Методичка Ботаніка.вищі Рослини 10.09.21

УДК 58 (075.
8)
Б 86
Рецензенти:
В. А. Соломаха – доктор біологічних наук, професор Інституту агроекології
і природокористування НААН;
О. В. Філатова – кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки
Національного фармацевтичного університету.
Затверджено до друку рішенням Науково-методичної ради

Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
(протокол № 3 від 26 лютого 2021 року)
Ботаніка: вищі рослини : навчально-методичний комплекс / уклад.

Б 86 В. П. Комариста, Ю. Г. Гамуля, О. В. Безроднова, К. О. Звягінцева, Г. О. Казарі-
нова. – Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2021. – 100 с.
Комплекс навчально-методичних матеріалів призначений для організації

та інтенсифікації самостійної роботи студентів денного відділення біологічного
факультету і включає програму курсу, контрольні запитання, перелік рекомендо-
ваної літератури, лист оцінювання, методичні розробки лабораторних занять та
завдання для самостійної підготовки студентів.
УДК 58(075.8)
 Харківський національний університет імені

В. Н. Каразіна, 2021
 Комариста В. П., Гамуля Ю. Г., Безроднова О. В.,
Звягінцева К. О., Казарінова Г. О., уклад., 2021
 Дончик І. М., макет обкладинки, 2021
ЗМІСТ
Навчальна програма нормативного курсу «Ботаніка: вищі рослини» .................... 4
Екзаменаційні питання….............................................................................................. 4
Рекомендована література............................................................................................. 8
Аркуш оцінювання роботи студента………………………...……………………… 10
Лабораторні заняття:
Розділ I. Морфологія вегетативних органів……...………..…………………..……. 11
Розділ II. Архегоніальні рослини….……………………………….………………... 32
Розділ III. Морфологія генеративних органів Покритонасінних…..…………....… 65
Розділ IV. Систематичний огляд Покритонасінних………...…………….………... 75
Використана література……………………………………………………………… 95
3
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА НОРМАТИВНОГО КУРСУ
«БОТАНІКА: ВИЩІ РОСЛИНИ»
Сучасні системи вищих рослин. Ускладнення будови рослин в умовах існування на
суші. Поняття про зелені, судинні, пагонові, вищі спорові, архегональні, зародкові,
явнобрачні, насінні та квіткові рослини.
Екологічні групи і життєві форми рослин. Рослинні угруповання, їх функціональна
структура, класифікація та екологія. Основи географії рослин. Основні закономірності
розподілу рослин та рослинних угруповань на поверхні Землі.
Полярність і симетрія у рослин. Перші наземні рослини. Виникнення вегетативних
органів у процесі еволюції. Мікрофільна та макрофільна лінії еволюції листків. Зв’язок між
еволюцією листків, галуження і стелі. Корінь і пагін як основні вегетативні органи, їх
функції, будова, різноманіття. Стебло, лист, брунька як частина пагона, функції, будова,
різноманіття. Гомологічні та аналогічні органи, метаморфози вегетативних органів.
Огляд основних систематичних груп вищих рослин: вищі спорові. Мохоподібні,
Рініофіти, Зостерофілофіти, Плауноподібні, Хвощові, Псилотоподібні, Папоротеподібні:
життєва форма, морфологічна будова, розмноження, життєвий цикл, екологія,
розповсюдження, практичне значення.
Огляд голонасінних рослин: життєва форма, морфологічна будова, розмноження,
життєвий цикл, екологія, розповсюдження, практичне значення.
Квітка, її походження, функції та будова. Теорії походження квітки. Еволюція гінецея.
Будова і типи насінних зачатків. Походження насіння та його біологічна роль. Морфологічні
типи насіння. Визначення поняття плід, його структура і походження, морфологічне
різноманіття. Принципи класифікації плодів. Супліддя. Поширення плодів і насіння.
Суцвіття як спеціалізована система пагонів. Класифікація суцвіть.
Систематичний огляд Дводольних. Основні родини і представники: життєва форма,
морфологія, екологія, розповсюдження, практичне значення.
Систематичний огляд Однодольних. Основні родини і представники: життєва форма,
морфологія, екологія, розповсюдження, практичне значення.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ
1. Вищі рослини (визначення, основні систематичні групи). Поняття про зелені,
вищі спорові, архегоніальні, насіннєві рослини.
2. Відмінності вищих рослин від нижчих (біохімічні, цитологічні, анатомічні,
морфологічні). Поняття про судинні і пагонові рослини.
3. Розмноження вищих рослин (особливості будови органів статевого і нестатевого
розмноження, складу оболонок спор і пилку). Еволюція життєвих циклів вищих рослин
(гаметофітна і спорофітна лінії еволюції, ізо- і гетероспорія). Еволюційне значення
різноспоровості. Поняття про матротрофію і зародкові рослини.
4. Мікроспорогенез і мікрогаметогенез, мегаспорогенез і мегагаметогенез, будова
насіннєвого зачатка, запилення і запліднення у голо- і покритонасінних рослин.
5. Поняття про ареал. Космополіти, ендеміки, релікти. Фактори, що визначають
межі ареалів систематичних груп вищих рослин.
6. Класифікація життєвих форм за Серебряковим і за Раункієром (клімаморфи).
Особливості складу клімаморф різних кліматичних зон.
7. Флора. Поняття про географічні елементи флори. Ботаніко-географічне району-
вання Земної кулі. Ботаніко-географічне районування України.
8. Фактори, що визначають місцезростання видів вищих рослин. Екоморфи,
ценоморфи. Фітоіндикація і завдання, які вона вирішує.
4
9. Рослинність. Поняття про фітоценоз і фітоценотип. Класифікація типів
рослинності. Біоми суші.
10. Поняття про вегетативні органи. Основні закономірності будови вегетативних
органів: полярність, симетрія, метамерія.
11. Корінь. Визначення, походження і еволюція. Типи коренів і кореневих систем.
Онтогенез, морфологічна будова і різноманітність, функції. Метаморфози кореня.
12. Пагін. Визначення, походження і еволюція типів наростання і розгалуження.
Онтогенез, морфологічна будова, різноманітність пагонових систем, функції пагона.
Метаморфози пагона.
13. Стебло як частина пагона, еволюційне походження, різноманітність, типи росту,
функції. Метаморфози стебла.
14. Листок. Визначення, мікрофільна і макрофільна лінії еволюції. Онтогенез,
морфологічна будова, різноманітність листків. Типи листорозташування. Листова серія,
формації листків. Гетерофілія, анізофілія. Функції листка. Метаморфози листка.
15. Брунька. Визначення, еволюційне походження. Онтогенез, морфологічна будова,
різноманітність. Типи бруньок і їх функції.
16. Зв'язок еволюції листків з еволюцією типів наростання і розгалуження пагонів і
еволюцією стели. Типи стели і їх еволюційні зв'язки, для яких систематичних груп характерні.
17. Метаморфози вегетативних органів (кореня, пагона  стебла і листка), що
виконують запасну функцію.
виконують опорну функцію.
виконують захисну функцію.
20. Метаморфози вегетативних органів (кореня, пагона  стебла і листка) у рослин,
які переживають дефіцит вологи.
21. Метаморфози вегетативних органів (кореня, пагона  стебла і листка) як
спеціалізовані структури вегетативного розмноження.
22. Поняття про метаморфози вегетативних органів. Аналогія і гомологія,
конвергенція і паралелізм на прикладі метаморфозів вегетативних органів.
23. Відділ Рініофіти: життєва форма, морфолого-анатомічна будова, розмноження,
життєвий цикл, систематика (поділ на класи), екологія, значення. Відділ Зостерофілофіти:
відмінні риси.
24. Відділ Справжні Мохи: життєва форма, морфолого-анатомічна будова,
розмноження, життєвий цикл, систематика (поділ на класи), екологія та поширення, значення
в природі та житті людини.
25. Клас Антоцеротові: життєва форма, морфолого-анатомічна будова, розмноження,
життєвий цикл, екологія та поширення, значення в природі та житті людини.
26. Відділ Печіночники: життєва форма, морфолого-анатомічна будова, розмноження,
життєвий цикл, систематика (поділ на порядки), екологія та поширення, значення в природі
та житті людини.
27. Клас Політрихові мохи: життєва форма, морфолого-анатомічна будова,
розмноження, життєвий цикл, систематика (поділ на підкласи), екологія та поширення,
значення в природі та житті людини.
28. Клас Сфагнові: життєва форма, морфолого-анатомічна будова, розмноження,
29. Клас Брієві: життєва форма, морфолого-анатомічна будова, розмноження,
30. Відділ Плауноподібні: життєва форма, морфолого-анатомічна будова, розмно-
ження, життєвий цикл, систематика (поділ на класи), екологія та поширення, значення в
природі та житті людини.
31. Клас Плаунові: життєва форма, морфолого-анатомічна будова, розмноження,
5
32. Клас Молодильникові: життєва форма, морфолого-анатомічна будова,
розмноження, життєвий цикл, систематика (поділ на порядки), екологія та поширення,
33. Клас Гіенієві (Каламофіти): життєва форма, морфолого-анатомічна будова,
розмноження, життєвий цикл, екологія, значення. Клас Клинолисті: відмінні риси.
34. Клас Хвощові: життєва форма, морфолого-анатомічна будова, розмноження,
35. Відділ Псилотові: життєва форма, морфолого-анатомічна будова, розмноження,
36. Відділ Папоротеподібні: життєва форма, морфолого-анатомічна будова, розмно-
ження, життєвий цикл, систематика (поділ на класи), екологія та поширення, значення
37. Викопні Папоротеподібні: життєва форма, морфолого-анатомічна будова,
38. Клас Вужачкові: життєва форма, морфолого-анатомічна будова, розмноження,
39. Клас Мараттієві: життєва форма, морфолого-анатомічна будова, розмноження,
40. Клас Поліподіопсиди: життєва форма, морфолого-анатомічна будова,
розмноження, життєвий цикл, систематика (поділ на підкласи), екологія та поширення,
41. Порядок Поліподієві: життєва форма, морфолого-анатомічна будова, розмно-
ження, життєвий цикл, систематика (основні порядки), екологія та поширення, значення в
42. Порядок Сальвінієві: життєва форма, морфолого-анатомічна будова, розмно-
ження, життєвий цикл, екологія та поширення, значення в природі та житті людини. Підклас
Марсілеєві: відмінні риси.
43. Відділ Голонасінні: життєва форма, морфолого-анатомічна будова, розмноження,
життєвий цикл, систематика (поділ на класи), екологія та поширення, значення в природі та
житті людини.
44. Клас Насінні папороті: життєва форма, морфолого-анатомічна будова,
розмноження, життєвий цикл, екологія та поширення, значення.
45. Клас Саговники: життєва форма, морфолого-анатомічна будова, розмноження,
46. Клас Беннеттіти: життєва форма, морфолого-анатомічна будова, розмноження,
життєвий цикл, екологія та поширення, значення.
48. Клас Гнетоподібні: життєва форма, морфолого-анатомічна будова, розмноження,
49. Клас Гінкгові: життєва форма, морфолого-анатомічна будова, розмноження,
50. Клас Хвойні: життєва форма, морфолого-анатомічна будова, розмноження,
життєвий цикл, систематика (поділ на підкласи), екологія та поширення, значення в природі
51. Порядок Соснові: життєва форма, морфолого-анатомічна будова, розмноження,
життєвий цикл, систематика (поділ на порядки і родини), екологія та поширення, значення в
52. Квітка. Визначення, евантова і псевдантова гіпотези походження квітки.
Онтогенез, морфологічна будова, різноманітність квіток. Функції квітки.
53. Оцвітина. Типи оцвітини, еволюційне походження чашечки і віночка.
Різноманітність оцвітин. Функції оцвітини.
6
54. Андроцей. Визначення, еволюційне походження, будова тичинки, різно-
манітність. Функція андроцея.
55. Гінецей. Визначення, походження і еволюція. Будова маточки. Типи гінецея
і плацентація. Будова насіннєвого зачатка. Типи насіннєвих зачатків. Функції гінецея.
56. Ознаки примітивності і тенденції еволюції квітки. Способи запилення і
пристосування до них.
57. Суцвіття. Визначення, онтогенез і різноманітність суцвіть. Класифікація суцвіть.
Еволюція суцвіть.
58. Плід. Визначення, походження, онтогенез, морфологічна будова. Різноманітність і
класифікація плодів. Еволюційні зв'язки між типами плодів. Супліддя. Функції плода.
Способи поширення насіння і пристосування плодів до них.
59. Насіння. Визначення, походження, онтогенез, морфологічна будова, різно-
манітність насіння. Функція насіння. Способи поширення насіння і пристосування до них.
60. Стадії проростання насіння. Різноманітність будови проростків.
61. Відділ Покритонасінні: життєва форма, морфолого-анатомічна будова,
62. Справжні Дводольні: життєва форма, морфолого-анатомічна будова,
розмноження, життєвий цикл, екологія та поширення, значення в природі та житті людини.
63. Однодольні: життєва форма, морфолого-анатомічна будова, розмноження,
64. Еволюційне дерево Покритонасінних. Розподіл Дводольних на підкласи,
еволюційні зв'язки між ними, основні порядки і родини.
65. Еволюційне дерево Покритонасінних. Основні підкласи Однодольних, еволюційні
зв'язки між ними, основні порядки і родини.
66. Родина Жовтецеві (загальна характеристика і представники): життєва форма,
морфологічна будова вегетативних органів (підземних, надземних), суцвіття, квітки, плоди,
екологія та поширення, значення в природі та житті людини.
67. Родина Букові (загальна характеристика і представники): життєва форма,
морфологічна будова вегетативних органів (підземних, надземних), суцвіття, квітки,
плоди, екологія та поширення, значення в природі та житті людини.
68. Родина Березові (загальна характеристика і представники): життєва форма,
69. Родина Вербові (загальна характеристика і представники): життєва форма,
70. Родина Розові (загальна характеристика, поділ на підродини і представники):
життєва форма, морфологічна будова вегетативних органів (підземних, надземних), суцвіття,
квітки, плоди, екологія та поширення, значення в природі та житті людини.
7
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна:
1. Новіков А., Барабаш-Красни Б. Сучасна систематика рослин. Загальні питання :
навчальний посібник. – Львів : Ліга-Прес, 2015. – 686 с.
2. Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини.  Київ : Фітосоціоцентр,
2000. – 430 с.
3. Фармацевтична ботаніка : підручник для вузів / А. Г .Сербін, Л. М. Сіра,
Т. О. Слободянюк; за ред. Л. М. Сірої. – Вінниця : Нова Книга, 2015. – 488 с.
4. Парпан В. І. Морфологія рослин : навч. посіб. / В. І. Парпан, Н. В. Кокар.  Івано-
Франківськ : Вид-во ПНУ ім. В. Стефаника, 2010.  331 с.
5. Систематика вищих рослин : лабораторний практикум / В. А. Нечитайло,
Л. Ф. Кучерява, В. П. Погребенник. – К. : Фітосоціоцентр, 2001. – 456 с.
6. Гончаренко І. В. Будова рослинного організму. Морфологія та анатомія рослин. – Суми :
Університетська книга, 2004. – 199 с.
7. Григора І. М., Якубенко Б. Є., Алейніков І. М., Лушпа В. І., Шабарова С. І., Царенко П. М.,
Пидюра О. І. Ботаніка. Практикум: навчальний посібник (6-е вид., переробл. та
доповн.). – К. : Арістей, 2008. – 340 с.
8. Plant Systematics: A Phylogenic Approach. Walter S. Judd, C. S. Campbell, E. A. Kellogg, P.
F. Stevens. – Sinauer Associated, Inc. Publishers Suderland, Massachusetts, USA. – 1999;
Fourth Edition – 2015.
Додаткова:
1. Андреева И. И., Родман Л. С. Ботаника. – М. : Колос, 2002. – 488 с.
2. Бардунов Л. В. Древнейшие на суше.  Новосибирск : Наука, 1984.  160 с.
3. Ботаніка / І. М. Григора, С. І. Шабарова, І. М. Алейніков – К. : Фітосоціоцентр,
2000. – 195 с.
4. Ботанiка. Анатомiя i морфологiя рослин : навч. посiбник для вузiв / М. I. Стеблянко,
К. Д. Гончарова, Н. Г. Закорко.  К. : Вища школа, 1995.  384 с.
5. Ботаника. Анатомия и морфология растений / А. С. Васильев, Н. С. Воронин,
А. Г. Еленевский, Т. И. Серебрякова.  М. : Просвещение, 1973.  478 с.
6. Ботаника. Систематика высших, или наземных, растений : учебник для пед. вузов /
А. Г. Еленевский, М. П. Соловьева, В. Н. Тихомиров.  2-е изд.  М. : ACADEMIA,
2001.  429 с.
7. Ботаника: Систематика растений : учебник для биол. фак. пед. ин-тов /
Н. А. Комарницкий, Л. В. Кудряшов, А. А. Уранов.  7-е изд.  М. : Просвещение, 1975. 
608 с.
8. Визначник хвойних рослин : навч. посібник / О. Л. Липа, І. С. Івченко, Т. А. Решетняк. 
К. : Вища шк., 1993.  187 с.
9. Даддингтон К. Эволюционная ботаника : пер. с англ. / Под ред. и предисл.
Т. И. Серебрякова.  М. : Мир, 1972.  307 с.
10. Жизнь растений. Т. 4. Мхи. Плауны. Хвощи. Папоротники. Голосеменные растения /
Под ред. И. В. Грушвицкого, С. Г. Жилина.  М. : Просвещение, 1978. – 447 с.
11. Жизнь растений. Т. 5. Ч. 1. Цветковые растения / Под ред. А. Л. Тахтаджяна. – М. :
Просвещение, 1980. – 430 с.
12. Жизнь растений. Т. 5. Ч. 2. Цветковые растения / Под ред. А. Л. Тахтаджяна. – М. :
13. Жизнь растений. Т. 6. Цветковые растения / Под ред. А. Л. Тахтаджяна. – М. :
14. Жуковский П. М. Ботаника.  5-е изд., перераб. и доп.  М. : Колос, 1982.  623 с.
15. Лотова Л. И. Ботаника: Морфология и анатомия высших растений. – М. : КомКнига,
2007. – 510 с.
8
16. Морфологія рослин з основами анатомії та цитоембріології / Ю. О. Войтюк,
Л. Ф. Кучерява, В. А. Баданіна, О. В. Брайон – К. : Фітосоціоцентр, 1998. – 216 с.
17. Определитель высших растений Украины / Д. Н. Доброчаева, М. И. Котов,
Ю. Н. Прокудин и др.  Киев : Наук. думка, 1987.  548 с.
18. Практический курс ботаники / В. Г. Хржановский, З. Д. Прянишникова, В. Н. Исаин
и др. – М. : Высш. школа, 1963.  302 с.
19. Практический курс систематики растений / Т. Н. Гордеева, И. Н. Дроздова,
Ю. К. Круберг и др.  М. : Просвещение, 1986.  224 с.
20. Современные подходы к описанию структуры растения / Под ред. Н. П. Савиных,
Ю. А. Боброва.  Киров : Лобань, 2008. – 355 с.
21. Суворов В. В., Воронова И. Н. Ботаника с основами геоботаники.  Л. : Колос, 1979.  560 с.
22. Тимонин А. К. Ботаника. Т. 3. Высшие растения.  М., 2007. – 352 с.
23. Тимонин А. К., Филин В. Р. Ботаника. Т. 4. Систематика высших растений. Кн. 1. Высшие
споровые растения.  М., 2009. – 320 с.
24. Тимонин А. К., Соколов Д. Д., Шипунов А. Б. Ботаника. Т. 4. Систематика высших
растений. Кн. 2. Семенные растения.  М., 2009. – 352 с.
25. Хржановский В. Г. Курс общей ботаники. Ч.2: Систематика растений.  2-е изд., перераб.
и доп.  М. : Высшая школа, 1982.  544 с.
26. Эволюция функций в растительном мире / К .В. Манойленко, М. Г. Агаев, В. В. Полевой
и др.  Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1985.  244 с.
27. Яковлев Г. П., Челомбитько В. А. Ботаника : учебник для вузов.  СПб. : СпецЛит;
Из-во СПХФА, 2001.  680 с.
Інформаційні ресурси:
1. Електронний репозитарій ХНУ імені В. Н. Каразіна. [Електронний ресурс] .  Режим
доступу : http://dspace.univer.kharkov.ua/
2. Фундаментальна електронна бібліотека «Флора и фауна» .  Режим доступу :
http://herba.msu.ru/shipunov/school/sch-ru.htm
3. Лекція чл.-кор. НАН України С. Л. Мосякіна «Эволюционная систематика растений и
молекулярная кладистика»: http://my.science.ua/blog/evolution_club/estestvennye-sistemy-v-
jepohu-molekuljarnoj-filogenetiki-otchet-po-lekcii.html#cut
Дистанційна підтримка курсу:

