Це розділ граматики, що вивчає будову словосполу - чення І речення

СИНТАКСИС.
ПУНКТУАЦІЯ
Синтаксис — це розділ граматики, що вивчає будову словосполучення і

речення.
Пунктуація — це розділ мовознавства, що вивчає розділові знаки в
реченні.
Словосполучення — це синтаксична одиниця, утворена поєднанням двох
або більше повнозначних частин мови, із яких одне слово є головним, інші —
граматично залежні від головного: писати (що?) листа, їхати (чим?) автобусом,
деревце (яке?) молоде.
Не є словосполученням поєднання слів:
1) підмета й присудка: Іде дощ. Буяє весна. Книжка цікава;
2) прийменника з іменником: до парку, у музей, на канікули;
3) дієслова майбутнього часу складеної форми: буду писати, будемо
обговорювати, будеш їсти;
4) однорідних членів речення: батько і мати, міста й села, читали й писали;
5) у фразеологічних зворотах: накивати п'ятами, не ликом шитий, попасти
на гачок.
За будовою словосполучення поділяються на прості (складаються з двох
повнозначних слів: читати книжку, йти до театру) і складні (складаються з
більше ніж двох повнозначних слів: відвідувати художній гурток, приїхати до
міста-героя, оприлюднити результати досліджень).
Речення — це синтаксична одиниця, оформлена за законами певної мови,
що виражає думку: Іде сніг. Світає. На бульварі посадили молоді дерева.
Класифікація речень
1. За будовою речення поділяються на прості й складні.
Простим називається речення, що має одну граматичну основу: Вечір.
Морозить. Сходить сонце.
Складним називається речення, що складається з двох або більше простих
речень: Німують степи, і гуляють на волі сніги (М. Луків). Маю, любове, лиш
віру єдину, що не вмирає, не гасне з тобою віра в людину (М. Сингаївський). Я
кажу: усе на світі починається з краси! (М. Луків).
2. За метою висловлювання речення поділяються на розповідні, питальні,
спонукальні.
Розповідними називаються речення, які містять повідомлення або опис
певних явищ дійсності: У житті і в пісні шукав я ладу, був світ ні мною, і я був з
ним (М. Сингаївський).
Питальними називаються речення, що містять запитання: Коли зійде
нарешті благодать на ці священні пагорби і кручі, коли боги народ

благословлять рамена розпросторити могучі? (М. Луків).
Спонукальними називаються речення, що виражають волевиявлення
(прохання, побажання, наказ, заклик до дії): Цю землю, цей вогонь землі
первинний пильнуймо на віки, на вічний час! (Ю. Сердюк).
3. За експресивністю вираження думки речення поділяються на окличні й
неокличні.
Розповідні, питальні та спонукальні речення, вимовлені з особливою
інтонацією, називаються окличними: Хай бачить світ — встає моя Країна, на
повен зріст встає її народ! (В. Крищенко).
4. За наявністю головних членів речення поділяються на односкладні й
двоскладні.
Односкладні — це речення з одним головним членом, що не потребують
доповнення другим головним членом: Блакитне небо. Осінні и блиск.
Жовтоблакить (М. Адаменко). Поклонюся знайомому дубу (Л Костенко).
Чесне діло роби сміло (Народна творчість).
Двоскладні — це речення з двома головними членами — підметом і
присудком: Дзвенить у зорях небо чисте (Д. Павличко). А з моря вітер дме
гарячий, нетерпливий (М. Зеров). Натхнення — то гроза (Д. Павличко).
5. За наявністю другорядних членів речення поділяються на непоширені й
поширені.
Непоширені — це речення, що містять лише головні члени: Життя
кантата (І. Світличний). Моя любове, ти — як Бог (Д. Павличко).
Поширені — це речення, що, крім головних, мають ще другорядні члени:
Засівайся щастям, земле, і квітчайся для століть (М. Луків). Травневий дощ
збудив ліси і трави (Д. Павличко).
6. За наявністю/відсутністю необхідних членів речення поділяються на
повні й неповні.
Повні — це речення, у яких наявні всі необхідні члени. Повними можуть
бути односкладні й двоскладні, непоширені й поширені речення: Чистий дух
дитинства й батьківщиниІ (С. Короненко). Зло й добро... Поміж ними є одвічна
чутлива межа (В. Крищенко). Усі закохані в тебе, жайворонку над полем
(М.Сингаївський).
Неповні — речення, у яких пропущено один або кілька членів реченим, які
можна відновити. На місці пропущеного члена речення зазвичай Треба ставити
тире: Праця людину годує, а лінь — марнує (Народна торчість). Зніми мені
легенькою рукою сніжинку із брови, а з серця — лід Поважності (Д. Павличко).
1 Словосполученнями є всі наведені приклади в рядку

А заслухати звіт, люблю мандрувати, ми з друзями змагалися
Б ознайомити з результатами, займатися легкою атлетикою, знати напевне
2
В систематичне повторення, сміятися від радості, любити й берегти
Г працювати в бібліотеці, буду писати, відважний воїн

А дуже цікава розповідь, повідомити про приїзд, клени й дуби
Б прибігти першим, ясна блакить, уважно слухати
В посадити квіти, напередодні свята, незважаючи на перешкоди
Г указати на недоліки, синівський обов'язок, будемо працювати

А іти через ліс, прийти й зробити, пройти полем
Б робить, як мокре горить, записати під диктовку, у перших ряда
В установити справедливість, відчайдушний вчинок, прийти до першої
Г посаджений учнями, вітер завиває, розгублений від несподіванки

А пропонував підготувати, незважаючи на дощ, лагідне слово
Б чотири курси, співати вголос, знайти й віддати
В рядки вірша, спілкування з друзями, накивати п'ятами
Г ознайомлені з програмою, сісти за стіл, піднявши вгору
5 Усі словосполучення прості за будовою в рядку

А зробити всупереч пораді, прорости з-під землі, стати у велике коло
Б далеко від дому, захоплюватися творами О. Забужко, пошук істини
В сузір'я Великої Ведмедиці, буду вчити напам'ять, зустрічати вранішнє
сонце
Г іти назустріч товаришеві, посадити навколо будинку, зробити наперекір
мені
6 Усі словосполучення прості за будовою в рядку

А зупинитися коло школи, цікавитись історичними пам'ятками, запросити
на зустріч
Б милозвучні мелодії, знатися на музиці, відвідувати оперний театр
В скористатися порадою, увійти до кімнати, посадити довкола школи
Г побажати всім на добраніч, запросивши декого з нас, зайти перед
шостою
7 Складним є речення
А Мудрість, кажуть, приходить з роками.
Б Про людину кажуть, що вона велетень, бог, гігант.
В Стояв ліс, опушений білим інеєм.
Г Грими, моя пісне могутня, ясна, на всім українськім роздоллі.
8Складним є речення
А Не гнись в поклонах до Європи, бо ти не є жебрак сліпий!
Б Он ліс здіймає золотий бриль, прощаючись із відлетілим літом.
В Білий пилок сіявся з неба, устеляв сивою памороззю трави.
Г Зоря, здавалось, просвітила знову борцям визвольний, легендарний
шлях.
А Устали зорі, несміливі й кволі.
Б Падає листя, падає, у золото світ убравсь.
В Засівайся щастям, земле, і квітчайся для століть,
Г Не помилися на межі добра і зла в годину грізну.
10. Складним є речення

А Звучить рідна мелодія, з юності відома мені.
Б Посріблені ліси окуталися тінню, а небосхил горить і віти золотить.
В У полі, між козацькими могилами, мій Дон Кіхот шукає вітряка.
Г Вечір, гаптований золотом, приходить на зміну дню.
А Було, шляхта, знай, чваниться, день і ніч гуляє.
Б А кругом життя веселе, стільки сонця і тепла!
В Пахне ранок не квітами кволими, а духмяним настоєм полину.
Г У кінці життя жити вчуся, забувши втрату не одну.
12 Поширеним є речення
А Вона сиділа склавши руки.
Б Ми з тобою будемо радіти.
В Я буду крізь сльози сміятись.
Г Сотні птахів почали співати.
А Хай кожен із вас заспіває.
Б Вони будуть відпочивати.
В Тут весело.
Г Хлопець виявився не ликом шитий.
14. Поширеним є речення

А Батько із сином закінчили сіяти.
Б «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — роман.
В Він тримає камінь за пазухою.
Г Уже світає.
4
АМісто-герой Київ.
Б Київ — місто.
ВБрат із сестрою дружать.
Г П'ятеро учнів будуть відповідати.
16 Непоширеним є речення
А «Правда й кривда» — твір М. Стельмаха.
Б Холодний вечір.
В Кожен із нас працює.
Г Читаю «І один у полі воїн».
17 Непоширеним є речення
А Двадцять п'ять слухачів зараховано.
Б Дізнався напередодні події.
В Не буду собі цим сушити голови.
Г Я почав читати.
18 Неповним є речення
А Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста.
Б Ліси мої, гаї мої священні! Пребудьте нам навіки незнищенні.
В Усе-усе навколо на землі в залежності від наших світобачень.
Г Не зобидь ні старця, ні дитину, поділись останнім сухарем.
А Давай попливемо у ніч коротку назад по річці незворотного часу.
Б Над чорним полем одинокий птах летить навскіс із осені у зиму.
В Хай берези у ситцевих платтях, як школярки, читають нам вірші.
Г Цвітуть волошки в золотому житі, а у траві — мак і ромашки.
А Тихо, й тепло, й скрізь червоно.
Б Широка ріка спокійно дрімає в легкому тумані.
В А сонце по-новому світилося в небі голубому.
Г Од щастя — кругом голова, і пристрасть невгасима.
А Світає.
Б Од згадок так сонячно й крилато.
В Висока трава.
Г У нашій хаті — наша правда й сила.
А Люби життя у боротьбі щоденній.

Б На горизонті — обрис корабля.
В Зимовий вечір.
Г Не можна зловити вогонь.
23. Неповним є речення
А Блакитне небо.
Б Для добрих друзів відчиняю дім.
В Тихий вечір.
Г Навколо тільки тополі й соняшники.
24. Повним є речення

А В обіймах з радістю журба.
Б Усе менше свят у моїм календарі.
В Не нарікай на тьму злостиво, а краще засвіти свічу.
Г А мати — у сміх.
25. Повним є речення

А Між нами безоднями сполохані вітри.
Б Вечір.
В Ляклива нота смілістю бринить, безсила, грає громом помсти.
Г Довго їхав чистим полем, темним лісом — навмання.
ГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
Головні члени речення — підмет і присудок — становлять його син-

иксичний центр (граматичну основу).
Підмет — це головний граматично незалежний член двоскладного |м
мення, який указує на предмет мовлення і пов'язаний з іншим головним членом
речення — присудком.
Підмети поділяються на прості (виражені одним словом: День хилиться
до заходу. Кожен має обов'язки перед Батьківщиною. Життя прожити — не
поле перейти) і складені (виражені кількома словами: ЦІ СЯШЬ років спливло за
водою. Кожен із присутніх усвідомлював свою оі(Ьювідальність. Ми з братом
допомагали батькам. «Повість минулих літ» — пам'ятка літератури).
Присудок — це головний член двоскладного речення, який виражає п
иіаку підмета. За будовою присудки поділяються на прості та складені.
Простим є присудок, виражений дієсловом у формі дійсного, умовного,
наказового способу, неозначеною формою дієслова або фразеологічним
зворотом: 3 краю в край прослалися піски (М. Луків). Мені дальня зоря буде
слати листи вересневими журавлями (М. Ільницький). Не помилися на межі
добра і зла в годину грізну (М. Луків). Хай бачить світ — встає моя країна, на
повен зріст встає її народ (В. Крищенко). Хлопці накивали п'ятами. Люди
6
орати, а він спати (Народна творчість). У реченні Мати з дочкою готувала
вечерю підмет виражений іменником мати, тому що присудок стоїть у формі
минулого часу жіночого роду однини, з дочкою виступає додатком.
Складений дієслівний присудок утворюється з допоміжного дієслова, що
виконує роль зв'язки, і неозначеної форми дієслова. Роль дієслова-зв'язки
виконують дієслова, що означають:
1) початок, тривалість або завершення дії: починати, братися,
продовжуватися, залишитися, закінчувати, переставати, припинити тощо:
Надворі почало розвиднятися (Гр. Тютюнник). Рукопис продовж жували
доопрацьовувати протягом усього тижня (Ю. Смолич).
2) необхідність, можливість, бажаність дії: вміти, могти, мусити, хотіти,
мати, намагатися тощо: Людські тривоги і боління я прагну о слово перелить
(М. Сингаївський). Тарасе-батьку, в наших лавах будь, почути хочем мудрої
поради (В. Крищенко).
У ролі зв'язки складеного дієслівного присудка можуть бути також слова
повинен, здатний, спроможний, ладен, рад, змушений, у змозі, не в силі, мати
право тощо: Я повинен для щастя співати, коли навіть серце в крові (В.
Сосюра). Треба любити людину. Тоді тільки ти маєш право сміятися (Остап
Вишня).
Складений іменний присудок утворюється поєднанням дієслова-зв'язки й
іменної частини, яка може бути виражена іменником, прикметником,
займенником, числівником, дієприкметником: Я єсть Народ (П.Тичина).
Кімната була занедбана й незатишна (Панас Мирний). Після здобуття
незалежності стала нашою і свобода, і відповідальність за долю народу (Із
часопису). Два плюс два — чотири.
У ролі дієслова-зв'язки в складеному іменному присудку виступають слова
бути, являти собою, становити. У теперішньому часі дієсло- во-зв'язку бути (є)
найчастіше пропускають. На місці пропущеного дієслова треба ставити тире:
Слова — це крилаті ластівки (Ю. Мушкетик).
Другорядними членами речення є додаток, означення, обставина.
Додаток — це другорядний член речення, що означає предмет, на який
спрямовано дію, і відповідає на питання всіх відмінків, крім називного: Читаю
книжку. Посади квіти. Доглядаю за рідними.
Означення — це другорядний член речення, що вказує на ознаку предмета
і відповідає на питання який ? яка ? яке ? які ? чий ? чия ? чиє ? чиї? котрий?
котра? котре? котрі?: Дослухаюся до батьківської поради. Промінь сонця
пестить конвалію. То була перша звістка від неї.
Обставина — це другорядний член речення, що означає обставину, за якої
відбувається дія, і відповідає на питання де? куди? звідки? (обставини місця);
коли? як довго? відколи? доки? (обставини часу); як? яким способом?
(обставини способу дії); наскільки? як багато? якою мірою? (обставини міри і
ступеня); чому? через що? з якої причини? (обставини причини); для чого? з
якою метою? (обставини мети): Довго співала трембіта в горах. Роблю все
наперекір.
26. Простий підмет ужито в реченні

А Законів торгівлі пильно дотримують обидві сторони.
Б Кілька променів призахідного сонця прорізалися золотими стрілами
крізь хмару.
В Вічна мудрість простої людини в паляниці звичайній живе.
Г Пильно дивляться тисячі вікон.
27. Підмет виражено словосполученням у реченні

А «І вражою злою кров'ю волю окропіте» — з дитинства знайомі слова.
Б Будемо радіти ми з тобою, щоб не в'янув щастя первоцвіт.
В Життя прожити — не поле перейти.
Г Обнявся сміх з журбою, ненависть — з любов'ю.
28 Підмет виражено словосполученням у реченні

А Дві хмароньки пливли кудись в убранні золотім.
Б На тихі села, на степ безлюдний повільно падає перший сніг.
В Осінні ліси давно пооблітали і стоять, похмурі й мовчазні.
Г Єдина стеля митця — правда.

А Усі троє підвелися із-за столу.
Б Наша душа прагне довершеності, краси.
В Ніколи ніхто в житті не полюбить сильніше, як мати.
Г Сніг з морозом поморозив всі на полі квіти.

А Тимко з погоничем першу борозну пройшов спокійно.
Б Не посміють вражі легіони топтати наші вікові кордони.
В Лише краса людей навчає жить.
Г Декотрі люди втішаються господарством, коштовними набутками.
31. Підмет виражено займенником у реченні

А Хтось приходив слухати думу, залишав трішки радості й суму.
Б Кожна пригода — до мудрості дорога.
В Кожна пташка своїм носиком живе.
Г Розумний всякому дає лад.
32. Підмет виражено неозначеною формою дієслова в реченні

А Найвища радість — угадувати порухи вітру.
Б Забути мову — зрадити душу.
8
В Сидіти без діла — також важкий труд.
Г Бити байдики — річ нескладна.
33. Підмет НЕ ВИРАЖЕНО неозначеною формою дієслова в реченні

А Жити — то не є долання меж, то є звикання і наповнення.
Б Зрадити душу - найнижче рабство.
В Хліб ростити — заповітна творчість.
Г Мій заповіт — любити землю тихо і сердечно.
34 Підмет і присудок виражено неозначеною формою дієслова в реченні

А Служити вітчизні — велике благо.
Б Пізнавати нові краї цікаво.
В Любити жінку — відкривати світ.
Г Велика справа — допомагати іншим.
35 Простий дієслівний присудок ужито в реченні

А Дума осіння — крок до прозріння.
Б Поезія — це свято, як любов.
В Енергія волі й краси незнищенна.
Г Боягуз називає себе обережним, а скупий — економним.

А Без роботи день роком стає.
Б Добрий початок — половина діла.
В Без діла слабіє сила.
Г Маленька праця є кращою за велике безділля.

А Серце хотіло, мов ластівка, полетіти вгору.
Б Платон міг мислити холодно й тверезо.
В Ця слава буде вічно пломеніть.
Г Я прагнув чистим шматочком неба засклити в хаті сумне вікно.
38 Складений дієслівний присудок ужито в реченні

А Повинна мати думати і дбати про всіх живих і мертвих на землі.
Б Я біжу раненько від хати до хати колядувати.
В Мені дальня зоря буде слати листи вересневими журавлями.
Г Вже клен, що казку розказав бузкам, ліг тінню спати на телігу.

А Земле рідна, скільки буду жити, стільки і любитиму тебе.
Б Філософ мусить розтинати світ розумом.
В Умерти на полі — то не слава.
Г Поезія — це свято, як любов.

А Світ рухливим і мінливим став.
Б Словом і піснею славити хочу щедре братерство і нашу родину.
В Ніколи пить ворожі коні не будуть воду у Дніпрі.
Г Великі поети не вміють писати віршів.

А Буду словом і хлібом ділитись, відкривати ворота гінцям.
Б Лиш мати вміє жити, аби світитися, немов зоря.
В Я вірші став писать під вечір золотий.
Г Буде небо світитись небесною думою.

А Над небозводом рідного народу поет — як знак розбитого ярма.
Б Ми, долаючи знемогу, мусимо брехню палить.
В Перікл був одноосібним вождем демократії.
Г Любов і краса — це світ.

А Спокійну совість і чисті руки я мушу ревно оберігати.
Б Туристи сіли перепочити.
В Про нас у майбутніх поколіннях ще довго будуть говорить.
Г Хай вічно світить лампа над столом в небеснім Києві, в небесній Україні.
44. Складений дієслівний присудок ужито в реченні

А Я хочу мріяти минулим.
Б Молитву найдостойнішу свою я починаю словом «Україна».
В І мене виходять зустрічати край дороги наші явори.
Г Україна... Вік це слово буде піснею звучати.
45. Складений іменний присудок ужито в реченні

А Сміливі завжди мають щастя.
Б Я хочу буть корисним Батьківщині.
В Людина починається з добра.
Г Степ став сліпучою, гулкою цілиною.
46. Складений іменний присудок ужито в реченні

А Серед мільйонів людей ви — неповторна, єдина людина у світі.
Б Без мрії не можна жити, не можна нікого любить.
В Нема в житті напівціни, нема в житті напівлюбові.
Г Люблю читати на дозвіллі.
10
47. Однорідні підмети вжито в реченні

А Сила та розум — краса людини.
Б Із щастя та горя скувалася доля.
В Бажай синові не багатства, а розуму!
Г Шануй гори, мости, будуть цілі кості.
48. Однорідні присудки вжито в реченні

А Не тіло, а душа є людиною.
Б Мова — розум і руки, сутність народу.
В У плесо річки дивляться дуби й верби.
Г Шлях освіти і науки нас навіки поєднав.
49 Однорідні означення вжито в реченні

А Грамотний — видющий і на все тямущий.
Б Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати.
В Брехня чиста, але пуста.
Г Явори до танцю запросили ставних і кучерявих яблунь гурт.
50 Однорідні додатки вжито в реченні

А Не сокира теше, а чоловік.
Б Наші предки думали про славу вітчизни, а не про користь собі.
В Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
Г Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
51 Неозначена форма дієслова є обставиною в реченні

А Мене терміново наказано відкликати з відпустки.
Б Того року син поїхав учитися до столиці.
В Я не хочу ваш удаваний спокій розуміти як щастя.
Г Я берусь за важку роботу — виглядати синів.
52 Виділене слово є означенням у реченні

А Людині бійся душу ошукати, бо в цьому схибиш — то уже навіки.
Б У шумі-гомоні верховіть образ матері мені сниться.
В Не замовкає правди голос.
Г Ми поступово забуваємо природи дивні голоси.
53 Виділене слово є означенням у реченні

А Київ — місто прекрасне, як усмішка долі.
Б Ми часто в клопотах втрачаємо реальне відчуття краси.
В Я відчуваю рівний пульс народу.
Г Вечірній обрій опустив завісу.
54 Виділене слово є додатком у реченні

А Красуня задумана осінь золоті паруси нап'яла.
Б Адресовані людям вірші — найщиріший у світі лист.
В Чорнобиль — попередження, набат, його уроків людство не забуде.
Г Поет співав про хлопця, який за Дунаєм здобуває славу.
55 Обставину способу дії вжито в реченні

А Заходить до хати зоря-зоряниця, і гомін стихає кругом.
Б Ходить вітер яром та горою, плачуть трави, тужать під косою.
В Прісною прохолодою повіяло з лісу.
Г За півкілометра річка розпливалася великим плесом.
56 Обставину способу дії вжито в реченні

А Річка крає сутінки сині.
Б Листя розпустилось назустріч живодайному дощеві.
В Цієї ночі-уночі ми тихо говорили.
Г Явись мені, слово, душі освята.
57 Обставину міри і ступеня вжито в реченні

А Сади дороги заметуть по самий виднокруг.
Б Підкова місяця прибита зірками в голубих ночах.
В Закотилося стигле яблуко сонця в корзинку ночі.
Г Учора в дощ зайшов до мене Блок.
58 Обставину причини вжито в реченні

А За Сулою, десь далеко-далеко, спалахували зірниці.
Б Не від їжі ростуть діти, а від радості.
В Маленьку хату обступили кругом високі ясени.
Г Білі водяні лілеї гойдались на темній воді.
59. Обставину причини вжито в реченні

А Овідій прокинувся від крику.
Б Люблю дивитися на воду.
В Зараз у нас усього по вінця.
Г То вічність узяла мене у свідки — усе запам'ятати на віку.
60 Обставину часу вжито в реченні

А Душі найкращі поривання несемо, як сповідь, матерям.
Б Над степом, од сонця рудим, дзвінка пролетіла стріла.
В Джерельце роду б'є споконвіків — отам ріка, до речі, почалась.
Г Не ім'я творить людину, а людина своїми ділами створює собі ім'я.
61 Обставину часу вжито в реченні

12
А Біля вікна мати гойдає колиску.
Б Нам пора для України жить.
В Сміливі завжди мають щастя.
Г Сміятись краще все-таки, ніж плакать.
62 Обставину місця вжито в реченні
А У літо весна переходить поволі.
Б По всім світі пронесу нашу гордість і красу — рідну мову.
В А літо знов на український лад гуде бджолою в творчому натхненні.
Г Мова — не звуки, смисл, а душа народу.
63. Обставину мети вжито в реченні

А Людина по світу йде, задивлена в життя.
Б Бурлаки звернули в яр на відпочинок.
В Ще одна осінь повільно минає.
Г Крізь туман імлистий прийде селянка-осінь в наше місто.
ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ
За способом вираження головного члена односкладні речення поділяються

на іменні (головний член виражений іменником і має ознаки підмета) і дієслівні
(головний член виражений дієсловом чи прислівнм ком і має ознаки присудка).
Прості речення з одним головним членом (односкладні)

Тип односкладного Спосіб морфологічного Приклади
речення вираження головного члена
Дієслівні
Означено- особові дієслово у формі 1-ї або 2-ї Для добрих друзів відчиняю
Дію виконує певна особи теперішнього чи май- дім (А. Малишко). За правду,
особа, яку можна бутнього часу або наказового браття, єднаймося щиро (Леся
встановити способу Українка).
Неозначено- особові дієслово у формі 3-ї особи Покромсали життя моє на
Дію виконує множини теперішнього чи частки (Ліна Костенко).
невизначена особа майбутнього часу або у формі Либонь, і правду кажуть про
множини минулого часу гуцула (Леся Українка).
Узагальнено- особові дієслово у формі 2-ї особи Удосвіта встанеш — більше
Дія сприймається однини, 1-ї або 3-ї особи мно-діла зробиш (Народна твор-
узагальнено як жини чість).
характерна для будь- Дарованому коневі в зуби не
якої особи дивляться (Народна твор-
чість).
Безособові • особове дієслово в значенні Світає. Кілька днів мело
Означають дію або стан, безособового; дрібненьким колючим сніж-
що мисляться незалежно • безособове дієслово; ком (В. Козаченко). Надворі
від активного діяча • прислівник (часто було тихо, як у хаті (І. Нечуй-
сполучається з діє- словом- Левиць- кий).
зв'язкою); Проса покошено (М. Риль-
ський).
Як же мені не любити руки

твої золоті (В. Сосюра).
• дієслівна форма на -но, -то;
• неозначена форма дієслова
Іменні
Називні іменник у формі називного Варшава. Театр. Пісенні
Стверджується існування відмінка акорди (JI. Дмитерко).
предметів чи явищ.
Можуть поширюватися
тільки означеннями або
додатками
1 Односкладним означено-особовим є речення

А Краю не було цій ночі.
Б Постою край галяви, подивлюся на квіти й трави.
В Довженків світ... Краса. Людина. Творчість.
Г Шануй учителя, як свого родителя.
2 Односкладним означено-особовим є речення

А За один раз не зітнеш дерева враз.
Б По роботі пізнати майстра.
В Нічого не хочу про цей випадок чути.
Г Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!
3 Односкладним неозначено-особовим є речення

А Стою у колі мрій і спогадів, мов дерево в осіннім листі.
Б Отак мені доведеться свято зустрічати.
В Не силою роби, а розумом.
Г У нас проханих не люблять.
4 Односкладним неозначено-особовим є речення

А У сусіда розуму не позичиш.
Б Весною в селі встають рано.
В За правду, браття, єднаймося щиро.
Г Без труда нема плода.
5 Односкладним узагальнено-особовим є речення

А Сад любові, крила злетів, дружби зоряні мости.
Б За рідний край і життя віддай.
В Для мене без тебе і життя цема.
Г Люблю рядки правдиві і відкриті.
6 Односкладним узагальнено-особовим є речення

А Кругом поставили своїх.
Б Зачекайте кілька хвилин.
14
В Чесне діло роби сміло!
Г У мене немає часу.
7 Односкладним безособовим є речення

А Красива ніч, велика ніч, як марево сторіч.
Б Для сонячного проміння кордонів нема, нема держав.
В Батьківщино, здалека пошли нам терпіння й відваги.
Г Губами говори, а руками роби.
8 Односкладним безособовим є речення

А Люблять у нас дотепне слово.
Б Світлішає в житті і на душі.
В Від добра добра не шукають.
Г Не питай старого, а бувалого.
9. Односкладним називним є речення

А Десь недалеко звуки автомобіля.
Б Срібна тонка павутина бабиного літа.
В Степові стежини вдалині.
Г У степу безмежжя трав і струнна музика вітру.
10 Односкладним називним є речення

А Десь далеко попереду битий шлях.
Б Навколо нас благословенна сторона.
В На Україні весна вповні!
Г Багатоповерховий жовтий будинок.
11 У складному реченні перша частина — односкладне називне, а друга —

двоскладне в рядку
А І тихо, і сумно, і голо, і зірка зійшла на ясне видноколо.
Б Стою, дивлюся, серцем завмираю: як мало я ще рідну землю знаю!
В Барвисті осені полотна, а літо вже одколосилось.
Г Первісного неба краса полуднева, і вітер, і сонце, й зелені дерева!
12 У складному реченні перша частина — односкладне безособове, а друга

— двоскладне речення в рядку
А Холодний вітер, пливе рікою останній лист.
Б Лагідно й тихо було, солодом серпня привілля п'янило.
В Гуркіт машин, і терпко, і солодко пахне полин.
Г Снігами засипаний гай, і річка закута льодами.
13 У складному реченні перша частина — односкладне означено-особове,

а друга — двоскладне в рядку
А Хто робить кревно, той ходить певно.

Б Люблю дітей, коли вони ідуть уперше до школи восени.
В Почулось, наче десь коні крізь вітер озвалися з темряви.
Г Мого життя не вистачить мені для справ, що їх у задумах лелію.
14 У складному реченні перша частина — односкладне безособове, а друга
— односкладне узагальнено-особове в рядку
А Зупинюсь у вечоровій тиші, вслухаюсь, як дихає земля.
Б Добре йти з думками наодинці у краю, де молодість пройшла.
В У споконвічній зміні поколінь віримо, що ми не є останні.
Г Аби зійти до верховин мети, знайди опору у собі самому.
15. Установіть відповідність

Односкладне речення Приклад
1 означено-особове А Нікому не дано змінити безповоротний
2 неозначено-особове часоплин.
3 безособове Б Красива ніч, велика ніч, як марево сторіч.
4 узагальнено-особове В Батьківщино, здалека пошли нам терпіння й
5 називне відваги.
Г День такий теплий і сонячний сьогодні.
Д Мені показували з кручі Дніпро.
Е Решетом воду не носять.

1 означено-особове А Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема.
2 неозначено-особове Б Друга шукай, а знайдеш — тримай.
3 безособове В Над широким Дніпром сонце.
4 узагальнено-особове Г Нас зустрічають хлібом-сіллю.
5 називне Д Люди, овіяні грозами, обпалені громами.
Е Багатій, розбруньковуйся, мово!

