, основні ідеї, результати та висновки друкованої
праці.
Цитата (лат. cito- наводжу) дослівно відтворений фрагмент
першоджерела з указівкою на автора, повну назву його роботи, місце, рік
7
видання і сторінку. Цитування використовують для підтвердження власної
думки.
Виписування незрозумілих слів з наступним поясненням їх значення.
Працюючи над науковою літературою та з Інтернет-ресурсами, нерідко вперше
зустрічаєшся з термінами, значення яких невідоме. Корисно спочатку
виписувати ці слова, а потім за довідковою літературою уточнювати їх зміст і
робити відповідний запис. Така робота позитивно впливає на поліпшення
культури мови, збагачення лексичного запасу та оволодіння науковою
термінологією.
Рецензія (лат. recensio- огляд, обстеження) - коротка критична оцінка
наукової доповіді, статті, реферату, наукової роботи, лекції. У рецензії
здійснюється аналіз позитивних сторін і недоліків прочитаного, пропонуються
аргументовані рекомендації щодо можливого удосконалення змісту чи форми
подання. Рецензію слід підкріплювати науково обґрунтованими доказами,
фактами, поясненнями.
Реферування (від лат. refero- повідомляю) - це письмовий огляд наукових
та інших джерел з обраної теми або стислий виклад у письмовому вигляді
змісту наукової праці. У рефераті необхідно не лише висвітлити необхідну
наукову інформацію, а й продемонструвати своє відношення до неї. Реферат
має засвідчити ерудицію дослідника, його вміння самостійно аналізувати,
класифікувати та узагальнювати. Реферат може містити аналіз і критику
відповідних теорій, тобто реферат - це самостійна творча робота здобувача
вищої освіти, що засвідчує його знання з певної теми, розуміння основних
підходів до вирішення конкретної проблеми, а також відображає власні погляди
майбутнього фахівця та демонструє його вміння аналізувати і осмислювати
явища і процеси на основі теоретичних знань.
Орієнтовна структура розширеного реферату мас такий вигляд:
Титульна сторінка.
План.
Вступ.
Основна частина, яка складається з розділів, пунктів та підпунктів.
Висновки.
Список використаних джерел.
Додатки (за необхідністю).
У вступі обґрунтовуються актуальність теми, ЇЇ особливості, значущість з
огляду на потреби суспільства та розвиток конкретної галузі науки або
практичної діяльності.
В основній частині здійснюється огляд основних теоретичних та
експериментальних досліджень з теми, зазначається хто з учених вивчав дану
проблему, які ідеї висловлював. Визначаються сутність проблеми, основні
чинники, що зумовлюють розвиток явища або процесу, що вивчається,
наводиться перелік основних змістовних аспектів проблеми, які розглядалися
вченими. Визначаються недостатньо досліджені питання, з'ясовуються причини
їх слабкого висвітлення. Потім здійснюється поглиблений аналіз сучасного
8
стану процесу або явища, тлумачення основних поглядів і позицій щодо
проблеми, висвітлюються власні судження та думки відносно перспектив
розвитку проблеми.
У висновках надаються узагальнені ідеї, думки, оцінки, пропозиції автора.
До списку використаних джерел включають публікації, звертаючи
особливу увагу на публікації останніх 5-10 років, Інтернет-ресурси і роботи
останнього року. Позитивним слід вважати звернення студента до публікацій
науковців вищого навчального закладу і провідної кафедри.
У додатках за необхідності наводяться формули, таблиці, схеми, якщо
вони суттєво полегшують розуміння роботи.
Результати виконаних індивідуальних завдань подаються у формі
аналітичного звіту обсягом від 5 до 12 сторінок (залежно від виду завдання)
друкованого тексту з узагальнювальними таблицями, висновками та
пропозиціями, а також супроводжуються презентацією виконаної роботи.
Самостійна робота з дисципліни оцінюється як складова загальної 100-
бальої школи відповідно до критерії системи комплексної діагностики знань
студентів.
9
3. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ
«ПОРІВНЯЛЬНА ГРАМАТИКА ПЕРШОЇ ІНОЗЕМНОЇ ТА
УКРАЇНСЬКОЇ МОВ»
Кількість годин
з них
Форми
Усього
Назва теми прак- само- контро-
годин/
лекції тичні стійна лю
/кредитів
заняття робота
1 2 3 5 6 9
Тема 1. Значення курсу 4 2 2 т
«Порівняльна граматика першої із, сун
іноземної та української мов» для
підготовки філолога-перекладача.
Методологія курсу.
Тема 2. Проблема виділення частин 4 2 2 сун, р
мови в англійській та українській
мовах.
Тема 3. Ізоморфізм та аломорфізм 4 2 2
граматичних категорій іменника уо, сун
Тема 4. Порівняльна характеристика 4 2 2 із
прикметника в англійській та
українській мовах.
Тема 5. Числівник англійської та 4 2 2 т, сун
української мов як об’єкт
дослідження порівняльної
граматики.
Тема 6. Статус займенників у 4 2 2 із
морфологічних системах англійської
та української мов.
Тема 7. Реалізація ізоморфних та 8 2 2 4 т, уо
аломорфних граматичних категорій
у системі дієслів англійської та
української мов.
Тема 8. Порівняльна характеристика 6 2 4 уо, із
прислівника англійської та
Тема 9. Система неповнозначних 8 2 2 4 уо, р
(службових) частин мови в
англійській та українській мовах.
Модальні слова в порівнюваних
мовах. Ізоморфні та аломорфні
10
характеристики англійських та
українських прийменників як
службової частини мови.
Тема 10. Зіставна характеристика 6 2 4 сун
сполучників англійської та
Тема 11. Граматичне значення 6 2 4 т
частки як службової частини мови в
англійській та українській мовах у
порівняльному аспекті
Тема 12. Реалізація синтаксичних 8 2 2 4 сун, із
зв’язків у граматичних системах
Тема 13. Ізоморфні та аломорфні 6 2 4 із, пз
характеристики простого речення в
Функціонування підмета в
синтаксичних системах
порівнюваних мов.
Тема 14. Порівняльна 6 2 4 пз, сун
характеристика присудка
Тема 15. Синтаксична природа 6 2 4 уо, т
додатка, означення та обставини як із
членів речення в англійській та
Тема 16. Особливості 6 2 4 по, сун
функціонування складних речень у
граматичних системах англійської та
Підсумковий контроль - залік
Разом: 90/3 18 20 52
11
4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО
ВИВЧЕННЯ КОНКРЕТНИХ ТЕМ
ТЕМА 1. ЗНАЧЕННЯ КУРСУ «ПОРІВНЯЛЬНА ГРАМАТИКА ПЕРШОЇ ІНОЗЕМНОЇ ТА

