10 заповідей для батьків дітей немовлячого віку

1. В період перших місяців життя дитина емоційно, тісно пов’язана з

матір’ю. Але в жінок після народження дитини може виникнути
післяпологова депресія, вона також зустрічається і в чоловіків, але рідше.
Мати може нашкодити як собі так і дитині. Це може тривати місяцями або
навіть роками, якщо не вжити певних заходів. Тож цей момент дуже
важливо не пропустити. І якщо виникають якість симптоми (плач,
відсторонення від близьких, думки про заподіяння шкоди собі чи дитині)
зразу звернутися до лікаря психотерапевта.
2. Не відповідати агресією на плач дитини. Тому що психіка немовляти ще
не сформована, дитина проживає кризу новонародженості, і агресія не
допоже в таких ситуаціях. У майбутньому в дитини можуть виникнути
проблеми з психікою.
3. Дуже важливо комунікувати з дитиною, говорити, гратися, співати,
зацікавлювати, вагоме і важливе емоційне спілкування між батьками й
немовлятами.

4. Уже на третьому-четвертому місяці дитина демонструє хапальні рухи,

прагне дотягнутись до яскравих предметів, взяти їх у руки. Така активність
дитини призводить не лише до формування необхідних рухових навичок,
але й забезпечує зорове сприймання. Водночас із формуванням хапальних
рухів у дитини розвивається спроможність здійснювати й інші прості
маніпуляції з предметами (кидати, трясти, стукати тощо), що послуговує
основою для ознайомлення з різноманітними властивостями речей та
розвитку процесів сприймання. Тому важливою є взаємодія з дитиною.

5. Дуже часто батьки порівнюють інших дітей до свого чада, але важливо
пам’ятати що кожне маля індивідуальне. Дехто починає ходити й говорити
в ранньому віці( 9-10 місяців) але це не означає що у всіх дітей в цей
період має бути так само. Тому не зрівнюйте своїх дітей з іншими.

6. Також є такий міф що дитина повинна спати у повній тиші, це не правда,

тому що в утробі, дитинка також чула галас та шум з зовні, і зсередини, а
якщо малюк звикне спати в тиші, то в тихій кімнаті є більше шансів, що
вона прокинеться від гудка машини, яка проїжджає повз, чи іншого звуку.
7. Пеленання – перший крок до заспокоєння. Коли ми тільки починаємо
пеленати малюка, він може метушитися і опиратися. Тому може здатися,
що він ненавидить цей процес.Але немовлятам не потрібна свобода. Їм
потрібне відчуття захисту, яке було в утробі мами. Тому важливо, щоб ви
не припинили пеленання завчасно, особливо якщо дитина йому
опиралася.

8. Ще один міф, дитина спати в окремій кімнаті\ліжечку. Але дитина дуже

довго росте і вчиться самостійності. Немає потреби її квапити. Насправді
відносити немовля спати в іншу кімнату незручно – для годування і зміни
підгузків – і потенційно небезпечно. Малюки повинні спати в одній кімнаті
з батьками як мінімум до 6 місяців – завжди у власному ліжку і на спині.
Це допомагає знизити ризик синдрому раптової дитячої смерті.

9. Також в період росту перших зубчиків у немовляти часто виникають

потреби взяти щось до ротика, жувати, смоктати. Важливо не ставити
близько до дитини якісь небезпечні для життя предмети(малі деталі
іграшок, гострі предмети і т.д.)

10. У сім’ях де є доросліші дітки, батьки деколи довіряють старшим

доглядати молодших, але це не завжди правильно, тому що вони можуть
нашкодити немовляті, коли той випадково вщипне або вдарить
«наглядача». Також старші діти можуть відчувати ревність до молодших,
тому дуже важливо приділяти їм увагу, та завжди спілкуватися та
пояснювати їм всю ситуацію, та причини їхньої поведінки.