Professional Documents
Culture Documents
3ukrmovakonsp2szahariy4uk 150701091807 Lva1 App6892
3ukrmovakonsp2szahariy4uk 150701091807 Lva1 App6892
Мій конспект»
Заснована 2008 року
Харків
Видавнича група «Основа»
2014
УДК 37.016
ББК 74.263
В67
Володарська М. О.
В67 Українська мова. 3 клас. ІІ семестр (за підручником
М. Д. Захарійчук, А. І. Мовчун) / М. О. Володарська,
А. І. Настенко, Л. І. Охрій, О. М. Пілаєва. — Х. : Вид.
група «Основа», 2014. — 126, [2] с. — (Серія «Початкова
школа. Мій конспект»).
ISBN 978-617-00-2137-3.
Посібник містить орієнтовне календарне планування та розробки
уроків української мови в 3 класі (ІІ семестр) для шкіл з українською
мовою навчання, складені відповідно до вимог нової навчальної програми
(К. : Видавничий дім «Освіта», 2012) за підручником М. Д. Захарійчук,
А. І. Мовчун (К. : Видавничий дім «Грамота», 2013).
Задля зручності використання всі розробки розміщені на відривних
аркушах. Поля для записів дозволять творчому вчителеві, користуючись
запропонованим у посібнику матеріалом, скласти власні плани-конспекти
уроків курсу.
Для вчителів початкової школи.
УДК 37.016
ББК 74.263
Навчальне видання
Українська мова.
3 клас. II семестр
Урок 65. Повторення знань про різні частини мови: іменник, прикметник, дієслово . . . . . . . . . . 7
Урок 66. Службові слова. Роль службових слів у реченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Урок 67. Спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
Урок 68. Зв’язок слів у реченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
Урок 69. Іменник як частина мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
Урок 70. Урок розвитку зв’язного мовлення. Написання переказу за колективно складеним
планом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
Урок 71. Власні та загальні іменники. Велика буква у власних назвах . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
Урок 72. Велика буква в кличках тварин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23
Урок 73. Поняття предметності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
Урок 74. Поняття предметності на прикладах іменників, що означають дію . . . . . . . . . . . . . . 27
Урок 75. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
Урок 76. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання тексту за поданим початком,
кінцівкою та ілюстраціями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
Урок 77. Вправи на визначення роду іменників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
Урок 78. Змінювання іменників за числами: однина та множина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
Урок 79. Вправи на визначення числа іменників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
Урок 80. Змінювання іменників за відмінками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
Урок 81. Змінювання іменників за відмінками в однині та множині . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43
Урок 82. Урок розвитку зв’язного мовлення. Удосконалення змісту та форми написаного тексту.
Відповідність тексту його темі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
Урок 83. Узагальнення за темою «Іменник». Розбір іменника як частини мови.
Перевірна робота . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
Урок 84. Прикметник як частина мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
Урок 85. Зв’язок прикметників з іменниками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
Урок 86. Уживання прикметників у прямому і переносному значеннях . . . . . . . . . . . . . . . . 55
Урок 87. Прикметники-антоніми, прикметники-синоніми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57
Урок 88. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання тексту-опису «Соняшник» . . . . . . . . . 59
Урок 89. Уживання прикметників у загадках . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61
Урок 90. Уживання прикметників в описах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63
Урок 91. Змінювання прикметників за родами у сполученні з іменниками . . . . . . . . . . . . . . 65
Урок 92. Розбір прикметника як частини мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67
Урок 93. Родові закінчення прикметників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69
3
Урок 94. Урок розвитку зв’язного мовлення. Написання переказу за колективно
складеним планом. Перевірна робота . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71
Урок 95. Змінювання прикметників за числами у сполученні з іменниками . . . . . . . . . . . . . . 73
Урок 96. Закріплення знань про прикметник як частину мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77
Урок 97. Перевірна робота. Диктант . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79
Урок 98. Аналіз перевірної роботи. Дієслово як частина мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81
Урок 99. Зв’язок дієслова з іменником у реченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83
Урок 100. Урок розвитку зв’язного мовлення. Написання переказу за прочитаним твором
без зачину та кінцівки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85
Урок 101. Дієслова-антоніми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87
Урок 102. Дієслова-синоніми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89
Урок 103. Змінювання дієслів за часами. Перевірна робота. Списування . . . . . . . . . . . . . . . . 91
Урок 104. Уживання дієслів у переносному значенні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93
Урок 105. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання висловлювання
про прочитаний твір . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
Урок 106. Змінювання дієслів за часами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97
Урок 107. Дієслова, що виражають незавершену і завершену дію . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99
Урок 108. Спостереження за влучним добором дієслів автором тексту для змалювання подій,
явищ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101
Урок 109. Написання частки не з дієсловами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103
Урок 110. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання привітання до Дня Матері . . . . . . . . . 105
Урок 111. Повторення вивченого про дієслово. Перевірна робота. Усний твір . . . . . . . . . . . . . 107
Урок 112. Перевірна робота. Диктант . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109
Урок 113. Добирання потрібних за змістом дієслів. Закріплення знань про часові форми
дієслова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111
Урок 114. Розбір дієслова як частини мови. Перевірна робота. Аудіювання . . . . . . . . . . . . . . 113
Урок 115. Узагальнення знань і вмінь за темою «Дієслово». Перевірна робота . . . . . . . . . . . . . 117
Урок 116. Аналіз перевірних робіт. Повторення вивченого про текст, речення . . . . . . . . . . . . 119
Урок 117. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання розповіді на тему
«Мої літні канікули» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121
Урок 118. Повторення вивченого про будову слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123
Урок 119. Повторення вивченого про частини мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125
4
Орієнтовне календарне планування
№
Тема уроку Дата
з/п
73 Поняття предметності
82 Урок розвитку зв’язного мовлення. Удосконалення змісту та форми написаного тексту. Відпо-
відність тексту його темі
87 Прикметники-антоніми, прикметники-синоніми
94 Урок розвитку зв’язного мовлення. Написання переказу за колективно складеним планом. Пе-
ревірна робота
5
№
Тема уроку Дата
з/п
100 Урок розвитку зв’язного мовлення. Написання переказу за прочитаним твором без зачину та
кінцівки
101 Дієслова-антоніми
102 Дієслова-синоніми
105 Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання висловлювання про прочитаний твір
108 Спостереження за влучним добором дієслів автором тексту для змалювання подій, явищ
113 Добирання потрібних за змістом дієслів. Закріплення знань про часові форми дієслова
117 Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання розповіді на тему «Мої літні канікули»
6
Частини мови (загальне поняття) Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 65. Повторення знань про різні частини мови:
іменник, прикметник, дієслово
Мета: відновити і закріпити знання про слова — назви предметів, ознак, дій; форму-
вати вміння розрізняти частини мови, правильно вживати їх у мовленні; розвивати
вміння аналізувати, систематизувати мовні явища; розвивати мовлення учнів; вихо-
вувати любов до природи.
Хід уроку
І. Організаційний момент
7
2. Робота над вправою 231 (с. 95)
— Прочитайте виразно вірш Вадима Бондаренка.
— Чому в цьому місті все стало білим?
— Прочитайте виділені слова.
— До якої частини мови вони належать?
— Випишіть словосполучення виділених іменників і зв’язаних із ними
прикметників.
— Укажіть головне і залежне слово.
3. Робота в групах (вправа 232, с. 95)
— Прочитайте текст.
— Розкажіть, чому раділи синиці?
— А як ви допомагаєте пташкам узимку?
— Якою була пісня горихвісток?
— Прочитайте опис цих пташок.
«До твого словничка»
— Поясніть значення слова манишка.
4. Вибіркове списування із завданням
— Спишіть перший абзац тексту із вправи 232, вставляючи пропущені
букви.
— Прочитайте слова, в яких ви вставили пропущену букву.
— Доберіть перевірне слово: зимовому — зими; житлу — житла; великі —
велич.
— У другому реченні підкресліть іменники — назви істот. (Синиці, Славко,
дідусем)
— На які питання відповідають іменники — назви істот?
— З третього і четвертого речень випишіть антоніми. (Великі — малі;
більші — менші)
Фізкультхвилинка
8
Урок 66. Службові слова. Дата _______________________
Роль службових слів у реченні Клас _______________________
Хід уроку
І. Організаційний момент
9
— Такі слова належать до службових частин мови. Службові частини мови
поділяються на сполучники і прийменники. Слова у, на, під, за тощо — це при-
йменники. Слова і, а, але, та — це сполучники. Вони сполучають між собою
слова і речення.
2. Робота за вправою 235 (с. 97)
— Розгляньте малюнки.
— Складіть і запишіть речення, використовуючи прийменники.
3. Самостійна робота (вправа 236, с. 97)
— З’єднайте частини прислів’їв.
— Запишіть їх у зошит. Поясніть значення прислів’їв.
— Назвіть службові слова.
4. Завдання підвищеної складності
— Виконайте звуко-буквений аналіз слова коріння. (Див. зразок на форзаці
підручника.)
Фізкультхвилинка
10
Урок 67. Спільнокореневі слова, Дата _______________________
що належать до різних частин мови Клас _______________________
Хід уроку
І. Організаційний момент
11
V. Узагальнення й систематизація отриманих знань
1. Робота за вправою 240 (с. 98–99)
— Прочитайте текст, уставляючи пропущені букви.
— Що нового дізналися з тексту?
«До твого словничка»
— Поясніть значення слова амфітеатр.
2. Самостійна робота
— Спишіть перший абзац тексту із вправи 240, вставляючи пропущені
букви.
— Укажіть частини мови виділених слів.
3. Словникова робота
— Як ви розумієте значення слова театр?
Театр — це вид мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку вико-
нують актори перед глядачем.
Театр — це приміщення, будинок, у якому відбуваються вистави, спек-
таклі.
— Утворіть словосполучення.
оперний драматичний
театр
ляльковий музичний
— У якому з театрів побували ви?
— Яка вистава вам найбільше сподобалася?
4. Розвиток мовлення (вправа 241, с. 99)
— Складіть речення зі спільнокореневими словами театр, театральний.
— Запишіть речення в зошити і позначте у цих словах корінь.
5. Вправа «Незакінчене речення»
— Поширте речення. Запишіть їх у зошити.
— Підкресліть головні члени речення.
— У кожному реченні знайдіть спільнокореневі слова.
— Позначте в них корінь.
Космонавт працює у...
Хворих лікує...
Трактор водить...
6. Вправа на увагу
— Серед слів вода, водичка, підводний, водити; сніг, сніговий, сніжинка,
сніжинки знайдіть «зайве».
— Обґрунтуйте свою думку.
12
Урок 68. Зв’язок слів у реченні Дата _______________________
Клас _______________________
Мета: закріпити знання учнів про зв’язок слів у реченні; вчити встановлювати зв’язок
між словами у словосполученнях і реченнях; збагачувати словниковий запас учнів;
розвивати мовне чуття; виховувати бережливе ставлення до хліба.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Дзвоник всім нам дав наказ —
До роботи швидше в клас.
Попрацюєм всі старанно,
Щоб пройшов урок немарно.
13
3. Вибіркове списування
— Випишіть словосполучення, у яких слова вжиті в переносному значенні.
(Веселе сонце, гострий зір, світла думка)
Фізкультхвилинка
4. Словникова робота
— Відгадайте загадки.
yy На городі молода
Пишні коси розпліта,
У зелені хустинки
Золоті хова зернинки. (Кукурудза)
yy Має жовтий вусок,
Запашний колосок.
Буде з мене мука
Й паляниця золота. (Пшениця)
— Це злакові рослини. Синонімами до слова кукурудза є слова маїс, пше-
ничка, пшінка. З них виготовляють крупу, борошно, з кукурудзи — олію.
5. Хвилинка каліграфії
— Складіть прислів’я і запишіть його каліграфічно в зошит.
На чор ній зем лі біла пше ниця ро дить.
— Підкресліть головні члени речення.
— Установіть зв’язок слів у цьому реченні (усно).
6. Робота за вправою 245 (с. 100)
— Прочитайте виразно текст.
— Чому хліб має золотаву шкоринку?
— Які дії виконували «золоті руки?» (Посіяли, доглянули, зібрали, змоло-
тили, замісили, спекли)
— Як ви будете ставитися до хліба? Чому?
7. Вибіркове списування із завданням
— Спишіть другий абзац із вправи 245, вставляючи пропущені букви.
— Підкресліть слова, вжиті в переносному значенні.
8. Зв’язок слів у реченні
— Випишіть виділене речення з другого абзацу вправи 245.
— Покажіть зв’язок слів у цьому реченні.
Золоті руки зерно посіяли.
Руки (що зробили?) посіяли;
руки (які?) золоті;
посіяли (що?) зерно.
V. Підсумок уроку
— Які слова є у словосполученні? (Головне і залежне)
— Як установити зв’язок слів у словосполученні?
— Як установити зв’язок слів у реченні?
14
Урок 69. Іменник як частина мови Дата _______________________
Клас _______________________
Мета: формувати вміння розпізнавати іменник за його істотними ознаками; вчити учнів
розрізняти назви істот і неістот; збагачувати словниковий запас школярів; вдоско-
налювати навички грамотного письма; виховувати уважність.
Хід уроку
І. Організаційний момент
1
і
2
м
3
е
4
н
5
н
6
и
7
к
15
ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку
— Сьогодні ми починаємо вивчати тему «Іменник». Будемо вчитися розріз-
няти іменник за його істотними ознаками; розпізнавати назви істот і неістот.
16
6. Розвиток зв’язного мовлення
— Які іменники живуть тільки взимку? (Бурулька, сніг, мороз, іній, сні-
жинка, сніговик, санчата)
— Складіть з цими словами усну розповідь.
— Доберіть до неї заголовок.
додаток до уроку 65
Подорож до країни Морфології
— В одному царстві, яке називають Морфологія, жили різні частини мови.
Не задумавсь, звідкіль оті у нашій мові злитки золоті?
Як намистинки диво калинове — частини мови!
Який співець, поет, який письменник
уперше слово вигадав — іменник?
Іменник! Він узяв собі на плечі
велике діло — визначати речі,—
ім’я, найменування і наймення:
робота, біль, і радість, і натхнення.
Ну, а візьмемо назву — дієслово,
само підказує, що діє слово!
Ще й прикладу на нього не навів,
а вже до півдесятка дієслів!
Прикметник дасть іменнику-предмету
якусь його ознаку чи прикмету.
Частини мови! Назви наче й звичні,
полюбиш їх — красиві, поетичні!
Хто ж так назвав оці частини мови?
Назвали вчені. Й підхопив народ!
Д. Білоус
— Як учені назвали частину мови, яка дає словам імена?
— Як учені назвали частину мови, яка дає іменнику-предмету якусь його
ознаку чи прикмету?
— Що вам підказує назва дієслово?
17
додаток до уроку 74
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 261, с. 108)
— Зачитайте записаний текст з вправи 260.
— Назвіть головні члени речення в останньому реченні.
— Які іменники дібрали до виділених прикметників? (Тепле — тепло, ве-
селі — веселка, лютого — лютий)
— Які спільнокореневі прикметники можна утворити від іменників літо,
ліс? (Літо — літній, ліс — лісова)
2. Вибірковий диктант
— Запишіть іменники.