УКРАЇНСЬКОЇ МОВ» ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ФІЛОЛОГА-ПЕРЕКЛАДАЧА.
МЕТОДОЛОГІЯ КУРСУ.
1. Опрацюйте та доповніть матеріал лекції.
2. Підготуйте повідомлення-презентацію про пріоритетність зіставлення
властивостей та закономірностей структурної організації мовних систем у
динаміці їхнього синхронного стану.
3. Знайдіть різномовні приклади,п проаналізуйте їх на предмет інтерпретації
лінгвістичної сутності мовного контрасту.
4. Знайдіть різномовні приклади, які б засвідчували можливості вивчення
рівневих та міжрівневих аспектів зіставлення мовних одиниць та явищ.
5. Складіть порівняльну таблицю «Лінгвістичний і перекладацький мотив
зіставно-лінгвістичного підходу до вивчення граматичних явищ української
та англійської мов».
Питання для самоконтролю:

1. Роль курсу «Порівняльна граматика першої іноземної та української мов» у
підготовці філолога-перекладача.
2. Теоретичне і практичне значення порівняльної граматики.
3. Цілі та завдання курсу.
4. Основні методи дослідження ізоморфних та аломорфних параметрів
граматичних явищ у системах англійської та української мов.
5. Зв’язки порівняльної граматики з іншими лінгвістичними науками
Література:
Основна: 1, 2, 3, 4, 6, 7,10,11, 15.
Додаткова: 21, 22, 37, 38, 39, 40, 42, 44, 45, 48, 51, 52, 53.
Інтернет-ресурси: 56-59.
ТЕМА 2. ПРОБЛЕМА ВИДІЛЕННЯ ЧАСТИН МОВИ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ

МОВАХ.РОЗКРИЙТЕ ВИЗРІЗНЮВАЛЬНІ ОЗНАКИ СЕМІОТИКИ ЯК НАУКИ ПРО РІЗНІ
СИСТЕМИ ЗНАКІВ.
1. Порівняйте сучасні класифікаційні системи частин мови в граматичних
студіях англійської та української мов.
2. Обґрунтуйте сучасне тлумачення частин мови, виокремлених за
гетерогенними ознаками.
3. На матеріалі різномовних дискурсів виокремте повнозначні та службові
частини мови.
4. Складіть порівняльну таблицю «Класифікація частин мови Г. Суїта,
О. Есперсена, Ч. Фріза, Ч. Хокета та представників структурної лінгвістики».
12
5. Підготуйте міні-повідомлення «Гомогенні та гетерогенні підходи до
виокремленння частин мови в сучасному мовознавстві».

1. Проблема і принципи виділення повнозначних частин мови в англійській та
2. Проблема і принципи виділення службових частин мови в англійській та
3. Дискусійні випадки виділення частин мов у зіставлюваних мовах.
4. Гетерогенна класифікація частин мови.
5. Гомогенна класифікація частин мови.
Основна: 1, 2, 3, 4, 7, 10, 11, 15.
Додаткова: 19, 28, 21, 22, 37, 38, 39, 40, 42, 44, 45, 48, 51, 52, 53.
ТЕМА 3. ІЗОМОРФІЗМ ТА АЛОМОРФІЗМ ГРАМАТИЧНИХ КАТЕГОРІЙ ІМЕННИКА

АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ
1. Дайте критичний аналіз виокремлення граматичний категорій у сфері
англійських та українських іменників.
2. Здійсніть зіставний аналіз класифікаційних схем іменників та їхніх
словотвірних парадигм.
3. Підготуйте міні-повідомлення «Категорія роду української мови та засоби її
експлікації. Система засобів вираження біологічної статі у системі іменників
англійської мови».
4. Складіть таблицю «Основні розряди іменника».

1. Морфологічна будова та семантична характеристика іменника в англійській
та українській мовах.
2. Семантичні класи іменника в англійській та українській мовах.
3. Граматична категорія числа іменника та мовні засоби її вираження у
порівнюваних мовах.
4. Зіставний аналіз іменників “Singularia/Pluralia Tantum” в англійській та
5. Граматична категорія відмінка іменника та мовні засоби її вираження у
6. Проблема виокремлення категорії роду іменника англійської мови
порівняно з українською.
7. Порівняльна характеристика класу незлічуваних іменників в англійській та
13
8. Способи та мовні засоби вираження категорії означеності/неозначеності в
англійській мові порівняно з українською.
Основна: 1, 2, 3, 4, 7, 8, 15.
Додаткова: 21, 22, 37, 38, 39, 40, 42, 44, 45, 48, 51, 52, 53.
ТЕМА 4. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИКМЕТНИКА В АНГЛІЙСЬКІЙ

ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ
1. Визначте граматичне значення прикметника як самостійної частини мови в
2. Доведіть, що клас прикметників англійської та української мов має ідентичне
граматичне значення.
3. Використовуючи самостійно знайдені різномовні приклади, доведіть, що
прикметники англійської та української мов мають ізоморфні та аломорфіні
класифікаційні вияви.
4. Підготуйте таблицю «Синтетичні та аналітичні способи утворення ступенів
порівняння якісних прикметників в англійській та українській мовах».
5. Підготуйте індивідуальне завдання «Моделі порівняльних зворотів. Інші
засоби передачі порівняльності в зіставлюваних мовах».

1. Граматичне значення прикметника як самостійної частини мови в англійській
та українській мовах.
2. Словотвірні ознаки прикметників у порівнюваних мовах.
3. Синтетичні та аналітичні способи утворення ступенів порівняння якісних
прикметників в англійській та українській мовах.
4. Субстантивація та ад’єктивація в системах порівнюваних мов.
5. Функціональні характеристики прикметника як самостійної частини мови в
Основна: 3, 4, 7, 8, 15.
Додаткова: 21, 22, 37, 38, 39, 44, 45, 48, 51, 52, 53.
ТЕМА 5. ЧИСЛІВНИК АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ ЯК ОБ’ЄКТ

ДОСЛІДЖЕННЯ ПОРІВНЯЛЬНОЇ ГРАМАТИКИ.
1. Підготуйтесь до практичного заняття, опрацювавши основні та додаткові
джерела.
14
2. Визначте лексико-граматичне значення числівника в порівнювальних
мовах.
3. Використовуючи самостійно підібрані приклади, ідентифікуйте
синтагматичні особливості числівників у порівнюваних мовах.
4. Дайте характеристику ізоморфним (кількісні, порядкові, дробові) та
аломорфним (неозначені, збірні) класам числівників в англійській та
5. Знайдіть різномовні приклади і складіть порівняльну таблицю
«Співвіднесеність форм простих, складних та складених числівників у
англійській та українській мовах».
6. Використовуючи власні приклади, з’ясуйте ізоморфізм синтаксичних
функцій числівника в англійській та українській мовах.
7. Схарактеризуйте граматичні категорії числівника в українській мові
(категорії числа, відмінка та роду) порівняно з англійською мовою.