Дистанційний курс «Ботаніка: вищі рослини». Упорядники Ю. Г. Гамуля,
Г. О. Казарінова, В. П. Комариста, К. О. Звягінцева [Електронний ресурс] .  Режим доступу :
https://dist.karazin.ua/moodle/course/view.php?id=542
9
АРКУШ ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ СТУДЕНТА*
Макси-
Розділ Вид роботи мальний Бал
бал*
Лабораторні 1. Морфологія пагона 1
заняття 2. Морфологічні типи насіння. Особливості будови
1
вегетативних органів
(виконання проростків
навчальних і
контрольних 3. Метаморфози надземних вегетативних органів 1
I. Морфологія
завдань,
оформлення 4. Метаморфози підземних вегетативних органів 1
робочого
зошита) Самостійна робота студента у дистанційному курсі 5
Усього: 9
Лабораторні 5. Відділ Мохоподібні 1
заняття
(виконання 6. Відділ Плауноподібні. Відділ Хвощеподібні 1
навчальних і 7. Відділ Папоротеподібні 1
II. Архегоніальні
контрольних
8. Відділ Голонасінні. Різноманіття Голонасінних 1
завдань,
оформлення Диктант у дистанційному курсі: латинські назви
5
рослини
робочого таксонів
зошита) Самостійна робота студента у дистанційному курсі 5
Усього: 14
Лабораторні
заняття
9. Квітка 1
генеративних органів
(виконання
навчальних і
Покритонасінних
III. Морфологія
контрольних
завдань,
оформлення 10. Суцвіття. Плід 1
робочого
зошита)
Усього: 2
Лабораторні 11. Відділ Квіткові. Родина Жовтецеві 1
заняття 12. Відділ Квіткові. Родина Вербові, Березові, Букові 1
(виконання
IV. Систематичний
навчальних і 13. Відділ Квіткові. Родина Розові 1

Покритонасінних
контрольних 14. Контрольна робота «Морфологічний опис

10
завдань, генеративних органів та визначення родин»
оформлення 15. Підсумкова екскурсія до Ботанічного саду ХНУ
робочого імені В. Н. Каразіна. Складання звіту 2
огляд
зошита)
Усього: 15
Перевірка робочого зошита 10
Індивідуальне завдання 10
Підсумковий контроль: екзамен 40
Усього: 100
*Оцінювання окремих видів робіт та максимальний бал можуть бути відкореговані у разі необхідності у
залежності від форми проведення занять (очна в аудиторії, дистанційна, змішана); з актуальним аркушем
оцінювання можна ознайомитись в дистанційному курсі.
Шкала оцінювання:
90-100 балів – відмінно
70-89 балів – добре
50-69 балів – задовільно
1-49 балів – незадовільно
10
РОЗДІЛ I
МОРФОЛОГІЯ ВЕГЕТАТИВНИХ ОРГАНІВ
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Із використанням навчально-методичної літератури та гербарію, підготуйтеся
до виконання контрольної роботи «Морфологічний опис листка і пагона».
При виконанні контрольної роботи в аудиторії студент отримує комплект

навчального матеріалу (зразки листків та пагонів), у разі виконання контролю дистанційно –
виконує відповідний тест в дистанційному курсі.
ПЛАН ОПИСУ ЛИСТКА

- наявність/відсутність, особливості будови черешка
- особливості основи листка
- наявність, форма і консистенція прилистків
- консистенція, забарвлення, опушення листкової пластинки
- ступінь розсічення і форма обрису листкової пластинки
- форма основи листкової пластинки
- форма верхівки листкової пластинки
- форма краю листкової пластинки
- тип жилкування
ПЛАН ОПИСУ ПАГОНА

- положення пагона у просторі
- забарвлення, консистенція, опушення, форма поперечного зрізу стебла
- листкорозміщення, форма листкових рубців, кількість і розміщення листкових слідів
- тип наростання і галуження пагона
- тип бруньок
- консистенція, забарвлення і форма брунькових лусок
11
Заповніть таблицю відповідними рисунками.
Листок за формою листкової пластинки (співвідношення довжини і ширини):
обернено-
широкояйцеподібний округлий лінійний мечоподібний
широкояйцеподібний
обернено-
яйцеподібний еліптичний
яйцеподібний
обернено-
вузькояйцеподібний ланцетний п’яти-(семи- і т.п.)кутний
вузькояйцеподібний
12
Основа листкової пластинки
закру клино- нерівно- виїмчаста
зрізана
глена подібна бока серцеподібна списоподібна стрілоподібна
Форма верхівки листкової пластинки

закруг-
тупа загострена гостра гостроконічна виїмчаста
лена
Край листкової пластинки

цілісний виїмчастий городчастий пилчастий зубчастий двоякопилчастий
Жилкування листкової пластинки

дихотомічне пальчасте пірчасте
крайове
крайове
паралельне
петлеподібне
петлеподібне
дугове
сітчасте
сітчасте
13
Особливості розчленованості листкової пластинки
Ступінь
Особливості розміщення лопатей (долей, сегментів)
розчленованості
пірчастолопатевий трійчастолопатевий пальчастолопатевий
Лопатеві листки
розчленування на
лопаті не більше
за 1/3
півпластинки
пірчастороздільний трійчастороздільний пальчастороздільний
Роздільні листки
розчленування на
окремі долі до
половини
півпластинки
пірчасторозсічений трійчасторозсічений пальчасторозсічений
Розсічені
листки
розчленування
на окремі
сегменти
практично до
основи (або до
середньої
жилки)
14
Лабораторне заняття 1
МОРФОЛОГІЯ ПАГОНА
Завдання 1. Розгляньте пагін пеларгонії (Pelargonium sp.), виявіть його

морфологічні особливості, зарисуйте схему будови пагона та зовнішній вигляд окремого
листка, позначте на рисунках деталі будови.
Пагін _____________ кольору й увесь вкритий м’яким опушенням, за положенням у
просторі є ортотропним, оскільки росте ____________________. Стебло за консистенцією
__________________, за формою поперечного зрізу – _______________, на ньому можна
побачити вузли (ділянки стебла, які несуть листок) та міжвузля (ділянки стебла між двома
сусідніми вузлами).
Рис. 1. Схема будови пагона: Рис. 2. Листок пеларгонії:

1. стебло 1. основа листка
1а – вузол 2. прилистки
1б – міжвузля 3. черешок
2. верхівкова брунька 4. пластинка листка:
3. пазушна брунька 4а – основа листкової пластинки
4. криючий листок 4б – верхівка листкової пластинки
5. пазуха листка
6. листковий рубець із листковими
слідами
Для розглянутого пагона характерне _____________________(________________)

листкорозміщення, при цьому кут розходження (кут дивергенції) між сусідніми листками
складає близько 120º, що сприяє їх меншому взаємному затіненню. Коли листок опадає, в
місці прикріплення основи листка до стебла залишається листковий рубець. На ньому
добре помітні листкові сліди – місця проходження провідних пучків. Біля верхівки
міжвузля укорочені (вузли знаходяться близько один до одного), нижче, зазвичай –
15
видовжені. Листок відхилений від стебла на визначений кут, який називається пазухою
листка. В пазусі листка знаходиться пазушна брунька, за відношенням до якої листок є
криючим. Пазушна брунька довгий час може знаходитися в стані спокою, тому вона
слабко розвинута і погано помітна, у разі переходу до активного розвитку з неї
утворюється бічний пагін. На апікальній частині розглянутого пагона знаходиться
відкрита (без спеціальних брунькових лусок) верхівкова брунька, яка забезпечує
наростання пагона у довжину.
Листок у пеларгонії простий, має добре розвинутий черешок, який у нижній частині
переходить в злегка розширену основу. З обох боків від основи листка розміщені
прилистки, які можуть бути добре помітними у молодих листків. Прилистки можуть мати
трикутну або яйцеподібну форму, зазвичай мають зелений колір, за консистенцією –
трав’янисті. Частіше прилистки недовговічні – через деякий час стають сухими і
опадають. Листкова пластинка трав'яниста, але більш щільна, зеленого кольору; нижня
сторона зазвичай трохи світліша за верхню, з добре помітними жилками. За формою
обрисів і ступенем розчленування листкова пластинка є цілісною з серцеподібною
основою, закругленою верхівкою та двоякогородчастим краєм, для неї характерно
пальчасто-крайове жилкування.
Завдання 2. Познайомтесь з морфологічними типами бруньок, зробіть схематичне зображення
досліджуваних об’єктів, підпишіть деталі їх будови.
На постійному препараті поздовжнього розрізу бруньки елодеї, за малого збільшення
мікроскопа, видно точку росту стебла (верхівкова меристема), яка утворена дрібними
клітинами з великими ядрами. Таке співвідношення ядра і цитоплазми вказує на високу
активність процесів клітинного поділу в точці росту. Осьова частина бруньки під точкою
росту поступово потовщується, утворюючи так званий конус наростання. На конусі
наростання під точкою росту закладаються первинні примордії  зачатки листків. Поступово
подовжуючись і загинаючись догори, нижні зачатки прикривають молодші і ніжні верхні
зачатки листків та точку росту. В пазухах нижніх зачатків листків закладаються вторинні
примордії  зачатки пазушних бруньок. Брунька  це зачаток пагона.
Рис. 3. Схема повздовжнього розрізу Рис. 4. Будова бруньки липи:

через бруньку елодеї: 1. Зовнішні брунькові луски
1. Конус наростання 2. Точка росту 2. Внутрішні брунькові луски
3. Вузол 4. Міжвузля (прилистки)
5. Первинні примордії (зачатки листків) 3. Листкова пластинка
6. Вторинні примордії (зачатки пазушних
бруньок)
16
Відпрепаруйте напіврозкриту бруньку липи, відігніть здеревілі зовнішні брунькові
луски. При розкритті бруньки вони опадають. На осьовій частині бруньки добре помітні
складені вдвічі вздовж середньої жилки листкові пластинки з пильчастим краєм і
виступаючими жилками другого порядку. В основі кожної листкової пластинки є пара
досить великих плівчастих внутрішніх брунькових лусок, без виступаючих жилок, з цілісним
краєм. За походженням це прилистки, які у бруньці виконують функцію захисту зачатків
листків і конуса наростання. Незабаром після виходу пагона липи з бруньки прилистки
опадають.
Завдання 3. Розгляньте особливості наростання і формування системи пагонів у деревних

