Буря
Страшенний шторм розчавив світ
не видно навіть хмар.
Землі і неба моноліт
закрив темнот кошмар.
Страхи сміються на дахах,
пронизливий їх свист,
цей регіт-скрегіт — справжній жах —
їх божевільний хист.
 
Та день прийшов — пташиний спів
поклав страхіттям край:
вони вернулися домів
і мир настав, мов рай.
An awful Tempest mashed the air —
The clouds were gaunt, and few —
A Black — as of a Spectre's Cloak
Hid Heaven and Earth from view.
The creatures chuckled on the Roofs
And whistled in the air —
And shook their fists —
And gnashed their teeth —
And swung their frenzied hair.
The morning lit — the Birds arose —
The Monster's faded eyes
Turned slowly to his native coast —
And peace — was Paradise!
Шторм душі
Шторм в мене день у день
і щораз інший грім,
вогонь завісу хмар роздер,
пожежу вніс у дім.
 
Прийшла вогненна ніч,
розжарила мій сон —
аж промінь засвітив до віч
із ранком в унісон.
Я думала: погас,
минув природи страх,
але вона згубила час
і шторм на небесах.
Бабине літо
 
Це дні, коли птахи підряд
вертаються, один чи два,
щоб глянути назад.
 
Це дні, коли на небесах
помилку червня розпростяг —
золото-синій стяг.
Не обдурити тим бджоли,
The Soul's Storm
It struck me every day
The lightning was as new
As if the cloud that instant slit
And let the fire through.
It burned me in the night,
It blistered in my dream;
It sickened fresh upon my sight
With every morning's beam.
I thought that storm was brief, —
The maddest, quickest by;
But Nature lost the date of this,
And left it in the sky.
Indian Summer
These are the days when birds come back,
A very few, a bird or two,
To take a backward look.
These are the days when skies put on
The old, old sophistries of June, —
A blue and gold mistake.
Oh, fraud that cannot cheat the bee,
Almost thy plausibility
Induces my belief,
та віра родиться, коли
такий можливий строк,
 
аж поки свідок попливе
в повітрі зміненому вже —
заблуканий листок.
Останній літа сакрамент,
причастя таїнства момент
дитині дай, вона
прийме до уст святий твій хліб
і чашу піднесе до губ
безсмертного вина.
Till ranks of seeds their witness bear,
And softly through the altered air
Hurries a timid leaf!
Oh, sacrament of summer days,
Oh, last communion in the haze,
Permit a child to join,
Thy sacred emblems to partake,
Thy consecrated bread to break,
Taste thine immortal wine!