ПЛАН-КОНСПЕКТ

проведення заняття по предмету «Електротехніка та основи

електроніки»

РОЗДІЛ 1. ОСНОВИ ЕЛЕКТРОНІКИ

Тема 2.1. Електронні генератори

Мета заняття:
довести до курсантів призначення і класифікацію електронних
генераторів.

Навчальні питання:
1. Призначення й класифікація електронних генераторів.
2. Генератори синусоїдних електричних сигналів.
3. Стабілізація частоти генераторів синусоїдних електричних сигналів.
4. Генератори прямокутних електричних сигналів.
5. Амплітудна, частотна, фазова та широтно-імпульсна модуляція.
6. Контрольні запитання.

Мотивація учбової діяльності:

курсанти повинні знати 1. Призначення й класифікація електронних
генераторів.
Місце: корпус А, аудиторія № 121.
Час: 2 година
Метод проведення уроку: лекція

Матеріальне забезпечення та учбовий матеріал: плакати, підручник

Жеребцов И.П. Основы электроники Л: Енергоатоміздат, 1990
Міжпредметні зв‘язки: Електротехніка
Структура заняття:
I. Організаційна частина заняття - 5 хв.
II. Оголошення теми, мети заняття – 1 хв.
III. Актуалізація опорних знань та навиків курсантів - 10 хв.
IV. Вивчення нового матеріалу - 59 хв.
V. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу - 2 хв.
VI. Підведення підсумків заняття - 2 хв.
VII. Видача завдання для самостійної роботи - 1 хв.
Генератори електричних сигналів
7. Призначення й класифікація електронних генераторів.
8. Генератори синусоїдних електричних сигналів.
9. Стабілізація частоти генераторів синусоїдних електричних сигналів.
10.Генератори прямокутних електричних сигналів.
11.Амплітудна, частотна, фазова та широтно-імпульсна модуляція.
12.Контрольні запитання.
1. Призначення й класифікація електронних генераторів
Електронними генераторами називають пристрої, що перетворюють за
допомогою підсилювальних приладів енергію джерела живлення в
енергію електричних коливань заданої частоти й форми.
Генератори класифікуються:
За формою вихідних коливань розрізняються генератори гармонійних
коливань і генератори несинусоїдних коливань, які називаються також
релаксаційними (імпульсними).
Залежно від способу порушення електронні генератори бувають із
незалежним порушенням і із самозбудженням.
Генератори з незалежним порушенням по суті є високочастотними
вибірними підсилювачами потужності, на вхід яких подається сигнали від
автогенераторів, трансформаторів і т.д.
Виникнення й підтримка незатухаючих гармонійних коливань в
автогенераторі досягається за рахунок використання коливальних системи
(резонансного контуру, кварцу, фазуючого RС- ланцюга й ін.) і
підсилювальних елементів та ланки позитивного зворотного зв’язку.
По діапазону частот, що генеруються розрізняють генератори:
низькочастотні (0,01...10 кГц), високочастотні (0,1...100 мГц),
надвисокочастотні (понад 100 мГц).

Електронні генератори широко використовуються в радіопередавачах і

радіоприймальних пристроях, вимірювальних апаратурах, установках
індукційного нагрівання металів, електронних обчислювальних машинах і
ін.
Структура такого генератора наведена на рис.1.

Рис.1. Структура генератора синусоїдних електричних сигналів

На вхід підсилювача надходить сигнал Uвх з виходу ланки зворотного
зв'язку
Uвх =? Uвих, ? = ? e ј?? — комплексний коефіцієнт передачі ланки
зворотного зв'язку.
Сигнал Uвх підсилюється підсилювачем з комплексним коефіцієнтом
підсилення К = К е ј?? , отже, Uвих = К Uвх  .
Якщо підставити вираз для UВХ, то отримаємо Uвих=К∙?∙Uвих.
Права і ліва частини цього рівняння однакові лише за умови К∙? = К∙е ј?к ∙?
∙е ј?? =1.
Таким чином, стабільний синусоїдний сигнал на виході
підсилювача Uвих ? 0 можливий лише за умови стійких електромагнітних
коливань, тобто комплексного рівняння, яке еквівалентне системі двох
дійсних рівнянь: К? = 1, ?к + ?? = 2?n.
Умова К?= 1 називається балансом амплітуд. Це означає, що для
підтримки стабільних коливань на виході підсилювача необхідно, щоб
втрати енергії у колі зворотного зв'язку (? < 1) компенсувалися надход-
женням енергії із джерела живлення у підсилювач К > 1.

Якщо К? > 1, то відбувається самозбудження генератора, амплітуда ко-

ливань зростає. Водночас робоча точка переміщується на менш круті
ділянки характеристики з меншими значеннями коефіцієнта підсилення.
Процес стабілізується, коли робоча точка потрапить на ділянку
характеристики, де виконується умова К∙?= 1.

Умова (?к + ?? = 2?n.) називається балансом фаз. Баланс фаз означає, що

порції енергії з джерела мають надходити в такт з коливаннями енергії в
генераторі, тобто зворотний зв'язок повинен бути додатним.
Генератор - це підсилювач з додатним зворотнім зв'язком, який
забезпечує підтримку сигналу на виході підсилювача без подачі
зовнішнього вхідного сигналу. Генератор перетворює постійний струм від
джерела постійної напруги у змінний сигнал. Для виникнення стійких
коливань повинні бути виконані дві необхідні та достатні умови - баланс
амплітуд і баланс фаз. Фізично це означає, що зворотний зв'язок повинен
бути додатним, і в будь-якому місці замкнутого контуру коефіцієнт
підсилення повинен бути більшим 1. З точки зору загальної
класифікації існують два типи генераторів: генератори синусоїдних
сигналів, які генерують гармонійні сигнали, та генератори несинусоїдних
(імпульсних) сигналів, які генерують прямокутні, трикутні та ін. імпульсні
сигнали.
2. Генератори синусоїдних електричних сигналів
Генератором синусоїдних електричних сигналів називають пристрій, який
перетворює енергію джерела постійного струму в енергію
електромагнітних коливань синусоїдної форми із заданою частотою та
амплітудою.
вихід

Рис. 2. Генератор із резонансним контуром

В схемі генератора на рис. 2 елементи   
і  , утворюють індуктивно-зв'язаний
резонансний контур, що включений у коло
колектора. Частина вихідного сигналу подається на вхід через транс-
форматорний зв'язок   і   таким чином щоб сигнал зворотного зв'язку
збігався за фазою з сигналом на вході (виконання умови балансу фаз).
Транзистор включенні за схемою з ЗЕ і працює в режимі класу А, що
задається колом зсуву напруг  . Коденсатор С1 забезпечує розв'язку
для резистора   кола зсуву, а конденсатор  - розв'язку для
стабілізуючого резистора  у ланцюзі емітера.

