Professional Documents
Culture Documents
19 1018
19 1018
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ЩОДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
“БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА
ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ
ЗА НАПРЯМАМИ
6.050701 - ”Електротехніка та електротехнології”,
6.050702 –„Електромеханіка”,
6.050201. –„Системна інженерія”.
Кременчук 2012
Методичні вказівки щодо практичних занять з вивчення навчальної
дисципліни “Безпека життєдіяльності ” для студентів денної та заочної форм
навчання за напрямами 6.050701 - ”Електротехніка та електротехнології”,
6.050702 – „Електромеханіка”, 6.050201. – „Системна інженерія”.
2
ЗМІСТ
Вступ ………………….…………………………………………………………4
Практичне заняття № 1 - Статистична оцінка небезпечиних і шкідливих
чинників для життя людини.……………………………………………………….….5
Практичне заняття № 2 - Кількісне оцінювання ризику небезпек…………….9
Практичне заняття № 3 - Забруднення атмосфери аерозолями та їх вплив на
здоров’я людини.…………………………………………………………………...…23
Практичне заняття № 4 - Аналіз небезпеки під час роботи зі шкідливими та
пожежонебезнечиими речовинами.………………………………………….……... 30
Практичне заняття № 5 - Психофізіологічні особливості людини та
безпека життєдіяльності.…………………..…………………………………………35
Практичне заняття № 6 - Оцінювання захисних споруд ……………………46
Практичне заняття № 7 - Надання першої медичної допомоги в НС.….. …53
Список література ..............................................................................................79
3
ВСТУП
Згідно із затвердженою концепцією освіти з напряму «Безпеки життя і
діяльності людини» об’єктом освітнього напрямку з БЖД є безпека особи як
явища, а предметом - моделі безпеки (або небезпеки).
Практичні заняття з безпеки життєдіяльності є задачно – орієнтовним
етапом навчання, складовою ланкою у загальному блоці дисциплін «БЖД». Вони
мають на меті забезпечити розвиток тих якостей особи, що сприяють її безпеці її
життя, а також небхідних знань та вмінь щодо правильних дій щодо
попередження шкоди людині і довкіллю. Більшість практичних занять присвячені
розгляду типових небезпечних ситуацій природного і техногенного походження.
Детальний розгляд ситуацій передбачає:
- ідентифікацію типу експлуатації;
- оцінку рівня ризику;
- прогнозування наслідків (вид шкоди);
- визначення чинників, що зменшують рівень небезпеки та рівень втрат
від розвитку ситуації;
- дії щодо попередження шкоди;
- прийняття адекватного рішення плану дій;
- реалізація прийнятого плану дій.
До кожного заняття наведені контрольні запитання і вказана відповідна
література.
Тематика занять викладена у послідовності, що відповідає вивченню
лекційного курсу дисципліни БЖД.
4
Практичне заняття №1 - Статистична оцінка небезпечиних і
шкідливих чинників для життя людини.
5
Хід роботи
Студентам пропонується оцінити небезпечність для життя мешканця
України 25-ти чинників, наведених в таблиці 1, за такою шкалою:
найнебезпечніший чинник (на думку студента) – оцінено в 25 балів, а далі – 24,
23, 22 і до останнього, який вважається найменш небезпечним – в 1 бал.
Зрозуміло, маючи неоднаковий життєвий досвід, студенти по-різному
оцінюють небезпечність того чи іншого чинника, тому отримані результати треба
статистично обробити. Для кожного чинника підраховують кількість балів , які
визначили студенти, цю суму ділять на кількість опитаних студентів і одержана
величина слугує середньоюоцінкою небезпечності того чи іншого чинника: чим
вона є більшою, тим небезпечніший чинник.
Середню оцінку небезпечності j–го чинника Sj визначають за формулою:
Sj =∑ Sij / n (1)
6
Таблиця 1 – Статистична оцінка небезпечних та шкідливих чинників для життя людини
№ Чинник Індивідуальна Середня Відносна
оцінка Sij оцінка Sj частка qj
1 Авіаційний транспорт
2 Автомобільний транспорт
3 Атомна енергетика
4 Вживання спиртних напоїв
5 Виробничі травми
6 Вбивства та навмисні
ушкодження
7 Водойми
8 Діагностичне опромінення
9 Електричний струм
10 Залізничний транспорт
11 Інфекційні захворювання
12 Інші чинники
13 Куріння
14 Методичні препарати
15 Наркотичні речовини
16 Побутові травми
17 Робота в правозахисних
органах
18 Пожежі
19 Самогубства
20 СНІД
21 Спортивні та масові заходи
22 Стихійні лиха
23 Тероризм
24 Харчові отруєння
25 Хірургічні втручання
Література :[ 1], [ 3]
8
Практичне заняття № 2 - Кількісне оцінювання ризику небезпеки.
Хід роботи
Необхідно виконати розрахунок ризику певної особи, особисті данні якої
зазначені за варіантом. Методу розрахунку наведено на прикладі розв’язання
аналогічної задачі.
9
Приклад розрахунку кількісного оцінювання ризику небезпеки.
Про людину відомо, що їй 50 повних років, чоловічої статі, мешкає у місті,
є професійним будівельником (спеціальність „муляр-штукатур"). Спосіб життя
людини відрізняється наявністю шкідливої звички куріння. Відомо також, що
людина має власний легковий автомобіль, використовуючи його для приватних
цілей 100 годин на рік, і це є для неї основною причиною додаткового ризику.
Розрахуйте для цієї людини сумарний ризик наразитися протягом року на
смертельну небезпеку.
Визначте відносну частку кожного джерела небезпеки (у процентному
співвідношенні), що формує для цієї людини загальний індивідуальний ризик, і
побудуйте кругову діаграму джерел ризиків. Необхідні для розрахунку дані
візьміть із додаткових таблиць 2 - 9, наведених нижче.
Розв'язання.
1.0цінимо для досліджуваної людини ризик смертельної небезпеки
внаслідок соматичних та генетичних захворювань, а також через природне
старіння організму:
вік 50 років означає належність до вікової групи №12 (табл. 3)„ відповідно
шуканий ризик для людини цієї групи (табл. 3) становить R1=0,0084=8,4 10-3.
