Транспортні характеристики вантажів та технологічний процес роботи вантажного комплексу аеропорту

You might also like

Download as docx, pdf, or txt
Download as docx, pdf, or txt
You are on page 1of 58

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет


Кафедра організації авіаційних перевезень

Курсовий проект
з дисципліни:
« Організація вантажних перевезень на авіаційному транспорті »
на тему: «Транспортні характеристики вантажів та
технологічний процес роботи вантажного комплексу аеропорту»

Виконала: студентка групи ОП-301Б


Мельник Анна
Перевірив: доцент Соколова
Олена Євгенівна

Київ 2020
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ....................................................3
ЧАСТИНА 1...........................................................................................................................4
ВИХІДНІ ДАНІ...................................................................................................................4
ВСТУП.................................................................................................................................5
1. ТРАНСПОРТНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВАНТАЖІВ...................................................7
2. ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕВІЗНИКА ТА ТИПУ ПС, НА ЯКОМУ БУДЕ
ВИКОНУВАТИСЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ.................................................................................9
3. ОБМЕЖЕННЯ ПРИ ПЕРЕВЕЗЕННІ ВАНТАЖІВ ЗАДАНИМ ТИПОМ ПС.........11
4. ТАРА ТА УПАКУВАННЯ ВАНТАЖУ ДЛЯ ЙОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ, ОБ’ЄМНО-
МАСОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПАРТІЇ ВАНТАЖУ...................................................14
5. МАНІПУЛЯЦІЙНІ ЗНАКИ ДЛЯ СФОРМОВАНИХ ВАНТАЖНИХ ОДИНИЦЬ 16
6. БИРКА НА СФОРМОВАНИЙ ВАНТАЖ..................................................................18
7. УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖІВ..........................................................................21
8. КІНЦЕВІ ОБ’ЄМНО-МАСОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПАРТІЇ ВАНТАЖУ..........23
ВИСНОВКИ.......................................................................................................................24
ЧАСТИНА 2.........................................................................................................................25
ВИХІДНІ ДАНІ.................................................................................................................25
1. РОЗРАХУНОК ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ВАНТАЖНОГО
КОМПЛЕКСУ АЕРОПОРТУ...........................................................................................28
2. РОЗРАХУНКИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ КОМПЛЕКСНО-
МЕХАНІЗОВАНИХ ВАНТАЖНИХ СКЛАДІВ............................................................32
3. РОЗРАХУНКИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПЛОЩ СКЛАДІВ...........................................33
4. РОЗРАХУНОК РОБОЧОЇ ПЛОЩІ ВАНТАЖНОГО СКЛАДУ...............................34
5. РОЗРАХУНОК ДОДАТКОВОЇ ПЛОЩІ ВАНТАЖНОГО СКЛАДУ,
РОЗРАХУНОК ДОПОМІЖНОЇ ПЛОЩІ ВАНТАЖНОГО СКЛАДУ, РОЗРАХУНОК
СЛУЖБОВОЇ ПЛОЩІ ВАНТАЖНОГО СКЛАДУ.......................................................42
6. ВИЗНАЧЕННЯ ГАБАРИТІВ ВАНТАЖНОГО СКЛАДУ........................................43
7. РОЗРАХУНОК ДОВЖИНИ ФРОНТУ НАВАНТАЖУВАЛЬНО-
РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ..................................................................................44
8. РОЗРАХУНОК МЕХАНІЗАЦІЇ...................................................................................46
9. РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ЗАСОБІВ СКЛАДСЬКОЇ МЕХАНІЗАЦІЇ................48
10. РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ЗАСОБІВ ПЕРОННОЇ МЕХАНІЗАЦІЇ...................51
11. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ТЕХНОЛОГІЯ ОБРОБКИ ВАНТАЖІВ..................................54
ВИСНОВКИ.......................................................................................................................55
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................................56
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ

ВПЛ - внутрішні повітряні лінії.


МПЛ - міжнародні повітряні лінії.
ВКА - вантажний комплекс аеропорту.
ВКС - вантажний комерційний склад.
АПК - автомобілі з підйомним кузовом.
Приб. – вантажі, що прибули.
Відпр. – вантажі, що відправляються.
Вант. - вантажі.
СОПВП - служба організації поштово-вантажних перевезень.
А/п - аеропорт.
ТЗ - транспортний засіб.
ПС - повітряне судно.
Рис.- рисунок.
Од.-одиниць.
ЧАСТИНА 1
ВИХІДНІ ДАНІ
Таблиця 1.1.
Характеристика партії вантажу
Номер варіанту 5
Назва вантажу Футболка в індивідуальній упаковці
ГОСТ 3897-87
Державний стандарт, за яким ГОСТ 10354-82
вантаж упаковується в первинну
упаковку
Тип первинної упаковки Поліетиленновий пакет
Кількість одиниць товару в 1 одиниця
первинній упаковці
Розміри первинної упаковки 300х200х10
(LxWxH), мм
Вага вантажу в первинній 0,2
упаковці, кг
Кількість первинних упаковок в 1000
партії вантажу