1. Числівник як самостійна частина мови в англійській та українській мовах.
Лексико-граматичне значення числівника.
2. Синтагматичні особливості числівників у порівнюваних мовах.
3. Ізоморфні (кількісні, порядкові, дробові) та аломорфні (неозначені, збірні)
класи числівників в англійській та українській мовах.
4. Структурна побудова числівників. Співвіднесеність форм простих,
складних та складених числівників у англійській та українській мовах.
5. Граматичні категорії числівника в українській мові (категорії числа,
відмінка та роду) порівняно з англійською мовою.
Основна: 3, 4, 7, 8, 15.
Додаткова: 21, 22, 37, 38, 39, 44, 45, 48, 51, 52, 53.
ТЕМА 6. СТАТУС ЗАЙМЕННИКІВ У МОРФОЛОГІЧНИХ СИСТЕМАХ АНГЛІЙСЬКОЇ

ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ
1. На мовних прикладах подайте інтерпретацію лексико-граматичної природи
займенників у порівнюваних мовах.
2. Виділіть і охарактеризуйте контрастивну основу значеннєвого потенціалу
займенників.
3. Схарактеризуйте структурні особливості займенників у межах
виокремлених розрядів.
4. Ідентифікуйте функціональну співвіднесеність займенників у системах
порівнюваних мов.
15
5. Підготуйте міні-презентацію «Проблема виділення неозначених
займенників у граматичних системах англійської та української мов».
6. Складіть порівняльну таблицю «Контрастивні характеристики заперечних
займенників в англійській та українській мовах».

1. Структурні особливості займенників у порівнюваних мовах. Прості, складні
та складені займенники.
2. Проблема поділу займенників на розряди в граматиках англійської та
3. Аломорфізм у системі присвійних займенників. Абсолютна та відносна
форми англійських присвійних займенників.
4. Кількісна та змістова кореляція англійських зворотніх займенників та
українського зворотнього займенника „себе”.
5. Частиномовна співвіднесеність питальних займенників в англійській та
українській мовах. Вияв граматичних категорій у системі англійських
питальних займенників та нівеляція цих категорій в англійській мові.
Основна: 1,2, 3, 4, 7, 8, 15.
Додаткова: 21, 22, 37, 38, 39, 44, 45, 48, 51, 52, 53.
ТЕМА 7. РЕАЛІЗАЦІЯ ІЗОМОРФНИХ ТА АЛОМОРФНИХ ГРАМАТИЧНИХ

КАТЕГОРІЙ У СИСТЕМІ ДІЄСЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ
1. Підготуйтесь до практичного заняття за основними та додатковими
джерелами.
2. На мовних прикладах проілюструйте ідентичні та контрастивні риси
лексико-граматичної природи дієслів української та англійської мов.
3. Зіставте граматичні значення дієслівних категорій виду, способу, часу,
особи, числа та стану в англійській та українській мовах.
4. Аргументуйте правомірність розмежування дієслівного класу за ознакою
«абсолютивність/ релятивність» з подальшою екстраполяцією встановленої
корелятивності на перекладацький процес.
5. Використовуючи різномовні приклади подайте інтерпретацію лексико-
граматичної природи неособових форм дієслова.
6. Складіть порівняльну таблицю «Реалізація граматичних категорій у системі
дієслів української та англійської мов».
7. Підготуйте міні-презентацію «Вербоїди у граматичному полі дієслова в
16
1. Морфологічна будова та семантична характеристика дієслова у
2. Кореляції категорій особи, числа дієслова у порівнюваних мовах.
3. Кореляції категорій виду, часу, стану дієслова у порівнюваних мовах.
4. Порівняльна характеристика видо-часових форм дієслова активного стану
5. Зіставний аналіз видо-часових форм дієслова у пасивному стані у
6. Граматична дієслівна ознака перехідності/неперехідності в англійській та
7. Граматичні засоби передачі значення пасивної дії в англійській мові та їх
відповідники в українській.
8. Основні характеристики дійсного, наказового та умовного способів дієслова
у зіставлюваних мовах.
9. Способи та мовні засоби передачі нереальності в англійській та українській
мовах.
10. Граматичні форми, значення, функції модальних дієслів англійської мови
порівняно з українською.
Основна: 1, 2, 3, 4, 6, 7,10,11, 15.
Додаткова: 16, 18, 20, 23, 24, 30, 34.
ТЕМА 8. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИСЛІВНИКА АНГЛІЙСЬКОЇ ТА

УКРАЇНСЬКОЇ МОВ
джерелами.
2. Визначте лексико-граматичну природу прислівника в порівнюваних мовах.
3. Розмежуйте розряди прислівників за значенням та словотвірною
парадигмою.
4. Проінтерпретуйте ізоморфні та аломорфні значеннєві, структурні та
функціональні особливості прислівників у порівнюваних мовах.
5. Складіть порівняльну таблицю «Синтаксичні функції прислівників у
порівнюваних мовах».

1. Прислівник у системах англійської та української мов. Лексико-граматичне
значення прислівника.
2. Словотвірна парадигма прислівників у англійській та українській мовах.
3. Субкласифікація прислівників у порівнюваних мовах.
4. Вияв категорії порівняння у сфері прислівників.
5. Синтаксичні функції прислівників у порівнюваних мовах.
17
Основна: 3, 4, 7, 8, 15.
Додаткова: 21, 22, 37, 38, 39, 44, 45, 48, 51, 52, 53.
ТЕМА 9. СИСТЕМА НЕПОВНОЗНАЧНИХ (СЛУЖБОВИХ) ЧАСТИН МОВИ В

АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ. МОДАЛЬНІ СЛОВА В ПОРІВНЮВАНИХ
МОВАХ. ІЗОМОРФНІ ТА АЛОМОРФНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АНГЛІЙСЬКИХ ТА
УКРАЇНСЬКИХ ПРИЙМЕННИКІВ ЯК СЛУЖБОВОЇ ЧАСТИНИ МОВИ
1. Користуючись власними прикладами, проінтерпретуйте спільність та

відмінність у кількісній репрезентації неповнозначних (службових) частин
мови в англійській та українській мовах.
2. Подайте критичний аналіз проблеми виділення модальних слів та виразів у
3. Здійсніть типологічну характеристику прийменника англійської та
4. Визначне роль прийменника у вираженні синтаксичних відношень в
5. Схарактеризуйте синтагматику прийменника в порівнюваних мовах.
6. Поясніть типи відношень, які передають прийменники, використовуючи
самостійно підібрані приклади;
7. Поясніть граматичну природу постпозитивів англійської мови як
словотвірних одиниць.
8. Складіть порівняльну таблицю «Модальні слова в системах англійської та
української мов».
9. Підготуйте міні-реферат «Розмежування повнозначності/ неповнозначності
в граматиках англійської та української мов».

