Легка промисловість України

Легка промисловість включає галузі, які виробляють товари народного споживання — тканини,

одяг, взуття, предмети галантереї та парфумерії тощо. Вони розвиваються на основі переробки
як власної (льон, шкіра, хутро, хімічні волокна, вовна), так і довізної (вовна, бавовна, текстиль)
сировини.
Підприємства легкої промисловості орієнтуються на споживача, жіночі трудові ресурси і джерела
сировини, тому вони поширені, загалом, на території всієї України
Найважливіша галузь легкої промисловості — текстильна. Включає бавовняні, вовняні і лляні
підприємства, що виготовляють тканини, нитки, пряжу та ін. Вона використовує натуральні
(бавовняні, вовняні, лляні і шовкові) і штучні та синтетичні (віскоза, капрон, нейлон та ін.)
волокна.
Кожна з галузей текстильної промисловості має свої особливості розміщення.
Бавовняна промисловість України працює на привізній сировині (комбінати в Херсоні, Донецьку,
Тернополі, а також підприємства цієї галузі в Києві, Харкові, Львові, Полтаві, Чернівцях та ін.),
орієнтуючись у своєму розміщенні на жіночі трудові ресурси.
Вовняна промисловість орієнтується як на власну, так і на імпортну сировину. Вона представлена
великими підприємствами в Чернігові, Донецьку, Кривому Розі, Одесі, Сумах.
Підприємства лляної промисловості розміщені, в основному, в Житомирській, Рівненській,
Львівській і Чернігівській областях, де є льоноволокно.
В Одесі на довізній сировині працює джутова фабрика (виробляє канати, шнури).
Трикотажна промисловість представлена підприємствами в Києві, Харкові, Львові, Одесі,
Миколаєві, Чернівцях, Житомирі. Вона займається виготовленням трикотажних тканин, в'язаних
виробів, шкарпеток І панчіх із натуральних і хімічних волокон. У своєму розміщенні повністю
орієнтується на споживача.
Підприємства шкіряної і взуттєвої промисловості роміщені у великих містах — Києві, Луганську,
Одесі, Львові, Запоріжжі та ін.
Хутрове виробництво розташоване у Тисмениці (Івано-Франківщи-на), Балті (Одеська обл.),
Жмеринці (Вінницька обл.), Харкові та ін.
Швейна промисловість розвинута в багатьох містах України. Найві-доміші фірми і виробничі
об'єднання є у Києві, Львові, Харкові, Луцьку та інших містах.
Основні проблеми легкої промисловості — відсталі технології виробництва і низька якість
продукції. Вони можуть бути вирішені в результаті реконструкції і модернізації та створення
спільних з іншими країнами підприємств.
Наявність величезних текстильних комбінатів (особливо бавовняних) зумовлює значні проблеми
постачання сировини з-за кордону. Необхідне переоснащення цих підприємств,
перепрофілювання на виробництво лляних та інших тканин.
В усіх регіонах України розвинені традиційні промисли з виготовлення текстильних виробів
(килимів, рушників, гобеленів та ін.). Збереглися і традиції виготовлення вовняних та шкіряних
виробів, які люди використовують поряд із промисловими товарами. Всьому світові відомі вироби
майстринь із Косова, Вижниці, Коломиї, Чернівців, Львова, Тернополя, Решетилівки, Богуслава,
Кролевця та ін.
Значна частина підприємств після розвалу СРСР була закрита (наприклад Шерсте-прядильна
фабрика, Кривий Ріг)