Таблиця 1.2.
Маршрут перевезення

Номер Маршрут
варіанту перевезення
3 Київ – Париж
ВСТУП
Тема: формування вантажних одиниць та визначення умов перевезень
окремих видів вантажів повітряним транспортом.
Мета: засвоєння основних положень з формування вантажних одиниць
та визначення умов перевезень вантажів повітряним транспортом.
В даній роботі описано формування вантажних одиниць та визначення
умов перевезень вантажів повітряним транспортом на основі даних про
вантаж, первинну упаковку та повітряне судно, на якому планується
перевезення вантажу.
В процесі виконання роботи планується вирішити наступні задачі:
описати транспортні характеристики вантажів: назву вантажу,
властивості та фізичний стан вантажу, об’ємно-масові характеристики
(розміри окремих місць, масу, щільність, об’ємну вагу, тощо), взаємодію із
зовнішнім середовищем, первинну упаковку заданого виду вантажу,
класифікувати даний вантаж як генеральний чи спеціальний, зробити
висновки щодо збереження вантажем своїх властивостей при перевезенні
повітряним транспортом;
згідно заданого маршруту та офіційного розкладу руху пасажирських
рейсів визначити перевізника та тип ПС, на якому буде виконуватися
перевезення;
визначити обмеження за розмірами, вагою та навантаженням на
підлогу при перевезенні вантажів заданим типом ПС (кількість вантажних
відсіків, розміри дверей та вантажних люків, об’єм вантажних відсіків,
максимальна маса вантажу, яка може бути завантажена у відсіки,
максимальне навантаження на підлогу);
вибрати тару та упакування вантажу для його перевезення з
урахуванням параметрів повітряного судна, на якому буде виконуватися
перевезення. При виборі тари та упакування потрібно використовувати
державні стандарти, довідники з упакування вантажів, інформацію
виробників тари.
сформувати вантажні одиниці, обґрунтувати необхідність та
можливість укрупнення вантажної одиниці за допомогою засобів
пакетування вантажів та описати кінцеві об’ємно-масові характеристики
партії вантажу для повітряного перевезення. Вирішуючи питання про
можливість укрупнення вантажної одиниці треба враховувати обмеження за
розмірами, вагою та навантаженням на підлогу того типу ПС, на якому
планується виконувати перевезення;
перевірити дотримання обмежень сформованих вантажних одиниць за
розмірами, вагою та навантаженням на підлогу при перевезенні заданим
типом ПС;
підібрати маніпуляційні знаки для сформованих вантажних одиниць;
заповнити бирку на вантаж
описати умови перевезень вантажів, враховуючи інформацію
перевізника, рейсом якого планується перевезення вантажів.
Кінцеві об’ємно-масові характеристики партії вантажу потрібно
представити у наступному вигляді:
 кількість місць в партії вантажу, розміри окремого місця та
укрупненої вантажної одиниці, якщо остання була сформована;
 схеми розміщення транспортної тари на піддонах, якщо
останні були використані;
 вага брутто та нетто партії вантажу, окремого місця та
укрупненої вантажної одиниці, якщо остання була сформована;
об’ємна та платна вага партії вантажу.
1. ТРАНСПОРТНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВАНТАЖІВ
Назва вантажу: футболка в індивідуальній упаковці ГОСТ 3897-87
Властивості вантажу. Між властивостями вантажу і засобами його
перевезення існує тісний взаємозв’язок і взаємозалежність. Властивості
вантажу визначають техніку і технологію його перевезення і збереження. У
свою чергу, умови транспортування можуть призводити до зміни
властивостей вантажів. У процесі транспортування і збереження в масі
вантажу можуть відбуватися якісні і кількісні зміни. Ці зміни поясняються
дією зовнішніх факторів і механічних впливів на вантаж у процесі
транспортування. Тому для забезпечення цілісності вантажів під час
перевезення необхідно враховувати їхні фізико-хімічні властивості і процеси,
що відбуваються в них під впливом навколишнього середовища в період
перебування на транспорті. Властивості вантажу футболки в індивідуальній
упаковці можуть бути наступні:
 Фізико–хімічні
 Пилемісткість
 Гігроскопічність
 Морозостійкість
 Та інші
Фізичний стан вантажу. За фізичним станом можна виділити: тверді,
рідкі та газоподібні вантажі. Фізичний стан вантажу футболки – твердий.
Об’ємно-масові характеристики. У залежності від об’ємно-масових
характеристик, розрізняють звичайні вантажі; важковагові вантажі, (вага
одного місця вантажу перевищує встановлену межу). Вантаж футболка в
індивідуальній упаковці – звичайний вантаж. Маса вантажу футболок 200шт
в індивідуальних упаковках становить: вага вантажу в первинній упаковці*
кількість первинних упаковок в партії вантажу=0,2кг*1000=200кг. Об’ємна
вага - це габарити вантажу. Заміри вантажу виробляють диспетчери
вантажний служби, але об’ємний вагу можна розрахувати заздалегідь. У разі,
якщо вантаж об’ємний, але м’який, як у нашому випадку, то його слід добре
спресовувати, для того щоб уникнути зайвих витрат на доставку:
Факт. вага вантажу з упаковкою: 0,2 кг
Габарити упаковки: LxWxH=300*200*10= 600 000 мм3= 0,0006 м3
Формула розрахунку об’ємної ваги: обсяг х 167 кг
Розрахунок об’ємної ваги = 0,0006 м3 х 167 кг = 0,1002 кг
Фактична вага вантажу: 0,2*1000=200 кг
Об’ємна вага вантажу до оплати: 0,1002*1000=100,2 кг
Цей же товар можна спресувати до обсягу 0,0003 м3
Факт. вага вантажу з упаковкою: 0,2 кг
Габарити упаковки: 0,0005 м3
Формула розрахунку об’ємного ваги: обсяг х 167 кг
Розрахунок об’ємної ваги = 0,0005 м3 х 167 кг = 0,0835 кг
Факт. вага вантажу до оплати: 0,2*1000=200 кг
Об’ємна вага вантажу: 0,0835*1000=83,5 кг
Взаємодія із зовнішнім середовищем. Упакування вантажу в
поліетиленновий пакет забезпечує захист вантажу від ушкоджень і втрат,
впливу навколишнього середовища і полегшують збереження і
транспортування вантажу.
Генеральними називають штучні вантажі, що не потребують особливих
режимів перевезення та складаються з окремих упакованих або не
упакованих вантажних місць. Вантаж футболка в індивідуальній упаковці
належить саме до генеральних вантажів.
Висновки: Згідно із фізико-хімічними властивостями вантажу
футболки в індивідуальній упаковці, можна чітко сказати, що збереження
вантажем своїх властивостей при перевезенні повітряним транспортом є
досить високе, оскільки такі перевезення не впливають на фізико-хімічні
властивості даного вантажу.
2. ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕВІЗНИКА ТА ТИПУ ПС, НА ЯКОМУ БУДЕ
ВИКОНУВАТИСЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

Табл.2.1 Офіційний розклад руху пасажирських рейсів компанією KLM


за маршрутом Київ-Париж на грудень[1].

пн вт ср чт пт сб нд

30 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
15 16 17 18 19 20
14
206USD 171 USD 157USD 236 USD 141 USD 230 USD
21 22 23 24 25 26 27
141 USD 265 USD 128 USD 117 USD 117 USD 117 USD 117 USD
28 29 30 31
1 2 3
117 USD 107 USD 117 USD 107 USD

Рис.2.1.Розклад перевезення за маршрутом Київ-Париж на 29 грудня


Рис.2.2.Рейс Київ-Париж на 29 грудня о 09:45.
Висновки: Згідно із заданим маршрутом та офіційним розкладом
руху пасажирського рейсу на 29 грудня о 09:45, перевізником буде
компанія KLM, і перевезення буде виконуватися на літаку Embraer 190.
3. ОБМЕЖЕННЯ ПРИ ПЕРЕВЕЗЕННІ ВАНТАЖІВ ЗАДАНИМ ТИПОМ
ПС
Табл. 3.1 Основні характеристики літака Embraer 190[2].
E-190
Розміри
Довжина (м) 36.2
Розмах крила (м) 28.7
Висота (м) 10.6
Вага
Макс. злітна вага (кг) 47 800
Макс. посадковий вага (кг) 43 000
Вага порожнього (кг) 28 080
Макс. вага без палива (кг) 40 800
Макс. комерційне завантаження (кг) 12 700
Ємність паливних баків (л) 16 250
Льотні дані
Дальність польоту з макс. завантаженням 3 200
(км)
Макс. крейсерська швидкість (км / год) 890
Стеля (макс. Висота польоту) (м) 11 900
Довжина розбігу (м) 1 890
Довжина пробігу (м) 1 260
двигуни GE CF34-10E,
2 x 8400 кгс

Вантажний відсік сімейства ERJ нижній підпільний простір розділено


на 2 багажника (рис.3.1; рис.3.2): - передній (FWD) - задній (AFT). Задній
багажник AFT (3 + 4) Передній багажник FWD ( 1 + 2)
Рис.3.1 Можливе завантаження багажників[3].

Рис.3.2 Характеристика багажно-вантажних відсіків.

Рис.3.3 Характеристика багажно-вантажних відсіків.


Табл. 3.2 Вага та об’єм вантажних відсіків FW№1+2 та AFT№3+4.
Багажно- Макс. вага Об’єм
вантажний відсік
FW№1+2 1370 кг 8,59 м3
AFT№3+4 1030 кг 5,89 м3
Всього 2400 кг 14,39 м3
Висновки: Після визначення обмежень за розмірами, вагою та
навантаженням на підлогу при перевезенні вантажів заданим типом ПС
(кількість вантажних відсіків, розміри дверей та вантажних люків, об’єм
вантажних відсіків, максимальна маса вантажу, яка може бути завантажена у
відсіки, максимальне навантаження на підлогу), можна зробити висновок, що
даний вантаж футболки в індивідуальній упаковці у кількості 1000
первинних упаковок, що становить 200 кг, з легкістю можна перевозити на
літаку Embraer 190.
4. ТАРА ТА УПАКУВАННЯ ВАНТАЖУ ДЛЯ ЙОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ,
ОБ’ЄМНО-МАСОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПАРТІЇ ВАНТАЖУ

Для пакування трикотажних виробів повинен застосовуватися папір,


споживча (індивідуальна або групова) і транспортна тара.
До спожівчої тарі відносять поліетиленові пакети, пакети целофанові
та паперові; коробки з картону по ГОСТ 12301; пачки з картону по ГОСТ
12303, что гарантують безпеку товарів в процесі транспортування и
зберігання.
При застосуванні поліетіленовіх пакетів для групової упаковки
виробів без подальшого пакування їх в коробку, пачку або папір, пакети
повинні бути заварені або закриті іншім способом з усіх боків.
При упаковці виробів в пачки з картону на стику клапанів повінні буті
вкладені картонні прокладки. Перед пакуванням в коробки з картону вироби
повинні бути покладені в пакети відповідно:
Найменування виробу – футболка
Вид пакету – поліетиленовий  пакет
Кількість виробів в одному пакеті, не більше – 1 шт
Об’єм вантажу футболки в індивідуальній упаковці у кількості 1000 шт
і розмірами первинної упаковки 300*200*10 буде становити: 0,0006 м3
(об’єм однієї первинної упаковки)*1000 (кількість упаковок)=0,6 м3.
Оскільки розміри транспортної тари встановлюються у відповідності із
вимогами ГОСТ 21140, де зазначено, що зовнішні максимальні розміри
довжини і ширини можуть становити не більше 1200 і 1000 мм відповідно[4],
а розміри усього вантажу футболок в індивідуальних упаковках не
перевищує ці вимоги (з урахуванням розміщення упаковок одину на одну), то
можна обрати будь-яку картонну підходящу за розмірами тару на об’єм
вантажу 0,6 м3.
Співвідношення довжини коробки/ящика до його ширини
рекомендується приймати не більше 2,5:1, співвідношення висоти до ширини
– не більше 2:1 і не більше 0,5:1.

