ГЛОСАРІЙ

ТЕМА 3 ДЕРЖАВНЕ ЕКОНОМІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

Економічна функція держави –це створення передумов, необхідних для ефективної економічної
діяльності суспільства.
Державне регулювання економіки— координація з боку держави всієї господарської структури
країни з метою підтримання стійкості й макро-економічної рівноваги та забезпечення роботи
механізму конкуренції; сукупність різноманітних методів, інструментів, за допомогою яких держава
веде економічну діяльність.
Державний бюджет — це річний план державних доходів і видатків, затверджений у законодавчому
порядку.
Методи державного регулювання− це способи впливу держави через використання певних
інструментів на сферу підприємництва з метою створення умов для їх ефективного
функціонування.
Фінансово- бюджетне регулювання – це процес забезпечення нормального перебігу економічних і
соціальних процесів , повне задоволення суспільних потреб у фінансових ресурсах.
Державний бюджет— це річний план державних доходів і видатків, затверджений у законодавчому
порядку.
Поточні видатки державного бюджету− це витрати бюджетів на фінансування підприємств,
організацій а також фінансування заходів щодо соціального захисту населення.
Видатки розвитку− це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності.
Гошово- кредитна політика− це комплекс заходів у галузі грошового обігу та кредиту,
спрямованих на стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці, регулювання
економічного зростання та вирівнювання політичного балансу.
Система оподаткування− це сукупність податків і зборів до бюджету та внесків до державних
цільових фондів, що справляються у визначеному законодавством порядку.
Кредитні відносини− це відносини, що складаються з приводу мобілізації тимчасово вільних
грошових коштів підприємств, організацій, населення.
Кредит  — позика на певний строк у грошовій або товарній формі на умовах повернення і сплати
відсотка за користування.
Державний кредит− кредит, коли позичальником виступає держава чи місцеві органи влади, а
кредит полягає у випуску державних цінних паперів (облігацій) і використовується для покриття
частки державних видатків.
Банківський кредит−   передача банками певним фізичним і юридичним особам на встановлений
кредитним договором строк грошей з умовою їх повернення і сплатою певного процента за
користування ними.
Комерційний кредит− надається одним підприємством іншому у вигляді продажу товарів з
відстрочкою платежу; він обслуговує лише обіг товарів і оформлюється векселем.
Трансферти− платежі , які здійснюються державою без надання їх отримувачами у відповідь будь-
яких товарів.(стипендії, пенсії)
Податки — обов'язкові нормовані платежі до державних або місцевих бюджетів, що їх вносять
фізичні та юридичні особи.
Податок на додану вартість — є частиною новоствореної вартості, яка сплачується до Державного
бюджету на кожному етапі виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг.
Податок на прибуток−  прямий податок, щостягуєтьсяз прибутку організації (підприємства, банку,
страхової компанії), тощо
Акцизний збір− непрямий податок, який встановлюється на високорентабельні та монопольні
товари і включається до ціни товару.
Мито− непрямий податок , який справляється з митної вартості або обсягу товарів, що підлягають
митному контролю.