1. Проблема виділення модальних слів та виразів у порівнюваних мовах.
2. Типологічна характеристика прийменника англійської та української мов.
3. Роль прийменника у вираженні синтаксичних відношень в англійській та
4. Ізоморфна структура прийменників у порівнюваних мовах. Прості, складні
та складені прийменники.
5. Первинні та вторинні прийменники.
6. Типи відношень, які передають прийменники.
7. Постпозитиви англійської мови як словотворчі одиниці.
Основна: 3, 4, 7, 8, 15.
18
Додаткова: 21, 22, 37, 38, 39, 44, 45, 48, 51, 52, 53.
ТЕМА 10. ЗІСТАВНА ХАРАКТЕРИСТИКА СПОЛУЧНИКІВ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА

УКРАЇНСЬКОЇ МОВ
1. Підготовка до практичного заняття за додатковими джерелами.
2. Визначте лексико-граматичну природу сполучників англійської та
3. Схарактеризуйте склад та морфологічну структуру сполучників в
зіставлюваних мовах.
4. Здійсніть субкласифікацію сполучники в порівнюваних мовах, наведіть
різномовні приклади.
5. Користуючись власними прикладами, втановіть функціональну
еквівалентність в межах єднальних та розділових сполучників англійської та
6. Складіть таблицю «Зіставна характеристика сполучників англійської та
української мов».

1. Склад та морфологічна структура сполучників у англійській та українській
мовах.
2. Субкласифікація сполучників у порівнюваних мовах.
3. Єднальні та розділові сполучники.
Основна: 3, 4, 7, 8, 15.
Додаткова: 21, 22, 37, 38, 39, 44, 45, 48, 51, 52, 53.
ТЕМА 11. ГРАМАТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЧАСТКИ ЯК СЛУЖБОВОЇ ЧАСТИНИ МОВИ В

АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ У ПОРІВНЯЛЬНОМУ АСПЕКТІ
1. Використовуючи самостійно знайдені різномовні приклади,
схарактеризуйте морфологічну структуру часток.
2. На прикладах здійсніть розмежування простих, похідних та складених
часток в англійській та українській мовах;.
3. Здійсніть лексичну диференціацію часток у порівнюваних мовах.
4. Дайте граматичну характеристику модальним та емоційно-експресивним
часткам.
5. На основі власних прикладів встановіть формотворний та словотвірний
потенціал часток в англійській та українській мовах.
6. Підготуйте міні-презентацію «Функціональна еквівалентність часток в
19
7. Складіть таблицю «Функції часток: зіставно-типологічний аспект».

1. Морфологічна структура часток.
2. Прості, похідні та складені частки.
3. Лексична диференціація часток у порівнюваних мовах.
4. Модальні та емоційно-експресивні частки.
5. Формотворчий та словотворчий потенціал часток в англійській та українській
мовах.
Основна: 3, 4, 7, 8, 15.
Додаткова: 21, 22, 23, 25, 38, 39, 44, 45, 48, 51, 52, 53, 54, 55.
ТЕМА 12. РЕАЛІЗАЦІЯ СИНТАКСИЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ У ГРАМАТИЧНИХ СИСТЕМАХ

АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ
джерелами.
2. Здійсніть типологію синтаксичних систем англійської та української мов за
визначальними ознаками.
3. Установіть способи вираження синтаксичних зв’язків у порівнюваних
мовах.
4. Використовуючи методику інтепретації типів синтаксичних зв’язків
української мови (узгодження, керування і прилягання, тяжіння та ряди)
встановіть функціональну еквівалентність з англійською мовою.
5. Схарактеризуйте прилягання та замикання як формальні засоби передачі
синтаксичних зв’язків англійської мови.
6. Підготуйте міні-презентацію «Функціональна еквівалентність реалізації
синтаксичних зв’язків та відношень в англійській та українській мовах».

1. Типологічні характеристики синтаксичних систем англійської та українсько
мов.
2. Вираження синтаксичних зв’язків у порівнюваних мовах.
3. Типи синтаксичних зв’язків української мови: узгодження, керування і
прилягання, тяжіння та ряди.
4. Порядок слів як основний тип синтаксичних зв’яків англійської мови.
5. Прилягання та замикання як формальні засоби передачі синтаксичних
зв’якзів англійської мови.
Основна: 1, 3, 4, 7, 8, 15.
20
Додаткова: 21, 22, 37, 38, 39, 44, 45, 48, 51, 52, 53.
ТЕМА 13. ІЗОМОРФНІ ТА АЛОМОРФНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ В

АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ. ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДМЕТА В
СИНТАКСИЧНИХ СИСТЕМАХ ПОРІВНЮВАНИХ МОВ
1. Дайте визначення поняття «член речення» в межах вирізнювальних ознак
синтаксичних категорій.
2. Установіть ізоморфні та аломорфні члени речення в порівнюваних мовах.
3. Схарактеризуйте явище структурного заміщення в англійській мові.
4. Визначте типи односкладних речень в англійській та українській мовах.
5. Використовуючи власні приклади, дайте порівняльну характеристику
безпідметовим реченням на рівні функціональної еквівалентності.
6. Підготуйте міні-повідомлення «Формальний підмет англійської мови:
історія, сучасність».

