Ukrmuz 2016 42 20

Виêонавсьêі обрії
УДК 788.43
Д Е Н И С З ОТ О В
Е ВО ЛЮ ЦІЯ СА КСОФО НА У ТВО Р ЧО СТ І

ПРОВІД НИ Х ЄВРО ПЕ ЙС Ь КИХ КОМПО ЗИТОРІВ
Розглянуто особливості еволюції європейського

саксофона як інноваційного сольного інструмента в ко-
мпозиторській практиці провідних французьких музи-
кантів-саксофоністів, показано нероздільність автор-
ських і виконавських напрямів діяльності в європей-
ській культурі внаслідок тісного зв’язку між автором і
виконавцем. Наголошено на цілісності художнього за-
думу і технічно-виконавської специфіки як передумови
для написання оптимально збалансованої композиції,
що якнайкраще впливає на еволюцію виконавської сак-
софонної школи загалом; відзначено роль вдалого ви-
бору першого виконавця твору, що позитивно впливає
як на його розуміння, так і на неповторну інтерпрета-
цію задуму автора, на еволюцію саксофонного виконав-
ства. Поль-Агріколь Женен, Фернанда Декрюк, Іда Го-
товскі, Лучано Беріо намагалися максимально розкри-
ти можливості інструмента в різножанрових рішеннях,
створюючи широкі перспективи для розвитку виконав-
ства нових поколінь музикантів. Розуміння авторського
задуму у поєднанні з мелодико-гармонічними, ритміч-
ними і структурними особливостями п’єси сприятиме
якнайповнішому розкриттю виконавської специфіки
«музичного словника» ХХ століття. Європейське вико-
навство на саксофоні вже не обмежується класичними
канонами: мистецька еволюція інструмента «як звуко-
320 Óêраїнсьêе мóзиêознавство. 2016. Випóсê 42

вого образу світу» – це безперервний процес якісного

зростання технічної майстерності солістів і художнього
рівня оригінального репертуару.
Ключові слова: академічне мистецтво, саксофон-
не виконавство, французька музична культура, фран-
цузька саксофонна школа.
Постановка проблеми. Продуктивний розвиток

музичної культури неможливий без тісної співпраці
композиторів і виконавців. Діяльність видатних солістів
завжди привертала увагу талановитих композиторів,
які намагалися написати для конкретного виконавця
твір, який максимально відповідав би розкриттю усіх
граней його таланту.
Становлення європейської музичної традиції Но-
вого часу (ХVII – кінець XIX ст.) пов’язане з активною
діяльністю видатних митців. У цей час вироблялися но-
ві підходи до використання відомих інструментів і не-
звичної реалізації їх акустичних можливостей. Унаслі-
док цього європейське академічне мистецтво збагати-
лося найкращими зразками, які стали еталоном для
формування високопрофесійних шкіл інструментально-
го виконання. Різноплановість музичних інструментів
академічної традиції надає широкі перспективи для
еволюції усталених напрямів і жанрів.
Поява саксофона стала очікуваною новиною у му-
зичному середовищі, змінивши погляди провідних ком-
позиторів і прославивши ім’я його винахідника. Адольф
Сакс був першим серед виконавців, яким композитори-
сучасники присвячували свої твори, підкреслюючи цим
його значення у становленні французької музичної
культури. Тембр саксофона надихав прогресивних мит-
ців писати оригінальні п’єси.
Óêраїнсьêе мóзиêознавство. 2016. Випóсê 42 321

Актуальність теми зумовлена широкою зацікавле-

ністю широких кіл слухачів розвитком саксофонного
репертуару, прагненням розкрити роль саксофона як
самобутнього інструмента у світовій музичній культурі.
У зарубіжному музикознавстві це питання досліджував
К. Гугель, у вітчизняному воно порушується вперше.
Мета статті – визначити особливості історичного
розвитку саксофона як сольного інструмента на прик-
ладі кращих зразків у творчості композиторів європей-
ської, зокрема французької композиторської школи кін-
ця ХІХ – ХХ століть.
Об’єкт дослідження – саксофонне виконавство
кінця ХІХ – ХХ ст. як складова європейського музично-
го мистецтва; предмет – специфіка цього інструмента
у творчості провідних композиторів французької школи.
Стан вивчення проблеми. З відкриттям військових
музичних класів у Паризькій консерваторії саксофон
починає поширюватися серед музикантів-практиків
Франції. Саме у цей час Поль-Агріколь Женен (1832–
1903) пише оpus 15 «Variations sur un thème espagnol»
для альт-саксофона та фортепіано1.
Рукопис не містив присвяти, як стверджує Крісто-
фер Гугель, хоча можна дійти висновку, що його було
присвячено Адольфу Саксу, або власне саксофону як
новітньому мистецькому явищу. Крім того, цей твір міс-
титься у збірці Клода Делангля «Historic saxophone»,
у якій зібрано твори, присвячені А. Саксу і опубліковані
за його сприяння2.
1
Génin P. A. Variations sur un thème espagnol: pour saxophone alto et
piano / Génin Paul Agricole. – Paris : G. Billaudot, 2000.
2
Berio L. Two Interviews / Luciano Berio. – New York : Marion Boyars
Rizzoli, 1985. – P. 148.
Флейтист Поль-Агріколь Женен народився на пів-