Рис.4.1 Можливе розміщення вантажу в тарі.


Для перевезення даного вантажу необхідна тара у вигляді картонної
коробки із довжиною, шириною і висотою не менше 0,8 м*0,6 м* 1,25 м
відповідно.
В середньому для пасажирських повітряних суден припустиме
навантаження на підлогу становить 400-600 кг/м2, на вантажних повітряних
суднах припустиме навантаження природно більше, залежить від ділянки
вантажної кабіни, і становіть 1500-8000 кг/м2.
Висновки: Отже, для перевезення вантажу футболки в індивідуальній
упаковці потрібна тара об’ємом не менше 0,6 м3. У вантажні відсіки
FW№1+2 та AFT№3+4 літака E-190 можливо завантажити вантаж об’ємом не
більше 8,59 м3 та 5,89 м3 відповідно, а об’єм всього вантажу футболок в
індивідуальних упаковках 0,6 м3, що є в рази менше. Вантаж можна
розмістити у 2 ряди і 8 стовпчиків по 125 футболок в індивідуальній
упаковці у кожному. Для перевезення даного вантажу необхідна тара у
вигляді картонної коробки із довжиною, шириною і висотою не менше 0,8
м*0,6 м* 1,25 м відповідно.
5. МАНІПУЛЯЦІЙНІ ЗНАКИ ДЛЯ СФОРМОВАНИХ ВАНТАЖНИХ
ОДИНИЦЬ

Маніпуляційні знаки призначені для подання інформації щодо способів


поводження з товарами. До цього часу маніпуляційні знаки вважалися
покажчиками способів поводження з вантажами і наносилися в основному на
транспортну тару. їх символіка, найменування, призначення
регламентуються ГОСТ 14192-77 "Маркування вантажів"[5].
Маніпуляційні знаки наносяться на кожне вантажне місце в лівому
верхньому кутку на двох сусідніх стінках тари.
Як правило, маніпуляційні знаки повинні бути чорного кольору, але
допускається нанесення знаків "Крихке. Обережно" та "Тропічне пакування"
-червоного кольору, "Вантаж, що швидко псується " - блакитним кольором
на світлому фоні.
Для сформованих вантажних одиниць, як футболки в індивідуальній
упаковці у кількості 1000 шт., доцільно буде позначити наступні
маніпуляційні знаки (рис.5.1):
 берегти від вологи
 верх (вказує правильне вертикальне положення вантажу)
 відкривати тут

Рис.5.1 Маніпуляційні знаки для вантажу футболки в індивідуальній


упаковці.
Висновки: Отже, оскільки маніпуляційні знаки призначені для подання
інформації щодо способів поводження з товарами, а визначений вантаж не
врато зберігати у вологих приміщеннях чи на вулиці (де можуть початися
опади), то використовується маніпуляційний знак «берегти від вологи» та ще
два знаки, які направляють на правильне вертикальне положення вантажу та
з якої сторони його слід відкривати.
6. БИРКА НА СФОРМОВАНИЙ ВАНТАЖ

Маркування транспортної тари наносять безпосередньо на тару або на


ярлики та етикетки із зазначенням:
 найменування і призначення тари;
 найменування країни-виробника;
 найменування підприємства-виробника та його юридичної
адреси;
 товарного знака (при наявності);
 номера або позначення тари по нормативному документу;
 дати виготовлення;
 штрихового коду (при наявності);
 екологічного знака або інформації про необхідність
утилізації тари після її використання.
Допускається за узгодженням зі споживачем наносити на тару
скорочену маркірування, що містить:
 найменування країни-виробника;
 товарний знак і (або) найменування підприємства-
виробника;
 позначення нормативного документа.
Спосіб нанесення маркування на картонну тару - друкарським
способом, штемпелюванням

Рис. 6.1 Порядок розташування транспортного маркування [6]


1 - маніпуляційні знаки (попереджувальні написи);
2 - допустимі попереджувальні написи (див. 4.2);
3 - кількість місць в партії, порядковий номер усередині партії;
4 - найменування вантажоодержувача і пункту призначення;
5 - найменування пункту перевантаження;
6 - номер вантажної накладної, код аеропорту відправлення;
7 - обсяг вантажного місця *;
8 - габаритні розміри вантажного місця;
9 - маса брутто;
10 - маса нетто;
11 - країна-виробник і (або) постачальник;
12 - найменування пункту відправлення;
13 - найменування вантажовідправника

Рис.6.2 Вантажна бирка для визначеного вантажу.


Висновки: Отже, була сформована вантажна бирка для визначеного
вантажу футболки в індивідуальній упаковці у кількості 1000 шт., де було
зазначено різну інформацію про вантаж, а саме: маніпуляційні знаки
(попереджувальні написи); допустимі попереджувальні написи (див. 4.2);
кількість місць в партії, порядковий номер усередині партії;найменування
вантажоодержувача і пункту призначення; найменування пункту
перевантаження; номер вантажної накладної, код аеропорту
відправлення;обсяг вантажного місця *; габаритні розміри вантажного місця;
маса брутто; маса нетто; країна-виробник і (або) постачальник;найменування
пункту відправлення; найменування вантажовідправника.
7. УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖІВ

Авіавантажна накладна (до доказу протилежного) є презумпцією


наявності договору перевезення вантажу між перевізником і
вантажовідправником, котрі названі в цьому документі, та прийняття
вантажу до перевезення на умовах, визначених у цьому документі. Будь-які
відомості в авіавантажній накладній стосовно ваги, розмірів та упакування
вантажу, а також кількості місць (до доказу протилежного) є свідченням
повідомлених даних. Відомості щодо кількості, обсягу та стану вантажу не
будуть доказом проти перевізника, тільки окрім випадків, коли такі дані
стосуються фактичного стану вантажу, а перевізник перевірив цю
інформацію в присутності вантажовідправника і про це в авіавантажній
накладній зроблено позначку.
Умови договору перевезення, наведені в авіавантажній накладній, не
мають суперечити правилам перевезення вантажів. Відсутність,
неправильність або втрата авіавантажної накладної не впливають ні на
наявність, ні на дійсність договору перевезення.
Вантажовідправник повинен оформити чи мати оформлену від свого
імені авіавантажну накладну відповідно до форми, кількості копій і способу,
встановленого перевізником, та надати таку авіавантажну накладну
перевізнику разом із вантажем не пізніше ніж у час, визначений
перевізником. Якщо дані про тарифи та збори не були встановлені,
перевізник повинен назвати в авіавантажній накладній суму оплати
перевезення вантажу вантажовідправником.
Якщо стан вантажу чи його упакування незадовільні, вантаж або
упакування ушкоджені ззовні, то вантажовідправник повинен зазначити в
авіавантажній накладній фактичний стан вантажу. Коли ж він не в змозі це
зробити або названі дані нечіткі, перевізник має право ввести в авіавантажну
накладну дані про фактичний стан вантажу, його особливі властивості або
уточнити попередні дані в авіавантажній накладній. Вважають (до доказу
протилежного), що перевізник діє від імені вантажовідправника. Перевізник
має право вимагати від вантажовідправника надати документ про характер
вантажу, коли це вимагають застосовані закони.
Бронювання. Вантажі, призначені для перевезення, повинен приймати
перевізник згідно із наявностю придатних ТЗ і вільних вантажних
місткостей. Для цього здійснюють попереднє бронювання. У іншому випадку
вантаж можна приймати до перевезення на встановлених перевізником
маршрутах і за визначеної перевізником ваги (об'єму).
Підтверджене бронювання надає право на перевезення вантажу лише в
той день і на тому рейсі, коли здійснене бронювання відповідної місткості, й
між пунктами, визначеними під час бронювання між перевізником та
вантажовідправником і названими в авіавантажній накладній. Бронювання
вважається попереднім доти, доки перевізник не видав вантажовідправникові
належно оформлену авіавантажну накладну. Заяву про бронювання вважають
прийнятою перевізником з моменту повідомлення про це особи, яка зробила
запит про бронювання.
Бронювання на визначений рейс недійсне і не буде нормативним для
перевізника, якщо:
 вантажовідправник не сплатив за транспортування вантажу
в терміни, встановлені перевізником;
 вантажовідправникові не видана належно оформлена
авіавантажна накладна на перевезення вантажу необхідним рейсом і у
відповідних графах авіавантажної накладної не зроблено позначки про
бронювання.
Висновки: Авіавантажна накладна є презумпцією наявності договору
перевезення вантажу між перевізником і вантажовідправником, котрі названі
в цьому документі, та прийняття вантажу до перевезення на умовах,
визначених у цьому документі.
8. КІНЦЕВІ ОБ’ЄМНО-МАСОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПАРТІЇ
ВАНТАЖУ