1 означено-особове А Осіннє поле, спорожніле й голе.
2 неозначено-особове Б Надворі підмерзає.
3 безособове В У поезії завжди тернистий шлях.
4 узагальнено-особове Г Угамуйтесь, ліси, заспокойтесь, засніть.
5 називне Д Сім разів відміряй — один відріж.
Е У кінці саду копали грядки.
Просте ускладнене речення

До простих ускладнених належать речення з однорідними та
16
відокремленими членами речення, вставними і вставленими конструкціями та
звертанням.
Однорідними називаються члени речення, що поєднані між собою
сурядним зв'язком, відносяться до одного члена речення й виконують однакову
синтаксичну функцію: І вже немає мужності і сил змінити щось чи заново
почати (М. Луків).
Розділові знаки при однорідних членах речення

Розділовий знак Правило Приклади
не з'єднаними сполучниками Пісня шириться, росте, розливається
на вечірніх просторах Дніпра (0.
Довженко).
з'єднаними протиставними Тече вода в синє море, та не витікає
сполучниками а, але, та (у (Т. Шевченко).
значенні але), зате, однак, проте
з'єднаними повторюваними А тим часом місяць пливе оглядать і
Кома ставиться сполучниками і...і, (й...й), ні..мі небо, і зорі, і землю, і море (Т.
між однорідними (ані...ані), то...то, не то...не то, Шевченко). Зацвіли усі діброви, і
членами речення чи...чи, чи то...чи то, або...або долини, і луги (М. Стельмах).
введеними парами Тополі і пальми, кедри й осокори тебе
зустрінуть з висоти
(С.Крижанівський).
перед другим із парних спо- Він не стільки забився об стіл, як
лучників не тільки... а й (не стривожився
тільки... але й), не тільки... а ще (І. Нечуй-Левицький). Не стільки
й, як... так і, не так... як, хоч... мужик гороху намолотив, скільки
але, не стільки... скількиу не голову собі набив (Народна творчість).
стільки... як
Кома не ставиться сполучники і (й), та (у значенні Наче в провесні чи в літі зацвіли поля
між однорідними і), або, чи не повторюються (Т. Масенко).
членами речення перед кожним з однорідних Балаш одказував старостам ні те ні се
членів речення стоїть сполучник (І. Нечуй-Левицький) А потім і щастя
і або ні і вони становлять єдиний і горе обірвались так раптом (Леся Ук-
усталений вислів або тісну раїнка). (І щастя і горе = все).
смислову єдність
Крапка з комою між поширеними однорідними Біга Катря боса лісом, біга та
ставиться членами речення, особливо якщо голосить; то проклина свого Йвана, то
в середині хоч би одного з них є плаче, то просить (Т. Шевченко)
коми
Тире ставиться, між однорідними членами ре- Не говорив — кричав від відчаю.
якщо чення пропущено протиставний
сполучник а
1 Ускладнено однорідними членами речення

А І ключ журавлиний пливе в безконечність, і тиша над ним повисає
щемка.
Б Давно за північ, та не можу спати.
В Підуть дощі, а там і сніг нагряне.
Г Тут мене з дитинства пам'ятають і стрічають радо земляки.
2. Ускладнено однорідними членами речення

А Картини мовчать, та мовчанням говорять багато.
Б Сонце спить, та не спить материнська ласка.
В Слова ласкаві, та думки лукаві.
Г Багато ума, та в кишені нема.
3 Однорідними підметами ускладнено речення

А Серед цвіту садів і зела розпускається сонце, мов квітка.
Б І кружля веселиків крутіж у дощі і ранній завірюсі.
В Навіки в пам'яті лишились ті неповторні ночі й дні.
Г Тут живуть мої старі батьки і мене у гості виглядають.
4 Однорідними присудками ускладнено речення

А Не то сон, не то дрімота сповнюють мою душу.
Б А наше слово чисте, запашне.
В Сном блакитним заснули поля, і долини, й діброви.
Г На сиве місто, на ріку спадає знову вечір.
5 Однорідними додатками ускладнено речення

А Дивлюсь, як вітер пестить віти й квіти, і думаю: яке це щастя — жити.
Б Хто ти, мрія чи сон?
В Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі,
Г За горами став у густім комиші, серед яблунь і вишень біліє хатина.
6 Однорідними обставинами ускладнено речення

А 3 кожним днем для мене все рідніші ці гаї, і ріки, і поля.
Б І щастям, і добром, і радістю наповнені світлиці.
В Слухаю мовчки вечірні отави, дихаю мудрістю трав.
Г Глухо, уже по-осінньому гули дерева.
7 Дві пари однорідних членів ужито в реченні

А Але для мене у святім союзі душа і тіло, щастя й гострий біль.
Б Отак крізь мужню музу Кобзаря ростуть співці сучасні і майбутні.
В Засвітиться в серці осіння тиша і печаль землі.
Г Бджілки гули, метушилися, ховалися між пелюстками, а потім з'являлися
знову.
8 Між однорідними членами НЕ ТРЕБА ставити коми в реченні (розділові

знаки пропущено)
А Слизняк не виросте ні лебедем ані орлом.
Б Марко відповів ні в тин ні у ворота.
18
В Не схотіла душа бунтівна ні тепла ні смачного пшона.
Г Я був у власному житті і машиніст і пасажир.
9 Між однорідними членами треба ставити кому в реченні (розділові знаки
пропущено)
А І поки світ не буде в ньому згину великій вірі в розум і людину.
Б Тільки дерева похмурі та голі на вітрі ламають в розпачі віти.
В Страшно хижо дико виють в безлюдній Прип'яті вовки.
Г Я повертавсь ні мертвий ні живий.
10 Перед виділеним сполучником НЕ ТРЕБА ставити коми в реченні

(розділові знаки пропущено)
А Ні революцій ані війн не відвернути не спинити.
Б Якийсь там гетьман чи отаман закопав нечувані скарби.
В Даруй же людям слово невмируще і не жалій ні світла ні тепла.
Г На озері туман то лежить пеленою то хвилює од вітру.

А Гляди ж щоб ніхто не знав ні сич ні сова.
Б Ні земля ні скелі не нагадували вже про бурю.
В Таке зробив ні собі ні людям.
Г Мерехтить на жовтих травах іній на гілках ні листя ні плодів.

А Вечір приліг на зелені отави руки в траві розметав.
Б Холодом повіяло. Настали непривітні і короткі дні.
В В'ється стежка тоне у житах пахне далеч небом полинами.
Г У дерев сьогодні срібне свято сонце синь січнева сивина.
13 Перед виділеним сполучником треба ставити кому в реченні (розділові

А Або волю добути або дома не бути.
Б У його голосі забринів усміх чи прихована іронія.
В Ні світ ні зоря а вже Василь у Наума.
Г Добудь нові слова новії струни або мовчи.

А Ані шелесне вітер колосом ані листком не ворухне.
Б Чи гуси чи лебеді в небі пливуть там угорі наді мною?
В Останнє яблуко в саду в осінній заметілі чи на добро чи на біду

лишилося на гіллі.
Г Ні вдень ні вночі немає від тебе спокою.
15 Між однорідними членами треба ставити кому в реченні (розділові
А Зажурився сивий сад осінній в переддень снігів і холодів.
Б Мир і лад великий клад.
В Добра не шкодую ні людям ні сину.
Г Тоді Десна була ще глибокою й швидкою рікою.
16 Між однорідними членами треба ставити кому в реченні (розділові

А Перемагай труднощі розумом а небезпеку досвідом!
Б Він розгублено відповів ні в тин ні в ворота.
В Хто ти мрія чи сон?
Г В одне впадають море Славутич і Дунай.
17 Перед кожним сурядним сполучником, що з'єднує однорідні члени,

треба поставити кому в реченні (розділові знаки пропущено)
А Дерева на вітрі ламають із розпачу віти і рвуться й не можуть у небо
злетіти.
Б Наповнені світлиці і щастям і добром і радістю.
В Яблуні цвітуть і сумно й ніжно.
Г В осінньому лісі пахне і грибами й здоров'ям.
18 Перед першим сурядним сполучником, що з'єднує однорідні члени,

треба поставити кому в реченні (розділові знаки пропущено)
А Ждуть вологи і гори і ниви просить питии зерниста земля.
Б Земля дочекалась і рясту і сонця і цвіту.
В Розцвітають і квіти і доля на моїй українській землі.
Г Хай буде сад і дерево крислате і кіт-воркіт і ще багато див.
19 Перед першим сурядним сполучником і, що з'єднує однорідні члени,

треба ставити кому в реченні (розділові знаки пропущено)
А Чують люди і гори і ліс як легенду несуть журавлі.
Б Благословенні сходження і прірви і славен рідний і нищівний край!
В Славлю я село коня і плуг час оранки і урожаю.
Г Були і докори і муки і ревнощі і вірші розпачем налиті.
20 Тире між однорідними членами треба поставити в реченні (розділові

А Синьо-синьо тумани повилися огорнули зелені сади.
20
Б В порожніх селах вітер квилить тополі гне і лози хилить.
В Прошу у долі не спокою святої волі за життя.
Г Опадає жовте листя в барвах міниться й кружля.
21 Тире між однорідними членами треба поставити в реченні (розділові
А Збираються німфи в коло сплітають вінки собі з місячних лілій.
Б Силою не хвались краще трудись.
В Надії були та потроху розтали у сірій імлі.
Г Поет належить людству і землі.
22 При однорідних членах речення можуть уживатись узагальнювальні

слова.
Узагальнювальне слово — це слово, що вживається при однорідних

членах речення і виражає їх загальне значення.
Розділові знаки при однорідних членах речення з узагальнювальними

словами
Двокрапка Тире Двокрапка і тире
1 Після узагальнювального Після однорідних чле- Якщо однорідними членами,
слова перед першим нів речення перед уза- що стоять після
однорідним членом гальнювальним словом: узагальнювального слова,
речення: А на столику біля Луки, гори, пишні сади— все речення не закінчується, то
саморобного дерев'яного зелене й принишкле (О. перед ними ставиться
верстата різні інстру- Гончар). двокрапка, а після них —
менти: пилка, молотки, тире: У багатьох тварин:
кусачки, обценьки ящірок, жаб, вужів —
(О.Донченко). зелене або сіро-жовте
2. Якщо після забарвлення (3 підручника).
узагальнювального слова
стоять слова як-от, а саме,
наприклад, то перед ними
треба ставити кому, а після
них — двокрапку:
3 експедиції науковці
привезли багато нових
записів фольклорних творів у
а саме: народних пісень,
переказів, легенд (3 газети).
22. Узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів у реченні

А І мені вже нічого не треба ні скарбів ні утіх ні жалів.
Б Чекає все і розпач і образа а рідний край нам буде чужиною.
В Море гори й берегову косу все враз освітило сонце.
Г На вигоні гралося троє дівчинка хлопчик і біла собачка.
23. Узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів у реченії

А І шум гаїв і шелест нив усе було благословенне.
Б Усе знайоме і рідне в душі і криниця в саду і червона калина.
В От і маю куточок раю ліс та річка та зелен луг.
Г Здавалось все і ліс і я сама і це багаття в заграву злилося.
24 Узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів у реченні

А Шевченкові були підвладні всі жанри літератури поезія проза
драматургія.
Б І пісні і приказки й прислів'я все те вражало надзвичайним багатством
поезії жарту гумору.
В Прекрасне народжується зі звичайної буденності життя людська врода
геніальна картина.
Г У його слові було все злагода спокій усталеність надія.
25 Перед однорідними членами треба поставити двокрапку, а після них —

тире в реченні (розділові знаки пропущено)
А Луки гори пишні сади все зелене й принишкле.
Б Підручні гетьмана Перебийніс Богун Нечай теж були добре відомі всім.
В І право людське і воля й закон усе потоптано.
Г Козаки були озброєні вогнепальною зброєю мушкетами й пістолями.
26 Перед однорідними членами треба поставити двокрапку в реченні

А На вулицях круг стадіону обабіч дороги всюди росли осокори.
Б Стоять півколом слухають грузини мотиви щастя болю боротьби.
В Люди трави далекі світи усе під місячним сяйвом затамовує в трепеті
подих.
Г Ах як усього багато неба сонця веселої зелені.
27 Перед однорідними членами треба поставити двокрапку, а після них —

А Все забуваємо скруту і нужду і те здається що й забути годі.
Б І стежка у росах і тиха діброва то все моя рідна співуча земля.
В Мерещились мені здаля картини ліси поля квітучі площі уся утрачена
земля.
Г Усе спочатку сніг любов сльоза і вічно молода стежина у цвіту.
28 Перед однорідними членами треба поставити двокрапку, а після них -

А Усе ніби поменшало і звузилось і дорога і стежка в березі і круча над
22
Россю.
Б Звідси було видно поле смужку зрізаних соняшників і ліс що вже
починав жевріти.
В Стрімкі гори чисте синє небо далечінь моря усе радувало око
мандрівників.
Г Навколо нас на землі в траві на деревах у повітрі всюди кипить життя.
29. Перед однорідними членами треба поставити двокрапку, а після них -

А Любить людей і рідний дім і землю цю і стигле жито ось по закону по
якім нам треба жити.
Б Усе попереду любов і цвіт і день і мла і ніч і паморозь туманна.
В Владністю над речами буденним трудівницьким умінням ось чим
вражають тут Ліну робітники.
Г У групах приголосних а саме -здн-, -ждн-, -стн- звуки [д], [т] при вимові
випадають.
Однорідні й неоднорідні означення

Означення Правило Приклади
кома, якщоДва або кілька означень однорідні, і між ними ставиться
характеризують предмет в одному плані Пливла весна, на степи-килими сипала

стрічки сині, блакитні, жовті, зелені
(С.Васильченко).
означають різні споріднені ознаки Його очі замиготіли зимним, неприязним
предмета блиском (О.Кобилянська).
кожне наступне означення підсилює й У серці старого була особлива, ніжна
уточнює або пояснює попереднє заздрість до молодого покоління (3
часопису).
перше означення виражено Рівний, залитий сонцем степ одразу
прикметником, а друге — принишк (О. Гончар).
дієприкметниковим зворотом
означення стоять після означуваного Навкруги була земля, така чорна, пухка,
слова родюча (М. Коцюбинський).
однорідні члени є художніми Повільний, журливий спів далеко лунав
означеннями (епітетами) над імлистими луками (0.Гончар).
характеризують предмет у різних планах Вода шуміла й билася між камінням

білими кипучими хвилями (І.Нечуй-
Левицькии)
дієприкметниковий зворот стоїть перед Скрізь видно залиті сонцем

прикметником старі садки (І. Нечуй-Левицький).
Два або кілька означень неоднорідні, якщо
30 Неоднорідні означення є в реченні (розділові знаки пропущено)

А Тільки обрій бринить як струна гожа висока ясна далина.
Б У ніжнім лагіднім теплі розквітнуть і гори і доли.
В Відкрий мені таємне джерело де дерево росте старезне вузлувате.
Г Зло й добро... Прміж ними є одвічна чітка межа.
31 Ускладнено однорідними означеннями речення (розділові знаки

пропущено)
А Кущиться бляклий поламаний вітром очерет.
Б Твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами.
В Крізь густий осінній дощ часом пробивалося сонце.
Г Після першого жаркого квітневого дня плинув тихий вечір.

пропущено)
А 3 другої хати доносилася сумна журлива пісня.
Б Чарами віє від необмеженого синього простору.
В Ранковий легкий вітер розганяв залишки туману.
Г Густий осінній туман встає над лісом вечірньою добою.

пропущено)
А Важка синя хмара попливла на захід.
Б Знову осінь утікає злякано під травневою рясною зливою.
В Мене хмелив теплий духмяний вітер вітер-медовій.
Г Прийде час святий благословенний час любові злагоди добра.
24
А Набачився ланів зелених золотих набачився надихався напився.
Б Все приймало незвичайний казковий характер.
В Шляхи проростають дрімучим терпким полином.
Г Ясні охоплені багрянцем гори стояли до самого небокраю.
35. Неоднорідні означення є в реченні (розділові знаки пропущено)

А Рожеві жовті золоті руді сади і мури.
Б Прийшла пора свята благословенна.
В Осінній тихий вітер ворушить платани.
Г Ліс огортав їх холодний сумний і мовчазний.

А У сни свої благословенні віщі я відійду самотньо на зорі.
Б Встала весна чорну сонну землю розбудила.
В Старанний сумлінний робітник Микола відразу всім сподобався.
Г Увійшов лісник несимпатичний полохливий обережний.

А Світле чисте життєрадісне житло прикрашує наш побут.
Б На безкрайньому лазуровому небі ні хмаринки.
В Пахким духмяним ароматом любисток з м'ятою змагавсь.
Г Свіжий напоєний морем вітер дув морякам у спину.

пропущено)
А Висока стара верба низько схилила над водою віти.
Б Подув сильний північний вітер.
В Український весняний вечір постає з картини Т. Шевченка.
Г У біді пізнаються хороші безкорисливі друзі.

А Його вагоме переконливе слово вразило всіх.
Б Серед нашого народу трапляються прізвища чудернацькі химерні
дивовижні.
В Яків знайшов суницю червону ароматну.
Г Широка повновода ріка повільно пливла долиною.

А Стоїть її хата край села весела чепурна мов дівчина у білій льолі.
Б Обабіч дороги рівної припорошеної чистим снігом чорніли страшні
згарища.
В Віч-на-віч із Сагайдачним полковник говорив своєю звичною
вибагливою мовою.
Г Яке ж над нами чисте ясне бездонне небо!
Відокремлені члени речення

Відокремленими називаються другорядні непоширені чи поширені члени
речення, що в усному мовленні виділяються інтонацією, унаслідок чого
набувають у реченні більшої смислової та граматичної самостійності. На
письмі такі члени речення відокремлюються відповідними розділовими
знаками. До відокремлених членів речення належать відокремлені означення,
відокремлені обставини, відокремлені додатки, відокремлені уточнювальні
члени речення.
Відокремлені означення можуть бути виражені:
• прикметниками, дієприкметниками (відокремлені непоширені узгоджені
означення): Ось мигнуло щось перед очима — жовте, кругле, дрібненьке (М.
Коцюбинський)\
• прикметниковими або дієприкметниковими зворотами (відокремлені
поширені узгоджені означення): Я мав думки міцні, мов корені, і мрії, ночами
зазорені (Д. Павличко)\
• іменниками в непрямих відмінках із прийменниками або без них
(відокремлені неузгоджені означення): Слідком за бабою вийшов з хати дід
Грицай, в одній сорочці, в крамних синіх штанях (І. Нечуй-Левицький);
• іменниками із залежними словами чи без них (відокремлена прикладка, що
є різновидом відокремленого означення): Демократ і гуманіст, І. Франко оддає
своє серце і всі свої симпатії тим, хто «в поті чола» добуває хліб не тільки собі,
але й іншим (М. Коцюбинський).
Відокремлені обставини виражаються дієприслівниками, дієпри-
слівниковими зворотами, іменниками з прийменниками: Теплий вітер цілує
каштани, колихаючи віти смутні (В. Сосюра). Незважаючи на пізній час,
нічого не перестрілося війську козацькому (І. Нечуй-Левицький).
Відокремлені додатки. Відокремлюються звороти із значенням
включення, виключення, заміщення, що починаються словами крім (окрім),
опріч, за винятком, замість, навіть, особливо, зокрема: Крім книг
богослужебних, перекладались на Київській Русі і світські (3 підручника ). А
яка б же шельма, опріч Кирила Тура, пробралась до тебе через три
сторожі? (П. Куліш).
Відокремлений член Приклад
речення
1 означення А Не сумнівайся, ідучи з народом
2 прикладка(різновид Б На ясні зорі і на тихі води, щемлива доле, виведи мене
В Окрім початківців, на вечорі виступили знані поети
означення)
Г Озвучене піснями, бринить моє перо
3 обставина
26
4 додаток Д На Ворсклі стоїть прославлена батьківщина Котляревського
— Полтава
речення
1 означення А Сад, нахиливши срібні віти, пісні пташині пригадав.
2 прикладка(різновид Б Окрім скрипки, не мав він відради, не було в нього втіхи.
В Здавна, кажуть добрі люди, Бог цей світ звелів любити.
означення)
Г Весь простір степу повнився нею, піснею-жа- гою, піснею-
3 обставина протестом.
4 додаток Д Безмежний степ, укритий снігом, спав
речення
1 означення А Я не знаю нічого ніжнішого, окрім берези, за те ж її
2 прикладка(різновид сестрицею взиваю.
Б Поклонюся знайомому дубу. Розпитаю, як справи у сосон, і
означення)
звірів, і птиць.
3 обставина В Ловлю я спрагло сонця пелюстки, між пальців пропускаючи
4 додаток невміло.
Г Любов — перша пісня мого життя — мені терпко і солодко
сниться.
Д Далека, незнайома сторона, здається, навіть небо тут інакше
Е А думки мої, натхненні та квітчасті, опадають вересневим
жовтим листям
речення
1 означення А На пагорбі станеш, окинеш простори — яка широчінь,
2 прикладка(різновид далина, висота!
Б Жовте листя, на вітрах розвіяне, поховала у снігах зима.
означення)
В Витри піт солоний із чола і трудись, забувши про утому.
3 обставина Г Знайшла в пилу золочену підкову — невизнаний
4 додаток старокозацький герб.
Д Душа, мов калина, росте і цвіте від тепла.
Е Не повертайся на круги своя, нічого це, крім болю, не
приносить
речення
1 означення А Натомившись од щоденних справ, я душею й тілом спочив на
2 прикладка(різновид галяві.
Б Нема для мене раю, окрім раю у природі.
означення)
В Обсипані пилом росй, підсніжники щемно запахли.
3 обставина Г Ще вітрами шумів ясно день, та лелеки доріг не втрачали.
4 додаток Д Чудовий піаніст, М. Лисенко, тонко передавав твори
Шумана.
Е Люди, трави, дерева стають наче рідні брати.
речення
1 означення А Гойдаючи утому на крилі, верталися додому журавлі.
2 прикладка(різновид Б Ще не мороз, ще паморозь, іще трава пругка і соковита.
В Суд? Окрім суду природи, я всі зневажаю суди.
означення)
Г Матерям з найглибшим поважанням я від серця, щиро
3 обставина поклонюсь.
4 додаток Д Пригадаємо ці трави осінні і ці крони, налиті вітрами.
Е У мене гарне товариство — Шекспір, і Лєрмонтов, і Блок
речення
1 означення А Море все хлюпочеться, від місяця ясне.
2 прикладка(різновид Б У тебе сяють сумні очі — синя далечінь.
В Крізь сотні сумнівів я йду до тебе, добро і правдо віку.
означення)
Г Падає листя смутком провістя.
3 обставина Д Нині поет взагалі має сумнів, чи у світі щось було, окрім
4 додаток морозів, голоду та снігу.
Е Музеї мовчать, увібравши в себе минуле
речення
1 означення А Карає час, всевладний цар і кат, того, хто слово винесе на
2 прикладка(різновид продаж.
Б Повиті в ніжний іній, пущі стоять сріблясто-голубі.
означення)
В Ми в одвіті за своїх синів, за батьків і їхню тиху старість.
3 обставина Г З фронту вернувшись, батько сіє край шляху жито.
4 додаток Д Нікого тут нема, крім мене й господині.
Е У роботі, у творчості, в дерзанні ми на землі залишимо свій
слід
речення
1 означення А Сила — у правді, а не в торбині банкнот.
2 прикладка(різновид Б Зводиться повний місяць, дроблячи світлом хмари.
В Річки нуртують, розповнілі, і роздаються в берегах.
означення)
Г На лівобережжі, замість верб і чагарників, видно погорблені
3 обставина смуги темені.
4 додаток Д Найбільше у світі безчестя — золоте наше слово забуть
Е Сини солдатів, ми відповідаємо за кожне слово, за життя і
хліб
речення
1 означення А Не ошукайся ж, вірячи добру, і не згубись у мук своїх огромі.
28
2 прикладка(різновид Б Дзвінкі, прозорі далі зворушують до сліз.
означення) В А дід, ласкавий бородань, мереживо оповідань почав
повільно розгортати.
3 обставина
Г Важкий, Вкраїно, шлях до тебе протнув мої роки.
4 додаток Д Зло нічого не дає, крім зла, вмій прощати, як прощає мати.
Е Прихилилась до шибки жоржина і стоїть, мовчазна і сумна
речення
1 означення А Я бачу сонце, що лягло на пруг, на обелісі схилившись
2 прикладка(різновид головою.
Б Осінь, дівчинку маленьку, я гойдаю на колінах.
означення)
В Вирій пташиний, пізня теплинь, повінь черлена калини.
3 обставина Г За тиждень втомлене, село сидить, відпочиває.
4 додаток Д Хіба я міг в ту пору зрозуміти, яка святиня — мамина любов.
Е У селищі лишалося ще багато людей, зокрема жінок і дітей
12. Ускладнено відокремленим означенням і відокремленою обставиною

речення
А Кара-даг, оповитий у сизі тумани, улігся на сірі піски.
Б А за вікном сніги летять лапаті, і, не торкнувшись хліба і вина, сидить
край столу в новорічній хаті старенька мати, сива і одна.
В Окрилений щастям найвищим, по горах, як Довбуш, ходив я вночі.
Г Лягла утома на поля і води, ліси стоять, обшарпані й кошлаті.
13. Ускладнено відокремленим означенням і відокремленою обставиною

речення
А Світить річка, блукаючи заплавами, зникаючи в маревах небосхилу.
Б Я в людей попрошу тільки віри в кожне слово, почуте від мене, у кожний
погляд моїх очей.
В Он ліс знімає золотистий бриль, прощаючись із відлетілим літом.
Г Ошукані, обідрані, сліпі вчорашнього обману сліпотою, втираючи з чола
і кров, і піт, ми станемо народом — не юрбою.
Розділові знаки при відокремлених членах речення
Відокремлюється Не відокремлюється
Узгоджене означення, виражене прик- Узгоджене означення, виражене
метником або дієприкметником (із за- прикметником або дієприкметником
лежними словами чи без них):
(із залежними словами чи без них):
1 Якщо стоїть безпосередньо після
означуваного слова: Я скінчу свої страж- 1. Якщо стоїть перед означуваним
дання і на шлях, слізьми напоєний, вийду словом: Над далекими горбами та
сміло (Г. Чупринка). Вершини гір, од снігу ярами небо ніби злилось із вкритою
білі, сліпучо сяють навкруги (М. Луків). товстим білим сніговим шаром
2 Якщо стоїть перед означуваним слоном і землею (І. Нечуй-Левицький).
має додатковий обставинний відтінок у
2. Якщо стоїть перед означуваним
значенні (перед зворотом можна іюставити
слова будучи, бувши): Просвітлені сонцем, словом і не має додаткового
хмарки на землю розсипали тіні (М. Луків). обставинного відтінку в значенні: Раз
3 Обов'язково відокремлюються комами два і добром нагріте серце вік не прохолоне
більше непоширених означень, що стоять (Т. Шевченко).
після означуваного іменника, якщо перед Якщо перед означуваним словом
ним вже є означення: Над лісом піднімалося
немає означення, то означення, що
вранішнє сонце. велике й ласкаве (О.
Гончар). стоять після означуваного слова,
4 Незалежно від місця в реченні, якщо можуть відокремлюватися або не
иідокремлене означення стосується осо- відокремлюватися (за бажанням ав-
бового займенника: Уночі я прокидаюсь, тора): На річку налягала ніч. суха і
розбуджений якимось тривожним звуком (О. тепла, як перед грозою (Гр.
Гончар).
Тютюнник). АБО: На річку налягала
5. Якщо між означенням і означуваним
словом стоять інші члени речення: Вітер ніч суха і тепла, як перед грозою
носився по Комарівці, колючий, жорстокий
(М. Хвильовий).
6. Перед непоширеними означеннями, що
стоять у кінці речення, ставиться тире:
Швидко надходив вечір — морозний,
зоряний (М. Стельмах).
7. Якщо означення виступають у ролі
уточнення до попереднього означення: сухе,
жовте, аж червоне, повітря віддавало горілим
(Панас Мирний).
Неузгоджені означення, виражені імен-
никами в непрямих відмінках (з при-
йменниками чи без них):
1. Щоб надати неузгодженим означенням
більшої ваги порівняно з іншими членами
речення: До неї наближалась мати
Іллевського, невисока, досить повна жінка, з
кошиком у руці (О. Гончар).
2.Якщо неузгоджені означення виражено

неозначеною формою дієслова і перед ними
можна поставити слово а саме, від-
окремлюються тире: Великій меті — слу-
жити українському народу, піднімати його з
віковічної темноти — присвятив своє життя
Б. Грінченко (3 підручника).
• 14 Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні

А На землю зорану плугами спада рожево-жовтий цвіт.
Б Озвучене піснями бринить моє перо.
В Гудуть з вітрами до світання дощем оплакані сади.
Г До колосків налитих туго моя прихилена душа.
•
А Вже сонячним обведені пунктиром відтінюються обриси домів.
Б Причаїлися гори заворожені красою ніколи не бачених степів.
В Ніколи як би не хотів не вернеш втрачені в житті хвилини.
Г Над степом од сонця рудим дзвінка пролетіла стріла.
•
А Яка нестерпна рідна чужина цей погар раю храм зазналий скверни!
Б Ми милувалися простеленою на водному плесі місячною стежкою.
В Стежка пішла через яруги занесені трухлим очеретом і хмизом.
Г Натомлені за зиму лежать сніги із закритими очима.
17 Непоширене означення НЕ ОБОВ'ЯЗКОВО відокремлювати комами в

реченні (розділові знаки пропущено)
А Лежали мовчазні степи спустошені ніби покриті сірим попелом.
Б Люблю рядки правдиві і відкриті твоїх листів.
В Південний степ безкраїй рудий та сивий розкинувся довкруг.
Г І я заплаканий назад поїхав знову на чужину...
18 Непоширене означення треба обов'язково відокремлювати комами в

А Дівчина мені співає пісню рідну і близьку.
Б Яблуком округлим скотився день доспілий і тяжкий.
В Зрівняла зима береги тепер поглядає зухвала чи вимерло все навкруги.
Г На курган крутий іде старенька зморена журавка.
19 І Іоширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні

А Знову в серці закипа сльоза ніким не зрима болісна пекуча.

Б Налита сонцем і вітрами хлюпоче веслами весна.
В Манить мене увечері дорога у створений бабусею казковий світ.
Г Хиляться трави прибиті дощами.
20 Поширене означення НЕ ОБОВ'ЯЗКОВО відокремлювати комами и
А На високому березі з обшитою каменем набережною стояло велике село.
Б Труди перелиті в добро і достаток лягли короваєм на щедрі столи.
В До матері наш вічний голос зігрітий серцем і добром.
Г Сади омиті музикою згадок ковтають пил міжселищних доріг.

А Непокірна і напівжива не вмирає слава України.
Б Встали тихі зорі несміливі й кволі.
В Мої думки натхненні та квітчасті спадають вересневим жовтим листям.
Г Звучала пісня щира й задушевна у вечірній час.
22 Поширене означення треба відокремлювати комами в реченні (розділові

А На обрії біліють маревом повиті села.
Б Мій чорний день хитнувся і розтанув гарячим сонцем спалений згори.
В Добру віщують погоду скупані в сонці хмарки.
Г Гаптованими українськими майстринями вишиванками захоплюється
світ.

А Тиха й скромна як селянська доля лебедіє хата край села.
Б Ріка стрімка і студена упала до ніг невисокого клена.
В Сивий полин високий запилений п'янив своїми пахощами.
Г Ми молоді енергійні мріяли перебудувати світ.
24 Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні

А Це ж ми гартовані в снігах завіяні в пожежах загравою засвітимося у
віках.
Б Знову були яруги глибше і ширше розриті дощовою водою.
В Над залитими квітневою повінню луками холонув оранжевий вечір.
Г Хмаринки сонцем пересновані пливуть і тануть наче дим.

А Місячним сяйвом залиті мріють сади.
Б Гудуть з вітрами до світання дощем оплакані вітри.
В Степ оповитий тишею дихав пахощами росяних трав.
Г Я небесами пійманий тремчу.

А У муках у битвах я серцем вразливий цілий усесвіт збагнув.
Б Пропахлий чебрецями в обличчя віяв теплий вітер.
В Одна людина надзвичайно розумна може привести народ до щастя.
Г Нарівні з вікном тьмяно біліли припорошені пилом розквітлі акації.
27 Поширене означення треба відокремлювати комами в реченні (розділові

А У вікна вривалося напоєне пахощами рідної землі повітря.
Б Розмиті дощами дороги зовуть наче поклик тривоги.
В Зимну ніч безсилу від тремтінь бере в обійми полум'яний ранок.
Г Вимиті коси дівчини тонко пахли любистком.

