рівноправність та його роль і місце в історії. Мартін Лютер Кінг – перший борець за громадянські права афроамериканців у США, знаменитий баптистський проповідник та талановитий оратор. Його проповіді слухали тисячі, а чіткі політична та моральна позиції принесли йому Нобелівську премію миру.
Перша публічна активність Мартіна Лютера Кінга-молодшого відбулася після
того, як громадська активістка за права темношкірих Роза Парк відмовилася поступитись місцем у громадському автобусі білому чоловікові, за що її арештували. Це сталося у 1955 році в місті Монтгомері, штат Алабама. Попри ці політичні зміни, Кінг та інші лідери багатьох рухів за громадянські права не відмовилися від запланованої на 28 серпня 1963 року демонстрації у Вашингтоні. Інакше відома промова Мартіна Лютера Кінга "У мене є мрія" на тлі монумента Лінкольна ніколи б не відбулася. Рік по тому Кінг отримав Нобелівську премію миру. Але його боротьба за рівні права не закінчилась. Расова рівність існувала лише на папері, саме тому у 1965 році він організував марш від міста Сельма до Монтгомері у штаті Алабама задля того, щоб привернути увагу до несправедливих виборчих прав між темношкірими та білими. Кінг не здавався. Наслідуючи приклад свого тезки, Мартіна Лютера, після своєї ключової промови у 1966 році він прибив 48 тез до дверей мерії Чикаго. У цьому місті спочатку була сильна протидія Кінгу, який не мав втручатися у відстоювання прав темношкірих Чикаго. Але Кінг залишився стійким - його затримували більше 30 разів, проте це не змінило його переконань.
Кінга дотепер вважають героєм історії США, а його мрії слідують багато темношкірих у США. Так вчиняє і його онука Йоланда Рене Кінг, яка нещодавно з'явилася на публіці.
Свої побажання вона сформулювала 24 березня на "Марші за наші життя" у
Вашингтоні. "У мого дідуся була мрія, що про його чотирьох маленьких дітей судитимуть не за кольором шкіри, а за їхнім характером і вчинками", - сказала дев'ятирічна дівчинка неподалік місця, де її дідусь оголосив свою відому промову "У мене є мрія". "У мене є мрія, щоб цей світ був вільним від зброї, крапка".