1.
Проведення судово-медичної експертизи передбачено
1 - вiдомчими правилами
2 - вимаганнями родичiв
 3 - статтями кодексiв
4 - даним розпорядженням головного лiкаря
лiкувальної установи
5 - направленням лiкувальної установи
2. Лiкар якої спецiальностi може бути залучений для
проведення експертизи:
 1 - так
2 - нi
3. Лiкар любої спецiалiзацiї, який притягнутий для
проведення судово-медичної експертизи, iменується як:
1 - експерт
2 - судово-медичний експер
 3 - лiкар-експерт
4 - консультант
5 - лiкуючий лiкар
4. Лiкар-експерт за проведену експертизу несе таку ж
вiдповiдальнiсть як i судово-медичний експерт:
 1 - так
2 - нi
5. За проведену експертизу врач-експерт вiдповiдальностi не
несе:
1 – так
 2 - нi
6. Прi проведеннi експертизи експерт повинен:
 1 - з'явиться по виклику слiдчого, прокуратури,
суду
2 - проконсультуватись з адвокатом
 3 - надати правильне заключення на
поставленнi питання
4 - вивчити карно-процесуальний кодекс
 5 - зберiгати слiдчу таємницю
7. При проведеннi експертизи експерт /лiкар-експерт/ має
право
 1 - знати цiлi та задачi експертизи
 2 - знайомитись з матерiалами справ
 3 - бути присутнiм на допитах
 4 - вiдмовитись од вiдповiдi на питання, що
виходять за межi його
компетенцiї
 5 - прохати вiдведення певного часу для
ознайомлення з необхiдною
лiтературою
8. Лiкар-експерт, який є компетентним та не зацiкавленим у
результатах дослiдження, має право вiдмовитись вiд
проведення експертизи:
1 – так
 2 - нi
9. Судово-медичний експерт, як i лiкар-експерт несуть
вiдповiдальнiсть у вiдповiдi з карним кодексом за:
1 - вiдмову вiд вiдповiдi на запитання, що виходять
за межi його компетенцiї
 2 - ухилення вiд проведення експерти
 3 - вiдповiдi з поважних причин
 4 - складання завiдомо хибного заключення
 5 - розголошення слiдчої таємницi
10. До поважних причин, якi дозволяють лiкарю-експерту
вiдмовитись вiд проведення експертизи вiдносяться:
1 - небажання проведення експертизи
 2 - зацiкавленнiсть у результатах справи
3 - лiкарска спецiальнiсть хiрурга
 4 - некомпетентнiсть у наданному питаннi
5 - лiкарська спецiальнiсть педiатра
11. Судово-медична експертиза згiдно з карно-прцесуальним
кодексом обов'язково призначається для:
1 - визначення причин смертi
 2 - встановлення роду насильницької смертi
 3 - з'ясування характера i ступенi тяжкостi
тiлесних пошкоджень
 4 - при статевих злочинах
 5 - для визначення вiку
12. Iнстацiйнiсть судово-медичної експертизи передбачає iї
проведення:
 1 - районними, мiжрайонними судово-
медичними експартама
2 - судово-медичними експертами вiддiлень
кримiналiстики
 3 - обласними судово-медичними експертами
4 - судово-медичними експертами, якi працюють у
судi
 5 - республiканськими судово-медичними
експертами
13. Органiзацiя судово-медичної експертизи на Українi
заснована на принципi:
1 - територiальностi
2 - судових спискiв
 3 - iнстанцiйностi
4 - показiв Мiнiстерства охорони здоров'я
14. Судово-медична експертиза увiходить до системи органiв
охорони здоров'я:
 1 - так
2 - нi
15. Судово-медична експертиза увiходить до системи
Мiнiстерства внутрiшнiх справ:
1 - так
 2 - нi
16. Установою, де проводиться судово-медична експертизи
є:
1 - лабораторiя
2 - медично-кримiналiстичнi вiддiлення
 3 - бюро судово-медичної експертизи
4 - юридичнi науково-дослiднi iнститути
5 - кримiналiстичнi вiддiлення
17. Бюро судово-медичної експертизи складається з:
1 - полiклiнiки
 2 - панатологiчного вiддiлу з гiстологiчною
лабораторiєю
 3 - лабораторiї
 4 - районних, мiжрайонних та мiсцевих вiддiлiв
 5 - вiддiл судово-медичної експертизи
потерпiлих, звинувачених iншiх осiб
18. В бюро судово-медичної експертизи звичайно є такi
вiддiлення, як:
1 - токсiкологiчне
 2 – бiологiчне
 3 - гiстологiчне
 4 - медично-кримiналiстичне
 5 - хiмiчне
19. У судово-гiстологiчне вiддiленнi дослiджуються шматочки
внутрiшнiх органiв для встановлення причин смертi:
 1 - так
2 - нi
20. У судово-хiмiчному вiддiленнi дослiджуються кров та
внутрiшнi органи для:
1 - визначення групи кровi
2 - встановленнi термiну настання кровi
 3 - визначення отруйних "ядучих" речовин
4 - визначення прижиттєвостi
5 - встановлення категорiї смертi
21. У судово-бiологiчному вiддiленнi дослiджуються:
1 - медичну документацiю
2 - результати розтину
 3 - речовi докази бiологiчного походження
4 - об'єкти злочинних дiянь
5 - лiкарськi справи
22. Об'єктами судово-медичної експертизи є:
1 - протколи огляду трупiв на мiсцi подiї
1
  2 - трупи 2 - патологоанатомом та судово-медичним
 3 - живi особи експертом
 4 - речовi докази  3 - лiкарем-експертом
 5 - медична документацiя 4 - патологоанатомом
5 - судово-медичним експертом та лiкующим
23. Судово-медична експертизи можуть бути таких видiв: лiкарем
 1 - первинна
 2 - додаткова 32. Судово-медична експертиза /дослiдження/ трупа може
 3 - повторна проводитися при вiдсутностi документiв /направлення чи
 4 - комiсiйна постанови/ вихiдних iз правоохоронних органiв:
 5 - комплексна 1 - так
 2 - нi
24. При первиннiй судово-медичнiй експертизi проводять
первiсне дослiдження будь-якого об'єкта - трупу, живоi особи, 33. Проведення судово-медичної експертизи будь-якого
речового доказу, матерiалiв справи: об'єкту засновано на:
 1 - так 1 - рiшеннi слiдчого
2 - нi 2 - направленнi слiдчих органiв
 3 - постанови слiдчих органiв
25. Додаткова судово-медична експертиза призначається: 4 - заяви родичiв
1 - при вiдсутностi первинних даних 5 - розпорядженнi головного лiкаря лiкарнi
2 - по бажанню слiдчого
 3 - при наявностi слiдчих даних, якi були 34. Судово-медичное дослiдження будь-якого об'єкту
невiдомi до початку здiйснюється на пiдставi:
первинної експертизи 1 - рiшення слiдчого
4 - при недовiрi слiдства до результатiв первинної 2 - постанови слiдчих органiв
експертизи  3 - направленнi слiдчих органiв
5 - коли необхiднi данi лiкарiв рiзних фахiв 4 - заяви родичiв
5 - розпорядженнi головного лiкаря лiкарнi
26. Повторна судово-медична експертиза призначається в
випадках: 35. Результати судово-медичних експертиз оформлюються в
1 - бажання слiдчого документi пiд назвою:
2 - коли необхiднi знання осiб рiзних лiкарских 1 - акт судово-медичного дослiджування
фахiв 2 - протокол розтину
 3 - недовiра слiдства результатами первинної  3 - заключення експерта
експертизи 4 - думки фахiвця
4 - наявностi слiдчих даних, якi були невiдомi до 5 - акт розтину
початку первинної експертизи
5 - коли для рiшення слiдчих питань необхiднi 36. Результати судово-медичних дослiдження
знання осiб рiзних лiкарських фахiв оформлюються в документi пiд назвою:
1 - заключення експерту
 2 - протокол розтину
27. Комiсiйна судово-медична експертиза призначається в  3 - акт судово-медичного дослiджування
випадках:  4 - думки фахiвця
1 - бажання слiдчого  5 - заключення лiкаря-експерта
2 - коли необхiднi знання осiб як лiккарських, так i
нелiкарских спецiальностей 37. В структурi документу, який складається судово-
 3 - коли необхiднi знання осiб рiзних лiкарских мекдичним експертом на пiдставi направлення судово-
фахiв слiдчих органiв вiдрiзняються:
4 - коли результатам первинної експертизи слiдчi  1 - опис мiсця подiй
органи не довiряють 2 - вступну частину
5 - пiсля додаткової експертизи  3 - висновки
4 - дослiдницку частину
28. Комплексна судово-лiкарська експертиза проводиться:  5 - заключення
1 - коли необхiднi знання осiб рiзних лiкарских
фахiв 38. В структурi документу, який складається судово-
2 - на бажання слiдчого мекдичним експертом на пiдставi постанови судово-слiдчих
 3 - коли необхiднi знання осiб як лiккарських, так i органiв вiдрiзняються:
iнших спецiальностей 1 - опис мiсця подiй
4 - на бажання родичiв  2 - вступну частину
5 - коли результати первинної експертизи сумнiвнi 3 - заключення
 4 - дослiдницку частину
29. Судово-медичному дослiдженню пiдлягають такi категорiї  5 - висновки
трупiв:
 1 - при раптовiй смертi 39. В структурi документiв, якi складаються при судово-
 2 - при насiльницкiй смертi медичних експертизах або дослiдженнях вiдрiзняються
 3 - трупи невiдомих осiб частини:
 4 - осiб, яким в лiкувальних закладах не був  1 - вступну
встановлений дiагноз 2 - паспортну
 5 - новонароджених, якi народилися пожа  3 - дослiдницку
лiкувальним закладом 4 - опис мiсця подiй
 5 - заключену
30. Якщо родичi померлого не згiднi з лiкуванням, яке
проводилось у лiкувальному засобi(закладi), то можливе 40. Огляд трупа на мiсцi ойго знаходження слiдчий має право
проведення судово-медичної експертизи проводити за участю:
 1 - так 1 - патологоанатома
2 - нi  2 - судмедексперта
3 - консультанта
31. Дослiдження трупiв, вилученних з могили /ексгумованих/,  4 - лiкаря-експерта
а також розчленовиних, скелетованих може бути здiйснено: 5 - експертного робiтника
 1 - судово-медичним експертом