Застосуємо поправку, що враховує місце проживання особи (місто) та стать
(чоловіча), звернувшись до табл. 4: коефіцієнт К пр=1,45, тому скореговане
значення ризику смертельної небезпеки внаслідок соматичних та генетичних
захворювань, а також через природне старіння організму становить:
10
будівельні спеціальності за табл. 5 мають код5 і ризик наразитися на
смертельну небезпеку протягом 1-ї години К,=6 10 . Кількість робочих
годин протягом календарного року складає для цієї професійної групи
робітників 2024 години, тому скориговане значення ризику наразитися на
смертельну небезпеку протягом року внаслідок можливого нещасного
випадку на виробництві становить:
11
4.0цінюємо для досліджуваної людини ризики наразитися на смертельну
небезпеку протягом року, зумовлені її індивідуальним способол життя: за
даними табл. 7 знаходимо ризик смерті курця, спричинений його шкідливою
звичкою — курінням, R4=8000 *10-6,а за даними табл. 4 застосовуємо
поправковий коефіцієнт, що враховує стать (чоловiча) і місце проживання
людини (місто) – Кпр=1,45. Тепер скореговане значення ризику смертельної
небезпеки внаслідок куріння обчислюється як:
R4=Kпр · R4=1,45·8000·10-6=1,16*10-2
Iз табл. 5 дістаємо, що для непрофесійної діяльності „Водіння автомобіля"
погодинний ризик наразитися на смертельну небезпеку становить R4=1 * 10-4
Оскільки за умовою задачі кількість годин водіння автомобіля протягом року
становить 100 годин, скореговане значення ризику смертельної небезпеки
внаслідок ДТП обчислюється, зважаючи на поправковий коефіцієнт Кпр=1,6
(табл. 4), що враховує стать (чолові ча) і місце проживання людини (місто), як:
12
5.0цінимо для досліджуваної людини сумарний ризик (загальний)
наразитися на смертельну небезпеку протягом року, спричинений як її
професійною діяльністю, так і індивідуальним способом життя:
R=R1+R2+R3+(R4/+R4//)=1,22·10-2+1,21·103+1,92·103+1,16·102+1,6·102
=4,29*10-2
27% 4% 3% 38%
28%
13
Ризик померти внаслідок соматичних та генетичних захворювань, а також
через природне старіння організму становить 1,22 * 10-2. Така величина серед
групи високого ризику відноситься до розряду екстремальних ризиків.
Ризик померти внаслідок нещасного випадку на виробництві(1,21* 10-3) —
дуже високий.
Ризик наразитися на смертельну небезпеку в побуті (1,92 *10-3) — теж дуже
високий.
Ризик передчасної смерті внаслідок індивідуального способу життя
(куріння і поїздки на автомобілі) становить (2,76 *10-2), що класифікуеться як
екстремальний ризик.
Тож загальний (сумарний) ризик передчасної смерті внаслідок цих факторів
— екстремальний.
ризику
Заняття
проживає
Вік, років
діяльності
Вид проф.
факторами
пов`язане з
(остання
додатковими
зал. книжки)
цифра номера
Місцевість, де
19
село жін.
поїздки на велосипеді 600км на рік вчителька
42
15
38
село чол.
спелеолог, 150 год на рік
ремісник-гончар
41
село жін.
паління продавець
33
місто чол.
лижні прогулянки, 150 год на рік водій
Таблиця 3 - Ризик наразитися на смертельний нещасний випадок у побуті
для чоловіків різного віку ( на 1-ну людину протягом року)
16
Таблиця 4 - Ризик смерті людини від генетичних та соматичних
захворювань і внаслідок природного старіння організму (на 1-ну людину
протягом року)
пункту
Місто 1,6 0,28 1,45 0,38
18
26 Мисливці, 7·10-7
біатлоністи
12 Працівни 3,5·10 -8 29 Гребці, 1·10-5
ки торгівлі плавці
13 Працівни 5·10-8 30 Альпіністи 2,7·10-5
ки сфери , спелеологи,
обслуговування, драйвери
31 Жокеї, 1·10-4
педагоги,
кіннотники
студенти
14 Працівни 6·10-8 32 Водії 1·10-8-1·10-5
ки села, автомобіля
33 Інші види 1·10-8
фермери
занять
20
промисловості загалом, а також
працівники цивільної авіації)
3 Небезпечні (зайняті у 0.0010…0.0100
вуглекоксівному та вулканізаційному (0·10-3<R<1·10-2)
виробництві, члени екіпажів
риболовецьких траулерів, будівельні
робітники, верхолази, трактористи)
4 Особливо небезпечні (льотчики- >0.000
випробувачі, члени екіпажів військових (r>1·10-2
вертольотів, водолазів)
1·10-7
1·10-5
1·10-3
1·10-2
>1·10-2
1·10-8
1·10-6
1·10-4
Низький
Екстремальний
Відносно-
Відносно-
Знехтуваний
Середній
Високий
Дуже високий
високий
низький
21
2. Поясніть, у чому полягає відмінність концепції абсолютної
небезпеки і концепції прийнятного (допустимого) ризику?
3. За якими критеріями здійснюється оцінювання ризику
небезпек?
4. У який спосіб здійснюється управління ризиком?
5. Розрахуйте й оцініть індивідуальний ризик загибелі людини,
спричинений негативними наслідками куріння якщо, за даними медиків, із
кожного мільйона населення планети кожні 2-3 години вмирає 1 курець.
6. Розрахуйте й оцініть індивідуальний ризик загибелі людини,
спричинений негативними наслідками надмірного вживання алкоголю,
якщо за даними медиків, із кожного мільйона населення планети кожні 4-5
днів вмирає 1 людина, котра зловживала алкоголем.
7. Користуючись довідниковими таблицями розв’яжіть задачі №1 і
№2 та проаналізуйте отримані результати.
Література: [1],[4]
22
Існує фізичне і хімічне забруднення атмосфери. Внаслідок господарської
діяльності у повітряний басейн сучасних промислових зон та великих міст
надходять домішки антропогенного характеру, органічних кислот, ефірів,
нітросполук, ароматичних вуглеводі тощо. Для більшості з них встановлені
норми ГДК ( гранично-допустимі концентрації).
