Тема КЛАС ХВОЩЕВИДНІ — ЕQUISETOPSIDA

Загальні зауваження. Клас хвощевидні — це сучасна група рослин, що

включає одну родину, один рід і 32 види, поширених по всій земній кулі. Усі
види — багаторічні трав’янисті рослини, що ростуть на заболочених луках,
полях, болотах, на берегах рік, озер, рідше в лісах.
Спорофіт їх має кореневище, бічні пагони потовщені, у вигляді бульб, де
нагромаджені поживні речовини. Бульби зимують і навесні сприяють появі
нових пагонів. Від кореневища відходять стебла (рис. 94), у деяких видів
вони двох типів — спороносні та вегетуючі.
Спороносні пагони з’являються рано навесні, вони не мають бічних
пагонів і хлорофілу. На їх верхівці утворюється стробіл, на осі якого є
видозмінені листочки-спорофіли. Спорофіл має ніжку — спорангіофор — і
щиток, під яким прикріплюються циліндричні спорангії. В них формуються
морфологічно однакові спори. Спора має три оболонки, зовнішня оболонка
— епіспорій —- розривається, утворюючи дві стрічки-елатери. Завдяки
елатерам спори групуються в клубочки. Це має важливе біологічне значення.
Оскільки спори фізіологічно різнорідні, то поряд проростають як чоловічі,
так і жіночі гаметофіти, завдяки чому більш ймовірним виявляється
запліднення і поява нової рослини.
Гаметофіти хвощів наземні, зелені, прикріплюються до ґрунту
ризоїдами, живуть кілька тижнів. Чоловічі гаметофіти мають вигляд слабо
розчленованої пластинки з кількома антеридіями, в яких утворюються
багатоджгутикові сперматозоїди. Жіночі гаметофіти більш розчленовані на
багатолопатеві пластинки, між лопатями розвиваються колбоподібні
архегонії з яйцеклітиною у черевці. Запліднення відбувається за допомогою
води, в результаті чого утворюється зигота, а із зиготи — зародок спорофіта.
Цикл розвитку хвоща польового наведено на рис. 94.
Після висипання спор спороносний пагін відмирає, а тим часом
відростають літні фототрофні пагони. Вони ребристі, порожнисті із середини,
епідермальні клітини їх просочені кремнеземом, непридатні для поїдання
худобою і є шкідливим компонентом природних лук.

Об’єкт. 1. Хвощ польовий - Еquisetum аrvеnsе L.

Завдання: 1. Розгляньте і вивчіть будову спороносного і трофофільного
пагонів хвоща.
2. Вивчіть будову стробіла хвоща польового і спор.
3. Розгляньте анатомічну будову стебла хвоща.
4. На таблицях розгляньте будову чоловічого та жіночого гаметофітів хвоща.
 Рис. 94. Цикл розвитку хвоща польового:
І - проросток спорофіта; 2 - колосок; 3 - спорофіл із спорангіями; 4 - спороносний пагін;
5 - літній асимілюючий пагін; 6 - спорогенна клітина та формування спор; 7 - чоловічий
заросток; 8 - жіночий заросток; 9 - сперматозоїд;
10 - архегоній; 11 - поділ зиготи і формування зародка
 5. В альбомі зарисуйте розглядувані частини хвоща польового, позначте їх
складові частини, а також зарисуйте його цикл розвитку.
Обладнання і матеріали: мікроскопи МБР-1 або Біолам, лупи, скальпелі, препарати,
живий та гербарний матеріал, фіксовані стробіли та частки стебла, інше приладдя.
Література: [1], с. 320—322; [4], ч. І, с. 298—302; [6], с. 393—395; [7],
c.220-222; [8],ч, 2, с. 316—318; [11], c.109-110; [13], c.373-377.