2
41. Якщо для огляду трупу на мiсцi його знаходження
неможливо викликати судово-медичного експерта, для цих
цiлей згiдно з КПК залучають лiкаря будь-якого фаху:
 1 - так
2 - нi
42. Прi оглядi мiсця подiй слiдчий складає документ пiд
назвою:
1 - заключення про огляд мiсця подiй
2 - експертне заключення про огляд трупу
 3 - протокол огляду мiсця подiї
4 - акт огляду мiсця подiї
5 - яка можлива причина смертi
43. При оглядi трупу на мiсцi йогоь знаходження судово-
медичний експерт може висловити слiдчому свої думки по
питанням:
 1 - термiн настання смертi
 2 - чи змiнювалось вихiдне становище трупу
 3 - який характер та особливостi ушкоджень
 4 - чи вiдповiдає мiсце знаходження трупу мiсту
подiї
 5 - яка можлива причина смертi
44. Пiсля прибуття на мiсце подiї головною задачею судово-
медичного експерта /лiкаря-експерта/ є встановлення:
1 - наявностi ушкоджень
2 - прiчiни смертi
 3 - факту наставання смертi
4 - локалiзацiя ушкоджень
5 - знаходження речових доказiв
45. При знаходженнi трупу факт смертi констатується на
пiдставi:
1 - iмовiрних ознак смертi
2 - вiдсутностi дихання
 3 - вiрогiдних ознак смертi
4 - вiдсутностi серцебиття
5 - повної знерушностi
46. Прi вiдсутностi вiрогiдних ознак смертi потерпiлого на
мiсцi подiї судово-медичний експерт зобов'язанний:
1 - скласти протокол
2 - чекати на появлення вiрогiдних ознак
 3 - проводити реанiмацiйнi заходи
4 - викликати швидку допомогу
5 - фотографувати труп
47. Огляд подiї можна проводити:
 1 - вiд центру до периферiї
2 - починаючи з дослiдження трупу
3 - пiсля фотографування трупу
4 - пiсля збору речовиз доказiв
 5 - вiд периферiї до центру
48. При голядi мiсця подiї звичайно вiдрiзняються такi стадiї:
 1 - статична
2 - огляд трупу
3 - вилучення речових доказiв
4 - опис трупу
 5 - динамiчна
49. Докладний зовнiшнiй огляд трупу лiкар справляє в такiй
стадiї огляду мiсця подiї, як:
1 - статична
2 - вилучення речових доказiв
 3 - динамiчна
4 - загальний огляд
5 - часний огляд
50. При опису на мiсцi подiї раннiх трупних явищ обов'язково
указувати час їх дослiдження в годинах та хвилинах:
 1 - так
2 - нi
51. Плями Лярше виявленi при дослiдженнi трупу на мiсцi
подiї на кон'юктивi його очей, якi були зачиненi повiками,
указують на:
 1 - пiсля настання смертi труп були з
вiдчиненими очами
2 - насильницку категорiю смертi
 3 - факт настання смертi
4 - термiн настання смертi
5 - вид смертi
52. На мiсцi подiї термiн настання смертi може бути
устанвлений шляхом дослiдження:
 1 - трупних плям
 2 - трупного заклякання
 3 - електровозбудливостi м'язiв
 4 - механiчного подразнення поперечно-
смугастих м'язiв
 5 - реакцiї зiрницi на атропiн та пiлокарпiн
53. Якщо термiн настання смертi не вiдомий, то на мiсце подiї
найбiльш можливо його визначення шляхом дослiдження:
 1 - електровозбудливостi м'язiв
2 - трупних плям
 3 - механiчного подразнення поперечно-
смугастих м'язiв
4 - трупного заклякання
 5 - реакцiї зiрницi на атропiн та пiлокарпiн
54. Вилученi з мiсця подiї речовi докази бiологiчного
походження направляються до лабораторiї:
1 - пiсля їх вивчення експертом-кримiналiстом
2 - у вологому природньому виглядi
 3 - у висушеному виглядi
4 - викликають експерта-бiолога для їх вилучення
 5 - опечаними в пакетi
55. Вологi речовi докази вилученi з мiсця подiї необхiдно
направляти в лабораторiю в висушеному виглядi:
 1 - так
2 - нi
56. Вологi речовi джоказивилученi з мiсця подiї необхiдно
направляти в лабораторiю в вологуму виглядi:
1 - так
 2 - нi
57. При складаннi протоколу огляду мiсця подiї лiкар-експерт:
1 - проводить записування
 2 - формулює записи, якi мають вiдношення до
трупу
3 - фотографує труп
 4 - формулює записи, якi мають вiдношення до
речових доказiв - слiдiв кровi i т.i.
5 - складає план огляду мiсця подiї
58. При оглядi трупу на мiсцi подiї судмедексперт або лiкар-
експерт виступає в ролi:
1 - лiкаря-дослiдника
2 - експерта з медицини
 3 - фахiвця в областi судової медицини
4 - судмедексперта
5 - лiкаря-експерта
59. Якi питання можуть бути вирiшенi фахiвцем в областi
судової експертизи при оглядi трупу на мiсцi його
знаходження:
 1 - характер тiлесних ушкоджень
 2 - термiн настання смертi
 3 - факт настання смертi
 4 - вихiдний стан трупу
 5 - категорiя смертi
60. Що визначають при статичнiй стадiї огляду трупу на мiсцi
його знаходження:
 1 - фiксують розташування предметiв
 2 - фотографування мiсця подiї
 3 - складання схематичного плану мiсця подiї
 4 - положення трупу по вiдношенню до
оточуючих предметiв
 5 - фотографування змiн та ушкоджень на трупi
61. Що визначають при статичнiй стадiї огляду трупу на мiсцi
його знаходження:
1 - не порушують розташування предметiв
 2 - усi предмети докладно оглядають з усiх бокiв
 3 - докладний зовнiшнiй огляд трупу
3
  4 - виявлення речових доказiв 2 - характер поверхнi, стан капсули або серозної
 5 - фотографування змiн та ушкоджень на трупi оболонки
 3 - наявнiсть або концентрацiя алкоголю у
62. Огляд та опис трупу на мiсцi подiї звичайно проводять в кожному органi
такiй послiдовностi: 4 - колiр та розмiр, малюнок будови
 1 - положення та поза трупу 5 - вага органу
 2 - одяг та предмети що дотикаються до трупу
 3 - загальнi данi про труп (стать, вiк, рiст, i т. i.) 71. При складаннi судово-медичного дiагнозу послiдовно
 4 - вираженнiсть трупних змiн вiдзначаються:
 5 - особливостi та ушкодження окремих 1 - перелiк об'єктiв, що направляються на
областей тiла лабораторнi дослiдження
 2 - ускладнення основного захворювання або
63. Органiзацiя доставки трупу, одягу та речових доказiв в ушкодження (беспосередня причина смертi)
морг та лабораторiю є обов'язком: 3 - основнi морфологiчнi прояви основного
1 - родичiв захворювання або ушкодження, якi
2 - дiльничого лiкаря дозволяють встановити цей дiагноз
 3 - слiдчого  4 - ушкодження (захворювання), якi не входять
4 - експерта-кримiналiста до комплексу смертельної
5 - лiкаря-експерта травми
 5 - основне захворювання або ушкодження
64. Обов'язком лiкаря-фахiвця в областi судової медицини
при виявленнi на мiсцi подiї речових доказiв є: 72. При складаннi лiкарського свiдоцтва про смерть лiкарем
1 - опис речових доказiв бiологiчного походження послiдовно повиннi бутi встановленi та записанi:
 2 - вилучення та пакування 1 - кiлькiсть алкоголю в кровi
 3 - виявлення речових доказiв бiологiчного  2 - основнi захворювання
походження  3 - стан, який безпосереньо привiв до смертi
 4 - формулювання питань, якi мають бути  4 - важливi патологiчнi стани, якi сприяли
розрiшенi в лабораторiї настанню смертi, але не зв'язанi з
 5 - доклади лабораторного дослiдження хворобою, травмою
речового доказу  5 - яка хвороба або паталогiчний стан, в т. ч.
обумовлене дiями факторiв зовнiшнього
65. Основними послiдовними етапами зовнiшнього огляду середовища, беспосередьо привели до смертi
трупу є:
 1 - огляд загального вигляду трупу 73. Лiкарське свiдоцтво про смерть може бути видане на
 2 - дослiдження трупних явищ пiдставi:
 3 - огляд одягу трупу  1 - розповiдi родичiв
 4 - огляд та дослiдження трупу 2 - записiв у меддокументацiї
 5 - огляд окремих частин трупу, починаючи з  3 - огляду трупу
голови 4 - попереднього спостереження
5 - розтини трупу
66. Основними послiдовними етапами внутрiшнього
дослiдження трупу є: 74. Трупнi плями утворюються в результатi:
 1 - розтин грудної клiтини 1 - посмертного згортання кровi
2 - посмертної гiперкоагуляцiї
 2 - вилучення органокомплексу з розтином
внутрiшнiх органiв  3 - посмертне стiкання кровi у нищележачi члени
4 - падiння температури тiла
 3 - розтин черевної порожнини
5 - посмертного висихання
 4 - огляд та розтин кiсток скелету
 5 - розтин черепної порожнини та дослiдження
75. У розвитку трупних плям послiдовно видiляють стадiї:
головного мозку
1 - пародоксальну
 2 - гiпостаз
67. Перед початком розтину судово-медичний експерт /лiкар-
3 - каталептичну
експерт/ проводить:
 4 - стаз
1 - опит свiдкiв
 5 - iмбiбiцiя
 2 - вивчення даних протоколу огляду трупа на
мiсцi його знаходження
76. Стадiя гiпостазу у розвитку трупних плям
 3 - вивчення питань, якi ставлять перед
характеризується такими ознаками:
експертом слiдчi органи
 1 - триває 1-12 годин
 4 - вивчення обставин справи
2 - фiолетовий колiр
 5 - вивчення меддокументацiї
 3 - наявнiсть кровi у судинах
4 - триває 1-16 годин
68. Пiд час розтину трупу проводять вилучення матерiалу
 5 - можливiсть перемiщення трупних плям
для таких лаботаторних дослiджень як:
 1 - ботанiчне
77. При натисканнi на трупнi плями в стадiї гiпостазу вони:
 2 - гiстологiчне
1 – зникають
 3 - хiмiчне
 2 - забарвлюються в червоний колiр
 4 - бiологiчне 3 - вiдновлюются через 1-2 хв.
 5 - бiохiмiчне  4 - блiднiють по перефiрiї
 5 - вiдновлюются через 3-5 хв.
69. При судово-медичному дослiдженнi трупiв невiдомих осiб
судово-медичний експерт проводить:
78. Друга стадiя у розвитку трупних плям називається:
 1 - фотографування обличчя трупу 1 - жировiск
2 - встановлення роду смертi 2 - гiпостаз
3 - дактилоскопiровання трупу
 3 - стаз
 4 - опис зубної формули 4 - парадоксальна
 5 - складання розпiзнавальної карти трупу 5 - iмбiбiцiя
70. При опису кожного органу повинно бути вказано усе 79. Перша стадiя у розвитку трупних плям називається:
нижчеперераховане, за винятком: 1 - дублення
1 - розмiрiв трупу 2 - стаз
 3 - гiпостаз

4
 4 - каталептична
5 - iмбiбiцiя
80. Третя стадiя у розвитку трупних плям називається:
1 - гiпостаз
2 - стаз
 3 - iмбiбiцiя
4 - гниття
5 - фiбрiнолiтична
81. Друга стадiя у розвитку трупних плям характеризується:
 1 - настає через 10-12 годин пiсля смертi
 2 - є дифузiя плазми
 3 - кров згущується
 4 - при натисканнi блiднiє
 5 - триває 36-48 годин
82. При натисканнi на трупну пляму в стадiї стазу вони
характеризується такими ознаками:
 1 - колiр вiдновлюється через 10-15 хв.
2 - зникає
 3 - блiднiє
4 - не зникає
 5 - колiр вiдновлюється через 30-60хв.
83. При змiнi положення тiла трупа в стадiї стазу трупнi
плями:
 1 - залишаються на колишнiх мiсцях
2 - офарблюются у червоний колiр
 3 - перемiщуються на новi нижчележачi дiлянки
4 - не змiнюють свого кольору
5 - блiднiють
84. При змiнi положення тiла трупу в стадiї гiпостазу трупнi
плями:
 1 - перемiщуються на новi нижчележачi дiлянки
2 - не змiнюють свого кольору
 3 - зникають з колишнiх дiлянок
4 - блiднiють
5 - офарблюются в яскраво-червоний колiр
85. При змiнi положення тiла трупу в стадiї гiпостазу трупнi
плями:
 1 - залишаються на колишнiх мiсцях
2 - зникають
 3 - не перемiщуються на новi мiсця
4 - блiднiють
5 - яскраво-червоний колiр при натисчканнi колiр не
змiнюється
86. Третя стадiя у розвитку трупних плям характеризується
такими ознаками:
 1 - настає через 48 годин пiсля смертi
2 - настає через 16-24 години пiсля смертi
 3 - рiдка частина кровi просочує тканини
4 - при натисканнi офарбування блiднiє
 5 - при натисканнi колiр не змiнюється
87. Строки появи та розвитку трупних плям залежить вiд:
 1 - характеру смертi
2 - часу доби
 3 - термiну вмирання
4 - порушення цiлiстностi епiдермiсу
5 - температури навколишнього середовища
88. Значення трупних плям полягає в тому, що вони:
 1 –ранньою ознакою смертi
 2 - показником термiну настання смертi
 3 - вказує на факт настання смертi
 4 - вказує на вихiдний стан трупу
 5 - дозволяють передбачити вирогiдну причину
смертi
89. Якщо шкiру в областi трупної плями розрiзати, то
можливо виявити:
 1 - рiдку кров
2 - зсiдки кровi
 3 – просочення кров'ю тканини
4 - вiдсутнiсть кровi
5 - щiльно спаяний з тканинами зсiдок кровi
90. Трупне заклякання розвивається у наступному порядку:
1 - м'язи кiнцiвок лiвої половини тулуба
 2 - жувальна мускулатура
3 - м'язи кiнцiвок лiвої половини тулуба
 4 - м'язи верхньої кiнцiвки
 5 - м'язи нижньої кiнцiвки
91. Найчастiше трупне заклякання у середньому починається
пiсля настання смертi через:
1 - 12-24 години
2 - 6-16 годин
 3 - 1-2 години
4 - 3-5 днiв
5 - 2-3 днi
92. Трупне заклякання розвивається у порядку зверху-униз
та зникая у порядку знизу-наверх:
1 - так
 2 - нi
93. Трупне заклякання розвивається у порядку знизу-наверх
та зникая у порядку зверху-униз:
1 - так
 2 - нi
94. Трупне заклякання розвивається у порядку зверху-униз
та зникая у порядку зверху-униз:
 1 - так
2 - нi
95. Розвиток трупного заклякання залежить вiд таких
факторiв як:
 1 - причина смертi
 2 - статури
 3 - температури навколишнього середовища
 4 - харчування
 5 - вiку
96. Молекулярною пiдставою трупного заклання є:
1 - вiдсутнiсть регулюючого впливу нервової
системи
2 - рiзке зниження температури тiла, яке призводить
до блокади обмiнних процессiв
 3 - вiдсутнiсть АТФ, що призводить до зберiгання
неможливостi розриву поперечних зв'язкiв мiж
фiламентами актину та мiозiн
4 - накопиченням вуглекислоти
5 - накопичення недокислених продуктiв одмiну,
переважно амiаку
97. Парадоксальне трупне заклання характерiзується такими
ознаками:
 1 - розвивається у порядку знизу-наверх
2 - виникає при травмi довгастого мозку
 3 - виникає вiд дiї високої температури
4 - фiксує положення тiла пiд час настання смертi
5 - виникає при травмi шийної частини спинного
мозку
98. При звичайнiй кiмнатнiй температурi охолдження трупу
вiдбувається при падiннi температури тiла за 1 годину на:
1 - 5 градусiв
1 - 3 градуси
 1 - 1 градус
1 - 4 градуси
1 - 6 градусiв
99. При швидкому настаннi смертi гниття трупу починається:
1 - по усiй поверхнi тiла
2 - з голови
 3 - з областi живота
4 - з областi трупних плям
5 - з кровоносних судин з формуванням гнилiсної
вiнозної сiтi
100. При повiльному настаннi смертi, коли вона
супроводжується тривалою агонiєю, гниття трупу
починається:
1 - з формуванням гнилiсної вiнозної сiтi
2 - з пловерхнi живота
3 - рiвномiрно в усiх частин трупу
5
 4 - з областi трупних плям  3 - 2-3 днi
5 - з утворенням пухирiв гниття 4 - 12-24 години
5 - 4-5 днiв
101. Гниття трупу мертвонародженної дитина починається:
 1 - по усiй поверхнi трупу 112. Найчастiше трупне заклання у середньому починається,
2 - з голови досягає повного розвитку та зберiгається пiсля настання
 3 - у найбiльш вологих частинах трупу смертi, у перiоди:
4 - з нижнiх кiнцiвок 1 - 1-6 годин
5 - на черевних покровах  2 - 1-2 години
3 - 4-5 днiв
102. Гниття трупу новонародженного, який народився живим  4 - 12-24 години
починається:  5 - 2-3 днi
1 - у найбiльш вологих частинах трупу 113. Давнiсть настання смертi характеризується тим часовим
2 - з голови промiжком, який минув вiд моменту смертi до дослiдування
 3 - з черевних покривів трупу:
4 - з нижнiх кiнцiвок  1 - так
5 - по усiй поверхнi трупу 2 - нi

103. Видами природної консервацiї трупiв є: 114. Давнiсть настання смертi характеризується тiм часовим
 1 - мумiфiкацiя промiжком, який минув вiд моменту отримання травми до
2 - гниття моменту настання смертi:
 3 - торф'яне дублення 1 - так
4 - каталептичне трупне заклання  2 - нi
 5 - зовнiшне охолодження
115. Визначення давностi настання смертi може бути
104. Раннiми абсолютними ознаками смертi є: проведено по трупним змiнам, до яких вiдносяться:
 1 - трупне заклання  1 - охолодження трупу
2 - трупне висихання  2 - трупне висихання
 3 - трупнi плями  3 - трупнi плями
4 - трупне гниття  4 - гниття трупу
5 - зовнiшне охолодження  5 - трупне заклання

105. Умовами, що сприяють розвитку мумiфiкацiї є: 116. Визначення давностi настання смертi може бути
 1 - добре провiтрювання проведено по:
2 - наявнiсть вологи  1 - супровiтальним реакцiям
 3 - високо температура навколишнього  2 - змiсту шлунково-кишкового тракту
середовища  3 - зовнiшним явищам /змiнам/
4 - вiдсутнiсть кисню  4 - ступеню поповнення сечового мiхуру
 5 - сухий грунт  5 - ентофазнi трупу