дні Франції, в Авіньйоні. Його виконавська діяльність
розвивалася переважно в Парижі, де він обіймав посаду
першого флейтиста в «Orchestre de Vichy» Італійського
театру1. Як композитор, він зарекомендував себе, напи-
савши більше 80 творів для флейти. Блискуча віртуоз-
ність його найпопулярнішого твору для цього інстру-
мента «Le Carnival de Venise pour flute et piano», оp. 14
(1872) й досі зачаровує сучасних виконавців. Поширена
думка, що саме популярність цього твору спонукала ав-
тора присвятити наступний опус саксофону.
Точна дата створення «Variations sur un thème
espagnol» не відома, проте музикознавці погоджуються,
що це припадає на 1872–1873 роки, тобто після 1872 ро-
ку, коли популярність саксофона почала сягати свого
розквіту. Твір являє собою цикл з двох різнохарактер-
них частин – тема з варіаціями та болеро, тривалістю
звучання, приблизно, чотири хвилини. Загальний за-
дум – відтворити яскравий іспанський колорит. У пер-
шій частині виконавцю почергово надається сольна й
акомпануюча функції, що вносить різноманітність у ме-
лодичну структуру твору. У «Болеро» композитор імітує
традиційний склад виконавців – гітару й тамбурин, на-
даючи відповідної ритмічної структури в партії форте-
піано. Художня цінність твору полягає в стилістичному
оновленні музичної образності завдяки вдалій адаптації
фольклорного матеріалу.
Постать Марселя Мюля завжди привертала увагу
талановитих композиторів, вони шукали співпраці
з ним. Їх спонукало прагнення розширити межі своєї
1
Grauwels M. French flute favourites / Marc Grauwels, et al. – Naxos,
2002. – [Електронний ресурс] : Режим доступу: http://www.naxosmusiclib-
rary.com (дата звернення 12.08.2016 р.). – Назва з екрана.
творчості завдяки виражальним і стилістичним можли-

востям нового, перспективного інструмента. Звукова
палітра саксофона, його технічний потенціал відкрива-
ли необмежене поле для творчості. Однією із таких
композиторів була Фернанда Декрюк (1896–1954) 1 . За
час своєї діяльності вона створила більше 40 опусів для
саксофона. На жаль, значну частину їх назавжди втра-
чено. Цікаво, що жодної своє роботи вона не присвяти-
ла своєму чоловікові, в минулому віртуозному виконав-
цю. Усі свої композиції Ф. Декрюк присвячувала Мар-
селю Мюлю. Серед творів для альт-саксофона та форте-
піано, які дійшли до нас, – п’єси «Píeces françaises»
(1943), «Danses autour du monde» (1943) і Соната Cis-dur
(1943), створені в період активного розвитку оригіналь-
ного саксофонового репертуар2. Композитор увиразни-
ла темброву красу інструмента, який усі звикли вважати
1
Фернанда Декрюк народилася у французькому містечку Гайл-
лак. У дитинстві брала уроки з фортепіано. Згодом, 1918 року, вона
вступила до Паризької консерваторії, яку закінчила по класу органа.
1926 року вона разом з чоловіком і двома дітьми переїхала до США. До
речі, її чоловік Моріс Декрюк був професійним саксофоністом, який
працював в оркестрі Нью–йоркської філармонії, зарекомендував себе
першокласним солістом. На жаль, він потрапив в автомобільну аварію і
більше не зміг грати на інструменті. 1932 року сім’я повернулася до Па-
рижа, де Моріс відкрив невелике нотне видавництво [Cain J. Rediscove-
ring fernande decruck’s Sonate en ut# pour saxophone alto (ou alto) et orche-
stre : a performance analysis / Joren Cain, B.A., M.M. – Dissertation Prepared
for the Degree of Doctor of Musical Arts University of North Texas. – May
2010. – [Електронний ресурс] : Режим доступу: http://digital.library.unt.-
edu/ark:/67531/metadc28401 (дата звернення 12.08.2016 р.). – Назва з ек-
рана.].
2
Brillance : Ragtime to Modernism. Audioalbum. – Performers : Duo
Gaulin-Riverin, Gaulin, Mathieu, Riverin, Jacynthe. – Composers : Divers /
Misc., Matitia, Jean / Breilh-Decruck, Fernande / Creston, Paul / Albright,
William /Gotkovsky, Ida / Wiedoeft, Rudy / Swerts, Piet. – Montréal : Analekta,
2011.
джазовим, і розкрити вражаючі технічні можливості