вихід

Рис. 3. Схема Хартлі

На рис. 3 показана триточкова схема
генератора (індуктивна триточка) з індук-
тивним зворотнім зв'язком - схема Хартлі.
У цьому генераторі котушка
індуктивності   з відводом забезпечує
необхідний зворотний зв'язок на емітер транзистора. Котушки
індуктивності   і   утворюють індуктивно-зв'язане коло, так що з 
знімається вихідний сигнал. Резонансний контур утворений
елементами  та  .

Рис. 4. Схема Колпитця

На рис. 4 показана триточкова схема генератора (ємнісна триточка) з
ємнісним зворотнім зв'язком - схема Колпітца. Резонансний контур
утворений елементами С1 ,  ,  . Необхідний зворотний зв'язок за
амплітудою та фазою зворотного сигналу визначається величиною
конденсатора С3 та співвідношенням між С1,  , С3.

На рис. 5 наведена структура генератора синусоїдних коливань, до складу

якого входить операційний підсилювач DА з м о с т о м В і н а у колі
зворотного зв'язку. Міст Віна — це частотно залежне електричне коло.
Одна діагональ моста вмикається на вихід підсилювача, а друга - на вхід.
Опори R3 і R4 пов'язані співвідношенням R3=2R4. Якщо виконати
умови R1=R2=R; С1=С2 =С, то міст буде збалансований на частоті квазі-
резонансу, тобто ѓ0 = 1/(2? RC).
Рис. 5. Структура генератора синусоїдних коливань
На цій частоті виконуватимуться баланс фаз та баланс амплітуд і на
виході генератора спостерігатимуться стабільні електромагнітні
коливання.
Терморезистор Rt призначений для стабілізації амплітуди коливань.

Для генерування електромагнітних коливань високих частот широко

застосовуються генератори з LС-контурами і з індуктивним зворотним
зв'язком (індуктивна триточка), зображений на рис. 6, та з ємнісним
зворотним зв'язком (рис. 7). У схемі (з індуктивною триточкою)
підсилювач зібраний на біполярному транзисторі VT. R1, R2  призначені
для вибору робочої точки підсилювача.

Частотно-залежний послідовний від'ємний зворотний зв'язок за струмом

здійснюється за допомогою R3, С3 і призначений для температурної
стабілізації коефіцієнта підсилення.

Напруга U? додатного зворотного зв'язку знімається з котушки L1 і при-

кладається через розділовий конденсатор С1 до бази, а через конденсатор
фільтра живлення Сф та через С3 — до емітера.

Для виділення сигналу заданої частоти підсилювач навантажений на

резонансний контур L1  , L2 , С2. Баланс амплітуд виконується за рахунок
співвідношення числа витків L1 та L2. Баланс фаз забезпечується напря-
мом намотки котушки L1.

Рис. 6. Генератори з LС-контурами і з індуктивним

зворотним зв'язком (індуктивна триточка)

Рис. 7. Генератори з LС-контурами і з відємнісним зворотним зв'язком
У генераторі, зібраному за схемою ємнісної триточки (рис. 7), додатний
зворотний зв'язок здійснюється через резонансний контур L1  , С1, С2.
Напруга зворотного додатного зв'язку прикладається через
конденсатори Свх і СЕ до переходу база-емітер транзистора VT. Баланс
амплітуд забезпечується співвідношенням ємностей С1 та С2. Баланс фаз
забезпечується додатковим зсувом фаз, який вносить резонансний контур.
2.1. LC-генератори
Для створення гармонійних коливань середніх а високих частот часто
використовують LС- генератори, які виконують на однокаскадному
підсилювачі з позитивним зворотним зв'язком, що представляє собою
резонансний LС –контур.

Рис. 8. Електрична схема LС – автогенератора

Навантаженням однокаскадного підсилювача є коливальний   -
контур, включений у колекторний ланцюг транзистора. Опір цього
контуру на резонансній частоті, носить активний характер.
Зворотний зв'язок утвориться за рахунок котушки L2. Індуктивно
пов'язаної з L1, і підключеної до бази. Другий кінець цієї обмотки
з'єднується на корпус через  , що має незначний опір на частоті
генерації. Індуктивно зв'язані котушки являють собою трансформатор з
обмотками W1 і W2. Такий зворотний зв'язок називається
трансформаторним. Дільник напруги на резисторах R1 і R2 призначений,
як і у звичайному підсилювачі, для забезпечення початкового зсуву, що
задає положення робочої точки, що повина відповідати режиму АБ.
Температурна стабілізація здійснена за допомогою елементів   і  .
Після включення живлення транзистора виниклі з якої-небудь причини
малі коливання напруги на його вході викличуть коливання в   контурі
із частотою  . Амплітуда цих коливань, внаслідок впливу
позитивного ЗЗ, буде наростати до певного значення, що обмежується
нелінійністю транзистора.
У процесі наростання амплітуди коливань транзистор на режимі А, що
відповідає малій амплітуді вхідного сигналу, переходить у режим В і
потім в режим С. Характерним для цих режимів є однополярні коливання,
які викликають заряд конденсаторів однополярними імпульсами струму й
відповідно автоматичний зсув положення робочої точки. Виникає режим
відсічення транзистора, внаслідок чого амплітуда коливань приймає стале
значення. Незважаючи на не синусоїдальну форму колекторного струму,
вихідна напруга буде гармонійною, що забезпечується за рахунок
властивостей коливального контуру.
Крім розглянутої трансформаторної схеми автогенераторів, на практиці
часто застосовують так звані три точкові схеми. На рис. 9 показана
триточкова схема автогенератора з автотрансформаторним зв'язком (схема
Хартлея). Призначення елементів   ,  ,   і  таке ж, як і у схемі на
рис. 8. Коливальний контур приєднується до трьох електродів
транзистора; колектору, базі через конденсатор С і емітеру через джерело
живлення, опір якого незначний.