рослин. Зарисуйте особливості зовнішньої будови та зробіть позначення.
На зимуючих пагонах деревних рослин помітний приріст останнього року: в його

основі знаходяться рубці від опалих брунькових лусок. Приріст останнього року закінчується
брунькою, що займає на пагоні термінальне положення.
У клена пазушні бруньки розташовуються по 2 в кожному вузлі, таке
листкорозміщення називають супротивне. В основі кожної пазушної бруньки помітний
листковий рубець. На верхівці пагона розташовані 3 бруньки: 2 пазушні (мають біля основи
листкові рубці), третя (середня) брунька листкового рубця не має – це верхівкова брунька.
У клена вона не відмирає, а на зиму впадає у стан спокою. Верхівкова брунька дає приріст
пагона у довжину протягом періоду росту. Таким чином, у клена пагони протягом усього
життя ростуть в довжину верхівковою брунькою – це моноподіальний тип наростання. Вісь,
що зростає все життя своєю верхівковою брунькою, називають моноподієм.
Пагін, що розвивається з верхівкової бруньки, прийнято називати пагоном 1-го
порядку, бічні пагони, які виросли з пазушних (бічних) бруньок, пагонами 2-го порядку, на
цих пагонах з пазушних бруньок виникнуть свого часу пагони 3-го порядку.
Зимуючі пагони липи і бузку не мають верхівкової бруньки. Із закінченням періоду
росту вона всихає та відпадає. У липи майбутнього вегетаційного періоду пагін ростиме у
довжину за рахунок верхньої пазушної бруньки. В її основі добре помітні рубці від криючого
листка і відмерлої верхівкової бруньки. Навесні з цієї бруньки розвинеться пагін, за
походженням він бічний (2-го порядку), але за розміщенням він буде продовженням пагона
1-го порядку. Так виникає складена із відрізків різного порядку вісь, яка називається
симподієм. Таку систему наростання пагонів і галуження називають симподіальною.
У бузку листкорозміщення супротивне. При відмиранні верхівкової бруньки її
заміщують відразу дві верхні пазушні бруньки. Утворюється галуження, що нагадує
дихотомічне. Таке галуження називають несправжньодихотомічним. Воно є окремим
випадком симподіального галуження.
17
Моноподіальне
наростання і
Симподіальне наростання і симподіальна система пагонів
моноподіальна
система пагонів
Рис. 5. Зовнішній вигляд зимуючих пагонів:
клен (Acer platanoides) липа (Tilia cordata) бузок (Syringa vulgaris)
1. Рубці від опалих

брунькових лусок 1. Рубці від опалих брунькових лусок
2. Річний приріст 2. Річний приріст
3. Листковий рубець 3. Листковий рубець
4. Вузол 4. Вузол
5. Міжвузля 5. Міжвузля
6. Верхівкова 6. Рубець на місці верхівкової бруньки
брунька 7. Бічна (пазушна) брунька
7. Бічна (пазушна)
брунька
18
МОРФОЛОГІЧНІ ТИПИ НАСІННЯ. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ПРОРОСТКІВ
Насіння – спеціальне формування насіннєвих рослин, яке бере участь у процесі

статевого розмноження і сприяє поширенню рослин. Розвивається насіння із насіннєвого
зачатка. У типовому випадку насіння покрито насіннєвою шкіркою, в ньому знаходиться
зародок, а також міститься запас поживних речовин.
Завдання 1. Познайомтеся з будовою насіння голонасінних рослин на прикладі сосни

сибірської (Pinus sibirica).
Рис. 1. Будова насіння сосни сибірської:

1. Насіннєва шкірка
2. Залишки нуцелуса
3. Ендосперм
4. Зародок
4 а – сім’ядолі
4 б – зародкове стебельце
4 в – зародковий корінець
4 г – підвісок
Насіння сосни сибірської має конічну форму, на його вузькому кінці помітний
насіннєвий рубчик – місце прикріплення насіннєвої ніжки. Шкірка насіння має деревʼянисту
консистенцію. Під шкіркою розташовується тонка коричнева плівка – залишки нуцелуса.
Запас поживних речовин знаходиться в первинному ендоспермі, який являє собою тканину
жіночого гаметофіту. (Щоб розглянути будову зародка, слід розрізати ендосперм уздовж.)
У центрі ендосперму добре помітний зародок циліндричної форми, який диференційований
на корінець, стебельце (підсім’ядольне коліно) і брунечку, конус наростання якої оточений
кількома, витягнутої форми, сім'ядолями (у соснових їх може бути від 3 до 15). Під корінцем
помітний тонкий, спірально закручений підвісок.
Завдання 2. Познайомтеся з особливостями будови насіння дводольної рослини з

ендоспермом на прикладі насіння рицини (Ricinus communis), доповніть його морфологічний
опис.
Рис. 2. Будова насіння рицини:

1. Принасінник (карункула)
3. Залишки нуцелуса
5. Зародок
5 а  сім’ядолі
5 б  осьова частина зародка
(зародкове стебельце та корінець)
19
Насіння ____________________ форми, з одного боку воно трохи
____________________, з добре помітним насіннєвим рубчиком (місцем прикріплення опалої
насіннєвої ніжки), який проходить ______________________________. Насіннєва шкірка за
консистенцією ______________________, її зовнішня поверхня
_____________________________________. На одному з кінців насіння помітно м'ясистий
коричневий придаток (принасінник, карункула). Безпосередньо під шкіркою знаходиться
___________________________ (залишок нуцелуса), яка щільно прилягає до розташованого
під нею вторинного триплоїдного ендосперму. Якщо розрізати ендосперм вздовж, можно
побачити зародок, який має дві сім’ядолі, у вигляді ________________ ____ __ ____
_____________________, які щільно прилягають до внутрішньої поверхні ендосперму та
поглинають з нього поживні речовини. Осьова частина зародка дуже коротка, представлена
зародковим стебельцем, яке переходить в конус наростання кореня, і обернена до мікропіле.
Між сім’ядолями знаходиться конус наростання пагона, проте він погано помітний.
Завдання 3. Познайомтеся із будовою насіння квасолі (Phaseolus vulgaris), розгляньте

особливості зовнішньої та внутрішньої будови, зробіть необхідні рисунки та доповніть
морфологічний опис.
Рис. 3. Будова насіння квасолі:

2. Сім’ядолі
3. Зародковий корінець
4. Зародкове стебельце
5. Брунечка
Насіння _____форми, насіннєва шкірка ______,

рубчик , розташований на злегка увігнутому боці, поруч з ним
можна розглянути точковий отвір: якщо злегка здавити замочене насіння з боків, з цього
отвору виділиться крапелька води. Це – сім’явхід, отвір, який існував і на поверхні насінного
зачатка (пилковхід або мікропіле). У зрілому насінні ендосперм
_________________________, зародок _________________ диференційований, але на відміну
від розглянутих раніше – сильно зігнутий. Сім’ядолей ______, вони _______________,
оскільки виконують функцію ______________________________________________________.
Сім’ядолі прикріплені до дуже короткого зародкового стебельця, яке переходить у добре
розвинутий _________________________________, завдовжки близько_______ мм. Брунечка
містить зачатки листків та конус наростання. Спосіб проростання насіння квасолі
називається надземним.
При проростанні насіння квасолі зародковий корінець збільшується у розмірах,
прориває насіннєву шкірку і виходить назовні, після чого він забезпечує водопостачання
проростка, що розвивається. З часом зародковий корінець розвивається та збільшується у
довжину і товщину, перетворюється на головний корінь. На головному корені утворюються
20
бічні корені, в результаті чого формується стрижнева коренева система. Першою над
поверхнею ґрунту зʼявляється петлеподібно зігнута (внаслідок нерівномірного зростання)
частина зародкового стебельця – гіпокотиль (підсім’ядольне коліно), тоді як меристема на
верхівці пагона залишається прихованою між сімʼядолями. Швидко збільшуючись у
розмірах, гіпокотиль випрямляється і витягує з ґрунту сімʼядолі і брунечку.
На наступному етапі розвитку починає активно рости епікотиль (надсім’ядольне
коліно)  ділянка стебла між сім'ядолями і першою парою ювенільних листків. Місце
переходу головного кореня в стебло називається кореневою шийкою. На верхівці
двотижневого проростка добре помітна верхівкова брунька.
Завдання 4. Розгляньте особливості формування проростків квасолі, зробіть відповідні

позначки до рисунків.
Рис. 4. Будова тижневого проростка: Рис. 5. Будова двотижневого проростка:

1. Гіпокотиль 1. Верхівкова брунька
2. Головний корінь 2. Листки
3. Сім’ядолі, прикриті залишками 3. Сім’ядолі
насіннєвої шкірки 4. Епікотиль
5. Гіпокотиль
6. Коренева шийка
7. Головний корінь
8. Бічні корені
При проростанні насіння гороху, так само як і у квасолі, зародковий корінець
прориває насіннєву шкірку. Аналогічно до квасолі формується стрижнева коренева система з
головного кореня і бічних коренів. На відміну від квасолі у гороха гіпокотиль
(підсім’ядольне коліно) майже не подовжується. Сім'ядолі залишаються в землі під
насіннєвою шкіркою. Першим над поверхнею ґрунту з'являється петлеподібно зігнутий
епікотиль (надсім’ядольне коліно). Головний пагін спочатку розвивається під землею,
21
формуючи лускоподібні листки, які захищають брунечку від механічних пошкоджень у
період її підземного зростання. Епікотиль випрямляється і виносить брунечку з першими
листками на поверхню. Зелені листки розгортаються на надземній частині пагона. Спосіб
проростання насіння гороху називається підземним.
Завдання 5. Ознайомтесь з особливостями формування проростка гороху. Позначте

особливості будови проростків на рисунках.

1. Епікотиль 1. Верхівкова брунька
2. Головний корінь 2. Листки
3. Сім’ядолі, прикриті залишками насіннєвої 3. Сім’ядолі
шкірки 4. Епікотиль
4. Брунечка 5. Гіпокотиль
6. Коренева шийка
8. Бічні корені
Завдання 6. Використовуючи постійний препарат, познайомтеся з будовою насіння

представника однодольних рослин  кукурудзи (Zea mays). Зробіть відповідні позначення до
рисунка.
Насіннєва шкірка у кукурудзи щільно зростається з оплоднем однонасінного плоду –
зернівки. Значну частину зернівки займає крохмалистий ендосперм. Зародок примикає до
ендосперму однією стороною, а не оточений його тканиною, як у розглянутого раніше
насіння. Внаслідок такого розташування єдина сімʼядоля має форму плоского щитка,
притиснутого до ендосперму, і здійснює функцію проведення поживних речовин від
ендосперму до зростаючого зародка. Осьова частина зародка добре диференційована.
Брунечка має 2-3 (іноді і більше) листкові зачатки, верхній з них називається колеоптиль.
Далі йде зародкове стебельце, до якого прикріплюється сімʼядоля, і зародковий корінець
оточений спеціальним багатошаровим чохлом  колеорізою.
22
Рис. 8. Будова зернівки кукурудзи:
1. Оплодень
3. Зародок:
3 а  брунечка
3 б – колеоптиль (зовнішній
листочок брунечки)
3 в  зародкове стебельце
3 г  щиток (сім’ядоля)
3 д  зародковий корінець
3 е  колеоріза
Завдання 7. Розгляньте особливості формування проростка кукурудзи. Ознайомтеся з

будовою проростків, зробіть відповідні позначення до рисунків.
При проростанні кукурудзи колеоріза набухає, формує на поверхні всмоктувальні

волоски, а зародковий корінець, подовжуючись, прориває колеорізу, зовнішні покриви і,
потрапивши до ґрунту, забезпечує водопостачання проростка, що розвивається. Сімʼядоля
залишається всередині насіння в ґрунті, як і гіпокотиль, а епікотиль і перші міжвузля, як
правило, є вкороченими і теж підземними. Першим над поверхнею ґрунту зʼявляється практично
безбарвний колеоптиль, який як ковпачок прикриває інші листки. Завдяки вставному росту біля
основи і загостреній верхівці він може пробитися навіть крізь дуже щільний ґрунт.
На двотижневому проростку видно, що колеоптиль розкривається поздовжньою
щілиною і пропускає зростаючі листки. На цій стадії розвитку добре помітно, що біля
кореневої шийки, на гіпокотилі і в нижніх вузлах стебла утворюються численні додаткові
корені, які галузяться та формують мичкувату кореневу систему. При цьому головний корінь
і відхідні від нього додаткові розвинені значно слабше.

1. Головний корінь 2. Додаткові корені
2. Колеоріза 3. Бічні корені
3. Колеоптиль 4. Стебло
5. Колеоптиль
6. Листки
23
МЕТАМОРФОЗИ НАДЗЕМНИХ ВЕГЕТАТИВНИХ ОРГАНІВ
Вегетативні органи рослин, пристосовуючись до нових функцій і особливих умов

існування, можуть видозмінюватися (утворювати метаморфози).
Метаморфози пагоневого походження відрізняють за такими ознаками: наявність
листків і листкових рубців, вузлів і міжвузлів, бруньок в пазухах листків або над листковим
рубцем.
Листкове походження метаморфозів доводять за наявністю бруньок або пагонів в їх
пазусі і відсутністю листкових рубців біля основи. Видозмінюватися можуть і частини
листка (окремі листкові пластинки складного листка, прилистки).
Метаморфози кореневого походження відрізняються відсутністю листків, листкових
рубців, пазушних бруньок.
Завдання 1. Розгляньте особливості морфологічної будови, галуження і заміщення форм

росту пагонів суниці (Fragaria vesca). Зарисуйте зовнішній вигляд рослини і схему
галуження.
У суниці вегетативні пагони 2 типів: вкорочені з прикореневою розеткою листків і
надземні столони (вуса) – пагони з дуже тонкими і довгими міжвузлями і листками у вигляді
дрібних лусочок – низовими листками, які прикривають пазушні бруньки. Столони можуть
галузитися. З верхівкових бруньок вусів і їх бічних гілок утворюються нові укорочені пагони
– дочірні рослини, які відразу ж вкорінюються. Столони шляхом відсування дочірніх рослин
від материнського розширюють площу їх живлення. При руйнуванні столонів дочірні
розетки переходять до самостійного життя (вегетативне розмноження).
Рис. 1. Зовнішній вигляд

рослини:
А. Вкорочений вегетативний
пагін із розеткою листків
Б. Генеративний пагін
В. Надземні столони («вуса») з
низовими листками
Система пагонів суниці:

1. Пагін 1 порядку
2. Пагони 2 порядку
2 а – вегетативний,
2 б – генеративний
3. Пагін 3 порядку
Завдання 2. Роздивіться гербарний матеріал та встановіть особливості морфологічної будови