пана Мюля як соліста1.
Цікавою є оригінальна редакція Сонати, в якій від-
сутня партія саксофона: замість неї функцію соло вико-
нує струнний альт. Можливо, причиною цього було до-
тримання загальноприйнятих традицій написання кла-
сичних творів. Згодом Сонату було змінено на відомий
нині варіант для соло альт-саксофона в супроводі фор-
тепіано. Внаслідок цього між оригінальною й адаптова-
ною версією є певні відмінності, помітні при порівнянні
партитур, проте вони не впливають на загальну концеп-
цію твору2. Соната сповнена яскраво романтичного на-
строю, бентежного неспокою, поєднаних із сентимента-
льними, емоційними пориваннями. Саксофон якнай-
краще здатний відтворити цю чуттєву тональність,
оскільки, на думку М. Шапошнікової, він є «… одним із
втілень пошуків нових тембрів, нових кольорів звучан-
ня, якими так багата музика романтиків»3.
Цикл складається з чотирьох частин: перша у по-
мірному темпі оповіді; друга має назву «Ноель»: вступ-
не соло саксофона вводить слухача в тематику різдвя-
них вуличних хорів. Третя має назву «Fileuse», що в пе-
рекладі означає «ткач». Тематичний матеріал цієї час-
тини змальовує працю майстра за прядильним верста-
1
Cain J. Rediscovering fernande decruck’s Sonate en ut# pour
saxophone alto (ou alto) et orchestre : a performance analysis / Joren Cain,
B.A., M.M. – Dissertation Prepared for the Degree of Doctor of Musical Arts
University of North Texas. – May 2010. – [Електронний ресурс] : Режим до-
ступу: http://digital.library.unt.edu/ark:/67531/metadc28401 (дата звернен-
ня 12.08.2016 р.). – Назва з екрана.
2
Там само.
3
Глядешкина З. Маргарита Шапошникова (саксофон) / З. Глядеш-
кина // Портреты советских исполнителей на духовых инструментах. –
М. : Сов. композитор, 1989. – С. 182.
том і роздуми, які її супроводжують. Завершує цикл лі-

ричне рондо в помірному темпі. Тремтлива душа ін-
струмента відбивається в кожному інтонаційному зво-
роті, в гармонічній будові. Соната є одним із перших
романтичних зразків для саксофона у період відрод-
ження класичних традицій.
Яскрава творча натура Деніела Дефайе не залиша-
ла байдужими його сучасників. Композитори захоплю-
валися звуковою різнобарвністю його саксофона, щирі-
стю й виразністю манери виконання. Не дивно, що йо-
му писали багато присвят (як його вчитель М. Мюль).
Так, 1980 року Іда Готовскі (1933) написала «Variations
pathétiques» для альт-саксофона і фортепіано (1980) 1 .
Твір має високу художню цінність: перша, друга і п’ята
частини були обрані Дефайе для виконання на підсум-
ковому конкурсі в Паризькій консерваторії2. Вона ство-
рила також Концерт для саксофона та оркестру (1966),
«Brillance» для альт саксофона та фортепіано (1974),
Квартет для саксофонів (1983), «Eolienne» для саксофо-
на альта та арфи (1976) [8]. В оркестрових творах також є
партія саксофона («Réver de Maker», 1964; Лірична по-
ема, 1982; Концерт для оркестру, 1970). Композиторка
веде активну громадську діяльність, пропагуючи класич-
не мистецтво у Франції і світі. Її запрошують почесним
членом комісії, яка оцінює виступи випускників-саксо-
1
Іда-Роуз Естер Готовскі походить із родини музикантів. Її батько
й сестра грали на скрипці. Освіту Готовскі здобула в Паризькій консер-
ваторії у таких відомих викладачів, як Буланже, Хьюгон, Обен, Мессіан
та Галлон. Основу творчості композиторки становить вокальна, інстру-
ментальна і симфонічна музика [Cohen A. International Encyclopedia of
Women Composers / Aaron Cohen. – New York : Bowker, 1981. – P. 1151].
2
Harry G. The Clarinet and Saxophone Music of Ida Gotkovsky / Gee
Harry // NACWPI Journal. – 1984. – № 32. – P. 30.
фоністів на щорічному підсумковому екзамені-конкурсі