Хід роботи
23
Р = S1/S2, (4)
S2=S0·N0 (5)
S0 = π r 2 (6)
N0 = С·V·к1(1-к2) (7)
24
Варіанти завдань наведені у табл. 12. У кінці заняття треба зробити
висновок про вплив запиленості атмосферного повітря на стан легенів людини,
порівнявши здобуті результати розрахунків для різного ступеня запиленості
атмосфери.
25
19 0,28 200,0 103 60
20 0,29 400,0 103 65
21
0,5 0,5 103 70
22 0,31 1,0 103 65
23 0,32 5,0 103 60
24 0,33 10,0 103 55
25 0,34 30,0 103 50
26 0,35 50,0 103 45
27 0,36 60,0 103 50
8 0,37 100,0 103 55
29 0,38 200,0 103 60
ЗО 0,39 400,0 103 65
n = M/m (8)
26
Потім знаходимо кількість частинок смоли, що осідають у легенях, за
формулою:
де к1 - коефіцієнт, який враховує частку диму, що потрапляє влегені та
залишається в них (к1=0,1), і к2 - коефіцієнт, що враховує частку диму, який,
потрапивши в легені, з часом розсмоктується (k2 =0,5).
Далі знаходимо площу, яку покривають частинки диму, за формулою:
P=S3/S1 (11)
27
Варіанти завдань наведені в табл. 13. При проведенні розрахунків приймаємо,
що частинки диму мають радіус 0,1 мкм.
Кількість років
утворюється при
Кількість цигарок,
Маса смоли,
за один день, g
цигарки, M
куріння, t
№ Р
з.п
1 2 3 4 5
1 0,50 11 1
2 0,51 12 2
3 0,52 13 3
4 0,53 14 4
5 0,54 15 5
6 0,55 16 6
7 0,56 17 7
8 0,57 18 8
9 0,58 19 9
10 0,59 20 10
Література: [3],[4]
Хід роботи
Приклад 1. Знайти час, за який при температур 25ºС у лабораторії об'ємом
90 м3 (5мх6мх3м), де випадково витік бензол і утворив пляму площею 0,1 м 2
(0,33мх0,33м) буде встановлена:
• граничнодопустима концентрація;
• середня смертельна концентрація;
• нижня мело пожежонебезпеки.
Для розв'язку задачі необхідні такі довідкові дані:
• граничнодопустима концентрація - 5 мг/м3;
• середня смертельна концентрація - 38000 мг/м3 протягом 4 год.;
• нижня межа пожежонебезпеки - 1,2 % об.;
• швидкість випаровування при температурі повітря 25°С і при
швидкості руху повітря 0,25 м/с (оптимальна) - 436 мг/(м2/с);
• леткість - 320 000 мг/м3.
Оцінюючи небезпеку отруєння, враховують леткість речовин. Вона
свідчить про максимальну концентрацію пари речовини, яка досягається
внаслідок її випаровування при заданій температурі. Якщо леткість нижча ніж
ГДК, то отруєння неможливе.
Леткість бензолу перевищує ГДК і ССК, тому виникає небезпека отруєння.
Робочою формулою для розрахунку часу встановлення відповідних
концентрацій є рівняння
VС = Sut (12)
де V- об'єм приміщення, м ;
С - концентрація речовини у повітрі, мг/м ;
S - площа плями рідини, м ;
31
u- швидкість випаровування рідини, мг/(м с);
t - час випаровування, с.
Звідси час дорівнюватиме:
t= VС / Su (13)
tССК= 22 год.
де m- маса речовини,
V - об'єм приміщення.
32
C = М-НМР /0,00224 (17)
Тепер маємо:
tHMP = 23,96год.
Vp = m / p (19)
Vp = 4,7 л.
33
Тому одним із засобів безпеки під час. роботи з легкозаймистими
речовинами є вимога зберігати у лабораторії тільки денну норму рідини, тобто
стільки, скільки використовується протягом робочого дня
Завдання 1. Знайти час, за який при температурі 25?С у лабораторії
об'ємом V, де випадково витік бензол і утворив пляму площею 5, буде досягнено
ГДК, ССК і НМП при швидкості випаровування II. Варіанти завдань наведені в
табл. 14.
Таблиця 14 – Варіанти індивідуальних завдань.
№ з/п Об'єм лабораторії Площа плями Швидкість Час
м,2м
V 3
бензолу 5", s,
бензолу м 2 м2 випаровува
випаровуння u ГДК ССК НМП
встановлення
1 2 3 4 5 6 7
1 90 0,15 436
2 110 0,12 424
3 80 0,11 431
4 60 0,10 411
5 70 0,14 405
6 105 0,17 398
7 95 0,13 380
8 85 0,12 371
9 75 0,11 430
10 115 0,24 425
11 120 0,22 415
12 125 0,23 410
13 130 0,24 395
14 125 0,27 392
15 120 0,25 385
16 110 0,21 376
17 90 0,18 378
18 105 0,19 412
19 108 0,17 423
20 99 0,21 431
21 111 0,27 429
22 96 0,15 422
23 93 0,14 418
24 104 0,18 402
25 103 0,19 408
26 108 0,14 393
27 91 0,16 383
35
Для вивчення індивідуальних психологічних особливостей людини
існують найрізноманітніші тести , які застосовуються, наприклад, при
професійну відборі кандидатів на конкретну посаду. Це можуть бути тести на
встановлення належності людини до певного психологічного типу, або типу
нервової системи, темпераменту, тести для виявлення рівня розвитку певних
здібностей , пам’яті, мислення, концентрації, уваги, тести для виявлення
обдарованості тощо.
Психологами доведено, що особи з підвищеним ризиком травматизу
виявляють себе за різними психологічними тестами і методиками ( практичний
інтелект, час реакції, реагування, спритність, стан нервової системи то що)
вираженою неповноцінністю одержаних результатів, порівняно з контрольною
групою осіб.
Хід роботи
• тест на вивчення професійно важливих якостей персоналу
системи: "людина - машина - знакова система";
•тест визначення ступеня задоволення основних потреб людини;
• тест на визначення рівня самооцінки;
• тест на визначення рівня стресостійкості.
Після проведення відповідних тестів студенти аналізують одержані
результати з точки зору особистої безпеки.