запропонованих рослин, зарисуйте зовнішній вигляд пагонів винограду (Vitis vinifera),
страстоцвіту (Passiflora sp.), гороху (Pisum sativum) і сассапарілі (Smilax sp.). З'ясуйте,
видозміною (метаморфозом) якого органу є вусики. Для винограду визначте порядок
галуження пагонів.
Вусики слугують для прикріплення пагона до опори. На пагоні винограду вусик
завжди протистоїть листку, тому можна припустити, що це видозмінився один з 2
24
супротивних листків. Але, простеживши за розвитком пагона винограду, можна встановити,
що утворивши 1-2 вузла, в яких розташовується по 1 листку (чергове листкорозміщення),
верхівкова брунька дає або суцвіття, або вусик. Продовження пагона у довжину дає пазушна
брунька (утворюється пагін 2-го порядку). Пагін винограду  типовий симподій, що
складається з відрізків різних порядків.
Рис. 2. Пагін винограду: Рис. 3. Частина пагона страстоцвіту:

1. Пагін 1 порядку 1. Пагін 1 порядку
2. Пагін 2 порядку 2. Пагін 2 порядку
3. Пагін 3 порядку 3. Листок
4. Листок 4. Прилистки
Рис. 4. Частина пагона гороху: Рис. 5. Пагін сассапарілі:

1. Стебло 1. Стебло
2. Непарнопірчастоскладний листок: 2. Листок
2а – основа, 2а – основа
2б – черешок (рахіс), 2б – черешок
2в – прилистки, 2в – вусики ( )
2г – листкові пластинки 2г – листкова пластинка
2д – вусики ( ______)
25
Завдання 3. Ознайомтесь з гербарним матеріалом, розгляньте особливості морфологічної
будови, зарисуйте зовнішній вигляд пагонів груші (Pyrus communis), глоду (Crataegus sp.),
барбарису (Berberis vulgaris), робінії (Robinia pseudoacacia).
З'ясуйте, метаморфозом якого органу є колючки, що утворюються на цих пагонах.
Колючки – метаморфоз, характерний для рослин посушливих місцезростань. Їх функція –
захист рослин від поїдання тваринами. В умовах дефіциту вологи рослини є привабливим
джерелом води для тварин, у свою чергу, рослинам в таких умовах важче регенерувати
пошкодження.
Рис. 6. Пагін терену: Рис. 7. Пагін глоду:

1. Видовжений пагін 1. Видовжений пагін
2. Колючка ( ) 2. Колючка ( )
3. Листок 3. Листок
Рис. 9. Частина пагона робінії:

1. стебло
Рис. 8. Пагін барбарису: 2. непарнопірчастоскладний листок:
1. Видовжений пагін 2а – основа,
2. Укорочений пагін 2б – черешок (рахіс)
3. Колючка 2в – колючки (___________________),
(________________________) 2г – листкові пластинки
2д – пазушна брунька
26
Філлодії, кладодії і філокладії  метаморфози, які характерні для рослин посушливих
місцезростань. Усі вони виконують функцію фотосинтезу. Вони багаті на механічні
тканини, внаслідок чого стійкі до в'янення і зберігають площу фотосинтезуючої поверхні
при дефіциті вологи.
Завдання 1. Ознайомтесь з гербарним матеріалом та позначте на рисунку особливості

зовнішньої будови пагонів філлодієвої акації (Acacia sp.), мюлленбекії (Muehlenbeckia
platyclada), голчатки (Ruscus sp.) та аспарагуса (Asparagus sp.). З’ясуйте, метаморфозами
яких органыв є філлодії, кладодії та філокладії.
Рис. 1. Пагін філлодієвої акації: Рис. 2. Кладодії мюлленбекії

1. Двоякопарнопірчастоскладний листок (видозмінені ________________)
2. Філлодій ( ) 1. Вузол
3. Перехідна форма між листком і філлодієм 2. Міжвузля
3. Листок
4. Пазушна брунька
Рис. 3. Пагін голчатки:

1.Видовжений пагін
2.Філлокладій
(видозмінений __________ )
3. Криючий листок філлокладія
4. Генеративний пагін
Криючий листок генеративного пагона
27
МЕТАМОРФОЗИ ПІДЗЕМНИХ ВЕГЕТАТИВНИХ ОРГАНІВ
Завдання 1. Розгляньте гербарні зразки купини (Polygonatum multiflorum) та осоки (Carex
sp.), зверніть увагу на особливості формування системи пагонів, визначіть, метаморфозом
якого органа є кореневище (пагін, корінь). Позначте на рисунках особливості зовнішньої
будови кореневищ осоки та купини, зарисуйте схеми формування систем пагонів.
Кореневище купини коротке й товсте, дуже м’ясисте. Низові листки незабаром після
формування опадають, залишаючи на поверхні кореневища рубці. Кореневище купини
щорічно формує лише один надземний пагін. Відстань між двома сусідніми рубцями від
надземних пагонів складає річний приріст кореневища у довжину. На кореневищі
формуються додаткові корені, зимуючі бруньки. У кореневищі накопичуються поживні
речовини, воно слугує для вегетативного розмноження.
У осоки поверхня кореневища вкрита бурими або білуватими лусками – низовими
листками. Із бруньок, які закладаються у пазухах низових листків, развиваються зелені
надземні пагони, та відбувається галуження кореневища.
Купина (Polygonatum multiflorum)
Рис. 1. Будова кореневища
купини:
1. Стебло
2. Вузли з листковими
рубцями
3. Міжвузля
4. Верхівкова брунька
5. Додаткові корені
6. Рубець від відмерлого
надземного пагона
Осока (Carex sp.)

Рис. 2. Будова кореневища осоки:
1. Стебло
2. Вузли з лускоподібними
листками (або листковими
рубцями)
3. Міжвузля
6. Основа надземних
пагонів з низовими листками
Схеми формування систем пагонів

Купина (Polygonatum multiflorum) Осока (Carex sp.)
28
Завдання 2. Розгляньте особливості морфологічної будови цибулини цибулі (Allium cepa) та
бульбоцибулини гладіолуса (Gladiolus imbricatus). Визначіть, метаморфозом якого органа
вони є, знайдіть риси подібності та відмінності між ними, позначте деталі будови.
Молодий сіянець цибулі має зелені трубчасті листки. У нижні частини листків,
підземні і позбавлені зеленого забарвлення, стікають поживні речовини з листкових
пластинок. Потовщені основи листків утворюють цибулину, спочатку маленьку, але до осені
вже добре помітну. Між лусками розташовуються пазушні бруньки, в центральній частині
цибулини, безпосередньо на верхівці метаморфізованого вкороченого стебла, який
називають донце, розташовується верхівкова брунька. На донці утворюються додаткові
корені. Цибулина цибулі зовні одягнена бурими плівчастими лусками, які утворюються з
соковитих лусок в міру витрати запасних речовин.
У бульбоцибулині гладіолуса стеблова частина потовщена, з добре вираженими
вузлами і міжвузлями. У ній відбувається запасання поживних речовин. Бульбоцибулина
зовні одягнена плівчастими лусками. Бульбоцибулину називають також «олиственою
бульбою».
Рис. 3. Поздовжній розріз через Рис. 4. Поздовжній розріз через

цибулину: бульбоцибулину:
1. Стебло 1. Стебло: 1а – міжвузля
2. Пазушна брунька 1б – вузли з листковими рубцями
3. Видозмінені піхви листків: 2. Пазушна брунька
3а – плівкові луски 3. Плівкові луски (видозмінені піхви листків)
3б – соковиті луски 4. Додаткові корені
4. Додаткові корені 5. Верхівкова брунька
Завдання 3. Розгляньте та зарисуйте особливості зовнішньої будови бульби картоплі

(Solanum tuberosum). Визначіть, метаморфозом якого органа вона є.
У пагона картоплі з нижньої підземної частини ростуть пагони з дуже довгими та
тонкими міжвузлями і низовими листками у вигляді дрібних лусочок – столони. У столони
стікають поживні речовини з надземної зеленої частини рослини. Кінці столонів
потовщуються, перетворюючись на бульби. На поверхні бульби помітні пазушні бруньки, які
називають «вічками». На дрібній незрілій бульбі, ще міцно пов'язаній зі столоном, біля
основи кожного вічка сидить білувата лусочка  низовий листок. Пізніше низовий листок
відпадає, під кожним вічком залишається листковий рубець.
29
Рис. 5. Зовнішній вигляд бульби картоплі:
1. Стебло
2. Пазушна брунька
4. Листкові рубці
5. Рубець від підземного столона
Завдання 4. Розгляньте і зарисуйте особливості зовнішньої будови підземних органів очитка

звичайного (Sedum ruprechtii) та пшінки весняної (Ficaria verna).
Мичкувата коренева система очитка складається з подібних за будовою кореневих
бульб, які мають потовщену частину, де накопичуються поживні речовини, і тонкі
розгалужені кінці – всмоктуюча частина кореня.
У пшінки відбулося розділення функцій у кореневій системі: кореневі бульби не
мають тонких кінців, не можуть поглинати воду та розчини солей і є лише накопичуваними
коренями. Друга частина – всмоктуючі корені – звичайної будови.
Рис. 6. Мичкувата коренева система очитка Рис. 7. Мичкувата коренева система пшінки
звичайного: весняної:
2. Додаткові корені 2. Додаткові корені
(_____________________________) 2а – запасаючі корені
2а – запасаюча частина кореня (_____________________________)
2б – всмоктуюча частина кореня 2б – всмоктуючі корені
3. Бічні корені 3. Бічні корені
Завдання 5. Розгляньте особливості морфологічної та анатомічної будови коренеплодів

буряка (Beta vulgaris) та моркви (Daucus carota). Визначіть, метаморфозом якого органа вони
є, знайдіть риси подібності та відмінності між ними, позначте на рисунках деталі будови.
Коренеплід – орган комплексного походження. До його складу входять: головний
корінь, що розрісся у товщину, від якого відходять бічні і додаткові корені, гіпокотиль, який
утворює «шийку» коренеплоду, і укорочене стебло з розеткою листків  «головка»
коренеплоду. «Головка» і «шийка» у буряка складають значно більшу частину коренеплоду,
ніж у моркви.
30
Рис. 8. Зовнішній вигляд коренеплодів буряка та моркви:
2. Головний корінь 2. Головний корінь
3. Бічні корені 3. Бічні корені
4. Додаткові корені 4. Додаткові корені
Рис. 9. Схема внутрішньої будови коренеплодів буряка та моркви:
1. Первинна ксилема 5. Провідні пучки

2. Вторинна ксилема 6. Додаткові камбіальні кільця
3. Камбій 7. Запасна паренхіма
4. Вторинна флоема 8. Перидерма
31
РОЗДІЛ II
АРХЕГОНІАЛЬНІ РОСЛИНИ
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
1. Користуючись довідковою літературою, вивчіть відповідний розділ курсу і

виконайте тестові завдання.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. У голонасінних рослин яйцеклітина знаходиться:

1) у заплідному мішку; 2) в архегонії;
3) в антеридії; 4) у спорангії.
2. Знайдіть відповідність між рисунками гаметофітів та назвами рослин:
А – сфагнум;
Б – плаун;
В – хвощ;
Г – щитник.
3. У щитника спорангії
А – зібрані у соруси та вкриті індузієм;
Б  зібрані у синангії, мають товсті оболонки та розкриваються повздовжньою тріщиною;
В – знаходяться у замкнутих вмістилищах – мега- та мікроспорангіях;
Г – розташовані на спорофілах, які зібрані у спороносні колоски.
4. Знайдіть відповідність між рисунками і підписами до них:

I. На рисунках зображені:
а) хвощ; є) сальвінія;
б) зозулин льон; ж) псилот;
в) плаун; з) лепідодендрон;
г) марсілія; і) селягінелла.
1 д) маршанція;
II. Спорангії розташовані:
а) у стробілах;
б) у спорокарпіях;
в) у синангіях;
г) поодинокі.
III. У рослини:
а) фотосинтезуючі листки відсутні;
б) листок розділений на спороносну та
фотосинтезуючу частини;
в) корені редуковані, листки двох типів;
г) спороносний пагін формується навесні,
на початку літа відмирає.
2 3 4
32
5. На якому рисунку зображено спорофіл плауна булавовидного (А) та спорангій
щитника чоловічого (Б):
1 2 3 4
6. Проаналізуйте схему життєвого циклу папороті та встановіть відповідність між

рисунками та позначеннями:
А – заросток;
Б – сперматозоїд;
В – спорангій;
Г – зигота (стадії розвитку);
Д – архегоній;
Є – спора (стадії
формування та
проростання);
Ж – антеридій;
З – зрілий спорофіт;
І – зародок спорофіту
7. Проаналізуйте схему життєвого циклу гінкго та встановіть відповідність між

А – жіноча рослина;
Б – чоловіча рослина;
В – зовнішній вигляд
насінини;
Г – молодий спорофіт;
Д – насіннєвий зачаток з
жіночим гаметофітом;
Є – мікроспорофіл зі
спорангієм;
Ж – насінина із
зародком;
З – стадії розвитку
насіннєвого зачатка;
І – стадії проростання
пилку
33
8. Маратієві:
І. А – викопні види кам’яновугільного періоду;
Б – включають як сучасні, так і викопні види;
ІІ. А – ізоспорові рослини;
Б – гетероспорові рослини;
ІІІ. А – представники флори тропіків та субтропіків обох півкуль;
Б – представники флори субтропіків південної півкулі.
9. Проаналізуйте схему життєвого циклу плаунка (Selaginella) та встановіть

відповідність між рисунками і позначеннями:
А – стробіл;
Б – сперматозоїд;
В – мікроспорангій;
Г – мегаспорангій;
Д – чоловічий
заросток;
Е – жіночий заросток
(стадії розвитку);
Ж – спорофіт;
З – мегаспорофіл;
И – мікроспорофіл;
К – мікроспора;
Л – стадії проростання
зародка спорофіта
10. Проаналізуйте схему життєвого циклу маршанції та встановіть відповідність між

цифрами на рисунку та фазами життєвого циклу:
А – жіночий гаметофіт;
Б – чоловічий гаметофіт;
В – спорогоній, що
дозріває;
Г – спори та елатери;
Д – сперматозоїди;
Е – диск жіночої підставки
з архегоніями;
Ж – диск жіночої підставки
зі спорогоніями;
З – протонема;
Е – розкриття коробочки
34
11. Проаналізуйте схему життєвого циклу сальвінії та встановіть відповідність між
А – спорокарпії;
Б – архегоній;
В – сперматозоїд;
Г – стадії розвитку
чоловічого гаметофіту;
Д – спорофіт;
Е – стадії розвитку
жіночого гаметофіту;
Ж – стадії розвитку
зародка
12. Проаналізуйте схему життєвого циклу сосни і встановіть відповідність між

А – мікроспорофіл зі
спорангієм;
Б – жіноча шишка;
В – пилок;
Г – насіннєва луска із
насіннєвими зачатками
(вигляд зверху, вигляд
збоку);
Д – насінина;
Е – чоловіча шишка;
Ж – проросток спорофіта;
З – насіннєвий зачаток;
И – стадії проростання
пилку;
К – насіннєва луска і
насінина із крилоподібним
виростом;
Л – пагін з чоловічим
«суцвіттям»;
М – пагін із жіночою
шишкою
35
2. Питання для самопідготовки до поточного контролю
за темою «Вищі спорові рослини»
1. Загальна характеристика вищих спорових рослин. Розподіл на відділи.