А Лежить дорога золотом прошита.
Б І видзвонює мотив моє слово сріблом скуте.
В До колосків налитих туго моя прихилена душа.
Г Біліють смолоскипи грайливо пофарбованих ялин.
29 Перед непоширеним означенням треба ставити тире в реченні (розділові

А І бур'ян пожовклий посивілий під ногами срібно хрупотів.
Б Морозний сніг блискучий та легкий здається падає на серце прямо.
В Веселее колись село чомусь тепер мені старому здавалось темним і
німим.
Г Хліборобів радують дощі в травні місяці шовкові теплострунні.
30 Непоширене означення обов'язково треба відокремити комами в peченні

А Лежить під небом чистим і високим холодний степ моєї самоти.
Б Гордий нікому годити ніколи в житті я не вмів.
В Зріє в серці пісня ніжна і тривожна.
Г Прийшла пора свята благословенна.
31 Непоширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні

А Слова киплять зухвалі горді.
Б Ллється в кімнату вечірнє повітря тепле й запашне.
В Об пірс бились байдужі й холодні хвилі.
Г Глянь на мене чорнобриву моя доле неправдива.
32. Непоширене означення обов'язково треба відокремлювати комами и

А Мені малому палиця лісова служила за хорошого коня.
Б Наближається глибока зоряна ніч.
В Стомлена нива журиться після жнив.
Г Весніє день ясний погожий!
33. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Нерозгадане щастя, легке та прозоре, відпливає в пітьму з павутиною
днів.
Б Нерозгадане щастя легке та прозоре, відпливає в пітьму з павутиною
днів.
В Нерозгадане щастя, легке та прозоре відпливає в пітьму з павутиною
днів.
Г Нерозгадане щастя легке та прозоре відпливає в пітьму, з павутиною
днів.

А У чужині одинокий, безсилий, доживаю я старечі дні.
Б У чужині одинокий, безсилий доживаю я старечі дні.
В У чужині, одинокий, безсилий доживаю я старечі дні.
Г У чужині, одинокий, безсилий, доживаю я старечі дні.
35 Правильно поставлено розділові знаки в реченні

А Спасибі вам, зорі, що ви, не байдужі, що ви біля мене, великі, були.
Б Спасибі вам, зорі, що ви не байдужі, що ви біля мене великі, були.
В Спасибі вам зорі, що ви не байдужі що ви біля мене великі були.
Г Спасибі вам, зорі, що ви не байдужі, що ви біля мене, великі, були.

А Явори, й долини залила імла, і, несміливі й кволі, встали зорі.
Б Явори й долини залила імла, і несміливі й кволі, встали зорі.
В Явори й долини залила імла, і, несміливі й кволі, встали зорі.
Г Явори, й долини залила імла, і несміливі й кволі встали зорі.
Розділові знаки при відокремлених прикладках

Кома ставиться Тире ставиться
Якщо поширена прикладка, виражена Якщо поширена прикладка стоїть у кінці
загальним іменником з пояснювальними речення і перед нею можна поставити слово а
словами, відноситься до іменника (загальної саме: Має людина в собі такий живчик —
чи власної назви) і стоїть після нього: бажання робити добро (О. Гончар).
M.Лиceнко, прекрасний композитор і піаніст,
добре знав народну пісенну творчість (3
газети).
Якщо поширена прикладка стоїть перед Якщо поширені прикладки вже мають у
іменником і має додатковий обставинний своєму складі розділові знаки: Творчість
відтінок у значенні: Людина високогуманна, Григора Тютюнника — майстра словесної
щира й добра, сам непоганий художник, характеристики, тонкого психолога, який
Сошенко з величезним довір'ям і пік- живе зі своїми героями одним життям,
луванням ставився до Шевченка (П. хвилює не одне покоління читачів (3 газети).
Федченко).
Запам'ятайте: якщо прикладка стоїть перед Якщо за умовами контексту (як, наприклад, у
пояснюваним іменником і має тільки цьому реченні) у кінці відокремленої
означальне значення, то вона комою не прикладки має стояти кома, тоді друге тире
відокремлюється: Зачіплянку на цьому опускається
засіданні представляв її висуванець Лобода
Володимир Ізотович (О. Гончар)
Якщо прикладка відноситься до особового
займенника (незалежно від місця в реченні):
Ми. юні оборонці волі, ступили на громовий
шлях (В. Сосюра).
Якщо прикладка, виражена іменником —
власною назвою, слугує для пояснення або
уточнення загального іменника: Та друг мій,
Ярослав, ще й після того не раз був на устах
усіх! (П. Тичина).
Якщо прикладка приєднується до
означуваного слова за допомогою < іів або,
чи, тобто, як-от, а саме, особливо, навіть,
переважно, родом, на ймення, на прізвище
тощо: Ва льдшнеп, або лісовий килик. —
очп/ородна птиця (Остап Вишня).
Якщо прикладка приєднується до
шначуваного слова сполучником мк і має
додатковий відтінок причини: Як учений,
етнограф і фольклорист, І. Франко все життя
з палким інтересом ставився до народної
творчості (М. Рильський). (Можна ( казати:
тому що Франко був учений...).
Якщо прикладка характеризує предмет з
якогось одного боку або має значення в ролі
кого, чого виступає озвучуване слово, вона
комами не відокремлюється: Шевченко як
поет відомий усьому світу. (Можна сказати:
Шевченко в ролі поета відомий усьому
світу).
37. Відокремленою прикладкою НЕ УСКЛАДНЕНО речення

А Є найзначущіша дума на світі — дума про хліб.
Б Стоять велично мінарети — розбиті келихи богів.

В Я палко мрію до самого рання, щоб Бог зіслав мені найбільший дар —
гарячу смерть — не зимне умирання.
Г А цей русявенький хлопчина — моя по батькові рідня.
38 Ускладнено відокремленою прикладкою речення
А Сила та розум — краса людини.
Б Він син землі — селянський син.
В Дума осіння — крок до прозріння.
Г Щастя без розуму — торбина дірява.
39 Прикладку треба відокремлювати комами в реченні (розділові злаки

пропущено)
А Над нами падало й падало листя золоті сльози осені.
Б Мабуть житиму я до скону доки в серці людському живе сонцесяйна моя
перлина срібночола моя Україна.
В Кріпацький син мислитель співець правди й волі Шевченко той поет
чиїм ім'ям народ утверджений і сущий поки світу.
Г Я по краплі із білого цвіту збираю дивні видива юності світлі згадки і
сни.
40 Прикладку НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові
А Мчать кулани Дикі коні понад річкою Херлен.
Б Очі матері сонця промені зігрівають мене щораз.
В У Кара-Кумах мертвій пустелі вже тиждень без води блукали Ваня і
Хамід.
Г Чемпіони світу з боксу брати Клички своїми перемогами прославили
Україну.
41 Прикладку НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові

А Мій батько теж від роду з хліборобів і я пішов у нього син села.
Б Відкрився світ поету великий складний і незбагненний світ.
В Сільський лікар Степан Васильович дуже чуйна людина.
Г Я тільки тепер побачив село нужденну купку солом'яних стріх.
42 Прикладку треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки

пропущено)
А Я не хочу ваш вдаваний спокій розуміти як щастя.
Б Не стільки як лікар скільки як звичайна людина він шукав хоч крихітки
надії.
В А Василь як найдужчий усіма верховодив.
Г Він поводився як господар приймаючи гостей.

пропущено)
А І Одарка Яківна як мати стала більше дбати про молоду.
Б Мед як лікувальний засіб добре відомий у народній медицині.
В Членом «Гарту» О. Довженко був як книжковий ілюстратор.
Г Сам В. Лисенко зостався в моїй пам'яті як найчарівніша людина.

пропущено)
А Оксана Забужко постає перед читачами як письменниця яскравого
обдарування.
Б Максим Рильський був відомий як людина широких мистецьких смаків.
В Павло Тичина як міністр освіти мав можливість підтримувати
талановиту молодь.
Г Іван Айвазовський увійшов в історію мистецтва як художник-ма- риніст.
45. Прикладку треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки

пропущено)
А Мати-й-мачуха відома в народі як лікарська рослина.
Б Іван Васильович як командир дбав про солдат.
В Картоплю як продукт харчування вирощують із XVIII століття.
Г Моршин і Трускавець як лікувальні курорти найвідоміші в Україні.
46 Перед словом як НЕ ТРЕБА ставити коми в реченні (розділові знаки

пропущено)
А Мелашка була потрібна в господі як робітниця.
Б Дівчина сяяла як кущ калини.
В Надувся як сич на погоду.
Г Працює як чорний віл.

пропущено)
А Любо й неньці як дитина в честі.
Б Чоловік без волі як кінь на припоні.
В Будь мені як рідний син.
Г Живуть між собою як голубів пара.

пропущено)
А Оксана як керівник групи організовувала дозвілля.
Б Мати виходить із дому у синій хустині й тихо зника як бджола в
золотому степу.
В Іван Франко більше відомий як поет.

Г Незчулися як за неквапливими розмовами доїхали до села.
49 Перед виділеним сполучником треба ставити кому в реченні (розділові
А Спробуйте забити слона або гіпопотама голими руками.
Б Прилетів до нас здалека чорногуз або лелека.
В Сипнули врозтіч галки чи ворони.
Г Весна й зима на терезах або на гойдалці примхливій.
50 Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні

А Бегемот або гіпопотам живе в Африці.
Б У парку садили клени або каштани.
В У ставку краще розводити линів або карасів.
Г Любити або ненавидіти світ вибір кожного.
51 Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні (роз-

ділові знаки пропущено)
А Скрипка музиканта часом плаче чи тужить.
Б Обідала чи й не обідала аби рід відвідала.
В На підвіконні зеленіли алое або столітники.
Г Пан чи пропав двічі не вмирати!

А Залюбки відвідаємо Полтаву чи Миргород.
Б На галяві цвіте підбіл або мати-й-мачуха.
В Як другу іноземну вивчатимемо іспанську чи французьку.
Г Лікувати волосся можна відваром кореня або стебла лопуха.

А Із задоволенням переглянув виставу «Глитай або ж Павук».
Б «Шалений день або Весілля Фігаро» протягом десятків років дуже
популярний твір.
В «Хіба ревуть воли як ясла повні?» або «Пропаща сила» відомий роман
Панаса Мирного.
Г Раджу вам прочитати «Щоденник страченої» або «Солодку Дарусю»
М.Матіос.

А Леся Українка чи Олена Пчілка писала вірші для дітей?
Б Фітільов або Хвильовий ідеолог літературної дискусії 1925-1927 pp.
В Панас Рудченко чи Панас Мирний автор першого українського
психологічного роману.
Г Пантелеймон Куліш або «Несамовитий Панько» так часто називали
одного з перших перекладачів Біблії на українську.

А Тридцять чи сорок тисяч років тому невідомий митець вивів у печері
перші контури мамонта.
Б Сумно вам чи радісно читать оповідання про велику драму?
В Якийсь там гетьман чи отаман закопав нечувані скарби біля груші дикої.
Г Діти гризли гарячі качани вареної кукурудзи чи «пшенички» як звали її
на Полтавщині.
56 Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні

А У Прокоповому голосі чулося захоплення або й гордощі від виконаної
роботи.
Б Столиця Італії Рим або «Вічне місто» завжди приваблювало туристів.
В Зранку Ясь ішов з усіма на поле або на городи.
Г Де-не-де синіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець.

А Сидять вони одвічні орачі, неквапно курять, сповнені турботи.
Б Сидять вони, одвічні орачі неквапно курять, сповнені турботи.
В Сидять вони, одвічні орачі, неквапно курять сповнені турботи.
Г Сидять вони, одвічні орачі, неквапно курять, сповнені турботи.

А Лисенко — бездоганний рицар української пісні, прекрасний
композитор і піаніст, був великим патріотом своєї землі.
Б Лисенко, бездоганний рицар української пісні, прекрасний композитор і
піаніст — був великим патріотом своєї землі.
В Лисенко бездоганний рицар української пісні, прекрасний композитор і
піаніст, був великим патріотом своєї землі.
Г Лисенко, бездоганний рицар української пісні, прекрасний композитор і
піаніст, був великим патріотом своєї землі.
А Перед нами виступав лектор ентузіаст своєї справи, авторитетний

учений у галузі археології, до думки якого прислухаються як в Україні, так і за
кордоном.
Б Перед нами виступав лектор — ентузіаст своєї справи, авторитетний
учений у галузі археології, — до думки якого прислухаються як в Україні, так і
за кордоном.
В Перед нами виступав лектор — ентузіаст своєї справи, авторитетний
учений у галузі археології, до думки якого прислухаються як в Україні, так і за
кордоном.
Г Перед нами виступав лектор — ентузіаст своєї справи, авторитетний
учений у галузі археології — до думки якого прислухаються як в Україні, так і
за кордоном.
Розділові знаки при відокремлених обставинах
Обставини, виражені
Одиничний
Дієприслівниковий зворот іменниками в непрямих
дієприслівник
відмінках із прийменниками
1. Відокремлюються комою Якщо він означає час, 1. Звороти зі слов.г ми
(комами) дієприслівникові звороти причину, умову дії внаслідок, відповідно до,
незалежно від місця в реченні: Над (одиничний дієпри- згідно з, залежно від, зав-
зарослим молодим сосняком слівник стоїть най- дяки, незважаючи на, у
схилами пагорбів иіиряе, частіше перед при- зв'язку з тонн» (як правило,
розкриливгии нерухомі крила, птах судком): Повечерявши, відокремлюється зворо1 зі
(В. Дрозд). полягали спати (Панас словами незважаючи на, що
2. Між двома чи більше Мирний). Не мас допустове значення, в
дієприслівниковими зворотами, повіривши, Чабанчук інших випадках
з'єднаними лише інтонацією або кинувся в канцелярію відокремлення залежить від
повторюваними сполучниками, (0. Донченко). того, наскільки зворот
ставиться кома: Привільно й владно поширений, близький за
розтягнувся Дніпро, викручуючись змістом до основної частини,
між горами, вилискуючи піщаними чи є в ньому додаткове
лисинами мілин (В. Козаченко). обставинне значення):
3. Між двома чи більше Сергієві, незважаючи на
дієприслівниковими зворотами, веселий вечір, стало журно
з'єднаними сполучниками (В. Козаченко).
сурядності, кома не ставиться: 2. Якщо обставина уточнює
Тихий сон стуляє вії, розігнавши значення попередньої обста-
давні мрії і втопивши їх в журбі вини: А там далі, серед
(Г.Чупринка). зеленого лісу, стоїть присілок
4. Якщо сполучники і, та з'єднують у садках (І.Нечуй-
не два дієприслівникові звороти, а Левицький).
інші конструкції, то кома може
ставитись перед сполучником і
після нього: Вночі гудуть вітри
гримучі, дроти ридають на стовпах,
і розметавши крила, тучі метуть
порошею в степах (М. Луків).
Не відокремлюються комами: Не відокремлюються
1. Деякі дієприслівникові звороти комами:

фразеологічного типу: працювати Одиничні дієпри-
не покла- даючи рук, сидіти слівники, якщо вони
склавши руки, говорити не стоять безпосередньо
переводячи духу. при присудку й мають
2.Дієприслівниковий зворот, який значення прислівника:
виступає в ролі однорідного члена Вона сиділа
речення |ш «ом з іншим членом ре- замислившись
чення: Жінка йде поволі і трохи (Ю.Яновський). Із
зігнувшись (0. Довженко). вирію летять
курлинучи ключі
(М.Зеров).
60. Одиничний дієприслівник треба відокремлювати комами в реченні

А Гуркіт канонади ревів не перестаючи.
Б Бійці сиділи деякий час задумавшись.
В Пряме дерево і вмирає стоячи.
Г Похитуючись Соломія підійшла до столу.
61 Одиничний дієприслівник НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні

А 3 кожним разом прощаючись важче залишати стареньких батьків.
Б Зіщулившись стоять бори.
В Лист кленовий сяйнувши упав на чоло.
Г Якби ви знали паничі де люди плачуть живучи...
62. Одиничний дієприслівник НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в

А По вулиці ідуть співаючи дівчата.
Б Богдан нахмурившись стоїть біля столу.
В Побагровівши Сірко сердито зиркнув на гайдука.
Г Хвилюючись дивлюсь навколо.
63. Одиничний дієприслівник НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в

А Біля багаття обнявшись сиділи друзі.
Б Гай лежав розпластавшись.
В Не змокнувши риби не впіймаєш.
Г Іван не вгаваючи розповідав про побачене.
64 Одиничний дієприслівник треба відокремлювати комами в реченні

А Ворог тікав не оглядаючись.
Б Пішов козак сумуючи нікого не кинув.
В Та йдучи міркую сам-таки з собою.
Г Він говорив не поспішаючи з крижаним спокоєм.
65 Одиничний дієприслівник НЕ ТРЕБА відокремлювати комамп н реченні

А Старі верби стоять похнюпившись.
Б Вишні зацвівши в росах заплачуть.
В Соснове гілля наїжачившись дивиться вгору.
Г Так вони сидячи діждалися неньки.
66 Одиничний дієприслівник НЕ ТРЕБА відокремлювати комами п реченні

А Кайдани шаленіючи бряжчали щоб заглушити пісню Кобзаря.
Б Людина! Це ж яке слово! Його треба говорити стоячи.
В І я заплакавши поїхав знову на чужину.
Г Бійці задумавшись сиділи деякий час мовчки.
67 Одиничний дієприслівник НЕ ТРЕБА відокремлювати комами н реченні

А Поївши знову берися за діло.
Б Я радіючи дивлюся на сади в цвіту.
В Працювали весь день не відпочиваючи.
Г Читаючи не забувай занотовувати найцікавіше.
68 Обставину НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові

А Так вони співали йдучи через дикі пустині.
Б Щоб досягнути успіху треба працювати не покладаючи рук.
В Важко кидати землю не залишивши на ній доброго сліду.
Г Лист кленовий сяйнувши багряно-синіми прожилками упав на землю.
69 Обставину НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові

А Поети сперечаючись з державцями про свободу завжди потрапляють у
немилість.
Б Знайшовши переконливі аргументи Богун зміг-таки заспокоїти
побратимів.
В Жваво поривчасто бігаючи навколо мольберта художник вдивлявся в
розпочату картину.
Г Досягати власних цілей можна і не завдаючи шкоди та не принижуючи
інших.

А Щасливий той, хто, і, зазнавши мук, життя прожив прозоро і натхненно.
Б Щасливий той, хто, і зазнавши мук, життя прожив прозоро і натхненно.

В Щасливий той, хто і, зазнавши мук, життя прожив прозоро і натхненно.
Г Щасливий той хто і, зазнавши мук, життя прожив прозоро і натхненно.
А Завдавши тяжко на плече всі наші радощі і горе, Дніпро тече не в Чорне
море — Дніпро в Історію тече.
Б Завдавши тяжко на плече, всі наші радощі і горе, Дніпро тече не в Чорне
В Завдавши тяжко на плече всі наші радощі і горе Дніпро тече не в Чорне
Г Завдавши тяжко на плече всі наші радощі і горе Дніпро тече не в Чорне
море, Дніпро в Історію тече.
72. І Іравильно поставлено розділові знаки в реченні

А А як співали ми рідні, наче браття, натруджені за день, зібравшись при
вогні!
Б А як співали ми, рідні наче браття, натруджені за день, зібравшись при
вогні!
В А як співали ми, рідні, наче браття, натруджені за день, зібравшись гіри
вогні!
Г А як співали ми, рідні, наче браття, натруджені за день зібравшись при
вогні!

А Удалині згубившись у полях, петляючи, і тонучи в тополях, на Білу
Церкву пролягає шлях, рахманний і освітлений при зорях.
Б Удалині згубившись у полях петляючи і тонучи в тополях на Білу
В Удалині, згубившись у полях, петляючи і тонучи в тополях, на Білу
Церкву пролягає шлях рахманний і освітлений при зорях.
Г Удалині, згубившись у полях, петляючи і тонучи в тополях, на Білу
74 Сполучник НЕ ТРЕБА відокремлювати комами з обох сторін у реченні

А Вночі гудуть вітри гримучі дроти ридають на стовпах і розметавши
крила тучі метуть порошею в степах.
Б Тихий сон стуляє вії розігнавши давні мрії і втопивши їх в журбі.
В Я кличу сонце і припавши сріблястим порохом з долин воно пливе.
Г Нависло низько хмар глухе склепіння і шурхаючи крилами об них летять
чайки.
75 Потребує редагування речення

А Мандруючи країною, друзі вивчали традиції народу.
Б Добре знаючи рідне місто, я не перестаю ним захоплюватися.
В Пишучи твір, завжди обмірковуй хід своїх думок.
Г Згадуючи море, у моїй уяві постають літні вечори.
76 Потребує редагувайня речення

А Тут і далі посилання на це видання, указуючи сторінку.
Б Мої ровесники вивчають сучасну поезію, читаючи молодих авторів.
В Наша сім'я ознайомлюється з новинками мистецтва, передплачуючи
журнали.
Г Батьки привчають дитину до літератури, читаючи їй змалку цікаві
книжки.

А Спілкуючись через Інтернет, ти знайдеш собі нових друзів.
Б Перевіряючи пошту, мою увагу привернув лист із редакції.
В Підтримавши проект «Сім чудес України», ти підтримав наші культурні
надбання.
Г Знаючи історію свого народу, розумієш її велич і трагедію.

А Враховуючи досвід, кожен із нас більше не помилятиметься.
Б Книжка справила сильне враження, відтворюючи минулі події.
В Гостро відчуваючи чужий біль, людина здатна на милосердя.
Г Його охопила радість, милуючись мальовничими краєвидами.
79 Уточнювальним членом НЕ УСКЛАДНЕНО речення (розділові знаки

пропущено)
А Здавалося там вдалині де із небом земля обнялася ходять люди якісь
неземні і на лицях їх світиться щастя.
Б Десь неподалік за горою подати рукою біліє в долині село над рікою.
В Серед ночі над степом при місяці хмарка хмарці клялася у вірності.
Г Там над обрієм тополі виростали в чорний мур.
80. Уточнювальним членом НЕ УСКЛАДНЕНО речення (розділові Низки

пропущено)
А Там де яблуня розквітла хтось розбризкав срібний чар.
Б Там за лісами неспокійно спить в боях поранений мій трагічний Київ.
В Пливуть тумани в піднебесну синь. Там за туманом спочиває мати.
Г Там за порогами в степах сидять лелеки на стовпах і ріллі дихають
вологі.
81. Уточнювальним членом НЕ УСКЛАДНЕНО речення (розділові пилки

пропущено)
А По той бік річки напроти сосни заходило сонце.
Б Край садка напрочуд швидко розрослися молоді тополі.
В Десь далеко вгорі над ожередами соломи скидалися блискавки.
Г За річкою на хуторі живе моя тітка татова сестра.
82 Уточнювальним членом НЕ УСКЛАДНЕНО речення (розділові ;ніаки

пропущено)
А Це було літом саме у жнива.
Б Уперше таке відчуття висоти коли там унизу клекотить сизий простір.
В У селі цієї пізньої пори всю калину уже зірвано.
Г На узбіччі біля тину обважнілі полини випрямляючись повільно
піднімають тінь сосни.
83 Уточнювальним членом НЕ УСКЛАДНЕНО речення (розділові пнаки

пропущено)
А На світанку за видноколами будить відлуння вальс.
Б Щодня після сніданку годині о десятій я виходжу милуватися морем.
В Там за лісом сходила золота діжа й заглядала у криницю в ячмені жита в
пшеницю.
Г Там за віками за гірким туманом любов була єдиним талісманом.
Речення зі вставними і вставленими компонентами

Вставні слова, словосполучення, речення виражають ставлення мовця до
висловлюваної думки.
Вставлені слова, словосполучення, речення передають додаткову
інформацію, виражають принагідні зауваження.
Вставні і вставлені Особливості слів, граматично не зв'язаних із Приклади

конструкції, спосіб членами речення
відокремлення основне значення найуживаніші
способи вираження
Вставні слова, а) упевненість звичайно, зрозуміло, Звісно, мудрість
словосполучення і правда, безперечно, приходить з роками
речення треба відокрем- дійсно, розуміється, (Л. Дмитерко).
лювати комами, якщо безумовно, справді,
вони виражають певна річ
б) невпевненість може, здається, Він, здається, все
мабуть, можливо, знав, все пережив,
очевидно, певно, передумав (Панас
видно Мирний).
в) емоційну оцінку на жаль, на щастя, на Як на лихо, за-
висловлюваного радість, на диво, як барилась вона в су-
на біду, як на зло, як сідів (Марко Вовчок).
на гріх, шкода
г) указівку на кажуть, по-моєму, на Біда, кажуть, не

джерело думку... , за сло- сама ходить, а з
повідомлення вами..., за висловом... дітками (Панас
Мирний).
ґ) зв'язок думок, навпаки, по-перше, Будинок готелю був,
послідовність їх по-друге, до речі, по-перше, високий і
викладу, логічне нарешті, отже міцної старовинної
завершення викладу кладки, а по-друге,
натяжний (О.Гончар).
д) активізація уваги чуєте, знаєте, дивись, А вона, уявіть,
співрозмовника бач, бачте, зупинилася в ту мить
погодьтесь, повірте, (В. Сосюра).
уявіть собі, даруйте
Примітка 1. Не є вставними і не виділяються комами слова адже, все-та- ки, все ж таки,
наче, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, принаймні, навіть.
Примітка 2. Між вставним словом і сполучником (крім сполучника а, якщо він
відноситься до вставного слова) ставиться кома: І, можливо, моє серце-проміння зловить у
свої долоні дитина і всміхнеться (Р. Братунь). Тінь набігає на поле, а може, то зір її туманять дві
замерзлі краплини (М. Стельмах).
Вставні речення. виражають оцінку речення А Ярема — страшно
Виділяються ко- мами висловлюваного глянуть — по три, по
(невеликі за розміром чотири так і кладе
двоскладні або (Т.Шевченко).
односкладні речення)
або тире (якщо вимов-
ляються з підвищеною
інтонацією)
Вставлені слова, розкривають або слова, Радина мама (тaтa в
словосполучення, пояснюють значення словосполучення та нього не було) була
речення.Виділяються якогось члена речення вчителькою музики
дужками (коли речення чи уточню- (Ю. Яновський).
доповнюють або ють або доповнюють Мар'яна дивилась з
уточнюють зміст його новою печі на неї і — по
речення і є авторським інформацією очах видно —
зауваженням). сумувала (Панас
Виділяються тире (коли Мирний).
мають характер додат-
кового повідомлення і
немає потреби різко ви-
діляти їх із речення)
1 Вставне речення вжито в рядку (розділові знаки пропущено)

А Аж ось нарешті і коханий край знайоме поле озеро і гай.
Б На добрі лиш тримається праведний світ а все інше порожні слова.
В Не дай дорого нам сумної смерті веселої козацької нам дай.
Г Є помилки які затям не окупляються й життям.
2 Вставне речення вжито в рядку (розділові знаки пропущено)

А Взагалі жилося Іванові Івановичу непогано.
Б Похмуро нині зранку і здається що вся земля затихла і заснула.

В А душа здається там і нині у білявій хаті край села.
Г Тут навіть повітря несло в собі золотисті відтінки.
3 Вставне слово вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Чогось на серці ніжно так аж гірко.
Б 3 ділом бач у нас ніколи не розходяться слова.
В Принаймні я поважаю лише добрих людей.
Г Старому байдуже нібито й не чує.

А Остапові пощастило однак зачепитися за прибережну вербу.
Б Та пітьма не так уже мучила Соломію проте вогкий холод проймав її
наскрізь.
В Ліс стоїть мовчки проте смереки шепчуть щось.
Г Однак Соломія не могла гаятись.

А Татарські погроми зменшили нашу літературну продукцію проте
спинити її не змогли.
Б Буває присниться поліська вербиця плакуча співуча калини сестриця.
В Поезіє свойого дай блакиту і дай мені своєї висоти.
Г На якийсь тиждень природа мовби завмерла в чарівній красі бабиного
літа.
6 Вставного слова немає в реченні (розділові знаки пропущено)

А Справді дощ перестав.
Б Коли зійде нарешті благодать на ці священні пагорби і кручі?
В Деревам щось напевне сниться.
Г Може осінь схоче в гості завітать?
7 Вставного слова немає в реченні (розділові знаки пропущено)

А На щастя моя доля склалася не так як дехто того прагнув.
Б На щастя доля не завжди виконує наші бажання.
В На щастя і печаль я маю право при них обох душа моя згора.
Г На щастя і на ледачого знайдеться свій батіг.
8. Ступінь вірогідності повідомлюваного виражає вставне слово в реченні

А Жаль бодай хвилинку змарнувати всує, день весняний, кажуть, цілий рік
годує.
Б Отчі краї іще сняться мені, а онукам вони, певне, вже не присняться.
В Мені, знаєте, не байдуже, що буде з нами завтра.
Г Ну, словом, є чимало див у цім саду.
9 Емоційну оцінку повідомлюваного виражає вставне слово в реченні

А Сільський лікар мусить бути, як кажуть, і швець, і жнець, і на дуду
грець!
Б На жаль, чудес на світі не буває.
В Віє з лугу смутком голубим, і лист упав, і це, либонь, — навіки.
Г Нащо б, бачте, те згадувать, що давно минуло.
10 На послідовність викладу думок указує вставне слово в реченні

А Чекаю дня, коли собі скажу: оця строфа, нарешті, досконала.
Б Далека, незнайома сторона, здається, навіть небо тут інакше.
В Ніхто і не знає, мабуть, що срібне джерельце і є та криниця, з якої орли
воду п'ють.
Г І щось в мені таке болить, що це і є, напевно, Україна.
11 Привертає увагу співбесідника вставне слово в реченні

А Я повинен, можливо, під скрипку й цимбали коляду доспівати.
Б У чому, власне, чудо Паганіні?
В Може, навіть не тиждень, а цілі роки минуть.
Г Я, даруйте, уже багато років досліджую фауну моря.
12 Вставне словосполучення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)

А Що ж по-твоєму чинити маємо в цей непевний час?
Б Держава наша певна річ рухається до демократії.
В Трава в полі як там кажуть аж шумить лізучи із землі.
Г Завдання як і треба було сподіватися виявилося складним.
13 Вставне двоскладне речення вжито в рядку (розділові знаки пропущено)

А Людині суджено не рухатися по колу це зрештою й гаразд.
Б Видно вчились лелеки в людей пам'ятати зелені причали.
В Переконати брата поступитися принципами ми впевнені буде непросто.
Г Вишневий сад він тільки-но зацвів дрімав і спав.
14 Вставне двоскладне речення вжито в рядку (розділові знаки пропущено)

А Совість людини я знаю є тим навігатором що не дозволяє їй схибити.
Б Питання впорядкування міста очевидячки цікавить усіх жителів.
В Дійсно культура поведінки є складовою загальної культури людини.
Г Доручення для командира роти було між іншим не з найлегших.
15 Вставлену конструкцію вжито в реченні (розділові знаки пропущено)

А На вустах напевно були слова готові зірватися в будь-яку хвилину.
Б Цвітуть каштани все життя одним і тим же цвітом а ми і в цьому зміст
життя пишніше кожним літом.
В До виконання обов'язків хочу вам сказати ставлюся відповідально.

Г Про вороже ставлення братів один до одного правду кажучи знали вже
всі.
16 Вставлену конструкцію вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Ідеї так би мовити старі а часи настали вже нові.
Б Хутір Вишневий у ньому двадцять п'ять хат примостився в степу.
В Записи в щоденнику то можна сказати розмова письменника із собою.
Г Питання землевпорядкування нині на моє переконання одне з
найактуальніших.

А У кожній справі є — так би мовити — своє натхнення.
Б Нарешті, настали перші сонячні дні.
В Улітку, як і треба було сподіватися, школа пустувала.
Г Як на гріх — траплялася пригода за пригодою.

А І може, заграє та кобза вільніше ніж тихії струни мої.
Б І справді, поштовхом до написання твору є достеменні факти.
В Захищати свободу (на мою думку), мають передовсім письменники.
Г Тимко (він був найстарший у сім'ї) рано пішов на заробітки.

А Там батько, плачучи з дітьми, а ми були малі і голі, не витерпів лихої
долі, умер на панщині.
Б Лавра, у перекладі з грецької «найбагатша», заснована на початку IX
століття.
В Вистава, на думку критиків, користувалась успіхом.
Г Однак, язики, буває, правлять суд і без причини.

А Полювання, як ви бачите, потребує багато часу.
Б Мене (правду кажучи) побачене заінтригувало.
В Отже ніколи не соромтеся запитувати й радитися.
Г Цей день похмурий і сумний на жаль, ніколи не скінчиться.