1. Член речення як синтаксична категорія.
2. Ізоморфні та аломорфні члени речення в порівнюваних мовах.
3. Явище структурного заміщення в англійській мові.
4. Типи односкладних речень в англійській та українській мовах.
5. Просте речення в порівнюваних мовах. Функціонування підмета в простому
реченні. Безпідметові речення. Службовий, або формальний підмет.
Основна: 1, 3, 4, 7, 8, 15.
Додаткова: 17, ё8, 21, 22, 37, 38, 39, 44, 45, 48, 51, 52, 53, 55.
ТЕМА 14. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИСУДКА АНГЛІЙСЬКОЇ

ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ
1. Типологізуйте присудки в англійській та українській мовах.
2. Проаналізуйте основні засоби вираження простого присудка в
3. Дайте зіставну характеристику простих та складених присудків.
4. З’ясуйте граматичну природу дієслів-зв’язок в англійській та українській
мовах.
5. Використовуючи розмежовувати типи дієслівного складеного присудка в
англійській та українській мовах;
6. Подайте розмежувальні ознаки модального, видового та іменно-дієслівного
модального дієслівного складеного присудка в порівнюваних мовах.
21
7. Наведіть приклади узгодження підмета і присудка в англійській та
українській мовах на рівні функціональної перекладацької еквівалентності.
8. Складіть порівняльну таблицю «Способи вираження іменної частини
складеного присудка».
9. Підготуйте міні-повідомлення «Узгодження підмета і присудка в

1. Типологічні характеристики присудка в англійській та українській мовах.
2. Засоби вираження простого присудка в порівнюваних мовах.
3. Іменний складений присудок.
4. Типи дієслівного складеного присудка в англійській та українській мовах.
Модальний, видовий та іменний-дієслівний модальний дієслівний
складений присудок у порівнюваних мовах.
5. Узгодження підмета і присудка в англійській та українській мовах.
Основна: 1, 3, 4, 7, 8, 15.
Додаткова: 17, ё8, 21, 22, 37, 38, 39, 44, 45, 48, 51, 52, 53, 55.
ТЕМА 15. СИНТАКСИЧНА ПРИРОДА ДОДАТКА, ОЗНАЧЕННЯ ТА ОБСТАВИНИ ЯК

ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ
1. Подайте типізовану характеристику додатків в англійській та українській
мовах.
2. Назвіть розмежувальні ознаки прийменникових і безприйменникових
додатків, прямих і непрямих додатків.
3. Проілюструйте власними прикладами відмінні характеристики українського
означення від англійського.
4. Наведіть приклади частиномовного представлення означень у порівнюваних
мовах.
5. Назвіть значеннєві типи обставин в англійській та українській мовах.
6. Підготуйте міні-повідомлення «Узгоджені та неузгоджені означення
української мови. Частиномовне представлення означень у порівнюваних
мовах».

1. Типи додатків у англійській та українській мовах.
2. Прийменниковий і безприйменниковий додатки. Прямі і непрямі додатки.
3. Відмінні характеристики українського означення від англійського.
4. Узгоджені та неузгоджені означення української мови. Частиномовне
представлення означень у порівнюваних мовах.
5. Значеннєве представлення обставин в англійській та українській мовах.
22
Основна: 3, 4, 7, 8, 15.
Додаткова: 21, 22, 37, 38, 39, 44, 45, 48, 51, 52, 53.
ТЕМА 16. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ У

ГРАМАТИЧНИХ СИСТЕМАХ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ
1. Інтерпретуйте поняття «складне речення» в системах англійської та
української мов. Розмежовувати складносурядні речення межах єднальних,
розділових, протиставних і причинно-наслідкових.
2. На мовних прикладах встановіть структурні особливості складнопідрядних
речень англійської та української мов.
3. Визначте підрядні підметові речення, підрядні присудкові речення, підрядні
означальні речення, підрядні додаткові речення на рівні функціональної
еквівалентності в порівнюваних мовних системах.
4. Складіть порівняльну таблицю «Складні речення англійської та української
мов.

1. Складне речення в англійській та українській мовах.
2. Складносурядне речення. Єднальні, розділові, протиставні і причинно-
наслідкові складносурядні речення в порівнюваних мовах.
3. Структурні особливості складнопідрядних речень англійської та української
мов.
4. Підрядні присудкові речення.
5. Види підрядних обставинних речень.
Основна:1, 3, 4, 7, 8, 15.
Додаткова: 21, 22, 37, 38, 39, 44, 45, 48, 51, 52, 53, 54, 55.
23
5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
Індивідуальні завдання є однією з форми самостійної роботи здобувачів
вищої освіти, яка передбачає створення умов для повної реалізації їхніх
творчих можливостей, застосування набутих знань на практиці.
Індивідуальні завдання сприяють поглибленому вивченню теоретичного
матеріалу, закріпленню і узагальненню отриманих знань, формуванню вмінь
використання знань для комплексного вирішення відповідних професійних
завдань. Індивідуальні завдання виконуються здобувачами вищої освіти
самостійно із забезпеченням необхідних консультацій з боку викладача.
Наявність позитивних оцінок, отриманих здобувачами вищої освіти за
виконання самостійних індивідуальних завдань, є необхідною умовою
допущення до семестрового контролю з дисципліни.
Виконання індивідуальних завдань у процесі вивчення дисципліни
«Порівняльна граматика першої іноземної та української мов» може мати
форми презентації-повідомлення або написання реферативних повідомлень.
Список презентацій-повідомлень та рефератів наводяться нижче.
Протягом вивчення курсу здобувач вищої освіти може підготувати не більше
двох презентацій-повідомлень та не більше двох рефератів. Презентації-
повідомлення оцінюються в 2 бали кожна, реферативні повідомлення – в 8
балів кожне. Загалом за якісне виконання всіх індивідуальних завдань можна
отримати 20 балів.
Тема 1. Значення курсу «Порівняльна граматика першої іноземної та
української мов» для підготовки філолога-перекладача. Методологія
курсу.
Презентації-повідомлення:
 Теоретичне і практичне значення порівняльної граматики.
 Зв’язки порівняльної граматики з іншими лінгвістичними науками.
Тема 2. Проблема виділення частин мови в англійській та українській
мовах.
Реферат на одну із тем:
 Проблема класифікації слів у порівнюваних мовах.
 Самостійні та службові частини мови англійської та української мов у
порівняльному аспекті.
Тема 3. Ізоморфізм та аломорфізм граматичних категорій іменника
 Категорія відмінка та її реалізація в англійській та українській мовах.
 Категорія роду української мови та засоби її експлікації.
 Система засобів вираження біологічної статі в системі іменників
англійської мови.
Тема 4. Порівняльна характеристика прикметника в англійській та
24
 Граматичне значення прикметника як самостійної частини мови в
 Словотвірні ознаки прикметників у порівнюваних мовах.
 Граматичні категорії прикметника в англійській та українській мовах.
Тема 5. Числівник англійської та української мов як об’єкт дослідження
порівняльної граматики.
Синтагматичні особливості числівників у порівнюваних мовах.
 Структурна побудова числівників.
 Ізоморфізм синтаксичних функцій числівника в англійській та
Тема 6. Статус займенників у морфологічних системах англійської та
 Ізоморфні характеристики особових займенників в англійській та
 Порівняльна характеристика вказівних займенників у англійській та
 Ізоморфізм відносних займенників як засобів приєднання підрядних
речень в англійській та українській мовах.
Тема 7. Реалізація ізоморфних та аломорфних граматичних категорій у
системі дієслів англійської та української мов.
 Словотвірна структура дієслів у порівнюваних мовах.
 Морфологічна класифікація дієслів у англійській та українській мовах.
 Видовий характер дієслова в порівнюваних мовах.
Тема 8. Порівняльна характеристика прислівника англійської та
 .Прислівник у системах англійської та української мов. Лексико-
граматичне значення прислівника.
 Словотвірна парадигма прислівників у англійській та українській мовах.
 Субкласифікація прислівників у порівнюваних мовах.
Тема 9. Система неповнозначних (службових) частин мови в англійській та
українській мовах. Модальні слова в порівнюваних мовах. Ізоморфні та
аломорфні характеристики англійських та українських прийменників як
службової частини мови.
 Проблема виділення модальних слів та виразів у порівнюваних мовах.
 Типологічна характеристика прийменника англійської та української мов.
 Синтагматичні характеристика прийменника в порівнюваних мовах.
Тема 10. Зіставна характеристика сполучників англійської та української
мов.
25
 Склад та морфологічна структура сполучників у англійській та
 Субкласифікація сполучників у порівнюваних мовах.
 Єднальні та розділові сполучники.
Тема 11. Граматичне значення частки як службової частини мови в
англійській та українській мовах у порівняльному аспекті
 Морфологічна структура часток. Прості, похідні та складені частки.
 Лексична диференціація часток у порівнюваних мовах.
 Формотворчий та словотворчий потенціал часток в англійській та
Тема 12. Реалізація синтаксичних зв’язків у граматичних системах
 Типологічні характеристики синтаксичних систем англійської та
українсько мов.
 Вираження синтаксичних зв’язків у порівнюваних мовах.
 Типи синтаксичних зв’язків української мови: узгодження, керування і
прилягання, тяжіння та ряди.
Тема 13. Ізоморфні та аломорфні характеристики простого речення в
англійській та українській мовах. Функціонування підмета в
синтаксичних системах порівнюваних мов
Презентації-повідомлення на одну із тем:
 Явище структурного заміщення в англійській мові.
 Типи односкладних речень в англійській та українській мовах.
 Просте речення в порівнюваних мовах.
Тема 14. Порівняльна характеристика присудка англійської та української
мов.
 Типологічні характеристики присудка в англійській та українській мовах.
 Засоби вираження простого присудка в порівнюваних мовах.
 Типи дієслівного складеного присудка в англійській та українській мовах.
Модальний, видовий та іменний-дієслівний модальний дієслівний
складений
Тема 15. Синтаксична природа додатка, означення та обставини як членів
речення в англійській та українській мовах.
 Типи додатків у англійській та українській мовах.
 Частиномовне представлення означень у порівнюваних мовах.
 Супровідні обставини англійської мови.
Тема 16. Особливості функціонування складних речень у граматичних
системах англійської та української мов.
 Складне речення в англійській та українській мовах.
26
 Складносурядне речення.
 Структурні особливості складнопідрядних речень англійської та
6. ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО

КОНТРОЛЮ
Оцінювання теоретичних знань та практичних навичок студентів
протягом навчального семестру відбувається за результатами усних відповідей
на практичних заняттях, тестування, письмового опитування, перевірки
індивідуальних завдань, обговорення рефератів тощо.
Формування загальної оцінки за самостійну роботу передусім ґрунтується
на аналізі рівні знань з дисципліни. Оцінюється глибина і міцність знань; рівень
мислення; уміння систематизувати знання по окремих темах; уміння складати
розгорнутий план відповіді; давати точні формулювання; правильно
користуватися поняттєвим апаратом; культура відповіді (грамотність,
логічність і послідовність викладу); навички і прийоми виконання практичних
завдань. До уваги також беруться сформовані навички самостійної роботи,
зокрема уміння пошуку необхідної літератури; орієнтація в потоці інформації
щодо обраної спеціальності; навики ведення записів (складання простого і
розгорнутого плану, конспекту, реферату, виступу, а також навики науково-
пошукової роботи).
У процесі оцінювання самостійної роботи здобувача вищої освіти з
дисципліни враховується:
1) самостійна робота, що забезпечує підготовку до поточних аудиторних
занять (трансформується у поточну оцінку на практичному занятті);
2) пошуково-аналітична робота, зокрема виконання індивідуальних завдань
(20 балів за всі виконані завдання);
3) наукова робота (підготовка доповідей на наукові конференції, публікація
наукових статей) (10 балів).
Об’єктами контролю самостійної роботи є характер результатів,
отриманих у процесі виконання завдань, рівень підготовки доповідей, якість
підготовки та виконання завдань науково-дослідного та прикладного характеру,
дотримання графіка опрацювання індивідуальних завдань.
Самостійна робота здобувача вищої освіти

