Тема .

КЛАС СОСНОВІ, АБО ХВОЙНІ — РІNOPSIDА

Загальні зауваження. Хвойні належать до насінних рослин і є

найдосконалішими серед голонасінних. Їх особливість — висока
ксероморфність: деревина утворена винятково трахеїдами, а хвоїнки мають
продихи у заглибленнях гіподерми тощо. При їх дослідженні, вивченні циклу
розвитку слід звернути увагу на те, що мікроспорофіли зібрані в чоловічі
шишечки, а мегаспорофіли — в жіночі шишечки або стробіли. Винятком є
тисові, у яких шишечки не утворюються. У соснових запилення відбувається
без участі краплинно-рідинного середовища. Чоловічий гаметофіт проростає
і утворює пилкову трубку, за допомогою якої спермії потрапляють до
архегонію. В результаті запліднення яйцеклітини із зиготи розвивається
диплоїдний зародок. Первинний ендосперм з’являється до запліднення.
Характерною особливістю їх є й те, що гаметофіт (чоловічий і жіночий)
розвивається на спорофіті, а не відокремлений, як у хвощів або папоротей.

Об’єкти. Порядок — соснові — Ріnаles. Представник — сосна звичайна —

Pinus sylvestris L.
Завдання: 1. Вивчіть і зарисуйте будову трирічної гілки сосни з чоловічими і
жіночими шишечками.
2. Вивчіть і зарисуйте будову чоловічої шишечки.
3. Самостійно приготуйте препарат із пилку, дослідіть і зарисуйте будову
пилинки.
4. Вивчіть і зарисуйте будову жіночої шишечки з насінними зачатками.
5. Вивчіть і зарисуйте будову насінного зачатка.
6. Вивчіть і зарисуйте будову насінини.
Обладнання і матеріали: мікроскоп, лупа, препарувальні голки, пінцети,
леза, гербарний матеріал, фіксовані жіночі і чоловічі шишечки, насіння.
Література: [1], с. 322—350; [3], с. 148—154; [5], с. 222—234; [6] с. 301—
316; [7], c.226-235; [8], ч. 2, с. 327—349; [11], c. 385-399; [13], c. 113-120.

Макроскопічні дослідження трирічної гілки сосни. Побіжний огляд

трирічної гілки сосни дає можливість відмітити наявність у неї пагонів двох
типів — довгих і вкорочених. Довгі пагони відповідають весняному росту;
вони соковиті з розвинутою корою і вкриті лусочками. У пазухах лусочок
утворюються укорочені пагони, які характеризуються обмеженим ростом,
живуть три роки і несуть по два голчастих листочки (хвоїнки).
При основі минулорічних пагонів помітні групи чоловічих шишечок (мікростробіли) жовтого кольору (рис. 98). На верхівці
молодого пагона видно червонуваті поодинокі шишечки (макростробіли) першого року. В окремих екземплярів знайдіть більші (до 2 0
мм) зеленуваті жіночі шишечки другого року і великі коричневі (до 70 мм) шишечки третього року. Зарисуйте трирічну гілочку і
позначте зазначені вище складові частини.
 Макроскопічне дослідження жіночої шишечки. На фіксованому або
живому матеріалі розгляньте будову жіночої шишечки. Для цього краще
взяти дворічну
1 шишечку. Відпрепаруйте на предметному склі за допомогою
голочки і пінцета окремі насінні лусочки і розгляньте під лупою. Виявиться,
що за будовою жіноча шишечка відрізняється від чоловічої, бо вона має два
типи лусок: покривні та більш масивні — насінні — що несуть по два
насінних зачатка (насінини). Зарисуйте насінну лусочку і покажіть насінні
зачатки (рис. 99).
Мікроскопічні дослідження жіночої і чоловічої шишечок.
Користуючись фіксованим матеріалом, відділіть пінцетом від групи
чоловічих шишечок одну. Покладіть на предметне скло і розгляньте під
лупою. Голочкою добудьте пилок, покладіть на предметне скло, накрийте
покривним скельцем і помістіть