А Остап Вишня, треба вам сказати, був людиною доброю й сердечною.
Б Осуджувати вчинки інших (як на мене) легше, ніж критично оцінити
власні.
В По-перше, будь уважний, а, по-друге, виконуй указівки досвідченого
наставника.
Г Штормове попередження (за повідомленням синоптиків) чекали

наступного дня.

А Ніколи (між іншим) не намагайся досягнути успіху за рахунок іншого.
Б Кімната, вона в сутінках, що щойно все покрили, здавалася меншою,
була пустою.
В Далі верби стоять, ані шелесь!, думу думають.
Г Білясте море (воно наче вкрите на ніч рядном) ніжно викидає перші
хвилі на берег.

А Доброго (як кажуть) дожидати треба, а лихе саме прийде.
Б Досі дні стояли теплі, а сьогодні (мов на гріх) задощило.
В Павло Тичина (народився 1891 р.) — яскравий представник своєї епохи.
Г Сумління людське (виявляється) теж можна розтривожити.
24 Після сполучника перед вставним словом НЕ ТРЕБА ставити коми в

А І може я тому й поетом став що увібрав у себе казку діда.
Б Чи це було колись чи може так здалося?
В Обабіч дороги зеленіє заболочений луг а може й справжнє болото.
Г Сад ще спить в пахучому диму і може сняться в пору цю йому яблука
доспілі.
25 Після сполучника перед вставним словом НЕ ТРЕБА ставити коми у

А Пройшов лісів зелені шати пройшов полів ранковий дим але признаюсь
порівняти не можу моря я ні з чим.
Б Чисте небо не налягало на гори а навпаки своєю легкою синявою
довершувало їх.
В Відступати нам по-перше пізно а по-друге немає підстави.
Г І справді гримотіло вже зовсім близько листя на в'язові зашуміло.

А Додому я летів на крилах бо по-перше хотів похвалитися своїми
успіхами.
Б Неймовірно але виявляється картини можна вирізьбити на маковому
зерні.
В Тінь набігає на поле а може то зір її туманять дві замерзлі краплини.
Г За десятки чи може й сотні кілометрів стоять темно-сині Карпати.

А Людина прагне пізнати себе а зрештою розкрити таємниці світу.
Б Я доріг думав тисячу маю а виходить лишилась одна.
В І може людині ніколи не можна відриватися від рідного берега?
Г Повітря було таке чисте що здається саме вливалося в груди.
А Лікарська робота, як висловився в медінституті один професор — не
ремісництво, а мистецтво, творчість, поклик.
Б Лікарська робота, як висловився в медінституті один професор — не
В Лікарська робота, як висловився в медінституті один професор, не
Г Лікарська робота як висловився в медінституті один професор, — не

А Здавалось сам, маестро Паганіні, торкає серце зоряним смичком.
Б Здавалось сам маестро Паганіні, торкає серце зоряним смичком.
В Здавалось сам маестро Паганіні торкає серце зоряним смичком.
Г Здавалось, сам маестро Паганіні торкає серце зоряним смичком.

А Сорок літ спливло, за видноколо, а здається, ніби ще й не жив.
Б Сорок літ спливло за видноколо, а здається ніби ще й не жив.
В Сорок літ спливло за видноколо, а, здається, ніби ще й не жив.
Г Сорок літ спливло, за видноколо, а, здається ніби ще й не жив.
Звертання
Звертання — це слово чи словосполучення, яке називає того, до кого

звертаються з мовою: Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть з
тобою (Леся Українка). Звертання зазвичай стоїть у кличному відмінку. За
формою вираження звертання поділяються на непоширені (виражені одним
словом) і поширені (звертання із залежними словами).
Розділові знаки при звертаннях
Розділовий Особливості оформлення та Приклади Вживання
знак інтонація розділового знака
Кома Непоширене й поширене Тату у бабусю, Кома ставиться
звертання на початку речення, яке дивіться, це ж наш після звертання
не виділяється окличною Юрась (О.Іваненко) (також між
інтонацією звертаннями)
Непоширене й поширене Скажи мені, дитя Коми ставляться пе-
звертання в середині речення моє, скажи свою ред звертанням і
пригоду (Марко після нього
Вовчок).
Непоширене й поширене Тож не в'яньте, Кома ставиться
звертання в кінці речення квіти! Співам же перед звертанням
дзвеніти, зеленій, як (після звертання
літо, краю рідний мій ставиться той знак,
(В. Сосюра). якого потребує
речення)
Знак оклику Непоширене й поширене Сонце! Сонце! Знак оклику
звертання на початку речення, яке Це тебе, стрічаючи, ставиться після
вимовляється з окличною вітає земля (Панас звертання. Якщо
інтонацією Мирний). перед звертанням є
частки о, ой, то
після них кома не
ставиться
1 Непоширеним звертанням ускладнено речення
А Дай світла, епохо! Ми ті, що зі світла ростем.
Б Моя Україно, мою долю на пробу любові бери.
В Україно моя, моя матір єдина, ти в очах постаєш у загравах пожеж.
Г Який глибокий ти даруєш спокій, моя далека вечорова зоре!
2 Непоширеним звертанням ускладнено речення

А Земле рідна, скільки буду жити, стільки і любитиму тебе.
Б Радійте, лицеміри й богомази, що рідний край — то царство німоти.
В Не одцвітай, моя любове, вродо, не одцвітай і серцем, і лицем.
Г Любове рідна, ми відроду твоїм запалені вогнем.
3 Поширеним звертанням ускладнено речення

А Прощай же, радосте, бо я беру квиток, беру квиток на шпиль моєї Туги!
Б Благословенні будьте, мамо, я чую ласку ваших рук.
В Нашуміть мені пісню, тополі, і про радість свою та біду.
Г Спасибі, випадковий подорожній, що ти розважив мій далекий шлях.
4 Однорідними звертаннями ускладнено речення

А О кучері ясні і очі Беатріче, чого ж ви неясні й смутні?
Б Татарине, татарине, чого ти сюди прийшов?
В Ох, тривого, дика тривого, не шаленій і серця не край.
Г Друже мій, курличуть журавлі, вогнище на кручі догорає.
5 Однорідними звертаннями ускладнено речення

А Лунайте ж, оркестри, грими, барабане!
Б Думи мої, думи мої, лихо мені з вами!
В Мій Дон Кіхоте, лицарю, чого-бо ти бредеш один по цій гіркій стезі?
Г Прощай, любове, і зненависте, і горе!

А Візьми Свароже, сірий камінь і оберни в шавлію!
Б Який глибокий ти даруєш спокій, моя далека вечорова, зоре!
В Куди ж, ти, мене звеш, брунатна бджілко?
Г Повій, вітре, на Вкраїну, де покинув я дівчину.
А «Сину мій моя дитино!» — угледівши Петра, скрикнула мати.
Б Добрий вечір, дівчино, ти, не заблудилася в наших полях?
В Ой тумане, тумане, чому мене не сховаєш отут серед лану?
Г Зоре, моя вечірняя, зійди над горою!
А О, мій сину, де ти?

Б Умри, душе, розбийсь, холодне серце!
В Ну сину, як маєш охоту, я в школу тебе віддам.
Г Вітаю тебе, мій добрий, мій єдиний, друже.

А Слов'яни любі й ви усі народи! Борітесь, стійте за свої свободи.
Б О великий Прометею, тобі я заздрю!
В Ой чого, ти, земле, молодіти стала?
Г Ой, ви зорі ясні, де ви бачили більше кохання?

А Моя Україно недоле моя, була ж ти мені дорогою.
Б Поезіє, красо моя окрасо, я перед тебе чи до тебе жив?
В Радійте, гори в синій піднебесності, радійте, ріки й давнії ліси.
Г Ох, серце, пий повітря, мов прив'ялий трунок.
Складне речення. Складносурядне речення
Складносурядним називається речення, що складається з двох або більше

синтаксично рівноправних частин, поєднаних синтаксичним ж'я з ком: Гроза
пройшла, і грім ударив десь збоку (І. Сенченко).
Розділові знаки в складносурядних реченнях
Між частинами складносурядного речення перед сполучником сурядності

ставиться кома ставиться тире ставиться крапка з розділові знаки не
комою ставляться
Якщо частини Якщо в другій частині Якщо прості речення Якщо є спільне
речення виражають складного речення по- в складному мають повнозначне слово,
одночасність, дано висновок або на- значний обсяг або в вставне слово або
послідовність подій слідок дії першого: Зу- середині їх є коми: спільне головне чи
або причиново-на- мійте жити — і будете Уже й череда підрядне речення: На
слідкові зв'язки: І живі (І. Франко). Якщо в пройшла; і тільки хвилину раптом
розійдуться тумани, і реченні виражено шляхом шугавшись стихли голоси і спи-
на світі буде ясно швидку або раптову дві корови, одбившись нились тіні
(П.Тичина). зміну подій: Варто од череди (І.Нечуй- (Л.Смілянський).
комусь натиснути на Левицький).
важіль — і гримне
тисячоголосий постріл
(П.Гуріненко)
1 Складносурядним є речення
А Хто хоче багато знати, тому треба мало спати.
Б Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
В Без діла жить — тільки небо коптить.
Г Де не посій, там і вродиться.
А Колись отут були луги й буяли трави навкруги.
Б Слово має діло означати й між серцями зводити мости.
В 3 очей Сашкові з жалю чи з радості течуть сльози.
Г Білий пилок сіявся з неба і встеляв сивою памороззю трави.
А Жагу любові, пізнання і творення ми зберегли й маємо про запас,
Б Любіть стежинку, і травинку, і сонце завтрашнього дня.
В Сумно й ніжно яблуні цвітуть.
Г Ні струна не дзвенить, ні пісні не звучать.
А Порожні гнізда, холодний вітер, пливе рікою останній лист.
Б Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погріться.
В Коли є до чого охота, то кипить в руках робота.
Г І тихо, і сумно, і голо, і зірка зійшла на ясне видноколо.
5 Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити коми в

рядку (розділові знаки пропущено)
А Світ навкруг простий і звичний і усміх стелиться над ним.
Б Заснули верби на облозі і вітер задрімав.
В Ранок був надіями багатий і обрій цвів трояндно пелехатий.
Г Перед вікном шумлять тополі і захід сонця мов кривава рана.

А Від ставу дівчатко біжить по межі і стоїть на порозі усміхнена мати.
Б У високості тремтів срібний птах і симфонія сонця дзвеніла.

В Яблуко додолу струсять віти і воно вже в кроні не засяє.
Г Сіяє в росах сріблясте проміння й сіється листя в гулке безгоміння.
7 Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити кои в
А Ці святі простори вічні і вічний тут народ живе.
Б Відшаруділо під ногами листя і віджарилось небо журавлями.
В Карпати потонули в тишині й стоять смереки у сонливій зморі.
Г Весь час я думаю про тебе й мені ти найдорожча у світі.
А Уже потемніли степи і сутінки стали густими.

Б Пашать нагріті сонцем спориші і жайвори купаються в блакиті.
В Дув теплий вітер і в небесній блакиті весну славили жайворонки.
Г Весна пролетіла світом і літо спішить услід.

А Жаріють-зріють у гаю суниці і ягід рясно немов роси.
Б За вікном гомонить весна і зоря не засне до світання.
В Квітує сад під райдужним вінцем і пахощі розлиті на півсвіту.
Г Нам Іване поле засівати і повертати слово до землі.
10 Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити коми

А Поспішайте любити всю землю свою і не треба за це ні хвали ні хули.
Б Нині величаво шумлять явори й не затихають до ранку вітри.
В 3 борів затишних віяло сосною і дух живиці землю напував.
Г Ревуть потужно пароплави й аероплани прокреслюють слід.

А За обрієм воркують дні осінні і я ще встигну приголубить їх.
Б Полоще чайка в сонці крила і загубився берег вдалині.
В Літа минають за літами і знов дитинство повертає тобі одна хвилина біля
мами.
Г Уночі спадали хмари куряви і затихав Путивль.
12 Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити коми и

А Посріблені ліси окуталися тінню а небосхил горить і віти золотить.
Б До мети своєї прагне все на світі і яке це щастя досягти мети!
В Зараз над степом пройде дощ і вдарить грім.
Г Розійдуться тумани й на світі стане ясно.
А Ламалося гілля на деревах і зривалося листя.
Б Ще світять ясно зорі й поглядає з неба місяць.
В Весела душа моя і світ мені милий.
Г Війна скінчилася але в душі вона вирувала.

А Небо затяглося хмарами і на землю впав теплий вечір.
Б За вікном ішли росяні ранки і палали перламутри.
В Золотіє вечірня тополя й дивним світом горять небеса.
Г Прилинув вітер і в нічній годині він про весняну волю заспівав.

А Весна процвіте і знову криниця простелить барвінком круті береги.
Б Рясніє дощ і падає лункіше м'яких краплин розмірене биття.
В Уранці зашуміли хвилі й громи заграли в сурми голосні.
Г Грім одгримів і солодкою млостю спокою віє від цвіту вишень.
16 Між частинами складносурядного речення треба поставити кому рядку

А Тільки в лісах шумів вітер і безкраїм проваллям хиталася темрява.
Б Благословенними є сходження і прірви і славен рідний і нищін ний край.
В Десь тугу вітром занесло і щастя розлилось без краю.
Г Сьогодні день підносить здивування гасло і світ незвичний кружляє як
птах.

А Так по зимі приходять весни і по грозі сіяє синь.
Б Дзвінко гуде пташиним співом ліс і найгучніше виводить іволга.
В Улітку хліба підходять до самих хат і пахне хлібом нового урожаю.
Г Уже збігла вода і в калюжах спалахує рання зоря.

А Тихо скрипнула половиця і на порозі з'явилася незнайома постать.
Б Буря минеться і знову на небі засяє сонечко.
В Згорає на гіллі зелений снопик літа і біло плаче тихий молочай.

Г Війнув вітер і золоте листя вже на землі.
А У степу тихо і ледве чутно пахне чебрецем.
Б Над водою встав туман і повіяло холодком.
В Старий сидить посеред галяви і навкруги нього панує прикра тиша.
Г Якось несподівано сполохались пташки і в одну мить ущухли.

А Серед ночі море плаче й темрява тремтить.

Б Глянув я ліворуч від себе а там нова картина нова краса.
В Пісня неслась по вулицях вузеньких і зупинить її ніхто не міг.
Г Війнув сипнув пшона і заскакали горобці.
21. Між частинами складносурядного речення треба поставити кому в

А Лине чайка на безкраї плеса і чебрець розлукою пропах.
Б На галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава.
В Уже давно стояла ніч над землею і зорі виблискували з темного неба.
Г Скоро вся долина заблищить вогнями і до неба підніметься дружна
пісня.
22 Між частинами складносурядного речення треба поставити кому в

А Посеред неба гнеться на південь Чумацький Шлях і осипається із зір на
землю срібний пилок.
Б Тільки коники сюрчать та перепел іноді підпадьомкує.
В Ураз на нас вологий холодок згори повіяв і блаженний спокій нас
огорнув.
Г Вже яблуком округлим скотивсь на захід день і ніч широкі тіні пише.
23 Між частинами складносурядного речення треба поставити тире в рядку

А Настане час і піде все в архів.
Б Був дощ м'який і гречка пахла душно.
В Навколо жоден звук не забринить і пісня не звучить.
Г Земля замислена і строга і небеса довкруг як бірюза.

А На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні.
Б Довго-довго ходило сонце і цвіло надвечір'я червоне.
В Ще день чи два і зацвітуть сади.
Г Послала мати по гриби хлопчину і в темнину він загубив стежки.

А Пройшла гроза і знову день шумить кругом.
Б Горять довкола вікнами хати і віє духом яблунь та жасмину.
В Навколо весна буяє і серце відкрито вповні.
Г В осіннім небі журавлі курличуть і голос їхній ледве чуть.

А Сині роси зблискували на травах і сонце купалось на левадах.
Б Реве Дніпро й лани широкополі медами пахнуть.
В Десь у хлібах кричав перепел і туман стелився од річки.
Г Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил.

А Дощик перестав і все навколо посвіжішало заблищало.
Б Іду у поле навпрошки а жито теплим хлібом дише.
В Вже червоніють помідори і ходить осінь по траві.
Г Віра спинилася біля жінки і вони обидві обнялися.
28 Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити тире в

А Перша зірка блиснула і меншає пітьма.
Б Посеред ночі скрикне птах і ворухнеться в серці страх.
В Ударив грім і земля здригнулася від його сили.
Г Ходить сон край вікон і дрімає казка.

А Ще мить і знову ні шуму ні гомону.
Б Прогуркоче поїзд і луна довго-довго колоски гойдає.
В Ми підійшли до правого берега і стало видно скіфські могили над
Дніпром.
Г Глянеш у небо високе безкрає і знову захочеться в небі пожить.

А Стану гляну навкруги і душа з трепетом вертає у травневі ранки молоді.

Б Гарячий літній день стоїть і враз достигло жито.
В Ніхто мене в завію не зігріє і не подасть ніхто мені руки.
Г Віршовані рядки лягли на папір і то рятунок од всіх незгод і зневір.
31 Розділові знаки правильно поставлено в реченні

А Дощ одшумів і спориші понурі принишкли, настрахавшись грози.
Б Дощ одшумів — і спориші понурі принишкли, настрахавшись грози.
В Дощ одшумів; і спориші понурі принишкли, настрахавшись грози.
Г Дощ одшумів, і спориші понурі принишкли настрахавшись грози.
А Надходить вечір повний таємниць, і ліс при світлі молодих зірниць

стоїть, передчуваючи неспокій.
Б Надходить вечір, повний таємниць і ліс при світлі молодих зірниць
В Надходить вечір, повний таємниць, і ліс при світлі молодих зірниць
стоїть передчуваючи неспокій.
Г Надходить вечір, повний таємниць, і ліс при світлі молодих зірниць
33. Розділові знаки правильно поставлено в реченні

Л Хвиля хвилю жене з нікуди в нікуди, і мов хвилі збігають в долини сади.
Б Хвиля хвилю жене з нікуди в нікуди і, мов хвилі, збігають в долини сади.
В Хвиля хвилю жене з нікуди в нікуди, і, мов хвилі, збігають в долини
сади.
Г Хвиля хвилю жене з нікуди в нікуди — і мов хвилі, збігають в долини
сади.

А Цвітуть у серці зустрічі й прощання, і тут, побіля сивого Дніпра, я
думаю про чисті поривання, народжені для творчості й добра.
Б Цвітуть у серці зустрічі, й прощання, і тут, побіля сивого Дніпра, я
думаю про чисті поривання, народжені для творчості й добра.
В Цвітуть у серці зустрічі й прощання і тут, побіля сивого Дніпра, я думаю
про чисті поривання, народжені для творчості й добра.
Г Цвітуть у серці зустрічі й прощання, і тут, побіля сивого Дніпра, я думаю
про чисті поривання народжені для творчості й добра.
А Вночі гудуть вітри гримучі, й дроти ридають на стовпах, і розметавши

крила, тучі метуть порошею в степах.
Б Вночі гудуть вітри гримучі, й дроти ридають на стовпах і, розметавши
В Вночі гудуть вітри гримучі, й дроти ридають на стовпах і розметавши
крила тучі метуть порошею в степах.
Г Вночі гудуть вітри гримучі, й дроти ридають на стовпах, і, розметавши

А Потім човен поплив серед водяних квітів, минаючи села, хутори, а у
весняному небі, снувалися ніжні хмарки.
Б Потім човен поплив серед водяних квітів, минаючи села, хутори, а у
весняному небі снувалися ніжні хмарки.
В Потім човен поплив, серед водяних квітів минаючи села, хутори, а у
весняному небі снувалися ніжні хмарки.
Г Потім човен поплив, серед водяних квітів минаючи села, хутори, а у
весняному небі, снувалися ніжні хмарки.
Складнопідрядне речення
Складнопідрядне речення — це складне речення, частини якого по єднані

підрядним зв'язком і одна частина синтаксично підпорядкована іншій: Моя
праслов'янська душа молодіє, коли припливає Зелена неділя (М. Адаменко).
У складнопідрядному реченні частини синтаксично нерівноправні одна
синтаксично незалежна (головна частина), друга — синтаксично під-
порядкована головній (підрядна частина). У реченні Цвіте мій ніжніш
первоцвіт, де нас навчала рідна мати людей і долю шанувати (М. Луків)
головна, незалежна частина Цвіте мій ніжний первоцвіт, а підрядна, u лежна від
головної — де нас навчала рідна мати людей і долю шанувати.
У складнопідрядному реченні підрядна частина приєднується до головної
за допомогою сполучників підрядності (бо, щоб, тому що, що, як, ніби, наче, як
тільки, після того як, для того щоб, якби, якщо, хоч, дарма що тощо) або
сполучних слів (відносні займенники хто, що, який, чий, котрий, скільки;
прислівники де, куди, звідки, коли, як). У складнопідрядному реченні
сполучники не є членами речення, сполучні слова виступають головними або
другорядними членами речення. У реченні Будемо радіти ми з тобою, щоб не
в'янув щастя первоцвіт (Ю. Буряківець) підрядну частину приєднано до
головної за допомогою сполучника щоб, це службова частина мови, тому не є
членом речення. У реченні Люблю я тих, хто вміє дивуватись і дар цей збереже
до сивини: легкій сніжинці, білій і пухнастій, і першій квітці на устах весни (В.
Крищенко) слово хто — займенник, виконує роль сполучного слова,
синтаксична роль у реченні — підмет.
Відрізняйте сполучник що від сполучного слова що.
Приклад 1. У реченні І як же її не любить, цю землю, що рідна до болю!

(М. Луків) слово що можна замінити іменником з головної частини речення
земля або займенником яка, синтаксична роль у реченні — підмет, тому робимо
висновок: що — це відносний займенник, у реченні виконує роль сполучного
слова.
Приклад 2. У реченні Не дивуйтесь, що мовчу я знову: серце з рідним
краєм розмовляє (М. Сингаївський) слово що не можна замінити іменником чи
займенником який, воно не є членом речення, тому робимо висновок: що —
сполучник.
Відрізняйте сполучник як від сполучного слова як.
Приклад 1. У реченні Запанувала незручна мовчанка: приїжджі не знали,

як повідомити хазяїну новину слово як вимовляється з підкресленою
інтонацією, його можна замінити сполукою слів яким чином, у який спосіб.
Отже, як — прислівник, у реченні виконує роль сполучного слова, тому
виступає в ролі обставини.
Приклад 2. У реченні Оживає, духмяниться врода, я чолом до землі
припаду і відчую, як сонячно бродить життєдайний, промовистий дух (М.
Сингаївський) слово як — сполучник, який не є членом речення.
Типи складнопідрядних речень
Назва складнопід- Ознаки Підрядна частина до Приклади
рядного речення головної
приєднується
Складнопідрядне Підрядна частина Сполучники Ти п'єіи із чистої
речення з підрядною відноситься до члена що, щоб, ніби, ні- криниці, яку ми
означальною речення в головній бито; щирістю зовем
частиною частині, вираженого сполучні слова (М. Рильський).
іменником. який, чий, котрий,
Відповідає на пи- що, де, куди, звідки,
тання який? яка? яке? куди
які?
С кладнопідряд не Підрядна частина Сполучники Настоялось повітря
речення з підрядною розкриває, пояснює, що, як, щоб, мов, по медах. Здається,
з'ясувальною доповнює зміст ніби, наче, аби, якби, що пройшла медова
частиною головної частини. коли, поки, доки, чи\ злива (А. Шкулі- па).
Відповідає на пи- сполучні слова який,
тання всіх відмінків: чий, котрий, що, де,
хто? що? кого? чого? куди, звідки, як, чому
Складнопідрядне Підрядна частина Сполучні слова Де кров текла
речення з підрядною характеризує місце де, куди, звідки козацька, трава
частиною місця чи напрямок дії, про зеленіє (Т. Шев-
яку йдеться в голов- ченко).

ному реченні.
Відповідає на пи-
тання де? куди?
звідки?
Складнопідрядне Підрядна частина Сполучники Під вечір, коли вже
речення з підрядною характеризує час, про як, поки, доки після вітер колише зорю, я
частиною часу який ідеться в голов- того як, до того як, берусь за найлегшу
ному реченні. відколи, відтоді як, з роботу — чекати
Відповідає на пи- тих пір як; (0.Сенатович).
тання коли? як сполучне слово
довго? з якого часу? коли
до якого часу? з яких
пір? до яких пір?
Складнопідрядне Підрядна частина Сполучники У хаті повиднішало так,
речення з підрядною розкриває спосіб дії що, щоб, чим...тим, що на стелі стало чітко
частиною способу дії, або міру чи ступінь аж; сполучні слова видно сині плями
міри і ступеня вияву ознаки го- як, скільки, наскільки (Гр.Тютюнник).
Розіслався широкий
ловної частини.
степ, наскільки можна
Відповідає на було кинути оком (І.
питання як? яким Нечуй- Левицький).
способом? якою
мірою? наскільки?
Складнопідрядне Підрядна частина за Сполучники На сході сонця вже
речення з підрядною допомогою по- як, ніби, наче, неначе, займалось полум'я,
порівняльної рівняння пояснює мовби, мовбито; ніби воно було напо-
частиною зміст усього го- сполучне слово готові спалахнуть і
ловного речення. як запалати на весь світ
Відповідає на (І. Нечуй-Левицький).
питання як?
Складнопідрядне Підрядна частина Сполучники Босфор аж затрясся,
речення з підрядною вказує на причину, бо, що, оскільки, бо зроду не чув ко-
частиною причини що викликає дію адже, тому що, через зацького плачу
головного речення. те що, внаслідок того (Т. Шевченко).
Відповідає на що, у зв'язку 3 тим
питання чому? через що
що? з якої причини?
Складнопідрядне Підрядна частина Сполучники Подай душі убогій
речення з підрядною вказує на мету того, щоб, аби, для того силу, щоб огненно
частиною мети про що йдеться в щоб, задля того щоб, заговорила
головній частині. на те щоб (Т.Шевченко).
Відповідає на
питання для чого?
навіщо? з якою
метою?
Складнопідрядне Підрядна частина Сполучники Якби ви з нами
речення з підрядною вказує на умову, від якщо, якщо б, коли, подружили,
частиною /мови якої залежить коли б, якби, як, раз, багато б дечому
виконання дії в аби навчились
головній частині. (Т.Шевченко).
Відповідає на
питання за якої
умови?
Складнопідрядне Підрядна частина Сполучники Хоч була рання весна,
речення з підрядною обмежує вияв дії хоч, незважаючи на надворі вже було
допустовою головної частини, але те що, дарма що гаряче (І.Нечуй-
частиною дія головної частини Левицький).
є реальною. Від
головної до підрядної
частини ставиться
питання незважаючи
на що?
Складнопідрядне Підрядна частина Сполучник На небі збиралися
речення з підрядною вказує на наслідок так що великі хмари, так що
частиною наслідку того, про що йдеться можна було
в головній частині. сподіватися дощу
Від головної до (Н. Рибак).
підрядної частини не
можна поставити
питання
1 Підрядну частину до головної приєднує сполучне слово в реченні

А Щоб зробити досконалими громадян, їх мають виховувати філософи.
Б Якщо ви любите пісні, запрошуйте у гості птаство.
В Хоч яка відділяє нас даль, радість та ж і та сама печаль.
Г Птах, який співав у верховітті, вмовк.

А Чи є утіха для поета більша, як слів зернята сіяти в ріллю?
Б Все, що здобуте кров'ю й потом, у нашій славі ожило.
В Героїка і лірика злились, щоб із життям не вперше позмагатись.
Г Книга для розуму, ніби теплий дощ для посівів.

А Ви чули, як шумлять бори у вересневі вечори?
Б Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
В Люблю я дні, як удома в нас збираються гості.
Г Усі кинулися на страву, мов три дні не їли.
А Вирішили проїхатись по Дунаю, аби трохи розвіятися.
Б На дні ущелини росла осока, так що не можна було прокласти шлях.
В Я єсть Народ, якого правди сила ніким звойована ще не була.
Г Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина.
5 Підрядну частину до головної приєднує сполучник у реченні

А Дай світла, епохо! Ми ті, що зі світла ростем.
Б Поганий, безнадійний той плавець, хто берег рідний забуває.
В Шаную людину, що в далекім краю вірно любить свою батьківщину.

Г Урочисто в бубни б'ють джмелі, щоб розліталось легше по роботах.

А Не спиняйте покоління, що росте поетами.
Б Розкаже тітка казку про чарівну Ладу, що живе по той бік снігу-заметілі.
В Здається, що вже не вмістить людського стогону земля.
Г Дивовижна сила жила в цьому чоловікові, що був схожий на Прометея.

А Де є страждання, там нема краси.
Б Як тільки вдарить перший промінь сонця в мури, вони спалахнуть
золотом.
В Держімо в секреті, чому ми, друже мій, цвітіння любим третє.
Г Не злічити, скільки воїнів тут полягло за волю.
8 Виділене слово є членом речення в рядку

А День такий теплий і вічний, аж у серці щемить.
Б Можливо, й миті досить, щоб струснути з гілки сніг.
В Весна прибирає права на все, що було під снігами.
Г Родоводу свого не скажу до дрібниці, бо селянський мій рід родоводу не
вів.

А Життя — це та ріка, що має повнокрилі повороти. ~
Б Моя думка прозора й жива, бо весну я народну вітаю.
В Я певен, що кожен творитиме добро.
Г Прозорість душі обнімає планету, щоб довіку вона весняною була.

А Щоб дух двокрилля не схолов, у мені живуть і гнів, і радість.
Б Тим загибелі нема, кому світять ідеали.
В Гори засвітилися легким ажурним золотом, немов були зіткані з
багрянистих суцвіть.
Г Заплакали, розійшлися, бо не порозумілися.
11 Виділене сполучне слово є додатком у реченні

А Небо і вода вкривалися позолотою, яка перетворювалась на ясну
блакить.
Б Прочани підійшли до Лаври, до якої сходилися люди з усієї України.
В Ти п'єш із чистої криниці, яку ми щирістю зовем.
Г Хмельницький зберігав рівновагу й спокій, які приховували його наміри.
12 Виділене слово НЕ Є членом речення в рядку

А Дніпро починається з краплі, якою зоря нап'ється.
Б Без пояснення учні здогадалися, як працює прилад.
В Україна моя починається там, де туга моя кінчається.

Г Як тільки за Дніпром виткнулося сонце, у Січі вистрелила гармата.
13 Складнопідрядним з означальною частиною є речення
А Хочу я, щоб на чолі народу світився знак і від мого життя.
Б Тяжке змагання наші душі зоре, щоб колосилось зерно перемоги.
В Де голубіє тиха далина, стоять тополі думні, як бандури.
Г Хай сниться вам, діти, дідусева казка, у якої щасливий кінець.

А Горять ліси... Як жаль, що лиш ліси перед зимою вміють ще горіти.
Б Хто не жив посеред бурі, не збагне журби безсилля.
В Благословен, чий труд прекрасний життя здіймає із руїн.

Г Покличе прапор нас у руках палких борців, що прийдуть згодом

А Роман так натиснув на гашетку, що аж пальці побіліли.
Б Мозком ти врости у зорі, як у горіх вроста зерня.
В Посеред літа в травах голубих зустрів я дерево, що думало про осінь.
Г Вчувалося кленам і соснам, що над ними вже й неба нема.

А Ось той ліс, який мене стрічав шумом листя і гойданням трав.
Б Коли я смуток свій на струни клала, з'явилась ціла зграя красних мрій.
В Кликала здалека грудка землі, щоб я світанком крилатим вернувся.
Г Коли вже народився ти поетом, за все відповідай у цім житті.
17 Складнопідрядним зі з'ясувальною частиною є речення

А Як же її не любить, цю землю, що рідна до болю!
Б Як гарно, коли падають сніжинки, віщуючи різдвяну благодать.
В Пам'ять могла б убити нас, якби не мала рятівної властивості забувати.
Г Благословенна праця рільника, що оре цілину в ясній надії.