“5” (“відмінно”) 28-30 балів
“4” (“добре”) 16-27 балів
“3” (“задовільно”) 1-15 балів
“2” (“незадовільно”) 0 балів
27
7. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Основні джерела
1. Бурлак С. А. Введение в лингвистическую компаративистику /
С. А. Бурлак, С. А. Старостин. –– М. : Эдиториал УРСС, 2001. –– 270 с.
2. Введение в сравнительную типологию английского, русского и
украинского языков / К. К. Швачко, П. В. Терентьев, Т. Г. Янукян,
С. А. Швачко. –– К. : Вища шк., 1977. –– 147 с.
3. Вихованець І. Р. Теоретична морфологія української мови : Академ.
граматика укр. мови / [за ред. І. Вихованця] / Іван Вихованець, Катерина
Городенська. –– К. : Унів. вид-во "Пульсари", 2004. –– 400 с.
4. Волкова Л. М. Теоретична граматика англійської мови : сучасний підхід: /
Л. М. Волкова. –– К. : Освіта України, 2009. –– 256 с.
5. Гак В. Г. О контрастивной лингвистике / В. Г. Гак // Новое в зарубежной
лингвистике. Вып. XXV. Контрастивная лингвистика : Переводы / [сост.
В. П. Нерознака; общ. ред и вступ. ст. В. Г. Гака]. –– М. : Прогресс,
1989. –– С. 5––17.
6. Джеймс К. Контрастивный анализ / К. Джеймс // Новое в зарубежной
лингвистике. Вып. XXV. Контрастивная лингвистика : Переводы / [сост.
В. П. Нерознака; общ. ред и вступ. ст. В.Г. Гака]. –– М. : Прогресс, 1989. ––
С. 34––54.
7. Жлуктенко Ю. О. Контрастивна лінгвістика: проблеми і перспективи /
Ю. О. Жлуктенко, В. Н. Бублик // Мовознавство. –– 1976.–– № 4. ––С. 3––15.
8. Жлуктенко Ю. О. Контрастивний аналіз як прийом мовного дослідження
9. Косериу Э. Контрастивная лингвистика и перевод : их соотношение /
Э. Косериу // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XXV. Контрастивная
лингвистика : Переводы / [сост. В. П. Нерознака; общ. ред и вступ. ст.
В. Г. Гака]. –– М. : Прогресс, 1989. –– С. 63––81.
10.Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства : [підручник] /
М. П. Кочерган. –– К. : Академія, 2006. –– 424 с.
11.Левицький А. Е. Порівняльна граматика англійської та української мов /
А. Е. Левицький. –– К. : Освіта України, 2007. –– 138 с.
12.Сравнительная типология английского, немецкого, русского и украинского
языков : [учебн. пособие] / А. Э. Левицкий, Н. Д. Борисенко, А. А. Борисов
и др. –– К. : Освита Украины, 2009. –– 360 с.
13.Широкова А. В. Сопоставительная типология разноструктурных языков :
Фонетика, морфология / А. В. Широкова. –– М. : Добросвет, 2000. –– 196 с.
14.Korunets’ I.V. Contrastive Typology of the English and Ukrainian Languages /
I. V. Korunets’. –– Вінниця : Нова книга, 2003. –– 464 p.
7.2. Додаткові джерела
28
15.Адмони В. Г. Полевая природа частей речи (на материале немецкого языка)
/ В. Г. Адмони // Вопросы теории частей речи : на материале языков
различных типов. –– Л. : Наука, 1968. –– С. 98––106.
16.Алефиренко Н. Ф. Современные проблемы науки о языке /
Н. Ф. Алефиренко. –– М. : Флинта-Наука, 2005. –– 416 с.
17.Андерш Й. Ф. Типологія простих дієслівних речень у чеській мові в
зіставленні з українською / Й. Ф. Андерш. –– К. : Наук. думка, 1987. –– 192 с.
18.Басиров Ш.Р. Типологія дієслів із рефлексивним комплексом в
індоєвропейських мовах (типологічні, зіставні, діахронічні дослідження) :
[монографія] / Басиров Шаміль Рафаїлович. –– Донецьк : ДонНУ, 2004. ––
333 с.
19.Баудер А. Я. Части речи – структурно-семантические классы слов
в современном русском языке / А. Я. Баудер. –– Таллин, 1982. –– 156 с.
20.Бацевич Ф. С. Функционально-ономасиологический анализ глагольной
лексики : [монография] / Ф. С. Бацевич. –– Львів : Вид. центр Львівського
держ. ун-ту, 1993. –– 147 с.
21.Гумбольдт В. фон. О сравнительном изучении языков применительно к
различным епохам их развития / В. фон Гумбольдт // Избранные труды по
языкознанию / [пер. с нем. яз., под ред. и с предисл. Г. В. Рамишвили]. ––
М. : Прогрес, 1984. –– С. 307––323.
22.Гухман М. М. Историческая типология и проблема диахронических
констант / М. М. Гухман. –– М. : Наука, 1981. –– 247 с.
23.Іваницька Н. Б. Функціонально-семантична класифікація українських та
англійських дієслів : монографія / Н. Б. Іваницька. –– К. : КНТЕУ, 2004. ––
196 с.
24.Іваницька Н. Б. Дієслівні системи української та англійської мов:
парадигматика і синтагматика : монографія / Н. Б. Іваницька. –– Вінниця :
СПД Главацька, 2011. –– 636 с.
25.Іваницька Н. Б. До проблеми методики зіставного вивчення системи
українських та англійських дієслів / Н. Б. Іваницька // Вісник
Житомирського державного університету імені Івана Франка / гол. ред.
П. Ю. Саух. –– Житомир : Вид-во ЖДУ, 2007. –– Вип. 33. –– С. 105––108.
26.Іваницька Н. Б. Функціонально-семантичне поле (ФСП) у зіставному
вивченні дієслівних систем української та англійської мов / Н. Б. Іваницька
// Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі
Українки. Філологічні науки / відп. ред. Є. І. Гороть. –– Луцьк : Вежа, 2008.
–– № 4. –– С. 401––407.
27.Кибрик А. Е. Константы и переменные языка / А. Е. Кибрик. –– СПб. :
Алетейя, 2003. –– 719 с.
28.Кубрякова Е. С. Части речи в ономасиологическом освещении /
Е. С. Кубрякова. –– М. : Наука, 1978. –– 115 с.
29
29.Кушнерик В. І. Фоносемантизм у германських і слов'янських мовах:
діахронія та синхронія : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора
філол. наук : 10.02.17 "Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство"/
В. І. Кушнерик. –– К., 2009. –– 32 с.
30.Левицький А. Е. Зіставлення функціональних особливостей систем
номінативних одиниць англійської й української мов [Електронний ресурс] /
А. Е. Левицький. –– Режим доступу : http://librar.org.ua/sections_load.php
31.Летучий А. Б. Типология лабильных глаголов: семантические и
морфологические аспекты : дис. … кандидата филол. наук : 10.02.20 /
Летучий Александр Борисович. –– М., 2006 –– 344 с.
32.Недялков В. П. Рефлексивные конструкции в славянских языках /
В. П. Недялков, Ю. П. Князев // Рефлексивные глаголы в индоевропейских
языках. –– Калинин, 1985. –– С. 26––60.
33.Плунгян В. А. Грамматические категории, их аналоги и заместители :
автореф. дис. на соиск. уч. степени докт. филол. наук : спец. 10.02.19
"Общее языкознание, социолингвистика, психолингвистика" /
В. А. Плунгян. –– М., 1998. –– 49 с.
34.Плунгян В. А. Почему языки такие разные / В. А. Плунгян. –– 2-е изд.,
испр. –– М. : Азбуковник, 2001. –– 303 с.
35.Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологи
[Електронний ресурс] / Э. Сепир. –– М. : Прогресс, 1993. –– 656 с. –-
Режим доступу : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Linguist/sepir/
36.Солнцев В. М. Типология и тип языка / В. М. Солнцев // Вопросы
языкознания. –– 1978. –– № 2. –– 26––41.
37.Юсупов У.К. Проблемы сопоставительной лингвистики : дис. ... доктора
филол. наук : 10.02.20 / Юсупов Уткур Курбанович, 1983. –– 339 с.
38.Юсупов У. К. Сопоставительная лингвистика как самостоятельная
дисциплина / У. К. Юсупов // Методы сопоставительного изучения
языков. –– М., 1988. –– С. 3––16.
39.Ярцева В. Н. Контрастивная грамматика / В. Н. Ярцева. –– М., 1981. –– 111 с.
40.Ярцева В. Н. О сопоставительном методе изучения языков / В. Н. Ярцева //
Филологические науки . –– 1960. –– № 1. –– С. 43––51.
41.Ярцева В. Н. Типология языков и проблема универсалий / В. Н. Ярцева //
Вопросы языкознания. –– 1976. –– № 2. –– С. 6––16.
42.Approaches to Contrastive Linguistics / O.S. Akhmanova, R.A. Delieva,
R.O. Nepesova, N.I. Slonimskaya. –– M. : Изд-во Московск. гос. ун-та,
1972. –– 136 p.
43.Givón T. Syntax: an introduction / Talmy Givón. –– Amsterdam : John
Benjamins Publishing Company, 2001. –– 406 р.
44.Christie J. J. Locative, Possessive and Existential in Swahili / J. J. Christie //
Foundations of Language. International Journal of Language and Philosophy. ––
1970. –– Vol. 6. –– № 2. –– P. 166––177.
45.Contrastive studies in verbal aspect in Russian, English, French and German /
[ed. by Y. S. Maslov]. –– Heidelberg, 1985. –– 177 p.
30
46.Curme G.O. English Grammar / George Oliver Curme. –– N.-Y. :
Barnes&Noble, 1970. –– 308 p.
47.Dixon R. M. W. Where have all the adjectives gone? / Robert M. W. Dixon //
Where have all the adjectives gone? and other essays in semantics and syntax. –
Berlin : Mouton, 1982. –– 187 p.
48.Hartmann R. R. K. Contrastive linguistics and bilingual lexicography /
R.R.K Hartmann // Woerterbuecher Dictionnaires. International Encyclopedia of
Lexicography / [ed. by F. J. Hausmann]. –– De Gruyter, 1991. –– Vol. III. –
P. 2854––2859.
49.Ivir V. Languages in contact and contrast: essays in contact linguistics / Vladimir
Ivir, Damir Kalogjera. –– Berlin : Walter de Gruyter, 1991. –– 502 р.
50.Krzeszowski Tomasz P. Contrasting languages: the scope of contrastive
linguistics / Tomasz Krzeszowski. –– Berlin : N.-Y. : Walter de Gruyter,
1991. –– 286 p.
51.Matthews P.H. Linguistics: a Very Short Introduction / Peter Hugoe
Matthews. –– Oxford : Oxford University Press, 2003. –– 132 p.
52.McMillon A. Verbs in English. Their Meaning, Behaviour and Structure /
A. McMillon. –– Stockholm, 2006. –– 232 p.
53.Meyer P.G. Synchronic English linguistics / Paul George Meyer. –– Gunter n
Arr Verlag Tubingen, 2002. –– 234 p.
54. Wierzbicka A. Lingua Mentalis / Anna Wierzbicka. –– Sydney : Acad.
Press, 1980. –– 326 p.
Інтернет-ресурси
55.www.linguistlist.org
56.www.ncbe.gwu.edu
57.www.phttp://dengik.tele-koam.ru
58.http://www.krugosvet.ru
59.hil.uni-passau.de
31