106. Умовами, що сприяють жировоску є:
 1 - вiдсутнiсть повiтря
2 - наявнiсть гумусних кислот
 3 - знаходження трупу в лужному середовищi
4 - сухий грунт
 5 - достатня кiлькiсть вологи
107. З хiмiчної природи жировiск являє собою:
1 - процес створення жирiв
2 - процес втрати вологи тканинами трупу
 3 - омилення жирiв
4 - процес охолодження трупу
5 - процес утворення воску
108. Умови, за наявнiстi яких розвивається торф'яне
дублення, є:
1 - знаходження трупу у середовищi без кисню
2 - знаходження трупу в лужному торфовищi
 3 - знаходження трупу у лужному грунтi
4 - знаходження трупу в кислому торфовищi
5 - знаходження трупу у вологому середовищi
109. Пiзнiми абсолютними ознаками смертi є:
 1 - мумiфiкацiя
2 - трупне гниття
 3 - жировiск
4 - трупна емфiзема
 5 - торф'яне дублення
110. Найчастiше трупне заклання досягає свого розвитку
пiсля настання смертi через:
1 - 1-2 години
2 - 6-10 годин
 3 - 12-24 години
4 - 3-5 днiв
5 - 2-3 днi
111. Найчастiше трупне заклкння зберiгається пiсля настання
смертi протягом:
1 - 1-2 години
2 - 6-12 годин
117. Судово-медична експертиза /огляд/ живих осiб може
провадiтiсь у випадках:
1 - наявної психiчної хвороби
 2 - у випадках нанесення тiлесних ушкодувань
 3 - статевих злочинiв
 4 - статевих станiв
 5 - визначення стану здоров'я
118. Судово-медична експертиза /огляд/ живих осiб може
провадiтiся для визначення спiрних статевих станiв, до яких
вiдносяться:
1 - згвалтування
 2 - встановлення колишнiх пологiв
 3 - визначення статi
 4 - визначення вагiтностi
 5 - визначення колишнього аборту
119. Пiдставою для проведення судово-медичної експертизи
живих осiб являється:
1 - вiдношення суду
2 - направлення слiдчих органiв
 3 - постанови слiдчих органiв
4 - направлення лiкувальної установи
5 - самостiйне звернення
120. Пiдставою для проведення судово-медичного огляду
живих осiб:
 1 - самостiйне звернення
2 - постанова слiдчих органiв
 3 - направлення слiдчих органiв
4 - направлення лiкувальної установи
5 - постанова суду
121. Судово-медичний експерт /лiкар-експерт/ може
провадити огляд потерпiлих, звинувачених та iнших осiб при
наявностi таких документiв:
 1 - медичної документацiї
2 - результатiв огляду мiсця подiй
 3 - документа, що посвiдчує особу
4 - письмового пояснення

6
  5 - направлення слiдчих органiв
122. Прийом потерпилих, звинувачених та iнших осiб
провадиться у такому структурному пiдроздiлi бюро судово-
медичної експертизи як:
1 - судове вiддiлення бюро експертизи
2 - вiддiлення живих осiб
 3 - вiддiл з експертизи потерпiлих, звинувачених
та iнших осiб
4 - судово-медичнiй полiклiнiцi
5 - прийомне вiддiлення бюро експертизи
123. Судово-медичний огляд живих осiб може проводитись у
таких установах як:
 1 - мiсце позбавлення свободи
 2 - судове засiдання
 3 - лiкувальнiй установi
 4 - бюро судмедекспертизи
 5 - вiддiленнi мiлiцiї
124. Усi телеснi ушкодження згiдно з КК України розподiленi
на:
1 - важкi тiлеснi
 2 - тяжкi телеснi
3 - меньш тяжкi
 4 - середньої тяжкостi
 5 - легкi тiлеснi ушкодження
125. Ознаками тяжкого тiлесного ушкодження являються:
1 - термiчнi опiки
 2 - небезпечнiсть для життя потерпiлого
3 - ушкодження хребта у шийному вiддiлi
 4 - незагрозливi для життя ушкодження, але
тяжкi по наслiдкам травми
5 - механiчна асфiксiя
126. Ознаками ушкодження середнього ступеню тяжкостi є:
1 - запобiгання смертельного виходу операцiї
 2 - вiдсутнiсть небезпеки для життя
 3 - вiдсутнiсть тяжкого виходу або наслiдкiв
 4 - тривале розладнання здоров'я
 5 - значна чтiйка втрата працездатностi меньш
нiж на 1/3
127. Ознаки легких тiлесних ушкоджень, якi спричинили
нетривалий розлад здоров'я або незначну стiйку втрату
працездатностi явлвються:
 1 - стiйка втрата загальної працездатностi до
10%
2 - втрата працездатностi 10-33%
3 - безпечнiсть для життя та здоров'я
4 - розлад здоров'я на строк до 6 днiв
 5 - розлад здоров'я на строк 6-21 день
128. Ознаками легких тiлесних ушкоджень, якi не спричинили
короткочасного розладу здоров'я або незначну стiйку втрату
працездатностi явлвються:
1 - втрата працездатностi до 10%
2 - втрата працездатностi 10-33%
 3 - ушкодження, яке тривало меньш нiж 6 днiв
4 - безпечнiсть для здоров'я
5 - вiдсутнiсть розладу здоров'я
129. Ознаками тяжких тiлесних ушкоджень є:
1 - механiчна асфiксiя
 2 - небезпечнiсть для життя
3 - черепно-мозкова травма
 4 - тяжкий вихiд або наслiдок травми
5 - шок
130. Небезпечними для життя ушкодженнями єтi, котрi:
1 - викликають незначнi пошкодження головного
мозку
 2 - погрожують життю в момент нанесення
3 - нанесення у рефлексогенну зону
 4 - при звичайному перебiгу закiнчуються
смертю
5 - для усування яких необхiдна негайна операцiя
131. Усунення смертельного виходу, обумовлена наданням
медичної допомоги при оцiнцi небезпечностi таких ушкоджень
для життя не враховується:
 1 - так
2 - нi
132. До ушкоджень, небезпечних для життя вiдносять:
 1 - вiдкритi переломи кiсток та основи черепа
2 - переломи кiсток лицьового черепа
 3 - проникаючi поранення черепа
4 - закритий перелом кiсток гомiлки
 5 - закритi переломи кiсток та основи черепа
133. До пошкоджень, небезпечних для життя належать:
1 - шок легкого ступеню
 2 - проникаючi пораження глотки, гортанi
3 - втрата зору, слуху
 4 - проникаючi поранення трахеї, стравоходу
 5 - ушкодження хребцiв у шийному вiддiлi
134. До пошкоджень, небезпечних для життя належать:
 1 - проникаючi пошкодженя грудної та черепної
порожнини
2 - незгладнне спотворення лиця
 3 - проникаючi пошкодженя грудної та черепної
порожнини з пошкодженням внутрiшнiх органiв
4 - переривання вагiтностi
 5 - закритi травми отганiв грудної та черепної
порожнини при наявностi погрожуючих для
життя органiв
135. До пошкоджень, небезпечних для життя належать:
1 - розвинення психiчної хвороби
 2 - ушкодження крупної кровоносної судини
3 - розлад здоров'я понад 21 дня
 4 - погрожуючi для життя стан /шок, колапс,
емболiя/, розвинутi внаслiдок травми
5 - втрата язичка i здатностi виразити думки
136.До пошкоджень, небезпечних для життя належать:
1 - термiчнi опiки IIступеню, якi зачiпають 20%
поверхнi тiла
 2 - шок тяжкого ступеню
 3 - крововтрату, що викликає колапс
 4 - жирову та повiтряну емболiї
 5 - травматичний токсiкоз з розвитком гострої
ниркової нездатностi
137. До ушкоджень, небезпечних для життя належать:
1 - втрату продуктивної спроможностi
 2 - хiмiчнi опiки, що супроводжуються токсичною
дiєю
 3 - хiмiчнi опiки, що викликають токсичну травму
 4 - здавлення органiв шиї при наявностi
погрожуючiх життю явищ пiдтвержених
об'єктивними даними
 5 - термiчнi опiки III ступеню при площинi
ураження понад 20%
138. До незагрозливих для життя ушкоджень, що вiдносяться
до тяжких по виходу та наслiдкам, вiдносяться:
 1 - втрату органу або втрату його функцiї
 2 - психiчна хвороба внаслiдок травми
 3 - стiйка втрата працездатностi понад 1/3
 4 - переривання вагiтностi внаслiдок травми
 5 - незгладне спотворення обличчя
139. Пiд втратою продуктивної спроможностi розумiють:
1 - втрату спроможностi до трудувої дiяльностi
 2 - втрату спроможностi до злигання
 3 - втрату спроможностi дозаплiднення
 4 - втрату спроможностi до ?????
 5 - втрату спроможностi до розродження
140. Пiд повною втратою зору як телiсного ушкодження
розумiють:
1 - стан, при якому гострата зору 0,10-0,08
 2 - повну слiпоту на обидва ока
3 - стан, при якому гострата зору 0,25
7
  4 - стан, при якому гострата зору 0,04
5 - рiзке зменьшення зору на одне око
141. Осмобливостi проведення експертизи у випадку
розвитку психiчного захворювання внаслiдок травми:
1 - встановлення ступеню тижкостi травми в судi
 2 - визначення особливостей перебiгу психiчного
захворювання
 3 - судово-медичне дослiдження ушкоджень
 4 - встановлення зв'язку ушкодження та
психологiчної хвороби
 5 - призначення комiсiйної експертизи
142. Особливостi проведення експертизи у випадках
переривання вагiтностi внаслiдок травми є:
1 - встановлення строку вагiтностi
 2 - судово-медичне дослiдження ушкоджень
 3 - встановлення патологiй перебiгу вагiтностi
 4 - встановлення зв'язку ушкодження та
переривання вагiтностi
 5 - призначення комiсiйної експертизи
143. Особливостi проведення експертизи у випадку
незгладногоспотворення обличчя:
 1 - консультацiя з косметологами
2 - судово-медичне дослiдження ушкоджень
 3 -косметичне визначення спотворення обличчя
4 - визначення згладженностi ушкодження
 5 - встановлення факту спотворення обличчя у
судi
144. Згладним називають таке ушкодження обличчя, яке:
1 - встановлене косметологом
 2 - зникає або зменьшується з перебiгом часу
3 - усувається хiрургiзним шляхом
 4 - усувається нехiрургiзним шляхом
5 - згiдно заключення терапевта
145. Судово-медична експертиза стану здоров'я проводиться
у випадку:
 1 - агравацiї
 2 - дисимуляцiї
 3 - симуляцiї
 4 - штучнiсть захворювань
 5 - членошкiдництво
146. Встановлення статевої зрiлостi /жiнок/ проводяться на
пiдставi:
 1 - правильного формування та розвитку
статевих органiв
2 - визначення вiку
 3 - антропометричних даних
4 - визначення стану здоров'я
 5 - функцiонального стану яєчникiв
147. Симуляцiя являє собою перебiльшення проявлень
дiйсно наявного захворювання:
1 - так
 2 - нi
148. Дiсiмуляцiя являє собою вiдтворення сiмптомiв
неiснуючого захворювання:
1 - так
 2 - нi
149. Агравацiя являє собою приховування iснуючого
захворювання:
1 - так
 2 - нi
150. При судово-медичнiй експертизi з приводу згвалтування
судово-медичний експерт встановлює:
 1 - факт статевого акту
2 - ступень порушень функцiї органiв
3 - ознаки згвалтування
4 - ступень втрати працездатностi
 5 - наявнiсть тiлесних ушкоджень
151. Ознаками, якi вказують на факт статевого акту у випадку
згвалтування є:
1 - ушкодження шиї
 2 - пошкодження дiвочої плiви
3 - пошкодження в областi статевих органiв
 4 - наявнiсть сiм'яної рiдини у вагiнi
 5 - наявнiсть епiтелiальних клiтин вагiнi на
головцi статевого члена
152. До статевих злочинiв вiдносять:
 1 - зараження венеричною хворобою
2 - спроба згвалтування
 3 - згвалтування
4 - статевi ненормальностi
 5 - розпутнi дiї
153. Ознаками тяжкого тiлесного ушкодження разом з
небезпечностю для життя є:
 1 - втрату органу або втрату його функцiї
 2 - розвиток психiчної хвороби пiсля травми
 3 - розлад здоров'я, сполучений зi стiйкою
втратою працездатностi не меньш
нiж на 1/3
 4 - переривання вагiтностi пiсля травми
 5 - незгладне спотворення обличчя
154. Ознаками легких тiлесних ушкоджень є:
1 - тривалий розлад здоров'я
 2 - короткочасний розлад працездатностi
3 - стiйка втрата працездатностi
 4 - незначна стiйка втрата працездатностi
5 - тривала втрата загальної працездатностi
155. При експертизi ушкоджень у виглядi мучення та
катування, встановлюють:
 1 - наявнiсть та характер ушкоджень
2 - квалiфiкують ушкодження як мучення
 3 - вiдмiннiсть у давностi нанесення ушкоджень
4 - квалiфiкують ушкодження як катування
 5 - знаряддя та ознаки способу спричинення
ушкоджень
156. Дiяння, що призводять до багаторазового або тривалого
спричинення болю називають мучення:
1 - так
 2 - нi
157. Дiї, що призводять до багаторазового або тривалого
спричинення болю називають катуванням:
 1 - так
2 - нi
158. Дiї, що призводять страждання шляхом тривалого
позбавлення життя, тепла, їжi i т. i. називають: (??????)
1 - так
 2 - нi
159. Дiї, спричиняють страждання шляхом тривалого
позбавлення життя, їжi i т. i. називають мученням:
 1 - так
2 - нi
160. Пiд стiцкою втратою загальної працездатностi розумiють
непроможнiсть внаслiдок хвороби або травми виконувати
роботу, яка не потребує спецiальної пiдготовки:
 1 - так
2 - нi
161. Пiд стiцкою втратою загальної працездатностi розумiють
непроможнiсть внаслiдок хвороби або травми виконувати
роботу, яка потребує спецiальної пiдготовки:
1 - так
 2 - нi
162. Пiд стiйкою втратою професiйної працездатностi
розумiють нездатнiсть внаслiдок хвороби або травми
виконувати роботу, яка потребує спецiальної пiдготовки:
 1 - так
2 - нi
8
163. Пiд стiйкою втратою професiйної працездатностi
розумiють стан, обумовлений хворобою або травмою, при 173. Пiд значною стiйкою втратою працездатностi меньш нiж
якому людина не може працювати за фахом: на одну третину розумiють втрату:
 1 - так  1 - загальної працездатностi
2 - нi 2 - понад 33%
3 - професiйної працездатностi
164. Пiд стiйкою втратою професiйної працездатностi 4 - менш нiж 10%
розумiють стан, обумовлений хворобою або травмою, при  5 - вiд 10 до 30%
якому людина не може виконувати роботу, не потребуючу
спецiальної пiдготовки: 174. Люба рiч, предмет, речовина, яка у вiдповiдностi з
1 - так процесуальним законом-умовами є доказом у справi
 2 - нi називається:
1 - об'єктом дослiдження
165. Основними та обов'язковими питаннями, якi потребують 2 - криминалiстичним показником
розрiшення при експертизi живих осiб з приводу  3 - речовим доказом
несмертельних ушкоджень є: 4 - доказом
 1 - локалiзацiя ушкоджень 5 - слiдчими даними
 2 - характер ушкоджень
 3 - ступiнь тяжкостi ушкоджень з встановленням 175. Найчастiше речовi докази бiологiчного походження
квалiфiкуючої ознаки дослiджуються:
 4 - давнiсть травми 1 - на мiсцi подiї
 5 - вид предмета, яким ушкодження може бути 2 - у примiщенi моргу
спричинено  3 - у судово-бiологiчному вiддiленнi бюро
судмедекспертизи
166. Втрати працездатностi може бути: 4 - у кримiналiстичнiй лабораторiї
1 - недостаньою 5 - у судi
 2 - частковою
 3 - тимчасовою 176. Найбiльш важливим завданням лiкаря як спецiалiста на
 4 - повною мiсцi подiї являється:
 5 - стiйкою 1 - визначення групи кровi
2 - доставити речовi докази
167. До спiрних статевих станiв, якi можуть бути визначеними  3 - участь у виявленнi речових доказiв
при експертизi живих осiб вiдносять: бiологiчного походження
1 - встановлення згвалтування 4 - фотографування речового доказа
 2 - встановлення статевої зрiлостi 5 - складання протоколу вилучення речового доказу
 3 - встановлення статi
177. Речовi докази бiологiчного походження направляються у
 4 - встановлення незайманностi
бiологiчну лабораторiю:
 5 - встановлення ознак полового акту
 1 - в опечатанному виглядi
168. Пiд тривалим розладом здоров'я, безпосередньо  2 - в сухому виглядi
зв'язаним з ушкодженням, розумiють наслiдки, якi мають  3 - разом з постановою про призначення
тривалiсть: експертизи
1 - понад 5 днiв  4 - разом з копiєю протоколу огляду мiсця подiї
2 - понад 6 днiв  5 - разом з копiєю протоколу вилучення речового
 3 - понад 21 день доказу
4 - меньш нiж 21 день
5 - бiля 30 днiв 178. При опису слiдiв кровi вiдрiзняють:
1 - час доби
169. До незагрозливих для життя ушкоджень, якi належать до  2 - мiсцезнаходження
тяжких по виходу i наслiдкам, вiдносять:  3 - розмiри
 1 - втрата зору  4 - колiр
2 - втрата кистi  5 - форму
 3 - втрата слуху
4 - втрата селезiнки 179. Вологi речовi докази з наявнiстю слiдiв бiологiчного
 5 - втрата будь-якого органу або втрату функцiї походження необхiдно висушiти, так як вологi речовi докази
будь-якого органу швидко пiддаються гниттю:
 1 - так
170. Пiд втратою будь-якого органу або втратою органом 2 - нi
його функцiї розумiють:
1 - втрату вказiвного пальця 180. Висушування речових доказiв бiологiчного походження
 2 - втрату мови необхiдно провадити:
3 - втрату нирки  1 - вiддалiк вiд прямої дiї сонячних променiв
 4 - втрату руки, ноги на рiвнi не нижче лiктьового 2 - пiд iнфрачервоною лампою
або колiнного суглоба 3 - на сонцi
 5 - втрату продуктивної спроможностi 4 - на обiгрiвальному приладi
 5 - вiддалiк вiд джерела тепла
171. Пiд втратою продуктивної спроможностi розумiють:
1 - втратою спроможностi до сспiльно-корисної 181. Слiди кровi на мiсцi подiї можуть бути у виглядi:
працi  1 - плям вiд крапель
 2 - втратою спроможностi до злягання  2 - плям вiд бризгiв
 3 - втратою спроможностi до розродження  3 - потiк
 4 - втратою спроможностi до заплiднення  4 - помарок
 5 - втратою спроможностi до зачаття  5 - калюжи