Макроскопічне дослідження хвоща польового. На гербарних зразках

або живих рослинах розгляньте будову спороносних і хлорофілоносних
пагонів хвоща польового. На зразках видно, що підземна частина рослини —
це буре міцне почленоване на вузли і міжвузля кореневище з бульбами, що
містять нагромаджений за літо запас поживних речовин. Від вузлів
кореневища відходять пучки тоненьких додаткових коренів. За допомогою
кореневища хвощ розмножується вегетативно, дуже засмічуючи поля.
Від кореневища вертикально відходять два пагони: спороносний бурий і
зелений трофофільний. На верхівці нерозгалуженого
спороносного пагона знаходиться кільце зрослих шилоподібно загострених
листочків, позбавлених хлорофілу. Користуючись лупою, розглянемо будову
стробіла. У молодому стробілі поверхня його утворена щільно зімкнутими
шестигранними щитками, розміщеними горизонтальними кільцями. В міру
достигання вісь стробіла розростається, щитки витягуються, розсуваються,
створюючи можливість для розсіювання спор.
За допомогою пінцета відпрепаруйте і відділіть із стробіла один
спорофіл — щиток разом із ніжкою. Навколо ніжки по краю щитка звисають
8—9 циліндричних спорангіїв, що розкриваються щілиною.
Закінчивши огляд, зарисуйте кореневище з бульбами і додатковими
коренями, спороносний пагін із стробілом, спорофіл із ніжкою, щитком і
спорангіями.
Тепер розгляньте будову зеленого трофофільного пагона. Відділіть від
стебла один членик, що складається із довгого міжвузля і вузла. Членик легко
відкривається над вузлом, де розміщена вставна меристема. З нижнього боку
членика видно порожнину міжвузля; від вузла вверх розміщене кільце
дрібних гострих листків, що при основі зрослися в трубочку. Листки майже
не мають хлорофілу і тому функцію асиміляції виконує стебло та бічні
гілочки. Закінчивши огляд, зарисуйте зелений пагін і покажіть на рисунку
стебло, вузол, міжвузля, гілки, листочки.
Мікроскопічні дослідження. Методика виготовлення препарату.
Користуючись фіксованим чи живим матеріалом, приготуйте препарат
поперечного зрізу стебла. Для цього шматочок стебла затисніть у серцевині
бузини і гострим лезом зробіть серію зрізів, які покладіть на предметне скло
в краплю води. Вибравши найкращий зріз, накрийте його покривним
скельцем і покладіть на столик мікроскопа під мале збільшення. У полі зору
побачите, що стебло має форму шестикутника (див. рис. 95). Зверху воно
вкрите епідермісом, що складається з безбарвних клітин, розміщених в один
шар, під ними у виступах (реберцях) стебла зосереджена механічна тканина
коленхіми, а в борозенках — зелена хлоренхіма. Під хлоренхімою
знаходиться повітряна порожнина, між коленхімою і хлоренхімою, а також
нижче їх є клітини корової паренхіми. У центрі стебла розміщений провідний

Рис. 95. Стебло хвоща (поперечний розріз):

1—порожнина стебла; 2—провідні пучки; 3—повітряні порожнини;
4—епідерміс; 5 — механічна тканина; 6 — хлоренхіма; 7 - перицикл

циліндр із перициклом на периферії. В основній паренхімі стебла

розміщуються провідні пучки колатерального типу. Пучки розміщені
напроти ребер стебла і складаються із двох вузьких смужок ксилеми, що
збоку прилягають до флоеми, повернутої до перицикла. Далі знаходиться
порожнина стебла.
Розгляньте внутрішню будову листочка. Для цього зріжте його,
підвівши лезо між листком і стеблом. Одержаний зріз помістіть у краплю
води, накрийте скельцем і розгляньте при малому збільшенні мікроскопа. У
полі зору видно листочок із шматочком епідермісу стебла. Верхівка листка
складається із прозенхімних безбарвних клітин, вузькі кінці яких заокруглені,
трохи нижче оболонка стає нерівною, з її поверхні виступають горбочки,
просочені кремнеземом. Основи листків зростають кільцем, а далі
зливаються із стеблом. Жилка листка, продовжуючись у стеблі, утворює
ребро в епідермісі, видно продихи, які складаються із двох замикаючих
клітин. Зарисуйте поперечний розріз стебла, вказавши епідерміс, коленхіму,
хлоренхіму, перицикл, провідні пучки, порожнину стебла (див. рис. 95).
Останнє завдання — це самостійно виготовлений препарат із спори з
елатерами. Для цього із сухого стробіла струсіть на предметне скло спори і,
не накриваючи покривним скельцем, помістіть на столик мікроскопа.
Зволожуючи їх диханням, перевірте гігроскопічність елатер. Зарисуйте спору
з елатерами.
 Користуючись таблицями і рисунками підручника, розгляньте будову
чоловічого і жіночого гаметофітів і зарисуйте їх, указавши слань, ризоїди,
антеридії, архегонії.
Висновок. Виконавши роботу, ви переконались, що сучасні хвощі — це
багаторічні трав’янисті рослини із стеблами, почленованими на вузли і
міжвузля, редукованими кільчасто розміщеними листками. Спори
утворюються у спеціальних спороносних зонах — стробілах. Морфологічно
вони однакові, що дає можливість віднести хвощі до рівноспорових рослин;
фізіологічно спори різні і проростають у надземні роздільностатеві
гаметофіти.
Деякі види хвощів (польовий і лісовий) мають два типи пагонів —
споро- і хлорофілоносний. Інші види хвощів (зимуючий, болотний, річковий)
не мають спороносного пагона, а на верхівці хлорофілоносного на початку
літа утворюються стробіли. Практичне значення хвощів незначне: хвощ
польовий застосовується як лікарська рослина, хвощ болотний — отруйна
рослина. Більшість хвощів — це бур’яни та небажані компоненти лучних
фітоценозів. Хвощі збереглися з палеозойської ери і є реліктами давно
минулих епох.

Питання для самоконтролю

1. Що відрізняє спорофіт хвощів від плаунів?

2. Яке покоління домінує у циклі розвитку хвощів?
3. Чи можна віднести хвощі до різноспорових рослин?
4. Скільки оболонок має спора хвоща?
5. На які класи поділяється відділ хвощеподібних?
6. Індикаторами яких ґрунтів є хвощі?
7. Що сприяє вегетативному розмноженню хвоща?
8. Які особливості анатомічної будови стебла хвоща?
9. Назвіть найголовніші види хвощів флори України.