21.Чи ви говорите про знайомих людей тільки хороше навіть тоді, коли
впевнені, що вони про це не довідаються?
22.Чи правда, що Вам неприємно бути в компанії, де постійно кепкують
один з одного?
23.Чи подобається Вам робота, яка потребує швидкої реакції?
24.Чи правда, що Вам не дають спокою думки про різні неприємності і
"жахи", які можуть трапитися, хоча в реальності все закінчується
благополучно?
25.Чи Ви коли-небудь спізнювались на побачення або на роботу?
26.Чи правда, що Ви дратівливі?
27.Чи правда, що Ви неквапливі в рухах?
28.Чи часто Вам сняться жахи?
38
№ з/п Перше Друге Третє № з/п Перше Друге Третє
число число число число число число
так + так + так + так + так + так+
ні - НІ - ні - ні - ні - ні -
1 2 3 4 1 2 3 4
1 + 16 -
2 + 17
3 + 18 +
4 + 19 -
5 - 20 +
6 + 21 -
7 + 22 +
8 + 23
9 + 24 -
10 + 25 +
11 + 26 +
12 - 27 +
13 + 28 -
14 + 29
15 - 30 + +
Варіант1 Варіант 2
9 5 11 23 20 21 12 7 1 20
14 25 17 19 13 6 15 3 17 18
3 21 7 16 1 19 4 8 25 13
18 12 6 24 4 24 2 22 10 5
8 15 10 2 22 9 14 11 23 16
Варіант 1 Варіант 2
16 37 98 2 54 5 28 47 11 51
80 92 46 59
9 35 16 8 43 19 63
43 21 8 40 2 17 34 55 31 12
65 84 99 7 77 13 57 64 3 39
—^ - Л
40
Тест для визначення ступеня задоволення основних потреб
людини
Перелік тверджень:
1. Домогтися визнання і поваги.
2. Мати хороші відносини з людьми.
3. Забезпечити собі майбутнє.
4. Заробляти на життя.
5. Мати хороших співрозмовників.
6. Зміцнити своє становище.
7. Розвивати свої сили та здібності.
8. Забезпечити собі матеріальний комфорт.
9. Підвищити рівень майстерності та компетентності.
10. Уникати неприємностей.
11. Прагнути до нового і невідомого.
12. Забезпечити собі стан впливу.
13. Купувати хороші речі.
14. Займатися справою, яка потребує повної віддачі.
15. Бути зрозумілим для інших.
41
Заповнивши таблицю, підраховують частоту появи того чи іншого
твердження, за якою визначають найпріоритетніші потреби особистості (перші
п'ять, які найчастіше з'являються).
Потім визначають ступінь задоволення п'яти головних потреб,
підрахувавши загальну кількість появи тверджень з певними номерами у таблиці
результатів, а саме:
1. Фізіологічні потреби визначає сума тверджень - 4, 8, 13.
2. Потреби в безпеці визначає сума тверджень - 3, 6, 10.
3. Соціальні (міжособистісні) потреби визначає сума тверджень -2, 5, 15.
4. Потреби у визнанні визначає сума тверджень - 1,9, 12.
5. Потреби в самовираженні визначає сума тверджень - 7,11,14.
3 3 6 3 8 9 3 11 3 3 14 15 3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
42
У таблицю результатів внесено як зразок результати порівняння 3-го твердження з
усіма іншими. Наприклад, порівнюючи 3 твердження з 10, перевагу надали 3-му і тому в
клітинку на перехресті 3-го і 10-го тверджень поставлено 3-тє, а порівнюючи це
твердження з 15-м перевагу надано 15-му і в клітинку на перехресті 3-го і 15-го
поставлено 15-те.
(міжособистісні)
Потреби у
Матеріальні
безпеці
потреби
Потреби у
Соціальні
потреби
визнанні
4 3 2 1 7 Твердження
8 6 5 9 11
13 10 15 12 14
43
Таблиця 20
№ Запитання Відповідь
Дуже Часто Інколи Рідко Ніколи
з/п
часто
1 Я часто хвилююся даремно 4 3 2 1 0
2 Мені хочеться, щоб мої 4 3 2 1 0
3 друзі підбадьорювали мене
Я боюсь виглядати 4 3 2 1 0
4 Яневігласом
хвилююся за своє 4 3 2 1 0
5 Зовнішній вигляд інших
майбутнє 4 3 2 1 0
6 значно кращий,
Прикро, ніж хто
що багато міймене 4 3 2 1 0
7 не розуміє
Відчуваю, що не вмію 4 3 2 1 0
8 належно
Людирозмовляти
чекають відз мене
людьми
дуже 4 3 2 1 0
9 багато чого
Відчуваю себе скутим 4 3 2 1 0
10 Мені здається, що мене спіткає
(скутою) 4 3 2 1 0
11 якась
Мененеприємність
хвилює думка про 4 3 2 1 0
12 ставлення до менещо
Я відчуваю, інших людей
говорять про 4 3 2 1 0
13 мене
Я незапочуваю
моєю спиною
себе в безпеці 4 3 2 1 0
14 Мені ні з ким поділитися 4 3 2 1 0
1
15 Люди не особливо
своїми думкамицікавляться 4 3 2 0
моїми досягненнями
44
Тест на визначення рівня стресостійкості
Таблиця 21
№ Запитання Відпо
Рідко Інколи Часто
з/п
1 Я думаю, що в колективі мене 1 2 3
2 Я намагаюся працювати незважаючи 1 2 3
3 на станЯздоров'я
вболіваю за якість своєї роботи 1 2 3
4 Я буваю агресивним 1 2 3
5 Я не терплю критики в свою адресу 1 2 3
6 Я буваю роздратованим 1 2 3
7 Я намагаюсь бути лідером там, де це 1 2 3
8 Мене вважають людиною 1 2 3
9 наполегливою
Мене непокоїть безсоння
і напористою 1 2 3
10 Своїм недругам я можу дати відсіч 1 2 3
11 Я емоційно і боляче переживаю 1 2 3
12 Мені бракує часу на відпочинок 1 2 3
13 У мене виникають конфліктні ситуації 1 2 3
14 У мене недостатньо влади, щоб 1 2 3
15 реалізувати
Мені бракує
себе часу, щоб займатися 1 2 3
16 улюбленою
Я все справою
роблю швидко 1 2 3
17 Я відчуваю страх, що не вступлю в 1 2 3
18 інститутЯ(втрачу
дію зопалу і потім переживаю за
роботу) 1 2 3
свої справи
45
Підрахуйте суму балів і визначте рівень стресостійкості за шкалою
(табл. 22).