172. Запобiгання смертельного виходу, обумовлене 182. Потiки кровi утворюються у виглядi:
подаванням медичної допомоги пiсля травми необхiдно 1 - вiдбиткiв закривавлених предметiв
приймати до уваги при встановленi небезпечностi для життя  2 - стiкання по похилiй площинi
таких ушкоджень: 3 - прямовисне падiння крапель кровi
1 - так  4 - стiкання по прямовиснiй площинi
 2 - нi 5 - при падiннi кровi пiд кутом

9

183. Плями вiд крапель кровi:
 1 - округлої форми
2 - утворюються при падiннi кровi пiд кутом
 3 - утворюються при прямовисному падiннi кровi
на горизонтальну площину
4 - грушоподiбної форми
 5 - края залежать вiд висоти падiння
184. Плями кровi на снiгу, льодi необхiдно:
1 - транспортувати у термосi
 2 - зiбрати снiг у колбу або чашку Петрi
3 - дослiджувати на групову нележнiсть на мiсцi
знаходження
 4 - розтанути снiг на шару марлi з подальшим iї
висушенням на марлi
5 - доставити розтанутий у судинi снiг, льод з
плахами кровi до лабораторiї
185. Для виявлення приховання прихованих слiдiв на мiсцi
подiї використовують:
1 - вертикальне освiтлення
 2 - огляд в ультрофiолетових променях
 3 - пробу з перекисом водню
 4 - пробу з бензидиновим реактивом
 5 - пробу з лимiнолом
186. При дослiдженнi плям, пiдозрiлих на кров в лабораторiї
використовують:
 1 - попереднi проби
2 - реакцiю Вiдала
3 - порiвняльний аналiз
4 - показання свiдкiв
 5 - доказовi проби
187. Попереднiми реакцiями на кров є:
 1 - проба з перекиснем водню
2 - мiкрокристалiчнi реакцiї
 3 - проба з бензидиновим реактивом
4 - спектральний аналiз
 5 - проба з лимiналом
188. Попереднi реакцiї на кров являються неспецифiчними,
тому що фермент каталаза широко росповсюджений в
природi:
 1 - так
2 - нi
189. Доказовими методами визначення кровi являються:
 1 - мiкрокристалiчнi реакцiї
2 - проба з бензидиновим реактивом
 3 - мiкрокристалiчнi дослiдження
4 - проба з лимiналом
 5 - тонкошарова хроматографiя
190. Доказовi методи визначення кровi заснованi на:
1 - виявлення кателази кровi
 2 - гемоглобiна кровi
3 - пероксидази кровi
 4 - похiдних вiд гемоглобiну
5 - виду свiчiння в ультрафiолетових променях
191. Кристали Тейхмана, якi є рiзновидом мiкрокристалiчних
реакцiй на кров характеризуються як:
 1 - паралелограм
2 - гемохромоген
 3 - коричневий колiр
4 - червоний колiр
 5 - солянокислий гемiн
192. Кристали, отриманi при обробцi плям, пiдозрiлих на
кров, реактивом Такаяма, характеризуються як:
1 - солянокислий гемiн
 2 - червоний колiр
3 - паралелограм
 4 - голчата форма
 5 - гемохромоген
193. При мiкроспектральному дослiдженнi кровi гемоглобiн
виявляють на пiдставi таких хириктеристик:
 1 - жовто-зелена частина спектру
2 - iнфрачервона частина спектру
3 - I частина поглинання
4 - яскраве свiчiння
 5 - II смуга поглинання
194. При дослiдженнi кровi, яка пiдлягаланесприятливим
дiянням, iї наявностi найбiльш доцiльно встановлювати
методом:
1 - мiкрокристалiчнi реакцiї
 2 - спектральне дослiдження
3 - виявлення пероксидазної активностi
 4 - флюоресцентна мiкроскопiя
5 - Чистовича-Уленгута
195. Визначення видової належностi кровi засновано на
реакцiї:
1 - адиментацiї
2 - реакцiї вiдаля
 3 - преципiтацiї Чистовича-Уленгута
4 - хiмiчног виявлення антигена
5 - хроматографiї
196. При визначеннi видової належностi кровi необхiдна
взаємодiя вiдповiдних антигенiв-преципiногенiв та антитiл-
преципiтинiв, яка може провадиться:
1 - на хроматофiчних пластинах
 2 - у рiдкому середовищi
3 - з використанням спектральної насадки
 4 - у мулi
 5 - у гелi з використанням електрофарезу
197. Витяжка з плям кровi для проведення реакцiї
преципiтацiї Чистовича-Уленгута повина бути:
1 - стерiлбною
 2 - прозорою
3 - вимiщувати бiлок 1:10000
 4 - вимiщувати бiлок 1:1000
 5 - виготовленний в iзотопному розчинi
198. Встановлення видової належностi кровi може бути
проведено з використанням:
1 - дослiдження зотриманням кристалiв Тейхмана
 2 - реакцiї Чистовича-Уленгута
 3 - реакцiї преципiтацiї
 4 - методи електропреципiтацiї
 5 - методи ризорцюючих(???) антитiл
199. Групову належнiсть кровi у плямi по системi АВО
визначають за допомогою реакцiї:
 1 - абсорбiцiї-елюцiї
2 - преципiтацiї(4)
 3 - абсорбiцiї-елюцiї в кiлькiстнiй модифiкацiї
4 - преципiтацiї(2)
 5 - методом покровного скла
200. Групова належнiсть рiдкої кровi може бути
дiференцiйована по системах:
1 - iмуноглобулiнам
 2 - еритроцитарним
 3 - лейкоцитарним
 4 - сировитковим
 5 - ферментним
201. Визначення групової належностi кровi методом
покровного скла по Латтесу засновано на знаходженнi:
1 - антигенiв стандартними еритроцитами
2 - антитiл стандартними сироватками(4)
 3 - антитiл стандартними еритроцитами
4 - антитiл стандартними сироватками(2)
5 - iмуноглобулiнiв
202. При визначеннi групової належностi кровi в плямi за
методом Латтеса необхiдно послiдовно провадити:
1 - нагрiти до температури 56 град. С
 2 - внести суспензiю стандартних еритроцитiв
 3 - покрити покровним склом
 4 - поместити до вологої камери
10
  5 - матерiал, який дослiджуються розмiстити на  5 - визначити наявнiсть деяких ферментiв
предметних склах
212. Встановити давнiсть утворення плям кровi можливо на
203. Визначення групи кровi в плямi з використанням реакцiї пiдставi:
абсорбцiї-елюцiї та абсорбцiї антитiл у кiлькiснiй модифiкацiї  1 - швидкостi розчинення в рiзних розчинах
засновано на явищi: 2 - рiзної вологостi
1 - спроможнiсть антитiл абсорбувати антигени  3 - змiни кольору
2 - виявлення iмугоглобулiнiв 4 - рiзної ваги
 3 - спроможностi антiгенiв абсорбувати антитiла  5 - спiввiдношення окси-метгемоглобiну
4 - преципiтацiї антитiл
5 - преципiтацiї антигенiв 213. До преципiтуючої сироватки для проведення реакцiї
преципiтацiї Чистовича-Уленгута ставиться вимоги:
204. При проведеннi реакцiї абсорбцiї антитiл у кiлькiснiй 1 - Наявнiсть легкої суспензiї
модифiкацiї при визначеннi групи кровi враховують:  2 - титр 1:10000
1 -будь-який довiсок об'єкту, що дослiджується та  3 - прозорiсть
об'экту(??)  4 - сувора специфiчнiсть
 2 - спиввидношення вагы об'єкту, що  5 - термiн придатностi
дослiджується та об'єкту сироватки
3 - будь яка кiлькiсть сироватки 214. До еритроцитарних систем, по яких дифференцюють
 4 - падiння титру антитiл пiсля абсорбцiї не менш кров вiдносять:
нiж на 2 ступені поглинання 1 - гаптоглобiн
5 - падiння титру антитiл пiсля абсорбцiї не менш  2 - АВО (Н)
нiж на 1 ступiнь погливання  3-М
 4 - Резус
205. Визначення групи кровi в плямi за допомогою методу  5 - Люiс
абсорбцiї-елюцiї передбачає послiдовне проведення:
 1 - абсорбцiї антитiл 215. Метод геномної дактилоскопiї плям кровi дозволяє:
 2 - вiдмивання неабсорбованих антитiл 1 - встановити давнiсть плям
 3 - фiксацiя 2 - встановити належнiсть дорослому
 4 - внесення стандартних еритроцитiв  3 - встановити належнiсть конкретнiй особi
 5 - прогрiвання для елюцiї 4 - встановити належнiстьплоду
206. Оцiнка результатiв дослiдження при визначеннi групи 5 - визначити групу кровi
кровi в плямi засновано на проведеннi:
 1 - аглютинацiї 216. Експертиза волосся являється експертизою:
2 - збiльшення титру антитiл 1 - комплексною
 3 - падiння титру антитiл  2 - виключення
4 - кiлькiсть iмуноглобулiнiв 3 - тождества
5 - преципiтацiї  4 - схiдства
5 - комiсiйною
207. Визначення генетичної статi плям засновано на:
1 - виявлення тiлець Бекета 217. Волосся людини вiдрiзняються вiд волосся тварин:
 2 - морфологiчному виявленнi в лейкоцитах 1 - по вигляду їх кiнцiв
3 - свiтлової мiкроскопiї статевого хроматину  2 - будовою кутикули
 4 - люмiнiсцентному виявленнi статевого  3 - товщиною коркового шару
хроматину  4 - структурою серцевини
5 - морфологiчному виявленнi в еритроцитах  5 - спiввiдношенням коркового та мозкового
"барабанних паличок" шару
208. Якщо кров належить чоловiковi, то iї належнiсть 218. В структурi волосся вiдрiзняють:
встановлюється на основi:  1 - кутiкулу
 1 - морфологiчного дослiдження лейкоцитiв  2 - кору
2 - морфологiчного дослiдження еритроцитiв  3 - серцевину
3 - видiленнi антитiл  4 - стрiжень
4 - понад 5 клiтин з "барабанними паличками"
 5 - луковицю
 5 - менш нiж 5 клiтин з "барабанними паличками"
219. Випавше волосся характеризується:
209. Встановлення належностi кровi плоду базується на:
1 - в шарах волосся порожнини, заповненi повiтрям
1 - рiзнiй кiлькостi хромосом
 2 - луковиця суха
 2 - рiзних строках формування генетичних
 3 - луковиця зморщена
систем
 4 - луковиця в виглядi колби
 3 - наявностi фетального гемоглобiну
 5 - вiдсутнiсть влагалiщних оболонок луковицi
 4 - належностi бiлка фетопротеiна
 5 - вiдмiни в швидкостi мiграцiї гемоглобiну
220. Вирване волосся характеризується:
1 - волосся скручене
210. Встановлення належностi кровi дорослiй людинi
 2 - луковиця сочна
засновано на:
3 - волосся з розтягнутим стриженем
1 - визначення статевих хромосом
 4 - розрив влагалищних оболонок
2 - змiст фетального гемоглобiну 70-80%
 5 - луковиця деформована
 3 - змiст фетального гемоглобiну 1-4%
4 - наявнiсть????
221. Температурний вплив на волосся проявляється:
5 - визначення тiлець Барра та Бертрама
 1 - рудний вiдтiнок
211. Для встановлення регiонального походження кровi в  2 - розувиються у виглядi колби
плямi необхiдно:  3 - тьмяний
 1 - визначити наявнiсть домiшок, стороннiх  4 - ознаки обвуглення
включень, властивих органу  5 - наявнiсть порожнечi в мозковiй речовинi
2 - визначити наявнiсть гормонiв
 3 - визначити наявнiсть клiтин з джерел 222. Речовi докази бiологiчного походження у виглядi плям
кровотечi жовтувато-сiрого колiру:
4 - визначити наявнiсть виду гемоглобiна 1 - залиту кров
2 - слиз