Факт. вага вантажу з упаковкою: 0,2 кг


Габарити упаковки: LxWxH=300*200*10= 600 000 мм3= 0,0006 м3
Формула розрахунку об’ємної ваги: обсяг х 167 кг
Розрахунок об’ємної ваги = 0,0006 м3 х 167 кг = 0,1002 кг
Фактична вага вантажу: 0,2*1000=200 кг
Об’ємна вага вантажу до оплати: 0,1002*1000=100,2 кг
Цей же товар можна спресувати до обсягу 0,0003 м3
Факт. вага вантажу з упаковкою: 0,2 кг
Габарити упаковки: 0,0005 м3
Формула розрахунку об’ємного ваги: обсяг х 167 кг
Розрахунок об’ємної ваги = 0,0005 м3 х 167 кг = 0,0835 кг
Факт. вага вантажу до оплати: 0,2*1000=200 кг
Об’ємна вага вантажу: 0,0835*1000=83,5 кг
Маса НЕТТО 195 кг
Маса БРУТТО 200 кг
В середньому для пасажирських повітряних суден припустиме навантаження
на підлогу становить 400-600 кг/м2, на вантажних повітряних суднах
припустиме навантаження природно більше, залежить від ділянки вантажної
кабіни, і становіть 1500-8000 кг/м2. У вантажні відсіки FW№1+2 та
AFT№3+4 літака E-190 можливо завантажити вантаж об’ємом не більше 8,59
м3 та 5,89 м3 відповідно, а об’єм всього вантажу футболок в індивідуальних
упаковках 0,6 м3, що є в рази менше. Вантаж можна розмістити у 2 ряди і 8
стовпчиків по 125 футболок в індивідуальній упаковці у кожному. Для
перевезення даного вантажу необхідна тара у вигляді картонної коробки із
довжиною, шириною і висотою не менше 0,8 м*0,6 м* 1,25 м відповідно.
ВИСНОВКИ

У першій частині курсового проекту описано формування вантажних


одиниць та визначення умов перевезень вантажів повітряним транспортом на
основі даних про вантаж, первинну упаковку та повітряне судно, на якому
планується перевезення вантажу.
В процесі виконання роботи було вирішити наступні задачі: описано
транспортні характеристики вантажів: назву вантажу, властивості та
фізичний стан вантажу, об’ємно-масові характеристики (розміри окремих
місць, масу, щільність, об’ємну вагу, тощо), взаємодію із зовнішнім
середовищем, первинну упаковку заданого виду вантажу, класифікувати
даний вантаж як генеральний чи спеціальний, зроблено висновки щодо
збереження вантажем своїх властивостей при перевезенні повітряним
транспортом; згідно заданого маршруту та офіційного розкладу руху
пасажирських рейсів визначено перевізника та тип ПС, на якому буде
виконуватися перевезення; визначено обмеження за розмірами, вагою та
навантаженням на підлогу при перевезенні вантажів заданим типом ПС;
вибрано тару та упакування вантажу для його перевезення з урахуванням
параметрів повітряного судна, на якому буде виконуватися перевезення;
сформовано вантажні одиниці, обґрунтовано необхідність та можливість
укрупнення вантажної одиниці за допомогою засобів пакетування вантажів
та описати кінцеві об’ємно-масові характеристики партії вантажу для
повітряного перевезення; перевірено дотримання обмежень сформованих
вантажних одиниць за розмірами, вагою та навантаженням на підлогу при
перевезенні заданим типом ПС; підібрано маніпуляційні знаки для
сформованих вантажних одиниць; заповнено бирку на вантаж; описано
умови перевезень вантажів, враховуючи інформацію перевізника, рейсом
якого планується перевезення вантажів.
ЧАСТИНА 2
ВИХІДНІ ДАНІ
Табл.1.1
Загальні дані про вантажообіг
Номер Добов Пито Питом Питом Питома Питома Коефіці
варіанта ий ма а вага а вага вага вага єнт
ванта вага ванта ванта трансфер вантажів, нерівно
жо- ванта жів, жів, них які -
обіг жів на які які вантажів перевозя мірност
, ВПЛ, прибу прибу на МПЛ, ться і,
т/доб % ли ли % навалом
ВПЛ, МПЛ, на МПЛ,
% % %
2 35 30 70 15 40
5 300 1,6

Табл.1.2

Середня тривалість зберігання вантажів на складі , діб


Вид вантажу Номер варіанта
5
Той, що прибув 2
Той, що відправляється 2
Трансферний 0,8

Табл.1.3

Дані для розрахунку робочої площі


при штабельному і стелажному зберіганні*
Пито Коефі Довж Шири Висот Об’єм Коефі- Питом
Номе ме -цієнт ина на а на цієнт е
р наван надли комір комір комір маса запов- наван-
варіан та- ш- ки ки ки ванта нення тажен
та ження кової l, м b, м h, м жу, комірк ня на
на площі який и під-
підлог склад вантаж логу
у, а- ем сте-
, ється лажно
2
т/м , т/м3 го
складу
, т/м2
5 0,7 1,2 1,3 1,2 1,2 1,4 0,5 3,9
*Ширина прорізів між суміжними комірками – 0,1 м
Табл.1.4
Дані для розрахунку додаткової, допоміжної
та службової площ складу
Ном Питоме Термін Коефі Кіль Кільк Нормативна
ер навантажен зберіганн цієнт, кість ість площа на
варі ня на я що прац праці одну особу
анта ділянці вантажів врахов ів- вни- , м2
приймання на ує никі ків
та ділянці потреб в на мит-
комплектува прийман у в скла ниці,
ння ня допомі ді,
2
, т/м та жній n
комплект площі
ування t,
діб
5 0,6 0,8 0,7 8 4 При кількості
3–5 осіб – 4 та
більше
5 осіб – 3,25