Таблиця 22
Рівень стресостійкості Сума балів
Кількісна Якісна оцінка
1 дуже низький 54
2 низький 50-53
3 нижче за 46-49
4 трохи нижче за
середній 42-45
5 середній 38-41
6 трохи вище за 34-37
7 вище за 30-33
8 високий 26-29
9
дуже високий 22-25
Література: [2],[3]
Хід роботи
На промисловому об’єкті робітники і службовці працюють в одну зміну .
Під час аварії на цьому чи сусідніх підприємствах об’єкт може опинитися в зоні
забруднення. Для захисту виробничого персоналу побудовано сховище в
будівлі, де працюють люди.
Таким чином необхідно оцінити надійність захисту виробничого
персоналу у сховищі під час аварії з можливим хімічним, або радіаційним
забрудненням території. Варіанти завдання наведені у таблиці 11.
Під час роботи оцінити:
1. Достатність місць у сховищах для укриття робітників і
службовців працюючої зміни;
2. Чи забезпечать системи повітропостачання сховища всіх людей
повітрям за встановленими нормами;
3. Достатність аварійного запасу води в сховищі.
47
Таблиця 24 – Звіт по проведеній роботі.
Кількість Місткість сховища Оцінка системи Оцінка
людей у повітропостачання водопостачання
працюючій
зміні
Мп, чол. М0,чол. NІ чол. NІІ,чол. NІІІ,чол. Мв,чол.
Мп = Sукр/ S1 (27)
. NІ = п VI / WI (30)
NB = B / BiTmax (33)
4 Загальні висновки
комплектів ФВК.
Якщо не вистачає аварійного запасу води, то проблему вирішують
облаштуванням у сховищі додаткової ємності на потрібну кількість води.
51
Таблиця 24 – Варіанти вихідних даних для рішення задачі.
ФВК,п
Sукр Sдоп
л
1 310 120 10 2,5 2 1200 2
2 240 100 30 2,2 2 2100 2
3 200 120 27 3,0 2 2800 3
4 400 152 53 2,2 3 1800 2
5 380 160 35 2,5 3 2800 3
6 250 155 46 2,3 2 1600 2
7 220 122 22 3,0 3 2700 3
8 470 230 34 2,4 4 2700 3
9 550 240 57 2,7 5 4850 2
10 590 310 40 3,1 5 4850 3
11 520 227 35 2,6 6 3200 2
12 450 154 55 2,5 4 3100 3
13 205 76 44 2,3 2 2800 2
14 170 77 10 2,4 2 1800 3
15 210 132 15 2,2 2 2800 2
16 365 154 25 3,0 3 1600 3
17 290 95 33 2,6 3 2700 2
18 465 182 25 3,1 4 3700 3
19 415 160 29 2,3 4 4850 2
20 165 75 18 3,1 1 2850 3
21 540 225 54 2,2 5 4200 2
22 570 243 65 3,0 4 4100 3
23 610 220 44 2,6 4 5800 2
24 200 95 20 2,2 2 1800 3
25 300 110 28 3,1 3 2800 2
26 340 120 20 2,2 3 1600 3
27 150 65 16 3,1 1 2700 2
28 400 270 22 2,2 3 4850 3
29 390 130 18 2,5 3 2850 2
30 210 90 20 2,2 2 1200 3
31 150 80 36 2,5 1 3100 2
32 190 100 19 3,0 2 2800 3
33 450 195 48 2,3 3 1800 2
34 400 168 35 2,5 3 1800 3
35 300 150 40 3,0 3 3100 2
52
Питання для самоперевірки
Література: [2],[4]
53
Короткі теоретичні відомості
У результаті виникнення й розвитку будь-якої надзвичайної ситуації
можуть з'явитися постраждалі або навіть жертви. Характер надзвичайної
ситуації не дає змоги заздалегідь підготувати ресурси, необхідні для надання
медичної допомоги (медичний персонал, медикаменти, лікувальні установи,
спеціалізований транспорт). У зв'язку з цим постає питання про надання першої
долікарської допомоги потерпілим.
Перша долікарська допомога надається безпосередньо на місці поразки
або поблизу від нього з використанням підручних засобів.
Якщо людина постраждала в результаті надзвичайної ситуації, треба
передусім звільнити її, винести з небезпечної зони, вжити потрібних заходів
щодо відновлення життєво важливих функцій організму і запобігти
ускладненням, що становлять загрозу для життя людини. Вчасно й правильно
здійснена перша долікарська допомога рятує життя потерпілому і попереджає
розвиток несприятливих результатів. У разі відсутності поблизу людей
потерпілий має сам подбати про себе.
При організації надання першої медичної допомоги особливу увагу
необхідно звернути на її своєчасність, зокрема при травмах, що
супроводжуються кровотечею, шоком, асфіксією, втратою свідомості,
отруєнням. В обсязі першої долікарської допомоги особливого значення набуває
виконання таких заходів, як зупинення зовнішньої кровотечі за допомогою
тампонів, перев'язувальних пакетів, накладення джгута (закручення за
допомогою підручних засобів), введення знеболювальних засобів, усунення
асфіксії, проведення штучного дихання, непрямий масаж серця з метою
відновлення серцевої діяльності, закриття поверхні рани пов'язкою тощо.
Не менш важливим етапом надання першої допомоги постраждалому є
раціональне його транспортування до лікарської установи, де йому буде надано
кваліфіковану медичну допомогу. Засвоєння знань прийомів надання першої
долікарської допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях є однією з
54
найважливіших складових підготовки працівників служби цивільного захисту
України.