2. Загальна характеристика Рініофітів, Зостерофілофітів.
3. Загальна характеристика Мохоподібних.
4. Будова вегетативного тіла у Мохоподібних.
5. Загальна характеристика Антоцеротових.
6. Загальна характеристика Печіночників.
7. Систематичне положення Маршанції поліморфної.
8. Життєвий цикл Маршанції поліморфної.
9. Будова та біологія гаметофіту Маршанції поліморфної.
10. Будова та біологія спорофіту Маршанції поліморфної.
11. Загальна характеристика Політрихових мохів.
12. Загальна характеристика Сфагнових. мохів.
13. Систематичне положення Сфагна.
14. Життєвий цикл Сфагна.
15. Будова та біологія гаметофіту Сфагна.
16. Будова та біологія спорофіту Сфагна.
17. Загальна характеристика Андреєвих мохів.
18. Загальна характеристика Брієвих мохів.
19. Систематичне положення Зозулина льону звичайного.
20. Життєвий цикл Зозулина льону звичайного.
21. Будова та біологія гаметофіту Зозулина льону.
22. Будова та біологія спорофіту Зозулина льону.
23. Протонема. Будова у різних групах Мохоподібних. Протонематичні мохи.
24. Загальна характеристика Плауноподібних.
25. Загальна характеристика класу Плаунові.
26. Систематичне положення Плауна булавовидного.
27. Життєвий цикл Плауна булавовидного.
28. Будова та біологія спорофіту Плауна булавовидного.
29. Будова та біологія гаметофіту Плауна булавовидного.
30. Загальна характеристика класу Молодильникові.
31. Викопні Плауноподібні. Морфологія, систематика, представники.
32. Систематичне положення Плаунка (Selaginella).
33. Життєвий цикл Плаунка.
34. Будова та біологія спорофіту Плаунка.
35. Будова та біологія гаметофітів Плаунка.
36. Загальна характеристика Хвощеподібних.
37. Викопні Хвощеподібні. Морфологія, систематика, представники.
38. Систематичне положення Хвоща польового.
36
39. Життєвий цикл Хвоща польового.
40. Будова та біологія спорофіту Хвоща польового.
41. Будова та біологія гаметофіту Хвоща польового.
42. Загальна характеристика Псилотоподібних.
43. Загальна характеристика Папоротеподібних.
44. Викопні Папоротеподібні. Морфологія, систематика, представники.
45. Загальна характеристика Вужачкових.
46. Загальна характеристика Маратієвих.
47. Загальна характеристика Поліподіопсід (Багатоніжкових).
48. Систематичне положення Щитника чоловічого.
49. Життєвий цикл Щитника чоловічого.
50. Будова та біологія спорофіту Щитника чоловічого.
51. Будова та біологія гаметофіту Щитника чоловічого.
52. Загальна характеристика Сальвінієвих.
53. Систематичне положення Сальвінії плаваючої.
54. Життєвий цикл Сальвінії плаваючої.
55. Будова та біологія спорофіту Сальвінії плаваючої.
56. Будова та біологія гаметофітів Сальвінії плаваючої.
57. Загальна характеристика Марсилієвих.
58. Особливості будови спорангіїв у лептоспорангіатних та еуспорангіатних папоротей.
59. Типи галуження у вищих спорових рослин.
60. Мікрофільна та макрофільна лінія еволюції листків.
61. Еволюція стелі. Типи стелі у різних систематичних груп вищих спорових рослин.
62. Загальна характеристика життєвих циклів вищих спорових рослин.
63. Особливості чергування поколінь у вищих рослин.
64. Пристосування до розповсюдження спор у різних групах вищих спорових рослин.
65. Соруси, синангії, спорокарпії. Особливості будови, приклади.
66. Еволюція і біологічний сенс різноспоровості.
67. Особливості статевого розмноження вищих спорових рослин.
68. Особливості будови органів безстатевого і статевого розмноження вищих спорових
рослин.
69. Опишіть Девонський ландшафт.
70. Опишіть ландшафт кам'яновугільного періоду.
37
Відділ ПЕЧІНОЧНИКИ – MARCHANTIOPHYTA

Клас ПЕЧІНКОВІ МОХИ  MARCHANTIOPSIDA
Порядок МАРШАНЦІЄВІ  MARCHANTIALES
Представник: Маршанція поліморфна  Marchantia polymorpha

Маршанція поліморфна – невеличка сланка рослина з дихотомічно розгалуженим
пластинчастим таломом. На кінцях талома знаходиться виїмка, де міститься точка росту, що
складається з меристематичних клітин, за рахунок поділу яких відбувається наростання
талома. На верхній стороні помітна «середня жилка», що є поглибленням на поверхні
талома. З нижньої сторони є ризоїди: уздовж середньої жилки – прості, виконують функцію
прикріплення, а по краях талома – язичкові, що сплітаються у тяжі, по яких відбувається рух
води уздовж талома.
Вегетативне розмноження здійснюється фрагментами талома в процесі його
розростання і за допомогою виводкових бруньок, які утворюються у відкритих умістищах 
виводкових кошиках, що виростають на верхній стороні талома.
Органи статевого розмноження розміщуються на особливих підставках. Таломи
роздільностатеві, отже, рослина дводомна. На чоловічих таломах ніжка підставки завершується
лопатевим диском, на верхній стороні якого в антеридіальних камерах на ніжках сидять
антеридії. На жіночих таломах ніжка підставки завершується багатопроменевою зіркою, між
променями якої розташовані архегонії шийками вниз. Вони оточені безплідною тканиною 
перихецієм. Після запліднення із зиготи розвивається безстатеве покоління  спорофіт
(спорогоній) у вигляді коробочки, що сидить на короткій ніжці, нижня частина якої, гаусторія,
проникає в тканину підставки (гаметофіту) і сприймає з її клітин поживні речовини, необхідні
для розвитку спорогонія. Зріла коробочка розтріскується стулками. У коробочці утворюються
спори і одноклітинні елатери зі спіральними потовщеннями клітинних стінок, які розпушують
масу спор, сприяючи їх поширенню. Спори проростають в зародкову пластинчату протонему,
з якої розвивається гаметофіт.
38
Завдання 1. Розгляньте особливості морфологічної і анатомічної будови маршанції, зробіть
необхідні рисунки та позначки.
Рис. 1. Зовнішній вигляд чоловічого гаметофіту та схематичний розріз через підставку:

1. Талом 6. Чоловіча підставка:
2. Точка росту 6а – ніжка підставки
3. Середня «жилка» 6б – тканина диску
4. Ризоїди 6в – антеридіальна порожнина
5. Виводковий кошик із виводковими бруньками 6г – антеридій
6д – ніжка антеридія
Рис. 2. Зовнішній вигляд жіночої підставки та схема Рис. 3. Спорогоній

поздовжнього розрізу: маршанції:
1. Ніжка 4. Архегоній 1. Коробочка 4. Спори
2. Промінь 4а – черевце 2. Ніжка 5. Елатери
3. Перихецій 4б – шийка 3. Гаусторія
4в – яйцеклітина
39
Відділ СПРАВЖНІ МОХИ – BRYOPHYTA
Клас ПОЛІТРИХОВІ МОХИ – POLYTRICHOPSIDA
Порядок ПОЛІТРИХОВІ – POLYTRICHALES
Представник Зозулин льон звичайний - Polytrichum commune

Стебло рослини (каулідій) негалузисте, прямостояче, густо вкрите твердими лінійно-
шилоподібними листками  філідіями. Підземна частина стебла представлена кореневищем
з багатоклітинними ризоїдами.
Рослина дводомна. На верхівках знаходяться групи антеридіїв або архегоніїв, оточені
верхівковими листками. Ці листки на чоловічих рослинах забарвлені зазвичай у
червонуватий колір, величиною та формою відрізняються від інших, утворюючи верхівкову
розетку або «квітку».
Після запліднення, яке здійснюється сперматозоїдами при наявності крапельно-
рідкого середовища (дощ, роса), на жіночій рослині із зиготи розвивається спорогоній. Це
коробочка, що сидить на довгій ніжці і живиться за рахунок гаметофіту, проникаючи в нього
гаусторією. Коробочка прикрита волосистим ковпачком, що розвивається з черевця
архегонія, і має досить складну будову. Вона складається з урночки та кришечки. У центрі
урночки піднімається колонка  тяж безплідних паренхімних клітин. Навколо неї
розташований споровий мішок. У верхній частині колонка розширюється і закриває урночку
епіфрагмою  тонкою еластичною плівкою з отворами по периферії. По периметру її
розташовані зубці  перистом, який регулює розсіювання спор. Потрапляючи на вологий
ґрунт, спори проростають у нитчастурозгалужену протонему (предросток), з бруньок якої
розвиваються листкостеблові рослини.
Завдання 2. Розгляньте поперечний зріз каулідія представника Мохоподібних – вищих

безсудинних рослин. Зробіть позначення на рисунку.
Рис. 4. Анатомічна будова

каулідія моху:
1. Склеродерма
2. Основна паренхіма
3. Листкові сліди
4. Лептоїди
5. Гідроїди
6. Філідії
Тип стелі ____ _____________
40
Завдання 3. Ознайомтесь з особливостями морфологічної і анатомічної будови зозулина
льону. Зробіть необхідні позначки на рисунках.
Рис. 6. Будова чоловічої «квітки»

4а – антеридій
4б – парафіза
4в – забарвлений філідій
Рис. 5.
Будова чоловічого гаметофіту: ♂
1. Каулідій
2. Філідії
3. Кореневище з ризоїдами
Жіноча рослина: ♀ Рис. 7. Схема будови спорогонія:

А. Жіночий гаметофіт Б. Спорогоній 1. Кришечка 5. Епіфрагма
1. Каулідій 1. Ніжка 2. Урночка 6. Колонка
2. Філідії 2. Коробочка 3. Апофіза (шийка) 7. Споровий
3. Кореневище з 4. Перистом мішок
ризоїдами
4. Ковпачок (розросле
черевце архегонія)
41
Клас СФАГНОВІ (БІЛІ, ТОРФ’ЯНІ) МОХИ  SPHAGNOPSIDA
Порядок СФАГНОВІ  SPHAGNALES
Представник Сфагновий мох  Sphagnum sp.

Стебло у сфагнового моху розгалужене. Бічні гілки зібрані у мутовки і мають різний
вигляд на різних ділянках. На верхівці пагона вони короткі і щільно скупчені у голівку,
у середній частині деякі гілки відстоять горизонтально, інші – звисають уздовж стебла,
щільно до нього притискаючись.
Листки не мають середньої жилки і складаються з одного шару клітин. Вузькі
хлорофілоносні клітини чергуються з широкими безбарвними водоносними, або гіаліновими.
Стінки водоносних клітин мають потовщення і пронизані отворами – порами. На частку
водоносних клітин припадає до 2/3 поверхні листка, чим обумовлюється білий колір моху
і його величезна гігроскопічність.
Багато видів сфагнових мохів однодомні.
Завдання 4. Розгляньте особливості морфологічної та анатомічної будови сфагнового моху.
Рис. 9. Будова спорогонія

сфагнового моху:
1. Ніжка
2. Коробочка
3. Кришечка
4. Колонка
5. Споровий мішок
Рис. 8. Загальний вигляд

рослини сфагнового моху:
А. Гаметофіт
1. Каулідій
2. Бічні гілки
3. Філідії
4. Ложноніжка
Б. Спорогоній
Рис. 10. Анатомічна будова філідія:
1. Гіалінові клітини
2. Хлорофілоносні клітини
42
Завдання 5 (для самостійної роботи). За наведеним зразком складіть схеми життєвих циклів
представників Мохів, запишіть короткі морфологічні характеристики кожної стадії циклу.
СХЕМА ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ МАРШАНЦІЇ
Marchantia polymorpha
Дводомна рослина. Дихотомічно галузиста пластинка
дорзовентральної будови. Має «середню жилку», ризоїди,
виводкові кошики з виводковими бруньками. Антеридії та
архегонії формуються на підставках.
гаметофіт
Сперматозоїди
Рослина ізоспорова (спори всі   гамети ♀ + ♂ двожгутикові.
однакові за будовою). Спора спора 
проростає у пластинчасту
протонему (існує дуже короткий  зигота Проростає у черевці
час). спорофіт  архегонія. Дає початок
спорофіту (спорогонію).
Складається з гаусторії, ніжки та
коробочки зі спорами і елатерами. При
дозріванні розтріскується стулками.
Polytrichum commune
Sphagnum sp.
43
Відділ ПЛАУНОПОДІБНІ – LYCOPODIOPHYTA

Клас ПЛАУНОВІ – LYCOPODIOPSIDA
Порядок ПЛАУНИ – LYCOPODIALES
Представник: Плаун булавовидний – Lycopodium clavatum
Стебло гнучке, стелеться, дихотомічно (анізотомічно) розгалужене, з вертикальними
пагонами, що піднімаються, густо спірально покритими дрібними лінійно-шилоподібними
листками (філоїдами). До ґрунту прикріплюється тонкими дихотомічно розгалуженими
додатковими коренями.
Вертикальні пагони закінчуються спороносними колосками (стробілами), які сидять
по 2 (рідше по 1, 3). На осі колоска, налягаючи один на одного, розташовані спорофіли. Вони
відрізняються за формою від вегетативних листків, широкояйцеподібні, із загостреною
верхівкою та забарвлені у жовтий колір. На верхній стороні спорофіла знаходиться на
короткій ніжці ниркоподібний спорангій, у якому розвивається велика кількість однакових за
розміром дрібних спор тетраедричної форми, вкритих товстою сітчастою оболонкою
(екзиною).
Зі спор виростає маленький (2-3 мм) бульбоподібний заросток  двостатевий
гаметофіт, позбавлений хлорофілу, який веде підземний спосіб життя у симбіозі з грибом.
Завдання 1. Розгляньте особливості морфологічної будови плауна булавовидного.
Рис. 2. Будова
спороносного колоска:
1. Вісь колоска
2. Спорофіл
3. Спорангій
4. Ніжка спорангія
Рис. 3. Спорофіл зі
спорангієм
Рис. 1. Зовнішній вигляд спорофіта плауна Рис. 4. Зовнішній

булавовидного: вигляд спори:
1. Стебло 1. Зовнішня оболочка
2. Листки (філоїди) (екзина)
3. Додаткові корені 2. Тетрадний рубець
4. Спороносні колоски (стробіли)
44
Завдання 2. Розгляньте поперечний зріз стебла плауна.
Рис. 5. Анатомічна будова стебла

плауна
1. Епідерма
3. Склеренхіма
4. Ендодерма
5. Перицикл
6. Флоема
7. Ксилема
8. Листковий слід
Тип стелі _____________________
Клас МОЛОДИЛЬНИКОВІ – ISOËTOPSIDA

Порядок ПЛАУНКОВІ – SELAGINELLALES
Представник: Плаунок – Selaginella sp.