Рис. 9. Індуктивна триточкова схема автогенератора

Напруга ЗЗ знімається із частини витків котушки коливально контуру.
Опір конденсатора С у ланцюзі ЗЗ на частоті генерації незначний. Умова
балансу досягається за рахунок того, що напруги на кінцях котушки
зсунуті на 180°, а в підсилювачі напруга зсунута ще на 180°, тоді загальне
зрушення буде дорівнює 360°, триточкова схема автогенератора може
бути побудована і з ємнісними зв'язками.
2.2. RС-автогенератори
Розглянуті схеми LС - генераторів має істотний недолік, що полягає в тім,
що в діапазоні частот генеруючи коливань, менших декількох десятків
кілогерців, значно збільшуються індуктивність і ємність коливального
контуру.
У цих випадках LС - автогенератори заміняють генераторами типу RС, у
яких замість коливального контуру застосовуються вибірні RC-контури,
включені в ланцюг ЗЗ резистивного підсилювача. Така заміна дозволяє
одержати частоти від часток герца до сотень кілогерців.
RС - автогенератори характеризуються малими габаритними розмірами й
масою, низькою вартістю, простим конструктивний виконанням. Однак
стабільність частоти в RС- автогенераторів гірше, ніж в LС-
автогенераторів, а форма вихідної напруги трохи відрізняється від
синусоїди.
RС - автогенератори виконують на основі одно і багатокаскадних
підсилювачів. Умова самозбудження RС - автогенераторів така ж, як і в
LC-автогенераторів, тобто  . Ця умова виконується за рахунок
використання в ланцюгах ЗЗ фазоздвигаючих або резонансних елементів:
фазуючих RC- ланцюжків; моста Вина; подвійного Т-подібного містка й
ін. Фазуючі ланцюжки, що забезпечують необхідне фазове зрушення
сигналу, звичайно складаються із трьох або чотирьох Г-подібних RC
-ланок. На рис. 10, а,б зображені два варіанти таких ланцюжків, що
називаються R - паралель і C -паралель. Для забезпечення зсуву фази
вихідної напруги на 180° кожен елемент ланцюжка повинен забезпечити
зсув фази на 60°.

Рис.10. Триелементні фазуючі ланцюжки: а) R паралель; б) C - паралель;

в) електрична схема RC-автогенератора з Г-подібним RC- ланцюжком
зворотного зв'язка типу R-паралель
Простий RС-автогенератор з Г-подібним RC- ланцюжком зворотного
зв'язка (рис. 10.в) являє собою однокаскадний підсилювач із загальним
емітером, охоплений позитивним зворотним зв'язком, що утворюється
триелементним фазуючим ланцюжком типу R -паралель. Для такого
ланцюжка зсув фаз залежить від частоти, тому необхідний фазовий зсув
180° забезпечується на частоті генерованих коливань підбором R, С
елементів. Частота, на якій будуть виконуватися умови самозбудження
автогенератора при   й  ,
становить  . При цій частоті коефіцієнт передачі по
напрузі   ланцюга ЗЗ має значення   = 1/29. Отже, підсилювальний
каскад, у якому фаза посилюваного сигналу змінюється на 180°, може
генерувати коливання, якщо його коефіцієнт підсилення не менш 29.

RС-генератори звичайно розробляють на фіксовану частоту.

Зараз для побудови RC-автогенераторів широко використовують

операційні підсилювачі на інтегральних мікросхемах. Гнучкість і
універсальність операційних підсилювачів дозволяють c мінімальною
кількістю зовнішніх елементів створювати прості й у той же час зручні
при побудові й регулюванні генератори гармонійних коливань.
Введення позитивного ЗЗ може бути досягнуто аналогічно, тобто за
рахунок фазуючих RС -ланцюгів, моста Вина, використанням додаткових
каскадів операційних підсилювачів і ін.

Схема RС -автогенератора, у якій зворотний зв'язок здійснюється через

фазуючий RC-ланцюг, зображена на рис 11, а. Фазозсуваючий ланцюг
складається з резисторів R1, R2 і конденсаторів С1, С2, СЗ. Для
забезпечення умови балансу фаз вони підключаються до інвертуючого
входу операційного підсилювача. Необхідне значення коефіцієнта
підсилення, що задовольняє умові балансу амплітуд, установлюється за
рахунок введень негативного ЗЗ. За допомогою резистора R0, вводиться
частотно-незалежний паралельний негативний ЗЗ.

На рис. 11, б зображена схема RС-автогенератора з мостом Вина,

виконаним на елементах R1C1 і R2С2  і включеним у ланцюг позитивним
ЗЗ. Для одержання стійких автоколивань і мінімальних спотворень
вихідної напруги вводиться негативний ЗЗ за допомогою резистора R0.

Рис.11. Схема RС -автогенераторів: а) з ЗЗ через фазозсуваючим RС -

ланцюгом; б) з ЗЗ через міст Вина
LС- і RС-автогенератори широко застосовуються в найрізноманітніших
промислових електронних пристроях.
3. Стабілізація частоти генераторів синусоїдних електричних сигналів
Стабільність частоти синусоїдних електричних коливань є одним з
найважливіших параметрів генератора. На стабільність частоти впливають
такі зовнішні чинники, як зміна температури, вологості, тиску, коливання
напруги живлення, електромагнітних полів та ін. Під дією цих зовнішніх
чинників змінюються ємності конденсаторів, індуктивності котушок, опір
резисторів.