Птах, поле, зима, сніговий, говорить, білий, зайчик, лисичка, руда, бі-
жить, пенал, гроза, дощ, туман, річка, застигла.
— Які з них належать до істот, а які — до неістот?
— Які з цих іменників називають конкретні предмети?
— Які іменники називають явища природи?
— Складіть речення з одним словом на вибір і запишіть.
3. Гра «Я — тобі, ти — мені»
Учитель називає прикметник і кидає м’ячик учневі, а учень утворює від
прикметника спільнокореневий іменник і віддає м’ячик учителеві.
Радісний — ... пісенний — ...
зимовий — ... мелодійний — ...
чудовий — ... молодий — ...
дзвінкий — ... старий — ...
додаток до уроку 75
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 265, с. 109)
— Прочитайте речення першого абзацу із вправи 263.
— Назвіть, які спільнокореневі прикметники та дієслова ви дібрали до під-
креслених іменників.
— Який корінь у цих словах? (Сніжинки — снігова, засніжити; квіти —
квітковий, заквітчати)
2. Вправа «Утвори за зразком»
Зразок: швидкий — швидкість.
1 варіант 2 варіант
Молодий — ... Садити — ...
кричати — ... мудрий — ...
гордий — ... робити — ...
ударити — ... теплий — ...
3. Каліграфічна хвилинка
Юю Юю Юю Юл Юс Юв ою юн юв
Чародійкою зимою
Ліс охоплений стоїть,
Під легкою пеленою,
Неживою, сніговою,
Він життям новим горить.
— Знайдіть у тексті слова, вжиті в переносному значенні.
— До слова сніговою доберіть спільнокореневі слова.
— Виконайте звуко-буквений аналіз слова стоїть.
18
Урок 70. Урок розвитку зв’язного мовлення. Дата _______________________
Написання переказу за колективно складеним планом Клас _______________________
Хід уроку
І. Організаційний момент
19
7. Повторне читання тексту вчителем
8. Самостійна робота учнів. Письмовий переказ
9. Заслуховування письмових робіт учнів. Виправлення мовних помилок
10. Цікаво знати!
Мухоловки — це жваві птахи, дрібні за розмірами, які добре відомі
скрізь. Їх можна зустріти і в хащах неходженого лісу, і в сільській місцевості,
і на подвір’ях багатоповерхових будинків, де заасфальтовано все до остан-
нього метру. Вони гніздяться там, де достатньо мух або іншої крилатої дріб-
ноти — жуків, бабок, метеликів, комарів, ґедзів. Восени живляться ягодами. Але
мухоловки ніколи не поспішають заселяти нові місця. Ставлення до людини
в мухоловок скрізь однакове: вони з тих небагатьох птахів, чиє життя можна
спостерігати зблизька, в будь-якій обстановці, не боячись завадити їм над-
мірною цікавістю.
Цікаво, але факт, що життя українських мухоловок біля людини позбавляє
маленьких птахів від багатьох неприємностей, які очікують на них у лісі,
де білка, дятел, сова чи ворона в будь-який час можуть нахабно зазирнути
в гніздо і принести нещастя. Там же нерідко роковою гостею буває й зозуля,
але мухоловкам достатньо одного разу, аби запам’ятати, кого вони виростять
після її візиту, і вдруге вони не стануть насиджувати яйце, з якого вилупиться
вбивця їхніх дітей. Тому розумні птахи будують неподалік нове гніздо, а в зо-
зулиному яйці життя згасне від нічної прохолоди, дощів і сонця.
V. Підсумок уроку
— Як називається переказ?
— Чим він вам сподобався?
— Що нового дізналися?
— Як ви поводитиметесь із пташками?
— Що можемо пообіцяти птахам?
— Ось яку обіцянку дав поет М. Стасюк:
Ніколи не зробимо шкоди
Ми пташці у ріднім краю.
Нехай заселяють природу —
Співають для нас у гаю.
Ми — друзі і вірні, і щирі,
Бо ми бережем повсякчас
Пташок, що літають у вирій,
І тих, що зимують у нас.
20
Урок 71. Власні та загальні іменники. Дата _______________________
Велика буква у власних назвах Клас _______________________
Мета: ознайомити учнів з поняттями «власні іменники», «загальні іменники»; вчити вжи-
вати їх у власному мовленні; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати; вихову-
вати інтерес до вивчення рідної мови.
Хід уроку
І. Організаційний момент
21
Піднімайте руки вгору,
Сонце сили додасть хворим.
Присідайте до землі,
Будуть сили немалі.
А тепер взялись за руки,
Хай покинуть слабкість й муки.
Нам же далі працювати,
То й здоров’я треба мати.
4. Робота за схемою
— Дайте усні відповіді на запитання за схемою «іменник + власна назва».
yy Хто доглядає ліс?
yy Хто купив цукерку?
yy Хто стереже дім?
yy Хто сьогодні черговий?
22
Урок 72. Велика буква в кличках тварин Дата _______________________
Клас _______________________
Мета: формувати в учнів навички правопису з великої букви кличок тварин; розвивати
вміння аналізувати, порівнювати; збагачувати словниковий запас школярів; вихову-
вати бережливе ставлення до тварин.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Пролунав дзвінок —
Починаємо урок.
Працювати старанно,
Щоб почути у кінці,
Що у нашім дружнім класі
Діти — просто мо-ло-дці!
23
— Складіть кілька речень з утвореними словосполученнями.
— З якої букви пишемо назву тварини?
— З якої букви напишемо кличку тварини?
2. Робота за вправою 256 (с. 105)
— Прочитайте текст.
— Хто поспішав на день народження до крота Крихітки?
— Які перешкоди виникли на їх шляху?
— Хто врятував наших героїв?
— Як утворилися слова — клички тварин?
3. Вибіркове списування із завданням
— Спишіть перший абзац тексту.
— Підкресліть назви тварин однією рискою, а їхні клички — двома.
Фізкультхвилинка
24
Урок 73. Поняття предметності Дата _______________________
Клас _______________________
Мета: ознайомити учнів з поняттям предметності на прикладах іменників, утворених
від прикметників, дієслів; розвивати мовлення школярів; збагачувати словниковий
запас; виховувати старанність.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Дзвоник дзвонить, не стихає:
— Гей, до класу поспішайте,
На місця свої сідайте,
Починаємо урок.
25
4. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 107)
— Від яких частин мови можуть утворюватися іменники?
— Що вони називають?
— На які питання відповідають такі іменники?
Фізкультхвилинка
V. Підсумок уроку
— Наведіть приклади іменників, які позначають конкретні предмети.
— Від поданих прикметників утворіть спільнокореневі іменники.
Українська —
львівський —
київській —
дунайський —
— Визначте кількість звуків і букв у власних назвах.
26
Урок 74. Поняття предметності на прикладах іменників, Дата _______________________
що означають дію Клас _______________________
Мета: розширити знання учнів про іменник як частину мови; ознайомити з поняттям
предметності на прикладах іменників, утворених від дієслів; розвивати вміння ана-
лізувати, узагальнювати; збагачувати словниковий запас; виховувати культуру пи-
семного мовлення.
Хід уроку
І. Організаційний момент
27
— Про що розповідає автор?
— Чи можна назвати дівчинку фантазеркою? Чому?
2. «До твого словничка»
— Поясніть значення слова бильце.
3. Добирання спільнокореневих слів
— Доберіть спільнокореневі іменники до виділених дієслів у першому аб-
заці вправи 263.
— Запишіть їх у зошити.
(що робила?) наказувала — (що?) наказ
(що робити?) думати — (що?) думка
(що роблять?) зацвітають — (що?) цвіт
4. Вибіркове списування із завданням
— Спишіть другий абзац тексту, вставляючи пропущені букви.
— Доберіть до них перевірні слова.
— Позначте префікс у підкреслених словах.
5. Робота за вправою 264 (с. 109)
— Прочитайте сполучення слів лівої, а потім — правої колонки.
— Чому виділені іменники лівої колонки вживаються в прямому значенні,
а правої — в переносному?
6. Самостійна робота
— Від поданих іменників утворіть прикметники і дієслова за зразком:
сум — сумний — сумувати.
1 варіант 2 варіант
Зима — ... — ... Холод — ... — ...
спів — ... — ... малюнок — ... — ...
радість — ... — ... підйом — ... — ...
любов — ... — ... світло — ... — ...
28
Урок 75. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній Дата _______________________
Клас _______________________
Мета: ознайомити учнів з новими поняттями: «рід іменників», «чоловічий рід», «жіно-
чий рід», «середній рід»; розвивати вміння розрізняти рід іменників; збагачувати
словниковий запас школярів; виховувати культуру писемного мовлення.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Чути дзвоник голосистий,
Він дзвенить, немов намисто.
Намистинки розсипає
Й весело нас всіх скликає.
Подивилися на мене,
Усміхнулися усі:
Хто готовий до роботи?
Хто бадьорий?.. Молодці!
Щоб урок пройшов немарно,
Треба сісти рівно, гарно.
Не базікати на уроках,
Як папуга чи сорока.
29
Фізкультхвилинка
Я — пилинка, ти — пилинка.
Угорі висить хмаринка.
Дощик нас не налякає,
Ми радіємо й кружляєм,
І на землю всі сідаєм.
Із землі ми повставали
І за парти посідали.
30
Урок 76. Урок розвитку зв’язного мовлення. Дата _______________________
Складання тексту за поданим початком, Клас _______________________
кінцівкою та ілюстраціями
Мета: навчити учнів складати зв’язний текст за поданим початком, кінцівкою та ілю-
страціями; сприяти збагаченню та активізації словникового запасу школярів; вихо-
вувати любов до рідного слова, працелюбність.
Хід уроку
І. Організаційний момент
31
3. Робота у «Зошиті з розвитку писемного мовлення»
— Прочитайте продовження казки у «Зошиті з розвитку зв’язного мов-
лення».
— Як автор завершила свою казку?
Фізкультхвилинка
4. Словникова робота
Жук-рогач; золотокрила бджілка; іменинниця; день народження; мураш;
пречудовий рушник; немов з туману зітканий.
— Що означають вислови: «з порожніми руками»; «полинули у танок»?
5. Самостійна робота
— Складіть і запишіть власний текст за малюнками підручника.
6. Заслуховування робіт учнів
7. Це цікаво!
— Порівняйте власні розповіді з оповіданням М. Пономаренко.
Павучкові рушнички
Жив собі в лісі павучок. Над усе він любив ткати рушники. І виходили
вони в нього на диво гарні, м’якенькі. Отож, мабуть, добре втиратися такими
після вранішнього вмивання. Та, на жаль, ніхто з лісових мешканців про це не
знав. Не знав і сам павучок.
Колись хутенько він виткав собі звичайнісінького рушника, а ті, гарні,
сховав у скриню. Тільки от біда — рушників стало так багато, що вже й скриня
не зачиняється. Доведеться шукати майстра — жука-рогача — нову скриню за-
мовляти. Чи ж не клопіт?
Але незручно отак, з порожніми руками, на очі жукові з’являтися. Дове-
деться таки з одним рушником розпрощатись. Довго вагався павучок, якого
взяти. А рушники — один кращий другого... Нарешті вибрав, замкнув май-
стерню на здоровенний замок і вирушив у дорогу.
Літній день був чудовий. Сонце щедро зігрівало землю, а вітер спочивав під
кущем ліщини. На головній лісовій галявині побачив павучок веселе товари-
ство. Узявшись за лапки, комахи водили танок. Посередині кола було видно
золотокрилу бджілку. Вона щасливо усміхалась. Тут був і майстер — жук.
Отож павучок підійшов ближче і зрозумів: товариство відзначало день наро-
дження бджілки!
— Ходи до нас! — гукнула до павучка іменинниця. Хутчіш!
— Я маю діло,— спробував був відмовитися павучок.
Але до нього підбіг завзятий мураш, ухопив за лапку — і всі знов полинули
у танок.
За хвилину павучок забув про все на світі. Правда, трішки паморочилась
голова, проте йому було дуже й дуже весело.
Коли ж танок закінчився, біля бджілки з’явилася ціла купка подарунків.
Чого тут тільки не було! Прозора парасолька, лозяний кошик, різьблена
скринька, полив’яний горщик, золотавий шнурочок...
— Чого ти? — легенько підштовхував павучка жук.— Давай і свій пода-
рунок.
— Ось візьми,— страшенно ніяковіючи, павучок подав бджілці маленького
пакуночка. Та розгорнула й радісно вигукнула:
— Ой, спасибі! Такого гарного рушничка зроду ще не мала!
— А й справді! — погладив подарунок мураш.— Немов з туману зітканий!
— Ти справжній майстер! — сказав метелик.— Рушник пречудовий!
Зніяковілий павучок стояв і усміхався, а потім тихо мовив:
— У мене ще кращі є...
32
— Як є, то похвалися!— озвався жук.
— Гайда! — павучок першим помчав до майстерні, за ним його нові друзі.
Відімкнув скриню та й заходився дарувати:
— Це тобі, метелику! А це — мурашеві. Це тобі, втирайся на здоров’я,
жуче!
Відтоді всі комахи стали вмиватися аж тричі на день, бо втиратися павуч-
ковими рушничками було напрочуд приємно!
V. Підсумок уроку
Вправа «Незавершене речення»
yy Сьогодні на уроці ми вчилися...
yy На сьогоднішньому уроці цікавим відкриттям було...
додаток до уроку 83
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 288, с. 120)
2. Гра «Незакінчене речення»
yy Слова, що є назвами предметів, це...
yy Іменники можуть бути назвами істот і...
yy Іменники належать до роду: ..., ..., ...
yy Іменники мають число: ... та ...
yy З великої букви пишуться ... іменники.
3. Каліграфічна хвилинка
— Запишіть каліграфічно сполучення букв.
ож но ці рі две ни са
— Складіть слова з цими сполученнями. (Ножиці, двері, сани)
— Що ви можете сказати про ці слова? (Уживаються лише у множині.)
33
додаток до уроку 84
1. Хвилинка каліграфії
Ооо ось он то ом ов
Вночі овочі окраєць
Два зелених огірочки
Походжали по садочку,
Бо в городі, лежебоки,
Понамулювали боки.
— Розберіть слово походжали за будовою.
— Як ви розумієте слово лежебоки?
— Складіть речення зі словом окраєць.
(Рум’яний окраєць хліба лежав біля горщика на вишитому рушнику.)
2. Перевірка домашнього завдання (вправа 293, с. 122)
додаток до уроку 86
1. Каліграфічна хвилинка
Ссе ес ст сп сн ус
Сонце соняшник ясне
Сонях сонечко зустрів,
Сонях сонечком розцвів!
М. Пономаренко
— Відгадайте загадку.
yy На городі він росте —
Сонце ясне, золоте.
Жовте око, жовті вії.
Та чомусь воно не гріє. (Соняшник)
— Запишіть слово-відгадку.
— Доберіть прикметники до слова соняшник.
2. Гра «Утвори словосполучення»
— До іменників доберіть за змістом прикметники. Запишіть словосполу-
чення. Визначте рід прикметників.