Стебла тендітні, дихотомічно розгалужені, підіймаються над поверхнею землі.
Спірально розташовані листки утворюють 4 ряди. Їх просторове розміщення надає
проросткам дорзовентральної будови: 2 ряди більш великих черевних листків з обох сторін
відстоять від стебла, 2 ряди дрібних спинних листків щільно притиснуті до дорзальної
поверхні стебла. До ґрунту стебла прикріплюються тонкими дихотомічно розгалуженими
коренями, які формуються на особливих безлистних пагонах  різофорах (корененосцях).
Стробіли чотиригранні, утворюються на верхівках пагонів. Спорофіли схожі з
вегетативними листками, в їх пазухах сидять спорангії 2 типів: мікроспорангії з великим
числом мікроспор та мегаспорангії, в кожному з яких знаходиться по 4 мегаспори. Заростки
(гаметофіти) роздільностатеві, редуковані, розвиваються під оболонками спор. Зрілий
чоловічий гаметофіт складається з проталіальної клітини та антеридія, що має 8-клітинну
стінку і 2 або 4 сперматогенні клітини, що формують 128 або 256 сперматозоїдів. Жіночий
гаметофіт багатоклітинний, виступає за межі оболонки мегаспори крізь тетрадний рубець,
що луснув. Частина, що виступає, несе кілька архегоніїв, поблизу кожного архегонія
утворюється горбок, що несе пучок ризоїдів.
45
Завдання 2. Розгляньте особливості морфологічної будови селагінели.
Рис. 6. Зовнішний вигляд спорофіта Рис. 7. Будова спороносного

селагінели: колоска селагінели:
1. Стебло 1. Вісь колоска
2. Листки (філоїди): 2а – черевні, 2. Спорофіл
2б – спинні 3. Мікроспорангій
3. Різофори 4. Мегаспорангій
5. Спороносні колоски (стробіли)
Завдання 3. Розгляньте поперечний зріз стебла селагінели, зробіть позначки на рисунку.
Рис. 8. Анатомічна будова стебла

селагінели
1. Кутикула
2. Епідерма
3. Кора
4. Перицикл
5. Повітроносна порожнина
6. Трабекула
7. Флоема
8. Протоксилема
9. Метаксилема
Тип стелі  ____________
46
Завдання 4. Розгляньте гербарний матеріал, який ілюструє різноманіття Плауноподібних,
виявіть відмінні ознаки представників. У відповідні тези ключа впишіть українські
(російські) та латинські назви видів.
1. Листки чергові, шилоподібні …………….…………….…………………………..…………2

– Листки парносупротивні, лускоподібні …...………………………………………………….4
2. Стробіли відсутні. Спорангії в пазухах звичайних листків у верхній та середній частинах
стебла ………….…..….1.__________________________ (_____________________________)
- Спорангії при основі спороносних листків, зібраних у стробіли на верхівці пагона
……………………………………………...……………………..………………………………….3
3. Стробіли по 2 (рідше по 1 або 3), відділені від вегетативної частини стебла довгою мало
олиственою ділянкою стебла………………..…2. Плаун булавовидний (Lycopodium clavatum)
- Стробіли поодинокі, сидять безпосередньо на вегетативній частині стебла ……………….
………………………...3. __________________________ (_____________________________)
4. Стерильні гілки сплющені. Стробіли на довгих малоолиствених ділянках стебла, двічі або
тричі розгалужених на верхівці……………………………..……4.______________________
(__________________________)
- Стерильні гілки циліндричні. Стробіли сидять по 1-2 безпосередньо на вегетативній частині

стебла………………..………5._______________________ (_____________________________)
Завдання 5 (самостійна робота студента). Складіть схеми життєвого циклу ізо- та гетеро-
спорових Плауноподібних.
СХЕМИ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

Lycopodium clavatum
47
Selaginella sp.
Відділ ПАПОРОТЕПОДІБНІ – MONILOPHYTA

Клас ХВОЩОВІ – EQUISETOPSIDA
Порядок ХВОЩОВІ – EQUISETALES
Представник: Хвощ польовий – Equisetum arvense

Надземні пагони 2 типів: літні  зелені, вегетативні, мутовчасто розгалужені; весняні
 бурі, спороносні, негалузисті. Стебла чітко розчленовані на вузли і міжвузля. Кореневище
членисте, галузисте; на ньому утворюються бульби (вкорочені бічні пагони), що запасають
крохмаль, у вузлах  додаткові корені. Листки лускоподібні, редуковані, зрослися в
трубчасті піхви.
На верхівці весняних пагонів утворюються спороносні колоски. На осі колоска
мутовками розташовані спорофіли  шестигранні щитковидні пластинки, що сидять на
ніжках та несуть з нижньої сторони 5-13 мішкоподібних спорангіїв зі спорами. Усі спори
однакові, зелені, вкриті крім екзини і інтини третьою оболонкою, що складається з 2
спірально закручених стрічок (елатер), лопаткоподібно розширених на чотирьох кінцях і
прикріплених до спори посередині. Спори проростають у заросток, який має вигляд зеленої
багаторазово розсіченої пластинки розміром до 1 см. Антеридії і архегонії формуються або
на одному і тому ж заростку, або на різних (в залежності від умов), незважаючи на те, що
спори морфологічно однакові.
48
Завдання 6. Розгляньте та зарисуйте особливості морфологічної будови хвоща польового.
Рис. 9. Зовнішній вигляд весняного

(А) та літнього (Б) пагона хвоща
польового:
1. Стебло
1а – вузли
1б – міжвузля
2. Бічні гілки
2а – вузли
2б – міжвузля
3. Кореневище
4. Листки
6. Спороносний колосок
7. Бульбочки
Рис. 10. Будова спорангієфора: Рис. 11. Будова спори:

1. Щиток 1. Екзина
2. Ніжка 2. Інтина
3. Спорангії 3. Елатери
Завдання 7. Розгляньте поперечний зріз стебла хвоща, зробіть позначки на рисунку.
Рис. 12. Анатомічна будова стебла хвоща

1. Кутикула
2. Епідерма
4. Хлорофілоносна паренхіма
5. Корові повітроносні порожнини
6. Ендодерма
7. Перицикл
8. Провідний пучок:
8а – флоема
8б – водоносна порожнина
9. Центральна повітроносна
порожнина
Тип стелі _____________________
49
Завдання 8. Розгляньте гербарний матеріал, який ілюструє різноманіття Хвощеподібних,
виявіть відмінні ознаки представників. У відповідні тези ключа впишіть назви видів.
1. Пагони диморфні: вегетативні та спороносні ………………………….......…..…………...2
- Пагони мономорфні: вегетативні пагони є і спороносними…………….....………....……..4
2. Пагони I порядку несуть мутовки двічі, рідше тричі розгалужених дуже тонких бічних
пагонів ....…………….….1.__________________________ (__________________________)
- Пагони I порядку несуть мутовки простих нерозгалужених бічних пагонів ….............…..3
3. Пагони I порядку 4-40 см у висоту, у їх вузлах редуковані листки, що зрослися, утворюють
циліндричні піхви з гострими зубчиками ….…….…2. Хвощ польовий (Equisetum arvense)
- Пагони I порядку 50-100 см у висоту, у їх вузлах редуковані листки, що зрослися,
утворюють циліндричні піхви з лінійними зубчиками, які переходять на верхівці
у волосоподібне вістря …………………………...3. __________________________
(___________________________)
4. Пагони негалузисті, багаторічні або дворічні, зимуючі, жорсткі, сірувато-
темнозелені…………..…4.__________________________ (___________________________)
– Пагони I порядку несуть мутовки простих нерозгалужених бічних пагонів, однорічні, на
зиму відмираючі, світло-зелені. У вузлах пагонів I порядку редуковані листки, що зрослися,
утворюють бокальчаті піхви з подовжено-трикутними зубцами, звуженими у плівчастий
кінчик .……………….....5.__________________________ (___________________________)
Завдання 9 (для самостійної роботи). Складіть схему життєвого циклу Хвощеподібних.
Equisetum arvense
50
Відділ ПАПОРОТЕПОДІБНІ  MONILOPHYTA
Клас ПОЛІПОДІОПСІДИ  POLYPODIOPSIDA
Порядок ПОЛІПОДІЄВІ  POLYPODIALES
Представник: Щитник чоловічий  Dryopteris filix-mas

Стебло щитника у вигляді підземного кореневища, лише верхня частина якого трохи
підноситься над поверхнею ґрунту. Кореневище, досить товсте, чорно-буре, з залишками
черешків опалого листя й додатковими коренями, закінчується верхівковою брунькою.
Листки (вайї) великі, двічі пірчасторозсічені, довгочерешкові, зростають верхівкою (як
стебло), у молодому віці равликоподібно згорнуті. На нижньому боці, уздовж середньої
жилки сегментів 2-го порядку, розташовуються групи спорангіїв  соруси.
Спорангій нагадує за формою двояко опуклу лінзу, має одношарову стінку, на 2/3
кола його охоплює кільце  гребенеподібна смужка клітин з потовщеними внутрішніми та
радіальними стінками. Кільце сприяє розкриттю спорангія і поширенню спор. Спорангії
мають довгі ніжки, якими прикріплюються до плаценти  потовщення на нижньому боці
пластинки листка. Зверху молоді соруси вкриті покривалом  індузієм. Усі спори в спорангії
однакові, щитник рослина ізоспорова.
Зі спори формується двостатевий гаметофіт (заросток) у вигляді зеленої округло-
серцеподібної пластинки 0,5-0,9 см у діаметрі. На нижньому боці заростка знаходяться
чисельні ризоїди, а також добре помітні шийки архегоніїв (черевце кожного з них занурено у
тканину заростка) і округлі, що підносяться над поверхнею, антеридії.
Завдання 1. Використовуючи гербарний матеріал, ознайомтеся з морфологічними
особливостями різних видів папоротей, позначте деталі будови щитника чоловічого.
Рис. 1. Зовнішній вигляд

спорофіта щитника чоловічого:
1. Кореневище з додатковими
коренями
2. Лист (вайя)
2а – рахіс
2б – сегменти 1-го порядку
2в – сегменти 2-го порядку
2г – спорангії, зібрані у
соруси
3. Молодий лист
51
Завдання 2. Розгляньте поперечний зріз кореневища папороті.
Рис. 2. Анатомічна будова кореневища

папороті
1. Епідерма
4. Зовнішні судинні пучки (меристелі)
5. Внутрішні судинні пучки (меристелі)
Тип стелі  ________________
Завдання 3. Використовуючи постійні препарати, розгляньте особливості будови сорусів

папоротей, позначте на рисунку деталі будови.
Рис. 3. Будова сорусів папоротей: 1. Пластинка листка 4. Спорангій: 4а – ніжка

2. Плацента 4б – кільце
3. Покривало (індузій) 4в – отвір
52
Завдання 4. Використовуючи гербарний та ілюстративний матеріал, зарисуйте типи
розміщення сорусів різних видів папоротей.
Типи розміщення сорусів:
Завдання 5. Використовуючи постійні препарати, розгляньте гаметофіт папороті, зробіть

відповідний рисунок і позначте деталі будови.
Рис. 4. Зовнішний вигляд заростка папороті:

1. Ризоїди
2. Шийки архегоніїв
3. Антеридії
53
Порядок САЛЬВІНІЄВІ  SALVINIALES
Представник: Сальвінія плаваюча  Salvinia natans

Сальвінія – невелика рослина (до 15 см), що плаває на поверхні води. У вузлах
тонкого стебла розташовані три листки: два овальні, зелені, плавають на поверхні води, а
третій  підводний, сильно розсічений, який замінює корені (справжні корені відсутні). На
верхньому боці наводних листків розвиваються особливі сосочки, стінки клітин яких вкриті
шаром воску. Сосочки сприяють видаленню води з поверхні листків. В основі підводного
листка, на коротких бічних відгалуженнях, утворюються спорокарпії – кулясті соруси.
Спорокарпій має індузій  подвійну оболонку, між шарами якої знаходиться воздухоносна
порожнина. У сальвінії утворюються спорокарпії двох типів – мікроспорангії, що містять
зазвичай 64 мікроспори та мегаспорангії, у кожному з яких в зрілому стані залишається лише
одна велика мегаспора. Оболонки спорангіїв одношарові. У мегаспорангіях навколо
мегаспори з клітин тапетума утворюється товстий шар пінистої речовини – періспорія, що
сприяє утриманню мегаспорангія на поверхні води. Спорангії восени опадають і зимують на
дні водойми, а навесні, після загнивання їх оболонок, спливають.
Заростки, що розвинулися зі спор, сильно редуковані і лише частково виходять
назовні з оболонки спорангіїв. Чоловічий заросток складається з різоїдальної клітини,
вегетативної клітини і 2-х антеридіїв, в яких утворюються багатоджгутикові сперматозоїди.
У жіночого заростка нижня (базальна) клітина розростається і накопичує живильні речовини,
а верхня формує багатоклітинний талом. Останній розриває оболонку спорангія і висувається
назовні у вигляді округло-трикутної пластинки, в тканину якої занурені 3-5 архегоніїв.
Завдання 6. Використовуючи гербарний і фіксований матеріал, розгляньте особливості

морфологічної будови сальвінії плаваючої, зробіть відповідні рисунки і позначення до них.
Рис. 5. Зовнішній вигляд спорофіта

сальвінії:
1. Стебло
2. Листки
2а – плаваючі на поверхні води
2б – підводний
3. Спорокарпії
Рис. 6. Схема будови спорокарпія:

1. Мікроспорокарпії
2. Мікроспорангії
3. Мікроспора
4. Мегаспорокарпії
5. Мегаспорангії
6. Мегаспора
7. Плацента
8. Індузій
54
Завдання 7. Розгляньте гербарний матеріал, який ілюструє різноманітність
папоротеподібних, виявіть відмінні ознаки представників. У відповідні тези ключа впишіть
назви видів.
1. Рослини наземні ………………...………………………………………………....………....…..2

 Рослини водні ………………………….…………...…………………………………….…..….7
2. Рослини з одним листком, що складається зі стерильної та спороносної частин…......…..3
 Сукупність ознак інша…...............……..……………………………………………………......4
3. Стерильна частина листка пірчасторозсічена на півмісячні частки; спороносна – двічі або
тричі пірчасторозсічена …....…1.__________________________ (________________________)
 Стерильна частина листка цільна, овально-ланцетна; спороносна –
нерозсічена……......…….…..2.__________________________ (________________________)
4. Соруси вкриті загнутим краєм листа …………………………………..……..........…………...5
 Сукупність ознак інша ...................……………………………..…………………………….....6
5. Листки двічі або чотири рази пірчасторозсічені, яйцеподібні або яйцеподібно-видовжені з
тонким чорно-бурим блискучим черешком. Сегменти останього порядку яйцеподібно-
клиноподібні, нерівнобічні, на верхівці розширені, злегка
лопатеві…………………….…3.__________________________ (_________________________)
 Листки один або тричі пірчасторозсічені, широко яйцеподібні або яйцеподібно-трикутні з
щільним зеленим черешком. Сегменти останнього порядку ланцетні, сидячі, цільні або
пірчасто роздільні, на верхівці округлі…….4.__________________________
(_________________________)
6. Соруси без індузію, розташовані в два ряди вздовж середньої жилки частки листка. Листки
пірчастороздільні. Пластинка листка лінійно-ланцетна, сегменти цілокраї, на верхівці
тупуваті…….........................…5.__________________________ (_________________________)
 Соруси прикриті щитоподібним індузієм, розташовані в два ряди вздовж середніх жилок
сегментів листка останнього порядку. Листки двічі пірчасторозсічені, широко еліптичні,
сегменти останнього порядку пилчасті, на верхівці
тупуваті……………………………………......6. Щитник чоловічий (Dryopteris filix-mas)
7. Однорічна рослина, плаваюча на поверхні водойми. Листки в мутовках по три: два
плаваючих листки  еліптичні, один занурений листок розсічений на ниткоподібні
сегменти…………………………….…......…………..7. Сальвінія плаваюча (Salvinia natans)
 Багаторічна рослина із повзучим кореневищем, що укорінюється на дні водойми. Листки на
довгих черешках, з пластинкою із 4 обернено клиноподібних листочкі...............................
 .........................................8.__________________________ (_________________________)
Завдання 8 (для самостійної роботи). Зарисуйте схеми життєвих циклів ізо- та гетеро-
спорових папоротеподібних.
55
СХЕМИ ЖИТТЄВИХ ЦИКЛІВ
Dryopteris filix-mas
Salvinia natans
56
Відділ ХВОЙНІ – PINOPHYTA

Клас ХВОЙНІ – PINOPSIDA
Порядок СОСНОВІ – PINALES
Родина СОСНОВІ  PINACEAE
Представник: Сосна звичайна  Pinus sylvestris
У сосни розвиваються здерев`янілі пагони двох типів  подовжені і вкорочені.