Щоб зменшити нестабільність частоти,

застосовують параметричну і кварцову стабілізацію частоти.

Параметрична стабілізація частоти генератора синусоїдних електричних

коливань полягає в послабленні впливу зовнішніх чинників. Зменшення
впливу температури досягається застосуванням термокомпенсуючих
резисторів і конденсаторів.

Зменшення впливу механічних ударів і вібрації досягається застосуванням

масивних корпусів, спеціальних амортизаторів.

Для зменшення впливу електромагнітних полів генератори екранують за

допомогою спеціальних екранів.

За допомогою параметричної стабілізації не завжди можна знизити

нестабільність до заданих норм і тоді вдаються до кварцової стабілізації
частоти.

Кварцова стабілізація частоти генератора синусоїдних електричних

сигналів полягає у застосуванні кварцових резонаторів, нестабільність ча-
стоти ∆ѓ/ѓ яких досягає значення 10-8. Кварцовий резонатор складається з
тонкої пластини мінералу (кварцу чи турмаліну) прямокутної або круглої
форми, встановленої у кварцеутримувач. Як відомо, для кристала кварцу
властивий п'єзоефект. Якщо кварцову пластину стискати, на протилежних
гранях з'являються різнойменні електричні заряди, якщо ж пластину
розтягувати — знаки зарядів на тих же гранях зміняться на протилежні
(прямий п'єзоефект).

Під дією змінного електричного поля у кварцовій пластині виникають

механічні пружні коливання (зворотний п'єзоефект), які, у свою чергу,
спричиняють появу зарядів на її гранях. Таким чином, кристал кварцу є
електротехнічною системою з резонансними властивостями.

Кварцовий резонатор еквівалентний електричному коливальному контуру.

Еквівалентна схема кварцового резонатора зображена на рис. 12.

Рис. 12. Еквівалентна схема кварцового резонатора

У послідовному з'єднанні елементів L, С, R спостерігається резонанс
напруг на кутовій частоті

Крім того, у паралельних вітках спостерігається резонанс струмів на

частоті
Залежність реактивного опору кварцового резонатора Хр від частоти
зображено на рис. 13.

Генератор, частота якого стабілізована кварцом, наведено на рисунку

4.2.3. Генератор зібраний за схемою ємнісної трьохточки.

Рис.13. Залежність реактивного опору кварцового резонатора Хр від

частоти

Рис.14. Генератор, частота якого стабілізована кварцом

4. Генератори прямокутних електричних сигналів
Генератори прямокутних електричних сигналів – це електронні гене-
ратори, призначені для генерування імпульсів прямокутної форми.
Подання інформації у вигляді імпульсного сигналу має переваги
порівняно з неперервним (синусоїдним) сигналом, а саме:

 в імпульсному режимі досягається значно більша потужність під час дії

імпульсу, тоді як середня потужність залишається незначною. Оскільки
габарити і маса електронної апаратури визначаються середньою
потужністю, то вони можуть бути істотно зменшені;
 імпульсний режим роботи дає можливість послабити вплив темпе-
ратури та інших зовнішніх чинників на якість роботи пристроїв;

 в імпульсному режимі значно зменшується вплив завад і зростає про-

пускна здатність каналів передачі інформації.
Одним з найпоширеніших генераторів прямокутних електричних сигналів
є мультивібратор.
Мультивібратор – це пристрій, який почергово знаходиться в двох
тимчасово стійких (квазістійких) станах. В якості активних елементів у
мультивібраторі застосовуються біполярні і польові транзистори, логічні
інтегральні мікросхеми, операційні підсилювачі.
На рис. 15 зображено електричну схему мультивібратора на біполярних
транзисторах.