Методи Рекоменд СР Порівняльна Граматика

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

You might also like

Методи Рекоменд СР Порівняльна Граматика

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Методи Рекоменд СР Порівняльна Граматика

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Порівняльна граматика першої іноземної та української мов

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Освітній ступінь «бакалавр»

Галузь знань 03 «Гуманітарні науки»

Спеціальність 6.035 «Філологія»

Спеціалізація «Германські мови та літератури

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри іноземної філології та перекладу

Рецензент: Гладьо С.В., к.філол.н., доцент.

Підготовка здобувачів освітнього ступеня «магістр»,

ТЕМА 1. ЗНАЧЕННЯ КУРСУ «ПОРІВНЯЛЬНА ГРАМАТИКА ПЕРШОЇ ІНОЗЕМНОЇ ТА

Питання для самоконтролю:

ТЕМА 2. ПРОБЛЕМА ВИДІЛЕННЯ ЧАСТИН МОВИ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ

Питання для самоконтролю:

ТЕМА 3. ІЗОМОРФІЗМ ТА АЛОМОРФІЗМ ГРАМАТИЧНИХ КАТЕГОРІЙ ІМЕННИКА

Питання для самоконтролю:

ТЕМА 4. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИКМЕТНИКА В АНГЛІЙСЬКІЙ

Питання для самоконтролю:

ТЕМА 5. ЧИСЛІВНИК АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ ЯК ОБ’ЄКТ

Питання для самоконтролю:

ТЕМА 6. СТАТУС ЗАЙМЕННИКІВ У МОРФОЛОГІЧНИХ СИСТЕМАХ АНГЛІЙСЬКОЇ

Питання для самоконтролю:

ТЕМА 7. РЕАЛІЗАЦІЯ ІЗОМОРФНИХ ТА АЛОМОРФНИХ ГРАМАТИЧНИХ

Питання для самоконтролю:

ТЕМА 8. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИСЛІВНИКА АНГЛІЙСЬКОЇ ТА

Питання для самоконтролю:

ТЕМА 9. СИСТЕМА НЕПОВНОЗНАЧНИХ (СЛУЖБОВИХ) ЧАСТИН МОВИ В

1. Користуючись власними прикладами, проінтерпретуйте спільність та

Питання для самоконтролю:

ТЕМА 10. ЗІСТАВНА ХАРАКТЕРИСТИКА СПОЛУЧНИКІВ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА

Питання для самоконтролю:

ТЕМА 11. ГРАМАТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЧАСТКИ ЯК СЛУЖБОВОЇ ЧАСТИНИ МОВИ В

Питання для самоконтролю:

ТЕМА 12. РЕАЛІЗАЦІЯ СИНТАКСИЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ У ГРАМАТИЧНИХ СИСТЕМАХ

Питання для самоконтролю:

ТЕМА 13. ІЗОМОРФНІ ТА АЛОМОРФНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ В

Питання для самоконтролю:

ТЕМА 14. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИСУДКА АНГЛІЙСЬКОЇ

Питання для самоконтролю:

ТЕМА 15. СИНТАКСИЧНА ПРИРОДА ДОДАТКА, ОЗНАЧЕННЯ ТА ОБСТАВИНИ ЯК

Питання для самоконтролю:

ТЕМА 16. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ У

Питання для самоконтролю:

6. ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО

Самостійна робота здобувача вищої освіти

7.2. Додаткові джерела

You might also like