День водянистий
струмок гарячий
привіт сонячний
станція водяний
птах водна
кисіль дзвінкий
34
Урок 77. Вправи на визначення роду іменників Дата _______________________
Клас _______________________
Мета: формувати в учнів уміння визначати рід іменників; розвивати мовлення школя-
рів, пам’ять, увагу; збагачувати словниковий запас; виховувати бажання вивчати
рідну мову.
Хід уроку
І. Організаційний момент
35
— Запишіть вірш з пам’яті.
Перевірка написаного. Виправлення помилок.
— До якого роду належать виділені іменники?
3. Гра «Музичні слова»
— Доберіть «музичні іменники». Запишіть їх. Визначте їх рід.
Дорога (ж. р.), ремінь (ч. р.), місто (с. р.), фартух (ч. р.), парасолька (ж. р.),
лялька (ж. р.), сіно (с. р.).
Фізкультхвилинка
4. Вибіркове списування (вправа 272, с. 113)
— Прочитайте текст, розкриваючи дужки.
— Чи можна назвати Петруся допитливим хлопчиком? Чому?
— Випишіть виділені іменники за зразком на с. 113.
Ч. р.: (він, мій) хлопчик, тато, кінь.
Ж. р.: (вона, моя) смуга, зірка, мить.
С. р.: (воно, моє) поле, небо, зернятко.
— Випишіть із тексту слова з префіксами по-, ви- та позначте їх. (Вийшов,
пообіцяв, посвітлішало, побачити, погасне)
— Знайдіть у тексті власні іменники. Поясніть їх правопис.
5. Робота в парах (вправа 273, с. 114)
— Прочитайте текст, уставляючи слова з довідки.
— Спишіть утворений текст. Визначте рід уписаних іменників.
Перевірка виконаної роботи.
6. Гра «Ланцюжок»
Учитель (учень) називає будь-який іменник чоловічого роду, наприклад
дім. Гравці з кожної із трьох команд по черзі мають швидко дібрати іменник
такого самого роду, що починається останнім звуком попереднього слова. На-
приклад, 1-ша команда — мак, 2-га команда — корабель, 3-тя команда — лід.
У разі помилки або затримки вчитель викликає учня з іншої команди, який
поновлює «розірваний» ланцюжок. За кожне правильно назване слово ко-
манда одержує один бал. Переможцем стає команда, яка набрала більше балів.
7. Розгадування логогрифа «Лінивому не розгадать ніколи»
Лінивому не розгадать ніколи,
Кмітливому на відповідь — хвилина.
А буде наша загадка така:
Три букви означають те, що й поле.
Додай знак м’якшення — і вже тварина
З родини оленів, струнка й прудка.
Що це таке? (Лан — лань)
Д. Білоус
— Виконайте фонетичний розбір слів-відгадок.
— Визначте рід.
— Побудуйте розповіді про них, поясніть правопис.
V. Підсумок уроку
— Якого роду бувають іменники?
— Які слова допомагають визначити рід іменників?
— Що цікавого почули на уроці? У чому зазнали труднощів?
36
Урок 78. Змінювання іменників за числами: Дата _______________________
однина та множина Клас _______________________
Хід уроку
І. Організаційний момент
37
3. Первинне закріплення
— Спишіть текст.
— Назвіть іменники, вжиті у множині.
З неба падають сніжинки
На дерева, на будинки,
На майдани, на садки,
На ялинки, на дубки.
— Поставте ці іменники в однину.
Фізкультхвилинка
38
Урок 79. Вправи на визначення числа іменників Дата _______________________
Клас _______________________
Мета: формувати вміння учнів визначати число іменників та змінювати іменники за
числами; розвивати увагу, спостережливість; збагачувати словниковий запас шко-
лярів; виховувати любов до рідної мови.
Хід уроку
І. Організаційний момент
39
yy Хто свою голову влітку накриває
І по двадцять хусток має? (Капуста)
— Запишіть відгадки. Визначте число іменників.
Висновок. В українській мові є такі іменники, які вживаються тільки в од-
нині або тільки у множині.
Фізкультхвилинка
Раз! Два! Час вставати,
Будемо відпочивати.
Три! Чотири! Присідаймо,
Швидко втому проганяймо.
П’ять! Шість! Засміялись,
Кілька разів понахилялись.
Зайчик сонячний до нас
Завітав у світлий клас.
Будем бігати, стрибати,
Щоб нам зайчика впіймати.
Прудко зайчик утікає
І промінчиками грає.
Сім! Вісім! Час настав
Повернутися до справ.
3. Диктант з «ключем»
— Запишіть іменники у дві колонки: вжиті в однині; вжиті в множині.
— У кожному іменнику підкресліть першу літеру. З цих літер прочитаєте
народне прислів’я.
Доля, ножиці, екзамени, озеро, приклади, радощі, берег, радість, експери-
мент, дочка, обеліски, птахи, іграшка, абрикоси, дерева, ліс, олівець, експо-
нати.
(Добре діло не пропаде.)
4. Робота в групах (вправа 279, с. 116)
— Прочитайте текст, уставляючи слова з довідки.
— Про який місяць йдеться у тексті?
— Які зміни відбуваються в природі у лютому місяці?
— Чим небезпечні бурульки?
— Як можна «боротися» з бурульками?
5. Списування із завданням
— Спишіть текст вправи 279.
— Визначте число виділених іменників.
— Поставте ці іменники в однині.
— З підкресленого речення утворіть словосполучення. (Ворони каркають;
каркають голосно)
V. Підсумок уроку
— Що повторили на уроці?
— Що для вас було новим?
— Як визначити число іменників?
— Наведіть приклади іменників, які вживаються в однині.
— Які іменники ніколи не вживаються в однині?
40
Урок 80. Змінювання іменників за відмінками Дата _______________________
Клас _______________________
Мета: ознайомити учнів з назвами відмінків, з системою відмінювання іменників за пи-
таннями; розвивати мовлення школярів; уміння аналізувати, співставляти; вихову-
вати інтерес до рідної мови.
Хід уроку
І. Організаційний момент
41
5. Ознайомлення з назвами відмінків (вправа 283)
— Розгляньте таблицю на с. 118 підручника.
— Прочитайте назви відмінків.
Називний (хто? що?). Називає предмети.
Це «гордий» відмінок, який зі словом справляється сам і не потребує допо-
моги прийменників.
Родовий (кого? чого?) означає «одержаний з народження».
Давальний (кому? чому?). Назва походить від слова давати.
Знахідний (кого? що?). Його назва походить від слова знаходити.
Орудний (ким? чим?). Споріднений зі словом орудувати.
Місцевий (на кому? на чому?). Указує на місце.
Кличний. Від слова кликати. Він виражає звертання до когось.
— Зверніть увагу, на які питання відповідають іменники, що є назвами
істот.
— На які питання відповідають всі інші іменники?
Цікаво знати!
За частотою вживання перше місце належить називному відмінку, друге —
родовому, а на третьому — знахідний.
— Простежте, як змінюється закінчення іменників кожного відмінка
в однині.
Фізкультхвилинка
42
Урок 81. Змінювання іменників за відмінками Дата _______________________
в однині та множині Клас _______________________
Хід уроку
І. Організаційний момент
43
Поробили різні вправи.
На сусіда подивились,
Усміхнулись, звеселились,
Та ще й книги поскладали.
Й до роботи знову взялись.
3. Робота за вправою 286 (с. 119)
— Прочитайте текст.
— Перекажіть текст, замінюючи виділені іменники словами: ньому, ним,
його.
— Для чого ми це робимо? (Щоб уникнути повторів.)
— Запишіть назви відмінків разом з питаннями.
— Випишіть виділені іменники до кожного відмінка.
— Укажіть число підкреслених іменників. Поставте до них питання.
4. Відмінювання іменників у множині (вправа 287, с. 120)
— Розгляньте таблицю на с. 120.
— Як змінюється закінчення іменників кожного відмінка в множині?
5. «Корисні поради». Диктант з коментуванням
Тарас Григорович Шевченко, місто Харків, Кримські гори, Чорне море,
Батьківщина, собака Булька.
Взаємоперевірка робіт.
— Дайте пораду своєму однокласникові щодо написання цих слів.
6. Гра «Хто “зайвий”?»
— Вилучіть з кожного ряду «зайве» слово. Обґрунтуйте свою думку.
Щастя, щасливчик, пощастило.
Музика, музичний, музикант.
Здоровий, поздоровлення, здоров’я.
Мова, розмова, розмовляти.
Казка, казковий, казкар.
7. Гра «Кращий мовознавець»
— Кожне словосполучення замініть близьким за значенням іменником.
Сильний дощ — ...
дощ із блискавкою — ...
сильна метелиця — ...
буря на морі — ...
V. Підсумок уроку
Гра «Лінгвістичний баскетбол»
yy Карпати — власний іменник? (Так)
yy Загальні іменники пишуться з великої літери? (Ні)
yy Іменники відповідають на питання хто? що? (Так)
yy Іменники, до яких можна додати слова мій, він — чоловічого роду? (Так)
yy Назви вулиць, сіл, міст пишуться з маленької літери? (Ні)
yy Іменники, що є назвами неістот, відповідають на питання що? (Так)
yy Ножиці — це іменник, що вживається у множині? (Так)
yy Іменники зв’язуються з іншими словами за допомогою закінчень? (Так)
44
Урок 82. УРОК Розвитку зв’язного мовлення. Дата _______________________
Удосконалення змісту та форми написаного тексту. Клас _______________________
Відповідність тексту його темі
Мета: вчити учнів удосконалювати зміст та форму написаного тексту, грамотно і послі-
довно формувати думки та поєднувати їх у зв’язному викладі, добирати для розпо-
віді слова, найбільш вдалі для передачі думки; виховувати культуру писемного мов-
лення.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Ми будемо не просто слухати, а чути.
Не просто дивитись, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно і плідно працювати.
45
— Спробуйте розповісти, хто може носити цього капелюха і з якою метою.
Фізкультхвилинка
3. Робота за підручником (вправа 289, с. 121)
— Розгляньте малюнок.
— Прочитайте текст «Оповідання тітоньки Шафи» у «Зошиті з розвитку
писемного мовлення».
— Виконайте завдання, запропоновані в зошиті.
4. Хвилинка відпочинку
— Прослухайте оповідання М. Носова. Поясніть його назву.
ЖИВИЙ КАПЕЛЮХ
Котик Васько сидів на підлозі біля комода й ловив мух. А на комоді, на са-
місінькому краю, лежав капелюх. І ось Васько помітив, що одна муха сіла на
капелюх. Він як підстрибне — і вчепився кігтями за капелюх. Капелюх зісков-
знув з комода, Васько зірвався і як полетить на підлогу! А капелюх — бух! —
і накрив його зверху.
А в кімнаті сиділи Володя і Вадик. Вони розмальовували картинки і не ба-
чили, як Васько потрапив під капелюх. Вони тільки почули, як позаду щось
гепнулось — впало на підлогу.
Володя обернувся і помітив на підлозі біля комода капелюха. Він підійшов,
нагнувся, хотів підняти капелюх і раптом як заверещить:
— Ай-ай-ай! — і кинувся вбік.
— Ти чого? — запитує Вадик.
— Він жи-жи-вий!
— Хто живий?
— Ка-ка-пе-пелюх.
— Що ти! Хіба капелюхи бувають живі?
— По-по-дивися сам.
Вадик підступився ближче і почав розглядати капелюх. Раптом капелюх
поповз прямісінько до нього. Він як заверещить:
— Ай! — і плиг на диван.
Володя — за ним.
Капелюх виповз на середину кімнати і зупинився. Хлоп’ята дивляться на
нього і тремтять від страху. Тут капелюх повернувся і поповз до дивана.
— Ай! Ой! — заверещали хлоп’ята.
Зістрибнули з дивана — і бігом з кімнати.
Прибігли на кухню і двері за собою зачинили.
— Я п-пі-ду! — каже Володя.
— Куди?
— Піду до себе додому.
— Чому?
— Капелюха бо-бо-боюсь.
— Я уперше бачу, щоб капелюх по кімнаті ходив.
— А може, його хто-небудь за мотузочок смикає?
— Ну, піди подивися.
— Ходімо разом. Я візьму кочергу. Якщо він до нас полізе, я його кочергою
стукну.
— Зачекай, я теж кочергу візьму.
— Та в нас другої кочерги немає.
— Ну, я візьму лижну палицю.
— Вони взяли кочергу і лижну палицю, прочинили двері і зазирнули до
кімнати.
— Де ж він? — питається Вадик.
46
— Он там, біля столу.
— Зараз я його як трісну кочергою! — каже Вадик.— Нехай лиш підлізе
ближче.
Але капелюх лежав біля столу і не рухався.
— Ага, злякався! — зраділи хлоп’ята.— Боїться лізти до нас.
— Зараз я його злякаю,— сказав Вадик.
Він почав стукати по підлозі кочергою і вигукувати:
— Ей ти, капелюх!
Але капелюх і не поворухнувся.
— Давай наберемо картоплі і будемо в нього картоплею влучати,— запро-
понував Володя.
Вони пішли на кухню, набрали з кошика картоплі і почали жбурляти нею
в капелюх. Жбурляли, жбурляли, нарешті Вадик улучив.
Капелюх як підстрибне вгору!
— Няв! — закричало щось.
Глядь, з-під капелюха показався сірий хвіст, потім лапа, а потім і сам
котик вистрибнув.
— Васько! — зраділи хлоп’ята.
— Напевно, він сидів на підлозі, а капелюх на нього з комода впав,— здога-
дався Володя.
Вадик ухопив Васька і давай його обнімати:
— Васько, любенький, як же ти під капелюх потрапив?
Але Васько нічого не відповів. Він тільки пирхав і мружився від сонячного
світла.
V. Підсумок уроку
— Що цікавого дізналися на уроці?
— Які нові знання здобули?
додаток до уроку 87
1. Каліграфічна хвилинка
Льо тьо ньо ось
Льон тьохкає льотчик
Що трапилося тут у вас?
Чому веселий настрій згас?
— Які це речення за метою висловлювання?
— Складіть звукову схему слова льон.
— Складіть речення зі словами тьохкає і льотчик.
2. Робота в парах
— Від поданих іменників утворіть прикметники. Доберіть до них іменники
і запишіть словосполучення за зразком.
Дерево — дерев’яний стіл
Дощ — ...
Весна — ...
Степ — ...
Сонце — ...
Радість — ...
3. Перевірка домашнього завдання (вправа 303, с. 126)
47
додаток до уроку 91
1. Каліграфічна хвилинка
Цц цв ця оц
Цвіт цвітуть
Цвіту не вирви задаром,
Гілки не втни для забави.
П. Сотниченко
— До чого закликає нас автор вірша?
— Розгадайте шараду.
На неї птах сідає,
Вона його гойдає,
А «г» на «б» змініть —
Звірятком стане вмить. (Гілка — білка)
— Складіть речення з цими словами.
2. Словниковий диктант
Електрика, черешня, бензин, фермер, кукурудза, дециметр, комп’ютер,
вокзал.
Самоперевірка — з дошки.
3. Перевірка домашнього завдання (вправа 314, с. 130–131)
додаток до уроку 93
1. Каліграфічна хвилинка
Іі із під між ін різ
Іній ірис індик ніжно
Сиплеться іній з беріз
В пору чудову ранкову.
Хтось на верхів’я заліз
І ніжну скидає обнову.