11
  3 - сперму
4 - висохшу кров
5 - давню кров
223. Орiєнтовно про сперму можна казати при дослiдженнi:
1 - кислої фосфатази
 2 - в ультрафiолетових променях
3 - холiна
 4 - реакцiєй Флоранса
 5 - реакцiєй з соком картоплi
224. Доказовими методами виявлення наявностi сперми
являються:
 1 - флюоресцентна мiкроскопiя
 2 - опредiлення кислої фосфатази понад 400 ОД
 3 - морфологiчне дослiдження
 4 - опредiлення спермiна
 5 - опредiлення холiна
225. Доказовими методами виявлення сперми являються:
 1 - фракцiї лактатдегiдрогенази
 2 - наявнiсть ципку понад 31 од.
 3 - наявнiсть понад 400 ОД кислої фосфатази
 4 - наявнiсть семенопротеїну
 5 - морфологiчне виявлення сперматозоїдiв
226. При визначеннi групової належностi сперми необхiдно:
 1 - реакцiя абсорбцiї у кiлькiснiй модифiкацiї
2 - встановлення структури сперматозоїдiв
 3 - реакцiя абсорбцiї-елюцiї
4 - провести реакцiю Флоранса
5 - провести реакцiю з соком картоплi
227. При визначеннi групи сперми встановлюють категорiю
видiлительства, пiд яким розумiють:
1 - ступiнь видiлительства аглютинiнiв
2 - ступiнь видiлення сперми
 3 - ступiнь видiлення антигенiв АВО
4 - кiлькiсть видiлення сперми
5 - об'єм сперми
228. Судово-медичне визначення наявностi в плямi слини
засновано на виявленнi:
 1 - клiтин слизової оболонки ротової порожнини
2 - дiастази
 3 - амiлази
4 - крохмалю
5 - амiнокислот
229. Судово-медичне визначення наявностi в плямi поту
засновано на виявленнi:
1 - кристалiв Тейхмана
2 - амiлази
 3 - серiна
4 - креатiна
5 - антигенiв АВО (Н)
230. При сiадiннi плям кровi гемоглобiн, оксигемоглобiн
послiдовно перетворюється:
 1 - гематин
 2 - карбоксигемоглобiн
 3 - метгемоглобiн
 4 - гематопорфiрiн
 5 - гемохромоген
231. При дослiдженнi плям кровi встановити вагiтнiсть та
факт бувших пологiв можливо на пiдставi визначення:
 1 - гормону, що збуджує дiяльнiсть яєчникiв
2 - фiбринолiтичної системи
 3 - ексiтоцинази
4 - гормонального дзеркала
 5 - лейци(?????)
232. Судово-медичне встановлення походження дитини вiд
певних батькiв, засноване на визначеннi групових факторiв
кровi /еритроцитарних, лейкоцитарних, сироваткових та
ферментних/ дозволяє тiльки виключити вiдповiдачи:
 1 - так
2 - нi
233. Кiлькiсть рiдкої кровi, що створила пляму встановлюють:
 1 - розмiрами плями кровi
2 - виходячи з того, що 1 л рiдкої кровi залишає 211
гр сухого залишку
 3 - по ступеню просочування кров'ю грунту
4 - по масi сухого залишку кровi
 5 - по ступеню просочування кров'ю одягу на
трупi
234. По плямах вiд крапель та бризкiв кровi можна
встановити:
1 - характер ушкоджень
 2 - як швидко пересувалась людина (стояла,
бiгла_
 3 - з якої висоти була кровотеча
 4 - калiбр пошкодженої судини
 5 - направлення руху людини
235. Перша або нульова група кровi (за системою АВО (Н)
називається так тому що:
1 - не мiстить аглютиногенiв
 2 - мiстить аглютиноген О
3 - мiстить аглютиноген А
 4 - мiстить аглютиноген та (альфа та бета)
5 - не мiстить аглютиногенiв та (альфа та бета)
236. Виявити метал залiзо при дослiдженнi пошкоджень
шкiряних покровiв на мiсцi подiї можливо:
1 - емiсiйно-спектральним аналiзом
 2 - кольоровою хiмiчною реакцiєю Перлса
3 - фотографуванням у iнфрачервоних променях
 4 - кольоровою хiмiчною реакцiєю Пермана
5 - контактно-дифузiйним методом
237. В лабораторних умовах наявнiсть слiдiв металiв на
пошкодженних об'єктах можливо встановити:
 1 - нейтроно-активацiйним методом
 2 - електрографiчним методом
 3 - емiсiйно-спектрографiчним методом
 4 – атомно-
абсорбцiйонноспектрофотометричним методом
 5 - контактно-дiфузiйним методом
238. Дослiдження на наявнiсть екзогенних мтеалiв у судово-
медичних об'єктах застосовують у випадках:
1 - раптової смертi
 2 - отруєння
3 - утоплення
 4 - вогнепальної травми
 5 - електротравми
239. Послiдовнiсть етапiв, що складають метод кольорових
вiдбиткiв:
 1 - розчинення металу на iони
2 - обробка об'єкта спиртом
 3 - дифузiя iонiв у желатиновий шар паперу
4 - фiксацiя в формалiнi
 5 - виявлення металiв реактивом-проявником
240. Iдентифiкувати гострий предмет, яким спричинено
пошкодження кiстки або хряща можливо за допомогою
методу:
 1-
2 - емiсiйно-спектраграфiчного
 3 - трасологiчного
4 - контактно-дифузiйного
5 - лимiнiсцентного
241. Лiкарськi помилки у медичнiй практицi можуть бути:
 1 - лiкувальнi
2 - непередбаченi
 3 - дiагностичнi
4 - передбаченi
 5 - органiзацiйнi
242. Особливостями проведення лiкарських справ є:
 1 - вивчення характеристики лiкаря
 2 - призначення вiдомого розгляду лiкарської
справи
 3 - вивчення медичних документiв
12
  4 - порушення справи за постановою прокурору
 5 - припинення справи на етапi попереднього
слiдства
243. Послiдовнiсть етапiв трасологiчного методу при
iдентифiкацiї гострих предметiв складається в наступному:
1 - лимiнiсцентному дослiдженнi трас
 2 - фотографуваннi експериментальних трас
 3 - вiдтворення експериментальних трас
 4 - сумiщення трас пiд мiкроскопом
 5 - фотографування трас на пошкоджених
об'єктах
244. Результатом контактно-дифузiйного дослiдження+
стримання:
1 - експериментальних слiдiв
2 - спектрального аналiзу металiв
 3 - контактограм
4 - експериментального пошкодження
5 - люмiнiсцентної характеристики об'єкту
245. При вивченнi контактограм у випадку дослiдження
вогнепального вхiдного створу можна визначити:
 1 - наявнiсть металу
2 - вид зброї
 3 - вид металу
4 - певну вiдстань у метрах, зякої був здiйснений
пострiл
 5 - дистанцiю пострiлу
246. Люмiнiсценцiї об'єктiв судово медичної експертизи може
бути:
1 - повторна
 2 - власна
3 - фосфоресценцiя
 4 - наведена
5 - вiдстрочена
247. Згiдно з Кримiнальним Кодексом України, медичнi
працiвники несуть вiдповiдальнiсть за такi професiйнi
правопорушення:
1 - порушення правил внутрiшнього розпорядку
 2 - халатнiсть
 3 - незаконне проведення аборту
 4 - ненадання допомоги хворому
 5 - службова фальсiфiкацiю
248. Несприятливi виходи захворювань можуть бути зв'язанi
з:
 1 - нещасними випадками
2 - самогубствами
 3 - лiкарськими помилками
4 - вбивствами
 5 - професiйними правопорушеннями
249. Згiдно з Кримiнальним Кодексом України, медичнi
працiвники при виконуваннi експертних функцiй несе
кримiнальну вiдповiдальнiсть за:
1 - примусову стерилiзацiю
 2 - заведомо хибне заключення
3 - виготовлення та збут наркотикiв
 4 - вiдмову вiд надання заключення
 5 - розголошення слiдчої таємницi
250. Згiдно з Кримiнальним Кодексом України, медичнi
працiвники несуть кримiнальну вiдповiдальнiсть за:
 1 - незаконне лiкування
2 - лiкарськi помилки
 3 - порушення правил боротьби з епiдемiями
4 - дисцiплiнарнi проступки
 5 - виготовлення та збут сильнодiючих та
наркотичних речовин
251. Лiкарськи помилки не пiдлягають кримiнальному
покаранню:
 1 - так
2 - нi
252. Суправiтальнi реакцiї, по яким можна визначити термiн
настання смертi заснованi на явищi:
1 - посмертних явищах
2 - ознак агонального перiоду
 3 - пережиттєвостi органiв i тканей
4 - передсмертних змiн
5 - ознаках клiнiчної смертi
253. До суправiтальних реакцiй, по яким можна визначити
термiн настання смертi, вiдносять:
1 - трупне заклання
 2 - механiчне подразнення м'язiв
3 - динамiку змiн трупних плям
 4 - хiмiчне подразнення м'язiв
 5 - електричне подразнення м'язiв
254. Трупне заклання спотерiгається в:
 1 - м'язах внутрiшнiх органiв
2 - кожних покровах
 3 - скелетних м'язах
4 - тiльки в м'язах згиначах
5 - тiльки в м'язах розгиначах
255. При експертизi лiкарских справ вирiшуються такi
питання:
1 - наявнiсть ознак незаконної стерiлiзацiї
 2 - правильнiсть встановлення дiагнозу
 3 - правильнiсть здiйснення дiагнозу
 4 - повноту медичної допомоги
 5 - своєчаснiсть медичної допомоги
256. При експертизi лiкарських справ вирiшуються такi
питання:
1 - наявнiсть порушення правил боротьби з
епiдемiями
 2 - своєчаснiсть виписки хворого
 3 - вiдповiднiсть лiкувальних заходiв iснуючим
iнструкцiям
 4 - можливiсть передбачення тяжких випадкiв
 5 - визначення причинного зв'язку мiж дiями
медичного персоналу та летальним виходом
257. Поняття лiкарської помилки включає:
1 - наявнiсть нечемної дiї
 2 - добросовiсна хибна думка лiкаря
 3 - вiдсутнiсть недобросовiсної
 4 - вiдсутнiсть намiру
 5 - вiдсутнiсть необережностi
258. Лiкарськi помилкi пiдлягають карнiй вiдповiдальностi:
1 - так
 2 - нi
259. До факторiв зовнiшнього середовища, якi можуть
впливати на органiзм та спричинити пошкодження, вiдносять:
 1 - бiологiчнi
 2 - фiзичнi
 3 - психоемоцiйнi
 4 - хiмiчнi
 5 - лiкарськi засоби та газоподiбнi речовини
260. Пiд тiлесними пошкодженнями розумiють:
1 - небезпечнi для життя пошкодження
 2 - порушення анатомiчної цiлiсностi
3 - травму органiзму
 4 - порушення бiологiчної функцiї
5 - безпечнi для життя пошкодження
261. Усi травми можна класифiкувати по таких ознаках:
 1 - по зарактеру
 2 - по локалiзацiї
 3 - по небезпечностi для життя
 4 - па виходу
 5 - по виду пошкоджуючої поверхнi предмету
262. При опису (???) крiм розмiрiв визначають:
 1 - локалiзацiю
 2 - форму та направлення довжини
 3 - характер країв, кiнцiв та стiнок
 4 - стан оточуючих тканин
 5 - висоту розташування вiдносно зросту
13
263. При опису синякiв крiм розмiрiв визначають: 5 - по швидкостi розповсюдження в пiдшкiряну
 1 - локалiзацiю клiтчатку
 2 - форму
 3 - колiр 273. Для синцiв давниною до 3 дiб характерне забарвлення:
 4 - взаєморозмiщення пошкоджень 1 - багрово-синє
 5 - висоту розташування вiдносно зросту  2 - жовтувате
3 - синьо-фiолетове
264. При дослiдженнi садна крiм розмiрiв визначають:  4 - зеленувате
 1 - локалiзацiю  5 - слiди всiх забарвлень
 2 - форму
 3 - колiр 274. Для синцiв давниною вiд 3 до 5 дiб характерне
 4 - розмiщення кiрочки вiдносно оточуючої забарвлення:
непошкодженої шкiри 1 - синьо-фiолетове
 5 - висоту розташування вiдносно зросту 2 - жовтувате
 3 - зеленувате
265. Тупi предмети можуть взаємодiяти з тiлом шляхом: 4 - усi види забарвлення
1 - струсу 5 - червоно-фiолетове
 2 - здавлення
 3 - удару 275. Для синцiв давниною понад 5 дiб характерне
забарвлення:
 4 - розтягнення
1 - синьо-фiолетовебагрово-синє
 5 - тертя
 2 - жовтувате
3 - зеленувате
266. Тупi твердi предмети по формi ударної поверхнi можна
класифiкувати:  4 - усi види забарвлення
5 - червоно-фiолетове
 1 - невизначену форму
 2 - закручену поверхню
276. Для тупих твердих предметiв, що мають плоску
 3 - кутастий край /тупограновану/
обложену поверхню, характерно:
 4 - плоску обмежену поверхню 1 - контактуюча поверхня закручена
 5 - плоску необмежену поверхню 2 - контактуюча поверхня перебiльшує площину
спiвударення
267. До анатомiчних пошкоджень, що спричиненi тупими  3 - контактуюча поверхня не перебiльшує
твердими предметами вiдносять: площину
 1 - садно, синяк 4 - контактуюча поверхня бiльша нiж площина тiла
2 - струс головного мозку 5 - контактуюча поверхня кутаста
 3 - забитi рани
4 - шок вiд удару в рефлексогенну зону 277. Край початку садна пiдритий, а край садна пологий:
 5 - розриви внутрiшнiв органiв 1 - так
 2 - нi
268. До функцiональних пошкоджень, що спричиненi тупими
твердими предметами вiдносять: 278. Кiстки пошкоджуються в вiдповiдностi з закономiрнiстю:
 1 - струс головного мозку кiстка бiльш стiйка на розтягнення нiж стискання:
2 - садно, синяк 1 - так
3 - переломи кiсток  2 - нi
4 - розриви внутрiшнiв органiв
 5 - шок вiд удару в рефлексогенну зону 279. Якщо кiрочка садна розмiщена вище рiвня
непошкодженої шкiри, по периферiївiдшаровується, то
269. Садно як пошкодження, сприченене тупим твердим довжина iї спричинення вiдповiдає:
предметом характеризуються: 1 - визначити на можна
 1 - пошкодженням поверхових шарiв шкiри 2 - близько доби
2 - ударом тупого твердого предмету  3 - 48-96 годин
 3 - дiєю тупого твердого предмету пiд кутом 4 - понад добу
4 - пошкодженням усiх шарiв шкiри 5 - близько 10 дiб
 5 - пошкодження епiтелiальних шарiв слизової
оболонки 280. Стороннi включення вiд тупого твердого предмету в
саднi виявляється:
270. Ознаками, що вказують на направлення руху тупого 1 - по всiй поверхнi садна
твердого предмету, що спричинив садно: 2 - у краю початку
 1 - особистостi краю початку та закiнчення садна  3 - у краю закiнчення
2 - витягнута форма садна 4 - у серединi пошкодженя
 3 - гофрування епiдемiчу в бiк руху предмета 5 - у краю початку та краю закiнчення садна
4 - локалiзацiя садна
 5 - по локалiзацiї сторонних предметiв 281. Якщо кiрочка садна розмiщена нижче рiвня
непошкодженої шкiри, то давнiсть iї спричинення складає:
271. Судово-медичне значення садна складається з 1 - до 3 дiб
наступного: 2 - до 24 годин
1 - визначити силу удару  3 - до 12 годин
 2 - показник дiї тупого твердого предмету 4 - визначити не є можливим
 3 - дозволяє визначити давнiсть утворення 5 - понад добу
 4 - дозволяє визначити направлення руху
предмета 282. Якщо кiрочка садна розмiщена на рiвнi непошкодженої
 5 - вирiшити питання про ступiнь тяжкостi шкiри, то давнiсть iї спричинення складає:
ушкодження 1 - двизначити не є можна
2 - понад добу
272. Давнiсть винекнення синяка можна визначити на  3 - бiля доби
пiдставi: 4 - менше доби
 1 - температури шкiри в синяку 5 - бiля 3 дiб
2 - по змiненню форми синяка
 3 - колiру синяка 283. Пiсля загоювання садна, коли корiчка зовсiм
4 - по об'єму кровi, що утворює синяк вiдторгається, в мiстi локалiзацiї садна залишається:
1 - дiлягка крововиливу

