Економікс – це метод економічної теорії, що вивчає теоретичні основи

економічних процесів; суспільна наука, що вивчає використання обмежених

економічних ресурсів або управління ними для максимального задоволення
необмежених матеріальних потреб людей та суспільства загалом. Економікс
поділяється на два методи – позитивний та нормативний, при чому кожний із
них має свою філософську основу. Позитивний метод спирається на філософію
позитивізму. Його головний принцип полягає в тому, що наукове знання має
бути звільнене від філософії(в її попередній метафізичній інтерпретації), яку як
самостійну науку слід усунути, оскільки вона стала непотрібною. Звідси гасло –
Кожна наука сама по собі філософія. Будь-яке дійсне, позитивне знання про
реальну дійсність може бути отримане у вигляді не заумних філософських
узагальнень, а результатів окремих спеціальних наукових досліджень, на базі
яких формується єдина система знання. Завдання науки згідно з такими
методологічними підходами, полягає не в дослідженні причинно-наслідкових
зв’язків реальних явищ і процесів, а в описі та систематизації зовнішніх
фактів… чуттєвого досвіду. Завдання економікс полягає в описі, аналізі,
систематизації економічних фактів, явищ, процесів, які беруться такими, якими
вони виступають в реальній дійсності.
 Закони
Закони поділяються на три групи: загальні(тобто діють протягом усієї людської
історії), особливі(тобто ті, що діють у ряді способів виробництва),
специфічні(властиві лише одному способу виробництва).
Загальні економічні закони:
Загальні економічні закони відображають внутрішні, необхідні, сталі й суттєві
зв'язки, властиві насамперед технологічному способу виробництва, процесу
взаємодії людини з природою, між різними елементами в процесі праці,
однаковими для всіх суспільних форм.
Приклади: закон відповідності виробничих відносин рівню й характеру
розвитку продуктивних сил, закон зростання продуктивності праці, закон
економії часу тощо.
Особливі економічні закони:
Це закони, що діють у ряді способів виробництва.
Приклади : закон вартості, закон грошового обігу, закон попиту і
пропозиції тощо
Специфічні економічні закони:
діють у межах лише однієї суспільно-економічної формації.
Приклади: основний економічний закон, закон концентрації окремих
форм власності та капіталу (наприклад, за умов капіталізму — закони
концентрації промислового, торговельного, індивідуального,
позичкового капіталу та ін.).
 3
Метод економічної теорії — це сукупність прийомів, засобів і принципів, за
допомогою яких досліджуються категорії і закони функціонування та розвит-
ку економічних систем.

Зміст економічної стратегії визначає певний курс економічної політики.

Реалізація економічної стратегії включає комплекс заходів щодо визначення
пріоритетних цілей народного господарства, засобів та способів їх реалізації
виходячи зі змісту об'єктивних процесів і тенденцій, що мають місце в
національному та світовому господарстві, та враховуючи законні інтереси
суб'єктів господарювання.

 Економічна тактика - сукупність найближчих цілей, завдань, засобів і

способів їх досягнення для реалізації стратегічного курсу економічної
політики в конкретних умовах, що складаються в поточному періоді розвитку
народного господарства. За правовою суттю економічна тактика є правовою
формою реалізації державою економічної політики, яка характеризується як
засіб реалізації економічної стратегії:

- має за мету досягнення найближчих цілей і завдань економічної стратегії;

- за змістом представлена засобами і способами реалізації економічної стратегії;
- її тривалість може визначатися певним поточним періодом розвитку народного
господарства (роками, подіями тощо).