Ю. Збанацький
— Знайдіть у тексті прикметники та іменники, з якими вони зв’язані.
— Поставте питання від іменника до прикметника.
— Визначте рід і число прикметників.
— Зробіть звуковий аналіз слова верхів’я.
2. Гра «Мікрофон»
— Яку частину мови ми вивчаємо?
— Що таке прикметник?
— Як визначити число і рід прикметника?
3. Перевірка домашнього завдання (вправа 320, с. 133)
48
Урок 83. Узагальнення за темою «Іменник». Дата _______________________
Розбір іменника як частини мови. Перевірна робота Клас _______________________
Хід уроку
І. Організаційний момент
49
шахтар —
журналіст —
школяр —
лісник —
футболіст —
4. Визначте і надпишіть рід іменників.
Дятел, дерево, щілина, дзьоб, крило, пташка.
5. Подані іменники запишіть у множині.
Дерево —
портфель —
пісня —
серп —
6. Від поданих слів утворіть спільнокореневі іменники.
Зимувати — лікарський —
радісний — читати —
7. Складіть речення з поданих слів. Підкресліть у ньому граматичну основу.
Ось, над, калиною, ріка, віти, стелить, золоті.
2 варіант
1. На які питання відповідають іменники?
а) Хто? що роблять? б) хто? що? в) який? які?
2. Підкресліть іменник, який є власною назвою.
а) Річка; б) озеро; в) Дніпро.
3. До іменників, які відповідають на питання що?, доберіть споріднені імен-
ники, які відповідають на питання хто?.
Зразок: коса — косар.
Трактор —
лікування —
дружба —
машина —
читання —
робота —
4. Визначте і надпишіть рід іменників.
Здоров’я, будинок, хата, щастя, квартира, пальто.
5. Подані іменники запишіть в однині.
Парти —
олівці —
дятли —
поля —
6. Від поданих слів утворіть спільнокореневі іменники.
Весняний — лікарський —
працювати — сміятися —
7. Складіть речення з поданих слів. Підкресліть у ньому граматичну основу.
Під, їжачок, береза, сінце, стіжок, наносив.
V. Підсумок уроку
— Які труднощі виникли у вас під час виконання завдань?
50
Урок 84. Прикметник як частина мови Дата _______________________
Клас _______________________
Мета: поглибити знання учнів про прикметник, його значення у мовленні; формувати
вміння доречно вживати прикметники; вчити впізнавати прикметник за питан-
нями; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення учнів; виховувати любов до
природи.
Хід уроку
І. Організаційний момент
51
2. Робота за підручником
1) Вправа 294 (с. 123).
— Розгляньте малюнки. Прочитайте слова.
— Запишіть іменники — назви предметів, які зображені на малюнках, та
подані до них слова-ознаки.
2) Колективна робота. Заучування правила (с. 123).
— Які саме ознаки визначає прикметник?
Фізкультхвилинка
3) Вправа 295 (с. 123–124).
— Прочитайте текст, розкриваючи дужки. Перекажіть. Спишіть перший
і другий абзаци.
— Підкресліть прикметники та іменники, з якими вони пов’язані.
52
Урок 85. Зв’язок прикметників з іменниками Дата _______________________
Клас _______________________
Мета: поглибити знання учнів про прикметник як частину мови, його значення у мов-
ленні, зв’язок з іменником; формувати вміння вживати прикметники в усному і пи-
семному мовленні; розвивати чуття мови, культуру мовлення; виховувати любов до
рідного слова.
Хід уроку
І. Організаційний момент
53
V. Узагальнення й систематизація отриманих знань
1. Вибіркове списування
— Прочитайте текст. Випишіть іменники і зв’язані з ними прикметники.
Виглянуло лагідне сонечко. Чарівний ліс, широкий луг, безмежні поля
і тиха річечка освітились його лагідним промінням.
2. Гра «Відгадайте слово за його ознакою»
yy Пухнаста, руда, хитра. (Лисиця)
yy Погожий, теплий, сонячний. (День)
yy Свіже, прозоре, прохолодне. (Повітря)
3. Попрацюйте разом!
— Доберіть заголовок до тексту. Визначте основну думку твору.
— Знайдіть прикметники, підкресліть їх. З якими іменниками вони
зв’язані?
Весняне сонце розбудило від сну мурашок. Ожив мурашник. Маленькі ко-
махи вибралися із зимових квартир. Вони почали ремонтувати своє житло.
Мурашки носили маленькі гілочки, суху хвою. Руді мурашки винищують лі-
сових шкідників. Вони допомагають нам зберегти ліси. Не можна руйнувати їх
житло і розкопувати мурашині кучі.
Фізкультхвилинка
4. Вибірковий диктант
Учитель читає текст. Учні записують сполучення іменника з прикмет-
ником.
БЕРЕЗЕНЬ
Березень називають веселим святом світла. Березневе повітря пахне ран-
ньою весною. Чутливе вухо ловить перші ознаки весни. Пробуджується в цю
пору сонний ліс. Ось над головою почувся дзвінкий спів. Промайнула за стов-
бурами руда сойка. Ось стрибнула зі старого сучка легка білка. Старе дерево
довбає строкатий дятел.
Взаємоперевірка в парах з опорою на зразок, записаний на дошці.
Святом (яким?) веселим; сойка (яка?) руда;
повітря (яке?) березневе; з сучка (якого?) старого;
весною (якою?) ранньою; білка (яка?) легка;
вухо (яке?) чутливе; дерево (яке?) старе;
ліс (який?) сонний; дятел (який?) строкатий.
спів (який?) дзвінкий;
5. Гра «Як правильно?»
Полохливий, як лев.
Сильний, як заєць.
Хитрий, як ведмідь.
Злий, як лисиця.
Вайлуватий, як рись.
— Чи правильно складені порівняння? Виправте і запишіть.
54
Урок 86. Уживання прикметників у прямому Дата _______________________
і переносному значеннях Клас _______________________
Хід уроку
І. Організаційний момент
Нумо, діти, підведіться!
Всі приємно посміхніться!
Пролунав уже дзвінок —
Починаємо урок.
55
V. Узагальнення й систематизація отриманих знань
1. Коментоване письмо
— Випишіть словосполучення з переносним значенням. Складіть речення
з одним з словосполучень.
Солодкі ягоди, золоті руки, мамині руки, срібний передзвін, солодка мова,
срібний перстень, золоте серце, холодний погляд, золотий колос, чиста вода,
золотий годинник, холодний день, чисте сумління.
2. Робота над віршем
— Прочитайте вірш. Знайдіть прикметники. Які з них ужито у перенос-
ному значенні?
У зеленому лісі
Сидить коник зелененький в зеленому лісі,
На зеленій скрипці грає зеленої пісні.
Про ярочок зелененький, зелені ялиці
І коника зеленого в зеленій травиці.
3. Диктант «Скарбничка мудрості народу»
Для запису під диктування використовуються прислів’я, приказки. Учи-
тель читає текст один раз, учні уважно слухають і записують по пам’яті, потім
озвучують свій запис.
Не родись багатий, а родись щасливий.
Нема гіршої долі, як жити без волі.
Двері мудрості ніколи не замкнені.
Хочеш бути щасливим, не будь лінивим.
Там земля мила, де мати народила.
У чужій стороні і сонце не так світить.
Шануй батька й неньку, то буде скрізь тобі гладенько.
Як березень не хмуриться, а весною пахне.
Травень ліс одягає — літа в гості чекає.
56
Урок 87. Прикметники-антоніми, Дата _______________________
прикметники-синоніми Клас _______________________
Мета: вчити учнів уживати прикметники у мовленні; формувати вміння добирати сино-
німи й антоніми; збагачувати словниковий запас школярів; розвивати зв’язне мов-
лення, образне мислення; виховувати любов до прекрасного.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Нам урок уже давно
Час розпочинати.
Будемо знов мовлення
Наше розвивати.
57
V. Узагальнення й систематизація отриманих знань
1. Гра «Скажи навпаки»
Малий — ... Білий — ...
Товстий — ... Хворий — ...
Лівий — ... Молодий — ...
2. Робота в групах. Гра «Хто швидше згрупує прикметники, близькі за
значенням?»
Ароматний, гарний, сором’язливий, запашний, вічний, прекрасний, несмі-
ливий, пахучий, довгочасний, довголітній, хороший.
3. Гра «Влучна ознака»
— Доберіть найбільш влучні прикметники.
ПРОЛІСОК
Ось він стоїть (легкий, тонкий, ніжний, тендітний) переді мною. Його
(ніжна, велика, маленька, запашна, біла) голівка схилилася донизу. А поряд
ростуть такі ж (сумні, веселі, білі, тонкі, ніжні, скромні) провісники весни. Це
означає, що настала (радісна, сонячна, справжня) весна.
4. Гра «Збери прислів’я»
Мала праця краща а повний — донизу гнеться.
Своя хата краща за велике безділля.
Пустий колос догори пнеться, від чужих палаців.
— Як ви розумієте ці прислів’я? Поясніть.
— Запишіть прислів’я, підкресліть прикметники.
5. Гра «Прикметники, протилежні за значенням»
На дошці записані прикметники. Учні мають дібрати і записати прикмет-
ники, протилежні за значенням. Переможцем уважають того, хто за умовний
час (3–5 хв) добере і запише найбільше прикметників-антонімів.
Дорогий (дешевий) веселий (сумний)
увічливий (нечемний) високий (низький)
широкий (вузький) порожній (повний)
темний (світлий) черствий (свіжий)
чуйний (безжалісний) товстий (тонкий)
6. Гра «Редактор»
— Прочитайте. Які слова, на вашу думку, потрібно замінити? Чому?
— Спишіть, добираючи для заміни слова з довідки.
Повіяв теплий вітер. Світить тепле сонечко. День став по-весняному теп-
лим. Повертаються з теплих країв перелітні птахи.
Слова для довідки: лагідний, весняний, ласкавий, гарний, приємний, ле-
генький, далекий.
58
Урок 88. Урок розвитку зв’язного мовлення. Дата _______________________
Складання тексту-опису «Соняшник» Клас _______________________
Хід уроку
І. Організаційний момент
Подивилися на мене.
Усміхнулися усі.
Чи готові до роботи?
Молодці!
59
2. Слухання легенди
У ті дні, коли магія мала силу, а світ був молодий, природа була мінливою.
Древнє чаклунство було надмірним для людської душі, і люди тільки спостері-
гали, як усе навкруги змінюється під дією чаклунських чар.
Соняшник, згідно із грецькими легендами, не завжди ріс на землі і з’явився
завдяки водяній німфі на ім’я Клітія. Одного разу Клітію викинуло хвилею
з прохолодних глибин моря на піщаний берег. Русалка, здивована яскравим
світлом, немов зачарована, спостерігала за золотою кулею, яка переміщалася
по небу. Через деякий час зовнішність німфи почала змінюватися. Клітія ви-
явилася прикутою до місця, коли її хвіст пішов у глиб піску. Срібне волосся
згорталося в пелюстки навколо обличчя, з рук виростало зелене листя.
Через дев’ять днів свого перебування на землі, Клітія повністю перетвори-
лася на квітку сонця. Відтоді і донині соняшник завжди наслідує рух золотого
сонячного диска, обертаючись у його сторону.
Фізкультхвилинка
Вже і сонечко пригріло,
Вже посунулись сніги.
Де було геть зовсім біло,
Проталин стеляться круги.
Як же вітер, діти, дише?
Як дерева він колише?
Як прогинаються берізки?
Як же чешуть свої кіски?
Як же птахи прилітають?
Як радіють вони й співають?
А тепер присіли й встали.
Втому нашу геть прогнали.
3. Повторення вивченого про текст
— Що таке текст?
— Які є типи текстів?
— Які питання можна поставити до тексту-опису?
— З яких частин складається текст-опис?
Робота за таблицею
1. Частина, в якій передається загальне
враження про предмет. (Зачин)
Текст-опис 2. Частина, в якій розкриваються ознаки
предмета. (Основна частина)
3. Висновок. (Кінцівка)
— Щоб легше було описувати соняшник, розгляньте його малюнок.
— Які порівняння доберете ви, описуючи соняшник?
4. Виконання завдань, що вміщені в «Зошиті з розвитку зв’язного
мовлення»
5. Перевірка написаного. Гра «Коректор»
Учні обмінюються зошитами, читають роботи, дають поради одне одному.
V. Підсумок уроку
— Якій рослині був присвячений сьогоднішній урок?
— Який твір писали?
— Які труднощі виникли під час написання твору-опису?
— Як вдалося подолати труднощі?
60
Урок 89. Уживання прикметників у загадках Дата _______________________
Клас _______________________
Мета: систематизувати і закріпити знання учнів про прикметник; вчити влучно вживати
прикметники в усному і писемному мовленні; розвивати інтерес до усної народної
творчості; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати любов до рідного
слова.
Хід уроку
І. Організаційний момент
61
— Які прикметники вам допомогли дати відповідь? Підкресліть їх.
— Спишіть текст, уставляючи пропущені букви. Підкресліть слова з пре-
фіксами роз-, по-, за-.
Фізкультхвилинка
62
Урок 90. Уживання прикметників в описах Дата _______________________
Клас _______________________
Мета: вчити учнів доречно вживати прикметники в описах; збагачувати словниковий
запас школярів, розвивати зв’язне мовлення, граматичну пильність, виховувати лю-
бов до рідної мови.
Хід уроку
І. Організаційний момент
63
— Порівняйте текст-опис, який ви склали, виконуючи вправу 312, із про-
читаним текстом.
— Які нові слова та сполучення слів вам трапилися в цьому тексті?
— Спишіть. Підкресліть прикметники, якими описані квіти. Доберіть до
тексту заголовок.
2. Фізкультхвилинка
64
Урок 91. Змінювання прикметників за родами Дата _______________________
у сполученні з іменниками Клас _______________________
Мета: вчити учнів змінювати прикметники за родами, визначати родові закінчення при-
кметників; розвивати зв’язне мовлення школярів, фонематичний слух; виховувати
любов до рідної мови, повагу до народних звичаїв.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Ось і знову дзвінок лунає,
Мелодійно і срібно звучить.
Він до класу дітей скликає,
Щоб успішно нового навчить.
65
У середу завершували всю хатню роботу.
А з четвергом, що ще називається чистим, пов’язано чи не найбільше об-
рядів і дійств.
У четвер готували жовті паски, що призначалися сонцю й небу.
Крім жовтих, в Україні відомі й інші сорти — білі, котрі випікали
в п’ятницю і призначалися покійникам — «щоб не приносили лиха й смерті»,
та чорні, які випікалися у суботу, та призначалися господарям і людям, себто
родючій землі.
Саджаючи паски на черінь, господиня читала спеціальну молитву.
У цей же день треба було нести в церкву свічку на Страсть. А потім по до-
розі додому оберігати «живий вогонь».
У великодню п’ятницю родинне життя набувало особливого настрою. Люди
розмовляли між собою пошепки, намагалися не кричати, не лаятися, не встря-
вати в суперечки. У цей день не вживали їжі до вносу Плащаниці, не дзвонили
дзвони.
Нарешті надходила Велика субота. У цей день жінки фарбували крашанки.
Перевагу віддавали червоному кольору — «бо він нагадує кров Спасителя».
2) Робота в групі (вправа 316, с. 131–132).