в Паризькій консерваторії «Solo de Concours»1. Це зумо-
влено її незаперечним авторитетом у мистецьких колах,
адже І. Готовскі є володаркою престижних музичних
премій: «Médaille de la Ville de Paris» (1963), «Prix Blu-
menthal» (1958), «Prix de Composition Concours Interna-
tional de Divonne les Bains» (1961), «Prix Lily Boulanger»
(1967), «Prix Pasdeloup» (1959), «Grand Prix de la Ville de
Paris» (1966) [4, с. 190]. Не дивно, що її творчість, пов’я-
зана із саксофоном, є зразком сучасного класичного ми-
стецтва і визнана обов’язковою для виконання усіма
професійними музикантами.
«Variations pathétiques» для альт-саксофона і фор-
тепіано композиторка створила для саксофона у супро-
воді струнного оркестру. Згодом, з їх присвятою Деніелу
Дефайе, вони стали відомі як варіант у дещо скороче-
ному вигляді. Аналізуючи характер цієї п’єси, компози-
торка зазначає, що термін «патетичний» має найпов-
ніше значення. У ньому вона прагнула відтворити змі-
шану, широку гаму музичних емоцій – ніжність, при-
страсть, витонченість і силу звукової виразності інстру-
мента. На думку Готовскі, звучання саксофона якнай-
краще передає авторський задум: «Включати саксофон
до репертуару оркестру – це спосіб піднести, захистити і
збагатити його репертуар» 2 . Іншими словами, автор
прекрасно усвідомлює значення своєї роботи для попу-
ляризації саксофонового мистецтва у світі.
1
Kenneth Don. С. The Influence of Olivier Messiaen on Brillance and
the Concerto Pour Saxophone-Alto Et Orchestre by Ida Gotkovsky : An Analy-
tical Study. Thesis (D.M.A.) / Don. Carroll Kenneth. – University of Georgia,
1992. – P. 79.
2
Harry G. The Clarinet and Saxophone Music of Ida Gotkovsky / Gee
Harry // NACWPI Journal. – 1984. – № 32. – P. 30.
За структурою твір містить шість програмних варі-

ацій (загальна тривалість звучання, приблизно, 28 хви-
лин). Назва кожної частини підводить слухача до сприй-
няття певного емоційного стану, якого композиторка до-
сягає музичними засобами. Перша частина «Déclaman-
do con passion», відтворюючи пристрасний настрій, на
початку має дещо речитативний характер, заснований
на діалозі між фортепіано і саксофоном у досить гучній
динаміці. Цей прийом викликає відчуття розмови між
інструментами.
Друга частина «Prestissimo – Leggierissimo» ство-
рена на контрасті швидких і помірних темпів і вимагає
від виконавця філігранної віртуозності. Вступна фраза
має звучати у досить легкій технічній манері, адже вона
задає тон і повторюється упродовж усієї частини. У по-
дальшому розвитку виникає новий тематизм, заснова-
ний на більш протяжній видозміні швидких пасажів во-
сьмими тривалостями, які чергуються у різних динаміч-
них відтінках.
Третя частина «Lento – Rubato» має спокійний ха-
рактер, налаштовує виконавця на вдумливий настрій.
Мелодика насичена стрибкоподібними фігураціями, які
нагадують кроки. Композиторка застосовує незвичне по-
єднання великих стрибків у зміну регістру з використан-
ням м’яких динамічних відтінків1, надаючи мелодичній
лінії медитативно-розміркованого характеру.
Четверта частина «Rapido – molto – legato – leggie-
ro» характеризується швидкістю руху завдяки поєднан-
ню мелодичних ліній шістнадцятими тривалостями
в партії саксофона з ліричним супроводом фортепіано.
1
Там само.
П’ята частина «Con simplicitá – anima» видається