На верхівці подовжених пагонів, що мають необмежений ріст, знаходиться верхівкова
брунька, яка забезпечує моноподіальне наростання і галуження пагона. У молодому віці
пагони вкриті чисельними спірально розташованими лускоподібними листками, в пазусі
яких знаходяться бічні бруньки, що дають початок вкороченим пагонам  брахібластам. На
верхівці кожного вкороченого пагона (3-5 мм завдовжки) знаходяться 2 голчасті зелені
листки (хвоя), які функціонують кілька років. Ближче до основи пагона можна виявити
кілька тонких плівчастих листків або листкові рубці, якщо листки опали.
Сосна звичайна  однодомна рослина. На деяких подовжених пагонах навесні
формується група золотисто-жовтих мікростробілів, кожен з яких представляє собою сукупність
плоских мікроспорофілів, спірально розташованих на осі стробіла. До нижньої сторони кожного
спорофіла прикріплюються 2 овальні мікроспорангії з чисельними мікроспорами. Спори мають
двошарову оболонку: зовнішня – екзина, внутрішня  інтина. Внаслідок їх розходження з боків
мікроспори утворюються 2 повітряні порожнини  повітряні мішки. Формування зі спори
чоловічого гаметофіту починається ще всередині мікроспорангія. На певній стадії розвитку
утворюються вегетативна клітина (майбутня пилкова трубка) і антеридіальна, яка згодом
дає 2 спермії – позбавлені джгутиків чоловічі гамети.
Трохи нижче верхівкової бруньки можна виявити на вкорочених пагонах одну або кілька
жіночих шишок першого року розвитку (близько 5 мм завдовжки). На наймолодших жіночих
шишках видно 2 типи лусок – більш товсті бурі насіннєві і, виступаючі над ними своїм тонким
краєм, покривні. На поздовжньому розрізі шишки другого року розвитку добре помітна товста
кінцева вісь, до якої прикріплюються здерев`янілі насіннєві луски клиноподібної форми. З
внутрішньої сторони луски знаходяться 2 насіння з плівчастими крилоподібними виростами
(пристосуваннями для анемохорії). Із зовнішнього боку луски, у верхній її частині, добре
помітна опуклість у вигляді піраміди (зовнішня частина луски – щиток), а нижня частина
прикрита теж здерев`янілою, скороченою покривною лускою. (У шишок деяких представників
родини соснових – наприклад у псевдотсуги – покривні луски довше насінних, їх двороздільна
верхівка, із виступаючою гострою середньою жилкою, добре помітна).
Розвиток насіннєвого зачатка (майбутнього насіння) протікає в такий спосіб. На
внутрішній поверхні насіннєвої луски виникає невеликий горбок – нуцеллус. З його основи
незабаром утворюється кільцеподібний валик, який, поступово вкриває увесь нуцеллус та
формує інтегумент (майбутню насіннєву шкірку). На верхівці інтегумент не замикається та
утворює пилковхід – мікропіле, через який мікроспори потрапляють до нуцеллуса. Усередині
нуцеллуса виділяється велика архіспоріальна клітина, після редукційного поділу вона
утворює 4 мегаспори, три з яких незабаром руйнуються, а з однієї виникає багатоклітинний
жіночий заросток (в зрілому насінні він є первинним ендоспермом). У верхній частині
заростка формуються 2 архегонії, а в них – яйцеклітини. При потраплянні на верхівку
нуцеллуса екзина мікроспори лопається і її вміст, оточений інтиною, витягується в пилкову
трубку. Остання росте через тканину нуцеллуса, входить в зіткнення з яйцеклітиною,
лопається на передньому кінці, і один зі сперміїв запліднює яйцеклітину. З ендосперму
(тканини жіночого гаметофіта) до зародка (спорофіта), що розвивається всередині насіння,
надходять поживні речовини.
57
Завдання 1. Познайомтеся з особливостями зовнішньої будови і розмноження сосни, зробіть
відповідні рисунки і позначте деталі будови.
Рис. 2. Будова мікростробіла:

1. Вісь мікростробіла
2. Мікроспорофіли (тичинки)
3. Мікроспорангії (пиляки)
Рис. 3. Будова мікроспорофіла

сосни:
1. Мікроспорофіл (тичинка)
2. Мікроспорангії (пиляки)
Рис. 1. Зовнішній вигляд пагонів сосни:
1. Подовжений пагін
2. Вкорочений пагін
3. Лускоподібні листки
4. Вегетативні листки (хвоя)
5. Група мікростробілів («чоловіче суцвіття») Рис. 4. Будова пилку сосни:
6. Мікростробіл (чоловіча шишка) 1. Інтина 4. Генеративна клітина
7. Жіноча шишка 2. Екзина 5. Вегетативна клітина
3. Повітряні мішки
58
Рис. 5. Будова жіночої шишки сосни II року Рис. 6. Будова насіннєвої луски:
розвитку: 1. Насіння з плівчастими виростами
1. Вісь шишки 2. Насіннєва луска
2. Насіннєві луски 3. Рудимент покривної луски
3. Насіннєві зачатки 4. Зовнішня частина насіннєвої луски
(щиток)
Завдання 2. Складіть характеристики представників класу за таким планом:

1. Розташування та форма хвої
2. Розміри, форма, забарвлення і тип жіночих шишок (розкриваються / розпадаються
/ опадають)
3. Консистенція і форма насіннєвих або шишкових лусок
Порядок СОСНОВІ – PINALES

Родина СОСНОВІ – PINACEAE
Сосна сибірська  Pinus sibirica
59
Ялина європейська  Picea excelsa
Ялиця біла – Abies alba
Модрина європейська  Larix europaea
60
Кедр ліванський – Cedrus libanii
Порядок КИПАРИСОВІ – CUPRESSALES
Родина КИПАРИСОВІ  CUPRESSACEAE
Секвойядендрон гігантський 
Sequoiadendron gigantea
Секвойя вічнозелена 
Sequoia sempervirens
61
Таксодіум двурядний –
Taxodium distichum
Кипарис вічнозелений 
Cupressus sempervirens
Яловець звичайний 
Juniperus communis
62
Туя західна – Thuja occidentalis
Широкогілочник східний – Biota

orientalis
Родина ТИСОВІ  TAXACEAE
Тис ягідний  Taxus baccata
63
Завдання 3 (для самостійної роботи). Складіть схему життєвого циклу сосни звичайної.
Pinus sylvestris
64
65
66
КВІТКА
Квітка – пристосований для статевого розмноження генеративний орган покритонасін-
них рослин, де крім процесу запліднення відбувається мега- і мікроспорогенез.
Схема будови квітки
Умовні позначення:
1 – маточка
зав – зав’язь
ст – стовпчик
пр – приймочка
плц – плацента
нзч – насіннєвий зачаток
2 – тичинка
тн – тичинкова нитка
зв – зв’язник
пл – пиляк
тс – тетради спор
стм  стамінодій
3 – віночок
п  пелюстка
пп – пластинка пелюстки
(відгин)
нгп – нігтик пелюстки
4 – чашечка
5  підчашшя
6 – квітколоже
7  квітконіжка
прк – приквітник
пркч 
приквітничок
нк – нектарник
стм – стамінодій
Для короткого умовного вираження будови квіток застосовують формули і діаграми.

При їх складанні враховують тип симетрії квітки, особливості розташування її частин на
квітколожі (по спіралі або кругове), число однойменних членів (чашолистків, пелюсток,
тичинок, плодолистків), а в кругових квітках  число членів у кожному колі. Так само
вказують особливості зрощення частин квітки і положення оцвітини по відношенню
до зав'язі.
Діаграма квітки  це схематична її проекція на площину, перпендикулярну осі квітки,
яка проходить через покривний листок і вісь суцвіття. Чашолистки зображуються дугою з
кілем на зовнішній стороні; пелюстки - просто дугою; для тичинок дається поперечний
розріз через пиляк (або його спрощене зображення у вигляді овалу); для гінецею 
поперечний розріз через зав'язь (або зав'язі) із зазначенням особливостей розташування і
прикріплення насіннєвих зачатків. Діаграма відображає зрощення членів квітки
(за допомогою ліній або дужок), а також деякі додаткові деталі (нектарники, різні
вирости і т.п.).
67
Завдання 1. Із використанням довідникової літератури впишіть умовні позначення, які
використовуються при складанні формул квіток.
Спіральна квітка Проста оцвітина

Актиноморфна (правильна) квітка Чашечка
Зигоморфна (однобічно-симетрична) квітка Віночок
Андроцей (тичинки)
Квітка двостатева Гінецей (плодолистки)
Квітка чоловіча Розташування зав’язі:
Квітка жіноча нижня
напівнижня
верхня
Зрощення членів квітки
Розщеплення членів квітки
Велике (нефіксоване) число членів
Члени квітки розташовані в декількох колах
Завдання 2. Розгляньте запропоновані квітки (правильні та неправильні), складіть

формули, діаграми, морфологічний опис.
Діаграма: Формула:
Опис:
Опис:
68
Опис:
Опис:
Опис:
Опис:
69
СУЦВІТТЯ
Завдання 1. Розгляньте гербарний матеріал, визначіть типи суцвіть, доповніть таблицю
схемами суцвіть та прикладами видів рослин.
Прості ботричні (рацемозні) суцвіття

З подовженою віссю З вкороченою віссю
Квітки на квітконіжках Квітки сидячі Квітки на Квітки сидячі
квітконіжках
Китиця Колос Вісь Зонтик Вісь потовщена
потовщена
Початок Головка
Вісь прямостояча
Вісь опукла
Подорожник
_________________
____________ ____________
______________________
Поникла китиця Сережка Кошик
Вісь сплющена
Вісь поникла
Тополя
____________
______________
Сиконій
Квітконіжки нерівної
довжини
Щиток
Вісь увігнута
Инжир
____________
_________________________
70
Складні ботричні (рацемозні) суцвіття
Волоть (складна китиця, китиця Складний колос (колос з колосків) Складний зонтик (зонтик із зонтиків)
з китиць)
_____________________________ ________________________________
Складні ботричні (рацемозні) суцвіття

Волоть з колосків Складний щиток з кошиків __________________________
___________________________ ____________________________ _________________________
Цимозні суцвіття
Завійка Звивина Дихазій Плейохазій
(несправжній зонтик)
____________________ ______________________ ________________________ ____________________

_
Комбіновані суцвіття (тирси)

______________ з ______________ ______________ з ______________ ______________ з ______________
__________________________________ _____________________________ _____________________________
71
ПЛІД
Плід – генеративний орган покритонасінних рослин, що виконує функцію захисту насіння,
а в деяких випадках сприяє їх поширенню. Найчастіше плід розвивається з гінецея  сукупності
плодолистків квітки, що утворюють один або кілька маточок. Іноді в утворенні плода окрім
гінецея (особливо у рослин з нижньою зав'язю) беруть участь і інші частини квітки 
квітколоже, квітконіжка. Оплодень являє собою покрив, утворений або тільки стінками зав'язі,
або також і іншими частинами квітки. Оплодень складається з 3-х шарів: зовнішнього 
екзокарпія, середнього  мезокарпія, внутрішнього  ендокарпія. Шари можуть бути сухими і
соковитими. Групу зрощених плодів, які розвинулися з квіток цілого суцвіття, називають
супліддям. Різноманітність плодів визначається наступними групами ознак:
1) особливостями поширення; 2) способом розкриття або розпаду;
3) розташування зав'язі; 4) кількістю насіння;
5) будовою оплодня (його консистенцією, числом плодолистків, ступенем їх зрощення).
Визначальною морфологічною ознакою плода є тип гінецея, з якого він розвинувся.
Розрізняють такі типи гінецея: апокарпний (плодолистки не зростаються між собою) і
ценокарпний (плодолистки зростаються між собою). Виділяють три варіанти ценокарпного
гінецея: сінкарпний (утворюється кілька камер, плацентація  центрально-кутова),
лізикарпний (камера одна, плацентація  колончата (центрально-осьова)), паракарпний
(камера одна, плацентація  постінна або плаценти сильно випинаються в порожнину,
утворюючи у центрі несправжні перегородки, які не з’єднуються).
Завдання 1. Розгляньте запропоновані плоди, визначіть, до якого типу вони відносяться,
зробіть відсутні рисунки, впишіть приклади рослин.
Апокарпні плоди
Плід монокарпний Плід утворений
(утворений 1 плодолистком) великою кількістю плодолистків
Багатонасінний Однонасінний Багатонасінний Однонасінний
(не розкривається) (не розкривається)
С Однолистянка Багатолистянка Багатогоріш Цинародій Фрага
у _________ ок (землянічина)
х
і
_____________ ____________ _______ ________

___________
Біб
__________
С Однолистянка Кістянка Соковита Багатокістянка

о _________ багатолистянка
к
о
в
и
т
і
_____________ Лимонник
Біб китайський ______________
__________
72
Ценокарпні багатонасінні сухі плоди, що розкриваються
Паракарпні Синкарпні Лізикарпні
Стручок,
Коробочка
стручечок
___куколиця_
_____________ ___________ блекота, дурман
Ценокарпні багатонасінні соковиті плоди

Паракарпні Синкарпні Лізикарпні
Ягода
нижня верхня
_______________
___________ _________
Особливі типи соковитих багатонасінних плодів

Гарбузина Померанець (гесперидій) Яблуко
_______________ _____________ _______________
Сухі ценокарпні (псевдомонокарпні) однонасінні плоди, що не розкриваються

Сім’янка Зернівка Горіх Жолудь
____________ ________________ _____________ ____________
Сухі багатонасінні плоди, що не розкриваються (розпадаються)

