Фуга f moll з ІІ тому ДТК (Триголосна фуга)

Тема – за характером енергійна, однотональна, неоднорідна,

складається з 2-ох елементів: 1 – рух восьмими стрибками D – t і від VI до
VII гармонічного, 2 – заповнення шістнадцятими. 1 протискладнення -
побудоване на 2-му елементі теми, і звучить як її продовження – рух
шістнадцятими. 2 протискладнення – на матеріалі 2-го елементу теми, зі
зміненим ритмічним малюнком. Відповідь – тональна в до-мінорі.
Перший розділ (1 – 40 такти) – каденція завершується в тональності до-
мажор. Другий розділ (41 – 85 такти) – фа-мінор. Однак, в такті 24 бачимо
каденцію у мі бемоль-мажорі, тому перший розділ закінчується в 24 такті з
каденцією в мі бемоль-мажорі, середній розділ– 40 такт з каденцією в до-
мажорі і заключний розділ – 85 такт в фа-мінорі, тобто основній
тональності.
Експозиційний розділ фуги містить три проведення теми та дві
інтермедії. Перше проведення теми звучить в тональності фа-мінор, друге
– до-мінор і третє – знову фа-мінор. Між другим і третім проведенням
теми присутня тритактова модулююча (повертається в фа-мінор)
інтермедія на ритмічному матеріалі теми (перший голос на 1 елементі
теми, тобто на восьмих, другий – на 2 елементі теми, тобто на
шістнадцятих). Друга інтермедія містить секвенцію на шість тактів (мотив
– два такти) з розширенням і кадансуванням у мі бемоль-мажорі.
Середній розділ фуги містить два проведення теми: перше в ля
бемоль-мажорі, друге модулююче з мі бемоль-мажору в до-мінор.
З’являється третя інтермедія, яка містить секвенційний чотиритактовий
розвиток (мотив – два такти) з каденцією в до-мажорі. Матеріал даного
розділу має риси розвитковості.
На заключний розділ фуги, що містить чотири проведення теми в
основній тональності між якими з’являється четверта інтермедія –
побудована на двох елементах теми у фа-мінорі, вказує повернення в
основну тональність. Після другого проведення теми – п’ята інтермедія,
яка побудована на обох елементах теми (займає 17 тактів), тут знаходиться
кульмінація фуги. Третє проведення теми в сі бемоль-мінорі, четверте – в
фа-мінорі.
Фуга завершується кодою, що містить низхідну секвенцію по
секундах на матеріалі теми в основній тональності (3 ланки, мотив 2
такти). Кадансування в основній тональності.