найпростішою для сприйняття через невеликий діапа-
зон мелодичної будови, нескладний ритм. Проте це не
спрощує художньої концепції твору. Навпаки, витонче-
ність мелодії підкреслюється м’якими динамічними від-
тінками, що разом з акордовим акомпанементом ство-
рюють елегантну, «невагому» ауру. Остання, шоста час-
тина «Prestissimo con fuoco» являє собою довершене
співвідношення витонченої мелодії і гострого ритму.
Згодом звучать «відлуння» драматичної першої части-
ни. Авторка характеризує останню частину як вогненний
вихор. Отже, серед композиторів ХХ століття творчість
Іди Готовскі є неоціненним внеском у доробок саксо-
фонної школи. Підтвердженням цього є велика кількість
виконавців її творів і вдячні відгуки захоплених слухачів.
Продовжуючи традицію збагачення саксофонного
репертуару, К. Делангль активно співпрацює з сучасни-
ми композиторами. Одним із результатів його плідної
діяльності з композитором Л. Беріо (1925 – 2003)1 є «Se-
1
Л. Беріо народився в італійському містечку Онегла, з дитинства
його чарувало музичне мистецтво. Його дідусь і батько служили церко-
вними органістами, тому хлопчик змалечку опановував фортепіано,
щоб продовжити їх справу, проте військова служба завадила цьому.
Згодом Беріо став одним із найпродуктивніших митців другої половини
ХХ ст. [Osmond–Smith D. Berio, Luciano // In Grove Music Online. Oxford
Music Online. [Electronic resource] / David Osmond–Smith. – [Електронний
ресурс] : Режим доступу: http://www.oxfordmusiconline.com/subscriber/-
article/grove/music/02815 (дата звернення 12.08.2016 р.). – Назва з екра-
на]. Він навчався в Європі і США. Спочатку в Міланській консерваторії,
де він осягав мистецтво композиції й контрапункту в Антоніо Вотто,
Джуліо Чезаре Парібені, Карло Маріа Джуліні, Джорджіо Гедіні. Зго-
дом, 1952 року, завдяки іменній стипендії, Беріо отримав можливість
навчатися в Массачусетсі за спеціальністю «серіалізм» у Луіджи Делапі-
колли. Л. Беріо працював у багатьох країнах, його мистецтво розвива-
лося в Німеччині, Англії і Франції.
quenza VII» та «Sequenza IX», створені для альт-сак-

софона. Основу доробку цього композитора становлять
авангардні твори із застосуванням технологій електрон-
ної музики. Високий рівень здобутої освіти дав можли-
вість Беріо максимально розкрити свій талант. Співпра-
ця з французьким композитором П’єром Булезом при-
вела його 1972 року до IRCAM (Institut de Recherche et de
Coordination Acoustique/Musique), де він до 1980 року
працював керівником електроакустичного підрозділу 1 .
Не дивно, що твір Беріо присвячено цьому паризькому
віртуозу, адже знайомство з французькою культурою
значною мірою позначилося на його творчості.
Жанр секвенцій є провідним у творчості Л. Беріо:
він створив їх чотирнадцять, і кожна вражає своєю тех-
нічною складністю і композиційною довершеністю. Сек-
венція являє собою сольний твір без акомпанементу,
присвячений певному інструменту, створений так, щоб
максимально розкрити його технічні й акустичні мож-
ливості.
«Sequenza IX» написано для кларнета (1980), проте
після знайомства Беріо з творчістю К. Делангля її адап-
товано для альтового саксофона2. Нині є дві версії твору
для обох названих інструментів, які відрізняються лише
діапазоном. Тривалість звучання твору, приблизно, 13
хвилин, протягом яких саксофоніст має витримати іс-
пит на технічні навички: якісно увиразнити акустичні
можливості інструмента і виконавську школу. Л. Беріо
1
Patmore D. Naxos Music Library: Luciano Berio. – Електронний ре-
сурс] : Режим доступу: http://ksu.naxosmusiclibrary.com.er.lib.kstate.edu/-
composer/btm.asp?composerid=23443 (дата звернення 12.08.2016 р.). – Наз-
ва з екрана.
2
Там само.
так характеризує серію своїх творів: «Секвенції завжди