А Не сумуй, що забрали птахи з собою літо у вирій.
Б На сонях, що квітне, сіла бджілка привітно.
В Мого життя не вистачить мені для діл, що їх у задумах лелію.
Г Як ти відносиш на руках дитя, світлішають думки і почуття.
А Перед хатою, де я колись ходив, зацвів для матері осінній пізній сонях.
Б Просто я дивлюсь телесеанс, де лебеді кружляють у блакиті.
В Всю довгу зиму птиці пам'ятали, де рідні гнізда восени лишали.
Г Спочивав я на галяві, де в столітній славі дуб здіймався в небеса.
20 Складнопідрядним із підрядною частиною місця є речення
А Місця, де зроду не бували ми, лежать десь на краю землі.
Б Лінія довершеності й зламу там, де сонце думає зійти.
В Добре йти з думками наодинці у краю, де молодість пройшла.
Г Надто тяжко ступати незворотною дорогою, де втрачено початки і кінці.

А Командира не лякало, що він міг помилитися, схибити.
Б А ми, кому судилося ще жити, життя трудом повинні заслужити.
В Думкою за любими синами вона ішла, куди ішли вони.
Г Океанів тих немає, щоб вірні роз'єднати серця.

А Куди оком кинь, не видно хати людської.
Б Треба, щоб ми силою були.
В Він облюбував собі місце, щоб усе було видно.
Г Тим загибелі нема, кому світять ідеали.
23 Складнопідрядним із підрядною частиною часу є речення

А Хто визволиться сам, той буде вільний.
Б Миколі приємно, що він чаклує біля вогню.
В Де є страждання, там нема краси.
Г Коли пройшли село, Микола наважився сказати правду.

А Ти подивись, як червоніє ліс осінніми кольорами прощання!
Б Про молоде покоління треба дбати, поки воно не зміцніє.
В Згадай, як на лоні ланів під косою лягала пшениця!
Г У метушні людській не помічаю, як проминають і роки, і дні.

А Немає такого дерева, щоб на нього птиці не сідали.
Б Я пам'ятаю, як проводжали в поле плугатарів із раннім плугом.
В Як тільки зникло сонце за вечірнім пругом, потягнуло холодом.
Г Як не буде птахів, людське серце стане черствим.
26 Складнопідрядним із підрядною частиною способу дії є речення

А Як ручки зароблять, так ніжки сходять.
Б Хто багато робив, той і багато знає.
В На те й голова, щоб у ній розум був.
Г Шануй учителя, як шануєш родителя!
27 Складнопідрядним із підрядною частиною міри і ступеня є речення

А Що вмієш, те за плечима не носить.
Б Поки не упріти, поти не уміти.
В Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
Г Я не зміг вдихнути стільки повітря, щоб промовити слово.
28 Складнопідрядним із підрядною частиною способу дії, міри і ступс є

речення
А Як без діла сидіти, то можна одубіти.
Б Доки сонце зійде, роса очі виїсть.
В Кричить, що аж у вухах лящить.
Г Яке посієш, таке і пожнеш.
29 Складнопідрядним із підрядною порівняльною частиною є речений

А Мені снилось, ніби я літаю.
Б Вона бачила ці береги, коли вони були ще зовсім пустельні.
В Маю, любове, лиш віру єдину, що не вмирає з тобою віра в людину.
Г Гори в надвечір'ї засвітилися легким ажурним золотом, ніби вони були
зіткані з багрянистих суцвіть.
30 Складнопідрядним із підрядною порівняльною частиною є речення

А Можна піти у гості до ставка якраз тоді, як небо синє торкає місяця рука.
Б Я відмовлюсь від щастя і мрій, як покличе сльоза л батьківщини.
В Спинюся я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй.
Г Моєму серцю снишся ти, як морю сняться урагани.
31 Складнопідрядним із підрядною порівняльною частиною є речення

А Яблуками пахне у хатинці, коли приходить Спас.
Б Тим часом як дівчина співає, у садочок входить парубок.
В Червоне сонце палало, ніби хтось підняв на небі прапор.
Г Сталося так, що й про Катрю люди згадали.
32 Складнопідрядним із підрядною частиною причини є речення

А Заклопотався, як квочка коло курчат.
Б Недаром говориться, що діло майстра боїться.
В Тому руки не болять, що уміють.
Г Любо неньці, як дитина в честі.
А Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.

Б Хто в роботі, той і в турботі.
В Слухав спокійно, бо все вже минулося.
Г Гарно того вчити, хто хоче все знати.
А Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш.
Б Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.
В Хто звечора плаче, той вранці сміятися буде.
Г Не живи сам для себе, бо не вродився сам від себе.
36. Складнопідрядним із підрядною частиною мети є речення

А Тільки тим дана перемога, хто й у болі сміятися міг!
Б Посилай мене, часе, на високе літання, щоб сягнуть на висоти Людської
Душі.
В Гордись, що в найтяжчу пору надію в серці мав.
Г Будемо радіти ми з тобою, що не в'янув щастя первоцвіт.
37. Складнопідрядним із підрядною частиною мети є речення

А Як голова сивіє, то чоловік мудріє.
Б Щоб рибу їсти, треба у воду лізти.
В Згадала баба, як дівкою була.
Г Не роби ніколи того, що тобі не мило.
38 Складнопідрядним із підрядною частиною мети є речення

А Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
Б Не розхитуй човна, бо вивернешся.
В Коли праве діло, то говори сміло.
Г Земля прекрасна, бо в ній живуть дзвінкоголосі малюки.
39 Складнопідрядним із підрядною частиною умови є речення

А Будь завжди самим собою, якщо хочеш людиною бути!
Б Як є зв'язок від зірки до землі, так є зв'язок від серця і до серця.
В Я вчора бачила ту скелю, де був прикутий Прометей.
Г Іронія — це блискавка ума, котра освітить всі глибини смислу.

А Де старий спотикнеться, там нехай молодий добре напнеться!
Б Треба розумом надточити, де сила не візьме.
В Добре діло утіха, коли ділові не поміха.
Г Коли почав орати, то у сопілку не грати!

А Якби поспав до обід, то приснився б ведмідь.
Б Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
В Каже, наче три дні не їв.
Г Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати.
41 Складнопідрядним із підрядною допустовою частиною є речення

А Кваплюсь я все зважить, відібрать, щоб говорити точно, повнокрило.
Б Даю тобі сей меч, дарма що ти не сильна.
В Я лиш інструмент, в якому плачуть сни мого народу.
Г Спішу подякувати тобі за все, що маю і що буду мати.

А Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного.
Б Хто людей питає, той і розум має.
В Дарма що малий, а й старого навчить!
Г Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся.

А Лягає утома на душу, як сива імла на долину.
Б Не кажи «гоп», поки не перескочиш.
В їдь, кобило, хоч три дні не їла!
Г Краще кривду перетерпіти, ніж кривду чинити.
44 Складнопідрядним із підрядною частиною наслідку є речення

А Як гукнеш, так і одгукнеться.
Б Сердиться баба на діда, так що іскри сиплються.
В Кому легко на душі, до того весь світ сміється.
Г Хоч у голові пусто, аби грошей густо.

А Добре діло утіха, коли ділові не поміха.
Б Купив чи продав, аби поторгувався.
В Прославився, так що на люди вийти сором.
Г Якщо обрид тобі хто, позич йому грошей.

А У кого гроші є, тому й руку всяк дає.
Б Робив старанно, так що не причепишся.
В Не все другу знати, що на серці в себе мати.
Г Яку дружбу заведеш, таке й життя проведеш.
47.Установіть відповідність
Вид підрядного речення Приклад
1 означальне А Адже матінка недурно казали, що світ не без

1 з’ясувальне добрих людей.
2 3 наслідку Б Було так тихо, що навіть шелест листя на ясені
3 4 часу здавався великим шумом.
В Моря перелетиш і не впадеш, допоки буде в
серці рідна мова.
Г На небі збиралися великі хмари, так що можна
сподіватися дощу.
Д Англія — перша неслов'янська країна, де
з'явилися переклади українських дум
48.Установіть відповідність
1 міри і ступеня А Ніяка держава не буде сильною, якщо не
2 з'ясувальне виконуються її закони.
3 причини Б Ніколи серце не заплаче, бо все обернеться на
4 умови спів.
В Я завтра їду в Україну, яку покинув так давно.
Г Поети кажуть, що їм ні про що писати.
Д Чим вище зводиться сонце, тим воно меншає

1 допустове А Ти згадай, в яких краях родяться поети. Б
2 наслідку Забувають страх і остороги матері, коли в дітей біда.
3 причини В Розумні й хитруваті були в цього діда очі, дарма що
4 з’ясувальне старий-престарий він був.
Г Туман слався по полю й наливав балку по самі
вінця, так що дерева потопали в ньому.
Д Добро завжди перемагало, бо сонцем світиться
добро

1 міри і ступеня А Там втрат не буває, де жертва — здобутий в огні
2 місця бастіон!
3 часу Б Діти грядущого віку здійснять, чого ми не
4 з'ясувальне здійснили.
В Син я народу, що руки до сонця простяг
Г Поки Україна буде, з нею буде і душа моя
Д Чим більш темніло, тим вітер, здавалось, дужчав.

1 допустове А Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю
2 умови красу.
3 міри і ступеня Б Скільки міг, стільки допоміг.
4 часу В Колискова, що звучала, нагадувала дитинство.
Г Є скарби, допоки їх шукають.
Д Я вирвуся з неволі, хоч лапу відгризу

1 А Якби мені сила та воля, жив би без горя.
наслідку Б Соборна Вкраїно, всі храми твої відбудуєм, щоб
2 порівняльне лунами дзвонів сягнути духовних вершин.
3 умови В Україна моя починається там, де доля моя
4 мета усміхається.
Г Людина прагне до щастя одвічно, як ріки в долини.
Д Теплий туман слався по полю й наливав балку по
самі вінця, так що дерева потопали в ньому
Складнопідрядні речення з кількома підрядними. Складне речення із

сурядним і підрядним зв'язком
У складнопідрядному реченні при головній частині можуть бути дві й

більше підрядних. Складнопідрядні речення з кількома підрядними
поділяються на:
1) складнопідрядні речення з однорідною супідрядністю, коли підрядні
частини одного виду пояснюють якийсь член головної частини або головне
речення в цілому: В моїй душі живе печаль народу, з яким я жив, з яким тужив,
з яким вінок вінків терновий ніс од роду і до роду (М. Руденко).
Схема речення:
[ ], (з яким ), (з яким ), (з яким ).

У складнопідрядних реченнях цього типу для уникнення повторення один
або кілька сполучників або сполучних слів, крім першого, можуть бути
опущені.
2) складнопідрядні речення з неоднорідною супідрядністю, коли дві чи
більше підрядні частини пояснюють у головній різні члени речення або один
член речення, але підрядні частини належать до різних видів: Я через гору
йшов. І на горі, що пойнята бузковою імлою, отам, де скелі кришаться старі,
негадано зустрівся з ковилою (М. Руденко).
[ім., (що ), присл., (де ), ].
3) складнопідрядне речення з послідовною підрядністю, коли перша
підрядна частина залежить від головної, друга підрядна частина — від
першої, третя — від другої тощо: Коли тебе сурма своєї туги покличе знов у
дальній рідний край, де ждуть тебе безчестя і наруга, слова з поеми Данте ти
згадай (М. Руденко).
(Коли ), (де ), [ ].
У реченнях може бути підрядність змішаного типу: Хто в хижку
вселився, а трон обминув, хто кинув багатство — ні срібла, ні злота, — той
Бога досяг, бо нарешті збагнув, що жити на світі — найважча робота! (М.
Руденко).
Схема речення з однорідною і неоднорідною супідрядністю й послідовною
підрядністю:
(Хто ), (хто ), [ ], (бо ), (що ).
Крім того, в одному реченні можуть також поєднуватися різні види

сполучникового зв'язку — сурядного й підрядного. Одні частини складного
речення поєднуються сурядними сполучниками, інші — підрядними
сполучниками або сполучними словами: Ріка налітала на камінні зубці, поміж
яких застряв дуб-велет, а струмок спадав униз, де також стриміли камені
(Гр. Тютюнник).
[ ], (поміж яких ), а [ ], (де ).
53 Дві підрядні частини має складнопідрядне речення

А Крізь втому, котра спину гне, крізь біль невдач і крики хай не заступить
нам дрібне побачити велике.
Б Материнську чисту вроду, озорену прийдешнім днем, в серцях до скону
пронесем, щоб у віках жило крилате благословенне слово — МАТИ.

В Залишилася вільна земля, де живем, на якій нашим внукам і правнукам
жити.
Г Хіба забудеться для мене священна матері любов, її душі тепло щоденне,
що зігріває знов і знов?
54 Складнопідрядне речення відповідає наведеній схемі в рядку

А Яке дерево, такі і його квіти, який батько, такі і його діти,
(яке ), [ ], (який ).
Б Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть.
В Багатий той, хто нічого не хоче мати понад те, що він уже має.
[ ], (хто ), (що ).
Г Радій, що на тебе, коли ти говориш, дивляться тисячі очей.
[ ], (що ), (коли ).
55 Складнопідрядне речення відповідає наведеній схемі в рядку

А Благословен, хто може не спішить, доки хода і воля не змужніла.
[ ], (хто ), (доки ).
Б Ми розуміли, що весна, що не співать несила.
[ ],(що ), (що ).
В Важко навіть мені згадати, чи бачив я, коли спала мати.
[ ], (чи ), (коли ).
Г Ніхто й не знає, що срібне джерельце і є та криниця, з якої орли воду
п'ють.
[ ], (що ), (з якої ).
56. Складнопідрядне речення відповідає наведеній схемі в рядку
А Перейдемо убрід бурхливі води, щоб взяти повно все, що нам належить,
і злитись знову зі своїм народом.
[ ], (щоб), (що ).
Б Якщо друг не підведе і не відвернеться у горі, якщо не скориться погорді
і щастя розділить прийде, тоді подякуй долі ґречно і полюби його сердечно.
(Якщо (якщо ).
В Де ліси в багреці догорають, палахкоче в тумані багаття та берези нам
вірші читають.
(Де ), [ ]та [ ]
Г Щоб розтопити недолугу кригу, хутчіш побачить чисте срібло хвиль,
зазеленіти щастям, потрібна праця й не потрібно крику.
(Щоб ), ( ), ( ), [ ].

А Ніколи я не знав, як тяжко жить без солов'я, що в пісні аж тремтить
тільцем своїм маленьким.
[ ], (як ), (що ).
Б Від сонця свят і непогоди буднів, щоб не змінилися безцінні фарби, в
твою скарбницю я складаю скарби, які дає мені моє полуднє.

(щоб ), [ ], (які ).
В Добре знати зимою, що знов навесні ти побачиш обличчя трав, які
повмирали під саваном білих снігів.
[ ], (що ), (які ).
Г Ми живемо отут, на землі, край Чумацького битого шляху, на узбіччі, де
пахне полин і блакитний чебрець, де кропива глуха вироста із космічного
праху, де на пил обертається Місяця срібний вінець.
[ ], (де), (де ), (де ).

А Втішалася обрана Богом мати, сповнялась материнської святої гордості,
що кожна мати має, як на руках своє дитя тримає.
[ ], (що ), (як ).
Б Я в ніч піду, бо не піти несила, бо і мені ніч зорі засвітила, бо і мені
сприя весна моя.
[ ], (бо), (бо ), (бо ).
В Зустрічаються радо зорі і говорять, що все далі, далі простори, де
лунають планетні сни.
[ ] і [ ], (що ), (де ).
Г Іще б мені хоч раз відвідати поляну, де в травах гомонять дуби-богатирі;
де золото кульбаб надвечір гасне тьмяно і повагом пливе шуліка угорі.
[ ], (де ), (де ).
59. Складнопідрядним з однорідною супідрядністю є речення

А Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Б Рік цей — як осінній ліс, де ледве пахне ще шавлія і небо дивиться крізь
прозолоть беріз.
В Над завороженим степом стояла така тиша, що було чути, як знизу дихає
колос.
Г Відкрий мені таємне джерело, де дерево росте старезне, вузлувате, і
покажи, як глибоко вросло у землю моїх пращурів коріння.
60. Складнопідрядним із неоднорідною супідрядністю є речення

А Як тільки проб'є північ і перехочеться серцю спати, я стелитиму дрібно
стежечку в далекі-предалекі краї.
Б Якщо ви любите пісні, які творив народ віками, пливіть в Чернігів по
Десні чи по Дніпру пливіть у Канів.
В Путь на Голгофу велична тоді, коли знає людина, куди вона йде, не
прагнучи інших тріумфів.
Г Возвеличує світи не та дорога, що сходили, а та, якою нам іти.
61. Складнопідрядним із послідовною підрядністю є речення
А Запитаю лапатого клена, чом забути його я не можу, чом його верховіття
зелене мою спрагнену душу тривожить?
Б В краю батьків, в краю мажорних сосен, де терпко пахне щедрий
медозбір, де по землі люблю ходити босим, усе моє від сосен і до зір.
В Так часом тяжко, що мені здається, що серце в грудях вже не б'ється.
Г Скрипаль боїться думати про те, на що натхнення витрача святе і як
життя безглуздо проминає.
62 Складнопідрядним з однорідною супідрядністю є речення

А Усіх, хто живе в Україні, має об'єднувати в суспільство українська мова,
котру треба знати.
Б Скажи мені, всесильна мово, з якого джерела буття тече струмок, що
зветься Слово, в ріку несмертного життя?
В Повінь добрих почуттів затоплює вчителя, коли він чує, як довірливо
тулиться до нього дитина.
Г Велике діло, коли людина має чисте сумління, коли ніякі тіні не
каламутять, не забруднюють душу.
63 Складним із сурядним і підрядним зв'язком є речення

А Не зневірся, не вгіади у відчай: вир не вкрутить, хвиля не знесе.
Б Нараз відступив неспокій, який хвилину тому обпік серце, і думки
полинули, немов звільнені з клітки птиці.
В Якщо не можна вітер змалювати, прозорий вітер на ясному тлі, змалюй
дуби, могутні і крислаті, котрі од вітру гнуться до землі.
Г Вже вечір тіні склав у стоси, за обрій котиться курай, і дальні пахнуть
сінокоси, і дальній пахне рідний край.

А Хоч проживи сто і двісті років, Київ пізнати повністю неможливо, бо в
кожного він свій, особливий, самобутній, неповторний.
Б Вслухайся, завважуй: дихнув вітерець — і глипнуло око, що з обрію
стежить.
В Іду, дивлюсь: мій край, моя земля, сміються в небі золотому річки, і села,
і поля.
Г Попід зоряним роєм, де обійм сповиття, нас зостанеться двоє, і почнеться
життя.

А Нас зостанеться двоє, і життя золоте, і настояна хвоя наші сни обплете;
за дощами і димом, як безодня тонка, разом з нами ітиме кучерява ріка.
Б По дорозі тато мріяв уголос, як то буде поважно, коли я підросту і ми
втрьох із дідом зможемо нести три оберемки хмизу.
В Ви чуєте, як кричить птах вночі у мороці, де не горять огні?
Г Семибарвна веселка у косах дощів одцвіла — і зосталась весна в моїм

спомині квітом любові, бо, напевне, цим квітом насправді вона і була...
А Є пісня, що палить уста, а решта усе — суєта.
Б Коли мене ти залишала, коли в дорогу я рушав, у круговерті днів і справ
душа терзалась і страждала.
В Люблю, коли у полі ні душі, важко гнуться колоски налиті.
Г Ще не шлях, як ним одні проходять, шлях — коли мільйони ним ідуть.

А Живи і знай, що не мине ніколи ані зерно, ані руно квіток і трав у пущі,
що родить хліб у нас насущний.
Б Люблю приходити сюди у переджнивну пору, коли в садах вже
наливаються плоди і сонце круто підіймається угору.
В Дібровою вітер гуляє, і листя пожовкле, руде повільно і довго кружляє,
допоки на землю впаде.
Г На мить думками вернешся додому, і край чужий вже не такий чужий, і
дні твої минають легше в ньому.
68. Складним із сурядним і підрядним зв'язком є речення

А Я так і не збагнув і досі ще не знаю, чи світ мене минає, чи я його минув.
Б Щоби світ цей на краще змінити, щоб настала омріяна мить, мало тільки
родиться і жити, мало вмерти і пам'ять лишить.
В Як добре, що лишилась крапля літа і гріє нас в цей білий снігопад.
Г Не зневажу Вітчизну свою, і зі мною поруч в морі молодому, що воду п'є
із нашого Дніпра, ішла весна.
69. Складним із сурядним і підрядним зв'язком є речення

А Я вишню бачив — поки та цвіла, вилась над нею в забутті бджола.
Б Ні, перепочинок не минає всує: тіло спочиває, а душа — працює.
В Яким буде завтра, нелегко вгадати, та світяться подивом очі дитяти.
Г У минулому нічого не змінити, воно минуло, і на цьому край.
Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
Кома Крапка з комою Тире, кома і тире

Між головною й підрядною Між поширеними од- Між головною й
частинами, а також між підрядними норідними підрядними підрядною частинами
частинами: День такий, що частинами, підпо- для інтонаційного
жалітися грішно на невдачі (А. рядкованими тій самій виділення підрядної
Чубинський). Слово, чому ти не головній частині, особливо частини: Який зріст
твердая криця, що серед бою так коли в середині підрядних — така й сила, які літа
ясно іскриться? (Леся Українка). При уже є розділові знаки: Я — такий розум
складених сполучниках тому що, через люблю їхати на поле тоді, як (Народна творчість).
те що, для того щоб, незважаючи на ниви зеленіють та Хто спить, хто не
те що, після того як, внаслідок того хвилюються зеленими спить, — покорись
що, замість того щоб кома хвилями; коли обважнілі темній силі! (Леся
ставиться один раз: або перед усією колоски черкаються об Українка).
сполукою, або перед сполучником що, голову, об вуха (І. Нечуй-Ле-
щоб, як залежно від змісту й інто- вицький).
нації: Надворі стало темно, через те
що небо заволокло темною хмарою.
АБО: Надворі стало темно через те,
що небо заволокло темною хмарою.
Між двома сполучниками при їх збігу:
І розумію, що, допоки жити, мені
цього прощання не забути (М. Луків).
Перевіряйте себе так: перенесіть
частину речення з другим
сполучником в іншу частину речення.
Якщо зміст речення не змінився, треба
ставити кому між двома сполуч-
никами або сполучними словами: І
розумію, що мені цього прощання не
забути, допоки жити.
Запам'ятайте: при збігу сполучників
перед другим із них кома не
ставиться, коли в наступній частині
наявні співвідносні слова так, то. І
якщо пісня вийде в люди, то пломінь
серця не згашу (А. Малишко).
Примітка. Між однорідними підрядними частинами, з'єднаними
неповторюваними єднальними або розділовими сполучниками, кома не
ставиться. Це правило стосується й речень, у яких сполучник підрядності
опущений: Мені здається, що розвидняється і що я вже все проспав (О. Гончар).
Як радісно мені, що знову сніг розтане й зелене убрання одягнуть дерева
(В.Сосюра).
70 Допущено пунктуаційну помилку в складнопідрядному реченні
А Ми вітру лиш сонячна пісня, що з таким невимовним трагізмом довкола
звучить.
Б Скоро ранок зіпнеться на сині розбурхані води що затоплять городи,
забувши свої береги.
В Із стін душних на волю серце рветься туди, де ніч панує запашна.
Г У незрушнім повітрі сторожкість така, мов скоїтись має якесь
потрясіння.

А Шуми, Україно як рідні ліси, як вітер в широкому полі.
Б Тобі відкрились виднокола, котрі ти у собі здобув.
В У грудях щось обірветься, коли від хмар полтавським яблуком запахне.
Г Натомлена душе, сягай висоти, бо тільки вона є домівка для тебе.

А Улітку дощ іде не там де ждуть, а там де жнуть.
Б Берег дихав спокоєм таким, що тут би тільки олімпійцям жити.
В Щоб бути великим, треба почувати себе малим.
Г Хто ставить завдання простіші, той швидше мети досягає.
73 Правильно поставлено розділові знаки в складнопідрядному реченні

А Поезія — експромт грози улітку коли, здолавши больовий
поріг, мелодія калинової вітки тремтить і пахне на устах моїх.
Б На тоненьких гілках надії, які завжди зеленіють у моїй душі, спочиває
сьогодні лазорівка — голуба синиця, щоб завтра податись у мандри.
В Спасибі тобі, сину, за квітки, яким ти долю дарував крилату за
незабудки, ряст і нагідки, що в піднебессі вміють щебетати.
Г Навівши скрізь на гобелені лад, весна під зорями поклалась спати бо
завтра знов за голубий верстат, щоб гобелен свій ще раз переткати!
74 Правильно поставлено розділові знаки в складному реченні

А Ми живемо отут, на землі, край Чумацького битого шляху,
на узбіччі де пахне полин і блакитний чебрець, де кропива глуха вироста із
космічного праху, де на пил обертається Місяця срібний вінець.
Б Наші чола високі, немов степові небосхили, і по цих небосхилах, що
криють розгадку буття, час-шуліка летить на твердих перетруджених крилах,
час-шуліка летить, і немає йому вороття.
В Прекрасні осіннії дні, як з шелестом листя пожовкле спадає, нечутно той
шелест за літом ридає що вснуло в сосні.
Г Та чи збагну що на Вкраїні уже доводиться в містах шукати, ніби голку в
сіні, дідівське слово на вустах?
75 Правильно поставлено розділові знаки в складному реченні

А Ріка несе любов коли у воду красуня рушить з небом на плечі, і враз
береться смутками народу, коли заходять в неї орачі.
Б Вік доживаю, а не знаю хто є та істота, що в мені гніздиться.
В Знову осінь утікає злякано під травневою рясною зливою, і перший раз
сьогодні я заплакала, бо така щасливая.
Г Не той багато знає що багато прожив, а той що багато пережив.

А Увечері горіло багаття на галяві поміж дубів і, коли стемніло, то жар
перетлілого дубового листя нагадував зірки в небі.
Б Увечері горіло багаття, на галяві, поміж дубів, і коли стемніло, то жар
В Увечері горіло багаття на галяві поміж дубів, і, коли стемніло, то жар
Г Увечері горіло багаття на галяві поміж дубів, і коли стемніло, то жар

А Цілими днями сіялись осінні дощі, а, коли їх не було, то над
полем від ранку до вечора бродили тумани.
Б Цілими днями сіялись осінні дощі, а коли їх не було, то над полем від
ранку до вечора бродили тумани.
В Цілими днями сіялись осінні дощі а, коли їх не було, то над полем від
ранку до вечора бродили тумани.
Г Цілими днями сіялись осінні дощі, а коли їх не було, то над полем, від
ранку до вечора, бродили тумани.
78 Між двома виділеними словами НЕ ТРЕБА ставити коми в реченні

А Спішу подякувати тобі за все що маю і що буду мати.
Б Розумію що допоки жити мені цього прощання не забути.
В Щасливий той хто і зазнавши мук життя прожив прозоро і натхненно.
Г У мене в хаті трохи темно бо коли я сам у хаті не палю вогню даремно.
79 Між двома виділеними сполучниками треба поставити кому в реченні

А Як неприємно коли баба клене або коли довго йде дощ і не вщухає.
Б Та допоки багряниться небо і пітьма не вляглася допоки тоді я відходжу
нагір'ями в себе і важкі як віки мої кроки.
В Досі цілую хліб. І коли торкаюсь до нього в шанобливому і вдячному
поцілунку то відчуваю як моє єство повивається сяйвом.
Г Є почуття такі прозорі що коли б з них відлити зорі вони б світились.
80 Після виділеного слова НЕ ТРЕБА ставити коми в реченні (розділові

А Тихо засвітиться в пам'яті обрис кого забуваючи все ще люблю.
Б Уже кінець дороги видко хоча здається ще й не жив.
В Досить руку простягнути щоб за край світу засягнути.
Г Знову ожиє у серці розбитім огонь що здавалось давно вже погас.
81. Перед виділеним сполучником НЕ ТРЕБА ставити коми в реченні

А Люблю коли тиша легка і п'янка і місяць колише на грудях ріка.
Б Зате коли експеримент проходив удало обличчя вченого сяяло від
задоволення.
В Бійці не кривдили старого і коли сідали їсти кликали його до себе.
Г Дивлюсь як вітер пестить віти й квіти і думаю яке це щастя жити.
Безсполучникове складне речення

Безсполучниковим складним називається речення, частини якого об'єднані
в єдине ціле тільки за допомогою інтонації: Не хвали сам себе, нехай тебе люди
похвалять (Народна творчість).
Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні
Розділовий Ознаки складного Приклади

знак безсполучникового речення
інтонація смислові зв'язки
Кома переліку одночасність, Гаснуть у плавнях летючі комети,
часова послідов- тихо вмирає на заході ніч (А.
ність Малишко).
Крапка з переліку одночасність, 1 Шелестить пожовкле листя по
комою часова послідов- діброві; гуляють хмари; сонце спить;
ність ніде не чуть людської мови
(Т. Шевченко). — Речення віддалені за
змістом.
2 То ж дикий терен, при дорозі
зростивши листячко лапате, почав під
каменем суворим гаряче місце
колупати; скрутивши пружно стебла
гнучі, він ліз, і рив, забувши втому
(А.Малишко). — Речення поширені, і в
середині їх уже є розділові знаки
Двокрапка пояснюваль- друге речення до- 1.І досі сниться: під горою між
на повнює, розкриває, вербами та над водою біленька
пояснює, кон- хаточка (Т. Шевченко). — Пояснення.
кретизує зміст 2. Як мала у тебе сила, то з гуртом
першого; друге єднайся ти: вкупі більше зробиш діла,
речення вказує на швидше дійдеш до мети (Б. Грінченко).
причину дії — Причина
першого
Тире зіставлення зіставлення, про- 1. На небі сонце — серед нив я (М.
тиставлення, при- Коцюбинський). — Зіставлення,
чини й наслідку, 2. Ще сонячні промені сплять —
умови, порівняння, досвітні вогні вже горять (Леся
часу, зміна подій, Українка). — Різке протиставлення.
висновок 3. Вовків боятися — у ліс не ходить
(Народна творчість). — Умова й наслі-
док.
4. Прийшов ранок — збудились дороги
(А. Головко). — Час.
5. Грім гримить — земля тремтить
(Панас Мирний). — Причина й наслідок.
6. Подивилась ясно — заспівали скрипки
(П. Тичина). — Порівняння.
Проходила я по всіх кімнатах — нема

нікогісінько (Марко Вовчок). —
Висновок
В українській мові є складні речення, частини яких поєднуються
безсполучниковим і сполучниковим (сурядним і/або підрядним) зв'язком: Як
ідеш, дивись під ноги: хоч грошей не найдеш, так носа не наб'єш (Народна
творчість).
(Як ), [ ]: (хоч ), [ ].
1 Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити

кому в рядку (розділові знаки пропущено)
А Правда як олія вона скрізь наверх спливає.
Б Обізвався грибом лізь у кошик.
В Все минеться одна правда лишиться.
Г Добре роби добре й буде!

А Сади дерево замолоду на старість як знахідка.
Б На годину спізнився за рік не доженеш.
В Згайнуєш на жнивах хвилину втратиш не одну зернину.
Г Гримлять травневі грози буяють пишно трави.

А Ніколи тишу творення не руш вона життю дарує вічність.
Б Осінь бреде золотими садами гронами грає рясний виноград.
В Вища математика віку із суми безконечно малих виникає безконечно
велике.
Г Я дивлюся в осінньому небі майорять ген ключі журавлів.

А Люблю свої обов'язки трудні свій хліб у світі чесно аробляю.
Б Повір незнане щось у невідому пору тебе зустріне радісним живи!
В Нарешті діждалися Спаса нехай бурштиняться меди!
Г Не вчи плавати щуку щука знає свою науку.