14
  2 - поверхневий рубець
3 - депiгментована дiлянка
 4 - гiперпiгментована дiлянка
5 - слiдiв садна немає
284. Ознаками, що вказують на спричинення рани вiд дiї
тупого твердого предмету є:
1 - нерiвнi края
 2 - наявнiсть тканних перемичок
3 - лiнiйна форма
 4 - наявнiсть волосяних мiсткiв
5 - тупi кiнцi рани
285. Значення "бампер-перелому на кiстках нижньої кiнцiвки
складається з:
1 - є ознакою загального струсу тiла
 2 - дозволяє визначити направлення удару
3 - є вказiвником сили удару
 4 - по висотi локалiзацiї можливо визначити тип
автомобiля
5 - дозволяє визначити швидкiсть автомобiля
286. Синяк послiдовно змiнює свiй колiр у наступному
порядку:
1 - коричневий
 2 - зеленуватий
 3 - синьо-фiолетовий
 4 - жовтуватий
 5 - багрово-синiй
287. Судово-медичне значення синцiв складається з
наступного:
1 - можливiсть визначити силу удару
 2 - показник дiї тупого твердого предмету
 3 - легке тiлесне ушкодження, що не тягне за
собою короткочасного розладу здоров'я
 4 - дозволяє передбачити вид насилля
 5 - визначає давнiсть спричинення синяка
288. Рани заживають з утворенням:
1 - кiрочки
2 - садна
 3 - рубця
4 - синяка
5 - слiдiв немає
289. Забитi рани виникають у випадку, коли тупий твердий
предмет на шкiру спричиняє:
1 - змiщення форми
 2 - давлення
3 - тертя
 4 - змiщення
 5 - перерозтягнення
290. Забитi рани характеризуються такими ознаками як:
 1 - нерiвнi края
 2 - наявнiсть рканнинних перемичок
 3 - ссаднiсть та (???) країв
 4 - наявнiсть волосяних мiсткiв
 5 - невеликою кровотечею
291. Судово-медичне значення забитих ран вмiщується у
наступному:
1 - визначити вид травматизму
 2 - показник дiї тупого твердого предмету
3 - визначити силу дiї предмета
 4 - визначити форму травмуючого предмету
 5 - легкi тiлеснi ушкодження,якi потягли за собою
короткочасний розлад здоров'я
292. Кiстки пошкоджуються у вiдповiдностi з закуономiрнiстю:
кiстка бiльш стiйка на стискання, нiж на ротягнення:
 1 - так
2 - нi
293. Особливостями трiщин, виникаючих при переломах
плоских кiсток вiд дiї ткпих твердих предметiв, є:
 1 - дозволяють визначити послiдовнiсть ударiв
2 - дозволяє визначити силу удару
3 - йдуть у напрямi, протилежному направленню
сили
4 - дозволяють визначити вид предмета
 5 - визначають направлення дiї сили
294. Травматизм як явище характеризується:
 1 - повторення пошкоджень
2 - недодержування правил технiки безпеки
 3 - однотипнiсть пошкоджень
4 - тяжкi пошкодження тiла
 5 - схожi умови дiяльностi людей
295. З судово-медичної точки зору падiння може бути:
 1 - падiння з висоти пряме
2 - падiння з висоти до 2 м
 3 - падiння з висоти послiдовне
4 - падiння з висоти понад 5 м
 5 - падiння на плоскiсть
296. Для падiння на плоскiсть характернi такi пошкодження:
1 - переважання внутрiшнiх пошкоджень над
зовнiшнiми
 2 - контактнi травми
3 - ознаки цiлеспрямованих дiй
 4 - черепно-мозкова травма прискорення
5 - ознаки загального струсу тiла
297. Для прямого падiння з висоти властивий такий комплекс
пошкоджень:
 1 - переважання внутрiшнiх пошкоджень над
зовнiшнiми
 2 - наявнiсть контактних пошкоджень
 3 - ознаки загального струсу тiла
 4 - переважно однобiчна локалiзацiя прямих
пошкоджень
 5 - ознаки цiлеспрямованих дiй
298. При черепно-мозковiй травмi, коли голова ударяється о
нерухомий предмет, виникають такi пошкодження:
1 - пошкодження мозку на боцi удару
 2 - слабо вираженi пошкодження мозку на боцi
удару
3 - вiдсутнiсть будь-яких пошкодження мозку
 4 - наявнiсть пошкодження мозку в областi
протиудару
5 - вiдсутнiсть пошкодження мозку в областi
протиудару
299. Для тупих твердих предметiв з плоскою необмеженою
поверхнею характерно:
1 - невеликих розмiрiв ударяюча поверхня
2 - ударяюча поверхня менш нiж поверхня тiла
 3 - ударяюча поверхня бiльш нiж контактуюча
поверхня тiла
4 - поверхня з туповатим краєм
5 - поверхня закруглена
300. При черепно-мозковiй травмi пошкодження виникають
при:
1 - удари тупим твердим предметом, наприклад,
молотком
2 - падiння з висоти
 3 - падiння на плоскiсть
4 - послiдовному падiннi з виости
5 - вогнепальнi травми
301. При зiткненi автомобiля, що рухається з людиною
характерними пошкодженнями є:
1 - вiдшарування шкiри
 2 - контактнi пошкодження в мiсцi первинного
удару
 3 - ознаки загального струсу тiла
 4 - Бампер-перелом кiсток нищньої кiнцiвки
 5 - слiди сковзання на тiлi та одязi
302. При переїздi колесом автомобiля на тiлi виникають:
1 - хлистоподiбний перелом у шийному вiддiлi
хребта
 2 - вiдшарування шкiри вiд пiдшкiрної клiтчатки в
мiстi в'їзду колеса на тiло
15
 3 - ознаки загального струсу тiла 1 - забiйна сила
 4 - слiд протектора на шкiрi або одязi  2 - клиноподiбний
 5 - множиннi пошкодженя внутрiшнiх органiв у  3 - пробивний
мiстi переїзду  4 - забивний
 5 - розривний
303. Особливостями рейкової травми є:
 1 - можливiсть приховування слiдiв скоєнного 314. Короткоствольною зброєю вважається така, яка має
злочину довжину ствола:
 2 - наявнiсть охнак волочiння тiла 1 - менш нiж 70 см
 3 - розчленування тiла 2 - менш нiж 50 см
 4 - множннiсть пошкоджень  3 - менш нiж 25-30 см
 5 - наявнiсть слiдiв-забруднення 4 - менш нiж 40 см
5 - менш нiж 10 см
304. При дiiї тупого твердого предмета на трубчасту кiстку на
її увiгнутому боцi вiдбувається стискання, а на випуклiй 315. Порох, який застосовують у бойовому патронi,
розтягнення: називається:
 1 - так 1 - сiркомiстящий
2 - нi 2 - димний
 3 - бездимний
305. Плоскi кiстки пошкоджуються тупим твердим предметом 4 - вмiщуючий деревне вугiлля
внаслiдок таких механiзмiв: 5 - вмiщуючий селiтру
 1 - згинання
2 - стиснення 316. Розривний пояс кулi характеризується:
3 - кручення  1 - енергiя 1000 дж
4 - розтягнення 2 - енергiя 100 дж
 5 - ударiв  3 - великий вхiдний отвiр
4 - овальної форми вхiдний отвiр
306. По довжинi ствола вогнепальна зброя може бути:  5 - руйнування внутрiшнiх органiв та кiсток
1 - гладкоствольною
 2 - довгостовольною
3 - нарiзною 317. Пробивний пояс дiї кулi характеризується:
 4 - короткоствольною 1 - енергiя 1000 дж
5 - середньоствольною  2 - енергiя в сотнях дж
3 - дроблення кiсток та розрив шкiри
307. По будовi каналу вогнепальна зброя може бути:  4 - дефект "мiнус-тканина"
 1 - нарiзною  5 - дiаметр вхiдного отвору спiвпадає з калiбром
2 - малокалiберною кулi
3 - довгостовольною
4 - великокалiберною 318. Клиноподiбний пояс дiї кулi характеризується:
 5 - гладкоствольною  1 - енергiя кулi до сотнi дж
2 - енергiя декiлька сотен дж
308. Довгоствольною зброєю визначається така, яка має:  3 - куля роздвигає тканини
1 - понад 40 см 4 - наявнiсть дефекту "мiнус-тканина"
2 - понад 50 см  5 - вiдсутнiсть дефекту "мiнус-тканина"
 3 - понад 25-36 см
4 - понад 10 см 319. Забивний пояс дiї кулi характеризується:
5 - понад 70 см 1 - енергiя кулi до сотнi дж
 2 - енергiя кулi мiнiмальна
309. По призначенню вогнепальна зброя може бути: 3 - наявнiсть дефекту "мiнус-тканина"
1 - атиповою  4 - куля на вильотi
 2 - бойовою  5 - у мiстi контакту зi шкiрою - синяк або садно
 3 - спортивною
 4 - спецiального призначення 320. Гiдродинамiчна дiя кулi може проявитися при пораненнi
 5 - мисливська таких органiв:
1 - кишечник
310. Бойовий патрон складається iз:  2 - головний мозок
1 - пиж 3 - серце в момент сiстоли
 2 - гiльза  4 - печiнка
 3 - капсула  5 - серце в момент дiастоли
 4 - заряд
 5 - снаряд 321. У судовiй медицинi вiдрiзняють такi дiстанцiї пострiлу з
кульової зброї:
311. В мисливському патронi видiляють слiдуючi частини:  1 - впритул
 1 - капсула 2 - 5-10 см
 2 - заряд  3 - близька
 3 - гiльза 4 - 1,5-2 м
 4 - пиж  5 - неблизька
 5 - снаряд 322. При пострiлi впритул дульний зрiз зброї:
 1 - прилягає до тiла пiд кутом
312. Забiйка скла кулi характеризується: 2 - не прилягає до тiла
1 - можливiстю поранення життєво важливих  3 - прилягає до тiла щiльно
органiв 4 - ствол має дульне гальмо
2 - кiнетичною енергiєю  5 - вiдстоїть вiд тiла менш на 0,5 м
 3 - дальнiстю польоту кулi
4 - спроможностю ураження 323. Вiрогiдною ознакою пострiлу впритул є:
5 - калiбром кулi 1 - наявнiсть копотi на шкiрi
2 - велика енергiя кулi
313. В залежностi вiд кiнетичної енергiї, починаючи вiд  3 - штанц-марка
максимальних її значень, видiляють такi послiдовнi пояси дiї 4 - наявнiсть обiдку осаднення
кулi: 5 - наявнiсть порошинок у шкiрi

16

324. Гiдродинамiчна дiя кулi виникає з таких умов:
1 - наявнiсть дефекту "мiнус-тканина"
 2 - наявнiсть рiдини в порожнинi
3 - забиваючий пояс дiї кулi
 4 - наявнiсть замкнутої порожнини
5 - наявнiсть головної балiстичної дiї
325. Закритим вхiдним кульовим створом називається таке, в
якому:
1 - утворюється вiд кулi з мiнiмальною з
мiнiмальною енергiєю
2 - утворюється вiд кулi з мiнiмальною з
максимальною енергiєю
 3 - ствiр, закритий пiдсохшою кров'ю
4 - на якому накладена пов'язка
5 - маючий слiпий раневий канал
326. При пострiлi з близької вiдстанi вхiдний кульовий отвiр
характеризується наявнiстю:
 1 - паска осаднення
 2 - додаткових факторiв
 3 - паска обтерання
 4 - пергаментацiї шкiри
 5 - округлої (овальної) форми
327. При додаткових факторах пострiлу вiдносять:
1 - гiдродинамiчну дiю кулi
 2 - металевi порошинки
 3 - неспаленi порошинки
 4 - мастиль речовини
 5 - кiпоть
328. Наявнiсть штанц-марки на шкiрi трупу дозволяє
встановити:
 1 - положення зброї в момент пострiлу
2 - послiдовнiсть пострiлiв
 3 - визначити (вiдстань) дистанцiю пострiлу
4 - виявити додатковi фактори пострiлу
 5 - встановити систему зброї
329. При пострiлi з близької дистанцiї додатковi фактори при
зовнiшньому оглядi локалiзуються:
1 - зовсiм вiдсутнi
2 - бiля вхiдного отвору
 3 - коло вхiдного отвору
4 - виявляються тiльки при лабораторному
дослiдженнi
5 - переважно в раневому каналi
330. Близька дистанцiя для зброї максимального бою:
1 - менш нiж 20 см
2 - 25-30 см
 3 - 1,5-2 м
4 - 30-70 см
5 - менш нiж 70 см
331. При пострiлi впритул додатковi фактори переважно
локалiзуються:
1 - бiля вихiдного отвору
2 - переважно на шкiрi
 3 - переважно в раневому каналi
4 - навколо вхiдного вогнепального створу
5 - зовсiм вiдсутнi
332. При пострiлi з близької дистанцiї додатковi фактори
пострiлу:
 1 - можуть бути виявленi при лабораторному
дослiдженнi, наприклад, атомно-абсорбцiйно
спектрально фотометричному
2 - локалiзованi навколо вхiдного отвору
 3 - не виявляються вiзуально
4 - виявляються бiля вихiдного отвору
5 - локалiзованi в раневому каналi
333. Пергаментнi плями, якi утворюються навколо вхiдного
отвору, є наслiдком:
1 - пострiлу з дуже близької дистанцiї
2 - термiчної дiї газiв
3 - забиваючої дiї порохових газiв пострiлу
4 - проявою убойної сили кулi
5 - пострiлу впритул
334. Для судово-медичного визначення дистанцiї в метрах,
зякої зроблено пострiл, необхiдно:
1 - наявнiсть конкретного виду зброї
2 - провести експериментальнi вiдстрiли зi зброї
аналогiчної системи
 3 - серiя експериментальних вiдстрiлiв
4 - провести порiвняльне зважування лоскутiв
шкiри
5 - порiвняння зон розсiювання додаткових
факторiв в експериментi на трупi
335. Вхiдний кульовий отвiр при пострiлi з неблизької
дистанцiї характеризується:
 1 - вiзуальна вiдсутнiсть додаткових факторiв
пострiлу
 2 - округла або овальна форма
 3 - дефекту "мiнус-тканина" може бути
 4 - наявнiсть паску обтирання
 5 - наявнiсть паску забруднювання
336. Вогнепальний раневий канал у плоских кiстках
характеризується:
1 - убойною силою кулi
2 - пошкодженням кiстки округлої форми
 3 - пошкодженням у виглидi конусовидного
розширення по ходу польоту кулi
4 - пошкодженням кiстки
5 - гiдродинамiчним ефектом
337. При пошкодженнi плоских кiсток хiд трiщин вiд
подальших пошкоджень:
 1 - дозволяє визначити послiдовнiсть пострiлiв
2 - перекреслює трiщини вiд подальшiх пошкоджень
 3 - не перекреслює трiщини вiд подальшiх
пошкоджень
4 - вiдсутнi
5 - локалiзуються у вихiдного отвору
338. Найчастiше локалiзацiя вхiдного отвору пра самогубствi
з вогнепальної зброї є:
 1 - права скронева дiлянка
2 - живiт
 3 - серце
4 - кiнцiвки
 5 - пострiл у рот
339. Фотографування в iнфрочервоних променях при
дослiдженнi вогнепальних пошкоджень одягу застосовується:
1 - при визначеннi обiдка осаднення
 2 - для визначення кiптю
3 - для визначення конкретної зброї
 4 - для дослiдження тканин темних кольорiв
5 - для виявлення пергаментацiї
340. Дослiдження обiдка обтирання навколо вхiдного отвору
дозволяє:
1 - встановити вiдстань пострiлу
 2 - встановити вхiдний пострiл
3 - провести iдентифiкацiю зброї та куль
 4 - встановити напрям пострiлу
 5 - встановити послiдовнiсть пострiлу
341. Послiдовнiсть вогнепальних поранень може бути
встановлена:
 1 - по трiщинам у плоских кiстках
 2 - по потiках кровi
 3 - по обiдку забруднення
 4 - по виразу кровотечi
 5 - по ходу раневого каналу
342. Найчастiшими локалiзацiями вхiдного отвору пра
самогубствi з вогнепальної кулевої зброї є:
 1 - права скронева дiлянка
2 - живiт
 3 - серце
4 - кiнцiвки
 5 - пострiл у рот
17