Членисті плоди
Біб (апокарпний плід) Стручок (паракарпний плід)
__________________ ____________________
73
Ценокарпні роздрібні плоди (схизокарпії)
Ценобій (чотиригорішок) Двосім’янка Двокрилатка
_______________ _______________ __________________
Супліддя
Сиконій
Шовковиця, ананас ___Інжир______
74
РОЗДІЛ IV
СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД ПОКРИТОНАСІННИХ
Відділ ПОКРИТОНАСІННІ – ANGIOSPERMAE, MAGNOLIOPHYTA
Група СПРАВЖНІ ДВОДОЛЬНІ – EUDICOTS
Порядок ЖОВТЕЦЕВОЦВІТІ  RANUNCULALES
Родина ЖОВТЕЦЕВІ – RANUNCULACEAE
Завдання 1. Складіть характеристику та відмітьте діагностичні ознаки представників родини
за таким планом:
1. Життєва форма 5. Суцвіття
2. Підземні органи 6. Квітка (формула, особливості)
3. Стебло 7. Плід
4. Листки 8. Екологія
а – листкорозташування 9. Практичне значення
б – черешок, прилистки, основа листка
в – листкова пластинка (розчленованість, форма, край, жилкування)
Адоніс весняний  Adonis vernalis
Анемона жовтецева –
Anemone ranunculoides
75
Пшінка весняна  Ficaria verna
Жовтець ілірійський –
Ranunculus illiricus
Сон чорніючий –
Pulsatilla nigricans
76
Орлики звичайні – Aquilegia vulgaris
Борець високий  Aconitum napellus
77
Сокирки польові – Consolida regalis
Чорнушка дамаська  Nigella damascena
78
Завдання 2. Зробіть висновки про тенденції еволюції квітки в родині.
Завдання 3. Доповніть характеристику родини прикладами видів представників:
Родина Жовтецеві
Багаторічні, іноді однорічні (_________________________, ____________________),

трав’янисті рослини, рідше ліани (рід ____________________).
Коренева система стрижнева або мичкувата, іноді є ________________________
(Пшінка весняна, Жовтець ілірійський, __________________________________).
Окремі представники мають кореневище (Жовтець багатоквітковий). Надземне стебло
вертикальне, іноді повзуче (Жовтець повзучий).
Листки у прикореневій розетці (Пшінка весняна, Сон чорніючий) або розташовані
спірально (рід Жовтець), черешкові або сидячі, найчастіше пальчасто (Борець високий,
Жовтець багатоквітковий), _______________ (Жовтець ілірійський) або багаторазово
пірчасто розсічені (Сон чорніючий, Рутвиця мала) на овальні (Воронець колосистий),
клиновидні (Рутвиця мала), ланцетні (Борець високий) або вузьколінійні сегменти (Адоніс
весняний), рідко цільні, яйцеподібно-серцеподібні (Пшінка весняна) або лінійно-ланцетні
(Жовтець язиколистий).
Край листка частіше __________________, іноді виїмчасто-городчастий (Пшінка
весняна).
Квітки поодинокі (Адоніс весняний, Сон чорніючий) або зібрані у ____________
(Борець високий, Сокирки польові) або волоть (Рутвиця мала).
Квітки жовті (рід Жовтець, Пшінка весняна), білі (Рутвиця мала, Воронець
колосистий) або сині (Сокирки польові). Квітки двостатеві, актиноморфні (більшість родів),
рідше зигоморфні (___________________________, _____________________). Квітколоже
звичайно опукле, розташування частин квітки спіральне (Адоніс весняний), геміциклічне
(більшість родів), рідше кругове (___________________________). Оцвітина проста,
віночкоподібна (Сон чорніючий) або подвійна (рід Жовтець). Число пелюсток велике
непостійне (Адоніс весняний), кратне 5 (більшість родів), редуковане до 2
(___________________________, ________________________________). Члени оцвітини
вільні, іноді зростаються між собою (Сокирки польові). Пелюстки несуть нектарники в
основі (рід Жовтець), без нектарників (Адоніс весняний), утворюють шпорки з нектарниками
в них (__________________________________) або повністю перетворені в нектарники
(__________________________________). В утворенні шпорки можуть брати участь і
чашолистки (__________________________). Число тичинок велике, невизначене. Гінецей
апокарпний, дуже рідко гемісинкарпний (____________________________________).
Плодолистків багато, 5 (____________________________), 3 (________________________),
1 (____________________________). Зав’язь ___________________.
Плід багатогорішок (рід Жовтець, Пшінка весняна), п’ятилистянка (Орлики звичайні),
трилистянка (Борець високий) або однолистянка (Сокирки польові), дуже рідко 
гемісинкарпна коробочка (Чорнушка дамаська).
Представники родини зустрічаються найчастіше у вологих місцях: в заплаві
(Жовтець повзучий), діброві (Борець високий, Воронець колосистий), а також на остепнених
схилах і суходолах (Жовтець ілірійський), в бору (Рутвиця мала, Сон чорніючий).
Є ефемероїди (_______________________________, _____________________________,
_______________________________).
Лікарські (Адоніс весняний), декоративні (Чорнушка дамаська, Орлики звичайні) і
бур’яни (Сокирки польові). Є рідкісні, охоронювані рослини (Адоніс весняний, Сон
чорніючий).
79

Підклас Розиди  ROSIDS
Порядок БУКОЦВІТІ – FAGALES
Родина БУКОВІ – FAGACEAE
Завдання 1. Розгляньте особливості родини, складіть її характеристику. Зробіть рисунки

і позначення.
Рис. 1. Діаграма чоловічої Рис. 2. Діаграма жіночої квітки

квітки дуба: дуба:
1. Оцвітина 1. Плюска (покривні листки та
2. Тичинки приквітники)
2. Оцвітина
3. Маточка
Дуб звичайний –
Quercus robur
Формула чоловічої квітки дуба: Формула жіночої квітки дуба:
80
Бук лісовий – Fagus sylvatica
Родина БЕРЕЗОВІ – BETULACEAE
Завдання 2. Розгляньте особливості родини, складіть її характеристику, зробіть рисунки і

позначення.
Рис. 3. Діаграма чоловічого Рис. 4. Діаграма жіночого
дихазію берези дихазію берези
1. Вісь суцвіття 1. Вісь суцвіття

2. Покривний листок суцвіття 2. Покривний лист суцвіття
3. Приквітники 3. Приквітники
4. Квітка 4. Квітка
а  листочки оцвітини а  маточка
б  тичинки
Береза поникла  Betula Формула чоловічої квітки Формула жіночої квітки
pendula берези: берези:
81
Вільха клейка  Alnus glutinosa
Граб звичайний  Carpinus betulus
Ліщина звичайна  Coryllus avellana
82
Порядок МАЛЬПІГІЄЦВІТІ  MALPIGHIALES
Родина ВЕРБОВІ – SALICACEAE
Завдання 3. Розгляньте особливості родини, складіть її характеристику, зробіть рисунки і
позначення.
Рис. 5. Діаграма чоловічої квітки верби
1. Вісь суцвіття
2. Приквітник
3. Тичинки
4. Нектарник
Формула чоловічої квітки

верби:
Рис. 6. Діаграма жіночої квітки верби

1. Вісь суцвіття
Верба біла – Salix alba 2. Приквітник
3. Маточка
4. Нектарник
Формула
жіночої квітки верби:
83
Тополя чорна  Populus nigra
Тополя біла  Populus alba
Осика  Populus tremula
84
Завдання 4. Складіть характеристики родин Букові, Березові, Вербові.
родина Букові
родина Березові
родина Вербові
85

Підклас РОЗИДИ  ROSIDS
Порядок РОЗОЦВІТІ  ROSALES
Родина РОЗОВІ – ROSACEAE
Завдання 1. Розгляньте морфологічні особливості підродин, надайте характеристику родів і видів,

напишіть діагностичні ознаки представників.
Підродина ТАВОЛГОВІ – SPIRAEOIDEAE
Таволга середня  Spiraea media
Підродина РОЗОВІ – ROSOIDEAE
Суниця лісова  Fragaria vesca
86
Шипшина собача  Rosa canina
Підродина РОЗОВІ – ROSOIDEAE
Рід ПЕРСТАЧ  POTENTILLA
Перстач гусячий – P. anserina
Перстач сріблястий  P. argentea
87
0Підродина РОЗОВІ  ROSOIDEAE
Рід ГАДЮЧНИК – FILIPENDULA
Гадючник оголений  F. denudata

(F. ulmaria)
Гадючник звичайний  F. vulgaris

(F. hexapetala)
Підродина РОЗОВІ  ROSOIDEAE
Рід Ожина, Малина  RUBUS
Малина – R. idaeus
88
Ожина сиза (О. звичайна) –
R. caesius
Підродина ЯБЛУНЕВІ  MALOIDEAE
Яблуня домашня  Malus domestica
Груша звичайна  Pyrus communis
89
Горобина звичайна 
Sorbus aucuparia
Глід  Crataegus sp.

Підродина МИГДАЛЕВІ – AMYGDALOIDEAE, АБО PRUNOIDEAE
Вишня звичайна – Cerasus vulgaris
90
Терен колючий  Prunus spinosa
Черемха звичайна  Padus

rasemosa
Мигдаль степовий  Amygdalus

nana
91
Завдання 2. Зробіть висновок про тенденції еволюції гінецея в родині.
Завдання 3. Складіть морфологічну характеристику родини Розові та підродин Таволгові, Розові,
Яблуневі, Сливові.
родина Розові
підродина Таволгові
підродина Розові
підродина Яблуневі
підродина Мигдалеві
92
93
94
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Ботаника. Анатомия и морфология растений / А. С. Васильев, Н. С. Воронин,

А. Г. Еленевский, Т. И. Серебрякова.  М. : Просвещение, 1973.  478 с.
2. Жуковский П. М. Ботаника.  5-е изд.,перераб. и доп.  М. : Колос, 1982.  623 с.
3. Еник Я. Иллюстрированная энциклопедия лесов. – Прага : Артия, 1989. – 431 с.
4. Андреева И. И., Родман Л. С. Ботаника. – М. : Колос, 2002. – 488 с.
5. Вісюліна О. Д., Клоков М. В. Короткий визначник вищих рослин України : посібник для
серед. шк. – К. : Рад. шк., 1948. – 492 с.
6. Ботаника: Систематика растений : учебник для биол. фак. пед. ин-тов /
Н. А. Комарницкий, Л. В. Кудряшов, А. А. Уранов.  7-е изд.  М. : Просвещение,
1975.  608 с.
7. Комаристая В. П., Безроднова О. В., Гамуля Ю. Г., Звягинцева К. А. Ботаника: высшие
растения (= Cormobionta, Tracheophyta, Phanerogamen) : комплекс учебно-методических
материалов для студентов биологического факультета. – 2-е изд., доп. – Х. : ХНУ имени
В. Н. Каразина, 2016. – 91 с.
95
ДЛЯ НОТАТОК
96
97
98
99
Навчальне видання
Комариста Вікторія Павлівна

Гамуля Юрій Гарійович
Безроднова Ольга Володимирівна
Звягінцева Каріна Олександрівна
Казарінова Ганна Олегівна
Ботаніка: вищі рослини
Навчально-методичний комплекс
Коректор О. В. Анцибора
Комп’ютерний набір і верстка Г. О. Казарінова,
К. О. Звягінцева, Ю. Г. Гамуля
Макет обкладинки І. М. Дончик
Формат 60х84/16. Ум. друк. арк. 6,6. Тираж 100 прим. Зам. № 22/2021.
Видавець і виготовлювач
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна,
61022, м. Харків, майдан Свободи, 4.
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3367 від 13.01.2009
Видавництво ХНУ імені В. Н. Каразіна

Тел. 705-24-32
100

Методичка Ботаніка.вищі Рослини 10.09.21

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Методичка Ботаніка.вищі Рослини 10.09.21

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

УДК 58 (075.

Затверджено до друку рішенням Науково-методичної ради

Ботаніка: вищі рослини : навчально-методичний комплекс / уклад.

Комплекс навчально-методичних матеріалів призначений для організації

 Харківський національний університет імені

Навчальна програма нормативного курсу «Ботаніка: вищі рослини» .................... 4

Аркуш оцінювання роботи студента………………………...……………………… 10

Дистанційна підтримка курсу:

навчальних і 13. Відділ Квіткові. Родина Розові 1

контрольних 14. Контрольна робота «Морфологічний опис

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

При виконанні контрольної роботи в аудиторії студент отримує комплект

ПЛАН ОПИСУ ЛИСТКА

ПЛАН ОПИСУ ПАГОНА

Форма верхівки листкової пластинки

Край листкової пластинки

Жилкування листкової пластинки

пірчастороздільний трійчастороздільний пальчастороздільний

пірчасторозсічений трійчасторозсічений пальчасторозсічений

Завдання 1. Розгляньте пагін пеларгонії (Pelargonium sp.), виявіть його

Рис. 1. Схема будови пагона: Рис. 2. Листок пеларгонії:

Для розглянутого пагона характерне _____________________(________________)

Рис. 3. Схема повздовжнього розрізу Рис. 4. Будова бруньки липи:

Завдання 3. Розгляньте особливості наростання і формування системи пагонів у деревних

На зимуючих пагонах деревних рослин помітний приріст останнього року: в його

1. Рубці від опалих

МОРФОЛОГІЧНІ ТИПИ НАСІННЯ. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ПРОРОСТКІВ

Насіння – спеціальне формування насіннєвих рослин, яке бере участь у процесі

Завдання 1. Познайомтеся з будовою насіння голонасінних рослин на прикладі сосни

Рис. 1. Будова насіння сосни сибірської:

Завдання 2. Познайомтеся з особливостями будови насіння дводольної рослини з

Рис. 2. Будова насіння рицини:

Завдання 3. Познайомтеся із будовою насіння квасолі (Phaseolus vulgaris), розгляньте

Рис. 3. Будова насіння квасолі:

Насіння _____форми, насіннєва шкірка ______,

Завдання 4. Розгляньте особливості формування проростків квасолі, зробіть відповідні

Рис. 4. Будова тижневого проростка: Рис. 5. Будова двотижневого проростка:

Завдання 5. Ознайомтесь з особливостями формування проростка гороху. Позначте

Рис. 6. Будова тижневого проростка: Рис. 7. Будова двотижневого проростка:

Завдання 6. Використовуючи постійний препарат, познайомтеся з будовою насіння

Завдання 7. Розгляньте особливості формування проростка кукурудзи. Ознайомтеся з

При проростанні кукурудзи колеоріза набухає, формує на поверхні всмоктувальні

Рис. 9. Будова тижневого проростка: Рис. 10. Будова двотижневого проростка:

Вегетативні органи рослин, пристосовуючись до нових функцій і особливих умов

Завдання 1. Розгляньте особливості морфологічної будови, галуження і заміщення форм

Рис. 1. Зовнішній вигляд

Система пагонів суниці:

Завдання 2. Роздивіться гербарний матеріал та встановіть особливості морфологічної будови

Рис. 2. Пагін винограду: Рис. 3. Частина пагона страстоцвіту:

Рис. 4. Частина пагона гороху: Рис. 5. Пагін сассапарілі:

Рис. 6. Пагін терену: Рис. 7. Пагін глоду:

Рис. 9. Частина пагона робінії:

Завдання 1. Ознайомтесь з гербарним матеріалом та позначте на рисунку особливості

Рис. 1. Пагін філлодієвої акації: Рис. 2. Кладодії мюлленбекії

Рис. 3. Пагін голчатки:

Осока (Carex sp.)

Схеми формування систем пагонів

Рис. 3. Поздовжній розріз через Рис. 4. Поздовжній розріз через

Завдання 3. Розгляньте та зарисуйте особливості зовнішньої будови бульби картоплі

Завдання 4. Розгляньте і зарисуйте особливості зовнішньої будови підземних органів очитка

Завдання 5. Розгляньте особливості морфологічної та анатомічної будови коренеплодів

Рис. 9. Схема внутрішньої будови коренеплодів буряка та моркви:

1. Первинна ксилема 5. Провідні пучки

1. Користуючись довідковою літературою, вивчіть відповідний розділ курсу і

Для розглянутого пагона характерне _____()

Насіння _форми, насіннєва шкірка __,

Тип стелі _________