А Зворушлива картина назустріч син мені біжить у хмарах по коліна.
Б У погожі дні така блакить земля од ніжності тремтить.
В Чую білі пісні лебедині над озерами пізніми гаснуть.
Г Осінні дощі безконечні і сірі птахи відлетіли в далекі краї.
А Та вірю сподівана воля прийде до стражденного краю.
Б Починаю найсвятішу тему вибираю найніжніші барви.
В На небесах собі не знайдеш тверді на землі себе ти оправдай.
Г У Червону книгу запишіть поетів поети теж зникають на землі.

А Знай одно не каюсь я не плачу.
Б Сонце зійде лід розтане.
В Летять і квилять в небі журавлі цвітуть сади пшениця колоситься.
Г Як не збагнути нам не вічна не безмежна Землі зелена кров і щедра
доброта.

двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено)
А Наука не вода в рот не увіллєш!
Б Хліб на ноги ставить хліб з ніг валить.
В Учись на старість буде як знахідка!
Г Учись змолоду пригодиться на старість!

А Повний чайник мовчить неповний шумить.
Б Розумний учить дурень повчає.
В Яблуню не вчи родити яблука її уже сама натура навчила.
Г Велика ріка тече спокійно розумна людина не підвищує голосу.

А Не вродив мак пробудемо й так.
Б Пам'ятайте серцем наша мова пісня.
В Зерно до зерна мірка повна.
Г Розумний птах шкодує пір'я мудра людина шкодує слова.

А Дивлюсь у воду місяць у воді сміється!
Б Грамоти вчиться завжди пригодиться.
В Люди не раки з лиха не почервоніють.
Г Будеш трудиться будеш кормиться.

А Без сокири не тесляр без голки не кравець.
Б Підождіть прийде коза до воза сіно смикати.
В Грамоти вчиться завжди пригодиться.
Г Хочеш їсти калачі не сиди на печі.

А Ми знаєм усміхнеться й нам весна.
Б Тріпотять на вітрі явори шурхотить і опадає листя.
В Не могили в степу запорожці на чайках пливуть.
Г Цвіте весна садами молодими шумлять вітри.

А Пишу тобі до Києва листа слова мені нашіптує калина.
Б Хороше собі уявляти батько йде стежиною до хати.
В Схилився день на золоті жита упало сонце в дніпрові пороги.
Г Душа горить життя таке іскристе.

А Вірю сподівана воля прийде до стражденного краю.
Б За горами став у густім комиші серед яблунь і вишень біліє хатина.
В Розплющиш очі зупинися мить.
Г На полустанку вікна світяться сміються плачуть солов'ї.

А Далеч осінню дощами розмито хилиться сад за вікном сумовито.
Б День за днем за роком рік летить я це місто полюбив поволі.
В Тому і жаль сплило без вороття на культ речей розміняне життя.
Г Світить у блакиті сонце джерельною свіжістю дихає вода.

А Імла холодна небо затягнула з хвилини на хвилину дощ почнеться.
Б Тепер скажіть ну як могли ви жить без цього гаю на оцьому світі?
В Стоїть край лугу і сміється мати я пам'ятаю день той дотепер.
Г Вийду в степ чи зупинюсь у полі скрізь високі предківські могили!

тире в рядку (розділові знаки пропущено)
А Переконатися пора зробивши зло не жди добра.
Б Одним заспокоюю себе у мене ще все попереду.
В У товаристві лад усяк тому радіє.
Г Правильно сказав Сенека жорстокість народжується з посередності й
слабкості.
19 Між частинами безсполучникового складного речення треба поста вити

А Висихають краплини на склі тоне сад у вечірнім серпанку.
Б Синім дзьобиком ранок визбирує зорі сизий вітер знімає росу з полинів.
В Я твердо знаю без розп'яття безсмертя на землі нема.
Г Життя прожито друзів не нажито.

А Чайки сідають на воду креслять блакить ластівки.
Б Прошуміла за вікнами злива відгриміла за обрій гроза.
В Ідеш в життя відкрий себе самого.
Г Не раз кажу змагайся і шукай!

А Срібно бриніло чаїне крило біле вітрило за обрій манило.
Б Скрикне сова довго-довго луна не стихає.
В Ні таки прекрасний наш народ він і в горі гідність зберігає.
Г Пахло житом віяв з поля вітер.
22 Між частинами безсполучникового складного речення НЕ ТРЕБА

ставити тире в рядку (розділові знаки пропущено)
А Навчитись легко навчити важко.
Б Учневі удача учителеві радість.
В Мало хотіти треба уміти.
Г Завтра буде дощ ластівки літають низько.

А Осла знати по вухах ведмедя по кігтях неука по мові.
Б Важко в навчанні легко в труді.
В Переконаний краса врятує світ.
Г Учення в старості це запис на піску учення в молодості це різьба на
камені.

А Дівка не без щастя козак не без долі.
Б Пам'ятай читати корисно.
В Молодість плечима міцніша старість головою.
Г Молодий охочий на битву старий на думу.
25 Складним зі сполучниковим і безсполучниковим зв'язком є речення

А Демократія тим і добра, що при ній не держава руйнує людину, а людина
будує державу і саму себе.
Б Пігмей бажа високим буть на зріст, порядним хоче виглядати злодій,
завжди злочинець — на ділах добродій.
В Преславне українське слово звучить у серці у моїм, бо мова — хліб, а не
полова: я чув її із уст батьків.
Г Шануймося, бо одна у нас усіх Україна й життя у кожного одне!

А Стоїть серед поля і дивиться в світ хлібодар: вік прожив у степу, а не
встиг на красу надивиться.
Б Скоро зима забіліє снігами, вдарять морози, і вечорами довго світитися
буде в світлиці, і прилітатимуть зморені птиці мерзлу калину при ґанку
клювати і порятунку від стужі шукати.
В Долі гудити не слід, а знати слід і розуміти, що неповторні дні й літа, і
кожна мить життя — свята.
Г Осінь золотом догоряє, і, зазнавши нужди немало, з нею меркне і
помирає все, що вчасно не відбуяло.

А Нехай минуть віки, тисячоліття, а жінка та, що вперше хліб спекла,
залишиться безсмертною у світі.
Б Прийшла пора — і тільки осінь знає, яка за нею випаде зима.
В Стужі минуться, і трави проб'ються, цвітом дерева у небо зметнуться;
лад у господі і на городі, спокій і мир на душі і в природі.
Г Прилинь додому в солов'їний день, хай зрозуміє тут твоя дитина: до
дідових і бабиних пісень подібна дуже мова солов'їна.

А Досвітня птаха мене збудила, ще ніч здіймала над світом крила, ще
сонце тільки збиралось встати — уже трудилась у хаті мати.
Б Усюди глянеш — все мов нереальне: стоїть край шляху дерево печальне,
гудуть дроти високовольтних ліній, чорніє човен між розквітлих лілій.
В Ще осінь нас любить, і ми їй належим, лезо зими вже у груди вроста.
Г Прийшла пора — в саду наспіли вишні, дурман-трава голівки підійма.
29 Складним зі сполучниковим і безсполучниковим зв'язком є реченії

А Прокинувсь я, дивлюся: наше сонце помолодшало.
Б Останній сніг приречено білів, струмочок перший жебонів у тиші, і
урочистий клекіт журавлів стояв до ранку в зорянім узвишші.
В Ранньої весни школярки носять до школи жовті соковиті квіти, бо вони
веселі, дарма що не пахнуть, а лише водою віддають.
Г Людина ціниться по тому, чи вона зробила, що могла, скільки сил у неї
вистачало, щоб на світі більше щастя стало.

А Що поробиш: важкі часи, треба гідно їх перебути.
Б Тільки глянь — і все воскресне, бо на всьому ще роса.
В Я пізнаю дитинства слід: шумить гаями, сосняками мій неповторний,
щедрий світ.
Г Ти б дивувався: дощ і пізня ніч, а в мене світло і вікно нарозтіж.

А Не повернуть минулого ніколи: воно пройшло — позаду лише мить.
Б Планету всю досліджено і вивчено, і відкриттям все важче потрясти
свідомість нашу, що стає космічною, і мисль людську, що осяга світи.
В Коли не пиріг, то не пирожися; коли не тямиш, то й не берися.
Г Я знаю вас, нащадки запорожців, я вірю вам, я низько б'ю чолом,
дивлюсь на вас, і вірою займаюсь, і б'ю поламаним крилом.
Пряма мова. Цитати

Пряма мова — це чужий вислів, переданий без змін. Зазвичай пряма мова
супроводжується словами автора. Слова автора можуть стояти перед, у
середині або після прямої мови.
Розділові знаки при прямій мові (наведено схематично, де А — слова
автора, П — пряма мова):
Слова автора стоять перед прямою мовою А: «П». Розмірковуючи над
роллю пісні в духовному житті нації, відомий польський письменник А.
Міцкевич зауважував: «Народна пісня — духовне обличчя нації».
Слова автора стоять після прямої мови:
«П», — а. (Пряма мова — розповідне речення): «Життя довге, якщо ним
уміло користуватися», — повчав відомий філософ Сенека.
«П?» — а. (Пряма мова — питальне речення): «Ну як же так, щоб воля та
пропала?» — дивується Мавка на слова Лукаша.
«П!» — а. (Пряма мова — окличне речення): «Українська пісня — це
геніальна поетична біографія українського народу!» — захоплювався О.
Довженко народною піснею.
Слова автора стоять у середині прямої мови:
«П, — а, — п». (Пряма мова — одне речення): «Війна повторюватиметься
до тих пір, — писав французький гуманіст Анрі Барбюс, — поки питання про
неї вирішуватимуть не ті, хто помирає на полі бою».
«П, — а. — П». (Пряма мова — два чи більше речень, перше з яких
розповідне неокличне): «Для нас дорогі батьки, дорогі діти, близькі, родичі, —
писав Цицерон. — Але всі уявлення про любов до чого-небудь поєднані в одному
слові "вітчизна"».
«П! — а. — П». «П? — а. — П». (Пряма мова — два чи більше речень,
перше з яких питальне або окличне): «Радій же, серце! — захоплювався світом
великий життєлюб М. Рильський. — До останку пий життя людського пінистий
напій».
«П, — а: — П». (Одна частина слів автора стосується речення прямої мови,
що стоїть до розриву речення, друга частина слів автора стосується частини
прямої мови, що стоїть після неї): «Я не відмовлюсь прожити своє життя вдруге
від початку до кінця, — казав американський політичний діяч Б. Франклін і
жартома додавав: — Я тільки попрошу права, яким користуються автори,
виправити в другому виданні помилки першого».
Пряма мова стоїть у середині слів автора:
А: «П», а. А: «П!» — а. А: «П?* — а. (Якщо після прямої мови стоїть знак
питання, знак оклику чи три крапки, то після лапок перед другою частиною слів
автора треба ставити тире. Кома ставиться тоді, коли вона потрібна за умовами
контексту). Останній монолог Мавки, коли вона відповідає Лукашеві: «О, не
журися за тіло!» — надає драмі- феєрії «Лісова пісня» глибокого філософського
звучання. Наприкінці поеми «Сон» Т. Шевченко змальовує царя гротескно:
«Мов кошеня, такий чудний», викриваючи таким чином оманливу могутність
самодержавної влади.
Цитування використовують, коли вводять чужі слова в мову автора. Якщо
цитата є прямою мовою, то її оформлюють за правилами, викладеними в п.и. 1-
3.
Зверніть увагу:
якщо цитата — віршований текст, її не треба брати в лапки:
Тарас Шевченко в «Давидових псалмах» використовує вислів із
Біблії як засіб характеристики чеснот людини:
Блаженний муж на лукаву Не вступає раду,
І не стане на путь злого, І з лютим не сяде. • якщо цитата є частиною
речення, то її треба брати в лапки і 1111 сати з малої літери:
Характеризуючи політичні події в карликовій республіці Сан-М.і рино,
Монтеск'є назвав їх «бурею в склянці води».
Якщо цитата наводиться не повністю, то на місці пропуску слів тре ба
ставити три крапки.
1 Правильно оформлено цитату в реченні

А Про тих, хто не склав духовної зброї ніколи і ні за яких обставил, хто не
втратив віри, Василь Стус писав: «...ми ще повернемось, Обов'язково
повернемось, бодай — ногами вперед, але: не мертві, але: не переможені, але:

безсмертні».
Б Тривожне: «бути чи не бути?» — страшно над планетою висить.
В І важче, важче повторяти, що вічно будуть син і мати: «І будуть люди на
землі».
Г «Поет розуміє все незбагненне», — писав Г. Лорка.

А Хемінгуей відзначав, що мистецтво — це: «архітектура, а не мистецтво
декоратора, і часи бароко минули».
Б «Щоб шанувати, треба мати талант», — писав Григір Тютюнник, —
«щоб заздрити, таланту не треба».
В У вірші М. Вороного «Коли ти любиш рідний край» активна
громадянська позиція є складовою поняття краси:
Коли в огонь живої мови
Чуття святого надаси,
Ти станеш лицарем краси,
І визволення, і любові.
Г Повчальним є застереження науковця: «треба виховувати молодь так,
щоб вона могла захищати права свого народу».

А Першоджерелом виразу: «від великого до смішного один крок» є слова
французького письменника Ж.-Ф. Мармонтеля «Взагалі усе смішне стикається
з великим».
Б «Народе мій, як добре те,
Що ти у мене є на світі», —
висловлює синівську любов до Батьківщини поет М. Вінграновський.
В Завжди небайдужа до моральних якостей сучасників, відома українська
письменниця Л. Костенко вважає, що треба «віддать людині крихітку себе, за
це душа поповнюється світлом».
Г Протиставляючи свою творчість традиційній українській поезії, С.
Жадан констатує, що «Моя поезія не сприяє подальшому поступу літератури».

А Фразу «від великого до смішного — один крок» часто повторював
французькому послу у Варшаві Наполеон після втечі з Росії в грудні 1812 р.
Б Олександр Олесь щиро вболівав за долю української мови В землі віки
лежала мова І врешті вибилась на світ. О мово, ночі колискова! Прийми мій
радісний привіт.
В У народнопоетичному стилі звучать рядки І. Малковича: із-за високої
стодоли дрібен дощик дрівці коле.
Г Яскравою образною картиною змальовує І. Андрусяк захід сонця, коли
«Сонний дим на землю опада, золотих хмарин ламкі околи, сонця кров
солом'яно-руда».

А «А пісня — це душа. З усіх потреб потреба.
Лиш пісня в серці ширить межі неба. На крилах сонце сяйво їй лиша. Чим
глибша пісня, тим ясніш душа» — захоплено писав І. Драч про українську
пісню.
Б Оті дурні, обурювався Остап Вишня, що кричать «націоналіст!», не
розуміють і ніколи не зрозуміють, що я зумів об'єднати любов до мого народу з
любов'ю до всіх народів світу.
В Даючи право кожній мові на існування, Г. Лаубе писав, що «Нападати на
мову народу — це означає нападати на його серце».
Г Аналізуючи історичний зв'язок «мова — нація», Л. Костенко зауважує:
«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову».

А Цікаві спостереження читаємо в Гельвеція, що: «Вірний спосіб судити
про характер і розум людини по вибору нею книжки й друзів».
Б Ще за сотні років до нашого часу мудрець Антисфен зауважував:
«держави гинуть тоді, коли не можуть відрізнити добрих людей від поганих».
В «Добрій людині, зауважував А. Чехов, буває соромно навіть перед
собою».
Г Про вплив мови відомий український письменник Є. Гуцало пише так:
О рідна мово! Причащаюсь
Біля твоїх джерел прозорих, чистих,
набираюся п'янкої сили...

А «Немає магії сильнішої — зазначав французький письменник А. Франс
— за магію слів».
Б Олександр Довженко вважав, що «Українська пісня — це бездонна душа
українського народу, це його слава».
В «Люби істину, — повчав французький філософ і письменник Вольтер, —
але будь поблажливим до помилок».
Г «Кожна людина, — указував російський письменник Федір
Достоєвський, несе відповідальність перед усіма людьми за всіх людей і за
все».

А Портретна характеристика сина в поезії Є. Гуцала оригінальна:
До мене грім у хату залетів.
Веселий грім з веселими очима,
з веселими крильми поза плечима
і з синюватим мерехтінням брів.
Б Завжди безкомпромісний сам, Гр. Тютюнник закликав такими бути й

інших, бо: «Сердяться слабкі душі, сильні — ненавидять або прощають».
В «Краще різка відвертість, уважав Гр. Тютюнник, ніж зрадницька
мовчанка».
Г Живуть століття після смерті
Ті, що роблять те, чого «не можна» —
пише В. Симоненко.
9 Установіть відповідність (розділові знаки при прямій мові пропущено)

Схеми речень Приклад
1 А: «П!» - а А Не вірили, сміялися, глумилися Ото придумав: серед
2 А: «П!» степу — гай!
3 «П , — а, - п». Б Кажу Не забуду ніколи! а вітер шумить: не клянись.
4 «П»,- а. В Тільки любов — захист од тиранів зірницею
спалахнуло в Платоновій голові.
Г А він востаннє мовив Мила! й на квіти глянув край
стола.
Д Ні, не клич мене, весно казала я їй не чаруй і не ваб
надаремне.

1 А: «П!» А Кажу йому Заходь мерщій! а птах лякається.
2 «П», - а. Б Не ганяйся, юначе, за славою, не кричи Зупинися, мить!
3 А: «П!» - а. В На нашу долю випало переробляти не тільки нашу
4 «П! - а: - П» дійсність, а й нас самих сказав замислено Ходжаєв.
Г Дійсно промовив учитель велич завжди ходить у парі зі
скромністю.
Д Чи бачили таке! сказав батько і, помовчавши, додав
Готовий хлібороб, одним словом.

1 «П!» — а. А Зима вже білий стяг підносить, благає, порятунку
2 А: «П!» — а. просить Не треба бою, досить, досить! і лине за лиман.
3 «П, — а, — п». Б Ми віримо в прийдешню світлу днину пише поетеса як
4 «П! — а: — П». матінку, ми любим Україну.
В Чудовий Дніпро! скаже всякий, хто гляне.
Г Стривай! Петро трохи розмірковує і вже владно каже
Ходімо за мною.
Д Коли я зібраних з дна моря коштовних перлів бачу цвіт,
мов зачарований, говорю Які багатства має світ!

1 А: «П!» А Без будь-якої науки ще можна обій тися зазначав
2 «П, — а. — П». відомий науковець XIX ст. І. Срезневський і додавав
3 «П! — а. — П». Але без знання рідної мови обійтися не можна.
4 «П, — а: — П». Б Вітчизна — це не хтось і десь наголошує на своїх
патріотичних почуттях І. Світличний Я — теж Вітчизна.
В Мій спосіб жартувати — це казати правду! казав Б. Шоу
На світі немає нічого смішнішого.
Г Немає нічого радіснішого за перемогу! писав Цицерон.
Д Легенда твердить, ніби після зречення Галілей,
тупнувши ногою, вигукнув Все ж вона крутиться!

1 «П, — а, — п». А Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним! пише Б.
2 «П», — а. Олійник і зауважує Істинно так... коли маємо хліб на столі.
3 «П, - а. - П». Б Перебуваючи в нестерпних умовах у таборах В. Стус
4 «П! - а: - П». писав Мені здалося — я живу завжди.
В Люблять батьківщину не за те що вона велика а за те
що своя зауважував французький мислитель Сенека.
Г Дивуєшся дорогоцінності мови нашої писав М. Гоголь
про українську мову У ній що не звук — то подарунок, все
крупно, зернисто, як самі перла.
Д Багато хто схильний іронічно зауважує відомий
російський сатирик М. Салтиков-Щедрін плутати два
поняття: «вітчизна» і «ваше превосходительство».

1 «П, — а, — п». А Російський критик В. Бєлінський зазначав Хто не
2 «П», — а. належить вітчизні своїй, той не належить і людству
3 «П, - а. - П». заперечуючи цим космополітизм як противагу
4 А: «П», а. патріотизму. Б Учений і гуманіст Д. Лихачов повчає своїх
сучасників Усвідомлена любов до свого народу не
поєднується з ненавистю до інших.
В Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не
може писав про любов до батьківщини Д. Байрон.
Г Раби — це нація котра не має Слова зауважує сучасна
українська письменниця О. Пахльовська Тому й не зможе
захистить себе.
Д Той, хто в біді кидає свій народ писав відомий
киргизький письменник Ч. Айтматов стає його ворогом

1 «П, - а. - П». А Ліна Костенко про любов до своєї землі пише
2 «П, — а, — п». задушевно-просто В дитинстві відкриваєш материк, котрий
3 А: «П». назветься потім — Батьківщина.
4 «П, - а: - П». Б Де немає свободи, там немає і вітчизни вважав
французький мислитель П. Гольбах.
В Правда наче гірке питво неприємне на смак писав О.
де Бальзак і зауважував Але воно відновлює здоров'я.
Г Історія природи починається з добра, бо вона —
творіння Боже констатував німецький філософ І. Кант Але
історія свободи — зі зла, бо вона є справою рук людських.
Д Гумор писав І. Франко невідлучна прикмета кожного
правдивого таланту

1А: «П» — а. А Я дуже люблю писав Л. Толстой народну українську
2 «П», — а. мову — звучну, барвисту й таку м'яку.
3 «П, — а. — П». Б І. Муратов убачає сенс життя людини в служінні добру
4«П, — а, — п». І тільки той прожив немарно, Хто злу ішов наперекір.
В Свою Україну любіть писав Т. Шевченко Любіть її Во
врем'я люте В останню тяжкую минуту За неї Господа
моліть.
Г Наша Батьківщина благає допомоги красномовства, бо
так багато її преславних подвигів поминається глибокою
мовчанкою повчав своїх сучасників український діяч
Феофан Прокопович.
Д Говорячи про доброчинність, О. Довженко застерігав
Сама доброчинність стає пороком, коли застосовують її
помилково і закликав ніколи не принижувати людину
жалістю
ОРФОГРАФІЯ
Орфографія — розділ мовознавства, що вивчає правильне написання слів.
Написання апострофа
Апостроф пишеться Апостроф не пишеться
ПІСЛЯ літер б,п, в,м, ф перед я, Якщо перед літерами б, п, в, м, ф стоїть
ю, є, ї: здоров'я, п'ять, голуб'ята, со- буква, що позначає приголосний звук (крім
р), який належить до кореня: свято, цвях,
лов'ї
морквяний, АЛЕ: черв'як, верб'я, торф'яний.
Якщо такий приголосний належить до
префікса, то апостроф пишеться: зв 'язати,
розм'якнути
Після літери р, що позначає Після літери р, що позначає
твердий звук [р]: бур'ян, бар'єр, м'який звук [p'): рясно, рябий, Рєпін
матір'ю
Після префіксів і першої частини У словах курйоз, серйозний
складних слів, що закінчуються на
твердий приголосний, перед я, ю, є у ї:
об'їхати, з'явитися, пів'яблука
Після літери к у слові Лук'ян і по-
хідних від нього словах: Лук'янович,
Лук'янівка
1 Апостроф треба писати в усіх словах у рядку

А Стеф..юк, духм..яний, кар..єра, надбрів..я
Б В..ЯЗКИЙ, розм...якшити, об.лжджати, моркв..яний
В дріб..язок, любов..ю, мєдв..яний, міжгір..я
Г торф..яний, без..ядерний, возз..єднати, верф..ю

А під..їзд, св..ятковий, кар..єра
Б солов..їний, тьм..яний, під..їхати
В Верб..я, рум..яний, зв..язок
Г подвір..я, духм..яний, роз..яснення

А кам..яний, зв..ялити, присв..ята, під..єднати
Б узгір..я, з..єднати, дзв..якнути, в..юн
В підв..язати, верб..я, тьм..яний, в.лдливий
Г роз..їхатися, м..ята, матір..ю, Лук..янівка

А роз..яснити, пів..яблука, моркв..яний
Б під..єднати, духм..яний, м..язи
В зв..язати, міжгір..я, в..їхати
Г пір..їна, прем..єр, багр..яний

А дріб..язковий, зарум..янити, бур..яно
Б дерев..яний, торф..яний, рутв..яний
В без..ядерний, дит..ясла, краков..як
Г гострослів..я, медв..яний, гйв..ящика

А невід..ємний, Григориев, св..ятиня
Б зневір..я, розм..якнути, св..ятковий
В напів..ява, гороб..ячий, зв..язка
Г під..юджувати, переджнив..я, Св..ятослав

А матір..ю, черв..як, любов.ю
Б розрум..янений, різдв..яний, з..явитися
В безслав..я, в..юнитися, поцв..яхований
Г об..єднання, без..язикий, мавп..ятник

А полум..я, тьм..яний, подвір..я, сузір..я
Б з..єднати, зор..яний, пів..яру
В солов..ї, цв..ях, в..язати, довір..я
Г кур..єр, зв..язок, кров..ю, м..язи

А Мін..юст, торф..яний, зв..ялити, дзв..якати
Б слов..енський, черв..ячок, В..ячеслав, пів..юрти
В пів..ящика, св...ященний, м..який, зв..язок
Г з.їжджати, кур..йозний, зап..ястя, роз.їзд

А пом..якшення, роз..ятрений, присв..ята, дит..ясла
Б зв..язати, мавп..ячий, довір..я, з.лдять
В пів..ями, прив..ялений, п..єдестал, брукв..яний
Г пів..ящика, міжз'їздівський, під..яремний, зап..ястний

А верф..яний, вм..ятинка, загір..я, крем..яний
Б вольтер..янець, зв..язати, горохв..яний, кам..яниця
В в..юнкий, зм..якнути, легковір..я, мавп..ячий
Г з..юрбитися, від..єднати, осв..ячений, кров..янка

А бар..єр, висв..ятити, кожум..яка, лев..ячий
Б верх..івця, горохв..яник, люб..язний, м..ятний
В подзв..якувати, конов..язь, безправ..я, розм..яклий
Г варшав..яни, пан..європейський, зап..ястний, передз..їздівський

А краков..як, зобов..язаний, духм..яний, ластів..ятко
Б дріб..язковий, безриб..я, кам..яниця, сер..йозно
В верф..яний, жираф..ячий, кіновар..ю, з..юрбитися
Г в..юнкий, без..ядерний, узгір..я, повітр..я

А круп..яний, без..язикий, в..їдливий, Солов..йов
Б з..ясований, мавп..ятник, кам..яний, львів..яни
В коров..ячий, моркв..яний, легковір..я, безслав..я
Г напів..ява, відв..язати, вер6..я, лукомор..я

А пів..яблука, задерев..янілий, лук..янівський, різьб..яр
Б безшлюб..я, пан..американський, дит..ясла, п..яльця
В від..їжджати, пан..європейський, гострослів..я, сап..янці
Г від..єднати, бур..яний, гороб..ячий, торф..яний

А зв..язати, марнослів..я, вольтер..янець, невід..ємний
Б переджнив..я, Григор..ев, матер..яний, роз..юшити
В під..юджувати, знічев..я, розм...якнути, кур..ява
Г підребер..я, пів..юрти, верф..ю, цв..яхований

А міжз'їздівський, моркв..яний, в..язкий, ластів..ятко
Б узмор..я, супер..яхта, св..ятенниця, солов..ятко
В хлоп'яцтво, розм...якшити, р..ятувальник, стрем..янка
Г трав..янистий, узголов..я, рум..янитися, сором..язливо

А ув..язнути, пор..ядок, хом..ячок, роз..ятрювати
Б верб..я, без..ядерний, супер..ядро, вив..язаний
В реп..яшок, 6езголів..я, з..юрмитися, духм..яність
Г слов..янознавець, повечір..я, св..ятиня, без..язикий

А узгір..я, ум..ятинка, без..якірний, з..юрбитися
Б безкрів..я, харків..янин, багатотрав..я, Мурав..йов
В безпам..ятний, пір.лстий, бур..яний, зв..ялений
Г верхівця, безкультур..я, з..єднувати, св..ятоша

А сум..ятний, пор..ятунок, 6езвір..я, варшав..янка
Б перев..язь, верхогір..я, скам..янілий, розп..яття
В пам..ятно, бур..янина, св..ятитель, взаємозв..язаний
Г зв..язківець, багатослів..я, безпам..яття, бур..ятський

А слов..янство, спом..янути, валер..янка, св..ятечко
Б славослів..я, бур..янець, зв..язаність, Бр..юллов

В перев..язаний, безриб..я, св..ячення, паруб..яга
Г сап..янець, безправ..я, бартерний, з.лздити
А бур..янистий, пєрєдгір..я, духм..яніти, слов..янин
Б під..юджувати, в..єтнамець, з..їдати, св..ященнослужитель
В з..єднаний, середзим..я, пам..ятливий, бездощів..я
Г зв..язний, підребер..я, зв..ягєль, під..язиковий

А солов..я, п..ючи, бездум..я, В..єтров
Б безгрошів..я, Білогір..я, р..ятунок, пам..ятник
В пів..ява, безпам..ять, білокрів..я, бур..яновий
Г Амудар..я, вив..ялений, 6ур..ячковий, з..єхидствувати

А з..їдений, безкрів..я, в..юнець, пів..юрби
Б Валерьян, пів..юрти, Св..ятогор, підв..язувати
В під..яремний, кар..єра, духм..яно, пом..якшити
Г п..яльці, бур..ячок, під..їзд, в..їдливий
Написання м'якого знака

М'який знак пишеться М'який знак не пишеться
Після літер д, т, з, с, дз, ц, л, н, що Після літери р у кінці складу: вдарте,
позначають м'які приголосні звуки, у кінці перевірте, лікар
слова та складу: міць, сталь, боротьба,
вільний
У середині складу в суфіксах -зьк -ськ-, Після літер
-цьк- близщий, галщький, сільський, АЛЕ: • ж, ч, ш,щ: ніж, річ, дощ, намагаєшся;
баский, боязкий, в'язкий, Яерзкий, ковзкий, • б, п, в, м, ф: любов, степ, сім, верф
плаский, різкий і похідних словах
У суфіксах -еньк-, -есеньк -ісіньк-у -юсіньк-: У середині складних числівників: п'ятдесят,
біленький, малесенький, свіжісінький, сімсот
тонюсінький
Після літери, що позначає м'який [л ] перед Між двома літерами, що позначають м'які
наступним приголосним: пальці, кільце, приголосні звуки (крім л): цвях, пісня
їдальня
У буквосполученнях -льц-льч-, -ньц-, -ньч-, У буквосполученнях -ЛЦ, -ЛЧ-, -НЦ-, -НЧ-,
що утворені від бук- восполучень -льк-ньк-: що утворені від буквосполучень -лк-, -нк-:
Гальці, Гсиїьчин, бо Галька Запам'ятайте: галці, галчин, бо галка; Наталці, Наталчин, бо
няньчити, бриньчати Наталка
Після літер, що позначають м'які звуки, у Після літери н перед ж, ч, ш, щ та
середині складу перед о: сьомий, льодовик, суфіксами -ськ-ин-: промінчик, банщик,
мальовничий уманський, Уманщина
1 М'який знак треба писати в усіх словах у рядку
А бліден..кий, готуються, поц..вяхувати, батен..ко

Б ковал..ство, повід.., смугастіст.., близ..нюк
В піт..ма, бахмац..кий, творят..ся, близький
Г пільговий, вузький, бояз..кий, ковал.хький

А війс..ко, апельсинний, півден.., дитинон..ка
Б пильність, архітектор.., вітал..ний, скрипон..ка
В безжальний, підзвітніс..ть, їдал..ня, кул..ка
Г півен.., ангел.хький, безсил..ля, авчальний

А паял..ник, боягуз..кий, повін.., березіл..
Б підбадьорити, бул..кати, постат.., любов..ю
В боєц.., велогоньщик, бул..ба, мал..ви
Г безрозділ..но, перстен.., секретар.., багрянец..