343. При вогнепальних пошкодженнях можливо виникнення
феномену Вiноградова, суть якого мiститься в тому, що
навколо вхiдного отвору виявляється кiптяву:
1 - так
 2 - нi
344. При вогнепальних пошкодженнях можливо виникнення
феномену Вiноградова, для якого притаманi наступнi ознаки:
1 - пострiл здiйснений з близької вiдстанi
 2 - наявнiсть обiдку забруднення навколо
вхiдного отвору
3 - наявнiсть кiптю навколо вхiдного отвору
 4 - пострiл здiйснений з неблизької вiдстанi
 5 - пострiл здiйснений в двошарову мiшень
345. При пострiлi зi зброї ППШ на одязi утворюється фiгура,
що нагадує "метелика":
1 - так
 2 - нi
346. При дрiбових вогнепальних пошкодженнях вiдрiзняють
такi дистанцiї:
 1 - понад 5 м
 2 - до 1 м
 3 - впритул
 4 - вiд 1 до 2 м
 5 - вiд 2 до 5 м
347. Вивчення вогнепальних раневих каналiв дозволяє
визначити:
 1 - вхiдний та вихiдний отвори
2 - дистанцiю пострiлу
 3 - напрям полiту кулi
4 - енергiю кулi
 5 - послiдовнiсть пострiлiв
348. Вхiдний та вихiдний отвори в плоских кiстках мають
вигляд усiчених конусiв, менша основа яких звернута у бiк
входу, а бiльша до її виходу:
 1 - так
2 - нi
349. При двох послiдовних кульових пораненях легенiв
раневий канал:
 1 - вiд першого поранення непрямолiнiйний
2 - вiд першого поранення прямолiнiйний
3 - обидва прямолiнiйнi
4 - вiд другого поранення непрямолiнiйний
 5 - вiд другого поранення прямолiнiйний
350. Для самогубства з вогнепальної зброї характернi:
 1 - локалiзацiя вхiдного кульового отвору
 2 - наявнiсть пристроїв, що дозволяють
натиснути на курок
 3 - пострiл здiйснений впритул
 4 - хiд раневого каналу вiдповiдає зручному
положенню руки
 5 - одиничнiсть пострiлу
351. При пострiлi з близької вiдстанi на одязi навколо
вхiдного кульового отвору видiляють:
 1 - частки металу
2 - обiдок осаднення
 3 - кiпоть
4 - пергаментацiя
 5 - частки пороху
352. При пострiлi впритул для пошкодження одягу
характерно:
 1 - наявнiсть кiптю на внутрiшнiй поверхнi
тканини
2 - пергаментацiя
 3 - хрестообразна форма розриву
4 - обiдок осаднення
 5 - наявнiсть мiтки коптю
353. Вхiдний дробовий отвiр при пострiлi впритул
характеризується:
1 - крупнозубчастi края вхiдного отвору
 2 - наявнiсть "штанц-марки" на шкiрi
3 - навколо основного отвору дрiбнi отвори вiд
дробу
 4 - наявнiсть пижiв у ранi
 5 - рожеве забарвлення пошкоджених тканин
354. При двох послiдовних вогнепальних кульових пораненях
легенiв раневий канал:
 1 - вiд першого поранення непрямолiнiйний
2 - вiд першого поранення прямолiнiйний
 3 - обидва прямолiнiйнi
4 - вiд другого поранення непрямолiнiйний
 5 - вiд другого поранення прямолiнiйний
355. При вогнепальному пошкодженнi плоскої кiстки калiбр
кулi, можливо встановити по ушкодженню:
1 - внутрiшнiх кiсткових пластинок
2 - внутрiшньої кiсткової пластиноки вхiдного
отвору
 3 - зовнiшньої кiсткової пластиноки вхiдного
отвору
4 - зовнiшньої кiсткової пластиноки вихiдного
отвору
5 - внутрiшньої кiсткової пластиноки вихiдного
отвору
356. Вхiдний дробовий отвiр при пострiлi з вiдстанi до 1 м
характеризується:
1 - по периферiї вiд вхiдного отвору - единичнi
отвори вiд дробин
 2 - фестончатi края вхiдного отвору
 3 - вхiдний отвiр великого розмiру
 4 - навколо вхiдного отвору додатковi фактори
пострiлу
 5 - пергаментацiя шкiри
357. Вхiдний дробовий отвiр при пострiлi з дистанцiї вiд 1 до
2 м характеризується:
 1 - на шкiрi дрiбнi частинки неспаленного пороху
2 - по периферiї вiд вхiдного отвору вiдкладення
кiптю
 3 - вхiдний отвiр великого розмiру
4 - по периферiї вiд вхiдного отвору одиничнi вхiднi
отвори вiд дробин
 5 - края вхiдного отвору фестончатi
358. Вхiдний дробовий отвiр при пострiлi з дистанцiї вiд 2 до
5 м характеризується:
1 - навколо вхiдного отвору вiдкладення кiптю
 2 - по периферiї вiд вхiдного отвору, наявнi
одиничнi отвори вiд окремих дробин
3 - навколо вхiдного отвору вiдкладення
неспалених частинок пороху
 4 - вхiдний отвiр дiаметром менш нiж дiаметр
дробового снаряда
 5 - края вхiдного отвору фестончатi
359. Фотографування в iнфрочервоних променях при
дослiдженнi вогнепальних пошкоджень одягу застосовується:
1 - при виявленнi паска осаднення
 2 - для виявлення кiптю
3 - для визначення конкретної вiдстанi
 4 - для дослiдження тканин темних кольорiв
5 - для визначення пергаментацiї
360. При пострiлi зi зброї ППШ на одязi утворюється фiгура
вiдкладення кiптю, що нагадує фiгуру усiченного хреста:
1 - так
 2 - нi
361. Дослiдження вогнепального раневого каналу дозволяє
визначити:
 1 - направлення пострiлу
2 - дистанцiю пострiлу в метрах
 3 - направлення польоту кулi
4 - енергiю кулi в Дж
 5 - послiдовнiсть пострiлiв
18
362. Вхiдний та вихiдний отвори у плоских кiстках мають
вигляд усiчених конусiв, менша основа яких звернута у бiк
входу кулi, а бiльша до її виходу:
 1 - так
2 - нi
363. При пострiлi впритул пошкодженi тканини
забарвлюються в яскраво-червоний колiр у зв'язку з
поєднанням вуглекислого газу з гемоглобiном кровi та
утворенням карбоксимоглобiну:
1 - так
 2 - нi
364. Дослiдження паску обтирання навколо вхiдного отвору
дозволяє:
1 - встановити вiдстань пострiлу
 2 - встановити вхiднi отвори
3 - провести iдентифiкацiю зброї та куль
 4 - встановити направлення пострiлу
 5 - встановити послiдовнiсть пострiлу
365. Послiдовнiсть вогнепальних поранень може бути
встановлена:
 1 - по трiщинам у плоских кiстках
 2 - по потiках кровi
 3 - по паску забруднення
 4 - по ступеню кровотечi
 5 - по ходу раневого каналу
366. У прижиттєвому перебiгу асфiкцiї послiдовно вiдрiзняють
такi стадiї:
1 - децеребрацiйна ригiднiсть
 2 - термiнальне дихання
 3 - короткочасний спокiй
 4 - зупинка дихання та серця
 5 - задишка з судорогами
367. Що характерно для першої стадiї прижиттєвого перебiгу
асфiкцiї:
 1 - задишка (iнспiраторна та експiраторна)
 2 - клопiчнi судороги
 3 - передасфiктичний перiод
 4 - падiння артерiального тиску
 5 - пiдвищення артерiального тиску
368. Що характерно для другої стадiї прижиттєвого перебiгу
асфiкцiї:
 1 - зупинка дихання
2 - задишка з судорогами
 3 - зниження рефлексiв
4 - повна зупинка серця
 5 - несамовiльне видiлення калу, сечi, сперми
369. Що характерно для третьої стадiї прижиттєвого перебiгу
асфiкцiї:
1 - розслаблення сфiнкторiв
 2 - накопичення СО2
3 - зупинка серця
 4 - подразнення дихального центру
 5 - прискорбуючi вдихi з пасивними видихами
370. Що характерно для четвертої стадiї прижиттєвого
перебiгу асфiкцiї:
 1 - зупинка дихання
2 - збудження вазомоторного центру
 3 - прогресуюче послаблення серцевої
дiяльностi
4 - судороги
 5 - повна зупинка серця
371. Через який час настає втрата свiдомостi в прижиттєвого
перебiгу асфiкцiї:
1 - до кiнця 3 хвилини
2 - до кiнця 4 хвилини
 3 - до кiнця 1 хвилини
4 - до кiнця 5 хвилини
5 - до кiнця 8 хвилини
372. При зовнiшньому дослiдженнi трупу виявляються такi
загальноасфiктичнi ознаки:
1 - плями Тард'є
 2 - рiзко вираженi трупнi плями
 3 - синюшнiсть обличчя
 4 - дрiбнi крововилини на фонi трупних плям
 5 - слiди видiлення калу та сечi
373. При внутрiшньому дослiдженнi трупу виявляються такi
загальноасфiктичнi ознаки:
1 - синюшнiсть обличчя
 2 - плями Тард'є
 3 - рiдка темна кров
 4 - переповнення кров'ю правої половини серця
 5 - полнокровнiсть внутрiшнiх органiв
374. Загальноасфiктичнi ознаки є специфiчними тiльки для
механiчної асфiкцiї:
1 - так
 2 - нi
375. Загальноасфiктичнi ознаки є специфiчними не тiльки
при механiчнiй асфiкцiї, але при будь-якої смертi, що настає
швидко:
 1 - так
2 - нi
376. У осiб, якi перенесли асфiкцiю, процес вiдновлення
життєвих функцiй триває з такими стадiями:
 1 - децеребрацiйної ригiдностi
 2 - повернення свiдомостi
 3 - ареспiраторно-коматозна
 4 - афективних наслiдкiв та вегетативної
симптоматики
 5 - амнестична
377. Тривале вiдновлення життєвих функцiй у осiб, якi
перенесли асфiктичний стан, залежить вiд тривалостi
перебування у станi асфiкцiї:
 1 - так
2 - нi
378. Повiшення являє собою такий вид механiчної асфiкцiї
при якому:
 1 - петля затягується пiд вагою частини тiла
2 - петля затягується стороньою силою
 3 - петля затягується пiд вагою тiла
4 - петля затягується будь-яким механiзмом
5 - петля затягується закруткою
379. При повiшення странгуляцiйна борозда має слiдуючi
характернi ознаки:
1 - ковзна петля
 2 - косовисхiдний напрямок
 3 - високе роташування
 4 - незамкнутiсть
 5 - неравномiрнiсть вираженностi
380. При повiшеннi, поряд зi странгуляцiйною бороздою,
можливо виявити такi видовi ознаки:
 1 - ознака Атюса
2 - плями Тард'є
 3 - защимлення язика мiж зубами
4 - крововиливи у кон'юктиву
 5 - трупнi плами на нижнiх кiнцiвках
381. При повiшаннi смерть може настати внаслiдок:
1 - набряку легенiв
 2 - рефлекторної зупинки серця
 3 - асфiкцiї
 4 - порушення мозкового кровобiгу
 5 - уклинення єубоподiбного вiдростка у
довгастий мозок
382. Процес припинення доступу повiтря у дихальнi шляхи
пояснюється такими послiдовними явищами:
 1 - пiдведення пiд'язичної кiстки доверху та
дозаду
2 - перетиснення змiщення кореню язика
 3-
19
 4 - здавлення яремних вен шиї
 5 - закриття входу у гортань
383. При задушеннi петлею страгуляцiйна борозда має
наступнi особливостi:
1 - косовисхiдний хiд
 2 - горизонтальни йнапрямок
 3 - низке розташування
 4 - равномiрну вираженiсть
 5 - замкнутiсть
384. Найчастiше родом смертi при задушеннi петлею є:
1 - самогубство
2 - насильницка смерть
 3 - вбивство
4 - нещасний виподок
5 - ненасильницька смерть
385. Самогубство шляхом задушення петлею неможливе, так
як у наслiдку втрати свiдомостi настає розслаблення петлi:
 1 - так
2 - нi
386. При задушеннi руками видовими ознаками є:
1 - притиснення гортанi до хребта
 2 - на шиi синяки округлої форми
 3 - на шиi напiвмiсячної форми садна
 4 - перелом пiд'язичкової кiстки
 5 - перелом хрящiв гортанi
387. Задушення руками як рiд смертi являє собою:
1 - ненасильницку смерть
2 - самогубство
 3 - вбивство
4 - механiчна асфiкцiя
5 - ненасильницку смерть
388. При дослiдженнi трупу особи, смерть якої настала вiд
задушення руками, виявляють:
 1 - загальноасфiктичнi ознаки
2 - ознаки затягування петлi пристосуванням
 3 - видовi ознаки
4 - ознаки втрати свiдомостi
 5 - ознаки боротьби та самооборони
389. При закриттi отворiв рота i носа виявляють такi видовi
ознаки:
1 - синюшнiсть обличчя з крапковими
крововиливами
 2 - наявнiсть синякiв навколо рота i носа
 3 - наявнiсть напiвмiсячних садна навколо рота i
носа
 4 - пошкодження слизової оболонки щiк i губ
 5 - у порожнинi рота i носа можуть бути дрiбнi
стороннi частички
390. При закриттi дихальних шляхiв стороннiми тiлами та
блювотними масами видовими ознаками є:
 1 - наявнiсть крововиливiв в область їх
локалiзацiї
2 - плями Тард'є
 3 - наявнiсть стороннiх предметiв у дихальних
шляхах
4 - синюшнiсть обличчя
 5 - глибоке проникнення
391. При прижиттєве пронiкнення стороннього тiла в дихальнi
шляхи свiдчать:
 1 - набряк з крововиливами в слизовiй оболонцi
в областi його локалiзацiї
2 - плями Тард'є
3 - наявнiсть сторонього тiла
4 - на фонi трупних плям дрiбнi крововиливи
 5 - глубоке проникнення сторонього тiла
392. При утопленнi видiляють такi групи ознак:
 1 - загальноасфiктичнi
2 - втрата свiдомостi
 3 - видови утоплення
4 - ненасильницка смерть
 5 - перебування трупу у водi
393. При здавленнi грудей та живота видовими ознаками є:
 1 - пошкодження внутрiшнiх органiв та кiсток
грудної клiтини
2 - ознака Амюса
 3 - екхiматична маска
4 - плями Тард'є
 5 - сармiновий набряк легенiв
394. Екхiматична маска, яка виявляється при здавленi грудей
i живота, локалiзується:
1 - тiльки на грудях
2 - на обличi
 3 - на верхнiй половинi тулуба
4 - на обличчi та шиї
5 - на нижнiй половинi тулуба
395. Видовими ознаками утоплення є:
1 - мацерацiя шкiри
 2 - диатомiї у паренхiматовних органах
 3 - ознака Крушевського
 4 - пляма Расказова-Лукомского
 5 - емфiзема легенiв
396. Ознака Крушевського, яка виявляється при утопленнi
при утопленнi являє собою:
1 - мацерацiя шкiри
2 - наявнiсть крупних крововиливiв на легенi
 3 - наявнiсть стiйкої пiни у дихальних шляхах
4 - наявнiсть дрiбних крововиливiв на легенi
5 - наявнiстьнаявнiсть дiатомей
397. При механiчнiй асфiксiї виявляють плями Тард'є, якi:
 1 - дрiбнокрапкових розмiрiв
2 - розпливчатого характеру
 3 - розташованi субплеврально на легенях
4 - крупних розмiрiв
 5 - розташованi субепiкардiально
398. При утопленнi плями Расказова-Лукомского мають такi
характеристики:
 1 - крупнi розмiри
2 - дрiбнi розмiри
 3 - субплевральне розташовання на легенях
4 - розташованi субепiкардiально
 5 - дiатоми в печiнцi, кiстковому мозку
399. Ознаками перебування трупу в водi є:
1 - пiна у створi рота i носа
 2 - мокрий одяг та шкiрянi покрови
3 - мацерацiя шкiри
 4 - наложення мулу, пiску, водорослей
 5 - дiатоми в печiнцi, кiстковому мозку
400. Крайнiй /максимальний/ ступiнь маценацiї при
перебуваннi трупу в водi проявляється у виглядi:
1 - побiлiння та складчастостi шкiри
2 - живолоску
 3 - рукавичка смертi
4 - гнилiсної венозної сiтки
5 - крупноїскладчатостi шкiри
401. Прижиттєве походження странгуляцiйної борозди може
бути визначено по таких ознаках:
1 - плям Тард'є
 2 - змiни стовбурiв блукаючих нервiв
 3 - явища подразнення та розпаду нервових
елементiв шкiри
 4 - збiльшення рiвню бiогенних амiнiв у шкiрi
 5 - наявнiсть крововиливiв у шкiрi
402. При судово-медичному дослiдженнi трупiв осiб, причина
смертi яких дiльничим лiкарем не встановлена, задачею
експерта являється:
1 - вивчення матерiалiв справи
 2 - визначення роду смертi
 3 - визначення виду смертi
 4 - визначення причини смертi
 5 - визначення категорiї смертi
20