— Прочитайте текст, уставляючи прикметники з довідки. Перекажіть.
— Спишіть перший абзац тексту, уставляючи прикметники з довідки.
— Визначте рід підкреслених іменників і зв’язаних із ними прикмет-
ників. Поясніть правопис виділеного слова. Складіть і запишіть речення з цим
словом.
2. Фізкультхвилинка
66
Урок 92. Розбір прикметника як частини мови Дата _______________________
Клас _______________________
Мета: вдосконалювати вміння учнів установлювати зв’язок між іменником і прикмет-
ником, визначати рід і число прикметників; розвивати зв’язне мовлення школярів,
орфографічну пильність; виховувати пунктуальність, охайність.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Ось і знов дзвінок лунає,
Мелодійно і срібно звучить.
Він до класу дітей скликає,
Щоб успішно нового навчить.
67
— Зробіть аналіз прикметника великий у такому порядку:
1) Аналізоване слово.
2) Від якого слова в реченні залежить.
3) На яке питання відповідає.
4) До якої частини мови належить.
5) Рід. (В однині)
6) Число.
7) Яким є членом речення.
2. Фізкультхвилинка
68
Урок 93. Родові закінчення прикметників Дата _______________________
Клас _______________________
Мета: вчити учнів визначати родові закінчення прикметників; закріпити вміння аналі-
зувати прикметник як частину мови; розвивати зв’язне мовлення школярів, грама-
тичну пильність; виховувати любов до прекрасного.
Хід уроку
І. Організаційний момент
69
— Чи змінюються за родами прикметники у множині?
У множині прикметники за родами не змінюються. Для всіх родів вони
мають однакове закінчення -і.
Прикметник з іменником завжди
Стоїть в одному числі.
Змінюється за родами,
Коли стоїть в однині.
Не змінюється за родами,
Коли стоїть у множині.
Для всіх родів він має
Однакове закінчення -і.
Зелені дерева, безмежні поля,
Усе це рідна моя земля.
Прикметник я буду учити,
А землю рідну любити.
5) Робота в групах (вправа 323, с. 135).
— Прочитайте текст, уставляючи пропущені закінчення в прикметниках
у першому абзаці, а в другому — пропущені прикметники.
Спишіть текст, уставляючи пропущені закінчення в першому абзаці,
а в другому пропущені прикметники. Чому цей текст має такий заголовок? Ви-
значте число і рід прикметників.
2. Фізкультхвилинка
70
Урок 94. Урок розвитку зв’язного мовлення. Дата _______________________
Написання переказу за колективно складеним планом. Клас _______________________
Перевірна робота
Мета: перевірити вміння учнів переказувати текст; розвивати усне і писемне мовлення;
збагачувати словниковий запас школярів; виховувати любов, бережливе ставлення
до природи.
Хід уроку
І. Організаційний момент
71
та Шанхаї було знищено 900 тис. птахів, а до першої декади листопада того ж
року в Китаї, за неповною статистикою, було винищено 1960 млн горобців.
Однак ця боротьба призвела до масового поширення комах-шкідників навесні
та влітку 1959 р. у Шанхаї та інших містах. 18 березня 1960 р. Мао Цзедуном
було ухвалено особисте рішення про припинення боротьби з горобцями.
Горобець хатній, або домовий. Напевно, найвідоміший птах, який живе по
сусідству з людиною. Звідси і назва «хатній». До початку XXІ ст. загальноєв-
ропейська популяція хатнього горобця значно скоротилась, а в ряді країн цей
вид опинився на межі зникнення. Так, з середини 80-х рр. популяція горобців
у Чехії зменшилася на 75 %, у Великій Британії — на 68 %, причому у великих
містах Британії вони практично зникли. Як причини називаються зменшення
кількості комах під час їх періоду розмноження, хвороби, викликані високим
вмістом пестицидів у злаках, зникнення місць гніздування в містах через їх
реконструкції, зменшення зелених міських зон і знищення дерев, що знову-
таки призводить до загибелі комах, необхідних для вигодовування пташенят.
Синичка. Узимку, біля людських домівок можна побачити невеликих кра-
сивих пташок, які прилітають сюди в пошуках їжі. Це — синиці. Синиці жи-
вуть в Україні цілий рік, хоча дехто вважає, що вони прилітають до нас тільки
взимку. Навесні і влітку вони живуть у лісах, де в цей час багато їжі, трима-
ючись подалі від людей. Узимку ж цим пташкам важко прогодуватися і, шу-
каючи їжу, вони прилітають до людського житла, де дбайливі люди влашто-
вують для них годівниці. У лісах України проживають 7 видів синиць, які
схожі між собою за зовнішнім виглядом і поведінкою, але відрізняються за
забарвленням і деякими рисами поведінки. Гніздяться переважно в дуплах
дерев. У пошуках їжі нерідко підвішуються на гілках униз головою. Синиці —
типові комахоїдні птахи і, хоча взимку комах немає, ці птахи залишаються зи-
мувати в наших краях, переносять сніжні зими і морози, тому що здатні част-
ково переключатися на рослинну і навіть тваринну їжу.
Велика синиця — найбільш поширений птах з родини синицевих і добре
відомий населенню України. Це найбільший вид з родини синиць, за що
й отримав свою назву. Придивіться, як вона гарно вбрана: спинка зеленувата,
низ жовтий з широкою чорною смугою вздовж грудей і черева, голова чорна,
щоки білі з чорною облямівкою. В Україні поширена в усіх зонах. Синиця
дуже рухлива: з ранку до вечора перелітає вона з дерева на дерево, з куща на
кущ. Це вона видивляється і знищує жуків, комарів, мух, інших шкідливих
комах, їх личинки і лялечки. Узимку прилітає до годівниць, де охоче спо-
живає різне насіння, дзьобає м’ясо, сало, масло. Узимку синицям живеться
нелегко. Від голоду і холоду вони потерпають більше, ніж інші птахи. Учені
підрахували, що із 10 синиць до весни доживає лише 2, решта гинуть. Тому
так важливо підгодовувати синичок, улаштовувати спеціальні годівниці, що
гойдаються, наприклад, із пакетів з-під молока чи соків. А чому такі, що гой-
даються? Тому, що інші птахи на такі годівниці не сідають, і весь корм діста-
ється тільки синичкам.
3. Слухання тексту (вправа 325, с. 136)
— Розгляньте малюнок. Який епізод тексту зображений на ньому?
— Виконайте завдання, запропоновані в «Зошиті з розвитку писемного
мовлення».
4. Самостійна робота учнів
V. Підсумок уроку
— Чи все вдалося вам зробити на сьогоднішньому уроці?
— Під час виконання яких завдань у вас виникли труднощі?
— Чи вдалося їх подолати?
72
Урок 95. Змінювання прикметників за числами Дата _______________________
у сполученні з іменниками Клас _______________________
Хід уроку
І. Організаційний момент
73
1) Колективна робота (вправа 326, с. 136–137).
— Прочитайте вірш Надії Донець, у якому «розгубилися» слова.
— Запишіть вірш, римуючи слова другого речення.
— Складіть із виділеним словом речення.
— Доберіть споріднений прикметник до підкресленого слова.
2) Робота в групі (вправа 327, с. 137).
— Доберіть п’ять словосполучень іменника з прикметником. Запишіть.
3) Колективна робота (вправа 328, с. 137).
— Прочитайте текст, уставляючи пропущені закінчення.
— Спишіть текст, уставляючи пропущені закінчення. Позначте їх. Ви-
значте число і рід прикметників.
4) Робота в парі (вправа 329, с. 137–138).
— Розгляньте малюнки.
— Запишіть іменники — назви птахів в однині та множині. Доберіть відпо-
відні прикметники. Запишіть за зразком.
5) Заучування правила (с. 138).
6) Робота в групі (вправа 330, с. 138).
— Прочитайте текст, розкриваючи дужки й уставляючи пропущені закін-
чення. Перекажіть.
1 варіант
— Спишіть перший абзац тексту, розкриваючи дужки. Поставте прикмет-
ники в тому числі, у якому стоять іменники.
2 варіант
— Спишіть другий абзац тексту, уставляючи пропущені закінчення. Під-
кресліть прикметники. Визначте їх число.
2. Фізкультхвилинка
74
дівчина. У довгих косах червоніли стрічки. З вишитої сорочки посміхалися
блакитні незабудки. Дівчина набрала холодної води і пішла в хату.
3. Гра «Хто швидше перетворить однину на множину?»
Не дошці написано прикметники з іменниками в однині. Потрібно напи-
сати їх у множині. Позначити закінчення.
Темна ніч — (темні ночі).
Круглий м’яч — (круглі м’ячі).
Велике вікно — (великі вікна).
Голосний дзвоник – (голосні дзвоники).
Класна кімната — (класні кімнати).
Рясний дощ — (рясні дощі).
Яскравий ґудзик — (яскраві ґудзики).
додаток до уроку 96
1. Каліграфічна хвилинка
Йй йо ій ай ий
Пам’ятай край Батьківщина
Пам’ятай, не забувай
Батьківську стежину.
Прикрашай, шануй свій край,
Дім свій — Батьківщину!
В. Гринько
— Які це речення за метою висловлювання?
— Перебудуйте речення так, щоб звертання висловлювалося до багатьох
людей.
2. Робота над загадкою
yy Очі в неї вузенькі,
Ніжки в неї темненькі,
Жовтувато-рудий кожушок.
Хвіст у неї розкішний,
І пухнастий, і пишний.
А на кінчику — білий пушок. (Білка)
А. Свашенко
75
додаток до уроку 99
1. Каліграфічна хвилинка
Зз за зв зе зи
Зграя взялась задзвеніли
Заспівали, задзвеніли,
Мов заграли кобзарі...
Де взялась весела зграя,
Жарогруді снігурі.
О. Олесь
— Доберіть синонімічний ряд до слова жарогруді.
— Виберіть дієслова з вірша.
— Назвіть префікс у цих дієсловах.
— Яке порівняння використовує поет у вірші?
2. Робота над загадкою
— Відгадайте загадку. Назвіть дієслова.
yy Із неба диво золоте
І світить нам, і гріє,
Ніщо без нього не росте,
І всяк йому радіє.
Радієш ти,
Радію я,
Радіють луки, поле, гай,
Радіє з краю в край земля,
А що за диво — відгадай. (Сонце)
3. Перевірка домашнього завдання (вправа 339, с. 142)
76
Урок 96. Закріплення знань про прикметник Дата _______________________
як частину мови Клас _______________________
Хід уроку
І. Організаційний момент
77
Ти вслухайсь в слово пречудове,
Йому, як другові, всміхнися.
Земля — ласкава, люба, рідна,
А сонце — щире, золоте,
А небо — лагідне, життя прекрасне,
А очі в мами — добрі й ніжні,
А голос — чистий і дзвінкий...
Усі ознаки називає
Прикметник як частина мови,
І жодної не обминають
Слова ці, справді пречудові.
Л. Лужицька
V. Підсумок уроку
Гра «Доповніть речення»
yy Прикметник називає...
yy Відповідає на питання...
yy У реченні зв’язаний...
yy Змінюється за... і...
yy У множині прикметники мають закінчення...
78
Урок 97. Перевірна робота. Диктант Дата _______________________
Клас _______________________
Мета: перевірити орфографічну та пунктуаційну грамотність учнів, уміння належно
оформлювати письмову роботу; розвивати акуратність, пунктуальність; виховувати
старанність, відповідальність.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ВЕСНА У ЛІСІ
Радісна, гомінка і пахуча весна. Дзвінко співають птахи. Теплий вітер про-
бігає у верховітті. З’явилися паростки молодої трави. Голубими та білими
пролісками вкрилися галявинки. Збігали по купинках мурашки. Вилетіли із
зимового притулку перші джмелі.
Ліс одягається в зелене вбрання. Скоро зацвіте на узліссі черемха. Защебе-
чуть дзвінкоголосі солов’ї. Прилетять і закують зозулі.
Гарна, радісна, весела весна в лісі! (59 слів)
ЇЖАКИ
Під ялинкою Михась знайшов гніздо їжачків. У ньому було четверо малят.
Через п’ять днів Михась вирішив навідати їх. Цікаво, як живуть їжачки?
На стежці хлопчик побачив мертву їжачиху. Хтось загриз її. Підійшов Ми-
хась до гнізда. Там на м’якій купині лежали голодні їжаченята.
Щодня носив Михась їжачкам молоко і хліб. Звірятка брали їжу з рук. Так
Михась виходив своїх їжаченят. (60 слів)
Хотілося мені літо побачити. Яке воно? Дідусь обіцяв показати. Цілими
днями я ходив сам не свій. Коли це вже дід мені літо покаже? Та ось одного
разу дід наказав збиратися. Вирушили тією дорогою, що вела в поле. Яку ж
красу я побачив! Тут і лан квітучих соняхів, і густа кукурудза, і зелений горох,
і біла гречка, і море пшениці. Так ось воно яке літо! (64 слова)
У ВЕСНЯНОМУ ЛІСІ
Добре пригріває вже весняне сонечко. Підсихає в лісі земля. Все навколо
оживає. Веселіше співають птахи. Їх уже багато прилетіло. Набубнявіли
пуп’янки на галузках. Полетів перший метелик. Це кропивниця.
Повилазили мурашки — й одразу до роботи. Вони знищують лісових шкід-
ників. І цим допомагають зберігати ліс.
А хто це гріється на камінчику? Ящірка. Вона теж корисна.
Гарно зараз у лісі! (60 слів)
МОЯ БАТЬКІВЩИНА
Україна — це моя рідна земля. Вона розбуджена бурхливою грозою. Кра-
сива й уквітчана ця земля весною. Щедра і різнобарвна восени. Строга і засні-
жена зимою. Солодка і пахуча в теплі літні дні. Понад дорогами стоять явори
багатирями. Високі гори вдивляються в синю височінь. Сивовусий Дніпро
пливе через усю українську землю. Він поспішає розказати Чорному морю про
гостинність її народу. (59 слів)
79
додаток до уроку 106
1. Каліграфічна хвилинка
Ос ере ив ад
Дерево посадив сад
Посадив дерево — себе прославив,
Посадив сад — рід прославив.
— Як ви розумієте прислів’я? Поясніть.
— Підкресліть у прислів’ї дієслова.
2. Гра «Чотири дракони»
_ _ дра Ця дра рікою пливе. (Видра)
Ко _ _ н _ Цей кон лише униз росте. (Корінь)
Д _ р _ _а Ця дра від села до села. (Дорога)
Ко _ _ н Цей кон дрова все руба. (Колун)
_ _ д_ ра Цей дра штовхає всіх і б’ється. (Задира)
К_о_н Цього кон хто бачить, той сміється. (Клоун)
Др _ _ а Ці дра лежать горою у бору. (Дрова)
Кон _ _ _ Цей кон, якщо змінити о на і, завершить нашу гру. (Кінець)
2. Фронтальне опитування
— Що таке дієслово?
— Як змінюються дієслова?
— Назвіть часи дієслів.
— На які питання відповідають дієслова минулого, теперішнього та май-
бутнього часів?
— Як визначити час дієслова?
3. Гра «Знайди “зайве” слово»
Кричати, горлати, грати, галасувати. (Грати, решта — синоніми.)