Рис.15. Електрична схема мультивібратора на біполярних транзисторах

Транзистори мультивібратора VТ1, VТ2 знаходяться почергово в одному з
двох режимів: у режимі відсікання і режимі насичення. У режимі відсікання
обидва р-n-переходи транзисторів закриті, опір їх великий і струми через
транзистори не проходять (за винятком незначних теплових струмів, які не
впливають на роботу). У режимі насичення обидва р-n-переходи
транзисторів відкриті, опори переходів для струмів незначні.
Як уже зазначалося, мультивібратор знаходиться у двох тимчасово стійких
станах: наприклад, у першому стані транзистор VТ1 закритий, а
транзистор VТ2 — відкритий, у другому стані, навпаки, —
транзистор VТ1 відкритий, а транзистор VТ2 — закритий.
Розглянемо роботу мультивібратора, починаючи з моменту t = t 0 (точка А на
діаграмі, зображеній на рис. 16), коли він перейшов у перший стан, тобто
транзистор VТ1 закрився, транзистор VТ2 — відкрився. Через відкритий
емітерний р-n-перехід транзистора VТ2 та через колекторний
резистор Rк1 конденсатор С1 заряджається від джерела живлення. Через
інтервал часу ТЗІ конденсатор С1 зарядиться від нуля до напруги, майже
рівної Ек (точка В на рис. 16). Інтервал часу Тз1 залежить від опору
резистора RК1 та ємності конденсатора С1 і визначається сталою часу
зарядження ?з1 = RК1 С1 .
Рис.16. Діаграма роботи мультивібратора
Конденсатор С2, заряджений у попередньому стані до напруги майже
рівної Ек (точка А на часовій діаграмі иС2(t)), розряджається через відкриті
колекторний і емітерний р-n-переходи транзистора VТ2, через резистор RБ1 і
внутрішній опір джерела енергії Ек. Через інтервал часу Тр2 конден-
сатор С2 розряджається від напруги, рівної Ек (точка А), до напруги, рівної
нулю (точка С на часовій діаграмі иС2(t)).
Інтервал часу Тр2 розряду залежить від ємності конденсатора С2 та від опору
резистора RБ1 і визначається сталою часу розряду ?р1=RБ1С2. Оскільки опір
базових резисторів RБІ, RБ2 у кілька разів більший від опорів відповідних
колекторних резисторів RК1 та RК2, то тривалість розрядження конденсаторів
більша за тривалість зарядження.
Під час розрядження конденсатора С2 потенціал бази транзистора VT1, яка
з'єднана з негативно зарядженою обкладкою конденсатора С2, — від'ємний і
змінюється від - Ек (точка А на часовій діаграмі UБ1(t)) до нуля (точка С).
Від'ємний потенціал надійно запирає транзистор VТ1. У міру розряджання
конденсатора напруга на ньому зменшується і від'ємний потенціал бази
збільшується до нуля. Нульовий потенціал бази транзистора VТ1 переводить
цей транзистор з режиму відсікання (закритий стан) в активний режим.
Відбувається лавиноподібне зменшення опорів емітерного і колекторного
переходів транзистора VТ1, що рівнозначно стрибкоподібному зменшенню
потенціалу колектора VТ1 від + Ек (точка С на часовій діаграмі UКІ(t)) до
майже нульового потенціалу (точка D). Це призводить до стрибкоподібного
зменшення потенціалу бази транзистора VТ2 від значення майже рівного
нулю (точка С) до значення майже рівного - Ек (точка D)). Різке зменшення
потенціалу бази стрибкоподібно переводить транзистор VТ2 з відкритого
стану у закритий. Перехід транзистора VТ2 у закритий стан збільшує
потенціал бази VТ1 від нуля (точка С) до додатного значення, рівного напрузі
на емітерному р-n-переході в режимі насичення. Різке зростання потенціалу
бази VТ1 форсовано переводить транзистор з активного режиму в режим
насичення.
У результаті такого лавиноподібного процесу мультивібратор стрибком
переходить з одного квазістійкого стану в другий, у якому
транзистор VТ1 відкритий, а транзистор VТ2 закритий. У новому
квазістійкому стані конденсатор С2 заряджається, а
конденсатор С1 розряджається. Через інтервал
часу Тз2 конденсатор С2 зарядиться від нуля (точка D) до напруги Ек (точ-
ка F). Тривалість заряджання залежить від опору резистора Rк2 та ємності
конденсатора С2 і визначається сталою часу ?з2 = RК2С2. Упродовж заряд-
жання конденсатора С2 потенціал колектора транзистора VТ2 зростає від
нуля (точка D) до Ек (точка F).
Конденсатор С1 у цьому квазістійкому стані розряджається від напру-
ги Ек (точка D) до нуля (точка G). Тривалість розряджання Тр1 конденса-
тора С1 залежить від опору резистора RБ2 і ємності конденсатора С1 і ви-
значається сталою часу ?р2=RБ2С1. Якщо конденсатор С1 розрядиться до нуля
(точка G), то мультивібратор перейде у новий квазістійкий стан і процес
повториться.
Як випливає з рис. 16, тривалість імпульсів ?к1 на колекторі VТ1 і тривалість
імпульсу ?к2 на колекторі VТ2 дорівнюють відповідно тривалостям
розряду Тр1 конденсатора С1 і тривалості розряду Тр2 конденсатора С2:

звідси частота і період повторення імпульсів на виході мультивібратора

дорівнюють:

Якщо опори резисторів RВ1 = RБ2 = R та ємності конденсаторів С1 = С2 =

С вибрати однаковими, мультивібратор стає симетричним:
Охоплюючи операційний підсилювач різного роду зворотними зв'язками,
можна створити пристрої з різноманітними функціями. Якщо операційний
підсилювач охопити частотно-незалежним зворотним зв'язком, заведеним на
неінверсний вхід, і частотно-залежним — на інверсний вхід, отримаємо
мультивібратор (рис. 17) на основі операційного підсилювача. Операційний
підсилювач у складі мультивібратора почергово знаходиться у двох
квазістійких станах: додатного насичення, коли напруга на неінверсному
вході більша від напруги на інверсному вході, і від'ємного насичення, коли,
навпаки, напруга на інверсному вході більша за напругу на неінверсному
вході.

Рис.17. Мультивібратор на основі операційного підсилювача

Напруга на інверсному вході U1 (t) дорівнює напрузі на конденсаторі Uс(t), а
напруга на неінверсному вході дорівнює напрузі на R2 і зв'язана з вихідною
напругою Uвих(t) формулою 

Дія мультивібратора ілюструється часовою діаграмою (рис. 18).

Упродовж часу ∆t = t3 - t1 напруга U2(t) на неінверсному вході більша від
напруги U1(t) на інверсному вході, тобто на диференціальний вхід
операційного підсилювача діє сигнал U2(t) – U1(t) = ∆U(t) = Uвх(t). Вхідний
сигнал Uвх(t) у цьому інтервалі часу додатний і надійно утримує операційний
підсилювач у додатному насиченні. Вихідний сигнал U вих(t) в режимі до-
датного насичення має максимальне додатне значення + Um, майже рівне
напрузі джерела живлення додатної полярності.

Рис.18.Часові діаграми роботи мультивібратора

Операційний підсилювач знаходиться у додатному квазістійкому стані. У
цьому стані конденсатор С перезаряджається від напруги + U2 до напруги
- U2 під дією вихідної напруги. Тривалість перезаряджання визначається
сталою часу ? = RС і значенням напруги U2(t).
Якщо під час перезаряджання напруга U1(t) на конденсаторі зрівнялася з
напругою U2(t) і на кілька мілівольт перевищила її, то різниця U2(t) – U1(t) =
∆U(t) стає від'ємною (момент часу t3). Від'ємний вхідний
сигнал ∆U(t), підсилений операційним підсилювачем у десятки тисяч разів,
стрибком переводить операційний підсилювач у від'ємне насичення, у якому
вихідний сигнал підсилювача набирає максимального від'ємного значення
- Um, майже такого, як напруга джерела живлення від'ємної полярності.
Мультивібратор знаходиться у другому квазістійкому стані. У цьому стані
конденсатор перезаряджається від напруги - U2 до напруги + Um. Стала часу
перезаряджання залишається такою самою, як і в першому квазістійкому
стані.
Якщо напруга на конденсаторі під час перезаряджання досягає значення
+ U2, то мультивібратор стрибком переходить у перший квазістійкий стан і
процес автоколивань триває.
Мультивібратор являє собою релаксаційний генератор, принцип роботи
якого складається в розрядці конденсатора через резистор. Якщо на вхід
схеми, зображеної на рис. 19, а, надходить негативний фронт сигналу,
транзистор  , закривається на проміжок часу, необхідний для того, щоб на
базі знову встановилася напруга 0 В.
Якщо абсолютні значення перепаду напруги й напруги живлення збігаються,
час, протягом якого транзистор  , буде замкнений, можна визначити по
формулі:
.

