ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ

До 1926 р. Завершилася відбудова народного господарства. Для побудови

соціалізму потрібно було виконати такі завдання (так званий ленінський план
побудови соціалізму):
1. Індустріалізація.
2. Колективізація.
3. Культурна революція.
Індустріалізація — процес створення великого машинного виробництва
як основи всіх галузей економіки.
Грудень 1925 p. XIV з’їзд ВКП(б) проголосив курс на проведення
індустріалізації, на “побудову соціалізму в окремо взятій країні”, на розвиток
галузей групи “А” (паливної, енергетичної, хімічної, металургійної,
машинобудівної)
Джерела індустріалізації
1. Використання коштів від націоналізованої промисловості.
2. Збільшення прямих і непрямих податків.
3. Використання трудового ентузіазму трудящих і примусової праці
політичних в’язнів.
4. Колективізація сільського господарства. Всі кошти направляли на
розвиток важкої промисловості. .
5. Внутрішні позики:
1927-1929 pp. Розповсюджено три позики індустріалізації;
1930 р. Позика “п’ятирічка за 4 роки»;
1931 р. Позика “третього вирішального року”;
1932 р. Позика “четвертого завершального року” та інші позики.
6. Жорстока експлуатація робітників і селян.
Червень 1940р. Указ Верховної Ради СРСР “Про перехід на 8-годинний
робочий день і семиденний робочий тиждень та про заборону самовільного
залишення робітниками й службовцями підприємств та установ’’.
Грудень 1938р. Постанова ЦК ВКП(б) і РНК “Про заходи щодо
впорядкування трудової дисципліни, поліпшення практики державного
соціального страхування та боротьбу, зі зловживаннями у цій справі”.
 1 лютого 1936 р. - ізотовський рух. одна з форм соціалістичного змагання
у роки 2-ї п'ятирічки (1933—1937 роки) за підвищення продуктивності праці у
виробництві за рахунок умілішого використання нової техніки.
2 травня 1936 р. - ангелівський рух.
31 серпня 1935 р. - стахановський рух. В країні підписано першу
господарсько-політичну угоду про змагання. Шахтарів зобов’язували
перевиконати планові завдання, підвищити продуктивність праці, знизити
собівартість продукції.
21 січня 1934 р. - перенесення столиці з Харкова до Києва
18 вересня 1934 р. - вступ СРСР до "Ліги Націй"
1934 р.- завершено будівництво стадіону "Динамо"
4 серпня 1934 р. - запуск КриворіжСталі
8 квітня 1933 р. - введено кримінальне покарання за невихід на роботу і
дозвіл на скасування вихідних
1933-1937 рр. - друга пятирічка
1 лютого 1933 р. Політбюро ЦК ВКП(б) заборонило всім відомствам друкувати
будь-які цифрові дані з приводу пятирфчки, країні було оголошено, що
п’ятирічний план виконано за 4 роки і 3 місяці.
9 лютого 1932 р. - адміністративно-тереторіальна реформа (центр-область-
район)
10 жовтня 1932 р. - перша черга ДніпроГесу.
8 листопада 1827 р. - початок будівництва ДніпроГес
31 грудна 1932 р. - робітники отримали паспорти (селяни ні)
1 жовтня 1931 р. - почав функціонувати Харківський Тракторний завод
(ХТЗ)
12 квітня 1930 р. - програма, що передбачала виконання п'ятирічки за 4
роки.
18 вересня 1929 р. - вийшов на заводі "Комунар" перший радянський
комбайн
1928 -1932 рр. - перша п'ятирічка
29 грудня 1925 р. - рішення про початок індустріалізації.

Троцький проти Каменев, Бухарін, Риков, Томський. Вони використали

Сталіна (очолював ЦК секретаріат) , як шістьорку, бо від нього залежала
кадрова політика в вищі ешелони влади (поставити, або не поставити питання
на пленум ЦК).
Бухарін звернувся до Сталіна з замовленням зібрати компромат на
троцького.

Троцький прагнув звернути НЕП.

1926-1927 рр. - це жорстко використовували проти Троцького.
6 листопада 1927 р. - в газеті "Правда" публікується стаття Троцького до
річниці "Здійснення революції". (хвалебна ода на користь собі) також 7
листопада у Ленінграді мав відбутися парад, який мав очолювати Троцький
(антиконституційно!)
У 2 годині Троцького викликали на пленум ЦК, щоб той скасував парад.
Бухарін заявив, що це не конституційно і Троцький сам склав повноваження.

Після того, як в 1927 р. Троцького позбавили влади у газеті "Правда"

Сталін публікує компромат на Бухаріна, Рикова і Томського.

Індустріалізація, колективізація, культурна революція - погляди

Томського, які взяв Сталін.

У 1929 р. - 12 петицій з боку генералітету щоб повернути Троцького.

Справа "Весна" - 1930 р. Репресії військового командування.
1934 р. - справа барерин

КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ
Куркуль - ефінізм (вигаданий термін)
Розкуркулення - експропріація селянських господарств.
З 3 липня 1929 р. після прийняття постанови ВУЦВК і Раднаркому
України «Про поширення прав місцевих рад щодо сприяння виконання
загальнодержавних завдань і планів» сільським радам дозволили накладати на
боржників п’ятикратні штрафи від вартості незданого хліба, продавати
господарства боржників, порушувати проти них кримінальні справи.
2/3 українського села були знищені
 7 грудня 1934 р. - скасування карткової системи і завершення
колективізації.
23 січня 1933 р. - постанова про не припустимість виїзду колгоспників та
одноосібників за межі України.
Рішенням січневого 1933 р. об’єднаного пленуму ЦК і ЦКК ВКП(б) при
МТС створювалися політвідділи, наділені надзвичайними повноваженнями на
селі.
5 лютого 1933 р. - постанова про припинення хлібозаготівель в Україні.
8 березня - постанова ЦВК про ліквідацію КОМНЕЗАМІВ.
6 грудня 1932 року Раднарком і ЦК КП(б)У прийняли рішення «занести на
чорну дошку» кілька сіл — по два на Дніпропетровську, Харківську та Одеську
області.
Листопад 1932 р. Постанова ЦК ВКП(б) «Про заходи щодо посилення
хлібозаготівель». Вона санкціонувала масові обшуки в населення, вилучення не
лише захованого колгоспного зерна, а й будь-яких запасів продовольства,
застосування натуральних штрафів у вигляді м’яса чи картоплі.
7 серпня 1932 року - постанова ВЦВК й РНК СРСР «Про охорону майна
державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення суспільної
(соціалістичної) власності» («Закон про п'ять колосків»).
У 1932 р. Сталін на пленумі ЦК заявив, що укр. куркулі сидять на хлібі і
хочуть, щоб укр. робітники голодали
24 березня 1933 р. - постанова про надання зерна голодуючим районам.
30 січня 1930 р. — постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про заходи з
ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації».
5 січня 1930 р. Постанова ЦК ВКП(б) «Про темпи колективізації і заходи
допомоги держави колгоспному будівництву».
Постанова 1930 р. - категорії куркулів.
1 березня 1929 р. в містах з’явилися картки на хліб — явне свідчення
продовольчої кризи.
Грудень 1927 p. XV з’їзд ВКП(б). Взято курс на проведення колективізації.
ТОРГСИН- пункт обміну продовольства на ціності
Залежно від ступеня усуспільнення колективні господарства поділялися на:
• ТСОЗи — товариства спільного обробітку землі, в яких .
колективізувалися лише посіви;
 • Артілі — колективізувалися посіви та майно, але залишалася присадибна
ділянка та необхідний для її обробітку живий і неживий реманент;
• Комуни — селянські господарства повністю розчинялися в
колективному.

РЕПРЕСІЇ І ТЕРОР
В Україні почастішали репресії з кінця 20-х років 1928 р. Сфабриковано
«Шахтинську справу» над інженерно-технічними працівниками Донбасу.
1929 р. Звинувачення проти «класово-ворожих елементів» почали розглядати
«трійки» у складі першого секретаря райкому партії, голови райвиконкому і
начальника місцевого відділення ДПУ.
Березень — квітень 1930 р. У Харкові судили 45 членів, міфічної «Спілки
визволення України». Судили інтелектуальну еліту українського народу (серед
засуджених 2 академіки, 11 професорів, 2 письменники, науковці, викладачі
вишів, учителі, юристи). Її керівником оголосили колишнього діяча
Центральної Ради, знаного літературознавця С. Єфремова.
Червень 1930 р. Надзвичайна комісія Верховного суду УРСР розглянула
кримінальну справу «Контрреволюційні організації в сільському господарстві».
29 прихильників О. Чаянова і М.Бухаріна, які виступали за багатоукладність
економіки та всебічний розвиток сільськогосподарської кооперації, було
звинувачено в антиурядових діях. Вони загинули у таборах.
1931 р. Сфабриковано справу Українського національного центру, в яку
втягнули двох видатних українських істориків: М. Грушевського і М.
Яворського.
1933 р. Обвинувачення фахівців сільського господарства втому, що вони
спеціально «прищеплюють худобі в колгоспах і радгоспах чуму, сибірку,
сприяють поширенню менінгіту серед коней тощо». Розглядалася справа 75
службовців наркоматів. На розгляд справи 75 осіб витратили менше ніж добу.
У результаті 35 осіб розстріляно.
1933 р. Суд над Українською військовою організацією. Звинувачено 148 осіб.
1934 р. Почалася масова кампанія «викриття ворогів» і репресій проти них
після вбивства С. Кірова (грудня 1934 р.).
1 грудня 1934 р. Президія ЦВК СРСР прийняла постанову про порядок
розгляду звинувачень у підготовці чи здійсненні терористичних актів, яка
відводила на слідство в цих справах не більше ніж 10 діб. Справи розглядали
без прокурорів і адвокатів. Оскарження чи помилування не допускалося.
Найвищу міру покарання виконували відразу після винесення вироку.
Середина грудня 1934 р. Засуджено до розстрілу 28 представників творчої
та наукової інтелігенції у справі Українського центру білогвардійців —
терористів.
1935 р. Оголошено про викриття Всеукраїнського боротьбистського
центру.
1936 р. Сфабриковано справу Українського троцькістського центру, Соціал-
демократичної партії України та ін.
1937—1938 pp. Терор став масовим і всеохопним.
В Україні зазнали репресій:
1. Більшість керівників КП(б)У і РНК..
Серед них Є. Квірінг, В. Затонський, Ю. Медведев, Ю. Коцюбинський, X.
Раковський, С. Косіор, В. Чубар.
2. Майже повністю був знищений ЦК КП(б)У, обраний на XII з’їзді КП(б)У (із
62 членів ЦК знищено 55, з 11 членів політбюро загинуло 10).
3. Репресії здійснювалися в рядах КП(б)У внаслідок її чисток. З 1933 р. по 1938
р. кількісний склад КП(б)У зменшився на 266,3 тис. членів.
4. Репресовано багатьох видатних діячів культури: письменника Остапа
Вишню, режисера, засновника театру «Березіль» Леся Курбаса, засновника
школи монументального мистецтва М. Бойчука, письменників М.Куліша, О.
Досвітнього та інших.
5. Репресовано багатьох військових.
Повністю знищено штаб Київського військового округу, який очолював Й.
Якір.
Зношення техніки
Мінімалістичне мислення українського населення