55
• забезпечити вільну прохідність верхніх дихальних шляхів;
• зробити штучне дихання "із рота в рот" або "із рота в ніс" та зовнішній
масаж серця й оцінити їх ефективність;
• зупинити кровотечу накладанням джгута, стисної пов'язки або
пальцевим притискуванням судин;
• накласти пов'язку при пошкодженні (пораненні, опіку, кровотечі,
відмороженні, травмі);
• іммобілізувати пошкоджену частину тіла при переломі кісток, важкій
травмі, термічному ураженні;
• надати допомогу при тепловому і сонячному ударах, утопленні,
отруєнні, блюванні, втраті свідомості;
• використати підручні засоби при перенесенні, завантаженні і
транспортуванні потерпілого;
• визначити необхідність транспортування потерпілого машиною швидкої
допомоги чи попутним транспортом;
• користуватися аптечкою швидкої допомоги. Унаслідок різних травм,
сильного болю, втрати крові, нестачі кисню в організмі, при замерзанні та
перегріві тощо можливе ураження центру свідомості — мозку.
56
Потерпілий байдужий до оточення, але свідомість зберігає, хоча можливі
випадки короткочасної непритомності.
Запобіганням розвитку шоку е своєчасна та ефективна відповідна
допомога, яка надається при пораненні, що спричинило появу шоку.
Раптова недостатність кровонаповнення мозку під впливом нервово-
емоційного збудження, страху, падіння тіла, болю, нестачі свіжого повітря тощо
призводить до запаморочення. Ці фактори спричиняє рефлекторне розширення
м'язових судин, внаслідок чого знекровлюється мозок. Запаморочення є
перехідним станом до непритомності.
Ознаками запаморочення є: блідість обличчя, дзвін у вухах, потемніння в
очах, холодний піт, головокружіння, слабке наповнення пульсу, поверхневе
дихання. Як правило, памороки швидко минають.
Перша допомога при запамороченні надається у такий спосіб: покласти
потерпілого в горизонтальне положення; розстебнути комір; забезпечити
надходження свіжого повітря; дати понюхати нашатирний спирт на ваті. Коли
потерпілий у свідомості, дати йому гарячий чай, каву. Людину, що
знепритомніла, не можна намагатися напоїти.
Раптова недостатність кровонаповнення мозку під впливом нервово-
емоційного збудження, страху, падіння тіла, болю, нестачі свіжого повітря тощо
призводить також і до непритомності"
Характерною ознакою непритомності є раптовість, але інколи перед нею
бувають запаморочення, блювання, позиви до блювання, слабкість, позіхання,
посилене потовиділення. У цей період пульс прискорюється, артеріальний тиск
знижується. Під час непритомності пульс уповільнюється до 50...40 ударів на
хвилину. Велику небезпеку для життя потерпілого під час непритомності
становить западання язика і потрапляння блювотних мас у дихальні шляхи, що
призводить до їх закупорювання.
Перша допомога при непритомності включає такі дії: потерпілого треба
покласти на спину; трохи підняти (на 15—20 см) нижні кінцівки для поліпшення
кровообігу мозку; вивільнити шию і груди від одягу, який їх ущільнює;
поплескати по щоках і побризкати обличчя та груди холодною водою; дати
57
понюхати нашатирний спирт. Якщо потерпілий починає дихати з хрипінням або
дихання немає, треба перевірити, чи не запав язик. У крайньому разі
вживаються заходи щодо оживлення.
3. Струс мозку.
Травматичне пошкодження тканин і діяльності мозку внаслідок падіння на
голову, при ударах і стисненні голови може призвести до струсу мозку. При
цьому можуть виникати кровотечі, крововиливи і набряк мозкової тканини.
Інколи такі пошкодження поєднуються з переломом кісток черепа.
Ознаками струсу мозку - миттєва втрата свідомості, яка може бути
короткочасною або тривати кілька годин, а то й кілька днів; можуть
спостерігатися порушення дихання, пульсу; нудота, блювання; порушення
чутливості; втрата мови; судоми, параліч та ін.
При таких станах допомога має надаватися дуже обережно, щоб не
погіршити стан потерпілого. Потерпілого ні в якому разі не можна намагатися
напоїти! При першій можливості його треба негайно транспортувати до
лікувального закладу у супроводі особи, яка вміє надавати допомогу для
оживлення.
4. Асвексія.
Стан задухи, викликаної кисневим голодуванням та надлишком
вуглекислого газу в крові і тканинах, що настає внаслідок припинення
надходження повітря в легені протягом 2—3 хвилин, називається асфіксією. За
таких умов людина, як правило, непритомніє. Далі може зупинитись серце і
наступити смерть.
Допомога при асфіксії полягає у тому, що потерпілому необхідно
витягнути язик; якнайшвидше вичистити порожнину рота від слизу, крові,
харчових продуктів, землі тощо; розстебнути комір, пояс, верхній одяг — все,
що може заважати диханню, і здійснювати штучне дихання. Інколи через набряк
гортані проводити штучне дихання не можливо. Щоб зменшити набряк,
58
накладають холодний компрес на кадик, ноги ставлять у гарячу воду. У разі
потреби проводиться трахеотомія — (введення трубки у розсічену трахею).
Найефективнішим способом штучного дихання є дихання "із легень у
легені", яке проводиться за до-помгою прийому "із рота в рот" або "із рота в ніс"
рис. 1.
г д
5. Клінічна смерть.
59
Клінічна смерть — це такий стан організму, за якого відсутні видимі
ознаки життя (серцева діяльвість та дихання), згасають функції центральної
нервової системи, але зберігаються обмінні процеси у тканинах. Клінічна смерть
є першим етапом припинення життєдіяльності організму, його загибелі. Другим
етапом є біологічна, або істинна, смерть — незворотне припинення
фізіологічних процесів у клітинах і тканинах.
У перші 5—7 хвилин клінічної смерті незворотні явища в тканинах ще
відсутні. Після цього першими починають відмирати клітини головного мозку, і
клінічна смерть переходить у біологічну.
Ознаками біологічної смерті є:
• помутніння рогівки ока та її висихання;
• деформація зіниці при стисканні;
• трупне задубіння;
• трупні синюшні плями.
60
стає на коліна зліва від потерпілого, кладе обидві долоні (одна поверх другої) на
нижню третину грудної клітки зліва і починає робити масаж — ритмічне
стискання серця між грудиною та хребтом з частотою 60 разів на хвилину.