Протягом періоду   на виході схеми буде позитивний імпульс. Тепер

з'єднаємо транзистор  , з іншим транзистором через RС-ланцюг R2, C2, як
показано на рис. 19, б, і знову подамо негативний перепад на конденсатор 
. Транзистор  знову буде закритий протягом періоду  , але по закінченні
цього періоду негативний фронт надійде на транзистор ТR2, що також
закриється на період часу, рівний
.
Рис. 19. Схема формування вихідних імпульсів мультивібратора
Якщо тепер з'єднати вихід транзистора TR2 з конденсатором  , як показано
на рис 19. в, тобто коли транзистор ТR 2 відкриється, негативний фронт знову
закриє транзистор  , таким чином, цикл буде повторюватися. Схема буде
генерувати симетричні коливання прямокутної форми, сформовані двома
транзисторами. На практиці та схема звичайно зображується так, як показано
на рис. 19, г.
Одна із проблем, пов'язаних з мультивібраторами, полягає в способі їхнього
запуску (тут варто сказати, що іноді мультивібратори не запускаються).
Звичайно мультивібратор запускається завдяки розходженню коефіцієнтів
підсилення транзисторів у перший момент після включення схеми. У
випадку, коли мультивібратор не запускається, обоє транзисторів відкриті, а
струм бази тече через резистори в ланцюзі бази. Цього можна уникнути,
якщо спеціально встановити асиметричну форму коливань, задавши різні
значення періодів  і Т2.
Через простоту схеми мультивібратор має безліч недоліків. Основна
проблема такої схеми укладена в незадовільному позитивному фронті. Для
усунення цього недоліку до резисторів у ланцюзі колектора як навантаження
підключаються часозалежні конденсатори, які надають коливанням яскраво
виражену експонентну форму.
Очікуючий мультивібратор (одновібратор)
На виході очікуючого мультивібратор або одновібратора є два дозволених
стани - високий рівень і низький рівень, але тільки одне з них стійке.
Мультивібратор видає один вихідний імпульс при надходженні на його вхід
сигналу запуску, тобто при надходженні на вхід негативного імпульсу
запуску (Vt) на виході з'являється позитивний вихідний
імпульс Vо1. Вихідний імпульс має якусь тривалість Т, коли на виході
зберігається квазістійкий стан. Крім назви одновібратор, можна зустріти й
інші назви чекаючого мультивібратора, наприклад: розширник імпульсів і
імпульсний генератор. Назва розширник імпульсів відображає той факт, що
тривалість вихідного імпульсу виявляється більше тривалості запускаю чого
імпульсу  > Т.
Очікуючі мультивібратори знайшли широке застосування в електронних
схемах. Крім вищезгаданого розширника імпульсів, вони застосовуються
також для виключення небажаних імпульсів (імпульсів перешкод). Схема
реагує тільки на перший імпульс запуску, а наступні два імпульси, які
з'являються протягом часу роботи схеми, тобто тривалості вихідного
імпульсу Т, ігноруються. Такі мультивібратори називаються
мультивібраторами без повторного запуску. Ця властивість використається
для боротьби з ”тремтінням” контактів перемикачів у клавіатурах. При
замиканні у всіх механічних контактів протягом деякого часу спостерігається
тремтіння, що приводить до появи короткочасних імпульсів, що
експоненциально-затухают. Якщо одновібратор запускається першим
імпульсом від перемикача, а потім залишається у квазістійкому стані
протягом досить довгого часу, протягом якого імпульси, викликані
тремтінням, згаснуть, то такий одновібратор буде ефективним
”противотремтевим захистом” при замиканні перемикача. Основна вимога
для таких одновибраторів полягає в тому, що тривалість його вихідного
імпульсу повинна перевищувати тривалість послідовності імпульсів
тремтіння контакту перемикача (для більшості типів перемикачів звичайно
вважається достатньою тривалість 5 мс).
Діапазон всіх можливих застосувань одновібраторів занадто широкий:
генерація або розширення імпульсів, ”противотримтевий захист” контактів,
поліпшення форми імпульсів, перемикання, а також синхронізація функцій
схеми (особливо цифрових).
На рис. 20. представлено схему очікуючого мультивібратора на
операційному підсилювачі і його тимчасові діаграми.
Ця схема (рис 20, а) побудована на компараторі напруг. Коли на обох входах
однакові потенціали, диференціальна вхідна напруга   дорівнює нулю,
отже, вихідна напруга також дорівнює нулю. Але, якщо напруга на
вході  не збігається з напругою на вході  , на виході встановиться або
позитивне, або негативне значення напруги насичення завдяки високому
коефіцієнту підсилення підсилювача. Якщо  >  , диференціальний
вхідний сигнал підсилювача буде позитивним, і на виході встановиться
негативна напруга насичення  , і навпаки, якщо   <  ,
диференціальний вхідний сигнал підсилювача буде негативним і напругу
насичення на виході буде позитивною,  . Робота очікуючого
мультивібратора залежить від співвідношення між напругами   й  ю
Тому необхідно розглядати чотири стани очікуючого мультивібратора:
стійкий, перехідний , квазістійкий та періодний релаксації.
Стійкий стан
Спочатку вихідна напруга  становить  . Конденсатор   буде
позитивно заряджатися, оскільки напруга  буде надходити в RС-
ланцюг. Але, через те, що конденсатор   шунтується діодом напруга на
конденсаторі С1 зафіксується на рівні  . Для кремнієвих діодів
(наприклад, для IN914 або IN4148) значення напруги   становить
приблизно +0.7 В (DС). Таким чином, у стійкому стані на вході, що інвертує,
-IN зберігається рівень +0.7 В. Інвертуючий вхід +IN зміщається на
рівень  , що дорівнює:

або, в особливому випадку, коли  :

Множник   часто позначається грецькою буквою  , у такий

спосіб:

І тоді:

Диференціальна вхідна напруга  підсилювача  , дорівнює  ,

або  В. Використовуючи попереднє рівняння, запишемо:
Рис. 20. Очікуючий мультивібратор: а) схема; б) тимчасові діаграми

Доти, поки виконується нерівність   на вході, що інвертує,

підсилювача буде негативна диференціальна напруга постійного струму,
отже, (при високому коефіцієнті підсилення з розімкнутою петлею ЗЗ) на
виході буде залишатися напруга   насичення (рис. 20, б). Розглядаючи
підсилювач серії 741, що працює від постійної напруги ±12 В, можна
розрахувати, що типове значення напруги VSАТ буде ±10 В.
Перехідний стан
Сигнал запуску   надходить на вхід очікуючого мультивібратора через
RC-ланцюжок R4, С2. При розрахунках цього ланцюжка варто виходити із
правила, що його постійна часу не повинна перевищувати однієї десятої
постійної часу часозадаючого ланцюжка:

Протягом часу   відбувається різка зміна рівня сигналу запуску від

високого до низького, де пікове значення становить менше, ніж (  - 0.7) В.
За таких умов полярність напруги   міняється на зворотну, і тепер на
інвертуючому вході установлюється позитивна  напруга, що
менше напруги  . Вихідна напруга  , різко змінюється на   (рис.
20, б). Тривалість спаду вихідного сигналу залежить від швидкості
наростання вихідної напруги й коефіцієнта підсилення при розімкнутій петлі
зворотного зв'язка операційного підсилювача.
Квазістійкий стан
На виході очікуючого мультивібратора у проміжку між Т1 і Т2 зберігається
квазістійкий стан. Він називається квазістійкий, тому що протягом
відрізка Т = Т2 -  вихідний сигнал не змінюється, але як тільки проміжок Т
закінчується, час квазістійкого спокійного стану минає, і одновібратор
переходить у стійкий стан, тобто напруга на виході   змінюється
на   (рис. 20, б).
В час квазістійкого стану діод   , зміщений у зворотному напрямку, а
конденсатор   розряджається від напруги +0.7 В до нуля й потім
перезаряджається на протилежну полярность до напруги  . Коли
негативна напруга на виході -  досягне значення   величина
диференціальної вхідної напруги   перетне нульову оцінку, і ця зміна
знову приведе до різкої зміни напруги на виході,   =   (Рис. 20, б).
Можна вивести рівняння часозадаючого ланцюжка для очікуючого
мультивібратора. Часозадаючий конденсатор С1 повинен зарядитися від
початкової напруги   до остаточного значення   за час Т. Виникає
питання: ”При якому значенні добутку   відбудуться необхідні зміни?".
Розглянемо випадок, коли  :

.
Для випадку, коли  , маємо

Т = 0,69  .
Це рівняння справедливо для випадку, коли   (тобто  ). Як
правило, для цього класу схем така умова виконується, але бувають випадки,
коли ці опори можуть не збігатися. Тоді представлене рівняння в загальному
виді буде виглядати так:

 ,

Після закінчення часу квазістійкого стану схема переходить у стійкий стан,

де й перебуває чекаючи наступного імпульсу запуску.
Період релаксації
Протягом часу Т2 напруга на виході змінюється від  до  .
Незважаючи на те що час квазістійкого стану минув, схема ще не готова до
прийому наступного імпульсу запуску. Перехідний стан у проміжку між   
і Т2 характеризується тим, що на виході вже встановився стійкий стан, але
вхід ще не може приймати новий імпульс. Тривалість такого стану   
визначається розрядкою конденсатора С1 до значення, при якому буде
виконуватися умова  В.
5. Амплітудна, частотна, фазова та широтно-імпульсна модуляції
Смуга частот більшості сигналів, що несуть інформацію, лежить у діапазоні
низьких частот. Зокрема, смуга частот людського голосу охоплює інтервал
від 20 Гц до 20000 Гц. У той же час для передачі сигналу каналами
радіозв'язку за допомогою електромагнітних хвиль використовують частоти
у десятки й сотні мегагерц. Отже, сигнал, у якому закодована інформація,
потрібно перенести з діапазону низьких частот у діапазон радіочастот,
передати цей сигнал за допомогою радіохвиль на досить значну відстань,
прийняти його і повернути в інтервал низьких частот для сприйняття його
споживачем.

Процес перенесення сигналу з діапазону низьких частот до радіочастот

називається модуляцією сигналу.

Зворотний процес перенесення сигналу з діапазону радіочастот до низьких

(звукових) частот називається демодуляцією (детектуванням) сигналу.

Модуляцію сигналу можна здійснювати різними способами, відповідно до

яких розрізняють амплітудну, частотну і фазову модуляції.

Радіосигнал високої частоти r(t), за допомогою якого інформація передається

через радіоканал за допомогою радіохвиль, називається несучим сигналом, а
його частота ?0 – несучою частотою.

де А — амплітуда сигналу;

? — початкова фаза.

Сигнал низької частоти, який несе інформацію, називається модулюю-

чим сигналом:

Крім того, якщо сигнал має форму імпульсів, то застосовується широтно-

імпульсна модуляція сигналу.

Розглянемо детальніше ці види модуляції.

