Аналіз вірша Чому, сказати, й сам не знаю (Стежина) Андрій Малишко: «Стежина» створена 8 любого 1970 року – за

8 днів до смерті поета. Кожна людина завжди пам’ятатиме батьківську хату і ніколи не забуде стежини до неї.Тема:
розповідь ліричного героя про рідні краї.Ідея: рідні місця мають велике значення в житті кожної людини.Головна
думка: кожна людина, що покинула батьківський дім, ніколи не зможе забути шлях, що веде до нього.Рід: лірика
Вид: громадянська.Жанр: вірш.Основна думка: стежина у рідному краю, яка веде до батьківської рідної хати – це
найдорожче, що повинна людина пам’ятати усе своє життя. Де зробив перші кроки і вирушив у далеку дорогу
життя.Композиція твору: Твір складається з чотирьох куплетів по 4 рядки. Кожен рядок таку глибоку думку несе,
окрилює душу.Внутрішній монолог ліричного героя спонукає на глибокі роздуми.Роздуми про що? (Про рідну
домівку, стежину у рідному краї, любов, чуйність, щирість, до місця, де народився, зробив перші кроки.Художні
засоби пісні (вірша): Епітети: «ревний біль і ревний жаль», "єдина стежина", "круглі соняхи", Повтори: «мита-
перемита», «ревний, ревний», дощами… дощами», Метафори: «живе у серці», «обрій землю обніма», «стежина
пішла», Звертання: моя стежино, моя надієчко, Риторичні запитання: Де ти, моя єдина? Уособлення: обрій землю
обніма, стежина пішла/не повертає/стеле.Строфа: катрен.Віршовий розмір: ямб Кількість строф: 6 Римування: абаб
(перехресне): знаю-літ-краї-воріт.Образи - символи вірша Чому, сказати, й сам не знаю (Стежина): Стежина - любов
до отчого краю

відчинені ворота - життєвий шлях, вибір

дощі, сніги - випробування, труднощі долі

розквітлі соняхи - сонце, батьківське благословення

вечоровий виднокруг - людське життя, невблаганна старістьВисновок: Стежина життя... У кожного вона своя,
кожний вибирає сам, якою вона буде і де проляже . Це по ній кожен має пройти гідно. Одним одна... Єдина...
Найдорожча... Поет не закликає бездумно кидатися в далекі світи у погоні за примарним щастям. Щоб потім
каятися, шкодувати, марити в снах і наяву за батьківським порогом і стежиною, «дощами митою, перемитою» —
тією, що в'юниться «Між круглих соняхів» і веде на батьківщину.Інформаційне гроно Стежена:

рідна домівка пам’ять

дитинство СТЕЖИНА чуйність і щирість

перші кроки любов