Контрольна робота “Аналіз твору в єдності змісту і форми”

Автор: Панько Незабудько

Назва: “Клопоти баби Палажки”
>>Жанрова специфіка твору
Жанр: пригодницько-гумористичне оповідання
Різновид: епос
Твір належить до оповідань, оскільки це невеликий прозовий твір про
події з життя одного чи кількох героїв протягом короткого проміжку часу
(про веселі пригоди баби Палажки Моркотун).
Твір епічний, оскільки йде розповідь про події як такі, що вже відбулися,
зображення людини (баби Палажки) через її вчинки, поведінку,
особливості мови, а також тому що твір написаний прозовою формою.
>>Тема, ідея, проблема аналізованого твору
Тема: розповідь про пригоди баби Палажки.
Тема реалізується так, що у творі описуються пригоди баби Палажки: як її
поселили в апартаменти, оскільки в Америці так прийнято - “старі люди не
доживають тут свого віку у родинному колі”; пригоди, які ставались через
те, що вона не вміла читати й писати, не знала англійської мови; як вона
більш, ніж пів року купляла м’ясні консерви у жида Шльоми, а потім
виявилось, що вони для котів; як заблудила через те, що завжди
орієнтувалась на плакат з пляшкою кока-коли і раптом цей плакат
замінили.
Ідея: довести, що незнання мови, невміння писати й читати негативно
вплинуть на вас і ви зиожете попасти в такі неприємні і одночасно веселі
ситуації.
>>Сюжетні елементи твору. Позасюжетні елементи та їх
функціонування. Зовнішня і внутрішня композиційна структура
твору.
Сюжетні елементи
• Експозиція: загальна розповідь про бабу Палажку (“Баба Палажка
родилась, як то кажуть - “у чепці”, тобто мала щастя. Будучи вдома
та працюючи тяжко в колгоспі, ніколи й не мріяла, що їй доведеться
на старість жити в капіталістичній Америці та користуватись усіма
 благами капіталістично-буржуазного життя. А ось те, про що їй
ніколи й не мріялось, через химерні події стало реальною
дійсністю...”)
• Зав’язка: їй довелося жити в апартаментах (“Але коли Богданчик
підріс, і пішов до «гай скул», стали не раз натякати, що їй треба б іти
на окреме мешкання, бо ж тут, бачите, такий звичай. …подумала
собі: Ну, як що так уже хочете, то я й піду. I пішла.”)
• Кульмінація: всі ситуації, в які потрапляла Палажка
• Розв’язка: Син приїхав за матір’ю та забрав її додому. Всі знайомі
сміялися з пригод Палажки. (“За пів години Микола з невісткою
Тосею приїхали своїм «Шевролетом» і забрали маму додому.
Рeготали обоє здорово. Реготались знайомі й сусіди, коли довідались
про цю подію. Лише бабі Палажці було не до сміху. Невдоволена
була. I треба ото було. - говорила - сяким-таким синам змінювати
плякат? І що він їм заважав? Чуть не пропала через них, гаспидських
синів!”)
Позасюжетні елементи
• Пряма мова: “ - Дякую Всевищньому по сотий раз, що дозволив..”,
“Побачив син Микола та й питає: “-Пощо ви, мамо, берете ці
консерви?”..” та багато інших.
В оповіданні можна розрізнити внутрішню і зовнішню композиційну
структуру. До зовнішньої належатиме поділ твору на частини
(композиція, що описана зверху) До внутрішньої – розстановка
персонажів. Тобто поділ їх на головних та другорядних.
>>Образна система та способи її художнього втілення (головні та
другорядні персонажі,…). Засоби творення образів.
Головні герої: баба Палажка
Другорядні герої: син Микола, невістка Тося, внук Богданчик, чоловік
Палажки - Павло, жид Шльом, поліцаї.
Художнє втілення в образи застосовується за допомогою цитат, якими
автор передає характер героїв, їх емоції.
Засоби творення образів:
Мовна характеристика: герої говорять простою українською мовою,
деколи суржиком (напр., понравилась), деколи використовують застарілі
слова(напр., гаспидський).
>>Характер словесної форми твору, її специфіка на рівні авторської
індивідуальної стилістики, частотності уживання найпритаманніших
тропів, стилістичних фігур тощо.
Тропи:
• Епітети: “буржуазне життя”, “химерні події”, “нищівний фронт”,
“триклята комунарія”, “старокрайові жиди”, “підходяще мешкання”,
“неприємна ситуація”, “гарненький котик”, “величезний плякат”,
“бісова душа”, “анатемське авто”, “нечиста сила”, “молоді поліцаї”,
“індіянський спосіб”, “освічені вулиці”, “телефонічна книга”,
“гаспидські сини”,… .
• Метафори: “перебула війну”, “вирватись з лабет триклятої
комунарії”, “зложив свої кістки”, “хоч язика вріж”, “хоч голову
відрубай”, “погодилась з долею”, “розпрощатись з консервами”, “зі
сміху мало не качались по підлозі”.
• Порівняння: “...як і багато наших щасливців”, “така кумедна, що хоч
язика вріж”, “так само, як і вона”, “...так назначений, як колись”.
• Гіпербола: “дякую Всевишньому по сотий раз”.
Стилістичні фігури:
• Інверсія: “перейшла вона”, “...”понравилась” Америка дуже.”,
• Градація: “ой смачне було те м’ясо, посічене, приправлене, лише
консерву відкрий і за 10 хвилин обід чи вечеря готові”
• Риторичне запитання: “Як то пощо? Їсти.”, “Що?! Та це ж консервне
м’ясо для котів”, “Невже я пішла в іншому напрямку?”, “Невже я
пішла в іншому напрямку?”
• Риторичний оклик: “Нечиста сила!”
• Умовчання: “Невже я пішла в іншому напрямку?...Ні, здається
правильно...А може й ні...Може й зблудила?”
Характер словесної форми досить різноманітний. В оповіданні “Клопоти
баби Палажки” вживається величезна кількість троп та стилістичних
фігур, що робить мову твору надзвичайно цікавою, надає твору більшої
художньої обробки. Панько Незабудько використовує дуже багато епітетів
та метафор, цим самим передаючи емоційне ставлення до того чи іншого
предмета.
>>Рівень досконалості й цілісності твору
Мірилом досконалості мистецького твору є рівень його худож­ності.
Художність — це мистецька якість твору, яка полягає у гармонійному
поєднанні важливого змісту і відповідної йому досконалої форми. У
мистецькому творі виділяємо зміст і форму.
Цілісності твору надає його системність. Це означає, що літературний твір
— не просто сукупність елементів, а художня система елементів різного
рівня, пов’язаних між собою відношеннями ієрархії, взаємозв’язку та
взаємозумовленості і спільною функцією.
Тобто, можна сказати, що твір Панька Незабудька “Клопоти баби
Палажки” є досконалим і цілісним, оскільки він має художню систему
елементів різного рівня, у ньому гармонійно поєднуються зміст і форма.