Табл.1.5

Дані для розрахунку фронту


навантажувально-розвантажувальних робіт*
Час Середня Коефі- Середн Імовір Імовір- Серед Довжи
Но- робот вантажо- цієнт ій час -ність ність ній час на
мер и підйомніст викор чеканн того, того, обслуг транс-
варі склад ь т истанн я що що час о- портно
- у я машин пункти просто вуванн го
ант Т, вантаж із прийм ю я засобу,
а год/ о- ванта- ан-ня машин одного
добу підйом жем у будуть більше відпра l м /
-ності черзі зайнят від в-ника ширин
машин , год і заданог вантаж а
и, о, у , трансп
> год ортног
о
засобу,
м
5 20 5 0,6 0,8 0,9 0,1 0,4 6,5/3,0
*Запасна відстань між суміжними машинами – 1–3 м.
Табл.1.6
Дані для розрахунку кількості засобів складської механізації
(електронавантажувачів)*
Номе Вантажо Середня Середня Швидкіс
Коефіціє
р - швидкіст висо-та ть нт
варіа підйомні ь руху підйому / підніман
використ
нта сть , м/с опусканн ня/ ання
,т я опусканн
вантажоп
вил , м я вил ід-
, м/с йомності
,
5 2,5 15 5 0,5 0,7
*Коефіцієнт використання електронавантажувача у часі – 0,7–0,8.
Табл.1.7
Тип повітряного судна
Перша літера М, Н, О,
прізвища П, Р
Вантажне ПС Tу-204С
Пасажирське ПС В767
Табл.1.8

Дані для розрахунку кількості засобів перонної механізації*


Ном Дизельний тягач Автомобіль з Перенавантажувач Сере
ер із двома візками підіймальним авіаційних дня
варі кузовом контейнерів/палет відст
ан- ань
та від
склад
у до
місця
стоян
ки
літак
а ,
км
Вантажо Середн Вантажо- Середн Вантажо- Середн
- я підйомні я підйомні я
підйомні швидкі сть, , т швидкі сть, т швидкі
сть , т сть сть сть
руху, руху, руху,
км/год км/год км/год
5 25 10 4 15 7 30 1,9

*Коефіцієнт технічної готовності АПК, дизельного тягача із двома


візками чи перенавантажувача авіаційних контейнерів/палетів становить
0,7–0,8.
1. РОЗРАХУНОК ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ
ВАНТАЖНОГО КОМПЛЕКСУ АЕРОПОРТУ
Аналіз вантажопотоків нерозривно пов'язаний з аналізом товарних,
транспортних та інформаційних потоків, стану і тенденцій ринку
транспортних послуг. Знання характеристик вантажопотоків необхідно для
вирішення основних завдань транспортного забезпечення логістики:
планування розвитку та модернізації транспортної інфраструктури, вибору
виду транспорту і технології транспортування, визначення параметрів
транспортних засобів та їх необхідної кількості, маршрутизації перевезень,
оцінки економічних характеристик транспортного процесу. 
В загальному обсязі добової вантажопереробки виділяють таки потоки:
 вантажі, що відправляються міжнародними повітряними
лініями(МПЛв);
 вантажі, що прибувають міжнародними повітряними
лінями(МПЛп);
 трансферні вантажі, що перевозяться на міжнародних повітряних
лініях(МПЛтр);
 вантажі. що відправляються внутрішніми повітряними
лініями(ВПЛв);
 вантажі, що прибувають внутрішніми повітряними
лініями(ВПЛп).
Для визначення та розрахунку цих вантажепотоків доцільно
використовувати інформацію з вихідних даних.
Добовий вантажообіг, Qсут становить Qсут = 300 т/добу.
ВПЛ:
Питома вага вантажів на ВПЛ становить 35%. Тому, добовий
вантажообіг на ВПЛ становить:
Qсут=300∗0,35=105 т/добу.
Питома вага вантажів, що прибули по ВПЛ, становить 30%. Тому,
добовий вантажообіг становитиме:
Qсут=105∗0,3=31,5 т/добу.
Питома вага вантажів, що відправляються по ВПЛ, становить 70%.
Тому, добовий вантажообіг становитиме:
Qсут=105∗0,7=73,5 т/добу.
МПЛ: 
Питома вага вантажів на МПЛ становить 65%. Тому, добовий
вантажообіг на МПЛ становить:
Qсут=300*0,65=195 т/добу.
Питома вага трансферних вантажів на МПЛ, становить 15% від
всього об’єму, що перевозиться на МПЛ. Тому, добовий вантажообіг
становитиме:
Qсут= 195*0,15=29,25 т/добу.
Питома вага вантажів, що прибули по МПЛ, становить 70% від всього
об’єму, що перевозиться на МПЛ.. Тому, добовий вантажообіг становитиме:
Qсут=195*0,7=136,5 т/добу.
Питома вага вантажів, що відправляються по МПЛ, становить 15%
від всього об’єму, що перевозиться на МПЛ. Тому, добовий вантажообіг
становитиме:
Qсут= 195*0,15= 29,25 т/добу.
Обсяг вантажів, які відправляються, прибувають чи слідують

транзитом навалом становить 40% від всього об’єму, що перевозиться на


МПЛ, т:
195*0,4=78 т/добу
Обсяг вантажів, які відправляються, прибувають чи слідують

транзитом в ULD становить 60% від всього об’єму, що перевозиться на


МПЛ, т:
195*0,6=117 т/добу
Отже, приймаємо рішення побудувати в нашому ВКА два склади:
I-й склад - для вантажів, що перевозяться на ВПЛ (Qсут=105 т/добу);
II-й - для вантажів, що перевозяться на МПЛ, включаючи і
склад 

трансферні (Qсут=195 т/добу).


Табл. 1.1
Обсяги міжнародних та внутрішніх вантажопотоків

Загальний обсяг добової вантажопереробки (300 т/добу)


Міжнародні повітряні лінії (МПЛ) Внутрішні повітряні лінії (ВПЛ)
(65% - 195 т/добу) (35% - 105 т/добу)
Обсяг Обсяг Обсяг Обсяг Обсяг вантажів,
експортних імпортних транзитних вантажів, які які прибувають
вантажів вантажів та відправляютьс ,т
,т ,т трансферних я ,т
вантажів

29,25 136,5 29,25 73,5 31,5
Обсяг вантажів, які Обсяг вантажів,
відправляються, які
прибувають чи відправляються,
слідують транзитом прибувають чи Усі вантажі
в ULD слідують перевозяться навалом,т/добу
,т транзитом
навалом ,т
117 78 105

Вантажні комплекси аеропортів включають у себе:


– вантажні комерційні склади, призначені для короткострокового
збереження вантажів після приймання від вантажовідправника, перед
комплектуванням на рейс та до видачі вантажів вантажоодержувачам;
– вантажний двір, призначений для навантаження і розвантаження
автомашин із вантажами, які доставляють їх до аеропорту для відправлення,
чи для вивезення вантажів, отриманих на складі адресатом;
– вантажний перон, на якому виконуються навантажувально-
розвантажувальні роботи вантажних літаків.
Рис.1.1. Схема вантажного комплексу аеропорту: 1 – склад ВПЛ; 2 – слад
МПЛ; 3 – вантажний двір; 4 – вантажний перон; 5 – навіс для стоянки засобів
механізації; 6 – навіс для довго вимірних та важковагових вантажів; 7 –
спеціалізований слад для радіоактивних та небезпечних вантажів; 8 –
аеровокзал; 9 – привокзальна площа; 10 – пасажирський перон.
2. РОЗРАХУНКИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ
КОМПЛЕКСНО-МЕХАНІЗОВАНИХ ВАНТАЖНИХ СКЛАДІВ

Головною спорудою ВКА є вантажний комерційний склад.


Вантажні склади аеропортів можуть бути класифіковані за технологією
переробки вантажів усередині складу (де описано) і за пропускною
спроможністю складу.
За пропускною спроможністю вантажні комерційні склади поділяють
на:
– малі – із добовим вантажообігом, який не перевищує 80 т/добу;
– середні – із добовим вантажообігом 80–300 т/добу;
– великі – із добовим вантажообігом, який перевищує 300 т/добу.
Визначаючи технологічні параметри складів, розрахунки виконують окремо
для зон штабельного і стелажного зберігання вантажів.
3. РОЗРАХУНКИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПЛОЩ СКЛАДІВ

При проектуванні вантажних складів підлягають розрахункам такі


технологічні площі:

 - площа, зайнята безпосередньо під вантажем, що зберігається;

 - площа, необхідна для здійснення операції по прийманню та


видачі вантажу;

 - площа, зайнята проїздами і проходами;

 - площа, зайнята під службові приміщення.


