Анонімний автор виданої в 1851 р.

брошури «З Галичини» писав, що «ніде в Австрії селяни так

не бідували, як в Галичині. Селянське житло – це зліплена з необробленого дерева хата, вкрита
соломою, через яку дим сам знаходить собі вихід. Часом в таких курних хатах сім'ї тісняться разом з
худобою і птицею. Це житло освітлюється через маленький отвір з наглухо замазаним склом. Хати
стоять без саду, без деревця, без огорожі. Самотні, наче в полі, вони викликають у приїжджихсумні
думк и про злидні їх мешканців. Споживання м'яса належить тут до подій надзвичайних, які
трапляються один-два рази на рік. Їхній харч – це картопля і прокисла в задушливій хаті ка пуста».

Зі статті Павла Клебановського «Спогади про фірму братів Яхненків і Симиренка»: «На початку
1840-х рр. бурякоцукрова промисловість у Росії була в самому дитинчатому стані. Завод графа
Бобринського в містечку Смілі тільки дещо виділявся з-посеред інших заводів; їх же кількість була
незначною, всі працювали на відкритому вогні, парового жодного; деякі заводи мали вигляд сараїв,
зроблених із хмизу і глини, виробництво на них було мізерним... Саме в цей час зважилася фірма
братів Яхненків і Симиренка зайнятися бурякоцукровим виробництвом... Фірма... розквітла в часи
кріпацтва, коли обробіток полів, вимолот хліба були патріархальні, коли селяни задарма працювали
на поміщика, коли ніхто з заможних людей не вважав потрібним обзаводитися в господарстві
машинами і всі дивилися на машини як на непотрібну розкіш, коли про залізницю в Південній Росії не
було й мови, коли машини насправді нікому не були потрібні, коли гроші використовувалися на
утримання зайвої прислуги, карет, коней. Рідко хто з землевласників думав тоді про покращення
свого господарства; не було потреби про це турбуватися, так як все даром пливло в руки поміщиків».

Громадська опозиція російському царизму в Україні. Соціальні протести

Із «Записок» Івана Горбачевського – одного із засновників підпільної організації «Товариство

з’єднаних слов’ян»: «...Товариство мало основною метою звільнення всіх слов’янських племен від
самодержавства; знищення національної ненависті, що існувала між деякими з них, і возз’єднання
всіх населених ними земель у федеративний союз. Передбачалося з точністю визначити кордони
кожної держави, запровадити в усіх народів форму демократичного представницького управління,
утворити конгрес для управління справами Союзу і для зміни, у разі потреби, загальних основних
законів, надаючи кожній державі (право) зайнятися внутрішньою будовою і бути незалежною у
складанні окремих своїх узаконень.

Беручи до уваги основи добробуту окремої людини, ми переконуємось, що вони бувають

фізичні, моральні і розумові... Розгортати і поширювати ці три основні начала суспільного добробуту
було першим і незмінним обов’язком слов’янина. Він повинен був по можливості викорінювати
забобони і порочні схильності, і згладжувати різницю між станами, і викорінювати нетерпимість
вірувань, власним прикладом спонукати до помірності й трудолюбства, прагнути до розумового і
морального вдосконалення і заохочувати до цієї справи інших, всіма засобами допомагати бідним,
але не бути марнотратним; не робити людей багатими, але вчити їх, яким чином за допомогою праці
й ощадливості можна придбати багатства і яким чином, без шкоди для себе та інших, треба
користуватися ними».

З «Руської правди» Павла Пестеля: «...Не може далі в Росії існувати дозвіл одній людині мати й
називати іншу своїм кріпаком. Рабство має бути рішуче знищено, і дворянство має неодмінно
відмовитися від мерзенної переваги володіти іншими людьми... Росія є держава єдина і
нероздільна... Увесь російський народ складає один стан – громадянський; всі сучасні стани
знищуються і зливаються в один стан – громадянський. Всі різні племена, з яких складається
Російська держава, визнаються російськими і, складаючи різні свої назви, становлять один народ
російський... Усіх жителів, що населяють губернії Вітебську, Могилевську, Чернігівську, Полтавську,
Курську, Харківську, Київську, Подільську і Волинську, істинними росіянами вважати і ніякими
особливими назвами не виокремлювати. ...Верховна влада поділяється на законодавчу і верховно-
виконавчу. Перша доручається Народному Вічу, друга – Державній Думі. Крім того, потрібна ще влада
дорадча, щоб ці дві не виходили за свої межі. Влада дорадча доручається Верховному Соборові.
Народне Віче складається з народних представників, обраних народом на 5 ро ків... Державна Дума
складається з 5 членів, народом обраних на 5 років... Верховний Собор складається з 120 членів, що
називаються боярами...»

З «Конституції» Микити Муравйова: «Федеральне, або Союзне, правління єдино вирішить це

завдання, задовольнить усі умови й поєднає велич народу і волю громадян. Під наглядом Государя
єдині Законодавчі Збори перебувають у столиці і роблять усі розпорядження, загальні для всієї
держави. Російський народ вільний і незалежний, не належить і не може належати ніякій особі і
ніякій родині... Громадянами є ті жителі Російської Держави, яким надаються права громадянства...
Кріпосний стан і рабство скасовуються. Поділ між шляхетними і просто людинами не приймається...
Право власності священне і недоторканне... Землі поміщиків лишаються за ними. ...У законодавчому
й виконавчому питанні вся Росія поділяється на 13 Держав і 2 області, що є такі: Чорноморська – (Київ
(столиця. – Авт.))... Українська – (Харків). Законодавча влада кожної Держави доручається
Законодавчим Зборам, які складаються з: 1 – Палата виборних, 2 – Дума. Виконавча влада кожної
Держави доручається Державному Правителю, його намісникові й Раді. Народне Віче (вищий орган
законодавчої влади федерації. – Авт.) складається з Верховної Думи й Палати Представників
народних... Імператор є верховним чиновником російського уряду (який присягає Народному Вічу)».