62
г д
63
Рисисунок 8 - Спинення кровотечі джгутом (а) та закруткою (б)
64
Стискання м'яких тканин може стати причиною розвитку загального
тяжкого стану потерпілого. Такі ушкодження трапляються в разі обвалів
породи, снігових завалів, руйнування будівель.
Ознаки стискання м'яких тканин такі:
• кінцівка, яку звільнили від стискування, бліда, холодніша за здорову
кінцівку;
• пульс у нижній частиш кінцівки не відчувається;
• спочатку, після вивільнення з-під дії предметів, які тиснуть, загальний
стан потерпілого задовільний;
• через 6—8 годин настає різке погіршення загального стану:
підвищується температура тіла, настає розлад дихання та серцевої діяльності,
спрага, блювання; кінцівки холодні, набрякають, набувають синього кольору, на
шкірі з'являються крововиливи, пухирі;
• кінцівка втрачає чутливість.
65
Щоб допомогти, потерпілого необхідно якнайшвидше доставити до
медичного закладу, де йому вправлять суглоб. На час транспортування
потерпілого до медичного закладу на ушкоджений суглоб потрібно накласти
транспортну шину чи пов'язку, що надійно фіксує кінцівку. Для зменшення
болю можна дати потерпілому пігулку анальгіну чи іншого знеболювального
засобу. Ні в якому разі не слід вправляти вивих самостійно.
Розтягування та розривання зв'язок найчастіше буває в ділянці
гомілковостопного суглоба.
Ознаками такого стану е:
• різкий, гострий біль у суглобі у місці закріплення ушкодженої зв'язки;
• рухливість у цьому місці обмежена і супроводжується значними болями;
• припухлість у ділянці суглоба (крововилив у порожнину суглоба).
66
Надання потерпілому відповідної допомоги полягає у забезпеченні
повного спокою пошкодженої частини тіла (кінцівки) та усуненні рухомості
уламків кісток у місці перелому. Для цього іммобілізується пошкоджена частина
тіла, тобто забезпечується її нерухомість. Це досягається накладанням
фіксувальної пов'язки або ще краще — транспортної шини рис. 9.
67
Відмороження виникає при тривалій дії холоду, при контакті тіла з
холодним металом на морозі, із скрапленими повітрям та газами або сухою
вуглекислотою. При підвищеній вологості і сильному вітрі відмороження може
спостерігатись навіть при не дуже низькій температурі повітря (навіть близько
0° С). Сприяє відмороженню загальне ослаблення організму внаслідок
голодування, втоми або захворювання. Найчастіше відморожують пальці ніг і
рук, а також ніс, вуха, щоки.
Залежно від тяжкості розрізняють чотири ступені відмороження тканин:
• І — почервоніння і набряк;
• Н — утворення пухирів;
• ІП — омертвіння шкіри та утворення струпа;
• IV — омертвіння частини тіла.
68
вкривається потом, пульс і дихання прискорюються, температура тіла
підвищується до 37,5—38,9 °С.
- Середній ступінь — температура тіла 39—40 °С, сильний головний біль,
різка м'язова слабкість, миготіння в очах, шум у вухах, болі в ділянці серця,
виражене почервоніння шкіри, сильне потовиділення, посиніння губ,
прискорення пульсу до 120—130 уд./ хв, часте і поверхневе дихання. Характерні
також блювання, пронос.
- Тяжкий ступінь — перегрівання тіла кваліфікуються по-різному: якщо
температура повітря висока і його вологість підвищена, йдеться про тепловий
удар, якщо довготривала дія сонячних променів — про сонячний. При цьому
температура тіла піднімається вище 40 °С, настає непритомність, шкіра
потерпілого стає сухою, у нього починаються судоми, порушується серцева
діяльність, зупиняється дихання.
У легких випадках перегрівання потерпілого необхідно покласти у
затіненому місці, давати необмежену кількість води. У тяжких випадках —
перенести його в затемнене прохолодне місце, роздягнути, обмити тіло
прохолодною водою, прикладати холодні компреси на голову, шию, ділянку
серця, дати понюхати нашатирний спирт. Якщо порушується серцева діяльність,
зупиняється дихання, треба почати робити штучне дихання, викликати швидку
медичну допомогу або після надання першої допомоги доставити потерпілого
до медичного закладу.
69
Рисунок 10 - Опіки кисті: а - І -го ступеня; б - II -го ступеня; в - Ш-го
ступеня; г - IV -го ступеня.
70
чай тощо. Для зменшення болю дати потерпілому пігулку знеболюючого або
100—150 мл вина чи горілки. Таких потерпілих, а також потерпілих з опіками
III—IV ступенів, незалежно від площі пошкодження, потрібно негайно
направити до медичного закладу. Під час транспортування не допускати
переохолодження потерпілого, до обпечених ділянок не можна торкатися
руками, не можна проколювати пухирі і відривати шматки одягу, що прилипли
до місць опіку, не можна накладати мазі, порошки, робити примочки.
71
немає нейтралізуючого засобу, на місце опіку необхідно накласти чисту суху
пов'язку. Потерпілих з хімічними опіками необхідно негайно направити в
медичний заклад.
72
інкубаційного періоду і характеризуються гострим та нетривалим перебігом.
Захворювання іноді має масовий характер, проте кількість потерпілих може
бути і незначною.
При харчових отруєннях бактеріальної природи інкубаційний період
коливається від 6 до 36 годин. Захворювання починається гостро із загального
нездужання, нудоти, блювання, болю у животі, підвищення температури тіла до
38,5-39,5°С. З'являються часті рідкі випорожнення, іноді зі слизом і навіть з
кров'ю. У випадках важкої інтоксикації настає різке зневоднення організму,
втрата електролітів, можлива гостра судинна недостатність (колапс).
Перша допомога. Показане термінове промивання шлунку слабкими
розчинами марганцевокислого калію, соди або чистою водою у великих
кількостях. Застосування сольових послаблюючих, сорбентів (активованого
вугілля). Призначають постільний режим, грілки на живіт, голодування. Дають
пити багато рідини: чаю, розведених фруктових та ягідних соків, морсів,
мінеральної води.