Загальна площа складу розраховується за формулою:

=2974,54+280+347,9+26=3628,44
4. РОЗРАХУНОК РОБОЧОЇ ПЛОЩІ ВАНТАЖНОГО СКЛАДУ

Зона вантажу, який прибув


У розрахунку потрібної робочої площі вантажного складу найперше
визначається ємність складу (складських приміщень).

Ємність складу (у тоннах) обчислюється за формулою:

, де

– добовий вантажообіг аеропорту з відправлення чи прибуття


вантажів, т/добу;

– коефіцієнт, що враховує нерівномірність надходження вантажів


на склад протягом різних сезонів і місяців року;
– середня тривалість зберігання вантажів на складі, діб.
¿ 300∗1,6∗¿ 2= 960 (т)

Розрахунок робочої площі складу виконують окремо для відділень із


вантажами ВПЛ, які укладають поштучно на підлогу складу чи у штабелі, і
для відділень із вантажами МПЛ, які укладають на стелажі.
Робочу площу для вантажів, перевезених на ВПЛ, розраховують
виходячи з питомих навантажень на 1 м 2 підлоги складського приміщення за
формулою:

, де

– ємність приміщень (відділень), призначених для складування


вантажів поштучно на підлогу чи у штабелі, т;
– питоме навантаження, що допускається на 1 м2 площі складу,
т/м2;

– коефіцієнт надлишкової площі, що враховує нерівномірність


розподілу вантажів.

(960/0,7)*1,2=1645,7
Кількість штабелів обчислюється так:

де – площа одного штабеля.

=1645,7/24=69 (од)
При визначенні потрібної робочої площі для вантажів, які зберігаються
на стелажах (МПЛ), за основу розрахунку береться об’єм робочої комірки
стелажа (у кубічних метрах, м3):

,
де l, b, h – довжина, ширина, висота комірки відповідно, м.
1,3*1,2*1,2=1,872 (м3)
Розрахунок вагової ємності комірки стелажа (у тоннах)
виконується за формулою

, де
– об’ємна вага вантажу, який складується, т/м3;
– коефіцієнт заповнення комірки вантажем.
1,872*1,4*0,5=1,31 (т)
Кількість робочих комірок стелажів Nком, необхідних для розміщення

вагової ємності вантажу, що зберігається , визначається так:

960/1,31=733 (од)
Кількість ярусів стелажів обчислюється за формулою

де – питоме навантаження, що допускається, на 1 м 2 площі складу


стелажного зберігання, т/м2;
– площа однієї комірки, м2.
(0,7*1,56)/ 1,31 =1 (яр.)
Розрахункове число робочих комірок у нижньому ярусі стелажів
визначається з умови:

733/1=733 (од)
Сумарна робоча площа відділення складу, призначеного для зберігання
вантажів на стелажах, розраховується за формулою

[м2],
де – ширина прорізів між суміжними комірками, м.

(1,2+0,1)*1,3*733=1238,77 (м2)
Зона вантажу, який відправляється
У розрахунку потрібної робочої площі вантажного складу найперше
визначається ємність складу (складських приміщень).

Ємність складу (у тоннах) обчислюється за формулою:

, де

– добовий вантажообіг аеропорту з відправлення чи прибуття


вантажів, т/добу;

– коефіцієнт, що враховує нерівномірність надходження вантажів


на склад протягом різних сезонів і місяців року;
– середня тривалість зберігання вантажів на складі, діб.
¿ 300∗1,6∗¿ 2= 960 (т)

Розрахунок робочої площі складу виконують окремо для відділень із


вантажами ВПЛ, які укладають поштучно на підлогу складу чи у штабелі, і
для відділень із вантажами МПЛ, які укладають на стелажі.
Робочу площу для вантажів, перевезених на ВПЛ, розраховують
виходячи з питомих навантажень на 1 м 2 підлоги складського приміщення за
формулою:
, де

– ємність приміщень (відділень), призначених для складування


вантажів поштучно на підлогу чи у штабелі, т;
– питоме навантаження, що допускається на 1 м2 площі складу,
т/м2;

– коефіцієнт надлишкової площі, що враховує нерівномірність


розподілу вантажів.

(960/0,7)*1,2=1645,7
Кількість штабелів обчислюється так:

де – площа одного штабеля.

=1645,7/24=69 (од)
При визначенні потрібної робочої площі для вантажів, які зберігаються
на стелажах (МПЛ), за основу розрахунку береться об’єм робочої комірки
стелажа (у кубічних метрах, м3):

,
де l, b, h – довжина, ширина, висота комірки відповідно, м.
1,3*1,2*1,2=1,872 (м3)
Розрахунок вагової ємності комірки стелажа (у тоннах)
виконується за формулою

, де
– об’ємна вага вантажу, який складується, т/м3;
– коефіцієнт заповнення комірки вантажем.
1,872*1,4*0,5=1,31 (т)
Кількість робочих комірок стелажів Nком, необхідних для розміщення

вагової ємності вантажу, що зберігається , визначається так:

960/1,31=733 (од)
Кількість ярусів стелажів обчислюється за формулою

де – питоме навантаження, що допускається, на 1 м 2 площі складу


стелажного зберігання, т/м2;
– площа однієї комірки, м2.

(0,7*1,56)/ 1,31 =1 (яр.)


Розрахункове число робочих комірок у нижньому ярусі стелажів
визначається з умови:

733/1=733 (од)
Сумарна робоча площа відділення складу, призначеного для зберігання
вантажів на стелажах, розраховується за формулою

[м2],
де – ширина прорізів між суміжними комірками, м.

(1,2+0,1)*1,3*733=1238,77 (м2)
Зона трансферного вантажу
У розрахунку потрібної робочої площі вантажного складу найперше
визначається ємність складу (складських приміщень).

Ємність складу (у тоннах) обчислюється за формулою:

, де
– добовий вантажообіг аеропорту з відправлення чи прибуття
вантажів, т/добу;

– коефіцієнт, що враховує нерівномірність надходження вантажів


на склад протягом різних сезонів і місяців року;
– середня тривалість зберігання вантажів на складі, діб.
¿ 300∗1,6∗¿ 0,8= 384 (т)

Розрахунок робочої площі складу виконують окремо для відділень із


вантажами ВПЛ, які укладають поштучно на підлогу складу чи у штабелі, і
для відділень із вантажами МПЛ, які укладають на стелажі.
Робочу площу для вантажів, перевезених на ВПЛ, розраховують
виходячи з питомих навантажень на 1 м 2 підлоги складського приміщення за
формулою:

, де

– ємність приміщень (відділень), призначених для складування


вантажів поштучно на підлогу чи у штабелі, т;
– питоме навантаження, що допускається на 1 м2 площі складу,
т/м2;

– коефіцієнт надлишкової площі, що враховує нерівномірність


розподілу вантажів.

( 384/0,7)*1,2=658,29
Кількість штабелів обчислюється так:

де – площа одного штабеля.

=658,29/24=28 (од)
При визначенні потрібної робочої площі для вантажів, які зберігаються
на стелажах (МПЛ), за основу розрахунку береться об’єм робочої комірки
стелажа (у кубічних метрах, м3):

,
де l, b, h – довжина, ширина, висота комірки відповідно, м.
1,3*1,2*1,2=1,872 (м3)
Розрахунок вагової ємності комірки стелажа (у тоннах)
виконується за формулою

, де
– об’ємна вага вантажу, який складується, т/м3;
– коефіцієнт заповнення комірки вантажем.
1,872*1,4*0,5=1,31 (т)
Кількість робочих комірок стелажів Nком, необхідних для розміщення

вагової ємності вантажу, що зберігається , визначається так:

384/1,31=294 (од)
Кількість ярусів стелажів обчислюється за формулою

де – питоме навантаження, що допускається, на 1 м 2 площі складу


стелажного зберігання, т/м2;
– площа однієї комірки, м2.

(0,7*1,56)/ 1,31 =1 (яр.)


