Дем’яненко Людмила.

ІМПРЕСІОНІЗМ У МУЗИЦІ І ЛІТЕРАТУРІ (МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ І

КЛОД ДЕБЮССІ). Слово і час 2011. С. 78-84.

URL:

http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/143784/09-Demyanenko.pdf?sequence=1

I. Авторка наголошує на тому, що дитинство Михайла Коцюбинського та час, в якому він

працював, вплинули на імпресіоністичне забарвлення його діяльності. Акцентується увага на
творі «Intermezzo» та його значенні, значенні образів у творі, що й власне формують
імпресіоністичні особливості.
II. Розбір оповідання «на острові», порівняння його з музичною сонатою, демонстрація розмаїття
образів та багатство художніх засобів у невеликому творі. Музика у творі також обрана
імпресіоністично.
III. Протягом усієї своєї роботи, авторка порівнює Михайла Коцюбинського та Клода Дебюссі –
двох митців імпресіоністичного напряму, але різних жанрів мистецтва – музики та літератури.
Знаходяться спільні риси. В тому числі оповідання М. Коцюбинського уподібнюються до
імпресіоністичних музичних композицій К. Дебюссі.
IV. Дем’яненко Людмила показує те, що хоча твори майстрів різноманітні і калейдоскопічні, вони
все ж лаконічні та легкі для сприйняття.
V. Порівняння нічної палітри звуків у новелі Коцюбинського із мініатюрою на фортепіано Дебюссі
«Місячне сяйво», поліфонія образів у обох творах мистецтва. В українського письменника
прийоми одивнення ночі й формування враження таємничості беруть витоки в тих же пластах
фольклору, помноженого на засоби синестезії, зокрема, імовірно, шляхом звернення до
музичного імпресіонізму, особливо до творів Дебюссі. Так само, як у “Місячному сяйві”, у
новелі стрижнем, домінантою стає передача відчуття самотності, увиразненого сусідством
центрального образу моря. На периферії викладу перебувають різноманітні форми цього
враження. За таким же принципом витворена мініатюра “Місячне сяйво” чи сюїта “Море”
Дебюссі, у яких лейтмотивом проходять образи моря та місячного сяйва, а на цю домінанту
нанизуються додаткові мелодії та обертони.
VI. Наприкінці своєї роботи, автор показує зміну центризму у новій епосі – замість звичайних
класичних образів приходять нові – нестандартні та некласичні.
Стилістика робіт обох митців ґрунтується на складних комбінаціях окремих елементів та
засобів. Письменник у свою чергу досягає ефекту об’ємності та прозорості фактури через цілу
систему мікрообразів та оксиморонів. Поєднується те, що зазвичай не поєднується.
VII. В новелі Коцюбинського показується ритм життя людини та її духовну цілісність із самим
собою та природою. Творчу уяву героя розбурхала саме мелодія моря, процеси
уподібнюються категоріям звукового ладу – отже, музика – те, із чим працював музикант
Дебюссі. Завершуючи свою роботу, авторка ще раз взагалом узагальнює подібні риси у
імпресіонізмі обох митців.