Малював, стрибала, стоїть, співали. (Стоїть, решта — минулого часу.)
Будувати, споруда, під’їхати, пливти. (Споруда, решта — дієслова.)
80
Урок 98. Аналіз перевірної роботи. Дата _______________________
Дієслово як частина мови Клас _______________________
Мета: проаналізувати типові помилки, допущені учнями під час написання диктанту;
повторити вивчений матеріал про частини мови; розширити знання учнів про діє-
слово; формувати вміння розпізнавати дієслово в усному і писемному мовленні;
розвивати спостережливість; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати
працелюбність.
Хід уроку
І. Організаційний момент
81
Колективне заучування правила (с. 141)
— Зробіть звуко-буквений аналіз слова-відгадки.
Спишіть виділене слово, позначте основу, закінчення. Поділіть на склади
для переносу.
2) Робота в парі (вправа 337, с. 141).
— Прочитайте текст. Перекажіть.
— Спишіть текст. Підкресліть дієслова в першому й другому абзацах
тексту. Поставте до них питання. Покажіть зв’язок слів у реченнях третього
абзацу тексту. Поставте питання до виділених дієслів. Доведіть, що вони
стоять у початковій формі.
3) Фронтальна робота (вправа 338, с. 142).
— Прочитайте текст. Перекажіть. Спишіть текст. Підкресліть дієслова,
поставте до них питання. Поставте підкреслені дієслова в початкову форму.
4) Словникова робота.
Очерет — багаторічна водяна або болотна трав’яниста рослина з високим
стеблом і розлогою пірамідальною волоттю.
— Складіть речення зі словом очерет.
2. Фізкультхвилинка
82
Урок 99. Зв’язок дієслова з іменником у реченні Дата _______________________
Клас _______________________
Мета: вдосконалювати знання учнів про дієслово; формувати вміння розпізнавати
дієслово за істотними ознаками (питанням, значенням, роллю в реченні); вчити
ставити питання від іменника до дієслова; розвивати зв’язне мовлення школярів,
фонематичний слух; виховувати працелюбність.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Пролунав уже дзвінок,
Час почати нам урок.
Будемо у світ знань мандрувати,
Будемо мову рідну вивчати.
83
— А що ви можете сказати про присудки?
— На які питання відповідають дієслова?
2. Списування
— Прочитайте вірш. Спишіть другу і третю строфи. Підкресліть дієслова
та іменники, що з ними зв’язані.
ТВОЯ ЗЕМЛЯ
Розтанула зоря досвітня,
Росою вкрилися поля.
Ласкава, щедра і привітна
Лежить навкіл твоя земля.
84
Урок 100. Урок розвитку зв’язного мовлення. Дата _______________________
Написання переказу за прочитаним твором Клас _______________________
без зачину та кінцівки
Мета: вчити учнів письмово переказувати текст за прочитаним твором без зачину та
кінцівки, бачити головне, суттєве у тексті і передавати його, використовуючи мовні
засоби узагальненої передачі змісту; розвивати зв’язне мовлення школярів, об-
разне мислення; збагачувати словниковий запас; виховувати почуття дружби, ко-
лективізму.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Українську рідну мову
Будемо вивчати,
Та культуру мовлення
Разом розвивати.
85
— Що ви знаєте про цих птахів?
— Яку користь вони нам приносять?
Цікаво знати!
«Найрозумніший» птах — горобець. На 100 г маси цього птаха припадає
4,37 г мозку (скажімо, у коня — 0,10 г/кг, а в крокодила — 0,007 г/кг).
Іноді в ластівчиному гнізді оселиться горобчик. Ластівка тривожно в’ється
навколо гнізда, намагаючись виженути непроханого гостя. Та іноді й залишає
своє гніздо і починає ліпити нове. Адже ластівки — дуже миролюбні пташки.
Вони не люблять і не вміють битися, сваритися.
Фізкультхвилинка
2. Читання тексту вчителем (вправа 343, с. 144)
— Послухайте текст.
— Визначте, яких частин тексту бракує.
— Розгляньте малюнки. Вони вам допоможуть скласти зачин і кінцівку.
3. Визначення теми і основної думки
— Яка тема цього тексту? А основна думка?
4. Змістовий аналіз тексту. Відповіді на запитання
— Від чийого імені ведеться розповідь?
— Кого автор побачив у гнізді ластівки?
— Як поводився горобець?
— Як ластівки почали захищати своє гніздо?
— Що вони вирішили зробити?
— Чи злякався горобець?
5. Мовний аналіз тексту
— Як можна по-іншому сказати: зухвало (нахабно), господарем (хазяїном),
оселя (гніздо), замурувати (заліпити), непереможний (нескорений).
— Замініть сполучення слів близькими за значенням: одного разу (в один із
днів); у чужій оселі (у чужому гнізді).
— А чому автор використав саме ці слова, а не ті, що ми назвали? (Учитель
допомагає учням відчути доцільність авторської лексики.)
— Які слова вживає автор, щоб не повторювалися слова ластівки і го-
робець?
6. Структурний аналіз тексту
— Назвіть зачин, кінцівку.
— Скільки абзаців виділено в тексті? Як вони між собою пов’язані?
7. Складання і запис доповненого переказу
8. Читання й обговорення написаних переказів
V. Підсумок уроку
— Який текст училися складати на сьогоднішньому уроці?
— Які труднощі виникли під час написання переказу?
86
Урок 101. Дієслова-антоніми Дата _______________________
Клас _______________________
Мета: поглиблювати знання учнів про дієслово, його синтаксичну роль; закріпити
вміння виділяти дієслова в усному і писемному мовленні, добирати до дієслів анто-
німи; розвивати зв’язне мовлення школярів, образне мислення; збагачувати слов-
никовий запас; виховувати працелюбність.
Хід уроку
І. Організаційний момент
87
3) Гра «Знайдіть “зайве”» (вправа 346, с. 146)
— Спишіть дієслова, вилучивши «зайве». У якому рядку є дієслова-
антоніми?
4) Вправа 347, с. 146.
— Прочитайте дієслова. Доберіть із довідки антоніми до записаних дієслів,
запишіть парами.
— Утворіть нові дієслова з іншими префіксами від дієслів із довідки.
Скільки таких дієслів ви утворили?
5) Робота в парі (вправа 348, с. 146–147).
— Прочитайте текст, розкриваючи дужки. Перекажіть один одному.
— Спишіть другий абзац, розкриваючи дужки. Підкресліть дієслова. Усно
поставте до них питання. Доберіть антоніми.
6) Словникова робота.
— Запишіть слова кипіти і кишеня. Запам’ятайте правопис цих слів.
Складіть речення.
2. Фізкультхвилинка
88
Урок 102. Дієслова-синоніми Дата _______________________
Клас _______________________
Мета: поглиблювати знання учнів про дієслово, його синтаксичну роль; закріпити
вміння виділяти дієслова в усному і писемному мовленні, добирати до дієслів сино-
німи; розвивати зв’язне мовлення школярів, образне мислення; збагачувати слов-
никовий запас; виховувати любов до природи, працелюбність.
Хід уроку
І. Організаційний момент
89
Чотири — туки-туки.
На п’яточку й носочок,
І руки донизу.
Й неначе коточок,
Пройшов по карнизу.
Всміхнулись гарнесенько,
Присіли і встали.
Малята, швидесенько
Втому прогнали.
90
Урок 103. Змінювання дієслів за часами. Дата _______________________
Перевірна робота. Списування Клас _______________________
Хід уроку
І. Організаційний момент
ЯСТРУБ
Сильний, сміливий цей хижий птах — яструб.
А що вже літати вміє, то рівного йому немає. Несеться поміж деревами,
ширяє, а проте встигає обминати, об жодне не вдариться.
А в степ навідується під час своїх осінніх мандрівок. З’явиться хтозна-
звідки, вхопить необережну пташку або й качку на ставку — і зникне невідомо
куди. Тільки його й бачили.
ЧОМУ ЛЮДИ ХВОРІЮТЬ
Дуже довго люди не знали, що у воді, в повітрі, грунті і навіть у роті лю-
дини живуть маленькі істоти — мікроби. Вони у багато разів менші від пі-
щинки.
Діти часто хворіють від переохолодження взимку або від перегрівання
влітку на сонці.
Інші хвороби виникають від того, що шкідливі мікроби проникають в орга-
нізм людини.
Є хвороби брудних рук. Мікроби, що спричиняють їх, потрапляють в орга-
нізм з їжею, водою, з невимитих рук.
РОСЛИНИ НАВЕСНІ
З кожним весняним днем стає тепліше. Рослини пробуджуються від зимо-
вого сну. Крізь торішнє листя пробиваються проліски, ряст, анемони. До появи
листя зацвітають верба і ліщина. Це кущі. А з дерев — вільха. Після вільхи за-
цвітає осика, потім — тополя. Інші дерева і кущі вкриваються ніжним зеленим
листям, а потім зацвітають.
Щовесни гине багато беріз від ножів і сокир. Їх невміло підрубують, щоб зі-
брати сік. Він витікає на землю, і дерево гине. Не роби цього!
91
3. Перевірка домашнього завдання (вправа 352, с. 148)
Фізкультхвилинка
В землю вкинули зернину,
Налили туди води.
Промінь сонячний прилинув
І тепла додав туди.
Із зернини піднялася
Квітка гарна і ясна.
Так у світі почалася
Чиста й сонячна весна.
92
Урок 104. Уживання дієслів у переносному значенні Дата _______________________
Клас _______________________
Мета: поглибити і розширити знання учнів про дієслово; вчити розрізняти дієслова,
вжиті в прямому і переносному значенні; розвивати уяву, творче мислення; вихову-
вати бажання гарно володіти українським словом.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Починаємо урок,
Бо почули ми дзвінок.
Він за парти кличе нас.
До роботи, третій клас!
93
2. Розподільний диктант
— Запишіть словосполучення у дві колонки: в першу — з прямим зна-
ченням, в другу — з переносним.
Пливе човен, пливе сонце.
Доля подарувала, дочка подарувала.
Берізка плаче, немовля плаче.
Осінь затужила, дівчина затужила.
Біг спортсмен, бігли хмари.
Сонечко сміється, маля сміється.
3. Робота в парах
— Складіть з поданих слів речення і запишіть їх у такому порядку, щоб ви-
йшла зв’язна розповідь. Підкресліть дієслова, вжиті в переносному значенні.
yy Весна, по, швидко, землі, крокує.
yy Гілки, на, бруньках, скоро, тоненьких, набубнявіють.
yy Летять, країв, з, птахи, теплих.
yy Криги, від, звільнилися, ріки.
yy Неба, з, лагідне, посміхається, сонце.
4. Самостійна робота з наступною взаємоперевіркою
— Спишіть вірш, підкресліть дієслова.
НЕСЛУХНЯНИЙ ДОЩИК
Казала мама-Дощиха
Малому Дощу-синочку:
— Посидь-но хвилинку тихо,
Пошию тобі сорочку.
Та поки знайшла хмарину,
Сорочку з неї пошила,
То неслухняна дитина
І сліду вже не лишила.
А за порогом Хуга
Погнала за Дощиком слідом —
Змерз без сорочки Дощик
І випав на землю снігом.
Г. Малик
94
Урок 105. Урок розвитку зв’язного мовлення. Дата _______________________
Складання висловлювання про прочитаний твір Клас _______________________
Хід уроку
І. Організаційний момент
Нам урок уже давно
Час розпочинати.
Будемо знов мовлення
Наше розвивати.
95
І татарам уже добре видно вусатих людей, у яких на майже виголених го-
ловах в’юняться від вітру жмути волосся. Пізніше татари взнають, що то —
оселедці, неодмінна ознака особливого стану людей, званих українськими ко-
заками.
Отже, і не литвини, і не поляки. Козаки. Гостро зблиснули їхні шаблі, по-
чалася січа. Покидають здобич і безладно втікають ординці. Татарські бранці
ніяк не можуть повірити, що їх врятовано. Обливаючись сльозами, дякують
козакам. А ті спішилися, відпустили коней пастися. Позапалювали люльки
і вже правлять раду, як ударити на Крим, щоб провчити ординців, аби знали,
як в Україну ходити та людей ловити.
Фізкультхвилинка
Козацька розминка
Раз-два — голова,
Щоб трималася на в’язах,
Ми тренуємо всі м’язи.
Три-чотири, руки в ділі —
Раз кулак, два кулак —
Бий сильніше, козак.
Щоб триматись на коні,
Треба ноги нам міцні,
Сильні ноги, дужі ноги —
Не злякаються дороги.
Підемо разом в присядку,
Це найкраща зарядка
— У літописі українських земель є славний період козаччини, який тривав
майже 300 років (з 1550 по 1828 рр.). Козацтво стало організованою військовою
силою, яка боронила наші землі від нападів. Козаки були сміливими, дисци-
плінованими, витривалими, гордими і вільними людьми.
Уважають, що слово козак походить від слова коза. Козаки були спритні,
як кози, вдягалися в козячі кожухи. Можливо, від слова кайзак, що означає
«вільний чоловік». Козаки мали свої звичаї. Одягалися вони просто: в грубу со-
рочку, в довгий плащ без рукавів. За широким поясом носили пістолі і люльки,
через плече — торбинку з харчами, а до пояса на ремінець прив’язували ще
й порохівницю з порохом. Голови голили... Та ще й таку моду мали: чуприну
носили, та таку, що на вухо намотували.
Житло козаків було досить примітивним, жили вони в куренях — хатинах
з очерету. Головував у курені отаман. Усі козаки, що жили в одному курені,
харчувалися разом. Козаки не були примхливими в їжі, тож цілком задоволь-
нялися кашею, приготованою з борошна, води та солі, — ця страва називалася
саламаха. Іншою повсякденною стравою для козаків була тетеря — суміш бо-
рошна, крупи та проса, до якої додавали слабеньке пиво або рибну юшку.
2. Колективна робота (вправа 360, с. 151)
— Прочитайте текст, уставляючи слова замість малюнків.
3. Робота у «Зошиті з розвитку писемного мовлення»
— Прочитайте назви намальованих предметів у «Зошиті з розвитку писем-
ного мовлення». Виконайте завдання.
V. Підсумок уроку
— Що сподобалося вам сьогодні на уроці?
— Що нового дізналися?
— Які труднощі виникли під час написання творчих робіт?
— Як вдалося подолати труднощі?
96
Урок 106. Змінювання дієслів за часами Дата _______________________
Клас _______________________
Мета: продовжити ознайомлення учнів з істотними ознаками дієслів; вчити влучно
вживати дієслова в усному і писемному мовленні; розвивати зв’язне мовлення шко-
лярів, образне мислення, граматичну пильність; виховувати любов до природи.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Всі почули: дзень-дзелень?
До роботи! Добрий день!
97
— Ніяк,— ... старший брат.
— А ти як? — ... меншого сина.
— ... старшому,— відповів той, бо не ..., що ... брат.
— Добрі робітники! — ... батько.— Один нічого не ..., а другий йому ...».
Учні мають придумати і записати на смужках з паперу всі пропущені діє-
слова. (Послав, копати, взяв, пішов, рушив, прийшли, розповідати, прийшов,
працюєте, спитав, промимрив, запитав, допомагаю, знав, скаже, промовив,
робить, допомагає.)