73
Отруєння лікарськими препаратами
Кожен препарат діє по-своєму. Наприклад, при отруєннях снодійними
засобами чоловік стає малорухливим, загальмованим, на нього час від часу
накочує непереборна сонливість. Поступово він втрачає свідомість і впадає в
кому. Якщо він прийняв чималу кількість речовини, зупиняються серце і
дихання. Інші препарати викликають спочатку сильне збудження, судоми,
марення, галюцинації, але зрештою все одно наводять до зупинки дихання і
серцебиття.
Більшість препаратів достатня швидкий всмоктуються в кров, а тому
потрібно діяти без зволікання. Якщо людина знаходиться в свідомості, потрібно
щонайшвидше промити шлунок. Для цього підійде звичайна вода. Промивання
потрібно робити 4—5 разів підряд. Після цього хворому дають випити
активоване вугілля, а через 10 мін після цього знову промивають шлунок. Тепер
дайте будь-який послаблюючий засіб, аби ті залишки речовини, які потрапили в
кишечник, вийшли з організму щонайшвидше. Увага! При отруєнні снодійними
засобами не можна використовувати касторову олію.
Потім, якщо на той час “Швидка допомога” ще не приїхала, можна дати
хворому сечогінні засоби і постійно поїти його водою (помалу, але часто).
Якщо людина вже знепритомніла, потрібно перевірити, чи є пульс і
дихання. В першу чергу порушується саме дихання, оскільки розслаблена мова
западає назад і перекриває гортань. Для того, щоб відкрити доступ повітря,
укладете людину на тверду поверхню, закиньте його голову назад і покладете
під шию згорнутий у валик рушник. Якщо після цього дихання не відновилося,
починайте реанімацію.
74
В очікуванні приїзду швидкої допомоги постарайтеся привести людину у
відчуття. Інколи для цього досить дати йому понюхати ватку, змочену
нашатирним спиртом. Якщо удалося відновити свідомість, починайте
промивати шлунок водою або розчином питної соди, а після промивання дайте
йому випити гарячого солодкого чаю або кави. Якщо людина без свідомості, але
її серце і легені працюють, потрібно постаратися зігріти його, особливо якщо в
приміщенні або на вулиці холодно. Якщо ж людина не дихає і у нього не
промацується пульс, починайте серцево-легеневу реанімацію.
При отруєнні такими сурогатами алкоголю, як метиловий (мурашиний)
спирт, після промивання шлунку дайте людині випити стакан коньяку (етиловий
(харчовий) спирт конкурує з метанолом в біохімії клітки). Метиловий спирт
приголомшує зоровий нерв. Людина може осліпнути.
Отруєння ацетоном
Отруєння ацетоном нагадує отруєння алкоголем, проте ця рідина дратує
слизисту оболонку стравоходу і шлунку, а у важких випадках може привести до
зупинки дихання і серцебиття.
При отруєнні ацетоном в очікуванні приїзду швидкої допомоги потрібно
промити шлунок. Якщо потерпілий знепритомнів, дайте йому понюхати ватку,
змочену нашатирним спиртом. Після промивання укладете людину в ліжко,
дайте гарячого чаю або кави. У важких випадках проводиться серцево-легенева
реанімація.
75
нормальної діяльності життєво важливих органів і систем, таких як головний
мозок, серце, легені.
Місцеві електротравми — чітко окреслені місцеві порушення цілісності
окремих ділянок та тканин тіла під впливом електричного струму або
електричної дуги. Найчастіше — це поверхневі пошкодження, тобто
пошкодження шкіри, іноді інших м'яких тканин, а також зв'язок і кісток.
До місцевих електротравм відносять: електричні опіки, електричні знаки,
металізацію шкіри, механічні пошкодження та електроофтальмію.
Загальні електричні травми (електричні удари) залежно від наслідків
ураження організму людини поділяють на чотири ступені:
• І — судомне скорочення м'язів, що супроводжується болями, але без
втрати свідомості;
• II — судомне скорочення м'язів із втратою свідомості та/або зупинкою
дихання;
• ПІ — втрата свідомості і порушення серцевої діяльності;
• IV — клінічна смерть.
76
Рисунок 12 - Способи усунення дії електричного струму на потерпілого:
а - знеструмлення установки за допомогою вимикача (рубильника); б - відкидання
проводу сухою дошкою; в - перерубування проводів сокирою; г – відтягнення
потерпілого від електромережі
Хід роботи
На основі теоретичних відостей встановити схему долікарняної допомоги
постраждалому у надзвичайній ситуації, змодульованої у табл. 25. Варіант обирається
відповідно до порядкового номера студента.
77
Таблиця 25 – Надзвичайна ситуацыя, в яку потрапив постраждалий.
№ Надзвичайна ситуація, в яку потрапив постраждалий
п.п.
1 Електромонтер працював на висоті 2,5 метра. В результаті
6 недбалості працівника, відбулося ураження електричним струмом. У
11 зв’язку з непритомністю відбулося падіння з зазначеної висоти, в
16
результаті якого була зламана гомілкова кістка.
21
2 Під час ремонту автомобіля відбувся несанкціонований витік
7 стиснутого повітря з гальмівного ресивера, в результаті чого автослюсар
12 отримав сильне обмороження обох верхніх кінцівок.
17
22
3 В заготівельний період жінка консервувала овочі та по
8 необережності розбила банку з окропом. В результаті жінка отримала
13 поріз правої руки та опіки нижніх кінцівок.
18
23
4 В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль був
9 перекинутий на дах та відбулося займання двигуна. Так чоловік отримав
14 струс мозку, зламане передпліччя та незначні рпіки правох руки.
19
24
5 На стихійному ринку були придбані молочні продукти. Після
10 вживання яких у споживачя стали проявлятись наступні симптоми:
15 слабкість, підвищення температури, нудота, блювання.
20
25
Література: [6],[7]
78
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
79
Методичні вказівки щодо практичних занять з вивчення навчальної
дисципліни “Безпека життєдіяльності” для студентів денної та заочної форм
навчання зі спеціальності 6.050701 - ”Електротехніка та електротехнології”,
6.050702 –„Електромеханіка”, 6.050201. –„Системна інженерія”.
Видавничий відділ
Кременчуцького національного університету
імені Михайла Остроградського
вул. Першотравнева, 20, м. Кременчук, 39600
80