Тема 2.

Множини, відношення, функції, операції

Лекції 3,4,5,6
«Довільне зібрання певних предметів нашої інтуїції чи інтелекту, які
можна відрізнити один від одного і які уявляються як єдине ціле, називається
множиною. Предмети, які входять до складу множини, називають її
елементами.»
Г. Кантор

Поняття множини - одне з основних понять математики. Воно не має точного

означення, і його слід віднести до аксіоматичних понять.
Множина - сукупність елементів, що мають певні властивості і
знаходяться в деяких відношеннях між собою або з елементами інших
множин.
Відношення - будь-який зв’язок між предметами або поняттями, тобто
елементами множини.
Множина - важливе поняття, як об’єднання елементів в єдине ціле.
Множина, до складу якої входить скінчена кількість елементів
називається скінченою.
Множина, до складу якої входить нескінченна кількість елементів
називається нескінченною.
Характеристики скінченої множини:
-множина, яка містить тільки один елемент називається одиничною
множиною;
-множина, яка не містить елементів, називається порожньою множиною.
Вона відіграє ту ж саму функцію, як і «» в алгебрі та арифметиці.

Способи задання множин

I. Скінченні множини задаються переліком своїх елементів.
Множина позначається великою латинською літерою (чи інших
алфавітів).Елементи множин позначаються малою літерою.
A={a, b, c, d} -це різні об’єкти, різні предмети, яким відповідають ці
літери.
 - позначають множину.

Щоб показати належність до множини, вводиться відношення належності -

“”:
aA; bB; fА;
«»- виключає: A  a; A  b; A  f .
Найчастіше для скінчених множин, які мають об’єкти однієї природи
вводять позначення і множини, і елементів однією і тією ж самою літерою.
Тоді елементи відрізняються за індексами:
X={x1, x2, x3, x4, x5}
наприклад X - множина країн Європи.
Для узагальнення , часто, коли потрібно подати, що в множині є n елементів
записують:
X={x1, x2, x3, x4,...., xn}.

II. Множини можуть задаватися: через вказання властивостей, якими

володіють елементи множини:
X={xi /p(x)} - це множина елементів xi, які володіють властивостями P(x)
тобто функція, висловлювання.
Наприклад:
У={уі / держави Балтії}
Множина А, всі елементи якої належать і множині В, називається
підмножиною множини В.
Це відношення між множинами А і В називається включенням
підмножини:
А={a,b,c}
B={a,b,c,d,e,f}
Множина А є підмножиною множини В (рис.7).
А  В - включення підмножини, BA-множина В включає підмножину А.
А={a, b, c} Множини А і С тотожні
С ={c, a, b} А = С (рівні)
Множина А є підмножиною С, а множина С є підмножиною А.
А  С, С  А
Будь-яка не порожня множина А має щонайменше 2-ві підмножини:
тотожну їй і порожню множини ( АА , А{} ). Порожня множина не
містить елементів. Отже, додаючи до множини А порожню множину, ми
фактично нічого не додаємо. Тому завжди можна вважати, що будь-яка
множина А містить порожню множину як підмножину.
Множина підмножини. Слід розуміти, що елементи множини самі
можуть бути деякими множинами. Наприклад, країна з множини країн світу
може розглядатися я множина регіонів країни. Потрібно звернути увагу на те,
що йдеться про елементи множини, а не про підмножини (ніякий регіон
країни не може розглядатися як підмножина множини країн світу).
Множина, елементи якої є усі підмножини А, називається
підмножиною множини А(тобто. множиною-степенем) позначається Р(А) .
Так , для триелементної множини А={a, b, c} маємо
Р(A)={{ }, {a}, {b}, {c}, {a, b}, {b, c}, {a, c}, {a, b, c}}.
У разі кінцевої множини А, що складається з n елементів, множина
підмножин Р(А) містить 2n елементів. Доведення грунтуються на
підсумовуванні всіх коефіцієнтів розкладу біному Ньютона або на поданні
підмножин n-розрядним двійковими числами, в яких 1 (або 0) відповідають
елементам підмножин
Універсум U. Сукупність допустимих об’єктів зафіксувати явно та
вважати, що множини, які розглядаються, складаються х елементів цієї
сукупності. Її називають основною множиною (універсумом) і позначається
“U ”.
Універсум U арифметики - числа, універсум U міжнародних відносин -
країни і т.д.
Будь-яку множину розглядатимемо у зв’язку з уныверсумом,
який на колах Ейлера асоціюватимемо з прямокутником на площині,
всередині якого зображатимемо множини.
Нова операція U - A = A (абсолютне доповнення А) - це множина, що
містить усі елементи універсуму, за винятком елементів А (рис, 6).
Операції над множинами.
Введемо символи , x, x, ,які надалі будуть служити для скорочення
виразів «тоді і тільки тоді, коли», «існує х такий, що», «для всякого х» і
«слідує» або «випливає» відповідно.
1. Об’єднання множин
Об’єднанням множин А і В є множина С, елементи якої належать або
множині А, або множині В.
Операція об’єднання позначається ”, В={b, c, d, l}, А ={a, b, c}, з відси
C=AB={a, b, c, d , l}.