Рис. 98. Трирічна гілка сосни:

1 — жіноча шишечка першого року;
2 — хвоя; З — жіноча шишечка
третього року; 4 — укорочені гони;
5—група чоловічих шишечок;
6— жіноча шишечка другого року
під мале, а потім під велике збільшення мікроскопа. У полі зору видно, що
кожна пилинка має дві оболонки: зовнішню — екзину і внутрішню— інтину

Рис. 99. Насінна лусочка жіночої шишечки:

а — загальний вигляд жіночої шишечки; б — вигляд знизу; в — вигляд зверху;
1 — мегаспорофіли; 2 — видозмінені листочки; 3 — вісь шишечки; 4 — насінна
луска; 5 — насінний зачаток; 6 — покривна лусочка

(рис. 100). З боків пилинки помітні два повітряних мішки, які сприяють
поширенню пилку. Всередині пилинки досить помітним є ядро. А якщо
пошукати пилинки, близькі до проростання, то у них можна відшукати два
ядра — вегетативне і генеративне, останнє розміщується поблизу оболонки.
Вегетативне ядро бере участь в утворенні пилкової трубки, а генеративне —
в утворенні чоловічих гамет — сперміїв.
На готових постійних препаратах поздовжнього розрізу чоловічої
шишечки добре видно її мікроскопічну будову. Помістивши препарат під
мале збільшення мікроскопа, видно, що шишечка складається з осі, до якої
прикріплюються мікроспорофіли із спорангіями. На спорангіях помітні
мікроспори жовтого кольору (рис. 101). Зарисуйте поздовжній розріз
чоловічої шишечки і стрілочками покажіть вісь шишечки, мікроспорофіли,
мікроспорангії з мікроспорами.
Жіночу шишечку більш детально можна вивчити на постійному
препараті її поздовжнього розрізу. Помістивши препарат під мале збільшення
мікроскопа, видно, що жіноча шишечка має вісь і два типи лусок: покривну
лусочку, а в її пазусі — насінну лусочку із насінними зачатками.
Перевіривши мікроскоп на велике збільшення, можна краще розглянути
розміщення насінних зачатків. Але детальну будову
насінного зачатка можна вивчити, користуючись рисунками і таблицями
(рис. 102). Насінний зачаток сосни складається з інтегумента і нуцелуса.
7

Рис. 100. Будова мікроспори (пилинки): Нуц

а - будова пилинки; б - проростаюча пилинка; 1 - екзина; 2 - проталіальні елус
клітини; 3 - антеридіальна клітина; 4 - вегетативна клітина; 5 - повітряний —
мішок; 6 - інтина; 7 - ядро стерильної клітини базальної; 8 - ядро спермагенної це
(генеративної) клітини; 9 - ядро вегетативної клітини; 10 - пилкова трубочка гомо
лог
мега
спорангію, він має яйцеподібну форму і почасти зростається з інтегументом.
Лише верхівка, що звернена до осі шишечки, вільна. Там інтегумент утворює
мікропіле (пилковхід). Молодий нуцелус складається з диплоїдних клітин,
одна з яких через деякий час перетворюється в мегаспороцит, який має
здатність до мейотичного поділу. З нього утворюються чотири лінійних
мегаспори, три з яких дегенерують, а одна — проростає в багатоклітинний
жіночий гаметофіт — первинний ендосперм із двома архегоніями на верхівці.

