ДО ЛЕКЦІЇ 2. Поняття літературної мови.

Мовна норма

Вправа 1. Прочитайте, випишіть приклади орфографічних

(правописних), стилістичних (доцільність використання мовно-виражальних
засобів у конкретному лексичному оточенні, відповідній ситуації
спілкування), граматичних (вибір правильного закінчення, синтаксичної
форми) норм.
Культура мови – це проблема, що так чи інакше наявна в усякій
національній спільноті й буває предметом публічного обговорення та
пильної уваги мовознавців, письменників, узагалі людей, небайдужих до
виражальних можливостей слова або до престижу своєї мови. Адже
літературна мова в усіх народів відрізняється від розмовної, «народної», і
потребує постійного дбайливого догляду, культивування.
Але в Україні питання культури української мови стояло і стоїть
принципово інакше, ніж у національно «благополучних» суспільствах, бо
його драматичним тлом є багатостраждальна історія нашої мови взагалі,
століття прямих заборон і переслідувань або більш-менш прихованого
підступного витіснення її з публічного вжитку.
Та й сьогодні, в незалежній Українській державі, питання про культуру
повсякденного мовлення українців, на жаль, не втратило свого драматизму.
Воно не зводиться до клопотів професійного вдосконалення мовців, як у
«нормальних» суспільствах, а стосується долі рідної мови взагалі і є
частиною ширшого питання про масштаби і якість суспільного
функціонування української мови.
Ці дві сторони справи щільно взаємопов'язані. Витіснення української
мови з багатьох сфер публічного спілкування призводило до нехтування її
функціональних можливостей, до «завмирання» багатьох природних форм
вираження, на зміну яким за умов потужного тиску російщення приходили
форми спотворені, аж до так званого суржику. З другого боку, втрата
природності й краси, засилля кальок з російської та суржику позбавляють
мову унікальності, небезпечно зменшують «конкурентоздатність»
української мови в публічному і приватному мовленні, компрометують її,
дають додаткові аргументи її недоброзичливцям.
Тому видатні українські письменники й мовознавці послідовно
протистоять «псуванню» української мови, обстоюють її право бути собою і
розвиватися, реагувати на зміни життя і суспільнокомунікативних потреб,
виходячи з власної природи, а не з чужої моделі (У. Дзюба).
Приклади орфографічних (правописних) норм:
Приклади стилістичних (доцільність використання мовно-виражальних
засобів у конкретному лексичному оточенні, відповідній ситуації
спілкування) норм:
Приклади граматичних (вибір правильного закінчення, синтаксичної
форми) норм:

Вправа 2. Перепишіть слова, поставте правильно наголоси, звірте зі

«Словником наголосів». Запам'ятайте ці слова.
І. Випадок, новий, фаховий, середина, ненависть, текстовий, беремо,
валовий, виразний, вісімдесят, дошка, кінчити, контрактовий, котрий, щипці,
ознака, обруч, нести, металургія.
II. Легкий, кухонний, курятина, приятель, ринковий, терези, черствий,
кидати, феномен, твердий, кроїти, ненависний, Полтавщина, порядковий,
предмет.

Вправа 3. Відредагуйте подані речення відповідно до норм

літературної мови.
1. Для капітального ремонту нам підійде будь-який матеріал.
2. Ми діяли згідно із законами України.
3. Відповідно до рішень у жовтні учні профтехучилища проходять
практику.
4. Стосунки між учнями і вчителями мають бути доброзичливими.
5. Я погодився на її пропозицію.
6. Його звільнили з цієї посади.
7. Учні не зрозуміли значення слова.
8. У цьому році я закінчую школу.
9. Зустрінемося через кілька днів.
10. Це можна зробити за будь-яких обставин.