2. Перетином множин А і В є така множина С, елементи якої належать

одночасно і А і В. Перетин позначається “”, С = АВ = {b, c}.
Множини, які не мають спільних елементів називаються
неперетинними D={f, k}  DA={}.

3. Різниця множин
Різницею множин А і В є множина С, елементи якої складаються з усіх
А, які не входять до В. Позначається “\” або ”-”
С=А\В={a} або C=A-B={a}. Якщо С=В\А={d, l}.

4. Диз’юнктивна сума.
Диз’юнктивна сума множин А і В є множина С, елементи якої належать
або множині А, або множині В, але не обом разом. Позначається «+», «»
C=AB={a,, d, e}.

5. Декартовий добуток.
Декартовий добуток множин А і В - множина С, яка складається з
двоелементних підмножин, в яких 1-й елемент належить множині А, а 2-й –
належить множині В. Позначається - “х” або “”

C=AB={a,b},{a,c},{a,d},{a,e},{b,b},{b,c},{b,d},{b,c},{c,c},{c,d},{c,e}.
 Властивості операцій над множинами.
Таблиця 1
Об’єднання Перетин

Комутативний закон

AB=BA AB=BA

Асоціативний закон

ABC=(AB)C==A(BC)= ABC=(AB)C==A(BC)=
B(AC) B(AC)

Дистрибутивний (розподільчий) закон

A(BC)=(AB)(AC) A(BC)= (AB)(AC)

Властивості  та U

A = A A = 
AU = U AU = A
A A =U A A =
U U 
Закон ідемпотентності (самопоглинання)

А  А =А АА=А
Закон поглинання

А  (А  В) = А А  (А  В) = А

Теорема де Моргана

A B = A  B A B = A  B

Властивості доповнення, різниці та рівності

A  B  ( A  B )  ( A  B)
A - B=A  B
A  B=B  A
A B  A B  A  A B  B  A B  
A= B  (A B )  ( A  B )  
 Графічний спосіб задання множин
(спосіб задання множин кругами Ейлера).
При заданні множин кругами Ейлера універсум подається у вигляді
прямокутника, а сама множина А у вигляді круга. Множини і підмножини
штрихуються.

Рис.1. Множина А.

Рис. 2. Об’єднання множин

Рис.3.Перетин множин
 Рис. 4. Різниця множин

Рис. 5. Диз’юнктивна сума

Рис. 6. Абсолютне Доповнення А ( A )

Рис. 7. А підмножина В
 Узагальнення операцій над множинами. З комутативності та
асоціативності операції об’єднання випливає, що об’єднання декількох
множин можливо виконати послідовно об’єднуючі ці множини, причому
порядок прямування множин не впливає на результат. Так, якщо А, В і С -
множини, тоді А  В  С = (А  В)  С = (В  С)  А і т.д. Звідси,
об’єднання сукупності множин можемо виразити співвідношенням
n
 Ai
А1А2...А n = i 1 ,
яке представляє собою множину елементів, які належать хоча б єдиній з
множин А і.
Аналогічно узагальнюється і операція перетину, яка володіє тими ж
законами, що і об’єднання. Перетин сукупності множин виражається
співвідношенням
n
 Ai
А1А2...А n = i 1 ,
які представляють собою множину елементів, яка належить одночасно усім
множинам А і (i = 1, 2, ...,n) даної сукупності.
Використовуючи приведені співвідношення, можемо узагальнити будь-
які інші співвідношення, в які входять операції об’єднання та перетину. Так,
формули де Моргана для сукупності множин запишемо наступним чином:
n n n n
 Ai   Ai ;  Ai   Ai .
i 1 i 1 i 1 i 1

Подібні співвідношення можемо використовувати і у випадках, коли

сукупність містить нескінченне число множин.
Тотожні перетворення. Алгебра множин представляє собою
теоретико-множинний аналог звичайної алгебра дійсних чисел та основана
на властивостях операцій над множинами. Один з розділів алгебри множин є
тотожні перетворення за допомогою яких можливо спрощувати або
приводити до зручного виду різні вирази, які містять множини.