в
 Зарисуйте схему будови насінного зачатка і стрілочками покажіть: інтегумент,
мікропіле, нуцелус, жіночий гаметофіт, архегонії. Таким чином, вивчивши
будову спороносних органів сосни, можна
зробити висновок, що пилок сосни — це
дуже редукований недорозвинутий чоловічий
гаметофіт, що розвивається всередині
мікроспори, а жіночий гаметофіт — це
первинний ендосперм, що розвивається в
нуцелусі. Вітром пилок переноситься на
насінний зачаток і вже там відбувається
остаточний розвиток чоловічого гаметофіта.
Наступної весни пилок, що потрапив на
насінний зачаток, проростає. Його
вегетативна клітина разом з інтиною
утворюють пилкову трубку, ядро
антеридіальної клітини проникає в трубку і
вже там ділиться мітозом на генеративну
клітину і клітинну ніжку. Утворення із
генеративної клітини двох сперміїв
відбувається перед заплідненням. Пилкова
трубка вростає через мікропіле в нуцелус і
досягає жіночого гаметофіта, де один із
сперміїв запліднює яйцеклітину. Із зиготи
потім розвивається зародок, а насінний Рис. 102. Схема будови насінного за-
зачаток перетворюється у насінну. чатка:
Сформована насінина поєднує у собі 1 — мікропіле; 2 — інте- гументи; 3 —
подвійну природу — гаметофіта нуцелус;
(гаплоїдний первинний ендосперм) і 4 — проростаюча пилкова трубка; 5—
спорофіта (диплоїдний зародок). спермій;
Дослідження насінини сосни. б—архегоній; 7—яйцеклітина; 8 — жіночий
Препарат насінини сосни можна самостійно гаметофіт (первинний ендосперм)
приготувати під час заняття. Для цього
гострим скальпелем або лезом обережно
зробіть поздовжній розріз насінини. Одну з половинок або тоненький зріз
помістіть на предметне скло і розгляньте за допомогою лупи або малого
збільшення мікроскопа. На зрізі побачите зовні тоненьку коричнювату насінну
шкірку, яка оточує білуватий маслянистий первинний ендосперм. У ньому
посередині розміщується зародок із кількома сім’ядолями, що прикривають
брунечку. При ретельному вивченні насінини ви побачите також підвісок, за
допомогою якого кріпиться зародок (рис. 103).

Рис. 101. Чоловіча шишечка:

а - чоловіча шишечка у розрізі; б - мікроспорофіл у плані; в - мікро- спорофіл у розрізі; 1 -
вісь; 2 - мікроспорофіл; 3 - мікро- спорангій; 4 - видозмінені листочки; 5 - остов; 6 - козирок; 7
- ніжка; 8 - мікроспори (пилок)
 Висновок. Голонасінні — найдавніші насінні рослини. Це вічнозелені,

Рис. 103. Насінина сосни:

а — загальний вигляд; б — насінина у розрізі: 1 — крилатка; 2 — власне насінина; а —
насінна шкірочка; 4 — сім'ядоля; 5 — брунечка;
6 — підсім'ядольне коліно; 7 — зародковий корінець; 8 —кореневий чохлик;
9 — маслянистий ендосперм; 10 — зародок

рідко листопадні дерева та кущі, а ще рідше ліани (гнетум). Вони розвивалися за

двома гілками еволюції — мікрофільною (хвойні) та макрофільною (насінні
папороті, саговники). У насінному зачатку один мегаспорангїй (нуцелус),
оточений інтегументом. Насінні зачатки розміщуються на насінних лусках
жіночих шишечок. Мікроспори та пилок утворюються в чоловічих шишечках.
Розвиток жіночого гаметофіту, запліднення і початкові стадії розвитку
спорофіта відбуваються в середині насінного зачатка і насінини, що є кроком
уперед порівняно із зовнішнім заплідненням у папоротеподібних. Відділ
включає шість класів сучасних і викопних рослин, більшість із 650 видів яких
належать до класу хвойних.

Питання для самоконтролю

1. Які органи спороношення є у сосни звичайної і як вони розвиваються?

2. Назвіть складові частини спори і що з них розвивається?
3. Де розвивається жіночий гаметофіт сосни і який шлях його формування?
4. Які типи пагонів вами виявлені у сосни звичайної?
5. Який представник голонасінних росте у пустелях Африки?
6. На які класи ділиться відділ голонасінних?
7. У яких викопних голонасінних була двостатева шишечка?
8. Назвіть представників відділу, в яких уже немає архегоніїв.
9. Назвіть складові частини насінини і зародка сосни.
10. Чому голонасінні належать до архегоніальних рослин?