пишуться від їх інтерпретації у пам’яті, віртуозність якої,
перш за все, – це віртуозність знання»1. Без ґрунтовного
аналізу творів цього типу неможливо максимально від-
творити оригінальний задум автора. Труднощі виконан-
ня полягають в осягненні загального композиторського
задуму й організації тематичного матеріалу в художнє
ціле. Мелодика і ритміка «Sequenza IX» підпорядковані
максимальному розкриттю тембральних можливостей
інструмента. Для цього Л. Беріо застосовує чвертьтонове
інтонування, мультиакустичні прийоми гри. У партитурі
вказана спеціальна аплікатура, за допомогою якої вико-
навець має знайти необхідний тон, застосовуючи точно
вивірену потужність повітряного тиску.
Цікавою є специфіка застосування прийому вібрато
в цьому творі. Спочатку у Секвенції для кларнета не пе-
редбачалося використання вібрато: граючи на цьому ін-
струменті музиканти майже не застосовують його. Проте
для саксофона вібрато є невід’ємною складовою пра-
вильного відкритого звучання. Тому в певних фрагмен-
тах твору воно має використовуватися, особливо в цент-
ральній (швидкій) частині і певною мірою на початку і
закінченні твору.
Цінність «Sequenza IX» для альт-саксофона як зраз-
ка сучасної музики полягає у виявленні виконавсько-
технічної специфіки звукового образу інструмента. Ма-
ючи найвищий рівень майстерності, соліст зможе пов-
ною мірою втілити авторський задум і представити пуб-
ліці весь арсенал виражальних можливостей сучасного
саксофона.
1
Berio L. Two Interviews / Luciano Berio. – New York : Marion Boyars
Rizzoli, 1985. – P. 148.
Висновки. Кожен із чотирьох керівників класу

саксофона в Паризькій консерваторії – А. Сакс, М. Мюль,
Д. Дефайе, К. Делангль, – окрім першокласної сольної
кар’єри, змогли своєю майстерністю збагатити реперту-
ар новими яскравими творами своїх сучасників. Це особ-
ливо важливо, оскільки кожен твір є носієм музичного
стилю свого часу, дає можливість простежити процес
еволюції саксофона.
Поль-Агріколь Женен, Фернанда Декрюк, Іда Го-
товскі, Лучано Беріо намагалися максимально розкрити
можливості інструмента в різножанрових рішеннях,
створюючи широкі перспективи для розвитку виконавс-
тва нових поколінь музикантів. Розуміння авторського
задуму у поєднанні з мелодико-гармонічними, ритміч-
ними і структурними особливостями п’єси сприятиме
якнайповнішому розкриттю виконавської специфіки
«музичного словника» ХХ століття.
Європейське саксофонне виконавство вже не об-
межується класичними канонами: мистецька еволюція
інструмента «як звукового образу світу» – це безперер-
вний процес якісного зростання як технічної майстер-
ності солістів, так і художнього рівня оригінального ре-
пертуару. Отже, явище творчої інтеграції «композитор-
виконавець» містить кілька ознак:
– поєднання художнього задуму і техніко-виконав-
ської специфіки саксофона, що зумовлює написання
оптимально збалансованої композиції;
– доцільний вибір першовиконавця, що позитивно
відбивається на його розумінні, додаючи унікальних оз-
нак особистості музиканта і його неповторній інтерпре-
тації твору;
– максимально тісний зв’язок між автором і вико-
навцем у процесі написання твору, який здебільшого на-

надає йому високої мистецької цінності.

Перспектива подальшого розвитку теми. Зважаю-
чи на здійснені узагальнення, видається плідним пода-
льший аналіз естетичних засад співпраці композитора і
виконавця, їх спільного бажання створити високохудо-
жній твір, який повою мірою розкривав би авторський
задум і віртуозні можливості саксофоніста. Зокрема, ці-
кавим видається процес творчої співпраці молодих єв-
ропейських саксофоністів з відомими композиторами
(Ф. Маше, Б. Каванна, Ж. Ракот, М. Фурньєр).
В українському виконавстві багато талановитих
саксофоністів, які своєю творчістю розширюють межі
музичної діяльності, інтегруючись в європейський мис-
тецький простір. Один із таких діячів – заслужений ар-
тист України Юрій Василевич (1951), патріарх саксо-
фонного мистецтва в нашій країні. Йому випала честь
бути першим виконавцем «Концерту для саксофона з ка-
мерним оркестром» (1987) Володимира Рунчака. Творча
співпраця двох музикантів збагатила світове саксофон-
не виконавство новим, сповненим сучасної стилістики
твором, ще раз засвідчивши, що спільна праця двох та-
лантів завжди дає високий мистецький результат.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Глядешкина З. Маргарита Шапошникова (саксофон) /
З. Глядешкина // Портреты советских исполнителей на духовых
инструментах. – М. : Сов. композитор, 1989. – С. 177–193.
2. Berio L. Two Interviews / Luciano Berio. – New York : Marion
Boyars Rizzoli, 1985. –148 p.
3. Cain J. Rediscovering fernande decruck’s Sonate en ut# pour
saxophone alto (ou alto) et orchestre : a performance analysis / Joren
Cain, B.A., M.M. – Dissertation Prepared for the Degree of Doctor of
Musical Arts University of North Texas. – May 2010. – [Електронний
ресурс] : Режим доступу: http://digital.library.unt.edu/ark:/67531/me-