Приклад
( A  B  C )  ( A  C )  ( B  C )  ( A  B  C )  [( A  B )  (C  C )] 
[( A  B )  C ]  [( A  B )  C ]  [( A  B )  ( A  B ) ]  C  U  C  C

Рівняння з множинами. Алгебра множин розглядає рівняння, які

містять фіксовані підмножини А1, А2,..., Аn, та підлягаючі визначенню
підмножини Х1, Х2, ..., Хn. В простому випадку у рівняння входить одна така
підмножина Х. Необхідно дати відповідь на питання, при яких умовах
рівняння має рішення і, якщо ці умови витримуються, знайти усі рішення,
тобто визначити Х.
Рішення рівняння з однією підмножиною Х, грунтується на
послідовності тотожних перетворень:
1. У відповідності з властивостями(табл.1) рівність перетворюється у
диз’юнктивну суму його лівої та правої частини, дорівнює порожній
множині.
2. Отримане рівняння перетворюється до виду ( M  X )  ( N  X )   , де М і
N - деякі множини, які не містять Х .
3. Так як об’єднання множин порожнє тільки при умові, що кожне з них
також порожня множина, перетворене рівняння запишемо залежною
системою двох рівнянь:
М X =  i N X   .
4. Пара рівнянь має значення тоді і тільки тоді, коли N  X i X  M . Це
означає, що умовою існування рішення є N  M (властивість
транзитивності відношення включення), а рішенням рівняння - будь-яка
множина Х така, що N  X  M .

Приклад: X  C = D.
1) (X  C) + D = .
2) D  X   та (C  D)  X  .

Відношення

Відношення - це будь-який зв’язок між предметами або поняттями множин.

Поняття відношення - чисто математичне поняття, яке не вживається
для вказання зв’язків у інших сферах застосування. В цих сферах
використовують поняття відносини, взаємини, стосунки.
Відношення між двома елементами називається бінарним.
Способи задання відношень. Якщо є деякий елемент х і деякий
елемент у і між цими елементами встановлюється будь-який зв’язок, тобто.
відношення, то це відношення записується так:
х R у - х і у знаходяться в деякому відношенні R.
(х, у)  R - пара елементів х і у належать відношенню R.
х - називають лівим полем відношення
у - називають правим полем відношення
Приклад:
 (3 і 7)<; 3<7
елементи 3 і 7 належать відношенню упорядкування, тобто 3 менше 7.
 (Україна, Росія)сусіди.

В загальному випадку, якщо елемент х належить множині Х, а у

належить множині У, то відношення R може бути задано на множинах Х і У
як підмножина декартового добутку множин Х  У
хХ, у У  RХ У

Наприклад:
Х- множина країн СНД
У- множина країн ЄС
R- відношення між країнами СНД і ЄС тобто договори про
економічне співробітництво (торгівля ).

Для задання відношень на скінчених множинах Х та У, часто

використовують графічну форму (графові форми).
При графовому поданні, елементи множин Х та У позначають
точками, а наявність відношення R між певними елементами позначають
лінією-стрілкою, яку називають направленою дугою.
Наприклад:

Х={х1, х2,, х3,, х4, х5}

У={у1, у2, у3}

R={(х1, у1), (х1, у2), (х2, у2), (х2, у3), (х3, у1), (х4, у5), (х5, у1), (х5, у3)}

Це графічне відношення від Х до У (біграф).

Часто застосовують матричну форму задання відношень.

Матриця - прямокутна таблиця, в якій рядки відповідають опису вершин

множини Х, а стовпці відповідають опису вершин множини У.
Елементи матриці приймають значення “О” або “1”.
“1”- якщо відповідний елемент матриці, який знаходиться на перетині рядка
і стовпця належить відношенню R.
“0”- якщо відповідний елемент матриці, який знаходиться на перетині рядка
і стовпця не належить відношенню R.
Матричний спосіб задання відношення від Х до У:

y1 y2 y3
x1 1 0 1
x2 0 1 1
 
R  x3 1 0 0
 
x4 0 1 0
x5 1 0 1
;

Таку матрицю називають матрицею відношень.

Обернене відношення (транспонована матриця)позначають R-1:

x1 x2 x3 x4 x5
y1 1 0 1 0 1
1  
R  y2 1 1 0 0 0
y3  0 1 0 1 1 .

Множину всіх перетинів відношення R називають фактор-множиною

множини У по відношенню R і позначають У/R.
Побудуємо матрицю підстановки, яка складається з двох рядків, а
кількість стовпців відповідає елементам множини Х. В першому рядку
записують елементи лівого поля (в нашому випадку множини Х). В другому
рядку, під кожним елементом множини Х записують фактор-множину множини
У(У/R).

 x1 x2 x3 x4 x5 
R
  y1 , y2   y ,y   y   y 
2 3 1 2  y1 , y3  .

Приклад:

Х={х1, х2, х3, х4, х5}

х1 - Росія
х2 -- Україна
х3 - Іран R- відношення торгівлі зброєю.
х4 - Пакистан
х5 - Кувейт

Задане аналітичне відношення. Формуємо графічне та матричне відношення.

R={(х1, ,х2), (х1,х3), (х1,х4) ,(х2,х1), (х2,х4), (х2,х5), (х3,х5), (х4,х5)}

 x1 x2 x3 x4 x5
x1 0 1 1 1 0
x2 1 0 0 1 1
 
R  3 0
x 0 0 0 1
x4 0 0 0 0 1

x 0 0 0 0 0
;

Відношення називається симетричним в тому випадку, якщо кожному

елементу відношення х R у можна поставити у відповідність кожний елемент у
R х..
Наприклад: (Україна, Росія) є сусіди.