Розрахункове число робочих комірок у нижньому ярусі стелажів
визначається з умови:
294/1=294 (од)
Сумарна робоча площа відділення складу, призначеного для зберігання
вантажів на стелажах, розраховується за формулою

[м2],
де – ширина прорізів між суміжними комірками, м.

(1,2+0,1)*1,3*294=497 (м2)
5. РОЗРАХУНОК ДОДАТКОВОЇ ПЛОЩІ ВАНТАЖНОГО СКЛАДУ,
РОЗРАХУНОК ДОПОМІЖНОЇ ПЛОЩІ ВАНТАЖНОГО СКЛАДУ,
РОЗРАХУНОК СЛУЖБОВОЇ ПЛОЩІ ВАНТАЖНОГО СКЛАДУ

Площа ділянки приймання та комплектування вантажів визначається за


показником розрахункового навантаження на 1 м 2 і обчислюється за
формулою:

,
де – навантаження на 1 м2 на ділянці приймання та комплектування,
т/м2;
– термін зберігання вантажів на ділянці приймання та
комплектування, діб.

(300*0,7*0,8)/0,6=280
Допоміжна площа вантажного складу

Приблизний розрахунок додаткової площі , зайнятої проїздами і


проходами, може бути виконаний за формулою:

де – коефіцієнт, що враховує потребу в допоміжній площі, зайнятій


проїздами і проходами, всередині складу.

0,7*497=347,9
Службова площа вантажного складу

,
де n – кількість працівників на складі, осіб;

– нормативна площа на одного працівника, м2.


Для складу МПЛ потрібно врахувати також кількість робітників
митниці.

=8*3,25=26
6. ВИЗНАЧЕННЯ ГАБАРИТІВ ВАНТАЖНОГО СКЛАДУ

Визначення габаритів виконується з умов заданої загальної площі. Як


правило, проєктуючи склади, задають їхню ширину Вскл, яка за будівельними
нормами повинна бути кратна 3 і становити, наприклад, 12, 18, 24, 36, 48 м.
Також, визначаючи габарити складу, враховують довжину фронту
навантажувально-розвантажувальних робіт.

Довжину складу визначають за формулою

3628,44/48=75,6
7. РОЗРАХУНОК ДОВЖИНИ ФРОНТУ
НАВАНТАЖУВАЛЬНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ

Одним із найважливіших завдань у процесі розроблення технології


комплексно-механізованих вантажних складів є визначення оптимальної
кількості місць приймання вантажів і необхідної довжини фронту вантажно-
розвантажувальних робіт.
Ці параметри розраховуються за теорією масового обслуговування.
Розрахунок оптимальної кількості місць
приймання вантажів
Оптимальна кількість місць приймання вантажів і чисельність
комплектів машин та устаткування для забезпечення вантажно-
розвантажувальних робіт і операцій, пов’язаних із прийманням і
оформленням вантажів, обчислюється за формулою:

,
де – інтенсивність вхідного потоку автомашин, од./год;

– середній час чекання машин із вантажем у черзі на


розвантаження, год;
– імовірність того, що пункти приймання будуть зайняті і чергова
автомашина з вантажем буде чекати своєї черги на розвантаження;

– імовірність того, що час простою машин у черзі на


розвантаження може виявитися більше від заданого;
– інтенсивність обслуговування одного вантажовідправника (обернено
пропорційна середньому часу обслуговування одного вантажовідправника
).
Інтенсивність вхідного потоку автомашин може бути визначена так:

,
де – час роботи складу з приймання та відправлення вантажів зі
складу протягом доби, год/добу;
– середня вантажопідйомність використовуваних транспортних
засобів, т;
– коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля.
(300*1,6)/(20*5*0,6)= 480/60=8
=10/4=2,5
(8+(1/0,8)*ln(0,9/0,1))/2,5=(8+1,25*2,197)/2,5=5 (од)
Розрахунок необхідної довжини фронту навантажувально-
розвантажувальних робіт
Потрібна довжина фронту вантажно-розвантажувальних робіт
(у метрах) визначається за формулою:
,
де – довжина або ширина транспортного засобу залежно від способу
розміщення автомашин, м;
– запасна відстань між суміжними машинами, встановленими біля
розвантажувальної рампи(2 м).
5*6,5+(5-1)2=32,5+8=40,5
План складу з розташуванням штабелів, стелажів, засобів механізації й
окремих технологічних зон наведений в додатках.
8. РОЗРАХУНОК МЕХАНІЗАЦІЇ

Різні технологічні процеси (внутрішньоскладські операції,


транспортування вантажів від складів до ПС, вантажно-розвантажувальних
роботи), які виконуються у ВКА, потребують наявності різних за
конструкцією та призначенням засобів механізації.
У сучасних ВКА поряд з механізацією технологічних операцій широко
застосовують також засоби автоматизації виробничих процесів.
Основні механізми, які застосовуються в характерних зонах
вантажного комплексу, істотно відрізняються один від одного за своєю
технологічною компоновкою, можливістю горизонтального та вертикального
пересування, продуктивністю та коефіцієнтом використання.
Основні та допоміжні механізми, які працюють у кожній зоні та
підсистемі вантажного комплексу аеропорту та найбільше впливають на його
виробничі характеристики.
Засоби механізації й автоматизації, що застосовуються для
обслуговування вантажних перевезень на повітряному транспорті за місцем
їх використання у технологічному процесі, класифікуються так:
1) засоби складської механізації й автоматизації, які працюють
усередині складу (автоматизовані пристрої для передавання й отримання
інформації з кількісними й ваговими даними вантажів; механізоване й
автоматизоване вагове обладнання; засоби механізації для транспортування
та укладання вантажів усередині складу);
2) засоби механізації для
навантажувально-розвантажувальних і транспортних робіт з вантажами на
аеродромі (машини та обладнання для навантажувально-розвантажувальних
робіт на вантажному дворі, засоби механізації для транспортування вантажів
по аеродрому, засоби механізації для навантажувально-розвантажувальних
робіт біля ПС);
3) засоби внутрішньолітакової механізації (устаткування для
пакетування та контейнерування вантажів, їх швартування, переміщення у
вантажні кабіни літака).
4) Оброблення вантажу, який перевозиться у стандартних засобах
пакетування, та вантажу, який перевозиться навалом, на ділянці «вантажний
склад – повітряне судно» здійснюється за різними технологічними схемами з
використанням різних засобів перонної механізації. Для оброблення вантажу
у стандартних засобах пакетування використовуються навантажувачі, тягачі з
візками та перенавантажувачі авіаційних контейнерів/палетів, а при
обробленні вантажу, який перевозиться навалом – навантажувачі та
автомобілі з підіймальним кузовом (АПК).
5) У вантажному комплексі, що проєктується, потрібно виконати
розрахунок потрібної кількості засобів механізації для складського та
перонного оброблення вантажу, який перевозиться у стандартних засобах
пакетування (навантажувачі, дизельні тягачі з візками, перенавантажувачі
авіаційних контейнерів/палетів), та вантажу, який перевозиться навалом
(навантажувачі, АПК).