tadc28401 (дата звернення 12.08.2016 р.). – Назва з екрана.
4. Cohen A. International Encyclopedia of Women Composers /
Aaron Cohen. – New York: Bowker, 1981. –1151 p.
5. Delangle C. Historic saxophone. Audioalbum. – Performers
C. Delangle et al. – Akersberga, Sweden: BIS, 2003. – [Електронний
ресурс] : Режим доступу: http://www.allmusic.com/album/historic-
saxophone-mw0001844470 (дата звернення 12.08.2016 р.). – Назва
з екрана.
6. Brillance : Ragtime to Modernism. Audioalbum. – Performers
: Duo Gaulin-Riverin, Gaulin, Mathieu, Riverin, Jacynthe. – Composers
: Divers / Misc., Matitia, Jean / Breilh-Decruck, Fernande / Creston,
Paul / Albright, William / Gotkovsky, Ida / Wiedoeft, Rudy / Swerts,
Piet. – Montréal : Analekta, 2011.
7. Génin P. A. Variations sur un thème espagnol: pour saxophone
alto et piano / Génin Paul Agricole. – Paris : G. Billaudot, 2000.
8. Gotkovsky I. Ida Gotkovsky / Ida Gotkovsky. – [Електронний
ресурс] : Режим доступу: http://www.gotkovsky.com (дата звернен-
9. Grauwels M. French flute favourites / Marc Grauwels, et al. –
Naxos, 2002. – [Електронний ресурс] : Режим доступу: http://www.-
naxosmusiclibrary.com (дата звернення 12.08.2016 р.). – Назва з ек-
рана.
10. Harry G. The Clarinet and Saxophone Music of Ida Gotkov-
sky / Gee Harry // NACWPI Journal. – 1984. – № 32. – 30 p.
11. Kenneth Don. С. The Influence of Olivier Messiaen on
Brillance and the Concerto Pour Saxophone-Alto Et Orchestre by Ida
Gotkovsky : An Analytical Study. Thesis (D.M.A.) / Don. Carroll
Kenneth. – University of Georgia, 1992. – P. 79.
12. Kenneth Don. С. The Influence of Olivier Messiaen on
Brillance and the Concerto Pour Saxophone-Alto Et Orchestre by Ida
Gotkovsky: An Analytical Study. Thesis (D.M.A.) / Kenneth Don.
Carroll. – University of Georgia, 1992. – 79 p.
13. Osmond–Smith D. Berio, Luciano // In Grove Music Online.
Oxford Music Online. [Electronic resource] / David Osmond–Smith. –
[Електронний ресурс] : Режим доступу: http://www.oxfordmusicon-
line.com/subscriber/article/grove/music/02815 (дата звернення 12.08.-