Коли всі учні напишуть дієслова, учитель читає перше речення повністю.
Ті учні, у яких дієслова збігаються з прочитаними, піднімають руку і віддають
свою смужку вчителеві. Вчитель читає друге речення і т. д. до кінця казки.
Виграє той, хто напише найбільше дієслів, які збігаються з пропущеними.
3. Робота в групах
Гра «Продовж казку»
Жив собі Снігур. Захотілося йому до Сонця долетіти. Вирушив у дорогу.
Подивилося Сонце на сміливця, здивувалося. Як посмів зимовий птах небес-
ного світила дістатися! Тоді Сонце...
4. Робота в групах
— З поданих слів складіть речення-прислів’я.
yy Роботи, й, коні, без, дохнуть.
yy Ластівка, не, весни, робить, одна.
yy До, язик, доведе, Києва.
yy Ворони, навпростець, літають, тільки.
yy Рве, тиха, греблю, вода.
yy Старий, не, віл, з, зверне, борозни.
yy Нова, чисто, мітла, мете.
yy Вода, не, в, встоїться, решеті.
5. Робота над скоромовкою
— Вивчіть скоромовку. Випишіть головні члени речення. Ставте питання
від підмета до присудка.
Ще дощ іде.
Періщить злива.
Щенятко вимокло, як хлющ.
А щиглик, щебетун щасливий,
Щебече, пурхнувши на кущ.
6. Гра «Відредагуйте речення»
— Незнайко припустився помилок у написанні поданих речень. Відреда-
гуйте ці речення!
Шофер попросив, щоб його заправили бензином.
У того, хто наполегливо працює, життя завжди буде змістове і цікаве.
Граючи у футбол, м’яч вилетів на трибуни.
98
Урок 107. Дієслова, що виражають незавершену Дата _______________________
і завершену дію Клас _______________________
Хід уроку
І. Організаційний момент
Пролунав уже дзвінок —
Починаємо урок!
Працюватимем старанно,
Щоб почути у кінці,
Що у нашім третім класі
Діти — просто молодці!
99
— Хто головний персонаж твору?
— Яку вдачу мав Василько?
— Яку дію (завершену чи незавершену) означають дієслова? Чому?
4. Робота в парі (вправа 366, с. 154)
— Прочитайте текст.
— Спишіть текст. Підкресліть дієслова, укажіть дію, яку вони означають?
(Завершену чи незавершену)
Фізкультхвилинка
100
Урок 108. Спостереження за влучним добором дієслів Дата _______________________
автором тексту для змалювання подій, явищ Клас _______________________
Мета: вдосконалювати вміння учнів розпізнавати час дієслів, вживати дієслова в різних
часових формах; розвивати зв’язне мовлення школярів, вміння аналізувати, уза-
гальнювати; виховувати працелюбність, любов до природи.
Хід уроку
І. Організаційний момент
101
Що не так?
Посадив ведмідь в лісочку Почала вона кувати,
Шість берізок, два дубочки. Та не може полічить,
Рахувати сам не вмів Ану ж, ви допоможіть.
І ворону попросив. Л. Савчук
— Поясніть заголовок.
— Допоможіть вороні полічити дерева.
— Визначте дієслова та їх час.
2. Гра «Добери»
— Прочитайте, визначте дієслова, їх час. Знайдіть спільнокореневі слова,
виділіть корінь. Поясніть правопис уставлених слів, заголовок.
Від зими до зими
Січень ..., лютий ..., Серпень чудовий булки ...
Березень ..., квітень.... Вересень ... груші в садочку.
Травень під ноги ... травицю, Жовтень ... клену сорочку.
Червень ... сіно в копиці. ... листопад ... килими.
Липень медовий бджілок ... Грудень ... — початок зими.
Ф. Петров
— Як ще можна назвати вірш? Що робить кожен місяць?
Слова для довідок: січе, лютує, плаче, квітує, стелить, складає, чарує,
дарує, трусить, гаптує, йде, застеля, надходить.
3. Робота в парі
— Поміняйте місцями абзаци, щоб вийшов текст.
Діти забрали пташеня. Дома вони перев’язали крильце, посадили його
в клітку.
Під березою Мар’янка й Дмитрик знайшли совеня з пошкодженим крилом.
Воно тужливо пищало.
Незабаром крильце у пташеняти зажило. Діти випустили совенятко на
волю.
— Підкресліть у тексті дієслова, визначте їх час.
4. Робота над текстом
— Прочитайте текст. Знайдіть речення, яке не відповідає темі тексту. На-
звіть дієслова, визначте їх час.
Соловейко
Одним з останніх прилітає у рідні краї соловей. Коли зацвітає бузок, то
чути солов’їний концерт. Літає зозуля по дібровах та діткам угадує, скільки їм
років. Ця найобдарованіша на голос птаха співає, аж поки ячмінь колос не ви-
кидає.
— Які з поданих дієслів стоять у минулому часі?
а) Прилетить, заспіває, сховає, світитиме.
б) Летів, співала, заховав, світило.
в) Летить, співає, ховає, світить.
102
Урок 109. Написання частки не з дієсловами Дата _______________________
Клас _______________________
Мета: формувати в учнів уміння писати частку не з дієсловами; розвивати усне й пи-
семне мовлення, творчу уяву; розширювати світогляд учнів; виховувати працьови-
тість, дисциплінованість.
Хід уроку
І. Організаційний момент
103
— Прочитайте те, що написав носоріг. Зверніть увагу, як пишемо не з діє-
словами. Спишіть їх.
2) Колективне заучування правила (с. 156).
3) Робота в парі (вправа 373, с. 156).
— Прочитайте текст.
— Спишіть текст. Підкресліть дієслова з не. У першому реченні визначте
головні члени, підкресліть однорідні підмети.
4) Самостійна робота з наступною самоперевіркою з дошки (вправа 374, с. 157).
— Прочитайте частини прислів’я і загадки. З’єднайте.
— Спишіть прислів’я, відгадайте загадку. Підкресліть дієслова з не.
— Зробіть звуко-буквений аналіз виділеного слова.
5) Робота в парі (вправа 375, с. 157).
— Прочитайте текст за ролями.
— Випишіть із тексту дієслова з не. Поясніть їх правопис. Запам’ятайте
правопис виділеного слова. Спишіть речення, у якому мама-мишка пояснює,
що таке комп’ютер.
6) Фронтальна робота (вправа 376, с. 157–158).
— Прочитайте текст.
— Спишіть текст, підкресліть дієслова з не.
— Запишіть слова вітання і прощання.
2. Фізкультхвилинка
104
Урок 110. Урок розвитку зв’язного мовлення. Дата _______________________
Складання привітання до Дня Матері Клас _______________________
Мета: розширювати уявлення про традиції та звичаї українського народу, про День Ма-
тері; збагачувати та активізувати словниковий запас на основі текстів і вправ за те-
мою уроку; формувати вміння узагальнювати; виховувати любов до матері, сприяти
моральному розвитку.
Хід уроку
І. Організаційний момент
— Подивіться одне на одного, щоб налаштуватися на добрий настрій.
Посміхніться одне одному, покажіть, як ми вміємо любити, які ми хороші.
У кожного з вас — найкращий сусід. Дайте сусідові свою руку і промовте:
Тепло своїх долоньок
Я друзям віддаю!
Урок новий, цікавий
Я з радістю почну!
105
— Сьогодні ми поговоримо про мам, про свято День Матері, складемо при-
вітання для матусі.
V. Підсумок уроку
— Кому був присвячений сьогоднішній урок?
— Який висновок ви зробили?
106
Урок 111. Повторення вивченого про дієслово. Дата _______________________
Перевірна робота. Усний твір Клас _______________________
Мета: закріпити знання учнів про дієслово; формувати вміння розрізняти час дієслів;
розвивати зв’язне мовлення, використовуючи дієслівні форми; збагачувати лексич-
ний запас; виховувати вміння поводитися в гостях.
Хід уроку
І. Організаційний момент
107
На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.
Зробив діло — гуляй сміло.
Без охоти немає роботи.
Як робиш, те й маєш.
4. Вибіркове списування
— Прочитайте вірш. Випишіть дієслово з префіксом, виділіть його.
— Випишіть решту дієслів, утворіть інші за допомогою префіксів.
— Як змінилося значення слова?
Садівник
З батьком яблуні садили,
Трохи руки натрудили.
Я люблю наш тихий сад
І осінній листопад.
Завтра с татком будем зранку
У саду копати ямки,
Бо лишились яблуні
Вчора не досаджені.
М. Сингаївський
5. Цікаво знати!
— Прочитайте текст.
— Що нового ви з нього дізналися?
Ось перед тобою лежить на столі новенький чистий зошит. Лежить і мов-
чить — не розповідає тобі про те, що зробили його з ялинки, по якій ще не-
давно стрибала білка.
Зошит не розповів тобі і про те, як ялинка пливла по річці, варилася
в котлі, крізь усі машини пройшла, через усю країну проїхала.
Багато випробувань випало на долю ялинки, перш ніж перетворилася вона
на цей зошит. І тепер від тебе залежатиме, що буде далі із зошитом.
— Випишіть дієслова. Визначте час.
6. Гра «Доповни прислів’я»
yy Ластівка день починає, а соловей його... (кінчає).
yy Друга шукай, а... (знайшов) — тримай.
yy Удар забувається, а слово... (пам’ятається).
yy Знайшов — не скач, ... (загубив) — не плач.
— Чи є в реченнях антоніми? Випишіть їх парами.
108
Урок 112. Перевірна робота. Диктант Дата _______________________
Клас _______________________
Мета: перевірити орфографічну та пунктуаційну грамотність учнів; розвивати акурат-
ність; виховувати культуру оформлення письмових робіт.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ПОЧАТОК ЛІТА
Засяяло у барвистому травневому вінку біле мереживо. Це весна передає
червню чародійні ключі від щедрого літа. Кучеряві діброви мліють від веселих
барв великого свята природи.
У густих верболозах не втихають солов’ї. На тихе плесо річки випливає ка-
чина сімейка.
Жовтим букетом пишається болотяне верболіззя. Пишні луги пропахли
медовим ароматом. Бавляться на них метелики з самого ранку й до смеркання.
(60 слів)
ВЕДМЕЖЕ СІМЕЙСТВО
На осяяну сонцем лісову галявину вивела ведмедиха своїх маленьких вед-
межат. Зупинилась. Чи все спокійно в лісі?
Туляться до матері маленькі ведмежата. Страшно їм у величезному лісі.
Лише недавно вибралися з теплого барлога. Прислухаються ведмежата, як шу-
мить вітер у верховітті дерев. На висохлій сосновій гілці дятел вистукує бара-
банний дріб.
Будуть ведмежата звикати тепер до рідного лісу, гратися, кататися по
м’яких купинах і лазити на дерева. (66 слів)
ЛЕЛЕКИ
Біля Миколчиного будинку росло високе дерево. На ньому влаштували
гніздо лелеки.
Миколка любив спостерігати за красивими птахами. Спочатку лелека си-
діла у гнізді — насиджувала яйця. Потім вилупились пташенята. Миколка
бачив, як батьки турбувалися про них.
Щодня лелеки літали на болото, ловили там жаб, вужів і приносили своїм
пташенятам. А вечорами птахи стояли на краю гнізда й відпочивали. (57 слів)
СПІВ ЖАЙВОРОНКА
Маленька пташка, як грудка землі, низько висіла над полем. Тріпала
крильцями на місці напружено. Часто і важко тягнула вгору невидиму струну
від землі аж до неба. Струна тремтіла і гурчала.
Тоді, скінчивши, падала тихо вниз, натягала другу з неба на землю. Єднала
небо з землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля. (56 слів)
ВЕРБА
Верба. Звичайне собі дерево. Але скільки з ним пов’язано цікавих історій!
Верба стала своєрідним символом українського народу. Великий Кобзар на
засланні в далекій Орській фортеці висадив саме вербову гілочку. Він доглядав
її, оберігав від пекучого проміння сонця. Ця тоненька гілочка нагадувала йому
рідну, улюблену Україну. На знак великої поваги до Тараса Григоровича Шев-
ченка казахський народ оберігає ту вербу і сьогодні. (60 слів)
109
Рідний край! Дорога серцю земля батьків і дідів наших. Безмежні степи, зе-
лені ліси, блакитні небеса. Хіба є на світі щось дорожче за Вітчизну?
Вулиця в пишних каштанах і кленах. По ній ти щодня ходиш до школи.
Зі стежки до школи, з шкільної парти, з першої картинки в абетці, з бе-
різки біля хати починається твоя Батьківщина. (55 слів)
110
Урок 113. Добирання потрібних за змістом дієслів. Дата _______________________
Закріплення знань про часові форми дієслова Клас _______________________
Мета: формувати вміння учнів добирати потрібні за змістом дієслова, визначати час діє-
слів та змінювати дієслова за часами; вчити спостерігати за роллю дієслів у реченні;
збагачувати словниковий запас; розвивати мовлення; виховувати любов до при-
роди.
Хід уроку
І. Організаційний момент
111
2. Фізкультхвилинка
3. Робота в парі
— Спишіть, добираючи з дужок потрібне за змістом слово.
Учень (запізнився, прийшов пізно, затримався, припізнився) на урок.
Маринка (берегла, доглядала, гляділа, пильнувала) квіти.
Учитель (вчащає, заходить) до класу.
4. Самостійна робота
— Випишіть дієслова. Визначте їх час.
yy Прозорі тіні берег красять,
Гудуть десь бджоли у дуплі,
На камінь ящірка вилазить,
Припав метелик до землі.
М. Філянський
yy З неба сяє сонце привітне,
Біля хати яблуня квітне,
Бджіл вона приваблює цвітом —
Вродять щедро яблука літом.
М. Ковнацька
Взаємоперевірка в парах з опорою на зразок, поданий на дошці.
5. Розвиток мовлення
— Зі слів кожного рядка складіть речення. Запишіть їх так, щоб вийшла
зв’язна розповідь.
Повернулися, вирію, з, ластівки.
Дахом, гнізда, під, вони, ліплять.
Грудочки, з, річки, носять, глини, ластівки.
Пташенятам, м’яко, у, буде, гнізді.
112
Урок 114. Розбір дієслова як частини мови. Дата _______________________
Перевірна робота. Аудіювання Клас _______________________
Мета: вчити учнів розбирати дієслово як частину мови; перевірити вміння школярів
слухати незнайомий текст і розуміти його (сприйняття й розуміння змісту, основ-
ної думки, образних висловів тощо); розвивати мовлення; виховувати спостережли-
вість та допитливість.
Хід уроку
І. Організаційний момент
V. Контрольне аудіювання
ПЕЛЮСТКА ТА КВІТКА
У садочку на грядочці виросла гарна квітка жоржини. Біла, як мармур,
духмяна. Літають над квіткою бджоли й джмелі, беруть чудовий нектар.
113
У білій квітці жоржини сорок дві пелюстки. І ось одна з цих сорока двох пе-
люсток загордилася:
— Я найкраща. Без мене й квітка не квітка. Я найголовніша. Ось візьму та
піду — що мені?
Промовила це Пелюстка, напружилася й вилізла з квітки жоржини, ско-
чила на землю. Сіла вона в кущі шипшини й дивиться: що ж квітка робитиме?