Рис.8.1.Технологічна схема оброблення вантажів у вантажному


комплексі аеропорту:
9. РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ЗАСОБІВ
СКЛАДСЬКОЇ МЕХАНІЗАЦІЇ

Для оброблення вантажів усередині складу розраховується потрібна


кількість електронавантажувачів:

,
де – годинна продуктивність електронавантажувача, т/год;
Т – термін роботи електронавантажувача год/добу;
– коефіцієнт використання машини у часі (брати у розрахунках
0,7–0,8).
Кількість електронавантажувачів є цілим числом. У разі отримання
результату розрахунків у вигляді нецілого числа його треба округлити в
більший бік.
Розрахунок годинної продуктивності електронавантажувача
(у тоннах за годину) виконується за формулою
,
де – вантажопідйомність електронавантажувача, т;
– коефіцієнт використання вантажопідйомності (табл. 2.6);
– кількість робочих циклів електронавантажувача протягом години.
Кількість робочих циклів електронавантажувача протягом години (в
одиницях) обчислюється так:

де Тгодини – тривалість години, хв (с);

– тривалість одного робочого циклу роботи електронавантажувача,


хв (с).
Розрахунок тривалості одного робочого циклу вилочного
навантажувача виконується за формулою
=25+10+14+11+14+10=84 с=1,4 хв
де – час заведення вил під вантаж, підняття вантажу на вилах та
розвороту навантажувача (20–30 с);
– тривалість переміщення навантажувача з вантажем, год (хв, с);
– час підняття вантажу на необхідну висоту, год (хв, с);
– час укладання вантажу в штабелі та відхилення рами
вантажопідйомника назад без вантажу (брати в розрахунках 7–11с);
– час опускання порожніх вил навантажувача вниз (дорівнює ), год
(хв, с);
– час на зворотний холостий хід.
Час переміщення навантажувача з вантажем або без нього
(у секундах) обчислюється за формулою

,
t1=25 c
t2=90/15+4=10 с
t3=5/0,5+4=14 с
t4=11 c
t5=14 c
t6=10 c
де – шлях переміщення навантажувача, м (визначається самостійно
залежно від розмірів складу, від одного кінця складу до іншого по діагоналі);
^2=75,6^2+48^2=5715,36+2304=8019,36
=√ 8019,36=90
– середня швидкість руху навантажувача, м/с;

– час на розгін та уповільнення (3–5 с).


Тривалість піднімання чи опускання вантажу (у секундах)
розраховується так:
де – висота піднімання (опускання) вил навантажувача, м;

– швидкість піднімання (опускання) вил навантажувача, м/с.


10. РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ЗАСОБІВ
ПЕРОННОЇ МЕХАНІЗАЦІЇ

Основними засобами механізації, що використовуються в аеропортах


для транспортування вантажів на пероні та виконання навантажувально-
розвантажувальних робіт біля ПС, є АПК для вантажу, який перевозиться
навалом, і дизельні тягачі з візками (зазвичай двома), а також
перенавантажувачі авіаційних контейнерів/палет для вантажу, який
перевозиться у стандартних засобах пакетування.
До засобів механізації, які забезпечують перевантаження і перевезення
вантажів між складом і ПС, ставляться такі вимоги:
– вантажопідйомність, достатня для завантаження одного ПС;
– висота підйому кузова, що забезпечує навантаження в люки чи
двері ПС;
– гарна маневреність і наявність механізмів керування, які
дозволяють здійснювати безпечне переміщення машини поблизу ПС.
Необхідна кількість АПК (дизельних тягачів із двома візками та
перенавантажувачів авіаційних контейнерів/палетів) розраховується за
формулою

Дизельний тягач із двома візками: (300*0,7)/( 134,75*0,7)=


210/94,325=3

Автомобіль з підіймальним кузовом: (300*0,7)/( 23,24*0,7)=


210/16,3=13

Перевантажувач авіаційних контейнерів:


(300*0,7)/( 45,57*0,7)= 210/31,899=7

де – продуктивність АПК (дизельного тягача із двома візками


чи перенавантажувача авіаційних контейнерів/палет відповідно), т/добу;
– коефіцієнт технічної готовності АПК (дизельного тягача із двома
візками чи перенавантажувача авіаційних контейнерів /палетів відповідно); у
розрахунках брати 0,7–0,8.
Кількість АПК, дизельних тягачів із двома візками та
перенавантажувачів авіаційних контейнерів /палет

є цілим числом. У разі отримання результату розрахунків у


вигляді нецілого числа його треба округлити в більший бік.
Продуктивність АПК (дизельного тягача із двома візками чи
перенавантажувача авіаційних контейнерів/палет) визначається
(у тонах за годину, т/год) так:

Дизельний тягач із двома візками: 25*7,7*0,7=134,75

Автомобіль з підіймальним кузовом: 4*8,3*0,7=23,24

Перевантажувач авіаційних контейнерів: 7*9,3*0,7=45,57

де – вантажопідйомність АПК (дизельного тягача із двома


візками чи перенавантажувача авіаційних контейнерів/палет відповідно), т;
– коефіцієнт використання вантажопідйомності засобу перонної
механізації (у розрахунках брати 0,7–0,8);

– кількість рейсів протягом доби АПК (дизельного тягача із


двома візками чи перенавантажувача авіаційних контейнерів/палетів
відповідно).
Кількість рейсів протягом доби АПК (дизельного тягача із двома
візками чи перенавантажувача авіаційних контейнерів/палет) розраховується
за формулою:

,
Дизельний тягач із двома візками:
Z=(20*10*0,7*0,7)/(1,9+0,17+10+0,6)= 98/12,67=7,7 (рейсів)
Автомобіль з підіймальним кузовом:
Z=(20*15*0,7*0,7)/(1,9+0,17+15+0,6)= 147/17,67=8,3 (рейсів)
Перевантажувач авіаційних контейнерів:
Z=(20*30*0,7*0,7)/(1,9+0,17+30+0,6)= 294/31,67=9,3 (рейсів)
де – час роботи складу, год/добу
– середня швидкість руху АПК, дизельного тягача із двома візками
чи перенавантажувача авіаційних контейнерів (палетів) відповідно, км/год;
– коефіцієнт використання пробігу (брати в розрахунках 0,7–0,8);
– середня відстань від вантажного складу до місця стоянки літака
(ПС), км;

– тривалість простою машини під завантажувально-


розвантажувальними роботами протягом одного робочого циклу, год (брати в
розрахунках 10 хв, що дорівнює 0,17 год);

– коефіцієнт використання машини в часі (брати в розрахунках 0,6).


11. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ТЕХНОЛОГІЯ ОБРОБКИ ВАНТАЖІВ

Завантажувальні характеристики повітряних суден

Наведено схеми розташування багажно-вантажних відсіків та


розміщення стандартних засобів пакетування, розміри багажно-вантажних
люків, зображення заданих типів ПС.

Рис.11.1.Зображення завантажувальних характеристик ПС 1. два


PAG /ААР або чотири AKC; 2. два PAG /ААР або чотири АКС; 3. чотири
АКС; 4. три АКС; 5. тільки вантажі, які перевозяться навалом.
ВИСНОВКИ

У другій частині курсового проекту було спроектовано


придбання наступних навичок:
 вміння розраховувати технологічні параметри вантажного
комплексу, на основі аналізу структури вантажопотоку;
 розробляти оригінальну технологію обробки вантажів, на основі
міжнародних стандартів щодо якості та безпеки технологічного процесу;
 планувати розташування елементів вантажного комплексу
складських приміщень та обладнання;
 розробляти організаційну структуру вантажного комплексу;
 застосувати знання, отримані на лекціях і практичних заняттях,
для самостійної розробки технологічного процесу обробки вантажів у
ВКА;
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. https://www.klm.ua/uk/search/open-dates?connections=KBP:A
%3EPAR:C-PAR:C
%3EKBP:A&pax=1:0:0:0:0:0:0:0&cabinClass=ECONOMY&activeConnec
tion=0
2. https://www.airlines-inform.ru/commercial-aircraft/embraer-
190.html
3. https://present5.com/embraer-170-175-190-195-soderzhanie-
semejstvo-samoletov-embraer-e-jets-texnicheskie/
4. http://docs.cntd.ru/document/1200009534
5. http://docs.cntd.ru/document/1200006710
6. http://docs.cntd.ru/document/1200006710
7. Руководство по грузовым перевозкам на внутренних
воздушных линиях СССР. – Москва : Воздуш. транспорт, 1985. – 280 с.
8. Правила повітряних перевезень вантажів: наказ Державної
служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від
14.03.2006 № 186; зареєстровано в Міністерстві юстиції України
13 червня 2006 р. № 705/12579.
9. Інструкція з організації перевезень вантажів повітряним
транспортом: наказ Державної служби України з нагляду за
забезпеченням безпеки авіації від 02.11.2005 № 822; зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 21 листопада 2005 р. N 1403/11683.
https://mtu.gov.ua/content/perelik-regulyatornih-aktiv.html

You might also like