2016 р.). – Назва з екрана.
14. Patmore D. Naxos Music Library: Luciano Berio. – Елект-
ронний ресурс] : Режим доступу: http://ksu.naxosmusiclibrary.com.-
er.lib.kstate.edu/composer/btm.asp?composerid=23443 (дата звернен-
Денис Зотов. Эволюции саксофона в творчестве ведущих
европейских композиторов. Рассмотрены особенности эволю-
ции европейской саксофона как инновационного сольного инс-
трумента в композиторской практике ведущих французских му-
зыкантов-саксофонистов, показана нераздельность авторских и
исполнительских направлений деятельности в европейской
культуре как залог его высокой художественной ценности. От-
мечена целостность художественного замысла и технически-
исполнительской специфики как предпосылка для написания
оптимально сбалансированной композиции, влияющая на эво-
люцию исполнительства саксофоновой школы в целом; раск-
рыта роль удачного выбора первого исполнителя произведе-
ния, что положительно влияет как на его понимание, так и на
неповторимую интерпретацию замысла автора, на эволюцию
саксофонового исполнительства. Поль-Агриколь Женен, Фер-
нанда Декрюк, Ида Готовски, Лучано Берио пытались максима-
льно раскрыть возможности инструмента в жанровых решени-
ях, создавая широкие перспективы для развития исполнительс-
тва новых поколений музыкантов. Понимание авторского замы-
сла в сочетании с мелодико-гармоническими, ритмическими и
структурными особенностями пьесы будет способствовать по-
лнейшему раскрытию исполнительской специфики «музыкаль-
ного словаря» ХХ века. Европейское саксофоновое исполните-
льство уже не ограничивается классическим канонам: художес-
твенная эволюция инструмента «как звукового образа мира» –
это непрерывный процесс качественного роста технического
мастерства солистов и художественного уровня оригинального
репертуара.
Ключевые слова: академическое искусство, саксофоновое
исполнительство, французская музыкальная культура, францу-
зская саксофоновая школа.

Denis Zotov. Saxophone Evolution in the Leading European

Composers’ Works. The features of saxophone instrument evolution
is examined as an innovative instrument solo in practice of leading
French saxophonists; it shows the inseparability of copyright and per-
forming activities in European culture as a result of the close relation-
ship between the author and the performer. The features of the his-
torical development of a saxophone are determined on an example of
the best creations in the works of European composers, especially the
French school of composers of the late XIX – XX centuries. The integ-
rity of artistic conception and technical-executive specificity is a pre-
requisite for composing of optimally balanced composition; it has
better effect on the evolution of the performing saxophone school as a
whole. An important role is played by the choice of the first successful
performer of works; this factor has a positive effect both on the under-
standing and interpretation of the author unique design, it has a ma-
jor impact on the evolution of saxophone performance. Composers
Paul Agricole Génin, Fernande Decrück, Ida Gotkovsky, Luciano Berio
have tried as much as possible to reveal the possibilities of the in-
strument using the genre solutions, creating broad prospects for the
development of the performing capabilities of the new generations of
musicians. Understanding the author's intention, combined with me-
lodic and harmonic, rhythmic and structural features of the play will
contribute to the full disclosure of the specifics of performing “musi-
cal vocabulary” of the twentieth century. European saxophone is no
longer limited to the classic canons: artistic evolution “as the sound
image of the world” is a continuous process of quality growth of both
the technical skill of soloists and artistic level of the original reper-
toire.
Key words: academic art, saxophone performance, the French
musical culture, the French saxophone school.
Стаття надійшла до редакції 26.09.2016 року

Ukrmuz 2016 42 20

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Ukrmuz 2016 42 20

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Виêонавсьêі обрії

Е ВО ЛЮ ЦІЯ СА КСОФО НА У ТВО Р ЧО СТ І

Розглянуто особливості еволюції європейського

320 Óêраїнсьêе мóзиêознавство. 2016. Випóсê 42

вого образу світу» – це безперервний процес якісного

Постановка проблеми. Продуктивний розвиток

Óêраїнсьêе мóзиêознавство. 2016. Випóсê 42 321

Актуальність теми зумовлена широкою зацікавле-

Флейтист Поль-Агріколь Женен народився на пів-

творчості завдяки виражальним і стилістичним можли-

джазовим, і розкрити вражаючі технічні можливості

том і роздуми, які її супроводжують. Завершує цикл лі-

фоністів на щорічному підсумковому екзамені-конкурсі

За структурою твір містить шість програмних варі-

П’ята частина «Con simplicitá – anima» видається

quenza VII» та «Sequenza IX», створені для альт-сак-

так характеризує серію своїх творів: «Секвенції завжди

Висновки. Кожен із чотирьох керівників класу

332 Óêраїнсьêе мóзиêознавство. 2016. Випóсê 42

надає йому високої мистецької цінності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ресурс] : Режим доступу: http://digital.library.unt.edu/ark:/67531/me-

line.com/subscriber/article/grove/music/02815 (дата звернення 12.08.-

Óêраїнсьêе мóзиêознавство. 2016. Випóсê 42 335

Denis Zotov. Saxophone Evolution in the Leading European

336 Óêраїнсьêе мóзиêознавство. 2016. Випóсê 42

You might also like