ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6

НТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ АКАДЕМІЧНОГО ТЕКСТУ

Завд. 1.
У первинній частині завжди подається інформація на достовірність висновків та
результатів наукових пошуків. У вторинній частині визначається актуальність обраної
теми, рівень її розробленості, також вона сприяє визначенню сучасних тенденцій у
розв’язанні досліджуваної проблеми.
У тексті наявні ознаки чужих текстів, про це свідчить використання цитування різних
авторів на підтвердження думки. Цитування виділені дужками або інформація взята у
лапки.
Первинний текст відноситься до такого різновиду компресії академічного тексту як
реферат.

Завд. 2
В статті розглядаються проблеми використання джерел та їх цитування в науковому
тексті. Автор пояснює вимоги, які пред’являють до використання чужих текстів
зарубіжними університетами та редакціями наукових видань, с точки зору логіки наукової
комунікації, поваги до читача та інших авторів.
Автор цього академічного тексту відноситься досить негативно до використання прямих
цитувань. Вона наголошує увагу на тому, щоб взагалі не допускати прямого цитування та
завжди перефразовувати будь-яку інформацію. На її думку, це потрібно робити по деяким
причинам : 1) краще розуміння матеріалу, а не просто бездумне цитування; 2) не
допускати плагіат у своїх роботах. Використання покликань має місце бути, але тільки в
тих випадках, коли це максимально потрібно та повноцінно доповнює сказану думку.

Завд. 3
В цілому, я погоджуюсь з висунутим твердженням. Я вважаю, що будь-який науковий
текст є потенційною основою для появи нових думок, умовиводів. Багато прикладів, коли
саме у суперечностях наукових поглядів створювались цілком нові концепції та теорії.