А тюл..пан, сухісін..ко, унікал..ний, пекар..ня
Б сталеварс..кий, тунел.., Хар..ківщина, резул..тат
В тітон..ка, упередженіст.., ручаєц.., хвал..ко
Г палец.., улесливіст.., т..маритися, увін.латися

А стріл..ба, паросл.., вибагливіс.ль, буквал..но
Б багрец.., ал..манах, споживач.., патрул..ний
В ал..бом, пекін..ський, віл..но, галуз..
Г визволител.., будил..ник, першіст.., стрибунец..

А брун..ка, струмін.., палич..ка, ал..пініст
Б парасол..ка, ступін..частий, педал.., бул..башка
В сріблястіст.., близькість, пал..то, виборец..
Г підс..орбнути, братус.., артеріальний, весіл..ля

А пател..ня, стал.., борец.., брат..ній
Б пан..кати, боягуз..ка, англійський, веселят.хя
В брунькування, артіл.., близен..ко, нагал..но
Г панел.., братс..кий, пісен..ка, повіс..ть

А рибал..ство, погодься, прип'ят.хький, голівон..ці
Б зателен..кати, красун.лик, купал..ський, виріз..бити
В вигулькнути, зат..марити, нац..кувати, Юлен..чин

Г каньйон, ковз..кий, мал..ва, локал..ний
А сторон..ці, виносьте, глян..тє, близ..кість
Б тихен..ко, камін.лик, виход..те, нян..ці
В будівел..ний, різ..бяр, читал..ня, людс..кість
Г люд..ми, учитєл..ський, сяд..тє, мен..ший

А бул..йон, промін..чик, утр..ох
Б вишєн..ці, ін..ший, лял..ка
В міл..ярд, п'ят.хот, маршал..ський
Г молот..ба, сільс..кий, ател..є

А батал..йон, дон..ці, доручен..
Б п'ят..десят, погляньте, брун..ці
В черешен..ці, різ..ба, монастир..
Г Т..мяний, уманьщииа, забуд..те

А воєначал..ник, віл..ха, груз..кий, зателен..кати
Б локальний, доменьщик, збад..орити, гуаш..
В воріжен..ки, модул..ний, т..мяний, бояз..кий
Г перелаз..мо, гал..мо, ялин..ці, вітрил..ний

А крад..кома, ослін.лик, виріз..блений, кіл..цевий
Б брин..чати, боягуз..кий, оган..бити, у річен..ці
В вигул..кнути, красун.лик, монгол.хький, ліз..те
Г дівчиноньці, візуал..ний, єреван.хький, вит..охкувати

А памороз.., обвін..чати, вирізьбити, зат..марити
Б у кишен..ці, кур..йоз, піт..ма, повіс..те
В няньчин, кан..йон, нац..кувати, вигул..кнути
Г дон..чин, консул..ський, на стежин..ці, неволен..ка

А меНьШІсть, полуниц.., по-братерс..ки, калинон..ці
Б різ..бяр, сьогодні, барабан..щик, господарс..кий
В вугіл..ля, лял..ці, русал.лин, пал..ці
Г ізмаїльський, на вишен..ці, устан..те, пісен..ці

А незат..марений, монгол..ський, вуз..кий, корін..чик
Б вітал..ний, мічурін..ський, на яблун..ці, відстан..
В вихованіс..ть, їдал..ня, вочевид.., дерз..кий
Г дзенькнути, няньчитися, безцін.., кул..тура

А крад..кома, ослін..чик, виріз..блений, зган..бити
Б брин.лати, боягуз..кий, у жмен..ці, читален..
В вигул..кнути, у спіл..ці, хвац..ко, вільніс..ть
Г купал.хький, візуал..ний, єреван..ський, серден..ко

А волоський, мал..ва, дерз..кий, прилуц..кий
Б памороз.., обвін..чати, виріз..бити, зат..марити
В у кишен..ці, кур..йоз, піт..ма, зірон..ка
Г нян..чин, гетьманщина, ніжен..ка, на черешен..ці

А кол..оровий, на стежин..ці, нац..кувати, чумац..кий
Б дон..чин, крад..кома, перевір..те, неволен..ка
В пил..но, груз..кий, зателенькати, віл..ха
Г локал„ний, домен..щик, відгад..ко, кіл..кома
20 У всіх словах НЕ ТРЕБА писати м'який знак у рядку

А п'ят..десят, запіз..нюся, матін.лин, мізин.лик
Б рибал..ці, кін.лик, полян..ці, дон.лин
В громадянство, гордіс..ть, різ..бяр, чотир..ма
Г розкіш.., змагаєш..ся, календар.., стелит..ся
21 У всіх словах НЕ ТРЕБА писати м'який знак у рядку

А п'ят..сот, тон..ший, нен.лин, суц..віть
Б перевір.., різ..бяр, куз..ня, гіл..ці
В степ.. , кров.. , піс..ня, мен..ший
Г сторін..ці, війс..ко, ополон..ці, вріж..те

А т..охкати, шістдесятьох, серйозний, син..ого
Б льотчик, давн..ого, братн..ого, самотн..ого
В бад..орий, згор..ований, ра..он, л..он
Г пол..овий, вір..овка, ску..овджений, тр..ох
А у вс..ому, дз..обик, Ковал..ов, ма..оріти

Б на л..оту, с..омий, зна..омий, Корол..ов
В д..оготь, чотир..ох, л..одовий, кол..оровий
Г пізн..ої, солов..ов, у н..ого, с..огодні

А вит..охкувати, ку..овдити, облиц..ований, мал..ок
Б згор..ований, гранул..ований, лікт..овий, внахл..ост
В медал..йон, бад..оритися, зарубц..ований, корол..ок
Г дистил..ований, кіл..овий, в..окати, надкл..овувати
Написання слів із ненаголошеними е та и

У складах із ненаголошеними [е] та [и] пишеться та сама літера, що й під
наголосом: великий, бо велич, глибокий, бо глибоко. Способи зміни слова:
• змінити форму слова;
• дібрати спільнокореневе слово.
У словах із постійним наголосом сумнівний звук рекомендується перевіряти за
словником: пиріг, кишеня, левада, сметана
Пишеться е Пишеться и
У буквосполученнях -ере-, -еле-: У буквосполученнях -ри-, -ли- між
зелений, шелест, очерет, береги приголосними у відкритих складах:
гриміти, дрижати, тривога, кликати,
глитати, АЛЕ: дрімати, тріщати
У суфіксах -єн-, -енк-, -еньк-, У суфіксах -ик, -чик, -ичк- (від
-ер(о), -есеньк-, -ечк-, -тель-: -иця-), -ичок-, -ив(о) -, -ин-, -иц-\
зроблений, Петренко, голівонька, братик, хлопчик, вулиця, кошичок,
шестеро, гарнесенький, ручечка, печиво, телятина, сестрин, АЛЕ
учитель марево
Якщо е при зміні слова випадає:
вересень, бо вересня, рівень, бо рівня
Якщо е чергується з і: осені, бо
осінь, каменя, бо камінь, семи, бо січ
1 Літеру е треба писати в усіх словах у рядку

А вес..лковий, п..чера, скат..рть, слиз..стий
Б сідел.лко, в..рховина, сороч..ня, бл..зький
В т..хнічно, в.хнянка, ст...блина, в..ртуха
Г сороч..чка, пап..ровий, п..тля, п..ріг

А вес.ленький, с..стриця, в..черяти, т..греня
Б в..рескливо, ст...бло, х..зуваиня, хр.хтини
В печ..риця, п..ленати, товст..лезний, в..рескнути
Г п..чаль, спостерігати, хв..линочка, в.люровий

А ст..бельце, в..рещати, сл..зенький, стр..пенутися
Б спост..реження, вер..дувати, п..люстка, в..рхів'я
В британ..ць, сон..чко, п..лена, х..сткий
Г стер..гтися, в..сілля, см..ренниця, річ..чка

А журавл..ня, кр..мезний, доріж..нька, пл..тево
Б п..чальний, дал..чезний, кр..піталик, долон..чка
В зал..денілий, бр..кет, д..спотія, ч..пурний
Г гор..чко, несправ..дливий, оч..ретянка, дол..нька
А с..стра, вос..ни, св..стіти, ч..рговий
Б ш..лестіти, ш..сти, в..ду, поч..нати
В гр..чаний, б..реза, с..рдечний, характ..р
Г оз..речко, дол..нька, вихован..ць, печ..во

А вип..щений, долон..чка, удалеч..ні, ст..блина
Б книж..чка, город..на, б..нтежити, справ..дливий
В ож..ледь, сив..на, зам..рехтіти, л..вада
Г випл..каний, гус..ниця, защ..друвати, л..ментувати
7.Літеру е треба писати в усіх словах у рядку

А овеч..чка, викорен..ти, випл..каний, д..рнистий
Б ож..ледь, знів..чити, діж..чка, горщ..ковий
В зам..рехтіти, дощ..чка, пал..чка, пш..ниця
Г нів..чення, ож..ледиця, зар..тушувати, кіш..чка

А криш..чка, вул..чка, оз..речко, кр..нделик
Б вим..режаний, вип..щений, гус..ниця, защ..друвати
В м..тушитися, кл..шоногий, б..резоль, оч..ретина
Г маар..во, подуш..чка, дал..чина, мереж..во

А б..нтежити, в..ретено, водохр..ще, горл..чка, маар..во
Б благоч..стивий, м..нулий, запром..нитися, блюд..чко, знів..чений
В сут..ніти, зат..сатися, дуж..чка, закор..нілий, ч..рствий
Г Л..ментувати, лот..рея, горщ..ковий, кр..нделик, в..рболіз

А вип..щений, долон..чка, м..тричний, зуп..нятися
Б удалеч..ні, ліж.чко, м..ткий, кр..латий

В книж..чка, м..даль, ш..почеться, шел..ст
Г одеколон, б..нтежити, дал..на, кл..котіти
11 Літеру и треба писати в усіх словах у рядку
А к..шеня, ластов..ння, метел..ця, кубел.чко
Б м..нулий, височ..на, благоч..стивий, м.ттєвий
В звитяжний, кр..ниця, п..роги, см..тана
Г кор..дор, меж..річчя, вил..ця, горн..чка

А кр..тичний, черв..нь, віт..рець, зл..денний
Б кр..ло, хв..лювати, л..сиця, св..тина
В мереж..во, тепл..ця, вул..чка, в..личезний
Г фіз..ка, п..ріг, кр..вий, мар..во

А к..шеня, кубел..чко, кр..шталевий м..телиця
Б в..сочина, благоч..стивий, ж..виця, м..шеня
В зв..тяжний, кр..ниця, весел..чко, кр..чати
Г горл..чка, кл..кати, вул..чка, набл..жається

А м..слитель, обітн..ця, вел..чина, блюд..чко
Б оз..ратися, м..гнути, ч..рвоний, л..сточок
В вих..лятися, заруч..ни, кр..хкий, граб..льки
Г бач..ти, нож..чок, оз..мина, зл..денний

А ж..виця, кришталевий, л..цедій, в..конавиця
Б обітн..ця, вел..чина, блюд..чко, учит..ль
В оз..ратися, об..режний, смород..на, к..шеня
Г бад..лина, нож..чок, озим..на, сут..ніти

А вар..во, кл..кати, огуд..на, кр..шталик
Б вих..лятися, заруч..ни, граб..льки, кр..хкий
В зач..нати, кр..мезний, пер..возити, бл..щати
Г вогн.чок, ліхтар..к, міс..во, зат.сатися
Написання подвоєних приголосних
Пишемо дві літери Пишемо одну літеру

• кінця першої й початку другої частини У дієприкметниках: сказаний, спече-
складноскорочених слів: військкомат ний, відпрацьований, зроблений, побачений, а

(військовий комісаріат), юннат (юний також у похідних від них словах:
натураліст), академмістечко (академічне згуртований, згуртованість, згуртовано
містечко);
• кореня або основи на -н- (-нь-)
і суфіксів -н-, -ник-ниц-: осінь — осінній, вина
— винний, година — годинник, вікно —
віконниця;
• основи дієслова минулого часу на с і
постфікса -ся: розрісся, піднісся
У збільшувально-підсилювальному суфіксі У прикметниках на -ений, утворених
-енн-: здоровенний, численний, силенний від відповідних дієприкметників: варений,
печений, а також у прикметнику
довгожданий
У прикметниках старослов'янського У словах кутя, священик, шалений
походження на -енн(ий): стражденний,
окаянний, огненний
У прикметниках на -енн-, -анн -янн- зі У прикметниках, утворених від іменників за
значенням можливості або неможливості дії: допомогою суфіксів -ан-у-ян-, -ин-у -їн-:
несказанний, незрівнянний, нездійсненний глиняний, орлиний, зміїний
Подовжені м'які або пом'якшені приголосні
[д :], [т :], [з':], [с :], [ц :], [л :], [н :], [ж':], [ч':],
[ш':], коли вони стоять після голосного:
• перед я, ю, є в усіх відмінках іменників
середнього роду II відміни: знання, життя,
сторіччя, гілля, волосся, колосся;
• перед я,ю,е і в усіх відмінках деяких
іменників чоловічого та жіночого роду І
відміни: суддя, суддів, суддею; стаття,
статтею (АЛЕ: статей, завдань, облич), рілля,
ріллі, ріллю;
• перед ю в орудному відмінку іменників III
відміни, якщо в називному відмінку їх основа
закінчується на один м'який або шиплячий
приголосний: сіллю, ніччю, річчю, сталлю,
АЛЕ: повістю, гордістю, скатертю,
нехворощю, кров'ю, любов'ю;
• у прислівниках зрання, навмання,
спросоння, попідтинню, попідвіконню;
• перед ю, є у формах теперішнього часу
дієслова лити (литися), ллю, ллєш, ллють,
ллється
У словах бовван, Ганна, лляний, овва, ссати,
а також у похідних від них словах
1 З подвоєними літерами треба писати всі слова в рядку
А над..ніпрянський, старан..о, цілеспрямован..ість, суміш..ю
Б 6езліс..я, розволоче..ний, пас..я, сміливіст..ю
В від..зеркалення, сторіч..я, туман..ий, креслен..я
Г блакит..ю, молод..ю, військ..омат, милосерд..я

А священ..ий, перел..єш, пташин..ий, прикордон..ик
Б юн..ий, священ..ик, віс..ю, роз..броїти
В роздоріж..я, спец..ех, числен..ий, від..ілити
Г роз…єднати, сон..ий, глинян..ий, годин..ик

А почут..ів, радіст..ю, Запорож..я
Б відмін..ий, розвантажен..ий, об..ити
В роз..ява, старан..о, Поволжья
Г щоден..ик, суд..я, військ..омат

А жит..єпис, безсмерт..я, туман..ий
Б буквен..ий, л..ється, блажен..ий
В Іл..я, соколин..ий, від..ати
Г колос..я, священ..ий, роз..броїти

А надбан..я, від..аний, доч..ин, доброчин..ий
Б безсторон..ьо, варен..я, заміж..я, медян..ик
В буден..ий, загибел..ю, милосерд..я, безпам'ят..я
Г закон..ик, імен..ий, безлюд..я, коноплян..ий

А вил..яти, достемен..о, баритон..ий, засклен..ий
Б беззакон..я, суд..івство, пів..ідра, жертвен..ий
В завзят ..я, об..ризкати, віросповідан..я, роз..утися
Г від..ячити, заран..я, стат..ями, замріян..сть

А зав..ишки, лисич..ин, оповід..ю, двопіл..я
Б вікон..иця, безсніж..я, заклят..я, змієн..я
В гіл..яччя, еталон..ий, пореформен..ий, від.ллити
Г зав..ажити, від..аний, викінчен..ість, бадилин..я

А без..бройний, радіст..ю, спросон..я, від..ячити
Б перед..ень, священ..ик, медал..ю, гостин..ий
В роз..броєний, істин..ий, сон..ий, суміш..ю
Г незмін..ість, шален..ий, розріс..я, стат..ями

А міськ..ом, невблаган..о, заповід..ю, орлин..ий
Б зран..я, вил..єш, прочитан..ий, суцвіт..я
В воз..єднання, Поділля, буквен..ий, старан..ий
Г Він..иччина, вікон..иця, спів..ітчизник, огнен..ий

А поколін..я, вихован..ість, подорож..ю, узліс..я
Б привіл..я, піднебес..я, привітніст..ю, прощан..я
В несказан..ий, роз..найомитися, гостин..ість, благословен. .ий
Г суцвіт..я, без..вучний, щоден..ий, водян..ий
11 НЕ ТРЕБА позначати подвоєння приголосних на письмі в усіх словах у
рядку
А гривен..ик, качин..ий, милосерд..я, клятвен..ий
Б доч..ин, безпам'ят..я, безсторон..ьо, вінич..я
В добро чин..ий, бадилин..я, варен..я, заміж..я
Г загибел..ю, буден..ий, без..збройний, затиш..я
12 НЕ ТРЕБА позначати подвоєння приголосних на письмі в усіх словах у

рядку
А безголос..я, видан..я, доч..ин, загребел..я, надпліч..я
Б об..ризкати, збіж..я, безпам'яття, залізяч..я, вил..яти
В конюшин..ий, обід..я, ов..а, затиш..я, бов..аніти
Г шален..ий, розкуйовджен..ий, індичен..я, дореформен..ий

А дозвіл..я, угід..я, напут..я, несказан..ий
Б непід..атливий, довкіл..я, ескадрен..ий, виправдан..я
В неспин..ий, від..зьобати, мотузян..ий, знезаражен..ий
Г жасмин..ий, галуз..я, жовч..ю, здоровен..ий

А виноград..я, страшен..ий, незван..ий, контр..озвідка
Б достемен..о, заметіл..ю, роз..броїти, палич..я, об..ивати
В конюшин..ий, баштан..ик, лимон..иця, обітован..ий
Г передміст..я, в..ічливий, зроблен..ий, ртут..ю

А мотуз..я, безгріш..я, молодіст..ю, відззеркалення
Б зав..ажити, кріпач..ина, безпридан..иця, наріч..я
В відімен..ий, нев..чливий, числень..ий, стат..ей
Г законзик, без..аборонний, надпліч..я, виконан..ий

А л..яти, козач..ина, екстрен..ий, надвікон..ий
Б докорін..ий, безмеж..я, заран..я, кін..ота
В неоцінен..ий, вин..ий, шален..ий, відволікан..я
Г ворот..я, закон..одавець, невгомон..ий, від..аний

А безлюд..я, імен..ий, повоєн..ий, маневрен..ий
Б баритон..ий, засклен..ий, суд..івство, нев6лаган..ий
В достемен..о, осеред..я, без..аконність, вил..яти
Г непримирен..о, колос..я, подарован..ий, гіл..яччя

А повін..ю, розкіш..ю, самовіддан..ий, юн..ат
Б лисич..ин, воз..єднання, заран..я, узбіч..я
В військ..омат, о6лич..я, юн..ий, Ган..усин
Г оповід..ю, звід..аля, двопіл..я, замріян..ість

А востан..є, без..гучно, зіл..ячко, заклят..я
Б гіл..ячка, безсніж..я, Заволж..я, еталон..ий
В жертвен..ий, дан..ий, попідтин..ю, заметіл..ю
Г завзят..я, бов..ан, об..ризкати, віросповідан..я

А домен..ий, вогнен..ий, незмін.лсть, розкіш..ю
Б лушпин..я, надбан..я, 6лажен..ий, втрачен..ий
В відззвеніти, зав..ишки, викінчен..ість, пів..ікна
Г непримирен..ий, навман..я, сповід..ю, нездолан..ий
21.3 подвоєними літерами треба писати всі слова в рядку
А суголос..я, безборон..сть, студен..о, перед..вер'я
Б страйк..ом, безвихід..я, безглузд..я, підворіт..я
В перепут..я, спів.ідносний, безбож..я, самовідданий
Г безвіл..я, сприйнят..я, стурбован..ість, спів..ітчизник

А передгроз..я, безвлад..я, поруч..я, незрівнян..ий
Б бездоріж..я, передвіст..я, родин..ість, правосуд..я
В переніс..я, самовлад..я, безжурніст..ю, спів..ласник
Г струн..ий, безліс..я, безневин..ий, перед..ень

А безмеж..я, підвікон..я, більшіст..ю, пісен..ий
Б старан..ий, безнастан..ий, списан..я, співчут..я
В плат..я, безоборон..ий, стін..івка, прочитан..ий
Г передобід..я, близькіст..ю, почут..єво, побереж..я

А сухожил..я, страшен..о, видан..я, виметен..ий
Б піддаш..я, благочест..я, свавіл..я, повід..я
В буден..ість, сут..єво, важливіст..ю, віс..ю
Г сумлін..я, огнен..ий, блажен..ий, сторонній
Написання префіксів
Префікси Правило, приклади
С- перед літерами к, п, т, ф, х: скріпити, спитати, схитрувати,
стулити
3- (із-) перед усіма літерами, крім к, п, т, ф, х: зламати, зрушити, змінити,
ізвечора
Зі- якщо корінь починається сполученням кількох приголосних або
якщо перший склад кореня становить сполучення губного та
йотованого: зірвати, зібрати, зім'яти, зів'ялий
Роз-, без-, воз-, пишуться з літерою з\ розлити, безслідно, возз'єднання,
через - черезсідельник
Прі- у словах прізвище, прізвисько, прірва
Пре- уживається переважно в якісних прикметниках і прислівниках для
вираження найвищого ступеня ознаки: премудрий, пресміливий
запам'ятайте написання слів: презирливий, презирство,
преосвященний, преподобний, престол
При- уживається переважно в дієсловах і похідних від них словах, що
означають:
• наближення: приїхати, прибережний, прикордонник;
• приєднання: приклеїти, прибити, пришити;

• частковість дії: присісти, причинити, примружитися
1 Усі слова треба писати з префіксом с- у рядку
А (з, с)пихнути, (з, с)терти, (з, с)чистити, (з, с)кутий
Б (з, с)худнути, (з, с)качати, (з, с)читати, (з, с)хитрувати
В (з, с)твердіти, (з, с)формувати, (з, с)чудувати, (з, с)хоронити
Г (з, с)кинути, (з, с)пізнитися, (з, с)терпіти, (з, С)формувати

А (з, с)качати, (з, с)плетений, (з, с)цідити, (з, с)тулити
Б (з, с)кип'ятити, (з, с)триматися, (з, с)характеризувати, (з, с)питати
В (з, с)плутаний, (з, с)киснути, (з, с)чесаний, (з, с)формований
Г (з, с)кидати, (з, с)пустити, (з, с)цілити, (з, с)фотографувати

А (з, с)хопити, (з, Сформувати, (з, с)підтиха, (з, с)кинути
Б (з, с)питати, (з, с)сунути, (з, с)порожнити, (з, с)червоніти
В (з, с)ховати, (з, с)фотографувати, (з, с)шахраювати, (з, с)платити
Г (з, с)казати, (з, с)пізнитися, (з, с)тиснути, (з, с)шити

А (з, с)кипіти, (з, с)печений, (з, с)тулити, (з, с)цілитися
Б (з, с)кип'ятити, (з, с)паяти, (з, с)твердити, (з, с)ходження
В (з, с)кладати, (з, с)пиляти, (з, с)тріпати, (з, с)шерхлий
Г (з, с)тупати, (з, с)кінчитися, (з, с)чорніти, (з, с)формований

А (з, с)понукати, (з, с)плавити, (з, с)класти, (з, с)шукувати
Б (з, с)твердження, (з, с)хованка, (з, с)постережеиня, (з, с)сушити
В (з, с)формувати, (з, с)хибити, (з, с)триманий, (з, с)пиляний
Г (з, с)хвалювати, (з, с)фокусувати, (з, с)цементувати, (з, с)поглядати

А (з, с)питати, (з, с)сунути, (з, с)порожнити, (з, с)творити
Б (з, с)казати, (з, Спізнитися, (з, с)тиснути, (з, с)шиток
В (з, с)ховати, (з, с)формульований, (з, с)читувати, (з, с)платити
Г (з, с)хопити, (з, Сформувати, (з, с)підтиха, (з, с)кинути

А (з, с)пантеличити, (з, с)хвалювати, (з, с)куйовдити, (з, с)шукувати
Б (з, Сперечатися, (з, с)характеризований, (з, с)чарувати, (з, с)коїти
В (з, с)пересердя, (з, Сформувати, (з, с)хилятися, (з, с)каламутити
Г (з, с)погорда, (з, с)хвальний, (з, с)чіплювач, (з, с)прожогу

А (з, с)подобатися, (з, с)фальшивити, (з, с)хватитися, (з, с)піднизу
Б (з, с)прощення, (з, с)ходознавець, (з, с)ціплений, (з, Сфальшувати
В (з, Спритність, (з, с)хвалений, (з, с)чудувати, (з, Сфальсифікований
Г (з, с)попідлоба, (з, с)фантазований, (з, с)хреститися, (з, с)голоситися
9 Усі слова треба писати з префіксом пре- в рядку

А пр..білий, пр.хміливий, пр..мудрий
Б пр..хитрий, пр..білений, прекрасний
В пр.хильний, пр..широкий, пр..жовкнути
Г пр..добрий, пр.хісти, пр.лагідний
10 Усі слова треба писати з префіксом при- в рядку

А приміський, пр..чинити, пр..мірний
Б прибіднюватися, привезений, пр.хлавний
В пр.холодити, пр.холодкий, пр.хісти
Г пр..тихнути, прибережний, прибуток

А пр..жовтий, преосвященний, пр..гірклий
Б пр..хороший, пр.хтарілий, пр..глухий
В пр..вражий, пр..велебний, пр..дивний
Г пр..тихий, пр..жовкати, пр..непорочний

А пр..в'янути, пр..гарний, прикордонник, пр..завзятий
Б пр..великий, пр..йти, приміський, пр..поганий
В пр..мудрий, пр..добрий, пр..красний, пр.хильний
Г пр..милий, пр.хвятий, пр..купити, пр..мужній

А пр..густий, пр..6агатий, пр..візний, пр..грубий
Б пр..бідний, пр..благий, пр..благополучний, пр..вісити
В пр..брутальний, пр..велебний, пр..вентивний, пр..вітальний
Г пр..височенний, пр..восходительство, пр..важливий, пр..гордий
14Усі слова треба писати з префіксом пре- в рядку

А пр..густо, пр..гірко, пр..метаний, пр..гарний
Б пр..тісно, пр..тихо, пр..здоровий, пр..стол
В пр..зидент, пр..морожений, пр..вражий, пр..веселий
Г пр..великий, пр..чудовий, пр..моклий, пр..чудесний
А пр..темняти, пр.хмачувати, пр..темний, пр.хмажити

Б пр.хвоювати, пр..ручити, пр..завзятий, пр..прошувати
В пр..порошити, пр..плести, пр..пилитися, пр..одягтися
Г пр..озерний, пр..жалібний, пр..звичаїтися, пр..оздоблений

А пр..нишкнути, пр..низити, пр..пізнілий, пр..дорогий
Б пр..неволити, пр..парений, пр.хадибний, пр..мусово
В пр..мурувати, пр..мудритися, пр..мружений, пр..добре
Г пр..мочений, пр..мотаний, пр..нишклий, пр..довгий

А пр..леглий, прилащитися, пр..лаштувати, пр..лагоджений
Б пр..мерклий, пр..вражий, пр..меншений, пр..бити
В пр.хмучувати, пр..здоровий, пр.хмирити, пр..смерковий
Г пр..критися, пр..крикнути, пр..тихо, пр..крашання

А пр..мішувати, пр..міряти, пр..міряний, пр..густо
Б пр..м'яти, пр..нижувати, пр..платити, пр..гірко
В пр..марнілий, пр..линути, пр..лещуватися, пр..тісно
Г Пр..мор'я, пр..охотитися, пр..мовклий, пр..множений

А пр..кореневий, пр..копувати, пр..колисувати, пр..клеєний
Б пр..йняття, пр..йдешній, пр..кидатися, пр..чудесний
В пр..солоджений, пр..мружити, пр..велебний, пр..мерзати
Г пр..будувати, пр..бувати, пр..чистий, пр..благий

А пр..годовувати, пр..лукавий, пр..гнути, пр..гноблений
Б пр..чаітися, пр..цінитися, пр.хпівувати, пр.хоромлений
В пр..городити, пр..горілий, пр..горати, пр..завзятий
Г пр..голомшений, пр..глухлий, пр..поважний, пр..кидатися
Спрощення в групах приголосних

Спрощення відбувається Спрощення не відбувається
У групах приголосних -жди-, -здн-у -стн-у У словах зап'ястний, кістлявий, пестливий,
-стл- випадають літери д, т: тиждень — хвастливий, хвастнути, хворостняк,
тижневий, проїзд — проїзний, честь — шістнадцять
чесний
У прикметниках, утворених від іменників
іншомовного походження з кінцевим -cm, літера
т у групі приголосних -стн- зберігається, хоч
відповідний звук і не вимовляється:
компост — компостний, баласт — баластний

1 1 Спрощення в групах приголосних позначається на письмі в усіх словах у
рядку
А тиж..невий, чес..ний, шіс..надцять, напас..ник
Б проїз..ний, нещас..ний, кіс.лявий, сер..це
В швидкіс..ний, корис..ний, якіс..ний, контрас..ний
Г пристрас..ний, капос..ний, радіс..ний, щас..ливий
2
рядку
А щотиж..ня, доблес..ний, участник, захис..ник
Б корис..ний, буревіс..ник, со..нцє, компос..ний
В проїз..ний, безрадіс..ний, пес..ливий, капос..ний
Г мес..ник, хвас..ливий, хрес..ний, чес..ний
4
рядку
А заздріс..ний, проїз..ний, хворое..няк, швидкіс..ний
Б капос..ний, мес..ник, наїз..ник, компос.ний
В наміс..ник, захис..ний, благовіс..ний, зап'яс..ний
Г безболіс..ний, піс..ний, совіс..ливий, жаліс..ний
6
рядку
А очис..ний, безвиїз..но, заздріс..ник, нацис..ський
Б мес..ницький, контрас..ний, надшвидкіс..ний, напере..ний
В корис.ливий, невіс..ці, беззахис..но, особистіс..ний
Г доброчес..ний, зліс..ний, безхитріс..ний, мас..ний
8
рядку
А захис..ник, корис..ність, кіс.лявий, ціліс..ний
Б мас..ниця, наїз..ник, облес..ливо, прихвос..ні
В ненавис..ний, хрус..нути, хвас..ливий, пристрас..ний
Г тиж..невий, гус..нути, перехрес..ний, аванпос..ний
10
рядку
А швидкіс..ний, ціліс..ний, совіс..ний, диригентський
Б щас..ливий, агентство, кількіс..ний, діяльніс..ний
В тиж..невий, віс..ник, проїз..ний, не шелес..не
Г доблес..ний, учас..ник, радіс..ний, шіс..надцять
12
рядку
А капос..ний, особистіс..ний, контрас..ний, перс..ні
Б віс..ник, очис..ний, безвиїз..ний, зап'ястний
В форпос..ний, жаліс..ливий, надкіс..ниця, мес..ник
Г поїз..ний, доблес..но, безхитріс..но, безкорис..ливо
14
рядку
А безболіс..ний, совіс..ливий, великопіс..ний, жаліс..ний
Б заздріс..ний, виїз..ний, двошвидкіс..ний, хворос..няк
В капос..ний, мес..ник, наїз..ницький, індивідуаліс..кий
Г наміс..ник, захис..ний, компос..ний, міжособистіс..ний
16
рядку
А благовіс..ний, зап'яс..ний, безжаліс..ний, некорис..ливий
Б очис..ний, безвиїз..но, заздріс..ник, фашись..кий
В мес..ницький, контрастний, надшвидкіс..ний, жаліс.ливий
Г доброчес..ний, зліс..ний, безхитріс..ний, мас..ний
18
рядку
А захис..ник, корис..ність, кіс.лявий, незаздріс..ний
Б наперс..ниця, 6езщас..ний, якіс.лшй, облес.ливо
В хрус..нути, хвас..нути, нещас.ливий, пристрас..ний
Г очис..ник, поїз..ний, окупантський, прихвос..ні
20
рядку
А ціліс..ний, балас..ний, безкорис.ливо, доблес..ний
Б прос.лати, невіс..ці, радіс..но, проїз..ний
В тиж..нєвий, влас..ний, гус..нути, шіс..надцять
Г швидкіс..ний, двоміс..ний, ненавис..ний, перехрес..ний
22
рядку
А піз..ній, аванпостний, безжаліс..но, корис..ний
Б безчес..ність, медаліс..ці, мес..ницький, радіс..ний
В учас..ник, шелес..нути, полезахис..ний, студен..ський
Г благовіс..ний, наїз..ниця, безвартіс..ний, облес..ливість
24
рядку
А безпристрас..ний, заздріс..ний, солда.лина, улес.ливо
Б мес..ницький, некорис..ний, радіс..ний, радис.хький
В перелес..ник, передвіс..ниця, під'їз..ний, звіс..но
Г одномас..ний, безчес..ний, пес..ливий, перехрес..но
26
27 14 Спрощення НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в усіх словах у рядку
А облас..ний, ненавис..ний, добросовіс..ний, запіз..нитися
Б кіс.лявий, пес.ливий, хвас..нути, хворос..няк
В сер..це, кількіс..ний, наїз..ниця, проїз..ний
Г корис..но, надшвидкіс..ний, со..нце, неякіс..ний
Написання слів іншомовного походження