А квітка байдужки собі. Біла, духмяна, усміхається сонцю, згукує до себе
бджіл і джмелів.
Пішла собі Пелюстка. Довго ходила, аж зустрічає Муравлика.
— Ти хто?
— Я — Пелюстка. Найкраща. Найголовніша. Без мене й квітка не
квітка,— пояснює.
— Пелюстка? Знаю пелюстку я у квітці, а на двох тоненьких лапках не
знаю,— відповідає Муравлик.
Ходила бідна Пелюстка, ходила до вечора та й засохла. А квітка все цвіте,
біла, духмяна, усміхається сонцю, і літають над нею, як і раніше, бджоли
й джмелі. Ось така, бачте, казка. Квітка й без однієї пелюстки квітка. А пе-
люстка без квітки — ніщо! (182 слова)
За В. Сухомлинським
Тестування
1. Яка квітка виросла на грядочці?
а) Рожева троянда;
б) біла жоржина;
в) біла лілея.
2. Чому квітку покинула одна з її сорока двох пелюсток?
а) Захотіла помандрувати;
б) із цікавості до навколишнього світу;
в) тому що загордилася.
3. Що сталося з квіткою?
а) Усе цвіла й згукувала бджіл і джмелів;
б) змарніла, і бджоли та джмелі забули про неї;
в) образилася на Пелюстку й страшенно злостилася.
4. Кого зустріла Пелюстка?
а) Коника;
б) Муравлика;
в) Жучка.
5. Що Муравлик сказав Пелюстці?
а) Визнав Пелюстку та побажав їй веселих мандрів;
б) визнав Пелюстку та привітав її вчинок;
в) сказав, що знає пелюстку в квітці, а на двох лапках не знає.
6. Що довела ця історія з Пелюсткою?
а) Що квітка та пелюстка можуть існувати й одна без одної;
б) що пелюстка без квітки — ніщо;
в) що горда Пелюстка здатна на сміливий крок.
ГРУШІ — ДВІ І ОДНА
Якось ми з Оксаною сиділи на лаві у сквері. Повз нас стежкою пройшла ба-
буся. В одній руці вона несла кошик з грушами, другою спиралася на сукувату
палицю.
Спіткнулася бабуся і мало не впала. А кошик не втримала, випустила з рук,
і груші розсипалися.
— От лихо! — скрушно зітхнувши, мовила бабуся і заходилася збирати
груші.
Тільки їй, старенькій, дуже важко було нахилятися.
114
Та вона ще й не добачала: мацає, мацає рукою навколо себе, аж поки знайде
якусь грушу.
Я підійшов до бабусі і почав показувати, де вони лежать.
— Ось... ось... — тикав пальцем, а коли бабуся мацала не там, куди пока-
зував, то аж сердився: — та не там! Ось тут!
До нас підбігла Оксана.
Але вона не стала підказувати.
Присіла навпочіпки, швиденько зібрала груші у фартушок і висипала
в кошик.
— Всі? — спитала бабуся.
— Всі! — дружно відповіли ми.
— Спасибі, дітки, що допомогли,— подякувала вона і простягнула нам
груші.
— Це тобі, дівчинко,— бабуся дала Оксані дві здоровенні з рум’яними бо-
ками груші.
— А це тобі, хлопчику...
В руці у мене опинилася одна груша, також велика й рум’яна.
Бабуся ще раз подякувала, попрощалася й пішла далі.
Ми раді були. Одразу ж побігли додому розповісти мамі, як допомогли ста-
ренькій і які гарні груші вона дала нам. Мама теж раділа, що в неї такі вихо-
вані та чемні діти.
— Молодці, молодці! — хвалила. А потім помітила, що в Оксани дві груші,
а в мене одна.
Вона з подивом дивилася на мене.
— Ти вже встиг з’їсти другу?
— Ні, не їв,— відповів я.— Бабуся дала Оксані дві, а мені тільки одну.
— Чого ж це? — не зрозуміла мама.
— Не знаю... Може, тому, що Оксана дівчина, або тому, що мала?
Я здвигнув плечима.
— Та ні, тут щось не те,— не погодилась мама.— Ану розкажіть доклад-
ніше, як ви допомагали бабусі.
І ми розповіли.
— От тепер мені зрозуміло, чому вона тобі, Ромо, тільки одну грушу
дала,— сказала мама,— а могла б зовсім не дати.
— Чому? — зніяковів я.
— А ти сам добре поміркуй,— відповіла мама.
Б. Комар
Тестування
1. Назвіть головних дійових осіб оповідання.
а) Рома, бабуся;
б) Рома, Оксана, бабуся, мама;
в) бабуся, Рома, Оксана.
2. Що сталося з бабусею?
а) Вона впала й не могла піднятися;
б) вона розсипала груші;
в) вона не могла нести важкий кошик.
3. Як допоміг бабусі Рома?
а) Він показав де лежать розсипані груші;
б) він зібрав груші і поклав у бабусин кошик;
в) він узяв кошик і поніс.
4. Як допомогла бабусі Оксана?
а) Сказала скільки груш ще не зібрано;
б) швиденько зібрала груші у фартушок і висипала в кошик;
в) покликала на допомогу брата.
115
5. Як бабуся віддячила дітям?
а) Дала Ромі й Оксані по одній груші;
б) дала Ромі одну грушу, а Оксані — дві;
в) віддала дітям усі груші.
6. Чому бабуся по-різному віддячила дітям?
а) Бо Оксана мала дівчинка;
б) бо Рома не заслужив подяки;
в) у бабусі було всього три груші.
116
Урок 115. Узагальнення знань і вмінь за темою «Дієслово». Дата _______________________
Перевірна робота Клас _______________________
Хід уроку
І. Організаційний момент
117
А тепер — метелик я,
Рух дає мені життя.
До плечей згорну я руки,
Колові зроблю я рухи.
А голівкою покрутим —
Небезпек не має бути.
Якщо ж поруч небезпека,—
Геть втікаємо далеко.
V. Контроль знань
1 варіант
1. Підкреслити у тексті дієслова.
Любіть книжку! Вона полегшить вам життя. Вона навчить вас шанувати
людину й самих себе.
2. Визначити час дієслів.
Потонули — Пише —
Співав — Будуватиме —
3. До поданих дієслів дібрати антоніми.
Накривати —
Зайти —
Зав’язати —
4. До іменників дібрати споріднені дієслова.
Продавець —
Співак —
5. Уставити дієслова.
На небі ... чорна хмара. Вона ... сонце. ... блискавка. ... грім. ... силь-
ний дощ.
6. Скласти речення, вживаючи дієслова з не.
2 варіант
1. Підкреслити у тексті дієслова.
Любіть книжку — джерело знань. Книжка окрилює розум. Вона наповнює
серце почуттям любові до світу, до людини.
2. Визначити час дієслів.
Радіють — Малює —
Стрибав — Знайде —
3. До поданих дієслів дібрати антоніми.
Відчиняти —
Роззутися —
Згорнути —
4. До іменників дібрати споріднені дієслова.
Будівельник —
Учитель —
5. Уставити дієслова.
... дощ. Я ... черевики і ... парасолю. Дорогою ... її. Незабаром дощ ...
6. Скласти речення, вживаючи дієслова з не.
118
Уроки повторення Дата _______________________
Клас _______________________
Хід уроку
І. Організаційний момент
119
притулиш до лиця — холодний. Ото мачуха. Має ця рослина життєдайну
силу — від багатьох недуг людей рятує.
Фізкультхвилинка
3) Робота над деформованим текстом.
— Пронумеруйте речення так, щоб вийшов текст. Доберіть заголовок.
А восени між шибками клали пучки червоних кетягів.
Коли починали будувати хату, біля застільного вікна садили калину, як
символ надійного життєвого благополуччя і статку.
Існує давній гарний звичай.
У найлютіші морози вони живили теплом і красою домівки.
2. Робота за підручником (с. 164–165)
Самостійна робота з наступною взаємоперевіркою в парах (вправа 394,
с. 164).
3. Повторення вивченого про речення
1) Робота за таблицею.
Речення
Одне чи кілька слів,
що виражають закінчену думку
Спонукальні
Питальні Розповідні
Спонукання до дії: наказ,
Окличні Про когось Про когось
порада, запрошення,
і неокличні або про щось або про щось
прохання, застереження,
запитується розповідається
вимоги
V. Домашнє завдання
Вправа 395, с. 164–165.
120
Урок 117. Урок розвитку зв’язного мовлення. Дата _______________________
Складання розповіді на тему «Мої літні канікули» Клас _______________________
Мета: вчити учнів складати письмову розповідь за поданою темою; розвивати мис-
лення, усне й писемне мовлення, фантазію; виховувати культуру оформлення пись-
мових робіт.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Встали, дітки, всі рівненько,
Посміхнулися гарненько.
Настрій на урок взяли
Й працювати почали.
121
Поставим кошики на землю,
Вгору руки підіймем,
Трохи ними поплескаєм,
Трішки ними потрясем.
Пошукаєм ягідок,
Покладемо в свій роток.
Кошик в руки ми візьмем,
Тихо крадучись, ідем,
Щоб нас вовчик не спіймав,
На обід щоб нас не мав.
3. Слухання й обговорення вірша А. Костецького
Канікули! Канікули! —
співає все навколо.
Канікули, канікули,
канікули у школі!
А що таке «канікули»?
Це — літні дні барвисті,
це час, коли нам ніколи
хоча б на мить присісти,
бо треба мчати босими
наввипередки з вітром,
з густих лісів приносити
горіхів повні відра.
Це час у річці хлюпатись,
підсмажувати спини
і зранку в лузі слухати
тонку струну бджолину...
Це час, коли за друзями
ми скучим — як ніколи,
і нам страшенно схочеться
скоріше знов до школи!..
— Що чекає на дітей під час літніх канікул?
4. Робота за підручником (вправа 396, с. 165)
— Розгляньте малюнки.
— Прочитайте текст у «Зошиті з розвитку зв’язного мовлення». Виконайте
завдання.
5. Самостійна робота учнів
6. Обговорення учнівських робіт
V. Підсумок уроку
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
— Що вам удалося зробити найкраще?
— Які нові знання ви отримали на уроці?
— З яким настроєм ви завершуєте урок?
122
Урок 118. Повторення вивченого про будову слова Дата _______________________
Клас _______________________
Мета: повторити та закріпити знання учнів про будову слова; вдосконалювати прак-
тичні вміння визначати у слові всі його значущі частини, шляхом постановки проб-
лемних запитань; розвивати мислення, вміння аналізувати, співставляти, робити
самостійні висновки; вдосконалити орфографічні навички, зв’язне мовлення, збага-
чувати словниковий запас; виховувати любов до рідної мови, самостійність, старан-
ність, наполегливість, доброзичливість та почуття колективізму.
Хід уроку
І. Організаційний момент
123
Запис деформованого речення
Яскраві, весняне, на землю, посилає сонце, промені. (Весняне сонце по-
силає на землю яскраві промені.)
— У якому значенні вжито слово посилає? Усно визначте головні члени ре-
чення.
3. Завдання для груп
1-ша група. Розбирає за будовою слова яскраві, промені (представники —
біля дошки);
2-га і 3-тя групи — до слова весняна добирають спільнокореневі слова і ви-
значають корінь (представники — біля дошки).
Фізкультхвилинка
4. Це цікаво!
— Скільки в нашій мові префіксів? Виявляється, цього ніхто точно не
знає. Учені вважають, що близько 50. А в китайській мові префікси відсутні
взагалі.
5. Інтерактивна вправа «Голосування ногами»
— Якщо ви почуєте неправильне твердження, тупотіть ніжками.
yy Корінь — змінна частина слова.
yy Суфікс стоїть після кореня.
yy Префікс служить для утворення нових слів.
yy Визначити закінчення — це значить дібрати спільнокореневі слова.
yy Основа — це слово без закінчення.
yy Корінь — спільна частина споріднених слів.
6. Гра «Відгадаймо слова»
yy Корінь в слові «відгадай»,
Префікс в слові «запитай»,
Суфікс в слові «нічка»,
Закінчення в — «криничка». (Загадка)
— До якої частини мови воно належить?
— Доберіть спільнокореневе слово, щоб воно належало до прикметників.
yy Корінь в слові — «написати».
Префікс — слові «заспівай»,
А закінчення та суфікс
В слові «казка» пошукай. (Записка)
— До якої частини мови воно належить?
— Доберіть спільнокореневе слово-прикметник.
7. Робота за підручником. Тестування (вправа 397, с. 165–166)
V. Домашнє завдання
Вправа 398, с. 166.
124
Урок 119. Повторення вивченого про частини мови Дата _______________________
Клас _______________________
Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про частини мови; розвивати ко-
мунікативні вміння, пам’ять, логічне мислення; виховувати любов до поезії, всього
прекрасного.
Хід уроку
І. Організаційний момент
125
Вправа 400, с. 167
— Прочитайте текст. Перекажіть його.
— Спишіть текст, визначте тему. Підкресліть прикметники в другому ре-
ченні. У передостанньому реченні підкресліть іменники.
— Доберіть прикметники до поданих слів.
Калина (яка?) ..., ..., ...
Небо (яке?) ..., ..., ...
Річка (яка?) ..., ..., ...
Дерева (які?) ..., ..., ...
— Яку роль відіграють прикметники у мовленні?
3. Третє випробовування
— Тепер необхідно перепливти човном через річку. Щоб не потрапити у ха-
лепу, будьте уважні під час виконання нової вправи. Кожна команда отримала
конверт із завданням. Вам необхідно опрацювати вірш Т. Г. Шевченка (1-ша
група — «Садок вишневий коло хати...», 2-га група — «Тече вода із-за гаю...»).
Випишіть дієслова з тексту.
Вправа 402, с. 168
— Прочитайте текст. Спишіть текст. Підкресліть не з дієсловом. У другому
й останньому реченнях підкресліть дієслова. Позначте префікси у виділених
словах. Позначте суфікс у підкресленому слові, зробіть аналіз цього слова як
частини мови.
— Наш маршрут пролягає через високі гори. Чи подолаєте ви їх?
Запишіть подані речення, розкриваючи дужки. Поясніть написання не
з дієсловами.
(Не) здужає Катерина,
Ледве-ледве дише...
(Не) називаю її раєм,
Тії хатиночки у гаї...
(Не) дав мені Бог нічого!..
(Не) дослухав... «Неси, коню!»
І поводи кинув.
Наша дума, наша пісня
(Не) вмре, (не) поляже...
Творче завдання
— На вас чекає кросворд «Назви прикметник» (див. додаток на с. 116).
— Прочитайте слово у виділеному стовпчику. (Ознака)
— Отже, прикметник виражає ознаку предмета.
4. Четверте випробування
— Тепер нам залишилось подолати чагарник.
Завдання: утворити словосполучення за допомогою прийменників.
Йти... школи; спочине... сонці; пішла... лісу; вийшла... гай; пишається...
водою; летіти... тебе.
Учні зачитують словосполучення.
V. Підсумок уроку
— Нарешті ми потрапили до королівського палацу. Королева вами дуже за-
доволена, тому що всі перешкоди подолали успішно.
VІ. Рефлексія
Учні висловлюють свої думки з приводу того, що вони вміють, знають та ці-
нують.
126