403. Смерть, що настає несподiвано, або порiвняно швидко
серед явного здоров'я, вiд будь-яких приховано перебiгаючих
захворюваннях, в судово-медичнiй практицi називається:
1 - безпричинною
2 - миттєвою
 3 - раптовою
4 - несподiванною
5 - невиразною
404. Для раптової смертi характернi такi ознаки:
1 - вiдсутнiсть показань свiдкiв
 2 - темп вмирання швидкий
 3 - прихований характер перебiгу захворювання
 4 - пiдозрiла на насильницъъ
 5 - ненасильницька
405. Сумiсними аспектами роботи судових медикiв та органiв
охорони здоров'я вивчання:
 1 - зв'язку раптової смертi та клiмато-
метерологiчними факторами
 2 - спiвставлення клiнiчних та судово-медичних
дiагносiв
 3 - недiагностованих при життi захворювань
 4 - зв'язку раптової смертi з фоновими станами
органiзму
 5 - структура захворюваностi
406. Настанню раптової смертi сприяють такi фактори ризику
як:
1 - порушення правил технiки безпеки
 2 - фiзичне перевантаження
3 - дорожнiй травматизм
 4 - психоемоцiйне напруження
 5 - вплив алкоголю
407. Атеросклеротичнi змiни стiнок кровоносних судин, разом
зi змiнами в їх середнiй оболонцi, характеризуються:
 1 - вогневищем накопичення жирiв
 2 - вогневищем накопичення вуглеводiв
 3 - вогневищем накопичення компонентiв кровi
 4 - вогневищем накопичення тканин
 5 - вiдкладенням Са
408. Iшемiчна хвороба серця може характеризуватися такими
ознаками:
1 - стертiсть клiничних прояв
 2 - вiдносне зменшення постачання артерiальної
кровi мiокарду
 3 - хронiчна дисфункцiя
 4 - абсолютне зменшення постачання
артерiальної кровi мiокарду
 5 - гостра дисфункцiя
409. Морфологiчними ознаками iшемiчної хвороби серця є:
 1 - збiльшення маси серця
 2 - в'ялiсть консистенцiї
 3 - збiльшення товщини стiнки шлуночкiв
 4 - наявнiсть iшемiчних дiлянок у мiокардi
 5 - склеротичнi змiни м'язу серця та судин
410. При раптовiй смертi вiд iшемiчної хвороби серця
обов'язково запроваджують гiстологiчне дослiдження серця,
з яких областей серця обов'язково беруть шматочки?
1 - тiльки з передсердь
2 - тiльки з шлуночкiв
 3 - з 7 областей
4 - тiльки з мiжшлункової перегородки
5 - тiльки з верхiвки
411. При смертi вiд IХС обов'зково дослiджують коронарнi
артерiї серця для чого їх вивчають:
 1 - на поперечних зрiзах
2 - пiд мiкроскопом
 3 - при подовжньому розтинi
4 - шляхом дослiдження злiпкiв
 5 - iнтервал дослiдження 2-3 мм
412. Гостру коронарну недостатнiсть можливо встановити
шляхом полум'яно-фотометрiчного визначення у м'язi серця
концентрацiї:
 1 - Са
2 - Nа
 3-К
4 - Fе
 5 - Сu
413. Дiагностичними ознаками смертi вiд гострої коронарної
недостатнiстi є:
1 - збiльшення калiю понад 200 мг/л
2 - збiльшення
 3 - зменшення калiю менш нiж 200 мг/л
4 - збiльшення натрiю понад 400 мг/л
5 - збiльшення натрiю понад 300 мг/л
414. Рецидивуючий iнфаркт мiокарду розвивається в такий
перiод i строк:
1 - пiсля завершення формування рубця
 2 - пiд час формування рубця
3 - в строк понад 8 тижнiв
 4 - пiд час 4-8 тижнiв
5 - виникає паралельно первинному iнфаркту
415. Повторний iнфаркт мiокарду розвивається в такий
перiод i строк:
1 - пiд час формування рубця
 2 - пiсля завершення формування рубця
3 - пiд час 4-8 тижнiв
 4 - понад 4-8 тижнiв
5 - виникає паралельно первинному iнфаркту
416. При гiпертонiчнiй хворобi наявна гiпертрофiя серця, яка
характеризується:
 1 - вага перебiльшує 400 г
2 - товщина стiнки лiвого шлуночка понад 2 см
 3 - товщина стiнки лiвого шлуночка понад 1,5 см
4 - вага перебiльшує 200 г
5 - вага перебiльшує 500 г
417. Кардiомiопатiя макроскопiчно характеризується:
 1 - симетричною гiпертрофiєю лiвого шлуночка
та передсердя
 2 - збiльшення розмiрiв серця
 3 - асиметричною гiпертрофiєю лiвого шлуночка
та передсердя
 4 - обструкцiя виносного тракту
 5 - звуженням порожнини шлуночкiв
418. Раптовiй смертi дiтей вiд захворювань органiв дихання
сприяють такi анатомо-фiзiологiчнi особливостi:
1 - гiпоксiя органiзму
 2 - схильнiсть до застою i ателектазу
 3 - вузькiсть бронхiв
 4 - слабкий розвиток еластичної тканини
 5 - недостатьня опiрнiсть дитячого органiзму
419. У раптово померлих дiтей виявляються фоновi стани у
виглядi:
1 - кишкових iнфекцiй
 2 - лiмфатико-гiстологiчних аномалiй конституцiї
3 - пухлин
 4 - iмунодефiцитних станiв
5 - уроджених вад розвитку
420. При смертi вiд пневмонiї легенi:
 1 - ущiльненi на дотик
 2 - тонуть у водi
 3 - у дрiбних бронхах слизово-гнiйнi пробки
 4 - мають дiлянки ателектазу та крайової
емфiземи
 5 - мають сiро-червонi вогнища
421. При смертi вiд грипу причини смертi встановлюють на
пiдставi:
1 - рiзка iнтоксикацiя
 2 - геморагiчна пневмонiя
3 - набряк легенiв
 4 - iмунофлуоресцентний аналiз мазкiв-вiдбиткiв
21
  5 - мiкроциркуляторнi порушення у внутрiшнiх 432. Основною ознакою рубаних ран, що вiдрiзняє їх вiд
органах других являється:
1 - гострi кiнцi
422. Рiзана рана вiдрiзняється вiд забитої: 2 - нерiвнi осадненi краї
 1 - формою  3 - пошкодження кiсток
2 - розмiрами 4 - неравномiрна глибина
3 - вiдсутнiстю сполучно-тканинних перемичок 5 - сильна кровотечя
4 - кровотечею
 5 - глибиною проникнення 433. Рубана рана, спричинена лезом сокири на шкiрi має:
 1 - лiнiйну форму
423. Найчастiше форма рiзаною рани: 2 - П-подiбнi кiнцi
1 - зiрчата 3 - гострi кiнцi
2 - неправильна 4 - ровнi краї
 3 - прямолiнiйна  5 - один П-подiбний кiнець
4 - дрiбнокрапчата
5 - кутоподiбна 434. Дослiдження раневого каналу при пораненнi гострим
предметом дозволяє:
424. Довжина рiзаної рани вимiряється:  1 - встановити послiдовнiсть травми
1 - вiд одного кiнця рани до другого 2 - встановити обставини справи
2 - вiд одного края до протилежної  3 - визначити форму поранюючого предмета
 3 - пiсля зведення країв вимiрюють вiд одного 4 - визначити давнiсть травми
кiнця до другого  5 - визначити розмiри поранюючого предмета
4 - за спецiальною формулою з урахуванням
розмiрiв зияння 435. По слiдах на кiстках та хрящах, виникаючих вiд дiї
5 - за допомогою лупи гострих предметiв можливо встановити:
1 - послiовнiсть травми
425. Для рiзаних ран, спричиненних власною рукою 2 - причину смертi
характернi:  3 - конкретний екземпляр гострого предмета
 1 - доступнiсть нанесення 4 - вид травми
 2 - прожиннiсть 5 - обставини випадку
 3 - поверхнiсть
 4 - паралельнiсть напряму 436. Велика кровотеча з пошкоджених шкiряних покровiв
 5 - наявнiсть насiчок у кiнцях рани характерно для ран, спричинених:
1 - тупим, твердим предметами
426. Колотi рани спричиняються: 2 - гранчатим предметами
1 - предметом, що має гострий край  3 - гострими предметами
2 - предметом, що має двогостре лезо 4 - плоскими предметами
 3 - предметом, що має гострий кiнець 5 - прикасательна дiї предмета
4 - предметом, що має закруглений кiнець та тупi
краї 437. Вхiдний отвiр колото-рiзаної рани, спричинений
5 - гранчатим предметом предметом з лезом, має:
 1 - лiнiйну форму
427. Перважання глибини раневого каналу над розмiрами 2 - гладкi края
шкiряної рани характерно для:  3 - один гострий, а другий - закруглений кiнець
1 - рiзаної рани 4 - гострi кiнцi
2 - рубанi рани  5 - слабко осадненi краї
 3 - колотi рани
4 - колото-рiзанi рани 438. Вплив леза рублячого предмета на кiстку кiстку
5 - забитi рани призводять до утворення:
 1 - врубiв
428. До колото-рiзанiй ранi видiляють: 2 - дирчастих переломiв
 1 - вхiдний отвiр  3 - розрубiв
2 - тапi кiнцi 4 - вiдрубiв
3 - раневий канал 5 - терасоподiбних переломiв
4 - вихiдний отвiр
 5 - периферiчнi насiчки 439. При смертi вiд гострої крововтрати при дослiдженнi
серця виявляють плями Мiнакова, розташованi:
429. Вхiдний отвiр колото-рiзаної рани, спричинений 1 - пiд епiкардом
двогострим предметом мають: 2 - на сосочкових м'язах
 1 - лiнiйну форму  3 - пiд ендокардом лiвого шлуночка
2 - гладкi края 4 - пiд ендокардом лiвого передсердя
 3 - гострi кiнцi 5 - на заднiй поверхнi серця
4 - один гострий, адругий закруглений кiнець
 5 - слабко осадненi краї 440. Плямами Мiнакова виявляються при смертi вiд:
 1 - гострої кровотечi
430. В колото-рiзанiй ранi в областi вхiдного отвору на шкiрi  2 - черепно-мозкової травми
видiляють:  3 - шока
 1 - основний розрiз  4 - при падiннi артерiального тиску в момент
2 - дрогорядний розрiз смертi
 3 - додатковий розрiз  5 - при рефлекторнiй зупинцi серця
4 - крапновий укол
5 - тканиннi перемички 441. Смерть вiд повiтряної емболiї може настати при:
1 - пошкодженi аорти
431. Рубанi рани наносять: 2 - шоку
1 - гострим предметом  3 - пошкодженi вен шиї
2 - масивним предметом 4 - закритiй черепно-мозковiй травмi
3 - тупим предметом 5 - здавленнi грудей i живота
4 - гранчатим предметом
5 - обухом сокири

22
23