Літери и, і в словах іншомовного походження
Пишеться и Пишеться і
1. У загальних назвах після літер д, т, з, с, Цу 1. На початку слова: ідея, інтервал, Ісландія
ж (дж), ч, ш, р перед наступним
приголосним: директор, титан, позиція,
сигнал, цитрин, жираф, число, риф
2. У географічних назвах із кінцевим -тика, 2. Після літер, що позначають приголосні
-тида: Балтика, Антарктида звуки, перед літерами, що позначають
голосні, є та й: гігієна, тріумф, клієнт, геній
3. У географічних назвах після літер дж, ж, ч, 3. Після літер, що позначають приголосні
ш, ц перед приголосним: Лейпциг, Алжир, звуки, у географічних назвах і особових
Вашингтон, Чилі, АЛЕ перед літерою, що іменах, крім випадків, зазначених у п.п. 2, 3,
позначає голосний звук, у кінці слова 4, 5: Лісабон, Кіпр, Хіросіма, Поті
пишеться і: Віардо, Віші
4. У географічних назвах із 4. Після літер, що позначають приголосні
звукосполученням -ри- перед літерою, що звуки, у кінці незмінних слів: журі, попурі,
позначає приголосний звук (крім м): таксі, візаві
Флорида, Рим, Мадрид, АЛЕ: Австрія, Ріо-
де-Жанейро
5. У географічних назвах після д, т і в деяких 5. Після літер б, п, в, м, ф, г, к, х,
випадках згідно з традиційною вимовою: лу н перед наступною літерою, що позначає
Тибет, Ватикан, Братислава приголосний: фінік, піаніно, візит, гібрид,
лірика
1 В усіх словах іншомовного походження треба писати літеру и в рядку

А ор..гінал, брав.симо, к..парис
Б інст..нктивний, конф..денційний, неорд..нарний
В інс..нуація, д..ктатор, д..віденд
Г д..скредитація, експер..мент, бенеф..с

А д..скусія, д..фект, д..зайнер
Б д..дактика, атракц..он, д..спетчер
В конт..нгент, інд..ферентний, д..ригент
Г д..версія, асорт.., опт..мальний

А дец..літр, конс..стенція, брав..симо
Б вакц..на, д..версант, ідент..фікація
В д..скусія, адм..рал, клас..фікація
Г еманс..пація, ід..лічний, алог..чний

А д..сертація, апл..кація, д..спут, д..ктор
Б с..стема, вент..ляція, ц..вілізація, рад..ус
В д..плом, аналог..я, д..ригент, д..зертир
Г д..ректор, р..нг, мотоц..кл, д..сципліна

А канд..дат, к..парис, пр..оритет, ш..рма
Б ц..трина, прес..нг, пеніц..лін, ц.ліндр
В р..туал, реж..м, опт..ка, зен..т
Г серпант..н, верн..саж, екзот..ка, клас..ка

А каст..нг, антагон..зм, конт..нгент, д..спетчер
Б д..дакт..ка, конс..стенція, опт..мальний, виверт..смент
В інст…нктивно, брав..симо, ц..тадель, парт..тура
Г ід..лічний, ц..ркуляційний, артер..альний, д..летанство

А аквамар..н, адмін..стратор, д..фтонг
Б ц..ркуляр, ант..теза, деф..ніція
В д..ректива, інц..дент, штр..х
Г ультра мар..н, аж..отаж, ант..под

А д..слокація, конст..туція, в..зажист
Б маркет..нг, в..раж, юр..сдикція
В ульт..матум, сп..раль, д..лер
Г гр.льяж, т..пографія, Лейпц..г

А кр..терій, д..летант, д..алектика
Б марц..пан, код..фікатор, пр..оритет
В нейтр..но, д..версія, прес..нг
Г д..станційний, ідент..фікація, амбіц..я

А д..летант, категор..чний, логіст..ка
Б трот..л, ініц..атива, корд..натор
В ліз..нг, дец..бел, конф..денційний
Г абор..ген, нум..змат, д..станція

А д..ктофон, міт..нг, д..аграма
Б опт..мізм, офіц..оз, міст..чний
В віктор..на, діагност..ка, п..єтет
Г ет..кет, макс..мум, Ч..каго

А алгор..тм, ор..гінал, дисц..пліна, диф..рамби
Б аналіт..чний, Т..бет, акт..візація, аклімат..зація
В С..рія, автопарк..нг, д..зайн, т..ранія
Г діалект..ка, акц..з, бар..тон, Цюр..х

А трад..ція, субс..дія, трен..нг, сант..метр
Б Пак..стан, пес..мізм, ст..лістика, с..мволіка
В С..цилія, пол…толог, скепт..к, стат..стика
Г ст…пендія, с..нхронний, панег..рик, рез..денція
Подвоєння і подовження приголосних у словах іншомовного походження

Пишемо дві літери Пишемо одну літеру
У власних назвах і похідних від них словах: Голландія У загальних назвах:
— голландський, Марокко — марокканець, Міссурі — група, шосе, тераса,
міссурійський грам, клас, фін, ват
(АЛЕ: Ватт — прізвище
винахідника)
При збігу однакових приголосних префікса й кореня:
сюрреалізм, контрреволюція, ірраціональний, АЛЕ:
анотація, конотація
У деяких загальних назвах іншомовного походження:
аннали, бонна, брутто, ванна, мадонна, манна,
мотто, нетто, панна, пенні, тонна, білль
(законопроект, акт), булла, вілла, мулла, дурра
(рослина), панно, мірра (ароматична смола),
конфетті, донна
14. Треба писати одну букву в усіх словах іншомовного походження в

рядку
А ан..отація, крос..ворд, Пуч..ині
Б гум..анізм, ім...унітет, акредитація

В міс..іонер, нет..о, дол...ар
Г бюллетень, ат..ракціон, Ус..урі
15 Треба писати одну букву в усіх словах іншомовного походження в
рядку
А прес..-конференція, дюс..ельдорфський, парал..ельний
Б ас..ортимент, компроміс.., кол..ективний
В хоб..і, Дарданел..и, агресія
Г корректор, пєн..і, коміс..ія

рядку
А дис..ертація, ком..юніке, ат..аше
Б ак..орд, Мас..андра, аміак
В гал..ерея, іл..юзія, апен..інський
Г бал..он, ком..ерція, Рос..іні

рядку
А ал..ергія, Ган..овер, інтермец..о
Б коміс..ія, ін…овація, колон..а
В ком..ерція, артил..ерист, одіс..ея
Г кол..егія, діаграм..а, іл..юзія

рядку
А ем..ігрант, ім..ігрант, ас..амблея, бел..етристика
Б ім..унітет, кол..екція, дис…кусія, кол..ектив
В ім…ітація, гол..андка, ак..уратний, ак..умуляція
Г епіграм..а, ін…овація, бюл..етень, ак..омпанемент

рядку
А ак..умуляція, бел..етристика, ідил..ія, марок..анець
Б кол..ектив, ір..аціональний, нет..о, сум..а
В мас..а, кор..еспондент, клас.., компрес..
Г пан..о, суфікс, віл..а, стрес..

рядку
А новел..а, агрес..ор, кілограм.., ман..а
Б пас..ажир, ак..омпанемент, бар..икада, п'ятитон..ий
В іл..юмінація, ан..отація, ім…іграція, іл..юстрація
Г інтел..ект, шос..е, кор..еспондент, дол..р

рядку
А ім..унітет, Кан..и, ас..оціація
Б ал..егорія, ім…обілізація, ком..унальний
В фін.., іл..юзіон, артил..ерія
Г ас..иметрія, ір..аціональний, інтел..ігент

рядку
А ак..редитація, тон..а, кор..екція
Б колос..альний, конфет..і, ак..ордеон
В іл..юзія, апел..яція, ас..ортимент
Г ат..ракціон, Ніц..а, диску..сія

рядку
А крос..ворд, буд..изм, іл..юзія, мас..ажер, оперет..а
Б нееф..ективний, піц..ерія, гум..анізм, ім..унітет, спаге..ті
В кристал..ічний, одіс..ея, мас..ивний, кол..екція, ел..егія
Г ім…обілізація, діаграм..а, кас..ета, конгрес..мен, лоб..і

рядку
А еф..ектний, кол..ектив, мул..а, оперет..а
Б глос..арій, процес..ор, новел..а, вет..о
В барок..о, експрес.., мот..о, тер..аса
Г гал..ерея, ел..егія, однотон..ий, кавалер..ія

рядку
А баронес..а, грам..атичний, іл..юзорний, лібрет..о
Б еф..ективний, бас..ейн, бон..а, кас..ета
В гум..анізм, біл..ь (закон), мас..ажер, безрес..орний
Г клас..ифікатор, мадон..а, агрес..ивний, кол..егія

рядку
А вендет..а, іл..юстрація, брут..о, кас..овий
Б імпрес..аріо, кол..ектор, мас..а, терас..а
В кол..аж, лобі, мас..он, ім..тація, гол..івудський
Г крос..ворд, ак..редитація, дон..а, шасі

рядку
А ак..умулювати, буд..изм, імпрес..іонізм, компрес..ор
Б кол..екція, ас..амблея, гол..андка, ем..ігрант
В монограм..а, ім..атеріалізм, ак..уратний, гідромас..аж
Г голограм..а, ім..унізація, фін..и, коміс..аріат
28 Треба писати дві букви в усіх словах іншомовного походження в рядку

А нет..о, бон..а, апас..іоната, дрібнотон..ажний
Б гол..андка, ан..али, брут..о, філіп.нський
В Яс..и, мек.ський, іл..юмінація, фін..ка
Г ніц..ький, папарац..і, мадон..а, Пікас..о

А ус..урійський, ел..іни, ап..лікація, ім…ігрант
Б ін…овація, еміс.ля, гет..інгенський, Бон..
В Гал..ія, ір..адіація, конгрес..мен, бул..а
Г буд..ійський, нот..інгемський, От..ава, ван..а

А ін..ервація, конфет..і, макіавел..ізм, апел..яція
Б ім…обілізація, Мак..ензі, брут..о, апенінський
В ір..аціональний, інтел..ектуал, ван..очка, дюс..ельдорфський
Г Бас..ейн (місто), міс..урійський, інкас..атор, ір..еальний
31Треба писати дві букви в усіх словах іншомовного походження в рядку

А сюр..еалізм, контр..еволюція, ап.лікація
Б От..ава, мір..а (смола), філіп.лнський
В ір..еальний, ас..ортимент, Яф..а
Г Лозан..а, іп..одром, бул..а

А шос..е, нет..о, ап..арат, Гол..андія
Б коміс..ія, Рус..о, телеграм..а, контр..еволюція
В барок..о, тон..а, Шил..ер, ван..а
Г Дік..енс, ім…іграція, брут..о, марок..анець

А ін…овація, сюр..еалізм, Шил..ер, ман..а
Б марок..анський, нет..о, спагеті, фін.ський
В п'ятитон..ий, піц..а, гол..андський, Дік..енс
Г ван..ий, баронес..а, мадон..а, Ган..а

А ім..іграційний, беладон..а, бравіс..имо, Рус..о
Б Кас..андра, ір..еальний, пан..а, віл..а
В ван..а, Ніц..а, калькут..ський, дил..ер
Г пан..о, брут..о, кол.ізія, ман..а

А ір..аціональний, Кас..андра, віл..а, кор..еспондент
Б метал..ічний, конфет..і, ак..умулятор, ім..унізація
В тал..ін..ка, Палац..о, пан..б, стюардес..а
Г Вальтер Скот.., брут..о, Джульєт..а, контр..озвідка
Написання апострофа в словах іншомовного походження
Апостроф пишеться Апостроф не пишеться

після літер б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, перед йо: курйоз, серйозний
ч, р: інтерв'ю, прем'єр, б'єф
після префікса, що закінчується на коли літери я, ю позначають
літеру, яка позначає приголосний звук: пом'якшення попереднього приго-
ад'ютант, кон'юнктура лосного: бюро, кювет
36 В усіх словах іншомовного походження треба писати апостроф у рядку

А прем..єр, вар..єте, кастан..єти, П..єтрос
Б ад..ютант, п..єдестал, екстер..єр, порт..є
В Руж..є, п..юпітр, миш..яковий, інтерв..ю
Г кєш..ю, дистриб..ютор, Монтєск..є, диз..юнкція

А вар..єте, деб..ют, П..ємонт, об..єкт
Б кар..єрист, п..юпітр, кутюр..є, в..єтнамки
В миш..як, Х..юстон, комп..ютер, ф..єрд
Г фельд..єгер, ар..єргард, ф..юзеляж, б..єф

А б..єф, ад..ютант, к..юре, В..єнтьян
Б кар..єр, об..єктив, інтерв..ю, вар..єте
В ін..єкція, кон..юнктива, миш..як, б..юрократ
Г диз..юнкція, комп..ютерний, нокт..юрн, ад..ютант

А квартир..єр, Рив..єра, курф..юрст, в..єтнамка
Б мар..яж, Л..єж, інтер..єр, к..янті
В Х..юстон, Н..ю-Йорк, рев..ю
Г Рейк..явік, компьютер, ар..єргард, сек..юриті

А кон..юнктива, марсел..єза, ін..єкція, круп..є
Б фельд..єгер, суб..єктивний, к..ювет, інтер..єр
В ф..ючерсний, пап..є-маше, П..ємонт, ад..ютант
Г ад..єктивний, кутюр..є, б..юлетень, прем..єр

А вар..єте, ад..ютантство, Аліг..єрі, ар..єргард
Б бар..єр, ад..юнкт, б..юджет, ад..єктив
В суб..єктивно, б..юрократ, інтерв..ю, миш..як
Г кеш..ю, компьютер, б..ювет, ф..юзеляж
Написання м'якого знака

М'який знак пишеться М'який знак не пишеться
після літер д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, перед літерами я, ю, коли вони по-
ї, йо. конферансьє, ательє, батальйон значають сполучення пом'якшеного
приголосного з а, у: нюанс, ілюзія,
мадяр
42 В усіх словах іншомовного походження треба писати м'який знак у

рядку
А бул..вар, конферанс..є, к..янті, кан..йон
Б кул..мінація, круп..є, бул.дозер, модел..єр
В пас..янс, едел..вейс, п..єдестал, 6арел..єф
Г мантил..я, квадрил..йон, ал..батрос, модел..єр

рядку
А барел..єф, вел..вет, карман..йола, ман..єризм
Б емул..сія, курт..є, вар..єте, бракон..єр
В вол..єр, квінтил..йон, марсел..єза, дистриб..ютор
Г кастан..єти, ал..янс, біл..ярд, ад..ютант

рядку
А ескадрил..я, дос..є, екстер.хр, монсен..йор
Б грил..яж, порт..єра, бел..етаж, н..юанс
В ал..труїст, він..єтка, конферанс..є, ател..є
Г фал.хтарт, Кордил..єри, ал..танка, ар..єргард

рядку
А фел..дфебель, дос..є, ал..манах, дуен..я
Б монпанс..є, філ..тр, ад..ютант, Себаст..ян

В ал..тернатива, пастел..ний, пап..є-маше, Ел..зас
Г шампін..йон, кавал..када, фатал..ний, суб..єкт
рядку
А бракон..єр, анал..гетик, фел..д'єгер, ін..єкція
Б ал..янс, бул.дозер, піран..я, рел..єф
В син..йора, бел..етаж, артикл.., круп..є
Г бал..зам, асфал..т, пул.х, ад..ютант

рядку
А ал..труїзм, спектакл.., Сал..вадор, вар..єте
Б Сал.хрі, барел..єф, скал..пель, об.хктивний
В ал..фа-промені, сал..то, бел.хтаж, ател.х
Г ал..тернатива, Рузвел..т, бандерол.., п..єдестал

рядку
А ал..пінізм, бул..варчик, ател..є, н..юанс
Б фол..клор, ал..танка, бул..йон, порт..єра
В ал..батрос, барел..єфний, філ..тр, прем..єр
Г альпініст, кул..мінація, мул..тимедійний, миш..як
Написання складних і складноскорочених слів
Разом Через дефіс

1. Усі складноскорочені і похідні від них 1. Сполучення одних і тих самих слів для
слова: Міноборони, профспілка, підсилення їх значення: багато-багато, дуже-
профспілковий дуже, великий- великий
2. Складні слова, першу частину яких 2. Сполучення синонімічних або
становить числівник і складні порядкові антонімічних слів, а також близьких за
числівники й подібні до них прикметники, значенням слів, що передають єдине поняття:
останнім компонентом яких є -сотий, -тисяч- більш-менш, любо- дорого, хліб-сіль (їжа),
ний, -мільйонний: п'ятдесятиріччя, батько-мати (батьки)
шестисотий, стотисячний, АЛЕ: 3-тисячний,
20-мільйонний
3. Складні іменники, утворені поєднанням 3. Складні прізвища, складні назви казкових
двох іменникових або прикметникової та персонажів: Г. Квітка- Основ'яненко,
іменникової основ за допомогою сполучного Лисичка-Сестричка
звука, і похідні від них прикметники:
лісостеп — лісостеповий, чорнозем —
чорноземний
4. Складні іменники, утворені від дієслова в 4. Іменники, що означають посади, звання,
наказовій формі та іменника або поєднання професії (і похідні прикметники): генерал-
за допомогою сполучного звука кількох губернатор, генерал-майор, фізик-ядерник,
основ, одна з яких — дієслівного член- кореспондент

походження: перекотиполе, Вернигора,
вертоліт,
5. Складнілісосплав
іменники з першою частиною пів-, 5. Іменники, що позначають складні одиниці
напів-, полу-, що вимірювання: кіловат- година, тонно-
стоїть перед загальною назвою: півострів, кілометр
пів'яблука, піввідра, полумисок,
напівавтомат
6. Складні прикметники, утворені 6. Сполучення слів, що означають
сполученням іменника й узгодженого з ним приблизність: півтори-дві години, дві-три
прикметника: сільськогосподарський картоплини
(сільське господарство), західноукраїнський
(Західна Україна), лівобережний (лівий
берег)
7. Запам'ятайте написання слів: 7. Частини слів: військово-, воєнно-:
вельмишановний, важкохворий, словник-довідник, будинок-музей, українсько
вищезазначений, АЛЕ: трохи вище -російський, військово - промисловий, воєнно-
зазначений (є пояснювальне слово). польовий, АЛЕ: військовозобов 'язаний,
Запа'ятайте написання слів: суспільно військовополонений
корисний, суспільно необхідний, значно
кращий тощо (прислівник зберігає своє
лексичне значення)
8. Складні іменники з пів-, що стоїть перед
власною назвою: пів- Києва, пів-Європи, пів-
Місяця, АЛЕ: півмісяця (загальна назва)
9. Складні прикметники, що означають
складні смакові якості, поєднання кольорів та
їх відтінків: гірко-солоний, кисло-солодкий,
синьо-зелений, темно-коричневий, АЛЕ:
жовтогарячий, червоногарячий
10. Складні назви проміжних сторін світу:
північно-західний, південно- східний
11. Якщо при іменнику стоїть інший
іменник-прикладка: місто- герой, дівчина-
красуня, вовк- жаднюга, АЛЕ: красуня
дівчина, жаднюга вовк
1 Разом із пів-/полу- пишуться всі слова у варіанті

А пів/Тернополя, полу/мисок
Б пів/вікна, пів/яблука
В пів/Криму, напів/віконце
Г пів/міста, пів/на/десяту
2 Разом із пів'/полу- пишуться всі слова у варіанті

А пів/аркуша, пів/Європи
Б пів/острів, пів/на/першу
В пів/лимона, напів/авгомат
Г полу/кіпок, пів/Дніпра
3 Разом із пів- /полу- пишуться всі слова у варіанті

А пів/місяця, пів/Львова
Б напів/бог, пів/на/десяту
В полу/день, пів/Вінниці
Г пів/години, пів/відра
4 Разом із пів'/полу- пишуться всі слова у варіанті

А пів/юрти, пів/України
Б пів/книжки, напів/вибірка
В пів/неба, пів/на/шосту
Г полу/ніч, пів/Місяця
5 Усі слова треба писати разом у рядку

А важко/атлет, генерал/губернатор, пів/аркуша
Б пів/відра, лісо/степ, земле/трус
В біо/поле, пів/дня, сон/трава
Г овоче/сховище, пів/Києва, вельми/шановний

А вічно/зелений, жовто/грудий, науково/фантастичний
Б дрібно/буржуазний, спортивно/оздоровчий, електро/ремонтний
В важко/атлетичний, військово/патріотичний, мало/досвідчений
Г електро/магнітний, кам'яно/вугільний, приватно/власницький

А залізо/рудний, машино/будування, мідно/червоний
Б мало/виразний, водно/лижний, м'ясо/промисловий
В лісо/тундра, гостро/психологічний, змінно/добовий
Г нафто/перегінний, загально/вживаний, історико/культурний

А праце/здатний, чорно/окий, кисло/солоний
Б вагоно/ремонтний, крає/вид, біло/сніжний
В світо/гляд, кругло/лиций, мовно/літературний
Г високо/моральний, лісо/степовий, темно/червоний

А тел е/журналістка, товаро/обмінний, авторсько/правовий
Б трубо/прокатний, східно/німецький, хвиле/захисний
В стодвадцяти/міліметровий, взаємо/зумовлений, блідо/блакитний
Г багато/тоннажний, авторитарно/бюрократичний, судно/будівельний

А взаємо/допомога, взаємно/перпендикулярний, світо/споглядання
Б автомобільно/шляховий, спец/технологія, товаро/забезпечення

В стале/плавильний, тридцяти/градусний, аграрно/індустріальний
Г вертольото/будування, соціо/економічний, стерео/звучання
А сніго/транспортер, вертольото/будівний, автомобільно/д орожний
Б взаємо/вигідний, блочно/секційний, срібно/любний
В південно/слов'янський, взаємо/заперечний, україно/центричний
Г україно/творення, бюджетно/фінансовий, срібло/плавильний

А сонце/лікування, авто/мото/спортивний, торговельно/промисловий
Б взаємо/допомога, християнсько/демократичний, сльозо/точивий
В автомобільно/залізничний, взаємо/замінний, тимчасово/зобов'язаний
Г авто/водо/цистерна, взаємо/зв'язаний, аудіо/повідомлення

А взаємо/збагачення, східно/слов'янський, адміністративно/
дисциплінарний
Б суцільно/металічний, тракторо/будівний, східно/сибірський
В багато/барвний, соціально/психологічний, багряно/червоний
Г тридцяти/мільйонний, холодно/кровно, товаро/пасажирський
14 Усі слова треба писати через дефіс у рядку

А ботаніко/географічний, суспільно/історичний, суспільно/необхідний
Б товарно/грошовий, слов'яно/руський, соціально/культурний
В словесно/образний, суспільно/корисний, спортивно/показовий
Г тоталітарно/адміністративний, суспільно/небезпечний,
торф'яно/рослинний

А нормативно/технічний, високо/гуманний, житлово/будівельний
Б військово/повітряний, вічно/пам'ятний, організаційно/методичний
В оздоровчо/спортивний, оптово/роздрібний, загал ьно/демократичний
Г політико/правовий, медико/генетичний, документально/художній

А науково/технічний, всесвітньо/відомий, світло/коричневий
Б синьо/зелений, воєнно/стратегічний, російсько/український
В національно/визвольний, жовто/гарячий, кисло/солодкий
Г історико/культурний, синьо/окий, військово/спортивний

А суспільно/економічний, давній/предавній, молочно/білий, народно/
поетичний
Б історико/філологічний, західно/український, воєнно/стратегічний,
гірко/солоний
В історико/культурний, блідо/рожевий, м'ясо/мол очний, масово/
політичний
Г садово/городній, темно/шоколадний, суспільно/корисний, українсько/
російський

А сліпучо/білий, вічно/юний, північно/східний, мовно/літературний
Б хіміко/біологічний, військово/морський, високо/авторитетний,
кисло/солодкий
В червоно/зелений, вокально/інструментальний, політико/правовий,
приватно/власницький
Г промислово/торговельний, плодово/ягідний, виробничо/технічний,
теоретико/пізнавальний

А військово/патріотичний, давно/минулий, житлово/будівельний,
договірно/правовий
Б електронно/обчислювальний, блочно/комплектний, культурно/масовий,
науково/виробничий
В міжнародно/правовий, організаційно/технічний, лимонно/кислий,
компакт/касета
Г вогняно/червоний, військово/полонений, лимонно/жовтий, людино/день

А синьо/зелений, мовно/літературний, біо/енергетичний,
механіко/металургійний
Б військово/спортивний, сніжно/білий, суспільно/політичний, всесвітньо/
відомий
В французько/італійський, науково/технічний, легко/легко, радіо/фізичний
Г суспільно/політичний, історико/культурний, світло/бузковий, воєнно/
стратегічний

А світлий/пресвітлий, кімната/музей, фізико/математичний, жовто/гарячий
Б навчально/виховний, дослідно/виробничий, українсько/англійський,
вельми/шановний
В народно/визвольний, всесвітньо/історичний, кисло/солодкий, тихо/тихо
Г давним/давно, жовто/блакитний, пів/відра, загально/освітній
А Південно/Західна залізниця, словесно/художній, південно/український,
техніко/економічний
Б світло/синій, художньо/публіцістичний, темно/брунатний, соціально/

економічний
В фінансово/банківський, хвиле/відбійний, сизо/сірий, таємничо
/загадковий
Г автобусно/таксомоторний, блідо/рожевий, взаємо/залежний,
аграрно/сировинний
А адміністративно/господарський, спортивно/масовий, транспортно/
експедиційний
Б торгово/посередницький, південно/кримський, статистико/економічний
В суспільно/політичний, авто/мото/туризм, трагедійно/урочистий
Г темно/русявий, взаємо/зацікавлений, агітаційно/пропагандистський
24 Виділене слово треба писати разом у реченні
А Повиті в ніжний іній, пущі стоять сріблясто/голубі.
Б Синьо/синьо тумани повилися, огорнули зелені сади.
В Староруського золота повен, зазвучав сонце/носно сонячно- ярий
оркестр.
Г Я подався у світ щастя/долі шукати.
А Полин/гірчак, полин/бур'ян, пахучая трава — аж серце гоїться від ран, і
пам'ять ожива.
Б У долині росли невисокі, але густі ліси/нетрі й синіло безліч боліт.
В Напів/темрява й тиша панували в морі.
Г Поет — не той, що без кінця співа про руту/м'яту.
А Встають тумани над Дніпром диханням хвиль блакитно/сизих.
Б 3 невлежаного туману вийшов синьо/окий, золото/чубий вересень.
В Вода стала темно/вишневого кольору.
Г Я зупинився посеред біло/рожево/блакитного дня.
27 Виділене слово треба писати через дефіс у реченні
А Понад пів/століття М. Рильський чарував нас своїми дивними піснями.
Б Вітер в гаї нагинає лозу і тополю, лама дуба, котить полем
перекоти/поле.
В Дуб старий над тихим перехрестям путь/дорогу одкривав весні.
Г Пахучий пил невпинно осіда, фарбує все у матові пів/тони.
А Осінь барвиста, мов пір'я жар/птиці.
Б Єсть люди на світі — сріблом/злотом сяють.
В Пів/Європи пройдено, скільки пережито!
Г Летить із вишні біло/цвіт в широкий світ, весняний світ.
29 Виділене слово треба писати через дефіс у реченні
А Стоїть золото/главий наш Київ у садах.
Б Троянди паморозь іскристо/сиза вкрила.
В Озимина витикає свіжо/зелені голки.

Г Далеко над водою схилився наш срібно/корий осокір.

Це розділ граматики, що вивчає будову словосполу - чення І речення

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

You might also like

Це розділ граматики, що вивчає будову словосполу - чення І речення

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Це розділ граматики, що вивчає будову словосполу - чення І речення

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

СИНТАКСИС.

Синтаксис — це розділ граматики, що вивчає будову словосполучення і

нарешті благодать на ці священні пагорби і кручі, коли боги народ

1 Словосполученнями є всі наведені приклади в рядку

2 Словосполученнями є всі наведені приклади в рядку

3 Словосполученнями є всі наведені приклади в рядку

4 Словосполученнями є всі наведені приклади в рядку

5 Усі словосполучення прості за будовою в рядку

6 Усі словосполучення прості за будовою в рядку

10. Складним є речення

14. Поширеним є речення

А Люби життя у боротьбі щоденній.

24. Повним є речення

25. Повним є речення

ГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Головні члени речення — підмет і присудок — становлять його син-

26. Простий підмет ужито в реченні

27. Підмет виражено словосполученням у реченні

28 Підмет виражено словосполученням у реченні

29 Підмет виражено словосполученням у реченні

30 Підмет виражено словосполученням у реченні

31. Підмет виражено займенником у реченні

32. Підмет виражено неозначеною формою дієслова в реченні

33. Підмет НЕ ВИРАЖЕНО неозначеною формою дієслова в реченні

34 Підмет і присудок виражено неозначеною формою дієслова в реченні

35 Простий дієслівний присудок ужито в реченні

36 Простий дієслівний присудок ужито в реченні

37 Простий дієслівний присудок ужито в реченні

38 Складений дієслівний присудок ужито в реченні

39 Складений дієслівний присудок ужито в реченні

Г Поезія — це свято, як любов.

40 Складений дієслівний присудок ужито в реченні

41 Складений дієслівний присудок ужито в реченні

42 Складений дієслівний присудок ужито в реченні

43 Складений дієслівний присудок ужито в реченні

44. Складений дієслівний присудок ужито в реченні

45. Складений іменний присудок ужито в реченні

46. Складений іменний присудок ужито в реченні

47. Однорідні підмети вжито в реченні

48. Однорідні присудки вжито в реченні

49 Однорідні означення вжито в реченні

50 Однорідні додатки вжито в реченні

51 Неозначена форма дієслова є обставиною в реченні

52 Виділене слово є означенням у реченні

53 Виділене слово є означенням у реченні

54 Виділене слово є додатком у реченні

55 Обставину способу дії вжито в реченні

56 Обставину способу дії вжито в реченні

57 Обставину міри і ступеня вжито в реченні

58 Обставину причини вжито в реченні

59. Обставину причини вжито в реченні

60 Обставину часу вжито в реченні

61 Обставину часу вжито в реченні

63. Обставину мети вжито в реченні

За способом вираження головного члена односкладні речення поділяються

Прості речення з одним головним членом (односкладні)

Як же мені не любити руки

1 Односкладним означено-особовим є речення