Амплітудна модуляція (АМ) полягає у зміні амплітуди А несучого

сигналу r(t) відповідно до модулюючого сигналу а(t). Відхилення амплітуди
радіочастотного сигналу відносно середнього значення амплітуди
називається коефіцієнтом амплітудної модуляції (рис. 21):
де Amax, Аmin — максимальна та мінімальна амплітуди радіосигналу;

A0 = 0,5 (Amax + Аmin) — амплітуда немодульованого сигналу.

Рис. 21. Відхилення амплітуди радіочастотного сигналу відносно середнього

значення амплітуди
Миттєве значення амплітудно-модульованого радіосигналу

Якщо у виразі розкрити дужки, то матимемо

З цього випливає, що амплітудно-модульований сигнал складається з трьох

складових: сигналу з несучою частотою ?0 і двох бокових сигналів з
сумарною (?0 + ?) і різницевою (?0 - ?) частотами (рис. 22).

Рис. 22. Амплітудно-модульований сигнал

Якщо сигнал модуляції складний і займає інтервал частот від ? н до ?в, то АМ-
радіосигнал складається з несучої частоти ?0 і двох бокових смуг:

нижньої від (?0 - ?в) до (?0 + ?н) і верхньої від (?0 – ?н) до (?0 + ?в), оскільки
кожна синусоїдна складова сигналу модуляції утворює дві частоти,
симетрично розміщених відносно несучої частоти ?0 — нижню і верхню
бокові частоти (рис. 23).

Рис. 23. АМ-радіосигнал

Амплітудну модуляцію здійснюють за допомогою резонансного підсилювача
на транзисторі VТ (рис. 24), у колекторне коло якого ввімкнений
контур L0С0, резонансна частота якого дорівнює несучій частоті
радіосигналу. Немодульований радіосигнал з несучою частотою ?0 подається
через розділовий конденсатор С1  на базу транзистора, а сигнал модуляції
через розділовий конденсатор С2 на емітер транзистора.

Рис. 24. Резонансний підсилювач

Модульований за амплітудою радіосигнал знімається з колектора
транзистора і через розділовий конденсатор С3 надходить на подальше
підсилення.

Частотна модуляція (ЧМ) (рис. 24) полягає у зміні частоти радіосигналу

відповідно до сигналу, що несе інформацію (модулюючого сигналу).
Амплітуда радіосигналу залишається сталою, що є перевагою частотної
модуляції. Якщо модулюючий сигнал змінюється за законом а(t) = М соз(?
t), то частотно-модульований радіосигнал має вигляд

Sчм (t) = А0 cos [( ?0 + m cos?)t +?0]

де ?0 - початкова фаза радіосигналу;
M - індекс частотної модуляції.

Девіацією частоти називається максимальне відхилення частоти ∆?max від її

середнього значення ?0.
Рис. 24. Частотна модуляція
Індексом частотної модуляції називається відношення девіації частоти
∆?max до частоти ? сигналу модуляції

Якщо М < 1, то частотну модуляцію називають вузькосмуговою, а якщо М >

3, -широкосмуговою.

Для здійснення частотної модуляції необхідно змінювати відповідно до

модулюючого сигналу частоту коливань автогенератора. Для цього па-
ралельно коливальному резонансному контуру вмикають варикап VD, тобто
напівпровідниковий діод, у якого ємність закритого р- n-переходу залежить
від напруги на діоді (рис. 25). Змінюючи напругу на варікапі, здійснюють
керування частотою резонансного контуру і тим самим модулюють сигнал
генератора за частотою.

Рис.25. Автогенератор
Фазова модуляція (ФМ). У разі фазової модуляції відповідно до
модулюючого сигналу змінюють фазу радіосигналу:

Sфм(t) = A0 cos [?0 t + ∆?max cos ?t +?0]

де ∆?max - індекс фазової модуляції.
Усі розглянуті види модуляції стосуються неперервного радіосигналу.

На практиці широко застосовуються імпульсні радіосигнали, коли коли-

вання високої частоти випромінюються порціями, імпульсами. Імпульсний
режим роботи радіотехнічних пристроїв набагато економніший неперервного
режиму роботи. Крім того, на імпульсний сигнал менший вплив мають
радіошуми і завади.

Інформацію за допомогою імпульсного сигналу можна передавати,

змінюючи відповідно до модулюючого сигналу один або кілька параметрів
імпульсу:

 амплітуду (амплітудно-імпульсна модуляція),
 затримку імпульсу відносно вибраного моменту часу (часово-імпульсна
модуляція),
 тривалість імпульсу (широтно-імпульсна модуляція).

Найбільш широко застосовується широтно-імпульсна модуляція (ШІМ).

Структуру широтно-імпульсного модулятора подано на рис. 26.
Широтно-імпульсний модулятор складається з генератора пилкоподібних
імпульсів, компаратора, формувача імпульсів, генератора радіосигналу і
модулятора.

Генератор пилкоподібних імпульсів генерує імпульси, які надходять на вхід

компаратора (рис. 27), амплітуду і тривалість яких можна задавати.
На другий вхід компаратора передається модулюючий сигнал. Компаратор
формує короткий імпульс в момент рівності модулюючого сигналу і пил-
коподібного імпульсу, який іде на вхід формувача. На другий вхід формувача
надходить короткий імпульс в момент початку пилкоподібного імпульсу.
Рис. 26. Структура широко-імпульсного модулятора

Рис.27. Пилкоподібні імпульси

Отже, на виході формувача з'являється імпульс, тривалість якого прямо
пропорційна миттєвому значенню сигналу модуляції. Цей імпульс надходить
на модулятор, який виконує функцію комутатора, тобто з'єднує генератор
радіосигналу з виходом на час, що дорівнює імпульсу. Таким чином,
здійснюється широтно-імпульсна модуляція.
13.Контрольні запитання
1. Яка структура електронного генератора?
2. Що таке баланс амплітуд і баланс фаз?
3. Які чинники впливають на нестабільність частоти генератора?
4. Які особливості імпульсного сигналу?
5. У чому полягає кварцова стабілізація частоти генератора?
6. За яким принципом працює мультивібратор?
7. Що таке модуляція сигналу?
8. Які особливості амплітудної, частотної та фазової модуляції?